Оцінка управління економічною безпекою в медичній галузі

Відповідно даною дією здійснюється нормалізацію показників-індика-торів, яка являє собою перехід до такого масштабу вимірювань, коли «найкращому» значенню показника відповідає значення 1, а «найгіршому» - значення 0, оскільки ризики є дестимуляторами для економічної безпеки підприємства.

На п'ятому етапі здійснюється конкретизація вагових коефіцієнтів складових економічної безпеки підприємства, які показують відноснуважливість відповідної складової економічної безпеки підприємства в загальній сукупності складових. Вони визначаються шляхом ранжування складових економічної безпеки підприємства із присвоєнням їм питомих ваг у частках одиниці. Для визначення вагових коефіцієнтів можуть бути використані: метод експертних оцінок, прийоми кореляційного аналізу, метод графів та інші економіко-математичні методи. Однак використання зазначених методів ускладнюється тим, що вагові коефіцієнти стандартизованих одиничних показників у підсумковій оцінці економічної безпеки підприємства не піддаються безпосередньому виміру жодним із вищезгаданих методів. У зв'язку з цим перспективним є застосування методу експертних оцінок. Експертне оцінювання вагових коефіцієнтів економічної безпеки підприємства здійснювалося на основі анкетування.

На шостому етапі на основі запропонованої методики здійснюється визначення інтегрального індексу економічної безпеки підприємства, який розраховується за формулою:

l = l j ?d j (1.8)

де dj - вагові коефіцієнти складових економічної безпеки підприємства. При цьому dj задовольняє такі умови: 0 ? d j ?1, а ?d j =1. Інтегральний індикатор окремої складової економічної безпеки набуває найкращого «оптимального» значення, коли lj=1, і найгіршого значення, коли lj=0. Якщо рівень ризику за певною складовою економічної безпеки відсутній, відповідно збільшується вага іншої складової безпеки підприємства, що в сумі виключає вплив на значення загального рівня інтегрального індексу економічної безпеки підприємства.

Таким чином, процес забезпечення економічної безпеки підприємства можна розглядати як процес запобігання збиткам від негативних дій за різними напрямками фінансово-господарської діяльності шляхом оцінки реальних та потенційних внутрішніх та зовнішніх чинників підприємницьких ризиків, які є невід'ємною складовою діяльності будь-якого підприємства.

Запропонована оцінка економічної безпеки підприємства охоплює всі найбільш важливі аспекти управлінської діяльності, виключає дублювання окремих показників, дає змогу швидко отримати картину стану рівня безпеки підприємства. Розглянута методика має наявні переваги та може також використовуватися підприємствами для внутрішньої оцінки їх безпеки з метою виявлення сильних і слабких позицій підприємства. Інтегральний показник дає можливість оцінювати економічну безпеку як в динаміці, так і на певний момент часу. Тобто, вирішується головна проблема всіх загальноприйнятих показників - недосконалість статичних розрахунків, на підставі яких неможливо дійти обґрунтованих висновків стосовно погіршення чи поліпшення фінансово-економічного стану підприємства. Такий підхід дозволяє порівняти різні типи підприємств окремої галузі.

На основі проведеного аналізу, використовуючи метод експертних оцінок, пропонуємо виділяти наступні рівні економічної безпеки підприємства: високий, середній, задовільний, низький .Найвищий ступінь безпеки досягається за умови, що весь комплекс індикаторів перебуває в межах допустимого інтервалу граничних значень, а граничні значення одного показника досягаються незалежно від інших. Допустимий рівень підприємницького ризику не може досягатися одночасно за кожною складовою економічної безпеки підприємства. За одними складовими економічної безпеки ризики мають належний рівень, за іншими ні.

Висновки і пропозиції. Таким чином, рівень підприємницьких ризиків є ключовим інструментом впливу на рівень економічної безпеки підприємства, що породжує необхідність розробки ефективного механізму управління підприємницькими ризиками в системі економічної безпеки підприємства, який дасть змогу підприємству забезпечити прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на мінімізацію чи уникнення впливу ризику на діяльність підприємства, а отже і досягти високого рівня його економічної безпеки.

