Управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці

Загальна характеристика роботи

управління якість праця

Актуальність теми. Трансформаційні зміни в економіці України, викликані процесами глобалізації, інтеграції до світогосподарського простору, зумовлюють потребу у нових, прогресивних підходах до управління діяльністю промислових підприємств, які надають їм конкурентних переваг. Одним з таких підходів є ефективне управління якістю продукції, що забезпечує високий рівень задоволення вимог та очікувань споживачів і є найважливішою передумовою успіху підприємств. За умов розвитку науково-технічного прогресу проблему управління якістю продукції вирішувати традиційними методами контролю якості готової продукції стає неефективно. Тому дієвим інструментом, здатним забезпечити якість продукції, яка б відповідала вимогам міжнародних стандартів і могла успішно конкурувати на внутрішніх і зовнішніх ринках, є формування якості праці на основі активізації трудового потенціалу підприємства.

В сучасних умовах зростає значення таких важливих елементів трудового потенціалу, як: інтелект, освіта, високий професіоналізм, досвід, творча й інноваційна активність, мотивованість, комунікабельність, які у сукупності формують якість праці. Формування якості праці сьогодні є найменш розвиненою функцією в управлінні якістю продукції, що актуалізує необхідність вирішення цієї наукової проблеми.

В економічній науці накопичений значний практичний та теоретичний досвід управління якістю продукції. Вагомий внесок у розробку методологічних підходів до вирішення окремих питань управління якістю продукції внесли зарубіжні учені, зокрема: Дж. Джуран, У.Е. Демінг, І. Каору, Г. Кларк, Е. Кондо, Дж.Т. Костман, Ф.Б. Кросбі, Д. Окес, Г. Тагуті, А. Фейгенбаум, Д. Філіп-Доналдсон, Х.Дж. Харрингтон, Дж. Хескетт, Вільям А. Шиєманн, У. Шухарт.

Різноманітні аспекти проблеми управління якістю продукції досліджені в працях провідних вітчизняних вчених, серед яких: О.М. Алимов, О.І. Амоша, Є.А. Бельтюков, Б.В. Буркинський, А.І. Бутенко, М.П. Войнаренко, В.М. Геєць, І.І. Грузнов, П.Я. Калита, Л.В. Кривенко, В.П. Кравченко, Е.М. Лібанова, В.П. Мікловда, О.І. Момот, В.М. Нижник, С.І. Пирожков, К.С. Солонинко, Н.А. Чередниченко, С.В. Філиппова, А.А. Чухно та ін.

Окремі питання управління якістю продукції висвітлені й у працях науковців країн СНД: Ю.П. Адлера, Г.Г. Азгальдова, Л.С. Бляхмана, Б.М. Генкіна, О.В. Глічова, С.Д. Іл'єнкової, І.Т. Корогодіна, К.Я. Свілпе, С.Г. Струміліна, О.І. Субетто, В.О. Сідорова, Р.А. Фатхудінова.

Що стосується проблеми формування якості праці як інструменту управління якістю продукції, то її ще вивчено недостатньо. Сучасні умови функціонування промислових підприємств та необхідність підвищення якості вітчизняної продукції потребують удосконалення існуючої методології, науково-методичного забезпечення якості продукції, концептуальних засад інтеграції трудового потенціалу в систему якості, формування інтегрованих систем управління якістю. Ці питання знайшли своє відображення у дисертаційному дослідженні. Необхідність теоретико-методологічного обґрунтування й розробки практичних рекомендацій щодо управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці визначили актуальність теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно тематичного плану науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету МОН України відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки”, Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, Закону України “Про стандартизацію”, Закону України “Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні”, Державного стандарту України ISO 9000:2009 “Системи управління якістю”, наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 01.11.2002 року № 346 “Про затвердження методичних рекомендацій з розроблення і реалізації регіональних програм сприяння підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції”.

Проведене дослідження тісно пов'язане з науково-дослідними роботами, що проводились за участю автора у 1997-2009 роках у Хмельницькому національному університеті МОН України за держбюджетними та госпдоговірними темами:

- “Проблеми трансформації місцевої промисловості у процесі реформування економіки України” (номер держреєстрації 0197U016015, 1997-1998 рр.), у межах якої автором визначено умови реалізації факторів підвищення якості продукції, обґрунтовано напрями забезпечення якості продукції в умовах трансформації місцевої промисловості;

- “Концепція інформаційного забезпечення інвестиційної та інноваційної діяльності” (номер держреєстрації 0102U004047, 2002-2004 рр.), при виконанні якої, як відповідальним виконавцем роботи, дисертантом розроблено мотиваційний механізм підвищення якості праці, визначено складові його формування за умов переходу на інноваційну стадію розвитку;

- “Прогресивні стратегії і технології управління організаційними структурами підприємств та їх об'єднань” (номер держреєстрації 0106U0011003, 2006-2008 рр.), при розробці якої автором, як відповідальним виконавцем підтеми, запропоновано технологію інтеграції управління якістю трудового потенціалу в систему управління якістю продукції, розроблено класифікатор якості праці;

