Моделі, методи та механізми створення і функціонування проектно-керованої організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

УДК 65.012.23

Моделі, методи та механізми створення і функціонування проектно-керованої організації

05.13.22 -- Управління проектами і програмами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Вайсман Владислав Олександрович

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі Інформаційних технологій проектування в машинобудуванні.

Науковий консультант:

доктор технічних наук, професор Гогунський Віктор Дмитрович, Одеський національний політехнічний університет, завідувач кафедри управління системами безпеки життєдіяльності.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Бушуєв Сергій Дмитрович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри управління проектами;

доктор технічних наук, професор Чернов Сергій Костянтинович, науково-виробниче об'єднання Машпроект, м. Миколаїв, директор по персоналу;

доктор технічних наук, доцент Шахов Анатолій Валентинович, Одеський національний морський університет, професор кафедри системного аналізу і логістики.

Захист відбудеться 21 квітня 2010 р. о 10.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.060.01 Одеського національного морського університету за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, 34.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського національного морського університету за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, 34.

Автореферат розісланий 10 березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.П. Лукаш

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова ефективних ринкових відносин породжує для українських підприємств множину принципово нових завдань розвитку і удосконалення організаційних та функціональних структур управління.

Глобальні тренди щодо проектизації бізнесу викликані ускладненням технологій та кінцевих продуктів проектів, а також очікуваннями щодо скорочення циклу виробництва і зниження вартості продуктів. Рівень ринкової конкуренції для підприємств визначається елементами середовища, основними з яких є: технології, ресурси, персонал, менеджмент, ринок і проекти. Доступність і потенційні можливості впливу на ці елементи, окрім менеджменту, майже однакові в межах окремої предметної галузі. Вдосконалення менеджменту на засадах проактивних підходів та нової філософії проектно-керованого управління організаціями надає потенційні можливості поліпшення результативності проектів у рази. Тому трансформація організацій у напрямку проактивного управління проектами та програмами є пріоритетним напрямом сталого розвитку підприємств.

Сучасне управління підприємствами, на жаль, не орієнтоване на проектно-керовані форми та передбачає реактивне управління змінами в організації при істотних збуреннях внутрішніх та зовнішніх умов ринку. Стримуючим чинником створення та супроводу проектно-керованих організацій (ПКО) є функціональний підхід щодо формування підрозділів підприємств. Корпоративні цілі в таких ієрархічних системах забезпечуються тільки адміністративним і організаційним управлінням вищого керівництва, оцінка ефективності управління ускладнена, а відповідальність за господарські і виробничі результати розмита.

Перебудова бізнесу при переході на проектно-керовані засади управління потребує формування нового виробничого середовища, що включає насамперед удосконалення і узгодження підсистем забезпечення завдань тотального управління якістю (TQM), підготовку персоналу і впровадження командного менеджменту, а також інформаційних технологій, спрямованих на досягнення результату. У розвиток положень Дж. Родни Тернера щодо керівництва організаціями на проектній основі необхідно розглядати систему управління організацією як створення сучасного виробничого проектно-керованого середовища, орієнтованого на безперервне поліпшення процесів і продуктів. Проектно-кероване середовище визначено автором як організаційна структура, підготовлений персонал, система регламентів, інформаційна та документальна системи, які відповідають принципам кращої практики портфельного управління замовленнями та управління програмами й проектами.

Істотним недоліком відомих проектно-орієнтованих організацій є акцентування основної уваги на перші фази життєвого циклу (ЖЦ) проектів - проектування і впровадження. Подальша фаза ЖЦ - операційна діяльність, яка безпосередньо пов'язана із завданнями ефективності організацій, як правило, не розглядається. Відсутність в рамках ПКО інформаційних технологій і методів постійного вдосконалення, що враховують взаємозв'язок елементів системи і зміни турбулентного оточення, призводить до відчутних ресурсних витрат на подальший розвиток системи управління.

Впровадження нової філософії управління організаціями часто не приводить до очікуваних результатів через те, що мета управління підприємством формується, виходячи з концепції неперервності та спадкоємності діяльності, а не постійного удосконалення і виживання в конкурентному середовищі. Для поліпшення діяльності підприємств необхідні нові підходи не тільки в управлінні і структурній модернізації ПКО, створенні конкурентоспроможного проектно-керованого середовища, але й в ефективній оцінці результатів діяльності організації на основі концепції оцінки цінності середовища в межах сформованої місії з профілюванням цінності продукту, виробничого процесу, бізнесу та визначенням стратегічних напрямків розвитку.

Вказані недоліки керування особливо притаманні підприємствам, які завжди були орієнтовані на нарощування обсягів виробництва при збереженні обмеженої номенклатури. В сучасних умовах, коли підприємства, розв'язуючи нагальну вимогу конкурентоспроможності у зв'язку із вступом України до Світової організації торгівлі, працюють «на замовника», тобто з відкритою номенклатурою, існуючі системи управління стають непридатними. В умовах конкуренції і зростання ролі споживача у формуванні інноваційних характеристик продукції, розробка і виробництво продуктів проектів на замовлення стають основними в діяльності сучасної компанії.

Тому створення та впровадження нової філософії та підходу до управління виробництвом з формуванням конкурентоспроможного проектно-керованого середовища є актуальним науковим напрямом досліджень щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств України для багатьох галузей економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до Державної програми розвитку машинобудування на 2005 - 2011 р. «Програма розвитку верстатоінструментальної промисловості як основи технологічного забезпечення виробництва в умовах його структурної перебудови» - КПКВ 2601070 (Затв. наказом МПП № 665 від 13.12.04 р.).

Метою дисертаційного дослідження є створення концептуальних основ, моделей, методів і засобів, що формують нову методологію створення та інноваційного розвитку проектно-керованих організацій та конкурентоспроможного середовища на основі структурно - функціонального аналізу процесів управління портфелями проектів.

