Стратегія управління конкурентоспроможністю підприємств м’ясопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САМОЙЛИК Юлія Василівна

УДК 631.15:339.137.2:631.11:637.52:338.439.4

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ М'ЯСОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Березін Олександр Вікторович,

Полтавський університет споживчої кооперації України,

завідувач кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Пархомець Микола Кирилович,

Тернопільський національний економічний університет,

завідувач кафедри аграрного бізнесу і обліку

кандидат економічних наук

Яценко Ольга Миколаївна,

Житомирський національний агроекологічний університет,

доцент кафедри економіки АПК

Захист дисертації відбудеться 4 червня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 29 квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Аналіз світової динаміки економічного та соціального розвитку свідчить про існування стійких тенденцій до збільшення чисельності населення, що породжує продовольчу кризу. За таких умов першочерговим стратегічним завданням світової економіки є пошук ефективних шляхів нарощування продовольчих ресурсів, насамперед це стосується України, яка має всі необхідні передумови для забезпечення не лише власних потреб у продуктах харчування, а й частини світових. У найменш вигідному конкурентному становищі зараз знаходиться національний м'ясопродуктовий підкомплекс: в останні роки Україна перебуває у все більшій залежності від імпорту м'ясопродуктів.

Сировинна база національних м'ясопереробних підприємств є обмеженою, що зумовлює неповну завантаженість виробничих потужностей більшості із них. Механізм господарських зв'язків між підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу є незбалансованим, що негативно впливає на розвиток конкуренції у даній сфері. В Україні спостерігаються позитивні тенденції розвитку птахівництва, однак першоосновою м'ясної галузі є м'ясне скотарство та свинарство. Рівень розвитку даних галузей наразі залишається на низькому рівні. Отже, підприємства м'ясопродуктового підкомплексу є не конкурентоспроможними як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку, що і визначає актуальність формування ефективної стратегії управління їх конкурентоспроможністю.

Стан вивчення проблеми. Проблеми формування конкурентоспроможності аграрних підприємств досліджують В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, О.В. Березін, А.Г. Бидик, М.І. Деркач, Л.А. Євчук, В.В. Зіновчук, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Ю.Ф. Мельник, О.А. Нужна, П.Т. Саблук, О.М. Фіщук, М.Й. Хорунжий, А.О. Шепіцен, О.О. Школьний, О.М. Шпичак та ін. Значний внесок у вирішення організаційно-економічних проблем розвитку м'ясопродуктового підкомплексу зробили В.Я. Амбросов, К.В. Міненко, О.В. Бербенець, А. Гончарук, О.І. Драган, М.В. Зось-Кіор, О.П. Комарніцька, М.В. Мазнєва, О.В. Мазуренко, І.Б. Манзій, Б.А. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, М. Нацюк, М.К. Пархомець, С.П. Ярошенко, О.М. Яценко, І.Б. Яців, С.Ф. Яців та ін. Науковці зазначають, що показники розвитку м'ясопродуктового підкомплексу знаходяться на значно нижчому рівні потенційно можливих, і наголошують на терміновій необхідності реформування даного сектора економіки.

Позитивно оцінюючи результати досліджень у вирішенні низки проблем формування конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, слід водночас звернути увагу на відсутність комплексного характеру вивчення даної проблеми. Крім того, додаткових досліджень потребує питання поглиблення зв'язків між підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу. У науковій літературі основна увага приділяється госпо-дарському механізму відносин між виробничою та переробною сферами, але даний аспект доцільно розглядати на трирівневій основі, де процес реалізації м'ясопродуктів є невід'ємною частиною стратегічної моделі управління конкурентоспроможністю. Недостатньо обґрунтованим залишається механізм моделювання та вибору оптимальної організаційно-правової форми вертикально інтегрованого об'єднання підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, а також процес формування собівартості м'ясопродуктів і перерозподілу прибутку між контрагентами. Дискусійними є питання розміру та галузевої структури сільськогосподарських підприємств, що є виробниками м'яса.

Об'єктивна необхідність удосконалення теоретико-методологічної основи та розроблення практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу в Україні визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми Полтавської державної аграрної академії “Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Дисертантом обґрунтовано методологічний аспект вирішення наукової проблеми формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу в умовах посилення імпортозалежності національного ринку.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному та практичному обґрунтуванні стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

· уточнити трактування категорії “стратегія управління конкуренто-спроможністю підприємств”;

· розкрити сутність складових системи управління конкуренто-спроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу;

· удосконалити підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу;

· здійснити діагностику досягнутого рівня конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу Полтавського регіону;

· визначити ефективність системи управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу;

· з'ясувати особливості формування кон'юнктури ресурсних ринків і ринків збуту продукції підприємств м'ясопродуктового підкомплексу;

· обґрунтувати стратегію формування оптимальних обсягів виробництва м'яса та м'ясопродуктів;

· розробити стратегію управління сировинним забезпеченням м'ясопереробних підприємств;

· запропонувати механізм удосконалення виробничо-збутової діяльності м'ясопереробного підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є базові положення економічної теорії, розробки та дослідження вітчизняних і закордонних науковців, законодавчі та інші нормативно-правові акти України з питань функціонування м'ясопродуктового підкомплексу. Дослідження базуються на системному підході, діалектичному методі пізнання, методології економічного аналізу та прогнозування, методах наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, логічному й історичному підходах до пізнання економічних явищ.

