Формування конкурентних переваг підприємств хлібопродуктів на засадах реінжинірингу процесу управління

Проведений аналіз розвитку галузі хлібопродуктів за роки незалежності України дозволяє стверджувати, що вона зазнала чимало змін: від стрімкого зростання чисельності дрібних підприємств до їх укрупнення й підсилення концентрації. Встановлено, що отримало розповсюдження створення інтегрованих структур, які об'єднують зернотрейдерів, хлібоприймальні та зернопереробні підприємства. Визначено їх специфічну характеристику виокремлення функції стратегічного управління на рівень головної структурної одиниці. Згадані трансформації надають змогу в сучасних умовах до складу підприємств хлібопродуктів віднести суб'єктів зернового ринку, котрі відповідно до запропонованої класифікації належать до класу основних: хлібоприймальні або заготівельні, борошномельно-круп'яні й комбікормові підприємства, зернотрейдери, портові елеватори, а також комбінати хлібопродуктів та зернові компанії.

Порівняння розроблених автором логічних схем функцій розподілу та промислових послуг із післязбиральної обробки й зберігання зерна, котрі виконують відповідно зернотрейдери та хлібоприймальні підприємства, яких у національному КВЕД віднесено до одного класу „оптова торгівля зерном“, дозволяє обґрунтовано стверджувати, що вони кардинальним чином відрізняються за цілями, завданнями та проблемами, що вирішуються. Доведено, що хлібоприймальні підприємства виконують специфічні послуги, які в силу особливостей зерна представляють заключний етап його виробництва. У такий спосіб в процесі виконання послуг із комплексу післязбирального оброблення та зберігання зерна працею робітників хлібоприймальних підприємств створюється нова вартість, яка додається до вартості зерна, створеної в сільському господарстві. Тим самим хлібоприймальні підприємства здійснюють промислові послуги у сфері обігу, які доцільно виділити у КВЕД як окрему групу „післязбиральне оброблення та зберігання зерна”.

Запропоновано методичні підходи щодо ідентифікації домінуючої позиції підприємства в ланцюгу накопичення вартості. Розроблено логічну схему згаданого процесу як послідовності таких етапів: формування структури загального ланцюга накопичення вартості товарного зерна; визначення домінуючого рівня; аналіз стану підприємств на домінуючому рівні; аналіз структури ланцюгів накопичення вартості провідних підприємств; визначення чинників, що забезпечують домінуючий стан.

На підставі концептуальної системи ланцюгів цінностей, запропонованого принципу визначення меж окремих рівнів та класифікації суб'єктів зернового ринку обґрунтовано структуру загального ланцюга накопичення вартості (ЛНВ) товарного зерна з таких рівнів: вирощування зернових культур на насіння; вирощування зернових культур; післязбиральне оброблення та зберігання зерна; оптова торгівля; діяльність транспорту; портове перевалювання зерна; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, готових кормів для тварин; тваринництво. Виокремлення рівнів у ЛНВ товарного зерна підтверджено визначеними цінностями за кожним з них.

Проведене дослідження видів діяльності провідних зернових компаній із застосуванням розроблених табличної (табл.3) та графічних моделей їх структури ЛНВ дозволяє стверджувати, що всі провідні підприємства, котрі займають позицію в домінуючому рівні накопичення вартості товарного зерна: є вертикально інтегрованими; мають складну й специфічну структуру ЛНВ (включають як рівні загального ЛНВ товарного зерна, так і додаткові); обов'язково мають рівень „оптова торгівля зерном“, який є домінуючим у загальному ЛНВ товарного зерна; мають розвинену мережу елеваторів.

Визначено найбільш значущі фактори, які визначають необхідність інтеграції зернотрейдерів із хлібоприймальними підприємствами: зменшення ризику втрат зерна і його псування; одержання надійного й вільного доступу до первинних партій зерна на регіональних ринках; можливість здійснювати кредитування сільгоспвиробників; очікування скасування мораторію на продаж землі й прагненням міцно закріпитися в регіонах.

Основною рушійною силою побудови інтегрованих структур зерновими компаніями є забезпечення стійких взаємозв'язків у ланцюгу накопичення вартості.

Характерною рисою розвитку зернових компаній є те, що тільки провідні вітчизняні підприємства розпочали свою діяльність на початку ЛНВ товарного зерна і інтегрувалися „вперед”. Усі іноземні компанії, що прийшли на національний ринок розпочали свою діяльність з розвитку домінуючого рівня „оптова торгівля зерном“ і інтегрувалися назад, що можна пояснити їх досвідом роботи на світовому ринку зерна.

Таблиця 3. Види діяльності провідних зернових компаній

Види діяльності

Провідні зернові компанії

Об'єднана елеваторна компанія (Glencore)

Alfred C. Toepfer International

Bunge Ukraine

Cargill-Україна

Нібулон

Кернел

Louis Dreyfus

Райз

W.J.Grain

Nidera

Рамбурс

Югтранзитсервіс

Основні види діяльності

Вирощування зернових культур на насіння

+

+

Вирощування зернових культур на орендованих землях

+

+

+

+

Післязбиральне оброблення та зберігання зерна

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Оптова торгівля зерном

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Діяльність транспорту

+

+

+

+

Портове перевалювання зерна

+

+

+

+

+

Виробництво комбікормів

+

+

Тваринництво

+

Виробництво борошна

+

+

Допоміжні види діяльності

Дистрибуція насіння, засобів захисту рослин, добрив, сільгосптехніки

+

Надання послуг у рослинництві (машинно-тракторні станції)

+

Ремонт сільгосптехніки

+

+

Організація кредитування сільгоспвиробників

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Доведено, що унікальний набір основних і додаткових видів діяльності з включенням до його складу „оптової торгівлі зерном“ є структурним чинником, який дозволяє отримати конкурентну перевагу з домінуючої позиції. В силу специфіки діяльності підприємств хлібопродуктів (передусім, стандартизованих послуг та продукції) саме згадана конкурентна перевага є найбільш значущою на ринку зерна та обумовлює отримання більш високого рівня прибутків. реінжиніринг управління конкурентний перевага

