Автоматизація промислових процесів розливу сталі

Стислий опис технологічного процесу. Основні матеріальні потоки процесу, їх параметри і допустимі відхилення. Технічна характеристика нагрівальних колодязів. Характеристика технологічного об’єкта з точки зору автоматизації. Чотири самостійних колодязя.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.03.2009
Размер файла 104,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ВВЕДЕННЯ

За останні десятиріччя автоматизація промислових процесів знайшла широке застосування в усіх галузях промисловості ставши необхідним та невід'ємним елементом нової техніки. Автоматика сприяє підвищенню результатів праці і економії енергоносіїв. Велику роль грає автоматизація виробничих процесів чорної металургії. Застосування автоматизації приближує протікання теплових процесів до оптимальних умов, збільшує виробничу здатність печей, зменшує витрату палива. В результаті застосування автоматичного регулювання підвищується надійність управління і культура експлуатації теплових агрегатів, створюються умови для багато агрегатного обслуговування, підвищується якість виготовленої продукції. Так в прокатному виробництві автоматизація нагрівальних пристроїв знижує витрату палива на 10-12%.

Вдалому розвитку техніки автоматичного регулювання і його втілення в виробництво відбулося завдяки роботі вчених, інженерів і техніків. Першим автоматичним регулятором, застосованих для промислових цілей, був регулятор, запропонований в 1765р. російським механіком І.І. Ползуновим.

Зараз на виробництві застосовуються електронні регулятори.

Щоб отримати продукцію яка б відповідала сучасним вимогам якості, необхідне постійне оновлення систем автоматизації з використанням новітніх розробок в цій галузі.

1.Загальна частина.

1.1. Стислий опис технологічного процесу.

Після випуску сталі і її розливання в изложниці (маса зливків буває 8,5-12,5 тонн) останні попадають на ділянку відстою, де протягом певного часу в процесі охолодження изложниц сталь злитків охолоджується до температури С і нижчє -- кристалізується. У стриперному відділенні після подачі состава зі зливками відбувається їхнє роздягання - зняття изложниц за допомогою спеціальних кліщових кранів.

Далі по залізничній колії зливки надходять у відділення нагрівальних колодязів (ВНК) блюмінга. Доставка гарячих зливів із сталеплавильного цеху в ВНК проводиться відповідно з нормами часу і рівномірно впродовж всієї зміни, поплавочно і тільки в вертикальному положенні. Кількість одночасно подаваємих зливків в одній подачі обмежується відповідно з нормами встановленими регламентованим графіком. Вказівки про подачу составів зі зливками в ВНК дається старшим нагрівальником ВНК або начальником зміни майстру або диспетчеру цеху підготовки составів. До потрапляння плавки на колодязі інформація сталеплавильних цехів про номер плавки, марку сталі, тип і кількість зливків, номера зливків які мають зауваження, та хімічний склад поступає контролеру посада ВНК.В нагрівальних колодязях блюмінга здійснюється нагрів зливків вуглеводистої сталі загального призначення, конструкційних і низьколегованих марок сталей, напів-спокійної, спокійної і киплячої сталі. Місце зупинки состава зі зливками в прольоті нагрівальних колодязів вказує старший нагрівальник. Перед посадом зливків в нагрівальний колодязь, старший нагрівальник ВНК і нагрівальник групи колодязів в які садяться зливки отримують інформацію про плавку (її номер, температуру зливків, марку сталі і зауваження по виплавці і розливці) від контролера посаду. Після отриманої інформації зливки розподіляються для посада в колодязі. Відповідно до отриманої інформації нагрівальник групи нагрівальних колодязів готує їх до посаду зливків. Посад зливків нової плавки в колодязь виконується після видачі з нього попередньої плавки. При необхідності проводиться усунення неполадок колодязя. В залежності від температури посаду зливків і марки сталі колодязі розігріваються або охолоджуються відповідно до норм температури і часу. Температура поверхні гарячих зливків визначається по таблиці 3.2; 3.3. Посад зливків в нагрівальний колодязь виконується за допомогою кліщових кранів грузопідємність якого 50/20т, якими керують машиністи кліщових кранів. В один колодязь одночасно загружається до 12 зливків масою 12,5 тонн, або до 17 зливків вагою 8,5 тонн. Час для посаду зливків в один колодязь не перевищує 15 хвилин. Після посаду зливків колодязь накривається кришкою за допомогою напольно-кришечного крана (НКК) яким керує нагрівальник металу. Після накривання колодязя кришкою виконується нагрівання зливків в колодязі відповідно з розробленими режимами нагріву металу (таблиці 3,2;3,3). Відповідно від марки зливків і температури посаду температура нагріву зливків в колодязі буває 1280-1300С. Тривалість нагрівання зливків визначається по графіку нагрівання в залежності від температури посаду, типу зливків, маси і кількості зливків(таблиця 3,2;3,3).

Нагрівання зливків в колодязі відбувається за допомогою тепла отриманого при спалюванні коксового та доменного газу (коксо-доменної суміші). Для повного згорання коксо-доменної суміші в колодязі дотримується співвідношення газ-повітря. Коксо-доменна суміш подається в цеховий колектор під тиском 200-500 кг/м. При подачі доменного газа в цеховий колектор тиск газа в газопроводі складає 200-1400 кгс/м, а тиск коксового газа в коксовому газопроводі 200-800 кгс/м. Інжекторне повітря в цеховий колектор надходить під тиском 1,5-2 кгс/см.

