Розрахунок собівартості капітального ремонту бурової лебідки марки ЛБУ-1100М2

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Спеціальність: „Обслуговування і ремонт обладнання

нафтових і газових промислів ”

Курсова робота

на тему:

Розрахунок собівартості капітального ремонту

бурової лебідки марки ЛБУ-1100М2

Пояснювальна записка

КР.ЕОПВ.18.00.ПЗ

Перевірив:

Сігокіна В.О

Виконав:

студент гр. Н 4-2

Паращенко І.В.

2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретична частина

1.1. Загальна характеристика підприємства

1.2. Характеристика ремонтного господарства, його склад і задачі

1.3. Організація виконання ремонтних робіт

2. Розрахункова частина

2.1. Графік планово-попереджувального ремонту

2.2. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

2.3. Розрахунок чисельності робітників в бригаді

2.4. Розрахунок кількості обладнання для проведення капітального ремонту

2.5. Розрахунок фонду заробітної плати ремонтного персоналу

2.6. Відрахування на соціальні потреби

2.7. Розрахунок витрат матеріалів і запасних частин

2.8. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію машин і устаткування

2.9. Розрахунок цехових витрат

2.10. Розрахунок цехової собівартості

2.11. Розрахунок загальнозаводських витрат

2.12. Розрахунок виробничої собівартості

2.13. Нормативний прибуток

2.14. Розрахунок повної собівартості

2.15. Визначення економічності капітального ремонту

3. Зведена таблиця техніко-економічних показників

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Підприємства та компанії, які функціонують у паливно-енергетичній сфері в ринкових умовах, як правило, орієнтуються на вертикальну інтеграцію виробничого циклу від видобування сировинних ресурсів, через їх переробку до реалізації кінцевого продукту. Багаторівнева взаємодія технологічних та бізнес процесів в умовах інтеграції промислових, сервісних і збутових організацій визначає провідну роль наукового супроводу на всіх стадіях виробництва, реалізації та керування. Це, в свою чергу, потребує систематизованої координації дослідних робіт у багатьох напрямках як по вертикалі технологічного ланцюга, так і вглиб наукового опрацювання проблем ментальних, прикладних, проектно-вишукувальних .

Зокрема, висока складність і значна вартість геологорозвідувальних робіт, а також буріння експлуатаційних свердловин зумовлює суттєві ризики вкладання коштів, що вимагає достовірного довгострокового прогнозування та техніко економічного аналізу ефективності інвестиційних проектів як перед, так і в процесі їх реалізації. Відповідно до світового досвіду ефективне керування розвідкою та розробкою родовищ нафти і газу на галузевому рівні в умовах постійної зміни нормативно законодавчої бази, геолого-промислових умовах та кон'юнктури цінна ринках можливе лише з постійним науковим супроводом таких процесів на всіх етапах і стадіях їх виконання. Програма науково-технічного прогресу НАК “Нафтогаз України ” в сучасних умовах повинна орієнтуватися на розробку і реалізацію комплексних дослідницьких програм, скерованих на впровадження новітніх технологій у пошук та розвідку нафтових і газових родовищ, їх розробку, підготовку та транспортування вуглеводневої сировини, переробку нафти , газу та газового конденсату, комерційну реалізацію продуктів переробки, енергозбереження, підвищення безпеки праці та охорони довкілля. Одним з головних конструктивних заходів що до втілення такої програми у життя було прийняття у 2003р. рішення Правління та Спостережної Ради Компаній про створення Науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості ( ДП “Науканафтогаз” ) - дочірнього підприємства НАК “Нафтогаз Україна”. До складу ДП “Науканафтогаз” увійшли філії: Український науково - дослідницький інститут природних газів, Науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут автоматизованих систем управління транспорту газу; відділення “Інформаційно-аналітичний центр геолого-геофізичних досліджень у нафтогазовій галузі” та спеціалізовані підрозділи (управління і відділи) практично за всіма напрямками розвитку нафтогазової індустрії України.

За дорученням НАК “Нафтогаз України” ДП “Науканафтогаз” проводить пошук та розробку інвестиційних проектів з освоєння ресурсів нафти і газу у Середньоазіатському, Близькосхідному, північно африканському регіонах та країнах СНД.ДП “Науканафтогаз” виконано аналіз геолого-геофізичної інформації щодо нафтогазоперспективних об'єктів Лівії, визначено пріоритетні ділянки для проведення пошуково-розвідувальних робіт. Вивчається інформація щодо перспективних блоків у Сирії, Алжирі, Судані, Об'єднаних Арабських Еміратах. Проводяться науково-дослідні роботи з метою визначення найперспективніших напрямків інвестиційної діяльності НАК “Нафтогаз” України в Російській Федерації.

