Аналіз технології виробництва та переробки молока

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА В УМОВАХ ЗАТ «АФ 8 БЕРЕЗНЯ» КУП'ЯНСЬКОГО РАЙОНУ, ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗМІСТ

Вступ

1. Мета, задачі, матеріал і методика

2. Огляд літератури

3. Власні дослідження

3.1 Коротка економічна характеристика господарства

3.1.1 Природно-кліматичні умови

3.1.2 Землекористування, стан рослинництва та кормової бази

3.1.3 Динаміка і структура товарної продукції

3.1.4 Трудові ресурси і продуктивність праці

3.1.5 Результати і ефективність виробництва

3.2 Технологія виробництва молока у господарстві

3.2.1 Характеристика гурту

3.2.2 Система утримання худоби

3.2.3 Характеристика процесу годівлі тварин

3.2.4 Технологія процесу доїння тварин

3.2.5 Санітарно-гігієнічні умови одержання молока і його зберігання

3.2.6 Первинна обробка молока у господарстві

4. Охорона праці і техніка безпеки

5. Ветеринарно-санітарний стан тваринництва

6. Екологічні заходи

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

На сучасному етапі економічного розвитку України скотарство повинно бути конкурентноспроможним, рентабельним та забезпечувати продовольчу незалежність країни і базуватися на високопродуктивному поголів'ї тварин, як основному засобі виробництва. Актуальність цього питання значно зростає при вступі України до СОТ та інших світових організацій.

Реалізація проблеми розвитку АПК можлива лише за умов впровадження у виробництво сучасних високоефективних технологій, високопродуктивних порід і типів худоби, новітніх досягнень світової науки і техніки.

Вітчизняна й зарубіжна практика господарювання свідчить, що в ринкових умовах одержувати високоякісну дешеву конкурентноспроможну продукцію з мінімальними затратами кормів, виробничих засобів та праці можливо лише на великих фермах із високою концентрацією виробництва на основі використання сучасних енергозберігаючих технологій [1].

Успішний розвиток тваринництва - шлях до розв'язання продовольчої проблеми щодо забезпечення населення повноцінними харчовими продуктами. Саме цей асортимент у повному обсязі давала галузь молочного скотарства. Але потягом останніх 15 років помітна тенденція до загрозливого скорочення поголів'я корів. Щоб забезпечити фізіологічну потребу населення в молокопродуктах, необхідно щорічно 20-21 млн. тонн молоко сировини. Впровадження молочного скотарства можливе як за рахунок реконструкції недіючих молочних ферм, так і будівництва нового, а також відтворення поголів'я корів до кількості, спроможної забезпечити річну потребу в споживанні молокопродуктів на рівні - 380кг [2].

1. МЕТА, ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Метою даної випускної роботи є вивчення технології виробництва молока та його якості у ЗАТ «АФ 8 Березня» Куп'янського району, Харківської області.

Для цього на основі матеріалів господарства, а також власних спостережень були визначені такі задачі:

1. Проаналізувати стан виробництва молока у господарстві за три останні роки, для цього потрібно провести зоотехнічний аналіз гурту;

2. Зробити аналіз технології виробництва молока, умов утримання і годівлі тварин;

3. Виконати економічний аналіз технології, що застосовується в господарстві;

4. Розробити пропозиції по підвищенню ефективності виробництва молока та його первинної переробки.

Основними матеріалами для написання випускної роботи є річні звіти господарства за три останні роки, бонітувальні відомості.

Методика випускної роботи заключається у зборі та аналізі зоотехнічних і економічних показників роботи галузі молочного скотарства і на основі проведеного аналізу розробити пропозиції, що направлені на досягнення більш високих економічних показників на основі аналізу технології виробництва молока і його якості в даному господарстві.

2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Серед величезної кількості різних продуктів тваринного і рослинного походження найбільш досконалими, тобто найціннішими в харчовому та біологічному відношенні, є молоко і молочні продукти.

Молоко єдиний харчовий продукт, який забезпечує організм ссавців всіма необхідними поживними речовинами. И.П. Павлов вказував на три основні властивості молока як харчового продукту: легке засвоєння, здатність до збудження органів травлення і краще засвоєння азоту молока в порівнянні з азотом інших продуктів. Перетравність молока і молочних продуктів коливається від 95 до 98% . Павлов писал: «Молоко - це дивна їжа, створена самою природою» [3].

Барабанщиков Н.В. вважає, що висока поживна цінність молока зумовлена не тільки вмістом у ньому білкових речовин, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і благоприятним їх співвідношенням, але і специфічним складом зазначених компонентів. Фактично немає іншого харчового продукту, який за харчовою цінністю дорівнює молоку. В 1 л молока міститься: 32 г білка, що відповідає кількості його в чотирьох-п'яти курячих яйцях, 32 г молочного жиру, що відповідає 36 г вершкового масла, 48 г молочного цукру, що еквівалентно калорійності 12 шматків цукру, а також мінеральні солі та майже всі відомі вітаміни, необхідні організму людини будь-якого віку [4].

Як відомо, важлива роль у раціональному харчуванні належить тваринним білкам. За перетравністю та збалансованістю амінокислотного складу білки молока відносяться до найбільш біологічноцінних. Їх перетравність (засвоєння) становить від 96 до 98%.

Згідно даних Гавриленко М., основний білок молока - казеїн - легко «атакується»і перетравлюється в нативному не денатурованому стані за допомогою протеолітичних ферментів травного тракту.

Порівняння складу незамінних амінокислот білків молока зі складом «ідеального» білка свідчить про практичну відсутність у них амінокислот, лімітуючих біологічну цінність білків [5].

 За даними Париша Н.М. та ін., певну цінність в харчуванні людини представляє жир молока. В порівнянні з жирами тваринного походження він краще засвоюється в організмі людини. Цьому сприяють, по-перше, відносно низька температура плавлення жиру (від 28 до 33 °С), по-друге, знаходження його в молоці в тонкодіспергірованному вигляді. Коефіцієнт перетравності молочного жиру становить від 97 до 99%. Молочний жир містить порівняно мало незамінних поліненасичених жирних кислот. Однак при вживанні 0,5 л молока покривається близько 20% добової потреби людини у цих кислотах. Присутність же в молочному жирі дефіцитною арахідонової кислоти, жирних кислот з коротким ланцюгом, а також значних кількостей фосфоліпідів та вітамінів (А, D, Е) підвищує його біологічну цінність. Крім того, співвідношення жиру і білка в молоці близько до оптимального [6].

Важливим компонентом молока є лактоза. На відміну від інших цукрів вона відносно погано розчинна у воді, повільно всмоктується в кишечнику і тим самим стимулює розвиток в ньому молочнокислих паличок, які, утворюючи молочну кислоту, пригнічують гнильну мікрофлору і сприяють кращому всмоктуванню кальцію і фосфору. Особливо важна роль лактози у харчуванні грудних дітей [7].