Керування тепловим процесом нагрівання зливків в нагрівальних колодязях відбувається автоматично або дистанційно. Цим процесом керує технолог нагрівальник металу.

Керування процесом нагріву метала здійснюється за допомогою наступних систем автоматичного контролю й регулювання: контролю й регулювання температури в колодязі; контролю й регулювання тиску в колодязі; контролю й регулювання тиску співвідношення “газ - повітря”.

В задачу відділення нагрівальних колодязів входе отримання нагрітих до температури прокатки і рівномірно-прогрітих по перетину зливків та забезпечення гнучкого зв'язку між сталеплавильним та прокатним цехами. Нагрівальні колодязі - це печі садочного типу періодичної дії з розподіленими за часом температурним та тепловим режимами. Технологічний процес являє собою два етапи - період нагріву і період витримки, при цьому зливки метала нагріваються за рахунок радіаційного теплообміну зі стінками колодязя і продуктами згорання палива (промене спускання) і за рахунок конвективного теплообміну при контакті з продуктами згорання. В період нагріву здійснюється нагрів поверхні зливка до заданої температури, в цей час витрата палива в колодязі максимальна. Під час періоду витримки витрата палива в колодязі поступово зменшується, прогрів зливка здійснюється по перетину, а температура поверхні зливка залишається постійною. Увесь тепловий режим колодязя залежить від температури і ваги завантажувальних злитків, марки сталі, а також від теплової потужності колодязя.

Нагріті зливки (готовність зливків до видачі визначається нагрівальником металу) за допомогою кліщових кранів вигружаються з колодязя на зливковози які по кільцевій зливкоподачі транспортують їх до прийомного рольгангу прокатного стану. Подачу зливків на стан 1300 виконують з таким розрахунком, щоб забезпечити нормальний ритм праці стану і виключити охолодження металу. На прийомному рольгангу повинно знаходитись не більше 4-х зливків. Температура поверхні зливка становить 1150-1250С. З зливковозів зливки потрапляють на прийомний рольганг стану і подаються в валки обжимного стану де зливки розкатуються до заданої заготівки. Перед прокаткою на стані всі зливки підлягають зважуванню на рольгангових вагах. Блюминг 1300 виконує прокатку зливків масою 8-13,5тон в блюми перерізом 300х300-400х400мм.і сляби розміром 250х600-950мм. Після обробки металу тиском на стані 1300 заготівка по рольгангу потрапляє на 1250-тонні ножиці на яких обрізається передній і задній кінець заготівки. Величину головної і даної обрізі різник гарячого металу 1250 тонних ножиць визначає візуально. Після обробки заготівки на ножицях вона транспортується за допомогою рольгангу на безперервно-заготівельний стан 900/700/500 для перекату в заготовки для дротяних та мілко сортових станів, а також для випуску товарної продукції. Кінцевий переріз квадратних заготівок: 80х80мм; 100х100мм;150х150мм. Заготівки 150х150мм.виробляються на стані 900/700, а 80х80мм;100х100мм на стані 500.Заготівки не призначені для прокатки в 2-й неперервній групі (стан 500) шлеперним пристроєм передаються на рольганг обвідної лінії. Рольгангом обвідної лінії заготівки транспортуються до 1000-тонних ножиць для обрізки передніх і задніх кінців і порізки на потрібну довжину. Порізані заготівки клеймляться в торець клеймованою машиною і збираються в пакети рольгангом с косо розміщеними роликами і по рольгангу транспортуються на холодильники. Заготівки вихідні з стану 900/700 і призначені для подальшого перекату рольгангом транспортується до стану 500, перед яким в разі необхідності виконується зачистка кінців на маятникових ножицях Після виходу заготівки з останньої прокатної кліті вона розкроюється за допомогою летючих ножиць на заготівки заданої довжини , клеймляться в торець клеймованою машиною і збираються в пакети рольгангом з косо розміщеними роликами . Далі пакети по рольгангу транспортуються на холодильні установки для повного охолодження. Після охолодження заготівки з холодильників за допомогою спеціальних кранів (працен кранів) заготівки відправляються на склад готової продукції, або решітки прокатних станів.

1.2. Основні матеріальні потоки процесу, їх параметри і допустимі відхилення

Основними матеріальними потоками процесу є газ (доменний, коксо-доменний, суміші з природним газом), повітря, продукти згорання (дим), а в рекуператорних колодязях нової конструкції ще й пар на інжекцію.

Параметри матеріальних потоків та їх допустимі відхилення можна привести в вигляді таблиці:

Параметри

Матеріальні потоки

Шкала приладу

Дійсне значення

Допустиме відхилення

1.Витрата (співвідношення газ-повітря)

Газ

Повітря

6400

1200

4266,67

800

426,67

80

2.Температура

Повітря

Газ

Дим

300С

400С

800С

200С

266,7С

533С

20С

26,67С

533С

3.Тиск на блок колодязя

Газ

Повітря

500 кгс/м

1,5 кгс/м

333,3 кгс/м

1 кгс/м

33,33 кгс/м

0,1 кгс/м

1.3. Технічна характеристика нагрівальних колодязів

А. Основне обладнання:

1.Призначення колодязів - нагрів зливків перед прокаткою їх на стані 1300 і на безперервно-заготівельному стані 900/700/500 без проміжкового нагріву.

2.Тип - рекуперативні нагрівальні колодязі з підігрівом однією верхньою горілкою.

3.Розміри прольоту: ширина - 54м;

довжина - 468м;

кількість груп - 12.

4.Група нагрівальних колодязів складається з чотирьох самостійно працюючик колодязів.

