Управління проектом створення підприємства – системного інтегратора

85000,00

Червень 10

Інтеграція

150000,00

60000,00

Червень 10

Аутсорсинг

25000,00

20000,00

Червень 10

Продаж

75000,00

15000,00

ВСЬОГО ЗА ЧЕРВЕНЬ

250000,00

95000,00

ВСЬОГО ЗА ПЕРІОД

709375,00

265000,00

Стратегія фінансування проекту представлена у таблиці 2.22.

Таблиця 2.22

Стратегія фінансування проекту створення підприємства - системного інтегратора

Місяць	Витрати (USD)	Дохід (USD)	Бюджет (USD)
Січень 10	0	0	- 94 360,00
Лютий 10	38 280,00	0	- 132 640,00
Березень 10	27 480,00	93 750,00	- 66 370,00
Квітень 10	27 480,00	134 375,00	- 40 525,00
Травень 10	27 480,00	231 250,00	163 245,00
Червень 10	27 480,00	250 000,00	385 765,00

Пересування грошових коштів в проекті представлені на рис. 2.12.

Рис. 2.12 Пересування грошових коштів в проекті

Джерела фінансування:

· вклад засновника - 20360 USD;

· банківський кредит - 74000 USD на 2 роки під 22% річних.

Форма придбання товарів та послуг. Закупівлі здійснюватимуться способом прямих постачань.

Вибір типу контракту. Закупівлі здійснюватимуться укладанням контрактів з твердою ціною, або фіксованою вартістю.

Спосіб розрахунку. Спосіб розрахунку при закупівлях - безготівковий.

Торги та тендери. Обсяги матеріальних ресурсів та послуг, що будуть придбані, невеликі, тому відсутня необхідність проводити торги та тендери при закупівлях.

Документи по закупівлях. Загальні умови контракту на постачання товарів чи послуг розроблені в типовому договорі підряду.

РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРОЕКТУ СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА - СИСТЕМНОГО ІНТЕГРАТОРА

Інновації та інноваційна діяльність пов'язані зі значним ризиком, оскільки зміст інновацій складають зміни, які розглядаються як джерело доходу, а процеси і результати змін містять істотну частку елементів невизначеності і спричиненого нею ризику. При цьому раціональна поведінка полягає в тому, щоб не ігнорувати ризик, а належним чином враховувати для обґрунтування заходів, спрямованих на його попередження, зниження чи компенсацію.

Ризик інноваційного проекту - це міра непевності в одержанні очікуваного рівня прибутковості при реалізації інноваційного проекту в реальних умовах господарювання.

В зарубіжній науковій літературі проблемі ризику вже досить давно приділяється особлива увага. Класична теорія ризику була обґрунтована Дж.С.Міллем та Н.У. Сеніором; неокласиками виступали А.Маршалл та А.Пігу; Ф.Найт визначав ризик і невизначеність джерелами прибутку; Г.Гамільтон розробив “коло ризик-менеджменту”, яке наочно зображує взаємозв'язок всіх елементів процесу управління ризиками.

Серед вітчизняних науковців можна відмітити наукові дослідження теорії ризику В.В. Вітлінського, М.П. Денисенко, І.Ю. Івченко, С.М.Ілляшенко, Н.І. Машиної, В.В. Черкасова.

Оскільки альтернативи інноваційному шляху розвитку немає, то виникає об'єктивна необхідність розробити способи запобігання, зниження чи компенсації можливих негативних наслідків ризику. Попереднім етапом такої роботи є оцінка ризикованості проекту та величини ймовірних витрат при настанні ризикової події.

В загальному випадку в економіці для оцінки ризику, в основному, використовують імовірнісний підхід. Але високий ступінь невизначеності і ризику інноваційних проектів потребує розробки заходів щодо його штучного зниження, що передбачає наявність точної оцінки не лише величини можливих збитків і ймовірності їх виникнення, а й ступеня впливу окремих факторів на загальний ризик проекту.

3.1 Поняття ризику та невизначеності. Класифікація ризиків проекту

У ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарювання. Невизначеність призводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи по його запобіганню та не перевищувати допустимих меж.

Планування та реалізація проектів відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовища. Під невизначеністю розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації проекту. Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків, називається ризиком.

Ризик являє собою складну економічно-управлінську категорію, при визначенні якої має місце ряд протиріч.

Управління ризиком -- це процес реагування на події та зміни ризиків у процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків.

Моніторинг ризиків включає контроль ризиків протягом всього життєвого циклу проекту. Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає приймати ефективні рішення до настання ризикових подій.

Модель організації робіт по управлінню ризиком наведена на рис. 3.1

Рис. 3.1 Модель організації робіт по управлінню ризиком.

Найбільш розповсюдженою характеристикою ризику є загроза або небезпека виникнення невдач у тій чи іншій діяльності, небезпека виникнення несприятливих наслідків, змін зовнішнього середовища, які можуть викликати втрати ресурсів, збитки, а також небезпеку, від якої слід застрахуватися.

Під господарським ризиком розуміють загрозу, небезпеку виникнення збитків у будь-яких видах діяльності, пов'язаних із виробництвом продукції, товарів, послуг та їх реалізацією, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерційною діяльністю, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних програм.

При оцінці проектів найбільш суттєвими є такі види невизначеності інвестиційних ризиків:

· невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;

· ризик, пов'язаний із нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;

· зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);

· неповнота та неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки та технології;

· коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів, невизначеність природно-кліматичних умов, можливість стихійних лих;

· виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак);

· невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників;

· неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділові репутації підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкротств, зривів договірних зобов'язань).

За джерелами виникнення ризики класифікуються на:

- політичні;

- господарські;

- форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

- ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;

- нестабільністю політичної влади;

- неадекватністю політичних рішень;

Господарські ризики можуть включати:

- ризик зміни податкового законодавства;

- ринковий ризик (відсутність споживачів товарів та послуг);

- ризик капітальних вкладень (інфляція);

- ризик зміни цін постачальників;

- ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;

- ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні обставини включають:

- ризики землетрусу, повені, бурі, урагану та інших стихійних лих;

- ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;

- ризик втрати майна при пожежі.

