Підвищення економічної ефективності виробничої діяльності котельної установки

2. Корпус пристрою збору інформації при експлуатації повинен бути надійно заземлений через кріплення до стійки.

3. При технічному обслуговуванні (ремонті) вузлів системи температура жала паяльника при лудінні і пайці мікросхем повинна бути не більше + 270oC, а час пайки не повинний перевищувати 5 сек. Жало паяльника необхідно заземлити.

4. Напруга живлення електропаяльника не повинна перевищувати 36 В, а потужність не більш 40Вт .

5.4 Пожежна безпека

Пожежі становлять особливу небезпеку, тому що зв'язані з великими матеріальними втратами. Як відомо пожежа може виникнути при взаємодії легкозаймистих речовин, окислювача і джерел запалювання. Легкозаймистими компонентами є: будівельні матеріали для акустичної і естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, підлоги, ізоляція кабелів і ін.

Протипожежний захист - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження його поширення, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Джерелами загоряння можуть бути електронні схеми, прилади, застосовувані для технічного обслуговування; пристрої електроживлення, кондиціонування повітря, де в результаті різних порушень утворяться перегріті елементи, електричні іскри і дуги, здатні викликати загоряння пальних матеріалів.

У сучасних ЕОМ дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості друг від друга розташовуються з'єднувальні провідники, кабелі. При протіканні по них електричного струму виділяється значна кількість теплоти. При цьому можливе оплавлення ізоляції. Для відводу надлишкової теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції і кондиціонування повітря. При постійній дії ці системи являють собою додаткову пожежну небезпеку.

Енергопостачання приміщення здійснюється від трансформаторної станції. На трансформаторних підстанціях особливу небезпеку представляють трансформатори з масляним охолодженням. У зв'язку з цим перевагу варто віддавати сухим трансформаторам.

Для більшості приміщень, де розміщені ЕОМ, встановлена категорія пожежної небезпеки В.

До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих загорянь, відносяться пожежні стовбури, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри і т.п.

Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко застосовуються вогнегасники. По виду діючого агента вогнегасники поділяють на наступні основні групи.

Пінні вогнегасники, застосовуються для гасіння палаючих рідин, різних матеріалів, конструктивних елементів і устаткування, крім електроустаткування, що знаходиться під напругою.

Газові вогнегасники застосовуються для гасіння рідких і твердих речовин, а також електроустановок, що знаходяться під напругою.

У приміщеннях, де присутні ЕОМ застосовуються головним чином вуглекислотні вогнегасники, достоїнством яких є висока ефективність гасіння пожежі, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Для виявлення початкової стадії загоряння й оповіщення службу пожежної охорони використовують системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС). Крім того, вони можуть самостійно пускати в хід установки пожежегасіння, коли пожежа ще не досягла великих розмірів. Системи АПС складаються з пожежних давачів, ліній зв'язку і приймальних пультів (станцій).

5.5 Розрахунок захисного заземлення

Захисне заземлення - це навмисне з'єднання з землею частин обладнання, які не знаходяться під напругою в нормальних умовах експлуатації, але які можуть знаходитись під напругою в результаті порушення ізоляції електроустановки.

Рис.5.1 Пристрій заземлення а) - схема заземлюючого пристрою; b) - розміщення одиночного заземлювача; 1-плавкі вставки; 2 - електродвигун; 3- з'єднувальна штаба; 4- трубчатий заземлювач

Розрахуємо заземлюючий пристрій для заземлення асинхронного короткозамкнутого вибухозахищеного електродвигуна при наступних вихідних даних:

грунт - суглинок з питомим електричним опором ;

в якості заземлювачів прийнято сталеві труби діаметром і довжиною розміщені вертикально і з'єднані зварюванням сталевою штабою ;

потужність електродвигуна

тип - ВАО-81-6;

потужність трансформатора допустимий по нормах опір заземлюючого пристрою

Розрахунок:

Визначаємо опір одиночного вертикального заземлювача Rв, за формулою:

, (5.1)

де t - відстань від середини заземлювача до поверхні грунту, м;

l, d - довжина і діаметр стержневого заземлювача, м.