- “Проблеми забезпечення збалансованого розвитку трудового потенціалу за умов структурної модернізації економіки” (номер держреєстрації 0107U010024, 2007-2008 рр.), у рамках теми здобувачем, як відповідальним виконавцем роботи, досліджено вплив якості трудового потенціалу на якість праці, визначено пріоритетні напрями його розвитку, розроблено структуру діяльності персоналу при створенні якісної продукції;

- “Розробка систем оплати та мотивації праці у ТзОВ “НЕЙЛ” (номер держреєстрації 0109U005059, 2008-2009 рр.), у рамках теми здобувачем, як відповідальним виконавцем роботи, запропоновано кваліметричний метод оцінки якості праці, сформульовано рекомендації з мотивації праці персоналу підприємства, які забезпечують якість продукції.

Результати участі у зазначених науково-дослідних роботах, що отримані особисто автором, відображені у розділах монографії та наукових статтях, які наведені у списку публікацій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних, науково-методичних та прикладних засад управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці.

Досягнення мети дослідження обумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

- розробити концептуальні підходи до управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці;

- визначити сутність поняття “якість праці” як економічної категорії;

- систематизувати фактори, які здійснюють вплив на формування якості праці;

- запропонувати методичний підхід, який дасть змогу оцінити якість праці на виробничому рівні;

- здійснити факторний аналіз впливу чинників якості продукції на результативні показники діяльності промислових підприємств (на прикладі підприємств машинобудування України);

- обґрунтувати методологічний підхід до управління якістю продукції промислових підприємств на основі трансакційного аналізу витрат на якість праці;

- обґрунтувати доцільність використання кваліметричної оцінки якості праці;

- визначити залежність обсягів виробництва якісної продукції від інтелектуального капіталу підприємства;

- удосконалити структуру діяльності персоналу в управлінні якістю продукції;

- розробити мотиваційний механізм підвищення якості праці;

- розробити механізм управління якістю продукції промислових підприємств;

- запропонувати інтегровану систему управління якістю продукції промислових підприємств;

- розробити науково-методичні рекомендації та практичні пропозиції щодо управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці.

Об'єктом дослідження є процеси управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і прикладних проблем управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові принципи, положення сучасної теорії управління якістю, економічні закони і категорії, закономірності суспільного розвитку, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. При вирішенні поставлених задач було використано комплексний, системний, структурно-функціональний, діалектичний, історичний і логічний підходи.

Для досягнення мети та завдань дисертаційної роботи була використана низка наукових методів дослідження, як загальнонаукових, так і конкретно економічних: історико-логічний (дослідження еволюції формування і розвитку якості праці та її взаємозв'язку з іншими економічними категоріями); абстрактно-логічний (дослідження сутності понять, визначень і категорій теорії управління якістю продукції, виявлення впливу якості трудового потенціалу на якість праці); класифікаційно-аналітичний (дослідження критеріїв і факторів впливу на якість праці, виділення видів витрат на трудовий потенціал підприємства, систематизація трансакційних витрат на якість праці); системного та системно-структурного аналізу (обґрунтування структури діяльності персоналу, формування інтегрованої системи управління якістю, розробка механізму управління якістю продукції, мотиваційного механізму підвищення якості праці); факторний аналіз (аналіз впливу факторів якості продукції на результативні показники діяльності промислових підприємств); методи евристичного прогнозування, зокрема: соціологічного опитування та експертних оцінок (отримання вихідних даних щодо оцінки факторів якості праці, оцінка динаміки потреб у мотивації працівників при формуванні якості праці); кореляційного аналізу, ранжування і бальних оцінок (визначення відносної вагомості факторів якості праці); парних порівнянь (оцінювання ступеня погодженості експертів); економіко-математичного моделювання та графічного аналізу (дослідження зв'язку між обсягами випуску якісної продукції та інтелектуальним капіталом); кваліметричні (оцінка якості праці спеціалістів); логічного узагальнення (формулювання висновків дисертаційного дослідження).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, аналітичні матеріали Кабінету Міністрів України, оперативні дані Міністерства економіки України і промислових підприємств України, програма розвитку Хмельниччини на 2006-2015 рр. та інші програмні документи соціально-економічного розвитку України та Хмельницької області, інформація Державного комітету статистики України, наукові публікації і власні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані під час дослідження теоретичні і практичні результати вирішують актуальну науково-практичну проблему - управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці. Для розв'язання зазначеної проблеми в дисертаційній роботі досліджено питання управління якістю продукції промислових підприємств.

