Машинобудування в Україні

- розширення попиту на устаткування, яке може бути використане у випуску продукції кінцевого споживання.

В умовах зміни кон`юнктури ринку при здійсненні структурних перетворень на ряді підприємств верстатобудування було створено спеціальні підрозділи з маркетингу, головним завданням яких є вивчення ринку та визначення відповідних "ніш" для своєї продукції. Одним із перших у верстатобудуванні України почав реалізовувати принципи ринкової економіки Одеський завод прецизійних верстатів, на базі якого у 1985 р. було створено виробниче об`єднання "Мікрон". На початковому етапі свого розвитку "Мікрон" основні зусилля спрямував на створення імортозамінюючого устаткування. Даний напрям був збережений і після перетворення "Мікрону" в акціонерне товариство. Надалі були підготовлені документи для Фонду Державного майна для перетворення АТ "Мікрон" з 19 дочірніми підприємствами, що мають статус юридичної особи, у холдингову компанію. Створення холдингової компанії сприятиме стимулюванню інвестиційної діяльності. Іноземні інвестори не ризикують вкладати капітали в одне велике підприємство, проте ймовірність інвестування у відносно самостійний структурний підрозділ значно збільшується. Це підтверджується досвідом інвестиційної діяльності підприємств багатьох галузей машинобудування.

Для створення в районі дійсно сучасного машинобудівного комплексу необхідне:

- виробництво технічних засобів, що відповідають по своїх параметрах специфічним умовам експлуатації у різних галузях народного господарства і різних районах України;

- створення та розповсюдження систем машин, які дозволяють здійснити комплексну механізацію всіх стадій технологічного процесу;

- освоєння серійного виробництво машин та обладнання для широкого використання ресурсозберігаючих технологій;

- різке збільшення випуску автоматичних маніпуляторів з програмним забезпеченням - промислових роботів, щоб уникнути застосування ручного малокваліфікованої та одноманітної праці, особливо в важких та шкідливих для людини умовах, і значно підняти продуктивність праці в цілому;

- переобладнання машинобудівних підприємств новим металообробним устаткуванням (високопродуктивні спеціальні та агрегатні верстати, ковальсько-пресове обладнання, автоматичні лінії та комплекси);

- вдосконалення технологічних процесів шляхом впровадження термічних, гідравлічних,електричних, радіоелектронних методів впливу на метал, що обробляється;

- зростання одиничних потужностей машин та обладнання, збільшення економічності та тривалості використання техніки, що випускається, її надійності.

Інтенсифікація машинобудування пов`язана з подальшим поглибленням та розширенням спеціалізації та кооперування виробництва, розвитком заготовчої бази, а також централізованого ремонту машин та обладнання.

Велике значення надається зниженню металоємності машин та обладнання, а також суттєвому скороченню відходів та втрат металу. Ця комплексна задача, при розв`язку якої необхідне вдосконалення конструкцій машин та обладнання й заміна технологічних процесів, що ґрунтуються на різанні метала, формоутворенні деталей економічними методами.

У державному Проекті програми структурної перебудови економіки України для кожної галузі машинобудування запропоновано конкретні заходи щодо підвищення ефективності їх функціонування. Загальні напрямки машинобудівної галузі України до 2015 р. можна об`єднати в такі основні групи:

- зміна галузевої структури виробництва машинобудування з метою збільшення питомої ваги дизелебудування, підйомно-транспортного машинобудування, електротехнічну, автомобільної промисловості, машинобудування для легкої, харчової промисловості. Водночас пропонується зменшення частки гірничошахтного та гірничорудного машинобудування, приладобудування у загальному обсягу виробництва продукції машинобудування;

- розширення обсягів виробництва машинобудівної продукції для внутрішнього ринку при одночасному підвищенні її якості і скороченні асортименту продукції, що імпортується. У 2015 р. потреби України в машинобудівній продукції вітчизняного виробництва мають бути задоволені не менш як на 70%;

- збільшення валютних надходжень від експорту машинобудівної продукції шляхом використання досягнень науково-технічного прогресу і поставок на зовнішні ринки товарів із високим рівнем технологічної переробки, а також освоєння нових ринків збуту;

- використання інвестицій не для розширення виробничих потужностей машинобудівних підприємств, а для створення замкнутих циклів виробництва;

- розробка нових технологічних процесів виробництва продукції;

- закупівля технологій і ліцензій для освоєння виробництва нової машинобудівної продукції з високим рівнем надійності, тривалим життєвим циклом і низькими витратами всіх видів матеріалів при експлуатації;

- впровадження у виробництво нових зразків машинобудівної продукції з урахуванням мінімізації відходів і можливості їх подальшого використання для випуску інших товарів;

- розширення номенклатури машинобудівної продукції для суб`єктів підприємницької діяльності і сфери побутового обслуговування населення за рахунок розробки і виробництва багатофункціональної і малогабаритної техніки, здатної конкурувати із закордонними аналогами.

Отож, насамперед інтенсифікація розвитку в машинобудуванні і металообробці Південного економічного району припускає якісно нове натурально-речовинне наповнення вартісних показників. Адже зростання випуску машинобудівної продукції може бути забезпечене як за рахунок зміни вартості техніки і "вимивання" із номенклатури устаткування, що випускається, дешевих його видів, так і за рахунок розширення виробництва, збільшення маси техніки, що випускається, поліпшення її споживчих властивостей. Останній варіант розвитку і представляється єдино вірним в умовах інтенсифікації економіки. Крім того, саме машинобудівне виробництво має бути переорієнтовано на використання материало- , праце- і фондозберігаючих технологій виробництва машин і устаткування.

4. Деякі висновки з наведених у роботі матеріалів.

Нами були розглянуті питання розміщення та специфікації машинобудування Південного економічного району. Також були розглянуті проблеми, які стоять сьогодні перед машинобудівним комплексом району, вивчалися шляхи інтенсифікації виробництва та можливі методи вирішення питання його виходу з кризи.

Як видно, сьогодні машинобудування зберігає свій вплив у промисловому виробництві району. Продукція багатьох підприємств є унікальною та такою, що відповідає найсучаснішим вимогам. Але, на жаль, обсяги виробництва зменшуються щороку з одночасним старінням обладнання. Але на сьогоднішній день цілком можливий вихід машинобудування району з кризи та повернення до обсягів виробництва, не менших, ніж за часи Радянського Союзу. Цього можна досягти поєднанням допомоги держави на законодавчому рівні з одночасним виходом підприємств машинобудування з-під впливу держави; тобто держава повинна створити на декілька років пільговий податковий режим для підприємств машинобудування, особливо для тих, які впроваджують нові технології та випуск нової сучасної продукції. Самі ж машинобудівні підприємства, особливо великі, мають створити дочірні підприємства або підрозділи, які займалися б пошуком споживачів готової продукції та пошуком найбільш вигідних для підприємства варіантів закупівлі обладнання та сировини. Все ще недостатньо вивченим є питання приватизації машинобудівних підприємств району.

Отож, як видно, машинобудування району ще не вичерпало всіх своїх можливостей для виходу з кризи. При умові виконання всіх наведених в розділі "Інтенсифікація розвитку машинобудівного комплексу Південного економічного району" роботи дій в найближчі декілька років цілком можливий вихід з кризи та зростання обсягів виробництва сучасних зразків продукції.