Організація управління інтеграційним розвитком суб’єктів господарювання

Орієнтація будь-якої ІСБ на різні напрямки господарювання потребує виділення в рамках РІВ-простору декількох УПВ-мереж, які моделюватимуть рух ІСБ на детерміністському етапі інтеграційного розвитку. Розроблення правил формування УПВ-мереж можна віднести до завершального етапу ОУІР. Саме в рамках УПВ-мережі відбуватиметься закріплення параметрів функціонування ІСБ після здійснення біфуркаційного переходу на спіралі ІР. Підґрунтям цього є моделювання дуальної взаємодії окремих акторів та узгодження їх бачення ({ВБ (А(t))}) щодо залучення до такої взаємодії. При цьому ІСБ виступає композицією ресурсів (можливостей ({М (А(t))}) їх використання для потреб інтегрованої цілісності та побажань ({Б (А(t))}) щодо споживання іншими учасниками ІСБ) і компетенцій (визначаємо як інституційне затребувані процеси перетворення ресурсів). Орієнтація на інституціональну теорію дозволяє ввести до моделі розподілу компетенції параметри владного балансу (моделюється через розподіл ({Р (А(t))}) ресурсів влади) та перебачити наявність опортуністичних дій (моделюється через введення, відповідних до накладених обмежень ({О (А(t))}), винагород ({М (А(t))}) за відмову від опортунізму). При цьому саме створення МКБОВР-балансу є підґрунтям розподілу ролей ({ФН (РЛ(t), A(t))}) учасників ІСБ. Для формалізації цього розподілу розроблено схему композиційного представлення ІСБ, яка сполучає у собі матриці попарного об'єднання складових МКБОВР-балансу.

При організації РІВ-простору обов'язково слід співвідносити {KK} з параметрами взаємодії виробничих систем учасників ІСБ. Задля цього в композиційному представленні ІСБ виділено зони фізичної, владної та інформаційної взаємодії, критерієм ефективності якої обрано прояв синергії (С_Н>0). Оскільки ж це відповідає поданій вимозі зростання потенціалу ІСБ (U{П}>max), в роботі запропоновано підпорядкувати таке зростання структуруванню відносини між суб'єктами господарювання під час ІР. Потреба визначення рівня потенціалу відповідно до архітектурного представлення ІСБ обумовила проведення факторного аналізу досліджуваних 121-го підприємства, в результаті чого визначено таку систему факторів ІР, дія яких на 82,3% описує змінюваність початкового набору показників):

F₁ - ділової активності, F₂ - ресурсоємності, F₃ - працездатності, F₄ - ефективності господарювання, F₅ - ліквідності, F₆ - гнучкості, F₇ - маневреності, F₈ - зовнішнього фінансування та F₉ - фондоозброєності.

Таблиця 1. Оцінка потенціалу інтегрованих структур бізнесу в машинобудуванні

Відповідно, ґрунтуючись на цих факторах та з точки зору потреб ОУІР, запропоновано виділення поданих в табл. 1 складових потенціалу, а саме: адаптивної (спроможність ІСБ повернення на режим стійкого функціонування після проходження біфуркаційного етапу спіралі ІР за рахунок компліментарного ефекту); конкурентної (частка ресурсів, що у комбінуванні з рештою учасників ІСБ, утворюють відмітні переваги й ключові компетенції); інноваційної (знання про можливі варіанти комбінування ресурсів, потрібних для реалізації інноваційної діяльності); інтеграційної (можливості вирішення завдань у співпраці з іншими суб'єктами господарювання) й трансформаційної (показує спроможність і готовність до проведення змін). Означену ж у табл. 1 вартісну експрес-оцінку потенціалу досліджуваних ІСБ, станом на кінець 2007 року, отримано через аналітичне групування статей бухгалтерського балансу за для корегування наявних ресурсів на обсяги ділової активності учасників ІСБ)

Розподіл означених у табл. 1 ІСБ в континуумі «жорсткості - м'якості» інтеграційних обмежень {IO} (відокремлено акторів-волонтерів (В) та структури, утворені через володіння акціями (Ж), формалізацію взаємин системою угод (М) та поширенням кластерних відносин (К) між акторами) виявив особливості ОУІР останньої форми. З оглядом на це в роботі розглянуто особливості ОУІР в контексті моделі кластерно-мережної взаємодії, орієнтованої на емерджентне перетворення {A} у скоординовану відкриту саморегулюючу систему. Підґрунтям такого перетворення обрано МБКОВР-баланс, розширений референтними блоками, що відображають атомарні варіанти структуризації та співвіднесення УПВ-мереж й РІВ-простору.

Означену пропозицію апробовано створенням моделей для кластерів енергетичного (підприємства харківської області) та залізничного машинобудування. В межах другого кластеру досліджено особливості консолідації машинобудівних активів ІСБ «ТАС» та «Приват». Також розроблено профіль кластерної взаємодії, який дозволяє визначити такі параметри структурування кластеру як: фрактальність, щільність, центральність і замкненість зв'язків, ефективність і синергія використання потенціалу. Підґрунтям для розрахунку постали розширені матриці «витрати-випуск».

