Металургійний комплекс України
Фактори формування та особливості територіальної організації підприємств чорної металургії. Сировинна база металургійного комплексу. Особливості територіальної організації в Донецькому і Придніпровському районах. Розвиток кольорової металургії в Україні.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.09.2009 |
| Размер файла | 30,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
12
Міністерство освіти і науки України
Національний університет кораблебудування
Імені адмірала Макарова
Кафедра фінансів
Реферат на тему:
Металургійний комплекс України
Виконав:
Студент гр.1447 Каверін М.І.
Перевірив:
к. т. н. доц. Зайцев В.В.
Миколаїв 2008
Зміст
- 1. Металургійний комплекс, його сутність та значення
- 2. Фактори формування та особливості територіальної організації підприємств чорної металургії
- 3. Металургійний комплекс
- 4. Сировинна база металургійного комплексу
- 5. Особливості територіальної організації в Донецькому і Придніпровському районах
- 6. Кольорова металургія
- Література
1. Металургійний комплекс, його сутність та значення
У металургійний комплекс входять чорна і кольорова металургія, які охоплюють усі стадії технологічних процесів: від добування та збагачення сировини до одержання готової продукції у вигляді чорних і кольорових металів та їх сплавів. Металургійний комплекс - це взаємообумовлене поєднання наступних технологічних процесів:
добування і підготовка сировини до переробки (добування, збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін.);
металургійна переробка - основний технологічний процес з одержання чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб та ін.;
виробництво сплавів;
коксохімічне виробництво;
утилізація відходів основного виробництва й одержання з них вторинних видів продукції.
Основним видом технологічних зв'язків та формою суспільної організації виробництва в галузі є комбінування. Тому провідним видом металургійних підприємств є комбінати. Залежно від поєднання цих технологічних процесів виділяють такі типи виробництв у металургійному комплексі:
комбінати повного циклу, в яких одночасно діють усі названі стадії технологічного процесу;
комбінати неповного циклу - це підприємства, в яких здійснюються не всі стадії технологічного процесу (видобуток та збагачення руди, виробництво сталі та прокату або ж чавуну та прокату окремо). Підприємства неповного циклу (“малої металургії”) називаються переробними.
Комбінати, на яких відбувається видобуток і збагачення руди, називаються гірничо-збагачувальними (ГЗК).
Металургійний комплекс - основа індустрії. Чорні метали називають хлібом промисловості. Чорні та кольорові метали широко використовуються в машинобудуванні, будівництві, транспорті й усіх без винятку галузях народного господарства, витримуючи гостру конкуренцію з боку пластмас, кераміки та інших сучасних матеріалів. Та на противагу недалекому минулому, нині вже за рівнем виробництва чавуну, сталі і прокату не судять про економічну могутність країни.
Винятково велике комплексо- та районоутворююче значення металургійного комплексу в територіальній структурі господарства України. Він відіграє відчутну роль у міжнародному поділі праці. Частка неблагородних металів та виробів складає 30% експорту України. Та з погляду на міжнародний попит необхідно поліпшити якість металопродуктів, забезпечивши їх конкурентоспроможність на дуже вимогливому світовому ринку, збільшити частку електросталі та феросплавів, труб тощо.
2. Фактори формування та особливості територіальної організації підприємств чорної металургії
Для розвитку чорної металургії в Україні є всі умови: величезна, компактно розміщена сировинна база (залізні, марганцеві руди, вогнетриви, флюсові вапняки тощо); споживач (металоємне машинобудування); густа транспортна мережа; значні паливні (коксівне вугілля) та трудові ресурси.
Підприємства повного циклу тяжіють або до джерел сировини (Придніпров'я), або до споживача і джерел палива (Донбас), або знаходяться між ними (Приазов'я). Для виплавлення 1т чавуну витрачається 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м3 води.
Підприємства переробної металургії розміщуються там, де є машинобудівні заводи. Виплавка на них здійснюється з привозного металу, металобрухту, відходів машинобудування.
Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. За запасами залізних руд Україна займає в світі четверте місце (27 млрд. т; після Росії, Бразилії, Австралії), а за їх видобутком - шосте (48 млн. т; після КНР, Бразилії, Австралії, Індії, США). Найбільший залізнорудний басейн - Криворізький (Дніпропетровська обл.), 75% залізної руди якого видобувається відкритим способом. Багаті залізні руди (із вмістом Fe до 60%) тут майже вичерпані, і тепер у Кривбасі видобувають переважно бідні руди (вміст Fe - 35%), що значно підвищує кількість відходів. Після збагачення на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничозбагачувальних комбінатах руда перетворюється на концентрат із вмістом заліза майже 62% і надходить на агломераційні фабрики, а далі - у домни. Більше половини збагачувальної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі.
На Керчинський (Крим) залізнорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди в Україні, основним споживачем якої є металургійні заводи Маріуполя.
Триває освоєння родовищ Кременчуцького (Полтавська обл.) та великих запасів, у тому числі багатих руд, Білозерського (Запорізька обл.) залізнорудних районів.
Придніпровський марганцеворудний басейн (Дніпропетровська область - Нікопольське, Інгулецьке родовища та Запорізько-Токмацьке) - найбільший у світі за видобутком, а за запасами займає друге місце після Південно-Африканської Республіки (ПАР). Видобування здійснюється на дві третини відкритим та шахтовим способом. Марганцеву руду Україна постачає металургійним підприємствам Росії та ряду європейських держав.
Половину коксу для металургії дають коксохімічні комбінати Донбасу, де розташовано 13 з 18 коксохімічних підприємств України. Великі коксохімічні комбінати Донбасу, а також Придніпров'я розміщені у Макіївці, Маріуполі, Горлівці, Стаханові, Запоріжжі, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Дніпропетровську.
Флюси, металургійні кварцити, вогнетривкі глини є складовою частиною сировинної бази металургійного комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Донецькій області, високоякісні флюсові вапняки й доломіти - у Донецькій, Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим.
Виробництво чорних металів зосереджено переважно на підприємствах повного циклу, що розміщенні в трьох районах - у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя), Донбасі (Донецьк, Макіївка, Комунарськ, Костянтинівка, Краматорськ), Приазов'ї (Маріуполь). Найбільшими металургійними комбінатами є: “Криворіжсталь", “Азовсталь” (Маріуполь), “Запоріжсталь", Донецький і Макіївський.
У Придніпровському та Донецькому економічних районах чорна металургія стала профільною, комплексоутворюючою галуззю, на основі якої сформувались великі промислові центри і металургійні вузли. У Донецькому районі розміщено три металургійні вузли (Донецько-Макіївський, Єнакіївський, Алмазнянський) і центри (Краматорськ, Луганськ та інші). У Придніпровському районі зосереджено п'ять вузлів: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Кременчуцький та Нікопольський. Наприклад, до Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірничозбагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний завод тощо. До Нікопольського - південнотрубний і феросплавний заводи Нікополя та його марганцеворудна промисловість.
Основним способом виплавки чавуну та сталі лишається доменно-мартенівський. Значними його недоліками є: велика матеріало- та працеємність; економічна нерентабельність (усі домни України - дотаційні); велике забруднення навколишнього середовища. З 1956 року використовується киснево-конверторний спосіб виплавки сталі. Він значно економніший, дозволяє переплавляти металобрухт, дає можливість контролювати кількість і якість сталі, не потребує додаткового палива у вигляді природного газу; процес виплавки триває до 50 хвилин (для порівняння - мартенівська виплавка триває 6-12 год.).
Електрометалургія виробляє найякіснішу сталь при низькому забрудненні навколишнього середовища. Лише у 1994 році електрометалургійний та киснево-конверторний способи вийшли на 50-ти% показник у валовій виплавці сталі.
Переробна металургія розвинена у Запоріжжі, Костянтинівці, Стаханові. Центрами трубного виробництва є Новомосковськ, Дніпропетровськ, Нікополь, Луганськ, Харцизьк, Маріуполь. Значний розвиток отримало виробництво феросплавів (Запоріжжя, Нікополь, Стаханов).