До найбільш вагомих результатів, що становлять наукову новизну, належать такі:

вперше:

- розроблено методологію управління якістю продукції промислових підприємств на основі побудови узагальнюючої моделі взаємозв'язку і взаємовпливу визначених факторів якості продукції та результативних показників діяльності промислових підприємств. Особливості такого підходу полягають у можливості побудови конкретних моделей такого взаємозв'язку для машинобудівних підприємств з отриманням кількісної оцінки взаємозв'язків і напрямів численних взаємодій факторів і результативних показників;

- здійснено когнітивну структуризацію якості продукції, яка відображає залежність обсягів виробництва продукції від інтелектуального капіталу підприємства. На відміну від існуючих, такий підхід дає змогу спрогнозувати обсяги випуску якісної продукції з урахуванням інтелектуального капіталу та обґрунтовано розробляти політику управління якістю продукції промислових підприємств;

- розроблено механізм управління якістю продукції, складовими якого є управлінські елементи - принципи, методи, функції, інструменти управління якістю продукції. На відміну від існуючих підходів, виділено методи оцінки якості та напрями управлінського впливу на якість праці персоналу;

удосконалено:

- теоретичні підходи до визначення сутності поняття “якість праці” як економічної категорії, яке у формулюванні автора, на відміну від існуючих визначень, характеризує сукупність властивостей діяльності трудового потенціалу підприємства, які забезпечують створення якісної продукції;

- склад і структуру факторів впливу на формування якості праці, в яку введено ознаки: за сферою дії, змістом, характером дії, що сприяє системності дослідження та, на відміну від існуючих підходів, дозволяє виділити пріоритетні напрями управління якістю продукції методами активізації трудового потенціалу підприємства;

- підходи до структуризації діяльності персоналу (на користь інтелектуальної складової) в умовах впровадження і застосування нових технологій, що на відміну від традиційних підходів, дозволяє реалізувати процес управління якістю продукції за рахунок включення в неї таких елементів формування якості праці, як отримання нових знань, умінь, навичок, активізації творчих і духовних здібностей працівників, мотивації персоналу та соціальної взаємодії;

- інтегровану систему управління якістю продукції, яка передбачає впровадження комплексу взаємопов'язаних організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів з підвищення якості, ефективну взаємодію її підсистем, дає змогу об'єктивно врахувати чинники внутрішнього і зовнішнього середовища, як підґрунтя використовує пропоновані автором методологічні підходи до оцінки якості. На відміну від існуючих систем, інтегрована система є інструментом управління якістю продукції за рахунок інтеграції процесів управління трудовим потенціалом в систему менеджменту якості та використання взаємопов'язаної системи міжнародних стандартів;

дістало подальший розвиток:

- положення неоінституціональної теорії щодо систематизації трансакційних витрат на якість праці, які на відміну від існуючих, дозволяють здійснити статистичний розподіл цих витрат, визначити домінуючі види, розробити нові методологічні підходи до їх оцінки у сфері виробництва продукції та забезпечення її якості;

- методичний підхід до оцінювання факторів якості праці на основі евристичного прогнозування, який на відміну від існуючих, полягає у можливості отримання кількісного значення вагомості різнорідних за змістом і складом факторів якості праці та визначенні напрямів управління якістю продукції шляхом цілеспрямованого впливу на найбільш значимі фактори;

- методичні положення кваліметричної оцінки якості праці на основі визначення індивідуальних показників якості праці виконавців та диференціації заробітної плати відносно них. Отримані результати оцінки використовуються для стимулювання працівників за якість праці;

- концептуальні підходи до розробки мотиваційного механізму підвищення якості праці шляхом збалансування співвідношення потреб і стимулів для різних категорій персоналу. На відміну від існуючих, розроблений мотиваційний механізм надає можливість застосовувати певний комплекс стимулів, активізувати домінуючі потреби та впливати на трудову поведінку персоналу.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій, які реально можуть застосовуватись при розв'язанні цілої низки проблем, пов'язаних з управлінням якістю продукції промислових підприємств. Їх впровадження дозволить удосконалити управління якістю продукції на основі формування якості праці.

Наукові результати використані на державному, регіональному та виробничому рівнях.

На державному рівні. Рекомендації щодо аналізу впливу чинників якості продукції на показники діяльності промислових підприємств і вибору пріоритетних напрямів підвищення якості продукції прийняті до використання Міністерством економіки України (довідка № 3603-25/668 від 16.12.2010 р.).

На регіональному рівні. Рекомендації щодо забезпечення якості продукції промислових підприємств на основі організаційно-економічного та мотиваційного механізмів формування якості праці, соціально-економічних методів активізації трудового потенціалу підприємства, положення щодо побудови інтегрованої системи управління якістю продукції використані Головним управлінням економіки Хмельницької обласної державної адміністрації при розробці обласної програми сприяння підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на 2005-2010 рр., яка розроблена відповідно до Указів Президента України № 113/2001 від 23.02.2001 р. “Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції”, № 104 від 05.02.2002 р. “Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі” та розпорядження Кабінету Міністрів України № 447-р від 17.08.2002 р. “Про затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)” і узгоджується з іншими програмами (довідка № 02-03/1799/1 від 9.09.2010 р.).