У процесі дослідження використані такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків, уточнення понять, що стосуються предмета дослідження); порівняльного аналізу (регіональні порівняння, співставлення показників конкурентоспроможності окремих підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, оцінка розвитку галузі в динаміці); структурного аналізу (формування ієрархії чинників та уточнення системи показників оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу); монографічний (для поглибленого вивчення стану та особливостей прояву конкурентних чинників у м'ясопродуктовому підкомплексі); економіко-статистичні - групування (виявлення причинно-наслідкових зв'язків формування конкурентоспроможності тваринницьких галузей сільськогосподарських підприємств), кореляційно-регресійний аналіз (дослідження ефекту масштабу виробництва у м'ясопереробних підприємствах), індексний (виявлення сезонних коливань виробництва м'ясопродуктів); економіко-математичного моделювання - метод потенціалів (формування сировинних зон підприємств м'ясопродуктового підкомплексу), лінійного програмування (оптимізація товарного асортименту м'ясопереробних підприємств); кластерного аналізу та логістичного управління запасами (формування стратегії управління конкурентоспроможністю фірмової торгівлі м'ясопереробних підприємств); вибіркових досліджень (опитування споживачів м'ясної продукції).

Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження були відповідні законодавчі та нормативно-правові акти, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації, управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій у Полтавській області, Головного управління статистики у Полтавській області, матеріали власних соціологічних досліджень, наукові праці вітчизняних та закордонних учених, дані підприємств м'ясопродуктового підкомплексу Полтавської області, інформаційні ресурси мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що розкривають зміст дисертації, характеризують її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

· обґрунтовано методологічний аспект вирішення наукової проблеми формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу в умовах посилення імпортозалежності внутрішнього ринку на основі розробки оптимізаційної моделі насичення національного ринку м'ясом та м'ясопродуктами власного виробництва, що передбачає удосконалення економічного механізму зв'язків, товарної та збутової політик підприємств м'ясопродуктового підкомплексу;

удосконалено:

· трактування категорії “стратегія управління конкурентоспроможністю підприємства”, яке, на відміну від існуючих, враховує ієрархію цілей підприємства, принципи стратегічного управління, конкурентні чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, а також особливості галузі;

· методичний підхід до визначення рівня конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств, який, на відміну від існуючих, передбачає визначення коефіцієнта еталонності, оцінку показників стратегічного потенціалу конкурентоспроможності підприємства; розрахунок резерву стратегічної конкурентоспроможності підприємства;

· обґрунтування пропозицій щодо формування товарного асортименту м'ясопереробного підприємства, що, на відміну від існуючих, передбачає розв'язання оптимізаційної задачі на основі обмежень обсягів і структури виробництва, витрат ресурсів, а також сезонних коливань попиту, і забезпечує економічний ефект у вигляді додаткового прибутку;

· методику портфельного аналізу із застосуванням матриці Бостонської консультативної групи, зокрема запропоновано здійснювати аналіз конкурентних позицій стратегічних товарів за показниками темпу зростання обсягів виробництва продукції підприємства та його частки на ринку;

дістали подальшого розвитку:

· пропозиції щодо удосконалення договірних відносин між виробниками м'яса та переробними підприємствами, зокрема запропоновано підхід до розрахунку ціни контракту, розроблено штрафні санкції за порушення умов домовленості, обґрунтовано механізм використання прибутку від реалізації м'ясопродуктів, відповідно до якого має формуватися фонд розвитку тваринництва;

· рекомендації щодо управління збутом продукції підприємств м'ясо-продуктового підкомплексу, принципова відмінність яких полягає у використанні кластерного підходу у поєднанні з елементами АВС-XYZ-аналізу з метою встановлення конкурентних позицій підприємств торговельної мережі у структурі м'ясопереробних підприємств на основі їх групування за показниками ефективності та структури залишків готової продукції;

· пропозиції щодо структурування системи управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, зокрема виявлено особливості управління конкурентоспроможністю на чотирьох рівнях - підприємства, групи підприємств, регіону та держави.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методичні та прикладні результати дослідження можуть бути використані підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу у процесі формування стратегії управління конкурентоспроможністю.

Розроблені рекомендації щодо формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, які спрямовані на забезпечення населення Полтавської області м'ясопродуктами відповідно до раціональної норми споживання та підвищення ефективності м'ясного виробництва, прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 01-24/199 від 1 грудня 2009 р.).

Пропозиції щодо удосконалення економічного механізму відносин між підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу схвалені та прийняті до впровадження управлінням агропромислового розвитку Полтавської районної державної адміністрації (довідка № 01-09/628 від 30 листопада 2009 р.) та управлінням агропромислового розвитку Пирятинської районної державної адміністрації (довідка № 343 від 10 грудня 2009 р.).

Розроблений автором механізм управління виробничо-збутовою діяльністю м'ясопереробного підприємства пройшов апробацію і використовується у КП “Полтавський м'ясокомбінат” (довідка № 317 від 8 грудня 2009 р.) і ВАТ “Пирятинський м'ясокомбінат” (довідка № 601 від 10 грудня 2009 р.); у процесі формування стратегічного плану розвитку СГ ТОВ “Імені Калашника” Полтавського району (довідка № 399 від 8 грудня 2009 р.) і ДПДГ “Степне” Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова УААН Полтавського району (довідка № 615 від 22 грудня 2009 р.) використовують отримані автором результати діагностики причинно-наслідкових зв'язків, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства.

