Організація управління інтеграційним розвитком суб’єктів господарювання
Організація впровадження механізму управління інтеграційним розвитком та його архітектурно-структурної побудови. Структура моделі кластерно-мережної взаємодії, умови та принципи її впровадження, розробка рекомендацій щодо удосконалення окремих елементів.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 76,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організація управління інтеграційним розвитком суб'єктів господарювання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Забезпечення сталого зростання національних товаровиробників потребує активізації інноваційних процесів й орієнтації на новітні вимоги глобалізованого середовища. Разом з тим, при встановленні стратегічних імперативів діяльності суб'єктів господарювання слід враховувати розширення інтеграційних тенденцій, що проявляються через виникнення інтегрованих структур бізнесу (ІСБ) як гібридного типу, так і з чітко визначеною юридичною й організаційною структурою. Підтвердженням актуальності досліджень інтеграційних тенденцій є значні обсяги глобальних (4,7 трлн дол) й національних (14,5 млрд дол. або 5,5% від ВВП у 2007 р) M&A, активності ПФТС (27,6 млрд грн.) та участі вітчизняних ІСБ у IPO (3,1 млрд дол.). Подолання ж наслідків фінансової кризи вимагає впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних систем, забезпечення компліментарності технологічних процесів й поширення субконтрактних відносин, провадження логіки розширеної логістичної взаємодії й виникнення синергії ключових компетенцій підприємств.
Відповідно актуалізується потреба формування механізму управління новими формами співпраці суб'єктів господарювання, взаємодія яких утворює принципово нову предметну область дослідження. Однак в наявних розробках провідних вчених світу й пострадянського простору відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми організації управління інтеграційним розвитком (ОУІР) підприємств. Так, найбільш дослідженими є питання ідентифікації (Р. Акофф, Л. Грейнер, Е. Ерохина, М. Жук, Г. Морган, К. Фрайлінгер, А. Шегда) і визначення особливостей (В. Гончарук, С. Дихтер, М. Коленсо, Б. Кучін, О. Пушкар, О. Раєвнева, Дж. Стюарт, О. Тридід, Г. Широкова, В. Ебелінг, Є. Якушева) управління процесами розвитку підприємства. При цьому, як правило, аспекти інтеграційних перетворень виводяться за межі уваги чи розглядаються як один з елементів стратегії зростання.
Означена проблематика перетинається з галуззю корпоративного управління (Ю. Аніскин, В. Гриньова, Ю. Игнатішин, Г. Козаченко, Г. Назарова, Н. Рудик), яка орієнтується переважно на відбиття майнових відносин у процесі формування й використання акціонерного капіталу та не торкається питань розвитку гібридних інтеграційних утворень. Також, навіть при значній представленості у літературі, відбиття теоретичних засад активізації інтеграційних процесів (А. Бутиркін, М. Долішній, О. Корольчук, О. Уильямсон, Н. Чапаєв) та розробки систем управління безпосередньо ІСБ (С. Авдашева, І. Алексєєв, І. Булєєв, А. Горбунов, О. Кизим, В. Курченков, Г. Мінс, Г. Уманців), вони в більшості випадків обминають питання виділення ознак процесу розвитку та здійснення трансформаційних перетворень при якісній зміні стану чи поведінки. Активізація інтеграційних процесів тісно перетинається з розглядом питань формування економіки знань, однак наявні дослідження (Р. Абдєєв, Т. Гаврилова, В. Геєць, А. Гапоненко, В. Глухов, К. Джанетто, І. Лазарев, Е. Лессер, Є. Луценко, Л. Мельник, Л. Прусак, В. Семіноженко Е. Уиллер, Г. Хижа) не розглядають співвіднесення інформатизації економіки з розвитком, а зводяться до створення необхідного інформаційно-технологічного забезпечення.
Аспекти інтеграційної динаміки в частині дисциплін стратегічного управління (І. Ансофф, П. Готтшалк, П. Друкер, Б. Карлоф, М. Круглов, Г. Мінцберг, В. Пастухова, В. Пономаренко) та відбиття конкурентної поведінки (З. Большаков, А. Воронкова, В. Горбатов, Ю. Іванов, Б. Кваснюк, Г. Хамел, К. Прахалад) розглядаються або без належного рівня деталізації, або у вузькому розумінні, без відтворення усього потрібного контексту інтеграційної взаємодії. Найбільш повне відображення питань інтеграційного розвитку (ІР) можна знайти в набутках інституціональної теорії (А. Аузан, В. Вольчик, А. Гріценко В. Деменьтьев, Р. Коуз, Д. Львов, Р. Нельсон, С. Уинтер, Р. Нурєєв, А. Олейник, Е. Фурботн, Р. Ріхтер, А. Шаститко) хоча й при певній обмеженості розгляду трансформаційних витрат і особливостей інтеграції технологічних процесів.
Також можна відзначити прихильність дослідників до розгляду феномену інтеграції в кластерних (Н. Волкова, Н. Внукова, Д. Старк, Т. Сахно, С. Соколенко, В. Третяк, Т. Цихан) і мережних (Г. Градосельська, А. Єгоров, С. Карделл, С. Кущ, О. Менкур, Л. Нікулін, Х. Олдрич, С. Парінов, В. Радаєв, Й. Рюегг-Штюрм, Л. Сміт-Дор) утвореннях та через виникнення альянсів (Б. Гаррет, П. Дюссож, В. Кастен, Р. Уоллес, Р. Уелборн, Л. Чепурда, О. Чернега). Однак дані розробки переважно орієнтовані на оперативні аспекти взаємодії чи відображення фактичного стану та динаміки розвитку даних утворень, іноді навіть без наведення теоретичних узагальнень.
