Ефективне лідерство у менеджменті підприємства (на прикладі ТОВ "Дари садів", с. Криштопівка Іллінецького РАЙОНУ, Вінницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вінницький національний аграрний університет

ННІ менеджменту, адміністрування та права

Кафедра аграрного менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з Менеджменту

на тему:«Ефективне лідерство у менеджменті підприємства

(на прикладі ТОВ «Дари садів», с. Криштопівка Іллінецького РАЙОНУ, Вінницької області)»

м. Вінниця - 2013 рік



ВСТУП

Організаційна структура управління має значний вплив на всі сторони управління. Вона є формою здійснення в організації функцій та ефективним механізмом саморегулювання та координації діяльності працівників. У межах структури управління відбувається процес управління (тобто рух інформації та прийняття управлінських рішень), між членами якого розподілені завдання та функції управління, а також, як наслідок, повноваження та відповідальність за їх виконання. Саме структура організації повинна забезпечити реалізацію її стратегії, взаємодію організації із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення основних задач організації.

Тому питання про структуру управління організацією є надзвичайно важливим, зокрема питання вибору типу структури.

Помилки у виборі структури не призводять до негайного краху підприємства або організації,однак нераціональна структура є постійним джерелом проблем, причиною безвідповідальності, вона заважає менеджерам управляти організацією.

Актуальність даної курсової роботи полягає у необхідності розвитку управління організаційнюї структурою ПП «Дари садів». 

Прагнення підвищити ступінь довіри до закладу вищої освіти з боку держави, суспільства; забезпечення конкурентоспроможності на вітчизняному та європейському ринках освітніх послуг; прагнення ректорату отримати досить об'єктивну і незалежну оцінку дій керівників усіх рівнів управління; підвищення ефективності та дієвості факультету - це основні мотиви, що підтверджують необхідність наявності надійної організаційної структури ФСП.

Тому надзвичайно важливу роль в існуванні Факультету соціології і права відіграє правильна організація діяльності факультету, а також правильна і адекватна побудова його організаційної структури.

Об'єктом даної курсової роботи процес проектування організаційної структури ПП «Дари садів». 

Предметом курсової роботи є діяльність ПП «Дари садів».

Метою даної роботи виступає аналіз організаційної структури ПП «Дари садів».

В ході роботи нам доведеться поставити наступні завдання:

· встановити основні положення організаційної структури,її характрені ознаки та принципи побудови ;

· розглянути моделі організаційних структур та здійснити їх порівняльний аналіз;

· розглянути типи організаційних структур запропонованих Г.Мінцбергом;

· розглянути організаційну структуру ПП «Дари садів»;

· здійснити аналіз ПП «Дари садів» з позицій моделей організаційної структури Г.Мінцберга.

Джерельною базою даної курсової роботи є праці вітчизняних фахівців: Сініок Г.Ф.,Круш П.В.,Оспіщев,О.І. Костенко,О. Пруненко,Чуйкин А.М.,ГерчиковаИ.Н.,КравченкоА.И.,АндрушківБ.М.,Н.В.Кузнецова,Виханский О.С., Наумов А. И.,Бавыкин В.,та ін. Зарубіжних:Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф.,Мінцберг Г. А також фінансова звітність ПП «Дари садів» за 2009-2011 роки.



РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЕКТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ

1.1 Поняття організаційної структури підприємства

Організаційна структура управління - це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв'язків між ланками та рівнями керівництва[1,ст.105].Тобто,під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. 

Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління. Крім того, зв'язки в структурі управління можуть носити лінійний і функціональний характер. Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень і інформації між так званими лінійними керівниками, тобто. особами,які повністю відповідають за діяльність організації або її структурних підрозділів, функціональні зв'язки мають відповідати лінії руху інформації і управлінським рішенням тим або іншим функціям управління.

В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджмента.

Таким чином, структура управління включає в себе всі цілі, розподілені між різноманітними ланками, зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотну сторону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління). Зв'язок структури управління з ключовими поняттями менеджмента - його метою, функціями, процесом, механізмом функціонування, людьми і їх повноваженнями, - свідчить про її величезний вплив на всі сторони управління. Тому менеджери всіх рівнів приділяють величезну увагу принципам і засобам формування структур, вибору типу або комбінації виглядів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці їхньої відповідності меті ,що вирішуються і задачами [2,с.107].