2.3 Аналіз системи управління економічною безпекою ТОВ "Медичний Комплекс"

Для ТОВ "Медичний Комплекс" ми пропонуємо визначити рівень економічної безпеки на основі рівня лише поточної та тактичної безпеки, оскільки стратегічна безпека характеризує наявність та якість ресурсів у розпорядженні підприємства взагалі, тобто наявність новітніх технологій, кваліфікованого персоналу, доступу до ресурсів).

Тому стосовно рівня стратегічної безпеки досліджуваного підприємства можна сказати, що він є на високому рівні. Адже він забезпечений тим що, на підприємстві частка співробітників з вищою освітою становить 100%, провідні інженери підприємства, які очолюють сервісну службу, також мають значний досвід роботи в даній сфері (в середньому 25 років), а також наукові ступені. Штат підприємства є стабільним і плинність кадрів не значна, за рахунок відповідної мотивації персоналу. Також налагоджені відмінні стосунки з закордонними партнерами, що гарантує стабільне постачання товарів при першій же необхідності. Плани продажів на підприємстві на наступний рік затверджуються ще в 2й половині поточного року.

Визначимо загальний рівень економічної безпеки для ТОВ "Медичний Комплекс" у 2014 році:

ЕБ = = = 0,99

Отже, рівень економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс" у 2009 році був високим і становив 0,99, що свідчить про те, що підприємство перебуває у стані абсолютної безпеки - загрози господарській діяльності практично відсутні. Платоспроможність стійка, бо забезпечена високою ефективністю основної діяльності та великим економічним потенціалом. Антикризове управління може бути обмежене аналізом рівня ЕБ, моніторингом можливих загроз, визначенням пріоритетних напрямів подальшого розвитку підприємства.

Стосовно основних показників, які використовувались для оцінки рівня ЕБП ТОВ "Медичний Комплекс", то можна сказати, що наприклад, рентабельність активів повинна бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. Будучи найважливішим показником ефективності її діяльності, він поєднує весь набір елементів, що описують різні сторони роботи підприємства. Аналізуючи взаємозв'язки, можна виділити елементи, що справляють найбільш сильний негативний вплив, і зосередити увагу на них.

Оборотні активи ТОВ "Медичний Комплекс" в залежності від джерел фінансування формуються на 94,85% у 2012, на 85,98% у 2013, на 86,49% у 2014 році за рахунок позикових коштів, зокрема за рахунок кредиторської заборгованості. Частка власного оборотного капіталу в 2012 році становить 5,15%, в 2013 році 14,2%, в 2014 - 13,51%.

В цілому кредиторська заборгованість є найбільш поширеним і в багатьох випадках єдиним способом фінансування оборотних активів.

В більшості випадків сучасна ринкова логіка визначення необхідності в оборотних активах має наступний вигляд: спочатку визначається необхідність в валовому оборотному капіталі для підтримки ділової активності в планових обсягах, потім оцінюються можливості використання в обороті підприємства кредиторської заборгованості та інших залучених коштів. Необхідність у власному оборотному капіталі визначається по остаточному принципу. Уміле управління кредиторською заборгованістю, дозволяє їм значно скоротити потребу в власних грошових коштах.

Така структура джерел формування оборотних активів при ефективній політиці управління ними дозволяє ТОВ "Медичний Комплекс" :

забезпечити безперебійну роботу підприємства;

знизити обсяги вільних поточних активів і як наслідок, знизити витрати на їх фінансування;

прискорити оборот оборотних активів;

максимізувати прибуток підприємства при збереженні ліквідності.

Управління оборотними активами в першу чергу має передбачати визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотних активів повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне функціонування підприємства, з іншої - мінімізувати наявність недіючих поточних активів.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу ТОВ "Медичний Комплекс" показує яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті підприємства. У 2013 та 2014 році ТОВ "Медичний Комплекс" використовувало 80% і 89% відповідно власного капіталу в обороті підприємства, що характеризує гнучкість використання власних коштів. В 2013 році порівняно з 2012 спостерігається різке збільшення (на 31%) використання власних коштів, що є негативною тенденцією, оскільки таке різке збільшення спричиняє зменшення інших показників.