Ивашура А.И. дослідив, що велике значення в харчуванні людини мають мінеральні речовини. Перш за все слід відзначити високий вміст в молоці та молочних продуктах кальцію і фосфору, що виконують ряд важливих функцій в організмі людини. Обидва елемента знаходяться в молоці в добре збалансованих співвідношеннях, що зумовлює їх порівняно високу засвоюємость. Так, відношення між кальцієм і фосфором в молоці складає 1:1 - 1,4:1 (у сирі і сирі 1:1,5-1:2), у той час як в м'ясі та рибі воно дорівнює відповідно 1:13 і 1:11. Близько 80% добової потреби людини в кальції задовольняється за рахунок молока і молочних продуктів.

Разом з тим молоко порівняно бідно деякими мікроелементами: залізом, міддю, марганцем, йодом, фтором. В даний час робляться спроби вносити в молоко з'єднання йоду та фтору, при виробництві ж продуктів дитячого харчування до молочній основі зазвичай додають солі заліза [8].

За висловом Соловйовою О., Касяновим І. молоко та молочні продукти є постійним джерелом почти усіх вітамінів. Особливо багаті вони щодо дефіцитним в харчових продуктах рибофлавіну - близько 50% добової потреби людини в вітаміні задовольняється за рахунок молока і молочних продуктів.

Біологічну цінність молока доповнюють різноманітні ферменти, гормони, антитіла, антибіотики та інші біологічно активні речовини [9].

Таким чином, харчова та біологічна цінність молока безперечна, і воно повинно бути незамінним продуктом харчування людини у всі періоди його життя. Недарма за древньою легендою Геракл в дитинство годувався саме молоком, хлинувшим з волі Зевса з Олімпійських висот. Молоко, яке розлилося, після цього по всій всесвіту утворило Галактику. «Джерелом здоров'я», «білої кров'ю» називали молоко древні філософи [10].

Як стверджує Галат Б.Ф. та ін. дуже велика роль в харчуванні і інших молочних продуктів - кисломолочних продуктів, сирів, масла та ін кисломолочні продукти наряду з високою харчової та біологічною цінністю мають досить важливими дієтичними властивостями, тому особливо рекомендуються для харчування дітей, осіб похилого віку та хворих. Подібно до молоку вони містять усі основні харчові речовини в добре збалансованій формі, внаслідок чого легко перетравлюються у шлунково-кишковому тракті і швидко засвоюються організмом людини. Разом з тим багато з них містять білки в дрібнодисперсному, частково розщіпленному стані, що сприяє особливо легкої їх перетравності. Завдяки накопиченню вуглекислоти, молочної кислоти та інших смакових речовин кисломолочні продукти збуджують апетит, стимулюють виділення шлункового соку, покращують обмін речовин. Наявність в їх складі живих мікроорганізмів, здатних приживатися в кишечнику і подавляти гнильну мікрофлору, призводить до гальмування гнильних процесів і припинення утворення отруйних продуктів розпаду білка - фенолу, індолу, скатолу та інших [11].

Згідно Лінника В.С. та ін. творог завдяки високому вмісту цінного амінокислоти - метіоніну - володіє ліпотропної і антисклеротичної дією і застосовується при захворюваннях печінки, нирок і серцево-судинної системи. Він також є одним з важливих джерел легкозасвоюваних білків, кальцію, фосфору, а ацидофільно-дріжджовий сир - вітамінів В1 і В12. Ацидофільні кисломолочні продукти (ацидофільне молоко, ацидофілін, ацидофільна паста та ацидофільно-дріжджове молоко) володіють антибіотичним властивостями і застосовуються при лікуванні шлунково - кишкових захворювань: виразкових колітів, гастритів, дитячої диспепсії і інших [12].

Висока харчова та біологічна цінність сирів, як і сиру, обумовлена вмістом великої кількості легкозасвоюваній білків і продуктів їх ферментативного розпаду, мінеральних речовин (кальцію і фосфору), вітамінів, органічних кислот і т. д. Завдяки гострому смаку і специфічним ароматом сири збуджують апетит і сприяють активному виділення шлункового і кишкового соку. Разом з тим традиційні високожирні сири (швейцарський, радянський, голландський та ін.) мають високу енергетичну цінність.

Масло вершкове поряд з високими органолептичним показниками (специфічні смак і аромат, пластична консистенція) і гарно засвоюється організмом людини, характеризується подібно сирам високою енергетичною цінністю, але менш збалансованим хімічним складом [13]. Виключно висока харчова та біологічна цінність молока та молочних продуктів робить їх незамінними в харчуванні людей різних вікових категорій. З метою більш раціонального використання молочних продуктів працівники молочної промисловості повинні вирішити задачу подальшого розширення асортименту низькожирних продуктів для харчування осіб похилого віку і товстих, дієтичних і лікарських продуктів, призначених для людей, які страждають на нетерпимість до окремих компонентів молока, і т.д. Але вже зараз, кожна людина може підібрати молочні продукти, які відповідають вимогам раціонального харчування, його фізичним потребам, смакам та звичкам [14].

Машкін М.І. підкреслює, що фізіологічно обґрунтована норма споживання молока і молочних продуктів становить 434 кг на рік на 1 людину. Однак фактичне вживання молочних продуктів за останні роки різко знизилося [15].

Традиції споживання молока і молочних продуктів в Україні йдуть корінням в глибоку старовину. Крім того, молоко є одним з архетипів у української народної свідомості - символом здоров'я, благополуччя, достатку. Досить згадати, наприклад, «молочні ріки з кисільними берегами» в народних казках, вислів «кров з молоком» як синонім гарної фізичної форми, а також старовинні дамські рецепти краси - вмивання молоком та молочні ванни [16].

Сьогоднішнє катастрофічне зниження рівня споживання молока і молочних продуктів має багато причин (економічні, соціальні та ін.). Одна з них пропаганда американського способу життя. Молодь обирає Пепсі, в якому за три дня розчиняється залізний цвях. До речі, рівень захворюваності остеопорозом серед американців, які вирослі на газованих напоях, один з найвищих у світі. Американці швидко зрозуміли свою помилку і тепер у них навіть в школах стоять автомати з продажу пакетів з молоком, а по телевізору крутять ролики, де молоде покоління замість пива вживає молоко.

Таким чином перед фахівцями молочної промисловості стоїть дуже важлива роль у поліпшенні структури харчування населення країни за рахунок збільшення споживання молочних продуктів, асортимент яких постійно повинен розширюватися.

