Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства

Размещено на http: //www. allbest. ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Огляд сучасного стану системи постачання в транспортній галузі

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз вхідних матеріальних потоків підприємства

2.3 Аналіз функціонування діючої системи постачання підприємства

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

3.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

3.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

3.4 Розрахунок оптимального обсягу та кількості поставок

3.5 Визначення необхідної площі складу

3.6 Побудова схеми детермінованого процесу постачання ресурсу

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва неперервно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками.

Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.

Мета цієї курсової роботи: розкрити результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення паливом підприємства ТОВ «Юна Логістик».

Об'єктом дослідження є ТОВ «Юна Логістик».

паливо поставка транспортний закупівля



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Огляд сучасного стану системи постачання в транспортній галузі

Підсистема постачання організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви - заготівельна логістика або логістика постачання.

Логістика постачання - функціональна галузь логістики, що здійснює управління вхідними матеріальними потоками та пов'язаним з ними іншими логістичними потоками з метою забезпечення виробництва необхідними ресурсами.

Метою логістики постачання є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Питання практичного використання логістики постачання розглядаються такими вітчизняними та зарубіжними вченими, як Акінін Б.А., Альбековим А.У., Вордлоу Д.Л., Гаджинським А.М., Гордоном М.П., Дж.С. Джонсон, Новиковим О.А., Петенко І.В.Тишбаєвим Н.Є., Кузнецовим В.Г., Кальченко А.Г., ДюФ. Вудом та багато інших.

Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виробництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характеристикам діючого і потенційного попиту.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку. В цілому логістика постачання є неначе похідною від моделі виробничої логістики.

Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних-сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає проти потоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.

Однак принцип інформаційного протипотоку не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. Постачання істотно впливає на конкурентоздатність продукції підприємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Постачання здійснює прямий вплив на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конкуруючих матеріалів і можливості постачальників.

Процес управління матеріальними потоками в логістиці постачання складається з двох основних частин:

- управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;

- регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачанням.

Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення постачання і формування загальної системи постачальної логістики є:

- оптимальна періодичність (час) постачань;

- оптимальна структура матеріальних потоків;

- мінімальні сукупні логістичні витрати на постачання.

Основними цілями в сфері логістики постачання є:

1) необхідність забезпечення неперервного потоку товарів, необхідних компанії;

2) зведення витрат, пов'язаних із записами до мінімуму;

3) підтримка та підвищення якості;

4) пошук компетентних та надійних постачальників;

5) придбання при можливості багатофункціональних товарів;

6) дотримання принципу «ціна - якість» в процесі закупівлі;

7) підвищення конкурентоздатності;

8) досягнення координованості підрозділів компанії;

9) зниження адміністративних витрат.

Типовими завданнями при цьому виступають:

1) визначення предмета (структури) постачання;

2) вибір постачальника;

3) визначення обсягу постачання;

4) визначення умов постачання.

Визначення предмета (структури) постачання. Широкого розповсюдження в процесі управління постачанням набув метод, який ґрунтується на розв'язанні в логістиці постачання так званої «задачі МОВ» (в англомовній літературі -- Make-or-Buy Problem) завдання «зробити або купити».

Як правило, основним критерієм оптимальності під час розв'язання «завдання МОВ» є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на самостійне постачання з витратами постачання за допомогою відповідних транспортних фірм.

Фахівці висловлюють діаметрально протилежні рекомендації, як за максимальну вертикальну інтеграцію, тобто виробництво всіх комплектуючих виробів власними зусиллями, так і проти неї.

Вибір постачальника. Однією із основних проблем в управлінні закупівлями товарів є вибір постачальника. Перелічимо основні етапи вирішення цієї задачі:

1. Пошук потенційних постачальників;

2. Аналіз потенційних постачальників;

3. Оцінка результатів роботи з постачальниками (рейтинг постачальника);

4. Розвиток постачальника (його інтеграція в систему своїх інтересів визначаємо що слід покращити у взаємній співпраці і як саме).

Визначення обсягу постачання EOQ (економічного розміру замовлення). B основі визначення партії постачання в логістиці постачання використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення. Цей показник виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.

Економічний розмір замовлення (economic order quantity -- EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона.

Визначення умов постачання. На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу постачання, інші уточнення.

Інші коректування моделі EOQ можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:

1) Обсяг продажу. Уточнення обсягу продажу необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується потребами й умовами.

2) Закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу постачання і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів.

3) Обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції.

4) Використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт повинен бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення.

Основу економічної ефективності логістики постачання складають пошук і закупівля необхідних товарів задовільної якості за мінімальними цінами. У вивченні ринку постачання, яке проводиться відповідними відділами фірм, питання цін - головне, але істотну роль відіграє також аналіз інших чинників, у тому числі можливих логістичних витрат і термінів поставок.