На сучасному етапі чорна металургія переживає кризу, свідченням якої є зменшення в 2-3 рази (1985-1995 рр.) як видобутку сировини, так і виробництва готової продукції. Підприємства чорної металургії є значними забруднювачами навколишнього середовища. На їх долю припадає четверта частина викидів пилу, окису вуглецю, більше половини окисів сірки від їх загального обсягу в країні.
Успішне розв'язання питань реструктуризації галузі, впровадження сучасних технологій, підвищення технічного рівня є передумовою підвищення продуктивності праці, поліпшення якості металу. Зважаючи на значну роль металургії в економіці України, це матиме велике економічне і соціальне значення.
3. Металургійний комплекс
Роль і значення металургійного комплексу визначається тим, що він випускає метал для машинобудування і є фундаментом інших галузей.
Основні стадії виробничого процесу:
Видобуток сировини її збагачення виплавка металів і прокатне виробництво.
Усі галузі металургії мають подібну технологію переробки сировини.
Два способи виплавки металів:
електротермічний (чорна металургія);
електрохімічний (кольорова металургія).
видобуток, збагачення агломератів залізних, марганцевих, хромітових руд
виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі і прокату
виробництво електроферослплавів
вторинна переробка металів
коксування вугілля
виробництво вогнетривів
видобуток допоміжних матеріалів (флюсових вапняків, магнезиту)
Чорна металургія з повним циклом є важливою районоутворюючою галуззю. Вона притягує до себе ряд супутних галузей (які обслуговують галузь або які споживають сировину, утв. підприємства легкої і харчової промисловості).
Комбінування - це поєднання на одному підприємстві - комбінатів кілької взаємозв'язаних за технологічним процесом виробництв, які іноді належать до різних галузей промисловості.
В чорній металургії безпосередньо зростає концентрація виробництва: одна велика домна дає велику кількість металу.
Наприклад: Завод потужністю 6,5 млн. т. (металургійний завод повного циклу)
працює - 20 тис. чол.
майданчик - 800 га.
Витрати сировини, палива, енергії води на одницю продукції:
1 т прокату: - 5 тонн руди, металу, брухту, ваняку;
300 кВт · год/год електроенергії;
1,4 т палива;
200 м3 води.
Отже, сучасний металургійний комбінат споживає найбільше сировини і палива, тому комбінати створюють поблизу сировини, або палива, або між ними.
Розміщуючи такі заводи, враховують також забезпеченість водою, електроенергією, природним газом.
4. Сировинна база металургійного комплексу
Чорна металургія сформувалась в районах залягання палива і сировини.
За рівнем концентрації виробництва чорних металів Україна випереджує розвинені кап. країни.
Майже 98% чавуну і сталі виплавляється на підприємства з річною потужністю 1 млн. т.
Основою розвитку чорної металургії є потужна залізорудна промисловість.
1) Криворізький - 78% усіх запасів залізних руд (вміст заліза - 50-67% і залізних кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Такі руди потребують збагачення (комбінати - Південний, Північний, Центральний).
Після збагачення сира руда перетворюється на концентрат з вмістом заліза до 62?
Концентрат надходить на агломераційні фабрики, а звідти у вигляді агломерату на металургійні комбінати.
2) Марганцеворудною базою чорної металургії є Придніпровський марганцеворудний басейн (Нікопольський р-н).
2/3 марганцевої руди видобувається відкритим способом.
На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50-60% і відправляють на металургійні заводи.
3) У Донецькому і Придніпровському районах розвинена коксохімічна промисловість, яка забезпечує металургійні заводи бездимним паливом - коксом.
Розміщення коксохімії приурочене до районів залягання коксівного вугілля (Донбас), до центрів металургійного виробництва (Придніпров'я, Приазов'я).
4) Складовою частиною металургійного комплексу є видобування флюсів і вогнетривких глин - нерудної сировини.
Залягання високоякісних флюсових вапняків є у Донецькій і Дніпропетровській областях.
