Пральна машина "Рига-13". Характеристика, дефекти, ремонт

1

Курсова робота на тему:

«Пральна машина «Рига-13». Характеристика, дефекти, ремонт»

ВСТУП

Перші електричні пральні машини серійно стали випускатись в Італії у 1945 р., коли брати Фумагаллі наладили випуск електричної пральної машини CANDY.

Можливо, настільки пізня поява електричних пральних машин (на декілька десятків років пізніше пилососа, холодильника, телевізора ) пояснюється тим, що прання завжди було привілеями жінок і це влаштовувало винахідників - чоловіків. Проте, в історії зафіксовано одне виключення: у Древньому Єгипті „прачками” були чоловіки, але прали вони ногами у великих чанах, а на папірусах слово „прання” позначалось ієрогліфом „дві ноги у воді”. Саме там було знайдено зображення великих дерев'яних коліс із лопостями, обертаючи які, перелопачували мокру білизну у великих чанах ( дуже схоже на машину активаторного типу ).

Перші ( неелектричні ) пральні машини прибули у Росію із Німеччини в кінці XIX-го століття. Це була дерев'яна бочка з ребристими внутрішніми стінками і лопостями, які оберталися ручним приводом. У Росії ( на відміну від Німеччини ) новинка була швидко розпродана і пристосована під ... маслобійки.

Зараз, коли пральна машина є у кожному домі, важко уявити, як можна обходитись без цього домашнього агрегату.

Вузли і агрегати пральної машини працюють в тяжких умовах (підвищена вібрація, високі температури, хімічна дія миючих засобів ). Тому пральна машина є побутовим приладом, який найбільш часто виходить з ладу.

У процесі прання у пральних машинах білизна піддається складній обробці як механічній, так і хімічній. Щоб отримати краще відпирання при мінімальному зносі білизни, необхідно забезпечити оптимальне співвідношення дій всіх факторів, які впливають на якість прання. Основними із цих факторів є: миюча здатність, піноутворення і температура прального розчину, характер та інтенсивність механічної дії, кількість прального розчину на один кілограм сухої білизни, об'єм і форма прального бака ( барабана ). Сукупність цих факторів визначає технологічні параметри процесу прання і технічні параметри пральної машини. До основних технічних і технологічних параметрів пральних машин відносяться: номінальне завантаження сухої білизни в кілограмах на одне прання, номінальна потужність машини, використання електроенергії на повний цикл прання одного кілограму білизни, коефіцієнт заповнення бака білизною, кількість розчину на один кілограм білизни, яку перуть ( водний модуль ), відпирання, залишкова вологість білизни після кінцевого віджиму та зношеність тканини.

1. Загальна частина

1.1 Призначення, принцип дії та особливості роботи пристрою

1.1.1 Призначення та будова пристрою

Пральна машина „Рига-13” (Рис.1) призначена для прання і полоскання білизни у домашніх умовах. Бак пральної машини змонтований у циліндричному корпусі і виготовлений із нержавіючої сталі. На похилому дні бака розміщений дисковий активатор. При його обертанні створюються потоки рідини для прання і полоскання білизни. Завдяки спеціальному несиметричному профілю активатора і перемиканню напрямків обертання активатора забезпечуються два режими прання.

Для прання білизни з щільної тканини використовується „жесткий” режим (активатор обертається проти годинникової стрілки). Для прання звичайних та тонких тканин використовується „мягкий” режим прання (активатор обертається за годинниковою стрілкою). Для відкачування рідини із бака служить центробіжний насос, який встановлений на одному валу з активатором. Рідина через зливний отвір на дні бака, закритого зйомною решіткою, поступає у насос по шлангу і через шланг, який виведений із корпуса машини, зливається. Для зливу рідини ручка-перемикач режиму прання повинна знаходитись у положенні „мягкий”. Під час прання і полоскання загнутий кінець зливного шланга повинен бути опущений у бак. Привід активатора і насоса здійснюється від електродвигуна пасовою передачею. В ролі електричного приводу в пральних машинах типу СМР використовуються в основному однофазні асинхронні електродвигуни.

В пральній машині „Рига-13”, розрахованій на два режими прання, встановлюють електродвигуни типів ДБСМ-1Е, АД180-4/71СУ4. У нижній частині корпусу пральної машини під баком закріплена рама, яка служить для установки електродвигуна приводу активатора. Оскільки обертання від двигуна до активатора передається за допомогою клиновидного привідного ременя, у рамі є пази для переміщення електродвигуна при регулюванні натягу ременя. Електродвигун встановлений на ізольованій плиті або шайбі.

У верхній частині корпусу машини встановлюється віджимний пристрій, який складається з корпуса, двох погумованих валиків, які спираються на підшипникові втулки, плоскої пружини, гвинта з ручкою, за допомогою якого змінюється відстань між валиками. Сила, необхідна для віджиму, створюється за допомогою пластинчатої пружини або двох циліндричних пружин. Валики приводяться в рух ручкою. У неробочому стані віджимний пристрій складається в середину машини.

Патрубок, який закритй різьбовою пробкою, призначений для зливу залишків прального розчину із машини. Електрошнур у неробочому стані повинен бути намотаний на скобу. Переміщається машина на двох роликах. Для того, щоб переносити машину використовуються пластмасові ручки. Зверху машина закривається зйомною кришкою.

1.1.2 Принцип дії та особливості роботи

Прання у побутовій пральній машині типу СМР здіснюється методом циркуляції. Сутність методу заключається у тому, що під дією циркуляції, проникаючи у пори білизни, що переться, пральний розчин видаляє із неї забруднення.

