Структура мережі закладів ресторанного господарства міста Києва та її розвиток у сучасних умовах

Актуальність теми дослідження. Ресторанне господарство на сьогоднішній день є однією з найпопулярніших галузей народного господарства, що обумовлено постійно зростаючою кількістю підприємств ресторанного господарства. Ресторанне господарство - це сфера людської діяльності, яка в останні роки почала стрімко розвиватися. У всьому цивілізованому світі це є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому між закладами та підприємствами постійно ведеться боротьба на ринку і за найбільш перспективні його сегменти; пошук нових та утримання постійних клієнтів. Експерти вважають, що вітчизняний ресторанний ринок розвивається дуже динамічно: збільшилася кількість ресторанів і інших підприємств ресторанного господарства; покращилися їхній зовнішній вигляд і асортимент пропонованих страв і напоїв. Однак до повного насичення ще далеко. Наприклад в Америці на 600-700 мешканців приходиться 1 ресторан, в Києві - 1 на 3,5 тисяч. Отже, кількість ресторанів буде зростати, водночас і конкуренція стане жорсткішою.[18, c. 56]

Ресторани відіграють помітну роль в організації відпочинку населення.

Сюди приходять, щоб відзначити ювілей, важливу подію в житті того чи іншого колективу, щоб провести весільне торжество, ділову чи офіційну зустріч, просто відпочити в колі близьких людей. Радо зустріти, швидко і смачно нагодувати людей, створити їм всі умови для повноцінного відпочинку -- така задача працівників ресторанів.

Ресторанне господарство являє собою галузь народного господарства, основу якої складають підприємства, що характеризуються єдністю форми організації виробництва й обслуговування споживачів, і розрізняються по типах, спеціалізації.

Метою роботи є дослідження мережі ресторанного господарства, стану організації обслуговування в ресторані на приладі ресторану «PetruS-ь».

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-- розглянути ресторанне господарство як галузь народного господарства, характеристику закладів, контингент споживачів, особливості організації закладів ресторанного господарства;

-- провести аналіз діяльності роботи досліджуваного закладу;

-- запропонувати шляхи удосконалення роботи досліджуваного закладу.

Об'єкт дослідження -- ресторан «PetruS-ь».

Предметом дослідження є особливості структури та обслуговування у ресторані «Петрусь» («PetruS-ь»).

Станом на сьогодні в Україні налічується близько 60 000 об'єктів ресторанного господарства майже на 3 млн місць. Варто зауважити, що спостерігається тенденція до спаду кількості об'єктів ресторанного господарства при установах, навчальних закладах, промислових підприємствах. Частка загальнодоступних закладів складає 80%, відповідно частка закритих закладів - 20% (офіси, школи, підприємства). Кількість фабрик - кухонь та фабрик - заготівелень зменшилася більш ніж у 2 рази. Частка їдалень на ринку становить 20%, барів - 16%, найбільшу частку в структурі мережі закладів ресторанного господарства займають кафе та закусочні - більше 53%. До того ж автор звертає увагу на долю ресторанів, яка становить 3,3%, в той час, як в Америці частка ресторанів - 36%.

За статистичними даними на 100 000 населення в Україні функціонує:

- 6 ресторанів;

- 119 кафе і закусочних;

- 35 барів;

- 14 їдалень.

У теперішній час можна прослідкувати існування різноманітних концепцій організації ресторанного бізнесу на локальному ринку, що забезпечує, з одного боку, підтримку одне одному, а з іншого - створює конкурентне середовище, яке сприяє підвищенню рівня якості, залученню більшої кількості споживачів і, як результат, збільшенню прибутку. За даними Асоціації франчайзингу України у 2013 р. українські ресторатори заробили близько 2,2 млрд дол - майже на 30% більше, ніж роком раніше. Кількість постійних клієнтів кафе, барів і ресторанів під час фінансової кризи майже не змінилась. Основним драйвером зростання в 2013 p., на думку директора компанії «Ресторанний консалтинг» О. Насонової, була інфляція: за рік ціни на продукти, а разом з ними і середній чек - збільшилися на 10-20%. У 2015 р. ресторатори планують збільшити прибуток майже на 14 %, що має скласти близько 2,5 млрд дол за рахунок значного зростання кількості підприємств громадського харчування в містах.