Багатоаспектність процесу ІР обумовила відбиття окремих його елементів у дослідженнях, що присвячені оцінюванню синергетичного ефекту від взаємодії окремих авторів (Е. Кемпбел, С. Капіца, С. Курдюмов, Є. Князева, Р. Каплан, Д. Нортон, Г. Хакен), моделюванню співпраці агентів і динаміки консолідованих результатів, розробці архітектури інтегрованої цілісності (С. Бір, А. Данілін, Т. Клебанова, А. Недосекин, І. Руссман, П. Скобелев, А. Слісаренко, П. Сенге, В. Тарасов, Д. Форрестер, В. Хиценко), оптимізації плину потокових процесів й логістичної взаємодії (Д. Іванов, Л. Міротін, А. Некрасов, Е. Ніколс, Л. Фролова, Р. Хенфілд, Н. Чухрай, Д. Шапіро). Проте відсутні розробки щодо їх об'єднання в єдиному організаційному циклі. При цьому проблеми безпосередньо організації управління, без відношення до процесів інтеграції, розглядалися лише А. Богдановим, Б. Клейнером, В. Мартиненко, Б. Мільнером, А. Пригожиним, А. Райченко, Е. Смирновим і Г. Щедровицьким. Дослідження ж щодо розробки систем управління (П. Анохін, Д. Гвішиані, У. Мастенбрук, Р. Лепа, В. Сіманков,) переважно обминають питання виділення контурів організації та забезпечення розвитку через інтеграцію. Таким чином, саме потреба розробки дієвого інструментарію ОУІР нових типів суб'єктів господарювання, актуальність й недостатня дослідженість означеної проблематики обумовили вибір теми дисертаційної роботи, зміст поставлених завдань та теоретико-методологічне підґрунтя їх вирішення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний в дисертації напрямок досліджень відповідає тематичній спрямованості наукових розробок, в рамках державних бюджетних і госпдоговірних робіт, що проводилися Харківським національним економічним університетом: під керівництвом автора дисертації - за темою «Фінансово-економічний механізм розвитку корпоративних структур (номер державної реєстрації 0107U000399); у якості відповідального виконавця - за темами «Стратегічне управління соціально-економічним розвитком інтегрованих структур бізнесу в умовах євроінтеграції» (номер держреєстрації 01084000473), «Вдосконалення системи стратегічного управління стійким розвитком підприємства» (номер держреєстрації 0105U006404); при безпосередній участі автора - за темами «Теоретичне обґрунтування стратегії корпоративного управління» (номер держреєстрації 0101U003157), «Розробка механізму інноваційного управління підприємством на основі теорії інформаційної вартості» (номер держреєстрації 0105U008592) та Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України за темами: «Стратегія розвитку машинобудівного комплексу» (номер держреєстрації 0106U001852) і «Формування організаційного-економічного механізму корпоративного управління промислових підприємств регіону» (номер держреєстрації - 0105U002370). За цими темами особисто автором визначено теоретичне підґрунтя розвитку суб'єктів господарювання з позицій корпоративного управління, розроблено методологічні засади управління стійким розвитком в умовах стратегічного партнерства підприємств, досліджено особливості організації управління альянсами підприємств в межах реалізації інтеграційної стратегії, запропоновано модель формування механізму взаємодії агентів віртуальних інтегрованих корпоративних структур, визначено особливості організації обліково-аналітичного забезпечення механізму інноваційного управління об'єднаннями підприємств з позицій теорії інформаційної вартості та розроблено структуру механізму управління кластерно-мережними утвореннями.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування концепції, формування теоретико-методологічного та методичного забезпечення організації управління інтеграційним розвитком підприємств переробної промисловості. Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені такі завдання:
довести інтеграційне підґрунтя процесів розвитку підприємств машинобудівної галузі промисловості та визначити особливості ведення взаємопов'язаної діяльності в умовах впровадження інформаційно-комунікаційних технологій й переорієнтації економіки на управління знанням;
обґрунтувати концепцію інтеграційного розвитку для виявленого розмаїття форм об'єднань підприємств та визначити особливості організації управління мережними й квазіінтегрованими утвореннями;
провести семантичний аналіз змісту понять «інтеграція», «інтеграційний розвиток», «інтегрована структура бізнесу» та обґрунтувати теоретико-методологічний базис організації управління інтеграційним розвитком суб'єктів господарювання шляхом визначення відповідних закономірностей й принципів організації управління, виділення властивостей та формування тезаурусу інтеграційної взаємодії;
розробити методичний підхід щодо інституціональної регламентації процесів й взаємин між інтегрованими суб'єктами господарювання, орієнтованої на регламентування норм і правил поведінки локально оптимізованих організаційних систем;
визначити варіанти організації впровадження механізму управління інтеграційним розвитком та його архітектурно-структурної побудови, орієнтованої на регламентацію інтеграційної взаємодії, в поєднанні з регулюванням плинності владних позицій та еквіфінальністю регулювання процесу досягнення цілей в межах балансу взаємних очікувань акторів;
обґрунтувати технологію визначення інтеграційного потенціалу, орієнтованої на виділені архітектурні рівні організації управління взаємодією ресурсно-компетентнісних позицій об'єднаних системою обмежень акторів;
розробити рекомендації щодо трансформації існуючих концепцій стратегічного управління розвитком в аспекті формування шаблонів поведінки акторів в межах багаторівневої архітектури інтеграційної взаємодії;
розширити розуміння конкурентної поведінки шляхом орієнтації на створення ефективної композиції компетенцій через конструювання ніші та організації управління рівнем інтеграційних обмежень, непов'язаних або залучених у мережі перетинів стратегічних альянсів акторів;
розробити модель випереджаючого системного відображення інтегрованого утворення шляхом виділення функцій стратегічного обліку в наявних інформаційних системах учасників інтеграційного розвитку, в межах якої регламентуватимуться процеси трансферту знань й компетенцій;
визначити особливості управління трансформаційними змінами в системі інтеграційного розвитку суб'єктів господарювання через визначення критеріїв ефективності проведення змін і розробку моделей інституціональної динаміки;
обґрунтувати доцільність впровадження моделей кластерно-мережної взаємодії та розробити підхід щодо ідентифікації границь та регламентації функціонування економіко-владної структури управління кластером;
виробити підхід щодо формалізації ролей учасників інтегрованої цілісності через введення динамічних стандартів функціонування та моделювання поведінки присутності акторів у інтегрованому утворенні;
розробити рекомендації щодо удосконалення окремих елементів механізму управління інтеграційним розвитком в частині встановлення протоколів взаємодії агентів інтегрованих суб'єктів господарювання, підпорядкованих онтологічній моделі предметної області дослідження.