Коефіцієнт самофінансування підприємств є досить низьким, тому що основу оборотних коштів ТОВ "Медичний Комплекс" становить кредиторська заборгованість.

Забезпечення ліквідними активами підприємства є також досить високим. Частка власного оборотного капіталу в покритті запасів є низькою. Для того, щоб підприємство залишалося стійким і платоспроможним йому необхідно здійснювати безперервний моніторинг власної розробленої ринкової стратегії поведінки залученого капіталу. Оскільки кредиторська заборгованість велика, то це збільшує можливості фірми по розширенню діяльності, дозволяє використати ефект фінансового важеля, підвищити рентабельність власного капіталу. В іншому випадку банківські кредити замість забезпечення росту компанії, її фінансового оздоровлення можуть спровокувати кризову ситуацію.

ТОВ "Медичний Комплекс - необхідно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання потужності підприємства, підвищення конкурентоздатності товарів, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення платоспроможності підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.

Також, щодо тактичної безпеки, то ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю, другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості також зростає, що є позитивною тенденцією. Також спостерігається зростання коефіцієнту оборотності товарів, що є показником хорошого обороту наявних у підприємства товарів. В 2014 році спостерігалось скорочення операційного та фінансового циклу, що є позитивною тенденцією.

Підвищення ефективності діяльності підприємства здійснюється за рахунок прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту. ТОВ "Медичний Комплекс" може збільшити число обертів шляхом скорочення періоду обігу.

Таке скорочення потребує більш ефективного і раціонального використання ресурсів, прискорення документообороту і розрахунків. Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен для здійснення операційної діяльності і тим ефективнішою є діяльність підприємства.

Отже для підтримки рівня економічної безпеки на існуючому рівні та її покращення, керівництву ТОВ "Медичний Комплекс" пропонуємо розробити програму забезпечення цільового рівня економічної безпеки (див Розділ 3), та на підставі даної програми здійснювати моніторинг економічної безпеки підприємства, моніторинг можливих загроз та способів їх усунення.

 Розділ 3.

Розробка програми забезпечення цільового рівня економічної безпеки підприємства

Програма забезпечення економічної безпеки підприємства .Зміст економічної безпеки підприємства передбачає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників. Для визначення змісту даної системи заходів для конкретного підприємства, яке функціонує на сучасному ринку, ми пропонуємо концепцію програми забезпечення економічної безпеки підприємства.

В основі створення концепції програми забезпечення економічної безпеки підприємства лежить узагальнююча характеристика усіх складових, які необхідно використовувати для моніторингу економічної безпеки на підприємстві. Дану програму можна використовувати за основу для впровадження політики управління ЕБ на підприємстві. При цьому програма дозволяє координувати всі моменти починаючи від визначення основних загроз і закінчуючи оцінкою результативності впровадження даної програми.

Програма забезпечення економічної безпеки підприємства - це офіційно затверджений на підприємстві документ, в якому відображено комплекс узгоджених цілей, завдань, вимог та умов організації заходів з забезпечення економічної безпеки на підприємстві, визначені виконавці та відповідальні особи, а також узгоджена система управління реалізацією програми.

В Таблиці 3.1 наведені основні підходи до визначення поняття програма у різному контексті.

 Таблиця 3.1

Узагальнена характеристика підходів до визначення поняття програми забезпечення економічної безпеки

№	Контекст	Зміст
1.	Цільова комплексна програма	Система пов`язаних між собою за змістом, термінами, виконавцями, ресурсами заходів (дій), виробничо-технічного, науково-технічного, соціального, організаційного характеру, направлених на досягнення єдиної мети, вирішення спільної проблеми. В такій програмі повинні бути представлені цілі, шляхи та засоби вирішення програмної проблеми. [19]
2.	Програма розвитку	це документ, який характеризує шляхи, способи розв`язання проблем, завдання та заходи, які необхідно здійснити для покращення та модернізації здійснення певного процессу. [19]
3.	Антикризова програма	це спеціальним чином підготовлений внутрішній документ, у якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах підприємства, його структурних підрозділів та функціональних служб для досягнення поставленої мети - виведення підприємства з кризового стану. [30]
4.	Програма забезпечення	Структура, затверджена для управління групою взаємопов`язаних проектів, для забезпечення ефективної взаємодії між ними з метою об`єднання клієнта та проектної команди спільною метою, та надання їм єдиного центру комунікацій для успішного здійснення роботи. [30]
5.	Соціальна програма	комплекс узгоджених заходів за цілями, термінами, ресурсами та виконавцями у масштабах визначеної території та галузі соціальної сфери, що спрямовані на вирішення комплексу соціальних проблем [19]
6.	Стабілізаційна програма	програма стабілізації, оздоровлення економіки країни, здійснення якої є елементом та умовою деяких форм кредитування з боку Міжнародного валютного фонду; сукупність заходів, які приймаються правлінням країни зі стабілізації економіки, виходу з економічної кризи. [30]

