Оплата праці на підприємствах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

робочий праця плата законодавчий

Надзвичайною подією кінця 20 століття та початку нового тисячоліття є розпад радянської імперії та створення суверенної і незалежної Української держави, що кардинально змінило її політичний устрій та економічний розвиток. Виникнення та розвиток ринкових відносин в Україні поклали край раніше існуючим умовам роботи, як окремих підприємств, галузей та в цілому економіки держави. Саме це зумовило зміну форми власності, а отже і вимоги до роботи підприємств, підвищення ефективності їх виробництва, конкурентоспроможності продукції, послуг та інше на підставі введення нових досягнень науково - технічного прогресу.

В умовах переходу до системи ринкового господарювання відповідності до змін, що виникли в економічному та соціальному розвитку України, суттєвих змін набула також політика в області обліку праці та заробітної плати, соціальної підтримки і захисту прав працюючих. Значна кількість функцій держави по реалізації цієї політики була переданою безпосередньо самим підприємствам, котрі самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, матеріального заохочення та стимулювання її результатів. В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення з виробництв значної кількості робітників та службовців, інженерно - технічних працівників в організації праці і її оплати відбуваються значні зміни.

Підвищення ефективності виробництва, дійсну і достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Поняття «заробітна плата» набуло нового змісту, воно охоплює всі види заробітку (а також різні форми премій, доплат, надбавок, соціальних пільг та інше), що можуть бути нараховані, як в грошовій так і натуральній формах (незалежно від джерел фінансування), включаючи грошові суми нараховані працівником в відповідності з чинним законодавством за невідпрацьований час (щорічні відпустки, святкові дні). Таким чином, трудові доходи кожного працюючого стали визначатися за власними вкладами та з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства.

Мінімальний розмір оплати праці працівників всіх організаційно -правових форм власності встановлюється та регламентується відповідно до норм чинного законодавства. Виходячи з попередньо зазначеного суттєвих змін набули облік праці та її оплати. Це питання займає одне з центральних місць в системі ведення бухгалтерського обліку кожного підприємства, установи або іншого об'єкту.

Метою курсової роботи є дослідження порядку здійснення первинного обліку праці та порядку нарахування оплати праці по галузях виробництва на підприємстві, за час відпусток та допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Виходячи з мети, можна визначити завдання написання курсової роботи: - дати повну характеристику нарахуванню заробітної плати; - - дослідити документообіг по галузях виробництва; -- дослідити нарахування соціальних внесків; - дослідити нарахування заробітної плати працівникам: під час відпусток, з тимчасової втрати працездатності, інвалідам. і нарахування соціальних внесків. Об'єктом дослідження є ТзОВ “Філур Електрик, ЛТД ”.



1. Фінінсово - економічна діяльність підприємства

ТзОВ “Філур Електрик, ЛТД ” знаходиться за адресою вулиця Теремківська, буд. 2-А, кв. 26, Голосіївський р-н, м. Київ, Київська обл., 03187 та займається оптовою торгівлею і телекомунікаційним устаткуванням і деталями до нього.

ТзОВ “Філур Електрик, ЛТД ” створено в 1993 році трьома фізичними особами на правах приватної власності. Основним видом діяльності є закупівля та постачання електронних виробів для реалізації їх на території України підприємствам військової та радіотехнічної промисловості.

Товариство має власні основні фонди і оборотні засоби, самостійний баланс, розрахункові, валютні та інші рахунки в банках, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, емблему та інші реквізити. Воно здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку, самоокупності, самофінансування.

Закупівля електронних компонентів здійснюється в іноземних постачальників методом імпорту товару в Україну. Постачальники знаходяться в Німеччині, Китаї, США та інше. Покупцями являються дежавні підприємства такі як «Новатор» місто Хмельницький, «Кабелуч» місто Київ, завод «Арсенал» місто Київ, завод «Електронмаш» місто Київ. Доставка товару покупцям здійснюється автомобільним транспортом підприємства, а також перевізчиками нічний експрес та нова пошта.

На основі балансу підприємства та звіту про фінансові результати (додаток 1) розглянемо динаміку зміни основних економічних показників діяльності ТзОВ “Філур Електрик, ЛТД ”(таблиця 1).