Об'єктом дослідження є процеси функціонування, розвитку та взаємодії локально організованих інтегрованих об'єднань промислових підприємств. Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні засади організаційної регламентації інтеграційного розвитку суб'єктів господарювання машинобудівної галузі промисловості та методичні підходи, методи й прикладні аспекти формування відповідного механізму управління.
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використано наступні методи дослідження і програмні продукти: монографічний - для розкриття сутності процесів інтеграційного розвитку та їх відбиття в системі базових категорій; абстрагування, аналізу і синтезу, індукції та дедукції - для структурування предметної області дослідження на підґрунті ідентифікації та формалізації проблем інтегрованих суб'єктів господарювання; класифікації - для розробки типології інтеграційних процесів й форм ІСБ, диференціації організаційних інструментів у відповідності з моделями трансформаційних змін; структурного аналізу та моделювання (AllFusion Process Modeller 7.2) - для відбиття послідовності організації управління інтеграційним розвитком через впровадження відповідного механізму та ув'язування елементів розробленої концепції; імітаційного моделювання (Stela iThink 8.0) - для моделювання динамічних характеристик залучення акторів до ІСБ через посилення інтеграційних обмежень і підвищення рівня клієнтської лояльності; статистичного, техніко-економічного, кластерного та факторного аналізу (Statistica 7.0 й Statgraf 5.0) - для вивчення сучасного стану світових інтеграційних процесів та інтеграційної динаміки національних суб'єктів господарювання; графічний (Microsoft office Visio) - для наочного відбиття матеріалів дослідження; динамічних мереж Петрі (CPN Tool) - для моделювання віртуальної взаємодії в рамках впливу інтеграційних обмежень; логіки предикатів та онтологічного моделювання (Protйgй 4.0) - розробки динамічних стандартів функціонування та відбиття реалізації ролей акторів у часі; методи теорії мультиагентських систем (AnyLogic 5.5) - для структурування елементів механізму управління інтеграційним розвитком й емерджентного нормування рівня керівних впливів; об'єктно-рольового (ORM) та динамічного моделювання (DEMO-modeling) - для поєднання процесного та агентського підходів при формалізації прийняття рішення щодо реконфігурування ІСБ; нейронних мереж (Statistical Neural Networks) та уніфікованої мови моделювання UML (Rational Rose) - для обґрунтування можливості інформаційно-програмної організації та відбиття динаміки у протоколах взаємодії й матчингу агентів; матричних методів і експертного оцінювання - проведення портфельного аналізу при виробленні інтеграційної стратегії; нечіткого логічного виводу (Fuzzy Logic ToolBox пакету MatLab) - для проведення класифікації учасників і оптимізації параметрів субконтрактних відносин м'яких інтеграційних систем; еволюційного моделювання (GeneHunter 2) - встановлення бажаного складу учасників ІСБ й регламентації параметрів процедури реконфігурування. Інформаційну базу дослідження склали закони і нормативні акти, офіційні статистичні матеріали та звітні дані підприємств машинобудівної галузі промисловості.
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором і представлених на захист, полягає в такому:
вперше:
теоретично обґрунтовано концепцію організації управління інтеграційним розвитком суб'єктів господарювання через представлення інтегрованої цілісності в межах континууму інтеграційних форм локально організованих систем; виділення фізичних (технологічна парадигма інтеграції), владних (інституціональна концепція) та інформаційних (теорія інформаційної вартості) границь інтегрованого утворення та здійснення диференціації стимулів до ініціалізації процесів інтеграційного розвитку в межах означених границь. Відповідну зміну парадигми інтеграційної взаємодії акторів під час реалізації узгоджених трансформаційних змін проведено шляхом їх підпорядкування самоорганізації клієнтальних відносин в ракурсі запропонованих контекстів розгляду інтегрованої цілісності та розроблених структурних моделей предметної області дослідження. Об'єднання запропонованих елементів концепції здійснено в рамках розробки референтної моделі впровадження відповідного механізму управління, заснованої на рекурсивному відбитті об'єкту спрямування організаційного впливу;
визначено теоретико-методологічний базис управління інтеграційним розвитком через виділення властивостей, закономірностей, системи принципів та онтологічних моделей інтеграційної діяльності. Особливістю положення є представлення предметно-змістовного взаємозв'язку дефініцій понятійно-категоріального апарату у вигляді тезаурусу, в межах якого проведено удосконалення понять «інтеграція» (шляхом виділення аспектів статики й динаміки та характеристик цілісності, співвіднесення з накладенням системи інтеграційних обмежень та розглядом як механізму захисту інтересів), «інтегрована структура бізнесу» (у частині виділення істотних, з точки зору забезпечення розвитку, системи базових і комплементарних ознак, комбінування яких дозволить відобразити розмаїття наявних організаційно-правових форм), «розвиток» (в аспекті встановлення параметрів трансформаційних процесів, додавання властивості саморозвитку та переорієнтацією на виділення майбутніх структур-аттракторів, відповідно до яких відбуватиметься фіксування й зміна правил поведінки акторів), «інтеграційний розвиток» (в аспекті визначення певної організованості та накладення її як форми задля організації управління системами діяльності різних акторів), «розвиток інтегрованої структури бізнесу» (через визначення залученості акторів до певного роду стратегічних дій та виділення напрямків потрібних змін) та «організація управління інтеграційним розвитком» (через орієнтацію на упорядкування виконуваних функцій, подолання наявних протиріч інтегрованих акторів, рекурсивне відображення управлінських циклів і сполучення процесів організацій та самоорганізації);