Для досягнення цієї мети в роботі розв'язані наступні головні задачі:

– розроблені теоретичні основи створення та супроводження ПКО, які базуються на міжнародних стандартах серії ISO 9000;

– виконаний аналіз завдань формування середовища для ефективного управління проектно-керованими організаціями на основі концепції створення цінності з профілюванням цінності продукту, виробничого процесу, бізнесу та розвитку;

– побудована концептуальна когнітивна модель взаємодії елементів ПКО, які формують нове середовище управління портфелями проектів;

– створено наукові засади щодо аналізу і удосконалення взаємодії процесів управління на основі структурного аналізу проектно-керованих організацій;

– розроблена марківська модель станів виробничої системи ПКО;

– розроблена збалансована система показників для оцінки результатів виробничої діяльності ПКО;

– розроблені концептуальні засади й відповідні їм процесно-орієнтовані моделі систем управління ПКО;

– виконана реструктуризація системи управління для реалізації завдань ефективного управління ПКО з урахуванням специфічних вимог і обмежень, властивих окремим фазам ЖЦ продуктів, проектів і портфелів проектів;

– розроблена підсистема накопичення і управління знаннями ПКО, яка представлена сукупністю стандартів, інструкцій і методик з детальним представленням процесів ПКО і формуванням матриць відповідальності для технологій, процесів і процедур, що вживаються;

– розроблена інформаційно-аналітична комп'ютерна підсистема для підтримки за допомогою WEB-технологій запропонованої в роботі системи комплексного командного менеджменту;

– здійснено впровадження результатів роботи в ряді організацій України.

Об'єктом дослідження є процеси створення й управління проектно-керованими організаціями для формування конкурентоспроможного виробничого середовища з драйверами інновацій які базуються на оцінках цінності проектів та програм. модель управління цінність організація

Предметом дослідження є моделі, методи та механізми створення й функціонування проектно-керованих організацій та їх конкурентоспроможного середовища.

Методи дослідження. Науково-технічна проблема створення ефективних та конкурентоспроможних структур проектно-керованого середовища вирішувалась на основі нових концепцій структурного аналізу і методології управління проектами. Використані: методи управління проектами, портфелями проектів та програмами (для дослідження особливостей і чинників, що впливають на якість та конкурентоспроможність продуктів); методи теорії графів (для структурного аналізу взаємодії процесів організації і побудови ієрархічних і матричних структур управління підприємством); теорія систем і системний аналіз (для формалізації станів і процесів функціонування підприємства); методи математичного моделювання (побудова моделі ПКО ґрунтується на теорії ланцюгів Маркова). Перевірку розроблених концепцій і запропонованих моделей виконано методами моделювання виробничих ситуацій та впровадження на діючому підприємстві.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в створені науково-методологічних основ, а саме моделей, методів, механізмів та засобів забезпечення функціонування проектно-керованої організації в конкурентному оточенні.

Вперше:

_ створено новий підхід та методологію побудови конкурентоспроможного проектно-керованого середовища виробничої системи, що включає сукупність моделей і методів організаційного управління, комп'ютерного забезпечення і системи менеджменту якості, які формують цикл управління проектами з постійним удосконаленням структури та параметрів ПКО;

_ розроблена методологія створення та супроводу ПКО, що базується на міжнародних стандартах серії ISO 9000 і охоплює всі фази ЖЦ продуктів, проектів і портфелів проектів, яка відрізняється від відомих підходів запровадженням методів створення та оцінки цінності середовища в межах сформованої місії з профілюванням цінності продукту, виробничого процесу, бізнесу та розвитку;

_ розроблені процесно-орієнтовані моделі станів ПКО за допомогою марківських ланцюгів, у яких кожному станові системи відповідає певний процес, що дозволяє оцінювати ефективність змін в структурі зв'язків системи при формуванні конкурентоспроможного виробничого середовища;

_ розроблено метод аналізу топології структур управління ПКО із замкненими контурами; доведено 4 леми і теорема про визначення всіх шляхів в орієнтованому графі на основі характерних властивостей матриці суміжності процесів і її ступенів, що дозволяє науково обґрунтовано будувати систему зв'язків у проектно-керованому виробничому середовищі з урахуванням специфічних властивостей окремих фаз ЖЦ продуктів і проектів;

_ доведено на основі структурного аналізу схеми взаємодії процесів, що управління ПКО включає чотири контури управління: технологіями, ресурсами, персоналом і зовнішніми комунікаціями, що дозволило створити модель ПКО, яка на відміну від існуючої схеми ієрархічного управління має матричну структуру, складену чотирма контурами управління на сітці циклу Шухарта-Демінга;

_ висунуто та підтверджено наукове положення про те, що реалізація концепції комплексного командного менеджменту (Complete Team Management _ CTM), може бути здійснена тільки з використанням мережевих технологій інформаційної підтримки проектів, а також контролю і забезпечення комунікативних зв'язків між їх учасниками.

Вдосконалено:

_ моделі управління знаннями і документацією, що регламентують функціонування проектно-керованого середовища і управління організацією відповідно до вимог ISO 9001, що гарантує використання знань у потрібний час у потрібному процесі.

Отримали подальший розвиток:

_ модель інформаційного супроводу ПКО на всіх стадіях ЖЦ із визначенням напрямків проектно-керованих змін системи на основі управління записами, що дозволяє оцінити реальний стан якості продукту і процесів, виявити причини браку, визначити ефективність технологій, процесів і процедур;

- комплексна модель управління ПКО, яка відображає інформаційні звязки між вимогами і рівнем їх досягнення, що дозволяє на відміну від існуючих підходів здійснювати управління за двома контурами: на основі зворотнього звязку «замовник - проект» та підсистеми постійного поліпшення процесів;

_ збалансована система показників діяльності ПКО по напрямах: фінанси, взаємини із споживачами, внутрішні процеси, управління персоналом;

_ операційна модель управління проектами, яка виявляє три чинники управління: спосіб управління (ручний або автоматичний), тип управління (замкнений або розімкнений), спрямованість (направлений або розсіяний), що дозволяє на науковій основі вдосконалювати ПКО у напрямі від обліку через інформаційні системи і комп'ютерні CALS-технології та ERР-системи до адаптивних систем управління.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені основи створення проектно-керованого середовища для управління ПКО, які включають механізми та інструментальні засоби для підтримки управління, а також методи їх застосування, орієнтовані на постійне вдосконалення системи. Результати роботи реалізовані при створенні, впровадженні та супроводженні ПКО _ підприємства Мікрон^®. Досягнуто підвищення конкурентної спроможності організації за рахунок поліпшення фінансових показників та споживчих характеристик продуктів, а також автоматизації організаційного управління процесами.