Визначена тенденція вертикальної інтеграції ускладнює процес управління підприємствами хлібопродуктів, що дозволяє обґрунтовано стверджувати: управлінська здібність, яка складається з раціональної технології управління та певних управлінських компетенцій, є ключовою для підприємств хлібопродуктів і ступінь оволодіння нею визначає можливості у формуванні та довгостроковій підтримці стійких конкурентних переваг. Цей висновок підтверджено результатами проведеного аналізу діяльності провідних зернових компаній, який дозволив визначити, що всі вони у повному обсязі володіють галузевими факторами успіху, а саме мають: доступ до кредитних ресурсів; вихід на світові товарні біржі; досвід торгівлі на умовах CIF; можливості експортувати великі партії зерна (від 40 тис. т), що є економічно вигідним.

Компетенція є поведінковим аспектом діяльності робітників, який обумовлює певні дії індивіда в широкому колі професійних ситуацій та досягнення завдяки ним певних результатів. На відміну від компетентності, вона є прихованою часткою особистості. Її більш важко розвивати та оцінювати.

Результати дослідження домінуючої ланки у ЛНВ товарного зерна та аналізу розвитку керівного персоналу підприємств хлібопродуктів, проведеного автором за даними зібраними на 18 підприємствах 10 областей, дозволили обґрунтовано висунути гіпотезу: існує зв'язок між управлінськими компетенціями менеджерів вищої ланки та результатами діяльності підприємств хлібопродуктів.

Для підтвердження гіпотези розроблено логічну схему дослідження, яка визначила його напрямок, логіку та коло фактів, що потрібно зібрати. Відповідно до запропонованої схеми складено анкети; проведено анкетування менеджерів вищої ланки 112 підприємств галузі хлібопродуктів; визначено та відсортовано склад компетенцій за ступенем важливості для успішної роботи; складено перелік компетенцій за поведінковими індикаторами, які дійсно використовують на практиці керівники підприємств; розділено підприємства на три групи (з високими результатами роботи, задовільними та незадовільними), відсортовано вживані компетенції за рангами та результатами роботи підприємств. З використанням методу рангової кореляції оцінено результати дослідження та підтверджено висунуту гіпотезу, що дозволило обґрунтувати модель компетенції менеджера вищої ланки підприємства хлібопродуктів. Вона вміщує опис бажаної поведінки персоналу у колі професійних ситуацій, що у підсумку сприяє досягненню успішної діяльності підприємства.

У такий спосіб обґрунтовано існування стійкого взаємозв'язку між компетенціями керівного персоналу та результатами діяльності підприємства, а також запропоновано науково-методичні засади побудови моделі компетенцій менеджера вищої ланки підприємств хлібопродуктів.

У п'ятому розділі „ Розробка технології моніторингу як складової процесу управління підприємством хлібопродуктів“ розроблено технологію виконання стратегічного та поточного моніторингу, метод оцінювання інтенсивності галузевих силових полів для здійснення операції моніторингу та виконано ретроспективний аналіз розвитку галузі хлібопродуктів для апробації запропонованого методу; проведено оцінювання ефективності використання запропонованої технології управління для формування та підтримки стійких конкурентних переваг.

Проведений автором лонгітюдний аналіз реакції підприємств хлібопродуктів на динамічні зміни зовнішнього середовища дозволив отримати такі результати: зміни зовнішнього середовища підприємств хлібопродуктів відрізняються за проявом та часом впливу; існує негативна тенденцію відставання в реагуванні вітчизняних підприємств хлібопродуктів від динаміки змін зовнішнього середовища. Розглянуті помилки демонструють, що в одних випадках підприємствами не враховано зміни в сутнісних характеристиках зернового ринку, що відбулися за роки незалежності, в інших - поточну кон'юнктуру ринку зерна. У цілому результати аналізу доводять необхідність розробки та запровадження технології моніторингу в діяльність підприємств хлібопродуктів.

Доведено, що об'єктами стратегічного моніторингу повинні бути галузеві силові поля, під впливом яких складаються конкурентні відносини в галузі. Теоретичним підґрунтям проектування технології моніторингу є запропонована карта силових полів, яка дозволяє окреслити границі стратегічного моніторингу та надає спосіб систематизувати зібрану інформацію.

Визначено завдання стратегічного моніторингу як: ідентифікація слабких сигналів; оцінювання впливу слабких сигналів на інтенсивність окремих галузевих силових полів; визначення можливих змін у складі галузевих силових полів. На підставі цього обґрунтовано склад операцій стратегічного моніторингу та логіку їх виконання: сканування зовнішнього середовища прямого впливу; інтерпретація інформації стосовно зовнішнього середовища прямого впливу; сканування зовнішнього середовища непрямого впливу; ідентифікація значущих слабких сигналів; розробка сценаріїв; формування складу галузевих факторів успіху.

Технологія стратегічного моніторингу в роботі представлена у вигляді логічної схеми та його інформограми, які повною мірою відповідають вимогам щодо технології управління й по суті представляють сукупність формалізованих знань стосовно здійснення стадії моніторингу, тобто є часткою управлінської здібності.

Доведено, що здійснення поточного моніторингу вимагає врахування галузевих особливостей. Обґрунтовано склад об'єктів поточного моніторингу підприємств хлібопродуктів: конкуренти, споживачі, постачальники як сегменти середовища на рівні завдання, а також включено до складу поточну кон'юнктуру зернового ринку.

За результатами лонгітюдного аналізу обґрунтовано склад інформації, що є основою прогнозування поточної кон'юнктури зернового ринку: врожайність зерна у маркетинговому сезоні як в Україні, так і в цілому в світі; заходи з державного регулювання зернового ринку; дії зернових компаній, що посідають домінуючий рівень ЛНВ товарного зерна.

