Продуктивність праці та шляхи її підвищення (на прикладі ВАТ "ТОДАК")

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра: Управління персоналом і економіки праці

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»

на тему: «Продуктивність праці та шляхи її підвищення

(на прикладі ВАТ «ТОДАК»)»

Студентки гр. УПЕПз-1 Запоріжжя - 2

напряму підготовки 6.030505

«управління персоналом і економіка праці»

Фесик Д.Г.

м. Хмельницький 2016 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Кадри підприємства: сутність, структура

1.2 Економічна сутність продуктивності праці

1.3 Показники підвищення продуктивності праці на підприємстві

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ТОДАК»

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «ТОДАК»

2.2 Ефективність використання ресурсів ВАТ «ТОДАК»

2.3 Результати господарської діяльності ВАТ «ТОДАК»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ВАТ «ТОДАК»

3.1 Оцінка рівня продуктивності праці на підприємстві ВАТ «ТОДАК»

3.2 Пропозиції та шляхи удосконалення продуктивності праці на ВАТ «ТОДАК»

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ВСТУП

Становлення ринково-орієнтованої системи господарювання та розвиток досконалих конкурентних відносин між її суб'єктами в Україні вимагають впровадження одночасно керівного і керованого організаційно-економічного механізму, здатного забезпечити стабільне ефективне високоприбуткове функціонування найважливіших структурних одиниць - підприємств - та мобільно інтенсифікувати відтворювальні процеси як на локальному, так і на глобальному рівнях.

Для ефективного функціонування вітчизняних підприємств на світовому ринку потрібно досягти ними високого рівня конкурентоспроможності, що повинно урівноважити господарсько-правові відносини між економічними суб'єктами.

Діяльність сьогоднішніх підприємств, які пройшли складний шлях ринкових трансформацій, пов'язана з вирішенням ряду складних проблем. Зокрема, завдяки розмаїтості сфер і видів діяльності на сучасному підприємстві, воно втрачає чутливість, має низьку сприйнятливість, адаптивність, самоорганізацію і самоврядування; низький рівень впровадження наукових досліджень і культури бізнесу; відсутність потужного "мозкового центру" на підприємстві унеможливлює мобільне опрацювання конструктивних управлінських рішень.

Виробництво кожної країни і кожної галузі залежить від ряду факторів. Такими факторами є кадри, праця й оплати праці. Кадри найбільш коштовна і важлива частина продуктивних сил суспільства. У цілому ефективність виробництва залежить від кваліфікації робітників, їхнього розміщення і використання, що впливає на обсяг і темпи приросту виробленої продукції, використання матеріально-технічних засобів. Ефективне використання кадрів прямим чином залежить від зміни показника продуктивності праці. Зростання цього показника є найважливішою умовою розвитку продуктивних сил країни і головним джерелом зростання національного доходу. Динаміку продуктивності праці визначає діюча на підприємстві система оплати праці, яка є стимулюючим чинником підвищення кваліфікації праці і технічного рівня виконаної роботи.

Функціонування організації залежить від людей, від їхньої кваліфікації, уміння і бажання працювати. Саме людський капітал, а не заводи, устаткування і виробничі запаси є наріжним каменем конкурентоздатності, економічного зростання й ефективності.

Узагальнюючими показниками, які характеризують рівень продуктивності праці на підприємстві, є прибуток та витрати. Саме аналіз цих показників може дати повну картину продуктивності праці і ефективності діяльності підприємства.

Актуальність теми полягає у тому, що зростання продуктивності праці має велике господарське значення, оскільки підвищення ефективності використання трудових ресурсів сприяє збільшенню обсягу випуску і реалізації продукції, зниженню собівартості продукції та її ціни, підвищенню конкурентоспроможності продукції на ринку, збільшенню прибутків і відрахувань у бюджет та фонди, зміцненню фінансового стану підприємства, забезпечує формуванню іміджу підприємства, дозволяє виявити основні фактори впливу на продуктивність праці.

Мета курсової роботи полягає в теоретичному, методологічному обґрунтуванні та виявленню шляхів удосконалення продуктивності праці на ВАТ «ТОДАК».

Досягнення поставленої мети реалізується через вирішення таких завдань: підприємство кадри продуктивність праця

- теоретичні основи продуктивності праці на підприємстві;

- аналіз діяльності ВАТ «ТОДАК»;

- продуктивність праці та шляхи її удосконалення на ВАТ «ТОДАК».

Об'єктом дослідження є продуктивність праці на ВАТ «ТОДАК».

Предметом дослідження є шляхи і методи удосконалення продуктивності праці промислового підприємства.

В процесі написання курсової роботи були використані методи аналізу, синтезу, порівняння, графічний метод.

Дана курсова робота виконана на матеріалах ВАТ «ТОДАК», основний напрямок діяльності випуск різноманітного технологічного обладнання для народно-господарського комплексу, включаючи харчову, хімічну, медичну і мікробіологічну промисловість та агропромисловий комплекс.

Інформаційну базу дослідження складають підручники з економіки підприємства і звітність підприємства.

Практичне значення роботи полягає у тому, що запропоновані напрямки удосконалення продуктивності праці дозволять підвищити рівень господарювання ВАТ «ТОДАК».

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань (21 найменування). Основний зміст роботи викладено на 42 сторінках друкованого тексту. Матеріали містять 9 таблиць, 1 рисунок та 4 додатки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Кадри підприємства: сутність, структура

Трудові ресурси на підприємстві - це об'єкт постійної турботи з боку керівництва підприємством. Роль трудових ресурсів істотно зростає в період ринкових відносин. Інвестиційний характер виробництва, його висока наукомісткість, пріоритетність питань якості продукції змінили вимоги до працівника, підвищили значимість творчого ставлення до праці і високого професіоналізму. Це призвело до істотних змін у принципах, методах і соціально-психологічних питаннях управління персоналом на підприємстві.

Добре підібраний трудовий колектив - одна з основних задач підприємця. Це має бути команда однодумців і партнерів, здатних усвідомлювати, розуміти і реалізовувати задуми керівництва підприємства. Тільки вона служить запорукою успіху підприємницької діяльності, вираження і процвітання підприємства [4, 162-164].

