Міністерство освіти і науки України

Технікум технологій та дизайну

Національного університету

водного господарства та природокористування

До захисту допускаю

Заступник директора

з навчальної роботи ______Г. Г. Садовник

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

тема проекту:

Розробити технологію відновлення п'яти деталей прядильної машини , яка виробляє пряжу лінійної густини В 105 текс Ср.О у кількості 4500 тон у рік.

При двохзмінному режимі роботи.

5090249ДВ.001.000ПЗ.

Дипломник: Банада В.Ю.

Керівник проекту: Тарасюк В.В.

Консультанти:

Березовська Т.С

Крисюк Г.А.

Тарасюк В.В.

ЗМІСТ

Вступ

1. Технологічний розподіл

1.1 Характеристика пряжі

1.2 Вибір сировини для виробництва пряжі

1.2.1 Розрахунок середнього номеру суміші

1.2.2 Розрахунок якісного та кількісного використання сировини

1.3 Розрахунок кількості випадків та їх диференціювання

1.4 Вибір технологічного ланцюжка

1.5 Хід технологічного процесу

1.6 Вибір параметрів заправки

1.7 Розрахунок заправочного рядка

1.8 Вибір коефіцієнта корисного часу та розрахунок норми продуктивності технологічного обладнання

1.9 Розрахунок планових перерв та коефіцієнта працюючого обладнання

1.10 Розрахунок потужності фабрики

1.11 Розрахунок балансу сировини

1.12 Розрахунок кількості обладнання в роботі та встановленого

2. Економічний розділ

2.1 Розрахунок собівартості відновлення деталей

2.2 Розрахунок річної потреби деталей

2.3 Розрахунок річного економічного ефекту

3. Загальний розділ

3.1 Розрахунок кількості кондиціонерів

3.2 Організація праці в ремонтних бригадах

3.3 Техніка безпеки

3.4 Вибір та обґрунтування вибору транспортних засобів

3.5 Протипожежні заходи

3.6 Охорона навколишнього середовища

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Десятиріччями створювалась одна з найстаріших галузей народного господарства легка промисловість, яка нещодавно практично повністю забезпечувала потребу населення України в товарах першої необхідності і завдяки швидкому обігу коштів була надійним джерелом поповнення державного бюджету. Наша галузь в якій працювало півмільйона працездатного населення України, виробляла близько 40% продовольчих товарі. Завдяки високій рентабельності, яка становила від 20 до 40% прибутками підприємств галузі постійно датували інші галузі народного господарства. Через відсутність продуманої і цілеспрямованої державної політики, щодо захисту вітчизняного товаровиробника та пом'якшення наслідків входження підприємств в ринкову економіку за останні роки галузь опинилась у найтяжчій кризі, з якої без державного втручання вже не вийти.

У 90-х роках легка промисловість України пережила складні часи. За даними міністерства промислової політики України, обсяги виробництва по основних позиціях скоротились до 10 - 20 разів, середньорічна кількість працюючих знизилась до 250 тис. чоловік.

Однак протягом трьох останніх років в галузі спостерігається піднесення. У 1999р. Держкомітет України зафіксував зростання виробництва на 5,7%, у 2000 році - на 39%, за 5 місяців 2001 року на 25,4% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Вперше за багато років відчутно збільшилась реалізація продукції вітчизняної легкої промисловості на внутрішньому ринку України.

У поточних цінах обсяг продукції легкої промисловості на 2000 рік склав близько 2,4 мільярдів гривень.

В 1999 році досягнуто важливої домовленості між Україною та Європейським Співтовариством (ЄС), щодо торгівлі текстильною продукцією. Вперше починаючи з 1996 року, переговорний процес дав позитивний результат. В 1999 році ЄС збільшило квоти у восьми найважливіших категоріях на 50%, а в 2000 році - на 60%.

Україна, яка має повний виробничий комплекс, сьогодні вивозить приблизно в чотири рази більше одягу, ніж виробляє сама, при цьому понад 80% імпортних поставок належить приватним підприємствам.

Стабільно випускаючи власну якісну продукцію в різних цінових діапазонах для задоволення потреб різних категорій суспільства більшість підприємств легкої промисловості не можуть.

Вагому роль в цьому відіграє надлишкова потужність. Підприємства в процесі приватизації не були реструктуризовані і при падінні платоспроможного попиту в них на балансі зостались не працюючі цехи, незадіяна техніка, тощо, з яких потрібно сплачувати податки, підприємства компенсують податки, включаючи їх до вартості готової продукції. У результаті вироби, які і без цього програвали західним аналогам, ще більше виграним можливість доступу на ринок.

1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЯЖІ

Таблиця 1 Характеристика пряжі

Номінальна лінійна густина пряжі, текс	Сорт	Питоме розривне навантаження, г,с/текс	Коефіцієнт варіації, % не більше	Допустимі відхилення кондиційної лінійної густини,%	Нормована вологість
			По лінійній густині	По розривному навантаженню
105	І	113,5-0,7 (13,8)-0,7	7,2	21,5	± 5,0	9%
	ІІ	-	14,4	32	± 8,0

Характеристику заданої пряжі 10,5 текс CО приймаю згідно ГОСТу 10078-85 “Пряжа із луб'яних волокон і її суміші з хімічним волокном”.