Окремі теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії під час викладання дисциплін “Економіка підприємства”, “Внутрішній економічний механізм підприємства”, “Економіка виробництва продукції тваринництва”, “Економіка і організація діяльності об'єднань підприємств”, “Стратегія підприємства” (довідка № 8-01-819 від 3 грудня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Положення, що викладені в дисертації й виносяться на захист, розроблені автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Роль інформаційних систем у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (Полтава, 2006), “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (Харків, 2007), “Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід” (Полтава, 2007), “Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктур” (Мелітополь, 2007), “Мировой опыт и перспективы развития сельского хозяйства” (Воронеж, Росія, 2007), “Формування конкуренто-спроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” (Полтава, 2007), “Ринкова трансформація економіки АПК” (Харків, 2007), “Наукове забезпечення інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (Львів, 2007), “Формування конкурентноздатності підприємств АПК” (Полтава, 2008), “Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки” (Сімферополь, 2008), “Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи” (Сімферополь, 2008), “Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики” (Полтава, 2008), “Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки” (Харків, 2008), “Аграрний форум - 2008” (Суми, 2008), “Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України” (Полтава, 2009), “Теория и практика предпринимательской деятельности” (Сімферополь, 2009), “Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора” (Харків, 2009); Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (Харків, 2007); всеукраїнських науково-практичних конференціях: конференції молодих вчених (Умань, Черкаська область, 2007), “Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі” (Полтава, 2007), “Організаційно-економічні проблеми функціонування регіонального АПК” (Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 2007), “Менеджмент підприємницької діяльності” (Сімферополь, 2008), “Інновації для сільського господарства” (Житомир, 2009); регіональних науково-практичних конференціях: “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ) (Вінниця, 2006), “Проблеми економіки, фінансів, обліку і аудиту в сучасних умовах господарювання” (Полтава, 2007); науково-практичних конференціях Полтавської державної аграрної академії (2007, 2008, 2009).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 40 наукових праць, загальним обсягом 8,1 друк. арк., з них 13 - у фахових виданнях обсягом 4,62 друк. арк. Усі роботи належать особисто автору.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 234 сторінках, у т. ч. на 167 сторінках основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Дисертація містить 48 таблиць, 41 рисунок, 23 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено мету і завдання дослідження, об'єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, представлено відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу” - розглянуто теоретичні та методологічні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, проведено діагностику чинників, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, удосконалено підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу.

Сутність конкурентоспроможності підприємства полягає у можливості сукупності ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат шляхом реалізації комплексу заходів. В основу конкурентоспроможності підприємства доцільно покласти ту суму додаткового прибутку, яку може отримати підприємство, порівняно з виробниками аналогічної продукції за однакової ціни на неї. У межах поділу конкурентних чинників на зовнішні та внутрішні запропоновано їх групування у два блоки - загальні та специфічні. Загальні чинники виникають у будь-якій галузі національної економіки. Специфічні ж доцільно виділяти в межах окремої сфери. Ці чинники формуються під дією особливостей конкуренції, що притаманні даній галузі. Основою конкурентоспроможності продукції підприємств м'ясопродуктового підкомплексу є її безпечність. Якість є параметром конкурентоспроможності підприємства. Основною причиною низької якості м'ясопродуктів є виробництво недостатньої кількості та невисокої якості м'ясної сировини. У зв'язку з цим і виникає проблема використання харчових домішок та генетично модифікованих компонентів при виробництві м'ясопродуктів.

На основі аналізу літературних джерел автором удосконалено трактування поняття “стратегія”: це засіб реалізації місії підприємства, що являє собою сукупність методів, способів, важелів та алгоритмів для встановлення довготермінових цілей, які комплексно охоплюють всі сфери діяльності підприємства, враховують можливі майбутні зміни зовнішнього середовища, циклічність розвитку національної та світової економік, а також інтереси кожного з членів трудового колективу; окрім того, стратегія - довгостроковий план розвитку підприємства, що являє собою сукупність цілей різних видів і рівнів, упорядкованих у єдину ієрархічну ранжировану систему, та механізмів їх досягнення. Стратегія управління конкурентоспроможністю підприємства - це програма дій, спрямованих на досягнення довготермінових конкурентних переваг підприємства, основана на принципах гнучкості й адаптивності до змін зовнішнього середовища, інноваційності, системності та ситуаційності. Враховуючи особливості м'ясопродуктового підкомплексу, сформульовано таке визначення поняття “стратегія управління конкурентоспроможністю”: це комплексна довготермінова (понад один рік) програма розвитку підприємств, що здійснюють виробництво, переробку та реалізацію м'ясної продукції, основана на поглибленні взаємозв'язків між цими суб'єктами господарювання та на принципах стратегічного управління конкурентоспроможністю, спрямована на формування конкурентних переваг окремого підприємства та м'ясопродуктового підкомплексу в цілому. Система управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу охоплює чотири рівні - підприємства, групи підприємств, регіональний і державний рівні (рис. 1).

Рис. 1. Чотирирівнева модель управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу

Для оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу доцільно використовувати збалансовану систему показників, які характеризують рівень еталонності підприємства, механізм формування, використання, поповнення стратегічного потенціалу конкурентоспроможності, який є інтегрованим відкритим комплексом системних елементів, характеризується сукупністю виробничих ресурсів та резервів, методів, способів, напрямів їх використання та джерел поповнення, системою цілеутворення, організаційно-економічним механізмом підприємства, а також можливістю адаптації економічної системи до умов зовнішнього середовища, і забезпечує досягнення синергічного ефекту від реалізації поточних, стратегічних цілей, місії підприємства та формування стратегічної конкурентоспроможності.