Новак І.В. висловив думку про те, що основними факторами впливу на склад і властивості молока є індивідуальні (генетичні) особливості тварин, їх фізіологічний стан і стан здоров'я, добовий ритм секреції молока, лактаційний період, вік тварини, час року та сезон отелення, умови утримання, доїння, порода, фактори годівлі [17].

За даними Рубана Ю.Д., в межах однієї породи великої рогатої худоби окремі тварини різняться між собою продуктивністю та складом молока. Це зумовлено генетичною структурою та фізіологічними особливостями кожної тварини. Залежно від генетичної продуктивної можливості організму та в разі повного задоволення потреби в поживних речовинах за нормальних умов утримання лактуючий організм здатний утворювати максимальну кількість (характерну для цієї породи) молока [18].

На індивідуальний прояв продуктивності та якості молока впливають інтенсивність обміну речовин, функції синтезу молока, конституція, інтер'єр та екстер'єр тварини. Так, вважається доведеним, що чим більші розміри тварини, тим більше вона може продукувати молока порівняно з тваринами невеликих розмірів [19].

Лактаційний період, або лактація, - це період, протягом якого молочна залоза тварини продукує молоко. Як правило, у корів він починається після отелення, триває 270-300 днів і закінчується запуском за 50-60 днів до чергового отелення. Увесь цикл лактації умовно поділяють на три періоди: перший - молозивний (5-7 днів), перші дні після отелення; другий - основний період лактації. У цей час від тварини одержують молоко, характерне за складом і властивостями для даної породи; третій - період запуску тривалістю 10-15 днів до припинення лактації. У цей період твариною продукується молоко неспецифічного хімічного складу і властивостей, так зване стародійне молоко [20].

За висловом Винничука Д.Т., Данилевської Н.Т., молозиво -- секрет молочної залози в перші 7-9 днів після отелення корови, яке значно відрізняється за складом і властивостями від молока наступних періодів лактації. Характерною його особливістю є велика кількість білків, переважно альбуміну і глобуліну, які легко перетравлюються в організмі новонародженого.

Наявність солей магнію зумовлює послаблюючу властивість молозива, посилює перистальтику кишок.

Для харчування населення і виробництва молочних продуктів молозиво не використовується. При попаданні його в молоко, яке призначене для виробництва сиру, ускладнюється технологія і порушуються біохімічні процеси дозрівання сиру [21].

Перед запуском корови кількість жиру, білків і мінеральних речовин у молоці підвищується, а молочного цукру -- знижується. Жирові кульки стають дрібними, змінюються і органолептичні властивості молока: воно набуває гіркувато-солоного смаку. Кислотність такого молока може бути 10 °Т і навіть нижче (табл. 20). Молоко, одержане від корів за 10-8 днів до запуску, молочні заводи не приймають, воно придатне лише на корм тваринам [22].

Т.Коваль говорить, що зміна складу молока протягом лактації залежить від тільності корів. У перші місяці після отелення в крові корови міститься найбільша кількість гормонів, а з розвитком плода збільшується вплив на організм жовтого тіла, яке гальмує утворення молока [23].

З віком корови змінюється середньорічний надій молока та його склад. Це відбувається внаслідок зміни інтенсивності обміну речовин. Продуктивність корів, які найчастіше експлуатуються в Україні, як правило, підвищується до п'ятого-шостого отелення, потім вона починає зменшуватися, і після десятого-дванадцятого отелення подальше використання тварин економічно невигідне [24].

За дослідженнями Демчука М.В., Чорного М.В., умови догляду і утримання худоби є невід'ємною частиною технології і можуть сприяти підвищенню надоїв чи, навпаки, викликати їх зниження. Зниження температури в корівнику на кожні 10 ?С за інших рівних умов викликало збільшення вмісту жиру в молоці на 0,2% і зменшення надоїв на 7-10%. Різні шуми, порушення розпорядку дня, надмірно великі групи корів при безприв'язному і приязному утриманні негативно позначаються на надоях [25].

Луценко М.М., вважає, що будь-яке захворювання корови впливає на її молочну продуктивність та на якість отриманого молока. Більше того, молоко може бути досить точним та швидкодіючим індикатором ряду захворювань корови. Так, молоко корів, хворих на мастит, містить багато лейкоцитів, стає в'язкуватим, набуває лужної реакції [26].

Корми і годівля лактуючих корів мають вирішальний вплив на формування їх продуктивності, склад і властивості молока. При годівлі велике значення мають рівень живлення (білкового, жирового, цукрового, мінерального, вітамінного), різноманітність кормів та їх комбінації.

Оптимальною повноцінною годівлею можна підтримувати високий рівень лактації та одержувати молоко з високим вмістом сухої речовини, в тому числі молочного жиру і білка. Низький рівень годівлі буває головною причиною зниження надоїв і зміни складу молока. Недогодовування й особливо білкове голодування зумовлюють спочатку зменшення надою молока, а потім зниження вмісту в ньому жиру і казеїну [27].

На продуктивність і склад молока деякою мірою впливає пора року. Дію цього фактора враховувати дуже складно, бо на зазначені показники впливають також годівля, період лактації, умови утримання, комплекс фізичних факторів зовнішнього середовища -- температура, вологість, атмосферний тиск, склад повітря, освітлення. У літні місяці вміст жиру в молоці знижується, а в зимові -- підвищується. Жирність молока змінюється по сезонах отелення [28].

Корми справляють як безпосередній вплив на продуктивність, хімічний склад і технологічні властивості молока, так і непрямий вплив шляхом дії на обмін речовин в організмі тварини, а також на мікробіологічні процеси в передшлунках.

Проведені дослідження з вивчення впливу годівлі на продуктивність, склад і властивості молока корів дозволили зробити ряд узагальнених висновків щодо ролі годівлі [29].

Оптимальною повноцінною годівлею можна підтримувати високий рівень лактації та одержувати молоко з високим вмістом сухої речовини, в тому числі молочного жиру і білка. Низький рівень годівлі буває головною причиною зниження надоїв і зміни складу молока. Недогодовування й особливо білкове голодування зумовлюють спочатку зменшення надою молока, а потім зниження вмісту в ньому жиру і казеїну [30].

3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Коротка економічна характеристика господарства

молоко доїння ветеринарний

3.1.1 Природно-кліматичні умови

ЗАТ «АФ 8 Березня» розташоване у Куп'янському районі Харківської області.

Господарство знаходиться у лісостеповій зоні, де панує помірно-континентальний клімат. Лежить у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні. Пересічна температура січня -7,1?С, липня +21,4?С. Період з температурою понад + 10?С становить 165?С днів. Опадів 480мм на рік, максимальна кількість - у липні.

Рельєф місцевості пересічний балками і ярами. В залежності від рельєфу, рослинності та умов зволоження ґрунтовий покрив неоднаковий. Серед ґрунтів переважають звичайні і типові чорноземи. Є також чорноземи лучні (на знижених ділянках).