Наукові та практичні розробки автора впроваджені до навчального процесу в Одеському національному політехнічному університеті в дисциплінах «Управління проектами» і «Моделювання і оптимізація технічних систем».

Особистий внесок здобувача. Автором розроблені концепції, напрями і стратегії управління ПКО [1 - 12, 15, 32 _36, 43, 44, 50]. Запропонована модифікація схеми формування збалансованої системи показників [11, 13, 39]. Розроблена методологія створення ПКО, орієнтована на неперервне вдосконалення [16 - 23, 41, 49]. Запропоновані ознаки ідентифікації ЖЦ підприємств для управління змінами [22, 26 - 30, 42]. Розвинені теоретичні і практичні основи управління ПКО [14, 24, 25, 28, 40, 47, 48]. Виконана формалізація завдання управління проектом [10 - 15, 37]. Розроблені моделі і методи вдосконалення статистичного контролю [21, 28]. Розроблена інформаційна підтримка управління ПКО [30, 31, 36, 45]. Розроблено метод структурного аналізу ПКО [12, 16, 19, 22, 38, 46].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень обговорювалися на: міжнародній науково-технічній конференції (МНТК) з автоматичного управління (Харків, 2005; Севастополь, 2007); конференції „Оцінка і обґрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій” (Київ, 2000), ІІ МНТК „Динаміка наукових досліджень `2003”, (Дніпропетровськ - Івано-Франківськ - Крівій Ріг, 2003); ХIV міжнар. наук.-техн. семинарі „Високі технології: тенденції розвитку” (Харьков -- Алушта, 2005); МНТК „Сучасні інформаційні і електронні технології” (Одеса, 2005, 2006); МНТК „Інтерпартнер” (Харків, 2005 _ 2008); МНТК „Мікрокад-2005” (Харків, 2005); МНТК „Нові і нетрадиційні технології в ресурсо- і енергозбереженні” (Одеса, 2006); МНТК „Датчики, прилади і системи” (Черкаси - Гурзуф, 2005, 2006); 12 - 17 семінарах „Моделювання в прикладних наукових дослідженнях” (Одеса, 2005 - 2009); МНТК „Автоматизация: проблемы, анализ, решения” (Севастополь, 2007 - 2009); МНТК „Управління проектами в розвитку суспільства” (Київ, 2006, 2008, 2009); науково-практичних конференціях „Управління проектами: стан і перспективи” (Миколаїв, 2006 _ 2009) і на засіданні наукового семінару Інституту промислових технологій, дизайну та менеджменту Одеського національного політехнічного університету (2009).

Публікації. Основні результати досліджень висвітлені у 51 публікаціях, у тому числі в 3 монографіях, 30 журналах і збірках наукових робіт, рекомендованих ВАК України, а решта в матеріалах конференцій і семінарів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку з 311 використаних джерел та 5 додатків. Повний обсяг дисертації - 315 сторінок, у тому числі, додатків - 23 сторінки, 114 рисунків та 39 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і завдання досліджень, наукова новизна отриманих результатів та їхнє практичне значення для організацій, що створюють конкурентоспроможне проектно-кероване середовище.

У першому розділі виконаний аналіз проектно-орієнтованого управління підприємствами в умовах ринкової економіки.

У розвиток і розробку сучасних систем організаційно-технічного управління істотний внесок внесли У.А. Шухарт, У.Е. Демінг, К. Ісікава, Дж.М. Джуран, Х. Танака, Дж.Р. Тернер, А. Фейгенбаум, Ю.П. Адлер, В.М. Бурков, С.Д. Бушуєв, В.І. Воропаєв, А.І. Грабченко, В.А. Рач, А.І. Рибак, Ю.М. Тесля, В.В. Налімов, І.В. Кононенко, Р. Каплан, Д. Нортон, Л.А. Пономаренко, А.А. Павлов, К.В. Кошкін, С.К. Чернов і ін.

За визначенням Дж. Родни Тернера проектно-керовані організації (ПКО), як організаційно-технічні системи, що функціонують у проектно-керованому середовищі, спрямовані на управління змінами. Формування ПКО можливе лише у разі створення проектно-керованого середовища завдяки сукупності моделей і методів взаємодії процесів, управління персоналом, засобів комп'ютерного забезпечення і системи управління якістю. Ці складові середовища орієнтовані на виконання проектів і постійне удосконалення процесів і структури ПКО.

Квінтесенцією досвіду роботи підприємств, окрім міжнародних стандартів серії ISO 9000, є також методи MRPII (Manufacturing Resource Planning), ERP (Enterprise Resource Planning), CSRP (Customer Synchronized Resource Planning), які служать інструментами реалізації концепції постійного вдосконалення - BPI (Business Process Improvement). CALS-технології формують комплексну комп'ютеризацію сфер промислового виробництва, мета якої - уніфікація і стандартизація специфікацій промислової продукції на всіх фазах її ЖЦ.

Технологічна зрілість характеризує рівень готовності підприємства до ефективного управління виробничою діяльністю і розвитку на основі проектного підходу. У циклі становлення важливими є цінності особистих контактів. Механізація пов'язана з впорядковуванням, структуризацією і раціоналізацією діяльності. Автоматизація виробничих і управлінських процесів проголошує необхідність участі кожного співробітника в просуванні продукту на ринок. Завершальний цикл пов'язаний з впровадженням методів TQM і проектного управління.

Головне завдання роботи визначено, як дослідження трансформації виробничої системи до створення конкурентоспроможного проектно-керованого середовища на основі проактивного управління.

У другому розділі розвинені теоретичні основи розробки структури ПКО

Управління ПКО базується на урахуванні зовнішніх чинників і використанні внутрішніх факторів, що сконцентровані у знаннях, моделях, методах і засобах, які становлять основу для формування проектно-керованого середовища, яке сприяє створенню ефективних механізмів реалізації проектів, програм і портфелів проектів (рис. 1).

