Оцінка управління економічною безпекою в медичній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Курсова робота: 60 стр., 3 рис. , 6 табл., 34 джерела .

Тема курсової роботи: Оцінка управління економічною безпекою в медичній галузі

Мета роботи - вивчення методів оцінювання управління економічною безпекою та здійснити оцінку рівня економічної безпеки ТОВ.

В першому розділі ми розглянемо підходи до визначення рівня управління економічною безпекою та системи критеріїв оцінки рівня економічної безпеки .

У другому розділи ми розглянемо аналіз методів оцінки управління економічною безпекою на прикладі ТОВ «Медичний Комплекс».

У третьому розділі розробимо програму забезпечення цільового рівня управління економічною безпекою ТОВ «Медичний Комплекс».

безпека економічний підприємство медичний

 Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади оцінки управління економічною безпекою підприємства

1.1 Підходи до визначення рівня управління економічною безпекою підприємства

1.2 Система критеріїв оцінки рівня управління економічної безпеки підприємства

Розділ 2. Аналіз стану управління економічною безпекою ТОВ "Медичний Комплекс"

2.1 Загальна характеристика ТОВ "Медичний Комплекс"

2.2 Аналіз методів оцінювання управління економічною безпекою ТОВ "Медичний Комплекс"

2.3 Аналіз системи управління економічною безпекою ТОВ "Медичний Комплекс"

Розділ 3. Розробка програми забезпечення цільового рівня управління економічної безпеки ТОВ"Медичний Комплекс"

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність проблеми забезпечення економічної безпеки підприємства слугує той факт , що на багатьох підприємствах немає наукової оцінки економічної безпеки , що єфективно функціонує ,теоретичної бази , що суттєво знижує ефективність їх фунционування і обумовлює великий попит , що існує сьогодні , на наукові розробки в області проблем забезпечення економічної безпеки. .

Метою дослідження є вивчення методів оцінювання економічної безпеки підприємства. Об`єктом дослідження є економічна безпека підприємства як стан, який характеризує захищеність фінансово-економічного, комерційного, інтелектуально-кадрового, виробничо-технічного, соціального, інноваційно-технологічного та екологічного потенціалу підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу. Предметом дослідження є методи оцінки системи управління економічною безпекою на підприємстві .

В ході курсової роботи треба розглянути теоретичні відомості оцінки управління економічною безпекою підприємства , проаналізувати методи оцінки системи управління економічною безпекою ТОВ, розробити програму забезпечення цільового рівня економічної безпеки та зробити висновки.

Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих суб`єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих засобів забезпечення системи економічної безпеки задля досягнення економічних і соціальних цілей діяльності підприємства.

Сьогодні актуальність цієї проблеми постає з новою силою, оскільки вихід глобалізаційних процесів на новий рівень практично унеможливлює відокремлення одного підприємства або економічної системи від зовнішнього впливу. Організаційна слабкість механізмів узгодження інтересів суспільства і підприємців, недосконалість правового регулювання економічних відносин, їх аморалізація, корупція, рейдерство, розкрадання, хабарництво, некомпетентність і необов`язковість партнерів по бізнесу, шахрайство відносно контрагентів, псевдобанкрутство, високий рівень підприємницьких ризиків, нерозвиненість інституту страхування ставлять під сумнів можливість успішного та ефективного розвитку підприємництва.

В умовах сучасної конкуренції підприємству необхідно удосконалювати абсолютно всі складові своєї діяльності. Необхідно намагатись вийти на високий рівень за усіма показниками, які характеризують не лише його економічний бік, а й кадровий склад, інтелектуальну, правову, інформаційну забезпеченість. Всі ці моменти дозволять господарюючому суб`єкту міцно триматись на своїх позиціях, та завойовувати нові вершини адже зміст економічної безпеки підприємства передбачає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників.

В цілому теорія економічної безпеки ще перебуває на стадії формування категорійно-понятійного апарату. Адже відбувається постійна зміна підходів до визначення рівня економічної безпеки підприємства, у зв`язку з сучасним ускладненням умов діяльності підприємств та виникненням необхідності створення таких нових підходів.

В нашій державі для забезпечення належного рівня економічної безпеки підприємства необхідно звертати увагу на застосування засобів незалежної конкуренції, розподіл ринків збуту, також на соціальну безпеку, а саме забезпечення належного рівня оплати праці, розвиток соціальної інфраструктури підприємства. Також на вдосконалення систем розрахунків, створення нових організаційно-виробничих структур.

При дослідженні обраної теми було використано такі методи наукових досліджень як індукція та дедукція, системно-структурний, статистичний аналіз, порівняльний, аналітичний.

Розділ 1.

Теоретичні засади оцінки управління економічною безпекою підприємства

1.1 Підходи до визначення рівня управління економічною безпекою підприємства

Економічна безпека підприємства є універсальною категорією, яка показує захищеність суб`єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави й закінчуючи кожним її громадянином. Камлик М.І. зазначав, що економічна безпека підприємства це такий стан розвитку господарюючого суб`єкта, який характеризується стабільністю економічного й фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та протидії їх впливу на всіх стадіях його діяльності [17] .

Зміст економічної безпеки підприємства передбачає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників.

Пропонується розглядати економічна безпека підприємства, як систему, що складається з декількох функціональних складових, які для кожного конкретного підприємства можуть мати різні пріоритети залежно від характеру існуючих загроз. На підставі проаналізованої інформації можна сформулювати власне визначення:

Економічна безпека підприємства - це такий стан, який характеризує захищеність фінансово-економічного, комерційного, інтелектуально-кадрового, виробничо-технічного, соціального, інноваційно-технологічного та екологічного потенціалу підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, шляхом ефективного використання корпоративних ресурсів, а також забезпечення стабільного функціонування підприємства як у даний час, так і в майбутньому.

