Експрес-діагностика фінансового стану як інструмент раннього антикризового реагування (на матеріалах ВАТ "Полтаваавтотранс")

В ході опитування апарату управління заводу нами з'ясовано, що ВАТ "Полтаваавтотранс" має міцну конкурентну позицію на внутрішньому ринку та намагається збільшити його частку. На ринку автотранспортних послуг АТП діє не відокремлено, а поряд з конкурентами, котрі надають аналогічні послуги. Серед підприємств Полтавської області конкуренцію ТОВ "Полтаваавтотранс" складають АТП-15342, АТП-15347, АТП-15307. Враховуючи, що підприємства спеціалізуються на різних видах автоперевезень, вони мають лідируючі позиції за різними видами автопослуг. Зокрема, АТП-15307 утримує передові позиції за кількістю пасажирських перевезень, АТП-15354 - вантажних перевезень, АТП-15342 - змішаних.

З урахуванням результатів опитування профіль зовнішнього конкурентного середовища машинобудівного підприємства має вигляд (рис. 5.1).

Рис. 5.1 Профіль зовнішнього середовища ВАТ "Полтаваавтотранс"

Умовні позначки факторів: 1 - конкурентна боротьба у галузі; 2 - загроза появи підприємств-конкурентів; 3 - можливості конкурентів; 4 - купівельна спроможність покупців, 5 - якість обслуговування замовників; 6 - ціновий бар'єр

Таблиця 5.1. Результати опитування працівників адміністрації ВАТ "Полтаваавтотранс" щодо позиції підприємства на ринку в галузі

Для отримання диференційованої оцінки значущості факторів зовнішнього середовища нами застосований метод інтегральної оцінки впливу факторів за методикою Лігоненко Л.О. [38]. Він базується на тому, що кожному з факторів зовнішнього середовища було присвоєно коефіцієнт значущості й з урахуванням середньо бальної оцінки впливу факторів зовнішнього середовища (таблиця 5.1) розрахований узагальнений показник конкурентної позиції та перспектив розвитку підприємства (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2. Інтегральна оцінка конкурентної позиції ВАТ "Полтаваавтотранс"

Інтегральний показник конкурентної позиції АТП в галузі (2,11) отриманий як середньозважена коефіцієнтів значущості та середньобальної оцінки за результатами опитування. Використання методу зваженої оцінки впливу факторів дозволило встановити, найбільший позитивний вплив на стан зовнішнього середовища досліджуваного підприємства справляє конкурентна боротьба в галузі та якість обслуговування замовників. Негативно позначається на можливостях підприємства загроза появи нових підприємств-конкурентів та купівельна спроможність покупців продукції, що скорочує можливості підприємства щодо підвищення цін та забезпечення прибуткової діяльності.

Наступним кроком обстеження середовища функціонування ВАТ "Полтаваавтотранс" стало дослідження факторів внутрішнього середовища, результати якого представлені в таблиці.5.3.

Таблиця 5.3. Фактори внутрішнього середовища ВАТ "Полтаваавтотранс"

За результатами розрахунків нами побудовано профіль внутрішнього середовища підприємства (рис. 5.2), який демонструє рівновагу між сильними та слабкими сторонами діяльності ВАТ "Полтаваавтотранс".

Рис. 5.2 Профіль внутрішнього середовища ВАТ "Полтаваавтотранс"

Таким чином, можна стверджувати, що незважаючи на існуючі труднощі завод має потенціал для подолання фінансової кризи та забезпечення подальшого розвитку.

Для встановлення зв'язків між можливостям та загрозами зовнішнього середовища та сильними й слабкими сторонами діяльності досліджуваного підприємства ми побудували матрицю SWOT (рис. 5.3).

Рис. 5.3. SWOT-аналіз ВАТ Полтаваавтотранс"

Оцінка сильних і слабких сторін досліджуваного АТП у поєднанні з його перевагами та недоліками дозволяє визначити чотири можливих стратегії подолання кризи на підприємстві. Зміст та можливості реалізації кожної з них представлені в таблиці 5.4).