У четвертому розділі - «Стратегічні аспекти організації управління інтеграційним розвитком суб'єктів господарювання» - визначено особливості організації стратегічного управління інтеграційним розвитком, запропоновано варіанти узгодження локального бачення учасників ІСБ на підґрунті запропонованого уточнення розуміння бізнес-моделі суб'єкта господарювання, доведено зведення конкурентної поведінки ІСБ до боротьби за акторів у непов'язаному становищі, розроблено ресурсно-компетентнісну концепцію ОУІР, запропоновано виділення контуру організації управління трансформаційними змінами учасників інтеграційної взаємодії, підпорядковано інтеграційний розвиток оцінюванню сприйнятливості акторів до змін.

Стратегічний характер ІР полягає в його орієнтації на довготривалі дії, що призводять до суттєвих змін означеної на рис. 1 спіралі. Відповідно і стратегію ІР пропонується розділити відповідно до витків спіралі розвитку та звести або до визначення принципів і правил перегляду базового складу акторів ({А^Б(t)}>{А^Б(t+1)}) з відповідним переглядом інституціональних правил ({КК^Б(t)}>{КК^Б(t+1)}) в межах РІВ-простору (біфуркаційний етап), або до встановлення прийомів і паттернів зміни ({А^К(t)}>{А^К(t+1)}) чи дифузії ({А^К(t)}>{А^Б(t+1)}; {А^Б(t)}>{А^К(t+1)}) комплементарного складу учасників ІСБ при одночасній трансформації системи інтеграційних обмежень ({ІО(t)}>{ІО (t+1)}) та обміну знаннями ({З^К(t)}>{З^Б(t+1)}) і компетенціями (еволюційний розвиток на детерміністському витку спіралі ІР).

Реалізацію стратегії ІР можна звести до процедури реконфігурування складу ІСБ (запропоновано базувати на поєднанні концепції динамічних спроможностей та опціонному підході до відбору учасників інтеграційної взаємодії) з подальшим виробленням спільного розуміння стратегічних цілей ІСБ. Узгодження цілей запропоновано здійснювати в рамках наближення параметрів бізнес-моделей суб'єктів господарювання ({БМ_Аі} - сукупність субмоделей, що відображають життєдіяльність окремих елементів архітектури ІСБ). При цьому, при відмові від тектоцентричної (орієнтованої на центральність окремого актора) парадигми стратегічного управління, передбачається наявність у кожного учасника ІСБ власної системи цілей ({Ц_Аі}) та відповідної системи цілей ІСБ ({Ц_ІСБ}), яка має власне бачення щодо взаємодії з залученим актором ({Ц_ІСБ(А(t))}). Оскільки при входженні до складу ІСБ актор погоджується на накладання системи інтеграційних обмежень ({Ц_Ai(IO(t)}) мета реконфігурування зведеться до встановлення важливості цілей (w) допустимого діапазону порушення інтеграційних обмежень (_?ІО) та дотримання співвідношення:

(2)

Практичне провадження означеної залежності реалізовано в термінах концепції BSC. Стратегічні карти обрано інструментом формалізації діапазонів припустимих відхилень (_?ІО та {Ц_ІСБ}?{Ц_ІСБ(А)}), а технологію каскадування елементів BSC зведено до архітектурного розподілу й регламентації ролей акторів (РЛ(А)). Вироблення ж стратегії ІР підпорядковано формуванню матриць портфельного аналізу (зокрема «гнучкість/стабільність роботи - централізм/демократизм», «прагнення до інтеграції - владне підпорядкування», «знання про ресурси - потенціал використання»), які деталізують представлену на рис. 1 трьохвимірну площину «{A} - {IO} - {П}». Для позиціювання ІСБ та її учасників в межах даної площини розроблено процедуру оцінювання сили інтеграційної взаємодії (введено таксономічний показник, який переводиться у якісні параметри шляхом застосування шкали Харінгтона). При цьому інтеграційні обмеження запропоновано накладати в межах функціональних областей логістики. Відповідні складові множини {ІО} розкрито в табл. 2.

Таблиця 2. Оцінка ступеню зв'язаності підприємств машинобудування в ІСБ

Прийняття гіпотези реконфігурування складу ІСБ змінює і розуміння конкурентної поведінки ІСБ в циклі ІР. Так, оскільки перевагу у конкурентній боротьбі забезпечують складні для відтворення ресурси, то метою ІР стає залучення акторів у непов'язаному становищі до складу ІСБ або, у разі перехресного володіння правами власності, - підсилення дії (впливу) накладеної системи інтеграційних обмежень. При цьому відбувається переорієнтація УПВ-мереж на встановлення балансу між наявним і перспективним складом ресурсів (в рамках розробленої процедури об'єднання полів стратегічних ресурсів учасників ІСБ), які додатково розподіляються на унікальні та компліментарні (утворюють додаткові компетенції в процесі ІР).

Проведення реконфігурування ІСБ пов'язано зі здійсненням трансформацій, які будуть торкатися як окремих учасників, так і ІСБ в цілому. Відповідно ОУІР зведено до провадження у МУІР контуру управління змінами, мета якого полягатиме у переведенні інтегрованого утворення до стану {ІСБ (t+1)} (біфуркаційний етап) або забезпеченні підтримки кількісних трансформації без зміни утвореної архітектури (підтримка процесів фукнціонування ІСБ задля ідентифікації моменту початку трансформацій). В роботі цей контур орієнтовано на взаємодію зі складовими РІВ-простору та підпорядковано запропонованій класифікації форм ІР (заснована на співвіднесенні ознак розвитку та трансформацій). Задля цього сформовано перелік параметрів трансформаційного процесу ({ПТП}), таких як: масштаб, тривалість й радикальність змін, сила структурної інерції, глибина інтеграції тощо, та обґрунтовано референтний їх рівень для різних ІСБ. Взаємне співвіднесення {ПТП} дозволило розробити сценарії переструктурування РІВ-простору та визначити зв'язок з інструментальним рівнем МУІР. При цьому доведена потреба ініціалізації процесу розвитку лише у разі відповідності параметрів {ПТП}, трансформаційного потенціалу актора та ІСБ.