Прання і полоскання білизни проводиться потоками рідини, які створюються обертанням дискового активатора, розміщеного на похилому дні бака. Пральна машина „Рига-13” має активатор з радіальними ребрами, який обертається постійно в одному напрямі. Такий активатор створює інтенсивну циркуляцію миючого розчину і забезпечує хороше відпирання. Але обертання активатора в одному напрямі призводить до закручування білизни під час прання. При цьому тканини деяких видів зношуються. Тому в пральній машині „Рига-13” передбачено два режими прання: нормальний і „ніжний”. У нормальному режимі перуть сильно забруднені речі із зносостійких тканин ( бавовняних, льняних ), а у „ніжному” режимі - мало забруднену білизну і білизну із синтетичних матеріалів. Введення двох режимів прання значно розширяє функціональні можливості пральної машини.

Такі режими можна здійснити двома способами:

- використанням активатора спеціальної форми;

- зміною режиму роботи електродвигуна.

У пральній машині „Рига-13” два режими прання забезпечуються першим способом. Активатор відрізняється від звичайного тим, що його ребра мають спіральну форму. Тому інтенсивність циркуляції миючого розчину залежить від напрямку обертання активатора. При обертанні проти годинникової стрілки інтенсивність циркуляції, а значить і ступінь дії миючого розчину на білизну більше ніж при обертанні за годинниковою стрілкою. У нормальному режимі прання активатор обертається проти годинникової стрілки, у „ніжному” - за годиниковою стрілкою. У нормальному режимі прання ступінь відпирання білизни вищий чим у „ніжному”, але знос білизни у „ніжному” режимі прання менший. Дана обставина має суттєве значення при пранні білизни із таких матеріалів, як шовк, капрон та ін.

1.2 Технічні характеристики пристрою

1.2.1 Технічні характеристики по паспорту

1 Найбільша загрузка машини:

а) сухої білизни для прання, кг - 1,5;

б) рідини до позначки рівня, л - 28.

2 Час прання витримується автоматично за допомогою реле часу в межах від одної до п'яти хвилин.

3 Машина повинна нормально працювати при відхиленнях напруги в мережі в межах 10% у момент запуску машини.

4 Машина випускається заводом на одну напругу - 220 Вольт.

5 Електодвигун - асинхронний однофазний потужністю на валу 180 Вт.

6 Потужність, яка використовується машиною при пранні не більше 350 Вт.

7 Габаритні розміри машини - 480х720 мм.

8 Маса укомплектованої машини без упаковки не більше 25 кг.

1.2.2 Технічні дані двигунів та апаратів керування, особливості їх роботи

Вмикання двигуна пральної машини здійснюється поворотом ручки реле часу. Після закінчення встановленого часу прання двигун відключається автоматично. Пральна машина оснащена пускозахисним автоматичним реле РТК-1-1. Електрична схема пральної машини представлена на рис.2.

Електродвигун оснащений робочою і пусковою обмотками. Пускозахисне реле складається з двох частин: теплового (захисне реле з самоповерненням) і електромагнітного (пускове реле) для короткочасного підключення пускової обмотки електродвигуна. Максимальний час роботи реле часу - 6 хв. Пускозахисне реле призначене для пуску електродвигуна і захисту його обмоток. Реле складається із пускового реле солеїдного типу і теплового біметалічного реле з прямим нагрівом, змонтованих в одному корпусі.

Таблиця 1

Технічна характеристика реле РТК-1-1

Номінальна напруга, В	127...220
Номінальний струм, А	2...3,3
Струм спрацювання пускового реле, А	4,3...7,2
Струм відпускання пускового реле, А	3,6...6
Струм спрацювання теплового реле, А	12; 6, 4, 20, 10; 6,6
Час спрацювання теплового реле, с	2,5...4; 2,2...4; 25, 240, 25; 240

Час самоповернення теплового реле після спрацьовування при температурі навколишнього середовища 20+ 2⁰С і номінальній напрузі 220В і струму спрацювання 12А повинен бути 10...20с; при номінальній напрузі 127В при струмі спрацьовування 10А - 10...25с. Зносостійкість пускового реле - 50000 включень і виключень.

Механічне реле часу (рис.3) з пружинним двигуном призначене для автоматичного відключення побутових пральних машин після закінчення попередньо встановленого часу. Реле випускались з діапазоном витримки часу в залежності від його конструктивного виконання від однієї до шести або від чотирьох до десяти хвилин. Допустиме відхилення часу витримки від заданого +0,5хв.

Таблиця 2

Технічна характеристика реле часу РВ-6

Номінальна напруга, В	127; 220
Номінальний струм, А	6...10
Пусковий струм, А	17...30
Розміри реле, мм:
висота	68
діаметр	60
маса, г	300

Електрична міцність основної ізоляції реле 1500В, електрична міцність підсиленої ізоляції 4000В. Механізм реле - із вільним штифтовим спуском без протягування. Реле має дві пари нормально-розімкнутих контактів. Механізм реле змонтований на двох латах - верхній і нижній.

Годинниковий механізм складається із заводної пружини, центрального, проміжного і анкерного коліс, анкерної вилки і баланса зі спіраллю. На верхній кінець осі центрального колеса надівається ручка із градуюванням у хвилинах і встановлюється заводна пружина. На нижньому кінці осі центрального колеса закріплений пластмасовий кулачок, призначений для замикання і

розмикання контактів.