Спираючись на досвід країн з розвиненою ринковою економікою та потужних нафтових і газових компаній, можна стверджувати, що розвиток наукового забезпечення сфери виробництва та керування, який започатковано у системі НАК “Нафтогаз України”, буде важливим чинником прогресу галузі як у найближчому майбутньому, так і у віддаленій перспективі.

При бурінні свердловини велике значення надається ремонту обладнання бурової установки, в тому числі і буровій лебідці. Так як правильність ремонту забезпечує безпечну роботу обслуговуючого персоналу при бурінні.

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО

1.1 Характеристика підприємства

Охтирське УБР було засновано в 1961 р. Тоді воно мало назву Охтирська контора бурових, і мало в своєму розпорядженні З бурових бригади (Карижний, Фісун, Мазур). Поступово невеликий буровий загін перетворився у велике сучасне підприємство з потужними цехами і чудовим адміністративним корпусом. Також сформувався чисельний колектив фахівців, які добре розумілися на своїй справі.

Охтирське УБР працювало на 32-х площах і родовищах. Воно освоїло і розвідувальні роботи. Розвідувальне буріння надало можливість збільшити приріст запасів нафти та газу й обсяги видобутку. З метою забезпечення виконання цих робіт кількість бригад було збільшено до 15.

Нині всі роботи зі спорудженням свердловин, безперервного і якісного будівництва свердловин: від зняття родючого ґрунту на відведеній ділянці, до здачі свердловини в експлуатацію, і рекультивацію земельної ділянки з передаванням постійному землевласнику виконують робітники Охтирського УБР без сторонньої допомоги. В усіх сферах діяльності колектив управління намагається застосувати най новітні і най прогресивніші методи розробки. Як результат підприємство одне з найкращих в Україні.

Охтирське УБР характеризується низькою собівартістю і відповідно високою рентабельністю. Значної уваги в управлінні приділяються охороні довкілля. Зазвичай Охтирське УБР одним із перших серед підприємств "Укрнафти" впроваджує новітні досягнення в цьому аспекті, тісно співпрацюючи з науково-дослідницькими інститутами і Організаціями Києва, Харкова, Полтави. В УБР постійно працює екологічна служба, яка проводить роботу з попередженням забруднення довкілля. Також: постійна співпраця Охтирського УБР з науково-дослідницькими організаціями Івано-Франківська, Львова, Москви, Тюмені, допомагає буровикам підтримувати високий рівень технічного потенціалу, впроваджуючи новітні розробки й рекомендації.

В Охтирському УБР є бурова бригада та верстат УРБ-ЗМ з буріння артезіанських свердловин, яка працює як для свого, так і для іншого підприємства.

Нині підприємство в змозі бурити 60 тис. експлуатаційних і розвідувальних свердловин. І це ще не край можливостей.

1.2 Характеристика ремонтного господарства, його склад і задачі

Організація ремонтного господарства проводиться на підприємстві. Річні, квартальні та місячні плани-графіки розробляє головний механік підприємства. Річні плани капітального ремонту (КР) затверджуються керівником підприємства.

Керівництво робіт по забезпеченню правильного використання та підтримання в працездатному стані обладнання лягає на головного механіка підприємства. Він очолює відділ головного механіка та здійснює технічне та методичне керівництво за діяльністю виробничих одиниць, підприємств і організацій в області охорони, експлуатації та ремонту.

Прокатно-ремонтні цехи проводять поточний ремонт обладнання, виготовляють і відновлюють прості запасні частини, пристрої та прилади, що застосовуються при експлуатації свердловин. Керує прокатно-ремонтним цехом начальник, який несе повну відповідальність за виконання плану по ремонту обладнання і виготовленню запасних частий, якість виконання робіт і техніку безпеки. В цеху обладнання ремонтують бригади і ланки слюсарів очолювані кваліфікованими слюсарями-бригадирами. Технічне обслуговування та ремонт дрібних несправностей обладнання проводить персонал, який експлуатує обладнання.