Виходячи з сутності моніторингу, його цілей у поточному циклі та галузевих особливостей, запропоновано склад операцій поточного моніторингу підприємства хлібопродуктів, який представлено у вигляді блок-схеми.

Доведено необхідність оцінювання інтенсивності впливу галузевих силових полів на стадії моніторингу. Визначено доцільність використання здобутків теорії нечіткої логіки для розробки відповідного методу. Автором описано лінгвістичні змінні, визначено терм-множину, а також розроблено граф нечітких відносин щодо характеристик галузевих силових полів, котрий в остаточному результаті дозволяє для кожного поля поставити у відповідність одну з трьох оцінок: слабкий, середній або сильний вплив. На підставі графу сформовано математичну модель оцінювання інтенсивності галузевих силових полів як систему співвідношень:

А = f_А (а₁, а₂, а₃, а₄, а₅, а₆);

а₁ = fа₁ (а_1.1, а_1.2, а_1.3, а_1.4, а_1.5);

а₃ = fа₃ (а_3.1, а_3.2, а_3.3, а_3.4, а_3.5);

В = f_В (в₁, в₂, в₃, в₄, в₅);

в₂ = fв₂ (в_2.1, в_2.2, в_2.3);

в₅ = fв₅ (в_5.1, в_5.2);

С = f_С (с₁, с₂, с₃, с₄, с₅);

с₁ = fс₁ (с_1.1, с_1.2);

с₂ = fс₂ (с_2.1, с_2.2);

D = f_D (d₁, d₂, d₃);

d₁ = fd₁ (d_1.1, d_1.2, d_1.3);

Е = f_Е (е₁, е₂, е₃),

де А, В, С, D, Е - інтенсивність галузевих силових полів,

а_і, в_і, с_і, d_і, е_і і-та характеристика відповідного галузевого силового поля,

а_іj, в_іj, с_іj, d_іj j-та складова і-тої характеристики відповідного галузевого силового поля.

Для її практичного використання сформовано нечітку базу знань, що включає: функції приналежності в графічному (фрагмент представлено на рис. 4) та математичному вигляді:

Рис. 4. Функція приналежності силового поля „галузеві конкуренти“



де м^Т(х) функція приналежності нечіткому терму відповідно: Н - низький; С - середній; В - високий,

а також матриці знань й систем нечітких логічних рівнянь. Автором розроблено рекомендації з оцінювання лінгвістичних змінних, що уможливлюють оперування експертами елементами терм-множини й генерування нових терм. Усе перелічене складає сутність методу оцінювання інтенсивності впливу галузевих силових полів. З метою застосування методу на практиці розроблено логічну схему послідовності дій з оцінки інтенсивності силових полів. Запропонований метод дозволяє якісні описання характеристик полів перевести в оціночні показники, а отже, кожному сполученню характеристик поставити у відповідність певну оцінку. Результати виконаного ретроспективного аналізу з оцінювання інтенсивності впливу силових полів на хлібоприймальні підприємства наприкінці 90-х років та за сучасний період свідчать про достатність окреслених картою силових полів границь моніторингу, підтверджують теоретичне обґрунтування причинно-наслідкових взаємозв'язків зрушень ГФУ та доводять можливість практичного використання запропонованого методу.

Розроблена технологія моніторингу та процесу управління в цілому є по суті формалізованим знанням його здійснення або організаційною рутиною, яка описує послідовність стандартних операцій, що надають можливість координувати діяльність управлінського персоналу без додаткових вказівок та розпоряджень. Її використання в сукупності із розробленою моделлю компетенцій дозволяє вдосконалити процес управління підприємствами хлібопродуктів та створити ключову управлінську здібність.

Наведені в роботі результати впровадження моніторингу, які дозволили відстежити зміни ГФУ й окреслити напрями інвестування капіталу на Одеському портовому елеваторі та Іллічівському зерновому терміналі доводять, що оволодіння запропонованою технологією та певним набором компетенцій управлінського персоналу, які визначають опанування управлінською здібністю, дозволяють приймати ефективні управлінські рішення стратегічного характеру та у кінцевому висліді формувати й підтримувати стійкі конкурентні переваги, і навпаки, підприємство, яке не опанувало ключовою управлінською здібністю втрачає конкурентні переваги, навіть у тому випадку, якщо воно їх мало раніше. Отже, представлені наукові доробки дозволяють підвищити ефективність системи управління та діяльності підприємств хлібопродуктів в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й запропоновано нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо вдосконалення процесу управління як необхідної передумови формування стійких конкурентних переваг підприємств хлібопродуктів, що дозволило зробити висновки та сформувати пропозиції концептуального, методичного та науково-практичного характеру.

1. Зважаючи на те, що класифікація конкурентних переваг повинна розкривати відмінності, за рахунок яких можна привернути покупців до продукції підприємства, доцільно обмежити її двома істотними ознаками: за способом проявлення та ступенем стійкості. Існують відмінності конкурентних переваг, що формуються у ланцюгу цінності та ланцюгу накопичення вартості. Конкурентні переваги за ознакою „спосіб проявлення“ (за витратами, диференціації та комерційні) отримують у ланцюгу цінності підприємства по відношенню до інших підприємств, що знаходяться на одному рівні ланцюга накопичення вартості. Отже, доцільним є введення до класифікації за згаданою ознакою переваг домінуючої позиції, які отримують в ланцюгу накопичення вартості, тобто відносно підприємств, розташованих на інших рівнях.

2. Формування стійких конкурентних переваг ґрунтується на перетині використання зовнішніх можливостей та внутрішніх унікальних властивостей підприємства, виражених відповідно через галузеві фактори успіху та ключові здібності організації. Це принципове положення покладено в основу відповідної концептуальної моделі. Опанування галузевими факторами успіху забезпечує отримання загальноприйнятого на ринку набору цінностей, оволодіння ключовими здібностями організації дозволяє запропонувати споживачу унікальну додаткову цінність по відношенню до конкурентів. У такий спосіб створюються необхідні та достатні умови формування стійких конкурентних переваг.