У п'ятому розділі - «Обліково-аналітичне забезпечення формалізації знань в інтегрованому інституціонально-інформаційному середовищі взаємодії» -

розроблено онтологічну модель мультиагентського механізму управління інтеграційним розвитком, визначено параметри та процедуру трансферту компетенцій в процесі інтеграційного розвитку, розроблено онтологічний базис опису концептів інтегрованої цілісності, запропоновано профіль інноваційної політики ІСБ, представлено рекомендації щодо організації управління консолідованим інноваційним знанням на підґрунті впровадження обліково-аналітичних систем.

Розбудова РІВ-простору передбачає впровадження технологій інформаційної логістичної підтримки управління бізнес-процесами, поширення процесів дифузії та розробку систем управління консолідованим інноваційним знанням. Саморганізаційне ж підґрунтя взаємодії акторів та потреба консолідації знання вимагає від механізму управління інтеграційним розвитком створення контексту, під час якого максимальна кількість доступних інтелектуальних ресурсів залучатиметься до процесу безперервного навчання. Відповідно в дисертації запропоновано технологію забезпечення синергії знань та трансферту компетенції при реалізації проекту інтеграційного розвитку. Така модель, представлена на рис. 5, забезпечує максимізацію використання консолідованих знань через залучення акторів з новими компетенціями з подальшою інституціоналізацією взаємин. У рамках даного результату введено матриці «потенціал - характер взаємодії - форма обміну (захисту) знання» та розроблено профіль інноваційної поведінки ІСБ в залежності від їх відношення до захисту наявних знань і баз ситуаційного управління.

Організацію управління трансфертом компетенцій в роботі запропоновано здійснювати через побудову онтологічних моделей взаємодії окремих акторів. Задля цього розроблено онтологічний базис ({ОБ}), який складається з класів ({КЛ}), підкласів ({ПК}), слотів ({СЛ}), обмежень на слоти ({ІО}) та зв'язків між концептами ({ЗК}). Даний базис (ОБ=<КЛ, ПК, СЛ, ІО, ЗК>) є основою додавання аналітичних ознак до рахунків стратегічного обліку з метою створення консолідованої бази знань і організації ситуаційного управління інтеграційним розвитком. Задля цьому кожному з виділених класів онтології (КЛ  {діяльність, час, актори, події, системи діяльності, результат, ролі, цілі, середовище}) поставлено у відповідність предикатне висловлювання ({ПВ}). ОУІР у такому випадку зводиться до формалізації ролей учасників ІСБ через використання предикатів, які відбивають інструментарій управлінського впливу на показники представленої на рис. 1 спіралі.

Формалізація, через формування множини предикатних висловлювань ({ПВ}), сценаріїв коригування плину інтеграційного розвитку дозволяє визначити структуру МУІР, створення якого є метою процесу ОУІР. При цьому МУІР може розглядатися як набір субмеханізмів та як підпорядкованість множин інструментів ({ІВ}) і важелів впливу. Оскільки метою МУІР є переведення інтегрованої структури до стану {ІСБ (t+1)} при забезпеченні узгодженості цілей, то у якості важелів впливу запропоновано використання складових кортежів 1 та 2. Пов'язаність ІР зі змінами дозволяє розглядати у якості важелів впливу і параметри трансформаційних процесів ({ПТП}):

МУІР = {ІСБ, Ц_ІСБ, Ц_Аі, ІВ, ПТП, ОБ, ПВ, КК}

Зведення вибору інструментарію впливу на інтеграційні процеси до предикатних висловлювань обумовило представлення у роботі розподілу функцій, задач і методів управління у відповідності з різними варіантами плину процесу інтеграції. Розгляд же МУІР як сукупності субмеханізмів управління інтегрованими акторами, дозволив використати мультиагентський підхід до розробки та регламентування управлінського впливу як на відносини акторів в межах РІВ-простору, так і на їх внутрішні процеси.

Орієнтація на онтологічне моделювання дуальних клієнтальних відносин та ОБ дозволила дію МУІР підпорядкувати введенню ситуаційних баз знань параметрів відносин учасників ІСБ. Тут, за допомогою процедури навчання нейронної моделі (елемент МУІР ІВ₁) прогнозувався розвиток логістичної взаємодії. За для цього введено додаткові аналітичні ознаки до рахунків обліку, які й складали вхід розробленої моделі. Апробація пропозицій на прикладі логістичних операцій ВАТ «Мотор Січ» (детерміністський етап спіралі ІР) дозволила отримати 10% варіативність рішення про доречність продовження співпраці у сформованій композиції обмежень {IO}.