Однією з можливостей підприємства збільшити кількість замовлень та обсяги перевезень в умовах недостатньої привабливості ринку вантажних перевезень є зниження собівартості, що сприятиме підвищенню прибутковості діяльності товариства.

Таблиця 5.4. Альтернативні стратегії ВАТ "Полтаваавтотранс" щодо збільшення обсягів перевезень та забезпечення прибутковості діяльності

Зокрема, зниження ціни на послуги підприємства до 12,0 грн. та збільшення витрат на рекламу дозволило б ВАТ реалізувати свої послуги в значно більших обсягах. Підтвердженням даних сподівань є розрахунки, приведені в таблиці 5.4.

За сумою прибутку найбільш привабливими є стратегії 1 і 2 (збільшення тарифу та витрат на рекламу), але збільшити частку ринку до 64,8% дане підприємство зможе лише тоді, коли зможе залучити до себе послуги від конкурентів, оскільки загальний попит по даній галузі в Полтавській області задоволений повністю.

Проте не слід забувати, що великі витрати або низькі ціни означають менші прибутки. Крім того, підвищення цін - це завжди ризик зниження попиту. А якщо попит збільшиться, то зростуть і прибутки підприємства. Отже, підвищення цін виправдане лише за умов сприятливого розвитку подій на ринку. Як бачимо, інформація про те, як саме розвиватимуться події (йдеться про вплив неконтрольованих підприємством факторів) вкрай необхідна. Лише володіючи цією інформацією, можна вдаватися до адекватних дій.

На жаль, економія на дослідженні ринку, поширена серед українських підприємств. Щоправда, основна причина полягає не стільки в нерозумінні важливості інформації, скільки у нестатку коштів для здійснення цих робіт. Водночас, така економія часто призводить до прийняття помилкових рішень.

Очікувані прибутки підприємства за умов реалізації кожної із запропонованих стратегій представлені в таблиці 5.6, з якої видно, що за оцінкою конкурентоспроможності найбільш привабливими є стратегії 2 та 3.

Розрахунки таблиць 5.4, 5.5 свідчать, що за фінансовими результатами серед розглянутих стратегій підвищення конкурентоспроможності вантажних перевезень найбільш привабливими є перша стратегія.

Таблиця 5.5. Альтернативні стратегії ВАТ Полтаваавтотранс" щодо підвищення рівня конкурентоспроможності та прибутковості за пасажирськими перевезеннями

Враховуючи результати аналізу запропонованих стратегій, ВАТ необхідно підвищити рівень дохідності розглянутих видів автопослуг та знизити їх собівартість. На даному етапі підприємство не ставить за мету отримання максимального прибутку і функціонує за принципом беззбитковості. Високий рівень конкурентоспроможності АТП у порівнянні з конкурентами є наслідком високого рівня "підприємницького ресурсу", який важко оцінити кількісно. Рентабельність виробництва не проявляється у чистому вигляді, але запропоновані стратегії щодо збільшення обсягів діяльності підприємства сприятимуть, в той же час, підвищенню конкурентоспроможності підприємства, що, як очікується, забезпечить відчутне збільшення клієнтів, формуванні стійкого позитивного іміджу підприємства. Такий стан беззбитковості можна розглядати у якості певного трампліна для збільшення розміру прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності та підвищення прибутковості в довгостроковій перспективі.

Таким чином, продуктивність використання ресурсів як конкурентну перевагу необхідно оцінювати за тривалий період часу, протягом якого можуть бути досягнуті стратегічні цілі підприємства.

Таким чином, за наслідками проведених досліджень нами встановлено, що стратегія антикризового фінансового управління може поєднувати у собі декілька функціональних стратегій, спрямованих на вирішення конкретних завдань щодо подолання кризи розвитку підприємства. В економічній літературі розглядаються різні підходи до вирішення домінантних проблем антикризового управління підприємством. Серед них - стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства. Це особливо актуально для досліджуваного АТП, яке змушене постійно адаптуватися до швидких та глибинних змін і підвищеної нестабільності факторів зовнішнього середовища, утримувати та якісно обслуговувати споживачів.