1.2 ВИБІР СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ПРЯЖІ

Таблиця 2 Суміш для виготовлення пряжі

Лінійна густина пряжі	Група якості	Середньо номінальна суміш	Питома витрата сировини	Суміш %
				пачос,номер
				6	8
105 текс	Cр.О	6,70	1,401	66	34

Сировину для виготовлення заданої пряжі вибирають із документу, який називаєтся “галузеві норми витрат та використання сировини у лянній та конопле джутової-промисловості ” або прийняти фактичну суміш з досвіду роботи базового підприємства. Фактична та планова суміші співпадають, до розрахунку приймаю планову суміш.

1.2.1 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГО НОМЕРУ СУМІШІ

Для раціонального використання сировини розраховується коефіцієнти кількісного та якісного її використання. Для їх розрахунку необхідно визначити середній номер суміші з якої буде виготовлятися пряжа.

Nсер. = (1)

де, А1, А2, - процентний вміст компонентів сумішки.

N1, N2, - номер компонентів сумішки

А заг - загальна кількість лляного волокна без хімічних волокон.

Nсер. =

1.2.2 РОЗРАХУНОК ЯКІСНОГО ТА КІЛЬКІСНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИНИ

Якісне використання сировини характеризує ефективність її використання в пряжі і характеризується коефіцієнтом використання волокна (КВВ), який показує яку лінійну щільність пряжі можна отримати із даного середнього номеру суміші.

КВВ = (2)

де, Тпр - лінійна густина пряжі, текс

Nсер. -- середній номер суміші.

КВВ =

Кількість використання сировини характеризується питомими витратами сировини (ПВС), що вказують скільки необхідно взяти сировини для виробництва одиниці маси пряжі.

ПВС = (3)

де, 100 -- загальна кількість суміші (?);

ПВС1, ПВС2, - питомі витрати кожного компоненту суміші, який вибираємо згідно галузевих норм.

ПВС =

1.3 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ВИПАДКІВ ТА ЇХ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ

Загальна кількість відпадків із сировини розраховується за формолою:

В = % (4)

де, ПВС -- загальні питомі витрати сировини

В = %

Таблиця 3 Диференціювання відпадків.

Лінійна густина пряжі, текс	Загальна ПВС	Загальна кількість відпадків, %	Технологічні переходи
			Потокові лінії	Чесальні машини	Підготовча система	Хімічна обробка рівниці	Прядильні машини
105	1,401	28,63	1,5	8,1	5	10,53	3,5

1.4 ВИБІР ТЕХНІЧНОГО ЛАНЦЮЖКА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ПРЯЖІ

ПЛ - 150 - П1

v

Ч - 600 - Л1

v

ЛЛ1 - Ч

v

ЛЛ2 - Ч

v

ЛЛ3 - Ч

v

РМ - 216 - Л

v

АКДУ - 6.02 - Л

v

ПМ - 114 - Л₈

v

СП - 8 - Л₂

1.5 ХІД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Для виробництва пряжі В 105 Текс Ср.О потрібно щоб волокно пройшло ряд машин технологічного ланцюжка, щоб набути її характерні властивості, які відповідають саме цій пряжі.

Первинною сировиною для виробництва є кіпи волокна і логосу. Першою машиною в технологічному ланцюжку є машина ПП-150-П1. На живлення машини поступає 2 кіпи, які розбираються в кіпорозбирачі де утворюється поток волокна, який іде в живильник змішувач. Там формується шар волокна , який іде через шароформуючий бункер в стрічкоформуючу машину там формується рулон і їде на добове відлежування. Потім рулони подаються на машину Ч-600Л1, де на живленні встановлюється 10 рулонів, які поступово розмотуються і ідуть в вузли попереднього прочісування, потім на головний барабан, де і проходить весь процес прочісування.

Так як ця машина дуже важлива в технологічному ланцюжку через те що вона призначена для чесання. Вона вичесує домішки і формує стрічку однакової лінійної густини, для цього служить система САВР яка регулює лінійну густину і налагоджена на певну ширину стрічки і товщину, і складає по колу в таз. Тази зі стрічкою транспортуються до стрічкових машин ЛЛ1 - Ч. На живленні ставиться тази зі стрічкою. На машини проходить процес потоншення стрічки для доведення її товщини придатної до подальшої обробки. Потім після потоншення на ЛЛ1 - Ч тази з стрічкою подаються для подальшого потоншення на мани ЛЛ2 - Ч, ЛЛ3 - Ч. Після потоншення стрічки на стрічкових машинах вона подається рівнічни машини РМ - 216 - Л на яких стрічка потоншується на катушки за допомогою підвісних рогульок. Після намотування катушки подаються на хімічну обробку. Потім з хімічної обробки катишкі потрапляють на прядильну машину ПМ- 114 - Л8 після потошння намотується на патрон

1.6 ВИБІР ПАРАМЕТРІВ ЗАПРАВКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Таблиця 4 Технічна характеристика потокової лінії ПЛ - 150 - П1.