Ефективність логістики постачання в першу чергу залежить від ефективності матеріально-технічного забезпечення. Остання є комплексною економічною категорією, яка відображає якість функціонування діючої на підприємстві системи постачання і її складових.

Ефективність логістики на етапі матеріально-технічного забезпечення характеризується рядом взаємозв'язаних показників, які кількісно виражають результати діяльності всіх підрозділів системи постачання по відношенню до витрат або ресурсів їх потенціалу.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Загальна характеристика підприємства

Аналізований у роботі об'єкт - товариство з обмеженою відповідальністю «Юна Логістик», розташований у м.Київ, Печерський р-н, вул. Мечникова, буд. 16, оф. 211/2.

Дане підприємство працює на принципах дистрибуції, тобто ведуться торговельні операції від імені виробника.

ТОВ «Юна Логістик» утворено згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими діючими нормативними актами, є самостійним господарюючим суб'єктом, який має права юридичної особи, здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Має недержавну форму власності.

Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом. Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також інші необхідні атрибути діяльності.

Підприємство володіє, користується та розпоряджається своїм майном згідно з метою своєї діяльності. Підприємство наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, може набувати майнові та особисті немайнові права, виступати від свого імені і бути позивачем та відповідачем у суді та третейському суді.

Держава не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави. Підприємство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, на яке згідно з законодавством України може бути звернене стягнення.

Для здійснення своїх статутних завдань підприємство має право:

- взяти в оренду усякого роду нерухоме та рухоме майно за рахунок особистих чи позикових коштів;

- вступати в договірні правовідносини з підприємствами всіх форм власності, громадянами;

- списувати з балансу основні фонди, якщо вони зношені або морально застаріли;

- наймати та звільняти працівників та службовців згідно з чинним законодавством України;

- самостійно установлювати форми, системи та розміри заробітної плати, порядок та умови надання працівникам підприємства споживацьких кредитів;

- реалізовувати роботи, послуги та майно за цінами та тарифами, установленими підприємством самостійно або на договірній основі;

- придбавати необхідні обладнання, транспортні засоби та інше майно у юридичних та фізичних осіб;

- відкривати свої представництва на території України;

- користуватися кредитами банків;

- володіти авторськими правами;

- здійснювати поворотне та неповоротне цільове фінансування підприємств усіх форм власності згідно договорів про спільну діяльність.

Підприємство здійснює свою діяльність на основі безготівкового та готівкового розрахунку з юридичними та фізичними особами в межах чинного законодавства.

У ТОВ «Юна Логістик» здійснюються різноманітні логістичні функції, а більш конкретно здійснюються такі операції:

- основний бізнес-процес підприємства - вантажні перевезення автомобільним транспортом по Україні;

- неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- комплексне адміністративно-управлінське обслуговування;

- оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом і подібними продуктами;

- оптова торгівля лісоматеріалами, будівельними матеріалами та сантехнічним обладнанням;

- роздрібна торгівля паливом в спеціалізованих магазинах;

- інші супровідні послуги при перевезеннях;

- юридичні послуги;

- діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

- консультації з оподаткування;

- консультування з питань комерційної діяльності та управління;

- оренда і лізинг автомобілів і легких моторних транспортних засобів.

Таким чином, на даному підприємстві має місце цілий комплекс не тільки логістичних операцій, які взаємозалежні й підлеглі єдиної мети - керування товарно-матеріальними потоками.

2.2 Аналіз вхідних матеріальних потоків підприємства

ТОВ «Юна Логітик» має право здійснювати виробничу торгово-посередницьку діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків здійснюється на основі звіту про рух грошових коштів ТОВ «Юна Логітик».

Таблиця 2.1 Аналіз вхідних і вихідних потоків

Показники	Звітний період	Попередній період	Відхилення
X	Сума	Питома вага	Сума	Питома вага	X
1	2	3	4	5	6
Операційна діяльність Вхідний грошовий потік	8025,3	67,6	5974,3	77,4	+2051
Вихідний грошовий потік	847,1	7,2	1186,6	15,4	-339,5
Чистий грошовий потік	7178,2	X	4787,7	X	+2390,5
Інвестиційна діяльність Вхідний грошовий потік	510,5	4,3	422,3	5,5	+88,2
Вихідний грошовий потік	10765,5	91	5904,1	77	+486,4
Чистий грошовий потік	-10255,5	X	-5481,8	X	-4773,7
Фінансова діяльність Вхідний грошовий потік	3340,7	28,1	1325,1	17,1	+2015,6
Вихідний грошовий потік	220,3	1,8	592,5	7,7	-372,2
Чистий грошовий потік	3120,4	X	732,6	X	+2387,8
Валовий грошовий потік Сума всіх вхідних грошових потоків	11876,5	100	7721,7	X	+4154,8
Сума всіх вихідних потоків	11832,9	100	7683,2	X	+4149,7
Сума всіх грошових потоків	43,1	X	38,5	X	+4,6

З таблиці видно, що у підприємства сума всіх вхідних і вихідних потоків за звітній період більше ніж за попередній. Це пояснюється активністю підприємства.

