Система управління вимірюваннями як складова системи управління якістю

13

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

Кафедра "Обчислювальної техніки та програмування"

Реферат з курсу "Управління складними системами"

Тема: "Система управління вимірюваннями як складова системи управління якістю"

Харків 2006

1. Вимоги до діяльності щодо забезпечення моніторингу та вимірювань

Відповідно до п. 7.6 міжнародного стандарту 1 визначено основні загальні вимоги до діяльності, пов'язаної з забезпеченням моніторингу та вимірювань в рамках діючої системи управління якістю (СУЯ) та доведення відповідності продукції встановленим вимогам (рис 1).

Однією з головних ідей, покладених в основу 1 є застосування процесного підходу. У п. 7.6 стандарту 1 також іде мова про визначення процесів, пов'язаних з вимірюваннями. З цього випливає, що організація повинна застосовувати процесний підхід і до своєї вимірювальної діяльності.

У примітці зазначеного вище пункту стандарту зроблено посилання на 2 стандарти 2.

У 2003 році набув чинності новий міжнародний стандарт 3, який замінив ці стандарти. Цей стандарт базується на одному з ключових принципів TQM - процесному підході. Вимірювальні процеси розглядаються як специфічні процеси, спрямовані на підтримання визначеного рівня якості продукції, яку виробляє організація.

2. Модель системи управління вимірюваннями на основі процесного підходу (СУВ)

Містить вимоги і рекомендації для впровадження СУВ і може бути використаний як для підвищення якості продукції, так і для поліпшення діяльності, пов'язаної з вимірюваннями.

Структура стандарту є аналогічною до стандарту 1. Стандарт складається з 8 основних розділів, яким передує передмова та вступ. Структуру стандарту наведено на рис. 2.

Дотримання вимог цього стандарту сприятиме найбільш повному та результативному виконанню вимог, визначених у п. 7.6 1. Стандарт може бути використаний також як інструмент, що допомагає виконати вимоги п. 4.5.1. стандарту 4. Стандарт надає рекомендації щодо побудови результативної СУВ, яка гарантуватиме, що вимірювальні процеси та засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) використовуються за призначенням. Він також встановлює вимоги до такої СУВ. За бажанням організації, яка впровадила СУВ, стандарт може бути використано в процесі аудиту СУВ як внутрішнього, так і зовнішнього, а також з метою добровільної сертифікації СУВ.

Модель СУВ на основі процесного підходу, яку пропонує стандарт 3, представлено на рис. 3.

Порівняння моделі СУВ з моделлю системи управління якістю (СУЯ), наведеній у 1, свідчить про їх спорідненість. Обидві моделі базуються на 4 ключових процесах, три з яких, а саме відповідальність керівництва, управління ресурсами та аналіз і поліпшення, є по суті аналогічними, а четвертий - випуск продукції, або життєвий цикл, є специфічним для кожної моделі.

З цього випливає, що СУВ може бути використана організацією, що проводить вимірювання, як частина СУЯ, або загальної системи управління для забезпечення виконання метрологічних вимог.

3. Основні положення стандарту та вимоги до СУВ

3.1 Галузь застосування

Стандарт визначає основні вимоги і надає рекомендації щодо управління вимірювальними процесами та метрологічним підтвердженням ЗВТ, що використовуються організацією для демонстрації відповідності метрологічним вимогам. Натомість, стандарт не призначений для підтвердження відповідності вимогам ISO 9001, ISO14001, ISO/IEC 17025, або будь яких інших стандартів.

3.2 Нормативні посилання

У стандарті використовується термінологія документів, на які є посилання, зокрема, 4,5.

3.3 Терміни та визначення

У стандарті надано шість визначень основних термінів (рис.4)

3.4 Основні вимоги

СУВ повинна гарантувати, що встановлені метрологічні вимоги виконано. Організація повинна визначити вимірювальні процеси та ЗВТ, що є предметом положень стандарту. СУВ складається з управління визначеними вимірювальними процесами та метрологічного підтвердження ЗВТ, а також необхідних процесів підтримки.

3.5 Відповідальність керівництва

Вище керівництво має забезпечити необхідними ресурсами виконання метрологічної функції. Виконання метрологічної функції може бути покладено на спеціалізований підрозділ, наприклад, метрологічний відділ. Керівництво метрологічної функції повинно забезпечити:

визначення вимог споживача до вимірювань та переведення їх у метрологічні вимоги;

відповідність СУВ метрологічним вимогам;

демонстрацію відповідності вимогам.

Керівництво метрологічною функцією визначає вимірні цілі щодо якості СУВ.

Вище керівництво організації повинно регулярно у визначені проміжки часу проводити аналіз СУВ. Результати аналізу використовуються керівництвом метрологічної функції для удосконалення СУВ.

3.6 Управління ресурсами

а) Людські ресурси

Управління ресурсами здійснює керівництво метрологічної функції, яке визначає та документує розподіл відповідальності персоналу, причетного до СУВ.

Керівництво має визначити потреби у підготовці персоналу і забезпечити проведення такої підготовки. Мають оцінюватись результати підготовки. Ці вимоги збігаються з вимогами до персоналу, наведеними у 1.