Параметри	Значення
Продуктивність, кг	до 500
Швидкість випуску стрічки, м/хв	40 - 66
Лінійна густини стрічки на випуску, к.текс	120 - 200
Ширина стрічки, мм	150
Діаметр рулона, мм	до 750
Кількість кіп що одночасно розбираються, шт.	2
Маса рулона, кг	16 - 18
Габаритні розміри машини, мм
довжина	15015
ширина	2003

Таблиця 5 Технічна характеристика чесальної машини Ч - 600 - Л1

Параметри	Значення
Продуктивність, кг	до 140
Швидкість випуску стрічки, м/хв	до 110
Лінійна густина стрічки на випуску, к. Текс	18 - 35
Загальна витяжка	13,4 - 115,8
Кількість рулонів на живлення, штук	9 - 10
Кількість коливань збивного гребня, уд/хв	до 2500
Параметри	Значення
Межі регулювання витяжки в головці, %	± 40
Довжина стрічки в тазу, м	1000, 1500
Габаритні розміри машини, мм
довжина	5820
ширина	3970

Таблиця 6 Технічна характеристика стрічкових машин ЛЛ1 - Ч, ЛЛ2 - Ч, ЛЛ3 - Ч

Параметри	Значення
	ЛЛ1 - Ч	ЛЛ2 - Ч	ЛЛ3 - Ч
Продуктивність, кг/год не більше	140	135	135
Швидкість випуску стрічки (робоча), м/хв. не більше	135	135	135
Сумарна лінійна густина стрічки на живленні, к. Текс не більше	300	300	300
Лінійна густина стрічки на випуску, к текс	15 - 30	9 - 18	5 - 12
Кількість головок в машині, шт.	1	1	1
Кількість випусків в головці, шт.	1	2	3
Кількість стрічок на живленні, шт.	10	10	12
Кількість складань на один випуск, шт.	10	5	4
Номінальна витяжка	5 - 12	5 - 12	5 - 12

Параметри	Значення
	ЛЛ1 - Ч	ЛЛ2 - Ч	ЛЛ3 - Ч
Ширина гребінного поля, мм	220	220	200
Крок гвинтової нарізки черв`яка, мм	9,2	9,2	9,2
Тип гребінного механізму	Двопольний, черв`ячний ударної дії
Число заходів черв`яка	2	2	2
Число ударів гребенів за хвилину (робоча) уд/хв. не більше	1350	1350	1350
Ширина витяжної воронки, мм	60-180	90 - 120	60-90
Габаритні розміри машини, мм
довжина	5300	5330	5680
ширина	1200	1300	120

Таблиця 7 Технічна характеристика рівничної машини РМ - 216 - Л

Параметри	Значення
Продуктивність, кг/год	до 200
Частота обертання рогульки, об/хв	до1500
Лінійна густина виробленої рівниці, Текс	625-2000
Тип греб'яного механізму	Однопольний трьохзаходний черв'ячний механізм
Крок гребня в робочій зоні, мм	9,5
Частота підборів гребня за хв	480
Витяжка в машині	5-16
Величина крутки рівниці	1,34-54,7
Щільність намотки, г/м3	0,32-0,42
Ширина витяжної воронки	10-15-20
Кількість веретен на машині, шт	80
Кількість головок на машині, шт.	10
довжина	11750
ширина	25800

Таблиця8 Технічна характеристика рівничної машини ПМ - 114 - П8

Число веретен на машині ,шт.	152-184
Відстань між веретенами , мм.	114
Висота намоткі , мм.	200
Діаметр блочка веретена , мм.	45
Число кручень на метер	210-500
Тип і діаметер кільця , мм.	75
довжина	10050-11805
ширина	1464

1.7 РОЗРАХУНОК ЗАПРАВОЧНОГО РЯДКА

Р_ч-600-Л1= ; (5)

де Трів - лінійна густина, текс.

L - довжина стрічки, км.

С₁,С₂,С₃,С_Р - число складань

Е₁,Е₂,Е₃,Е_РІВ - витяжки на машинах підготовчої системи

Тр=ТпрЕпр ;(6)

де Тпр - текс пряжі

Епр - витяжка на прядильній машині

Тр=10510,7

Р_ч-600-Л1=

1.8 ВИБІР КОЕФІЦІЄНТА КОРИСНОГО ЧАСУ ТА РОЗРАХУНОК НОРМ ПРОДУКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

ККЧ приймаю згідно рекомендацій підприємства ТзОВ “Лінен -Фореве”

Продуктивність ПЛ - 150 - П1.

Нпр = (7)

де, Vвип. - швидкість випуску стрічки на машині

Тстр - лінійна густина стрічки на випуску

ККЧ - коефіцієнт корисного часу роботи потокових ліній

Нпр =

Продуктивність Ч - 600 - Л1

Нпр =

де, P - маса стрічки в тазу, кг.

L - довжина стрічки в тазу, м.

Нпр.=

Підготовка системи РМ - 216 - Л, ЛЛ3 - Ч, ЛЛ2 - Ч, ЛЛ1 - Ч.