Кожний колодязь має керамічний трубочний рекуператор (для підігріву інжектуємого повітря), трубчатий металевий рекуператор (для підігріву інжектуючого повітря); трубчатий металевий рекуператор (для підігріву газу), систему боровів і регулюючий димовий шибер, індивідуальний підвід газу і повітря, ситема теплового контролю і автоматичного регулювання режима нагріву злитків.

5.Основні розміри колодязя:

довжина - 9850 мм

ширина - 3300 мм

висота - 4550 мм

площіна пода - 32,5 м

діаметр повітряної горловини - 950 мм.

6.Вміст одного колодязя:

12,5 - тонні - 12-13 зливків

8-8,5 - тонні - 16-17 зливків.

7.Паливо:

Нагрівальні колодязі опалюються коксодоменним газом калорійністю 7120 кДж/год /9Гкал/год/.

8.Тиск змішаного газу в коллекторі - 500 Па /500кгс/м/.

8.1 Матеріал трубопровода - сталь

8.2 Матеріал діафрагми - нержавіюча сталь

9.Тиск інжектуючого повітря - 0,17 МПа/1,7 кгс/м/.

9.1 Матеріал трубопровода - сталь

9.2 Матеріал діафрагми - нержавіюча сталь

10.Трубчатий керамічний рекуператор призначений для підігріву інжектуючого повітря, йдучого на горіння.

Труби рекуператора розміщенні в шаховому порядку. Рух повітря і димових газів в рекуператорі перекресно-протитічне.

Число ходів по диму - один, по повітрю - три.

Поверхня нагріву керамічного рекуператора - 575 м.

Температура нагріву повітря - 700-800С.

11.Трубчатий металевий - образний рекуператор.

Призначений для підігріву інжектуючого повітря. Рух повітря і продуктів горіння в рекуператорі - перекресно-протитічне.

Число ходів по повітрю - два.

Поверхня нагріву металевого рекуператора для підігріву інжектуючого повітря - 10,8 м.

Темперетура підігріву повітря - 300С.

Матеріал рекуператора - жаростійка сталь.

12.Трубчатий металевий - образний рекуператор.

Призначений для підігріву газу, ідуче на опалення колодязя.

Рух газу і продуктів горіння в рекуператорі - перехрестно-противотічне.

Число ходів по газу - чьотири.

Поверхня нагріву рекуператора - 146 м.

Температура підігріву газу - 250-300 С.

Матеріал рекуператора -жаростійка сталь.

13.Димовий боров.

Призначений для відвода продуктів горіння з колодязя в загальній для 12-ти колодязів збірний димовий боров.

Висота борова - 3564 мм

Ширина борова - 2088 мм

В борові є повторний димовий клапан для регулювання тиску в колодязі.

14.Кришка колодязя.

Призначена для закривання робочого простору колодязя і представляє собою жорстку металеву раму, підтримуючу плоский підвісний звід з фасонного шамотного керпича товщіною 230 мм.

Система підвіски кирпича - індивідуальна.

15.Димова труба.

Призначена для відводу продуктів горіння від 12-ти нагрівальних колодязів.

Висота димової труби - 65 м. Внутрішній діаметр труби зверху - 3500мм, внизу - 4500 мм. Матеріал димової труби - шамот і червоний кирпич. Розрідження біля устья труби 250 - 300 Па/25-30 кгс/м/.

16.Шлаковидалення - сухе.

17.Шлакові літки.

Призначені для видалення окалини і шлаку з колодязя.

Б.Допоміжне обладнання:

18.Кліщевий кран.

Призначений для посаду і видачі зливків з колодязя і вихід за колодязями.

Вантажопід'ємність крана - 50/20т

Максимальний роз'єм клещів - 1700 мм

Максимальний роз'єм - 500 мм

Кількість кліщевих кранів - 6.

19.Монтажний кран.

Призначений для перевезення і встановки кришек колодязя, виконання ремонтних робіт.

Вантажопід'ємність - 50/10 т

Кількість монтажних кранів - 2.

20.Напольно-кришковий кран.

Призначений для відкриття і закриття кришек колодязя в період посада, видача злитків, візуального контролю за якістю нагріва злитків.

Вантажопід'ємність крана - 40 т

Кількість кранів - 50 шт.

21.Система зливкоподачі.

Подача зливків до прийомного рольгангу здійснюється зливковозами зливкоподачі.

Кількість зливків - 4 шт.

Схема зливкоподачі - кільцева

Вантажопід'ємність зливковоза - 25 т.

2.Спеціальна частина

2.1. Характеристика технологічного об'єкта з точки зору автоматизації

Задача управління процесом нагріву в колодязях полягає у виборі та забезпеченні режиму роботи, необхідного для отримання метала з заданою температурою поверхні з мінімально допустимим перепадом температур та перетинам зливка при максимальній продуктивності.

Роботу нагрівального колодязя оцінюють по таким параметрам: температура чарунки, тиск в робочому просторі, економічність спалювання палива, температура підігріву повітря.

До особливостей роботи колодязів, що ускладнюють автоматичне управління відносять: значну відмінність окремих садок одна від одної; велику нещільність повітряних керамічних рекуператорів, яка на протязі компанії постійно збільшується; відсутність засобів вимірювання температури поверхні зливка та її розподілу по перетину; різні умови теплопередачі для кожного зливка в наслідок їх розташування, а також зміни тепло сприймання метала по мірі його прогріву.