Багатограність утримання структур управління передбачає множинність принципів їхнього формування. Передусім структура повинна відображати мету і задачі організації, отже, бути підлегліою виробництву і змінюватися разом зі змінами ,що відбуваються. Вона повинна відображати функціональний розподіл праці і обсяг повноважень робітників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями і поширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми факторами, але й факторами зовнішньої середовища, рівнем культури та цінносними орієнтаціями суспільства, прийнятими в ньому традиціями і нормами. Іншими словами, структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких вона буде функціонувати. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структури управління, які діють успішно в інших організаціях, спрямовані на провал, якщо умови роботи відмінні. Важливе значення має також реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями, з одного боку, і кваліфікацією і рівнем культури - з іншої.

Створення структури є важливим елементом в організаційній діяльності фірми. Вибір ефективної методики департаментації і формування усього комплексу організаційних структур - також життєво важливий елемент в діяльності менеджерского корпуса. Як правило, в таких корпораціях при ознаках недоліків в функціонуванні вищої ланки менеджмент вирішує питання про необхідність реорганізації в управлінській структурі.

В теорії західного менеджменту, основаної на концепціях організаційної поведінки, структура фірми розглядається як найважливіший фактор, що визначає і форми поведінки (діяльності) усього колективу і окремих його членів. В цьому плані в організаційну структуру включаються такі управлінські поняття, як співвідношення відповідальності і повноважень, делегування повноважень, централізація і децентралізація, відповідальність і контроль, норми керованості, організаційна політика фірми, моделі управлінських рішень, проектування загальних і індивідуальних завдань і деякі інші. 

Таким чином, даючи загальну характеристику організаційної структури, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість:

Організаційна структура управління повинна передусім відбивати мету і завдання організації, а отже, бути підлеглій виробництву і його потребам.

Слід передбачити оптимальний розподіл праці між органами управління і окремими робітниками, що забезпечує творчий характер роботи і нормальне навантаження, а також належну спеціалізацію.

Формування структури управління потрібно зв'язувати з визначенням повноважень і відповідальності кожного робітника і органу управління, зі встановленням системи вертикальних і горизонтальних зв'язків між ними.

Між функціями і обов'язками, з одного боку, і повноваженнями і відповідальністю з іншого, необхідно підтримувати відповідальність, порушення якого призводить до дисфункції системи управління в цілому.

Організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджмента.

Оcтруктура організації визначає права і обов'язи (повноваження і відповідальність) на управлінських рівнях.

Організаційна структура управління повинна бути адекватною соціально-культурним умовам організації, що виявляє істотний вплив на рішення відносно рівня централізації і деталізації, розподілу повноважень і відповідальності, міри самостійності і масштабів контролю керівників і менеджерів.Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структуру управління, що успішно функціонують в інших соціально-культурних умовах, не гарантують бажаного результату.

Від організаційної структури залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання.

Реалізація цих принципів означає необхідність врахування при формуванні (або перебудові) структури управління безлічі різноманітних чинників, які впливають на ОСУ.

Головний чинник, "що задає" можливі контури і параметри структури управління - сама організація. Відомо, що організації розрізняються по багатьох критеріях.Різноманітність організацій в Україні передбачає велику кількість підходів до побудови управлінських структур. Ці підходи різноманітні в комерційних організаціях і некомерційних, великих, середніх і малих, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу, де є різний рівень розподілу і спеціалізації праці, автоматизації, ієрархічних і "плоских", кооперування і так далі. Очевидно, що структура управління великими підприємствами більш складна у порівнянні з тією, що потрібна невеликій фірмі, де всі функції менеджменту зосереджуються в руках одного - двох членів організації (звичайно керівника і бухгалтера), де відповідно немає необхідності проектувати формальні структурні параметри. По мірі зростання організації, а значить, і обсягу управлінських робіт, розвивається розподіл праці і формуються спеціалізовані ланки (наприклад, по управлінню персоналом, виробництвом, фінансами, іноваціями і т.п.), злагоджена робота яких вимагає координації і контролю. Побудова формальної структури управління, в якій чітко визначені ролі, зв'язки, повноваження і рівні, стає імперативом.