Розрахунковий питомий опір грунту

, (5.2)

де - коефіцієнт сезонності, який враховує можливість підвищення опору грунту на протязі року.

Приймаємо , для першої кліматичної зони, тоді

,

Визначаємо опір сталевої штаби, яка з'єднує стержневі заземлювачі

, (5.3)

де l - довжина полоси, м;

( b - ширина полоси, рівна 0,04 м).

Визначаємо розрахунковий питомий опір грунту при використанні з'єднувальної штаби у вигляді горизонтального електрода довжиною 50 м. При довжині полоси 50 м, , тоді

(5.4)

Визначаємо орієнтовне число n одиночних стержневих заземлювачів по формулі

(5.5)

де - допустимий по нормах опір заземлюючого пристрою,

коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів (приймемо його рівним 1).

Приймаємо розміщення вертикальних заземлювачів по контуру з відстанню між суміжними заземлювачами рівною 2l. Знайдемо дійсні значення коефіцієнтів використання та , виходячи з прийнятої схеми розміщення вертикальних заземлювачів, ,

Визначаємо необхідне число вертикальних заземлювачів

Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого пристрою R з врахуванням з'єднувальної штаби

 (5.6)

Правильно розрахований заземлюючий пристрій повинен відповідати умові Rr3. Розрахунок виконано вірно, оскільки 3,87<4.

5.6 Розрахунок блискавкозахисту будівлі котельні

Блискавковідвід - захищає будівлі і споруди від прямих ударів блискавки. Він складається з блискавкоприймача, безпосередньо приймаючого удар; струмовідводу, який з'єднує блискавкоприймач із заземлювачем; заземлювача, через який струм блискавки стікає в землю. Вертикальна конструкція або частина будівлі, яка призначена для закріплення блискавкоприймача і струмовідводу, називається опорою блискавковідводу.

Захисна дія блискавковідводу заснована на здатності блискавки вражати найбільш високі і добре заземлені металеві споруди.

Розрахуємо очікувану кількість уражень будівлі без влаштування блискавкозахисту протягом року:

, (5.7)

де b - ширина споруди, що захищається, м; (м);

l - довжина, м; (м);

hx - найбільша висота споруди, м; (м);

- середнє число ударів блискавки за рік на 1 (км2) поверхні землі, який залежить від інтенсивності грозової діяльності.

Інтенсивність грозової діяльності характеризується середнім числом грозових годин на рік або числом грозових днів на рік . При днів тривалість грози вважають рівною 1,5 години, тоді (годин). За значенням визначаємо з таблиці VII.1 [17] .

Оскільки N<1 приймаємо зону захисту типу Б, яка забезпечує перехват на шляху до об'єкта не < 95 % блискавок.

При проектуванні блискавкозахисту типу Б можуть бути застосовані три варіанти:

Одиночний стержневий блискавковідвід, встановлений збоку.

Одиночний стержневий блискавковідвід, встановлений на даху будинку в його центрі.

Посередині торцевих стін будівлі встановлюється два стержневі блискавковідводи.

Зона захисту блискавковідводу - це частина простору, що примикає до блискавковідводу, всередині якого будівля або споруда захищена від прямих ударів блискавки з певним ступенем надійності (у нашому випадку він рівний 95%).

Розрахуємо зону захисту одностержневого блискавковідводу, встановленого збоку від будівлі.

Зона його захисту представляє собою конус (мал.8.2), вершина якого знаходиться на висоті , основа утворює круг радіусом . Ці величини для зони типу Б складатимуть:

; (5.8)

(м);

 (5.9)

(м);

; (5.10),

(м);

де (м) - найбільша висота споруди; (м) - висота блискавковідводу.

Рис.5.2 Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу. M 1:2000

На рис. 5.3 показана будова одиночного стержневого блискавковідводу: 1 - блискавкоприймач; d=10-12 (мм), l=1(м); 2 - труба для димових газів; 3 - блискавковідводи; 4 - заземлюючий пристрій.