Аналіз фінансового стану ТОВ «Юна Логітик» починається із аналізу фінансової стабільності підприємства, який здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність даного об'єкту дослідження сплачувати свої поточні зобов'язання. Фінансова стабільність підприємства пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Основні показники фінансової стабільності:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (за 2018 рік):

Підсумок 1 розділу пасиву балансу: валюта балансу.

На прикладі ТОВ «Юна Логітик»:

Кк.в.к. = 195, 9:482,4*100 = 40

Цей коефіцієнт характеризує фінансову стійкість підприємства. Що вищим є значення цього показника, то більше підприємство є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Частка власного капіталу має бути не меншою за 60%. А у випадку з ТОВ «Юна Логітик» видно, що воно не зовсім є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше кошти, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності ( за 2018 рік):

Кф.з. = 482,4: 195,9 = 2,4

Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Якщо його значення наближається до одиниці, то це означає, що власник повністю фінансує своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки. А у випадку з ТОВ «Юна Логітик» видно, що власник не в змозі повністю профінансувати своє підприємство.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами (за 2018 рік):

Кз.о.к.в.о.к. = (448,5 - 286,5): 448,5= 0,4

Мінімальне значення цього показника - 0,1, а в даному випадку 0,4. Це свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику.

Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів (за 2018 рік):

Кс.н.в.а. = 33,7: 195,9 = 0,2

Даний показник дорівнює 0,2, а це означає те , що дане підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів, а це, як правило, розцінюють негативно.

Таким чином, аналізуючи стан обігових коштів в умовах ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на їх стан і розробляти конкретні заходи для їх усунення. За даними форми №1 «Баланс» і форми №2 «Звіт про фінансові результати» визначаються і аналізуються такі показники оборотності грошових коштів:

Оборотність в днях(Од) (за 2018 рік) - число днів, протягом яких грошові кошти завершують повний кругообіг:

Од = Середній залишок грошових коштів *число днів, що аналізується / Виручка від реалізації



Од= 46,65 * 360 / 1506,7= 11

Коефіцієнт оборотності (Ко) (за 2018 рік) - це число оборотів, що їх роблять грошові кошти за період, який аналізується:

Ко = Виручка від реалізації / Середній залишок грошові коштів

Ко = 1506,7 / 46,65 = 32

Тривалість одного обороту в днях (По) (за 2018 рік):

По = Число днів періоду, що аналізується / Оборотність грошових коштів

По = 360 / 11,25= 32

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) (за 2018 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на 1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою:

Кз = Середній залишок грошових коштів / Виручка від реалізації продукції

Кз = 46,65 / 1506,7 = 3

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті - це величина зворотна коефіцієнту оборотності грошових коштів. Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективніше використовуються грошові кошти.



Таблиця 2.2 Аналіз оборотності грошових коштів ТОВ «Юна Логістик»

Показники	2017 рік	2018 рік	Відхилення
1	2	3	4
1.Виручка від реалізації, тис.грн.	907,3	1506,7	599,4
2.Кількість днів періоду, що аналізується	360	360	0
3.Одноденна виручка, тис.грн.	2,5	4,2	1,7
4.Середній залишок грошових коштів, тис.грн.	18,55	46,65	28,1
5.Оборотність грошових коштів, днів(ряд.4*ряд.2/ряд.1)	7	11	4
6.Коефіцієнт оборотності грошових коштів, кількість оборотів(ряд.1/ряд.4)	49	32	-17
7.Коефіцієнт завантаження коштів в обороті(ряд.4/ряд.1)	2	3	1

Виходячи з наведених даних у таблиці можна сказати, що:

Оборотність грошових коштів за рік зменшилась на 4 дні (11 - 7 = 4).

Це призвело до:

- зменшення коефіцієнта оборотності на -17 обігу (32 - 49 = -17);

- до підвищення коефіцієнта завантаження грошей в обороті на 1грн.

(3 - 2=1).

На зміну оборотності грошових коштів впливають два фактори (4):

1.Зміна обсягу виручки від реалізації продукції.

2.Зміна середнього залишку грошових засобів.