У шостому розділі - «Моделювання взаємодії агентів в процесі інтеграційного розвитку суб'єктів господарювання» - подано рекомендації щодо моделювання віртуальної взаємодії в рамках впливу інтеграційних обмежень, обґрунтовано методичний підхід щодо розробки динамічних стандартів функціонування в рамках поєднання потокового та агентського підходів, удосконалено протоколи взаємодії агентів, введенням процедури нечіткого узгодження параметрів матчінгу агентів, означено підхід до раціонального варіанту контрактації акторів та звуження зони компромісів проведенням еволюційного моделювання.

Взаємодія учасників ІР в умовах динамічного і циклічного перегляду архітектури ІСБ обумовило удосконалення інструментарію, що використовується МУІР (відповідно до кортежу 3) для впливу на {ІСБ} та {ПТП}. Елементом (ІВ₂) такого удосконалення є створення процедури регламентації взаємодії та розподілу ролей агентів віртуального підприємства за допомогою кольорових й предикатних мереж Петрі. Логіка ІВ₂ розкривається через відбиття взаємних очікувань акторів через формалізацію параметрів УПВ-мереж (у вигляді матриці) та встановлення множини можливих поступок. Тут введено ряд фішок, що відбивають завершеність процесів формування структури та правил РІВ-простору. Аналогічним чином обґрунтовано особливості організації стратегічного управління витратами інтегрованої логістичної мережі.

В межах даного результату розроблено сукупність предикатних моделей регламентації взаємодії учасників ІСБ, виконаних за допомогою стандартів моделювання ролей (ORM та DEMO, як ІВ₃) та нотаціях процесного підходу (UML та IDEF, як ІВ₄). Новизна логіки розроблених моделей полягає у їх підпорядкуванні розгляду стратегії як сукупності ролей РЛ(А), що узгоджуються протоколами матчингу агентів. Прикладом цьому є подані на рис. 6 результати використання нечіткого висновку (ІВ₅) для відбору партнерів з субконтрактації чи класифікації контрагентів.

Основу поданого на рис. 6 методу розподілу контрагентів складає диференціація показників (Х={Х_іj}, і=1..N, j=1..M) на кількісні та якісні. У межах цих типів виділено N узагальнених груп згідно з М_і факторами (Х₁ - показники економічних ефектів від взаємодії; Х₂ - трендові характеристики взаємодії; Х₃ - характеристики витратності інтеграції; Х₄ - стратегічні параметри; Х₅ - можливості взаємних поступок; Х₆ - опціонні ефекти та ризики), та розроблено аналітичні залежності визначення Т-чисел. Взаємодія агентів реалізується через використання системи висновку»… якщо…то…».

В роботі розроблено комплекс моделей, що відображають логіку ІР з точки зору актора-волонтера (В), та орієнтовані на перегляд складу й зв'язків комплементарного набору акторів (ІР=<{A^Б}, {A^K(t)}> {A^K(t+1)}>). Особливістю моделей, виконаних в рамках парадигми системної динаміки (ІВ₆), є їх взаємозв'язок з функціональними областями ланцюга створення вартості. Так, ліва частина рис. 7 (компліментарна до поданої на рис. 6) відображає результати моделювання дуальної взаємодії в межах інноваційного проекту. При цьому означено залежність між вартістю підтримки інтеграційних обмежень (лінія 2) та консолідованим доходом (лінія 1) в умовах втрати цінності отриманих знань ({З^K(t)}> {З^Б(t+1)}). Інша модель (права частина рис. 7) розкриває зростання прибутку залежно від перегляду кількості акторів з накладеними {IO} (логіку моделі підпорядковано концепції партнерського маркетингу). Використання ІВ₆ складає підґрунтя формування правил інституціоналізації взаємодії {КК}, вибору параметрів {ІСБ(t)} для дії МУІСБ на еволюційному етапі ІР та визначення момент реалізації переходу {ІСБ(t)}> {ІСБ (t+1)} в точці біфуркації.

Розширенням схеми є відбиття динаміки інтеграційного співробітництва через використання методів еволюційного моделювання (елемент МУІР ІВ₇) в умовах архітектурного представлення складу учасників ІСБ та введення міток залучення підприємства до інтеграційної взаємодії. Орієнтація та додержання вимоги С_Н>max обумовила виділення критеріїв зміни рівня трансакційних витрат, наявності опціонів утримання чи завершення, мінімізації витрат перемикання, додержання встановлених першочергових вимог до учасників, максимізації компліментарності потенціалів учасників, оптимізації витрат включення до (виключення із) складу ІСБ. Також до набору критеріїв структурування ІСБ введено відносний рівень наявності витрат примусу, що відбиває владний простір та його трансформацію під час ІР.

Висновки

Одержані науково обґрунтовані результати в сукупності вирішують важливу проблему розбудови теоретико-методологічного та методичного забезпечення формування й розвитку інтегрованих об'єднань промислових підприємств, та зводяться до наступного.

1. Проведений аналіз діяльності національних промислових підприємств, виявив розширення інтеграційної співпраці та «бізнес-бізнес» взаємодії, зростання угод М&A та кількості м'яких форм інтеграційної контрактації, збільшення законодавчо регламентованих кластерних утворень та стратегічних альянсів. Розвиток інтеграційних тенденцій підтверджується і значним рівнем концентрації підприємств машинобудування, про що свідчать результати дослідження часток продукції крупніших компаній та ринку. Також доведено інформаційно-комунікаційне підґрунтя у розширенні кількості прикладів інтеграції, що пов'язано з більш високими темпами зростання промислового сектору інформаційних технологій порівняно з іншими галузями, високими індексом телекомунікаційної підготовленості й кадровим потенціалом країни.