Слід звернути увагу на поєднання структури управління з фазами життєвого циклу організації, про що, нажаль, нерідко забувають проектанти і фахівці, вирішуючи задачу вдосконалення управлінських структур [12,с.86]. На стадії зародження організації управління нерідко здійснюється самим підприємцем. На стадії зростання відбувається функціональний розподіл праці менеджерів. На стадії зрілості в структурі управління найчастіше реалізується тенденція до децентралізації. На стадії спаду звичайно розробляються міри по вдосконаленню управлінської структури у відповідності з потребами і тенденціями у зміні виробництва. Нарешті, на стадії припинення існування організації структура управління або повністю руйнується (якщо фірма ліквідується), або відбувається її реорганізація (бо скоро дану фірму приєднує до собе інша компанія, що пристосовує структуру управління до тієї фази життєвого циклу, в якій вона знаходиться).

Завдання менеджера в процесі організації полягає в тому, аби надати усім компонентам організації такої форми та об'єднати їх таким чином, аби фірма являла собою одне ціле і функціонувала цілеспрямовано. Саме тому, в будь-якій фірмі існує певна підпорядкованість поміж її складовими частинами та рівнями менеджменту, чіткий розподіл влади, прав та відповідальності.

Для відображення структурних взаємозв'язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційної структури управління. Такі схеми є лише скелетом системи управління, оскільки не розкривають склад та зміст функцій, прав та обов'язків підрозділів та посадових осіб.



1.2 Основні види організаційних структур

Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху. Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених перед собою цілей. Складовими успіху при цьому виступають:

а) виживання, тобто можливість існування якомога довше;

б) результативність та ефективність [5, c.64].

Отже, у вузькому розумінні менеджмент - це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.

Зазначені функції менеджменту, що виконуються у зазначеній послідовності, утворюють поняття «цикл менеджменту».

Слід зауважити, що такий підхід до розуміння циклу менеджменту зовсім не означає, що процес управління носить дискретний характер (в понеділок - планування, у вівторок - організація тощо). Реально у роботі менеджера постійно сполучаються усі перелічені функції менеджменту[13, c.231].

Для відображення структурних взаємозв'язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційної структури управління. Такі схеми не розкривають склад та зміст функцій, прав та обов'язків посадових осіб[13, c. 101].

Теорія і практика менеджменту розробили багато різних принципів побудови структур управління, які можна звести до наступних основних типів:

лінійна організаційна структура;

лінійно-штабна організаційна структура;

функціональна організаційна структура;

лінійно-функціональна організаційна структура;

дивізіональна організаційна структура;

матрична організаційна структура.

Лінійна організаційна структура являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов'язаних із його управлінням (рис. 1.1).

Переваги:

чіткість і простота взаємодії;

надійний контроль та дисципліна;

оперативність прийняття та виконання управлінських рішень;

економічність за умов невеликих розмірів організації.

Рис. 1.1. Схема лінійної організаційної структури

Недоліки:

потреба у керівниках універсальної кваліфікації;

обмеження ініціативи працівників нижчих рівнів;

перевантаження вищого керівництва;

можливість необґрунтованого збільшення управлінського апарату[16, c. 420].

Лінійно-штабна організаційна структура - різновид лінійної оргструктури. Для розвантаження вищого керівництва створюється штаб, до складу якого включають фахівців із різних видів діяльності (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Схема лінійно-штабної організаційної структури

Переваги:

чіткість і простота взаємодії;

надійний контроль та дисципліна;

оперативність прийняття та виконання управлінських рішень.

Недоліки:

обмеження ініціативи працівників нижчих рівнів;

можливість необґрунтованого збільшення управлінського апарату[16, c. 182].

Функціональна організаційна структура. Для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов'язкові для них рішення, тобто функціональний керівник в межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавцями (рис. 1.3).

Завдяки спеціалізації функціональних керівників виникає можливість управління великою кількістю виконавців (зменшується кількість рівнів управління).

Рис. 1.3. Схема функціональної організаційної структури

Переваги:

спеціалізація функціональних керівників;

інформаційна оперативність;

розвантаження вищого керівництва.

Недоліки:

порушення принципу єдиноначальності;

складність контролю;

недостатня гнучкість.

Лінійно-функціональна організаційна структура - комбінація лінійної та функціональної структур. Основний принцип - розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Управління здійснюється за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Схема лінійно-функціональної організаційної структури

[16, c. 190]

Переваги лінійно-функціональної структури - поєднання переваг лінійних та функціональних структур.