Вплив першого фактора визначається так:

Середній залишок грошових коштів(мин.рік) / одноденну виручку за звітній рік (18,55: 4,2 = 4). В прикладі ТОВ «Юна Логістик» оборотність грошових коштів зменшилась на 4 дні в тому числі за рахунок:

- зростання обсягу виручки від оборотності зменшилась 7 днів

(18,55/ 4,2 - 7 = 7);

- вплив зміни середнього залишку грошових коштів визначається:

зміну середнього залишку/ одноденну виручку. В прикладі ТОВ «Юна Логістик» збільшення середнього залишку грошових коштів на 18,55 тис.грн. уповільнила обіговість грошових коштів на 7 днів (28,1/ 4,2 =7 днів).

Для подальшого аналізу обсягу, структури і руху грошових коштів потрібно розрахувати ці самі показники для минулого періоду і порівняти їх з звітнім періодом.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (за 2017 рік):

Кк.в.к. = 83,2: 161,5 * 100 = 51,5

Коефіцієнт фінансової залежності (за 2017 рік):

Кф.з. = 161,5: 83,2 = 2

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами:

Кз.о.к.в.о.к. = (154 - 78,3): 154= 0,5 (2.12)

Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів (за 2017 рік):

Кс.н.в.а. = 7,3: 83,2 = 0,09 (2.13)

Оборотність в днях(Од) (за 2003 рік) - число днів, протягом яких грошові кошти завершують повний кругообіг:

Од= 18,55 * 360 / 907,3 = 139

Коефіцієнт оборотності (Ко) (за 2003 рік) - це число оборотів, що їх роблять грошові кошти за період, який аналізується:

Ко = 907,3 / 18,85= 48

Тривалість одного обороту в днях (По):

По = 360 / 70,58= 5,1

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) (за 2017 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на 1 грн. Виручки від реалізації і визначається за формулою:

Кз = 18,55 / 907,3= 2 (2.17)

Порівнюючи звітній період з минулим можна сказати, що:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу за 2018 рік, який дорівнює 40 є меншим за коефіцієнт концентрації власного капіталу за 2017 рік, який дорівнює 51,5. А це означає, що ТОВ «Юна Логістик» у 2017 році було більш фінансово стійке, стабільне і незалежним.

2. Коефіцієнт фінансової залежності за 2018 рік дорівнює 2,4 є більшим за коефіцієнт фінансової залежності за 2017 рік який дорівнює 2. А це означає, що підприємство у 2017 році могло більш себе профінансувати ніж у 2018 році.

3. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами за 2018 рік дорівнює 0,4 є меншим за коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними за 2017 рік який дорівнює 0,5. А це свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику у 2018 році.

4. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2018 рік дорівнює 0,2 є більшим за коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2017 рік. А це означає те, що дане підприємство за 2018 рік має більший власний капітал ніж за минулий період.

5. Оборотність в днях за 2018 рік дорівнює 11, а за 2017 рік дорівнює 7, що значно менше.

6. Коефіцієнт оборотності за 2018 рік дорівнює 32, а за 2017 рік дорівнює 48.

7. Тривалість одного обороту в днях за 2018 рік складає 32 дні, а за 2017 рік складає 51 день. А це означає те, що тривалість одного обороту в звітному періоді менший ніж за минулий період і це є позитивним.

8. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті за звітній період дорівнює 3, а за минулий рік дорівнює 2. Це означає те, що дане підприємство у минулому році більш ефективніше використовувало свої грошові кошти.

2.3 Аналіз функціонування діючої системи постачання підприємства

Дослідження засвідчили, що основним завданням логістики на підприємстві ТОВ «Юна Логістик» є отримання максимального прибутку шляхом оптимізації логістичних витрат. За координацію взаємодії між усіма її 70 функціональними ланками несе відповідальність логістична система, управління якою дозволяє: зменшити логістичні витрати на 12-25 %; транспортні - на 7-20 %; витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи на 15-30 %; прискорити швидкість обігу матеріальних ресурсів на 20- 40 %.

Основою ефективності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» є її надійність, для забезпечення якої слід управляти процесами планування всіх ланок системи в різних умовах функціонування. Для забезпечення надійності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» її оцінку слід здійснювати за всіма елементами, що її складають, виділяючи основні показники ефективності та надійності.

У вузькоспеціалізованій економічній літературі частково відображено показники логістичної діяльності - роботи складу, логістичного обслуговування. Як наслідок, кожен з науковців по-різному підходить до питання оцінки надійності логістичної системи підприємства, роблячи акцент або лише на деяких її складових, або ж використовує набір тих загальних методів, котрі можуть служити лише підсумовуючими результатами її діяльності. Вважаємо, що якщо фінансову надійність підприємства можна оцінити за допомогою вхідних даних, то для оцінки надійності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» необхідна розробка специфічної методики, котра б враховувала всі її особливості, фактори впливу та інші чинники.