Флюси - Крим.
Флюси використовують для виплавлення чавуну і вилучення шкідливих сполук і залізної руди, а вогнетривкі глини і кварцові піски - для виробництва вогнетривів.
Витрати вогнетривких матеріалів в металургійному виробництві складають в середньому 150 кг на 1 т виплавленої сталі.
Групу металургійних заводів, які використовують загальні поклади руди або паливні ресурси і забезпечують основні потреби господарства в металі називають основною металургійною базою.
Три металургійні бази:
Придніпровська;
Донецька;
Приазовська.
Найбільшний завод - у Запоріжжі.
5. Особливості територіальної організації в Донецькому і Придніпровському районах
1) Придніпровський металургійний район простягся вздовж Дніпра від Дніпродзержинська до Нікополя, поблизу родовищ залізної і марганцевої руд. Він лежить в межах перетину важливих залізниць, які зв'язують Придніпров'я з Донбасом, Харковом, Києвом, південними областями України, і займає проміжне положення між районами видобутку вугілля та залізних руд. Головні фактори розміщення металургії у цьому районні - це вода і електроенергія. Тут сформувався надзвичайно насичений комплекс з великими металургійними і трубними заводами (всього - 14). Центри розміщення підприємств з повним циклом - Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя. Трубні заводи працюють у Новомосковську та Нікополі. В районі виділяються три великі промислові вузли з профілюючими галузями металургії: Дніпропетровський, до якого входять металургійні заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Новомосковська; Запорізький (заводи “Запоріжсталь”, електроплавильний, “Дніпроспецсталь", феросплавний завод, “Дніпросталь”); Криворізький (кар'єри, шахти, гірничо-збагачувальні комбінати, аглофабрики, металургійний завод, коксохімзавод в Кривому Розі, Південнотрубний і феросплавний заводи у Нікополі).
2) Донецький металургійний район сформувався на території Донецької і Луганської областей (13 великих заводів). Поряд з металургійними заводами або поблизу них розміщені коксохімічні підприємства. Район добре забезпечений паливом, флюсами. Залізні та марганцеві руди надходять сюди з Придніпров'я. Лімітуючим фактором розвитку металургійного виробництва є недостатня забезпеченість підприємств водою. В межах Донбасу функціонують такі великі металургійні центри і вузли: Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакієвський, Алчевсько-Алмазнянський, Харцизький, Костянтинівський, Краматорський. Найпотужнішими металургійними заводамим є Донецький і Макіївський. Тут працюють установки безперервоного розливу сталі, заготівельний стан, у вузлі створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено виробництво вогнетривів. На підприємствах Донбасу вперше освоєно технологію виробництва сталі в конверторах, на трубному заводі в Харцизьку працює трубозварювальний цех, який випускає труби для магістральних газопроводів. Гордістю металургії райноу є феросплавний завод у м. Стаханов.
3) Приазовський металургійний район. Цьому району належить особливе місце, до його складу входять два великі комбінати: “Азовсталь” та ім. Ілліча. Ці підприємства використовують переважно збагачені руди Комиш-Бурунського раодовища (Керченський півострів), криворізьку руду, коксівне вугілля шахт Донбасу та флюси, що видобуваються в Донецькій області. Вони мають повний цикл і випускають чавун, конверторну сталь, сталевий лист та інші види продукції. Металургія Приазов'я комплексується з хімією і галузями важкого машинобудування. У Маріупольському промисловому вузлі споруджено агломераційну фабрику для переробки залізних руд.
6. Кольорова металургія
Кольорова металургія в Україні, порівняно з чорною, менш розвинена, в першу чергу через відсутність розвіданих до промислових категорій сировинних ресурсів. У добу НТР кольорові метали посідають особливе місце серед мінеральних ресурсів. Нові й новітні галузі промисловості - радіотехніку, електротехніку, авіаційну, електроніку - неможливо уявити без цих металів.