Система критеріїв та індикаторів економічної безпеки підприємства. Економічна безпека підприємства розглядається на базі фінансової стійкості. З цим можна повністю погодитись, оскільки найконкретніше уявлення про стан економічної безпеки надають такі характеристики: фінансова стабільність (фінансова стійкість), платоспроможність, маневреність і ліквідність. Проте деякі автори показники безпеки підприємства і стійкості оцінюють переважно якісно, максимум у межах допустимих нормативних значень, тому постає необхідність спроби їхньої деталізації з погляду точнішої кількісної оцінки та її впливу на рівень економічної безпеки підприємства загалом.

Індикатори економічної безпеки підприємства - це показники рівня його економічної безпеки, що дають змогу виявити больові точки в його діяльності, визначити основні напрями і найбільш дієві способи підвищення ефективності його роботи [31, c.24].

Досить повною та змістовною є система основних критеріїв та індикаторів економічної безпеки підприємства, запропонована Національним інститутом стратегічних досліджень України.

Дана система включає в себе основні критерії та індикатори економічної безпеки підприємства. Основою внутрішньої структури економічної безпеки підприємства є економічна незалежність підприємства, яка є запорукою його ефективного функціонування та здатності до розвитку. Система запропонована як основа для вибору основних критеріїв та індикаторів для діагностики економічної безпеки підприємства. Дану інформацію можна використовувати як основу, але на нашу думку, вона не є досить глибокою, оскільки не включає в себе соціальну складову.

На мою думку, оцінка економічної безпеки кожного окремого підприємства має ряд своїх особливостей, тому не є доцільним створення єдиного методичного підходу для визначення її рівня оскільки кожне підприємство повинно формувати ряд необхідних критеріїв та показників, за допомогою яких у нього буде можливість найбільш адекватно оцінити рівень своєї економічної безпеки на ринку України в цілому, в певній галузі, або навіть в середині підприємства.

В таблиці 1.1 наведені основні підходи, які можна виділити серед досліджень українських вчених з даної проблематики.

Таблиця 1.1

Підходи до визначення рівня економічної безпеки підприємства

Назва підходу	Алгоритм визначення рівня ЕБП	Особливості
1. Інвестиційний [24,c.112-120]	Уеб = БІt/It де, БІt - брутто-інвестиції підприємства в році t; It - інвестиції підприємства в t році, необхідні для забезпечення його економічної безпеки. (Чим ближче величина співвідношення до 1, тим вищий рівень ЕБП)	Джерелом забезпечення ЕБП є прибуток, одержаний в результаті взаємодії підприємства із суб`єктами зовнішнього середовища, тобто в результаті дотримання тією чи іншою мірою інтересів підприємства. Чим вищий рівень дотримання інтересів підприємства, тим більша величина прибутку, одержаного підприємством.
2. Визначення рівня ЕБП за допомогою інтегрального показника [66]	РЕБП==а1ѓ (x1) +а2ѓ (x2) +, …,+аiѓ (xi), де х1, х2, х3, …, хi - основні показники діяльності підприємства; ѓ (x1), ѓ (x2), …, ѓ (xi) - локальні функції залежності рівня економічної безпеки підприємства від відповідних показників його діяльності; а1, а2, …, аi - питомі ваги значущості кожного показника для забезпечення ЕБП	Визначення рівня ЕБП за допомогою інтегрального показника, який надає можливість порівняння підприємств різних галузей за певною ознакою. Для підприємств різних галузей набір показників, що характеризує їхню виробничо-фінансову діяльність, буде різним. Але загальні принципи вибору показників для всіх підприємств однакові. По-перше, показники мають бути не кількісними (обcяговими), а якісними і повинні забезпечувати порівнянність значень у різні періоди часу. По-друге, показники повинні бути узагальнюючими (синтетичними) для своїх груп. По-третє, обрані показники не повинні функціонально залежати один від одного.
3. Визначення рівня ЕБП через оцінку впливу операційних витрат [67]	y = де y - рівень ЕБП в t-й момент часу, - собівартість реалізованої продукції; - витрати на збут; - адміністративні витрати; - інші операційні витрати;	Дана модель дозволяє підвищити рівень ЕБП за рахунок скорочення витрат на собівартість реалізованої продукції, витрат на збут, адміністративних витрат та інших операційних витрат відповідно до заходів стабілізації та підвищення рівня ЕБП. На підставі вибраного напряму економічного оздоровлення можна будувати індивідуальну тактику з виведення конкретного підприємства з низького класу економічної безпеки. У випадку кризи такі заходи є досить дієвими.
4. Комплексне оцінювання рівня ЕБП [65]	Визначення джерел небезпеки (негативних впливів) та інформаційної бази для оцінки рівня ЕБП. Вибір і систематизація показників діяльності підприємства за функціональними складовими безпеки. Розробка бальної системи оцінок, питомої ваги значущості для розрахунку показників кожної функціональної складової ЕБП на основі експертного методу. Визначення середнього бального значення по кожній функціональній складовій ЕБП. Для цього слід скористатись послугами експертів, чисельність яких визначити за формулою: b - допустима ймовірність помилки експертів, тобто. За оцінками експертів розраховується середньозважені значення оцінок експертів () по кожному показнику з використанням формул математичної статистики: де xij - бал, виставлений j-м експертом за і-м показником; Bij - коефіцієнт вагомості, виставлений j-м експертом за і-м показником; n - кількість експертів. Або зіставити фактичні розраховані та порогові значення показників безпеки й розподілити їх за зонами безпеки. Введення коефіцієнта значущості функціональних складових безпеки та визначення комплексного показника ЕБП з використанням формули (2): з досвіду понад 50 підприємств, питома вага значущості функціональних складових економічної безпеки, становить для: промисловості (8, 2,3) - 0,1; (5) - 0,15; (4, 6,7) - 0,05; (1,9) - 0,2; сільського господарства (1,6) - 0,2; (2, 3,4) - 0,1; (5,7) - 0,05; (8,9) - 0,1; торгівлі (1) - 0,2; (3, 5,8) - 0,15; (4,9) - 0,1; (6, 2,7) - 0,05. Графічне відображення отриманих результатів.	Комплексна методика оцінювання ЕБП враховує всі функціональні складові безпеки, тобто містить в собі окрім фінансових показників, показники виробничої і соціальної сфер. Дана методика дозволяє визначити найбільш значущі показники для забезпечення ЕБП за допомогою бальної оцінки.
5. Тримірна діагностика рівня ЕБП (поточна, тактична, стратегічна безпека) [37, с.93-96]	ЕБ = де ЕБ - рівень економічної безпеки підприємства; (1), (П), (П*) - коефіцієнти значущості поточної, тактичної і стратегічної безпеки відповідно.	Визначення рівня ЕБП залежно від проміжку часу, відповідно до якого вона оцінюється. Доцільність такого підходу обумовлена еволюційним характером кризових явищ: навіть рівнозначні за своєю силою загрози (симптоми кризи) по-різному впливають на результати господарської діяльності підприємства й тому можуть призвести до його "загибелі" (банкрутства) в різні періоди часу.