Послуги закладів ресторанного господарства є важливим елементом обслуговування туристів. Ця сфера в комплексі туристичних послуг швидко розвивається і в майбутньому може стати важливим сектором туристичної діяльності. Зберігаючи кращі традиції національної кухні, закладу ресторанного господарства є візитною карткою гостинності кожного міста і всієї України, популярною формою проведення дозвілля і спілкування, ознакою престижу і добробуту.

Підприємство ресторанного господарства призначено для виробництва кулінарної продукції, борошняних кондитерських і булочних виробів, їх реалізації і організації споживання.

Підприємства ресторанного господарства можуть мати різну організаційно-правову форму. В громадському харчуванні підприємницька діяльність може здійснюватися без застосування найманої праці і реєструється як індивідуальна трудова діяльність. Підприємницька діяльність, здійснювана із залученням найманої праці, реєструється як підприємство або як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи (приватний підприємець). Підприємством є самостійний господарюючий суб'єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг для задоволення суспільних потреб і отримання прибутку. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, отриманим прибутком після сплати податків. Відповідно до законодавства можуть створюватися підприємства приватної, державної, комунальної власності. В ресторанному господарстві також діють підприємства різних видів власності. Комунальні підприємства організовуються органами місцевого самоврядування; майно цих підприємств створюється за рахунок засобів відповідного місцевого бюджету і знаходиться у власності району, міста.

Приватні підприємства, згідно зі ст. 84 ГК України, можуть мати різні форми організації: повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю; товариство з командитною відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю; акціонерне товариство закритого типу; акціонерне товариство відкритого типу, приватне підприємство. Організовуються також спільні підприємства (СП). Зарубіжні фірми вкладають засоби в українські підприємства, допомагають в організації їх роботи; такі підприємства, як правило, спеціалізуються на зарубіжній кухні (прикладом в Україні може служити СП з іноземними інвестиціями «Аеро Кейтерінг Сервісиз Україна», м. Бориспіль, яке випускає продукцію бортового харчування для авіакомпаній).

Підприємства ресторанного господарства класифікуються залежно від характеру виробництва, асортименту продукції, що випускається, об'єму і видів послуг, що надаються.

За характером виробництва підприємства ресторанного господарства поділяються на заготівельні та доготівельні, з повним циклом виробництва. [8, c. 59]

До групи заготівельних входять підприємства, які виготовляють напівфабрикати і готову продукцію для постачання ними інших підприємств: фабрики-заготівельні, комбінати напівфабрикатів, спеціалізовані заготівельні цехи, спеціалізовані кулінарні і кондитерські цехи.

Підприємства з повним циклом виробництва здійснюють обробку сировини, випускають напівфабрикати і готову продукцію, а потім самі реалізують її. До таких підприємств належать великі підприємства ресторанного господарства - комбінати харчування, ресторани, а також всі підприємства, які працюють на сировині.

За асортиментом продукції, що випускається, підприємства ресторанного господарства поділяються на універсальні і спеціалізовані. Універсальні підприємства випускають різноманітні страви з багатьох видів сировини, спеціалізовані здійснюють виробництво і реалізацію продукції з певного виду сировини - кафе-молочні, кафе-кондитерські; рибні кафе, ресторани; здійснюють виробництво однорідної продукції - ресторани, кафе з національною кухнею, дієтичні їдальні.

Вузькоспеціалізовані підприємства випускають продукцію вузького асортименту - шашличні, піцерії, вареничні, чебуречні і т.д.

Залежно від сукупності окремих ознак, що характеризують якість і об'єм послуг, що надаються, рівень і якість обслуговування, підприємства ресторанного господарства певного типу поділяються на класи. Це ресторани і бари: люкс, вищий і перший. Класи відповідно до ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства (класифікація)», відрізняються за наступними ознаками:

- люкс - вишуканість інтер'єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних, вишуканих замовлених і фірмових страв, виробів - для ресторанів, широкий вибір замовлених і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;

- вищий - оригінальність інтер'єру, комфортність послуг на належному рівні, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих замовлених і фірмових страв і виробів - для ресторанів, широкий вибір замовлених і фірмових напоїв і коктейлів - для барів;

- перший - гармонійність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент замовлених і фірмових блюд та виробів і напоїв складного приготування - для ресторанів, набір напоїв, коктейлів нескладного приготування, у тому числі замовлених і фірмових - для барів.