Одержані теоретико-методологічні узагальнення та висновки дають можливість оцінити досягнутий рівень конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу та дозволяють сформулювати пропозиції щодо формування стратегії управління конкурентоспроможністю.

У другому розділі - “Сучасний стан та система управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу” - проведено діагностику досягнутого рівня конкурентоспроможності та визначено ефективність системи управління нею, а також досліджено кон'юнктуру ресурсних ринків та ринків збуту підприємств м'ясопродуктового підкомплексу Полтавської області.

Досягнутий рівень виробництва м'яса (28,9 кг на одну особу) у Полтавській області не забезпечує нормативні потреби (82 кг в рік на одну особу) населення у споживанні цього продукту. За розробленою методикою оцінки конкурентоспроможності підприємства визначено, що найвищий її рівень має ТОВ “Глобинський м'ясокомбінат” з показником 1,798 (59,9 % максимального значення), на другому місці - КП “Полтавський м'ясокомбінат” з показником 1,528 (50,9 %), на третьому - ВАТ “Кременчукм'ясо” з показником 1,382 (46,1 %). Рівень конкурентоспроможності досліджуваних підприємств майже у два рази нижчий потенційно можливого, що пов'язано з незбалансованістю стратегічного потенціалу підприємств, тому стратегія управління конкурентоспроможністю цих підприємств повинна бути направлена на досягнення ефекту синергії.

На основі двофакторного комбінаційного групування виявлено причинно-наслідкові зв'язки, що зумовлюють рівень конкурентоспроможності галузі тваринництва сільськогосподарських підприємств. Визначено можливості прояву ефекту масштабу виробництва продукції м'ясного скотарства (табл. 1).

управління конкурентоспроможність м'ясо

Таблиця 1. Групування сільськогосподарських підприємств Полтавської області за середньорічною чисельністю поголів'я та виробничою собівартістю 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби, у середньому за 2006-2008 рр.

Показники	Групи підприємств за середньорічною чисельністю поголів'я великої рогатої худоби, гол.	У середньому по досліджуваній сукупності підприємств	Відхилення групи А3 від групи А1 (+,-)
	А1 - до 200	А2 - 200-1000	А3 - понад 1000
	Підгрупи підприємств за виробничою собівартістю 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби, грн.
	В1-до 880	В2-880-1440	В3-понад 1440	Всього	В1-до 880	В2-880-1440	В3-понад 1440	Всього	В1-до 880	В2-понад 880	Всього
Кількість підприємств у групі	3	2	12	17	10	18	5	33	7	7	14	64	-3
Середня чисельність поголів'я, гол.	47	94	94	78	400	483	343	409	1848	2448	2148	878	2070
Середньодобовий приріст живої маси, г	1016	347	295	553	416	412	350	393	500	372	436	461	-116
Обсяги виробництва приросту живої маси, ц	94,6	79,5	78,1	84,0	549,4	704,9	451,9	568,7	3794,0	3233,6	3513,8	1388,9	3429,7
Чистий дохід від реалізації продукції с.-г., тис. грн.	1213,8	1276,0	3192,7	1894,1	6872,4	7185,8	6919,4	6992,6	15225,7	19801,6	17513,7	8800,1	15619,5
Питома вага галузі тваринництва у структурі с.-г. виробництва, %	50,8	53,3	19,8	41,3	29,4	35,4	34,0	32,9	50,3	50,5	50,4	41,5	9,1
Виробнича собівартість 1 ц приросту живої маси, грн.	639,97	1076,90	2428,54	1381,80	668,38	1161,13	2298,41	1375,97	679,23	1151,73	915,48	1224,42	-466,32
Витрати кормів на 1 ц приросту живої маси, ц. корм. од.	19,7	10,7	16,6	15,6	12,7	12,9	17,3	14,3	15,0	12,6	13,8	14,6	-1,9
Прибуток на 1 ц приросту живої маси, грн.	-64,11	-664,35	-1033,80	-587,42	-214,40	-337,94	-783,35	-445,23	-117,47	-120,91	-119,19	-383,95	468,23
Рівень рентабельності (збитковості) приросту живої маси, %	-6,4	-61,7	-49,9	-39,3	-28,7	-31,4	-59,8	-40,0	-12,5	-8,7	-10,6	-30,0	28,7

У процесі дослідження кон'юнктури ресурсних ринків і ринків збуту продукції підприємств м'ясопродуктового підкомплексу виявлено, що значний тиск на розвиток конкуренції між виробниками м'яса здійснюють імпортні операції (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка показників імпорту м'ясної продукції в Україну, 2002-2009 рр. (тонн)

Види м'ясної продукції	2002 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р. до 2002 р., %
Яловичина	357,3	2415,4	23628,3	19272,7	8795,1	18839,0	9878,3	27,6 р.
Свинина	1051,7	39833,7	41994,5	47195,6	62342,1	180743,3	154417,6	147 р.
М'ясо і харчові продукти домашньої птиці	66134,9	256020	135118,7	151834,4	131178,3	252607,5	192050,9	У 2,9 р.
Ковбасні вироби	1198,2	4277,1	10116,9	11681,3	7756,7	12860	1078,1	90,0
М'ясні консерви	1864	1358,5	11860,8	39535,2	52999,9	9845	5349,2	У 2,9 р.