Нпр = кг/год (8)

де Nроч - кількість обертів рогульок, хв.

m - кількість веретен на машині

Тр - лінійна густина рівниці, текс

Прийнято згідно розрахунку таблиці координації

Нпр =

Продуктивність ПМ-114-Л8

Нпр. = кг/год (9)

де, n вер - кількість обертів веретен, хв.

m - кількість веретен на машині

Кпр - крутка пряжі, кр/м

Нпр. =

К_кр= (10)

де, бt - коефіцієнт крутки береться по довіднику.

Т- лінійна щільність пряжі рівниці

К_{кр min}= кр/м

К_{кр max}= кр/м

1.9 РОЗРАХУНОК ПЛАНОВИХ ПЕРЕРВ ТА КОЕФІЦІЄНТА ПРАЦЮЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ

Пкр = (11)

де к.р. - норма часу на проведення капітального ремонту.

ч₀ - змінність роботи обладнання

Кк - кількість ремонтів за ремонтний цикл

т- кількість чоловік в ремонтній бригаді

Тц- ремонтний цикл в роках

Пк.р.=

Пс.р. = (12)

де Qс.р. - норма часу для проведення середніх ремонтів

Пс.р. =

Пк.ч. = (13)

де кг - тривалість частки в змінах

q кг - періодичність канімальної частки

Пк.ч. =

П3= Пк.р.+Пс.р.+Пк.ч.+Ппід.+Ппід (14)

де Пз - загальний процент

Ппер.-перезаправка обладнання

Ппід. - відсоток підлітків

Пз =

КПО= (15)

де Пз - загальний відсоток планових простоїв

КПО = 1

Розрахунок планових простоїв і КПО Ч - 600 - Л1

Пк.р. =

Пс.р. =

Пк.ч. =

П_о =

КПО=

Розрахунок планових простоїв та КПО підготовчої системи

Пк.р. =

Пср.р. =

Пк.ч. =

П під. =

П_о =

КПО=

Розрахунок планових простоїв і КПО ПМ-114-Л8

Пк.р. =

Пср.р. =

Пк.ч. =

П під. =

П_о =

КПО=

1.10 РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТІ ФАБРИКИ

Потужністю фабрики називається кількість виготовленої пряжі у тонах за рік.

Згідно завдання на дипломний проект потужність фабрики становить 4500т, це дано теми дипломного проекту.

1.11 РОЗРАХУНОК БАЛАНСУ СИРОВИНИ

Мс=Мпp т/рік (16)

де Мпp - кількість пряжі

Bпp- вихід пряжі %

Впр. = 100-У% (17)

де У- кількість відпадків по всьому виробництву.

Впр =

Мс=

Кількість стрічки з потокові лінії

М_пл-150-Л1 =Мпp т/рік (18)

де, у? - кількість випадків з потокових ліній

М_пл-150-Л1 =

Кількість стрічки з чесальної машини.

М_Ч-600-Л1 = Мпр т/рік (19)

де, у? - кількість випадків з Ч - 600 - Л1

М_Ч-600-Л1 =

Кількість сурової рівниці для машин підготовчої системи

М = Мпр т/рік (20)

де, у? - кількість випадків з підготовчої системи

М =

Кількість хімічно обробленої рівниці.

Мрів = Мпр т/рік (21)

де, у_хо - кількість відпадків хімічної обробки

М =

Розрахунок балансу сировини для прядильного цеху

Мрів = Мпр т/рік (22)

де, у₄ - кількість відпадків прядильного цеху

М =

1.12 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ОБЛАДНАННЯ В РОБОЧОГО ТА ВСТАНОВЛЕНОГО

Мр = (23)

де Мпр -кількість пряжі, т/рік

Нпр- продуктивність машини, кг/г

Мв = (24)

Розрахунок кількості обладнання в цеху потокових ліній.

Мр =

Мв =

Приймаємо 4 машин ПЛ-150-Л1

Розрахунок кількості обладнання цеху чесальних машин.

Мр =

Мв =

Приймаємо 14 машин Ч-600-Л1

Розрахунок кількості обладнання цеху підготовчих систем.

Мр =

Мв =

Приймаємо 12 підготовчих систем.

Розрахунок кількості прядильних машин.

Мр =

Мв =

Приймаємо 88 машин марки ПМ-114-П8

Таблиця 10 Підсумкова таблиця кількості обладнання

Назва обладнання	Марка	Кількість машин	Габаритні розміри
		В роботі	встановлених
Потокова лінія	ПЛ - 150 - Л1	3,6	4	15015 х 2930
Чесальна машина	Ч - 600 - Л1	13,3	14	5820 х 3670
Підготовча система	ЛЛ1 - Ч ЛЛ2 - Ч ЛЛ3 - Ч РМ -216 - Л	9,69	12	5330х1200х1940 5330х1300х1940 5680х1200х1940
Прядильна машина	ПМ - 114 - Л8	81,24	88	10050 х 1464

2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ

Собівартість відновлення деталей складається з заробітної плати робітників (основної і додаткової), відрахувань на соціальні потреби, витрат на утримання та експлуатацію обладнання, інструменту, загально виробничих витрат, вартості наплавлюючих матеріалів.

При розрахунку собівартості відновлення деталей потрібно враховувати весь комплекс технологічних операцій, зв'язаних з підготовкою деталі до відновлення і відновленням деталі.