Нові виробничі системи складаються не тільки з досконалих машин і механізмів, але і включають людей, які повинні працювати в тісній взаємодії, бути готовими до вироблення та реалізації нових ідей. Забезпечити тісну взаємодію великої кількості людей у ході вирішення найскладніших технічних і виробничих проблем неможливо без глибокої зацікавленості кожного в кінцевому результаті і свідомого ставлення до роботи. Саме людський капітал, а не заводи, устаткування і виробничі запаси є наріжним каменем конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності.

Основними аспектами впливу людського фактора на підвищення ефективності роботи підприємства є:

- відбір і просування кадрів;

- підготовка кадрів і їх безперервне навчання;

- стабільність і гнучкість складу працівників;

- вдосконалення матеріальної і моральної оцінки праці працівників.

Якщо оцінювати людський капітал не як витрати, а як актив підприємства, який треба грамотно використовувати, то рішення про прийняття працівника на роботу коштує великих грошей. При традиційних принципах відбору занадто багато уваги приділяється спеціалізованим знанням, які швидко застарівають. Тому так мало уваги приділяється тим співробітникам або кандидатам у співробітники, хто здатний постійно вчитися.

Існують два головні критерії відбору і просування працівників: по-перше, висока професійна кваліфікація і здатність до навчання, по-друге, досвід спілкування і готовність до співпраці.

Гарантія зайнятості і зниження плинності кадрів забезпечують значний економічний ефект і формують у працівників бажання підвищувати ефективність роботи, не побоюючись звільнення.

Система оплати праці повинна бути гнучкою, стимулювати підвищення продуктивності праці, володіти достатнім мотиваційним ефектом. Зростання оплати праці не повинен випереджати темпів зростання продуктивності, ефективності. Гнучкість системи оплати праці в тому, що певна частина заробітку ставиться в залежність від загальної ефективності роботи підприємства, і якщо робочий допустив помилку, він повинен розплачуватися за неї [3, 37].

У сучасних умовах для стимулювання підвищення ефективності та продуктивності необхідно міняти не тільки систему оплати праці, але і сам підхід до її формування, потрібні інші психологічні установки, мислення і шкала оцінок. Необхідні нові підходи до формування трудового колективу підприємства.

Організація праці і керування колективом підприємства включає:

- наймання співробітників в умовах неповної зайнятості;

- розстановку працівників у відповідності зі сформованою системою виробництва;

- розподіл серед них обов'язків;

- підготовку і перепідготовку кадрів;

- стимулювання праці;

- вдосконалення організації праці;

- турботу про працівників, які опинилися зайвими на даному підприємстві з найрізноманітніших причин.

Трудовий колектив адаптується до сформованій системі виробничих процесів.

Структура виробничого процесу повинна базуватися на наукових принципах організації праці, які передбачають:

- поглиблення поділу праці та поліпшення кооперації праці на основі доцільного розчленування виробничого процесу;

- раціональний підбір професійно-кваліфікованого складу робітників та їх розстановку;

- вдосконалення трудових процесів шляхом розробки та впровадження найбільш раціональних методів і прийомів праці;

- поліпшення обслуговування робочих місць на основі чіткої регламентації кожної функції обслуговування;

- впровадження ефективних форм колективної роботи, розвитку багатоагрегатного обслуговування і суміщення професій;

- вдосконалення нормування праці на основі використання резервів, зниження витрат праці та найбільш раціональних режимів роботи обладнання;

- організацію і проведення систематичного виробничого інструктажу, підвищення кваліфікації робітників, обмін досвідом і поширення передових методів праці;

- створення найбільш сприятливих в санітарно-гігієнічному, психофізіологічному, естетичному відносинах умов праці та безпеки роботи, введення раціональних графіків роботи, режимів праці та відпочинку на виробництві.

Узагальнюючими показниками реалізації цих принципів служать:

- зростання продуктивності праці;

- задоволення станом санітарно-гігієнічних і психофізіологічних умов праці;

- задоволення змістовністю праці та його привабливістю.

Наймання співробітників в умовах ринкової економіки припускає підтримка постійних зв'язків з навчальними закладами, використання при прийомі на роботу системи заявок і рекомендацій, проведення іспитів і співбесід, оцінку рекомендацій і відкликань і встановлення іспитового терміну. Основні джерела поповнення кадрів на підприємстві - всі види навчальних закладів, підприємства з аналогічними професіями, біржа праці. Розстановка робітників і розподіл серед них обов'язків засновані на сформованій системі поділу праці [1, 185].

Найбільшого поширення набули такі форми поділу праці:

- технологічна - по видах робіт, професіям і спеціальностям;

- пооперационная - по окремих видах операцій технологічного процесу;

- по функціях виконуваних робіт - основних, допоміжних, підсобних;

- по кваліфікації.

Таким чином, нам вдалося розглянути значущість добре підібраного колективу на підприємстві, принципи організації праці і управлінняколективом, а також різні способи стимулювання працівників на підприємстві. Далі ми перейдемо до розгляду продуктивності праці як кінцевого результату діяльності підприємства.

1.2 Економічна сутність продуктивності праці

Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві виражається в зміні продуктивності праці - результуючого показника роботи підприємства, в якому відображаються як позитивні сторони роботи, так і всі його недоліки.

Продуктивність праці, характеризуючи ефективність витрат праці в матеріальному виробництві, визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції. Розрізняють продуктивність живої праці і продуктивність сукупного, громадського, праці.

Продуктивність живої праці визначається витратами робочого часу в даному виробництві, на даному підприємстві, а продуктивність суспільної праці - витратами живої і суспільної праці. У міру науково-технічного прогресу, вдосконалення виробництва частка затрат суспільної праці збільшується, оскільки зростає оснащеність працівника все новими засобами праці (від найпростіших машин до електронних комплексів). Проте основна тенденція в тому, що абсолютна величина витрат як живої, так і суспільної праці на одиницю продукції скорочується. Саме в цьому суть підвищення продуктивності суспільної праці.

Рівень продуктивності праці характеризується двома показниками:

- виробленням продукції в одиницю часу (прямий показник);

- трудомісткістю виготовлення продукції (зворотний показник).