Інші регіони України недоцільно розглядати як потенційних постачальників м'яса у Полтавську область, оскільки потреби споживачів у м'ясі та м'ясопродуктах національного походження не забезпечені у всіх областях. За рівнем розвитку м'ясопродуктового підкомплексу перше місце серед регіонів України займає Волинська область, друге - Київська, третє - Черкаська. У процесі дослідження економічного механізму відносин у м'ясопродуктовому підкомплексі виявлено, що у 2008 р. частка продажу худоби та птиці на переробні підприємства складала 54,8 %. Такий обсяг надходження сировини на переробні підприємства дозволяє завантажити їх виробничі потужності в середньому лише на 50 %. Сировинна зона м'ясопереробних підприємств географічно розпорошена, що зумовлює значні транспортні витрати.

Отже, досягнутий рівень конкурентоспроможності підприємств м'ясо-продуктового підкомплексу Полтавської області, як і інших регіонів України, є низьким, обсяги внутрішнього виробництва м'яса та м'ясопродуктів є недостатніми для забезпечення потреб споживачів, що посилює імпортозалежність національного ринку.

У третьому розділі - “Формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу” - обґрунтовано методологічний аспект вирішення наукової проблеми формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу в умовах посилення імпортозалежності внутрішнього ринку на основі розробки оптимізаційної моделі насичення національного ринку м'ясом та м'ясопродуктами власного виробництва, що передбачає удосконалення економічного механізму зв'язків, товарної та збутової політик підприємств м'ясопродуктового підкомплексу.

Для споживання м'яса у Полтавській області відповідно нормі, необхідно виробити 118,8 тис. тонн м'яса. За допомогою методу потенціалів визначено оптимальні сировинні зони м'ясопереробних підприємств Полтавської області на основі логістичного чинника. Удосконалено механізм договірних відносин між виробниками м'яса та м'ясопереробними підприємствами. За умовами контракту господарство має виробити відповідну кількість м'ясної сировини, обумовленої якості для поставки на переробне підприємство. Із частини прибутку, отриманого від реалізації м'ясопродуктів, м'ясоперобне підприємство має створити спеціальний фонд для фінансування розвитку галузі тваринництва у постачальників. За невиконання умов договору запропоновано ввести штрафні санкції (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Напрями вдосконалення договірних відносин між підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу

Економічний ефект від удосконалення договірних відносин для КП “Полтавський м'ясокомбінат” може становити 8,4 млн. грн.; для сільськогосподарського підприємства, що реалізує на м'ясокомбінат яловичину, - 844,3 тис. грн., свинину - 343,1 тис. грн.

На рівні виробництва сировини необхідне удосконалення системи годівлі тварин, селекційної роботи, управління витратами, формування власної кормової бази. На рівні м'ясопереробного підприємства стратегія управління конкурентоспроможністю має охоплювати такі основні напрямки: виробництво конкурентоспроможного асортименту продукції, удосконалення менеджменту, техніко-технологічне переоснащення, зниження собівартості продукції (рис. 3).

За допомогою застосування удосконаленої нами матриці Бостонської консультативної групи виявлено, що найменш конкурентоспроможними є ковбасні вироби КП “Полтавський м'ясокомбінат” (порівняно з ВАТ “Кременчукм'ясо” і ТОВ “Глобинський м'ясокомбінат”), тому для даного м'ясокомбінату необхідна розробка ефективної виробничої стратегії.

У результаті кореляційно-регресійного аналізу отримано рівняння регресії:

Y = 40,3 - 0,004 X₁ - 0,35 X₂,

де Y - повна собівартість 1 т ковбасних виробів, X₁ - обсяг виробництва ковбасних виробів, т; X₂ - питома вага ковбасних виробів, сосисок та сардельок у структурі виробництва ковбас, %.

Чутливість витрат до структури товарної продукції незначна. Суттєвий вплив на асортиментну політику м'ясопереробного підприємства здійснює фактор сезонності, який необхідно враховувати при формуванні виробничої програми.

Для оптимізації товарного асортименту КП “Полтавський м'ясокомбінат” побудовано економіко-математичну модель:

- цільова функція,

Размещено на http://www.allbest.ru/

обмеження за ресурсним потенціалом,

обмеження за обсягом виробництва,

де n - кількість видів продукції; j - номер окремого виду продукції (); x_j - обсяг виробництва j-го виду продукції; m - кількість видів виробничих ресурсів; i - номер окремого виду виробничого ресурсу (); a_ij - норматив витрат i-го виду виробничого ресурсу на одиницю виготовленої продукції j-го виду; A_i - наявні обсяги виробничих ресурсів i-го виду; с_j - змінна частина собівартості одиниці продукції j-го виду; С - постійні витрати виробництва; Q_j - обсяг виробництва продукції j-го виду; p_j - ціна одиниці продукції j-го виду.

Для забезпечення оптимального виробничого процесу у КП “Полтавський м'ясокомбінат” обсяги виробництва м'яса доцільно збільшити на 188,5 т порівняно з 2004 р. та на 819,5 т порівняно з 2008 р. (відповідно на 21,9 %, у 4,6 разів), ковбас - відповідно на 2324,4 т (73,2 %), 3730,4 т (у 3 р.). Доцільно змінити структуру асортименту, що забезпечить прибуток 8002 тис. грн.

Основою стратегії управління збутом продукції м'ясокомбінату має бути розвиток фірмової торгівлі. За допомогою кластерного проаналізовано подібність магазинів за показниками конкурентоспроможності та об'єднано їх у кластери для розробки стратегій, для комплексного обґрунтування яких доцільно об'єднати результати кластеризації та ABC-XYZ-аналізу (табл. 3).