Залежно від часу функціонування підприємства ресторанного господарства можуть бути постійно діючими і сезонними. Сезонні підприємства діють переважно у весняно-літній період. У місцях відпочинку їх відкривається велика кількість. Стаціонарні підприємства працюють незалежно від пори року, але у весняно-літній період можуть збільшувати кількість місць на відкритому повітрі. [10, c. 56]

Залежно від місця функціонування підприємства ресторанного господарства можуть бути стаціонарними і пересувними - вагони-ресторани, авто-їдальні, авто-кафе і т. ін.

Залежно від обслуговуваного контингенту підприємства ресторанного господарства підрозділяються на загальнодоступні, які обслуговують всіх охочих, і підприємства ресторанного господарства при виробничих підприємствах, установах і навчальних закладах (робочі, шкільні, студентські, дитячі та ін.).

Підприємства ресторанного господарства як суб'єкти інфраструктури ринку можна підрозділити на ресторанні мережі (мережеві) і незалежні. Ресторанні мережі є новою формою бізнесу в індустрії харчування України. На Заході підприємці давно зрозуміли, що організувати підприємство з нуля, а тим більше фірмову мережу, досить важко. Щоб створити оптимальну модель бізнесу, вони купують франшизу, одержують консультації і починають працювати. Франчайзинговий пакет для підприємств ресторанного господарства - це бізнес-структура з певною концепцією, асортиментом продукції, послуг, дизайном, що дозволяє організувати підприємницьку діяльність з найменшим ризиком. Як правило, комерційний ризик при франчайзингу зменшується в п'ять разів, оскільки купуються франшизи вже готової концепції. [6]

Для збільшення розмірів платежів франчайзер періодично проводить перевірки ресторанів, в ході яких здійснює огляд виробництва, залів і дає рекомендації щодо шляхів підвищення продуктивності праці та рентабельності ресторанів франчайзі (впровадження нових продуктів, устаткування, прогресивних технологій обслуговування). Одночасно здійснюється контроль за підбором і навчанням персоналу, сертифікацією і стандартизацією послуг.

Тенденції ресторанного бізнесу - це, звичайно ж, і тенденції розвитку певних кухонь. На превеликий подив, уподобання за типом кухні є дуже неоднозначними, особливо в різних регіонах України. Характерна прихильність до певного продукту, а не до типу кухні як такої, наприклад, переваги м'яса, часто певного виду (свинина, куряче м'ясо), у виконанні різних кухонь, або риби і морепродуктів. В основному в Києві у певних кухонь є сформовані групи шанувальників, в іншому ж споживачі віддають перевагу улюбленому продукту в улюбленому виконанні, і при цьому абсолютно не важливо, якого типу кухні є та або інша страва. Тому тип кухні, що найбільш часто зустрічається в різних закладах різних міст України, можна назвати як змішаний (у деяких містах він називається «міжнародний»), з акцентом на певну групу страв або спосіб приготування. Відповідно, змінюється концепція ресторанної кухні. Страви натуралізуються, зменшується їх додаткова обробка, мета оформлення страви - підкреслення основного продукту, а не «камуфлювання» його. Клієнту має бути зрозуміло, який продукт він їсть. Все більше ресторанів при складанні меню роблять акцент на натуральному використанні продуктів, а не на складності рецептур. Звідси висновок: хай живе авторська кухня, дозволяє творчо переробити всі існуючі кухні світу і створити свій власний продукт, яким і залучати споживача.

Подібна ситуація спостерігається і з перевагою барної продукції, кожна з яких може бути підставою для створення цілого формату: кав'ярні, пивні, заклади з акцентом на коктейлі або вино.

У цілому можна відзначити, що в цілому починають змінюватися мети відвідування ресторанів, які все більше зводяться до насичення їжею і супроводжуючому його спілкуванню.