Оцінка ефективності проектно-керованого виробничого середовища є одним з ключових чинників конкурентоспроможності організації. В якості базової концепції розглянуто оцінку цінності середовища в межах сформованої місії організації.

В такому разі, конкурентоспроможність виробничого середовища з точки зору управління має прямий зв'язок з його цінністю.

На основі запропонованої гіпотези автором реалізована модель проектно-керованої організації яка містить наступні складові: організація, продукти, процеси та оточення. Модель сформована на типовій структурі оцінки цінності.

В моделі ПКО, яка створена за рекомендаціями ISO 9000, процеси об'єднані в систему інформаційними зв'язками (рис. 3). Ефективність таких структур залежить від характеристик двох класів: параметричних, які відображають суто властивості елементів системи, і структурних, що визначають вплив схеми зв'язків (топології) на функціонування всієї системи.

Включення підсистеми безперервного поліпшення процесів (блок 17) складає основну відмінність ПКО від інших систем управління.

Недоліком традиційних методів формування структур управління проектами є функціональний підхід, який полягає у тому, що проекти підстроюються до існуючих структур управління зі створенням складних багаторівневих структур ієрархічного управління, що призводить до суперечностей між цілями кожного рівня.

Існуюча схема ПКО (рис. 3) включає мережу процесів для створення цінності (продукту). Для аналізу структурних схем має значення тільки відмінність с_ij від нуля, тому при формуванні цієї матриці і її ступенів застосовується булева алгебра - елементам, що більші за нуль, присвоюється значення 1.

Доведення головної теореми теорії графів - теореми Ейлера засноване на обході вершин графа з використанням прийому фарбування тих ребер графа, які вже пройдені. Такий алгоритм визначення ейлеревих циклів є складним щодо формалізації для автоматизованого розв'язання задачі.

Для теоретичного обґрунтування методів аналізу структур управління доведено 4 леми і теорема про визначення всіх шляхів в графі.

Лема 1. У матриці суміжності лінійного підграфу, дуги що входять і виходять з однієї вершини, складають два елементи, зміщених від головної діагоналі на 1 стовпець за напрямом дуг, тоді і тільки тоді, коли три вершини орієнтованого графа представлено суміжними стовпцями.

Лема 2. Елементи всіх стовпців контуру, окрім останнього, матриці суміжності ступеня n зміщуються у ступені n+1 на один стовпець по напряму ребер орграфа.

Лема 3. Елементи останнього стовпця контуру в матриці суміжності ступеня n при переході до ступеня n+1 переходять в перший стовпець контуру.

Лема 4. Ступені матриці суміжності від 1 до n відображають зв'язки між вершинами графа, відповідно, через 1 … n дуг.

Рис. 6. Відображення зв'язків в матриці суміжності 2-го ступеня

Теорема. Булева сума матриць суміжності ступенів від 1 до m - матриця досяжності, формує граф всіх шляхів схеми, включаючи замкнутий контур.

У матриці суперпозиції W³ формуються ознаки існування 4 контурів управління. Вершини 1 - 6 утворюють систему управління персоналом. Вершина 7, що відображає процеси, пов'язані із споживачами, входить завдяки зворотним зв'язкам в цей же контур управління. Зв'язок процесів, пов'язаних із споживачами, з процесами управління персоналом не є необхідним в даному контурі. Окрім цього зовнішні процеси аналізу потреб споживача входять в комплекс з вершинами 16 і 17. Вершини 8 - 11 утворюють контур управління ресурсами. Вершини графа 10 - 13 входять в контур управління виготовленням і контролю продукції.

Результати аналізу існуючої структури процесів і моделювання ПКО за допомогою марківських ланцюгів виявили недоліки існуючої структури. Поліпшення структури ПКО можливе за рахунок створення 4 паралельних контурів управління, виявлених при структурному аналізі. Окрім цього введені горизонтальні зв'язки між процесами, що забезпечує організацію СТМ (рис. 8).

У третьому розділі розроблена марківська модель станів ПКО та виконано моделювання системи за різних структур управління ПКО і вихідних даних.

Конкретний хід процесу залежить від низки випадкових, наперед не передбачених чинників, таких як технічний стан устаткування, мотивація персоналу і ін. Кожен процес відповідає певному станові ПКО (рис. 3 і рис. 8). Загальний час Т визначається як сума часу перебування проекту в кожному процесі:

,

де t_s - час перебування проекту в процесі s, s = 1, 2…, n (n = 18).

Таким чином, вказані стани утворюють повну групу несумісних подій.

Позначимо через S = {S₁ … S_n; n = 18} можливі стани системи.

Марківський ланцюг описано за допомогою методу ймовірності станів. На основі марківської моделі станів отримані результати, приведені на рис. 9.

Ефективність запропонованого в роботі комплексного командного менеджменту - Complete Team Management (CTM), який реалізує ідеологію TQM на основі нової концепції інформаційної підтримки проектів з переходом від ієрархіч-ного управління процесами до управління на основі горизонтальних інформаційних зв'язків, підтверджена результатами моделювання. Вдосконалена схема надає значне покращення характеристик управління процесами ПКО. Час виробничого циклу збільшився у 1,78 рази, тобто тільки організаційні заходи щодо створення системи горизонтальних зв'язків дозволяють збільшити продуктивність у 1,78 рази.

У четвертому розділі виконана розробка інформаційного забезпечення ПКО, яке ґрунтується на механізмах управління знаннями, щодо забезпечення управління підприємством.

До основних протиріч управління знаннями слід віднести наступне: знання не використовуються там, де вони генеровані; знання втрачаються із закінченням проектів; знання втрачаються у разі відходу контракторів, периферійних працівників або зміни команди проектів. Тому управління знаннями та їх акумуляція є нагальною потребою інформаційного забезпечення проектно-керованого середовища. Перетворення, формалізація, використання, модифікація знань складають один з суттєвіших механізмів управління змінами ПКО через проектну діяльність. Розроблена модель формування матриць відповідальності (рис. 10). Розподіл відповідальності між службами підприємства і область розповсюдження зазначені в матрицях відповідальності для всіх виконавців і процесів ПКО.