РОЗРАХУНОК ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Таблиця 33 Кваліфікаційний склад робітників.

№ де-талі	Професія	Роз-ряд	Тарифна ставка, коп.роз.	Доплати за умови праці,%	Тарифні ставки з доплатою, коп/год	Норма часу, хв
І	Токар Електрозварювальник Терміст Шліфувальник	V VI VI V	215 223,7 223,7 215	12 12 8	250,5 250,5 232,2	1,7 17,92 2 4,48
ІІ	Токар Електрозварювальник Шліфувальник	V VI V	215 223,7 215	12 8	250,5 232,2	1,7 21,58 5,3
ІІІ	Слюсар Електрозварювальник Токар Фрезерувальник	ІV VI V V	167,4 223,7 215 215	12 8	250,5 232,2	3 2,21 1,94 4,72
ІV	Слюсар Свердлильник	IV V	167,4 215			3 5,64
V	Токар Гальванщик Шліфувальник Терміст	V VI V VI	215 223,7 215 223,7	12 8 12	250,5 232,2 250,5	1,03 10,02 1,41 2

Розрахунок заробітної плати проводиться по кожній (деталі) професії робітників.

Основна заробітна плата

Зо= (коп) (47)

де, Тс - тарифна ставка, (коп)

Тшт - штучний час, хв

Токар

Зо=

Додаткова заробітна плата

Преміальна оплата

Опр= (коп) (48)

% пр = 70%

Токар

Опр=

Оплата відпусток

Ов= (коп) (49)

Токар

Ов =

Додаткова заробітна плата

Зд= (коп) (50)

Токар

Зд =

Фонд оплати праці

ФОП = (коп) (51)

Токар

ФОП =

Розрахунок фонду оплати праці по інших професіях і деталях проводиться аналогічно і знаходиться в таблиці № 32

ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ

В с.п = (коп) (52)

І Деталь

Вс.п =

ІІ Деталь

Вс.п =

ІІІ Деталь

Вс.п =

ІV Деталь

Вс.п =

V Деталь

Вс.п =

ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТУ

Ву.о = (коп) (53)

І Деталь

Ву.о =

ІІ Деталь

Ву.о =

ІІІ Деталь

Ву.о =

ІV Деталь

Ву.о =

V Деталь

Ву.о =

Таблиця 34 Фонд оплати праці

№ деталі	Професія	Р о з р я д	Тарифна ставка коп. роз	Норма часу хв.	Основна заробітна плата коп	Додаткова заробітна плата	Фонд оплати праці, коп.
						Премія	Оплата відпусток	Разом
						%	Сума
І	Токар Зварювальник Терміст Шліфувальник	V VI VI V	215 250,5 250,5 232,2	1,7 17,92 2 4,48	6 74,8 8,3 17,3	70 70	4,2 52,3 5,8 12,9	1 12,7 1,4 3	5,2 65 7,2 15,9	11,2 139,8 15,5 32,2
	Разом				106,4				93,3	199,7
ІІ	Токар Зварювальник Шліфувальник	V VIV	215 250,5 232,2	1,7 21,58 5,3	6 90 20,5	70	4,2 63 14,3	1 15,3 3,4	5,2 78,3 17,7	11,2 168,3 38,2
	Разом				116,5				101,2	217,7
ІІІ	Слюсар Зварювальник Токар Фрезерувальн.	IV VI V V	167,4 250,5 215 232,2	3 2,21 1,94 4,72	8,3 9,2 6,9 18,2	70 70 70 70	5,8 6,44 4,8 12,7	1,4 1,5 1,1 3,1	7,2 7,9 5,9 15,8	15,5 17,1 12,8 34
	Разом				42,6				36,8	79,4
IV	Слюсар Свердлильник	IV V	167,4 215	3 5,64	8,3 20,2	70 70	5,8 14,1	1,4 3,4	7,2 17,5	15,5 21,9
	Разом				28,5				24,7	37,4
V	Токар Гальваніст Шліфувальник Терміст	V VI V VI	215 250,5 232,2 250,5	1,03 10,2 1,41 2	3,6 42,5 5,4 8,3	70 70 70 70	2,5 29,7 3,7 5,8	0,6 7,2 0,9 1,4	3,1 36,9 4,6 7,2	6,7 79,4 10 15,5
	Разом				59,8				51,8	11,6

ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ

Вз.в = ; коп

І Деталь

Вз.в = (коп)

ІІ Деталь

Вз.в = (коп)

ІІІ Деталь

Вз.в = (коп)

ІV Деталь

Вз.в = (коп)

V Деталь

Вз.в = (коп)

ВИТРАТИ НА НАПЛАВЛЮЮЧИЙ МАТЕРІАЛ

Обєм наплавлюючого матеріалу розраховується згідно формули деталі та способу відновлення.

Кількість наплавлюючого металу.

Рм = ; (г) (54)

де, W - об'єм наплавлюючого металу, см ³

? - питома щільність, г/см ³

І Деталь

? = 7,8 г/см ³

W = (55)

де, L - довжина обробляємої поверхні, см³

W = (см³ )

Рм = (г)

ІI Деталь

? = 7,8 г/см ³

W = ; см³ (56)

де, h - висота зуба

W = (см³ )

Рм = (г)

ІІI Деталь

? = 7,8 г/см ³

Рм = 29,25 (г)

V Деталь

? = 7,8 г/см ³

W =

W = (см³ )

Рм = (г)

Витрати на наплавлюючий метал.