подано закономірності формування та відбиття підпорядкованості простору рекурентної інституціоналізації відносин (РІВ-простору) учасників інтеграційних процесів і динамічних мереж узгодження параметрів взаємодії (УПВ-мереж), заснованих на співвіднесенні можливостей (М), компетенцій (К) і потреб (Б) акторів, обмежень на їх активність (О) і винагород за відмову від опортуністичної поведінки (В) через оптимізацію розподілу (Р) влади та свободи в рамках МКБОВР-балансу. Означена підпорядкованість забезпечує обмеження кількості ступенів свободи акторів через впровадження динамічних стереотипів циклічного повторення поведінки в межах феномену самоорганізації та формування відносин взаємосприяння наявних систем діяльності при пульсарній реалізації інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Для формалізації представлення РІВ-простору обґрунтовано технологію інституціонального проектування правил, концепцій контролю й організаційних рутин потрібних інтегрованій цілісності для подолання конфліктів локально оптимізованих систем і забезпечення бажаного рівня соціальної інтеграції, реалізованої через механізми репутаційного примусу та процедури заміщення опортунізму кооперативними відносинами;
обґрунтовано структуру та послідовність організації провадження механізму управління інтеграційним розвитком (МУІР), заснованого на архітектурному представленні інтегрованої цілісності, врахуванні колективної природи інтеграційних дій, 4D онтологічному моделюванні співпраці учасників господарських відносин та емерджентному узгодженні елементів через створення мультиагентської системи. Дію формованого механізму управління підпорядковано гіпотезі поєднання регламентації взаємин із можливістю зміцнення владних позицій через динамічне структурування учасників інтеграційного утворення, що моделюється, як точка динамічної рівноваги параметрів УПВ-мережі. У рамках даного положення розроблено онтологічний базис опису концептів, у структуру якого введено параметри інтеграційних обмежень, диференційовані залежно від виділених класів формованої онтології інтеграційної діяльності;
удосконалено:
технологію ідентифікації потенціалу інтеграційної взаємодії, відмінність якої полягає в розширенні ресурсної парадигми через сполучення у системі координат «архітектурна проекція-рівень деталізації» знань про можливості використання матеріального чи нематеріального об'єкта в умовах виникнення певної події та орієнтацію організації управління на використовування наявної комбінації ресурсів. Архітектурне представлення потенціалу, що базується на виділенні адаптивної, конкурентної, інноваційної й трансформаційної компоненти та сполученні потенціалів базового та комплементарного набору акторів, дозволяє ввести ефект синергії потенціалів в контур організації управління інтеграційним розвитком і забезпечити прояв самоорганізації при клієнтальній взаємодії акторів. Запропонований розвиток потенціалу співвідноситься зі структуруванням відносин між інтегрованими акторами на підґрунті моделювання спроможності ІСБ до реконфігурування, що дозволяє розглядати його як звуження зони компромісів між автономією відокремлених акторів і загальними установками РІВ-простору;
методичний підхід щодо розробки стратегії інтеграційного розвитку і трансформації локального бачення учасників інтегрованої цілісності щодо спільно встановлених імперативів діяльності шляхом використання орієнтованих на коригування результатів інтеграційного розвитку схем портфельного аналізу, співвіднесених з опціонним підходом до відбиття стадії інтеграційно-дезінтеграційного циклу. Організаційне забезпечення стратегії інтеграційного розвитку підпорядковане розширеному розумінню бізнес-моделі суб'єкта господарювання, запропонованій технологію їх об'єднання до консолідованої бізнес-моделі на підґрунті використання багаторівневої архітектури агентської взаємодії та врахуванню контексту розгляду інтегрованої цілісності (стратегія інтеграційного розвитку або як вибір контрагентів та визначення видів і способів взаємодії з рештою акторів з максимізацією віддачі від взаємодії, або як формування стандартних шаблонів і паттернів поведінки акторів в рамках РІВ-простору);
розуміння конкурентної поведінки учасників процесу інтеграційного розвитку в аспекті орієнтації на випереджальне створення ефективної композиції компетенцій в межах УПВ-мережі через боротьбу за акторів у непов'язаному стані чи за збільшення влади на підґрунті зсуву інтеграційних обмежень у вузлах перетину кластерно-мережних структур та конструювання ніші присутності через моделювання агентської поведінки в термінах передбачення майбутнього адаптивного результату дій інтегрованої цілісності. Виділення внутрішньої (конкуренція в рамках ринку систем діяльності акторів і розподілу консолідованого прибутку ІСБ) та зовнішньої (конкуренція за об'єднання чи розширення контролю життєво важливих ресурсно-компетентнісних полів) конкурентної поведінки сприяє її зведенню до управління запропонованим континуумом інтеграційних обмежень в розрізі виділення унікальних та компліментарних ресурсів. МУІР виступає у якості домінуючої функціональної системи, яка забезпечує складність відтворення конфігурації потоків знань про ресурси в рамках запропонованої моделі інтеграційної мережі конкурентами;
методичний підхід до забезпечення трансферту компетенцій в межах УПВ-мережі та вироблення відповідного організаційного забезпечення через застосування профілю інноваційної політики ІСБ і моделі інтеграційного процесу інституціоналізації інноваційного проекту. Особливістю такого підходу є орієнтація на організацію управління консолідованим інноваційним знанням на підґрунті впровадження аналітичних систем, заснованих на виділенні функцій стратегічного обліку в наявних інформаційних системах учасників інтеграційного розвитку через додавання ознак ситуаційних баз знань до рахунків бухгалтерського обліку, формування бізнес-правил взаємодії акторів і бази знань ситуаційного управління інтегрованою цілісністю як елементу РІВ-простору, створення систем підтримки життєвого циклу взаємодії акторів, орієнтованих на забезпечення взаємного підсилення і синергії знань;
дістало подальшого розвитку:
методологічні засади подолання наявних протиріч розвитку через виділення контуру організації управління трансформаційними змінами учасників інтеграційної взаємодії, що враховує циклічність інтеграційного процесу та орієнтується на додержання динамічного стану інституціональної рівноваги в межах взаємодії матриць базових і компліментарних інститутів. Відповідні інституціональні зміни зведено до узгодженої трансформації мікроінститутів і реструктуризації набору мікроінститутів РІВ-простору у точці біфуркації (процедурі реконфігурування при забезпеченні спадкоємності організаційних рутин і комплементарних мікроінститутів) та еволюційного перегляду наявних правил й організаційних рутин на детерміністських етапах. Організаційне регламентування узгодженого формування програми змін окремих акторів, в рамках розробленої системи ролей та поточного рівня архітектурного представлення інтегрованої цілісності, підпорядковане визначеним характеристикам процесу змін, розробленій технології розрахунку трансформаційного потенціалу та потребі оцінювання сприйнятливості окремого актора до змін та її відповідності масштабам реконфігураційної трансформації;