В п'ятому розділі розроблена інформаційно-аналітична підсистема для підтримки комплексного командного менеджменту ПКО у фазі операційної діяльності із застосуванням мережевих комп'ютерних технологій.

Статус координатора створює конфлікти підпорядкування, повертаючи командну систему управління до відомих ієрархічних структур управління. Одна людина фізично не в змозі підтримувати комунікаційні процеси узгодження і диспетчеризації. Із збільшенням числа працівників запізнювання інформації, необхідної для управління ПКО, стає суттєвим.

Вказані суперечності можуть бути усунені при створенні комп'ютерної системи інформаційної підтримки проектів. В цьому випадку об'єктивність, своєчасність, безпристрасність забезпечуються повною мірою. Усуваються зайві ланки в схемах управління, знімаються суперечності підпорядкування за рахунок реалізації командного принципу: «кожен перший». Всі виконавці проекту є першою і останньою інстанцією прийняття рішень.

Комп'ютерна мережа підприємства (рис. 11) є основою для формування інформаційної підтримки ПКО на основі WEB-технологій.

Розглянуті в роботі принципи організаційного управління дозволили ідентифікувати існуючу систему управління і визначити напрямок розвитку і вдосконалення ПКО. Заходи щодо перетворення ПКО із статичної системи в динамічну, яка містить процедуру безперервного вдосконалення, при «ручному» управлінні документацією виявилися менш ефективними, ніж очікувалося. Значне запізнювання у внесенні будь-яких змін заважало безперервності процесів і постійності функцій управління. Найвідчутніше ця суперечність виявлялася при заміні і ротації кадрів, при навчанні нових співробітників, при зміні функціональних обов'язків персоналу, а також при реалізації нових проектів.

Підсистема інформаційної підтримки ПКО містить такі компоненти: сценарії діалогу і базу даних у вигляді файлів різних форматів (текст, рисунки, HTML). Діалоговий обмін між користувачем і інформаційною підсистемою здійснюється в реальному масштабі часу і направлений на надання довідкової і регламентної інформації. Розроблена принципова схема супроводження проекту виготовлення продукції від контракту до постачання споживачеві (рис. 12). Подальше вдосконалення інформаційного супроводження ПКО зв'язане із застосуванням CALS-технологій для супроводу всіх процесів виробництва продукту і переходом до адаптивного управління.

Використання мережевих технологій для інформаційної підтримки проектів, контролю виконання проекту і забезпечення комунікативних зв'язків між учасниками проектів дозволило реалізувати концепцію CTM, яка у даному випадку полягає в переході від ієрархічного управління процесами до системи комплексного управління на основі горизонтальних інформаційних зв'язків і командного підходу.

У шостому розділі виконана оцінка ефективності функціонування ПКО за показниками створюваної цінності, а також за збалансованою системою показників (ЗСП) на прикладі підприємства МІКРОН^®, на якому впроваджені результати дисертаційної роботи. Показники ЗСП є балансом між зовнішніми звітними даними для акціонерів та споживачів і внутрішніми характеристиками найбільш істотних бізнес-процесів, навчання і управління персоналом.

Мета та показники ЗСП відображають фінансову діяльність підприємства МІКРОН^®, його взаємовідносини з клієнтами, внутрішні бізнес-процеси, а також навчання і розвиток персоналу (рис. 13).

Побудова ПКО і окремих її елементів з орієнтацією на застосування в корпоративній комп'ютерній мережі підприємства дозволило розв'язати протиріччя між завданнями безперервного вдосконалення ПКО і способами ведення, супроводження і змінювання документації. Доступність і відкритість виробничої інформації для персоналу створила умови об'єктивної взаємної оцінки праці виконавців і менеджерів. Розуміння причетності до рішення соціальних і виробничих задач колективу дозволило підвищити мотивацію співробітників. Впровадження інформаційної підтримки ПКО, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001, призвело до якісної зміни виробничих відносин в колективі. Діяльність по вдосконаленню ПКО створила умови формування нових знань і зростання технологічної зрілості підприємства в області проектного управління.

З переходом до ринку істотно підвищується роль персоналу в процесі діяльності будь-якого підприємства. В умовах очевидного дефіциту кваліфікованого персоналу, одне з основних завдань - навчання кадрів і забезпечення належного рівня соціальної захищеності, що підвищує мотивацію персоналу щодо результатів не тільки своєї праці, але й діяльності підприємства в цілому.

Комплексна система управління підприємством Мікрон^®, яка створена в роботі, включає підсистему управління трудовими ресурсами. Якщо традиційно менеджер по персоналу прагнув заощадити на витратах, пов'язаних з відтворенням робочої сили, а тому і не був зацікавлений в довготривалих інвестиціях у підготовку працівників, то проектне управління людськими ресурсами націлене на підвищення ефективності подібного роду інвестицій. Результатом створення проектно-орієнтованого середовища підприємства стало підвищення загального освітнього рівня (рис. 14), зниження середнього віку (рис. 15), зростання кількості зайнятих в основному виробництві (рис. 16), а також середньорічної заробітної плати (рис. 17).

У відповідності до запропонованої в роботі (табл. 1) нової концепції та моделі профілювання цінності проектно-керованого виробничого середовища виконана експертна оцінка системи за різними параметрами. Матриці оцінок цінності продукту, виробничого процесу, бізнесу та розвитку є основою для визначення оцінок ПКО. Елементами матриць є оцінки цінності з точки зору ключових зацікавлених сторін.

Умови проведення експертизи. Кількість експертів - 8. Оцінки за станом на 01.01.2008 р. (рис. 18-1) відображають нагальну необхідність покращення використання нових бізнес-моделей та формування цінностей розвитку. Числові значення оцінок нечітких висловлювань експертів стосовно цінності: дуже висока - 1,0; висока - 0,75; середня - 0,5; низька - 0,25; відсутня - 0. Оцінки створюваної цінності виконані через рік (рис. 18-2) відображають суттєві зміни у проектно-керованому середовищі.