Обертанням ручки реле часу встановлюється потрібний час прання. Одночасно з цим контакти реле замикаються і машина включається. Заводна пружина передає рух на центральне, проміжне і анкерне колеса і баланс (спіраль годинникового механізму). При обертанні ручки кулачок, насаджений на нижню частину осі центрального колеса, обертається і своїми виступами прижимає рухомі контакти до нерухомих. Після закінчення заданого часу контакти реле розмикаються і машина зупиняється. Це проходить тому, що упор, який має місце на центральному колесі, який пересовується у прорізі нижньої частини при заводі пружини, повертається у початкове положення і годинниковий механізм зупиняється. Розмикання контактів проходить в результаті повороту кулачка. При цьому, попадаючи у прорізи на кулачку, рухомі контакти розжимаються і відходять від нерухомих контактів.

1.2 Схема управління пральною машиною та опис її роботи

Управління пральною машиною „Рига-13” полягає в наступному. Зняти кришку машини і встановити віджимний пристрій. Кінець зливного шлангу опустити у пральний бак і залити у бак приготовлений пральний розчин. Бак повинен бути заповнений до показника рівня.

Завантажити машину білизною, закрити кришкою, пропустити кінець зливного шланга в отвір кришки і ввімкнути машину. Ручка-перемикач режиму роботи знаходиться в одному із положень „нормальний” або „ніжний” режим - в залежності від матеріалу, який переться. Пральна машина розрахована на прання не більше півтора кілограма сухої білизни, одночасно закладеної в бак.

Варто систематично перевіряти процес прання, піднімаючи кришку машини. Якщо машина перевантажена, то рух білизни під

час прання може іноді припинятися. Тоді необхідно вийняти декілька речей. При значних перенавантаженнях машини під час запуску і роботи теплове реле відключає двигун. В цьому випадку необхідно ввімкнути реле часу і усунути причину перенавантаження.

Повторне включення можна проводити після самоповернення теплового реле, тобто через 5 хвилин. Маючи на увазі те, що машина пере швидко, не варто перенавантажувати її великою кількістю білизни; краще замість одного прання провести два, закладаючи меншу кількість білизни при пранні. Час прання залежить від ступеню забруднення білизни і коливається в межах від двох до п'яти хвилин. При пранні слабо забрудненої білизни пральний розчин можна використовувати для кількох закладок. Після прання білизну необхідно пропустити через віджимні валики і прополоскати.

Для видалення рідини з баку потрібно опустити кінець зливного шлангу в раковину або відро і ввімкнути двигун машини. Видалення рідини із бака варто проводити безперервно, оскільки

При невеликій кількості рідини насос може зупинити відкачування. В такому випадку потрібно долити води, щоб рівень рідини у баку піднявся над активатором, після чого знову ввімкнути машину і проводити відкачування до кінця.

Після закінчення роботи машину потрібно промити, заливши бак чистою водою. Після зливу води протерти бак і віджимні валики. При наявності водопроводу рекомендується після прання кінець зливного шланга насунути на водопровідний кран і пустити через нього воду. При тривалій перерві між праннями залишки води із гідросистеми машини рекомендується видалити, відкрутивши пробку зливного патрубка.

1.3 Перевірочний розрахунок

Розрахунок параметрів електродвигуна.

Знайдемо розрахункову потужність електродвигуна:

Вт, де

Р₂=180 Вт - корисна потужність на валу двигуна,

=0,29 - добуток ККД і коефіцієнта потужності двигуна, вибирається в залежності від Р₂ і частоти струму мережі живлення

- для асинхронних двигунів потужність до 600Вт.

Визначимо машинну сталу:

, де

Тл - індукція у повітряному зазорі для асинхронних двигунів,

А/см - лінійне навантаження статора для асинхронних двигунів,

- відношення середньої індукції у повітряному зазорі до її амплітуди,

- обмоточний коефіцієнт.

Знайдемо діаметр розточки і довжину пакету статора:

см, де

n₁=1500 об/хв - синхронна швидкість обертання двигуна,

- відношення довжини пакету статора до його розточки.

За ГОСТ 6636-60 приймаємо

D_a=9,00 см; l₀=9,00 см.

Знайдемо кількість пар полюсів:

, де

f₁ - частота мережі живлення.

Знайдемо полюсний крок:

см.

Визначимо кількість пазів статора, крок обмотки і обмоточний коефіцієнт.

Кількість пазів статора дорівнює:

де

m₁=2 - кількість обмоток статора,

p=2 - кількість пар полюсів ( 2р - кількість полюсів ),

- кількість пазів, яка приходиться на полюс і фазу, приймаємо q₁=3.

Виходячи з мінімальної величини пазового ділення статора, кількості пазів ( Z₁=24 ):

см.

Отже, обрана кількість пазів задовільняє умову механічної стійкості.

Визначаємо крок обмотки статора по пазах.

Полюсний крок по пазах становить:

Вкорочений крок двохшарової обмотки по пазах дорівнює:

, де

- коефіцієнт вкорочення.

Визначаємо обмоточний коефіцієнт обмотки статора.

Коефіцієнт розподілу обмотки визначається за такою формулою:

, де

m₁=2 - кількість обмоток статора,

( див. формулу визначення кількості пазів статора ).

Знаходимо коефіцієнт вкорочення кроку обмотки. Він розраховується за наступною формулою:

Визначаємо обмоточний коефіцієнт:

Вибираємо відношення споживаної потужності допоміжної обмотки з мережі споживаної потужності головної обмотки Р₁.

, приймаємо

Вибір індукції у повітряному зазорі і лінійного навантаження статора допоміжної обмотки.

Обираємо амплітуду магнітної індукції у повітряному зазорі, яка створюється допоміжною обмоткою.

Тл, приймаємо Тл.