Ці показники можуть бути представлені такими формулами:

, (1.1)

, (1.2)

де b - вироблення продукції в одиницю часу;

t - трудомісткість виготовлення продукції;

В - обсяг виробленої продукції, грн.;

Т - витрати живої праці на виробництво продукції, грн.

Виробіток продукції - найбільш поширений і універсальний показник продуктивності праці. У залежності від того, в яких одиницях вимірюється обсяг продукції, розрізняють визначення виробітку в натуральному вираженні, а також показниках нормованого робочого часу.

Найбільш наочно продуктивність праці характеризує показник виробітку продукції в натуральному вираженні. Це такі одиниці виміру, як тонни, метри, штуки та ін, як правило, характерні для підприємств, що випускають однорідну продукцію.

Якщо підприємство або цех випускає кілька видів чи марок однорідної продукції, то вироблення визначається в умовних одиницях. Показник вироблення продукції в грошовому вираженні застосовується для визначення продуктивності праці на підприємствах, що випускають різнорідну продукцію.

При використанні нормованого робочого часу вироблення визначається в нормо-годинах, в основному на окремих робочих місцях, у бригадах, на ділянках, а також у цехах при випуску різнорідної і не завершеної виробництвом продукції, яку не можна виміряти ні в натуральному, ні в грошовому вираженні [8, 82].

Трудомісткість продукції виражає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. На відміну від показника вироблення цей показник має ряд переваг: встановлює пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими витратами, виключає вплив на показник продуктивності праці змін в обсязі поставок по кооперації, організаційній структурі виробництва, дозволяє тісно пов'язати вимірювання продуктивності з виявленням резервів її зростання, зіставити затрати праці на однакові вироби в різних цехах підприємства.

У залежності від складу включаються трудових витрат розрізняють:

- технологічну трудомісткість, що включає всі витрати основних робочих, відрядників і почасових, tтех;

- трудомісткість обслуговування виробництва, що включає витрати праці допоміжних робітників, tобс;

- виробничу трудомісткість - витрати праці всіх робітників, як основних, так і допоміжних;

- трудомісткість управління виробництвом, що включає витрати праці ітп, службовців, обслуговуючого персоналу та охорони tупр;

- повну трудомісткість, що представляє собою витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу tпол.

Отже, продуктивність праці, характеризуючи ефективність витрат праці в матеріальному виробництві, визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції. Рівень продуктивності праці характеризується виробленням продукції в одиницю часу (прямий показник) і трудомісткістю виготовлення продукції (зворотний показник). Визначальне значення на розвитокпідприємства робить зростання продуктивності праці, шляхи його підвищення ми зараз і розглянемо.

1.3 Показники підвищення продуктивності праці на підприємстві

Важливим етапом аналітичної роботи на підприємстві є пошук резервів продуктивності праці, розробка організаційно-технічних заходів щодо реалізації цих резервів та безпосереднє впровадження цих заходів. Під резервами росту продуктивності праці розуміються не використані ще можливості економії витрат живої і уречевленої праці.

У вітчизняній практиці набула поширення наступна класифікація резервів підвищення продуктивності праці.

1. Підвищення технічного рівня виробництва:

- механізація і автоматизація виробництва;

- впровадження нових видів обладнання;

- впровадження нових технологічних процесів;

- поліпшення конструктивних властивостей виробів;

- підвищення якості сировини і нових конструктивних матеріалів.

2. Поліпшення організації виробництва і праці:

- підвищення норм і зон обслуговування;

- зменшення числа робітників, які не виконують норми;

- спрощення структури управління;

- механізація облікових і обчислювальних робіт;

- зміна робочого періоду;

- підвищення рівня спеціалізації виробництва.

3. Зміна зовнішніх, природних умов:

- зміна гірничогеологічних умов видобутку вугілля, нафти, руд, торфу;

- зміна вмісту корисних речовин.

4. Структурні зміни у виробництві:

- зміна питомих ваг окремих видів продукції;

- зміна трудомісткості виробничої програми;

- зміна частки покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

- зміна питомої ваги нової продукції.

Приріст продуктивності праці в результаті збільшення обсягів виробництва і зміни чисельності працівників визначається за наступною формулою:

, (1.3)

де ДВ - відсоток приросту продукції, що випускається на підприємстві в даний період;

ДРn - відсоток зменшення чисельності працівників підприємства;

Зростання продуктивності праці працюючих на підприємстві ДР внаслідок збільшення питомої ваги кооперованих поставок продукції визначається за наступною формулою:

, (1.4)

де dk1, dk0 - питома вага кооперативних поставок і валової продукції підприємства відповідно в базисному і плановане періодах,%.

Зростання продуктивності праці в результаті кращого використання фонду робочого часу розраховується за формулою:

, (1.5)

де Фе1, Фе0 ефективний річний фонд часу роботи одного робітника відповідно в базисному і плановане періодах, чол.-г.

Слід зазначити, що показник граничної продуктивності праці залежить від факторів виробництва і готівкового ринку праці.

Окреме підприємство, вирішуючи питання про те, яка кількість робочих йому слід наймати, має визначити ціну попиту на працю, тобто рівень заробітної плати. Ціна ж попиту на будь-який чинник виробництва, праця тут не є винятком, залежить від його граничної продуктивності, тобто від граничної продуктивності праці.

Гранична продуктивність праці - це збільшення обсягу продукції, що випускається, викликане використанням додаткової одиниці праці при фіксованих інших умовах. Обчислюється виходячи з граничного продукту праці, під яким розуміється приріст продукції, виробленої в результаті найму ще однієї додаткової одиниці праці.

Отже, керівництво підприємства виходячи з необхідності оптимізації всіх залучених ресурсів буде застосовувати або витісняти працю, досягаючи рівня граничної продуктивності. І ніхто його не змусить діяти інакше, оскільки під загрозою опиняються інтереси виживання підприємства в умовах конкурентного середовища.

У такій ситуації виникає проблема зайвої робочої сили, тобто безробіття, неповної зайнятості. Проблема раціонального використання робочої сили стає однаково важливою як для керівників підприємства, тобто роботодавців, так і для державних органів управління, які повинні вирішувати питання соціального захисту людей, тимчасово опинилися безробітними.