Вважаємо за можливе виділити основні етапи оцінки ефективності та надійності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик»:

1) формування системи показників для оцінки ефективності та надійності;

2) формування бази даних за сукупністю показників, обраних для дослідження;

3) оцінка надійності роботи підприємства та його логістичної системи;

4) розрахунок інтегрального показника надійності логістичної системи.

Оцінки передбачає відбір та обґрунтування системи показників, що будуть використані на підприємстві ТОВ «Юна Логістик». Основним, показником за яким характеризують ефективність та надійність роботи підприємства є прибуток. Сума витрат при цьому напряму визначає його величину. Прослідкувавши тенденцію його зміни та відношення величини логістичних витрат до нього, можна проаналізувати наскільки в тій чи іншій мірі надійно працює ТОВ «Юна Логістик» та його логістична система. Якщо додати аналіз впливу кожної зі складових логістичної системи на відношення зміни прибутку, то можна оцінити їх вагомість, а отримані дані використати як базові при побудові прототипу моделі управління логістичними ризиками ТОВ «Юна Логістик».

Залежно від виду діяльності, географічного положення, масштабів підприємства та інших характеристик, підприємство ТОВ «Юна Логістик» певну частину своїх витрат відносить до групи «логістичних». Їх сума може бути різною, коливаючись у межах 5-45 % і може зростати під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.

Основні фактори, що впливають на зміну величини логістичних витрат підприємства ТОВ «Юна Логістик» представлено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Фактори, що впливають на зміну величини логістичних витрат ТОВ «Юна Логістик»

Фактори	Середовище	Елемент логістичної системи
	ЗС	ВС	S	P	C	W	M
Ускладнення ланцюгів постачання		+	+
Зміна у системі замовлень		+	+
Зміна вимог споживачів	+	+		+		+
Зміна цін на пальне	+				+
Зміна структури логістичного персоналу		+	+	+	+	+	+
Заміна обладнання на більш сучасне		+		+
Зміна планів виробництва		+		+
Інші незаплановані витрати	+	+	+	+	+	+	+



ЗС, ВС - зовнішнє і внутрішнє середовище відповідно; S - постачання, P - виробництво, C - транспортування, W - збут, M - складування.

Доводиться констатувати, що нині відсутня конкретна методика, котра б дозволила в повній мірі виокремити логістичні витрати. Логістичні аналітики ТОВ «Юна Логістик», які займались даною проблематикою, зробили суттєвий крок в даному напрямку, дозволивши визначити їх питому вагу в структурі загальних витрат (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Структура логістичних витрат ТОВ «Юна Логістик»

Статті логістичних витрат	Частка у виручці від реалізації, %	Елемент логістичної системи
1. Витрати на закупівлю	0,15	П
2. Виробничі логістичні витрати	0,3	В
3. Витрати на збут	0,2	З
4. Складські витрати	3,0	С
5. Витрати на транспортування	1,0	Т
6. Витрати на управління матеріальними потоками	0,25	П, В
7. Витрати на логістичне адміністрування	0,2	П, Т, В, З, С
8. Витрати на сервіс	0,3	З
Всього	5,4	-

П - постачання; В - виробництво; Т - транспортування; З - збут; С - складування Джерело: складено автором на основі даних підприємства

Можна зробити висновок, що підприємство ТОВ «Юна Логістик» характеризується досить високими значеннями показників надійності логістичної діяльності. Значення комплексного показника надійності (ефективності) логістичної системи мало найвище значення у 2018 році - 11,79. У 2017 році відбулося уповільнення розвитку логістичної системи, що засвідчує скорочення прибутковості логістичної діяльності. У 2018 році підприємство відновило темпи розвитку логістичної системи, а значення зазначеного комплексного показника зросло до рівня 10,44. Інтегральний показник надійності (ефективності) логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» мав значення більше одиниці, що засвідчує ефективність розвитку логістичної системи підприємства.



РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам (бензин різних марок, дизельне пальне, знижений та зжатий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими. Лінійні норми використання палива (H_L) встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Додатково для вантажних бортових автомобілів, транспортна (W) робота яких обліковується в тонно-кілометрах встановлено додаткові норми використання палива на кожні 100 ткм транспортної роботи (H_тр) у розмірі 2 л для карбюраторних та 1,3 л для дизельних автомобілів. Для автомобілів самоскидів, окрім лінійних норм на пробіг, встановлена норма додаткової витрати палива на кожну їздку з вантажем (n_ї) у розмірі H_z = 0,25 л.