Дійсне лінійне навантаження допоміжної обмотки статора становить:

А/см.

Амплітуда корисних магнітних потоків у повітряному зазорі двигуна створена основною і допоміжною обмотками статора визначається за наступною формулою:

Вб , де

- відношення середньої індукції в повітряному зазорі до її амплітуди,

см - полюсний крок,

см - довжина пакету статора,

Вб=0,4 - індукція в повітряному зазорі.

Вб

Визначимо кількість витків головної і допоміжної обмоток статора:

витків, де

В - ЕРС головної обмотки статора.

виток.

Число провідників у пазах становить:

,

Визначаємо попередні значення споживаних струмів головною і допоміжною обмотками.

Попереднє значення споживаного струму головною обмоткою становить:

А ,

Попереднє значення споживаного струму допоміжною обмоткою становить:

А, де

D_a=9 cм - діаметр розточки статора,

AS=120 А/см - лінійне навантаження основної обмотки статора.

Визначення перерізу і діаметру провідників обмотки статора.

Площа поперечного перерізу провідників головної обмотки визначається за формулою:

мм² ,

Площа поперечного перерізу провідників допоміжної обмотки визначається за формулою:

мм² , де

А/мм² - економічна густина струму у провідниках обмотки статора.

За таблицею розмірів круглих мідних обмоточних проводів визначаємо діаметр провідників обмоток статора. Отже,

мм²; ; марка проводу - ПЕВ-2,

мм²; ; марка проводу - ПЕВ-2.

Визначаємо площу перерізу пазу статора за такою формулою:

мм², де

- коефіцієнт заповнення пазу статора ізольованими провідниками,

мм² - площа поперечного перерізу провідника в ізоляції головної обмотки,

S_п1=100 - кількість провідників основної обмотки статора в пазі.

Визначаємо розміри пазу і зубців статора.

Приймаємо напівзакриті пази овальної форми з однаковою товщиною зуба по висоті.

Мінімальна товщина зубця статора дорівнює:

см , де

Тл - максимальна магнітна індукція в зубцях статора, приймаємо В_зст=1,3 Тл,

t₁=1,18 - мінімальна величина пазового ділення статора,

Вб=0,4 Тл - магнітна індукція в повітряному зазорі, яку створює основна обмотка.

Ширина прорізу пазу дорівнює: мм.

Площа, яку займає пазовий клин становить:

мм² , приймаємо S_ПК=4 мм².

Площа, яку займає пазова ізоляція розраховується за формулою: мм² , де

б_И=0,35 - товщина пазової ізоляції.

Перевіряємо технологічний коефіцієнт заповнення частини пазу статора, яку займає ізольований провідник:

, що є допустимо, оскільки

Визначаємо висоту сердечника і зовнішній діаметр пакету статора.

Висота сердечника статора визначається за наступною формулою:

см, де

Тл - індукція в сердечнику статора, приймаємо В_с=1,1 Тл.

Зовнішній діаметр пакету статора розраховується за формулою:

см, де

D_a - діаметр розточки пакету статора,

h_c - висота сердечника статора.

Визначаємо середню довжину провідника обмотки статора за такою формулою:

см, де

К=1,5 - при 2р=2; 4; 6; та вкороченому кроці

Середня довжина провідника обмотки статора становить 19,50 см.

Визначаємо активний опір основної і допоміжної обмотки статора в нагрітому стані при 75⁰С.

Активний опір основної обмотки статора в нагрітому стані при 75⁰С розраховується за формулою:

Ом, де

W₁ - кількість витків головної обмотки статора,

l_a1 - середня довжина провідника головної обмотки статора,

q_a1 - переріз провідника головної обмотки статора.

Активний опір допоміжної обмотки статора в нагрітому стані при 75⁰С визначається за формулою:

Ом, де

W₃ - кількість витків допоміжної обмотки,

l_a3 - середня довжина провідника допоміжної обмотки статора,

q_a3 - переріз провідника допоміжної обмотки статора.

Визначаємо повітряний зазор між розточкою статора і ротором.

см, приймаємо см.

Визначаємо діаметр ротора двигуна.

Діаметр ротора двигуна визначається за формулою:

см.

Матеріал ротора - листова електротехнічна сталь марки Э44; товщиною 0,35 мм.

Визначаємо кількість пазів ротора за наступною формулою:

, приймаємо Z₂=32

Визначаємо струм у стержнях і короткозамкнутих кільцях ротора за наступною формулою:

А, де

, приймаємо К=0,5

А

Визначаємо активний опір і розміри обмотки ротора.

Матеріал для стержнів - нікелін, електропровідністю м/Ом*мм² при 20⁰С. Коефіцієнт збільшення опору нікеліну і міді при підвищенні температури на дні ротора до С відповідно будуть ; .

Приведений активний опір обмотки ротора:

Значить, Ом

Поперечний переріз короткозамкнутого кільця становить:

мм² ,

ширина кільця прийнята в_к=4 мм, тоді товщина кільця дорівнює: мм, де j_k=6 А/мм²

Активний опір сегмента коротко замкнутого кільця між двома стержнями визначається за наступною формулою:

Ом, де

D_k=D_p-в_к=8,96-0,4=8,92 см

Активний опір стержня дорівнює:

Ом

Поперечний переріз стержня дорівнює:

мм²

Діаметр стержня становить:

мм

Густина струму в стержні становить:

мм А/мм²; що допустимо, оскільки А/мм²

Крок по вершинах зубців ротора розраховується за наступною формулою:

см.

2. Технологічна частина

2.1 Можливі несправності пральної машини, причини та способи їх усунення.