Складний характер економіки, її багатофакторність і різноманіття зв'язків зумовлюють необхідність використання при вимірюванні економічного ефекту системи показників. Для вираження економічного ефекту можуть використовуватися такі показники, як товарна і реалізована продукція,прибуток, собівартість продукції, рівень трудових і матеріальних витрат на одиницю продукції та ін

В якості критерію оцінки ефективності виробництва виступає економія суспільної праці, зростання його продуктивності.

Частка приросту продукції в результаті підвищення продуктивності праці dп визначається за формулою:

, (1.6)

де r - темпи приросту чисельності працюючих;

b - темпи приросту виробництва продукції.

До показників загальної ефективності промислового виробництва слід віднести трудомісткість Ті, фондомісткість Фе, капіталомісткість Ке.

Трудомісткість характеризує величину витрат живої праці на одиницю продукції і визначається як відношення величини трудових витрат 3т до загального обсягу виробленої продукції СП.



, (1.7)

Зворотне співвідношення цих величин дає показник продуктивності праці Пт:

, (1.8)

Фондомісткість Фе розкриває величину застосовуваних виробничих фондів (основних і оборотних) в розрахунку на одиницю продукції і визначається як відношення середньорічної вартості виробничих фондів Фсг до загального обсягу виробленої продукції ВП:

, (1.9)

Зворотне співвідношення цих величин дає вже розглянутий вище показник фондовіддачі Фо:

, (1.10)

Особливе місце в оцінці ефективності суспільного виробництва займають показники використання капітальних вкладень. Вони характеризують ефективність використання фондів накопичення і відшкодування на створення нових основних фондів і приріст оборотних фондів, технічне вдосконалення виробництва. Найбільш важливий з них - показник капіталомісткості продукції Ке. Він визначається як відношення величини капітальних вкладень До до приросту випуску продукції ДВП, досягнутого за рахунок цих капітальних вкладень:

, (1.11)

З формули видно, що капіталомісткість визначає розмір капітальних вкладень на одиницю приросту продукції (питомі капітальні вкладень). Показник, зворотний капіталомісткості, називається капіталовіддача Ко:

, (1.12)

Таким чином, ми розглянули теоретичні основи продуктивності праці, шляхи її підвищення, показники, які визначають зростання продуктивності праці і значення кадрів для розвитку підприємства.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ТОДАК»

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «ТОДАК»

ВАТ «ТОДАК» заснований в 1946 р. і є одним з провідних підприємств країни з випуску технологічного обладнання для агропромислового комплексу ВАТ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПО ВИГОТОВЛЕННЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ» (ВАТ «ТОДАК»), що входить в структуру Украгромаш, керуюча компанія ЗАТ "Група МК "Промінь", м. Київ, є провідним підприємством України з випуску різноманітного технологічного обладнання для народно-господарського комплексу, включаючи харчову, хімічну, медичну і мікробіологічну промисловість та агропромисловий комплекс. Адреса: 04073, Київ, вул. Куренівська, 5/7 Ел. пошта: office@todak.com.ua Веб-сайт: www.todak.kiev.ua Факс: + 38(044) 468-00-73

Членство в УСПП сертифікований TUV CERT на відповідність вимогам ЕН ІСО 9001:2000 від 19.06.2009, номер сертифікату 2976.

Завод випускає:

Спеціальні автотранспортні засоби для перевезення рідин місткістю від 1000 до 16000 л. на шасі ГАЗ, ГАЗель, УАЗ, КамАЗ, МАЗ, ЗІЛ, УРАЛ, KIA причепах і напівпричепах російського та імпортного виробництва ємністю від 900 до 30000 л .

Обладнання для приймання, зберігання та переробки молока та інших харчових рідин - резервуари вертикального і горизонтального виконання з нержавіючої сталі місткістю від 250 до 50000 літрів.

Резервуари-охолоджувачі молока з безпосереднім охолодженням фреоном R22 до 5000 літрів.

Комплекти устаткування з приймання та глибокої переробки молока продуктивністю від 2000 до 20000 літрів прийнятого молока на добу, що забезпечують випуск широкого асортименту молочної продукції.

Виготовлення технологічного і нестандартизованого устаткування, використовуваного при виробництві, переробці, транспортуванні ядерного палива і ядерних матеріалів.

Розкрій металів на лазерному комплексі.

Всього більше 50 найменувань обладнання.

Продукцію підприємства можна зустріти в будь-якому куточку України і в країнах СНД. Пріоритетним напрямком діяльності заводу є виробництво спеціальних автотранспортних засобів для перевезення різноманітних харчових, технічних рідин (нафтопродуктів) і живої риби місткістю до 30000 л. Для забезпечення якості технічних засобів (технологічного обладнання для приймання, зберігання, транспортування та переробки) виробництва молочних та інших видів продуктів, підвищення ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, на ВАТ «ТОДАК» протягом 1998 - 2000 років здійснювався цілий комплекс робіт:

Проводилася реконструкція заводу по програмі Світового Банку з метою збільшення його ефективності;

Проведено детальний аналіз вітчизняного і зарубіжного ринків, розроблений план маркетингу;

Здійснено комплекс НДДКР з розробки обладнання відповідає українським і закордонним вимогам, в т.ч. розпочато підготовку до впровадження стандарту ІСО-9001. Отримано дипломи різних виставок, а два вироби в 2000 р. стали переможцями конкурсу "100 кращих товарів України";

ВАТ «ТОДАК» - підприємство, що спеціалізується на інших галузях. На ринку ємнісного обладнання затребуване обладнання підвищеної кубатури для зберігання молока об'ємом 25 - 50 куб. метрів в основному вертикального виконання. Крім того, підприємство є виробником ємнісного обладнання для спіртолікерогорілчаної та пивоварної промисловості, поставки якого здійснюються за індивідуальними замовленнями споживача.