На рівні підприємства. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності промислових підприємств, зокрема: ВАТ “Укрелектроапарат” (довідка № 32/02 від 11.01.2007 р.), СККБ “Спектр” Міністерства промислової політики України (акт впровадження від 5.06.2007 р.), АК “Адвіс” (довідка № 45/08 від 25.12.2007 р.), ВАТ “Красилівський машинобудівний завод” (довідка № 01-03 від 26.09.2007 р.), ДП “Новатор” (довідка № 42 від 19.03.2008 р.), Запорізький автомобілебудівний завод (довідка від 29.04.2010 р.), Волочиський машинобудівний завод ВАТ “МОТОР СІЧ” (довідка № 1439 від 2.12.2010 р.).

Науково-методичні результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін “Організація виробництва”, “Організація праці”, “Мотивація інноваційної діяльності персоналу”, “Управління трудовим потенціалом (довідка № 11/35 від 23.03.2010 р.). Підходи до визначення концептуальних основ формування якості праці використані у навчальному процесі Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана при підготовці навчального посібника “Організація праці” (довідка № 01/158 від 11.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача в цих роботах конкретизовано у переліку публікацій за темою дисертації. В даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідалися автором і одержали схвалення на 28 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема: науково-практичній конференції “Проблемы экономики и труда” (м. Хмельницький, 25-27 вересня 1993 р.); науково-практичній конференції “Технологічний університет в системі реформування освітньої та наукової діяльності Подільського регіону (м. Хмельницький, 29-30 вересня 1995 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы экономики, оплаты и нормирования труда в условиях формирования рыночных механизмов” (м. Хмельницький, 12-15 травня 1995 р.); міжрегіональному науково-практичному семінарі “Проблемы современной экономики, нормирования затрат и результатов труда” (м. Хмельницький, 14-17 травня 1996 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Инвестиционный менеджмент в переходной экономике” (м. Новополоцьк, 31 травня - 1 червня 1999 р.); міжнародній науковій конференції “Особенности рыночного механизма управления субъектами хозяйствования в экологодестабилизированном регионе” (м. Гомель, 15-6 листопада 1999 р.); VII міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні і енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (м. Вінниця, 12-16 червня 2000 р.); VIII міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні і енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (м. Чернігів, 23-27 жовтня 2000 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 25-27 квітня 2001 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (м. Донецьк-Слов'янск, 15-18 квітня 2003 р.); І міжнародному науково-практичному семінарі “Україна на шляху до Європейського Союзу: прогнозування та реалізація політики пріоритетів в інноваційно-інвестиційній та соціально-трудовій сферах” (м. Хмельницький, 23-24 вересня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Экономические проблемы развития промышленного производства” (м. Одеса, 5-8 жовтня 2004 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 25 вересня 2004 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 25-26 квітня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 26-28 квітня 2006 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів” (м. Сімферополь, 19 квітня 2007 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 17-18 травня 2007 р.); міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції” (м. Одеса, 25-26 вересня 2008 р.); VII міжнародній науковій конференції “Проблеми планування виробництва в ринкових умовах” (м. Алушта, 2-4 жовтня 2008 р.); Ювілейній міжнародній науковій конференції “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 20 березня 2009 р); Міжнародній науково-практичній конференції “Інституціональні аспекти функціонування трудового потенціалу” (м. Луганськ, 4-6 травня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы финансово-экономического развития предприятия индустриального региона в условиях рыночной трансформации” (м. Краматорськ, 20-22 травня 2009 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування в ринкових умовах” (м. Алушта, 1-3 жовтня 2009 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Управління економічними системами: концепції, стратегії та інновації розвитку” (м. Хмельницький, 21-23 жовтня 2010 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (м. Хмельницький, 9-11 грудня 2010 р.).

Публікації. Результати дисертації відображені у 62 публікаціях, в тому числі: 1 одноосібна монографія, 29 статей у провідних фахових наукових журналах (з них 13 без співавторів), 12 статей у збірниках наукових праць (з них 10 без співавторів), 16 статей в матеріалах конференцій, 2 навчальних посібники з грифом МОН України із співавторами, 2 публікації в інших наукових виданнях. Загальний обсяг наукових праць - 80,19 д.а., з них 55,11 д.а. належать особисто автору за темою дисертації.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Вона містить 411 сторінок, із них 323 сторінки основного тексту, 22 рисунки і 22 таблиці, з яких 12 - на повних сторінках, список використаних джерел з 245 найменувань на 24 сторінках, 15 додатків на 52 сторінках.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено сутність і стан наукової проблеми, її значущість, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет та об'єкт, висвітлено наукову новизну та практичну значущість, подано відомості стосовно апробації наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади управління якістю продукції на основі формування якості праці” запропоновано концептуальний підхід до формування і розвитку якості праці як основи забезпечення якості продукції, досліджено понятійно-термінологічний апарат проблеми управління якістю продукції, уточнено сутність поняття “якість праці”, систематизовано фактори впливу на якість праці.