модель кластерно-мережної взаємодії як елемента концепції інтеграційного розвитку в аспекті визначення параметрів ідентифікації кластеру шляхом встановлення його меж, визначення компліментарності владних потенціалів окремих акторів, співвіднесення швидкості контрактування і ступеню пов'язаності акторів. Для підтримки поетапної трансформації механізмів управління життєдіяльністю економічних агентів в єдину скоординовану відкриту саморегулюючу систему, засновану на балансі очікувань і конкурентно-коопераційній взаємодії, що регулюється формалізованою економіко-владною структурою, запропоновано набір варіантів атомарного відображення феномену мережної інтеграції та розроблено імітаційну модель кластерної взаємодії, яка відбиває ефективність мережі в залежності від параметрів композицій акторів та ступеню прояву фрактальних властивостей утвореної інтегрованої цілісності;
методичний підхід до регламентації динамічних стандартів функціонування
суб'єктів господарювання, який відрізняється поєднанням потокового та агентського підходів та встановленням ієрархії сценаріїв інтеграційної взаємодії. Відповідно, організацію управління інтеграційним розвитком зведено до розподілу ролей учасників інтегрованої цілісності та їх формалізації у вигляді кольорових і предикатних мереж Петрі; проведення еволюційного моделювання задля визначення раціонального варіанту контрактації акторів та звуження зони компромісів в частині управління витратами та ресурсним забезпеченням; динамічного відбиття зміни уподобань учасників УПВ-мережі та трансформації наявних інтеграційних обмежень в рамках програми лояльності через застосування імітаційного моделювання; проведення формалізації взаємин і ранжування можливих учасників для інтеграційної взаємодії через використання машини нечіткого логічного висновку в частині співвіднесення якісних та кількісних показників можливості та доречності взаємодії;
інструментальне забезпечення механізму управління інтеграційним розвитком через введення процедури нечіткого узгодження параметрів інтеграційної взаємодії, удосконалення протоколів переговорів та підпорядкування логістичного матчингу архітектурі РІВ-простору, як надструктурі для дуальних взаємин акторів, формалізованої через принципи моделі життєздатних систем і логіку концепції збалансованої системи показників. Відмінність пропозицій полягає у розробці переліку та обґрунтуванні типології агентів та їх ролей в межах МУІР, створенні ситуаційної бази знань та регламентів поведінки агентів, визначення агрегованого переліку важелів впливу на параметри інтеграційного розвитку, що регламентуються агентськими моделями, підпорядкованими УПВ-мережі онтологічному базису, розширеному введенням предикатних співвідношень та додаванням часового виміру й тривалості операцій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні розроблених теоретико-методологічних положень до рівня практичних рекомендацій, спрямованих на збільшення ефективності взаємоузгодженої діяльності та результативності функціонування окремих акторів на підґрунті розбудови механізму інтеграційного розвитку. Прикладний аспект підтверджується практичним застосуванням окремих результатів у державних установах і підприємствах машинобудування та відповідними довідками. Так, Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України (довідка № 09-08/1/79 від 08.09.2008 р.) використовуються пропозиції щодо оцінювання потенціалу інтеграційного співробітництва та динамічного представлення процесів інституціоналізації взаємодії; Головним управлінням промисловості, транспорту і зв'язку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 05/2-42/2896 від 10.09.2008 р.) застосовуються рекомендації щодо імітаційного моделювання взаємодії агентів в циклі інтеграційного розвитку, реорганізації архітектури інтегрованої цілісності, оцінювання її впливу на рівень розвитку інтеграційного і трансформаційного потенціалу учасників гібридних гетерархічних утворень; на ВАТ «Мотор Січ» (довідка № УЗМА-21947 від 26.06.2008 р.) використано рекомендації щодо застосування ресурсно-компетентнісної концепції організації управління інтеграційним розвитком задля моделювання конкурентної поведінки в умовах дії інтеграційних обмежень, організації стратегічного управління витратами та здійснення змін в процесі визначення параметрів трансферту компетенцій; на ВАТ «Івеко Мотор Січ» (довідка № 266 від 26.06.2008 р.) застосовуються рекомендації відносно створення обліково-аналітичного забезпечення формалізації знань та розробки онтологічної моделі мультиагентського механізму управління квазіінтегрованими суб'єктами господарювання; на ДП ЗМКБ «Івченко-Прогрес» (довідка № 79-01/2203 від 26.06.2008 р.) реалізовано онтологічний підхід до моделювання процесів інтеграційного розвитку через організацію управління субконтрактними відосинами інтегрованих підприємств та впровадження технології накладення інтеграційних обмежень; у ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «ВЕЛТ» (довідка № 185 від 09.09.2008 р.) здійснено оцінювання трансформаційного потенціалу з метою встановлення параметрів проведення інституціональних змін; на ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (довідка № 09-П/342 від 01.09. 2008 р.) проведено оптимізацію параметрів взаємодії підприємства з учасниками кластеру енергетичного машинобудування на основі авторської моделі участі підприємства у мережній структурі та використання індикаторів оцінки ефективності кластерної стратегії; у ВАТ «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва» (довідка № 235/11 від 17.05.2008 р.) використано розробки щодо поширення інтеграційного співробітництва та організації управління реконфігурацією в межах єврорегіону «Слобожанщина»; в ТОВ «Міжрегіональний маркетинговий центр «Харків-Бєлгород» впроваджено методику інтеграції через застосування концепції маркетингу партнерських відносин (довідка № 127-62 від 11.04.2008 р.). Окремі результати дослідження застосовуються в навчальному процесі Харківського національного економічного університету при викладанні дисциплін напряму «Економіка та підприємництво» (довідка № 86/35-239 від 12.09.2008 р.).