Загальні особливості сировинної бази кольорової металургії:
низький у кількісному відношенні вміст корисних компонентів у сировині: для 1 т міді потрібно переробити 100 т руди, нікелю - до 200 т; витрати сировини на 1 т готової продукції в сотні раз перевищують об'єм готового виробу, а при виробництві рідкісних металів - у десятки і навіть сотні тисяч раз;
багатокомпонентність сировини. Наприклад, алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави, п'ятиоксид ванадію, металевий галій та ін.;
велика тепло-, електро- та водоємність процесів переробки сировини (для виробництва нікелю, наприклад, потрібно до 55 т палива, глинозему - до 12 т і т.д.; 1т алюмінію - до 17 тис. кВт годин електроенергії).
Тому особливості географії сировинної та паливно-енергетичної баз значно впливають на розміщення кольорової металургії. До джерел сировини тяжіють виплавлення ртуті, нікелю, рідкисних металів. Алюмінієве, титано-магнієве і цинкове виробництво розміщуються у місцях одержання дешевої електроенергії.
В Україні відомі численні родовища мінеральних ресурсів для кольорової металургії: алюмінієвої сировини (алуніти Закарпаття, боксити Черкащини, ніфеліни Приазов'я), поліметалів, ртуті, нікелю, титану, цинку тощо. Але рівень їх вивченості - не достатній.
Провідними галузями кольорової металургії є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.
У структурі виробництва кольорових металів України перше місце посідає алюмінієва промисловість, яка працює на довізних бокситах і складається з виробництва глинозему та алюмінію. На випуск цієї продукції припадає майже 20% усього виробництва кольорової металургії. Алюміній з орієнтацією на джерело дешевої електроенергії і довізний з Миколаєва глинозем (вироблений з імпортних бокситів Угорщини і Гвінеї) виплавляється в Запоріжжі. У Свердловську (Луганська обл.) виробляють алюмінієві сплави.
На Донбасі (електроенергетичний фактор) з імпортної сировини виплавляють цинк (центром є м. Костянтинівка, Донецька обл.). Також виробляють свинець, мідний і латунний прокат (м. Артемівськ, Донецька обл).
Титано-магнієва промисловість має власну сировинну базу: калійно-магнієві солі Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водоймища Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш) та ільмініти Придніпров'я. Потужний титано-магнієвий комбінат працює у Запоріжжі (довозять магнієву сировину зі Стебника, Калуша, Сиваша; титанову - з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату Житомирської області). Тут виробляють титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне титанове литво. Титан також виплавляють на Верхньодніпровському гірничометалургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську (Дніпропетровська обл.).
Виробництво ртуті з місцевих покладів кіновару - давня спеціалізація Донецької області (м. Микитівка). Нещодавно створено Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний комбінат.
Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.) переробляє місцеві окислені залізно-нікелеві руди. Основна його продукція - нікель і феронікель - використовується на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров'я і Донбасу.
В Україні налагоджено виробництво й інших кольорових металів - цирконію, кобальту, ніобію, гафнію. Їх виробляють у Києві, Одесі, Донецьку, Харкові. Нещодавно відкрито по п'ять родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рогу та в Донецькій області, а також невелике родовище у Закарпатській області. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати від 15 до 25 тонн золота щороку. Для цього потрібно 800 млн. дол. інвестицій.
Налагоджено випуск золота, платини та срібла із вторинної сировини. На південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську, об'єднанні “Свема” у Шостці, на хімзаводі у Дніпродзержинську в 1996 р. отримали майже 0,5 т золота і кілька тонн срібла із вторинної сировини.
У просторовій структурі кольорової металургії України виділяються Донецький район (цинк, ртуть, прокат), Запорізький (алюміній, титан, магній) та Побузький (нікель) центри, які взаємодіють з районами чорної металургії, утворюючи потужні вузли загальнометалургійного міжгалузевого комплексу. об'єднує добування, збагачення і виплавлення кольорових металів і сплавів. Має велике значення в епоху НТР для електрифікації країни, зміцнення її обороноздатності, розвитку атомної техніки, авіації, ракетобудування.