3.1.2 Землекористування, стан рослинництва та кормової бази

Розглянемо землекористування в ЗАТ «АФ 8 Березня» за 2006-2008 роки. До складу загальної земельної площі відносять всю територію, закріплену за сільськогосподарським підприємством.

Таблиця.1. Динаміка і структура земельних угідь.

Види угідь	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
	га	%	га	%	га	%
Всього землі	7624	100	7624	100	7458	100	97,8
у т.ч. с/г угіддя	7244	95	7244	95	6952	93,2	96,0
з них рілля	6411	84,1	6411	84,1	6220	83,4	97,0
сінокоси	383,8	5,0	383,8	5,0	382,7	5,1	99,7
пасовища	449,2	5,9	449,2	5,9	349,3	4,7	77,8

Аналізуючи дані таблиці 1 видно, що ЗАТ «АФ 8 Березня» має у своєму розпорядженні різні сільськогосподарські угіддя. Загальна земельна площа за розглянутий період незначно змінилася. Найбільшу питому вагу займає площа сільськогосподарських угідь (93,2%) у зв'язку зі спеціалізацією господарства. У тому числі на рілля припадає 83,4% або 6220га, сінокоси - 5,1% і пасовища - 4,7%, або 382,7га та 349,3га відповідно.

Така висока питома вага ріллі свідчить про високий рівень розораності та інтенсивне використання землі, відведеної під посіви.

Аналіз виробництва продукції рослинництва доцільно починати з вивчення її динаміки, як по окремих її видів, так і в цілому з рослинництва з оцінкою виробничих змін.

Аналізуючи дані таблиці 2, за звітний період загальна посівна площа змінилася.

Таблиця.2. Динаміка і структура посівних площ.

Культури	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
	га	%	га	%	га	%
Рілля	6411	100	6411	100	6220	100	97,0
Зернові і зернобобові, всього	1985	31,0	2030	31,7	2555	41,1	128,7
в т.ч. озимі	747	11,7	786	12,3	700	11,3	93,7
ярові	1238	19,3	1244	19,4	1855	29,8	149,8
зернобобові	322	5,0	110	1,7	256	4,1	79,5
Кукурудза на зерно	320	5,0	110	1,7	500	8,0	156,3
Технічні, всього	1200	18,7	730	11,4	1500	24,1	125,0
у т.ч. цукрові буряки	350	5,5	280	4,4	500	8,0	142,9
соняшник	850	13,3	450	7,0	1000	16,1	117,6
Кормові, всього	1476	23,0	2228	34,8	1290	20,7	87,4
коренеплоди	20	0,3	-	-	15	20	75,0
Багаторічні трави	528	8,2	700	10,9	350	5,6	66,3
Однорічні трави	400	6,2	493	7,7	225	3,6	56,3
Кукурудза на силос	528	8,2	1035	16,1	700	11,3	132,6
Всього посівів	4983	77,7	5098	79,5	5601	90,0	112,4

Основні завдання галузі рослинництва - забезпечити тваринництво якісними кормами власного виробництва. У господарстві за останні роки в структурі посівних площ зернові займали 41,1% у 2008 році, що на 28,7% більш ніж у 2006 році. Як бачимо з даних таблиці збільшилася площа під яровими, ніж під озимими. Також за звітний період збільшився сів технічних культур на 25%.

У збільшенні виробництва та якості кормів велику роль відіграє не тільки вдосконалення структури посівних площ кормових культур, а й їх врожайність.

В таблиці 3 (рис.1) відображена врожайність сільськогосподарських культур.

Таблиця.3. Врожайність сільськогосподарських культур, ц з га.

Культури	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
Зернові і зернобобові, всього	26,7	37,5	32	119,9
в т.ч. озимі	35,2	40,4	38,4	109,1
ярові	19,8	31,0	26,0	131,3
зернобобові	24,6	30,2	27,0	109,8
Кукурудза на зерно	51,1	51,4	27,0	52,8
Технічні, всього
у т.ч. цукрові буряки
соняшник	16,9	15,3	18,5	109,5
Кормові, всього
коренеплоди	94,0	0,0	80,0	85,1
Багаторічні трави	105,0	104,5	77,8	74,1
Однорічні трави	118,2	122,0	112,5	95,2
Кукурудза на силос	120,3	100,0	150,0	124,7

Схема.1. Врожайність сільськогосподарських культур, ц з га.

Дані таблиці 3 (схема 1) показують, що врожайність зернових культур знаходиться на досить високому рівні. За звітний період врожайність кормових культур знизилась. На зниження врожайності вплинули природно-кліматичні умови; неякісне виконання всіх польових робіт.

Але врожайність кукурудзи на зелені корми та силос склала 150 ц/га на 2008 рік проти 2006 року, коли врожайність склала 120,3 ц/га, тобто на 24,7%. В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів. Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.

Крім того успішний розвиток тваринництва, висока його продуктивність можуть бути забезпечені в господарстві тільки за умов добре організованої сталої кормової бази. Баланс кормів відображено у таблиці 4 (рис.2).

Таблиця.4. Баланс кормів.

Показники	2006р.	2007р.	2008р.
	Потреба, ц	Заготовлено, ц	Забезпеченість, %	Потреба, ц	Заготовлено, ц	Забезпеченість, %	Потреба, ц	Заготовлено, ц	Забезпеченість, %
Грубі	3200	2050	64	3250	2100	65	3250	3200	98
у т.ч. сіно	990	750	75	990	800	81	990	900	91
Соковиті	9190	8950	97	9200	9000	97	9200	9200	100
у т.ч. силос	8600	8500	98	8600	8500	98	8600	8600	100
Зелені	9200	8500	92	9200	8600	93	9200	9000	97
Концентрати	5376	2800	52	5500	2700	49	5500	5500	100
Виробництво кормів-всього, ц. к.од.	10010	7010	70	10200	7500	75	10200	10100	99

Схема.2. Баланс кормів на 2008 рік.

Потреба в кормах для великої рогатої худоби приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м'ясному скотарстві.

3.1.3 Динаміка і структура товарної продукції

Товарна продукція - це частина валової продукції, яка була реалізована й прийняла форму товару. Динаміка і структура товарної продукції господарства висвітлена у таблиці 5.

Таблиця.5. Динаміка і структура товарної продукції.