Вн = ; коп. (57)

де, Цн - ціна за 1 кг наплавлюючого металу.

І Деталь

Вн = (коп)

ІІ Деталь

Вн = (коп)

III Деталь

Вн = (коп)

V Деталь

Вн = (коп)

СОБІВАРТІСТЬ ВІДНОВЛЕННЯ

Таблиця 35 Собівартість відновлення

Статті витрат
	І д	ІІ д	ІІІ д	ІV д	V д
1. Основна заробітна плата	106,4	116,5	42,6	28,5	59,8
2. Додаткова заробітна плата	93,3	101,2	36,8	24,7	51,8
3. Відрахування на соціальні заходи	76,4	83,2	30,3	14,3	42,6
4. Витрати на утримання та експлуатацію інструменту.	127,6	139,8	51,1	34,2	71,7
5. Загально-виробничі витрати	239,6	261,2	95,2	44,8	133,9
6. Витрати на наплавлюючий матеріал	106,5	4,9	9,2		4,9
Собівартість	749,8	706,8	265,2	146,5	364,7

2.2 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ПОТРЕБИ ДЕТАЛЕЙ

Річна потреба заводських деталей

Аз = (58)

де, Мз - кількість машин

в - кількість однакових деталей на машині

tз - строк служби заводської деталі.

І Деталь

Аз =

ІІ Деталь

Аз =

ІІІ Деталь

Аз =

ІV Деталь

Аз =

V Деталь

Аз =

Річна потреба відновлених деталей

Ав == (59)

де, К - коефіцієнт довговічності деталі

І Деталь

Ав =

ІІ Деталь

Ав =

ІІІ Деталь

Ав =

ІV Деталь

Ав =

V Деталь

Ав =

2.3 РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ

Розрахунок проводиться по кожній деталі

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛІ

Е = (грн.) (60)

де, Цз - ціна заводської деталі

Св - собівартість відновлення.

І Деталь

Е = (грн.)

ІІ Деталь

Е2 = (грн.)

ІІІ Деталь

Е3 = (грн.)

ІV Деталь

Е4 = (грн.)

V Деталь

Е5 = (грн.)

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ

Е = (грн.) (61)

Е = (грн.)

Таблиця 36 Техно-економічні показники

Назва деталі	Вид Зносу	Спосіб відновлення	Ціна деталі грн	Собівартість відновлення	Срок служби заводської деталі	Коефіцієнт довговіч-ность
Витяжний циліндр	Знос поверхні	Плазмове напилення	120	749,8	3	1,4
Ступиця	Знос поверхні	Електроіскрова наплавка	15	706,8	2	0,9
Зубчасте колесо	Поломка зубів	Електродугова наплавка	25	265,2	3	0,8
Кронштейн	Знос внутрішній поверхні	Ремонтна втулка	15	146,5	2	0,9
Державка	Знос поверхні	осталювання	10	364,7	3	1,5

3. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Розрахунок кількості кондиціонерів

Для очищення і зволоження повітря в цехах прядильної фабрики розміщуються кондиціонери. Їх кількість і потужність розраховується за формулою:

N = ; (62)

де, N - кількість кондиціонерів.

V - об'єм цеху , м³

K - кратність повітряобміну за годину

М - потужність кондиціонера.

V = ; м³ (63)

де а - довжина цеху (м)

в - ширина цеху (м)

h - висота цеху (м)

Розрахунок кондиціонерів для потокових ліній.

N =

Приймаємо 1 кондиціонер КТЦ2 - 63

Розрахунок кондиціонерів для чисального цеху.

N =

Приймаємо 1 кондиціонер КТЦ2 - 63

Розрахунок кондиціонерів для підготовчої системи.

N =

Приймаємо 3 кондиціонер КТЦ2 - 80

Розрахунок кондиціонерів для прядильного цеху.

N =

Приймаємо 4 кондиціонер КТЦ2 - 80

3.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ В РЕМОНТНИХ БРИГАДАХ

Висока якість ремонту, мінімальні простої обладнання, зниженні ціни залежать в значній мірі в правильності організації праці в ремонтних бригадах. На підприємствах текстильної та легкої промисловості примінений слідуючий принцип спеціалізації ремонтних бригад. Бригаду закріплюють для виконання робіт по середньому і капітальному ремонту з визначеною дільницею машин. Це дозволяє зосередити в руках постійного персоналу всі види періодичного ремонту, покращити підготовку до ремонту; робота значно полегшується завдяки постійному ремонту машин.

Правильне роз приділення робіт між членами ремонтної бригади має велике значення для раціональної організації праці. На деяких підприємствах допоміжні роботи виконує цеховий персонал або спеціальний персонал.

РЕЖИМ ПРАЦІ

Раціональний режим праці і відпочинку сприяють охороні здоров`я робітників, високої продуктивності праці, ліквідації виробничого травматизму.