Кожен з наведених підходів має своє місце і є доцільним для визначення рівня економічної безпеки підприэмства. Але, на мою думку, кожен з них має як переваги, так і певні недоліки і жоден з них в повній мірі не дозволяє визначити рівень економічної безпеки певного підприємства, тому що кожне підприємство має свої особливості, свої проблеми, свої сильні та слабкі сторони, які слід враховувати при визначенні рівня його економічної безпеки.

Кожен показник має свій окремий вплив на економічну безпеку підприємства.

де П - рівень поточної економічної безпеки підприємства

- коефіцієнт значущості j-го показника, що визначається експертним шляхом;

- фактичне значення j-го показника;

- рекомендоване (нормативне) значення j-го показника;

m - кількість використовуваних для оцінки даної складової показників;

l - ступінь, котрий приймає значення 1, якщо зростання значення показника свідчить про підвищення рівня економічної безпеки, i - 1 якщо зростання значення показника негативно впливає на безпеку підприємства.

Рівень тактичної або стратегічної безпеки визначається за формулою:

(1.2)

де - рівень тактичної безпеки підприємства;

С - рівень стратегічної безпеки підприємства;

- коефіцієнт значущості i - ої складової тактичної (стратегічної) БП;

- оцінка i-ої складової тактичної (стратегічної) БП;

n - кількість складових тактичної (стратегічної) БП

Оцінка окремих складових тактичної та стратегічної безпеки підприємства визначається за формулою:

(1.3)

Після обрахунку всіх вище наведених показників можна визначити загальний рівень економічної безпеки підприємства, який розраховується як середньозважене значення рівня поточної, тактичної і стратегічної безпеки:

(1.4)

де ЕБ - рівень економічної безпеки підприємства; (1), (П), (П*) - коефіцієнти значущості поточної, тактичної і стратегічної безпеки відповідно.

Визначивши рівень економічної безпеки підприємства, можна встановити для підприємства цільовий рівень економічної безпеки підприевства, скориставшись шкалою оцінок загального рівня економічної безпеки підприємства

Оцінка рівня економічної безпеки підприємства за даним методичним підходом дозволяє встановити цільовий рівень економічної безпеки підприємства. Позитивним моментом даного підходу є те, що після визначення цільового рівня економічної безпеки підприємства, підприємство має широкі можливості для визначення основних слабких сторін, на які слід звернути увагу для його досягнення. Також за даним підходом визначається рівень економічної безпеки підприємства залежно від певного проміжку часу, що є важливим як для поточної діяльності підприємства, так і для його розвитку.

1.2 Система критеріїв оцінки економічної безпеки підприємства

Система економічної безпеки кожного підприємства цілком індивідуальна. Її повнота та дієвість залежать від існуючої в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально-технічних та фінансових ресурсів, виділених керівниками підприємств, від розуміння кожним з працівників важливості забезпечення безпеки бізнесу, а також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.Надійний захист економічної безпеки підприємства можливий лише при комплексному та системному підході до її організації. Тому в економіці має місце таке поняття як система економічної безпеки підприємства. .

Система економічної безпеки підприємства - це комплекс організаційно-управлінських, режимних, технічних, профілактичних и пропагандистських заходів, спрямованих на кількісну реалізацію захисту інтересів підприємства від зовнішніх та внутрішніх загроз. .

Для керівників будь-якої системи піклування про її безпеку є найголовнішим обов'язком, тому що у випадку її розпаду керувати буде нічим. Економічна безпека - це характеристика, що будується на взаємовідношеннях системи і середовища як зовнішнього, так і внутрішнього.

Економічна безпека підприємства повинна оцінюватись з урахуванням умов, обмежень і критеріїв усіх основних учасників його виробничо-економічної діяльності, а саме: держави, підприємств-конкурентів, споживачів.

Серед існуючих засобів забезпечення безпеки підприємства можна виокремити наступні: .

1) Технічні засоби. До них відносяться охоронно-пожежні системи, відео-радіоапаратура, засоби виявлення вибухових приладів, бронежилети, огородження тощо. .

2) Організаційні засоби. Створення спеціалізованих оргструктурних формувань, що забезпечують безпеку підприємства. .

3) Інформаційні засоби. Передусім це друкована і відеопродукція з питань збереження конфіденційної інформації. Крім цього, важлива інформація для прийняття рішень з питань економічної безпеки зберігається на комп'ютерах.

4) Фінансові засоби. Без достатніх фінансових коштів не можливе функціонування системи економічної безпеки підприємства, питання лиш в тому, щоб використати їх ціленаправлено та з високою віддачею.