Основні керуючі впливи при нагріві колодязя: зміна витрати палива, зміна співвідношення між витратами палива і повітря, зміна тяги димової труби (димососа).

Об'єкт регулювання температури чарунки володіє змінним по навантаженню динамічним параметром - коефіцієнтом передачі об'єкта.

2.2 Обґрунтування прийнятих рішень

У даній роботі обрані первинні прилади за їх технічними характеристиками, що на порядок вищі за існуючи зараз прилади, в результаті чого покращюеться якість нагріву, зменьшуеться окалінообразування, витрати електроенергіі та палива.

2.3 Опис схеми

Контроль і регулювання співвідношення “газ - повітря”

Контроль і регулювання співвідношення “газ - повітря” складається з датчиків розходу газу і повітря МЕТРАН-100, вторинних приладів ДИСК-250, блоку ручного управління БРУ-42, регулятору типу Р27, виконавчого механізму МЕО100/25-0,25.

При автоматичному регулюванні регулятор співвідношення отримує імпульси по розходу газу і повітря і порівнює їх з заданим коефіцієнтом надлишку повітря.

Регулятор через виконавчий механізм діє на регулюючий орган і відновлює розхід повітря до заданого значення.

Дистанційне (ручне) управління розходом повітря здійснюється за допомогою ключів, що знаходяться на щиті КВПіА.

При установленні перемикача роду робіт “Р-А” в положення “Р” (ручне) ключом (М-Б) установлюється необхідний розхід по графіку співвідношення “газ-повітря”.

2.4 Розробка САР

Обрати регулятор - це означає обрати такий закон регулювання при якому виконується певна якість регулювання.

Необхідно обрати регулятор співвідношення “газ - повітря”, для системи автоматичного регулювання теплового процесу нагрівального колодязя.

Вибір і розрахунок регулятора співвідношення “газ-повітря” в чарунці нагрівального колодязя.

Вибираємо допустимі параметри перехідного процесу:

х=150 нм/год

х=20 нм/год

t=15c

Максимальне стрибкоподібне обурення ?хвх.об=25% ходу регулюючого органу.

Задаємося перехідним процесом 20%-вим перерегулюванням (М=1,3).

Для вибору регулятора необхідно знати параметри об'єкта kоб, Tоб, фоб, тобто уявити реальний об'єкт у вигляді статичного об'єкта з запізнюванням у відповідності з рівнянням:

Wоб(р)=.е

По кривій розгону визначаємо час, відповідний

?хвих(t1)=0.1?хвих(?)=0,1•12=1,2

рівний t1=0,13 с, і час відповідний

?хвих(t2)=0.8?хвих(?)=0,8•12=9,6

рівний t2=4,2с

х1=

х1=

х2=

х2=

; вибираємо регулятор безперервної дії.

Для вибору закону регулювання розраховують Rд за формулою

За графіком визначаємо, що Rд=0,5 можуть забезпечити П, ПІ, і ПІД - регулятори.

Найпростішим є П-регулятор. =0,57 знаходимо

хст=0,45•kоб•?хвх.об=0,45•12•25=135

П-регулятор не може бути застосований, оскільки х=20 нм/год .

Знаходимо для ПІ-регулятора tp/фоб=12 величину tp=15, що менше допустимого часу регулювання. Остаточно вибираємо ПІ-регулятор.

Для отримання точної передаточної функції об'єкта по кривій розгону використовуємо метод М.П.Симою.

1.Тому що чисте запізнювання фч=0с, то розбивку вісі часу починають з моменту часу, рівного 0с. Приймаємо ?t=0,2с, при цьому на кожній ділянці ?t крива близька до прямої. Знаходимо безрозмірне значення вихідної величини , розділивши ?хвих.об наприкінці кожного інтервалу ?t на ?хвих.об(?)

2.Обчислюємо 1-, вписуємо в четверту графу.

3.Підраховуємо суму чисел четвертої графи:

;

4.Визначаємо площу F1 за формулою:

F1=?t

F1=0,2{15.331-0.5[1-0]}=2.9662 c;

5.Знаходимо час у новому масштабі:

;

6.Підраховуємо цифри шостої графи як 1-и;

7.Визначають ()?(1-и);

8.Підраховуємо суму чисел сьомої графи:

9.Площу F2 визначаємо за формулою:

c

10.Розраховують і заносять в таблицю величину

11.Підраховуємо суму чисел останньої графи:

12.Визначаємо площу F3 за формулою:

F3=2.9662•0.2{1.129-0.5}=8.798•0.128=1.109 c;

13.Визначють вид передаточної функції:

Wоб(р)=

де а1=F;a2=F2;a3=F3.

Wоб(р)=

14.Розмірна передаточна функція об'єкта з урахуванням часу запізнювання ф=0,16 буде мати вигляд:

Wоб(р)=

Для розрахунку настройок регулятора графічним способом необхідно знайти АФХ об'єкта яку отримую підстановкою p=jщ в передаточну функцію Wоб(p):

Wоб(p)=

Провівши необхідні перетворення, отримую вираження АФХ:

Wоб(p)=

Надаючи частоті щ значення від 0 до 29,4 рад/с (для розрахунку настройок достатньо отримати АФХ в межах двох-трьох чвертей) знаходжу відповідне значення:

Аоб(щ)=

і результати розрахунків заносимо в таблицю 1.

Розрахунок оптимальних настройок на задане значення М=1,3 при отриманні мінімального (для даного М) значення квадратного інтегрального критерію якості проводжу за методом викладеним вище.