Важливим фактором в режимі праці є його тривалість. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40годин на тиждень. В даний час скорочення робочого часу встановлюється:

Для робітників, службовців у віці 16 до 18 років - 24 години на тиждень, для робітників і службовців зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці не більше 36 годин на тиждень. В інтересах охорони здоров'я жінок , їх праця заборонена в разі виробництв з шкідливими умовами праці.

РЕЖИМИ ВІДПОЧИНКУ.

Для відновлення затраченої енергії під час праці. Робітникам і службовцям для охорони здоров`я надається відпочинок. Головним відпочинком: є перерва на протязі робочого дня, кожноденного і щотижневого, в святкові та неробочі дні та відпустки.

Перерви на протязі робочого дня надаються робітникам для відпочинку; прийняття їжі.

На підприємствах з 3-х змінним режимом роботи, в умовах п'ятиденної робочої неділі широке розповсюдження отримали 20-ти хвилинні обідні перерви.

Щорічна відпустка надається робітникам і повинна бути не менше 15 робочих днів з поступовим переходом до більшої.

3.3 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Інструкція по техніці безпеки для слюсарів по ремонту технологічного обладнання.

1. Перед початком роботи привести в порядок робочий одяг, підібравши волосся під щільнооблягаючий головний убор. Не працювати в легкому взуті.

2.Організувати своє робоче місце, так щоб все необхідне було під рукою, не загромаджуючи робоче місце непотрібними інструментами та деталями.

1. Всі роботи виконувати справними інструментами.

2. Про всі знайдені неправильності оповістити майстра і без його дозволу не приступати.

3. Слідкувати за чистотою та порядком на робочому місці, не загромаджувати проходи та проїзди.

МІРИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ.

1. Перед початком роботи зобов'язані одягти встановлений для даного виду робіт спеціальний одяг та спец. взуття.

2. Захисні маски застосовувати з спеціальним світлофільтром.

3. Приступаючи до роботи електро-зварювальник зобов'язаний:

Перевірити наявність засобів по пожежогасінню;

Справність вентиляції;

Справність електрозварювальної апаратури,електропроводки, наявність та справність заземлення;

4. Виконувати тільки ту роботу яка була поручена магістром та начальником цеху.

ІНСТРУКТАЖ ПО ТЕХНІЦІ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ТОКАРЯ.

Привести в порядок одяг, волосся сховати під головний убір.

Користуватись окулярами при обробці бронзи, чавуну, латуні, алюмінію, крихких сталей та при обробці матеріалів.

Перевірити справність інструменту.

Вилучати стружку тільки довгим гачком.

Надійно закріпити задню бабку до направляючих машин.

МІРИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ НА ФРЕЗЕРНИХ СТАНКАХ.

Привести в належний стан робочий одяг.

Тримати в чистоті робоче місце.

Користуватись тільки справними інструментами.

Перед включенням станка не брати і не давати через станок будь-які предмети.

Слідкувати за своєчасним вилученням стружки.

МІРИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ НА ШЛІФУВАЛЬНИХ ТА ЗАТОЧНИХ ВЕРСТАТАХ.

Привести в порядок робочий одяг.

Перевірити справність станка.

Застосовувати тільки справний інструмент.

Перед вмиканням верстата впевнитись що пуск нікому не загрожує.

Не встановлювати не справні круги.

Роботи проводити тільки в захисних окулярах.

3.4 ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Таблиця 37 Вибір транспортних засобів.

Найменування транспорту та його призначення	Коротка характеристика транспорту	Обгрунтування вибору
1. Акумуляторний навантажувач (КАРА-РП-106) для транспортування кіл короткого волокна та пачосу до потоковий ліній. Та тіпаного льону до льоночесальних машин	Вантажопідйомність до 1000кг. Швидкість підйому вантажу до 9 м/хв.. швидкість пересування з вантажем до 9 км/год. Маса без вантажу 2100кг	Велика маневреність, можливість використання в пожежонебезпечних приміщеннях не вимагає великих капітальних затрат. Надійна та тривала робота.
Одно балкові кран балки з електроталяни. Для укладання кіл волокна в складських приміщеннях та потокових лініях.	Вантажопідйомність 0,5, 1т, 2т, 3,5т. Швидкість піднімання вантажу 8 м/хв	Малі капітальні затрати, простота і надійність конструкції, невелика металоємкість
Підвісні ланцюгові конвеєри. Для транспортування, рулонів, тазів, пряжі у візках	Швидкість руху візків з вантажем 10 - 25 м/хв.. ширина візків чи платформи 4000 - 7000 мм	Ці конвеєри одержали найбільше застосування завдяки простій конструкції надійності роботи, малим витратам енергії.
Пневмотранспорт для транспортування відпадків сухого прядіння та пачосів від льоночесальних машин		Простота виготовлення, монтажу і експлуатації. Відсутність витрат матеріалу. Покращення санітарно-гігієнічних умов праці. Можливість прокладання трас без загромадження проходів.

3.5 ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Для різних цехів і відділів прядильної фабрики заходи по дотриманню протипожежного режиму та примінені засоби пожежогасіння можуть бути різними.

Таблиця 38 Протипожежні заходи.