Недоліки:

складність взаємодії лінійних і функціональних керівників;

перевантаження керівників в умовах реорганізації;

опір змінам в організації.

Лінійно-функціональна оргструктура застосовується при вирішенні задач, які постійно повторюються. Вона ефективна для масового виробництва зі стабільним асортиментом продукції і незначних змінах технології виробництва.

Дивізіональна організаційна структура. Перехід до цієї структури означає децентралізацію оперативних функцій управління, що передаються виробничим підрозділам (дивізіонам), та централізацію загальнокорпоративних функцій управління (фінансова діяльність, розробка стратегії) на вищому рівні управління (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Схема дивізіональної організаційної структури

[17, c. 167]

Переваги:

оперативна самостійність підрозділів;

підвищення якості рішень;

внутрішньофірмова конкуренція.

Недоліки:

дублювання функцій управління на рівні підрозділів;

збільшення витрат на управління.

Дивізіональна організаційна структура відповідає умовам динамічного середовища та організаціям із великою кількістю виробництв, життєвий цикл яких відносно тривалий.

Отже, кожна з вказаних структур має свої переваги та недоліки і обирається керівництвом відповідно до умов, що складаються перед майбутньою організацією.



1.3 Процес вибору організаційної структури організації

Вибір організаційної структури залежить від цілого ряду чинників. Найбільш значущими є такі:

- розмір та ступінь різноманітності діяльності, які властиві

цій організації;

- географічне розташування;

- технологія;

- ставлення до організації з боку керівництва та робітників;

- динамка зовнішнього середовища;

- стратегія, яка здійснюється.

Організаційна структура повинна відповідати розміру організації. Вона не повинна бути складною, якщо немає в цьому потреби. Елементарна структура, якщо один керівник здатний управляти. Якщо він вже не здатний (норма керованості), то з'являється проміжний рівень в управлінні і застосовується функціональна структура. Подальше зростання організації викликає необхідність утворення нових рівнів управління, внаслідок чого можуть бути застосовані такі організаційні структури, як:

* дивізійна (тобто як скоординована децентралізація, наприклад, завод холодильників, завод автомобілів) "продуктова спрямованість", багатонаціональна корпорація;

* матрична структура, якщо виникають комплексні проекти.

Відомо, що будь-яка організація являє собою соціально-економічну систему, яку можна описати тільки визначивши характер її взаємовідносин із зовнішнім середовищем, внутрішніми взаємозв'язками структурованих підрозділів і, нарешті, систему взаємин кожного індивіда з організацією.

У цих умовах роль структури в організації і роль структури управління на базі високоорганізованої структури важко переоцінити.

Проектування організаційної структури організації можна представити у вигляді трьох стадій зі зворотними зв'язками:

формування загальної схеми організаційної структури управління підприємством і визначення її головних характеристик (стадія композиції);

розробка складу підрозділів, визначення основних зв'язків між ними (стадія структуризації);встановлення кількісних характеристик апарату управління, порядку його діяльності (стадія регламентації).

Формування загальної схеми організаційної структури управління організацією (стадія композиції) мас важливе значення для визначення статусу організації, напрямку її економічної, правової, адміністративно-управлінської діяльності.

При формуванні організаційної структури управління організацією використовується блоковий підхід, відповідно до якого організаційна структура будь-якої організації може бути представлена у вигляді ряду відособлених, але взаємозалежних укрупнених блоків.

Такими блоками є:загальне керівництво;

виробництво;маркетинг;фінанси;кадри;матеріально-технічне постачання.

Сукупність блоків характеризує діяльність організації. Блоковий підхід вимагає всебічного аналізу кожного блоку організаційної структури організації, дозволяючи оцінити її раціональність і виявити резерви удосконалювання.

нововведення, що можуть зробити значний вплив на продукцію фірми (підрозділу). Варто сформувати перелік напрямків діяльності, що мають відношення до організації (підрозділу) і виявлених у ході вивчення зовнішнього середовища показників, що їх характеризують.

За допомогою експертно-аналітичного методу необхідно оцінити обрані показники за визначеною шкалою оцінок у балах і розробити рекомендації з удосконалювання діяльності організації.