Аналіз концепцій управління якістю показав тенденцію до переосмислення ролі якості праці в управлінні якістю продукції та нового підходу до її трактування. При розгляді етапів розвитку економічних поглядів на якість праці автором виявлена логічність і об'єктивна паралельність у дослідженнях, які проводили вітчизняні та зарубіжні учені. У дисертації зроблено висновок, що категорія “якість праці” - це окремий складний структурно-системний об'єкт соціально-економічного дослідження, у методологічних підходах до розуміння сутності якого існували й існують дотепер значні відмінності. Формування якості праці є складною проблемою, розв'язання якої залежить від прояву трудового потенціалу у процесі забезпечення якості продукції та результативності роботи з його активізації. У зв'язку з цим якість праці значною мірою визначається можливістю реалізації трудового потенціалу підприємства у процесі виробництва продукції.

На основі систематизації підходів до визначення якості праці автором уточнено сутність поняття “якість праці”, яке сформульовано наступним чином. Якість праці - це економічна категорія, що характеризує сукупність властивостей діяльності трудового потенціалу підприємства, які забезпечують створення якісної продукції. Таке розуміння якості праці, на відміну від існуючих, підкреслює роль трудового потенціалу у процесі формування якості праці як результативного показника якості продукції. Поняття “якість праці” має велике значення для подальших наукових досліджень в області формування якості праці та реалізації важливих завдань з управління якістю продукції промислових підприємств.

В роботі запропоновано концептуальний підхід до управління якістю продукції промислових підприємств на основі формування якості праці, який містить у собі наступні положення:

- виробництво якісної продукції на основі формування якості праці має переваги для виробника і споживача: у споживача зростає задоволеність якістю продукції; виробник отримує більший прибуток, забезпечує високу якість продукції, підвищуючи її конкурентоспроможність, використовуючи інтелектуальний капітал, знижуючи витрати;

- необхідність підтримання і постійного підвищення якості продукції вимагає нового підходу до управління якістю продукції як скоординованої діяльності, яка полягає у спрямуванні та контролюванні заходів з встановлення, забезпечення і дотримання необхідного рівня якості продукції на всіх етапах її життєвого циклу, що досягається шляхом систематичного контролю за якістю праці персоналу і цілеспрямованого впливу на умови й фактори, від яких вона залежить;

- тенденцією зміни пріоритетів в управлінні якістю продукції є те, що якість праці великою мірою визначається трудовим потенціалом підприємства з його знаннями, уміннями, навичками, інтелектуальними і творчими здібностями;

- формування якості праці являє собою цілеспрямований та організований вплив на процес праці, який характеризується цілісними, стійкими ознаками, що утворюють її якість та є необхідними для успішної трудової діяльності;

- визначення формування якості праці як цілеспрямованого процесу досягнення працівниками певної завершеності, цілісності в роботі, який відбувається в результаті їх професійного та інтелектуального розвитку і утворює якість праці, потребує процесного підходу до управління якістю продукції промислових підприємств.

З огляду на те, що якість праці є системоутворюючою категорією, автором проаналізовано її взаємозв'язок з такими економічними категоріями, як: якість продукції, якість роботи, якість трудового потенціалу, продуктивність праці, якість трудового життя. Ці поняття розглянуто в хронологічній послідовності, які відображають поступове усвідомлення зростання ролі трудового потенціалу у формуванні якості праці. На підставі проведеного аналізу дисертант приходить до висновку, що центральним елементом у системі управління якістю продукції є якість праці виконавців. Вона є вихідним моментом для формування якості роботи трудового колективу і визначає кінцевий результат його діяльності. Основною детермінантою впливу на якість праці визначено якість трудового потенціалу підприємства, що обумовлено необхідністю розвитку якісних складових людського чинника як вирішальної передумови соціально-економічної стабілізації і подальшого підвищення ефективності національної економіки.

Необхідність забезпечення ефективного управління якістю продукції висуває задачу розробки класифікації факторів та методів кількісної оцінки їх впливу на якість праці. Точна кількісна оцінка впливу конкретних факторів дозволяє розробити цілеспрямовані та ефективні заходи з управління якістю продукції промислових підприємств.

На основі комплексного дослідження природи якості праці та систематизації її характеристик удосконалено класифікацію факторів якості праці за рахунок введення ознак: за сферою дії, змістом факторів і характером їх дії. Вибір зазначених ознак автором аргументовано згідно з поставленою у дисертаційному дослідженні метою. За сферою дії фактори якості праці поділено на макроекономічні та мікроекономічні. Головну увагу при групуванні факторів впливу на якість праці приділено внутрішнім факторам, які діють на рівні підприємства, та виділенні серед них об'єктивних факторів (технічні, організаційні, економічні, соціальні, інформаційні) і суб'єктивних - факторів якості трудового потенціалу. На відміну від існуючих, запропонована автором класифікація факторів якості праці містить фактори, що характеризують якість трудового потенціалу, яка складається з особистих та професійних якостей. В існуючій літературі вони характеризуються за групою соціальних факторів. Виділення цього виду факторів є особливо значимим в управлінні якістю продукції, оскільки основні причини дефектів праці пов'язані з неефективною та неякісної працею виконавців.

У другому розділі “Аналіз та оцінка якості продукції промислових підприємств” здійснено факторний аналіз впливу якості продукції на показники діяльності машинобудівних підприємств, визначено залежність обсягів виробництва якісної продукції від інтелектуального капіталу підприємства, удосконалено підходи до структуризації діяльності персоналу в управлінні якістю продукції.