Таблиця 1 - Основні економічні показники діяльності ТзОВ “Філур Електрик, ЛТД ”

Показники	2013 р.	2014 р.
Статутний капітал, тис. грн.	12,0	12,0
Обсяг товарної продукції, тис. грн.	10545,2	11416,2
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.	10545,2	11416,2
Нерозподілені прибутки, тис. грн.	1115,0	746,7
Фонд оплати праці, тис. грн.	774,6	916,8
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	24	24
Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.	64,6	76,4
Залишкова вартість основних фондів, тис. грн.	150,6	176,7

З таблиці видно, що економічні показники в 2013 році в порівнянні з 2014 роком змінились, але не всі в кращу сторону. Обсяг товарної продукції зріс. А ось зростання нерозподіленого прибутку не відбулось, а навпаки зменшилось, що не дасть змогу значно покращити фінансове становище підприємства. О Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, встановлює штатний розпис, форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності господарства. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Необхідно створювати економічно-достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним у всіх галузях господарювання.

В зв'язку з цим на підприємстві зорганізується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

Для того, щоб виконувати завдання, які стоять перед обліком, на підприємстві створені:

- контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

- правильність документального оформлення операцій;

- своєчасне нарахування заробітної плати та допомоги, а також їх видача;

- своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;

- розподіл заробітної плати по об'єктах калькулювання;

- планування звітів про працю.



2. Теоретичні аспекти оплати праці на підприємстві

2.1 Теоретичні основи обліку праці

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Як соціально - економічна категорія заробітна плата є основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що має стимулювати розвиток суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, основним чинником перерозподілу кадрів за галузями народного господарства.

Розрізняють заробітну плату номінальну і реальну.

Номінальна заробітна плата - це нарахована і одержана працівником сума грошей, що відповідає витраченій ним праці за певний період.

Реальна заробітна плата - це кількість товарів і послуг, які працівник зможе придбати за зароблену суму грошей. Індексом реальної заробітної плати (Ір.зп) за певний період називається відношення індексу номінальної заробітної плати (Ін.зп) до індексу цін (Іц), обчислених за той самий період.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової, що перебувають у співвідношенні приблизно 70:30.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно із встановленими нормами праці (часу, виробітку, обслуговування) у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців у розмірах, що не перевищують встановлені чинним законодавством.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці. До неї входять передбачені чинним законодавством доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До основних функцій заробітної плати належать такі:

- відтворювальна - встановлює норми оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації;

- стимулююча - спонукає працівників до ефективної роботи на робочих місцях;

- регулююча - реалізує принципи диференціації рівня заробітку за фахом і відповідною кваліфікацією, важливістю та складністю трудових завдань;

- соціальна - забезпечує реалізацію принципу соціальної справедливості щодо одержання власного доходу.

2.2 Законодавча база оплати праці по галузях виробництва

Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання. Складовими цього механізму є оплата праці та соціальний захист. Встановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях тощо - це прояви державної політики оплати праці. Бюджетне фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я і фізичної культури, формування фондів соціального страхування (пенсійного, медичної допомоги), обмежене датування цін на товари, що перебувають під державним контролем, запровадження допомоги сім'ям з низькими доходами, застосування різних форм компенсації підвищення цін для найуразливіших верств населення, створення дієвої системи працевлаштування та допомоги непрацюючим - це прояви державної політики соціального захисту населення.

Політика оплати праці на підприємствах, в організаціях та інших суб'єктах господарювання формується і реалізується в межах Закону України «Про оплату праці». Деталізація і конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюються на основі договірного регулювання оплати праці найманих працівників підприємств, тобто згідно з укладеними тарифними угодами. Тарифна угода - це договір між наймачем та виконавцем робіт з питань оплати праці й соціальних гарантій.



3. Документообіг обліку оплати праці в галузях виробництва на підприємстві

3.1 Документообіг оплати праці в галузі рослинництва

В рослинництві використовується акордно-преміальна оплата праці. При такій оплаті праці нарахування зарплати здійснюється за кінцевими показниками (за одержану продукцію). Нараховану оплату праці по розцінках встановлених на початок року за 1 ц продукції, який визначається на основі даних технологічних карт. З технологічних карт беруть тарифний фонд оплати праці збільшений на відповідний відсоток (20-50%) і ділять на плановий вихід продукції. Продукція рослинництва надходить не рівномірно, а роботи по її вирощуванню ведуться протягом року, тому до одержання урожаю оплату праці нараховують по відрядних розцінках за виконану роботу з оплатою надбавок (стаж, класність і інше). В кінці року роблять перерахунок:

- розцінку множать на фактичний вихід продукції і визначають оплату за продукцію;

- від визначеної оплати віднімають уже нараховану оплату праці з надбавками і одержану різницю доплачують працівникам.