Використання нових бізнес-моделей та формування цінностей розвитку, а саме стратегії реформування і розв'язання проблем, що виникають при діяльності ПКО в проектно-керованому оточенні, стало більш показовим у наслідок введення в структуру управління ПКО зворотного зв'язку для урахування уроків проектів. Покращення створюваної цінності розвитку за рахунок покращення „розв'язання проблем” стало результатом впровадження комплексного командного менеджменту, заснованого на горизонтальних комунікаціях між виконавцями робіт.

Впровадження ПКО дозволило підприємству, починаючи з 2001 року, істотно підвищити обсяг виробництва (рис. 19). Узагальнені показники обсягів виробництва і зростання заробітної плати у відсотках до результатів 2001 року свідчать про сталий розвиток підприємства.

Питомий внесок в обсяг реалізації (за даними 2008 р.) вносять: кулькові гвинтові пари (КГП) - 52 %; калібри - 22 %; верстати - 22 %; автопідйомники - 4 %. Кількість поставлених споживачам автопідйомників в 2008 р. перевищила обсяг випуску 2001 р. більш, ніж у 8 разів. Випуск КГП збільшений у 2,5 рази. При цьому вся продукція випущена за конкретними замовленнями. Наведені результати відображають тенденцію сталого розвитку підприємства і зростання його конкурентоспроможності за рахунок значного поліпшення фінансових показників підприємства (рис. 19) та споживчих характеристик виробів, а також автоматизації організаційного управління процесами.

Впроваджена методологія створення конкурентоспроможного середовища та проектно-керованих організацій на прикладі підприємства МІкрон^® отримала міжнародне визнання при сертифікації системи управління якістю за стандартом ISO 9001: сертифікат № UA 2.008.109 (2001 р.), сертифікати УКРСЕПРО № UA 2.008.987 (2003 р.) та № UA 2.008.03284-08 (2008 p.); сертифікати Чеського інституту по акредитації для сертифікації систем якості № CQS 2270/2006 і IQNet № CZ - 2270/2006 (2006 р.); сертифікати Російського регістру систем якості та IQNet від 6.11.2009 р. № RU-09.745.026; сертифікат відповідності системи управління стандарту ISO 9001: 2008 Російського регістру № РОСС UA.ИС08.К00788 (2009 р.); сертифікат SAI GLOBAL № QEC27496 (2010 p.).

Загальні ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення важливої народногосподарської проблеми, яке полягає у створенні концептуальних основ, моделей, методів і засобів нової методології створення проектно-керованих організацій та конкурентоспроможного середовища на основі структурно - функціонального аналізу процесів управління і концепції створення цінності.

1. Істотним недоліком створення систем управління відомих ПКО є орієнтація на перші фази життєвого циклу (ЖЦ): проектування і впровадження. Відсутність в рамках ПКО інформаційних технологій для підтримки прийняття рішень і методів постійного вдосконалення гальмує розвиток і веде до відчутних ресурсних витрат на подальше поліпшення результатів діяльності.

2. Виконана формалізація і конкретизація вимог стандартів серії ISO 9000 до системи менеджменту організації і проектно-керованого середовища, які у комплексі з проектним управлінням і інформаційними технологіями формують систему створення та оцінки цінності середовища з профілюванням цінності продукту, виробничого процесу, бізнесу та розвитку. Показано, що зростання технологічної зрілості підприємств проходить у загальному випадку через чотири життєві цикли: становлення, механізацію, автоматизацію та управління якістю. Сталий розвиток ПКО здійснюється через проектне управління і постійне поліпшення процесів та структури організації.

3. Розроблена концептуальна когнітивна модель ПКО, що відображає характеристики двох класів: параметричні _ суто властивості процесів ПКО, і структурні _ схеми інформаційних зв'язків системи. Удосконалення структури організації дозволяє побудувати нові механізми управління - систему моделей, методів і засобів проектно-орієнтованого управління організацією. Доведено висунуте наукове положення, що разом з удосконаленням процесів ПКО слід науково обґрунтовано формувати структуру системи проектного управління.

4. Розроблена матрична структура ПКО з використанням теоретично обґрунтованого методу аналізу топології структур управління, що мають контури. Доведено 4 леми і теорема про визначення всіх шляхів в орієнтованому графі, що дозволяє науково обґрунтовано будувати зв'язки у проектно-керованому виробничому середовищі з урахуванням специфічних властивостей окремих фаз ЖЦ продуктів і проектів;

5 На основі структурного аналізу схеми процесів доведено, що управління ПКО включає чотири контури управління, які відповідають механізмам проектного управління технологіями, ресурсами, персоналом і зовнішніми комунікаціями. Вдосконалена схема взаємодії процесів ПКО шляхом створення матричної структури, складеної чотирма контурами управління на сітці циклу Шухарта-Демінга.

6. Запропонована нова концепція комплексного командного менеджменту (Complete Team Management) щодо проектного управління підприємством з використанням горизонтальних комунікаційних зв'язків між виконавцями робіт та застосуванням мережевих комп'ютерних технологій для забезпечення координації та інформаційної підтримки прийняття рішень, що знижує вплив людського чинника на ефективність управління.

7. Розроблена марківська модель станів процесів ПКО, за допомогою якої підтверджено наукове положення щодо ефективності комплексного командного менеджменту, орієнтованого на використання горизонтальних зв'язків.

8. Виявлено, що практична реалізація запропонованого комплексного командного менеджменту ПКО вступає у суперечність з можливостями загальноприйнятих підходів управління організаціями, заснованих на розподілі ролей в команді, а також особистій і командній відповідальності. Наявність координатора створює конфлікти, що повертає командну роботу до менш ефективних ієрархічних структур управління. Тому реалізація CTM може бути здійснена тільки за умов застосування комп'ютерних мережевих технологій для координації процесів ПКО.