Продукція	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Зерно	2441,1	24,7	2085,3	19,6	2001,0	17,7	138,0
Соняшник	24,3	0,4	8,2	0,1	22,8	0,2	94,0
Рослинництво, всього	5018,9	51,0	4267,4	40,0	4118,8	36,3	137,5
М'ясо великої рогатої худоби	808,7	13,1	1300,0	12,2	1539,7	12,9	190,4
Свинина	548,2	8,9	2409,4	22,6	2773,7	23,3	506,0
Баранина	-	-	254,3	2,4	282,7	2,4	-
Молоко	1671,2	27,0	2034,2	19,1	2510,1	21,1	150,2
Яйце	-	-	394,6	3,7	476,3	4,0	-
Тваринництво, всього	3028,0	48,9	5997,9	56,2	7106,2	59,6	234,7
Промислова продукція	5,7	0,1	5,7	0,1	5,7	0,1	100
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	0,5	0,008	0,5	0,008	0,5	0,008	100
Всього	6187,1	100	10665,9	100	11922,3	100	192,7

Дані таблиці 5 показують, що у структурі товарної продукції рослинництва найбільша питома вага припадає на зерно - 17,7%, в той час у тваринництві - на свинину (23,3%), молоко (21,1%). З вище наведеного можна зробити висновок, що господарство спеціалізується у зерно-м'ясо-молочному напрямку.

3.1.4 Трудові ресурси і продуктивність праці

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і кінцеві результати праці безпосередньо залежать від рівня кваліфікації кадрів та ступеня використання трудових ресурсів. До трудових ресурсів самого господарства відносять населення у працездатному віці. Склад трудових ресурсів державних сільськогосподарських підприємств представлений постійними і тимчасовими працівниками, що складаються в штаті. У сільському господарстві з розвитком продуктивних сил, науково-технічного прогресу скорочується чисельність робітників, зайнятих безпосередньо виробництвом продукції, в їх використанні спостерігається сезонність і тісний зв'язок з природно-кліматичними умовами. Достатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення виробництва продукції та підвищення ефективності виробництва.

3.1.5 Результати і ефективність виробництва

У господарстві розводять декілька порід великої рогатої худоби - симентальську, червоно-рябу та чорно-рябу молочні породи. Поголів'я та продуктивність худоби висвітлено у таблиці 6.

Таблиця.6. Поголів'я і продуктивність худоби.

Види і групи худоби	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
Велика рогата худоба, всього	1150	1130	1049	91,2
в т.ч. корови	600	550	550	91,7
молодняк	550	580	499	90,7
Свині	2200	2414	2252	102,4
Вівці	-	1232	1236	-
Коні	25	23	25	100,0
Птиця	-	2356	2019	-
Надій молока на корову за рік, кг	3232,9	3524,5	3652,2	113,0
Середньодобовий приріст молодняку, г великої рогатої худоби	700	760	770	110,0
свиней	171	289	332	194,2
вівців	-	125	149	-
Яйценоскість	-	250	250	-

Продуктивність великої рогатої худоби за даними таблиці 6, знаходиться на рівні - 3652,2кг за рік (або приблизно 13кг на добу). Кількість великої рогатої худоби за звітний період зменшилась на 8,2%, в тому числі корів - на 8,3%, але поголів'я свиней за цей же період збільшилося на 2,4%.

Згідно даних таблиці 7 (схема 3) змінюється і виробництво продукції.

Таблиця.7. Виробництво і реалізація продукції, т.

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
Виробництво
Зерно	84759,5	76125	77672	91,6
Соняшник	224,0	107,3	297,4	132,7
Молоко	19397,4	19384,7	20087,1	103,5
Яловичина	1405,3	1608,9	1402,4	99,8
Свинина	411,9	2139,0	2292,3	556,5
Баранина	-	326,0	389,9	-
Яйце	-	481,2	466,9	-
Реалізація
Зерно	63569,6	57093,7	58254	91,6
Соняшник	212,9	102,0	282,6	132,7
Молоко	17089	17078	17697	103,6
Яловичина	1250,7	1431,9	1248,2	99,8
Свинина	411,9	2139,0	2292,3	556,5
Баранина	-	326,0	389,9	-
Яйце	-	481,2	466,9	-

Виходячи з даних таблиці 7 можна зробити вивід, що на кінець розглядаємого періоду об'єм валової продукції значно збільшився. Виробництво і реалізація молока збільшились на 3,5%, а виробництво свинини у 5,5рази. Тільки виробництво і реалізація яловичини не змінилися у порівнянні до звітного періоду.

Схема.3. Виробництво і реалізація продукції, т.

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. У ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Зниження собівартості - одна з першочергових і актуальних завдань будь-якого суспільства, кожної галузі, підприємства. Від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку й рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, темпи розширеного відтворення, рівень закупівельних і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

Собівартість виражає у грошовій формі індивідуальні витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції в конкретних економічних умовах.

Собівартість 1ц продукції тваринництва господарства розглянута у таблиці 8.

Таблиця.8. Собівартість 1ц продукції тваринництва, грн.

Види продукції	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
Зернові і зернобобові, в середньому	51,2	48,7	45,8	89,5
Соняшник	120	85	85	70,8
Багаторічні трави	6,5	5,9	6,4	98,5
Однорічні трави	6	6,8	6,6	75,0
Кукурудза	80	75	60	75,0
Молоко	111	135,2	161	145,0
Приріст молодняку великої рогатої худоби	726,5	1020,1	1386	190,8
свиней	1330,8	1126,4	1210	90,9
вівців	-	780	725	-
яйце	750	820	1020	136,0

Аналізуючи таблицю 8 можна зробити висновок, що за звітний період собівартість молока і, особливо, яловичини зросла. Тобто як зростає виручка від реалізації продукції, так зростає і собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство від своєї діяльності одержує прибуток.

Дані про показники рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції наведено у таблиці 10 і схемі 4.

Дані таблиці 9 і показують, що рентабельність господарства за звітний період підвищилась на 7% (у 2008 році склала 31,4%). Але на сьогоднішній день серйозною проблемою у виробництві продукції тваринництва господарством залишається виробництво яловичини. Хоча рентабельність виробництва яловичини за звітний період збільшилася, але потребує кардинальних змін у виробництві.

Схема.4. Рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції , % (2008р.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця.9. Рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції.