2. Трансформація умов господарювання обумовила потребу зміни парадигми інтеграційної взаємодії акторів, яка в роботі реалізована через теоретичне обґрунтування концепції організації управління інтеграційним розвитком. Дану концепцію орієнтовано на доведення необхідності організації взаємодії локально оптимізованих економічних систем. Таку взаємодію запропоновано здійснювати через накладення системи інтеграційних обмежень і виділення стимулів до інтеграції диференційованих за фізичними, владними та інформаційними границями ІСБ. Безпосередньо ж інтеграційну взаємодію підпорядковано пульсарному чергуванню інтеграційно-дезінтеграційних процесів при рекурсивному проходженні витків спіралі розвитку. Різноманіття варіантів утворення ІСБ обумовило виділення трьох контекстів розгляду інтеграційних процесів (з точки зору окремого актора, групи підприємств та кластерно-мережних структур), співвіднесених з континуумом інтеграційних форм. Для практичного провадження запропонованої концепції та зв'язання її положень розроблено референту модель управління інтеграційним розвитком, засновану на методології структурного аналізу і проектування.

3. Аналіз наявних теоретичних набутків виявив брак розробок щодо організації управління квазіінтегрованими об'єднаннями підприємств та розвитку ІСБ. Саме це обумовило розбудову теоретико-методологічного базису управління інтеграційним розвитком і розробку багаторівневої схеми його формалізації. Доведеність даного результату підтверджено проведенням семантичного аналізу наявних тлумачень, виділенням головних істотних ознак елементів категоріального базису дослідження, розширенням класифікацій властивостей, закономірностей і принципів організації управління інтеграційною діяльністю, розробкою мережних моделей предметних областей дослідження, відповідних контексту розгляду інтегрованої цілісності, та онтологічної моделі інтеграційного розвитку, формалізованої у термінах стандарту IDEF5.

4. Розгляд у якості підґрунтя для ініціалізації процедур інтеграційного розвитку потоку обставин призвів до виділення певних об'єктів спрямування уваги в межах простору інтеграційної взаємодії. Орієнтація на такий підхід обумовила впровадження РІВ-простору та УПВ-мережі, які рекурентно підпорядковано контурам організації управління інтеграційним розвитком. На базі такого підпорядкування запропоновано проведення інституціонального регламентування взаємодії агентів, яке відбувається через створення матриць базових і компліментарних інститутів. Розроблено схему процесу інституціонального проектування та співвіднесено розробку концепцій контролю з контуром дотримання обраних правил та рутин. Відповідно, інтеграційний розвиток зведено до перегляду параметрів балансу можливостей, потреб, обмежень, компетенцій й винагород акторів через зміну правил взаємодії.

5. Сутність організації управління в роботі розкривається через виділення та змістовне наповнення таких складових як правила формування суб'єкту й об'єкту, формалізація зв'язків у формі оргструктур, порядок формування циклів зворотних зв'язків й розподілу функцій між учасниками ІСБ, регламентація управлінського впливу. Узагальнення ж цих складових дозволяє утворити відповідний механізм управління інтеграційним розвитком, в рамках якого буде співвіднесено методи впливу на плин інтеграційної діяльності та умови їх ініціалізації при наявності потрібного забезпечення. У якості важелів управлінського впливу запропоновано використання параметрів інтеграційних обмежень, що дозволить управляти реконфігурацією ІСБ та додержуватися крапки динамічної інституціональної рівноваги. Враховуючи ж доведену в роботі поширеність квазієрархічних інтеграційних утворень структуру механізму підпорядковано використанню мультиагентського підходу та онтологічного моделювання. Відповідно і дія механізму управління інтеграційним розвитком полягатиме в забезпеченні емерджентної й еквіфінальної взаємодії акторів, підпорядкованої крапці на спіралі інтеграційного розвитку.

6. Орієнтація на ресурсний підхід при створенні УПВ-мережі обумовила використання у якості критерію ефективності інтеграційного розвитку зростання потенціалу ІСБ. З точки зору організації управління інтеграційним розвитком при цьому передбачено виділення адаптивної, конкурентної, інноваційної, інтеграційної і трансформаційної складових потенціалу. Дані складові розподілено між елементами архітектури ІСБ та базовим і компліментарним складом акторів. Відповідно відбуватиметься сполучення у системі координат «архітектурна проекція-рівень деталізації» знань про можливості використання ресурсів інших акторів, а за рахунок цього і виникатиме ефект синергії при використанні ресурсів. Орієнтація на максимізацію потенціалу дозволяє розглядати інтеграційний розвиток як узгодження параметрів консолідованого використання ресурсів (детермініський етап) через реконфігурування у разі необхідності складу ІСБ (біфуркаційний етап). Отже і організацію управління інтеграційним розвитком зведено до забезпечення динамічного звуження зони компромісів між автономією відокремлених акторів, настановами РІВ-простору та структуризацією УПВ-мережі.

