Виробництво та виробничий процес

Контрольна робота

Виробництво та виробничий роцес

ЗМІСТ

Вступ

1. Типи виробництва

2. Масове виробництво

3. Серійне виробництво

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Виробництво - це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства.

Виробничий процес є послідовною зміною стану предмета праці при перетворенні його з матеріалів і сировини в продукт із заздалегідь заданими властивостями, що здійснюється у просторі і часі.

Все різноманіття виробничих процесів можна поділити на добувні; хімічні; процеси, спрямовані на зміну макро- і мікроструктури предметів праці; процеси, спрямовані на зміну розмірів і форм предметів праці.

Організація виробничого процесу являє собою систему заходів з поєднання й узгодження взаємодії засобів праці, предметів праці і власне праці у часі і просторі для виробництва продукції необхідної якості в потрібній кількості і при ефективному використанні виробничого потенціалу.

Розрізняють суспільні і внутрішньовиробничі форми організації виробництва. На підприємстві виділяють такі рівні організації виробничого процесу: організація процесу на робочому місці, внутрішньо цехова організація виробництва і міжцехова організація виробництва.

Аналіз будь-якого процесу (виробничого, технологічного) дозволяє встановити, що він може бути простим чи складним, основним чи допоміжним, побічним чи підсобним, підготовчим чи заключним.

Частина виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні певного стану предметів праці, називається технологічним процесом, а закінчена частина технологічного процесу, виконувана на одному робочому місці, - технологічною операцією.

Сукупність технологічних операцій і пов'язаних з ними операцій переміщення предметів праці і контрольно-облікових операцій утворює виробничі процеси.

Типи виробництва

Форми і методи організації виробництва па окремо взятому підприємстві обумовлені типом виробництва. Під організаційним типом виробництва розуміють сукупність ознак, властивих одному підприємству, і таких, що відбивають:

* широту або вузькість номенклатури продукції, що випускається;

* сталість або мінливість номенклатури продукції, що випускається;

* універсальність або спеціалізацію виробничих підрозділів, устаткування або робочих місць;

* кількість продукції даної номенклатури.

У свою чергу, тип виробництва формується в залежності від переважаючих на підприємстві виробничих процесів з урахуванням техніко-економічних і організаційних особливостей.

За сполученням зазначених ознак розрізняють три основні типи виробництв: масове, серійне й одиничне.

Показником типу виробництва є коефіцієнт закріплення операції за одним робочим місцем &30, Якщо коефіцієнт закріплення:

* <10, то виробництво відноситься до масового або крупно серійного;

* то виробництво відноситься до середньо-серійного;

* то виробництво відноситься до дрібносерійного.

В одиничному виробництві коефіцієнт k30 не регламентується.

Коефіцієнт закріплення операцій (k30) - де відношення сукупності всіх технологічних операцій, що підлягають виконанню протягом місяця, до числа робочих місць.

У принципі на будь-якому підприємстві можуть зустрічатися форми організації виробництва всіх трьох типів. Так, наприклад, на машинобудівних підприємствах складання здійснюється за типом масового виробництва, виготовлення складальних одиниць - за серійним, а ряд процесів може здійснюватися як дрібносерійне або навіть одиничне виробництво.

2. Масове виробництво

Для масового виробництва характерним є те, що при обмеженій номенклатурі продукції її виготовлення ведеться постійно, цехи і дільниці організуються переважно за предметною і, у меншій мірі, за технологічною ознакою, устаткування переважно спеціалізоване або спеціальне, розташоване в технологічній послідовності, завантаженість цього устаткування постійна, кадри мають порівняно вузьку спеціалізацію.

Робочі місця масового виробництва спеціалізовані, як правило, на виконанні однієї постійно повторюваної операції. Коефіцієнт закріплення операцій у цьому випадку дорівнює одиниці.