б) Інформаційні ресурси

До інформаційних ресурсів відносяться методики, програмне забезпечення, записи (протоколи) СУВ. Методики, за якими здійснюються вимірювання, мають бути задокументовані. Зміни до них повинні затверджуватись і контролюватись. Методики мають бути діючими і забезпечувати достовірні результати. Вони можуть базуватись на існуючій вимірювальній практиці або інструкціях виробників.

Програмне забезпечення, що використовується у вимірювальних процесах або розрахунках, повинно бути задокументовано, ідентифіковано і знаходитись під постійним контролем в процесі використання. Воно має пройти тестування для підтвердження відповідності своєму призначенню. Повинна бути проведена архівація програмного забезпечення. Записи (протоколи) СУВ мають бути ідентифіковані, зберігатись, захищатись від пошкоджень відповідно до документованої методики. До них можна віднести результати вимірювань, закупівель, скарг споживачів, підготовку і кваліфікація персоналу, тощо.

ЗВМ та методики, що використовуються у вимірювальних процесах, мають бути ідентифіковані.

в) Матеріальні ресурси

До матеріальних ресурсів відносяться ЗВТ та середовище. Усі ЗВТ, необхідні для виконання визначених метрологічних вимог повинні бути придатними та ідентифікованими у СУВ, а також мати діючий статус калібрування. Керівництво метрологічною функцією має встановити і використовувати задокументовані методики щодо отримання, пакування, транспортування, зберігання та відправлення ЗВТ у порядку, який запобігає неправильному використанню, пошкодженню або змінам їх метрологічних характеристик.

Умови зовнішнього середовища, що впливають на вимірювання, повинні бути задокументовані та знаходитись під наглядом, який передбачає ведення відповідних записів.

г) Зовнішні постачальники

Керівництво метрологічною функцією визначає вимоги до продукції та послуг, що надходять від зовнішніх постачальників.

Якщо зовнішній постачальник надає послуги з калібрування, то він може підтвердити свою технічну компетентність через відповідність вимогам стандарту ISO/IEC 17025.

3.7 Метрологічне підтвердження та життєвий цикл процесів вимірювань

Метрологічне підтвердження охоплює калібрування ЗВТ. Метою метрологічного підтвердження є забезпечення відповідності метрологічних характеристик ЗВТ вимогам до вимірювального процесу.

До метрологічних характеристик ЗВТ відносяться: діапазон, тенденція повторюваності, стабільність, гістерезіс, дрейф, ефект кількісного впливу, дозвільна спроможність, поріг, похибка, граничний інтервал. Інтервали між метрологічними підтвердженнями повинні бути визначені у документованій методиці.

Має бути виключений несанкіцонований доступ до регулюючих засобів ЗВТ через відповідне пломбування.

Записи, які фіксуються під час метрологічного підтвердження повинні демонструвати яким чином кожна одиниця ЗВТ відповідає визначеним метрологічним вимогам.

Вимірювальні процеси, які входять до СУВ, повинні бути задокументованими та керованими. Повна специфікація вимірювального процесу має включати ідентифікацію усього ЗВТ, вимірювальних методик, програмного забезпечення, умов використання, навичок оператора та усіх інших факторів, що впливають на стабільність результату вимірювань.

Для кожного вимірювального процесу має бути встановлена невизначеність вимірювання. Аналіз невизначеностей вимірювань завершується до метрологічного підтвердження ЗВТ та введення в дію вимірювального процесу.

Усі відомі джерела варіацій вимірювання мають бути задокументовані. Методи встановлення невизначеностей містяться у 6.

Керівництво метрологічної функції має забезпечити простежуваність результатів вимірювання до еталонів одиниць міжнародної системи SI.

3.6. Аналіз та поліпшення СУВ

Метрологічна функція має спланувати та впровадити моніторинг, аналіз та поліпшення для забезпечення відповідності СУВ вимогам стандарту та постійного поліпшення СУВ.

Метрологічна функція повинна відслідковувати рівень задоволеності споживача стосовно виконання його метрологічних потреб. Метрологічна функція має планувати і проводити аудити СУВ 7, вживати без затримок дії для усунення визначених невідповідностей та їх причин.

Усі процеси, що мають відношення до СУВ, мають бути охоплені моніторингом. При цьому мають бути визначені прийнятні статистичні методи 8.

Метрологічна функція має без затримок визначати невідповідні вимірювальні процеси та ЗВТ і вживати невідкладних заходів щодо усунення причин, що викликали невідповідність.

Висновки

Застосування процесного підходу для побудови СУВ дозволяє досить легко інтегрувати її до загальної системи управління організацією, яка вже базується на СУЯ відповідно до вимог 1.

Для організацій, що випускають продукцію, для підтвердження відповідності якої встановленим вимогам, використовуються численні ЗВТ, а також метрологічні еталони, які здійснюють складні вимірювання, калібрування та повірку, вбачається доцільним розроблення і впровадження СУВ за вимогами 3.

Розроблення і впровадження СУВ вимагає від організації підготовки внутрішніх аудиторів СУВ, їх сертифікації та ведення відповідного реєстру.

Перспективним може бути напрямок добровільної сертифікації створених СУВ.