Капітальний ремонт обладнання виконують ремонтні цехи, центральні бази виробничого обслуговування та ремонтно-механічні заводи.

Виробнича структура ремонтного підприємства визначається складом виробничих підрозділів цехів, дільниць, робочих місць та допоміжних служб.

Дільниця або дільниця -- основна виробнича одиниця ремонтного підприємства, де виконується значна частина технологічного процесу ремонту, він займає уособлену виробничу площу підприємства і оснащується спеціальним обладнанням.

Бувають основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні дільниці або дільниці ремонтних підприємств.

На основних дільницях виконуються всі основні стадії виробничого процесу по ремонту обладнання. До допоміжних дільниць відносяться ті, що створюють вимоги для нормальної роботи основних дільниць, наприклад, інструментальні. До обслуговуючих дільниць і господарств відносять транспортні і матеріально - технічні склади. Для збереження нормальної роботи бурового обладнання використовують систему планово-попереджувальних ремонтів, котра представляє собою сукупність організаційно-технічних заходів по нагляду і ремонту, які проводяться в плановому порядку. За допомогою такої системи заздалегідь планується зупинка машин та ремонт по графіку, підготовляють запасні частити матеріали і т.д.,

Система планово-попереджувального ремонту технічного обладнання характеризується наступними основними відмінностями:

1 Обладнання ремонтується в плановому порядку, через точно встановлене число відроблених машино-годин, або встановлену норму відпрацювань в календарних днях.

2 Дане число послідовних планово-попереджувальних ремонтів даного виду робить періодично ремонтний цикл, що повторюється.

Кожний плановий періодичний ремонт робиться в об'ємі, котрий заповнює той знос деталі, який є результатом його експлуатації в наступний ремонтний період; він повинен забезпечувати нормальну роботу обладнання до наступного планового ремонту, час обслуговування якого наступить через деякий, заздалегідь встановлений період часу.

Між періодичними плановими ремонтами кожна машина повинна в плановому порядку пройти технічний огляд, в процесі якого проводиться регулювання, очистка і змазка механізму, а також визначається номенклатура деталей, котрі

повинні бути підготовлені для заміни деталей які зносилися.

Система планово-попереджувального ремонту в залежності від обсягу і трудоємкості ремонтних робіт передбачає проведення поточного і капітального ремонтів.

1.2 Організація виконання ремонтних робіт

Система планово - попереджувального ремонту, в залежності від об'єму і трудності ремонтних робіт, передбачається проведення технічного обслуговування, поточного і капітального ремонтів.

Технічне обслуговування -- це мінімальний по об'єму плановий ремонт. Він виконується безпосередньо на місці установки обладнання у визначений час.

Поточний ремонт -- ремонт, при якому проводиться часткова розбірка обладнання, капітальний ремонт окремих вузлів або їх заміна, заміна зношених деталей, збирання, регулювання і випробування під навантаження.

Капітальний ремонт -- найбільш складний і трудомісткий вид планового ремонту, при якому проводиться повне розбирання обладнання с послідующим ремонтом або заміною всіх зношених вузлів и деталей, а також роботи, що входять в об'єм середнього и малого ремонтів.

Капітальний ремонт, як правило, виконують на ремонтних заводах, а при необхідності, у виді виключення, -- силами ремонтних баз або майстерень. Капітально відремонтоване обладнання випробовується на холостому ходу і під навантаженням. Позаплановий ремонт -- ремонт, викликаний аварією обладнання або не передбачений планом ремонт.

Для піддержання обладнання в постійній технічній справності і експлуатаційній готовності, а також з ціллю попередження аварій і поломок повинна бути складена система технічного обслуговування.

На основі річних графіків складаються місячні графіки ремонтів, в яких вказуються календарні дні простою обладнання в ремонт того виду.

При періодичних видах технічного обслуговування виконуються трудомісткі роботи, такі як промивка фільтрів, заміна змазки, заміна шино-пневматичних муфт.

Міжремонтне технічне обслуговування виконують обслуговуючий персонал, а в випадку необхідності -- черговий персонал ремонтної служби. Результати технічного обслуговування заносяться в спеціальний журнал.

Система планово-попереджувального ремонту обладнання характеризується слідуючими основними особливостями.

Ремонт обладнання здійснюється в плановому порядку
через відповідне - число відпрацьованих машино-часів або устано-влену норму обробки по календарних днях.