Основні споживачі продукції ВАТ «ТОДАК»: Компанія «Хортиця», м. Запоріжжя, МРО «Техінком», м. Київ, ЗАТ «ТД АМО», м. Харків, ТОВ «Укравто», ТОВ «Тернопіль молоко», Закарпатська область, ЗАТ «ТД Промінь». Основні постачальники шасі: ТОВ «Автомаг», ТОВ «АІС ТД», ЗАТ «ТД ЗКЛ». Основні постачальники металопрокату: ТОВ «Цветметавтоматика» м. Дніпропетровськ, ТОВ «Ергофор».

Асортимент продукції ВАТ «ТОДАК» різноманітний. Використовуючи таблицю 2.1, ми можемо проаналізувати обсяги виробництва.

Таблиця 2.1 - Обсяг виробництва продукції ВАТ «ТОДАК»

Вид продукції	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
Резервуари для зберігання харчових рідин, шт	20	24	28	+8	40
Резервуари охолоджувачі молока, шт	61	64	67	+6	9,9
Цистерни знімні, шт	420	320	206	-214	-50,9
Цистерна на шасі для перевезення рідин	334	302	277	-57	-17

На заводі скоротився випуск і продаж знімних цистерн з 2013 по 2015 року на 214 шт., І цистерн на шасі для перевезення рідин на 57 шт. Але в той же час відбувається збільшення обсягів продажу та випуску резервуарів для зберігання харчових рідин на 8 шт., І резервуарів охолоджувачів молока на 6 шт. У цілому можна сказати, що підприємство не працює на склад, тобто більшість готової продукції іде прямо до споживача.

2.2 Ефективність використання ресурсів ВАТ «ТОДАК»

Залежно від ефективності використання ресурсів, результативність підприємства в цілому може бути як високої, так і низькою. Ефективність використання ресурсів підприємства можна проаналізувати виходячи з даних за основними фондами і оборотних коштів підприємства (див. таблицю 2.2).

Таблиця 2.2 - Порівняльна оцінка ефективності використання фондів ВАТ «ТОДАК»

Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
Вартість валової продукції, урахуванням	343327	335096	326866	- 16461	-4, 79
Середньорічна вартість ОПФ, урахуванням	36748	41040	45333	+ 8585	23,36
Прибуток, урахуванням	17473	10066	2659	- 14814	- 84,78
Фондовіддача, урахуванням	9,34	8,275	7,21	- 2,13	- 22,8
Фондомісткість, урахуваням	0,10	0,115	0,13	+ 0,03	30
Фондорентабельність,%	47,54	26,7	5,86	- 41,68	-87,67

При розрахунку фондовіддачі використовувалася формула

, (2.1);

При розрахунку фондомісткості -

, (2.2);

Фондорентабельність -

, (2.3)

Виходячи зі швидкості оборотності оборотних коштів підприємства можна говорити про ефективність їх використання.

Таблиця 2.3 - Оцінка ефективності використання ресурсів підприємства ВАТ «ТОДАК»

Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р., %
Коефіцієнт загальної оборотності капіталу.	2,72	2,44	2,15	-0,57	-20,95
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	5,00	4,33	3,65	-1,35	-27
Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів	6,76	5,85	4,94	-1,82	-26,92
Коефіцієнт оборотності товарної продукції	34,32	28,48	22,63	-11,69	-34,06
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	7,69	6,42	5,14	-2,55	-33,15
Середній термін обороту кредиторської заборгованості, днів	47,40	59,14	70,88	23,48	49,53

Оцінюючи дані таблиці 2.3, можна припустити, що ресурси підприємства використовуються менш ефективно в порівнянні з 2013 та 2014 роками і тим самим призводять до зростання потреби підприємства в оборотних коштах. Так, коефіцієнт оборотності оборотних коштів знизився на 27%, при цьому термін обороту кредиторської заборгованості збільшився практично на 50%.

Виходячи з показників ефективності використання основних виробничих фондів можна відзначити спад ефективності використання даних ОПФ підприємства, так, фондовіддача всього за 2 роки знизилася на 22,8%, а рентабельність використання фондів знизилася на 87,67%.

2.3 Результати господарської діяльності ВАТ «ТОДАК»

Ефект, або кінцевий результат, господарської діяльності характеризується різними вартісними та натуральними показниками. За результатами господарської діяльності підприємства можна судити про ефективність роботи підприємства. Всі показники представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Результати господарської діяльності підприємства ВАТ «ТОДАК»

Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
Випуск товарної продукції, тис. грн.	275229	253787	232345	-42884	-15,58
Собівартість товарної продукції, тис. грн.	257756	243721	229686	-28070	-10,89
Матеріальні витрати, тис. грн.	173686	168256	162826	-10860	- 6,25
Прибуток, тис. грн.	17473	10066	2659	-14814	-84,78
Рентабельність	6,78	3,97	1,16	-5,62	-82,89
Виробництво	495,10	474,60	454,10	-41,00	-8,28
Трудомісткість	4,41	4,47	4,52	0,12	2,72
Матеріаломісткість	1,58	1,51	1,43	-0,16	-10,12

За підсумками господарської діяльності підприємства за 2013, 2014 та 2015 року (таблиця 2.4) можна відзначити наступні моменти:

Собівартість товарної продукції зменшилася майже на 11%, що говорить про зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. Зниження собівартості безпосередньо може призвести до збільшення обсягів виробництва.

Рентабельність як показник економічної ефективності виробництва підприємства опустилася більш ніж на 80%, що може бути викликано зниженням обсягів виробництва продукції (на 15,58%). Розраховується як відношення загальної / чистого прибутку П до середньорічної вартості основного капіталу ОК і нормованих оборотних засобів ОЗ,



, (2.4)

Вироблення знизилася на 8%, в той же час трудомісткість зросла на 2%. Зміна цих показників у даному напрямку свідчить про зниження ефективності продуктивності праці. Визначається вироблення ставленням випуску товарної продукції (у вартісному або натуральному вираженні) ТП до загальної кількості робітників на підприємстві ЧСР.

, (2.5)

Скорочення питомих матеріальних витрат на виробництво одиниці промислової продукції є одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності виробництва. За даними таблиці 2.4 матеріаломісткість успішно вдалося знизити на 10%. Визначається відношенням матеріальних витрат до обсягу товарної продукції в натуральному вираженні.