Вид несправності:

· машина не працює, електродвигун гуде, щвидко відключається, і активатор не обертається (спрацьовує термозахисне реле).

Причина несправності:

· несправна штепсельна розетка.

Спосіб усунення:

· перевірити наявність напруги вольтметром або контрольною лампою, замінити дефектну розетку.

Причина несправності:

· несправна штепсельна вилка або з'єднувальний шнур.

Спосіб усунення:

· затягнути штифт вилки. За допомогою омметра знайти і ліквідувати пошкодження у шнурі.

Причина несправності:

· несправний пускач машини.

Спосіб усунення:

· перевірити пускач і при необхідності замінити новим.

Причина несправності:

· теплове реле відключило двигун або воно несправне.

Спосіб усунення:

· виключити машину пускачем і через 5...10 хвилин ввімкнути знову. Перевірити реле і при показу омметра „коротке замикання” замінити його новим.

Причина несправності:

· несправне пускозахисне реле.

Спосіб усунення:

· провести запуск двигуна з новим реле. Якщо двигун обертається, замінити несправне реле.

Причина несправності:

· несправний електродвигун.

Спосіб усунення:

· омметром перевірити опір обмоток двигуна і при необхідності замінити його.

Вид несправності:

· електродвигун працює, але активатор не обертається.

Причина несправності:

· сильний натяг привідного ременя.

Спосіб усунення:

· відключити машину і відрегулювати натяг ременя.

Причина несправності:

· пошкоджений вузол активатора.

Спосіб усунення:

· відключити машину і провернути рукою активатор. Якщо він вільно обертається, то ввімкнути машину знову. Якщо провернути не вдається, то розібрати вузол активатора, очистити вісь, замінити несправні вузли.

Причина несправності:

· понижена або підвищена напруга в мережі.

Спосіб усунення:

· при роботі машин з пускозахисними реле при різких коливаннях напруг машину вмикати у мережу через автотрансформатор.

Причина несправності:

· несправний пусковий конденсатор.

Спосіб усунення:

· перевірити конденсатор на пробій, при необхідності замінити новим.

Причина несправності:

· несправна пускова або робоча обмотка двигуна.

Спосіб усунення:

· перевірити реле, замінити двигун.

Вид несправності:

· електродвигун під час роботи сильно нагрівається.

Причина несправності:

· зіскочив або слабо натягнутий привідний ремінь.

Спосіб усунення:

· одягнути ремінь або відрегулювати натяг ременя.

Причина несправності:

· прокручується шків на осі активатора або на валу двигуна.

Спосіб усунення:

· закріпити шків на осі активатора або на валу двигуна, несправні деталі замінити.

Причина несправності:

· перенавантаження машини білизною.

Спосіб усунення:

· відключити машину, вийняти лишню білизну.

Причина несправності:

· тугий натяг привідного ременя.

Спосіб усунення:

· відрегулювати натяг ременя.

Причина несправності:

· несправний електродвигун.

Спосіб усунення:

· відремонтувати або замінити електродвигун.

Причина несправності:

· під диск активатора попала білизна.

Спосіб усунення:

· розібрати вузол активатора, вийняти білизну, зібрати вузол заново, забезпечити зазор між стінкою бака і диском активатора 0,5 - 1,5мм.

Вид несправності:

· інтенсивність прання знизилась.

Причина несправності:

· послабився натяг привідного ременя.

Спосіб усунення:

· відключити машину і відрегулювати натяг ременя.

Причина несправності:

· понижена напруга в мережі.

Спосіб усунення:

· перевірити напругу в мережі і ввімкнути через автотрансформатор.

Вид несправності:

· активатор рве білизну.

Причина несправності:

· великий радіальний зазор між диском активатора і дном або решіткою прального бака.

Спосіб усунення:

· розібрати вузол активатора, забезпечити зазор 0,5...1,5мм за допомогою регульованих шайб.

Причина несправності:

· збільшений люфт осі активатора .

Спосіб усунення:

· розібрати вузол активатора, забезпечити люфт осі не більше 0,5...1,5 за допомогою регульованих шайб.

Вид несправності:

· при роботі машини з'являється характерний звук.

Причина несправності:

· зігнутий диск або вісь активатора.

Спосіб усунення:

· замінити диск активатора з віссю.

Причина несправності:

· активатор торкається стінки бака.

Спосіб усунення:

· розібрати вузол активатора і відрегулювати зазор.

Причина несправності:

· зносилась вісь активатора.

Спосіб усунення:

· замінити вісь.

Вид несправності:

· насос не відкачує або слабо качає розчин.

Причина несправності:

· засмітився насос або зламалась крильчатка.

Спосіб усунення:

· розібрати вузол активатора і насос. Очистити і промити насос від забруднень. Зламану крильчатку замінити.

Причина несправності:

· скупчення ворсу від білизни на патрубках і шлангах.

Спосіб усунення:

· злити воду з бака і прочистити патрубки і шланги.

Вид несправності:

· з-під машини виливається вода.

Причина несправності:

· зносився гумовий манжет ущільнення, осі активатора і бронзовографітові втулки опри.

Спосіб усунення:

· розібрати вузол активатора, замінити гумовий манжет і бронзовографітові втулки новими.

Причина несправності:

· послабилось кріплення вузла активатора до дна прального бака або пошкоджена паронітова прокладка.

Спосіб усунення:

· підтягнути кріплення вузла активатора до дна бака. Дефектну прокладку замінити.

Вид несправності:

· не перемикаються режими прання.

Причина несправності:

· несправний перемикач режимів прання.