Графічні розрахунки почамо з побудови на комплексній площині АФХ об'єкта (таблиця 1). Потім будую АФХ розімкнутої системи при kр=1 і різних значеннях часу ізодрому: Ті1=0,1с; Ті2=0,2с; Ті3=0,3с;Ті4=0,4с. Для цього до кожного вектора АФХ об'єкта додаю вектор з модулем , повернутий на кут 90 за часовою стрілкою.

Таблиця 1. Розрахунок АФХ об'єкта.

щ

рад/с

Аоб(щ)

С%ходу

0,16щ,

Град

град

1

2

4

5

6

0

2,45

4,9

7,35

9,8

12,25

14,7

17,15

19,6

22,05

24,5

26,95

29,4

12

0,5941

0,1505

0,06706

0,0377

0,02417

0,0167

0,01233

0,00944

0,0074

0,00604

0,00499

0,00419

0

-21,0888664

-10,5056896

-6,99848407

-5,24743989

-4,19742078

-3,49760929

-2,99782582

-2,6230265

-2,33153575

-2,09835425

-1,90757597

-1,7485982

0

22,45994557

44,91989114

67,37983671

89,83978228

112,2997278

134,7596734

157,219619

179,6795646

202,1395101

224,5994557

247,0594013

269,5193468

Таблиця 2. Розрахунок АФХ об'єкта.

щ

рад/с

Аоб(щ)

С% ходу

0,16щ,

град

град

1

2

4

5

6

0

2,45

4,9

7,35

9,8

12,25

14,7

17,15

19,6

22,05

24,5

26,95

29,4

12

0,594

0,151

0,067

0,038

0,024

0,017

0,012

0,009

0,007

0,006

0,005

0,004

0

-21,1

-10,5

-6,9

-5,2

-4,2

-3,5

-2,9

-2,6

-2,3

-2,1

-1,9

-1,7

0

22,489

44,978

67,467

89,956

112,445

134,934

157,423

179,912

202,401

224,890

247,379

269,868

0

-43,6

-55,5

-74,4

-95,2

-116,6

-138,4

-160,3

-182,5

-204,7

-226,99

-249,3

-271,6

Остаточно обираємо регулятор типу Р27, який в змозі забезпечити отриманий закон регулювання.

2.6.Техніка безпеки при експлуатації засобів автоматизації схеми що проектується.

2.6.1. Загальні положення

1.1. Слюсар по КВП і А, обслуговуючий електроустановки, повинен знати “Правила безпечної експлуатації електроустаткування користувачів”, “Правила технічної експлуатації електроустаткування”, “Правила устрою електроустаткування”, “Правила безпеки в доменному виробництві”, “Правила безпеки в сталеплавильному виробництві”, “Правила безпеки в прокатному виробництві”, “Правила безпеки при виробництві і споживанні продуктів відокремлення повітря” в об'ємі потреб пред'являємих професією, і привласненої групі по електробезпеці.

1.2. До самостійної роботи на посаді слюсаря по КВП і А, допускається особа, не молодша 18 років, яка пройшла медичне обстеження і яка немає обмежень роботи по даній професії, яка прослухала первинний інструктаж по охороні праці і пройшла спеціальне навчання (стажування), володіюче безпечними прийомами і навиками праці, яка здала екзамени по охороні праці, а також маюча кваліфіковану групу по електробезпеці не нижче 2.

1.3. Щорічно слюсар по КВП і А повинен проходити атестацію по охороні праці по видам виконуємих робіт, в комісії, назначеною розпорядженням по підрозділу.

1.4. Один раз в два роки слюсар по КВП і А має проходити профілактичний медичний огляд. В випадку відхилення від проходження періодичного медичного огляду без поважної причини, по КВП і А відстраняється від своїх посадових забов'язань згідно діючого законодавства.

1.5. Кожний працівник при виконанні робіт має користатися спецодягом і засобами індивідуального захисту встановленого зразку і відповідного характеру виконуємої роботи.

1.6. Оперативний персонал забов'язаний регулярно проводити на своєму участку огляд обладнання. При огляди слідує перевіряти режими роботи обладнання, а також оцінювати стан панелей, щитів та збірок, платність затворної арматури на імпульсних лініях і ін. Періодичність оглядів встановлюється технологічною інструкцією.

1.7. Одиничний огляд електротехнічного обладнання може проводитися оперативним і оперативно-ремонтним персоналом слюсарів КВП і А з кваліфікованою групою по електробезпеці не нижче 3.

1.8. В момент огляду електротехнічного обладнання слюсар по КВП і А не має права проводити які-небудь перемикання, знімати плакати, огородження, притулятися до струмоведучих частин, відкривати та закривати вентилі на імпульсних лініях, а також при огляді щитів, панелей, збірок проводити збірку струмоведучих частин.

1.9. При переміщенні по території комбінату користуватися пішохідними доріжками і тротуарами, перехідними містками і тунелями, притримуючись правої сторони, а де їх немає - по обочині автодороги по лівій стороні, на зустріч рухаючомуся транспорту, згідно затвердженим безпечним маршрутам переміщення.

2.6.2. Вимоги безпеки перед початком виконання робіт

2.1.Перед початком роботи необхідно уважно роздивитись своє робоче місце, перевірити справність обладнання, інструмента, освітлення, захисних пристроїв і самостійно ліквідувати порушення. Якщо порушення самостійно ліквідувати неможливо, не починая працювати, проінформувати про це безпосередньо керівника робіт або іншу керівну особу.