Типовий формат програми забезпечення економічної безпеки підприємства, розроблений нами на основі дослідження механізмів забезпечення економічної безпеки підприємства зображено на Рис.1.

Основними складовими такої програми є:

1. Опис проблемної ситуації у сфері безпеки підприємства

2. Цільові параметри економічної безпеки підприємства

3. Заходи щодо реалізації забезпечення економічної безпеки підприємства (детальна характеристика, та розподіл завдань серед виконавців на підприємстві)

4. Бюджет засобів на виконання програми та визначення основних критеріїв економічності

5. Форми та механізм контролю за реалізацією програми (визначення всіх зацікавлених сторін та їх повноважень щодо управління реалізацією програми)

6. Оцінка результативності досягнення програми

Рис.3.1. Типовий формат програми забезпечення економічної безпеки підприємств

Зміст, вимоги та методичне забезпечення розробки окремих розділів Програми є такими:

1) Опис проблемної ситуації у сфері безпеки підприємства

Для визначення основних проблем, які загрожують безпеці підприємства необхідно визначити основні "зовнішні" та "внутрішні" загрози є глибоко індивідуальними для кожного окремого суб'єкта господарювання. Але разом з тим, на наш погляд, вказані нижче категорії включають в себе окремі елементи, які можуть бути застосовані до будь-якого суб`єкта господарської діяльності.

Загрози ЕБП - потенційні чи реальні дії фізичних чи юридичних осіб, що порушують стан захищеності суб`єкта господарювання і здатні призвести до припинення його діяльності або до економічних та інших втрат [24].

Ознаки характерні для загроз економічної безпеки підприємства :

Свідомий і корисливий характер;

Спрямованість дій на нанесення збитку;

Протиправний характер дій.

На нашу думку, основними, характерними для всіх підприємств зовнішніми загрозами та дестабілізуючими факторами є:

протиправна діяльність кримінальних структур, конкурентів, фірм та приватних осіб, які займаються промисловим шпіонажем або шахрайством;

неспроможні ділові партнери;

раніше звільнені за різноманітні вчинки співробітники підприємства;

правопорушення з боку корумпованих елементів з числа представників контролюючих та правоохоронних органів.

До внутрішніх загроз та дестабілізуючих факторів відносяться:

дії або бездіяльність співробітників підприємства, які суперечать інтересам його комерційної діяльності, наслідком яких можуть бути нанесення економічного збитку компанії, витік або втрата інформаційних ресурсів (в тому числі інформації, яка складає комерційну таємницю та конфіденційну інформацію);

підрив ділового іміджу компанії в бізнес-кругах;

виникнення проблем в стосунках з реальними та потенційними партнерами (наприклад, втрата важливих контрактів);

конфліктні ситуації з представниками кримінальної сфери, конкурентами, контролюючими та правоохоронними органами;

виробничий травматизм або загибель персоналу і т.д.

Після визначення основних груп ризиків, які впливають на ЕБП необхідно дати оцінку негативного впливу даних загроз на діяльність підприємства. А саме, розмістити загрози в порядку зростання їх негативного впливу на ЕБП. Необхідно зауважити, що кількісний та якісний аналіз всіх наведених вище загроз дозволяє зробити висновки про те, що надійний захист економіки будь-якої компанії можливий лише за комплексного та системного підходу до її організації.