Відповідне число послідовно чергуючих планових ремонтів образує періодичний ремонтний цикл.

Кожний плановий періодичний ремонт здійснюється в
об'ємі, який являється результатом його експлуатації. Між періодичними плановими ремонтами кожна машина підлягає в плановому порядку технічним оглядам, в процесі яких усуваються малі дефекти, робиться регуліровка, очистка і змазка механізмів, а також визначається рішенням всіх питань, пов'язаних з виконанням системи ППР, займається відділ головного механіка підприємства. Головний механік підчиняється безпосередньо головному інженеру. В прямому підчиненні у головного механіка знаходяться ремонтні бази. Всі ремонтні роботи проводяться або власними силами або разом з іншими організаціями. Як правило, на договірних началах проводяться тільки капітальні ремонти.

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Графік планово-попереджувального ремонту

Таблиця 2.1.

Графік планово-попереджувального ремонту.

Тип обладнання		ЛБУ 1100М2
Строк служби
Кількість КР		1
2007	Січень	КР
	Лютий
	Березень	ТО
	Квітень
	Травень	ПР
	Червень
	Липень	ТО
	Серпень
	Вересень	ПР
	Жовтень
	Листопад	ТО
	Грудень

Структура ремонтного циклу КР - ТО - ТО - ПР - ТО - ТО

2.2 Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

Визначаємо трудомісткість ремонтних робіт згідно галузевих норм часу на ремонт бурового і нафтопромислового обладнання та інструмента.

Трудомісткість ремонтних робіт

Вид ремонту	Кількість КР	Трудомісткість КР	Загальна трудомісткість ремонтів
		верстатні	слюсарні	інші	всього	верстатні	слюсарні	інші	всього
КР	1	3,14	29,96	-	33,37	3,14	29,96	-	33,37

Вузлова розбірка 2,48

Збірка лебідки 10,57

Розбірка барабанного вала 8,12

Збірка барабанного вала 8,79

Верстатні роботи 3,41

2.3.Розрахунок чисельності робітників в бригаді

Кількість ремонтного персоналу визначається за формулою:

де Ч - чисельність ремонтників, чол.

Т - трудомісткість ремонтних робіт, люд.-год.

Ф_еф - ефективний фонд часу одного ремонтника, год.

К_вн - коефіцієнт виконання норм (К_вн = 1,2)

Таблиця 2.3.

Складаємо баланс робочого часу

Кількість календарних днів	30
Вихідні і святкові дні	8
Номінальний фонд робочого часу	22
Невиходи на роботу, дні	-
З них:	-
· Відпускні	-
· Лікарняні	-
· З дозволу адміністрації	-
· Дозволені законом	-
· Цілодобові простої	-
Явочний фонд	22
Середня тривалість робочого дня, год.	7,58

2.4 Розрахунок кількості обладнання для проведення ремонту

Кількість обладнання для капітального ремонту визначається за формулою:

де К_зо - коефіцієнт загрузки обладнання

Ф_еф - ефективний фонд часу роботи обладнання, визначається згідно нормативних даних.

Згідно нормативних даних К_зо = 0,9; Ф_еф = Ф_н робочому часу на конкретний період

Таблиця 2.4.

Перелік вибраного обладнання

Найменування	Марка	Потужність, кВт	Балансова вартість, грн
Фрезерний станок	6Н11	4,5	3100
Зварювальний станок	324А	3,3	3000
Фрезерний станок	6Н11	4,5	3100
Куглошліфувальний	312М	2,8	3300
Довбальний	7420	2,8	3200
Всього:			15700

2.5 Розрахунок фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати розраховується згідно годинних тарифних ставок і відпрацьованого часу. Доплата за шкідливі умови праці приймається у розмірі 12% від заробітної плати по тарифу. Премія з фонду заробітної плати складає 20% від заробітної плати по тарифу і доплат за шкідливі умови праці.

Додаткова заробітна плата складає від основної.

Таблиця 2.5.

Розрахунок заробітної плати бригади ремонтників

Професія	Розряд	Відпрацьо-вано годин	Годинна тарифна ставка, грн.	Заробітна плата по тарифу, грн.	Доплата за шкідливі умови праці, грн	Премія, грн.	Фонд заробітної плати грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
Слюсар	4	33,37	7,857	262,188	31,44	58,72	352,34
Слюсар	3	33,37	7,042	234,99	22,19	52,63	315,81
Слюсар	3	33,37	7,042	234,99	22,19	52,63	315,81
Зварювальник	3	33,37	7,042	234,99	22,19	52,63	315,81
Сума							1299,77

2.6 Відрахування на соціальні потреби

Таблиця 2.6.