5) Правові засоби. Підприємство повинне у своїй діяльності керуватися не лише виданими вищестоящими органами влади законами та підзаконними актами, але й розробляти власні локальні правові акти з питань забезпечення економічної безпеки підприємства.

6) Кадрові засоби. Підприємство повинне бути забезпечене кадрами, що займаються питаннями економічної безпеки. .

7) Інтелектуальні засоби. Залучення до роботи кваліфікованих спеціалістів, наукових робітників, що дозволяє модернізувати систему безпеки підприємства.

Одночасне впровадження усіх цих засобів неможливе. Воно проходить в кілька етапів: .

I етап. Виділення фінансових коштів .

II етап. Формування кадрових і організаційних засобів .

III етап. Розробка системи правових засобів .

IV етап. Залучення технічних, інформаційних та інтелектуальних засобів.

Переведені з статичного в динамічний стан вищевказані засоби перетворюються в методи забезпечення економічної безпеки підприємства. Відповідно можна виділити технічні, інформаційні, фінансові, правові, інтелектуальні методи. Наведемо стислий перелік цих методів

1. технічні - спостереження, контроль, ідентифікація; .

2. інформаційні - складання характеристик на працівників, аналітичні матеріали конфіденційного характеру тощо; .

3. фінансові - матеріальне стимулювання працівників, що мають досягнення в забезпеченні економічної безпеки підприємства; .

4. правові - судовий захист законних прав і інтересів, сприяння діям правоохоронних органів; .

5. кадрові - підбір, навчання кадрів, що забезпечують безпеку підприємства;

6. інтелектуальні - патентування, ноу-хау тощо. .

Під економічною безпекою треба розуміти й такий стан соціально-технічної системи підприємства, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв'язків менеджменту, Зауважимо, що традиційно термін уживався в юридичній практиці для позначення системи прав зі збереження ресурсів і результатів їх продуктивного використання. Однак з економічного погляду таке трактування поняття, на нашу думку, не є вичерпним, а сам механізм збереження не входить до системи управління підприємством (що зумовлено історичним досвідом ведення бізнесу на постсоціалістичному просторі).

Головна мета управління економічною безпекою - забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку. На основі аналізу накопиченого емпіричного матеріалу пропонуємо здійснити узагальнення (висновки) на рівні теоретичних засад (основ) організації інформаційної безпеки як функції.

Організацію безпеки умовно поділено на три рівня. В основу поділу покладено такий метод, як зрізи середовища, в якому знаходиться інформація: а) соціальне (окрема людина, спільноти людей, держава, міжнародне співтовариство); б) інженерно-технічнологічне (машинне, апаратно-програмне, автоматичне); в) соціотехнічне (людино-машинне).

Кожен зазначений рівень щодо середовища об'єктивно доповнює і взаємообумовлює інші рівні, утворюючи в основі триєдину гіперсистему - організація інформаційної безпеки конкретного суб'єкта суспільних відносин.

Важливим елементом організації інформаційної безпеки є поділ заходів на групи. У теорії та практиці виділяють такі три групи: активні засоби захисту (наприклад, розвідка, дезінформація, зашумлення тощо); пасивні (охоронні) засоби (наприклад, встановлення екранів проти несанкціонованого витоку інформації тощо); комплекс засобів підтримки -органічне поєднання попередньо вказаних груп щодо моделювання потенційних (невідомих раніше практиці) загроз.

Ураховуючи міжгалузеву сутність теорії організації інформаційної безпеки в умовах формування глобальної кіберцивілізації, в ній поєднуються методи пізнання традиційних фундаментальних наук: соціології та фізики, які концентруються у такій науці, як кібернетика. Це зумовлено безпосередньо предметом теорії: людино-машинними (соціо-технічними) системами, провідними яких є комп'ютеризовані інформаційні системи, в тому числі телекомунікаційні, та необхідність керування їх діяльності.

Через наявність людського фактору як провідного теорія організації інформаційної безпеки як система знань має предметний гіперзв'язок з такими фундаментальними гуманітарними науками, як соціологія, соціальна психологія, правознавство тощо. .

У даному аспекті визначається також напрям теорії щодо оцінки, характеристики зловмисників, які посягають на безпеку інформаційної системи. У цьому аспекті теорія безпеки має зв'язок з кримінологією, в тому числі її складовими вченнями: віктимологією, теорією формування соціально-психологічного портрету зловмисника тощо.

Інформаційна безпека в сучасному постіндустріальному світі, в якому основним товаром є інформація, в якому саме та чи інша інформація впливає на прийняття державою тактичних та стратегічних рішень, є основою національної безпеки. Для України, яка прагне до Європейського співтовариства, особливо важливим є приведення чинного законодавства до європейських стандартів, що передбачає прийняття нових законів, вдосконалення та доопрацювання чинних законів. Існує також необхідність у створенні координаційної комісії з питань нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки України, яка б стала акумулятором пропозицій різних органів державної влади та громадських організацій у справі вироблення інформаційної політики для України. Тому варто ще раз наголосити, що Україна потребує Закону «Про інформаційну безпеку», який би врегульовував суспільні відносини у сфері інформаційної безпеки, враховуючи те, що інформація організовується спонтанно, не через впорядкування з боку держави, те, що обмеження на поширення інформації, навіть для забезпечення національної безпеки, зумовлює сповільнення розвитку суспільства. Цей закон мав би давати визначення методів та засобів захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави в інформаційній сфері, окреслив би засади для формування державної політики інформаційної безпеки, розвитку інформаційного простору країни.