Інвестори повинні бути впевнені, що прогнозованих доходів від проекту вистачить для покриття витрат, виплат заборгованостей та забезпечення окупності капіталовкладень. Мова йде про ризик нежиттєздатності проекту.

Велика доля позикового капіталу при здійсненні проектів підвищує ризик порушення принципу ліквідності підприємства, тобто існує фінансовий ризик. Взагалі, фінансовий ризик поділяють на ризик ліквідності та ризик рентабельності. Договірні виплати платежів по кредиту, як правило, необхідно проводити і тоді, коли проект здійснюється не так успішно, як було заплановано. Результатом може бути ліквідація проекту, продаж за безцінь майна та втрата власного капіталу. При фінансуванні власним капіталом можна припинити виплату дивідендів та заплановані погашення аж до покращення ситуації з ліквідністю.

З іншого боку, отримання додаткового капіталу підвищує рентабельність власного капіталу. Це виникає тоді, коли проценти за додатковий сторонній капітал менші за прибуток від капіталу. Частіше, неможливо взагалі відмовитися від використання в проекті стороннього капіталу, гак як не вистачає коштів для покриття витрат на необхідні інвестиції. Якщо отримані кошти зі сторони не ведуть до збільшення прибутку, то може скластися ситуація, коли рентабельність власного капіталу значно зменшується, і в екстремальному випадку можна втратити і власний капітал.

Навіть успішні проекти не можуть бути захищені від коливань. Тому планові щорічні доходи від проекту повинні перекривати максимальні річні виплати по заборгованості. При цьому, для зниження ризику, який має назву ризик несплати заборгованості, формують резервний фонд як можливість додаткового фінансування проекту шляхом відрахувань визначеного відсотка від реалізації продукції проекту.

Податковий ризик включає: неможливість використання з тих або інших причин податкових пільг, встановлених законодавством; зміну податкового законодавства та рішення податкової служби, які знижують податкові переваги.

Інвесторів турбує і ризик додаткових витрат, пов'язаних із несвоєчасним завершенням будівництва проекту через інфляції, коливання курсів валют, екологічні проблеми. Тому, перед початком будівництва учасники проекту повинні дійти згоди відносно гарантій його своєчасного завершення.

Ризик непередбачених змін вартісних оцінок проекту в результаті зміни початкових управлінських рішень, а також змін ринкових та політичних обставин, отримав назву динамічного. Зміни можуть привести як до втрат, так і до додаткових доходів.

Ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитків власності та незадовільної організації називається статичним. Цей ризик призводить лише до втрат.

Виходячи з певної ймовірності виникнення небажаних ситуацій, необхідно побудувати діяльність таким чином, щоб зменшити ризик і пов'язані з ним втрати в майбутньому.

Необхідно також провести аналіз чутливості проекту. Він полягає в тому, що, крім прогнозованих фінансових результатів, розрахованих для базового варіанту, виконується розрахунок ще для декількох екстремальних випадків:

- розрахунок за найгіршим сценарієм -- коли зовнішні фактори максимально заважають здійсненню проекту;

- розрахунок за найкращим сценарієм -- коли зовнішні фактори максимально сприяють здійсненню проекту.

За найгіршого сценарію реалізації проекту повинна бути забезпечена прибутковість, яка гарантує виконання зобов'язань перед кредиторами або партнерами.

Які ж можуть виникати ризики при управлінні проектом? Розлянемо їх на прикладі управління проектом створення підприємства - системного інтегратора.

3.2 Ризики проекту створення підприємства - системного інтегратора

Перелік потенційних ризиків при управлінні проектом створення підприємства - системного інтегратора:

- негативні зміни в сфері законодавства;

- ризик зміни зовнішньої економічної ситуації;

- інфляція;

- економічна криза;

- ризик зміни валютного курсу;

- ризик несвоєчасного фінансування проекту;

- ризик відмови спонсорів від участі в проекті;

- ризик відмови замовника від проекту;

- ризик зміни змісту проекту замовником;

- ризик неповноти проектної документації;

- ризик збільшення термінів виконання робіт;

- якість виконання робіт проекту;

- ризик зривів термінів та умов контрактів;

- ризик зриву домовленостей з консалтинговою фірмою;

- нові програмні технології та розробки нового обладнання;

- ризик невірного підбору команди проекту;

- недостатня кваліфікація персоналу;

- рівень технічних засобів;

- конкуренти;

- ризик відмови обладнання;

3.3 Оцінка ризиків реалізації інноваційного проекту

При оцінці ризику інноваційного проекту слід враховувати те, що існує ситуація невизначеності для загальної господарської діяльності суб'єкта, а також окремі ризики, що притаманні лише цьому інноваційному проекту. Сукупність цих ризиків може спричиняти синергічний ефект, як сприятливий для підприємства, так і руйнівний за умов великого від'ємного значення приведеного чистого доходу від інновацій.

Ризики при реалізації інноваційного проекту можуть виникнути або на стадії продукування та вибору ідеї інноваційного проекту, або вже на стадії безпосередньої розробки та впровадження інноваційного проекту в реальних умовах господарювання. В будь-якому випадку, чим пізніше виявився (ідентифікувався) той чи інший ризик, тим більша імовірність виникнення збитків або тим більшою виявляється недосяжність поставлених цілей.

Основні етапи оцінки ризиків інноваційних проектів підприємства:

1. Визначення окремих (елементарних) ризиків реалізації даного інноваційного проекту. При цьому необхідно ідентифікувати ризики, які можуть виникнути в будь-який момент здійснення проекту та, за можливості, систематизувати їх.

2. Оцінка інформації для визначення рівня окремих проектних ризиків. Інформація щодо зовнішнього середовища функціонування підприємства присутня завжди, проте особі, що приймає рішення щодо доцільності та економічної ефективності певного інноваційного проекту, слід звертати увагу на її достовірність та можливість застосування при аналізі. Ретроспективні дані використовуються за наявності аналогій в інноваційній діяльності минулих років (при цьому умови реалізації та галузь застосування повинні бути подібними). Якщо ж інновація є новітньою для підприємства і його оцінка за рівнем ризиків здійснюється в умовах відсутності будь-яких статистичних даних, то виникає необхідність у застосуванні методів, що використовують інструменти оцінки суб'єктивної вірогідності.