Спосіб усунення:

· замінити перемикач. Якщо заржавіли контакти перемикача, то відшліфувати їх.

2.2 Аналіз причин, які привели до поломки, алгоритм пошуку

Основною причиною ржавіння контактів перемикача режимів прання пральної машини є висока вологість.

Загальний принцип пошуку несправностей пральних машин полягає в тому, що спочатку перевіряється справність периферійних деталей або агрегатів, робляться висновки про їхній стан і, якщо вони справні, проводиться діагностика управляючих, блокуючих чи інших пристроїв.

Алгоритм пошуку даної несправності зображений на Рис.4

2.3 Схема розбирання

Схема розбирання зображена на другому листі креслення.

Послідовність розбирання машини наступна:

· зняти верхню кришку, кришку бака, рамку;

· відкрутити дві шпильки з пружиною і зняти віджимний пристрій;

· відкрутити дві гайки, зняти шайби і гвинти. Відвести в сторони панель, вивести її із зачеплення з днищем і від'єднати жгут від клемної колодки (кришка колодки, гвинт кріплення);

· пасатижами розжати зажими і зняти шланги з патрубком електронасоса. Послабити натяг ременя, відкрутивши на два - три оберти гвинт, і зняти зі шківа ремінь електродвигуна;

· замінити деталь, яка вийшла з ладу.

2.4 Технологічний процес ремонту

Технологічний процес ремонту пральної машини зображено на рис.5.

2.4.1 Дефектна відомість

Дефектна відомість (додаток 2) включає в себе інформацію про обладнання, яке підлягає ремонту і вказуючи схему розбирання проводиться заповнення її у наступній послідовності.

Найменування вузла, з якого знімається деталь. У колонці „Найменування деталі” у суворій послідовності вписуються назви деталей та їх кількість.

Визначити її ремонтну придатність:

· підлягає встановленню назад - чи залишити;

· підлягає відновленню з наступним наварюванням, проточуванням, щліфуванням, паянням;

· замінити - деталь підлягає повній заміні;

· виготовити нову.

Наявність запчастин вказує на її присутність на складі. Розміри заготовки для деталей, які підлягають виготовленню, матеріали, з яких виготовляється нова деталь. Дефектна відомість - є документом для виконання замовлення на ремонт нового обладнання.

2.4.2 Карта дефекації

Карта дефектації (додаток 3) включає в себе інформацію, про визначення конкретних дефектів деталей, які підлягають відновленню або виготовленню. Кожна деталь має свій код, який записується у першу графу, а також найменування дефекту „хххх”.

Вказується заводський номер деталей та її назву, враховується код дефекту „хххх” його номер та назва.

Вимірюємо реальні значення параметру деталі, а також номінальні допустимі їх значення. У графі „пристосування та вимірювання інструментами” вказують його код та назву.

2.4.3 Карта технологічного процесу на ремонт

Карта технологічного процесу на ремонт (додаток 1) вказує на почерговість операцій та докладний опис їх переходів з врахуванням обладнання, матеріалів, а також оснастки та інструменту, який використовується при проведенні ремонтних робіт.

У випадках, де робота ведеться без застосування інструменту та оснащення, ці графи не заповнюються. У розділі „розряд робіт” з виказанням на кваліфікаційний довідник ставлять розряд, який залежить від кваліфікації виконаної роботи. Час на виконання даної операції або швидкість процесу вказується в цих графах, а також і відповідна розцінка, а посилання йде на відповідний прейскурант виконаних робіт або по договірних цінах.

Договірна ціна визначається підприємством з врахуванням затрат на матеріали інструмент та кваліфікацію робіт, включаючи ПДВ і майбутнє сервісне обслуговування.

2.4.4 Схема складання

Схема складання показує почерговість збирання вузла агрегату починаючи з однієї деталі, або вузла, та паслідовне приєднання до нього деталей ( вузлів ) і вказування контрольних точок, що характеризують перевірку правильності параметрів і відповідних зазорів; провертання обертових деталей, зносу люфтів. Деталі вузлів позначаються аналогічно схемі розбирання.

2.5 Післяремонтні випробування

2.5.1 Особливості випробування та вимоги до обладнання

Після проведеного ремонту пральна машина повинна відповідати наступним технічним і якісним вимогам:

1. Робота пральної машини не повинна порушуватись при зміні напруги в межах від +10 до -15% від номінальної.

2. Пральна машина повинна проводити прання білизни не більше 5 хвилин.

3. Пральна машина в процесі прання і віджиму не повинна ломати ґудзики і рвати білизну.

4. Залишкова вологість білизни після віджиму у відсотках від ваги сухої білизни повинна бути вище 60.

5. Ввімкнення машини на прання повинно здійснюватись плавно, без ривків і заїдань.

6. Ущільнення в з'єднаннях прального бака повинні бути водонепроникні.

7. Початковий пусковий струм електродвигуна не повинен перевищувати 30 А.

8. З'єднувальний шнур повинен бути не менше 3-ьох метрів. Не допускається пошкодження ізоляції і оголення проводів.

9. Не допускається видача із ремонту пральної машини без штепсельної вилки.

10. Струмоведучі частини електрообладнання машини повинні бути захищені. Захист повинен виключати можливість дотику з ними.

11. Електрообладнання пральної машини повинно бути захищено від попадання в нього рідини.

12. Ізоляція між корпусом машини і не струмоведучими металічними частинами електрообладнання повинна мати опір не менше 1 Мом і витримувати без пробою випробування напругою 2500 В змінного струму.

13. З'єднання між струмоведучими частинами після ремонту спіральної машини повинні забезпечувати надійний електричний контакт.