9. Створена ефективна підсистема накопичення і управління знаннями, яка представлена сукупністю стандартів, інструкцій і методик з детальним представленням процесів ПКО і формуванням матриць відповідальності для технологій, процесів і процедур, що вживаються. Побудова підсистеми управління знаннями і окремих її елементів з орієнтацією на застосування в комп'ютерній мережі підприємства WEB-технологій дозволяє вирішити протиріччя між завданнями безперервного вдосконалення і способами ведення, супроводу і оновлення документації.

10. Оцінка ефективності функціонування ПКО на прикладі підприємства Мікрон^®, де впроваджені наукові положення і практичні рекомендації дисертації, виконана за показниками створюваної цінності, а також за збалансованою системою показників по чотирьох аспектах: фінансовому, взаєминам з клієнтами, по внутрішнім бізнес-процесам, а також розвитку персоналу. За цими показниками система виведена в стан близький до сталого. Економічна ефективність впровадження проектного управління у вигляді сумарного обсягу збільшення виробництва продукції склала біля 5 млн грн./рік.

Список опублІкованИх праць ЗА темОЮ дисертацІЇ

1. Вайсман В.О. Моделі, методи та механізми створення і функціонування проектно-керованої організації [Текст]: Монографія / В.О. Вайсман. К.: Наук. світ, 2009. 146 с.

2. Методологія аналізу та синтезу технічних рішень [Текст] / Вайсман В.О., Дащенко В.Ф., Коломієць Л.В., Ухов О.В. Одесса: Астропрінт, 2002. 176 с.

3. Захарченко В.И. Научно-технологическое прогнозирование и развитие региона [Текст] / Захарченко В.И., Вайсман В.А., Молина Е.В. Одеса: Наука і техніка, 2004. 64 с.

4. Натальчишин В.В. Особенности и эффективность промышленного использования систем прямого управления металлорежущими станками [Текст] / Натальчишин В.В., Вайсман В.А., Оборский Г.А. // Тр. Одес. политехн. ун-та. Вып. 3 (9). 1999. С. 29 -- 32.

5. Вайсман В.А. Роль станкостроительной промышленности в экономическом развитии Украины [Текст] // Сб. науч. тр. “Экономические инновации”. Одеса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. № 16. С. 334 -- 336.

6. Вайсман В.О. Система менеджменту якості верстатобудівного підприємства [Текст] / Вайсман В.О., Щокін Ю.В. // Сб. науч. тр. “Экономические инновации.”. Одеса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. № 17. С. 251 -- 254.

7. Вайсман В.О. Актуальні напрямки розвитку верстатобудування в регіоні [Текст]/ Вайсман В.О., Лисюк В.М. // Тр. Одес. политехн. ун-та. Спецвып. Т. 2. Одеса: ОНПУ, 2004. С. 39 -- 42.

8. Вайсман В.О. Відродження верстатобудування як шлях інноваційного розвитку України [Текст] / Вайсман В.О., Лисюк В.М. // Вісн. соціально -- екномічних досліджень. Вип. 17 / Одес. держ. екон. ун-т; Одеса: ОДЕУ, 2004. С. 51 -- 56.

9. Лысюк В.М. Методология формирования и развития рынка станочной продукции [Текст] / Лысюк В.М., Вайсман В.А.// Экономические инновации. Вып. 19: Приоритеты преобразований в экономике. Одесса, 2004. С. 195 -- 204.

10. Вайсман В.А. Проблеми формування концепції розвитку верстатобудування в Україні [Текст] // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Вип. 8. Т. 7. Одеса: Астропринт, 2004. С. 165 -- 171.

11. Вайсман В.А. Внутрифирменное планирование на предприятии в условиях изменений внешней среды [Текст] // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 193: в 5т. Том ІІІ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. С. 835 -- 841.

12. Вайсман В.А. Сбалансированная система показателей для управления проектами развития предприятий [Текст] // Високі технології в машинобудуванні: Зб. наук. праць. Харків: НТУ «ХПІ», 2005. Вип. 2(11). С. 56 -- 61.

13. Вайсман В.А. Формирование структур организационного управления проектами [Текст] / Вайсман В.А., Гогунский В.Д., Руденко С.В. // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы (ААЭКС). Херсон: ХГТУ, 2005. № 2(16). С. 84 -- 88.

14. Гогунский В.Д. Формирование системы сбалансированных показателей для управления экологическими проектами [Текст] / Гогунский В.Д., Руденко С.В., Вайсман В.А. // Вісн. Черкаського держ. технолог. ун-ту. №3. 2005. С. 284 -- 286.

15. Вайсман В.А. Методология управления качеством продукции машиностроительных предприятий [Текст] // Вост. _ Европейский журнал передовых технологий. № 4/1 (16). 2005. С. 42 -- 47.

16. Вайсман В.А. Основные принципы конкурентоспособности субъекта хозяйствования [Текст] // Економіка та держава. № 7. 2004. С. 26 -- 30.

17. Вайсман В.А. Основы 3D-управления проектами развития эргатических систем [Текст] // Тр. Одес. политехн. ун-та. Спецвып.: ”Компьютерные и информ. сети и системы”. Одесса: ОНПУ, 2005. С. 19 -- 22.

18. Вайсман В.А. Перспективные методы стратегического управления затратами [Текст] // Вестник НТУ «ХПИ»: Тематич. выпуск «Технологии в машиностроении». Харьков: НТУ «ХПИ». 2005. № 23. С. 45 -- 48.

19. Вайсман В.А. Совершенствование управления ресурсами на машино-строительном предприятии [Текст] // Вост.-Европ. журнал передовых технологий. Харьков: Технологич. центр, 2005. № 5/1 (17). С. 57 -- 61.

20. Вайсман В.А. Парадигма 3D-управления проектами систем менеджмента качества [Текст] / Вайсман В.А., Гогунский В.Д. // Вост.-Европ. журнал передовых технологий. Харьков: Технологич. Центр, 2005. № 6/2 (18). 28 -- 32.

21. Вайсман В.А. Теоретические основы выбора функции цели для проекта системы менеджмента качества [Текст] // Труды Одес. политехн. ун-та. Вып. 2 (24). Одеса: ОНПУ, 2005. С. 169 -- 172.