В рослинництві оплата праці нараховується згідно встановлених та робочих ставок на кожен розряд робіт. Щоб визначити оплату праці необхідно знати:

назву роботи (щоб визначити до якого розряду відноситься);

фактичний об`єм виконаних робіт;

норма виробітку;

тарифну ставку.

Оплата праці розраховується за такою формулою:



Для обліку робочого часу і заробітку використовують Обліковий лист тракториста-машиніста, а для працівників, які виконують роботу вручну або за допомогою живої тяглової сили використовують Обліковий лист праці та виконаних робіт.

Основним первинним документом для обліку польових, стаціонарних та інших робіт, що виконують трактори, комбайни й самохідні машини є Обліковий лист тракториста-машиніста. Його складають на кожного тракториста-машиніста на 5, 10, 15 днів, а в період збирання врожаю - щоденно, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообороту. До початку роботи бригадир (обліковець) записує в обліковому листі прізвище, ім`я по батькові, а також табельний номер тракториста-машиніста, найменування, марку та інвентарний номер машини, номер поля, назву культури, склад агрегату, прізвище причіплювача, норму виробітку, розцінку, агротехнічні умови виконання роботи і номер бригади , для якої виконуватиметься робота. По закінченні робочого дня обліковець вказує кількість та якість виконаної роботи, витрати палива і розмір заробітку за зміну. Якщо трактор працює в дві зміни, то на кожного тракториста виписують окремий обліковий лист. Агроном робить відмітку про якість виконаних робіт.

Підписаний обліковий лист праці та виконаних робіт має два варіанти

Перший використовують для обліку по бригаді в цілому. Якщо бригада протягом одного дня виконує кілька видів робіт, то обліковий лист ведуть щоденно. Якщо ж вона протягом кількох днів виконує одну і ту ж саму роботу під одну культуру, то його складають на кілька днів, вказуючи при цьому тільки затрачений час і обсяг виконаних робіт за кілька днів.

Другий варіант документа призначений для обліку праці та виконаних робіт окремого працівника протягом 15 днів. В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи і нараховану суму. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку й розцінку.

Працівникам, які зайняті на різноманітних вторинних господарських роботах, тобто це являються різноробочі працівники, оплату праці нараховують по такому первинному документу як Наряд на відрядну роботу. У даному первинному документі на лицьовій частині вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. Тобто вихідні дані для розрахунку суми заробітної плати.

Наприклад:

Працівнику Федонк Г. В., який є різноробочим, нарахована заробітна плата за грудень 2015 року. В грудні працівник відпрацював 25 робочих днів. Згідно штатного розпису, денна ставка - 43,55 грн.

Нарахована заробітна плата:

25х43,55=1 138,75 грн.

Дт 91 Кт 661

Утримання єдиного соціального внеску:

1138,75х3,6%=40,99грн

Дт 661 Кт 65

Обчислення суми доходу для оподаткування:

1138,75-40,99-536,50=561,26грн (застосовуємо загальну соціальну пільгу, оскільки заробітна плата не перевищує розміру граничної заробітної плати - 1500 грн.)

Утримання податку на доходи фізичних осіб, застосовуємо ставку 15%:

561,26х15%=84,19 грн.

Дт 661 Кт 641

Утримання профвнесків:

1138,75х1%=11,39грн.

Дт 661 Кт 68

Визначення суми до виплати:

1138,75-40,99-84,19-11,39=1002,18 грн.

Дт 661 Кт 301

3.2 Документообіг оплати праці в галузі тваринництва

Для обліку праці працівників ферм та їх оплати використовують Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва. По кожному працівнику ферми вказують відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати та кількість відпрацьованих на фермі коне-днів.

Для заповнення форми використовують дані таких документів: Табель обліку робочого часу, Акт на оприбуткування приплоду тварин, Розрахунку визначення приросту живої маси тварин, Акт на переведення тварин із групи в групу, Журнал облік надою молока, Щоденника надходження і відправки вовни на заготівельний пункт, Звіту про процес інкубації.

В тваринництві оплата праці нараховується за акордно преміальною системою. На підприємстві розробляються розцінки за одиницю продукції тваринництва, тобто за 1ц молока, 1 голову приплоду, 1 ц приросту, догляд за 1 головою.