14. Після проведення перемотки обмотка двигуна повинна витримувати випробування електричної міцності ізоляції по відношенню до корпусу двигуна напругою 800В змінного струму.

15. Реле часу повинно надійно забезпечувати відключення пральної машини через заданий проміжок часу.

16. При роботі пральна машина не повинна сильно шуміти.

17. Після проведеного ремонту потужність живлення пральної машини не повинна перевищувати номінальну потужність.

18. Всі деталі кріплення, які використовуються при ремонті пральних машин, повинні відповідати вимогам стандартів або технічним умовам заводу-виробника і бути захищеними від корозії.

Контроль якості і методи випробувань.

Пункт 1 технічних і якісних вимог перевіряють наступним чином. Пральну машину після завантаження білизни включають в електромережу при напрузі на 15% нижче номінальної. Потім, після проведення одного циклу прання, напруга повинна бути плавно підвищена на 10% вище номінальної, після чого цикл прання повторюється. Напротязі всього випробування не повинна відбуватися зупинка двигуна.

Пункти 2, 3 перевіряють шляхом контрольного прання.

Пункти 5, 6, 13, 15, 16 перевіряють шляхом зовнішнього огляду і тестування пральної машини.

Пункт 7 перевіряють за допомогою включеного у ланцюг пральної машини амперметра зі шкалою на 50А.

Пункти 8, 9, 10, 11, 18 перевіряють шляхом огляду пральної машини.

Пункт 12 перевіряють шляхом вимірювання опору між корпусом машини і не струмоведучими металічними частинами електрообладнання за допомогою мегомметра.

Пункт 17 перевіряють за допомогою ватметра або електричного лічильника.

2.5.2 Обладнання, стенди, пристосування для ремонту

Кантувач призначений для полегшення піднімання пральних машин при розбиранні і ремонті. Він представляє собою механізм, основними вузлами якого є трьохфазний електродвигун, який приводить у рух черв'ячне колесо через пасову і черв'ячну передачи. Черв'ячне колесо зв'язане системою важелів і вантажопідйомними лапами. Підйом вверх, вниз, направо або наліво виконується за рахунок схеми реверсування електроприводу. Максимальна вантажопід'ємність кантувача 100кг.

Універсальне пристосування для ремонту пральних машин, типу УПРС-1, призначене для наступних операцій: розбирання і збирання віджимних пристроїв пральних машин, розбирання двохходового крану (клапану), запресування і випресування шарикопідшипників із валу центрифуги, запресування і випресування підшипників з валу електродвигунів, а також із кришок корпусу електродвигуна.

Установка для перевірки електричної міцності ізоляції пральних машин призначена для випробування ізоляції

електродвигунів на пробої при напрузі до 4000В. Установка представляє собою металічну шафу із двох секцій. У першу секцію встановлюють пральну машину, що тестується, в другій секції знаходиться підвищуючий трансформатор і елементи схеми автоматики. Пральну машину встановлюють у першу секцію, і один із виводів обмотки електродвигуна підключають до однієї розетки, а корпус машини до іншої.

Стенд для вимірювання електричних параметрів пральних машин дозволяє вимірювати наступні параметри:

· роботу електродвигуна при напрузі 220 або 127В і зміні напруги у межах +10 -15%;

· споживану потужність до 3кВт і струму до 10А;

· опір ізоляції, МОм.

Стенд представляє собою металічний стіл, на верхній панелі якого розміщені ватметр, амперметр, вольтметр, мегомметр, а також сигнальна лампа, автоматичний вимикач і кнопка управління.

2.6 Техніка безпеки при проведенні ремонтних робіт

Перед початком проведення ремонтних робіт робочому персоналу необхідно перевірити:

а) справність робочого інструменту ( викрутки, пасатижі, кусачки, спеціальні щупи і т. д. );

б) справність паяльників, переносних світильників, ванн для розплавлення припою та іншого електрофікованого інструменту;

в) справність використання індивідуальних захисних засобів (діелектричні рукавиці, інструмент з ізольованими ручками);

г) справність ізоляції дротів, які використовуються для складання схем і мережі електроживлення. Ізоляція дротів повинна відповідати робочій напрузі;

д) справність запобіжників, штепсельних роз'ємів, подовжувачів, розеток, вимикачів-клемників і їх відповідність робочій напрузі;

е) наявність та справність заземлення корпусів струмоприймачів ( електродвигунів, побутових електроприладів і машин і т. п. );

є) вмикання місцевої вентиляції.

Обов'язки робочого персоналу під час роботи:

- прилади та інструмент на робочому місці повинні бути розміщені з урахуванням вигідних умов та безпеки праці;

- при зміні розміщення приладів на робочому місці прилад повинен бути відключений від джерел живлення;

- складання схеми або проведення часткових змін в ній повинні проводитись тільки після відключення всіх живлячих напруг;

- при ремонті побутової техніки необхідно використовувати вузли та деталі, матеріали та прилади, які відповідають робочій напрузі;

- кінці дротів схеми зачищати тільки на довжину, яка повинна забезпечити підключення. Підключення має бути надійним, щоб запобігти випадковому від'єднанню чи підгорянню контакту;

- перед вмиканням будь-якої схеми необхідно дуже добре її вивчити і дуже добре знати ланцюги з напругою вище 36 В;

- підключення зібраної схеми, електроприладів і електроустаткувань до джерел живлення проводити через запобіжники з відповідним струмом та напругою з нормованими вставками, що плавляться;

- перевірку наявності напруги в схемах, випрямляючих блоках та інших електричних колах необхідно проводити вказівниками напруги, вольтметрами та спеціальними щупами. КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПРОВОДИТИ ПЕРЕВІРКУ НА ІСКРУ ТА НА ДОТИК;

- щоб запобігти нещасним випадкам забороняється в процесі роботи трясти паяльником;

- при тимчасовому перериванні роботи схему та всі прилади необхідно відключити від живлення.