22. Вайсман В.А. Эффективное управление качеством продукции [Текст] // Вестник НТУ «ХПИ»: Тематич. выпуск «Технологии в машиностроении». Харьков: НТУ «ХПИ». 2005. № 24. С. 29 -- 34.

23. Вайсман В.А. Интегрированные структуры управления проектами систем менеджмента качества: 4D-управление [Текст] / Вайсман В.А., Гогунский В.Д. // Вісн. Черкаського держ. технолог. ун-ту. №4. 2005. С. 192 -- 196.

24. Вайсман В.А. Формирование портфеля проектов компании на основе корпоративного риска [Текст] / Вайсман В.А., Гогунский В.Д. // Високі технології в машинобудуванні: Зб. наук. праць НТУ «ХПІ». Харків, 2006. Вип. 1(12). С. 63 -- 66.

25. Гогунский В.Д. Управление человеческими ресурсами для реализации производственных программ [Текст] / Гогунский В.Д., Вайсман В.А. // Вестник НТУ «ХПИ»: Тематич. выпуск «Системный анализ, управление и информ. технологии». Харьков: НТУ «ХПИ». 2005. № 54. С. 124 -- 129.

26. Руденко С.В. Моделирование сетевых процессов управления проектами: термины и определения [Текст] / Руденко С.В., Вайсман В.А., Гогунский В.Д. // Проблеми техніки. Одеса: ОНМУ, 2005. №4. С. 23 -- 32.

27. Гогунский В.Д. Постоянное улучшение процессов -- основа управления качеством проектов [Текст] / Гогунский В.Д., Руденко С.В., Вайсман В.А. // Вісн. Черкаського держ. технол. ун-ту: Спецвипуск. 2006. С. 294 -- 296.

28. Вайсман В.А. Применение методов кайдзен для управления изменениями в проекте [Текст] / Вайсман В.А., Москалюк Р.Ю., Натальчишин В.В. // Зб. наук праць НУК. Миколаїв: НУК, 2006. С. 97 -- 101.

29. Вайсман В.А. Управление временем доводок для обеспечения точности шариковых винтовых передач [Текст] / Вайсман В.А., Москалюк Р.Ю., Натальчишин В.В. // Резание и инструмент в технологических системах: Междунар. научн.-техн. сборник. Вып. 70. Харьков: НТУ «ХПИ», 2006. С. 70 -- 75.

30. Вайсман В.А. Идентификация жизненных циклов предприятий для управления изменениями [Текст] // Тр. Одес. политехн. ун-та. Спецвып. ”Компьютерные и информ. сети и системы”. Одесса: ОНПУ, 2006. С. 15 -- 18.

31. Натальчишин В.В. Тенденции развития компьютерных систем управления проектами [Текст] / Натальчишин В.В., Вайсман В.А., Гогунский В.Д. // Вісн. Черкаського держ. технологічного ун-ту. Спецвип. 2007. С. 289 -- 291

32. Вайсман В.А. Информационная поддержка организационного управления проектами систем менеджмента качества [Текст] / Вайсман В.А., Рязанцев В,М., Караман Е.С. // Тр. Одес. политехн.ун-та. № 2(28). Одесса: ОНПУ, 2007. С. 106 -- 109.

33. Интеграция информационных и CALS-технологий в проектах управления качеством при внедрении концепции комплексного командного менеджмента [Текст] / Вайсман В.А., Натальчишин В.В., Москалюк Р.Ю., Тонконогий В.М., Гогунский В.Д. // Зб. наук. праць «Сучасні технології в машино-будуванні». Харків: НТУ «ХПІ», 2008. Выпуск 2. С. 223 -- 226.

34. Вайсман В.О. Проектно-керовані організації: моделі і метод аналізу структурних схем управління процесами // Наук. записки Міжнар. гуманіт. ун-ту: Зб. / Під. ред. д.т.н., проф. Рибака А.І. Одеса: Міжнар. ун-т, 2009. Вип. 14.: Серія „Управління проектами та програмами”. С. 4 - 12.

35. Вайсман В.А.Теория проектно-ориентованого управления: обоснование закона Бушуева С.Д. / Вайсман В.А., Гогунський В.Д., Руденко С.В. // Наук. записки Міжнар. гуманіт. ун-ту: Зб. / Під. ред. д.т.н., проф. Рибака А.І. Одеса: Міжнар. ун-т, 2009. Вип. 16.: Серія „Управління проектами та програмами”. С. 9 - 13.

36. Вайсман В.А. Информационная модель системы менеджмента качества [Текст] // Моделир. в прикл. научных исследованиях. Матер. ХII семинара. Одесса: ОНПУ, 2005. С. 12 -- 13.

37. Вайсман В.А. Информационные технологии и модели процессов в управлении проектами системы менеджмента качества предприятия [Текст] // Тр. 6 междунар. науч.-практ. конф. „Современные информационные и электронные технологи” СИЭТ -- 2005. Одеса: ОНПУ, 2005. С. 176.

38. Гогунский В.Д. Мониторинг эффективности управления проектами [Текст] / Гогунский В.Д., Руденко С.В., Вайсман В.А. // Тр. 7 междунар. науч.-практ. конф. „Современные информ. и электронные технологи” СИЭТ -- 2006. Одеса: ОНПУ, 2006. Т.2. С. 179.

39. Сандул А.Д. Анализ структур управления предприятием для решения задач системы менеджмента качества / Сандул А.Д., Вайсман В.А. // Моделир. в прикл. научных исслед. Матер. ХІII семинара. Одесса: ОНПУ, 2006. С. 76 -- 79.

40. Вайсман В.О. Збалансована система показників для керування проектами розвитку підприємств [Текст] // Высокие технологии: тенденции развития / Материалы ХIV междунар. научн.-техн. семинара. Харьков. Алушта: НТУ «ХПИ», 2005. С. 20.

41. Гогунський В.Д. Управління людськими ресурсами для реалізації виробничих программ [Текст] / Гогунський В.Д., Вайсман В.О. // «Автоматика 2005»: Матер. 12 междунар. конф. по автоматич. управлению, Харьков: в 3-х т. Харьков: изд-во НТУ «ХПИ», 2005. Т.1. С. 170.