Рівень рентабельності	2006р.	2007р.	2008р.
	Собівартість, тис. грн	Виручено, тис. грн.	Прибуток, збиток, тис. грн.	Рівень рентабельності,%	Собівартість, тис. грн	Виручено, тис. грн.	Прибуток, збиток, тис. грн.	Рівень рентабельності, %	Собівартість, тис. грн	Виручено, тис. грн.	Прибуток, збиток, тис. грн.	Рівень рентабельності, %
Зерно	4101,0	2441,1	1659,9	68,0	2085,3	3732,8	1647,4	79,0	4118,8	6560,4	2441,6	59,3
Соняшник	24,3	30,3	6,1	25,0	8,2	14,7	6,4	78,0	2001,0	3341,7	1340,7	67,0
Рослинництво	5018,9	8017,7	2998,8	59,8	4267,4	7244,3	2976,9	69,8	467,2	677,4	210,2	45,0
Яловичина	808,7	768,2	-40,4	-5,0	1300,0	1313,0	13,0	1,0	1539,7	1558,1	18,5	1,2
Молоко	1671,2	1311,9	-359,3	-21,5	2034,2	2066,7	32,5	1,6	2510,1	3388,7	878,5	35,0
Скотарство	2479,8	2080,1	-399,7	-16,1	3334,2	3379,8	45,5	1,4	4049,8	4946,8	897,0	22,1
Свинина	548,2	575,6	27,4	5,0	2409,4	2602,1	192,7	8,0	2773,7	2940,2	166,4	6,0
Баранина	-	-	-	-	254,3	284,8	30,5	12,0	282,7	322,2	39,6	14,0
Інкубаційне яйце	-	-	-	-	394,6	473,5	78,9	20,0	476,3	547,7	71,4	15,0
Тваринництво	3028,0	2655,7	-372,3	-12,3	5997,9	6266,7	268,8	4,5	7106,2	8206,2	1103,0	15,5
Промислова продукція	5,7	5,8	0,1	2,0	5,7	5,8	0,1	2,0	5,7	5,8	0,1	2,0
Реалізація іншої продукції і послуг	0,5	0,5	-	2,0	0,5	0,5	-	2,0	0,5	0,5	-	2,0
Всього	6187,1	7694,1	1507,0	24,4	10665,9	13990,7	3324,8	31,2	11922,3	15665,4	3743,2	31,4

4. Технологія виробництва молока у господарстві

4.1 Характеристика гурту

У господарстві займаються вирощуванням симентальської, української червоно-рябої молочної породи.

Українська червоно-ряба молочна порода. Порода затверджена в 1993 році створена методом відтворного схрещування в основному сименталів з червоно-рябими голштинами. В породі виділяють центральний та південно-східний типи. Як материнська основа центрального типу використовувались симентали і монбельярди, а південно-східного -- симентали і айршири. В центральному внутрішньопородному типі виділяються київський, прилуцький та черкаські заводські типи, а в південно-східному -- вінницький та харківський. За рівнем молочної продуктивності кращим є черкаський заводський тип.

Тварини української червоно-рябої молочної породи мають гармонійну будову тіла, міцну, щільну конституцію, добре виражений “молочний трикутник”. Вим'я ванно- і чашоподібної форми, щільно прикріплене, з великим запасом. Тварини крупні, молочного типу будови тіла із задовільними м'ясними якостями. При створенні породи селекціонери орієнтувалися на такі стандарти: висота в холці не менше 140 см, обхват грудей 210 см, обхват п'ястка 18-19 см, швидкість доїння 2,4-2,7 л/хв. Генетичний потенціал молочної продуктивності корів становить 6500-7000 кг молока за лактацію, жива маса дорослих корів 630-680 кг, теличок у віці 12 міс. 400 кг, а у 18 міс. -- 450 кг, бугайців відповідно 500 та 550 кг. Вік першого отелення корів у межах 25,7-31,3 міс., сервіс-період -- 69-83 дні.

Симентальська порода. Ця порода створена в Швейцарії в долині річки Сімме і походить від старої бернської худоби. Є й інші версії походження цієї породи. На Україну сименталів вперше почали завозити у 70-х XXІ ст. Це порода комбінованого напряму продуктивності. Завдяки хорошим молочним, м'ясним і робочим якостям, міцності конституції, невибагливості до зовнішнього середовища та хорошими акліматизаційними властивостями симентали швидко поширились на території України і розводились в 17 областях. Симентали України порівняно крупні. Виділяються тварини двох типів будови тіла: молочно-м'ясний та м'ясо-молочний. Тварини молочно-м'ясного типу більш високоногі з добре розвиненою грудною клітиною та середньою частиною тулуба. Кінцівки міцні, правильно поставлені. Тварини характеризуються задовільною омускуленістю з вираженим “молочним трикутником”. Тварини м'ясо-молочного типу приземкуваті, добре омускулені, тулуб їх порівняно більш глибокий з округлими і широкими ребрами. Вим'я корів округле і чашоподібне, зустрічаються тварини з підтягнутими передніми четвертями, зближеністю задніх дійок, слабкою підтримуючою зв'язкою, недостатньо пристосованою до машинного доїння.

В умовах даного господарства склалася слідуюча структура стада, яка приведена у таблиці 11.

Таблиця.11. Структура гурту великої рогатої худоби.

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. в % к 2006р.
	гол.	%	гол.	%	гол.	%
Корови	600	53,0	550	50,0	550	51	91.7
Нетелі	50	4,8	4	0,6	66	6,2	132.0
1	2	3	4	5	6	7	8
Телиці 6-12 міс.	169	14,9	172	17,2	173	15,4	102.4
Телиці 13-18 міс.	155	13,8	158	15,8	160	14,3	103.2
Телиці 19-24 міс.	140	12,6	143	13,9	142	12,4	101.4
бугайці	6	0,9	9	1,1	7	1	116.7
Всього	1150	100	1130	100	1049	100	91.2

Аналізуючи дані таблиці 10 бачимо, що загальне поголів'я за звітний період не зазнало значних змін. Кількість корів знизилась на 8,3%,

У таблиці 11 наведені дані розподілу складу корів за класом.

Таблиця.11. Склад корів за класом (2008рік).

Група тварин	Всього	Еліта рекорд	Еліта	І	ІІ
Корови	550	-	3	353	194
Телиці 6-12 міс.	173	-	-	116	57
Телиці 13-18 міс.	160	-	-	121	39
Телиці 19-24 міс.	142	-	-	95	47
Разом	1025	-	-	685	337

Характеризуючи дані таблиці 11, слід зазначити, що у гурту спостерігається велика питома вага тварин І класу.

Покращення класу веде до підвищення продуктивності корів.

4.2 Система утримання худоби

В господарстві використовують стійлове-табірне утримання. Стійлове-табірне утримання передбачає сполучення використання корму з пасовищ і годівлі в стійлах (у таборі). Пасовища розташовані поблизу літнього табору. Тварини пасуться на пасовищах, а на ніч і для доїння їх приганяють у літні табори. Організовують літній табір, обладнаний кормушками і поїлками, навісами і загонами, а також преддоїльними майданчиками і приміщеннями для доїння корів. Корів випасають на природних пасовищах; під час доїння їх підгодовують концентратами. При цьому корів містять великими групами без прив'язі.

Використання пасовищ протягом літнього періоду сприяє одержанню високої продуктивності при найменших затратах концентрованих кормів, без трудових і матеріальних затрат на скошування, підвезення і роздачу зелених кормів.

При пасовищному утриманні витрати на виробництво молока, приріст молодняку зменшуються в 2 рази у порівнянні з витратами при стійловому утриманні і згодовуванні зеленої маси в годівницях.