2) Цільові параметри економічної безпеки підприємства

Основною метою ЕБП є його стійке і максимально ефективне функціонування в даний час та забезпечення високого потенціалу розвитку і покращення діяльності підприємства в майбутньому, шляхом виявлення та усунення всіх можливих загроз його економічній безпеці.

Створюючи даний розділ програми ЕБП, необхідно звернути увагу на якісне визначення цільового стану підприємства, а також кількісне за допомогою формування системи планових показників. За допомогою таких показників в подальшому проводиться моніторинг за перебігом реалізації програми.

До основних завдань та цілей забезпечення ЕБП при розробці даного розділу можна віднести:

виявлення, прогнозування небезпек та загроз і запобігання їм;

створення власної служби безпеки;

захист законних прав та інтересів підприємства та його співробітників;

збір, аналіз, оцінка даних та прогнозування розвитку обстановки;

вивчення партнерів, конкурентів, клієнтів, кандидатів на роботу в компанії;

забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стабільності та незалежності підприємства;

забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності того чи того суб`єкта господарювання;

досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративної діяльності;

мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи усіх підрозділів підприємства та відділів організації;

ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майні а також комерційних інтересів.

Наведені вище цільові параметри ЕБП в цілому є загальними для всіх підприємств. Їх урізноманітнення та розширення повинні забезпечуватись під час формування програми для окремого підприємства з урахуванням його виду та особливостей діяльності.

Критерії і показники безпеки підприємства

Під час складання програми забезпечення ЕБП пропонуємо здійснювати відбір конкретних показників на базі одного з 2х підходів:

на основі евристичних методів із залучення бригади експертів. В цьому випадку найбільш ефективним є метод "Дельфі".

Метод "Дельфі", або метод "дельфійського оракула", являє собою ітеративну процедуру анкетного опитування. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами та забезпечення їх повною інформацією за всіма результатами оцінок після кожного туру опитування зі збереженням анонімності оцінок, аргументації і критики. [87].

Виходячи з розуміння суті поняття економічної безпеки вважаємо, що в системі показників повинні бути сформульовані такі блоки:

індикатори якості потенціалу;

індикатори виробництва;

індикатори стану ринку та позиції на ньому суб`єкта господарювання;

індикатори фінансового стану підприємства;

соціальні індикатори;

екологічні індикатори;

Після підбору необхідних індикаторів для підприємства, яке буде оцінюватись, потрібно обрати підхід для визначення рівня економічної безпеки. На нашу думку, найбільш вдалою буде оцінка рівня економічної безпеки за моделлю тримірної діагностики, але при відповідному до особливостей підприємства наборі показників для визначення поточної, тактичної та стратегічної безпеки.

4) Заходи щодо реалізації забезпечення ЕБП

Основні заходи, яких слід вжити для забезпечення ЕБП підприємства:

Підвищення рівня поточної безпеки;

Забезпечення високого рівня прибутковості основної діяльності;

Забезпечення високого рівня ефективності використання ресурсів;

Забезпечення високого рівня ліквідності активів (оскільки низька ліквідність активів підприємства може спричинити втрату платоспроможності та його банкрутство впродовж наступного року або навіть місяця);

Покращення рівня науково-технологічного потенціалу.

В цілому дані заходи необхідно розглядати в розрізі окремих складових ЕБП. Зокрема, для фінансової - відмова від здійснення фінансових операцій рівень ризику яких є надмірно високим; Відмова від продовження господарських відносин з партнерами, які систематично порушують контрактні зобов`язання; відмова від використання у великих об`ємах позикового капіталу; відмова від використання тимчасово вільних грошових активів у короткострокових фінансових інвестиціях. Для інформаційної - управління інформаційною безпекою; чіткий розподіл обов`язків, які повинні виконувати відповідальні особи з питань збереження інформації та її конфіденційності. Для силової - гарантування безпеки майна, капіталу та співробітників підприємства, для техніко-технологічної - розробка технологічної стратегії розвитку підприємства та для кадрової - чітко сформульована організація системи управління персоналом.