Особистий внесок здобувача у виконані в співавторстві роботи: проведено понятійно-категоріальний аналіз [3] і розроблено онтологічну модель предметної області дослідження [6]; розглянуто моделі інституціональної динаміки в об'єднаннях підприємств і еволюційний підхід до формування стратегії корпоративного розвитку [4]; досліджено особливості створення синергії корпоративної організації на підґрунті застосування збалансованої системи показників [5]; розроблено референтну модель управління логістичними процесами, засновану на логіці розширеної логістичної взаємодії, дифузії знань та опціонному підході до розробки стратегії [6]; визначено місце логістичного потенціалу в системі цілей інтеграційного співробітництва [10] та означено послідовність впровадження логістичного управління в діяльність ІСБ [12]; обґрунтовано технологію динамічного моделювання взаємодії учасників інтеграційного співробітництва [13]; означено концептуальні засади розробки механізму управління м'якими інтеграційними формами [35], для яких розглянуто параметри стратегічних дій [36], серед яких запропоновано виділення складової забезпечення конкурентоспроможності [14], що ґрунтується на об'єднанні організаційних рутин і компетенцій окремих акторів в межах спільно розроблених метальних моделей [11]; визначено шляхи формалізації інтеграційної стратегії на основі принципів концепції збалансованої системи показників [24] та означено напрямки удосконалення інструментарію такої формалізації [25]; визначено особливості розробки податкової стратегії віртуального підприємства [34]; обґрунтовано модель прискорення погашення витрат на освоєння нових видів продукції через активізацію співробітництва в межах інноваційних кластерів [46]; запропоновано архітектурний підхід до опису компонентів стратегічно інтегрованих утворень агентів [50], у межах якого обґрунтовано добір учасників для проведення процедури реконфігурації складу акторів ІСБ [49]; розроблено схему ітераційного процесу інституціоналізації інноваційного проекту, засновану на ситуаційній базі знань інтеграційного розвитку суб'єктів господарювання [51].
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на 36 міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях. Перелік окремих тез доповідей і матеріалів подано у списку опублікованих праць.
Публікації основних положень дисертаційної роботи представлені в 74 наукових працях. Загальний обсяг публікацій, що належить автору, становить 85,23 ум.-друк. арк., серед них - 2 одноосібні монографії обсягом 38,15 ум.-друк. арк.; 4 монографії у співавторстві (особисто автору належить 24,2 ум.-друк. арк.); 43 статті у наукових фахових виданнях (із них 12 - у співавторстві), з яких автору належить 17,23 ум.-друк. арк.; 25 статей в інших наукових виданнях й матеріалах конференцій (із них 2 - у співавторстві), авторський внесок - 5,65 ум.-друк. арк. Окремо матеріали досліджень представлено у 2 підручниках і навчальному посібнику з грифом Міністерства освіти і науки України у співавторстві (авторський внесок - 27,85 ум.-друк. арк.).
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, 11 додатків, списку використаних джерел з 537 найменувань. Роботу представлено на 598 сторінках машинописного тексту, в тому числі 73 таблиці, з яких 31 таблиця займає 40 повних сторінок; 166 рисунків, з яких 30 рисунків займає 31 повну сторінку; додатки на 98 сторінках та список використаних джерел на 47 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 382 сторінки.
Основний зміст роботи
управління інтеграційний мережний кластерний
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі - «Теоретичні основи активізації процесів інтеграційного розвитку національних суб'єктів господарювання» - проведено аналіз процесів розвитку підприємств машинобудівної галузі промисловості та виявлено їх інтеграційне підґрунтя, означено зміну змісту організаційного розвитку в інтеграційних умовах економіки інформаційного суспільства, досліджено наявні концептуальні підходи до обґрунтування інтеграційних процесів суб'єктів господарювання, визначено інтеграційну сутність та зміст інтегрованих об'єднань підприємств.
Наявна потреба забезпечення розвитку інтегрованих об'єднань суб'єктів господарювання ускладнюється браком теоретичних досліджень взаємообумовленого впливу категорій розвитку та інтеграції. З огляду на це, в роботі проведено детальний аналіз наявних концептуальних підходів до розкриття даних категорій. Узагальнення результатів такого аналізу дозволило визначити авторське розуміння феномену інтеграційного розвитку (ІР) та дослідити його в аспектах інформатизації, організації та управління. При цьому передбачено можливість представлення будь-якого інтегрованого утворення через сукупність упорядкованих множин, які відбивають перелік суб'єктів господарювання (акторів), що входять до складу ІСБ {A}, та виконуваних ними функцій {ФН}. ІР при цьому зводиться до цілеспрямованої трансформації у часі архітектоніки {ІСБ} інтегрованого утворення.
Багатоаспектність феномену інтеграції доведена аналізом технологічної, ситуаційної та маркетингової парадигм визначення стимулів до інтеграції. Їх орієнтованість на неокласичний підхід максимізації корисності обумовила доречність компліментарного розгляду набутків інституціональної теорії, що дозволяє при визначенні причин ІР врахувати наявність трансакційних витрат, владних відносин, специфічності активів, інформаційної асиметрії та опортунізму. Емпіричне доведення у роботі розвиненості національного ринку інформаційно-комунікаційних технологій обумовило потребу додаткової орієнтації на ресурси знань під час планування ІР. Відповідно виникає можливість консолідації світогляду і правил поведінки учасників інтеграційних процесів та їх формалізації у вигляді концепцій контролю {КК}.
Проведений аналіз інтеграційних тенденцій розвитку національної економіки, що послужив базою для виділення форм ІСБ, виявив розширення їх видів по відношенню до законодавчо встановлених. Для перевірки гіпотези відносно визначення стимулів й причин ІР співвіднесено участь 121-го підприємства машинобудування з результатами їх кластеризації за критеріями обсягу активів, ефективності господарювання, фінансового стану, ефективності використання ресурсів та темпів зростання. До переліку підприємств включено ті з них, які або входять до інтегрованих утворень, або являються лідерами у галузі та спроможні виступити ядром консолідації (актори-волонтери). Такий аналіз дозволив розробити типологію форм утворення й структуризації ІСБ та встановити особливості організації управління ними.