3. Галузеві фактори успіху доцільно розглядати як тотожні для всіх суб'єктів однієї галузі. Доведено, що вони виникають як протидія перехресному силовому полю, яке утворюють структурні детермінанти, що узагальнено автором у моделі системи формування галузевих факторів успіху.

Головні складові здібності організації визначені автором як технологія та компетенції персоналу, що є носіями формалізованого та неформалізованого знання. Ключову здібність відрізняє властивість створювати унікальні цінності для споживача.

На підставі виключної ролі управління як у ланцюгу отримання цінностей (виконує наскрізну роль та за рангом стоїть вище за інші процеси), так і в опануванні галузевими факторами успіху й ключовими здібностями організації, принципово важливим висновком автора є визнання необхідності створення та підтримки управлінської здібності організації як важливої передумови формування стійких конкурентних переваг.

4. Суттєвою ознакою технології управління є формалізація знань про виконання процесу управління. Безпосередньо формалізація повинна здійснюватися в логічних моделях структури процесу управління та інформаційних моделях його стадій у вигляді інформограм.

Вирішувати проблему формування раціональної технології процесу управління доцільно на підставі інжинірингової парадигми. Цей принциповий висновок дозволив розробити загальну схему реінжинірингу процесу управління, яка визначила логіку дослідження.

5. На підставі систематизованих здобутків сучасних концепцій менеджменту визначено сутність двох парадигм процесного підходу. Розглянуті дисертантом переваги та недоліки нової парадигми доводять необхідність її подальшого розвитку в напряму вдосконалення структури процесу управління.

6. Для визначення елементів процесу управління доречним є використання понять „стадія“ та „операція“. Із застосуванням логічного методу й методології системного аналізу автором удосконалено структуру процесу управління як складного інформаційного процесу, що дозволило формалізувати його у логічній схемі загальної моделі процесу управління, яка відбиває його склад та взаємозв'язки між стадіями, а також табличній моделі, що характеризує входи, виходи й перетворення на кожній стадії процесу управління.

Доцільно ввести до складу принципів функціонування системи управління принцип циклічності. Останній автором сформовано як вимогу здійснення процесу управління за вкладеними циклами спадними за рівнем.

Розроблена автором ієрархічна модель процесу управління відтворює взаємозв'язки між спадними за рівнем стратегічним, поточним та оперативним циклами та відповідає виокремленим принципам управління, і передусім, принципу зворотного зв'язку.

7. Ринок зерна як середовище функціонування підприємств хлібопродуктів за своєю структурою складається з окремих неоднорідних типів ринків та окремих суб'єктів, котрі мають свою специфіку. Доцільно доповнити існуючу типологію агрегованого ринку зерна за низкою ознак із використанням фасетного методу, а також систематизувати різноманітний склад суб'єктів зернового ринку як класифікаційне дерево з використанням ієрархічного методу, що дозволило отримати повну й однозначну класифікацію та виокремити декілька підпорядкованих рівнів. Запропонована класифікація та вдосконалена типологія визначили структуру зернового ринку, надали змогу провести аналіз його розвитку та побудувати ланцюг накопичення вартості товарного зерна.

8. Результати аналізу попиту на зернові ресурси з використанням запропонованої логічної схеми, що враховує специфічність зерна як товару, переконливо свідчать, що попит на продовольче та фуражне зерно відрізняється: перший нееластичний за ціною, другий - еластичний. Головним чинником еластичності попиту на фуражне зерно є еластичність попиту на продукцію тваринництва. Існує тенденція зменшення поголів'я тварин при зменшенні валового збору зерна. Зважаючи на два протилежні фактори: стабільність попиту на зерно і нестабільність його виробництва, є об'єктивна потреба у державному регулюванні ринку зерна.

9. За відносно нетривалий період становлення та розвитку національного ринку зерна відбулися істотні зміни. На підставі їх узагальнення за якісними ознаками (склад суб'єктів ринку, рівень їх концентрації; інтенсивність держрегулювання; обсяги експорту зерна; товарно-грошові відносини між суб'єктами ринку) доречно виокремити чотири періоди розвитку зернового ринку, що характеризують найважливіші його еволюційні зрушення: державна монополія на зерно (1991-1994 рр.); інституціоналізація ринкових відносин (1995-1998 рр.); розвиток експортної торгівлі зерном (1998 -2001 рр.); структуризація ринку зерна (з 2001 р. по теперішній час).

10. Національний ринок зерна, за результатами проведеного автором аналізу характеризується низкою стійких тенденцій: помірне зростання виробництва зерна; погіршення якості зерна (збільшення частки фуражного зерна); скорочення внутрішнього споживання зерна; нарощування темпів експортування зерна; слабке державне регулювання зернового ринку; підсилення концентрації серед основних суб'єктів зернового ринку. Їх узагальнення дозволяє окреслити сучасний вектор розвитку зернового ринку, який на підставі виявлених його недоліків, насамперед, нарощування експорту зерна за рахунок зменшення внутрішнього споживання, автором визначено як вектор „голодного експорту“. Проведений прогнозний експеримент обґрунтовано доводить доцільність розвитку зернового ринку відповідно до вектора „продовольчої безпеки“, який за умови впровадження запропонованої низки заходів забезпечує тенденції нарощування внутрішнього споживання зерна та його експортування за рахунок зростання обсягів виробництва.

Рух за будь-яким із розглянутих векторів приведе до посилення концентрації на ринку зерна, а отже, й будуть підвищені вимоги до складу конкурентних переваг підприємств галузі хлібопродуктів.