Принцип розробки акордних розцінок такий, як в рослинництві оскільки продукція тваринництва надходить регулярно, та починаючи з січня оплата праці - розцінка на вихід продукції, вихід продукції знаходять по первинних документах.

Визначена сума оплати праці записується «В розрахунок нарахування оплати праці працівникам». Цей документ складає обліковець, або завідуючий фермою в кінці місяця по підсумках за місяць. В документі вказуються прізвища працюючих, за що нарахована оплата праці, розцінки за одиницю продукції, об`єм продукції чи робіт, сума нарахованої оплати праці. Підмінним працівникам нараховується надбавка в розмірі 10% нарахованої зарплати. Цей документ здають в бухгалтерію, його обробляють і на підставі даних цього розрахунку роблять записи в розрахунково платіжну відомість.

Наприклад:

Нарахована заробітна плата директору підприємства Діброві В. Г. в розмірі 5000 грн.

Нарахована сума 5000 грн.

Дт 92 Кт 661

Утримання єдиного соціального внеску:

5000х3,6%=180 грн.

Дт 661 Кт 65

Дохід до оподаткування:

5000-180=4820 грн.

Утримання податку на доходи фізичних осіб:

4820х15%=723 грн.

Дт 661 Кт 64

Утримання профвнесків:

5000х1%=50грн.

Дт 661 Кт 68

Загальна сума до виплати:

5000-180-723=4097 грн.

Дт 661 Кт 301.

3.3 Документообіг оплати праці на промислових та допоміжних виробництвах

Фонд заробітної плати підприємства загалом визначається як сума фондів заробітної плати промислово - виробничого та невиробничого персоналу.

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців встановлюється окремо за кожною категорією множенням посадових окладів на кількість працюючих за певною категорією з урахуванням доплат і премій згідно з чинним трудовим законодавством.

Фонд заробітної плати непромислового персоналу розраховується з фонду заробітної плати промислово - виробничого персоналу. Визначений у такий спосіб загальний фонд заробітної плати є елементом витрат підприємства, що входить у собівартість продукції. Якщо до фонду заробітної плати підприємства додати розміри премій, які виплачуються з прибутків, що залишились у розпорядженні підприємства, то отримаємо фонд оплати праці підприємства.

Відповідно до Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 323[4] від 11.12.95 р., витрати по оплаті праці підрозділяються на:

- фонд основної заробітної плати;

- фонд додаткової заробітної плати;

- інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

У фонд основної заробітної плати включаються: заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовим окладам незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві; суми процентних або комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходу (прибутку), отриманого від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках, коли вони є основною заробітною платою; суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфних агентств, видавництв, радіо, телебачення й інших підприємств і оплата їхньої праці, здійснювана по ставках авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

У фонд додаткової заробітної плати включаються: надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів: кваліфікованим працівникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, працівникам локомотивних бригад, трактористам - машиністам, працівникам ведучих професій і інших категорій працівників тих галузей народного господарства, у яких уведені такі надбавки і доплати за звання майстра і кваліфікацію; бригадирам з числа працівників, не звільнених від основної роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, фахівцям, що служать за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на період їхнього виконання; за знання іноземної мови; за сполучення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством; за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному і безперервному режимах виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час; працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування в шахті (руднику) від стовбура до місця роботи і назад; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством (додаток 2).



4. Нарахування оплати праці в галузях виробництва на підприємстві

4.1 Нарахування оплати праці. Порядок нарахування оплати праці за час відпусток.

Підприємствами застосовуються типові форми табелів обліку використання робочого часу, затверджені Наказом № 253 (додаток 3). Форма табеля № П - 12 застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників. Форма № П - 13 застосовується в умовах автоматизованої системи керування підприємством, вона пристосована до різних умов організації виробництва й може бути доповнена необхідними даними. Форма № П - 14 використовується тільки для обліку робочого часу при твердих місячних окладах або ставках. При понад нормовій роботі відпрацьований робочий час ураховується в Табелі форми № П - 15.

Складається табель в одному екземплярі особою, якій доручене його ведення й надання в бухгалтерію. На невеликих підприємствах табель, як правило, ведеться на одному бланку, його форма спрощена з урахуванням специфіки умов роботи підприємства.

При прийманні на роботу кожному працівникові привласнюється табельний номер, що використовується надалі у всіх документах по обліку робочого часу, вироблення й розрахунків по оплаті праці. Якщо працівник звільнився, його табельний номер не може бути привласнений іншому працівникові, він повинен залишатися вільним не менш трьох років.