7. Співвіднесення інтеграційного розвитку з певного роду стратегічними діями обумовило представлення у якості елементу концепції удосконалення інтеграційної стратегії. Тут запропоновано стратегію трансформувати у процес узгодження бізнес-моделей окремих акторів з бізнес-моделлю інтегрованого утворення, задля чого розвинуто поняття і запропоновано структуру бізнес-моделі. Дане узгодження підпорядковано опціонному підходу до відбору потенційних, з точки зору включення до базового складу, акторів. Процедуру узгодження підлеглих до РІВ-простору стратегій локально оптимізованих систем учасників ІСБ реалізовано через формування цільових орієнтирів для них або формалізації ролей й стратегічних ініціатив за допомогою концепції збалансованої системи показників, розширеною моделлю життєздатних систем. Обґрунтований архітектурний підхід дозволяє формувати стандартні шаблони стратегічної поведінки акторів в межах РІВ-простору, а отже й максимізувати адаптивний результат взаємодії. Запропоновано зведення стратегії, разом з додержанням еволюційної залежності РІВ-простору від вироблених рутин, до проектування виникнення нових аттракторів функціонування через залучення нових акторів з сильними владними позиціями.

8. Конкурентну поведінку з точки зору інтеграційного розвитку запрпоновано розглядати як боротьбу різних ІСБ за окремих суб'єктів господарювання, які перебувають у непов'язаному становищі та володіють потрібним ресурсним потенціалом (за умови знання суб'єктів управління даних ІСБ про наявність такого потенціалу). Така боротьба може реалізовуватися у підсиленні дії інтеграційних обмежень на акторів, що входять до різних ІСБ при м'якій формі інтеграції. Метою конкурентної боротьби у даному випадку постає випереджальне створення бажаної композиції компетенцій. Відповідно і РІВ-простір запропоновано розглядати як основу для динамічного розподілу ресурсів, що призвело до зсуву уваги зі статичної оцінки наявності ресурсів до відбиття їх потоків в межах УПВ-мережі. Використання запропонованої моделі конфігурації потоків ресурсів забезпечує складність їх відтворення конкурентами. Організація управління тут зведена до встановлення самоорганізаційного підґрунтя (в межах граничного архітектурного рівня) ведення конкурентної боротьби.

9. Реконфігурування складу ІСБ передбачає здійснення трансферту компетенцій. Організація управління таким трансфертом може базуватися на розробленому методичному забезпеченні, до складу якого віднесено такі розробки як: профіль інноваційної політики ІСБ, модель інтеграційного процесу інституціоналізації інноваційного проекту, методика впровадження аналітичних систем заснованих на додаванні ознак ситуаційних баз знань до рахунків стратегічного обліку, технологія формування бізнес-правил взаємодії акторів, регламенти систем підтримки життєвого циклу виробів, алгоритми забезпечення взаємного підсилення й синергії знань. Організацію управління інтеграційним розвитком, в свою чергу, зведено до управління комбінацією знань про наявні ресурси (компетенції) різних агентів в межах УПВ-мережі та оптимізації їх взаємодії за критеріями виникнення синергії й максимізації потенціалу узгодженого використання ресурсів. Іншим аспектом організації обрано виділення циклу власного навчання інтегрованого утворення. Його реалізація здійснена регламентацією контексту залучення інтелектуальних ресурсів окремих акторів до безперервного навчання в межах РІВ-простору.

10. Плин інтеграційного розвитку передбачає проведення різного типу еволюційних і революційних змін, орієнтованих на трансформацію архітектури ІСБ й переведення її на новий якісний рівень функціонування. Відповідно одним з завдань ОУІР обрано створення контуру проведення змін. Наявність даного контуру дозволяє співвіднести трансформаційний потенціал і спроможність до провадження змін окремих суб'єктів господарювання та ІСБ, і на цьому підґрунті приймати рішення про вибір траєкторії інтеграційного розвитку чи входження у біфуркаційний перехід. Управління змінами при ІР також співвіднесено з моделями інституціональної динаміки. Задля цього розроблено рекомендації щодо еволюційного удосконалення або повного перегляду матриць базових і компліментарних інститутів при додержанні спадкоємності (в часовому й архітектурному розрізах) організаційних рутин. Організація управління у цьому аспекті передбачає створення само організаційного контуру додержання заданої динаміки показників змін.

11. Визначено особливості реалізації інтеграційного розвитку у кластерно-мережних утвореннях. Основу організації управління при цьому складає розроблений набір варіантів атомарного відображення феномену мережної інтеграції та запропонована модель кластерної взаємодії, яка відбиває ефективність мережі в залежності від параметрів композицій акторів та ступеню прояву фрактальних властивостей утвореної інтегрованої цілісності. Основу контуру управління складає взаємопідтримка окремих функціональних систем, що виділяються як сукупність акторів в межах архітектурного представлення інтегрованої цілісності, та розробка мережі економіко-владних відносин (у вигляді МБКОВР-балансу).

12. Впровадження механізму управління інтеграційним розвитком обумовило необхідність удосконалення окремих його елементів, що реалізовано через об'єднання потокового та агентського підходів. В рамках такого удосконалення запропоновано методику розподілу й формалізації ролей учасників інтегрованої цілісності, процедуру визначення раціонального варіанту контрактації акторів при управлінні ресурсним забезпеченням розвитку, підхід до формалізації взаємин через використання машини нечіткого логічного висновку.