Під час формування системи основних заходів було побудовано стратегічну карту досягнення економічної безпеки (Додаток І), за допомогою якої вдалося ще раз довести те твердження, що всі завдання можуть бути виконані лише завдяки чітко сформульованій організації системи управління персоналом. Виконання завдань по всіх блоках є передумовою успішного досягнення виконання завдань основного, а саме фінансового блоку.

5) Формування та механізм контролю за реалізацією програми (визначення всіх зацікавлених сторін та їх повноважень щодо управління реалізацією програми)

Контроль за реалізацією програми повинні здійснювати зацікавлені особи (кредитори, власники, органи державного управління тощо) шляхом перевірки результатів виконання поставлених завдань підрозділами та виконавцями. Також для забезпечення швидкого та ефективного виконання поставлених завдань необхідно звернути увагу на методи стимулювання персоналу та провести навчальні тренінги стовно ознайомлення працівників з важливістю та доцільністю забезпечення виконання даної програми.

В будь-якому випадку за реалізацією програми забезпечення ЕБП контроль повинен здійснювати керівний апарат підприємства.

В ході виконання робіт за стратегічними планами та програмами треба встановлювати та контролювати конкретні терміни стосовно всіх робіт, які виконують усі учасники програми, постійно вирішувати питання щодо перерозподілу ресурсів, кооперації та взаємодії між окремими виконавцями і завданнями, а також щодо оцінки результатів ефективності прийнятих рішень. Усе це знаходить відображення в роботах з координації окремих видів діяльності з метою вчасного і якісного досягнення цілей. Контроль реалізується за допомогою обліку. На основі результатів, отриманих за допомогою обліку, можна приймати рішення про характер і напрямки змін, що здійснюються на підприємстві, від якості обліку залежить якість прийнятих рішень та ефективність функціонування підприємства взагалі.

Контроль буде найбільш об'єктивним та ефективним тоді, коли складено систему нормативів (стандартів) виконуваних робіт і кінцевих результатів (цілей). Насамперед мають розроблятися нормативи витрат грошей та часу, що доповнюються системою тих показників, які керівники підприємства (або програми) вважають найважливішими для діяльності об'єктів контролю. Нормативами Програми забезпечення ЕБП є відповідні стратегічні цілі та планові параметри стратегій. Тобто необхідно встановити певні інтервальні значення для індикаторів (min і max). Розрізняють так звані "контрольні точки", тобто такі значення індикаторів, які виходять за межі інтервалів і мають привернути увагу керівників, змусити їх розробляти коригуючі дії.

Для контролю витрат використовуються діючі та розроблені спеціально для контролю за програмами звіти:

про фактичні витрати грошових ресурсів порівняно з планом (нормативом, стандартом);

про фактичне використання трудових і матеріально-технічних ресурсів (порівняно з нормативами та стандартами);

про коригування витрат щодо окремих завдань і напрямків програми;

про витрати на виконання робіт у всіх співвиконавців завдань програми тощо.

Бюджет коштів на реалізацію програми

В своїй діяльності підприємство самостійно приймає рішення стосовно вибору окремих центрів витрат, які в майбутньому матимуть вплив на його фінансовий стан.

Для створення бюджету коштів на реалізацію програми ЕБП, то він матиме місце якщо планові заходи потребують додаткового фінансування. В цілому витрати на реалізацію програми повинні бути включені в такі бюджети підприємства як бюджет оплати праці та бюджет адміністративних накладних витрат. Тому що бюджет оплати праці включає в себе заохочення та премії, які в будь-якому разі необхідно буде виплачувати реалізаторам програми, а бюджет адміністративних накладних витрат - це деталізований план поточних витрат, які не пов'язані з виробництвом та збутом, але є необхідними для підтримки діяльності підприємства.

7) Оцінка результативності досягнення програми

Основною метою забезпечення економічної безпеки підприємства є звичайно досягнення необхідного рівня ЕБП. Оцінка результативності досягнення програми повинна проводитись на основі діагностики значень основних показників поточної, тактичної та стратегічної безпеки, а також за допомогою визначення рівня ЕБП на момент завершення реалізації програми. І при порівнянні рівня ЕБП (0-,0,25-дуже низький; 0,25-0,50-низький; 0,50-0,75-нестійкий; 0,75-0,95-задовільний; 0,95-1,00 і більше - високий) в період до реалізації програми та після її реалізації можна говорити про результативність досягнення програми.