3. Вибір та використання відповідних методів оцінки вірогідності окремих проектних ризиків. Аналіз елементарного ризику інноваційного проекту базується на оцінці ризиків, що притаманні його грошовим потокам. Тобто ймовірності відхилення отриманого грошового надходження від запланованого його значення в проспекті проекту. Враховується також рівень кореляції та характер розподілу даних ймовірностей.

Для кількісного оцінювання ризику існують різні методи, серед яких найбільш поширені статистичний (у тому числі метод статистичних випробувань чи метод Монте-Карло); аналітичний; метод використання дерева рішень та імовірнісного підходу; метод оцінювання фінансової стійкості або оцінювання доцільності витрат; метод експертних оцінок; нормативний метод; метод аналізу чутливості; метод використання аналогів та ін. Кожний з названих методів має свої переваги і недоліки і використовується в цілком конкретних ситуаціях; універсального методу, прийнятного для всіх випадків, не існує.

4. Визначення розміру можливих фінансових наслідків при настанні ризикової події у зв'язку з реалізацією інновації. Розмір можливих фінансових втрат обумовлюється видом інновації, обсягом залученого інвестиційного капіталу, рівнем ризику, передбаченого даним проектом, а також діапазоном відхилень фактично отримуваного доходу від очікуваного значення.

На основі отриманих характеристик здійснюється позиціювання проектів відносно можливих фінансових втрат при настанні ризикової події по зонах ризиків: без ризикова зона; зона припустимого ризику; зона критичного ризику; зона катастрофічного ризику.

5. Оцінка загального проектного ризику. Загальний рівень ризику конкретного інноваційному проекту, теоретично оцінюється як функція значень рівнів ідентифікованих елементарних ризиків по проекту. При цьому слід також враховувати взаємний вплив реалізації інноваційного проекту на зміну дохідності активів підприємства та середньогалузеві доходи від інноваційної діяльності.

6. Співставлення рівня проектного ризику з фінансовими можливостями підприємства. У розпорядження підприємства повинні бути достатні кошти не лише для реалізації даного інноваційного проекту, але й для страхування від ймовірного настання тих чи інших ризикових подій, які ставитимуть під сумнів можливість отримання прибутку від інновацій. Але витрати на страхування як один із методів фінансування ризику зменшують активи підприємства, які воно могло спрямувати на інновації чи інвестиції та отримати прибуток. Тому слід виважено підходити до величини ціни страхування, тобто до розміру страхової премії.

7. Співставлення рівня проектного ризику з рівнем дохідності проекту. Основою діяльності будь-якого підприємця є прагнення отримати прибуток, саме тому величина ймовірних втрат повинна бути співрозмірною із величиною отриманого прибутку чи інших конкурентних переваг від впровадження інноваційного проекту.

8. Ранжирування альтернативних інноваційних проектів за рівнем ризику. Узагальнююча порівняльна оцінка здійснюється за допомогою двох методів:

- на основі варіації усіх кінцевих показників ефективності проектів від їх середніх значень;

- на основі відхилень пріоритетних для підприємства показниках ефективності проекту.

Ризик інноваційного проекту не приймає статичного, абсолютного значення раз і назавжди. Його природа така, що він змінює свої характеристики залежно від стадії інноваційного проекту. Тому керівництву підприємства слід здійснювати постійний моніторинг процесів впровадження та управління інноваційним проектом для своєчасного виявлення слабких сигналів та для підготовки механізму ефективного управління ризиками.

3.4 Основні методи аналізу ризиків

При управлінні проектами важливо вчасно звернути увагу на визначення ризику в процесі оцінки доцільності прийняття тих чи інших рішень. Метою аналізу ризику є надання потенційним партнерам необхідної інформації та даних для прийняття рішень про доцільність участі в проекті та розробки заходів по захисту від можливих фінансових втрат.

Організація робіт по аналізу ризиків може виконуватися у такій послідовності:

- підбір досвідченої команди експертів;

- підготовка спеціальних запитань та зустрічі з експертами;

- вибір техніки аналізу ризику;

- встановлення факторів ризику та їх значимості;

- створення моделі механізму дії ризиків;

- встановлення взаємозв'язку окремих ризиків та сукупного ефекту від їх дії;

- розподіл ризиків між учасниками проекту;

- розгляд результатів аналізу ризиків, частіше всього у вигляді звіту;

Аналіз ризиків поділяють на два види кількісний та якісний.

Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому.

Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків.

Для аналізу ризику використовують:

- метод аналогії,

- метод експертних оцінок,

- розрахунково-аналітичний метод ;

- статистичний метод.

Метод аналогій передбачає використання даних по інших проектах, які вже виконані. Цей метод використовується страховими компаніями, які постійно публікують дані про найбільш важливі зони ризику та витрати.

Експертний метод, відомий як метод експертних оцінок, стосовно підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників та спеціалістів. При цьому, доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень, так і ймовірність.

Розрахунково-аналітичний метод базується на теоретичних уявлених, хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику.

Статистичний метод спочатку використовувався в системі ПЕРТ PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому.

