Якість товарів непродовольчої групи

Електровакуумні прилади - електронні лампи (радіолампи) та електронно-променеві трубки (кінескопи). У сучасній радіоелектронній апаратурі електронні лампи вже не застосовують, бо їх замінено напівпровідниковими приладами та інтегральними мікросхемами. Але у населення знаходиться значна кількість побутових радіоелектронних приладів на електронних лампах, у зв'язку з чим вони ще користуються попитом. Скорочене позначення електронних ламп складається з чотирьох елементів: перший - цифра, що показує напругу на підігрівачу (напруга розжарення) у вольтах округлене; другий - літера, що визначає тип лампи (наприклад, Д - діод, X - подвійний діод, С - тріод, Н - подвійний тріод, П - пентод, Ф - тріод-пентод, И - тріод-гептод); третій - число, що показує порядковий номер розробки лампи цього типу; четвертий - літера, що характеризує конструктивне оформлення та матеріал балону лампи (наприклад, С - скляний, П - пальцевий).

Скорочене позначення кінескопів складається теж із чотирьох елементів: перший - двозначне число, що показує розмір екрана за діагоналлю в сантиметрах; другий - літерний символ (ЛК - променевий кінескоп з електростатичним фокусуванням та магнітним відхиленням ' променя); третій - цифра порядкового номера розробки кінескопа; четвертий - літера Б або Ц, що визначає колір світіння екрана (білий або трикольоровий). Наприклад, 61ЛК4Ц - променевий кінескоп кольорового зображення з розміром екрана за діагоналлю 61 см, 4-та розробка.

Інтегральні мікросхеми - мікроелектронний виріб, що виконує певну функцію перетворення та обробки сигналу (наприклад, функцію детектора, підсилювача та ін.). За функціональним призначенням інтегральні мікросхеми поділяють на цифрові (для перетворення та обробки сигналів, що змінюються за законом дискретної функції)та аналогові (для перетворення та обробки сигналів, що змінюються за законом неперервної функції). Конструктивно інтегральні мікросхеми схожі на електронний пристрій, що складається з безлічі діодів та транзисторів, які з'єднано за принциповою схемою в технологічному процесі збирання; вони мають власну систему маркування.

Мікропроцесори виготовляють у вигляді великих інтегральних схем універсального призначення, що працюють відповідно до програми, котра зберігається в їх пам'яті. Використання мікропроцесорів у побутових радіоелектронних пристроях розширює їх функціональні можливості та підвищує комфортні характеристики. Наприклад, мікропроцесорний блох управління може вмикати і вимикати апаратуру в потрібний час, здійснювати автоматичний пошук потрібних каналів (у телевізорах), станцій (у радіоприймачах) з періодичним переключенням з каналу на канал, зі станції на станцію та ін. Мікропроцесори вже широко використовують у сучасних побутових радіоелектронних апаратах.

Електроакустичні прилади перетворюють механічні коливання на електричні або електричні коливання на механічні. До них належать мікрофони, звукознімачі, магнітні головки, головки динамічні (гучномовці), акустичні системи та головні телефони (слухавки).

Мікрофони застосовують у магнітофонах, магнітолах для запису звуку. У побутовій радіоелектронній апаратурі використовують електродинамічні (наприклад, МД-325) та електронні малогабаритні мікрофони МКЄ-2, МКЄ-3, які вмонтовують у магнітоли.

Звукознімачі - прилад для відтворення грамзапису у електропрогравачах, електрофонах, радіолах тощо. До ринку надходять кілька типів звукознімачів, які дозволяють відтворювати запис тільки з моно- або стереофонічних грамплатівок, а також універсальні звукознімачі, що дозволяють працювати (шляхом зміни голки) з усіма видами грамзапису.

Магнітні головки - використовують у магнітофонах. До ринку надходять малогабаритні головки до різних видів магнітофонів, їх виготовляють окремо для запису і відтворення, стирання запису, а також універсальні (для запису і відтворення звуку). Маркування магнітних головок здійснюється за певною системою. Наприклад, 6Д12Н.З.О. Перша цифра означає ширину стрічки, для роботи з якою розрахована головка (З - для стрічок шириною 3,81 мм; 6 - для стрічок шириною 6,25 мм). Другий елемент - літера, що показує призначення головки (А - записуюча, В - відтворююча, С - стираюча, Д - універсальна). Третій елемент - цифра, яка показує максимальну кількість доріжок фонограми, що записуються, відтворюються або стираються. Четвертий елемент - також цифра. Вона показує кількість доріжок, розташованих уздовж ширини магнітної стрічки. П'ятий елемент -- літера, яка показує особливість використання головки (Н - головка з низьким, а П або В - головка з високим імпедансом - повним опором). Шостий елемент -цифра, що відокремлюється від попереднього елемента крапкою, -- показує номер модифікації головки. Сьомий елемент - літера наприкінці позначення - показує категорію якості головки (О - звичайна, У - поліпшена).