В будь-якому разі, якщо реалізація програми забезпечення ЕБП на підприємстві пройшла успішно і була дієвою, не варто на цьому зупинятись.

 Висновки

Економічна безпека підприємства - це такий стан, який характеризує захищеність фінансово-економічного, комерційного, інтелектуально-кадрового, виробничо-технічного, соціального, інноваційно-технологічного та екологічного потенціалу підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, шляхом ефективного використання корпоративних ресурсів, а також забезпечення стабільного функціонування підприємства як у даний час, так і в майбутньому.

В наш час основним завданням кожного підприємства є те, що воно має постійно стежити за змінами на ринках, де реалізується продукція: як змінюється місткість ринку, попит на продукцію підприємства, ціни на неї, асортимент продукції ринку, конкурентоспроможність продукції, які існують можливості для освоєння нових ніш ринку.

Існуючі на сьогодні підходи до визначення рівня економічної безпеки підприємства не можна назвати такими, за допомогою яких можна визначити точний рівень економічної безпеки певного підприємства. Оскільки в сучасних умовах функціонування господарюючих суб`єктів, кожен з них має ряд особливостей, які кардинально відрізняють одне підприємство від іншого.

Дослідивши основні підходи до визначення рівня економічної безпеки підприємства, можна зробити висновок, що найкраще здійснювати оцінку рівня на основі тримірної діагностики, але при цьому формувати набір показників, характерний виключно для досліджуваного підприємства, за допомогою яких у нього буде можливість найбільш адекватно оцінити рівень своєї економічної безпеки на ринку України в цілому, в певній галузі, або навіть в середині підприємства.

Можна зробити висновок, що найважливішими показниками при визначенні рівня економічної безпеки підприємства є показники, які забезпечують рівень поточної безпеки, а саме показники платоспроможності, ліквідності та фінансової незалежності.

І основним фактором задовільного фінансово-економічного стану є є високий рівень прибутковості основної діяльності підприємства.

Також при визначенні рівня економічної безпеки підприємства свою позицію і далеко не останню займають такі характеристики як інтелектуально-кадрова та інформаційна. Адже успіх підприємства на 50% залежить від того на скільки компетентним і, що не менш важливо, відданим є персонал даного підприємства, а також від кількості та якості наявних інформаційних ресурсів.

Було визначено рівень економічної безпеки підприємства для ТОВ "Медичний Комплекс " на основі визначення таких складових як поточна та тактична безпека, показники яких є основними у діяльності даного суб`єкта господарювання. Було визначено, що рівень економічної безпеки ТОВ "МК" у 2014 році був високим і становив 0,99, що свідчить про те, що підприємство перебуває у стані абсолютної безпеки - загрози господарській діяльності практично відсутні. Платоспроможність стійка, бо забезпечена високою ефективністю основної діяльності та великим економічним потенціалом. Антикризове управління може бути обмежене аналізом рівня ЕБ, моніторингом можливих загроз, визначенням пріоритетних напрямів подальшого розвитку підприємства.

Основною метою дослідження було створення концепції програми забезпечення економічної безпеки підприємства, яка наведена у Розділі 3.

В основі створення концепції програми забезпечення економічної безпеки підприємства лежить узагальнююча характеристика усіх складових, які необхідно використовувати для моніторингу економічної безпеки на підприємстві. Дану програму можна використовувати за основу для впровадження політики управління економічною безпекою на підприємстві. При цьому програма дозволяє координувати всі моменти починаючи від визначення основних загроз і закінчуючи оцінкою результативності впровадження даної програми.

На мою думку, запровадження та реалізація даної програми дозволить сучасним підприємствам забезпечити одну з найважливіших складових своєї діяльності, а саме забезпечити свою конкурентоспроможність. Адже у майбутньому економічні зміни відбуватимуться ще швидше, і тому тільки технології адаптації дозволять підприємствам змінюватися на стільки динамічно, на скільки це необхідно, щоб бути конкурентоспроможними.