Великого значення мають легкі метали (алюміній, магній, титан). Для їх одержання потрібно багато електроенергії:
1 т Al - потрібно 18 тис. кВт · год електроенергії.
Титан дуже міцний, стійкий проти дії кислот, має високу температуру плавлення, антимагнітні властивості. Через те його застосовують для виготовлення реактивних двигунів, ядерних реакторів, у суднобудуванні.
Це енергомістке виробництво зосереджене біля джерел дешевої електроенергії - найважливіший принцип розміщення.
Руди важких металів відрізняються від легких малим вмістом металу.
Для одержання 1 т міді потрібно близько 100 т руди.
1 т олова - 300 т руди.
Щоб не перевозити велику кількість пустої породи - руду збагачують.
Інша особливість руд важких кольорових металів - їх комплексність (є десятки інших металів, сірки).
Застосування важких металів різноманітне. Мідь широко використовують в електротехніці та машинобудуванні.
Біля 80% нікелю використовує чорна металургія.
Цинк застосовують для оцинковування залізних виробів.
Важливе значення надається дорогоцінним металам.
Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії мають вплив два основних чинники - сировинний та енергетичний.
Два райони кольорової металургії:
1. Донецький і Придніпровський.
У Донбасі ще в 1887 році побудований Микитівський ртутний завод, який використовував місцеві поклади кіноварі. Сьогодні це великий комбінат з рудниками та збагачувальною фабрикою. У Костянтинівці працює цинковий завод “Укрцинк". Сировиною для нього служать довізні цинкові концентрати. Основний фактор, що зумовив розміщення цього підприємства у Донбасі, - висока енергомісткість виробництва. Ще одне підприємство по обробці кольорових металів (латуні, латунного та мідного прокату) розміщене в Артемівську. Цей завод довозить із-за меж України переважну частину міді і свинцю.
У Придніпровському районі кольорова металургія представлена Дніпровським алюмінієвим заводом і магнієвим комбінатом, які були прив'язані до енергетичного комплексу “Дніпрогес". Алюмінієвий завод забезпечується сировиною з Миколаївського глиноземного заводу, що працює на імпортованих гвінейських бокситах. У зв'язку з відкриттям Високопільського (Дніпропетровська обл.) і Смілянського (Черкаська обл.) родовищ бокситів, ніфеліносієнтів у Придніпров'ї і Побужжі, алунітів у Карпатах, в Україні буде збільшуватись обсяг переробки місцевої сировини. У післявоєнні роки Дніпровський магнієвий завод освоїв виробництво титану і його перетворено у титано-магнієвий комбінат. Магнієву сировину для переробки комбінату одержує з Калуша (Прикарпаття), Сиваша (Кримська АР); титанову - з Іранського (Житомирська обл.) та Самотканського (Дніпропетровська обл.) родовищ та з Кримського заводу діоксиду титану. На Дніпропетровщині збудовано Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, а на Кіровоградщині - Світловодський завод чистих металів. Ці енергомісткі підприємства використовують енергію Придніпровської теплової та Кременчуцької гідроелектростанцій. В Кіровоградській області споруджено По бузький нікелевий завод, який працює на місцевих нікелевих рудах, донецькому паливі та електроенергії теплових, гідравлічних і атомних станцій.
2. Прикарпаття - новий район розвитку кольорової металургії. Тут працює Калузьке виробниче об'єднання “Хлорвініл”, а також збудовано магнієвий завод у виробничому об'єднанні “Оріана". Важливого значення набуває дальший розвиток Іранського гірничо-збагачувального комбінату у Житомирській області. Він працює на місцевих ресурсах ільменіту і рутилу, що містяться в каолінових розсипах і вивітрених габро. Комбінат виробляє титановий (ільменітів) концентрат і відправляє його на переробку в Придніпровський район.
Особливістю теперішнього стану розвитку металургійного комплексу України є недосконалість структури виробництва, внаслідок чого при загальних обсягах випуску металопродукції, які значно перевищують потреби України, поки що відчувається гострий дефіцит тонкого листу, білої жесті, листу і труб з покриттям, нержавіючої сталі, сталі електротехнічного призначення та інших видів продукції. З метою забезпечення України металом власного виробництва, необхідно організувати виробництво найбільш дефіцитних видів продукції.