Підготовляється табель за два - три дні до початку розрахункового періоду, за основу береться табель за попередній місяць. Внесення змін і доповнень у табель виробляється на підставі відповідних документів по обліку особового складу. До таких документів ставляться накази про прийом, відрядження, звільнення, надання відпусток; листки непрацездатності, довідки і інше.

Обов'язковою графою, заповнюваної у всіх формах табелів, є графа «Професія». Заповненню цієї графи варто приділити особливу увагу, тому що найменування професії, на яку приймається працівник, і посада за штатним розкладом повинна відповідати наведеним у Класифікаторі професій ДК - 003, затвердженому Наказом № 257. Варто враховувати, що державою встановлена максимальна тривалість робочого часу. Відповідно до статті 50 КЗоП [2] вона не може перевищувати 40 годин на тиждень, а окремим категоріям працівників (наприклад, неповнолітнім, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами, учителям, лікарям ) у відповідності зі статтею 51 КЗоП [2] установлена скорочена тривалість робочого часу. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств і організацій для жінок, що мають дітей у віці до 14 років або дитини - інваліда.

Крім того, напередодні святкових і неробочих днів, установлених законодавчо, робочий день скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні (стаття 53 КЗоП [2]).

Святкові й неробочі дні встановлені статтею 73 КЗоП [2].

Святкові дні:

1 січня - Новий рік.

8 Марта - Міжнародний жіночий день.

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих.

9 травня - День Перемоги.

28 червня - День Конституції України.

24 серпня - День незалежності України.

Дні релігійних свят:

7 січня - Різдво Христове.

- один день (неділя) - Великдень.

- один день (неділя) - Трійця.

Якщо святкові дні збігаються з вихідними, то вихідний день переноситься на наступний день після святкового дня (стаття 67 КЗоП [2]).

Порядок розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних за час щорічно додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчих відпусток, додаткових відпусток працівникам, що мають дітей, і компенсації за невикористані відпустки визначений в положенні 2 Порядку № 100[6].

Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних розробляється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник відробив на підприємстві менше року, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьованого часу (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація).

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати не по власній провині, розрахунок робиться виходячи із установленої йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Для нарахування відпускних можна скористатися формулою:

Від = Д: (Кр - П) * Квід,

де Від - сума відпускних;

Д - сумарний заробіток за останні дні перед наданням відпустки;

Кр - відповідна кількість календарних днів року;

П - святкові й неробочі дні, установлені статтею 73 КЗоТ [2], що доводяться на розрахунковий період;

Квід - число календарних днів відпустки, наданої працівникові.

Необхідно враховувати, що святкові й неробочі дні, що доводяться на час відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються й не оплачуються (стаття 5 Закону про відпустки). Наприклад, тривалість відпустки 24 календарних дня, але на цей період доводиться 1 святковий день. У результаті число календарних днів відпустки складе 25 днів, а оплата буде зроблена за 24 дня.

Оформляється відпустка на підставі Наказу (розпорядження) про надання відпустки (форма № П - 6). Можна видати наказ спрощеної форми або за Списком для групи працівників (форма № П - 7). Підставою для оформлення Наказу й Списку є заяви працівників відповідно до затвердженого на підприємстві Графіка відпусток. В окремих випадках до заяви працівник зобов'язаний прикласти документи, що підтверджують право працівника на відпустку або необхідність її надання.

До таких документів ставиться, наприклад при наданні відпустки без збереження заробітної плати працівникам - сумісникам (на строк до закінчення відпустки по основному місцю роботи), довідка з основного місця роботи про надання відпустки із вказівкою його строків.

4.2 Порядок нарахування соціальних внесків

Єдиний соціальний внесок - це обов`язковий платіж до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за поточними видами загальнообов`язкового і державного соціального страхування.

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами (далі - фіскальні органи).

2. У цій Інструкції терміни вживаються у значеннях, визначених Законом.

II. Платники єдиного внеску

Платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

2) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства особам, зазначеним у підпунктах 10 - 15 цього пункту;

3) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

4) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

5) працівники - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:

на підприємствах, в установах та організаціях, у інших юридичних осіб;

у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

у фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

6) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, у інших юридичних осіб;

7) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України.

8) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;

9) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;

10) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;

11) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

12) особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності, особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

13) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

14) особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;

15) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

III. База нарахування та розміри єдиного внеску

1. Єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону для платників, зазначених у підпункті 1 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, щодо кожної застрахованої особи у таких розмірах:

1) у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності. (таблиця 2, додаток 4)

Таблиця 2 - Ставки нарахування і утримання єдиного внеску

Дохід, з якого справляють єдиний внесок	Нарахування
Заробітна плата	Від 36,76% до 49,7%
Заробітна плата працівників бюджетних установ	36,3%
Заробітна плата інвалідів	8,41%
Винагорода згідно із цивільно-правовим договором про виконання робіт або надання послуг	34,7%
Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах	33,2% (8,41%5)

2) для бюджетних установ - 36,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

3) для роботодавців, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, - 45,96 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах;

4) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), - 34,7 відсотка суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

2. Для платників, зазначених у підпункті 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у таких розмірах:

1) для військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення кожній застрахованій особі, зазначеній у підпункті 10 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - 34,7 відсотка суми грошового забезпечення;

2) для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, для військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства особам, зазначеним у підпунктах 11 - 15 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

4.3 Порядок нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) в таких випадках:

у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

у разі хвороби дитини до 14 років і необхідності догляду за нею;

у разі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;

у разі догляду за дитиною віком до 3-х років або дитиною інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи особи, яка доглядає цю дитину;

у разі карантину, який накладено санітарно-епідеміологічною службою;

у разі переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижче оплачувану роботу;

у разі протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;

у разі санаторно-курортного лікування.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням» допомога не надається якщо громадянин:

перебуває у відпустці без збереження заробітної плати;

захворів або одержав травму під час скоєння злочину;

навмисно заподіяв шкоду власному здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків або симулювання хвороби;

перебування під арештом на час проведення судово-медичної експертизи;

примусово лікувався за постановою суду;

захворів або одержав травму внаслідок алкогольно-наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ними;

перебував у творчій відпустці або додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу.

Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.

До страхового стажу зараховуються період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

На сьогоднішній день розрахунок лікарняних виплат регламентується кількома законодавчими актами:

- ПОРЯДОК оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений Постановою КМУ від 26.06.2015р. № 440.

- ПОРЯДОК обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений 26.09.2001р. №1266, та змінений Постановою КМУ від 26.06.2015р. № 439.

- Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. № 1105-XIV.

Новий, а точніше оновлений Порядок розрахунку набув чинності вже з 4 липня 2015, лікарняні листи, відкриті до цієї дати розраховуються по-старому. Змін відбулося досить багато і кардинально. Тепер лікарняні листи оплачуються за календарними днями, відповідно і розрахунок середньої заробітної плати проводиться за календарний день. Період звернення працівника за посібником, обмежений терміном 12 місяців з дня відновлення працездатності. Таким чином оплачувати можна тільки ті листки непрацездатності, по яких не минуло 12 місяців з дати одужання («приступити до роботи» в бланку листка непрацездатності), зазначеного в такому листку.

Формула нарахування оплати праці за листком тимчасової непрацездатності:

Показник % виплати з розрахунку страхового стажу:

Розмір виплати за листком непрацездатності залежить від страхового стажу працівника. Чим більший стаж, тим більший відсоток виплати отримає співробітник. Далі в таблиці наводимо відсотки оплати днів непрацездатності. (таблиця 3)



Таблиця 3 - Страховий стаж та % виплати за листком непрацездатності

Страховий стаж	% виплати по листку непрацездатності
До 3 років	50%
Від 3 до 5 років	60%
Від 5 до 8 років	70%
Вище 8 років	100%
Пільгові категорії працівників, незалежно від стажу	100%
Пільгові категорії: Особи, віднесені до 1-3 категорії осіб, які постраждали в наслідок ЧАЕС, відповідно до ст.14 Закон України «Про статус і соціальний захист людей, постраждалих в наслідок ЧАЕС» від 28.02.91р. №796-XII; один із батьків або особа, їх замінююча і доглядающа за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалим від ЧАЕС; ветерани війни і особи, на яких розпоширюється дійство Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії і соціального захисту» від 22.10.93р. №3551-XII; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертв нацистських переслідувань» від 23.03.2000р. №1584-ІІІ; донори, які мають право на льготу, на підставі ст.10 Закон України «Про донорство крові і її компонентів від 23.06.95р. №239/95-ВР.