Критерій економічної безпеки це оцінка стану економіки з погляду найважливіших процесів, що відображають сутність економічної безпеки

Критеріальна оцінка безпеки включає такі оцінки : ресурсний потенціал і можливості його розвитку; рівень ефективності використання ресурсів, капіталу та праці і його відповідність рівню в найрозвиненіших і передових країнах, а також рівню, при якому загрози зовнішнього і внутрішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентоспроможність економіки; цілісність території та економічного простору; суверенітет, незалежність і можливість протистояння зовнішнім загрозам, соціальна стабільність, а також умови запобігання та розв'язання соціальних конфліктів.

Система показників-індикаторів, що одержали кількісний вираз, дозволяє завчасно сигналізувати про вірогідну небезпеку, її рівень та вживати заходів щодо її попередження.

У роботі [30] пропонується оцінювати такі групи показників економічної безпеки держави: загальний рівень виробництва продукції, сільське господарство та продовольство, енергетика, обробна промисловість, заробітна плата і випуск продукції в обробній промисловості, зростання споживання та інвестицій, структура споживання відносно сімейного споживання, структура та обсяг товарного імпорту та експорту, загальний зовнішній борг і кредитування, міждержавний і внутрішньодержавний рух капіталу.

- оцінка економічної безпеки на базі аналізу динаміки одного або декількох початкових показників є неефективною, оскільки при цьому не враховується комплексний характер економічної безпеки. У цьому аспекті перевагу слід надати використанню інтегральних оцінок економічної безпеки, одержаних на основі використання багатовимірних статистичних методів;

- у значній частині проаналізованих робіт відокремлено оцінюються сукупний рівень економічної безпеки та рівень окремих загроз економічній безпеці, тоді як найважливіше кількісно оцінювати саме взаємозв'язки між сукупним рівнем економічної безпеки й рівнем окремих загроз, а також взаємозв'язки між загрозами економічній безпеці;

- у розглянутих підходах дуже велика увага приділяється, як правило, поточній і ретроспективній оцінкам рівня економічної безпеки, що перешкоджає побудовам прогнозних оцінок.

Загальним недоліком розглянутих робіт є відсутність комплексного підходу до визначення рівня економічної безпеки підприємства. У даних роботах не враховуються важливі показники, що характеризують введені інновації та стійке зростання обсягів виробництва. Тому з метою створення надійної основи для організаційно-економічного механізму забезпечення стійкої економічної безпеки підприємства необхідно розробити цілісну систему критеріїв оцінки економічної безпеки підприємства, що має відповідати змістові поняття стійкої економічної безпеки підприємства та бути спроможною визначати дійсне економічне становище підприємства.

Механізм забезпечення економічної безпеки це організована державою сукупність суб'єктів забезпечення економічної безпеки, законодавства, засобів, а також скоординованих і узгоджених дій і заходів щодо захисту життєво важливих інтересів особи, підприємств, регіону, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Дія або група дій щодо забезпечення економічної безпеки спрямована на нейтралізацію чи ліквідацію негативних наслідків загроз, тобто на об'єкт і предмет загрози. Таким чином, об'єктом економічної безпеки є об'єктивні чи суб'єктивні чиники, що спрямовані на завдання шкоди існуючим явищам, процесам, відносинам, капіталу особи, підприємства, регіону, суспільства та держави. Щодо забезпечення економічної безпеки вважатимуться конкретні загрози (політичні, економічні, соціальні тощо), а також їх конкретні матеріальні носії (природні та соціально-суспільні явища), спрямовані на завдання шкоди існуючим явищам, процесам, відносинам, капіталу особи, підприємства, регіону, суспільству та державі .

Діяльність щодо забезпечення економічної безпеки залежно від того, що є її об'єктом і предметом, можна розділити на такі групи:

- приватно-орієнтовану діяльність, складовою частиною якої є відносини та капітал особи;

- господарсько-орієнтовану діяльність, складовою частиною якої є відносини та капітал підприємств, приватних фірм і їх об'єднань;

- регіонально-орієнтовану діяльність, складовою частиною якої є явища, процеси, відносини та капітал суспільства;

- державно-орієнтовану діяльність, складовою частиною якої є явища, процеси, відносини та капітал держави.

Система забезпечення економічної безпеки складається з теоретично-пізнавального, методологічного, практичного, організаційного та ресурсного аспектів, з яких:

- теоретично-пізнавальний аспект базується на системі категорій економічної безпеки та тенденціях. Надалі система використовується для розробки засобів і методів аналізу, необхідних як для пояснення нових явищ і процесів з отриманням нових знань, так і для застосування практичних рішень з їх подальшим перетворенням та удосконаленням;

- методологічний аспект базується на системних методах дослідження оцінок результативності вжитих дій і заходів щодо забезпечення економічної безпеки та їх наслідків;

- практичний аспект базується на системі дій і заходів, що з найменшими втратами нейтралізують загрози та зупиняють деструктивні процеси;

- організаційний аспект базується на створенні відповідної нормативно-правової бази, необхідних владних та інших структур, участі в міжнародних системах безпеки, що в єдиному комплексі вирішують проблеми економічної безпеки;

- ресурсний аспект базується на використанні різноманітних сил і засобів системи.

Таким чином, система механізму забезпечення економічної безпеки держави, регіону та підприємства буде цілісною та збалансованою за умови існування теоретичних і методологічних засад економічної безпеки та розробленої на їх основі і впровадженої ефективної політики, яка організаційно та ресурсно забезпечена. Дія механізму забезпечення стійкої економічної безпеки підприємства повинна системно організувати економічні умови, які дозволять збалансувати інтереси взаємодіючих суб'єктів і завдяки цьому підвищити рівень взаємної економічної безпеки.

Розділ 2.

Аналіз стану управління економічною безпекою ТОВ "Медичний Комплекс"

2.1 Загальна характеристика ТОВ "Медичний Комплекс"

Рівень економічної безпеки в даній науковій роботі було визначено для ТОВ "Медичний Комплекс", яке функціонує в Києві. Свою діяльність ТОВ "Медичний Комплекс" здійснює в галузі оптової торгівлі недержавних організацій, крім споживчої кооперації за видом економічної діяльності - інші види оптової торгівлі.