Також у результаті означеного співвіднесення визначено особливості інтеграційних процесів у галузі машинобудування. Однією з головних особливостей є локальна організація (висока обізнаність у поведінці частин при обмеженому розумінні властивостей цілого) та оптимізація (переформування цілей безпосередньо в процесі життєдіяльності) наявних ІСБ. За таких умов інтеграцію зведено до накладення системи обмежень (CIO=U{IO}) на дії учасників {А} ІСБ та запропоновано її триєдиний розгляд (як стану інтегрованого цілого, процесу, що веде до такого стану, а також як результату). Відповідно виділено сутнісні ознаки інтеграційного процесу (безперервність, мінливість, керованість, нерівноважність тощо) та складові категорії «інтеграція» (кооперація, комбінування, агрегування, об'єднання тощо). Враховуючи ж локальну організацію ІСБ, трансформовано класифікацію інтеграційних процесів шляхом адаптації наявних ознак до нових умов і властивостей інтеграційної діяльності. Дослідження ж плину інтеграційних відносин вздовж кривої консолідації галузі дозволило розробити континуум інтеграційних форм, заснований на відбитті граничних результатів інтерналізації та екстерналізації взаємодії {А}, та ввести контекст розгляду ІР (з точки зору місця розташування ІСБ у виділеному континуумі).
Проведений семантичний аналіз категорії розвитку дозволив виділити перелік істотних ознак його наявності (здійснення переходу між станами та проведення кількісних, якісних і структурних змін) та співвіднести їх з запропонованим набором базових і комплементарних властивостей виникнення інтеграційної структури. Прийняття ж набутків синергетики та аналіз S-режимів розвитку дозволили підпорядкувати ІР чергуванню режимів структуризації ІСБ (циклічній пульсарній послідовності інтеграційних і дезінтеграційних процесів). При цьому у якості критерію ефективності інтеграційного розвитку обрано умову максимізації потенціалу ({П}) окремих акторів чи ІСБ в цілому (U{П}>max). Означений же на рис. 1 кортеж ІР дає залежність даної умови від параметрів інституціоналізації відносин.
Орієнтуючись на рис. 1, ІР можна співвіднести з процесами накопичення і структуризації інформації, що відбиватиме ступінь упорядкованості системи. Такий підхід тісно корелює з орієнтацією на ресурси знань при здійсненні інтеграційних перетворень. Отже й протиріччя між уявленнями {A} щодо присутності у ІСБ розглядаються як першопричини розвитку, а потреба їх превентивного подолання вимагає організації належного управління інтеграційними процесами та плином розвитку.
У другому розділі - «Теоретико-методологічний базис організації управління інтеграційним розвитком суб'єктів господарювання» - проведено теоретичний та семантичний аналіз сутності та змісту понять понятійно-категоріального апарату управління інтеграційним розвитком, розроблено концепцію організації й визначено зміну парадигми управління інтегрованими структурами бізнесу, запропоновано багаторівневу схему процесу розбудови теоретико-методологічного базису управління інтеграційним розвитком, запропоновано архітектурне представлення та структурування границь інтегрованої цілісності, визначено сутність поняття та особливості формування контуру організації управління інтеграційним розвитком, розроблено референтну модель впровадження механізму управління інтеграційним розвитком.
Прийняття поданого на рис. 1 розуміння ІР обумовило удосконалення понятійно-категоріального апарату, введенням до тезаурусу ІР низки понять, що орієнтують управлінські процеси на динамічну структуризацію ІСБ та підтримку обраної динаміки її руху в часі (t[1, Т]). Організація управління інтеграційним розвитком (ОУІР) при цьому полягатиме у рекурсивному виділенні контуру і змістовному наповненні складових множини організації управління ({CОУ}).
У результаті формуватиметься механізм управління інтеграційним розвитком (МУІР), дія якого буде підпорядкована вирішенню задачі структурування і переструктурування ІСБ (забезпечення переходу {ІСБ(t)} > {ІСБ (t+1)}) відповідно до розширеного, по відношенню до рис. 1 кортежу, що передбачає означене формулою 1 підпорядкування множин. Саме перехід системи до стану {ІСБ (t+1)} (акт розвитку) забезпечуватиме і зміну поведінки ІСБ (акт управління). При цьому у якості додаткових параметрів введено множини відношення до присутності ({CT (A(t))}) та параметрів залучення ({ВБ (A(t))}) актора з певним набором знань ({З (А(t))}) у ІСБ. ОУІР у такому випадку можна звести до перерозподілу функцій, виконуваних інтеграційним утворенням, та ролей залучених до складу ІСБ акторів ({ФН (РЛ(t), A(t))}). Ця множина відображає проекцію потрібних для виконання дій на множину учасників ІСБ:
ІСБ(t) ={A(t), ІО (A(t)), CT (A(t)), KK(t), ВБ (A(t)), ФН (РЛ(t), A(t)), П (А(t)), З (А(t))} (1)
Зведення ІР до трансформації параметрів кортежу 1 дозволяє представити ОУІР як накладання певної організованості на системи діяльності учасників ІСБ. При цьому, як видно з рис. 3, організаційний процес забезпечує початкову структуризацію інтеграційної цілісності ({ІСБ(0)}) і тим самим передує управлінському.
Згідно до такої гіпотези в роботі представлено теоретико-методологічний базис, у якому визначено характеристики процесу інтеграційного розвитку (розглянуто його особливості, принципи реалізації, норми регламентування), відбито логіку структурної організації (визначено суб'єкт, об'єкт, предмет, методи впливу, концептуальне підґрунтя) та означено часові параметри інтеграційної взаємодії. Відповідно до контексту розгляду інтегрованої цілісності представлено мережні моделі предметної області дослідження. Орієнтація на запропонований методологічний базис дозволила обґрунтувати зміну парадигми в частині зсуву керівних впливів на колективну взаємодію соціально-економічних систем (суб'єктів господарювання та їх об'єднань).