І все ж ще незайняті ніші в цьому бізнесі. Наприклад, спеціалізовані дитячі кафе - дитяча тема присутня в багатьох закладах, але окремої уваги вона практично не удостоюється. Перспективні напрями «руху» - локальні заклади, які обслуговували б спальні і окраїнні райони (піцерії, кафе), так звані «ресторани однієї вулиці». Недостатньо представлені підприємства, орієнтовані на переваги певного продукту (страви або компонента меню, або напою). Неймовірний простір для розвитку має кейтерінг і доставка страв додому чи в офіс. Хочеться відзначити і перспективу закладів музичної спрямованості (не нічних клубів, а скоріше арт-ресторанів та арт-кафе). Дуже вдалими з точки зору бізнесу є заклади, створені за вже наявним зразком, на цьому принципі базується ідея франчайзингу. У цьому випадку мінімалізується ризик невдачі концепції.

По цьому шляху йде «Козирна карта», більшість фаст-фудів. Будь-яке успішне підприємство громадського харчування - насправді вдала технологія, і, як будь-яка технологія, вона може бути відтворена в будь-якому місті світу. Не за горами активне мережеве розвиток відомих ресторанних брендів.

1.2 Характерні особливості ресторанної мережі м. Києва

Ресторанний бізнес в Києві остаточно переріс у професійний. Спостерігається активне зростання ресторанного ринку, а найбільший приріст відбувається за рахунок кафе і закладів із середньою ціновою категорією. Ресторанів класу люкс відкрилося досить мало, хоча всі відкриття були гучними і помітними: наприклад, «Ікра», «Дольче», «Каса Белла», «Екзотика», «Лагуна», «Порто Мальтезе».

За національними кухнями ресторани м. Києва займають такі частки:

- європейська - 30%

- українська - 20%

- італійська - 19%

- японська - 16%

- східна (грузинська, вірменська) - 15%

Однією з явних тенденцій ринку стало розширення існуючих ресторанних мереж. В цьому році продовжили розростатися «Світова карта», «Козирна карта», «Наша карта», Ерикс Фемели, «Росінтер», «Якіторія», «Фабрика смаку», а серед мереж швидкого обслуговування «Швидко», «МакДональдс», «Тралі-Валі», картопляні і піца-бренди. В цілому, за оцінками експертів, приріст ресторанного ринку склав близько 10%. І, незважаючи на загальне зниження рентабельності даного бізнесу, ресторанний сектор все ще є дуже привабливим для інвесторів.

Активно працюють в нинішньому році літні майданчики - багато міських ресторанів та кафе усвідомили їх необхідність і виправили помилки минулих років. Для столиці характерним став розвиток ресторанного бізнесу у спальних районах, які раніше були місцями дислокації забігайлівок. Тепер там почали відкриватися досить пристойні ресторани та кафе - з концептуальним дизайном, хорошою кухнею і обслуговуванням. "Можна сказати, що за останні два роки ресторанний бізнес в Україні остаточно переріс з аматорського, за допомогою якого бізнесмени розважалися і реалізовували свої амбіції, до професійного - як з точки зору менеджменту, так і капіталовкладень", - впевнений Юрій Лінічук, керівник ресторанної консалтингової компанії м.Києва Linichuk Group.

Якщо раніше ресторани створювалися за принципом схожості один на одного, сліпо слідували моді і копіювали концепції (наприклад, масово освоїли ф'южн), то сьогодні вони стали концептуально виразніше з набагато більш вузькою спеціалізацією. На користь того, що ринок ресторанних послуг сформувався, говорить і те, що до нього проявили інтерес закордонні консалтингові агентства, а в Україні почали з'являтися компанії, що спеціалізуються на ресторанному консалтингу. Якщо розглянути основні тенденції, то для ринку характерні відхід від елітарності, об'єднання споживачів вже не за статусом, а за смаками, способу життя, «розповзання за інтересами і найголовніше - демократизація, виражена в явному переважанні серед новачків середньо цінових і дешевих закладів.