У результаті формування системи показників зовнішнього середовища організації, а також аналізу показників діяльності аналогічних фірм і їх підрозділів необхідно визначити систему показ-гиків кількісної оцінки внутрішнього середовища організації. 

Варто визначити можливості (втрати) організації, якісно оцінити наслідки змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі, виявити терміновість таких керуючих впливів, як контроль, відсутність впливу, відкладений вплив і негайний вплив.

На основі виявлених проблемних завдань організації (підрозділу) і орієнтованого переліку цілей формується дерево цілей і стратегій організації (підрозділу) і визначається відповідність поставлених цілей реальним показникам діяльності організації.

Виявляється склад робіт, необхідних для досягнення цілей організації в цілому і на основі передового досвіду розв'язання завдань в існуючих управлінських системах. Важливо також врахувати можливість використання прогресивних рішень в організаційній, технічній, економічній, соціальній сферах. Даний етап також важливий для забезпечення оптимальних умов функціонування системи управління і скорочення витрат на її зміст. На даному етапі склад робіт визначається укрупнено з урахуванням основних завдань управління, розв'язуваних фірмою. Надалі після уточнення завдань склад робіт може бути скоректований.

Вхідна і вихідна інформація з кожної роботи може також визначатися укрупнено. Наприклад, для конструювання виробів вхідна інформація -- технічне завдання на розробку виробу, вихідна -- конструкторська документація.

З урахуванням системи цілей, стратегій і програми заходів щодо їхнього досягнення вибирається склад структурних одиниць (відділів, бюро, секторів, лабораторій, груп і т.д.) за підрозділами і розподіляються завдання між ними.

Для цього розробляються схеми організаційної структури підрозділів. Організаційна структура повинна відповідати розміру організації і не бути більш складною, ніж це необхідно. Вплив розміру організації на її організаційну структуру виявляється у вигляді збільшення частин і рівнів ієрархії.

1.4 Методика дослідження

Метод - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Фактично різниця між методом і теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт й умова майбутніх досліджень[4, c. 122].

Спостереження - це систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єкта. Аби бути плідним, спостереження мусить відповідати вимогам[4, c. 123].

Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність утворює первинну схематизацію об'єктів реальності - вихідних об'єктів наукового дослідження.

Порівняння - це процес становлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам. Порівняння об'єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називають вимірюванням[4, c. 126].

Вимірювання - це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об'єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання. Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно - більш потужний і універсальний пізнавальний засіб[4, c. 133].

Експеримент - це такий метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно й цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості [8, c. 62].

Абстрагування -- це відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і виділення кількох рис, які цікавлять дослідника.

Аналіз - метод пізнання, який дає змогу подіта предмети" дослідження на складові частини (природні елементи об'єкта або його властивості та відношення). Синтез, навпаки, примокає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей.

Індукція та дедукція. Дедуктивною визначають таку розумову конструкцію, в якій висновок щодо якогось елементу множини робиться на; основі знання загальних властивостей всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ[16, c. 362].

Як метод дослідження індукція - це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень, окремі факти неначе виводять до загального положення.

Дедуктивним у широкому розуміння вважається будь-який вивід взагалі, у більш специфічному і найбільш поширеному розумінні - доведення або виведення твердження (посилань) на основі законів логіки, що мають достовірний характер. У випадку дедуктивного висновку наслідок міститься у посиланнях приховано, тому вони повинні бути одержані з них на основі застосування методів логічного налізу [10, c.74].

Інтуїція - метод пізнання, що є вираженням безпосередності у процесі пізнання на відміну від опосередкованого, дискурсивного характеру пізнання), вирішення проблеми на основі ірраціонального здогаду. Елемент безпосередності є діалектичною єдністю чуттєвого та раціонального. Протилежність інтуїції розсудковому пізнанню відносна, Інтуїтивне і логіко-дискурсивне є тими моментами творчого мислення, для яких характерне взаємопроникнення. Інтуїція не існує в чистому й ізольованому вигляді.

Моделювання - метод опосередкованого пізнання, вивчення об'єкта (оригіналу шляхом штучного створення й дослідження його аналога /моделі/, що адекватно відображає оригінал принаймні з певних сторін, що цікавлять дослідника. Це процес адекватного відображення. найбільш істотних сторін досліджуваного об'єкта або явища з точністю, що необхідна для практичних потреб[20, c. 182].