Список використаних джерел

1.Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 № 887-XII ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

2.Закон України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003 № 964-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

3.Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 № 2135-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

4.Закон України "Про контррозвідувальну діяльність" від 26.12.2002 № 374-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

5.Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 № 2063-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

6.Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

7.Закон України "Про антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/

8.Андрощук Г.А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны. - К.: "ИН Юре", 2000. - 400с.

9.Бєлов О.Ф. Економічна безпека України: пріоритети та механізми забезпечення: Тез. доп. // М-ли конф.: Поглиблення ринкових реформ та стратегій економічного розвитку України до 2010 рокую Т.1.Ч. ІІ. - К., 1999.-128с.

10.Ващекин Н.П. Экономическая безопасность: институциональный подход. Монография., Урсул А.Д. - М.: изд-во МГУК, 2000.-276с.

11.Ващекин Н.П. Безопасность предпринимательской деятельности. Учебное пособие. - М.: Экономика, 2002. - 429с

12.Донець Л.І. Економічна безпека підприємства , Ващенко Н.В: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 240с.

13.Зубок М.І. Захист підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції і промислового шпигунства. - К.: КНТЕУ, 2007. - 133с.

14.Зубок М.І. Бізнес в екстремальних умовах - К.: КНТЕУ, 2008. - 183с.

15.Кавун С.В. Информационная безопасность в бизнесе. - Харьков: ХНЭУ, 2007.- 408с.

16.Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. - 208с.

17.Козаченко Г.В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення. , Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. , Монографія - К.: Лібра, 2003.-280с.

18.Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством. - К.: Київ. нац. торг. - екон ун-т, 2005. - 824с.

19.Ортинський В.Л., Керницький І.С., Живко З.Б. Економічна безпека підприємств, організацій та установ., Керницький І.С., Живко З.Б: Навч. пос. - К.: Правова єдність, 2009 - 544с.

20.Олейнікова Е.А. Экономическая и национальная безопасность. Учебник. - ЭКЗАМЕН XXI, 2005 - 768c.

21.Сумець О.М. Стратегії сучасного підприємства та його економічна безпека. Навчальний посібник - К.: Хай-Тек Прес, 2008. - 184с.

22.Словарь "Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: Книжный мир, 2003. - 895 с.

23.Шликов В.В. Комплексное обеспечение экономической безопасности. - Санкт-Петербург: "Алетейя", 1999.-138с.

24.Вовчак О.Д. Податкові ризики в системі управління економічною безпекою податкових структур в Україні // Фінанси України, - К, 2008 - № 11, с.41-46

25.Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства. // Фінанси України. - К, 2008 - № 4 - с.88-97.

26.Кириченко О.А. Деякі критерії оцінки економічної безпеки підприємства // Інвестиції: практика та досвід - К., 2008 - № 23. - с.22-24.

27.Кириченко О.А. Нормативно-правове регулювання системи ЕБП // Інвестиції: практика та досвід - Київ, 2009 - № 12 - с.31-35.

28.Коніжай М.В. Методи оцінки стабільності та економічної безпеки суб`єктів господарської діяльності // Фондовый рынок - Київ, 2009 - № 38 -с.15 - 21.

29.Кракос Ю.Б. Подход к оценке уровня финансовой составляющей экономической безопасности предприятия // Економіка, фінанси, право, 2006 - № 12 с.-7-12.

30.Ляшенко О.М. Керованість економічної безпеки підприємства: сутність, вимоги обмеження // Вісник Донецького державного університету управління - Донецьк, 2009 - № 3 (49) -с. 59-64.

31.Фокіна Н.П. Економічна безпека підприємства - найважливіша складова фінансової стійкості // Актуальні проблеми економіки, 2003 - № 8 (26) -с.111-114.

32.Шемаєва Л.Г. Стратегічне управління економічною безпекою підприємства // Проблеми науки. - Київ, 2009 - № 10-с.29-34.

33.Плєтникова І.Л. Визначення рівня і забезпечення економічної безпеки залізниці: Автореферат. - ХДАЗТ, Харків 2001.- 302с.

34.Чаговець Л.О. Моделі оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства: Автореферат. - Харків, 2010.-230с.

Размещено на Allbest.ru