В сучасних умовах актуальною проблемою є структурна перебудова української економіки, насамперед її найбільш наукоємної галузі - машинобудування. Відновлення ділової та інвестиційної активності підприємств повинне відбуватись на основі якісних структурних зрушень в економіці, які б ґрунтувались на національних конкурентних перевагах та зробили вітчизняний промисловий сектор конкурентоспроможним як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Сучасні умови розвитку промислового виробництва характеризуються жорсткою конкурентною боротьбою, в якій провідне значення належить якості продукції. Для того, щоб досягти високої якості продукції і конкурентоздатності підприємства необхідно за допомогою методів управління якістю продукції створити такі умови, які будуть сприяти появі і розвитку нововведень, активізації інтелектуальних і творчих здібностей персоналу. Оцінка факторів якості продукції та їх вплив на результативні показники діяльності промислових підприємств на основі факторного аналізу є найбільш точним і об'єктивним інструментом управління якістю продукції. Вихідними даними для аналізу є інформація Державного комітету статистики України по дванадцяти підприємствах шести регіонів за період 2005-2009 рр. В результаті попереднього аналізу та експертної оцінки вибраних факторів-ознак на першому етапі їх було згруповано за двома напрямками:

- економічні фактори, що здійснюють вплив на якість продукції (витрати на якість продукції, тис. грн; облікова кількість штатних працівників, осіб; кількість працівників, які зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, осіб; фонд робочого часу, людино-годин; витрати на утримання робочої сили, тис. грн; фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн; премії та винагороди, що носять систематичний характер, тис. грн; прийнято штатних працівників, осіб; вибуло штатних працівників; витрати на технологічні інновації, тис. грн; витрати на інформатизацію, тис. грн);

- соціальні фактори, що здійснюють вплив на якість продукції (віковий склад штатних працівників, осіб; кількість працівників, які мають вищу освіту, осіб; кількість винахідників і раціоналізаторів, осіб; кількість працівників, яких навчено новим професіям, осіб; кількість працівників, які підвищили кваліфікацію, осіб).

В роботі проведено дослідження залежності обсягу реалізованої продукції від рівня досліджуваних показників. Результати розрахунків дозволили виявити високий та істотний вплив п'яти факторів на величину обсягу реалізованої продукції. Визначивши в якості результативного показника величину обсягу реалізації продукції підприємства, побудовано узагальнену модель залежності:

У₁ = 4,5707 Х₁ + 76,1581 Х₂ + 112,0306 Х₃ + 3407,636, (1)

де У₁ - обсяг реалізованої продукції, тис. грн;

Х₁ - витрати на якість продукції, тис. грн;

Х₂ - витрати на інформатизацію, тис. грн;

Х₃ - кількість працівників, які зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, осіб.

Розрахований коефіцієнт кореляції складає 0,934, що свідчить про тісний зв'язок між величиною обсягу реалізації і вибраними факторами-ознаками. Коефіцієнт детермінації (0,8724) показує, що впливом даних трьох факторів пояснюється 87,24 % зміни величини обсягу реалізації продукції. Розраховані значення коефіцієнта еластичності показують, що збільшення витрат на якість продукції на 1 % призведе до зростання обсягу реалізованої продукції на 0,447 %, тобто кожна додаткова тисяча гривень вкладень у якість продукції дасть додатковий приріст обсягу реалізації у розмірі 97,75 тис. грн. Додаткове інвестування в інформатизацію (1 тис. грн) дозволяє одержати приріст у 100 тис. грн.

Дослідження факторів, що впливають на формування величини витрат на якість продукції дозволило одержати наступну модель:

У₂ = 31,96883 Х₁ + 24,82169 Х₂ + 0,11312 Х₃ - 2873,07, (2)

де У₂ - витрати на якість продукції, тис. грн;

Х₁ - витрати на інформатизацію, тис. грн;

Х₂ - кількість працівників, які мають повну вищу освіту, осіб;

Х₃ - фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн.

Розрахований коефіцієнт кореляції складає 0,9019, що свідчить про тісний зв'язок між величиною витрат на якість продукції і вибраними факторами-ознаками. Коефіцієнт детермінації (0,8135) показує, що впливом даних трьох факторів пояснюється 81,35 % зміни величини витрат на якість продукції. Отримані рівняння регресії адекватні за статистичними даними (емпіричне значення F-критерію Фішера є значно більшим за табличне).

Аналогічні дослідження були проведені для конкретних машинобудівних підприємств різних областей України, в результаті чого побудовані множинні регресійні модулі для цих підприємств. На попередніх етапах розрахунків було виявлено, що не усі фактори-ознаки є значимими і відповідно їх було виключено із моделей, внаслідок чого одержані рівняння включають від одного до трьох найбільш значимих факторів (табл. 1).