, (2.6)

Таблиця 2.5 - Структура собівартості одиниці продукції

Статті	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
	на програму, тис. грн.	2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
Сировина і основні матеріали	82,9280	82,000	81,0700	-1,858	- 2,25
Покупні вироби	92,1650	86,9605	81,7560	-10,409	- 11,29
ОЗП основни робочих	8,3652	7,0652	5,7652	- 2,6	- 31,08
ДЗП основних робочих	1,2548	1,0598	0,8648	- 0,39	- 31,08
ЄСП	12,9971	12,729	12,4608	- 0,53	- 4,12
Витрати на сприяння з-е і експлуатації устаткування	24,2991	23,7266	23,1540	- 1,145	- 4,71
Цехові витрати	35,4852	35,4174	35,3495	- 0,13	- 0,38
Цехова собівартість	417,4544	355,6323	293,8102	- 123,64	-29,61
Транспортні засоби	0,3506	0,265	0,1794	- 0,17	- 48,8
Інструмент і господарський інвентар	420,8070	544,399	667,9910	247,18	58,7
Виробнича собівартість	838,6121	900,2964	961,9806	123,36	14,7
Маркетингові послуги	23,1850	22,8365	22,4880	- 0,69	-3
Витрати на рекламу	0,6610	1,1045	1,5480	0,88	133
Інші витрати	1,6310	1,3635	1,0960	-0,53	- 32,8
Повна собівартість	864,0891	925,6009	987,1126	123,02	14,23

Виходячи з даних таблиці 2.4, було зроблено висновок про зниження собівартості продукції на цілих 11%. Розібратися в причинах таких значних змін допоможуть дані таблиці 2.5. Так, помітно зменшилися витрати на основну та додаткову заробітну плати (31%), на 48,8% знизилися витрати на транспортні засоби. Але, тим не менш, витрати на рекламу підвищилися на 133%, сума витрат на господарський інвентар та інструменти теж значно зросла, що може бути пов'язано з переобладнанням виробництва. Завдяки зменшенню витрат за статтями заробітної плати, цехової собівартості, покупних виробів підприємству вдалося знизити собівартість продукції, при тому відраховувати вже великі суми на рекламні послуги, що, безсумнівно, приведе до підвищення попиту продукції підприємства на ринку.

Таким чином можна зробити наступні підсумки:

Підприємство ВАТ «ТОДАК» існує на ринку більше 60 років і його продукцію підприємства можна зустріти в будь-якому куточку України і в країнах СНД. Пріоритетним напрямком діяльності заводу є виробництво спеціальних автотранспортних засобів для перевезення різноманітних харчових, технічних рідин (нафтопродуктів) і живої риби місткістю до 30000л.

Розглядаючи показники ефективності використання основних виробничих фондів, можна відзначити спад ефективності використання даних ОПФ підприємства і збільшення терміну обороту оборотних коштів.

За результатами господарської діяльності підприємства можна говорити як про позитивні моменти, так і негативних у функціонуванні підприємства. Так, помітно знизилася собівартість продукції і матеріаломісткість. Виробництво зросло, а рентабельність виробництва знизилася майже на 80%.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ВАТ «ТОДАК»

3.1 Оцінка рівня продуктивності праці на підприємстві ВАТ «ТОДАК»

Кадри є найбільш цінною і важливою частиною продуктивних сил суспільства. У цілому ефективність виробництва залежить від кваліфікації робітників, їх розміщення і використання, що впливає на обсяг і темпи приросту виготовленої продукції, використання матеріально-технічних засобів. Використання кадрів прямим образом зв'язано зі зміною показника продуктивності праці.

Проаналізуємо кадровий склад підприємства таблиця 3.1.

Таблиця 3.1 - Трудові ресурси ВАТ «ТОДАК»

Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
ППП	561	524	486	-75	-13,36
- Робітники	391	361	330	-61	-15,6
- Керівники	67	67	67	0	0
- Фахівці	95	89	83	-12	-12,63
- Службовці	5	4	3	-2	-40
- Учні	3	3	3	0	0
Непромислова група	12	12	12	0	0

Як показано в таблиці 3.1, кадровий склад ВАТ «ТОДАК» зазнав за рік незначні зміни. Основну частину працюючого персоналу складають робочі (67,9%), фахівці займають лише 17,8%, керівники 13,79%, нгепромислова група 2,47%, учні та службовці 0,62%. Для наочності співвідношення кадрового складу представлено діаграмою Рис. 3.1.



Рис. 3.1 - Кадровий склад ВАТ «ТОДАК»

Трудовий колектив за чисельним складом, рівнем кваліфікації не є постійною величиною, він весь час змінюється: звільняються одні працівники, вживаються інші. Зміни такого роду характеризуються плинністю кадрів.

Таблиця 3.2 - Плинність кадрів на підприємстві ВАТ «ТОДАК»

Групи	2013 р .	2014 р .	2015 р .	Відхилення
	Прийнято	Звільнено	Прийнято	Звільнено	Прийнято	Звільнено	2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
							Прийнято	Звільнено	Прийнято	Звільнено
Керівники	9	10	9	12	7	14	- 2	4	- 22,2	40
Фахівці	12	16	12	17	8	35	- 4	19	- 33,3	118,75
Службовці	-	1	-	1	-	1	-	-	-	-
Робітники	70	74	80	105	85	177	15	103	21,4	239
Разом	91	101	101	135	100	227	9	26	9,89	224
Квиб	0,18	0,28	0,46	0,28	155
Кпр	0,16	0,18	0,20	0,04	25

Стан кадрів на підприємстві визначається за допомогою таких коефіцієнтів.

Коефіцієнт вибуття кадрів визначається відношенням кількості працівників, звільнених за всіма причин за даний період Рзв, до середньооблікової чисельності працівників за той же період Р.

(3.1)

Коефіцієнт прийому кадрів Кп.к. визначається відношенням кількості працівників, прийнятих на роботу за даний період Рп, до середньооблікової чисельності працівників за той де період Р.

(3.2)

Коефіцієнт вибуття кадрів значно виріс в 2014 році: число звільнених майже в 2 рази перевищує кількість прийнятих на роботу, що може бути пов'язано з реорганізацією виробництва.