Нарахування на заробітну плату.

Пенсійний фонд	33,2
Фонд соціально страхування	1,5
Фонд сприяння зайнятості	1,3
Фонд соціального страхування від нещасного випадку	2,8
Загальна сума нарахувань	38,8

грн

де Ф_ЗП - фонд заробітної плати, грн

Н_сп - ставка відрахувань на соціальні потреби, %

2.7 Розрахунок витрат матеріалів і запасних частин

Таблиця 2.7.1.

Вартість запасних частин

Назва запасної частини	Кількість, од	Ціна, грн.	Потреба, од	Загальна ціна, грн.
Підшипники	1	350	4	1400
Пружина	1	350	1	350
Пальці	1	25	4	100
Гайки	1	35	8	280
Всього:				2130

Таблиця 2.7.2.

Вартість основних і допоміжних матеріалів

Матеріал	Маса, кг	Ціна, грн.	Потреба, кг	Загальна ціна, грн.
Електроди	шт.	0,3	50	15
Шліфувальний круг	шт.	10	3	30
Фрези	шт.	25	4	100
Всього:				145

Транспортні затрати 10%

Т_Рзат = 2130 · 10/100 = 213 грн.

Т_Руст =145 · 10/100 = 14,5 грн.

? = 2130 + 145 + 213 + 14,5 = 2502,5

2.8 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію машин і устаткування

Витрати на утримання і експлуатацію машин і устаткування визначаються за формулою:

де N_уст - встановлена потужність обладнання 4,5кВт

Ф_еф - ефективний фонд часу роботи обладнання 37,9

К_зо - коефіцієнт загрузки обладнання (К_зо = 0,7)

N_о - коефіцієнт одночасної роботи обладнання (N_о = 0,7)

К_с - коефіцієнт втрат в електромережі (К_с = 0,95)

К_є - коефіцієнт корисної дії електрообладнання (К_є = 0,9)

Вартість електроенергії визначається за формулою:

С_е = Ц_г · W

С_е = 0,338 * 97,74=33,03грн.

де Ц_г - вартість 1 кВт*год електроенергії. 0,338

Амортизація обладнання:

З_ам = В * Н_а/100

З_ам = 15700 · 2/100=314грн

де В - балансова вартість обладнання, грн

Н_а - норма амортизаційних нарахувань, Н_а =2%

Витрати на поточний ремонт обладнання:

З_п.рем = В · Н_п.рем /100

З_п.рем = 15700 · 7 /100=1099грн.

де Н_п.рем - норма витрат на поточний ремонт, Н_п.рем = 7%

?=33,03 + 314 + 1099 = 1446,03грн.

2.9 Розрахунок цехових витрат

Цехові витрати включають: витрати на амортизаційні відрахування будівлі цеху, її утримання, заробітну плату управління цехом, заробітну плату допоміжних робітників.

Цехові витрати визначаються за формулою:

В_цех = З_ст * Н_цех / 100

де З_ст - сума затрат по статтям 2,5-2,8, грн

Н_цех - процент цехових витрат (Н_цех = 20%)

Ст 2.5 = 1299,77

Ст 2.6 = 504,31

Ст 2.7 = 2502,5

Ст 2.8 = 1446,03

Ст 2.5 + Ст 2.6 + Ст 2.7 + Ст 2.8 =

=1299,77 + 504,31 + 2502,5 +1444,91=5751,49

В_цех =5751,49 · 20 / 100 = 1150,29 грн

2.10 Розрахунок цехової собівартості

Для розрахунку цехової собівартості всі попередні розрахунки зводяться в одну таблицю.

Таблиця 2.9.

Цехова собівартість

№	Назва статей	Сума
1	Заробітна плата ремонтного персоналу	1299,77
2	Відрахування на соціальні потреби	504,31
3	Матеріали і запасні частини	2502,5
4	Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	1446,03
5	Цехові витрати	1150,29
6	Цехова собівартість	6902,9

2.11 Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати включають: витрати на заробітну плату апарату управління, амортизаційні відрахування по будівлям і спорудам загальногосподарського призначення і їх утримання, на охорону праці, досліди, винахідництво, підготовку кадрів і відрядження.