ТОВ "Медичний Комплекс" створена для впровадження найсучасніших світових досягнень в області охорони здоров'я і має успішний досвід реалізації комплексних проектів з постачання медичного обладнання до лікувальних закладів системи охорони здоров'я України. ТОВ "Медичний Комплекс" разом з всесвітньо відомими виробниками медичного обладнання розробляє та впроваджує науково обґрунтовані рішення щодо створення високотехнологічних діагностичних систем та сучасних клінічних комплексів.

ТОВ "Медичний Комплекс" забезпечує постачання, установку, навчання медичного персоналу та сервісне обслуговування широкого спектру медичного обладнання.

На ринку України основними конкурентами ТОВ "Медичний Комплекс" є такі компанії, як Укрмедтехніка, Квант, Tochiba, Siemens, Philips, Hitachi. Продаж продукції здійснюється в основному через участь у державних тендерах, а також приватним клінікам.

Визначення рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс" за основними його складовими (поточною, тактичною, стратегічною). Оскільки поточна безпека передбачає відсутність загроз, здатних призвести до припинення життєдіяльності підприємства, то діагностувати поточну безпеку необхідно за допомогою визначення рівня платоспроможності підприємства.

Для визначення поточного рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс" використані показники фінансової незалежності, ліквідності та платоспроможності та прибутковості. Тепер для визначення загального рівня поточної економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс" визначимо коефіцієнти значущості використовуваних показників експертним методом. Виходячи з того, що для нормального функціонування підприємство повинно в першу чергу забезпечити свою платоспроможність, адже відсутність платоспроможності є підставою для впровадження справи про банкрутство і згодом ліквідації підприємства, надамо таким показникам як коефіцієнт фінансової автономії (стабільності), також показникам ліквідності, оскільки низька ліквідність активів може спричинити втрату підприємством платоспроможності. (Таблиця 2.1)

Таблиця 2.1

Коефіцієнти значущості використовуваних показників за 2014 рік

№	Показник n	Характеристика	Коефіцієнт значущості
1	Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує рівень забезпечення підприємства власними коштами	0,08
2	Коефіцієнт фінансової автономії (стабільності)	показник, який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів.	0,15
3	Коефіцієнт ефективності використання активів	показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження	0,05
4	Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу	показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.	0,04
5	Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів	характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів	0,03
6	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.	0,1
7	Коефіцієнт покриття (Загальний)	показник, який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів підприємствам для погашення своїх поточних зобов'язань	0,09
8	Проміжний коефіцієнт покриття	Проміжний коефіцієнт покриття показує в якій мірі всі короткострокові (поточні) фінансові зобовязання можуть бути покриті за рахунок швидколіквідних активів (включаючи готові засоби платежу)	0,08
9	Коефіцієнт участі матеріальних запасів у покритті поточних зобов'язань	Показує значимість матеріальних запасів у покритті поточних зобов`язань	0,04
10	Коефіцієнт маневрування	Коефіцієнт маневрування власного капіталу (Км) показує яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті підприємства	0,02
11	Коефіцієнт самофінансування	Коефіцієнт самофінансування підприємства є досить низьким, тому що основу оборотних коштів ТОВ "Медичний Комплекс" " становить кредиторська заборгованість	0,07
12	Рентабельність реалізації	Характеризує ефективність продажів підприємства	0,06
13	КОА	показує, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства	0,02
14	Рентабельність активів	Характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства	0,05
15	Рентабельність власного капіталу	Відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів	0,05
	Разом		1,0

Таким чином, рівень поточної економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс" показано в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Рівень поточної економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс"

Рік	Рівень поточної ЕБ
2011	0,98
2012	0,92
2013	1,04
2014	0,99

Для визначення рівня тактичної ЕБП ТОВ "Медичний Комплекс" пропонуємо такий набір показників за допомогою яких можна визначити ефективність використання підприємством оборотних засобів у процесі здійснення ним своєї діяльності, а також ефективність використання трудових ресурсів.

Отже, визначимо коефіцієнти значущості для показників, які будуть використовуватись для визначення рівня тактичної безпеки підприємства.

Таблиця 2.3

Коефіцієнти значущості використовуваних показників

№	Показник w	Коефіцієнт значущості
1	Рентабельність трудових ресурсів	0,1
2	Співвідношення темпів зростання виручки та фонду оплати праці	0,09
3	Коефіцієнт оборотності всіх оборотних активів	0,25
4	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	0,08
6	Коефіцієнт оборотності товарів	0,18
7	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	0,1
8	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0,2

Рівень тактичної безпеки буде доцільно визначити для 2014 року, оскільки за формулою (наведеною в Розділі 1) необхідно зробити оцінку кожної складової тактичної безпеки, яку при обрахунках було зроблено на основі найкращих показників за період з 2011 по 2014 рік.

Отже, в 2014 році рівень тактичної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс" становив - 0,35.

Також слід відмітити, що належний рівень економічної безпеки значною мірою залежить від інтелекту та професіоналізму кадрів, що працюють на підприємстві.

Таблиця 2.4

Оцінка складових тактичної безпеки ТОВ

№	Показник	Оцінка
1	Рентабельність трудових ресурсів	0,01
2	Співвідношення темпів зростання виручки та фонду оплати праці	0,09
3	Коефіцієнт оборотності всіх оборотних активів	0,07
4	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	0,02
5	Коефіцієнт оборотності товарів	0,03
6	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	0,06
7	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0,07

ТОВ "Медичний комплекс " - має ряд позитивних моментів, які впливають саме не інтелектуальну складову тактичної безпеки, а саме:

підвищення інтелектуального потенціалу за рахунок провідних висококваліфікованих працівників;

підвищення частки інженерно-технічних працівників у загальній чисельності працівників;

підвищення освітнього рівня працівників.