3.5 Кількісний аналіз ризиків проекту управління створенням підприємства - системного інтегратора

Побудуємо сітьову модель життєвого циклу проекту по управлінню створення підприємства - системного інтегратора для кількісної оцінки ризиків (рис. 3.2)

Рис. 3.2 Сітьова діаграма проекту

Визначимо тривалість робіт на критичному шляху, середньозважене значення часу операцій проекту, а потім розрахуємо дисперсії для кожної з цих операцій та всього проекту. Результати обчислень кількості часових відхилень від середньої величини та визначити ймовірність виконання робіт представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Таблиця стандартних відхилень

Операція	а	m	b	te	[(b-a)/6]2
1	2	3	5	3,2	0,2
2	1	1	5	1,7	0,4
3	1	1	4	1,5	0,2
4	1	1	5	1,7	0,4
5	1	1	4	1,5	0,2
6	10	10	12	10,3	0,1
7	1	3	4	2,8	0,2
8	1	1	5	1,7	0,4
9	3	4	7	4,3	0,4
10	4	5	8	5,3	0,4
11	1	1	3	1,3	0,1
12	5	5	7	5,3	0,1
13	14	15	17	15,2	0,2
14	19	20	22	20,2	0,2
15	2	3	5	3,2	0,2
16	1	2	4	2,2	0,2
17	1	2	5	2,3	0,4
18	2	3	4	3	0,1
19	1	1	3	1,3	0,1
20	2	3	5	3,2	0,2
21	2	2	5	2,5	0,2
22	2	2	5	2,5	0,2
23	1	1	1	1	0
?					5,1

де t_e - cередньозважене значення часу операції;



_te - cтандартне відхилення для операції;

Стандартне відхилення для проекту (дисперсія)

= 11,73

Кількість часових відхилень від середньої величини

де Т_Е - тривалість робіт на критичному шляху;

Т_s - тривалість робіт з урахуванням відхилення.

T_E= 78

T_s = 78+ 4=82

Q= 0,8

Для визначення ймовірності виконання роботи скористаємося таблицею 3.2

Таблиця 3.2

Таблиця розподілу ймовірностей

Величина Q	Ймовірність	Величина Q	Ймовірність
-2,0	0,02	+2,0	0,98
-1,5	0,07	+1,5	0,93
-1,0	0,16	+1,0	0,84
-0,7	0,24	+0,7	0,76
-0,5	0,31	+0,5	0,69
-0,3	0,38	+0,3	0,62
-0,1	0,36	+0,1	0,54

Ймовірність виконання робіт сітьової моделі на соту одиницю часу складатиме 0,8 або 80%. Р= 80 %.

3.6 Ідентифікація та якісний аналіз ризиків проекту управління створенням підприємства - системного інтегратора

Визначимо потенційні ризики для проекту створення підприємства - системного інтегратора.

Перелік потенційних ризиків проекту по управлінню створенням підприємства - системного інтегратора

№	Найменування
1	Негативні зміни в сфері законодавства
2	Ризик зміни зовнішньої економічної ситуації
3	Інфляція
4	Економічна криза
5	Ризик зміни валютного курсу
6	Ризик несвоєчасного фінансування проекту
7	Ризик відмови спонсорів від участі в проекті
8	Ризик відмови замовника від проекту
9	Ризик зміни змісту проекту замовником
10	Ризик неповноти проектної документації
11	Ризик збільшення термінів виконання робіт
12	Якість виконання робіт проекту
13	Ризик зривів термінів та умов контрактів
14	Ризик зриву домовленостей з консалтинговою фірмою
15	Нові програмні технології та розробки нового обладнання
16	Ризик невірного підбору команди проекту
17	Недостатня кваліфікація персоналу
18	Невідповідність рівня технічних засобів
19	Конкуренти
20	Ризик відмови обладнання

Тепер виконаємо якісний аналіз цих ризиків шляхом заповнення матриці аналізу ризиків, що представлена у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Матриця аналізу ризику

№	Небажана подія	Наслідки	Ступінь важливості впливу	Ймовірність	Час появи	Взаємозв'язок події з іншими частинами проекту
1	Негативні зміни в сфері законодавства	Розширення часових рамок виконання проекту	середній	низька	Протягом всього проекту	Розширення часових рамок виконання проекту або відмова замовника від проекту
2	Ризик зміни зовнішньої економічної ситуації	Неактуальність проекту	низький	низька	Протягом всього проекту	Зміна завдань проекту
3	Інфляція	Збільшення витрат на виконання проекту	високий	середня	Під час реалізації проекту (середині)	Залучення додаткових коштів
4	Економічна криза	Зміна політичного курсу країни	низький	низька	Протягом всього проекту	Зміна завдань проекту
5	Ризик зміни валютного курсу	Збільшення витрат на виконання проекту	високий	висока	Протягом всього проекту	Залучення додаткових коштів
6	Ризик несвоєчасного фінансування проекту	Розширення часових рамок виконання, фінансові втрати	високий	середня	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт або відмова замовника від проекту
7	Ризик відмови спонсорів від участі в проекті	Розширення часових рамок виконання, загроза закриття проекту	середній	середня	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт або відмова замовника від проекту
8	Ризик відмови замовника від проекту	Закриття проекту	високий	середня	Протягом всього проекту	Закриття проекту
9	Ризик зміни змісту проекту замовником	Розширення часових рамок виконання, фінансові втрати	середній	висока	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт, Залучення додаткових коштів або персоналу
10	Ризик неповноти проектної документації	Затримка проекту, заміна керівництва проекту	низький	низька	На початку проекту	Залучення додаткового персоналу та коштів, Зміна завдань проекту
11	Ризик збільшення термінів виконання робіт	Затримка проекту, використання додаткового бюджету	середній	висока	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт, Залучення додаткових коштів або персоналу
12	Якість виконання робіт проекту	Затримка проекту, використання додаткового бюджету	високий	середня	Під час реалізації проекту (середині)	Несвоєчасне виконання робіт, Залучення додаткових коштів
13	Ризик зривів термінів та умов контрактів	Затримка проекту, використання додаткового бюджету	високий	середня	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт, Залучення додаткових коштів, Зміна завдань проекту
14	Ризик зриву домовленостей з консалтинговою фірмою	Затримка проекту, використання додаткового бюджету	низький	низька	На початку проекту	Несвоєчасне виконання робіт
15	Нові програмні технології та розробки нового обладнання	Необхідність додаткового фінансування проекту, зміна плану реалізації проекту. Неактуальність проекту	середній	висока	Протягом всього проекту	Залучення додаткових коштів або персоналу, Зміна завдань проекту або відмова замовника від проекту, Несвоєчасне виконання робіт
16	Ризик невірного підбору команди проекту	Загроза зриву реалізації проекту, додаткові фінансові витрати, затримка проекту	середній	середня	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт, Залучення додаткових коштів чи персоналу
17	Недостатня кваліфікація персоналу	Недостатня якість продукту, недотримання часових проміжків	середній	середня	На початку проекту	Несвоєчасне виконання робіт субпідрядними організаціями Зміна субпідрядних організацій
18	Невідповідність рівня технічних засобів	Затримка проекту, використання додаткового бюджету	високий	середня	Під час реалізації проекту (середині)	Залучення додаткових коштів, Несвоєчасне виконання робіт
19	Конкуренти	Неактуальність проекту, додаткове фінансування проекту	низький	низька	Протягом всього проекту	Зміна завдань проекту або або відмова замовника від проекту, Залучення додаткових коштів
20	Ризик відмови обладнання	Додаткове фінансування проекту	низький	низька	Протягом всього проекту	Несвоєчасне виконання робіт, Залучення додаткових коштів