Головки динамічні (гучномовці) - використовують для перетворення електричних сигналів на звукові коливання. До ринку надходять низькочастотні (40 - 5 000 Гц), середньочастотні (200 - 5 000 Гц) та високочастотні (200 - 20 000 Гц) головки, які використовують у звукових трактах радіоелектронної апаратури.

Акустичні системи - це пристрої, що призначені для роботи з високоякісною автономною звукопідсилювальною апаратурою, магнітофонами, електрофонами, музичними центрами та стереорадіокомплексами. Вони складаються з низько- та високочастотних динамічних головок різної потужності, які розміщують у корпусах. Акустичні системи можуть бути стаціонарними (АС) та малогабаритними (МАС), їх виготовляють для моно- та стереозвучання (парні корпуси), маркують за принципом позначення динамічних головок. Наприклад, 6АС-2 - стаціонарна акустична система, потужністю б Вт, 2-ї моделі або 10 MAC-ЇМ - малогабаритна акустична система потужністю 10 Вт, 1-ї модифікованої моделі.

Головні телефони (слухавки) призначені для індивідуального прослуховування звукової інформації. Випускають їх у моно- та стереоваріантах. Стереофонічні телефони за принципом дії та одержуваним ефектом працюють як дві широкосмугові динамічні головки малої потужності (0,1 Вт), що мають діапазон відтворених частот від 20 до 2000 Гц.

Хімічні джерела струму використовують для живлення побутової радіоелектронної апаратури у нестаціонарних умовах. Вони поділяються на гальванічні елементи та акумулятори.

Гальванічні елементи випускають у вигляді сухих елементів, готових до використання. Елементи часто складають у батареї. До ринку надходять вугільно-цинкові, мараганцево-цинкові та лужні разові елементи.

Вугільно-цинкові та марганцево-цинкові елементи мають малу ємкість короткий термін зберігання, але вони відносно дешеві. Головними характеристиками таких елементів є тип корпусу, його розміри, напруга та ємність.

Лужні гальванічні елементи мають високу ємність і можуть зберігатися 5-10 років.

Акумулятори не виробляють енергію (як гальванічні елементи), а накопичують її від іншого джерела. Головною перевагою акумуляторів є багаторазове їх використання. До ринку надходять нікелеве-керамієви та літієво-іонні акумуляторні батареї. Найбільш перспективними є літієво-лужні акумулятори, що мають підвищену ємність, довгий термін використання, але сьогодні вони ще дороги.

В умовах ринкових відносин вимоги споживачів до якості радіоелектронних апаратів спрямовані, насамперед, на їх електричну, механічну, термічну та екологічну безпеку.

Електрична безпека радіоелектронних апаратів характеризується безпечною потужністю іонізуючого та неіонізуючого випромінювань (не більше 36 пА, або 0,5 мР/с) і відсутністю витоку електроенергії при короткому замиканні або роз'єднані деталей. Найголовнішим показникам електричної безпеки радіоелектронної апаратури є температура розм'якшення ізолювального матеріалу, що повинна бути не менше 150°С. Доступні до споживача частини апарата не повинні знаходитись під небезпечною напругою.

При оцінці електричної безпеки побутової радіоелектронної апаратури враховується також вплив електричних та електромагнітних полей на роботу інших апаратів (не викликати перешкод) та на здоров'я людей. Якщо апарат не виказує такого впливу, він вважається екологічно безпечним.

Усі радіоелектронні апарати повинні пройти випробування на електричну безпеку через підключення до них змінного або постійного струму (залежно від умов експлуатації) на термін тривалістю 60 с. Апарат задовольняє вимогам електричної безпеки, якщо опір ізоляції після дії струму не змінився, а в самому апараті не було коронарного розряду.