Норматив використання палива Z визначають за формулами:

- для бортових автомобілів

(3.1)

- для автомобілів-самоскидів

(3.2)

- для автомобілів, що працюють погодинно, автобусів, автомобілів-таксі, легкових автомобілів

(3.3)



Додаткові витрати палива передбачаються на зимовий період у розмірі 4,2% та на внутрішньо гаражні потреби у розмірі 0,5% від загальних витрат палива на експлуатацію рухомого складу. Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період.

Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтиральні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100 л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. зі змінами і доповненнями № 893 від 17.12.2002 та № 99 від 16.02.2004 р.

Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах. На основі розрахунку потреби матеріальних ресурсів розраховується норматив оборотних коштів, тобто потреба у грошових коштах для створення виробничих запасів по кожному найменуванню ресурсів і в цілому по АТП з метою забезпечення його безперебійної роботи.

Розрахунки показників:

Норма використання палива для автомобіля Neoplan становить:

л., для 1 автомобіля

= 26388*85 = 2242980 л., для усіх авто

3.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель

Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної стратегії.

Перелічимо та охарактеризуємо основні етапи вирішення цього завдання.

1. Пошук потенційних постачальників. При цьому можуть бути використані такі методи:

- оголошення конкурсу (тендера): проводиться, якщо передбачається закупити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або налагодити довгострокові зв'язки між постачальником чи споживачем;

- вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п.;

- відвідування виставок і ярмарків;

- листування і особисті контакти з можливими постачальниками.

Внаслідок комплексного пошуку формується перелік потенційних постачальників матеріальних ресурсів, згідно якого проводиться подальша робота.

2. Аналіз потенційних постачальників. Складений перелік потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників. Кількість таких критеріїв може складати кілька десятків і не обмежується ціною та якістю продукції, яку постачають. Крім них, можна навести ще багато суттєвих критеріїв вибору постачальника, які можуть бути не менш важливими для підприємства.

Критерії оцінки і відбору генераторів матеріальних потоків залежать від вимог споживаючої логістичної системи і можуть бути різними:

- надійність постачання;

- віддаленість постачальника від споживача;

- терміни виконання замовлень;

- періодичність постачань;

- умови оплати;

- мінімальний розмір партії товару;

- можливість отримання знижки;

- частка постачальника у покритті витрат;

- повнота асортименту;

- умови розподілу ризиків;

- наявність сервісного обслуговування;

- рекламна підтримка;

- репутація постачальника;

- фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

Підприємство визначає для себе найбільш значимі критерії залежно від специфіки своєї діяльності.

Внаслідок аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин. Список постачальників зазвичай складається за кожним конкретним видом матеріальних ресурсів, які постачаються.

Конкретні результати за багатьма із наведених позицій досягаються як компроміс у процесі переговорів і залежать від позицій постачальника та покупця на ринку.

3. Оцінка результатів роботи з постачальниками. На вибір постачальника суттєвий вплив здійснюють результати роботи згідно з вже укладеними договорами. Оцінку постачальників потрібно проводити не тільки на стадії пошуку, але й у процесі роботи з вже відібраними постачальниками. Для оцінки вже відомих постачальників часто використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальника.

Оскільки під час вибору постачальника вирішується багатокритеріальна задача оптимізації розв'язку з нерівноцінними критеріями, то необхідно оцінити і розставити їх за ступенем важливості для підприємства. Щоб оцінити значимість окремих критеріїв, за якими планується вибрати постачальника, обирають експертів (це можуть бути керівники підприємства або спеціалісти із постачання, виробництва). На першому етапі потрібно провести оцінку потенційно можливих постачальників (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Критерії попереднього відбору постачальників

	Постачальники
Критерії відбору	ООО «АБВ СТРОЙ»	ООО «ГрінСервіс»	ООО «Евро Опт Оил»	ТОВ «СК Альянс»
Виробнича потужність	8	6	7	9
Відстань до постачальника	6	10	8	8
Форма розрахунків	10	7	10	7
Якість продукції(за специфікацією)	8	5	6	7
Ціна одиниці продукції	7	6	5	9
Можливість переналагодження обладнання	9	10	10	6
Упаковка	6	7	5	6
Розмір партії	7	9	8	7
?	61	60	59	59

Після аналізу постачальників вилучаються зі списку ООО «Евро Опт Оил» та ТОВ «СК Альянс», які не відповідають вимогам. На другому етапі використовуємо перелік критеріїв відбору постачальників (табл. 3.2)

Таблиця 3.2 Критерії остаточного відбору постачальників

Критерії відбору	Постачальники
	ООО «АБВ СТРОЙ»	ООО «ГрінСервіс»
Фінансові умови	7	9
Термін поставки	10	7
Періодичність поставки	8	10
Сервісне обслуговування поставки	7	9
Комунікаційні умови	8	7
Складські умови поставки	9	8
Інші критерії	7	10
?	56	60



За даними критеріями оптимальним вибором постачальника можна вважати ООО «ГрінСервіс».