При розміщенні галузей кольорової металургії обов'язково потрібно враховувати екологічний фактор (галузь є одним з найбільших забруднювачів природного середовища у промисловості).
В останні роки металургійний комплекс переживає глибоку кризу, викликану застосуванням застарілих технологій, низьким технічним рівнем, перебоями у постачанні підприємств коксівним вугіллям, металобрухтом, електроенергією, недостатньою фінансовою забезпеченістю впровадження необхідних інновацій.
Основна лінія подальшого розвитку комплексу - модернізація та реконструкція металургійного устаткування, удосконалення та зміна виробничих відносин в умовах ринку.
Література
1. Є.П. Качан “Розміщення продуктивних сил України". - Київ, 1998 р., стор.85-93.
2. С.І. Іщук “Розміщення продуктивних сил”. - Київ, 1999 р., стор.126-139.
3. http://www.vuzlib.net
Подобные документы
Історія винайдення заліза як конструкційного матеріалу, вклад у цю справу інженерів. Значення англійських вчених та інженерів у створенні засобів виробництва чавунів та сталі. Роль вітчизняних інженерів у розвитку кольорової та чорної металургії.
реферат [31,1 K], добавлен 24.04.2011Основні проблеми переробки залізної руди в кінцевий продукт. Технічна та технологічна відсталість металургійного комплексу, його структурні перетворення. Запаси металів, добування та використання руди. Види резервів переробки сталі в готовий продукт.
реферат [13,3 K], добавлен 09.03.2010Автоматизація виробничих процесів у металургії. Ефективність впровадження нових систем автоматизації полягає в економії палива і зменшенні втрат металу в угар, збільшення виробничої здатності печей, підтверджує необхідність проведення модернізації.
отчет по практике [62,1 K], добавлен 30.03.2009Використання керамічних рекуператорів в чорній металургії для різних методичних печей. Установки для зовнішнього та внутрішнього енергетичного використовування тепла виробничих газів. Теплотехнічні особливості низькотемпературних парогенераторів.
аттестационная работа [8,0 M], добавлен 29.08.2009Загальна характеристика та напрямки діяльності ЗАТ Донецький металургійний завод, історія та головні етапи його розвитку, сучасний стан та оцінка подальших перспектив. Технологія виробництва та обробки чавуну. Внутрішня структура доменного цеху.
отчет по практике [1,4 M], добавлен 20.05.2014Історична роль інженерної діяльності в створенні і розвитку виробництва мінеральних добрив і органічних фарбників, металургії та конструкційних матеріалів, телебачення і радіотехніки. Розвиток винахідницької справи, патентоведення, стандартизації.
курс лекций [712,3 K], добавлен 23.05.2010Загальна характеристика діяльності заводу. Структура металургійного комплексу, обладнання та продукція фасонно-ливарного і ковальсько-пресового цехів. Послідовність операцій по виготовленню рим-болта: нагрів злитка, кування, обрубка, правка, термообробка.
отчет по практике [233,9 K], добавлен 09.01.2013Різальні інструменти для розкроювання деревини. Профілі зубців плоских пилок. Принципіальні схеми рейсмусового верстата. Особливості організації робочого місця. Визначення норм часу праці. Комплекс виконання поопераційних дій на виготовлення шафи.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 12.01.2013Розвиток склоробного виробництва. Класифікація, асортимент, фактори формування споживчих властивостей й асортименту скляних товарів та маркування. Особливості дегустаційного посуду. Обробка пресованих виробів. Келихи для червоного, білого, рожевого вина.
курсовая работа [956,1 K], добавлен 21.11.2008Види зварювання, особливості їх застосування. Технологічна послідовність виконання робіт. Типи зварних з’єднань. Характеристика інструментів, матеріалів та устаткування, яке необхідне для роботи. Науковий підхід до організації праці на робочих місцях.
отчет по практике [596,5 K], добавлен 11.12.2012