11. На підставі порівняння розроблених автором логічних схем функцій розподілу та промислових послуг із післязбиральної обробки й зберігання зерна, котрі виконують відповідно зернотрейдери та хлібоприймальні підприємства, отримано висновок, що хлібоприймальні підприємства надають специфічні послуги, які в силу особливостей зерна представляють заключний етап його виробництва та працею їх робітників створюється нова вартість, яка додається до вартості зерна, отриманої в сільському господарстві. Тим самим хлібоприймальні підприємства здійснюють промислові послуги у сфері обігу, які доцільно виділити у КВЕД як окрему групу „післязбиральне оброблення та зберігання зерна”.

12. Ідентифікації домінуючої позиції підприємства в ЛНВ доцільно здійснювати у такій послідовності: формування структури загального ланцюга накопичення вартості товарного зерна; визначення домінуючого рівня; аналіз стану підприємств на домінуючому рівні; аналіз структури ланцюгів накопичення вартості провідних підприємств; визначення чинників, що забезпечують домінуючий стан. Із концептуальної системи ланцюгів цінностей, класифікації суб'єктів зернового ринку, запропонованого принципу визначення меж окремих рівнів та сформованих автором цінностей за кожним з них, структура загального ЛНВ товарного зерна повинна містити такі рівні: вирощування зернових культур на насіння; вирощування зернових культур; післязбиральне оброблення та зберігання зерна; оптова торгівля; діяльність транспорту; портове перевалювання зерна; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, готових кормів для тварин; тваринництво.

13. На підставі проведеного дослідження видів діяльності провідних підприємств хлібопродуктів (зернових компаній) із застосуванням розроблених автором табличної та графічних моделей їх структури ланцюгів накопичення вартості узагальнено їх специфічні відмінності. Отримані результати переконливо доводять, що унікальний набір основних і додаткових видів діяльності зернових компаній із включенням до його складу „оптової торгівлі зерном“ є структурним чинником, який дозволяє отримати конкурентну перевагу з домінуючої позиції. Завдяки специфіці діяльності підприємств хлібопродуктів саме ця конкурентна перевага є найбільш значущою на ринку зерна.

На підставі узагальнених специфічних відмінностей діяльності підприємств хлібопродуктів можна стверджувати, що управлінська здібність, яка складається з раціональної технології управління та певних управлінських компетенцій, є ключовою для підприємств хлібопродуктів, і ступінь оволодіння нею визначає можливості у формуванні та довгостроковій підтримці стійких конкурентних переваг.

14. Обґрунтована автором за результатами дослідження домінуючої ланки у ЛНВ товарного зерна та аналізу розвитку керівного персоналу підприємств хлібопродуктів наукова гіпотеза підтверджена в ході проведеного дослідження відповідно до розробленої логічної схеми на 112 підприємствах галузі хлібопродуктів. Вона визначає існування зв'язку, що дозволило запропонувати науково-методичні засади побудови моделі компетенцій менеджера підприємств хлібопродуктів.

15. Результати проведеного лонгітюдного аналізу дозволяють стверджувати, що існує негативна тенденція відставання вітчизняних підприємств хлібопродуктів від динамічних змін зовнішнього середовища, що підкреслює важливість використання моніторингу в процесі управління їхньої діяльності.

Об'єктами стратегічного моніторингу повинні бути галузеві силові поля, під впливом яких складаються конкурентні відносини в галузі. Відповідно до визначених завдань стратегічного моніторингу розроблено склад його операцій, що представлено у вигляді логічної схеми та інформограми. Останні, по суті, є сукупністю формалізованих знань та повною мірою відповідають вимогам раціональної технології управління.

Виходячи з сутності моніторингу, його цілей у поточному циклі та галузевих особливостей, автор обґрунтовано пропонує до складу об'єктів поточного моніторингу підприємств хлібопродуктів включити: конкурентів, споживачів, постачальників як сегменти середовища на рівні завдання, а також поточну кон'юнктуру зернового ринку. Формалізований склад операцій поточного моніторингу підприємства хлібопродуктів представлено у вигляді блок-схеми.

16. Виходячи з необхідності оцінювати інтенсивність впливу галузевих силових полів на стадії моніторингу за їхніми якісними неоднорідними характеристиками, що не піддаються опису в загальноприйнятих кількісних термінах, доцільно для згаданої процедури запровадити метод з використанням апарату нечіткої логіки. Розроблений автором метод оцінювання інтенсивності впливу галузевих силових полів включає: граф нечітких відносин; математичну модель оцінювання інтенсивності галузевих силових полів; нечітку базу знань, що описує лінгвістичні змінні та включає функцію приналежності, шкалу оцінок, матриці знань, систему нечітких логічних рівнянь; рекомендації з оцінки лінгвістичних змінних; логічну схему послідовності дій. Запропонований метод дозволяє якісні описання характеристик силових полів перевести в оціночні показники.

За результатами виконаного ретроспективного аналізу з оцінювання інтенсивності впливу силових полів галузі хлібопродуктів наприкінці 90-х років та впродовж сучасного періоду: встановлено достатність окреслених картою силових полів границь моніторингу, підтверджено теоретичне обґрунтування автора причинно-наслідкових взаємозв'язків зрушень ГФУ та доведено можливість практичного використання методу оцінювання інтенсивності галузевих силових полів.

17. На підставі наведеного в роботі обґрунтування інвестиційної привабливості проектів, що були виконані за рекомендаціями проведеного моніторингу, та результатів їх впровадження на Одеському портовому елеваторі та Іллічівському зерновому терміналі отримано обґрунтовані висновки, що оволодіння управлінською здібністю дозволяє приймати ефективні управлінські рішення стратегічного характеру, а також формувати та підтримувати стійкі конкурентні переваги, і навпаки, підприємство, яке не опанувало ключовою управлінською здібністю втрачає конкурентні переваги, навіть у тому випадку, якщо воно їх мало раніше.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Кузнецова І.О. Моніторинг як складова процесу управління підприємством хлібопродуктів: теорія та методологія (Монографія) / І.О. Кузнецова. Одеса: ВПП „Друкарський дім“, 2009 228 с. Бібліогр.: с.197-223