Продуктивність праці відображає інтенсивність і результативність праці працівників сфери матеріального виробництва. Підвищення продуктивності праці сприяє скороченню витрат робочого часу на виготовлення одиниці продукції або зростання кількості продукції, виробленої в одиницю часу. Для вимірювання продуктивності живої праці на підприємстві використовують два показники: трудомісткість і вироблення. Проаналізувати динаміку вироблення починаючи з 2013 року по 2014 можна за допомогою таблиці 3.3.

Слід зазначити, що при визначенні вироблення вартісним методом не враховується економічна кон'юнктура. При виробленні в натуральних одиницях обмеженість методу в тому, що рівень складності при виготовленні товару різний. Суперечливі показники виробітку (таблиця 3.3) свідчать про обмеженість цих методів застосування. Пропонуючи шляхи підвищення продуктивності праці при неоднорідності продукції, скористаємося показником вартісної вироблення і трудомісткості.

Таблиця 3.3 - Оцінка виробітку на підприємстві ВАТ «ТОДАК» різними методами

Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
Виручка від реалізації, тис. грн.	277750	249218	220685	- 57065	-20,5
Чисельність, чол.	561	524	486	-75	-13,36
Виробіток на одного працівника, ППП	495,1	474,6	454,1	-40,9	-8,26
Вироблення товарної продукції на одного працівника	484,7	501,6	518,5	33,8	6,97
Вироблення товарної продукції на одного працівника в основній діяльності	495,1	512,7	530,3	35,2	7,1
Трудомісткість	4,41	4,47	4,52	0,11	2,49

За результатами аналізу показників на підприємстві ВАТ «ТОДАК» пропонується підвищити продуктивність праці наступними способами:

Впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Завдяки вдосконаленню виробничого процесу (автоматизації виробництва) відбудеться вивільнення чисельності основних виробничих робітників, скорочення трудомісткості продукції (за рік трудомісткість підвищилася на 2%), підвищення коефіцієнта виконання норм. При вивільненні чисельності робітників можна збільшити обсяги виробництва товарів (з урахуванням їх попиту на ринку), або скоротити штат робітників у зв'язку з економією витрат праці.

Підвищення якості продукції призведе до зростання трудомісткості при виконанні додаткових операцій (але за умови вивільнення чисельності робочих проблем з цим питанням не виникне), що відіб'ється на підвищенні попиту і обсягу виробництва (знизився за рік на 30,7%).



Таблиця 3.4 - Структура заробітної плати працівників ВАТ «ТОДАК»

Показники	2013 р .	2014 р .	2015 р .	Відхилення
				2013р. до 2015р., ±	2013р. до 2015р.,%
Розподіл ФОП в основній діяльності	40524	39955	39385	-1139	- 2,81
Основна заробітна плата	5900	5983,5	6067	167	1,87
Додаткові виплати	2455	2477,5	2500	45	1,83
Допоміжні робітники	11150	10654	10158	-1348	12,08
Керівники	10907	10909	10910	3	0,02
Фахівці	6445	6473	6500	55	0,85
Службовці	246	248	250	4	1,62
Учні	65	33
Середня заробітна плата	5956,8	6051	6145,2	188,4	3,16

Виходячи з даних таблиці 3.4. можна помітити, що при зниженні вироблення продукції та підвищенні трудомісткості праці (зниження показників продуктивності праці) заробітна плата працівників практично не змінилася (приблизно підвищилася на 1%) у зв'язку з помітним скороченням числа працівників порівняно з попереднім роком (таблиця 3.2). Тому темпи росту / зниження продуктивності праці адекватні темпам зростання заробітної плати працівників.

3.2 Пропозиції та шляхи удосконалення продуктивності праці на ВАТ «ТОДАК»

Одним із основних факторів, що впливають на підвищення продуктивності праці є підвищення технічного рівня виробництва, а саме підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів; вдосконалення технології і підвищення технологічної оснащеності виробництва; підвищення якості продукції; зміна технічно-конструктивних характеристик виробництва; введення нових видів і покращення використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива і енергії.

На ВАТ «ТОДАК» відсоток ручної праці значний, особливо на допоміжних процесах - транспортних, вантажно-розвантажувальних, ремонтних, на контролі тощо. Про низький рівень механізації та автоматизації свідчить той факт, що частка робітників зайнятих на цих процесах, у загальній кількості робітників становить 67,9 % (рис. 3.1). Як наслідок, виникла диспропорція в механізації праці на різних виробничих дільницях.

Важливим засобом здійснення механізації виробництва є модернізація устаткування, тобто оновлення й удосконалення функціонуючого устаткування, незначні зміни його конструкцій. Це можна досягти збільшенням потужності і робочих швидкостей устаткування, механізацією та автоматизацією допоміжних робіт (подача, зняття, транспортування і контроль виробів) і автоматизацією управління устаткування.

Одним із елементів вдосконалення технології є хімізація виробництва. Хімізація виробництва вносить докорінні зміни в технологічні процеси, інтенсифікує, прискорює їх, поліпшує техніко-економічні показники виробничих процесів, використання сировини, сприяє підвищенню якості продукції. Синтетичні полімери застосовуються не тільки як замінювачі дорогих та дефіцитних кольорових матеріалів, деревини тощо, а й як нові конструкційні і технічні матеріали. Використання пластмас у виготовленні обладнання для приймання, зберігання та переробки молока та інших харчових рідин сприяє поліпшенню експлуатаційних властивостей машин, зменшенню їх ваги, поліпшенню зовнішнього вигляду.

Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома принципами:

- екстенсивним - збільшення часу їх роботи через скорочення простоїв, введення в дію не використовуваного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в національних розмірах, скорочення строків ремонту тощо;

- інтенсивним - поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.

У сучасних умовах на ВАТ «ТОДАК» для впровадження у виробництво досягнень науково-технологічного прогресу необхідно інвестиції спрямовувати насамперед на реконструкцію і технічне переозброєння діючого виробництва, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів [7, c. 48-50].

Планування і регулювання капітальних вкладень здійснювалося на ВАТ «ТОДАК» без урахування процесу відтворення основних фондів і суспільного продукту. Віддавалася перевага новому будівництву на неосвоєних територіях. При цьому майже не відновлювався виробничий потенціал. Власне планування відтворення основних фондів не було.