Виходячи з результатів попередньої таблиці призначимо ранг кожному з визначених ризиків, виходячи з п'ятибальної системи та матриці аналізу ризиків і представимо у вигляді таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Визначення рангів ризиків проекту по управлінню створенням підприємства - системного інтегратора

№	Ризик	Ранг
1	Негативні зміни в сфері законодавства	3
2	Ризик зміни зовнішньої економічної ситуації	4
3	Інфляція	3
4	Економічна криза	3
5	Ризик зміни валютного курсу	5
6	Ризик несвоєчасного фінансування проекту	5
7	Ризик відмови спонсорів від участі в проекті	2
8	Ризик відмови замовника від проекту	5
9	Ризик зміни змісту проекту замовником	2
10	Ризик неповноти проектної документації	4
11	Ризик збільшення термінів виконання робіт	5
12	Якість виконання робіт проекту	4
13	Ризик зривів термінів та умов контрактів	4
14	Ризик зриву домовленостей з консалтинговою фірмою	3
15	Нові програмні технології та розробки нового обладнання	4
16	Ризик невірного підбору команди проекту	2
17	Недостатня кваліфікація персоналу	3
18	Невідповідність рівня технічних засобів	4
19	Конкуренти	3
20	Ризик відмови обладнання	2

Визначимо тепер ступінь кваліфікації експертів, залучених до експертизи в проекті, за допомогою визначення вагових коефіцієнтів кожного експерта, що залучені для проведення експертизи проекту. Результати представлені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Таблиця вагових коефіцієнтів експертів проекту по управлінню створення підприємства - системного інтегратора

Номер експерту	Кількість успішно проведених експертиз b	Загальна кількість проведених експертом експертиз z	Ваговий коефіцієнт L
I	10	12	0,8
II	5	6	0,8
III	7	7	1
IV	12	14	0,8
V	22	22	1
VI	11	14	0,8

L=b/z,

де b - кількість успішно проведених експертом експертиз;

z - загальна кількість експертиз, проведених експертом.

Тепер буде заповнена зведена таблиця 3.6 за результатами проведення експертизи. Для чого після визначення вагового коефіцієнту кожного експерту виконується аналіз експертних анкет та визначення важливості певного ризику шляхом помноження вагового коефіцієнту відповідного експерту на ранг, який цей експерт призначив даному ризику.

Таблиця 3.6

Зведена таблиця якісного аналізу ризиків проекту по управлінню створенням підприємства - системного інтегратора

Номер ризику	Дані експертів по кожному ризику з урахуванням вагових коефіцієнтів експертів
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	Інтегрований рівень ризику
	2,4	2,4	3	2,4	3	2,4	2,6
	3,2	3,2	4	3,2	4	3,2	3,5
	2,4	2,4	3	2,4	3	2,4	2,6
	2,4	2,4	3	2,4	3	2,4	2,6
	4	4	5	4	5	4	4,3
	4	4	5	4	5	4	4,3
	1,6	1,6	2	1,6	2	1,6	1,7
	4	4	5	4	5	4	4,3
	1,6	1,6	2	1,6	2	1,6	1,7
	3,2	3,2	4	3,2	4	3,2	3,5
	4	4	5	4	5	4	4,3
	3,2	3,2	4	3,2	4	3,2	3,5
	3,2	3,2	4	3,2	4	3,2	3,5
	2,4	2,4	3	2,4	3	2,4	2,6
	3,2	3,2	4	3,2	4	3,2	3,5
	1,6	1,6	2	1,6	2	1,6	1,7
	2,4	2,4	3	2,4	3	2,4	2,6
	3,2	3,2	4	3,2	4	3,2	3,5
	2,4	2,4	3	2,4	3	2,4	2,6
	1,6	1,6	2	1,6	2	1,6	1,7

Тепер будуть виокремлені інтегровані рівні ризиків якісного аналізу проекту по управлінню створенням підприємства - системного інтегратора і зазначені у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Таблиця інтегрованих рівнів ризиків якісного аналізу проекту по управлінню створенням підприємства - системного інтегратора

№	Ризик	Інтегрований рівень ризику
1	Негативні зміни в сфері законодавства	2,6
2	Ризик зміни зовнішньої економічної ситуації	3,5
3	Інфляція	2,6
4	Економічна криза	2,6
5	Ризик зміни валютного курсу	4,3
6	Ризик несвоєчасного фінансування проекту	4,3
7	Ризик відмови спонсорів від участі в проекті	1,7
8	Ризик відмови замовника від проекту	4,3
9	Ризик зміни змісту проекту замовником	1,7
10	Ризик неповноти проектної документації	3,5
11	Ризик збільшення термінів виконання робіт	4,3
12	Якість виконання робіт проекту	3,5
13	Ризик зривів термінів та умов контрактів	3,5
14	Ризик зриву домовленостей з консалтинговою фірмою	2,6
15	Нові програмні технології та розробки нового обладнання	3,5
16	Ризик невірного підбору команди проекту	1,7
17	Недостатня кваліфікація персоналу	2,6
18	Невідповідність рівня технічних засобів	3,5
19	Конкуренти	2,6
20	Ризик відмови обладнання	1,7

Ці результати можна представити в скороченому вигляді у таблиці 3.8, зазначивши тільки ті ризики, що є найбільш ймовірними у виникненні в даному проекті.