Обов'язки робочого персоналу після закінчення роботи.

Після закінчення роботи необхідно виконати такі дії:

а) всі прилади, експериментальні схеми, електрифікований інструмент від електричних кіл відключити;

б) прилади, матеріали та інструменти прибрати;

в) робоче місце привести в порядок у відповідності з санітарними нормами.

Вказівки про заходи безпеки при проведенні ремонту пральних машин:

1. До ремонту пральних машин допускаються особи, які вивчилися на дану спеціальність, вивчили інструкції і отримали відповідний інструктаж.

2. Перед виконанням відповідних робіт потрібно впевнитись у справності обладнання, стендів, пристосувань, приладів та інструменту.

3. Робоче місце повинно бути організоване так, щоб попередити всіляку можливість виникнення нещасного випадку.

4. Все обладнання, стенди, контрольно-вимірювальні інструменти, які потрібні для ремонту пральних машин, повинні бути встановлені на міцних фундаментах або основах, бути в повній готовності до роботи, добре перевірені та закріплені.

5. Всі струмоведучі частини обладнання, стендів, контрольно-вимірювальних приладів повинні бути недоступні для випадкового торкання.

6. Перед ремонтом пральна машина повинна бути відключена від мережі.

7. При випробуванні машини після ремонту категорично забороняється: вмикати машину в перевернутому або нахиленому стані, допускати попадання прального розчину чи води на електроустаткування, опускати руки у пральний бак, коли обертається активатор.

8. Роботи, пов'язані з очищенням та змащенням вузлів машини, проводити тільки після відключення машини від живлення.

9. Установлення і підключення автоматичних пральних машин здійснюють спеціалізовані організації, керуючись „Тимчасовими правилами по встановленню та підключенню електричних побутових машин і приладів потужністю від 1,3 до 4 кВт.

10. Експлуатація електричних пральних машин дозволяється в житлових будинках з напругою мережі 220 В, обладнаних спеціальною електромережею, відповідно до діючих норм.

11. В будинках, не обладнаних спеціальною мережею, з метою забезпечення пожежо- і електробезпеки експлуатації автоматичної пральної машини повинна прокладатись додаткова лінія і встановлюватись штепсельна розетка з заземлюючим контактом на струм 20-25 А при напрузі 220 В

12. Номінальні струми плавких вставок і роз'єднувачів автоматичних вимикачів для групи живлення автоматичної пральної машини повинні бути встановлені на 20 А при напрузі 220 В.

13. Експлуатація автоматичної пральної машини без заземлення забороняється.

14. Місце підключення і роботи автоматичної пральної машини повинно бути спеціально обладнане: встановлена заземлена розетка штепсельного роз'эму, підключені водопровідні крани для підключення нашивних шлангів, каналізаційно-приймаючий пристрій повинен знаходитись на висоті не більше одного метра від підлоги.

15. Забороняється відкривати кришку пральної машини до завершення роботи. Всі роботи, що потребують відкривання кришки, слід проводити після повного знеструмлення машини.

16. Перед запуском машини перевірити чи правильно закрита кришка барабана.

17. Забороняється пуск машини з не знятими транспортними захисними пристосуваннями.

3 Конструктивна частина

3.1 Спроектувати майстерню з ремонту побутової техніки.

Згідно технологічного процесу після приймання і дефектування пральні машини поступають на ремонтну дільницю для розбирання. Тут знімають електродвигуни, активатор, прилади автоматики та інші елементи. Розбирання здійснюється на визначених робочих місцях, обладнаних кантувачами,

Після розбирання пральної машини деталі миються і очищаються у спеціальних миючих ваннах і сушці у шафах, а потім здійснюється дефектування.

Ремонт і збирання активатора та інших елементів здійснюється на ремонтній дільниці за допомогою спеціальних пристосувань. При ремонті насоса зношена крильчатка замінюється на нову. Відремонтовані агрегати піддаються випробуванням, а потім поступають на поточну лінію, де на кантувачах здійснюється збирання пральних.

Список використаної літератури

1. Болгов И. В., Исаков Б. В., Самохин М. Н.

Проектирование предприятий по ремонту бытовой техники и оборудования. Учеб. пособие для вузов. Под ред. И. В. Блогова. - М.: Легпромбытиздат, 1985. - 200 с., ил.

2. Бородин В. А., Лихачев С. А. Бытовые стиральные машины. - СПб.: BHV-Санкт-Петербург, - Худ. оф.: «Аудит», - 224 с.: ил.

3. Глаз А. И. и Щербитов С. Г. Устройство, ремонт и эксплуатация электробытових приборов. Учеб. пособие для проф.-техн. училищ и подгот. рабочих на произв. М.: «Высш. школа», 1970

4. Оборудование и технология ремонта бытовой техники: Учеб. пособие для студентов вузов./Болгов И. В., Набережных А. И., Фишман Б. Е., Баринов В. В. - М.: Легкая индустрия, 1978. 311 с., ил.

5. Лепаев Д. А., Штехман Н. Я. Бытовые электроприборы ( устройство и ремонт ). Издательство «Легкая индустрия», 1968, 404 стр.

6. Лепаев Д. А. Бытовые электроприборы: Учебник для сред. проф.-техн. уч-щ. - М.: Легкая индустрия, 1979. - 336 с., ил.