Важливою є оцінка діяльності не тільки наявного постачальника, а й потенційного. Для перевірки діяльності потенційного постачальника часто необхідні значні затрати часу й засобів. Під час оцінювання потенційних постачальників найважливішими факторами є такі, як технічні та інженерні можливості постачальника, його виробничий і фінансовий план та здатність ефективно керувати виробництвом. Усі ці фактори варто враховувати, вибираючи додаткові джерела постачання.

В нашому випадку розглядаємо три постачальника матеріалів: ООО «АБВ СТРОЙ», ООО «Евро Опт Оил» та ТОВ «СК Альянс». Якість матеріалів є однаковою, ціна є найпривабливішою в ТОВ «СК Альянс» та ООО «АБВ СТРОЙ», оплата готівкою вимагає кредиту (процентна ставка за кредит - 4%)

Для першої та другої пропозиції потрібно брати кредит на 60 днів, в другій пропозиції також потрібно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на цих 60 днів і платити відсотки, тобто ціна пропозиції буде дорівнювати сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується по формулі:

(3.4)

де К - величина кредиту, у.о.;

Д - число днів в році, на які береться кредит;

С - відсоткова ставка за кредит.



Таблиця 3.3 Характеристика пропозицій покупки палива 1 раз у 4 місяці

Умови постачання	Значення у.о.
1-а пропозиція (ООО «АБВ СТРОЙ»)
Форма сплати - безготівковий розрахунок. Строк розрахунку 60 діб. Транспортні витрати включені. Прейскурантна ціна - Мінус 8% знижки за обсяг поставки Цільова закупівельна ціна - Мінус 6% знижки за комплектність поставки Закупівельна ціна поставки	7000340-560027,2=6440312,8 6440312,8-386418,8=6053894
2-а пропозиція (ООО «Евро Опт Оил»)
Форма сплати - перед сплата за готівковий розрахунок. Строк сплати 60 днів. Транспортні витрати включені. Закупівельна ціна поставки, грн.	7066485+((7066485*60*4)/360*100) =7113594,9
3-а пропозиція (ТОВ «СК Альянс»)
Форма сплати - безготівковий розрахунок. Строк сплати 60 днів. При розрахунку за 14 днів знижка. Прейскурантна ціна - Мінус 5% скидки за обсяг поставки Закупівельна ціна при безготівковій оплаті Закупівельна ціна поставки	7000340-350017=6650323

Отже, за проведеними розрахунками можна зробити висновок, що найвигіднішою пропозицією є перша пропозиція від ООО «АБВ СТРОЙ», з закупівельною ціною поставки 6053894 грн.

3.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір поставки.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Відповідно до вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості, договір поставки, а також і ряд інших договорів визначає зміст конкретних прав і обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільному правовідношенні.

У нинішніх умовах зростає роль договору поставки як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу господарської діяльності та підприємства. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.

Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна - бартер, постачання енергії тощо).

Виходячи з цього можна зазначити, що договір поставки відіграє неодноразову роль у відносинах між організаціями і громадянами. Він регулює господарські відносини з постачання продукції і товарів.

Договір поставки палива наведений у додатку А.



3.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

Запаси матеріальних ресурсів створюються на підприємствах з різних причин, але не залежно від них система рано чи пізно починає залежати від наявності запасів. Отже, всі підприємства, незалежно від сфери виробництва, зберігають деякий певний запас товарно-матеріальних цінностей, оскільки матеріальні запаси є важливою ланкою в процесі виробництва продукції, адже в сьогоднішніх умовах, коли попит і пропозиція постійно зростають, саме від правильно створеного запасу в великій мірі залежить конкурентоздатність підприємства.

Страхові запаси (або гарантійні запаси) призначені для безперервного постачання споживачів у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності та величині партій поставок від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки поставок та ін. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна і залежить від умов виконання конкретних поставок. При нормальних умовах роботи ці запаси не використовуються і є недоторканими.

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси -- це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

- витрати на оформлення замовлення;

- витрати на оформлення угоди з поставок;

- транспортні витрати;

- витрати на складування та зберігання.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані (наприклад, при використанні систем управління виробництвом «канбан» і «JIT») або повністю ліквідовані (наприклад, коли даний вид матеріально - технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

Різновидом страхових запасів є матеріальні резерви. Матеріальні резерви створюються, як правило, в економічних системах з великою кількістю об'єктів виробничо-економічних відносин. Вони призначені для використання матеріальних ресурсів в особливих обставинах, не передбачених прогнозами (стихійні лиха; різкі коливання кон'юнктури ринку; необхідність пріоритетного розвитку певних галузей, регіонів).