Таблиця 3.8

Таблиця найбільш вірогідних ризиків при створенні підприємства - системного інтегратора.

№	Ризик	Інтегрований рівень ризику
5	Ризик зміни валютного курсу	4,3
6	Ризик несвоєчасного фінансування проекту	4,3
8	Ризик відмови замовника від проекту	4,3
11	Ризик збільшення термінів виконання робіт	4,3

3.7 Причини виникнення та чинники впливу на динаміку ризиків

З точки зору причин виникнення, проектні ризики обумовлені:

постановкою помилкової цілі, невизначеністю ситуації;

можливістю відхилень у процесі реалізації рішень від цілей, передбачених проектом, внаслідок внутрішнього та зовнішнього впливу;

ймовірністю досягнення помилкового результату;

можливістю виникнення несприятливих наслідків у ході реалізації проекту;

очікуванням безпеки, невдачі;

обмеженістю ресурсів;

зіткненням інтересів учасників складання плану проекту та виконавців;

недостатньою кваліфікацією персоналу, схильністю до суб'єктивізму;

протидією партнерів;

обов'язковістю вибору при прийнятті рішень;

форс-мажорними обставинами (природними, політичними, економічними, технологічними, ринковими і т. п.);

договірною дисципліною (затримкою постачань, розривом контрактів);

дисципліною зобов'язань (несвоєчасною сплатою відсотків, податків та інших платежів);

низькою якістю продукції, робіт, послуг тощо.

Втрати, пов'язані з ризиком, можуть бути:

матеріальними (додаткові витрати сировини, матеріалів, палива, обладнання та іншого майна), -фінансовими (штрафи, пені, неустойки, неповернення дебіторської заборгованості, зменшення реалізації внаслідок зменшення цін та ін.);

трудовими (непередбачені простої, виплати за простої та ін.);

втратами часу.

В залежності від причин виникнення ризики класифікують на такі групи:

зовнішні ризики;

внутрішні ризики;

інші ризики.

Зовнішні ризики поділяються, в свою чергу, на:

1) непередбачувані зовнішні ризики:

заходи державного впливу у сфері оподаткування, ціноутворення, землекористування, фінансово-кредитній сфері, охорони навколишнього середовища, вплив органів експертизи та ін.;

природні катастрофи (землетруси, повінь та інші природні катаклізми);

кримінальні та економічні злочини (тероризм, саботаж, рекет та ін.);

зовнішні ефекти: політичні (заборона на діяльність та ін.), економічні (зрив постачання, банкрутство партнерів, клієнтів), екологічні (аварії), соціальні (страйки) і т. п.;

2) передбачувані зовнішні ризики:

ринковий ризик (зміна цін, валютних курсів, вимог споживачів, кон'юнктури, конкуренція, інфляція та ін.);

операційний ризик (відмова від цілей проекту, порушення правил експлуатації та техніки безпеки, неможливість підтримки робочого стану обладнання, споруд та ін.

Внутрішні ризики поділяються на:

1) внутрішні організаційні ризики, а саме:

зриви робіт через нестачі робочої сили, матеріалів,

затримки постачань,

помилки у плануванні та проектуванні,

незадовільне оперативного управління,

- зміна раніше узгоджених вимог та поява додаткових вимог з боку замовників та партнерів та ін.;

перевитрати, що виникли внаслідок: зриву планів робіт проекту, низької кваліфікації розробників проекту, помилок у складанні кошторисів та бюджетів, неефективної стратегії постачання та збуту, виявлення претензій з боку партнерів, постачальників та споживачів.

2) внутрішні технічні ризики:

зміна технології виконання робіт;

помилкові технологічні рішення;

помилки в проектній документації;

невідповідність проектним стандартам;

поломки техніки тощо.

До інших ризиків відносять:

транспортні, митні інциденти;

ризики, пов'язані зі здоров'ям людей;

пошкодженням майна;

правові, які виникають при придбанні ліцензій, патентів, авторських прав та ін.

Із перерахованих ризиків слід виділяти ризики, які можуть бути застраховані.

До таких ризиків можна віднести:

прямі майнові збитки, пов'язані з перевезенням, поставкою матеріалів;

непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, неодержанням орендної плати, повторним встановленням обладнання;

ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від пошкодження майна, від викрадення транспортних засобів, від нещасних випадків на виробництві, від захворювань).

3.8Способи зниження ризиків проектів

Існують такі групи методів зниження ризиків:

технічні методи, засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система протипожежного контролю, банківських електронних розрахунків та ін. правові методи, такі, як: страхування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо;

організаційно-економічні методи включають комплекс заходів, направлених на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.

Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:

розподіл ризику між учасниками проекту;

страхування;

резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

нейтралізація часткових ризиків;

зниження ризику в плані фінансування.

Розподіл ризику здійснюється в процесі підготовки плану проекту та контрактних документів. Для кількісного розподілу ризику в проектах можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому, кожний учасник виконує запланований проектом обсяг робіт та несе відповідну частку ризику у випадку невиконання проекту. Але найбільше ризикує інвестор. Тому потрібно враховувати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються із збільшенням ступеня ризику, що покладається на інвестора.

Страхування ризику являє собою систему відшкодування втрат страхувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок страхових внесків, що виплачуються страхувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майнового страхування та страхування від нещасних випадків.

Крім страхування, може застосовуватись перестрахування та співстрахування.

Перестрахування -- це страхування, відповідно до якого страховик передає частину відповідальності за ризики іншим страховикам. Ціллю такої операції є створення стійкого та збалансованого "страхового портфеля" для забезпечення стабільної та рентабельної роботи страхових компаній.

Співстрахування -- це метод вирівнювання та розподілу великих ризиків між кількома страховиками. При цьому кожен із них укладає із страхувальником окрему угоду. Однак, може виділятися і страховик-лідер, який бере на себе функції організатора.

Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат дозволяє компенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації проекту, і, тим самим, компенсувати збої у виконанні проекту. Це спосіб боротьби з ризиком, який передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, які впливають на вартість проекту, та розміром витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проектів. Частина резерву завжди повинна знаходитися у руках менеджера, а іншою частиною повинні розпоряджатися інші учасники відповідно до контракту.

Першим етапом при використанні даного методу є оцінка наслідків ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат. При цьому можна використовувати всі методи аналізу ризиків. Далі визначається структура резерву на покриття непередбачених витрат та для яких цілей слід використовувати встановлений резерв.

Часткові ризики -- це ризики, пов'язані з реалізацією окремих етапів (робіт) по проекту, але які напряму не впливають на проект у цілому.

Нейтралізацію часткових методів проводять за допомогою методу, який передбачає проведення таких етапів:

· розглядається ризик, найбільш важливий для проекту;

· визначаються перевитрати коштів із врахуванням ймовірності настання несприятливих подій;

· визначаються можливі заходи, направлені на зменшення ризику;

· визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів;

· порівнюються витрати на реалізацію заходів та величина втрат при виникненні ризику;

· приймається рішення щодо застосування запропонованих заходів;

· процес аналізу повторюється для наступного по важливості ризику.

У плані фінансування проекту обов'язково повинні враховуватись такі ризики:

· ризик нежиттєздатності проекту;

· податковий ризик;

· ризик несплати заборгованості;

· ризик незавершення будівництва.

Захистити проект від таких ризиків можна шляхом отримання відповідних гарантій, які включаються в договори та контракти.

Управління ризиком здійснюється на всіх стадіях життєвого циклу проекту за допомогою моніторингу, контролю та необхідних коригуючих дій. Здійснює це проект-менеджер у тісній взаємодії з усіма учасниками проекту.

3.9 Ризики використання неліцензійного програмного забезпечення для середніх та малих підприємств

З кожним наступним кроком у динамічному розвитку українського бізнесу, багато керівників вітчизняних компаній, вирішуючи завдання зі створення надійної та ефективної інформаційної інфраструктури свого підприємства, все частіше ставлять під сумнів твердження про низьку ціну неліцензійного програмного забезпечення та, нібито, його значну схожість з ліцензійним. Ці ілюзії, як правило, безслідно зникають при різносторонній об'єктивній оцінці головою компанії всього комплексу складових ризику, пов'язаного з неліцензійним програмним забезпеченням.

Використовуючи неліцензійне ПЗ, керівництво ставить під загрозу не тільки репутацію, але й наражає підприємство на цілий ряд небезпек технічного та юридичного характеру.

За даними відомої міжнародної аналітичної компанії IDC, неліцензійне ПЗ характеризується частими збоями, обмеженою функціональністю, несумісністю чи відсутністю необхідних драйверів, проблемами з встановленням та переінсталяцією, високою вірогідністю зараження ПК вірусами, а також можливістю отримання безперешкодного мережевого доступу третіх осіб до приватних даних на комп'ютері.

За оцінкою аналітиків IDC, середні витрати компанії на дрібні збої при використанні неліцензійного ПЗ становлять від 8 до 37 тис. доларів США щороку.

Надійність і безпека інформаційної інфраструктури компанії при інсталяції неліцензійного ПЗ зводиться нанівець, формуючи одне з «болючих місць» сучасного бізнесу. Підтримуючи такі дії, керівництво повинно розуміти, що це аналогічно передачі конфіденційної інформації про підприємство та його клієнтів невизначеній кількості користувачів.

При використанні піратських копій ПЗ, разом із різким зниженням рівня надійності та безпеки, не може бути й мови про кваліфіковану технічну підтримку та доступ до регулярних оновлень

Не менш небезпечні юридичні ризики використання нелегального ПЗ як для керівників підприємства, так і для осіб, що відповідають за його інформаційну інфраструктуру.

Разом з керівниками компанії ІТ-спеціалісту варто завжди пам'ятати, що відповідно до діючого законодавства України, він, як особа, що має спеціальні знання в області ІТ і функціонально відповідає за ІТ-інфраструктуру компанії, може бути суб'єктом притягнення до встановленої законом відповідальності

Саме тому при виявленні нестачі чи відсутності ліцензій на ПЗ, що використовується у компанії, ІТ-спеціалісту рекомендується одразу, у письмовому вигляді, проінформувати про це директора підприємства, зберігши при цьому матеріали, що підтверджують обізнаність керівництва про наявну проблему.

Також важливим є ще один юридичний та соціально-економічний аспект проблеми комп'ютерного піратства. Адже фактично, підприємства, що користуються неліцензійним ПЗ, мимоволі підтримують розвиток кримінальних структур, які спеціалізуються на виготовленні на розповсюдженні неліцензійної продукції.

Маючи на меті проінформувати про ризики, що виникають при використанні неліцензійного ПЗ, та попередити негативні наслідки, компанія «Лексфор», юридичний представник корпорації Microsoft в Україні, направила 182 попереджувальних листа керівникам малих та середніх підприємницьких структур Києва, Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Луганська, Львова, Одеси та Харкова для відповідного реагування.

3.10 Управління ризиками. Технології управління ліцензіями

Ефективне використання комп'ютерних програм має вагоме значення для підприємств, установ і організацій, у зв'язку з чим, керуванню програмними активами необхідно приділяти значну увагу. За допомогою технології управління ліцензіями (ТУЛ) (Software Asset Management) компанія може визначити обсяг наявного в неї програмного забезпечення, встановити нестачу або виявити зайві програмні продукти, оптимізувати витрати на їх придбання та забезпечити належне керування ліцензіями в підпорядкованих структурах.

Після впровадження ТУЛ в організації покращуються робочі процеси, зростає конкурентоспроможність, а також заощаджуються час та гроші.

Деякі переваги, які ви отримуєте завдяки впровадженню ТУЛ, помітні відразу, зокрема кращий контроль за рівнем цін на програмне забезпечення та поліпшення настрою у працівників. Інші переваги відчуваються не відразу, хоча з часом і вони дадуть про себе знати.