2. Кузнецова І.О. Зерновий ринок України: історія створення та тенденції розвитку: (Монографія) / І.О. Кузнецова. Одеса: Поліграф, 2008 198 с. - Бібліогр.: с.175-185

(Рецензія: д.е.н., проф. Осіпов П.В. Нове видання з питань розвитку зернового ринку // Хранение и переработка зерна. - 2009. - № 10. - С. 20)

3. Кузнецова І.О. Підвищення ефективності управління зерновими компаніями в умовах трансформації ринку / І.О. Кузнецова // Ефективність реструктурованих господарських систем: проблеми і фактори підвищення: (Монографія) під ред. В.І Осипова. Одеса: Атлант, 2008. С.180-206

4. Богатирьов А.М. Планування діяльності підприємств харчової промисловості в умовах ринку: (Монографія) / А.М.Богатирьов, А.І.Бутенко, І.О. Кузнецова - Одеса: : Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2003 - 274 с. Бібліогр.: с.266-270

Статті у наукових фахових виданнях

5. Кузнецова И.А. Движущие силы вертикальной интеграции в отрасли хлебопродуктов / И.А. Кузнецова // Бизнес Информ. - 2007. №5. - С.38-40

6. Кузнецова І. Складний шлях до оновлення портових елеваторів, але необхідний / І. Кузнецова // Зерно і хліб. - 2007. - №2. - С. 10-11

7. Кузнецова І.О. Класифікація суб'єктів зернового ринку / І.О. Кузнецова // Економіка АПК. 2008. № 10. С. 102-106

8. Кузнецова І.О. Підходи до визначення границь моніторингу / І.О. Кузнецова // Економіст. 2008. №11. С.44-46

9. Кузнецова І. Яка ж роль відведена Україні в світовому виробництві та експорті пшениці / І. Кузнецова // Зерно і хліб. - 2008. - № 2. - С. 3-6

10. Кузнецова І.О. Визначення сутності дефініції технологія управління / І.О. Кузнецова // Науковий журнал: Вісник КНТЕУ. - 2009. №1. С. 55-62

11. Кузнецова І.О. Врахування особливостей функціонування хлібоприймальних підприємств на зерновому ринку при плануванні їхньої поточної діяльності / І.О. Кузнецова // Вісник ДонДУЕТ. Серія: Економічні науки. Донецьк, 2001. №4 (12). С.139-146

12. Кузнецова І.О. Хлібоприймальні підприємства як суб'єкт зернового ринку / І.О. Кузнецова, А.М. Богатирьов // Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси, 2003 - Вип. 48. - С. 193-200

Особистий внесок: визначено зміни функцій хлібоприймальних підприємств за умов трансформації зернового ринку.

13. Кузнецова І.О. Концептуальні основи управління за відхиленнями / І.О. Кузнецова // Регіональні перспективи. - 2004. №3-5 (40-42). - С.29-31

14. Кузнецова І.О. Технологія управління як універсальний фактор конкурентоспроможності підприємства / І.О. Кузнецова, А.М. Богатирьов // Труды Одесского политехнического университета. Одеса, 2004. - Т.3 - С.170-173

Особистий внесок: розглянуто сучасні управлінські технології, визначено їх переваги та недоліки.

15. Кузнецова І.О. Процесний підхід як основа ефективного управління /І.О. Кузнецова // Науковий журнал: Вісник ДонДУЕТ. Серія: Економічні науки. - Донецьк, 2005. №3. - С.59-64

16. Кузнецова І.О. Операція моніторинг в системі управління за відхиленнями / І.О. Кузнецова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: Зб. наук. праць Харківського державного університету харчування та торгівлі. - Харків, 2006. Вип. 1 (3). - С.271-275

17. Кузнецова І.О. Аналіз структурних детермінант інтенсивності конкуренції в елеваторній галузі / І.О. Кузнецова // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. Економічні науки. - Одеса, 2007. Вип. 37.- С. 173-176

18. Кузнецова І.О. Методологічні аспекти аналізу попиту на зернові ресурси / І.О. Кузнецова // Економічний аналіз. Зб. наук. праць Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль, 2007. - Вип. 1 (17). С.47-53

19. Кузнецова І.О. Домінуюче положення підприємства у ланцюгу накопичення вартості: ідентифікація і підтримка / І.О. Кузнецова // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. Вип. 24.- С.179-187

20. Кузнецова І.О. Планування в концепції контролінгу / І.О. Кузнецова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький, 2007. №3, Т.1. - С.58-61

21. Кузнецова І.О. Роль моніторингу в активізації превентивних заходів управління підприємством / І.О. Кузнецова // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. Вип. 18. - С. 181-185

22. Кузнецова І.О. Трансформація елеваторної галузі в умовах ринкових перетворень / І.О. Кузнецова // Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси, 2007. Вип. 103. - С. 153-162

23. Кузнецова І.О. Управління як фактор підвищення конкурентоспроможності зернових компаній / І.О. Кузнецова // Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць Одеського державного економічного університету. - Одеса, 2007. №27. - С.185-191

24. Кузнецова І.О. Формування системи утворення вартості товарного зерна / І.О. Кузнецова // Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць Одеського державного економічного університету. - Одеса, 2007. №25. - С.191-197

25. Кузнецова І.О. Роль моніторингу в управлінні розвитком підприємств елеваторної галузі / І.О. Кузнецова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - Київ: НУХТ, 2007. № 21. - С. 158-162

26. Кузнецова І.О. Аналіз структури національного ринку зерна / І.О. Кузнецова // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. пр. Київського національного університету ім. Тараса Шевченка - К.: ВПЦ „Київський університет”, 2008. - Вип. 15. - С. 194-202

27. Кузнецова І.О. Компетенції управлінського персоналу як складова ключової здібності зернової компанії / І.О. Кузнецова // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ: Зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2008. № 4 (16). С.34-38

28. Кузнецова І.О. Конкурентоспроможність зернових компаній в умовах глобалізації ринку / І.О. Кузнецова // Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць Одеського державного економічного університету. - Одеса, 2008. №33. - С.181-186