Важливою особливістю використання пасовищ є зміцнення здоров'я тварин, стійкість відтворення. Правильна організація пасовищного утримання корів і молодняку буде сприяти підвищенню економіки галузі молочного скотарства.

З виходом тварин на пасовища в літні табори створюються умови для підготовки зимових приміщень до чергового стійлового утримання худоби. Приміщення піддають ремонту і санації. В господарстві застосовують прив'язне утримання корів, яке передбачає постійне місце відпочинку, годівлі та доїння корів.

Зимою тварин утримають у стійлах. Розміри стійлів: 100-120см, довжина 160-180см. Підлоги в стійлах дерев'яні та піднесені на 10см над поверхнею гнойових канавок. Вид кормушки - кормовий стіл на рівні з полом. Цей тип зручний для мобільної роздачі кормів тракторним раздатчиком КТУ-10. Концентровані корми найчастіше роздають доярки вручну з урахуванням продуктивності і фізіологічного стану корови. Для роздачі концентратів використовують пересувні візки, металеві кружки або совки.

У господарстві використовують прив'язний спосіб утримання корів.

При фіксації корів використовують автоматичні прив'язі. Для підстилки в стійловий період використовують солому.

Воду корови отримують за потребою з поїлок, встановлених над кормушками.

Корів доять два рази на добу, застосовуючи для цього доїльну установку ДАС-2, яка розрахована для доїння корів в стаціонарних літніх таборах. Доїльна установка стаціонарна, має 10 двотактних доїльних апаратів ДА-2 "Майга" (рис.5), автоматичну систему для миття і дезінфекції молочного обладнання.



Рис. 5. Двотактний доїльний апарат «Майга»:

1 - доїльне відро; 2 - кришка відра; 3 - пульсатор;

4 - колектор; 5 - гумові шланги; 6 - доїльні стакани.

Основою роботи доїльних апаратів є принцип ссання вим'я телям. Правильна експлуатація доїльної машини і старанний догляд за нею дають змогу видоювати молоко, менш забруднене, ніж при ручному доїнні.

Загальну схему доїльної установки показано на рис. 6. Електродвигун 1 приводить в дію вакуум-насос 2, призначений для створення в системі трубопроводу вакууму в 38см рт. ст. Трубопровід 3 починається магістральною ділянкою, що з'єднує вакуум-балон 10 з трубопроводом у стійлі, на якому розміщені магістральні крани 5. Вакуум-балон призначений для пом'якшення поштовхів вакууму, які спричинюються дією насоса.



Рис. 6. Загальна схема доїльної установки:

1-- електродвигун; 2 -- вакуум-насос; З -- трубопровід, 4 -- вихлопна труба; 5 -- вакуумметр; 6 -- магістральний кран; 7 -- доїльні стакани; 8 -- колектор, 9 -- вакуум-регулятор; 10 -- вакуум балон; М--кришка вакуум-балона, ]2 -- маслянка-крапельниця; 13 -- доїльне відро з пульсатором

Вакуум-регулятор 9 підтримує в трубопроводі певний вакуум. Якщо розрідження надто велике, автоматично відкривається клапан регулятора і повітря, що ввійшло, знижує вакуум. Вакуумметр призначений для контролю вакууму в системі.

Вакуум-балон, вакуум-регулятор і вакуумметр встановлені на магістральному трубопроводі.

При доїнні в переносні відра молоко обробляється приблизно через 2 години після видоювання.

Прибирають гній в приміщеннях цепочно-скребковим транспортером ТСН-2. Транспортер укладають по всій довжині корівника в гнойові канавки. Транспортер має круговий навозонакопітель.

4.3 Характеристика процесу годівлі тварин

Продуктивність тварин знаходиться у повній залежності від стану кормової бази, тобто від забезпеченості тварин кормами з урахуванням їх продуктивності та віку. Забезпечити повноцінну годівлю корів дуже важка справа. Корми повинні містити не тільки необхідні поживні речовини, а по фізико-хімічним властивостям відповідати перетравленню великої рога тої худоби.

Поживний добір кормів і задоволення потреби в усіх необхідних поживних речовинах дозволяє значно збільшити надій від одних і тих же корів.

Годівлю великої рогатої худоби нормують за деталізованими показниками. Основні показники нормованої годівлі худоби включають: кормові одиниці, перетравний протеїн, кальцій, фосфор, кухонну сіль, каротин. Враховують також цукро-протеїнове відношення, кислотно-лужне відношення в раціоні та наявність мікроелементів.

Важливим показником при складанні раціону для корів є суха речовина, споживання якої визначається її перетравністю і якістю.

Кількість та якість молока значною мірою залежить від кількості корму, його хімічного складу, збалансованості раціону за поживними речовинами.

Раціональна годівля тварин спрямована на одержання від тварин більшої продукції високої якості при низькій собівартості і збереженні здоров'я тварин при багаторічному використанні.

При прив'язному утриманні роздавання грубих, соковитих і зелених кормів здійснюють за допомогою машин усім коровам по одній нормі і тільки частково регулюється окремим коровам вручну. Концентрати нормуються кожній корові за продуктивністю.

В зимовий період до складу раціону входять слідуючи корми: кукурудзяний силос, солому, соняшниковий жмих, кухонну сіль і трикальційфосфат. В літній період замість кукурудзяного силосу дають зелену масу кукурудзи, пасовищні трави також враховують при складанні раціонів. У зимовий період для корів на долю концентрованих кормів приходиться 35%, а у літній - 16%.

Відповідальним моментом при годівлі тварин є перехід з зимового раціону на літній та навпаки.

Підготовка до пасовищного утримання корів триває, як правило, 7-10 днів, коли поряд з даванкою зеленої маси половину добового раціону за поживністю складають грубі корми.

Тривалість випасання - 11-12 год. На початку і 9-10 год. Наприкінці пасовищного сезону.

4.4 Технологія процесу доїння тварин

Запорукою ефективної роботи молочної ферми є раціональна організація машинного доїння корів. Секреція молока у молочній залозі тварин відбувається рівномірно протягом 9-12 год. після доїння, а тому спокійна обстановка у стаді, організація відпочинку корів за певним режимом, сприяють оптимальній секреції молока. Місткість вим'я корови визначає її індивідуальну особливість нагромаджувати до доїння певний об'єм молока без пригнічення процесу секреції. При цьому необхідно пам'ятати, що місткість молочної залози не залишається постійною протягом лактації: у перші місяці лактації вона дещо збільшується, потім, до п'ятого -- сьомого -- залишається практично однаковою, а далі із зменшенням добових надоїв зменшується.

Доїння корів -- це складний процес. Головна мета його полягає не тільки в тому, щоб швидко й повно та з найменшими затратами праці видоїти молоко, а й створити умови для подальшого збільшення надоїв.