З метою підвищення якості та ефективності антикризового управління на підприємстві, поряд із зміною стратегії виробничої діяльності, доцільно змінити стиль та підходи керівництва до управління АТП. Організаційний механізм таких змін розглянемо в наступному розділі.

Висновки та пропозиції

Проведене дослідження сутності та передумов виникнення та шляхів подолання фінансової кризи на вітчизняних підприємствах за умов ринкової економіки дало можливість сформулювати низку узагальнень, висновків і пропозицій:

1. Вивчення й аналіз робіт, опублікованих за проблематикою нашого дослідження, довели, що питання формування концептуальних і методичних підходів до виявлення та попередження фінансової кризи на рівні підприємств є надзвичайно важливими й актуальними на сьогоднішній день, коли платоспроможність та ефективність їх фінансово-господарської діяльності потребує підвищення.

2. Можливість виникнення та розгортання кризових явищ існує завжди, оскільки криза внутрішньо притаманна підприємству як мікроекономічній системі і супроводжує його протягом усього періоду життєдіяльності. Криза є однією із стадій "циклу розвитку підприємства", переборення якої забезпечує подальший розвиток підприємства.

3. Антикризове управління підприємством - це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризи та створення відповідних передумов для її своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення його життєздатності, недопущення виникнення ситуації банкрутства. Сучасні дослідження містять різні трактування антикризового управління, які можна узагальнити як сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур стосовно до конкретного підприємства. Антикризове управління - це управління, здатне зм'якшувати кризи, а також утримувати функціонування підприємства в режимі виживання в даний період і виводити його з кризового стану з мінімальними втратами. Даний вид управління припускає застосування до підприємства економічно і соціально виправданих оздоровчих процедур, спрямованих на підвищення його конкурентоздатності. Головними етапами процесу антикризового управління підприємством є діагностика кризи, програмування виведення підприємства з кризового стану, контроль за перебігом реалізації антикризової програми.

4. Діагностика кризи розвитку підприємства - це система ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства та (або) можливостей подолання кризи, яка має власну логіку та відповідний практичний інструментарій. Її результати дають змогу визначити глибину кризи, її масштаби, реальність та очікуваний час виникнення ситуації банкрутства, оцінити можливості підприємства щодо подолання кризи та прогнозування наслідків подальшого негативного розвитку ситуації у разі відсутності управлінського впливу.

5. Теоретичні й методичні аспекти, охоплені дослідженням, пов'язані з вивченням та встановленням можливості застосування існуючих підходів до антикризового управління на досліджуваному підприємстві. Експрес-аналіз фінансового стану ВАТ "Полтававтотранс" за 2006-2008 роки, здійснений методом коефіцієнтів, дозволив зробити висновок про задовільний фінансовий стан підприємства. Разом з тим, нам вдалося виявити ознаки кризових явищ в діяльності підприємства і певною мірою дослідити причини, що їх зумовили. Відсутність власних оборотних коштів, неефективне розміщення ресурсів, наявність стійкої заборгованості з платежів, негативні тенденції у виробництві, спад ділової активності зумовили погіршення платоспроможності, зниження фінансової стійкості та втрату фінансової рівноваги акціонерного товариства.

6. В ході дослідження нами встановлено, що методика діагностики фінансової кризи та загрози банкрутства, хоча й базується на певних методологічних принципах, в процесі використання має бути пристосована до цілей та потреб аналітика. Орієнтація на якусь одну методику чи критерій, навіть вельми привабливий з позиції теорії, на практиці не завжди виправдана.

Результати дослідження фінансового стану ВАТ "Полтаваавтотранс" дають можливість зробити висновки:

7. Діагностика кризи розвитку підприємства являє собою комплексне економічне дослідження з власною логікою та структурою. На першому етапі дослідження фінансового стану ВАТ "Полтаваавтотранс", нами здійснено аналіз показників фінансового стану підприємства. Результати розрахунків дозволили виявити ознаки дефіциту ліквідності, низької платоспроможності та нестабільності фінансового стану господарюючого суб"єкта, на підставі чого нами було зроблено висновок про те, що підприємство перебуває у стані фінансової кризи.

8. Метою діагностики фінансової кризи автотранспортного підприємства на наступних етапах була оцінка масштабів та глибини кризових явищ. Враховуючи багатоманітність методичного інструментарію, аналітичні розрахунки в роботі проводились за двома напрямками: з використанням балансових моделей, а також за допомогою дискримінантних статистичних функцій. В ході дослідження було встановлено, що результати оцінки поширеності та глибини кризових явищ на підприємстві значною мірою залежать від обраного методу діагностики. Зокрема, використання балансової моделі фінансової стійкості та моделі ліквідності балансу дозволяє ідентифікувати нормальну фінансову стійкість акціонерного товариства та його задовільний фінансовий стан. За результатами застосування для оцінки агрегатної моделі - коефіцієнта фінансування важколіквідних активів зроблено висновок, що рівень загрози банкрутства є дуже високим протягом всього періоду дослідження, підприємство перебуває в глибокій фінансовій кризі.

За результатами діагностики банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" з використанням економетричних моделей, які забезпечують більш високу якість аналізу, вірогідність настання банкрутства підприємства мінімальна, але мають місце ознаки кризи платоспроможності (дефіцит власного оборотного капіталу, низький рівень ліквідності активів, реальна можливість втратити платоспроможність протягом наступних трьох місяців тощо), що потребує проведення термінових антикризових заходів.

Список літератури

Господарський кодекс України // База даних інф.-довід. системи "Гросбух". Ел. читальний зал ПУСКУ.

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30.06.1999 р. із змінами і доповненнями від 12.05.2007 р. // База даних інформаційно-довідкової системи "Гросбух". - Електронний читальний зал ПУСКУ.

Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21.03.1997 р., №37 // Галицькі контракти. - 1997. - №40. - С. 40-55.

Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Наказом Міністерства Економіки України від 17 січня 2001 року №10 // Бухгалтерия. - 2001. - №11. - С. 18-22.

Андрущак Є.М. Дiагностика банкрутства українських пiдприємств // Фiнанси України. - 2007. - №9. - С. 118-124.

Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Короткова. - М.: Инфра-М, 2000. - 432 с.

Антикризисное управление: от банкротства - к финансовому оздоровлению / Под ред. Г.П. Иванова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995. - 320 с.

Антикризисное управление: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 11 / В.И. Кошкин, Л.П. Белых, С.Г. Беляев, В.В. Букреев и др.. - М.: Инфра-М, 1999. - 560 с.

Антикризисное управление // Менеджмент для магистров: Учеб. пособие / под ред. Епифанова А.А., Под ред. Козьменко С.Н. - Сумы, 2006. - С. 281-321.

Бабич Л.М. Актуальні проблеми удосконалення організаційно-методичного механізму запобігання банкрутству на підприємстві // Актуальні Проблеми Економiки. - 2006. - №4. - С. 71-75.

Банкрутство i санація підприємства: Теорiя i практика кризового управління / За ред. О.В. Мозенкова. - Х.: ВД "IНЖЕК", 2006. - 272 с.

Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування: Навч. посібник. - Львів: Компакт - ЛВ, 2008. - 312 с.

Благун I. Проблеми неплатоспроможності та банкрутства підприємств в економіці України // Економiст. - 2007. - №9. - С. 46-48.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / д.э.н. И.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Ника-Центр, Эльга , 2007. - 656 с.

Василенко В.О. Антикризове управлiння пiдприємством: Навч. посібник . - К.: ЦУЛ, 2006. - 504 с.