2.2 Аналіз методів оцінювання управління економічною безпекою ТОВ "Медичний Комплекс"

Економічну безпеку підприємства характеризує сукупність кількісних та якісних показників. Найважливішим серед них вважається рівень економічної безпеки, який можна оцінити як з якісного, так і з кількісного боку. Значення цього показника показує можливість стійкого і максимально ефективного функціонування підприємства на сучасному етапі його розвитку і потенціал зростання в майбутньому. Тому, для поліпшення ефективності діяльності підприємств необхідною є розробка відповідної системи оцінки рівня економічної безпеки підприємства з врахуванням впливу підприємницьких ризиків.

Сучасна економічна література обмежується лише поверховим розглядом існуючих методик оцінки економічної безпеки підприємства і не дає жодних конкретних рекомен-дацій, яку із них краще застосовувати при впливі того чи іншого виду ризику.

При індивідуальному використанні жодна із існуючих методик оцінки рівня економічної безпеки підприємства не дає достовірних результатів. Аналіз економічної літератури, зокрема праць Андрощук Г. А., Арєф'єва О. В., Варналія З. С., Войнаренка М. П, Гаврилюка А. М., Донця Л. І., Іванюти Т. М., Камлика М. І., Козаченко Г. В., Ляшенко О. М., Олейникова Є. А., Пономарьова В. П., Яременко О.Ф. довів, що більшість наявних наукових джерел присвячена аналізу загальних методик оцінки економічної безпеки, проте доцільність їх використання з врахуванням рівня впливу підприємницьких ризиків не була розкрита в достатній мірі.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Більшість вітчизняних та зарубіжних розробок методик оцінки рівня економічної безпеки присвячено проблемам забезпечення економічної безпеки регіону та держави, а питанням безпеки підприємств приділяється значно менше уваги. Завдяки оцінці рівня економічної безпеки підприємства можна проаналізувати ефективність діяльності організації, виявити її проблемні ділянки та попередити можливі загрози для бізнесу, що можуть виникнути при настанні того чи іншого ризику. Саме тому розробка методики оцінки економічної безпеки підприємства з урахуванням впливу підприємницьких ризиків є важливою в сучасних умовах, що обумовлює актуальність наукового дослідження і дозволяє сформулювати мету і ключові завдання наукової статті.

Виклад основного матеріалу. Аналіз основних методик визначення рівня економічної безпеки підприємства дозволяє стверджувати, що кожна з них має певні обмеження у використанні, відтак не дає змоги повно і точно визначити існуюче становище підприємства. А саме, варто зазначити, що:

- різноманітність підходів до оцінки економічної безпеки підприємства обумовлюються різними цілями, які ставляться під час оцінки;

- в методиках виділяються різні групи і системи показників, проте відсутні показники, котрі дозволяють оцінити такі складові економічної безпеки як ринкова, правова, екологічна;

- проблематично практично застосовувати запропоновані методики, оскільки відсутні статистичні дані для проведення розрахунків;

- система показників перевантажена, що викликає труднощі й ускладнює проведення оцінки. Велика кількість показників не підвищує точність достовірність оцінки. Саме тому, пропонуємо здійснювати розрахунок інтегрального індексу економічної безпеки підприємства на основі оцінки впливу чинників підприємницького ризику. Інтегральний індекс служить для отримання інформації про стан економічної безпеки підприємства в цілому або окремих складових. Метою упорядкування понятійного апарату дослідження є необхідність уточнити сутність терміну «економічний індикатор». Оскільки він походить із західної науки, доцільно звернутися в першу чергу до її доробок. Поняття, терміноване цим словосполученням, визначається провідними зарубіжними виданнями без суттєвих розбіжностей. Декілька довідників з економіки пропонують розглядати економічний індикатор як серію статистичних даних, що використовуються економістами для аналізу і прогнозування змін у економічній діяльності. Коротка Британська енциклопедія інтерпретує економічні показники як статистику, що використовується для визначення стану загальної економічної активності, особливо для прогнозування майбутнього. Маркетинговий словник визначає економічні індикатори як індекси, що визначаються на основі даних, зібраних за тривалий період, і показують умови бізнесу та загальну економічну активність .

У вітчизняній науковій літературі індикатор розглядається як цифровий показник зміни економічної величини, що використовується для обґрунтування економічної політики, спрямованості розвитку економічних процесів та оцінки їх результатів . Необхідно також зазначити, що в сучасній економічній літературі поруч з терміном «індикатор» часто вживається термін «показник». Деякі вітчизняні автори намагаються їх розмежувати, посилаючись на їх різне змістове наповнення. Однак з огляду на відсутність в англійській мові відповідного лінгвістичного аналога та несуттєві у економічному контексті тонкощі, що відрізняють два вказаних слова, можна розглядати «індикатор» і «показник» як взаємозамінні поняття, що можуть на рівних вживатися у наукових текстах .

З огляду на вищенаведені міркування, пропонуємо індикатори - показники економічної безпеки підприємства, розглядати як орієнтований економічний показник вимірювання, що дає змогу певною мірою передбачити, в якому напрямі слід очікувати розвиток економічних процесів. Комплексний інтегральний індекс економічної безпеки підприємства визначається поетапно на основі врахування впливу підприємницьких ризиків. Вважаємо за доцільне враховувати рівень підприємницького ризику за складовими економічної безпеки як показник-індикатор для визначення рівня економічної безпеки підприємств. Система показників-індикаторів, що одержали кількісний вираз, дозволяє завчасно сигналізувати про небезпеку і вживати заходи з її попередження. Запропонована методика побудована на розрахунку 10 часткових індикаторів (складових) економічної безпеки, поділених на 6-10 груп індексів, якими виступають ризики впливу на безпеку підприємства та визначені інтегрального індексу економічної безпеки підприємства. Кожен із запропонованих індикаторів складається із найбільш важливих чинників підприємницьких ризиків, які відображають окремі напрямки впливу ризиків та формують стабільність діяльності підприємства.