Таблиця 3. Матриця кластерного ABC-XYZ-аналізу конкурентоспроможності магазинів КП “Полтавський м'ясокомбінат”

Показники	Номер кластера
	1	2	3	4	5
Групи за рівнем конкурентоспроможності магазинів за показниками залишків готової продукції	AY	22	7	6	-	-
	AZ	-	-	13	2	28, 1
	BX	-	-	-	31	-
	BY	-	-	-	30, 21	-
	BZ	-	20, 4	-	-	-
	CX	32, 25, 37	-	-	9	24
	CY	23	-	-	-	12
	CZ	-	3	11	-	буфет

Найвигіднішу позицію займає магазин № 3, що належить до квадрату 2СZ і має найвищий товарообіг, найменшу збитковість та найменші залишки продукції на кінець місяця.

Таким чином, пропонована стратегія управління конкуренто-спроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу, яка охоплює рівні виробництва, переробки та реалізації м'яса, дозволяє забезпечити внутрішній ринок м'ясом та м'ясопродуктами власного виробництва та зменшити залежність від імпорту.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційної роботи дали змогу узагальнити низку теоретичних положень та розробити практичні рекомендації щодо формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Теоретично доведено, що стратегія управління конкурентоспроможністю підприємства - це програма дій, спрямованих на досягнення довготермінових конкурентних переваг підприємства, основана на принципах гнучкості й адаптивності до змін зовнішнього середовища, інноваційності, системності та ситуаційності. Система управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу охоплює чотири рівні - підприємства, групи підприємств, регіональний і державний рівні.

2. Для оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу доцільно використовувати збалансовану систему показників, які характеризують рівень еталонності підприємства, механізм формування, використання, поповнення стратегічного потенціалу конкурентоспроможності, який є інтегрованим відкритим комплексом системних елементів, характеризується сукупністю виробничих ресурсів та резервів, методів, способів, напрямів їх використання та джерел поповнення, системою цілеутворення, організаційно-економічним механізмом підприємства, а також можливістю адаптації економічної системи до умов зовнішнього середовища, і забезпечує досягнення синергічного ефекту від реалізації поточних, стратегічних цілей, місії підприємства та формування стратегічної конкурентоспроможності.

3. Досягнутий рівень конкурентоспроможності національних виробників м'яса є низьким, про що свідчать показники зменшення обсягів виробництва, висока собівартість продукції та збитковість галузі тваринництва. За допомогою авторської моделі оцінки конкурентоспроможності виявлено, що найвищий рівень конкурентоспроможності серед м'ясопереробних підприємств Полтавської області знаходиться ТОВ “Глобинський м'ясокомбінат” з показником 1,798 (59,9 % максимально можливого значення), на другому - КП “Полтавський м'ясокомбінат” з показником 1,528 (50,9 %), на третьому - ВАТ “Кременчукм'ясо” з показником 1,382 (46,1 %). Рівень конкуренто-спроможності досліджуваних підприємств майже у два рази нижчий потенційно можливого, що пов'язано з незбалансованістю стратегічного потенціалу підприємств, тому стратегія управління конкурентоспроможністю цих підприємств повинна бути направлена на досягнення ефекту синергії.

4. Доведено, що висока собівартість та низький рівень цін не забезпечують цінової конкурентоспроможності продукції тваринництва. У 2008 р. рівень збитковості м'ясного скотарства становив (-40,4 %), свинарства - (-37,5 %). Розвиток м'ясопродуктового підкомплексу в розрізі районів Полтавської області є незбалансованим. Серед районів Полтавської області найвищі показники розвитку тваринництва мають: Оржицький, Гадяцький та Шишацький райони. Найнижчі - Машівський, Чутівський та Козельщинський райони. За допомогою двофакторного комбінаційного групування виявлено причинно-наслідкові зв'язки, що зумовлюють рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Зокрема, з'ясовано вплив концентрації та продуктивності поголів'я худоби на показники ефективності виробництва продукції тваринництва, здійснено діагностику структуроутворюючих чинників собівартості, визначено залежність продуктивності тварин від рівня годівлі.

5. Значний тиск на розвиток конкуренції між виробниками м'яса здійснюють імпортні операції. У 2008 р. обсяг поставок живих тварин і продуктів тваринного походження в Полтавську область становив 21860,1 тис. дол. США. Собівартість імпортного м'яса значно нижча, ніж у національного виробника, що впливає на цінову конкурентоспроможність останнього. Однак за якістю та безпечністю конкурентні переваги має вітчизняний виробник м'яса. Отже, основним чинником, що визначає конкурентоспроможність національного виробника м'яса, є собівартість. Інші регіони України недоцільно розглядати як потенційних постачальників м'яса у Полтавську область, оскільки потреби споживачів у м'ясі та м'ясопродуктах національного походження не забезпечені у всіх регіонах держави. За рівнем розвитку м'ясопродуктового підкомплексу перше місце серед областей України займає Волинська, друге - Київська, третє - Черкаська. У 2008 р. частка продажу худоби та птиці на переробні підприємства складала 54,8 %. Такий обсяг надходження сировини на переробні підприємства дозволяє завантажити їх виробничі потужності в середньому лише на 50 %. Сировинна зона м'ясопереробних підприємств географічно розпорошена, що зумовлює значні транспортні витрати.