2.2.Неприступати до праці, якщо умови її виконання протиречать умовам справжньої інструкції або інщій нормативнії документації по охороні праці.

2.3.Перед початком роботи необхідно ознайомитися з наступною виконуємою роботою, в випадку незрозумілості виконання порученої роботи або в випадку відсутності необхідних пристроїв і інструментів, звернутися до безпосереднього керівника робіт для отримання пояснень.

2.4.Якщо запланована робота відноситься до робіт підвищеної небезпеки (згідно цеховому переліку), необхідно отримати від майстра (керівника робіт) забезпечення організаційно-технічних роз'яснень для безпечного її виконання.

2.6.3. Вимоги безпеки при обслуговуванні первинних перетворювачів:

3.1. Роботи по ремонту, наладці і калібровці засобів вимірювальної техніки і засобів автоматики, встановлених на технологічному обладнанні, виконується після узгодження з технологічним (черговим) персоналом з записом в агрегатний журнал, з виказанням дати початку і закінчення виконання робіт.

3.2. Відсутність тиску в вимкнених імпульсних лініях, якщо є продув очний пристрій, провіряють з'єднанням імпульсної лінії з атмосферою. Якщо продув очний пристрій на імпульсних лініях не передбачено, відсутність тиску перевіряють від'єднанням імпульсної лінії від датчика.

3.3 При опробуванні затворної і регулюючої арматури необхідно прийняти міри, запобігаючи постанову під тиск або розрідження участків технологічного обладнання, на яких працюють люди.

3.4. Підтягувати бовти, гайки на арматурі, імпульсних ліній і приладів знаходящихся під тиском - забороняється.

3.5. На об'єктах зв'язаних з використанням кисню необхідно:

- впевнитись в відсутності пропусків кисню на місці виконання робіт, при їх виявленні - роботи не виконують до усунення пропуків;

- роботи виконують бригадою не менше двох чоловік з обов'язковою присутністю представника технологічного персоналу;

- після закінчення роботи вийти на свіже повітря, обходячи місця, де можлива поява відкритого вогню, провітрити верхній одяг на протязі 15 - 20 хвилин.

3.6. Заміну первинних перетворювачів температури неоснащених захисними гільзами а також в місцях з обмеженим доступом необхідно виконувати на зупиненому агрегаті.

2.6.4. Вимоги безпеки при обслуговуванні електрощітових.

4.1. Установку і зняття вторинних приладів і другого допоміжного обладнання установленого на панелях необхідно виконувати при знятій напрузі.

4.2. Для перевірки відсутності напруги застосовують показники напруги заводського виготовлення. Безпосередньо перед перевіркою відсутності напруги необхідно перевірити правильність роботи показника напруги шляхом його під'єднання до струмоведучих частин схеми, про які завідомо відомо що вони знаходяться під напругою. Якщо показник напруги підлягався механічним ударам, то його використання без повторної перевірки заборонено.

4.3. Показник напруги, за допомогою якого перевіряють відсутність напруги має бути розрахований на номінальну лінійну напругу пристрою.

4.4. Перевірку відсутності напруги слід виконувати на всіх зажимах підключає мого обладнання, між фазами на кожній фазі по відношенню до заземлення.

4.5. На перемикачах і ключах управління всіх відключених агрегатів, за допомогою яких може бути подано напругу до місця роботи, повинні бути вивішені плакати “Не вмикати - працюють люди”.

4.6. Під'єднання і від'єднання переносних приладів не потребуюче розриву електричних ланцюгів в установках напругою до 400В допускається виконувати під напругою при умові використання дротів з посиленою ізоляцією і спеціальних наконечників с ізольованими рукоятками.

4.7. Під'єднання і від'єднання переносних приладів потребуюче розриву електричних ланцюгів повинно виконуватись при повному знятті напруги з перевіряємої схеми.

4.8. Вимірювання мегомметром виконується не менше аніж двома людьми, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу по електробезпеці не менше 3.

4.9. На від'єднаному електродвигуні вимірювання мегомметром дозволяється виконувати одній вивченій особі з кваліфікаційною групою по електробезпеці не менше 3. Кінці живлячого кабелю електродвигуна повинні бути від'єднанні і заморочені між собою.

4.10. Перевірка ізоляції двигуна і перевірка електросхеми привода повинна виконуватись з знятою напругою і виконанням необхідних технічних засобів. На ключі керування виведеного в ремонт електроприводу повинний бути вивішений плакат “Не вмикати - працюють люди”.

4.11. Перевірка напряму оберту двигуна повинно виконуватись тільки після попередньої установки запірного або регулюючого органу в проміжне (середнє) положення.

4.12. Перемикати обмотки двигуна дозволяється тільки при повністю розібраній електросхемі при цьому повинні бути прийняті міри запобігаючи помилковій подачі напрузі на електродвигун.

4.13. Під'єднання заземлюючих і перемикаючих дротів шляхом скрутки не дозволяється. Воно повинно виконуватись надійним з'єднанням під бовт.

4.14. Під'єднання і від'єднання переносних приладів потребуючих розриву електричного ланцюга який знаходиться під напругою до 1000В повинно виконуватись при повністю знятій напрузі.

4.15. При роботі з комбінованими приладами особливу увагу слід приділити величині вимірюваної напруги і правильній установці меж вимірювання на приладі.

2.6.5. Вимоги безпеки на технологічному обладнанні

5.1. Роботи на виконавчих механізмах регулюючих органів і електроприводах затворної регулюючої арматури виконуються по заздалегідь узгодженій домовленості з технологічним персоналом.