Дмитренко А.І. Діагностика ймовірності банкрутства підприємств та формування антикризових програм їх діяльності (за матеріалами взуттєвих підприємств України): Автореф. дис. - Київ: КНЕУ, 2007. - 21 с.

Іванюта С.М. Антикризовi заходи в пiдприємствах АПК: Монографiя. - Полтава: ПДАА, 2006. - 299 с.

Залогіна К.І. Антикризове управління промисловим підприємством в умовах перехідної економіки України: Автореф. дис. - Хмельницький: Хмельницький державний університет, 2007. - 20 с.

Кейнс Дж.М. Заметки об экономическом цикле: Пер. с англ.// Избранные произведения: - М.: Экономика, 1993. - 543 с.

Колесарь Е. Моделі діагностики банкрутства підприємств // Економіст. - 2002. - №10. - С. 60-63.

Константиниди Е.Ю. Антикризисное управление в организациях потребительской кооперации: Автореферат дис. - М.: Московский университет потребительской кооперации, 2001. - 25 с.

Копилюк О.І., Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 168 с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: Знання, 2000 - 377 с.

Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 520 с.

Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологiчнi засади та практичний інструментарій: Монографія. - К.: КДТЕУ, 2001. - 580 с.

Недрянко А. Банкрутство підприємств: методи оцiнки, шляхи подолання та виходу // Торгiвля i ринок України. Вип.10. Т.3: Тематичний збiрник наукових праць з проблем торгiвлi i громадського харчування / вiдповiд. ред. Сорока I.В. - Донецьк, 2000. - С. 239-245.

Салига С.Я., Ляшенко Є.І., Дацій Н.В. Антикризове фінансове управління підприємством: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 208 с.

Сідун В.А. Діагностика фінансової кризи підприємства в умовах соціально - економічної перебудови // Регіональні перспективи. - 2007. - №3 - 5. - С. 36-39.

Ситнік Л. Економічний механізм формування кризового стану підприємства // Регіональна економіка. - 2000. - №1. - С. 53-63.

Терещенко О.О. Фiнансова санацiя та банкрутство пiдприємств: Навч. посiбник - К: КНЕУ, 2000. - 412 с.

Туган-Барановський М.І. Політична економія. - К.: Інститут економіки АН України, 1994. - 263 с.

Ульянченко О.В. Дослiдження операцiй в економiцi: Пiдручник - Харків: ТОВ "УВПК "Ексоб", 2006. - 569 с.

Унковская Т.Е. Финансовое равновесие предприятия. - К.: Генеза, 1997. - 326 с.

Управління фінансовою санацією підприємства: Навч. посіб. / С.Я. Салига, О.І. Дацій, Н.В. Нестернеко, О.В. Серебряков. - К: Центр навчальної літератури, 2008. - 240 с.

Уткин Э.А. Антикризисное управление: Учебник. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", Изд-во ЭКМОС, 1997. - 400 с.

Финансовый менеджмент / под ред. Е. Стояновой. - М.: Перспектива, 1998. - 583 с.

Фокіна Н.П. Методика виявлення загрози банкрутства за оцiнкою показникiв фiнансового стану // Актуальнi Проблеми Економiки. - 2006. - №7. - С. 56-63.

Фокіна Н.П. Криза на підприємстві: економічний зміст, причини виникнення та систематизація кризових факторів // Актуальнi Проблеми Економiки. - 2006. - №6. - С. 43.

Черняк О.I. Виявлення ознак неплатоспроможностi пiдприємства та мож-ливого його банкрутства // Статистика України. - 2006. - №4. - С. 87-94.

Чирва Ю.Є. Причини кризи підприємств торгівлі в умовах ринкової економіки // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. - 2006. - №4. - С. 216-218.

Швиданенко Г.О.Санацiя балансу в системi антикризового управлiння пiдприємством // Актуальнi Проблеми Економiки. - 2006. - №4. - С. 33-36.

Размещено на Allbest.ru