Демократизацію ресторанного бізнесу провокує і прискорення темпу життя. Навіть французи скаржаться, що їх національна гордість - ресторани з високим рівнем кухні, елегантним сервісом і хорошою подачею - не сильно затребувані серед самої активної категорії населення - до 35 років (саме тому в Парижі невпинно зростає кількість точок швидкого обслуговування - сендвічі, млинці). Сучасній діловій людині потрібно швидко поїсти, йому ніколи сидіти і десятки хвилин чекати замовлення. Пошук компромісу означає пошук оптимального співвідношення ціни та якості. Тобто демократизація - це також спрощення схеми обслуговування, зниження націнок на страви при збереженні розміру порцій, оригінального продуманого інтер'єру і якості кухні. Тому найбільш популярні заклади сьогодні ті, які дотримуються оптимальне співвідношення ціна-якість (це стосується різних цінових категорій). Але якщо якість кухні, обслуговування та інтер'єру відповідає заявленій в меню ціною, до споживача заклад швидше за все сподобається. У рестораторів існує такий вислів: "Потрібно, щоб у відвідувача залишилося враження, що він недоплатив".

У Києві підйом переживають заклади середнього цінового сегменту (середній чек 150- 170 грн. на людину), тоді як відкриття нових елітних закладів значно загальмувалося. Позначився вплив макроекономічних факторів - великий бізнес з мільйонними доходами не зростає так активно, як дрібний і середній, а значить, не розширюється елітна аудиторія. У зв'язку з чим, коло клієнтів, які можуть дозволити собі відвідувати елітні заклади, вже склалися, вони практично не розширюється. Заклади елітного сектора можуть тільки ділити одну і ту ж клієнтуру, «переманювати» її один у одного, але не формують нову. А тому, ризик створення заклади із середнім чеком 150-200 грн. набагато вище, ніж середньо цінового, особливо враховуючи значні фінансові вкладення (від 1 млн $ і вище) в елітний сектор.

Макроекономічні фактори істотно впливають на розвиток ресторанного бізнесу в інших містах України. Легко можна простежити залежність між розвитком закладів елітного або середнього сегмента і розвитком великого або середнього, дрібного бізнесу.

Нижній ціновий сегмент в ресторанному бізнесі в Києві поступається за темпами розвитку середнього. Тому є кілька причин: заклад з невисоким середнім чеком виграє за рахунок обороту (коефіцієнт оборотності одного посадкового місця повинен бути не менше 1,2). Для того щоб цього досягти, необхідно знайти фасадне приміщення з пасажиропотоками не менше 1500-2000 осіб на годину, а для Києва це досить важке завдання. У дешеві заклади, як правило, не приїжджають спеціально, спонтанність прийняття рішення про їх відвідуванні складає більше 70%. Тому актуальні на даний момент формати дешевих закладів (фаст-фуди, кафе, бари) можуть бути успішними тільки в тому випадку, якщо правильно підібрано приміщення, і орендна ставка дозволяє отримувати прибуток. У зв'язку з цим надзвичайно затребуваний нині формат КвікендКежуал розвинений лише на 20-25 % від можливого, так як дуже важко сьогодні знайти приміщення, що відповідає всім вимогам, розраховане на велику кількість посадочних місць.

Що ж стосується ринку фаст-фудів і кафе в нижньому ціновому сегменті, то за останній рік з'явилося дуже багато піцерій (більше, ніж за останні 3 роки разом узяті). Створюється враження, що в якомусь районі міста піцерію не відкриєш - вона буде затребуваною.