Одержані залежності обсягу реалізованої продукції від факторів якості продукції показали дуже високий та високий ступінь адекватності більшості моделей за значенням коефіцієнта кореляції (за винятком моделі для дванадцятого підприємства). Це підтверджується також перевіркою за критерієм Фішера (табличне значення якого для досліджуваних моделей заходиться в межах від 10,1 до 19,2). Найбільш значимим фактором є витрати на якість продукції, який було включено в сім моделей. Другий фактор у більшості моделей здійснює зворотній вплив на величину результативного показника, що підтверджує його економічну суть і свідчить про вагому роль умов праці для формування обсягу реалізації продукції.

Таким чином, проведений аналіз впливу факторів якості продукції на діяльність машинобудівних підприємств показав пріоритет економічних факторів і підкреслив їх вагомість для одинадцяти із дванадцяти досліджуваних підприємств.

Побудовані моделі для результативного показника “витрати на якість продукції” є адекватними, оскільки показують високу тісноту зв'язку для усіх об'єктів дослідження.

Найбільш суттєвим є другий фактор, що увійшов до дев'яти моделей, причому у семи з них є єдиним значимим після попереднього відбору. У двох моделях перший фактор (кількість працівників, які мають повну вищу освіту) показав негативний вплив на величину витрат на якість продукції, що свідчить про невідповідність номінального і фактичного рівня освіти на підприємствах або неефективне використання наявного освітнього потенціалу. Результати факторного аналізу дозволили визначити напрями управління якістю продукції машинобудівних підприємств, які полягають у наступному:

- враховуючи переважаюче значення економічних факторів, посилити систему заходів щодо підвищення якості продукції економічними методами, удосконалити систему мотивації і стимулювання якості праці, покращити умови праці;

- активізувати інноваційну активність персоналу, розвиток творчих здібностей, раціоналізаторства, інвестиційну підтримку інноваційної діяльності;

- забезпечити ефективне використання наявного професійно-освітнього потенціалу працівників шляхом удосконалення соціально-професійної структури робітників, відповідності кваліфікації виконуваним роботам, підвищити якість професійної підготовки на основі розширення знань, збагачення виробничим досвідом, стимулювати інтелектуальний розвиток персоналу;

- забезпечити додаткове інвестування в інформатизацію та збільшити витрати на якість продукції.

В роботі аргументовано, що сучасні промислові підприємства потребують ініціативних, винахідливих, інтелектуальних, освічених працівників. Автором вперше розроблено модель когнітивної структуризації, яка відображає залежність обсягів виробництва якісної продукції від інтелектуального капіталу підприємства.

Таблиця 1 Економіко-математичні моделі залежності показників від факторів якості продукції для машинобудівних підприємств

Когнітивну карту для виробництва сільськогосподарської техніки (І₁) та товарів широкого вжитку (І₂) описано системою диференціальних рівнянь:

= , (3)

де dІ₁/dt, dІ₂/dt - динаміка зміни випуску продукції;

K₁, K₂, K₃, K₄ - коефіцієнти, які залежать від початкових умов;

N₁, N₂ - кількість працівників інтелектуальної праці.

Фазовий портрет для обсягів виробництва І₁, І₂ подано на рис. 1.

В роботі отримано рівняння залежності впливу чисельності працівників інтелектуальної праці () на кількість якісної продукції (І):

(4)

Дана прогнозна модель має практичне значення, оскільки дає можливість спрогнозувати значення кількості якісної продукції за певний період шляхом залучення спеціалістів інтелектуальної праці.

N₂ І₂

Рис. 1. Фазовий портрет системи (3)

Модель залежності якості продукції від інтелектуального капіталу має вигляд:

I = 485,06 + 8,42 N₁ + 97,13 N₂. (5)

Обґрунтовано, що в умовах становлення економіки знань та розвитку технологій, коли основною рушійною силою є знання та інформація, формування якості праці відбувається шляхом розвитку трудового потенціалу, здатного не лише продукувати ці знання, а й використовувати їх нарівні з іншими ресурсами. Перетворення знань працівників - їх інтелектуального капіталу - в основний ресурс виробництва безпосередньо формує якість праці та створює якість виробленого продукту. Відбувається процес перетворення знань на джерело підвищення якості праці засобами інтелектуального і творчого удосконалення працівників за умови їх співпраці.

З метою формування якості праці на основі активізації розвитку інтелектуального капіталу удосконалено структуру діяльності персоналу в управлінні якістю продукції. Основою структуризації діяльності персоналу є визначальний вплив науково-технічних та інтелектуальних ресурсів на формування якості праці. Це аргументовано тим, що розвиток техніки і впровадження у виробництво нових технологій посилюють роль творчих факторів у підготовці працівників, ускладнюють систему знань та розумових здібностей. Такий підхід потребує творчого вирішення технічних завдань з освоєння і застосування нових технологій та діяльності з управління якістю продукції. На відміну від традиційних підходів, процес управління якістю продукції здійснюється за рахунок таких елементів формування якості праці, як отримання нових знань, умінь, навичок, активізації інтелектуальних, духовних і творчих здібностей працівників, мотивації праці та соціальної взаємодії, а також врахування впливу емоційної, соціальної та інтелектуальної сфери. Такий підхід дозволить активізувати розвиток інтелектуального, творчого потенціалу працівників, покращити умови соціальної взаємодії і створити основу для формування якості праці.