13. Орієнтація механізму управління на мультиагентський підхід призвела до представлення у роботі окремих удосконалень в частині відбиття протоколів взаємодії агентів. Задля цього використано процедуру нечіткого узгодження параметрів взаємодії, підпорядковану динамічному регламентуванню ролей акторів. Окрім того розроблено типологію агентів та визначено їх співвіднесення з переліком важелів впливу на параметри інтеграційного розвитку, що регламентуються агентськими моделями. Також здійснено підпорядкування УПВ-мережі онтологічному базису, розширеному введенням предикатних співвідношень та додаванням часового виміру і тривалості операцій. Організацію управління у цьому елементі зведено до забезпечення додержання динамічної рівноваги параметрів УПВ-мережі, зміна яких моделюється введенням цих параметрів до протоколів матчингу агентів через формовану надструктуру дуальних взаємин.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пилипенко А.А. Стратегічна інтеграція підприємств: теоретичні основи, механізм управління та моделювання розвитку: монографія / А.А. Пилипенко. - Харків: ВД «Інжек», 2008. - 408 с.

2. Пилипенко А.А. Організація обліково-аналітичного забезпечення стратегічного розвитку підприємства: наукове видання / А.А. Пилипенко. - Х.: ВИД. ХНЕУ, 2007. - 276 с.

3. Пилипенко А.А. Організація управління інтегрованими структурами бізнесу в контексті збалансованої системи показників: монографія / А.А. Пилипенко, І.В. Ярошенко. - Харків: ВД «Інжек», 2007. - 152 с.

4. Кизим М.О. Управління створенням і розвитком видатної корпорації: монографія / М.О. Кизим, А.А. Пилипенко, І.В. Ялдін. - Харків: ВД «Інжек», 2007. - 208 с.

5. Кизим М.О. Збалансована система показників: монографія / М.О. Кизим, А.А. Пилипенко, В.А. Зінченко. - Харків: ВД «Інжек», 2007. - 192 с.

6. Пушкарь А.И. Стратегические группы предприятий: концепция, методология, управление: научное издание / А.И. Пушкар, Ю.Е. Жуков, А.А. Пилипенко. - Харьков: ООО «Кросс-Роуд», 2006. - 440 с.

7. Пилипенко А.А. Розбудова теоретико-методологічного базису стратегічної інтеграції суб'єктів господарювання / А.А. Пилипенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: сб. науч. трудов. - К.: Техніка, 2008. - №80. - С. 50-59.

8. Пилипенко А.А. Економічна влада як передумова активізації процесів соціально-економічного розвитку інтегрованих структур / А.А. Пилипенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: сб. науч. трудов. - К.: Техніка, 2008. - №83. - С. 169-177.

9. Пилипенко А.А. Інтеграційний потенціал інноваційного співробітництва: онтологічне моделювання / А.А. Пилипенко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2008. - №3. - С.22-27.

10. Пилипенко А.А. Логістичний потенціал підприємства: обмеження, методика оцінювання та організація управління / А.А. Пилипенко, О.М. Поспєлов // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2008. - №21. - С. 60-64.

11. Пилипенко А.А. Конкурентна стратегія й формування системи стратегічного управління розвитком інтегрованої структури бізнесу / А.А. Пилипенко, І.В. Ярошенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: сб. науч. трудов. - К.: Техніка, 2008. - №82. - С. 84-91.

12. Пилипенко А.А. Организация логистического управления деятельностью промышленного предприятия / А.А. Пилипенко, А.М. Поспелов // Бизнес Информ. - 2008. - №1. - С.100-106.

13. Пилипенко А.А. Разработка процессно-ориентированного бюджета на основе модели логистического цикла / А.А. Пилипенко, А.М. Поспелов // Бизнес Информ. - 2008. - №2. - С. 98-104.

14. Іванов Ю.Б. Інтеграція суб'єктів господарювання як фактор забезпечення їх конкурентоспроможності / Ю.Б. Іванов, А.А. Пилипенко // Теоретичні та практичні питання економіки: зб. наук. праць. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - №15. - С.113-120.

15. Пилипенко А.А. Збалансована система показників як нова парадигма інтеграційного розвитку підприємства / А.А. Пилипенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наукових праць. - Випуск 236: в 5т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 739-345.

16. Пилипенко А.А. Конкурентоспособность интегрированных структур бизнеса в контексте теории организационной экологии / А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2007. - № 9 (1). - С. 24-27.

17. Пилипенко А.А. Інституціональна динаміка інтеграційного розвитку суб'єктів господарювання / А.А. Пилипенко // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - Выпуск 31-2 (117). - С. 9-15.

18. Пилипенко А.А. Розвиток сітьових форм інтеграції підприємств / А.А. Пилипенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2007. - №17. - С. 39-42.

19. Пилипенко А.А. Институциональные основы стратегической интеграции субъектов хозяйствования / А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2007. - № 5. - С. 6-10.

20. Пилипенко А.А. Інтегроване управління кластерно-сітьовими структурами / А.А. Пилипенко // Вісник Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна. - 2007. - № 743. - C. 113-118.

21. Пилипенко А.А. Интеграционные аспекты развития региональных кластерно-сетевых структур / А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2007. - № 3-4. - С. 25-27.

22. Пилипенко А.А. Моделювання взаємодії агентів та інституціональної динаміки кластерно-сітьової структури / А.А. Пилипенко // Економіка промисловості. - 2007. - №1 (36). - С. 55-60.

23. Пилипенко А.А. Институциональные основы организации налогового менеджмента в интегрированных структурах бизнеса / А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2007. - № 12 (2). - С. 52-55.