Активно розвиваються заміські заклади. Особливо, ті, які знаходяться на ключових трасах - Одеської, Житомирської, Обухівської. Помічено, що в період уїк-ендів у літній період ресторани, розташовані в межах міста, значно пустіють, тоді як заміські - переповнені. Ця тенденція з кожним роком стає все більш вираженою. Виграють тільки ті міські ресторани, які розташовані в рекреаційній зоні (парки, набережні). Це явище, швидше за все, пов'язано з появою традиції повноцінного сімейного відпочинку. Ідея «відпочинку на природі» набуває все більш цивілізованої форми. Заміські заклади, як правило, створюються по одній і тій же схемі: ресторан (в одному приміщенні або окремі будиночки), готель на 15-25 номерів (в одній будівлі або котеджний формат), мангал (шашлик є неодмінним атрибутом відпочинку «на природі»), дитячий майданчик, іноді невеликий звіринець або басейн. Незважаючи на активний розвиток закладів загороднього формату, найчастіше вони не брендові, розраховуючи на проїжджаючу повз аудиторію, і набагато рідше - на самих киян, які цілеспрямовано їдуть в цей заклад. В цьому випадку ми стикаємося з ситуацією, коли пропозиція формує попит - будь-яке вдалий позаміський заклад знаходить своїх споживачів. За містом легше викупити землю, побудувати власне приміщення для ресторану і стати повновладним його власником. Це - безперечна перевага, так як переважна більшість київських ресторанів орендують приміщення і переживають серйозні кризи при зміні власника нерухомості, відмові від оренди або підвищення орендних ставок.

Як і передбачалося раніше, за останній рік активізувався розвиток чайних і кав'ярень-кондитерських.

За попередній рік їх відкрилося в Києві більше 100. Добре йдуть справи у старих кафе, відкриваються нові, такі як «Нувель» в Пасажі, «Кофіум» на Костьольній та ін.. Стають популярними заклади з ціновим рівнем 25-55 грн., які пропонують каву, чай, борошняні і кондитерські вироби, шоколад. Але буму, як передбачалося, не відбулося. Хоча, в принципі, сегмент кав'ярень-кондитерських в Києві близький до насичення. Стратегічно вірним кроком є створення не одиничної кав'ярні або кондитерської, а мережі таких закладів. Це обумовлено, перш за все, технологічними причинами: набагато вигідніше створювати власний цех для роботи на кілька закладів, і маркетинговими: споживач швидко звикає до певної торгової марки і продукції.

Розділ 2. Аналіз роботи досліджуваного підприємства по даній темі

ТОВ «Мережа Козирна Карта» - найбільша родина ресторанів, лідер ресторанного ринку України, розробник однойменної дисконтної програми лояльності.

Засновники проекту - Андрій Задорожний, Сергій Предко, Дмитро Потєхові та Вадим Козін.

Перший ресторан - «Гурман» - був відкритий у м.Києві в 1990 році. У 1992-му А. Задорожний з партнерами заснував компанію «Альянс» (першу в Україні мережу ресторанів), у 1993-му відкрив у Києві нічний клуб "Голівуд". У 1994-му відкриті ресторани «Майамі Блюз» і «Нон-стоп», у 1995-му - «Пантагрюель», в 1997-му - «Шато де Флер», в 1998-му - «Хуторок», в 1999-му - «Дежавю» і «Да Вінчі», в 2000-му - «Нобу» і «Козачок».

У 2001-му після реструктуризації «Альянсу» з'явилася компанія «Козирна карта». Після того в її складі з'явилися ресторани «Да Вінчі фіш клаб», «Піна», «Мамбо», «Марші», «Караван», «Казбек», «Колесо», «Креп Де Шин», «Муракамі», «Самобранка», «Хінкалі», нічний клуб «Патіпа», перший дитячий ресторан «Чиполліно», мережа придорожніх ресторанів «Мисливець» і «Автогриль», пивоварня «Шато» та ін. Для організації виїзних заходів у складі "Козирної карти" функціонує кейтерингова служба «Холідей Сервіс». Незважаючи на велику кількість мережа закладів продовжує активно розвиватися. [22]

Станом на 2014 рік мережа «Козирна карта» представлена сотнею закладів - це ресторани і клуби в ряді міст України (Київ, Донецьк, Харьків, Дніпропетровськ, Ялта та ін), а також п'ятьма ресторанами в Нью-Йорку.

Крім ресторанного бізнесу «Козирна карта» розвиває видавничу справу. Відкрито видавничий будинок - «Бардо» (випускає журнали «Зефир», «Зефир Зe Смайл», «Зефир Дай Джест», «Ревю Ріал Естейт», «OK! Україна»).

Кількість співробітників, зайнятих у проектах «Козирної карти», складає 10 тис. осіб.

В свій час «Козирна карта» ініціювала фестиваль ресторанної музики «Дежавю». Є офіційним організатором на території України конкурсу «Міс Київ».