Наслідком такої політики стало те, що виробничий потенціал ВАТ «ТОДАК» через його технічне зношення і технологічну відсталість не відповідає вимогам часу.

Рівень зношення основних виробничих фондів ВАТ «ТОДАК» становить понад 40 %. Тільки нині для планування відтворення основних фондів починають застосовувати моделі міжгалузевого балансу, за допомогою яких можна розрахувати на перспективу основні балансові показники відтворення капітальних вкладень.

Покращення управління виробництвом також впливає на підвищення рівня продуктивності праці.

Управління виробництвом включає в себе:

- вдосконалення організаційної структури:

а) об`єктів управління (створення об`єднань, укрупнення цехів, ділянок, введення без цехової структури, зміни в принципах побудови цехів і виробничих ділянок підприємства в співвідношенні між цехами, раціоналізацію планування підприємства, забезпечення пропорційності між всіма ділянками підприємства з метою прибирання „вузьких місць”).

Кожне робоче місце на ВАТ «ТОДАК» повинно займати мінімальні, але достатні площі і обсяги виробничих приміщень в залежності від габаритів станків, обладнання і предметів праці. Наприклад, по діючим нормативам мінімальний розмір площі на одного працюючого встановлено рівним 4,5 мІ, а висота приміщення - 3,2 м. Збільшення цих нормативів залежить від розмірів обладнання. Так, для машинобудівних заводів і цехів, оснащених дрібними станками, встановлений норматив площі робочого місця до 10 мІ, для середніх за розмірами станків він підвищується до 20 мІ, для великих - до 40 мІ.

При загальному плануванні робочих місць в цеху необхідно створити потрібну для конкретного виробництва ширину і розміщення транспортних проїздів і проходів, які повинні бути, як правило, наскрізними і без тупиків. Приблизні нормативи ширини для головних проїздів - 3 мІ, а для допоміжних - ширина візка плюс 0,8 м.

б) апарату управління, прибирання дублювання функцій, впровадження типових структур, покращання оперативно-виробничого планування, впровадження автоматизованих систем управління [5, c. 56-58].

В систему покращання управління виробництвом на ВАТ «ТОДАК» включається вдосконалення організації виробництва, а саме:

- зміна внутрішньозаводського кооперування і спеціалізації виробництва (спеціалізація робочих місць).

- вдосконалення організації допоміжних служб (покращення організації складського господарства, раціоналізація транспортних потоків, централізація і спеціалізація промислового транспорту, енергетичного, інструментального і ремонтного господарства, раціональна експлуатація інструменту і організація централізованого його заточування);

- удосконалення організації матеріально-технічного постачання (своєчасне і комплексне забезпечення матеріально-технічного постачання матеріалами, напівфабрикатами, паливом і енергією.

Покращення організації праці, як механізм підвищення продуктивності праці включає в себе:

- удосконалення організації і обслуговування робочих місць (впровадження типових проектів організації робочих місць робітників і службовців, а також організації праці на ділянках і в цехах);

- удосконалення кооперації праці. впровадження передових прийомів і методів праці, покращення оплати праці (включаючи системи матеріального заохочення і умов праці;

Крім того:

- підвищення кваліфікації робітників, інтенсивності парці, набуття практичних навичок;

- покращення використання робочого часу.

Підвищення продуктивності праці може досягтися за рахунок збільшення працездатності в покращених умовах на робочому місці.

Підвищення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягаються в результаті зниження простою під час зміни через погіршення самопочуття, несприятливі умови праці та мікротравми.

Великих збитків підприємству наносять плинність робочих кадрів, тому що деякий час, перед звільненням, робітники працюють з низькою продуктивністю, а робітники, які приходять на їх місце, потребують додаткового виробничого навчання. Все це супроводжується значними додатковими витратами грошових коштів. Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів, що поліпшують умови праці та підвищують її безпеку, і оцінюється за результатами, які отримують при зміні соціальних показників.

На ВАТ «ТОДАК» існують небезпечні та шкідливі виробничі фактори - це вапняковий пил в повітрі робочої зони виробничих приміщень.

Шкідливі фактори виробництва цистерн з пластмасс визивають професійно обумовлені і професійні захворювання працівників, алергічні реакції.

В останні роки спостерігається підвищення рівня захворювання нервово-сиднового апарата у зв'язку з використанням одноманітних, часто повторюваних рухів і фізичним навантаженням.

Для запобігання шкідливих факторів на навколишнє середовище, територія ВАТ «ТОДАК» повинна бути огороджена і вхід на неї сторінним особам заборонений.

Територія ВАТ «ТОДАК» повинна бути рівною, мати каналізацію, штучне освітлення, належне покриття транспортних шляхів і достатньо широкі проходи і проїзди.

Паливо повинно зберігатися на складі під накриттям або на спеціально відведених майданчиках. Горючі матеріали зберігаються у відповідності до інструкції, згідно з місцевими органами пожежної охорони.

Велике санітарно-гігієнічне значення має озеленення території ВАТ «ТОДАК», а також створення біля цехів зон відпочинку.

Для збирання і зберігання відходів виробництва потрібно відводити спеціальні майданчики з огорожею та зручними під'їзними шляхами, повинні бути передбачені спеціальні ділянки для розміщення очисних споруд. Сміття необхідно збирати в металеві сміттєзбірники із щільно закритими кришками і щодня вивозити, а майданчик дезінфікувати.

Будівлі (їдальні, медпункт) потребують захисту від шкідливого впливу пилу, шуму, повинні бути захищені смугами зелених насаджень зав ширину не менше 5,0м. Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Тому для створення здорових і безпечних умов праці потрібно мати гігієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи визначення їх концентрації у повітрі і сучасне технічне та організаційне забезпечення їх зменшення.

На ВАТ «ТОДАК» є шкідливим фактором - пил. В санітарно-гігієнічній практиці основним методом виміру запиленості прийнятий вагомий метод, тому що при сталості хімічного складу первинне значення має маса пилу, що затрималася в організмі людини. Визначення тільки маси пилу не дає повної картини його шкідливості для людини та технічного прогресу.