Механічна безпека побутових радіоелектронних апаратів тісно пов'язана з механічною міцністю цих приладів. Достатня міцність апарата дозволяє йому витримувати умови нормальної експлуатації. Руйнування телерадіоапаратури під час падіння може призвести до короткого замикання електричної мережі, що, у свою чергу, -- до пожежі. Залежно від виду апаратури механічна безпека визначається при випробуванні на ударну міцність, вібрацію ударом, механічним руйнуванням апарата або його частин. При випробуванні на ударну міцність радіоелектронний апарат встановлюють на горизонтальну підставку, яку потім кидають з висоти 50 см на дерев'яну підлогу. Після закінчення випробування в апараті не повинно бути пошкоджень.

При випробуванні на вібрацію апарат закріплюють на вібростенді, що має вертикальний режим коливань. Після випробування в апараті не повинні бути порушені або послаблені кріплення, що може призвести до небезпечної ситуації. При випробуванні ударом апарат закріплюють на жорсткій опорі, по його зовнішній поверхні, включаючи ручки управління і кнопки перемикання, завдають удари молотком пружинної дії. Після таких ударів апарат повинен витримати випробування на електричну міцність.

Міцність кінескопа телевізорів визначають ударом по його поверхні кулькою діаметром 40 мм, яка виготовлена із загартованої сталі. Закріплена на шнурі кулька відводиться на натягнутому шнурі таким чином, щоб відстань по вертикалі між кулькою і точкою удару складала 210 см для кінескопів з розміром діагоналі більш 40 см та 170 см - для решти кінескопів. Після випробування кінескоп повинен залишатися без ушкоджень.

Головними характеристиками термічної безпеки радіоелектронних апаратів є вогнестійкість і стійкість до теплового удару. З метою контролю на вогнестійкість деталі, наприклад друковані плати телевізора, випробовують вертикальним полум'ям, що його створює горілка Бунзена. Якщо зразок витримує середній час горіння - 5 с, то вогнестійкість вважається задовільною.

Тепловий удар виникає у телевізорах після вибуху кінескопа і характеризується багаторазовою зміною температури виробу (швидким нагріванням і наступним різким охолодженням). Для кінескоп із випробування термоударом є обов'язковим. З цією метою на балон кінескопа наносять сітку подряпин, а потім це місце охолоджують кілька разів рідким азотом до появи тріщин. Результат вважають позитивним, якщо при руйнуванні кінескопа жоден осколок вагою більше двох грамів не вилетів за край бар'єра, що встановлений на підлозі на відстані 50 см від кінескопа.

Проблема підвищення безпеки є складовою частиною проблеми підвищення конкурентоспроможності радіоелектронних товарів на ринку, що віддзеркалює всі аспекти життя суспільства і незмінне знаходиться в центрі уваги керівництва та ділових кіл усіх країн світу. Особливого значення надають цій проблемі в індустріальне розвинутих країнах. Певних заходів з підвищення безпеки радіоелектронних апаратів вживають і в Україні, але до сьогодні бракує кардинальних-заходів принципового характеру. З цієї причини кожен радіоелектронний пристрій українського виробництва у період сертифікації підлягає повному переліку випробувань на безпеку.

Висновок

Розвиток економічної ситуації в країні, взаємовідносин між партнерами по ринку істотно впливає на рівень забезпечення населення товарами та послугами, а також на ступінь задоволеності населення діяльністю виробників та торгівлі. При цьому слід враховувати, що така діяльність відбувається в суспільстві, яке має певну структуру, елементами якої є торговельні представники, посередники, бази, банки, рекламні агентства, біржі та ін. Від ступеня розвитку та узгодженості дій переважно залежить успіх зусиль підприємця, який працює у сфері виробництва, комерції чи фінансів. Своєчасно виявлені та змодельовані зміни в стані інфраструктури надають підприємцеві шансів уникнути ризику та перемогти в конкурентній боротьбі на певному товарному ринку.

Слід зауважити, що розвиток окремих товарних ринків має відміни від загальноекономічних тенденцій. Тож, необхідно постійно тримати в полі зору процеси, які відбуваються в них, для узгодження та оперативного регулювання зусиль фірм, що працюють на цих ринках.

Література

1. Агбаш В.Л. и др. Товароведение непродовольственных товаров. - М.: Экономика, 1990.

2. Бусыгин А.В. Предпринимательство. - М.: Дело. -1999, 640 с.

3. Дворецкий И.В. Новое в асортименте и качестве парфюрмерных товаров и косметических товаров: Учебное пособие. Л.: - Лист, 1984. 37 с.

4. Інфраструктура товрарного ринку К.: - 2002

5. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. -М.: Норма, 1997. - 283 с.

6. Парфюмерия и косметика // Бизнес - 1999