Розрахунок нормативної трудомісткості

Зміст

Вступ

1. Постановка задачі

2. Вихідна інформація

3. Вхідна інформація

4. Опис алгоритму й техпроцесу

4.1 Математичний опис

4.2 Технологічний процес автоматизованого рішення задачі й алгоритм рішення задачі

Висновок

Література

Додаток 1

Вступ

Задача призначена для забезпечення працівників планово-виробничого відділу, бухгалтерії інформацією про формування нормативної трудомісткості річної виробничої програми за всіма видами продукції. Мета автоматизації - скорочення строків обробки інформації, підвищення точності й достовірності нормативних показників.

Зниження трудомісткості виробів наряду з повнішим використанням основних фондів на підприємстві, ведуть до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості.

1. Постановка задачі

Характеристика задачі

Назва задачі "Розрахунок нормативної трудомісткості річної виробничої програми за всіма видами продукції".

При розрахунку трудомісткості при виготовленні продукції беруть до уваги наступні фактори:

величина виробничої програми;

використання площ й обладнання, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;

прогресивність технологічних процесів;

режим роботи підприємства;

ступінь спеціалізації;

рівень організації виробництва та праці;

якість сировини і ритмічність поставок;

фонд робочого часу обладнання.

Задача призначена для створення й підтримки масивів інформації про нормативне використання комплектів для виготовлення одиниці продукції. Сутність вирішення задачі - автоматизація обліку нормативних витрат комплектів для виготовлення одиниці продукції, яка повинна підвищити точність і якість обліку, зменшити кількість помилок, прискорити виконання типових операцій обліку, автоматизувати більшість рутинних операцій, які доводиться виконувати обліковим робітникам.

Задача необхідна для забезпечення технологів і диспетчерів виробництва нормативною інформацією про нормативне використання комплектів для виготовлення одиниці продукції по групах комплектів в розрізі цехів-виготовлювачів.

Техніко-економічна суть задачі полягає у тому, що облік нормативної трудомісткості річної виробничої програми за всіма видами продукції є досить складним процесом.

Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної із них базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик трудомісткості.

Якщо підприємство випускає кілька видів продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного виду виробів.

Задача входить до складу комплексу задач з технічної підготовки виробництва і нормування.

2. Вихідна інформація

Вихідна інформація містить опис вихідних повідомлень даної задачі (документів, відеокадрів, масивів бази даних), склад і структура яких описується у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Склад та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визначаються трудомісткості виробництва продукції на підприємстві, наведені на рис.2.1.

Рис.2.1 Вихідні дані та послідовність розрахунків трудомісткості виробництва продукції на підприємстві.

Розрахунки виконуються технологічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижче рівня провідних, повинні розглядатися як "вузькі місця", за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, котрі дозволять довести їхню пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Можуть бути вжиті заходи щодо заміни устаткування, технології, збільшення змінності праці на окремих дільницях.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, станків (агрегатів) з урахуванням заходів щодо ліквідації "вузьких місць" та можливої кооперації виробництва.

До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції.

Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної із них базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик трудомісткості.

Якщо підприємство випускає кілька видів продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного виду виробів.

3. Вхідна інформація

Вхідна інформація для розв'язання задачі - первинні документи, файли з довідкової бази даних. Вхідна інформація містить опис вхідних повідомлень даної задачі (документів, відеокадрів, масивів бази даних, файлів), склад і структура яких описується у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Склад та опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Для підприємства з дискретним процесом виробництва фонд часу роботи устаткування визначають, виходячи з фактичного режиму роботи основних цехів та встановленої тривалості змін у годинах із відрахуванням часу на проведення ремонтів устаткування, вихідних і святкових днів. У сезонних виробництвах фонд часу роботи устаткування регламентується встановленим режимом роботи підприємства (за технічним проектом) з урахуванням забезпечення оптимальної кількості днів роботи окремих технологічних цехів (ліній).

Розрахунок виробничої потужності підприємства повинен проводитись у такій послідовності: агрегати з групи технологічного обладнання - виробничі дільниці - цехи корпуси, виробництва) - підприємство у цілому.

4. Опис алгоритму й техпроцесу

4.1 Математичний опис

Для опису задачі у математичному вигляді введемо такі показники:

Тр - трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:

де t0 - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);

Квн - коефіцієнт виконання норм часу.

В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:

а) визначається трудомісткість обробки виробів і усієї виробничої програми за групами устаткування:

де ТN -- трудомісткість виробничої програми (години);

Nі - кількість продукції за виробничою програмою, нат. од.

б) розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюються, тобто визначається пропускна спроможність устаткування:

де Пспр - пропускна спроможність устаткування, верстато-годин;

в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж):

Коефіцієнт виробничої потужності - це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми;

г) за провідною групою устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи щодо розширення "вузьких місць";

д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:

4.2 Технологічний процес автоматизованого рішення задачі й алгоритм рішення задачі

Перелік і опис структурних одиниць всіх повідомлень

Структурну схему алгоритму розв'язання задачі "Нормативна трудомісткість річної виробничої програми за всіма видами продукції" зображено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Структурна схема алгоритму

Висновок

Наведені фактори, які впливають на величину і використання виробничих потужностей, зокрема розглянутий фактор трудомісткості виробництва продукції, є важливим інструментом організації їх нарощування і використання з метою забезпечення вирішення поточних і ефективних завдань, пов'язаних з випуском продукції, яка користується попитом у споживачів.

Застосування системи показників для проведення аналітичної оцінки використання виробничих потужностей діючих підприємств дає змогу отримати інформацію, на основі якої можна провести комплексний аналіз використання виробничої потужності підприємства і його підрозділів, встановити черговість проведення заходів щодо поліпшення використання виробничої потужності та розробити ефективні шляхи реалізації резервів виробничої потужності.

Ефективне використання виробничих потужностей діючих підприємств може бути досягнуто шляхом використання наявних резервів, пов'язаних з регулюванням пропорцій величини їх пропускної спроможності. Використання цих резервів дає змогу домогтися значного збільшення випуску продукції діючими підприємствами при значній економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Література

1. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем - К.: КНЕУ, 2001.

2. Ереміна Н.В. Проектування баз даних - К.: КНЕУ, 1998.

3. Информационные системы в экономике. Под редакцией профессора В.В. Дика - М.: Финансы и статистика, 1996.

4. Смирнова Г.Н, Сорокин А.А., Тельнов Ю.Ф. Проектирование экономических информационных систем. - М.: Финансы и статистика, 2003

5. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А, Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - 2-ге видання, перероб і доп. - К.: КНЕУ, 2001.

6. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. /В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва та інші; За ред. В.Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2001.

7. Коранфілов М.С. Інформаційні системи в державному менеджменті: Навч.-метод. посібник для самост вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003.

Додаток 1

Відомість нормативної трудомісткості за ___________ міс.

№_____ від "______"_______________ _______р.