6. У процесі опрацювання механізму стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу визначено, що для споживання м'яса у Полтавській області відповідно нормі (82 кг на одну особу) необхідно виробити 118,8 тис. тонн м'яса. Загальна потреба м'ясопереробної галузі Полтавської області у сировині складає 57,7 тис. т м'яса, у т. ч. 33,3 тис. т яловичини та 24,5 тис. т свинини. Доведено, що основними постачальниками м'яса на переробні підприємства Полтавської області мають бути агроформування цього регіону, на основі логістичного чинника, зокрема транспортних витрат, визначено оптимальні сировинні зони м'ясопереробних підприємств Полтавської області. З'ясовано, що найвищий рівень конкурентоспроможності має галузь тваринництва сільсько-господарських підприємств зі збалансованим галузевим розвитком (диверсифіковані підприємства з площею сільськогосподарських угідь 3000-5000 га, щільністю поголів'я тварин понад 20 голів на 100 га відповідних угідь і питомою вагою тваринництва у структурі сільськогосподарського виробництва близько 50 %). Крім того, у м'ясопродуктовому підкомплексі господарські зв'язки мають охоплювати м'ясопереробні підприємства, сільськогосподарські підприємства різних розмірів та організаційно-правових форм, які, у свою чергу, об'єднуються в кооперативи.

7. Обґрунтовано, що основним напрямом удосконалення механізму господарських відносин між виробниками м'яса та переробними підприємствами має бути покращення договірних відносин між виробниками м'ясної сировини та м'ясопереробними підприємствами. Умови контракту мають визначати штрафні санкції, формулу розрахунку ціни контракту та механізм використання прибутку від реалізації м'ясопродуктів, згідно з яким має формуватися фонд розвитку тваринництва. Визначено, що економічний ефект (додатковий прибуток) від удосконалення договірних відносин для КП “Полтавський м'ясокомбінат” може становити 8,4 млн. грн.; для сільськогосподарського підприємства, що реалізує на м'ясокомбінат яловичину, - 844,3 тис. грн., свинину - 343,1 тис. грн.

8. За допомогою застосування удосконаленої нами матриці Бостонської консультативної групи виявлено, що найменш конкурентоспроможними є ковбасні вироби КП “Полтавський м'ясокомбінат”, тому для даного м'ясокомбінату необхідна розробка ефективної виробничої стратегії. У результаті кореляційно-регресійного аналізу визначено, що для зниження собівартості ковбасних виробів на м'ясопереробному підприємстві доцільно використовувати ефект масштабу виробництва. Чутливість витрат до структури товарної продукції незначна. Виявлено, що суттєвий вплив на асортиментну політику м'ясопереробного підприємства здійснює фактор сезонності, який необхідно враховувати при формуванні виробничої програми. Для забезпечення оптимального виробничого процесу у КП “Полтавський м'ясокомбінат” обсяги виробництва м'яса доцільно збільшити на 188,5 т порівняно з 2004 р. та на 819,5 т порівняно з 2008 р. (відповідно на 21,9 %, у 4,6 разів), ковбас - відповідно на 2324,4 т (73,2 %), 3730,4 т (у 3 р.). Доцільною є зміна структури асортименту, що забезпечить прибуток 8002 тис. грн. Основою стратегії управління збутом продукції м'ясокомбінату має бути розвиток фірмової торгівлі на основі кластерного та логістичного підходів, а саме - кластерного АВС-XYZ-аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Самойлик Ю.В. Маркетингові дослідження як складова менеджменту м'ясопереробного підприємства / Ю.В. Самойлик // Вісник ПДАА. - Полтава - 2006. - № 1 - С. 162-164.

2. Самойлик Ю.В. Комплексна оцінка конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу в контексті аналізу перспективи вступу України до СОТ / Ю.В. Самойлик // Регіональна бізнес-економіка та управління. - Вінниця, Фінансово-економічний університет, 2006. - № 11. - С. 32-41.

3. Самойлик Ю.В. Обґрунтування необхідності вдосконалення між-господарських зв'язків у м'ясопродуктовому підкомплексі Полтавського регіону / Ю.В. Самойлик // Вісник Харківського національного аграрного університету: Серія “Економіка АПК і природокористування”, 2007. - № 6. - С. 131-136.

4. Самойлик Ю.В. Механізм управління запасами м'ясопереробного підприємства та його вплив на забезпечення конкурентоспроможності / Ю.В. Самойлик // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка: Економічні науки. - Харків : ХНТУСГ, 2007. - № 52. - С. 282-289.

5. Самойлик Ю.В. Напрями удосконалення організаційної структури м'ясопереробного підприємства / Ю.В. Самойлик / Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету / За ред. М.І. Бахмата. Вип. 15. Том 2. - Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. С. 99-101.

6. Самойлик Ю.В. Механізм фінансового обґрунтування проектів технічного переоснащення м'ясопереробних підприємств / Ю.В. Самойлик // Вісник Харківського національного аграрного університету: Серія “Економіка АПК і природокористування”, 2007. - № 8. - С. 231-235.

7. Самойлик Ю.В. Особливості м'ясопродуктового підкомплексу залежно від рівнів конкуренції / Ю.В. Самойлик // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка: Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - № 66 - С. 168-173.

8. Самойлик Ю.В. Діагностика чинників формування конкурентоспроможності м'ясопродуктового підкомплексу АПК / Ю.В. Самойлик // Экономика Крыма. - Симферополь: 2008. - № 22. - С. 26-29.

9. Самойлик Ю.В. Напрями вдосконалення економічного механізму відносин у м'ясопродуктовому підкомплексі АПК / Ю.В. Самойлик // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка: Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2008. - № 70. - С. 281-291.