Саме така колективна взаємодія локально оптимізованих промислових підприємств складає головну перешкоду для ОУІР. Відповідно, для утворення спільного бачення учасників ІСБ запропоновано застосування архітектурного підходу для формалізації опису інтегрованої цілісності (виділення істотних елементів і зв'язків в рамках кортежу 1). Організація управління при цьому полягатиме у співвіднесенні елементів МУІР та інтеграційних стимулів і обмежень {ІО} з різними рівнями архітектурних проекцій. Архітектурний розподіл акторів дозволяє оптимізувати баланс між прагненнями частини та інтегрованого цілого та обрати варіанти розподілу консолідованих ресурсів. У якості інструментарію впровадження архітектурного підходу обрано застосування моделей Дж. Захмана та збалансованої системи показників (BSC). При цьому ключові індикатори ефективності для останньої (KPI) співвіднесено з параметрами трансформаційних змін, що відбуваються під час розвитку, та інтеграційними обмеженнями. Технологію ж каскадування КРІ адаптовано для розподілу між архітектурними рівнями очікувань акторів від присутності у ІСБ ({ВБ (A(t))}) та регламентації виконуваних ними ролей і функцій.
У третьому розділі - «Інстутиціональне підґрунтя організації управління інтеграційним розвитком суб'єктів господарювання» - визначено особливості організації управління гібридними гетерархічними утвореннями та кластерно-мережними структурами, обґрунтовано закономірності формування простору рекурентної інституціоналізації (РІВ-простору) та мереж узгодження параметрів взаємодії (УПВ-мережі), розроблено технологію інституціонального проектування концепцій контролю та організаційних рутин, запропоновано методику оцінювання потенціалу ІСБ залежно від її архітектурного представлення, розглянуто механізми владного підпорядкування та репутаційного примусу, введено ефект синергії потенціалів до контуру ОУІР, означено властивості взаємодії акторів в ресурсно-інституціональній ніші.
Додержання траєкторії ІР вимагає подолання розбіжностей інтересів учасників інтеграційних відносин та узгодження інструментарію формалізації їх поведінки у складі ІСБ. Враховуючи поширення квазіінтеграційних утворень, таку формалізацію запропоновано здійснювати через проведення інституціонального проектування (ІП), коли виробляються матриці базових й компліментарних мікроінститутів (організаційних рутин) та ініціалізується процедура їх рекурсивного (для кожного нового витка поданої на рис. 1 спіралі) перегляду. ІП забезпечує змістовне наповнення концепцій контролю, сукупність яких індивідуалізована по відношенню до кожної конкретної ІСБ та утворює означений на рис. 4 РІВ-простір. До складу множини {KK} можуть входити принципи та правила: залучення нових членів (КК1), організації управлінських структур (КК2), перегляду укладених угод (КК3), трактування подій (КК4), реагування на потік обставин (КК5), залучення і розподілу ресурсів (КК6), вироблення дій з досягнення консолідованих цілей (КК7), провадження інновацій (КК8) тощо. Розподіл елементів {KK} в рамках архітектури ІСБ дозволяє провадити динамічні стереотипи (циклічне повторення поведінки акторів як стереотипний порядок в рамках РІВ-простору) відносин взаємосприяння систем діяльності суб'єктів господарювання.
Подобные документы
Ефективність управління розвитком як основа забезпечення збалансованого зростання підприємства, методичні підходи до його оцінювання та комплексна система показників. Розробка заходів щодо підвищення ефективності управління розвитком підприємства.
магистерская работа [840,2 K], добавлен 21.04.2013Теоретично-методичні засади управління розвитком організації, розробка стратегічних напрямів процесу на сьогодні. Аналіз управління розвитком ТОВ "Ветта". Обґрунтування принципових засад та напрямів управління розвитком підприємства, що вивчається.
дипломная работа [257,6 K], добавлен 14.04.2013Проблема забезпечення збалансованого розподілу корпоративного контролю для успішної реалізації стратегії корпоративного інтеграційного розвитку об’єднання акціонерних товариств. Склад основних принципів управління процесами корпоративної інтеграції.
статья [44,8 K], добавлен 21.09.2017Сучасні тенденції розвитку управління організацією. Відмінність системи загального управління від інтегрованої (ІСУ). Міжнародні стандарти ISO серії 9000. Спільні елементи у стандартах на системи управління. Розробка ІСУ та переваги від її впровадження.
реферат [31,6 K], добавлен 25.06.2009Сутність системи соціального трипартизму, значення управління персоналом організації. Аналіз системи управління персоналом мережі ресторанів "Швидкий кухар", рентабельність закладів. Впровадження заходів щодо вдосконалення системи управління персоналом.
дипломная работа [458,9 K], добавлен 23.07.2011Вивчення класифікації систем управління готельним господарством. Організаційно-планувальна структура готелю "Річард" та аналіз системи її управління. Раціоналізація номерного фонду та розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи менеджменту готелю.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 03.06.2019Визначення, класифікація та порядок організації роботи з ризиками на підприємстві. Методичні аспекти побудови системи управління ризиками на ВАТ "Севастопольський морський завод". Розробка управлінських рішень щодо методів управління наявними ризиками.
курсовая работа [810,9 K], добавлен 22.02.2011Концептуальні засади управління соціальним розвитком підприємства, методичні підходи до оцінки його рівня. Аналіз стану соціального розвитку ЗАТ "Фуршет". Ресурсне забезпечення реалізації програми соціального розвитку торговельного підприємства.
дипломная работа [407,7 K], добавлен 19.01.2014Визначення можливих напрямів реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників управління діяльністю підприємства і розробка заходів для впровадження з метою удосконалення організації управління виробництвом для підвищення ефективності на ФГ "Часовенко А.А.".
курсовая работа [79,3 K], добавлен 04.12.2010Аналіз теоретичних підходів до управління педагогічним колективом. Розробка рекомендації щодо впровадження персоналізованого підходу в управління кафедрою української та російської філології "ХГПА". Експертна оцінка ефективності запропонованої технології.
магистерская работа [176,3 K], добавлен 19.12.2011