29. Кузнецова І.О. Ефективність підходу галузевого позиціонування щодо формування конкурентних переваг зернових компаній / І.О. Кузнецова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: Економічні науки. Зб. наук. праць. Полтава, 2008. № 4. С. 24-28

30. Кузнецова І.О. Моніторинг як стадія процесу управління / І.О. Кузнецова // Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць Одеського державного економічного університету. - Одеса, 2008. №31. - С.181-186

31. Кузнецова І.О. Ресурсний підхід до розвитку підприємства / І.О. Кузнецова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький, 2008. № 4, Т.1. - С.79-82

32. Кузнецова І.О. Розвиток моніторингу в системі управління зерновими компаніями / І.О. Кузнецова // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць КНЕУ К.: КНЕУ, 2008. Ч. І. С.352-360

33. Кузнецова І.О. Типологія агрегованого зернового ринку / І.О. Кузнецова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. Вип. 241. Т.ІІ.- С.399-406

34. Кузнецова І.О. Удосконалення управління зерновими компаніями в умовах трансформації зернового ринку / І.О. Кузнецова // Вісник Державного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління. Зб. наук. праць. Львів, 2008. № 628. С. 545-550

Статті у галузевих журналах

35. Кузнецова И.А. История становления зернового рынка / И.А. Кузнецова // Зернові продукти і комбікорми. - 2008. - № 1. - С. 9-15

36. Кузнецова И.А. Рынок зерна в 2007/08 маркетинговом году: проблемы и возможные пути их решения / И.А. Кузнецова // Хранение и переработка зерна. - 2008. - № 11. - С. 12-15

37. Кузнецова І.О. Розвиток зернового ринку України за часів радянської влади (1917-1990 рр.) / І.О. Кузнецова // Зернові продукти і комбікорми. - 2008. - № 2. - С. 9-15

38. Кузнецова І.О Трансформаційні перетворення на ринку зерна України / І.О. Кузнецова // Зернові продукти і комбікорми. - 2008. - № 3. - С. 7-15

39. Кузнецова І.О Структурні зміни на ринку зерна України / І.О. Кузнецова // Зернові продукти і комбікорми. - 2009. - № 1. - С. 9-14

40. Кузнецова И.А. Современные тенденции развития рынка зерна Украины / И.А. Кузнецова // Хранение и переработка зерна. - 2009. - № 10. - С. 20-22

Тези доповідей та матеріали конференцій:

41. Кузнецова І.О. Ключові фактори успіху на ринку зерна України / І.О. Кузнецова // Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 3-5 верес. 2006 р.- Одеса, 2006. - С.29

42. Кузнецова І.О. Стратегічний, поточний та оперативний підцикли в системі управління / І.О. Кузнецова // Наука и технологии: шаг в будуще 2006: материалы І Междунар. науч.-практ. конф., 20-31 мар. 2006 г. - Белгород: Руснаучкнига, 2006. - С. 142

43. Кузнецова І.О. Структура процесу управління / І.О. Кузнецова // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні перспективи: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 10-12 трав. 2006 р. Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2006. - С.9

44. Кузнецова І.О. Моніторинг ключових факторів успіху в галузі хлібопродуктів / І.О. Кузнецова // Наукові праці ОНАХТ. Хлібопродукти - 2006: праці VІ Міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 верес. 2006 р.- Одеса, 2006. - Вип. 29. - С.323-325

45. Кузнецова И.А. Особенности создания вертикально интегрированных структур в отрасли хлебопродуктов / И.А. Кузнецова // Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 трав. 2007 р. - Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2007. - С.141-144

46. Кузнецова І.О. Елеваторна галузь в умовах ринкових перетворень / І.О. Кузнецова // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 верес. 2007 р. - Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2007. - С.157-165

47. Кузнецова І.О. Процес управління ппідприємством: структурний аспект / І.О. Кузнецова // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 жовт. 2007 р. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. Т. 1- С.60-63

48. Кузнецова І.О. Роль моніторингу в процесі управління діяльністю підприємства / І.О. Кузнецова // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 11-13 квіт. 2007 р. - Черкаси, ЧДТУ, 2007. - С. 155-157

49. Кузнецова І.О. Удосконалення процесу управління як фактор підтримки стійкого розвитку підприємств галузі хлібопродуктів в умовах динамічного середовища / І.О. Кузнецова // Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку: зб. мат. Міжнар. наук.-практ. конф. 7-8 лют. 2007 р. - К.: КНЕУ, 2007. - С.287-289

50. Кузнецова І.О. Розвиток ринку зерна в Україні / І.О. Кузнецова // Наукові праці ОНАХТ. Хлібопродукти - 2007: праці VІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 18-19 жовт. 2007 р. - Одеса, 2007 - Вип. 30 - С.319-323

51. Кузнецова І.О. Вплив трансформаційних перетворень зернового ринку на управління компаній / І.О. Кузнецова // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 29-31 трав. 2008 р. - Львів: Видав-во НУ „Львівська політехніка”, 2008. - С.176-177

52. Кузнецова І.О. Роль України в міжнародній торгівлі зерном / І.О. Кузнецова // Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 жовт. 2008 р. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - С.95-98

53. Кузнецова І.О. Роль управлінської компетенції в формуванні ключової здібності зернової компанії / І.О. Кузнецова // Економічна політика України в умовах євроінтеграції: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 18-19 верес. 2008 р. Кривий Ріг: Крив. екон. ун-т КНЕУ, 2008. С. 10-12

54. Кузнецова І.О. Стратегічний та поточний моніторинг в системі управління підприємством / І.О. Кузнецова // Економіка підприємства: теорія та практика: зб. мат. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 берез. 2008 р. - К.: КНЕУ, 2008. - С.435-438

55. Кузнецова І.О. Сучасний підхід щодо формування стратегії сталого розвитку зернових компаній / І.О. Кузнецова // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовт. 2008 р. Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. С. 173-176