Масове виробництво, як правило, є потоковим і може бути трьох видів:

* безперервно-потокове автоматизоване виробництво;

* безперервно-потокове неавтоматизоване виробництво;

* прямоточне виробництво.

У масовому безперервно-потоковому автоматизованому виробництві технологічний процес здійснюється за допомогою системи машин-автоматів, що об'єднуються в потоково-автоматичні лінії.

У масовому і безперервно-потоковому неавтоматизованому виробництві завантаження кожного робочого місця однією постійно повторюваною операцією поєднується з безперервним рухом виробів. Робочі місця розміщуються відповідно до принципу потоковості в порядку, що відповідає послідовності операцій технологічного процесу.

У масовому прямоточному виробництві кожне робоче місце також завантажене тільки однією операцією, але безперервність руху відсутня. Робочі місця також розташовуються у послідовності, що відповідає порядку технологічної операції.

Підприємства масового виробництва відрізняються масовістю виробничих процесів, масовістю технологічних процесів і масовістю випуску продукції.

3. Серійне виробництво

Для серійного виробництва продукції характерні такі ознаки:

* обмеженість номенклатури виробів;

* періодично повторюваний випуск продукції партіями або серіями;

* організація цехів за предметно-технологічною ознакою;

* переважна кількість спеціалізованого устаткування, що встановлюється предметно-замкнутими дільницями;

* періодичність повтору завантаження устаткування за видами робіт;

* більш широка спеціалізація кадрів, ніж у масовому виробництві.

У серійному виробництві за кожним робочим місцем закріплюється не одна, а декілька операцій. В залежності від обсягів виробництва, номенклатури продукції та рівня спеціалізації робочих місць серійне виробництво поділяється на:

- великосерійне виробництво, що характеризується випуском продукції порівняно вузької номенклатури, але великого обсягу, і виконанням на робочих місцях невеликого числа операцій при регулярному і періодичному їх повторенні;

- дрібносерійне виробництво, що характеризується широкою номенклатурою продукції, яка виготовляється у невеликій кількості і випуск якої не повторюється або повторюється регулярно, але зазвичай без сталої періодичності. На робочих місцях здійснюється широка номенклатура різноманітних операцій;

- середньосерійне виробництво, що сполучає особливості дрібносерійного і великосерійного виробництв.

Показником серійного виробництва може служити також коефіцієнт закріплення операцій.

Відмінними рисами одиничного виробництва є широка номенклатура виробів, що виготовлюються в одному або декількох екземпляр і які не повторюються або повторюються у виробництві нерегулярно, зазвичай без сталої періодичності, а також виконання на робочих місцях безлічі різноманітних операцій. Типові приклади одиничного виробництва - суднобудівні заводи, заводи важкого цементного машинобудування, будівництво, сільське господарство. Характерними рисами таких виробництв є рухливість знарядь праці, працівників, місць і великий виробничий цикл, що може коливатися від декількох місяців до декількох років. Ці особливості і визначають організацію виробництва.

Висновок

До операцій переміщення відносять транспортування предметів праці, комплектацію, накопичення, пакетування, складування, завантаження, розвантаження і перевантаження.

Під типом організації виробництва розуміють комплексну характеристику особливостей організації і технічного рівня виробництва, що включає чинники обсягу, рівень спеціалізації, сталість номенклатури продукції, а також масштабність виробництва.

Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове. У свою чергу, серійне виробництво поділяється на великосерійне, середньосерійне і дрібносерійне.

Список літератури

1. Амиров Ю.Д. Научно-техничекая підготовка производства. - М.: Экономики, 1989

2. Бадалов С.М. Подготовка производства - залог качества продукции. - Минск: Техника, 1989

3. Васильев Ю.П. Управление развитием производства: опыт США. - М.: Экономика, 1989

4. Глухов В.В. Управление производством. - Л.: Прогресс, 1990

5. Чернявский А.Д. Організація управління в умовах ринкових відносин. - К.: МАУП, 1994