Учасниками дисконтної Програми «Козирна Карта» можуть стати відповідаючи стандартам якості «Козирної Карти» ресторани, клуби, кафе, бари, готелі та інші підприємства, підписавши відповідний договір з ТОВ «Мережа Козирна Карта» з метою реклами та популяризації своїх закладів, формування та підтримки позитивного іміджу для досягнення цілей успішного ведення бізнесу, збуту якісних товарів і послуг, розширення ринку діяльності, співпраці задля досягнення найкращих економічних результатів і створення бездоганної репутації закладу-учасника Програми.

Згідно умов договору ТОВ «Мережа Козирна Карта» не наділено правом впливати на господарську діяльність учасника Програми та повноваженнями щодо управління закладами громадського харчування учасника Програми лояльності.

На даний момент Програма лояльності «Козирна Карта» об'єднує понад 70 ресторанів, 46 з них знаходяться в Києві, 9 - в США і 1 в Росії. Власниками дисконтних Козирних карт - головного атрибута Програми лояльності - є більше 800 000 чоловік по всій Україні. Тримачі Козирних карт гарантовано отримують знижки та інші переваги в ресторанах Сім'ї. У компанії працює близько 7000 співробітників, які забезпечують високоякісний сервіс.

У ресторанах «Козирної Карти» представлено понад 20 кухонь різних країн і регіонів світу - українська, російська, італійська, кавказька, європейська, латиноамериканська, японська, китайська, східна та інші. Серед закладів «Козирної Карти» - готель на воді Арт-готель «Баккара» у Києві та спорт-готель «Селена» у Черкасах. У велику Родину також входять концерт-хол FREEDOM і клуб-ресторан "Калинка-Малинка". Під егідою бренду працюють охоронна компанія «СПАРТА-ХХI» та юридична фірма «ВІВА».

Для організації виїзних заходів у «Козирній Карті» функціонує найбільша в Україні кейтерінгова служба «Холідей Сервіс» - величезний ресторан на колесах, який професійно організовує і обслуговує будь-який захід від 50 до 50 000 чоловік.

Для учасників дисконтного проекту «Козирна Карта» щорічно проводить «Козирну Вечірку» - одне з найбільш статусних і масштабних свят України. «Козирна Вечірку» - більше, ніж яскраве шоу, це підведення підсумків роботи за рік, складання нових планів, постановка цілей і, безумовно, вираз величезної подяки постійним гостям ресторанів, партнерам і друзям Сім'ї.

Цілодобова довідкова служба ресторанів і служба доставки створені для зручності гостей закладів Сім'ї. Зателефонувавши за номером (044) 206-60-60, ви отримаєте вичерпну інформацію про ресторани «Козирної Карти», можете зарезервувати столик в улюбленому закладі, залишити свій відгук про якість сервісу і зробити заявку на доставку їжі з будь-якого ресторану за зручною для вас адресою .

У 2012 році під час проведення Євро-2012 «Козирна Карта» успішно реалізувала проект Київської та Харківської офіційних Фан-зон UEFA. За червень-липень столичну Фан-зону відвідало більше 2,2 млн футбольних уболівальників, а Фан-зону в Харкові - близько 800 тисяч.

З метою об'єднання не тільки ресторанів, а й інших підприємств сфери послуг, для налагодження процесу ефективної співпраці з постачальниками товарів і послуг, у 2012 році компанія «Козирна Карта» ініціювала створення нового проекту - ХоРеКа-Холдинг, в роботі якого задіяно понад 20 ресторанів.

«Козирна Їжа» - кулінарний портал «Козирної Карти», створений для того, щоб показати всім: кулінарія - це мистецтво, доступне кожному. На сайті зібрані тисячі рецептів користувачів і шеф-кухарів сім'ї ресторанів «Козирна Карта». У рамках «Козирної Їжі» регулярно проводяться гастрономічні майстер-класи з приготування різних страв у закладах «Козирної Карти».

Для найменших своїх гостей компанія розробила програму лояльності «Козирний Kid's Club». Кожні вихідні в ресторанах Сім'ї проходять захоплюючі уроки, цікаві майстер-класи та яскраві дитячі шоу-програми.