5.2. Роботи по заміні і наладці термоперетворювачів розміщених в тяжко доступних місцях і в місцях з температурою повітря робочої зони 40 - 60С виконується не менше ніж двома робітниками. Роботи в місцях з температурою вище 60С забороняються.

5.3. Виконувати продувку імпульсних ліній при несправній продув очній арматурі і недостатньому освітленні і підходів до неї не допускається.

5.4. У всіх вибухонебезпечних приміщеннях забороняється використовувати переносні електричні лампи. Дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями вибухобезпечного виготовлення.

5.5. При замерзанні запірної арматури і імпульсних ліній відігрівати їх дозволяється тільки паром або гарячою водою. Використання для цих цілей відкритого вогню не допускається.

5.6. Профілактичне обслуговування, ремонт і заміну термоперетворювачів вимірюючи температуру нагрівальних колодязів а також кабельнопровідникової продукції виконувати при повністю знятою тепловим навантаженням, переконавшись в відсутності надмірного тиску в просторі чарунки по показанням приладів, бригадою не менше двох чоловік.

2.6.6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

6.1. У випадку виникнення аварійної ситуації робітник повинен діяти відповідно з програмою ліквідації аварії.

2.6.7. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

7.1. По закінченню роботи на технологічному обладнанні необхідно прибрати своє робоче місце, при цьому сповістити черговому технологічного персоналу про закінчення робіт, виконати запис в оперативному журналі агрегату вказавши характер виконаної роботи і час її закінчення.

7.2. Після заміни засобів КВП і А а також після вводу в експлуатацію раніш непрацюючих СВТ і СА необхідно зробити запис про ввід і експлуатацію системи в журналі ч ергового персоналу слюсарів КВП і А, з вказівкою часу вводу системи в експлуатацію.

6. Охрана окружающей среды

6.1. Введение

Загрязнение воздушного и водного бассейнов приводит к повышению концентрации вредных веществ в атмосферном воздухе и водах. Накопление этих веществ может оказать влияние на растительный и животный мир, на здоровье людей и привести к нарушению нормальных жизненных условий. Загрязненный воздух вызывает затруднения дыхания и является причиной острых респираторных заболеваний. При запыленности воздуха резко снижается уровень ультрафиолетовой радиации, что также отрицательно сказывается на здоровье людей.

Неочищенные сточные воды, сбрасываемые в водоемы, изменяют структуру их и химический состав воды, приводят к гибели животных и растительных организмов. При этом возникают нарушения в природном равновесии, возрастает засоленность и подкисленность вод, а также почв.

Поэтому для исключения ущерба, причиняемого здоровью людей, фауне и флоре, ущерба от преждевременного разрушения в результате коррозии сооружений разработан перечень мероприятий по защите воздушного и водного бассейнов.

Для устранения воздействия вредных веществ на персонал, население и окружающую среду предусмотрены меры по локализации неорганизованных газовых выбросов, а также очистке отходящих газов от оксида углерода, сернистого ангидрида, оксида азота, пыли и других компонентов. Очистка технологических выбросов относится к проблемам основного производства, поэтому все объекты улавливания и очистки промышленных газов проектируют одновременно с объектами основного производства.

6.2. Очистка газов

При кислородно-конвертерном процессе образуется 60-80 м3 запыленных газов на 1 т стали. Состав и количество газов изменя-ются по ходу продувки. Основной составляющей является окись уг-лерода (50-90 %). Кроме того, в газах содержится 10-40 % СО2, до 3 % N2 и до 5 % О2,. Температура газов на выходе из горловины колеблет-ся в пределах 1400-1800 С.

Отвод и очистку газов выполняют в следующей последова-тельности: отсос газа, охлаждение, очистка от пыли, эвакуация в ат-мосферу или в газгольдер.

Установка для удаления и очистки газов состоит из камина, котла-утилизатора, газоочистки, дымососа и дымовой трубы.

Котлы-утилизаторы часто вообще не устанавливают. Вопрос об использовании тепла отходящих газов для получения пара решается в каждом конкретном случае с учетом потребности в паре и эконо-мических факторов.

Для обеспечения безопасности работы и использовании не только физического, но и химического тепла газов применяют дожи-гание окиси углерода в камине. Дожигание осуществляется путем подсоса атмосферного воздуха через зазор между горловиной кон-вертера и камином.

Количество подсосанного воздуха зависит от величины зазора и разрежения в камине. Для охлаждения газов и предотвращения воз-можности взрыва подсасывают воздух с большим коэффициентом избытка и , кроме того, для улучшения перемешивания воздуха с га-зами в камин подают через сопла острого дутья воздух от вентиля-тора. В результате количество отходящих газов увеличивается более чем в пять раз. что удорожает стоимость газоочистных сооружений и повышает эксплуатационные расходы.

Чтобы избежать этого, применяют очистку конвертерных газов без дожигания окиси углерода. При этом в несколько раз уменьша-ется количество отходящих газов, в связи с чем уменьшается капи-тальные затраты и расходы на эксплуатацию.

Для обеспыливания газов наибольшее распространение получи-ли мокрая и сухая газоочистки.

В мокрой или гидромеханической газоочистке газы пропуска-ются через скруббер для грубой очистки и затем проходят тонкую очистку в трубах Вентури. В проходящий через трубу с большей с большей скоростью поток газов вспрыскивают распыленную фор-сункой воду. В турбулентном потоке газа частицы пыли хорошо смачиваются водой, укрупняются и в дальнейшем удаляются с во-дой. Очищенные газы проходят через влагоотделитель - сепаратор, дымопроводы и дымососами выбрасываются через дымовую трубу в атмосферу.