24. Пилипенко А.А. Сбаласированная система показателей: альтернативные концепции их использования / А.А. Пилипенко, И.В. Ялдин // Бізнес Информ. - 2007. - № 11. - С. 105-112.

25. Булеев И.П. Инструментраий и методы организации внедрения сбалансированной системы показателей / И.П. Булеев, А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2007. - № 10 (2). - С. 70-79.

26. Пилипенко А.А. Реконфігурація ланцюгів постачань в циклі інтеграційного розвитку підприємства / А.А. Пилипенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: зб. наук. праць. - К.: Техніка, 2006. - №73. - С. 289-296.

27. Пилипенко А.А. Віртуальне підприємство як форма інтеграції суб'єктів господарювання / А.А. Пилипенко // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - Выпуск 33-1 (128). - С. 125-130.

28. Пилипенко А.А. Референтная модель управления процессом интеграционного развития предприятия / А.А. Пилипенко // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - Выпуск 30 (114). - С. 118-124.

29. Пилипенко А.А. Организация управления инновационным знанием в процессе интеграционного развития предприятия / А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2006. - №10. - С. 10-15.

30. Пилипенко А.А. Інституціональні засади управління інтеграційним розвитком підприємства / А.А. Пилипенко // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - Выпуск 103-2. - С. 227-234.

31. Пилипенко А.А. Управління витратами в системі стратегічного розвитку підприємства / А.А. Пилипенко // Вісник Харківського національного університету. - 2006. - № 668. - C. 128-131.

32. Пилипенко А.А. Організація управління знаннями в об'єднанні підприємств / А.А. Пилипенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2006. - №15-16. - С. 88 - 92.

33. Пилипенко А.А. Концепція інтеграційного маркетингу в стратегічному управлінні розвитком підприємства / А.А. Пилипенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2006. - №13. - С. 90-96.

34. Пушкарь А.И. Налоговые аспекты управления стратегическими интегрированными группами предприятий / А.И. Пушкарь, А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2006. - №9. - С. 86-89.

35. Іванов Ю.Б. Концепція та онтологія предметної області управління інтеграційним розвитком підприємства / Ю.Б. Іванов, А.А. Пилипенко // Економіка промисловості. - 2006. - №1 (32). - С. 162-171.

36. Иванов Ю.Б. Концептуальные основы формирования стратегии развития промышленного кластера в машиностроении / Ю.Б. Иванов, А.А. Пилипенко // Бизнес-информ. - 2006. - №6. - С. 26-35.

37. Пилипенко А.А. Стратегічне управління витратами в системі інтеграційного розвитку підприємства / А.А. Пилипенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2005. - №12. - С. 43-48.

38. Пилипенко А.А. Інноваційні аспекти організації облікового процесу / А.А. Пилипенко // Управління розвитком: зб. наук. статей. - Х.: ХНЕУ, 2005. - №3. - С. 163-164.

39. Пилипенко А.А. Економічна безпека логістичних процесів підприємства / А.А. Пилипенко // Вісник НТУ «ХПІ»: зб. наук. праць. - Том 2. - Х.: НТУ «ХПІ», 2005. - №58. - С. 162-164.

40. Пилипенко А.А. Концептуальні засади управління стійким розвитком підприємства / А.А. Пилипенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наукових праць. - Випуск 207: В 5т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 366-373.

41. Пилипенко А.А. Управління розвитком підприємства на основі поширення процесів самоорганізації / А.А. Пилипенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2005. - №11. - С. 84-89.

42. Пилипенко А.А. Деякі аспекти моделювання організаційних змін / А.А. Пилипенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: зб. наук. праць. - К.: Техніка, 2005. - №65. - С. 293-300.

43. Пилипенко А.А. Розробка міжнародної маркетингової стратегії та проблеми оцінки рівня конкурентоспроможності продукції підприємства / А.А. Пилипенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наукових праць. - Випуск 205: В 4т. - Т.ІV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С.916-924.

44. Пилипенко А.А. Конкуренція в системі стратегічних альянсів / А.А. Пилипенко // Економіка розвитку: зб. наук. статей. - Х.: ХНЕУ, 2005. - №3 (35). - С. 8-11.

45. Пилипенко А.А. Самоорганізація в процесі реалізації корпоративної стратегії розвитку акціонерного товариства / А.А. Пилипенко // Управління розвитком: зб. наук. статей. - Х.: ХНЕУ, 2002. - №1. - С. 70-73.

46. Пилипенко А.А. Управление затратами на качество и освоение продукции / А.А. Пилипенко, С.М. Пилипенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: зб. наук. праць. - К.: Техніка, 2002. - №40. - С. 128-133.

47. Пилипенко А.А. Ресурсное обеспечение развития предприятия / А.А. Пилипенко // Вісник харківського університету. Серія «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова». - 2002. - № 551. - С. 134-138.

48. Пилипенко А.А. Державна підтримка функціонування логістичних систем / А.А. Пилипенко // Вісник ХДЕУ. - 2001. - №3 (19). - С. 71-74.

49. Пилипенко А.А. Формирование конкурентных преимуществ и устойчивость процесса выбора поставщиков / А.А. Пилипенко, С.Н. Пилипенко // ХНАМГ. - Коммунальное хозяйство городов. Сер. Экономические науки: зб. наук. праць. - К.: Техніка, 2000. - № 26. - С. 57-62.

Размещено на Allbest.ru