Антиризикові заходи. Через невпорядковане неоновлене програмне забезпечення, для якого не встановлені необхідні виправлення, система залишається відкритою для ураження вірусами та інших ризиків. Цього можна уникнути за допомогою ТУЛ, оскільки програмне забезпечення буде впорядковано і ви знатимете, що потрібно для забезпечення захистуї. Технологія управління ліцензіями дає змогу підтримувати конфіденційність і захищеність інформації.

Уникнення фінансових проблем та призупинення діяльності. Невідповідність процедур ліцензування може спричинити неочікувані проблеми, які негативно вплинуть на фінансовий стан та діяльність всієї компанії. На їх вирішення доведеться витратити чимало часу та сил керівництва. Результативність праці персоналу в цей період може різко знизитися, що призведе до погіршення фінансового стану або навіть до закриття підприємства. Упровадження ТУЛ дозволяє значно знизити кількість таких проблем або уникнути їх взагалі.

Прискорення процесів злиття та придбання. Якщо в компанії не вирішено проблеми ліцензування, це негативно впливає на процеси злиття та придбання компаній під час юридичних та фінансових експертиз. Технологія управління ліцензіями забезпечить повну відповідність вимогам ліцензування, що дасть змогу прискорити ці процеси. За наявності плану ТУЛ компанії легше буде зацікавити потенційних інвесторів і партнерів.

Запобігання зупинкам у роботі та підтримка операцій. Завдяки ТУЛ вчасно можна оновлювати програмне забезпечення та розгортати засоби безпеки. Це дасть змогу уникнути придбання зайвих оновлень і сповільнення робочих процесів. Упровадження ТУЛ гарантує, що нові програми будуть підтримуватися наявним апаратним і програмним забезпеченням. Скориставшись перевіреними рекомендаціями щодо ліцензування, можна підтримувати нормальне функціонування програмних продуктів. Компанії не доведеться витрачати додаткові час і кошти, намагаючись забезпечити відповідність ліцензійним вимогам.

Запобігання юридичним ризикам. Упровадження ТУЛ в ІТ-інфраструктуру сприяє зменшенню юридичних та фінансових ризиків, пов'язаних із ліцензуванням. Дотримання норм ліцензування запобігає псуванню репутації компанії через правові суперечки.

ВИСНОВКИ

В ході виконання даної роботи було розглянуто низку аспектів, пов'язаних з існування і розвитком сучасного ринку інформаційних технологій України, та особливостями поведінки компаній, що найяскравіше його характеризують. Завдяки усім тим змінам і тенденціям сучасного ІТ-ринку, які було розглянено, виявлено особливості та закономірності розвитку подальшої діяльності ІТ - компаній, що полягають в підвищенні конкурентоздатності, або ж розширенні сегменту ринку та освоєння нових напрямків діяльності. Тому ми можемо спостерігати появу нових компанії, що частково поєднують інтеграційну, консалтингову та дистриб'юторську діяльність і застосовують до всього цього методики проектного менеджменту. Було детально вивчено їх досягнення та помилки у діяльності і, завдяки цьому сформований власний план розвитку підприємства.

Наукова новизна полягає в концентрації уваги на проблемах практичної реалізації проекту, включаючи етап проектування та реалізації. Детальна проробка цих етапів дозволяє впевнитись у успішності реалізації проекту в цілому. Питання, які розглянуті в дипломній роботі представляють певний інтерес для організацій, діяльність яких безпосередньо пов'язана з ІТ - технологіями.

В даній роботі наведене чітке обґрунтування вибору SMB та SOHO сектору ринку подальшої діяльності для підприємства - системного інтегратора, що здійснюватиме свою діяльність у галузі інформаційних технологій. А також чітко визначено у проекті характеристику послуг, що будуть надаватися. Підприємство буде займатися не тільки корпоративними постачанням обчислювальної та офісної техніки, ії установкою, підключенням, здійснювати сервісну підтримку, а також і розробкою власних комп'ютерних програм на замовлення.

Особливість даного плану реалізації в тому, що впровадження на ринок підприємства є поступовим. Тобто існує дві команди в організаційній структурі проекту, що діють паралельно: одна займається безпосередньо розробкою проекту, а друга - впровадженням підприємства.

В ході розробки плану управління проектом створення підприємства - системного інтегратора було вирішено наступні задачі:

1) розглянуто стан і рівень індустрії ІТ - технологій в Україні;

2) здійснено аналіз оточуючого середовища проекту;

3) визначено зміст проекту;

4) розроблено план реєстрації підприємства;

5) розроблено ієрархічну структуру робіт;

6) підготовлено календарний план робіт за проектом за допомогою програми Ms Project;

7) розраховано кількість членів команди проекту і визначено їх функціональні обов'язки;

8) розроблено організаційну структуру підприємства - системного інтегратора;

9) визначено необхідні ресурси для реалізації проекту;

10) розроблено систему управління ризиками в рамках проекту створення даного підприємства.

Всі запропоновані в роботі підходи та заходи представлені на прикладі конкретного проекту управління відкриттям підприємства - системного інтегратора.

Завдяки розробленому детальному плану управління проектом створення підприємства - системного інтегратора. Є можливість його використання до будь-якого іншого проекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. // Відомості ВРУ. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", від 15.12. 1993 р. № 3689-ХИ (зі змінами та доповненнями) // Відомості ВРУ. - 1994. - № 7.

Закон України "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.1993 р. № 3792-XII (зі змінами та доповненнями) // Відомості ВРУ.-2001.-№32.

Закон України “Про оподаткування прибутку піприємств” (ст.10 ) від 28 грудня 1994 року з подальшими змінами та доповненнями (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995р., N 4)

Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12.1993 р. 3688-ХІІ // Відомості ВРУ. - 1994. - № 7.

Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ у ред. від 01.06.2000 р. (зі змінами та доповненнями) // ОВУ. - 2000. - № 26.

Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5.11.1997 р. № 621/97-ВР (зі змінами та доповненнями) // ОВУ. - 1997. - № 48.

Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16.06.1999 p. № 752-XIV (зі змінами та доповненнями) //ОВУ.-1999.-№28.