Бухгалтери часто задаються питанням як же проводити розрахунок страхового стажу. В узагальненому понятті страховий стаж -- це період роботи, коли за працівника сплачувався страховий внесок у розмірі, що не менший ніж мінімальна заробітна плата. Іншими словами, якщо в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року працівнику нараховувалося 50% від розміру мінімальної заробітної плати, то страховий стаж працівника за період 2014 буде не 12 місяців, а тільки 6. Виходить, що за даними трудової книжки бухгалтер не зможе підрахувати страховий стаж працівника, тому що факт трудових відносин не означає сплату страхових платежів у потрібному розмірі. Таким чином самим без програшним варіантом визначення страхового стажу для підприємства є вимога до працівника при прийомі на роботу надавати довідку з пенсійного фонду про страховий стаж.

Середня заробітна плата за один календарний день розраховується за формулою:



Перше. Відтепер встановлено верхню межу виплати за лікарняним листком. Середньоденна зарплата не може перевищувати максимальну величину бази справляння ЄСВ у розрахунку на один календарний день. Нагадуємо, що максимальна місячна величина бази справляння ЄСВ дорівнює сімнадцяти прожитковим мінімумам, на сьогоднішній день ця сума складає 17 * 1218 = 20706 грн. Якщо цю величину розділити на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), то виходить, що максимальна денна виплата за лікарняним листком становить:

20706: 30,44 = 680,22 грн.

Друге. Розрахунковий період, для розрахунку середньої заробітної плати збільшився з 6 місяців до 12 місяців. При цьому враховуються тільки повні місяці роботи. Як і раніше, місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаються з розрахункового періоду. При цьому в п.3 Порядку №1266 даний вичерпний перелік таких поважних причин:

* тимчасова непрацездатність;

* відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

* відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

* відпустку без збереження заробітної плати.

Врахуйте: йдеться тільки про ту неоплачувану відпустку, яка надається працівникам на законних підставах, тобто згідно ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р № 504/96-ВР. (таблиця 4)



Таблиця 4 - Загальні правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на підприємстві	Правила розподілення розрахункового періоду
Страховий стаж більше 12 календарних місяців	12 повних календарних місяців роботи (з 1 до 1 числа), що передують місяцю наступного страхового випадку (п. 25 Порядку №1266).
Страховий стаж менше 12 календарних місяців	Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1 до 1числа), що передують місяцю наступного страхового випадку (п.26 Порядку №1266).
Страховий стаж менше одного календарного місяця	Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед наступним страховим випадком (п.27 Порядку №1266).

При розрахунку кількості календарних днів у період розрахунку слід віднімати ті дні, які не відпрацьовані з поважних причин, інші дні включаються в розрахунок, в тому числі дні відпустки та святкові і неробочі дні.

Третє. Зміни торкнулися так само тих працівників, які працевлаштовані за сумісництвом. Для застрахованих осіб, які на момент настання страхового випадку працювали за сумісництвом, розрахунковий період визначають окремо за кожним місцем роботи (п.30 Порядку № 1266). При цьому при розрахунку суми виплат бухгалтеру слід враховувати суму, яка була нарахована за основним місцем роботи співробітника-сумісника, оскільки загальна сума виплати лікарняного по обом підприємствам не повинна перевищувати максимальної величини. Таким чином, бухгалтер уже не зможе нарахувати лікарняні працівнику-суміснику без довідки з основного місця роботи.

Четверте. Якщо стаж роботи співробітника за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності менше 6 місяців, сума лікарняних визначається виходячи з фактично нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати. Стаж менше 6 місяців можливий у таких випадках:

* працівник тільки починає свою трудову діяльність;

* працівник вийшов з відпустки по догляду за дитиною віком до 6 років;

* працівник до працевлаштування не працював понад 6 місяців;

* працівник працює на умовах неповного робочого часу, внаслідок чого страховий стаж за останній рік склав менше 6 місяців.

Таким чином, якщо тимчасова непрацездатність настала в липні 2015 року, і при цьому стаж працівника менше 12 місяців, то денна виплата за лікарняним листком не може перевищувати:

1218: 30,44 = 40,01 грн.

П'яте. Змінився підхід до виплат, які включаються до розрахунку і виплат, що виключаються з розрахунку середньої заробітної плати. Згідно з пунктом 32 Порядку №1266 сума заробітної плати для розрахунку лікарняного «обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, что включаються до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС ».

Це означає, що тепер в розрахунок включаються всі виплати, включені в графу 18 таблиці 6 звіту про ЄСВ. Виняток -- сума лікарняних і допомоги по вагітності та пологах. Вони не беруть участь у розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те, що відомості по їх сумах вказують у звіті з ЄСВ. Так як період хвороби не включається до розрахунку, то і дохід цього періоду в розрахунку не бере участь.