Найкращі результати з фізіологічної і господарської точок зору одержують при одночасному доїнні доїльним апаратом чотирьох дійок порівняно з почерговим видоюванням кожної дійки вручну. Машинне доїння корови ґрунтується на принципі витискування молока з дійок вим'я за допомогою вакууму приблизно так, як це робить теля. Машинне доїння поряд з ручним має перевагу як щодо підвищення продуктивності праці, так і щодо санітарно-гігієнічних умов одержання молока. Інтервали між доїннями кожної корови становлять не менше 5 і не більше 12год. Для стимуляції рефлексу молоковіддачі і санітарної підготовки вимені перед встановленням доїльних стаканів здоюють перші два-три струмки молока (тривалість операції 5-6с), обмивають вим'я чистою теплою водою (40-50?С), витирають чистим рушником (6-8с) і масажують (15-25с). Від початку здоювання перших струмків до встановлення стаканів має пройти не більше 30-40 с. Перші струмки молока здоюють у спеціальний кухоль. У процесі доїння уважно стежать за поводженням корів і надходженням молока через оглядовий пристрій доїльного апарату. При спаданні напруги вимені, що визначають візуально і шляхом промацування його четвертей, проводять машинне додоювання шляхом відтягування однією рукою доїльних стаканів за колектор вниз і вперед чи в іншому напрямку залежно від форми вимені і рівномірності його рівномірності його розвитку з одночасним контролем і при необхідності масажем четвертей вимені іншою рукою. Масаж не повинен бути енергійним, а тривалість не більше 30с.

4.5 Санітарно-гігієнічні умови одержання молока і його зберігання

Для одержання молока високої якості треба не тільки напувати й утримувати тварин належним чином, а й дотримувати санітарно-гігієнічних умов на фермах. Порушення їх призводить до високого бактеріального забруднення молока, яке є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів. У ньому можуть розвиватись молочнокислі, пропіоновокислі, гнильні та різні хвороботворні мікроби. При цьому змінюються харчові й технологічні властивості молока.

Санітарно-гігієнічний стан молока визначають за такими показниками: забруднення механічними домішками (група чистоти), вміст і характер мікрофлори, кислотність, наявність збудників захворювань. Ці показники характеризують придатність молока для безпосереднього вживання та переробки на молочні продукти.

Джерела забруднення молока неоднакові як за кількісним, так і за якісним складом мікрофлори. Одержати доброякісне молоко можна лише після вивчення можливих джерел забруднення його та застосування запобіжних заходів, оскільки від початку доїння і до надходження до споживача молоко може забруднюватися різними мікроорганізмами.

Джерелом мікрофлори молока є вим'я і шкіра тварини, посуд, вода, апаратура, обслуговуючий персонал, повітря в приміщенні, де утримуються корови та вівці.

До побічних продуктів, які можуть міститися в молоці і негативно впливати на здоров'я людей, належать антибіотики, пестициди, радіонукліди, мікотоксини, нітрати, нітрити тощо. Крім того, багато з цих речовин викликають порушення технологічних процесів при виробництві молочних продуктів, що призводить до зниження їх харчової цінності.

4.6 Первинна обробка молока у господарстві

Молоко після видоювання піддають спеціальній обробці, щоб зберегти його первинні властивості та підвищити стійкість під час зберігання. Обробка молока в господарствах називається первинною тому, що при доставці на молокопереробне підприємство молоко ще раз піддається обов'язковій обробці, яка вже називається повторною, або вторинною. Згідно з діючим законодавством, повторна обробка молока на молокозаводі проводиться незалежно від умов одержання та обробки його в господарствах.

Правильна і своєчасно проведена первинна обробка зберігає початкові властивості свіжовидоєного молока.

Для первинної обробки і зберігання молока перед відправкою влаштовують спеціальну прифермську молочарню.

Облік молока. Величина надою характеризує стан молочного стада. Щоб вона правильно характеризувала стан господарства, необхідно вести систематичний облік продуктивності корів.

Після видоювання молоко зважують або визначають його об'єм, щоб правильно організувати роздоювання корів, нормувати їх годівлю відповідно до продуктивності і здійснювати оплату операторам машинного доїння. Молоко при кожному доїнні враховують від групи корів, закріпленої за оператором машинного доїння або ланкою, або від кожної корови в дні контрольного доїння.

Для обліку маси молока в молочарні господарства використовують ваги: циферблатні -- СМИ-500 і СМИ-250. Циферблатні ваги найзручніші в експлуатації.

Фільтрування молока. При доїнні корів у переносні відра молоко очищають проціджуванням його крізь цідилко з фільтром. Як фільтри використовують такі матеріали: неткане синтетичне полотно, вафельну і лавсанову тканину, тканини фільтрувальні з синтетичних ниток, марлю побутову. При фільтруванні молока крізь бавовняні і лавсанові тканини із синтетичних ниток їх кладуть у цідилко в два шари, марлю в чотири -- шість, а неткане синтетичне полотно -- в один шар. Фільтри треба замінювати після проціджування одного бідона молока. Перед повторним використанням тканинні фільтри прополіскують у проточній воді, а після закінчення фільтрування молока всього надою фільтри з бавовняної тканини перуть в 0,5 %-у теплому розчині дезмолу або мийного порошку, прополіскують у проточній воді, прасують або кип'ятять протягом 12-15 хв і просушують. Фільтри з лавсанової тканини після прання в розчині миючого порошку занурюють на 20 хв. у свіжоприготовлений 1 %-й розчин гіпохлоріту натрію або освітлений розчин хлорного вапна, який містить 0,25-0,5 % активного хлору, прополіскують водою і просушують.

При перекачуванні молока з молочних бідонів або інших місткостей в автоцистерни для перевезення молока шланги молочних насосів повинні бути обладнані фільтрами. При фільтрації треба частіше змінювати фільтрувальні матеріали, оскільки механічні домішки, які затримуються на їх поверхні, можуть попасти в посуд з наступними порціями свіжонадоєного молока, внаслідок чого вони стануть додатковим джерелом бактеріального обсіменіння і механічного забруднення його.

Охолодження. Молоко високої якості неможливо одержати без охолодження. Воно є одним із основних факторів збереження якісних показників свіжонадоєного молока: Дані численних досліджень, проведених у нашій країні і за кордоном, а також досвід роботи багатьох господарств свідчать, що в неохолодженому молоці швидко збільшуються кислотність та кількість мікроорганізмів, що значно погіршує його санітарну якість.

Зберігання і транспортування молока. Санітарними і ветеринарними правилами для молочних ферм і допоміжних господарств заборонено змішувати охолоджене і свіжонадоєне молоко. Порушення цього правила більшістю господарств є головною причиною продажу державі молока низької якості.