Особливості і фактори утворення страхових запасів вносять значні труднощі в процес їх визначення (нормування). Наукове обґрунтування величини(норм) страхових запасів потребує глибокого вивчення причин, які визначають необхідність створення цих запасів.

Для захисту від всіх випадкових відхилень в процесі постачання і споживання ресурсів підприємство може створювати великий страховий запас, однак це приведе і до негативних наслідків - високим витратам на створення і утримування такого запасу. Створення невеликого страхового запасу приводить до невеликих витрат на його утримання але такий запас, з високою імовірністю, може привести до відсутності в той чи інший момент певного ресурсу на складі, а це приводить до великих втрат від його дефіциту. Тобто головним фактором при визначенні величини страхового запасу є економічний фактор(критерій) - мінімальні сумарні витрати: а) на створення і утримання такого запасу; б) пов'язані з дефіцитом ресурсу у випадках коли цей ресурс буде відсутній на складі. Таким чином при визначенні величини страхового запасу ми маємо справу з оптимізаційною задачею. Однак слід зазначити, що при розрахунку оптимальної величини страхового запасу необхідно враховувати і закономірності розподілу випадкових величин потреби в ресурсах, імовірнісний характер обсягів постачання і їх строків, а в деяких випадках і інших випадкових факторів. Це викликає серйозні складності при розрахунку оптимальної величини страхових запасів для кожного конкретного підприємства.

Відносно простіше є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути - величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. Розглянемо найбільш простий випадок, коли є тільки одна випадкова величина - величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

(3.5)

де - вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

- збитки від відсутності (дефіциту) одиниці ресурсу.

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб визначити розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

В нашому випаду розглядаються автомобілі марки КамАЗ 5511.

Технічна характеристика автомобіля Neoplan N316:

- Габаритні розміри, мм Д/Ш/В: 7570 / 2320 / 2900;

- Повна маса, кг. - 22200;

- Шини - 10,00R20 (280R508);

- Двигун: КамАЗ-74006.10, мощность 162 кВт (220 л.с.);

- Максимальна швидкість руху, км/год - 90.

Кількість автомобілів в автопарку 85 авт.

Норма витрат палива для КамАЗ 5511 становить 28 л./100 км.

Розмір загальної партії замовлення палива на 2 роки становить q_опт=2242980 л. Максимальна і мінімальна величина потреб палива В_max=2243000л, B_min= 2242980 л.

Розрахунковий рівень страхового запасу за нормальним законом розподілу потреб в ньому:

Р_стр= t_1-pЧу = 1,15Ч2380=2737 л

При розподілі випадкової величини потреби між двома суміжними поставками по закону Пуассона розмір страхового запасу розраховується по формулі:

Р_стр= t_1-pЧvq, (3.6)

де q - оптимальний розмір партії поставки

При рівномірному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

Р_стр = (1/2-p)(B_max-B_min) (3.7)

де, B_max - максимальна величина випадкової змінної;

B_min- мінімальна величина випадкової змінної.

б) Рівень страхового запасу за законом Пуассона:



Р_стр = t_1-pЧ= 1,15 Ч 1051,2 = 1209 л.

в) Рівень страхового запасу при рівномірному законі розподілу випадкової величини між суміжними поставками:

Р_стр = ( (1/2 - 0,25) (2243000- 2242980) = 5 л

3.4 Розрахунок оптимального обсягу та кількості поставок

Часто між різними групами логістичних витрат (транспортними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення (economic order quantity - EOQ).

Показник EOQ виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.

Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.

У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов.

1) величина попиту постійна і відома;

2) час поставки є постійним і відомим;

3) витрати поставки не залежать від величини партії;

4) наявне повне задоволення попиту;

5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх величини;

6) немає запасів у дорозі;

7) витрати складування не залежать від величини замовлення;

8) необмежений горизонт планування;

9) не допускається можливість вичерпання запасів;

10) без обмеження доступності капіталу.

На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це такі, як:

1) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень;

2) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;

3) інші фактори.

Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат - з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії та порівняти результати.

Сумарні витрати на покупку визначаються за допомогою таких параметрів: річної потреби в матеріалі - М, закупівельної ціни за одиницю ресурсу - p, постійних витрат на покупку партії ресурсу - ks, норми витрат на зберігання - l, процентної ставки - z. Ресурс закуповується M/x раз на рік. При цьому постійні витрати на закупівлю складають M/xks на рік. Річні витрати на зберігання і розмір недоотриманого проценту на заморожений капітал розраховується від середньої величини складських запасів на період між поставками в обсязі х. Середній рівень складських запасів дорівнює x/2. Вартість ресурсів, які зберігаються і на основі яких розраховуються витрати на зберігання і недоотриманий процент визначаються як (x/2)p. Сумарні витрати визначаються по формулі: