Експрес-діагностика фінансового стану як інструмент раннього антикризового реагування (на матеріалах ВАТ "Полтаваавтотранс")

1) абсолютна фінансова стійкість, якщо розмір власних оборотних коштів перевищує розмір запасів (Н1>Н4);

2) нормальна фінансова стійкість, якщо підприємство використовує для покриття запасів "нормальні" джерела покриття - власні і залучені, причому частка власних джерел становить не менше 40,0-50,0% (Н2>Н4);

3) нестійкий фінансовий стан, якщо в структурі джерел формування запасів переважну частку (понад 60,0%) складають позичені та залучені джерела формування запасів (Н3>Н4);

4) кризовий фінансовий стан, якщо основними джерелами формування товарних запасів виступають залучені кошти, а підприємство має також прострочену заборгованість за банківськими кредитами і рахунками постачальників та покупців; (Н4>Н3).

На основі критеріїв , , і запропонованої класифікації нами зроблено аналіз фінансової стійкості ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки за абсолютними показниками станом на кінець року (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1. Показники фінансової стійкості ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки

Показники	Методика розрахунку показника за даними балансу	2006 рік	2007 рік	2008 рік
А	1	2	2	4
Наявність власних оборотних коштів	Рядки 380-080ф№1=Н1	-583,00	-548,50	-482,30
Загальна величина власних та довгострокових позичкових коштів у формуванні запасів	Н1+рядки 500+510=Н2	592,70	576,30	593,70
Загальна величина основних джерел формування запасів	Н2+рядки 520+530+540+600ф№1=Н3	791,00	717,20	727,30
Запаси	Рядки 100+...+140ф№1=Н4	491,50	415,60	537,40
Лишок(+), нестача(-) власних оборотних коштів в формуванні запасів	Н1-Н4=Е1	-1074,50	-964,10	-1019,70
Лишок(+), нестача(-) власних , довгострокових джерел формування запасів	Н2-Н4=Е2	101,20	160,70	56,30
Лишок(+), нестача(-) загальних джерел формування запасів	Н3-Н4=Е3	299,50	301,60	189,90
Частка запасів у власних оборотних коштах, %	Н4/Н1*100	-84,31	-75,77	-111,42
Частка запасів у власних та довгострокових позичкових джерелах їх формування, %	Н4/Н2*100	82,93	72,12	90,52
Частка запасів у загальній величині основних джерел їх формування, %	Н4/Н3*100	62,14	57,95	73,89
Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації		2	2	2

Результати аналізу свідчать, що фінансовий стан підприємства нестійкий і за період, що досліджується, не змінився. Якщо на кінець 2006 року нестача власних оборотних коштів для формування запасів становила 1074,50 тис. грн., або 84,31%, то на кінець 2008 року вона становила 1019,7 тис. грн., або 111,42%. "Нормальні" джерела формування запасів на підприємстві у 2006-2007 роках перевищували їх величину в середньому на 300,00 тис. грн., а в 2008 - зменшилися до 189,90 тис. грн. Проте їх частка у формуванні запасів, навпаки, зросла порівняно з попередніми роками і склала 90,52%. Таким чином, фінансово-майновий стан підприємства ознак кризи за розглянутою методикою не виявляє.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти (таблиця 3.2).

Результати розрахунків свідчать: за 2008 рік коефіцієнт фінансової автономії склав 59,2%, що на 0,04 п.п. менше, ніж за 2006 рік. Частка власників підприємства в загальній сумі капіталу понад 50% (її критичний розмір) є ознакою стабільності та незалежності господарюючого суб'єкта від зовнішніх кредиторів.

Можливості ВАТ "Полтаваавтотранс" щодо погашення своїх зобов'язань відображає коефіцієнт фінансування. За період, що досліджується, його рівень коливався в межах 14,2-14,4%. Значення показника не перевищує оптимального рівня (50%), а тому за цим критерієм підприємство можна вважати фінансово стабільним.

Коефіцієнт платоспроможності показує, що на кінець 2008 року власний капітал акціонерного товариства перевищував його борги в 7,05 рази. Це на 4,1 п.п. більше, ніж у 2006 році, і відповідає вимогам щодо нормального забезпечення операційного процесу довгостроковим капіталом. Значення показника концентрації поточних зобов'язань дорівнює 1,0, оскільки позикові ресурси підприємства на 100% сформовані за рахунок кредиторської заборгованості, яка характеризується короткими термінами погашення. Практика господарювання доводить, що фінансування діяльності за рахунок боргів є вигідним для підприємства, але до певної межі. Переваги нарощування обсягів господарських операцій зникають у підприємств, які мають у структурі капіталу занадто високу частку заборгованості. Це посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності.

Таблиця 3.2. Відносні показники фінансової стійкості ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки

№	Показник	Алгоритм розрахунку	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Норматив	Відхилення, (+,-)
							в 2007 році порівняно з 2006	в 2008 році порівняно з 2007	в 2008 році від нормативу
1	А	Б	2	3	4	5	6	7	8
1	Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності)	ф.1(ряд.380:ряд. 640)	0,596	0,593	0,592	>0,5	-0,003	-0,001	0,092
2	Коефіцієнт фінансування	ф.1(ряд. 480 + ряд.620) : (ряд.380)	0,144	0,141	0,142	<0,5	-0,003	0,001	-0,358
3	Коефіцієнт фінансового левериджу	ф.1(ряд.480:ряд. 380)	0,000	0,000	0,000	<0,5	0,000	0,000	-0,500
4	Коефіцієнт фінансової залежності	ф.1(ряд.280:ряд. 380)	1,678	1,687	1,688	<0,5	0,010	0,001	1,188
5	Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом (платоспроможності)	ф.1 (ряд. 380) : (ряд.480 + ряд.620)	6,925	7,091	7,050	>1,0	0,167	-0,041	6,550
6	Коефіцієнт концентрації поточних зобов'язань	ф.1 (ряд. 620) : (ряд.480 + ряд.620)	1,000	1,000	1,000	-	0,000	0,000	-
7	Коефіцієнт страхування бізнесу	ф.1 (ряд. 340) : (ряд. 280)	0,002	0,002	0,002	>0,1	0,000	0,000	-0,498
8	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	ф.1 (ряд. 260- ряд. 620) : (ряд. 380)	0,266	0,275	0,301	>0,5	0,009	0,027	-0,199
9	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	ф.1 (сума ряд. 100-140) : (ряд. 260- ряд. 620)	0,838	0,734	0,905	-	-0,104	0,171	0,405
10	Коефіцієнт мобільності активів	ф.1 (ряд.260+ряд.270) : (ряд.280)	0,246	0,250	0,264	-	0,003	0,015	-0,236
11	Коефіцієнт мобільності оборотних коштів	ф.1 (ряд. 230 + ряд. 240) : (ряд. 260)	0,008	0,031	0,017	>0,5	0,023	-0,014	-0,483
12	Коефіцієнт забезпеченості запасів робочим капіталом	ф.1 (ряд. 260- ряд. 620) : (сума ряд. 100-140)	1,193	1,362	1,105	>0,2	0,168	-0,257	0,605
13	Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними джерелами їх формування	ф.1 (ряд. 380 - ряд. 080) : (ряд.260)	-0,644	-0,640	-0,547	>0,1	0,004	0,093	-1,047
14	Коефіцієнт співвідношення оборотних і власних коштів	ф.1 (ряд. 260 + ряд. 270) : ( ряд. 380)	0,413	0,421	0,446	-	0,008	0,025	-0,054
15	Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів	ф.1 (ряд. 080) : (ряд. 380)	1,264	1,266	1,242	-	0,002	-0,024	0,742
16	Коефіцієнт інвестування	ф.1 (ряд. 380) : (ряд. 080)	0,791	0,790	0,805	-	-0,001	0,015	0,305

Доповнюють картину фінансової стійкості підприємства показники маневреності капіталу та мобільності активів, що дають змогу проаналізувати ефективність використання власних коштів, гнучкість та пристосовуваність підприємства до змін внутрішніх і зовнішніх факторів. Розрахунки показують, що у 2007 році порівняно з 2006 коефіцієнт маневреності власного капіталу підвищився на 0,9 п.п. і склав 27,5%. У наступному 2008 році його значення збільшилося до 30,1%. Причиною тому стало залучення власних коштів до активного обороту, але розмір показника на 19,9 п.п нижчий за теоретичний рівень (50%).

Недостатньо задовільною, на наш погляд, є структура робочого капіталу автотранспортного підприємства. Питома вага запасів у загальному його розмірі постійно збільшується. Так, у 2006 році залишки виробничих запасів становили 83,8% чистого робочого капіталу. В 2007 році його частка у фінансуванні матеріальних оборотних активів зменшилася до 73,4%, а в 2008 - зазначене співвідношення знову збільшилося і досягло 90,5%. Виявлена проблема є досить серйозною для підприємства, оскільки зростання залишків запасів вимагає додаткового залучення ресурсів для фінансування поточної діяльності, що негативно впливає на платоспроможність підприємства.

За даними таблиці 2.2.2, структура активів досліджуваного підприємства майже не змінилася, питома вага оборотних засобів на кінець 2008 року становила 26,4%. Частка грошових коштів у їх складі за 2006-2007 роки коливалася в межах 0,8-3,1%. В 2008 році, порівняно з 2007, їх частка зменшилася на 1,4 п.п. і склала 1,7%. Це не дозволяє підприємству забезпечити високий рівень поточної платоспроможності.

Рівень покриття матеріальних оборотних активів визначається за допомогою коефіцієнта забезпечення запасів робочим капіталом, який залежить від стану матеріальних запасів. У 2006 році його фактична наявність перевищувала нормативні потреби, про що свідчить значення згаданого показника (більше 1). В наступні роки ситуація майже не змінилася і в 2008 році рівень показника становив 110,5%, що свідчить про задовільний рівень фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт інвестування у 2008 році дорівнював 0,805, в порівнянні з попереднім роком підвищився на 1,5 п.п, однак не задовольняє оптимальному значенню (>=1), оскільки підприємство має дефіцит власного оборотного капіталу. Це свідчить про розбалансованість джерел та напрямків використання власного капіталу, оскільки вважається, що на формування оборотних засобів необхідно спрямовувати до 40% власних коштів.

Отже, розглянуті показники дозволяють зробити висновок про нормальний рівень фінансової стійкості підприємства, а також про існування проблем, пов'язаних з низькою платоспроможністю та нестачею власних джерел фінансування поточної діяльності. Проте, ці ствердження не є остаточними. Базою для оцінки значень розрахункових показників були критерії, рекомендовані на основі досліджень фінансово-господарської діяльності для промислових підприємств, які не враховують особливостей функціонування господарюючих суб'єктів конкретної спеціалізації. До того ж, оптимальних для всіх підприємницьких структур нормативів співвідношення позикових та власних коштів майже не існує. Вони не можуть бути однаковими для різних галузей і підприємств і визначаються в індивідуальному порядку.

Одним із показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства є його платоспроможність та ліквідність. Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування їх ліквідності, із зобов'язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів (таблиця 3.3).

Як видно із таблиці 2.2.3, баланси підприємства на кінець кожного року можна вважати ліквідними, так як на підприємстві виконуються вище зазначені умови. А саме: підприємство має достатньо наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами (А 1 П 1); виконання 2 та 3 співвідношень вважаємо умовним, оскільки підприємство не користується послугами установ банків і не має заборгованості як за довгостроковими, так і за короткостроковими кредитами; підприємство власним капіталом забезпечує фінансування необоротних активів (А 4 П 4).

Разом з тим, звертає на себе увагу той факт, що на кінець 2008 року 73,6% майна акціонерного товариства становлять важколіквідні активи, для перетворення яких на грошові кошти потрібен значний час.

Враховуючи ліквідність активів доцільно спрогнозувати фінансовий стан підприємства на короткострокову та довгострокову перспективу (табл. 3.4).

З цією метою застосовується матриця типів фінансової стійкості господарюючого суб"єкта (таблиця 3.4). Результати її застосування для досліджуваного товариства підтверджують раніше зроблені нами висновки про нормальний рівень фінансової стабільності та задовільний фінансовий стан підприємства. Як видно з таблиці, співвідношення між активами та джерелами їх формування дотримуються лише для одного типу фінансової стійкості - нормальної фінансової стійкості в 2006-2008 роках. Характерно, що за даною методикою погіршення фінансового стану підприємства не передбачається ані в середньо-, ані в довгостроковій перспективі.

Таблиця 3.3. Оцінка ліквідності балансу ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки (станом на кінець року) (тис. грн.)

Активи	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Пасиви	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Нестача або надлишок платіжного капіталу
								2006 рік	2007 рік	2008 рік
Найбільш ліквідні активи (А1)	7,2	26,7	14,6	Найбільш термінові зобов'язання (П1)	318,7	290,4	279,3	+311,5 А1 П1	+263,7 А1 П1	+264,7 А1 П 1
Які швидко реалізуються (А2)	405,8	411,8	321,0	Короткотермінові зобов'язання (П2)	-	-	-	+405,8 А2 П2	+411,8 А2 П2	+321,0 А2 П2
Які повільно реалізуються (А3)	499,4	428,5	542,3	Довгострокові зобов'язання (П3)	-	-	-	+499,4 А3 П3	+428,5 А3 П3	+542,3 А3 П3
Які важко реалізуються (А4)	2789,9	2607,5	2446,6	Постійні пасиви (П4)	3383,6	3184,1	3045,2	+593,7 А4 П4	+576,6 А4 П4	+598,6 А4 П4
Баланс	3702,3	3474,5	3324,5	Баланс	3702,3	3474,5	3324,5	-	-	-

Таблиця 3.4. Матриця типів фінансової стійкості ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки

Тип фінансової стійкості	2002 рік	2006 рік	2007 рік
	Поточна фінансова стійкість	В короткостроковій перспективі	В довгостроковій перспективі	Поточна фінансова стійкість	В короткостроковій перспективі	В довгостроковій перспективі	Поточна фінансова стійкість	В короткостроковій перспективі	В довгостроковій перспективі
Абсолютна фінансова стійкість	А1 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1 П1+П2	А1П1+П2+П3	А1 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1П1+П2	А1 П1+П2+П3	А1 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1 П1+П2	А1 П1+П2+П3
	7,2 318,7	7,2 318,7	7,2 318,7	26,7 290,4	26,7 290,4	26,7 290,4	14,6 279,3	14,6 279,3	14,6 279,3
Нормальна фінансова стійкість	А1+А2 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2 П1+П2	А1+А2 П1+П2+П3	А1+А2 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2 П1+П2	А1+А2 П1+П2+П3	А1+А2 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2 П1+П2	А1+А2 П1+П2+П3
	413,0 318,7	413,0 318,7	413,0 318,7	438,5 290,4	438,5 290,4	438,5 290,4	335,6 279,3	335,6 279,3	335,6 279,3
Передкризовий стан	А1+А2+А3 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2+А3 П1+П2	А1+А2+А3 П1+П2+П3	А1+А2+А3 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2+А3 П1+П2	А1+А2+А3 П1+П2+П3	А1+А2+А3 П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2+А3 П1+П2	А1+А2+А3 П1+П2+П3
	912,4 318,70	912,4 318,70	912,4 318,70	867,0 290,4	867,0 290,4	867,0 290,4	877,9 279,3	877,9 279,3	877,9 279,3
Кризовий стан	А1+А2+А3?П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2+А3? П1+П2	А1+А2+А3? П1+П2+П3	А1+А2+А3 ? П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2+А3? П1+П2	А1+А2+А3? П1+П2+П3	А1+А2+А3 ? П1+ кредити і позики не погашені в строк	А1+А2+А3? П1+П2	А1+А2+А3? П1+П2+П3
	912,4 ? 318,7	912,4 ? 318,7	912,4 ? 318,7	867,0 ?290,4	867,0 ?290,4	867,0 ?290,4	867,0 ?279,3	867,0 ?279,3	867,0 ?279,3

Щоб остаточно переконатися в правильності висновків, зроблених щодо фінансового стану підприємства та ймовірності втрати ним фінансової рівноваги, спрогнозуємо можливість банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс".

Серед підходів до реалізації поставленого завдання широкого розповсюдження набуло використання агрегатної моделі - коефіцієнта фінансування важко ліквідних активів, що відображає якою мірою необоротні активи і матеріальні запаси господарюючого суб"єкта фінансуються за рахунок власних і позикових (довго- і короткострокових) коштів. Відповідно до цієї моделі, рівень загрози банкрутства підприємства, оцінюється за спеціально розробленою шкалою (табл. 3.5), побудованою з використанням наступних показників:

НА - середня вартість необоротних активів;

ЗП - середня сума поточних запасів;

ВК - середня сума власного капіталу;

ДЗ - середня сума довгострокових зобов'язань;

БК - середня сума короткострокових банківських кредитів.

Таблиця 3.5. Шкала можливості банкрутства підприємства

Значення коефіцієнта фінансування важко ліквідних активів	Можливість банкрутства
НА + ЗП < ВК	Дуже низька
НА + ЗП < ВК + ДЗ	Можлива
НА + ЗП < ВК + ДЗ + БК	Висока
НА + ЗП > ВК + ДЗ + БК	Дуже висока

Коефіцієнт фінансування важко ліквідних активів характеризує політику підприємства щодо фінансування активів (консервативну, помірну, агресивну). В останньому випадку дуже висока можливість банкрутства виникає у зв'язку з тим, що загальна сума коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості підприємства не дозволяють йому погасити кредиторську заборгованість навіть без урахування необхідності повернення банківських кредитів.

Результати оцінки рівня загрози банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки на основі згаданої моделі представлені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Оцінка рівня загрози банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки (тис. грн.)

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Середня вартість необоротних активів (НА)	2807,7	2698,7	2527,1
2. Середня сума запасів (Зп)	798,3	463,5	548,1
3. Середня вартість власного капіталу (ВК)	2368,1	2133,1	2014,3
4. Середня сума довгострокових зобов'язань (ДЗ)	0,0	0,0	0,0
5. Середня сума короткострокових банківських кредитів (Бк)	0,0	0,0	0,0
6. НА + ЗП < ВК	3606,0>2368,1	3162,2>2133,1	3075,2>2014,3
7. НА + ЗП < ВК + ДЗ	3606,0>2368,1	3162,2>2133,1	3075,2>2014,3
8. НА + ЗП < ВК + ДЗ + БК	3606,0>2368,1	3162,2>2133,1	3075,2>2014,3
9. НА + ЗП > ВК + ДЗ + БК	3606,0>2368,1	3162,2>2133,1	3075,2>2014,3

фінансовий банкрутство антикризовий

Згідно з проведеними розрахунками, рівень загрози банкрутства підприємства є дуже високим протягом всього періоду дослідження. Це обумовлено тим, що для формування товарно-матеріальних запасів на підприємстві здійснюється за рахунок кредиторської заборгованості. Про це свідчить перевищення розміру важко ліквідних активів над нормальними джерелами їх формування. З огляду на ці обставини, нами здійснена оцінка масштабів кризового стану ВАТ "Полтаваавтотранс". При цьому бралися до уваги три принципові характеристики фінансової кризи: легка; глибока; фінансова катастрофа.

Масштаб кризового стану підприємства - фінансова катастрофа - було ідентифіковано відповідно до класифікації, поданої в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Види кризового стану підприємства

Можливість банкрутства за результатами оцінки	Масштаб кризового стану підприємства	Засіб реагування
Можлива	Легка криза	Нормалізація поточної фінансової діяльності
Висока	Глибока криза	Повне використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації
Дуже висока	Фінансова катастрофа	Пошук ефективних форм санації

Кризовий фінансовий стан підприємства характеризується втратою ним платоспроможності, тому для підтвердження висновку стосовно кризового стану ВАТ "Полтаваавтотранс" та його масштабів нами проаналізована його поточна та майбутня платоспроможність. Методична основа такої оцінки викладена в "Методичних положеннях щодо оцінювання фінансового стану підприємств і встановлення незадовільної структури балансу" [6]. Згідно з цим нормативним документом, аналіз та оцінка структури балансу підприємства здійснюються на основі двох показників: коефіцієнта поточної ліквідності (К1) і коефіцієнта забезпеченості власними коштами (K2).

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним є виконання однієї з критичних умов:

- фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду (К1ф) має значення менше, ніж 2;

- фактичне значення коефіцієнта забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду (К2ф)має значення менше, ніж 0,1.

Значення розрахованих показників структури балансу характеризують поточний фінансовий стан підприємства. З метою визначення можливості поліпшення фінансового стану в майбутньому на наступному етапі аналізу здійснюється прогноз реальної можливості втрати платоспроможності підприємства (при задовільній поточній структурі балансу) чи прогноз реальної здатності відновлення платоспроможності (при незадовільній поточній структурі балансу).

Основним показником, що характеризує наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність протягом визначеного періоду (6 місяців), є коефіцієнт відновлення платоспроможності (Кз). Останній розраховується в тому випадку, коли хоча б один з фактичних коефіцієнтів К1ф чи К2ф (той чи інший) мають значення менше за критичне (К1ф менше ніж2, а К2ф менше ніж 0,1).

Коефіцієнт відновлення платоспроможності Кз визначається за формулою:

, (3.1)

де К1ф - фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду (К1);

К1н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;

К1норм - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, К1норм = 2,0;

6 - період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т - звітний період у місяцях.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що набуває значення більше ніж 1,0 і розрахований на період, рівний 6 місяцям, свідчить про наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність.

Основним показником, що характеризує наявність у підприємства реальної можливості втратити свою платоспроможність протягом визначеного періоду (3 місяці), є коефіцієнт втрати платоспроможності (K4). Цей коефіцієнт розраховується в тому випадку, коли обоє фактичних коефіцієнтів - К1Ф і К2Ф - мають значення менше за критичне чи таке, що дорівнює критичному (для К1Ф - 2, для К2Ф - 0,1).

Коефіцієнт втрати платоспроможності (К4) визначається за формулою:

, (3.2)

де К1ф - фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду (К1);

К1н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;

К1норм - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності, К1норм = 2,0;

3 - період втрати платоспроможності підприємства в місяцях;

Т - звітний період у місяцях.

Коефіцієнт втрати платоспроможності, що набуває значення більше ніж 1 і розрахований на період, рівний 3 місяцям, свідчить про наявність реальної можливості в підприємства не втратити платоспроможність.

На підставі розрахованих значень коефіцієнтів К1, К2, К3 і К4 приймаються такі рішення.

1. У разі, якщо К1 менше ніж, 2,0, К2 менше ніж 0,1, а К3 менше ніж 1 приймається рішення про визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним.

2. У разі, якщо К1 менше ніж 2,0, К2 менше ніж 0,1, а К3 більше ніж 1,0 (тобто структура балансу незадовільна, однак у підприємства є реальна можливість відновити свою платоспроможність у встановлений термін) приймається рішення про відкладення визнання структури балансу незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним на термін до 6 місяців.

3. У разі, якщо К1 більше чи дорівнює 2,0, К2 більше чи дорівнює 0,1, а К3 менше ніж 1,0 приймається рішення, що структура балансу задовільна, підприємство на даний момент платоспроможне, однак існує реальна загроза втрати ним платоспроможності найближчим часом (протягом 3 місяців). При цьому підприємство має потребу в постійному контролі (моніторингу) за його фінансовим станом.

Аналіз розрахункових показників для оцінки поточної та прогнозування майбутньої платоспроможності досліджуваного підприємства (таблиця 3.8) засвідчує наявність у підприємства реальної можливості втратити платоспроможність у найближчі 3 місяці, але разом з тим свідчить про перспективи її відновити протягом півроку.

Таблиця 3.8. Показники для оцінки поточної та прогнозування майбутньої платоспроможності ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки

Показник	Нормативне значення показника	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1. Коефіцієнт покриття	2,0	2,840	2,949	3,126
2. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	0,1	-0,644	-0,640	-0,547
3. Коефіцієнт відновлення платоспроможності	1,0	2,830	2,976	3,170
4. Коефіцієнт втрати платоспроможності	1,0	-0,654	-0,613	-0,503

Отже, на нашу думку, висновок про дуже високу загрозу банкрутства автотранспортного підприємства, зроблений на підставі коефіцієнта фінансування важко ліквідних активів, не відповідає дійсності у повній мірі. Ми погоджуємося з тим, що підприємство має численні фінансові проблеми, пов'язані з низькою якістю управління, але йому все ж таки вдається їх вирішувати і забезпечувати фінансування поточної діяльності. Вважаємо, що ймовірність банкрутства підприємства можлива, але не настільки висока як це випливає з результатів попередньої ідентифікації масштабів кризи. Тому висновок щодо ймовірності настання банкрутства, а також масштаби та глибину кризових проявів необхідно корегувати й уточнювати з використанням більш достовірних методів діагностики. Тим більше, що визначення реального фінансового стану підприємства має величезне значення не тільки для самого суб'єкта господарювання, але й для багаточисельних його акціонерів, а також потенційних інвесторів. Оскільки будь-який економічний висновок має підтверджуватись розрахунками, в роботі були застосовані статистичні моделі прогнозування ймовірності банкрутства.

4. Прогнозування ймовірності загрози банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" з використанням модельного інструментарію

Діагностика ймовірності розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів здійснюється з використанням методів фундаментального аналізу: інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, що ґрунтується на використанні спеціальних багатофакторних регресійних моделей; SWOT-аналізу та інших. У процесі прогнозування враховуються фактори, що справляють найбільш істотний негативний вплив на фінансовий розвиток і банкрутство та створюють найбільшу загрозу підприємству в майбутньому періоді.

Слід зазначити, що світова теорія і практика представлена численними моделями прогнозування банкрутства на основі аналізу фінансової звітності підприємств за декілька років до їх фінансового краху. розробки перших моделей прогнозування банкрутства відносяться до початку двадцятого століття. Найпоширенішими економетричними моделями оцінювання фінансового стану підприємства та схильності його до банкрутства є двофакторна модель оцінювання ймовірності банкрутства, Z-рахунок Альтмана, моделі Романа Ліса, В.Г. Бівера, К.Л. Мервіна, В. Нікмана, Спрінгейта, Таффлера, П.Дж. Фітцпатрика, Фулмера, R-модель прогнозу ризику банкрутства метод рейтингового оцінювання фінансового стану (рейтингове число), узагальнена модель на основі дискримінантної функції та інші.

Розглянемо можливості застосування деяких із цих моделей для прогнозування банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс".

Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель. Вона базується на двох ключових коефіцієнтах: покриття (К1) та заборгованості (К2), від яких залежить імовірність банкрутства підприємства. Вагові значення коефіцієнтів та деяка постійна величина (const) визначені дослідно-статистичним способом. Якщо результат Z є від'ємним, імовірність банкрутства невелика. Додатне значення Z вказує на високу ймовірність банкрутства.

У фінансовій практиці застосовується наступна формула розрахунку Z:

Z = - 0,3877 - 1,0736 К1 + 0,0579 К2. (4.1)

Для отримання більш точного прогнозу фахівці з фінансового менеджменту рекомендують брати до уваги рівень і тенденцію зміни рентабельності реалізованої продукції, оскільки цей показник істотно впливає на фінансову стійкість підприємства. Це дає змогу одночасно порівнювати показник ризику банкрутства Z і рівень рентабельності продажу продукції. Якщо перший показник знаходиться в безпечних межах і рівень рентабельності продукції досить високий, то ймовірність банкрутства дуже незначна.

Застосування двофакторної моделі для прогнозування банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" (таблиця 4.1) показало значення показника ризику банкрутства (Z) за 2006-2008 роки було від'ємним і динамічно зменшувалося, що свідчить про низьку ймовірність банкрутства підприємства (<50%), яка дедалі знижується. Рівень збитковості продажів товариства постійно скорочувався, що певною мірою підвищує надійність зробленого висновку.

Достоїнством розглянутої моделі є її простота та можливість застосування в умовах обмеженого обсягу інформації.

Проте, очевидно, що прогнозування неплатоспроможності за допомогою двофакторної моделі не забезпечує високої точності розрахунків, які характеризують ділову активність та ефективність функціонування підприємства. Необхідно застосувати складнішу функцію, залежну від більшої кількості змінних.

Таблиця 4.1. Прогноз ймовірності банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки за двофакторною моделлю

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Коефіцієнт покриття (К1)	2,840	2,949	3,126
Коефіцієнт заборгованості (К2)	1,678	1,687	1,688
Показник ризику банкрутства (Z)	-3,340	-3,456	-3,646
Рентабельність продажів, %	-13,82	-6,27	-6,18
Вірогідність банкрутства	низька	низька	низька

У західній практиці для прогнозування ймовірності банкрутства широко використовуються аналітичні "моделі Альтмана". Цей метод був запропонований в 1968 р. відомим західним економістом Альтманом (Edward Altman). Індекс кредитоспроможності, побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного аналізу (Mu1tiple discriminant analysis - MDA), дає змогу в першому наближенні розподілити господарюючі суб'єкти на потенційних банкрутів і небанкрутів.

Інтегральний показник імовірності (рівня загрози) банкрутства, який інакше називають "Z-рахунок Альтмана", розраховується на основі балансу підприємства та звіту про фінансові результати, а також ринкової вартості звичайних і привілейованих акцій. З огляду на те, що рівень розвитку фондового ринку в Україні не дає змоги визначати ринкову вартість акцій, у наших умовах вітчизняними економістами пропонується цей показник заміняти розміром cтaтyтного і додаткового капіталу підприємства.

Z-рахунок Альтмана розраховується таким способом:

Z = 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 1,0Х5, (4.2)

де Х1 - частка оборотних активів у загальному розмірі майна господарюючого суб'єкта;

Х2 - відношення резервів нерозподіленого прибутку до суми всіх активів господарюючого суб'єкта;

Х3 - рентабельність активів (відношення валового прибутку/збитку до суми всіх активів господарюючого суб'єкта);

Х4 - коефіцієнт фінансового левериджу;

Х5 - оборотність активів у кількості оборотів (відношення чистого виторгу від реалізації до суми всіх активів господарюючого суб'єкта).

Рівень загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана оцінюється за шкалою, наведеною в таблиці 2.3.2.

Таблиця 4.2. Оцінювання ймовірності банкрутства за значенням Z-рахунка Алътмана

Значення показника " Z"	Імовірність банкрутства
1,80 і менше	Дуже висока
1,81-2,70	Висока
2,71-2,99	Можлива
3,00 і вище	Дуже низька

Українські господарюючі суб'єкти можуть використовувати тест, запропонований Алътманом у 1983 р.:

Z = 3,107Х1 + 0,955Х2 + 0,420Х3 + 0,847Х4 + 0,717Х5, (4.3)

Граничне значення показника при цьому становить Z=1,23.

Застосування п"ятифакторної моделі Альтмана 1983р. для досліджуваного підприємства (табл. 4.3) характеризує ймовірність банкрутства акціонерного товариства як дуже низьку.

Оцінка загрози банкрутства за моделлю Альтмана в наших економічних умовах може розглядатися як умовна або попередня.

Ця модель не дає можливості одержати досить об'єктивний результат, що пов'язано з розбіжностями в обліку окремих показників, впливом на їх формування ряду зовнішніх факторів (у першу чергу інфляції), невідповідністю балансової й ринкової вартості окремих активів та з іншими об'єктивними причинами.

Таблиця 4.3. Прогноз ймовірності банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки за п'ятифакторною Z-моделлю Альтмана

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Частка оборотних активів у загальному розмірі майна господарюючого суб'єкта (Х1)	0,246	0,250	0,264
Відношення резервів нерозподіленого прибутку до суми всіх активів господарюючого суб'єкта (Х2)	-0,087	-0,135	-0,126
Рентабельність активів (Х3)	-8,224	-4,114	-4,445
Коефіцієнт фінансового левериджу (Х4)	0,000	0,000	0,000
Оборотність активів, у кількості оборотів (Х5)	0,595	0,657	0,719
Z-рахунок Альтмана (1983р.)	-2,345	-0,611	-0,652
Вірогідність банкрутства	Дуже висока	Дуже висока	Дуже висока

Такі особливості визначають необхідність застосування в ході діагностики банкрутства застосовувати й інші дискримінантні моделі. Зокрема, модель Спрингейта, яка має такий вигляд:

Z =1,03A+3,07B+0,66C+0,4D, (4.4)

де А - відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;

В - відношення прибутку до сплати податків і відсотків до загальної вартості активів;

С - відношення прибутку до сплати податків до короткострокових зобов'язань;

D - оборотність активів, у кількості оборотів.

Якщо Z <0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

Результати розрахунків з використанням цієї моделі представлені в таблиці 2.3.4.

Згідно з результатами розрахунків показника ризику банкрутства Спрингейта (табл. 4.4), протягом досліджуваного періоду підприємство було потенційним банкрутом, адже значення критерію істотно перевищують критичну межу (0,862), хоча від'ємне значення показника Z поступово скорочується.

Таблиця 4.4. Прогноз ймовірності банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки за моделлю Спрінгейта

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Відношення робочого капіталу до загальної вартості активів (А)	0,196	0,163	0,173
Відношення прибутку до сплати податків і відсотків до загальної вартості активів (В)	-0,082	-0,041	-0,044
Відношення прибутку до сплати податків до короткострокових зобов'язань (С)	-0,926	-0,485	-0,531
Оборотність активів, у кількості оборотів (D)	0,595	0,657	0,719
Показник ризику банкрутства (Z)	-0,424	-0,016	-0,021
Вірогідність банкрутства	Потенційний банкрут	Потенційний банкрут	Потенційний банкрут

Ще одним варіантом дискримінантної моделі є модель Лісу (Zл), яка за переліком враховуваних показників значною мірою дублює Z-рахунок Альтамана, але водночас має зовсім інші вагові коефіцієнти:

Zл =0,063Х1 +0,092Х2 +0,057Х3 +0,001Х4, (4.5)

де Х1 - відношення оборотних активів до сумарних активів;

Х2 - відношення прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг до сумарних активів;

Х3 - відношення нерозподіленого прибутку до сумарних активів;

Х4 - коефіцієнт фінансового левериджу.

Граничне значення Zл = 0,037.

Застосування для прогнозування загрози банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" статистичної моделі Лісу (табл. 4.5) дало протилежний результат: за 2008 рік значення фактора менше від критичного, а отже підприємство визнається потенційним банкрутом.

Таблиця 4.5. Прогноз ймовірності банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки за чотирифакторною Z-моделлю Лісу

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Відношення оборотних активів до сумарних активів (Х1)	0,246	0,250	0,264
Відношення прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг до сумарних активів (Х2)	-0,074	-0,060	-0,003
Відношення нерозподіленого прибутку до сумарних активів (Х3)	-0,087	-0,135	-0,126
Коефіцієнт фінансового левериджу (Х4)	0,000	0,000	0,000
Z-рахунок Лісу	0,004	0,003	0,009
Вірогідність банкрутства	Потенційний банкрут	Потенційний банкрут	Потенційний банкрут

Британський учений Таффлер (Taffler) запропонував у 1977 р. власне бачення дискримінантної моделі для прогнозування банкрутства. Вона враховувала чотири фактори і мала вигляд:

Z= 0,53 Х1 + 0,13 Х2 + 0,18 Х3 + 0,16Х4, (4.6)

де Х1 - відношення прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг до оборотних коштів;

Х2 - відношення оборотних активів до сумарних зобов'язань;

Х3 - відношення короткострокових зобов'язань до сумарних активів;

Х4 - відношення виторгу від реалізації продукції, робіт, послуг до сумарних активів.

Якщо величина Z-рахунка більша за 0,3, то це свідчить, що у фірми непогані довгострокові перспективи, а якщо менша за 0,2, то банкрутство більше ніж імовірне.

Прогноз можливості банкрутства досліджуваного акціонерного товариства за моделлю Таффлера (табл. 4.6), на відміну від попереднього розрахунку, заперечує низьку можливість банкрутства в довгостроковій перспективі.

Таблиця 4.6. Прогноз ймовірності банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки за Z-моделлю Таффлера

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Відношення прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг до оборотних активів (Х1)	-0,260	-0,241	-0,010
Відношення оборотних активів до сумарних зобов'язань (Х2)	3,211	2,920	3,064
Відношення короткострокових зобов'язань до сумарних активів (Х3)	0,311	0,342	0,326
Відношення виторгу від реалізації продукції, робіт, послуг до сумарних активів (Х4)	0,595	0,657	0,719
Z-рахунок Таффлера	0,431	0,419	0,566
Вірогідність банкрутства	низька	низька	низька

Слід звернути увагу, що усі вищерозглянуті моделі були розроблені для підприємств, що функціонують за умов розвиненої ринкової економіки. Вони не враховують особливостей господарювання за перехідної економіки, а тому прогнози банкрутства, отримані з їх використанням не можна розглядати як остаточні й незаперечні. Принаймні їх необхідно перевірити за допомогою вітчизняних методик аналогічного призначення.

Наприклад, вітчизняними вченими запропоновано чотирифакторну модель прогнозу ризику банкрутства (модель R), яка має такий вигляд:

R=8,38 К1+К2+0,054 К3+0,6З К4, (4.7)

де К1 - відношення оборотного капіталу до активів;

К2 - відношення чистого прибутку до власного капіталу;

К3 - відношення виторгу від реалізації до активів;

К4 - відношення чистого прибутку до інтегральних витрат.

Імовірність банкрутства підприємства відповідно до значень моделі R визначається таким чином (табл. 4.7). До очевидних достоїнств цієї моделі можна зарахувати те, що механізм її розробки та всі основні етапи розрахунків досить прості і можуть бути детально пояснені й обґрунтовані.

Таблиця 4.7. Загальна оцінка ймовірності банкрутства підприємства

Значення R (коефіцієнта ймовірності банкрутства)	Імовірність банкрутства, %
Менше 0	Максимальна (90-100)
0-0,18	Висока (60-80)
0,18-0,32	Середня (35-50)
0,32-0,42	Низька (15-20)
0,42 і вище	Мінімальна (до 10)

R-прогноз ризику банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" (табл. 4.8) визначив, що ймовірність його настання не перевищує 10%, тобто мінімальна. Слід лише зауважити, що цей результат може бути уточнений з урахуванням галузевої специфіки підприємства.

Згідно з деякими методиками прогнозування банкрутства фахівцями з фінансового менеджменту розроблено універсальну дискримінанту функцію:

Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4+ 0,3Х5 + 0,1Х6, (4.8)

де Х1- відношення cash-flow до зобов'язань;

Х2 - відношення валюти балансу до зобов'язань;

Х3 - відношення прибутку до валюти балансу;

Х4 - відношення прибутку до виторгу від реалізації;

X5 - відношення виробничих запасів до виторгу від реалізації;

Х6 - оборотність основного капіталу (відношення виторгу від реалізації до валюти балансу).

Таблиця 4.8. R-прогноз ризику банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Відношення оборотного капіталу до активів (К1)	0,246	0,250	0,264
Відношення чистого прибутку до власного капіталу (К2)	-0,136	-0,069	-0,075
Відношення виторгу від реалізації до активів (К3)	0,595	0,657	0,719
Відношення чистого прибутку до виробничих витрат (К4)	-0,130	-0,060	-0,060
Коефіцієнт ймовірності банкрутства (R)	1,953	2,054	2,173
Вірогідність банкрутства	Мінімальна (до 10%)	Мінімальна (до 10%)	Мінімальна (до 10%)

Отримані значення Z-показника можна інтерпретувати так:

- Z > 2 - підприємство вважається фінансово стійким і йому не зaгpoжує банкрутство;

- 1 < Z < 2 - фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але за умови переходу до антикризового управління банкрутство йому не зaгpoжує;

- 0 < z < 1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних дій;

- Z < 0 - підприємство напівбанкрут.

Модель універсальної дискримінантної функції була застосована нами для діагностики ймовірності банкрутства досліджуваного підприємства. Результати її застосування (табл. 4.9) виявилися, на наш погляд, найбільш реалістичними й логічно продовжують висновки, отримані нами в ході попередньої оцінки фінансової кризи акціонерного товариства.

За даними таблиці 2.3.9 значення Z -показника дискримінантної функції протягом 2006 року не перевищувало, а в 2006-2007 роках коливалося в межах від 0,0 до1,0. Це означає, що в разі, якщо керівництво підприємства не реалізує санаційних заходів, підприємству загрожує банкрутство.

Таблиця 4.9. Прогноз ризику банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки на основі універсальної дискримінантної функції

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Відношення чистого грошового потоку до зобов'язань (Х1)	0,013	0,064	-0,042
Відношення валюти балансу до зобов'язань (Х2)	11,263	11,783	11,936
Відношення прибутку до валюти балансу (Х3)	-0,082	-0,041	-0,044
Відношення прибутку до виручки від реалізації (Х4)	-0,138	-0,063	-0,062
Відношення виробничих запасів до виручки від реалізації (Х5)	0,342	0,197	0,224
Оборотність капіталу (Х6)	0,595	0,657	0,719
Z-показник узагальненої дискримінантної функції	-0,432	0,439	0,277
Вірогідність банкрутства	Напівбанкрут	Висока	Висока

У вітчизняній практиці вищезгадані моделі застосовуються обмежено, оскільки не враховують галузевих особливостей розвитку промислових підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу. В зв"язку з цим українськими вченими розроблені методики визначення рівня фінансового стану суб'єктів підприємницької діяльності різних організаційно-правових форм.

Зокрема, для акціонерних товариств, до яких належить досліджуване підприємство, дикримінантна модель має вигляд:

Z = 0,01К1 + 10,0К2 + 2,57К3 + 1,02К4+ 1,48К5 (4.9)

де К1- поточний показник покриття;

К2 - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

К3 - показник автономії;

К4 - рентабельність продажу;

К5 - рентабельність активів;

Відповідно до різних рівнів кризового стану встановлено граничні значення інтегрального показника Z, що представлені в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10. Граничні значення інтегральних показників Z

Значення показника " Z"	Рівень фінансового стану суб'єктів господарювання
0,85 і вище	Стійка робота
0,71-0,85	Легка криза
0,48-0,71	Глибока криза
0,48 і менше	Катастрофа

Розрахунок Z-критерію за цією методикою характеризує рівень фінансового стану ВАТ "Полтаваавтотранс" як стійкий (таблиця 4.11).

Таблиця 4.11. Рівень фінансового стану ВАТ "Полтаваавтотранс" за 2006-2008 роки на основі дискримінантної функції для акціонерних товариств

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Поточний показник покриття (К1)	3,197	2,661	2,991
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К2)	0,014	0,056	0,072
Показник автономії (К3)	0,603	0,595	0,593
Рентабельність продажу (К4)	-0,138	-0,063	-0,062
Рентабельність активів (К5)	-0,082	-0,041	-0,044
Z-показник узагальненої для акціонерних товариств	1,462	1,988	2,147
Вірогідність банкрутства	Стійка робота	Стійка робота	Стійка робота

Отже, за результатами діагностики ймовірності банкрутства на основі дискримінантних статистичних моделей нами встановлено, що їх використання значно підвищує якість аналізу. Але більшість наведених моделей розроблена для економічних умов, що відрізняються від існуючих в Україні. Це певною мірою знижує об'єктивність висновків, отриманих на їх основі. Відмінності в темпах інфляції і фазах циклу, особливо в фондо-, енерго-, трудомісткості виробництв, інший податковий клімат вимагають відповідного коригування моделей, а також складних за їх допомогою прогнозів.

Разом з тим, використання методів дискримінантного аналізу для діагностики фінансової кризи та банкрутства підприємств підходу при оцінюванні та прогнозуванні фінансового стану підприємств дасть змогу досить оперативно виявляти потенційних банкрутів, завчасно доводити інформацію про них до зацікавлених осіб. Це значно пом'якшить наслідки неспроможності для господарюючих партнерів даних підприємств, їх кредиторів, населення та інших осіб.

Результати дослідження фінансового стану ВАТ "Полтаваавтотранс" дають можливість зробити висновки:

1. Діагностика кризи розвитку підприємства являє собою комплексне економічне дослідження з власною логікою та структурою. На першому етапі дослідження фінансового стану ВАТ "Полтаваавтотранс", нами здійснено аналіз показників фінансового стану підприємства. Результати розрахунків дозволили виявити ознаки дефіциту ліквідності, низької платоспроможності та нестабільності фінансового стану господарюючого суб"єкта, на підставі чого нами було зроблено висновок про те, що підприємство перебуває у стані фінансової кризи.

2. Метою діагностики фінансової кризи автотранспортного підприємства на наступних етапах була оцінка масштабів та глибини кризових явищ. Враховуючи багатоманітність методичного інструментарію, аналітичні розрахунки в роботі проводились за двома напрямками: з використанням балансових моделей, а також за допомогою дискримінантних статистичних функцій. В ході дослідження було встановлено, що результати оцінки поширеності та глибини кризових явищ на підприємстві значною мірою залежать від обраного методу діагностики. Зокрема, використання балансової моделі фінансової стійкості та моделі ліквідності балансу дозволяє ідентифікувати нормальну фінансову стійкість акціонерного товариства та його задовільний фінансовий стан. За результатами застосування для оцінки агрегатної моделі - коефіцієнта фінансування важколіквідних активів зроблено висновок, що рівень загрози банкрутства є дуже високим протягом всього періоду дослідження, підприємство перебуває в глибокій фінансовій кризі. За результатами діагностики банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" з використанням економетричних моделей, які забезпечують більш високу якість аналізу, вірогідність настання банкрутства підприємства мінімальна, але мають місце ознаки кризи платоспроможності (дефіцит власного оборотного капіталу, низький рівень ліквідності активів, реальна можливість втратити платоспроможність протягом наступних трьох місяців тощо), що потребує проведення термінових антикризових заходів.

3. Тенденція до зростання дефіциту грошових коштів, зниження ефективності їх використання, погіршення платоспроможності підприємства, що сформувалася за досліджуваний період, негативно характеризує якість управління грошовими потоками автотранспортного підприємства, а отже доводить необхідність оптимізації цього процесу. Очевидно, що напрями фінансової стабілізації підприємства мають бути пов'язані з удосконаленням управління грошовими потоками підприємства шляхом запровадження на підприємстві сучасних технологій фінансового менеджменту - системи тотального управління грошовими коштами та бюджетування.

4. В ході дослідження нами встановлено, що діагностика фінансової кризи та банкрутства підприємства має передбачати не тільки оцінку ймовірності настання цього стану, його глибини та масштабів, але й визначення внутрішніх сил протистояння, наявних у підприємства, завдяки активізації яких ситуація може бути переборена на краще. Реалізації цього важливого завдання для ВАТ "Полтаваавтотранс" присвячено наступні розділи нашого дослідження.

5. Розробка стратегії антикризового фінансового управління ВАТ "Полтаваавтотранс"

Проведений у попередньому розділі аналіз кризового стану та загрози банкрутства ВАТ "Полтаваавтотранс" показав, для підвищення ефективності господарювання підприємству необхідно терміново вжити заходи щодо фінансової стабілізації.

Як відомо, діагностика фінансової кризи та ймовірності банкрутства має передбачати не тільки оцінку ймовірності настання цього стану, але й визначення системи антикризових заходів, реалізація яких дозволить виправити ситуацію на краще.

Слід зауважити, що процес виведення підприємства з кризового стану має відбуватись не хаотично і безсистемно. Він має бути належним чином організований та скоординований. Це обумовлює необхідність та доцільність розробки стратегії подолання фінансової кризи на підприємстві.

Стратегічна діагностика середовища, як процес визначення критично важливих чинників його складових, є основою прогнозування стану підприємства в майбутньому, а отже є цінним джерелом інформації для розробки системи антикризових заходів. Методичний інструментарій стратегічної діагностики середовища господарюючого суб'єкта налічує широкий перелік традиційних та спеціальних методів дослідження. основними серед них є методи експертних оцінок, профілю середовища, екстраполяції, імітаційне моделювання.

Елементом раціонального підходу до розробки й реалізації стратегії фінансового оздоровлення підприємства є SWOT-аналіз, який витримав перевірку часом і досі доводить свою необхідність. Він передбачає ретельне вивчення та поєднання негативно й позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів, що об'єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у його функціонуванні.

Інформаційною базою для проведення SWOT-аналізу є різнобічні дані про діяльність підприємства, отримані методом експертних оцінок. З практики відомо, що застосування цього методу може давати похибки, величина яких залежить від складу експертів та методу обробки результатів. Більш достовірні, економіко-математичні методи досить обмежено використовуються в практиці подібних досліджень через брак достовірної статистичної та іншої інформації (умови господарювання, значний вплив тіньової економіки).

Важливим завданням SWOT-аналізу є визначення стану розвитку галузі. Основу дослідження мікросередовища підприємства становить конкурентний аналіз на основі "моделі п'яти сил" М. Портера. Згідно з цією теорією, характер конкуренції в кожній галузі подібний, хоч і має певні особливості. Професор Гарвардської школи М. Портер наочно довів, що природу та ступінь впливу конкурентних сил у галузі можна охарактеризувати п'ятьма конкурентними силами [54]. Модель п'яти сил конкуренції Портера є могутнім інструментом, що при систематичному застосуванні дає змогу керівництву розробити стратегію, яка б ізолювала підприємство від впливу будь-якої з п'яти сил конкуренції.

Для розробки виваженої конкурентної стратегії й прийняття обґрунтованих управлінських рішень підприємство відчуває гострий дефіцит як внутрішньої, так і зовнішньої інформації. але в умовах конкурентної боротьби моніторинг ринків товарів, фінансових послуг необхідно проводити постійно. Для їх вивчення, як правило, застосовується метод експертних оцінок на основі спеціально організованих соціологічних досліджень, а також непрямі методи отримання необхідної фінансової інформації. Саме тому оцінку впливу конкурентних сил на позицію ВАТ "Полтаваавтотранс" в галузі ми здійснили експертним методом. В якості експертів виступили представники адміністрації підприємства, яким було запропоновано заповнити спеціально розроблені анкети. Для їх обробки нами було застосовано методи зваженої оцінки впливу факторів та профілю середовища. Сутність першого методу полягає в тому, що кожній альтернативній відповіді було присвоєно бали в залежності від сили впливу фактора на діяльність підприємства чи ситуацію в галузі: 3 - значний вплив, 2 - помірний, 1 - незначний.

На їх основі розрахована середньозважена оцінка (СО) в балах в межах кожної анкетної позиції за формулою:

(5.1)

де БОДПі - бальна оцінка впливу і-го фактора на діяльність підприємства;

БОГі - бальна оцінка впливу і-го фактора на ситуацію в галузі;

ПВі - питома вага відповідей в загальній кількості;

n - загальна кількість показників оцінки [36, с. 293].

Результати анкетування представлені в таблиці 5.1.