56. Кузнецова І.О. Технологія управління зерновими компаніями в умовах глобалізації ринку / І.О. Кузнецова // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 листоп. 2008 р. К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2008. С. 196-197

57. Кузнецова І.О. Удосконалення процесу управління зерновими компаніями / І.О. Кузнецова // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: Міжнар. наук.-практ. конф., 15-16 трав. 2008 р. - Ч.1. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. - С. 30-32

58. Кузнецова І.О. Формування інституційних умов функціонування зернового ринку України / І.О. Кузнецова // Проблеми вдосконалення інституційних умов функціонування української економіки : тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 10-12 верес. 2008 р. - Одеса: Видав-во ОНУ ім. І.І.Мечникова, 2008. - С.28-30

59. Кузнецова І.О. Характеристика суб'єктів зернового ринку: структурний аспект / І.О. Кузнецова // Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі: матеріли Міжнар. наук.-практ. конф., 18-19 квіт. 2008 р. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. - С. 204-208

60. Кузнецова І.О. Інжиніринг процесу управління підприємством // І.О. Кузнецова // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика: матеріли ХІV Міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 травня 2009 р. Луцьк: РВВ „Вежа“ Волин. Нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. С.301-302

61. Кузнецова І.О. Теоретичні засади формування ключових конкурентних переваг / І.О. Кузнецова // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 1-3 жовтня 2009 р. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - С.17-20

Інші публікації

62. Кузнецова І.О. Контролінг / А.М.Богатирьов, І.О.Кузнецова, З.І.Чабарова [та ін.] // Основи підприємництва в харчовій промисловості: Навч. посібник. Одеса: Аспект, 2004. Розділ 10. С.190-248

63. Кузнецова І.О. Управління якістю / А.М.Богатирьов, І.О.Кузнецова, З.І.Чабарова [та ін.] // Основи підприємництва в харчовій промисловості: Навч. посібник. Одеса: Аспект, 2004. Розділ 11. С.249-299

64. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції підприємств борошномельнокруп'яної та комбікормової промисловості / Зуб Г.І., Слінчук В.О., Гайдук Т.Г., Богатирьов А.М., Кузнецова І.О., Відоменко І.О // Мінагрополітики України. Одеса: Аспект, 2004 - 120 с.

АНОТАЦІЯ

Кузнецова І.О. Формування конкурентних переваг підприємств хлібопродуктів на засадах реінжинірингу процесу управління. Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Одеський державний економічний університет, Одеса, 2010.

У дисертації вперше розроблено концептуальну модель формування стійких конкурентних переваг на підставі комплексного використання здобутків підходів галузевого позиціонування та ресурсного. Обґрунтовано специфіку формування галузевих факторів успіху як протидії галузевим силовим полям. Визначено головні складові здібності організації: технологія та компетенція персоналу.

Удосконалено методичний підхід щодо перепроектування процесу управління, який базується на інжиніринговій парадигмі. Вдосконалено структуру процесу управління та запропоновано ієрархічну модель процесу управління з вкладеною структурою циклів.

Визначено структуру ринку зерна як середовища функціонування підприємств хлібопродуктів. Виокремлено етапи його розвитку та розкрито їх характерні риси. Досліджено специфічні тенденції розвитку національного зернового ринку.

Проведено аналіз діяльності провідних підприємств хлібопродуктів та виконано наукове узагальнення їх конкурентних переваг. Розроблено науково-методичні засади побудови моделі компетенцій менеджерів вищої ланки підприємства хлібопродуктів.

Запропоновано методичні засади моніторингу зовнішнього середовища підприємств хлібопродуктів. Розроблено метод оцінювання інтенсивності галузевих силових полів на засадах нечіткої логіки для здійснення операції моніторингу.

Ключові слова: стійкі конкурентні переваги, галузеві фактори успіху, здібності організації, технологія управління, стадія та операція процесу управління, компетенції персоналу, моніторинг, підприємства хлібопродуктів, зерновий ринок

АННОТАЦИЯ

Кузнецова И.А. Формирование конкурентных преимуществ предприятий хлебопродуктов на основе реинжиниринга процесса управления. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию усовершенствования процесса управления как необходимой предпосылки формирования устойчивых конкурентных преимуществ предприятий хлебопродуктов.

Впервые разработана концептуальная модель формирования устойчивых конкурентных преимуществ на основании комплексного использования достижений подходов: отраслевого позиционирования и ресурсного. Выделены ее главные структурные элементы: отраслевые факторы успеха и ключевые способности организации. Обоснована специфика формирования отраслевых факторов успеха как противодействие отраслевым силовым полям. Определены главные составляющие способности организации: технология и компетенция персонала. Доказано, что создание и поддержка управленческой способности организации является важнейшей предпосылкой формирования устойчивых конкурентных преимуществ.

Доказана целесообразность использования инжиниринговой парадигмы в качестве методологической основы решения проблемы формирования рациональной технологии процесса управления. На основании принципов инжиниринга и его концептуальной схемы предложена общая схема реинжиниринга процесса управления.

Систематизированы научные разработки в области процесного подхода и содержательно углублена его новая парадигма. Усовершенствована структура процесса управления как цепочка последовательных стадий и операций. Обоснован принцип цикличности управления. На его основе предложена иерархическая модель процесса управления с вложенной структурой циклов нисходящих по уровню, в полной мере отвечающая принципам управления, что существенно отличает ее от разработанных предшественниками. Раскрыта роль и определено место мониторинга в структуре процесса управления.

Определена структура рынка зерна как среды функционирования предприятий хлебопродуктов. Обоснована иерархическая классификация его субъектов, представленная соподчиненными уровнями по ряду признаков. Усовершенствованы методические подходы к анализу спроса на зерновые ресурсы, учитывающие специфические характеристики зерна как товара, что позволило определить тенденции спроса на зерно как ресурс и обосновать объективную потребность в государственном регулировании зернового рынка.