У третьому розділі “Методологічні засади управління якістю продукції на основі трансакційного підходу” запропоновано методологію управління якістю продукції на основі оцінки трансакційних витрат на якість праці, виділено та обґрунтовано склад трансакційних витрат на трудовий потенціал підприємства, удосконалено методичний підхід до оцінки трансакційних витрат на якість праці в системі управління якістю продукції промислового підприємства.

За результатами узагальнення існуючих методичних підходів до оцінювання якості зроблено висновок, що сучасна теорія якості не дає вичерпного рішення низки ключових питань, необхідних для оцінки якості продукції в рамках традиційних підходів. Зокрема, існують принципові методологічні й методичні складності, пов'язані з кількісним виміром різнорідних показників якості праці, отриманням єдиного узагальненого показника, інформаційного забезпечення складних і трудомістких розрахунків, проведення яких передбачає більшість існуючих методик.

З метою забезпечення обґрунтованості і точності одержуваних достовірних оцінок автором запропоновано схему комплексного оцінювання якості продукції, основу якої складають факторний аналіз взаємозв'язку та взаємовпливу показників якості продукції, когнітивна структуризація якості продукції, кваліметричні методи оцінки якості праці, трансакційний аналіз витрат на якість праці. Використання запропонованих методів оцінки у комплексі дозволить забезпечити інтегровану оцінку якості праці з виявленням проблемних сфер, розробкою заходів щодо їх усунення та стимулювання якості продукції.

Зроблено висновок, що механізм трансакційних витрат є важливою складовою управління якістю продукції, реалізація якого дозволить здійснювати ефективне регулювання, контролінг та облік витрат на забезпечення бездефектності праці, досягнення високих показників діяльності підприємства, підвищення задоволеності споживачів. В роботі запропоновано методологію управління якістю продукції на основі трансакційного підходу у вигляді алгоритму, яка дозволяє підприємству за рахунок управління процесами управління якістю підвищити рівень задоволеності споживачів та оптимізувати витрати на якість праці шляхом їх аналізу та оцінювання (рис. 2).

Одним із завдань ефективного управління якістю продукції є розробка класифікації трансакційних витрат на якість праці. Оскільки процес формування якості праці є досить складним і багатофакторним, основною вимогою до класифікації є найбільш повний перелік витрат на якість праці, який охоплює усі етапи життєвого циклу продукції.

Аналіз напрямків трансакційного підходу показав необхідність розвитку методології управління якістю продукції на основі удосконалення методів оцінки трансакційних витрат та їх контролю безпосередньо на стадії виробництва продукції. Враховуючи це положення, автором запропоновано класифікацію трансакційних витрат на якість праці, яка містить: витрати на маркетингові дослідження та пошук інформації, витрати на наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки, витрати на взаємодію з постачальниками і партнерами при укладанні угод на постачання продукції, витрати по захисту інтересів та прав підприємства у структурі системи управління якістю, витрати на забезпечення якості вхідних матеріалів, витрати на стандартизацію і атестацію, кваліметричні витрати, витрати, пов'язані з прийняттям рішень, соціальні витрати.

З метою визначення ступеня впливу трансакційних витрат на якість праці в роботі здійснено їх оцінку за наведеною класифікацією на прикладі промислового підприємства. Для виділення домінуючих видів трансакційних витрат на якість праці побудовано діаграми Парето. Статистичний аналіз розподілу витрат на якість праці показав збільшення статей витрат на маркетингові дослідження, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, контроль і стимулювання якості праці, навчання і підвищення кваліфікації працівників, забезпечення сприятливих умов праці. Це пов'язано із впровадженням на підприємстві нового підходу до управління якістю продукції, який передбачає ефективне управління персоналом та активне його залучення до управління якістю продукції, розвиток креативних методів навчання, контроль якості праці. Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що зниження непродуктивних втрат, пов'язаних з дефектами праці, досягається шляхом активізації трудового потенціалу підприємства. Обґрунтовано, що інструментарій статистичних методів оцінки впливу трансакційних витрат на якість праці дає змогу визначити види витрат на якість праці з урахуванням реалізації усіх резервів зниження основних витрат, викликаних дефектами праці.

Рис. 2. Алгоритм управління якістю продукції на основі оцінки трансакційних витрат на якість праці

Ефективне управління трудовим потенціалом промислового підприємства з метою формування якості праці і створення якісної продукції стає можливим завдяки здійсненню інвестицій в нього. Включення до складу трансакційних витрат соціальних витрат обумовлює необхідність розробки класифікації витрат на трудовий потенціал підприємства при формуванні якості праці. Існуючі сьогодні класифікації витрат на трудовий потенціал не завжди враховують створення комплексних умов для формування якості праці. В роботі удосконалено класифікацію трансакційних витрат на трудовий потенціал підприємства, в яку введено витрати на якість праці, що пов'язано із умовами і вимогами управління якістю продукції промислових підприємств.