Назва цеху	Заходи по дотриманню протипожежного режиму	Застосовані засоби пожежегасіння.
Чесальні, прядильно-підготовчий, сухого прядіння, прядильний.	1. Суворо слідкувати за дотриманням інструкції по техніці безпеки та пожежної безпеки. 2. Наявність схеми евакуації людей на випадок пожежі. 3. Належне утримання проходів та шляхів евакуації людей. 4. прибирання приміщень, робочих місць. 5. Дотримання технічного режиму роботи обладнання. 6. проведення завдань по пожежно-технологічному мінімуму.	1. Вода 2. Гідранти температури 3. Спринклерні та дренчерні установки автоматичного пожежегасіння.
РМВ	1. Дотримання вимог електробезпеки. 2. Прибирання приміщення та робочих місць. Наявність схеми евакуації. 3. Належне утримання проходів евакуації.	1. Вогнегасник. 2. Пожежний інвентар та протипожежна техніка. Пісок. Вода. 3. Система пожежної сигналізації та зв'язку.

3.6 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Головна задача застережних підприємств зберігання здоров`я та тривалості життя людей. Охорона природи - це система державних та суспільних міропідприємств направлених на раціональне використання та охорону природного середовища від забруднення та руйнування, в інтересах задоволення матеріальних та культурних потреб.

Головною вимогою сучасної екології є новий перехід промислового виробництва на безвідходну технологію та замкнутий цикл водопостачання для виключення шкідливих викидів та відходів в оточуюче середовищу.

В теперішній час на льонокомбінатах використовуються декілька способів очищення виробничо-стічних вод. Механічна очистка - використовується для вилучення мінеральних та органічних нерозчинних домішок методом проціджування, відстоювання.

Хімічна очистка застосовується для виділення забруднювачів в результаті хімічної реакції з утриманням випадаючих в осад або газоподібних з`єднань. Для грубої очистки застосовуються полосадочні камери, циклони, для середньої очистки застосовують сітчаті фільтри, для тонкої - тканини, фільтри та рампи.

ВИСНОВОК

В дипломному проекті розроблено технологію відновлення шести деталей обладнання прядильної фабрики.

Дипломний проект складається з сторінок пояснюючої записки; чотирьох креслень графічної частини, а саме плану розміщення технологічного обладнання фабрики, ескізів деталей, зведеної та технологічної карт відновлення.

Прийняті мною способи та технології відновлення деталей є перспективними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Браневич Г.А. “Курсове та дипломне проектування по спеціальності будівельні машини і обладнання” 1979р.

Нефедов “Збірник задач по ріжучим інструментам” 1986р.

Худих М.І. “Ремонт і монтаж обладнання текстильної і легкої промисловості”

Кузьмін В.І. “Охорона праці і протипежежна безпека” 1980р.

Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства” 2001р.

Тарифнокваліфікаційний довідник.

Годинні тарифні ставки.

ГОСТ 10078 - 85 “Пряжа з луб`яних волокон і її суміші з хімічних волокон”.

“Галузеві норми”



Форм	Зона	Познач	Позначення	Найменування	К/К	Примітка
				Документація
				Обладнання
		1	ПЛ - 150 - П1	Потокова лінія	4
		2	Ч - 600 - Л1	Чесальна машина	14
		3	ЛЛ1 - Ч	Підготовча система	12
		4	ЛЛ2 - Ч	Підготовча система	12
		5	ЛЛ3 - Ч	Підготовча система	12
		6	РМ - 216 - Л	Рівнична машина	12
		7	ПМ - 114 - Л8	Прядильна машина	88

Картка норм контролю

РОЗРОБИТИ ТЕХНОЛОГІЮ ВІДНОВЛЕННЯ ШЕСТИ ДЕТАЛЕЙ ПРЯДИЛЬНИХ МАШИН.

(тема дипломного проекту)

група __________ Банада В.Ю.

Номер стандарту Назва Результат перевірки

Пояснювальна записка

ГОСТ 2.105-79 Загальні вимоги до текстових документів

ГОСТ 2.304-81 Титульна сторінка

ГОСТ 2.105-79 Завдання

ГОСТ 2.104-68 Зміст

ГОСТ 2.106-68 Оформлення текстового матеріалу

Пояснювальної записки

ГОСТ 2.316-68 Оформлення таблиць

ГОСТ 7.1 - 84 Список літератури

ГОСТ 2.108-68 Специфікація

Графічна частина

ГОСТ 2.301-68 Формати

ГОСТ 2.104-68 Основний напис

ГОСТ 2.302-68 Масштаб

ГОСТ 2.304-81 Шрифти

ГОСТ 2.107-68 Вимоги до креслень

ГОСТ 2.307-68 Нанесення розмірів

ГОСТ 2.309-73 Шорсткість поверхонь

ГОСТ 2.305-68 Зображення

ГОСТ 2.311-68 Зображення різьби

ГОСТ 2.403-68 Зображення циліндричних коліс

ГОСТ 2.306-68 Зображення матеріалів на кресленнях

ГОСТ 2.770-68 Елементи кінематики

ГОСТ 21.107-79 Умови зображення елементів будинку

ГОСТ 2.305-68 Компоновка креслень

ГОСТ 2.307-68 Нанесення розмірів

НОРМОКОНТРОЛЬ