5.7 Розрахунок освітлення приміщення щитової

Розрахуємо кількість світильників на довжину та ширину приміщення:

, (5.11)

, (5.12)

де a, b - довжина і ширина приміщення, L - відстань між світильниками, H - висота стелі.

м; м; м; м.

За формулами (5.11) та (5.12) отримаємо:

;

.

Кількість світильників у приміщенні:

Визначимо індекс приміщення:

, (5.13)

де Нр - висота підвісу світильників,

- площа приміщення -

, (5.13)

Визначимо світловий потік, однієї лампи:

(5.14)

де ен - нормативна освітленість, Ен=400(лк);

k - коефіцієнт запасу, k=1,3 (табл. XIII.6 [17]);

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймається рівним 1,1 для люмінесцентних ламп;

- коефіцієнт використання світлового потоку світильника, вибирається по таблиці XIII.8 [17] в залежності від і, .

За значенням Ф вибираємо тип лампи: лампа розжарювання напругою 220(В), потужністю 100(Вт) з потоком Ф=4000 (лм).

Висновок

Для проведення модернізації системи автоматизації котельної установки на ЗАТ „Прилукитепловодопостачання”, була розроблена система керування на основі сучасних мікропрцесорних засобів автоматизації. Модернікація системи авоматизації дозволить підвищити економічну ефективність виробничої діяльності котельної установки, в таких напрямках:

зменшення питомої втрати сировини та електроенергії на одиницю продукції;

мінімізція втрат продукції;

підвищення точності керування технологічними параметрами;

забезпечення оптимального температурного режиму;

забезпечення стійкого режиму роботи;

підвищення надійності керування;

зменшення шкідливих викидів в атмосферу;

зменшення тривалості вимушених простоїв цехового обладнання;

збільшення терміну служби обладнання;

покращення умов праці обслуговуючого персоналу;

підвищення продуктивністі праці;

зменшення витрати на непланові ремонти;

зменшення собівартості продукції.

Список використаної літератури

1. Л.М. Файерштейн, Л.С. Этингейн, Г.Г. Гохбойм Справочник по автоматизации котельных. М.:Энергоатомиздат, 1985.-296с.

2. С.А. Чистович, В.К. Аверьянов, Ю.Я. Темпель Автоматизированые системы теплоснабжения и отопления.-Л.:Стройиздат1987. -248с.

3. Панюшева З.Ф, Столпнер Е.Б. Технический контроль работы газофицированых котельных Л.: Недра 1983 - 216с.

4. Широкий Д.К. Расчёт параметров настройки промышленних регуляторов. М.: Энергоатомиздат 1980 - 210с.

5. Стефани Е.П Основы расчёта настройки регуляторов теплоенергетических процесов. М:Энергия 1972-326с.

6. М.Г. Попович О.В. Ковальчук Теорія автоматичного керування: Підручник.- К.:Либідь,1997.- 544с.

7. Шински Ф. Управление процесами по критерию экономии энергии М: Мир,1981.

8. Клюев А.С. Проэктирование систем автоматизации технологических процесов М.:Энергия, 1980 - 512с.

9. Роддадис К. Ф Справочник по котельным установкам М.: Энергоатомиздат 1993 - 580с.

10. Ротач В.Я Теория автоматического управления теплоенергетичискими процесами Л.:Энергия - 311с.

11. Рыбаков Р.Р Автоматизация газофицированых агрегатов Л.: Недра 1984 - 231с.

12. Цейтлин В.Г. Техника измерения расхода и количества жидкостей газов и паров.

13. Ярошевська Охорона праці Рівне: РДТУ-1995-260с.

14. Клюев А.С. Проэктирование систем автоматизации технологических процесов М.:Энергия, 1990 - 512с.

15. Орлов Г. Г. Инженерные решения по охране труда в строительстве.

16. Петров И.К. Курсовое и дипломное проектирование по автоматизации производственных процессов.

Размещено на Allbest.ru