Розраховуємо загальновиробничі витрати за формулою:

В_{заг.вир.} = С_цех * Н_{заг.вир.}/100

В_{заг.вир.} = 6901,78 * 19/100 =1311,33грн.

де В_{заг.вир} - загальновиробничі витрати, грн

Н_{заг.вир.} - відсоток загальновиробничих витрат, Н_{заг.вир.} = 19%

С_цех - цехова собівартість, грн.

Розрахунок виробничої собівартості

Виробнича собівартість ремонту розраховується як сума цехової собівартості і загальновиробничих витрат:

С_вир. = С_цех + В_{заг. вир.}

Виробнича собівартість

С_вир. = 6902,9 +1311,3397=8214,24 грн.

2.13 Нормативний прибуток

Нп. = Свир. * Нвід / 100

де Н_п. - нормативний прибуток, грн

С_вир. - виробнича собівартість, грн

Н_від - відсоток відрахувань, 20%

Затверджено 08.11.1998 р. Держкомгеології України на рівні 20% від суми прямих витрат на будівництво свердловини і накладних витрат.

Нп. = 8214,24 * 20 / 100=1642,8грн.

2.14 Розрахунок повної собівартості капітального ремонту

Повна собівартість ремонту визначається за формулою:

Спов. = Свир. + Нп

Спов. = 8214,1277 + 1642,8=9855,92грн

2.15 Розрахунок економічності капітального ремонту

Ефективність витрат на капітальний ремонт визначаємо за формулою:

де В_оф - вартість обладнання, грн

Т_н - нормативний строк окупності, Т_н = 6,67 р.

Вартість на проведення капітального ремонту ефективні за умови:

СП < Е_кп.

9855,75грн. < 119940грн.

3. ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Зведена таблиця техніко-економічних показників.

№	Назва показника	Одиниця виміру	Величина
			На річ. програму
1	Трудомісткість капітального ремонту	Люд.-год.	33,37
2	Кількість ремонтного персоналу	Чол.	4
3	Цехова собівартість капітального ремонту	грн.	6902,9
4	Виробнича собівартість капітального ремонту	грн.	8214,24
5	Повна собівартість капітального ремонту	грн.	9855,92
6	Питома вага заробітної плати в повній собівартості капітального ремонту	%	13,18
7	Питома вага матеріалів в повній собівартості капітального ремонту	%	25,39

Висновок

При ремонті бурової лебідки ЛБУ-1100М2 бригада ремонтників виконувала заміну деталей що не підлягали ремонту.

Для ремонту потрібна бригада згідно галузевих норм часу на ремонт бурового устаткування. За якими на ремонт нам потрібна бригада у складі чотирьох чоловік: одного слюсаря четвертого розряду, двох третього розряду і одного фрезерувальника третього розряду. Крім того на ремонт нам потрібно затратити 33,37 години за тими ж галузевими нормами.

По даним нормам часу і по годинним тарифним ставкам нараховується заробітна плата і премія у розмірі 20% і розподіляється в відповідності з коефіцієнтом трудової участі та розряду.

В кінці розрахували повну собівартість ремонту бурової лебідки ЛБУ-1100М2 яка складає 9855,92, що значно менше від вартості лебідки яка складає 800000грн.

Отже , за використанням передових методів в ремонті бурової лебідки і мінімізації бригади ремонтників отримали таку собівартість ремонту яка показує, що все обладнання було використане майже на 100% і за рахунок цього зменшилась собівартість ремонту бурової лебідки.

Список використаної літератури

1.Экономика, организация и планирование буровых и нефтегазодобывающих предприятий. Изд. Второе перераб.и дополн. М., «Недра» 1978. 391. с. Авт. : В.Ф. Шматов, В.Е. Тищенко, Ю.М. Малышен и др.

2. Организация и планирование производства на предприятиях нефтяной и газовой промышлености. М., «Недра» 1975. 392 с.Авт.:

В.Б. Ястремская, Е.С.Сыромятников, В.В.Савицкий, П.Г. Злотникова. В., Герасимчук “Економіка підприємства”

4. Дячун “Організація, нормування та оплата праці”

5.Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства”

6. Таранов “Основи планування і організація підприємства”

7. Шваб “Економіка підприємства”

8. Швайка “Основи планування і організація підприємства”