Ідеалізація - це мисленнєве конструювання об'єктів, яких не існує у дійсності. Цей процес, з одного боку, схожий на мислене моделювання, а з другого - є абстрагуванням. В процесі ідеалізації відбувається відволікання від реальних якостей предмета з одночасним введенням в зміст поняття ознак, які відсутні в дійсності. В результаті створюється так званий «ідеалізований об'єкт», яким ми можемо оперуватись теоретичному мисленні при відображенні реальних об'єктів.

Узагальнення - це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального.

Аналогія - це метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками[17, c. 92]. Аналогія, як і неповна індукція, сама по собі ще не може гарантувати достовірні висновки.

Екстраполяція (від - над, і - змінюю, виправляю) - метод наукового дослідження, який полягає в розповсюдженні висновків, отриманих із спостережень над однією частиною об'єкта.

Формалізація - це метод, за. допомогою якого змістовне знання відображується у формалізованій мові. Формалізація основана на мисленні, що дозволяє відображати основні закономірності й процеси розвитку об'єктів навколишнього світу в знаковій формі за допомогою спеціальних знаків, символів, формул чи формалізованих мов.

Аксіоматичний метод - метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил[14, c. 62].

Гіпотеза та припущення. У становленні теорій як системи наукового знання найважливішу роль відіграє гіпотеза. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до законів.

Отже, сукупність даних методик дає в повній мірі можливість проводити якісні дослідження та виявляти найбільш значущі фактори що впливають на результативні ознаки дослідження.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПП «ДАРИ САДІВ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ПП «Дари садів» розташоване в Лісостеповій зоні. Клімат цієї зони помірно-континентальний, м'який. Найпоширенішими грунтами цієї зони є опідзолені чорноземи. Рельєф місцевості - переважно рівнинний. Взагальному Лісостепова зона має сприятливі грунтово-кліматичні умови для розвитку сільського господарства.

ПП «Дари садів» займає вигідне місце для виробництва та збуту продукції.

Для більш детальної характеристики розглянемоПП «Дари садів» основні показники господарської діяльності даного підприємства (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Основні показники господарської діяльностіПП «Дари садів»

Показники	Роки	Відхилення
	2009	2010	2011	од.
Площа с.-г. угідь, га	2022	2022	2067	45
Чистий прибуток, тис. грн.	1944,4	5244	-915,3	-2860
Товарна продукція, тис. грн.	10846,9	16339	19339	8491,7
Чисельність середньорічних працівників, чол.	159	178	272	113
Чисельність працівників адміністративно-управлінського персоналу, чол.	46	44	56	10
Відпрацьовано тис. люд.-год., всього	198,7	243	389,8	191,1
Загальний фонд оплати праці, тис. грн.	1290,8	1615,7	3134,8	1844
Повна собівартість продукції, тис. грн.	8902,5	11095	20254	11351
Витрати на управління, тис. грн.	420	407	701	281
Рівень рентабельності, %	21,8	47,3	-4,5	-26,36



Відповідно з даними таблиці 2.1 в досліджуваному підприємстві спостерігається зростання основних показників діяльності підприємства. Невдалим для підприємства став звітний рік в якому підприємство отримало досить значні збитки.

На основі структури товарної продукції ПП «Дари садів» визначимо виробництво яких видів продукції є переважаючим (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Структура товарної продукції ПП «Дари садів»

Показники	2009 р	2010 р	2011 р	В середньому за три роки	Місце ранжированому ряді
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Зернові	2504,9	23,1	3401,0	20,8	2541,8	13,1	2815,9	18,2	3
Соняшник	412,5	3,8	1473,0	9,0	1148,9	5,9	1011,5	6,5	4
Плоди	2479,5	22,9	7430,0	45,5	11061,1	57,2	6990,2	45,1	1
Інша продукція рослинництва	4702,9	43,4	2959,0	18,1	3744,1	19,4	3802,0	24,5	2
Всього по рослинництву	10099,8	93,1	15263,0	93,4	18495,9	95,6	14619,6	94,3	х
Приріст свиней	458,2	4,2	970,6	5,9	816,0	4,2	748,3	4,8	5
Мед	14,9	0,1	12,4	0,1	26,7	0,1	18,0	0,1	7
Інша продукція тваринництва	207,5	1,9	67,1	0,4	0,0	0,0	91,5	0,6	6
Всього по тваринництву	680,5	6,3	1050,1	6,4	842,7	4,4	857,8	5,5	х
Інша продукція, роботи та послуги, всього	66,5	0,6	25,8	0,2	0,0	0,0	30,8	0,2	8
Всього по підприємству	10846,9	100,0	16338,9	100,0	19338,6	100,0	15508,1	100,0	х

Отже, переважаючою галуззю в господарстві є рослинництво, його питома вага складає 95,6%, а головними видами продукції є виробництво плодів та ягід.