Приклад:

Порядок нарахування оплати по лікарняному листу:

Працівник ТзОВ «Філур Електрик, ЛТД» Колбанцев В.В. знаходився на лікарняному листі з 13.08.2015- 26.09.2015рр.. Зарплата за 6 місяців перед хворобою складала. (таблиця 5)

Таблиця 5 - Зарплата за 6 місяців і кількість відпрацьованих днів

Місяць	Кількість днів	Зарплата, грн.
лютий	28	3200.00
березень	31	3200.00
квітень	30	3200.00
травень	31	3200.00
червень	30	2774.00
липень	31	3200.00
Разом:	181	18774.00

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за один день складе:

18774/181=103.72грн.

Оплата за серпень місяць з 13.08 по 31.08 за 19 календарних днів складе 103.72*19=1970.68грн.

Оплата за вересень103.72*26= 2696.72грн.

4.4.Порядок нарахування оплати праці для інвалідів.

Законом №875 інвалідам гарантовано рівні з усіма іншими громадянами можливості у всіх сферах суспільного життя. Згідно зі ст. 2 цього Закону, інвалід -- це особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до потреби у соціальній допомозі та захисті.

У межах наявних державних нормативів кожен працедавець повинен створити робочі місця для інвалідів та працевлаштувати їх. Норматив працевлаштування інвалідів -- 4% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу на рік, а якщо працюють від 8 до 25 осіб -- одне робоче місце для інваліда (ч. 1 ст. 19 Закону №875).

Зверніть увагу: для виконання цього нормативу інвалід повинен бути працевлаштований за основним місцем роботи (ч. 5 ст. 19 Закону №875). Таким працівникам забороняється встановлювати випробний строк, якщо є рекомендації МСЕК (ст. 26 КЗпП).

Роботодавці, які використовують працю інвалідів, згідно зі ст. 172 КЗпП та ст. 12 Закону від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці» і ст. 6, 10 Закону про відпустки зобов'язані:

1) створювати умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі -- МСЕК) та індивідуальних програм реабілітації;

2) уживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників;

3) організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій;

4) установити на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень (у випадках, передбачених законодавством);

5) надавати щорічну відпустку в зручний для них час тривалістю 26 к. д. інвалідам ІІІ групи та 30 к. д. -- інвалідам I і ІІ групи.

Скорочення тривалості робочого часу може бути у вигляді як скорочення щоденної тривалості роботи, так і скорочення кількості робочих днів (тобто це може бути і 6-годинний робочий день, і 4-денний робочий тиждень). До речі, слід мати на увазі, що згідно з ч. 2 п. 6 Постанови №6742 інвалідам I та II груп встановлюється скорочений робочий день. Згідно з листом Мінпраці від 28.07.2008 р. №3144/0/10-08/13 на п'ятиденний робочий тиждень це не поширюється. Постанова №774 (ч. 4 п. 6) працюючим пенсіонерам по віку та інвалідам I та II груп передбачає, за їхнім бажанням, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 2 місяців.

Оформлення інваліда на роботу

Працедавець не має права відмовити інваліду у прийнятті на роботу через інвалідність, якщо для зайняття працівником певної посади немає медичних протипоказань (ч. 3 ст. 17 Закону №875). Така відмова працедавця може бути оскаржена у судовому порядку. Слід пам'ятати також про дію ст. 41 КпАП і ст. 172 КК. Працевлаштування інваліда може потребувати створення спеціального робочого місця. Інвалід також може працювати і вдома (наприклад виконувати проектні роботи). У такому разі слід надати працівникові все необхідне для виконання завдання -- інструменти, матеріали, інформацію тощо.

Інваліди пенсійного віку та норматив робочих місць

Якщо здоров'я інваліда дозволяє йому працювати після досягнення пенсійного віку, то звільняти такого працівника небажано. Обмежень щодо працевлаштування на роботу пенсіонерів, зокрема інвалідів, сьогодні немає. До виконання нормативу включаються робочі місця, на яких працюють пенсіонери-інваліди. Фонд соцзахисту інвалідів дає однозначно позитивну відповідь на запитання про включення робочого місця пенсіонера-інваліда при обрахунку виконання 4-відсоткового нормативу (лист від 08.09.2008 p. №1/8-89/06).