Сухая очистка осуществляется в электростатических или тка-невых фильтрах.

В электрофильтрах газ очищают по принципу электростатиче-ского осаждения, пыль удаляют с осадительных пластин встряхива-нием и собирают в бункер. Температуру газов обычно поддерживают в пределах 150-180 єС. Газы предварительно должны быть увлажне-ны.

Мокрая и сухая с электрофильтрами газоочистка получила большое распространение. Преимуществами мокрой газоочистки являются небольшие размеры, низкая стоимость и надежность в ра-боте, недостатками - высокие эксплуатационные расходы, необхо-димость устройства дополнительных сооружений для очистки воды от шлама и подготовки последнего для использования.

Присухой газоочистке с элкектрофильтрами эксплуатационные расходы меньше, и пыль получается в сухом виде, что облегчает её использование. К недостаткам установок этого типа следует отнести большие размеры, высокую и низкую степень надежности.

Меньшее распространение получили тканевые фильтры, пред-ставляющие собой рукава (мешки) из синтетической ткани, через ко-торые пропускают газ. Пыль удаляют встряхиванием или продувкой рукавов. Температура входящих газов в этом случае не должна превышать 150 єС. Для охлаждения газов до такой температуры приме-няют башенные регенераторы типа доменных воздухонагревателей, насадка которых нагревается во время продувок и охлаждается в пе-рерывах холодным воздухом. Тканевые фильтры обеспечивают очень высокую степень очистки газов - до 10 мг/м3 , что в десять раз ниже санитарной нормы. Выбор типа газоочистки обычно осуществляется с учетом конкретных условий цеха.

Цех Бл (Блюминг) - 2 в отличии от аглодоменных и сталеразливочных процессов в меньшей мере влияет на загрязнение окружающей среды особенно после внедрения технологии переработки стали с повышенным теплосодержанием, что дало возможность уменьшить расход коксодоменного газа а следовательно и выброс его продуктов горения в атмосферу.

Технологический процесс нагрева слитков в нагревательных колодцах происходит с выделением в атмосферу продуктов горения коксового, доменного и редко природного газа, для поддержания калорийности.

В цехе Бл - 2 разогрев нагревательных колодцев после их ремонтов производится по определенной технологии позволяющей нагреть колодец как можно быстрее и с большей эффективностью расходованным газом.

В цехе Бл - 2 регулярно производится на нагревательных колодцах настройка ячеек для более полного сгорания газа специалистами ТТЛ, что существенно уменьшает выбросы несгоревшего газа в окружающую среду.

Вся отработанная вода, которая используется на охлаждение привалковой арматуры, валков и других элементов конструкции которые подвергаются чрезмерному перегреву, проходит очистку на очистных сооружениях и повторно применяется в производственном процессе.

Вода, используемая на металлургических заводах, должна очищаться от взвесей, растворённых солей и так называемого теплового загрязнения с тем, чтобы её можно было многократно использовать и не спускать в водоёмы. Для уменьшения расхода воды водяное охлаждение заменяют испарительным. Если применять не технически, а химически очищенную воду, то можно, не боясь выпадения осадка (накипи), нагревать её до 100єС и выше. При этом от охлаждаемого элемента отводится не только тепло, затрачиваемое на нагревание води до кипения, но и скрытая теплота парообразования. Это позволяет сократить расход воды в 30 раз.

6.3. Реорганизация природоохранной службы комбината

Сегодня вопрос охраны окружающей среды является одним из жизненно важных для г.Кривого Рога. В последние годы строитель-ство природоохранных объектов, освоение экологически чистых технологий и установка нового оборудования, соответствующего со-временным требованиям, решение других вопросов экологии на промышленных предприятиях Украины практически полностью ле-жат на плечах самих предприятияй.

На комбинате введены в практику работы по ремонту и рекон-струкции пылегазоводоочистных установок во время капитальных ремонтов технологических агрегатов.

Актуален вопрос о создании специального полигона для разде-ления, складирования разнородных промышленных отходов произ-водства.

Порядок обращения с отходами, которые образуются в резуль-тате выплавки стали на комбинате производится в соответствии с Государственными стандартными правилами и нормами СанПИн 2.2.7.029-99 и п.44, п.53, п.60 «Инвентаризация отходов КГГМК « Криворожсталь».Неочищенные сточные воды, сбрасываемые в водоемы, изменяют структуру их и химический состав воды, приводят к гибели животных и растительных организмов. При этом возникают нарушения в природном равновесии, возрастает засоленность и подкисленность вод, а также почв.

Поэтому для исключения ущерба, причиняемого здоровью людей, фауне и флоре, ущерба от преждевременного разрушения в результате коррозии сооружений разработан перечень мероприятий по защите воздушного и водного бассейнов.

Для устранения воздействия вредных веществ на персонал, население и окружающую среду предусмотрены меры по локализации неорганизованных газовых выбросов, а также очистке отходящих газов от оксида углерода, сернистого ангидрида, оксида азота, пыли и других компонентов. Очистка технологических выбросов относится к проблемам основного производства, поэтому все объекты улавливания и очистки промышленных газов проектируют одновременно с объектами основного производства.

Выполнение всех технологических операций необходимо производить с соблюдением требований Законов Украины «Об охране окружающей среды», «Охране атмосферного воздуха», «Об отходах», «Водного кодекса» Украины, международных стандартов серии ИСО 1400.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.