Саме тому ми пропонуємо здійснювати розрахунок інтегрального індексу економічної безпеки підприємства за етапами, що відображені на рис.2.1.

Рис. 2.1. Послідовність інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства

На першому етапі визначення рівня економічної безпеки підприємства здійснюється підбір сукупності індикаторів, які використовуватимуться для оцінювання стану функціональних складових економічної безпеки.

Огляд економічної літератури з питань економічної безпеки показав, що в більшості методик основна увага приділяється дослідженню тільки фінансових показників, які присутні в офіційній бухгалтерській звітності. На наш погляд, фінансово орієнтовані системи показників - індикаторів не охоплюють повною мірою комплексності процесів управління економічною безпекою підприємств. Фінансові показники описують значну кількість, проте все ж не всі процеси діяльності підприємства, й забезпечують однобічну спрямованість і перешкоджають адекватним діям із забезпечення економічної безпеки підприємства.

Для оцінки стану економічної безпеки використовують відомі статистичні індикатори й класичні залежності. Однак, циклічний характер розвитку ринку із глибокими, слабко прогнозованими кризами, особливо останніх десяти років, зумовлює необхідність розробки й застосування спеціальних систем показників-індикаторів, що досліджують кон'юнктуру і дають можливість завчасно сформувати уявлення про виникаючі загрози для успішної діяльності підприємства.

Розробка ефективної системи індикаторів економічної безпеки складна методологічна проблема, оскільки, як відзначає Гутман В. Г., їх кількість і якість повинна бути достатньою для того, щоб завчасно й адекватно сигналізувати про виникнення і розвиток дестабілізуючих тенденцій в економіці, одночасно не обтяжуючи систему економічної безпеки, яка створена для безпомилкового і оперативного реагування на можливі загрози.

На нашу думку, основними принципами в процесі формування системи показників-індикаторів економічної безпеки підприємства повинні стати простота проведення, оперативність розрахунків та збалансованість відібраних показників-індикаторів.

При формуванні системи індикаторів-показників необхідно враховувати їх незалежність (відсутність функціональної або тісної залежності між критеріями), повноту (облік усіх якісних сторін суб'єкта), інформативність (змінюваність значень критеріїв у часі і просторі), вимірюваність (визначення типів шкал вимірювання критеріїв) та стабільність (незмінність складу системи критеріїв для порівняння оцінок управлінця в стратегічному плані).

Для здійснення даної процедури нами пропонується використання якісного аналізу ранжування чинників ризиків підприємств легкої промисловості за складовими економічної безпеки.

На другому етапі здійснюється визначення ймовірності індикаторів економічної безпеки підприємства. Найпоширенішим методом, який використовується у процесі оцінки, є метод експертних оцінок, на основі якого отримується необхідна інформація щодо підприємницьких ризиків, що можуть загрожувати діяльності підприємств легкої промисловості, за результатами обробки та узагальнення думок досвідчених підприємців або фахівців.

З метою отримання детальної інформації щодо ризиків, які найбільш важливі в діяльності підприємств легкої промисловості, та визначення сили такого впливу, необхідно застосовувати метод експертних оцінок на основі анкетного опитування.

Для узагальнення оцінок експертів використовуємо метод адитивної згортки показників, який використовується у тому випадку, коли інди-катори незалежні по значущості і їх можна виміряти в кількісній шкалі.

Величина відносної ймовірність впливу індикаторів визначається за формулою:

(1.5)

де aij - бальнаlj=1?Ri, оцінка значущості i-го індикатора, яка дана j-м експер-том тому значенню показника;

j - індекс експерта; і - індекс критерію;

n - кількість індикаторів; m - кількість експертів.

Третій етап полягає у наданні показникам економічної безпеки вагових коефіцієнтів. Ваговий коефіцієнт - числовий відносний показник, який характеризує ступінь вагомості або важливості його прояву на діяльність підприємства. Загальновідомим залишається факт про неоднозначність ступеня впливу окремих факторів на підсумковий результат.

Для ефективного управління діяльністю підприємства, з врахуванням впливу ризиків на його економічну безпеку, виникає необхідність про-ведення попереднього ранжування чинників ризиків для відсікання не-впливових або несуттєвих, за допомогою визначення вагових коефіцієнтів важливості показників економічної безпеки підприємства. За умов фраг-ментарності теоретичних досліджень з цього питання та значної неви-значеності середовища для вирішення поставленої задачі ми пропонуємо оцінити чинники підприємницького ризику в зіставленні із величиною факторів загроз, які більшою чи меншою мірою впливають на діяльність підприємства.

На основі експертного аналізу вибирають інформативні для фінансово-господарської діяльності підприємства чинники ризику і визначають їх вагові коефіцієнти.

На четвертому етапі здійснюється визначення рівня кожної складової економічної безпеки підприємства. Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою здійснюється за формулою:

lj=1?Ri (1.6)

де lj - інтегральний індикатор складової економічної безпеки підпри-ємства;

(1.7)

де нij - ваговий коефіцієнт i-го індикатора, яка дана j-м експертом і-тому значенню показника;

wij - ймовірність прояву і-того індикатора, який даний j-м експертом і-тому значенню показника;

ni - кількість рівнів і-ої складової економічної безпеки.

Оскільки між рівнем підприємницького ризику за і-тою складовою економічної безпеки та економічною безпекою підприємства існує обернена залежність - зростання рівня підприємницького ризику погіршує рівень економічної безпеки, і навпаки - необхідно знаходити різницю між найвищим значенням узагальненої оцінки рівня складової економічної безпеки та розрахунковим значенням складової безпеки.