10. Самойлик Ю.В. Характеристика регіонального розвитку національної м'ясної промисловості / Ю.В. Самойлик // Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія “Економіка та менеджмент”. Випуск 7/2 (30) - Суми: СНАУ, - 2008. - С. 48-56.

11. Самойлик Ю.В. Рейтинг регіонів України за кількісними показниками розвитку тваринництва / Ю.В. Самойлик // Економіка і управління. - Сімферополь : НАПКС. - 2008. - № 6. - С. 35-43.

12. Самойлик Ю.В. Роль державних дотацій у розвитку м'ясопродуктового підкомплексу АПК / Ю.В. Самойлик // Вісник Львівського національного аграрного університету: економіка АПК. - 2009. - № 16 (1). - С.106-111.

13. Самойлик Ю.В. Роль кількості та продуктивності худоби у формуванні собівартості продукції тваринництва / Ю.В. Самойлик // Вісник Харківського національного аграрного університету: Серія “Економіка АПК і природокористування”, 2009. - № 13. - С. 215-223.

В інших виданнях:

1. Самойлик Ю.В. Оцінка економічної ефективності розвитку м'ясної галузі в Україні / Ю.В. Самойлик // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького: Львів. Том 9 - 2007. - №4 (35) Частина 2. - С. 251-255.

2. Самойлик Ю.В. Сравнительный анализ тенденций развития мясной отрасли в мире, Украине и России / Ю.В. Самойлик / Мировой опыт и перспективы развития сельского хозяйства: материалы международной научно-практической конференции, посвященной 95-летию ФГОУ ВПО “Воронежский государственный аграрный университет им. К.Д. Глинки”. (22-24 октября 2007 г.) - Воронеж: ФГОУ ВПО ВГАУ, 2008. - С.79-82.

Усього за результатами дисертаційної роботи опубліковано 40 наукових праць.

АНОТАЦІЯ

Самойлик Ю.В. Стратегія управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню та узагальненню теоретико-методологічних і науково-практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу.

Досліджено сутність конкурентоспроможності підприємства, чинники, що визначають її рівень, розроблено модель управління конкурентоспроможністю та удосконалено підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясопродуктового підкомплексу. Проведено діагностику ефективності системи управління конкурентоспроможністю та виявлено причинно-наслідкові зв'язки, що зумовлюють рівень конкурентоспроможності підприємств м'ясо-продуктового підкомплексу в Полтавському регіоні. Досліджено кон'юнктуру ресурсних ринків та ринків збуту м'ясної продукції.

Запропоновано авторську стратегію управління конкурентоспроможністю підприємств м'ясопродуктового підкомплексу в умовах посилення імпортозалежності внутрішнього ринку на основі розробки оптимізаційної моделі насичення національного ринку м'ясом та м'ясопродуктами власного виробництва. Удосконалено систему договірних відносин між підприємствами м'ясопродуктового підкомплексу. Визначено напрями удосконалення виробничо-збутової діяльності м'ясопереробних підприємств. Розроблено методику кластерного АВС-XYZ-аналізу для управління фірмовою торгівлею м'ясопродуктами.

Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, стратегія, управління конкурентоспроможністю, м'ясопродуктовий підкомплекс, договірні відносини.

АННОТАЦИЯ

Самойлик Ю.В. Стратегия управления конкурентоспособностью предприятий мясопродуктового подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, 2010.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретико-методологических и научно-практических рекомендаций относительно формирования стратегии управления конкурентоспособностью предприятий мясопродуктового подкомплекса. На основе исследования научных работ отечественных и зарубежных ученых доказано, что сущность конкурентоспособности предприятия состоит в возможности совокупности ресурсов и компетенций предприятия создавать результат путем реализации комплекса мероприятий. В основе конкурентоспособности предприятия находится сумма дополнительной прибыли, которую может получить предприятие, сравнительно с производителями аналогичной продукции, при условии одинаковой цены на нее. Доказано, что основой конкурентоспособности продукции предприятий мясопродуктового подкомплекса является ее безопасность. Качество же является параметром конкурентоспособности предприятия. Теоретически доказано, что стратегия управления конкурентоспособностью предприятия - это программа действий, направленных на достижение долгосрочных конкурентных преимуществ предприятия, основанная на принципах гибкости и адаптивности к изменениям внешней среды, инновационности, системности и ситуационности.

Для оценки конкурентоспособности предприятий мясопродуктового подкомплекса предложено использовать сбалансированную систему показателей, которые характеризуют механизм формирования, использования, пополнения стратегического потенциала конкурентоспособности. Предложена методика расчета коэффициента эталонности.

Проведено диагностику эффективности системы управления конкурентоспособностью и выявлены причинно-следственные связи, которые определяют уровень конкурентоспособности предприятий мясопродуктового подкомплекса в Полтавском регионе. Достигнутый уровень конкурентоспособности национальных производителей мяса низкий, о чем свидетельствуют показатели уменьшения объемов производства, высокая себестоимость и убыточность отрасли животноводства. С помощью авторской модели оценки конкурентоспособности определено, что самый высокий уровень конкурентоспособности среди мясоперерабатывающих предприятий Полтавской области имеет ООО “Глобинский мясокомбинат”. Исследована конъюнктура ресурсных рынков и рынков сбыта мясной продукции. Значительное влияние на развитие конкуренции между производителями мяса осуществляют импортные операции.