Для розрахунку рівні спеціалізації застосовують формулу:

де р- питома вага кожної галузі чи виду продукції в загальному обсязі товарної продукції господарства, %;

і - порядковий номер виду товарної продукції у ранжированому ряді за їх питомої вагою, починаючи з найвищого.

Господарства з низьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,20, з середнім - 0,20 до 0,40, з високим - від 0,41 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,60 мають господарства з поглибленою спеціалізацією. Отже досліджуване підприємство має поглиблений рівень спеціалізації.

Для більш детальної характеристики розглянемо склад і структуру основних засобів даного підприємства (табл. 2.3).

Отже, розглянувши склад та структуру основних засобів, можна зробити висновок, що будинки та споруди займають найбільшу частку в структурі основних засобів, на протязі досліджуваного періоду спостерігається збільшення їх вартості на 57 млн. грн. Обсяг машин та обладнання збільшився на 839 тис. грн.

Таблиця 2.3

Склад і структура основних засобів в ПП «Дари садів»

Групи основних засобів	2009р.	2010р.	2011.р.	Відхилення, (+/-)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.
Будинки, споруди та передавальні пристрої	-	-	245	53,7	57020	98,42	57020
Машини та обладнання	57	99	190	41,7	896	1,55	839
Транспортні засоби	1	1	17	3,7	-	-	-1
Інструменти та інвентар	-	-	4	0,9	16	0,03	16
Інші основні засоби	-	-	-	0,0	-	0	0
Разом	58	100	456	100,0	57932	100	57874

Групування витрат за статтями повинно забезпечувати відокремлення тих витрат, які пов'язані з виробництвом окремих видів продукції і можуть прямо включатись до їх собівартості, а також тих, що збираються протягом місяця на окремих рахунках бухгалтерського обліку, а в кінці місяця розподіляються між окремими видами продукції пропорційно певній базі. Розглянемо обсяг та структуру витрат на основне виробництво в ПП «Дари садів» (табл. 2.4).

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що на протязі досліджуваного періоду витрати на основне виробництво в рослинництві збільшилися понад на 8,5 млн.грн.,а у тваринництві - на понад 600 тис. грн. У структурі витрат найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати, обсяг яких в галузі рослинництва у звітному періоді становив 17,5 млн. грн.,а в галузі тваринництва - 1,3 млн. грн. Найменшу частку в структурі витрат займають амортизаційні відрахування.

Таблиця 2.4

Обсяг та структура витрат на основне виробництво ПП «Дари садів»

Елементи витрат	Рослинництво	Тваринництво
	2009р.	2010р.	2011 р.	2009 р.	2010 р.	2011р.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Витрати на оплату праці	1150,8	14,8	1440,4	15,6	2929	16,7	140	19,9	175,3	17,1	205,4	15,6
Відрахування на соціальні заходи	357,5	4,6	510,4	5,5	1055	6,0	41,5	5,9	63,8	6,2	76,3	5,8
Матеріальні витрати, які увійшли до собівартості продукції	4854,3	62,3	6090,2	66,0	9525	54,2	485,5	68,9	755,4	73,5	1007,2	76,3
насіння та пос. матеріал	887,9	11,4	1047,9	11,4	1060	6,0	Х	Х	Х	Х	Х	Х
корми	Х	Х	Х	Х	Х	Х	375,7	53,3	631,2	61,4	827,7	62,7
мінеральні добрива	696,2	8,9	1089,5	11,8	1089	6,2	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Нафто-продукти	796,9	10,2	1046,6	11,3	1690	9,6	19,7	2,8	11,9	1,2	25,9	2,0
Електро-енергія	68,9	0,9	20,7	0,2	102	0,6	29,1	4,1	10,6	1,0	43,6	3,3
запасні частини	721	9,3	690,6	7,5	1382	7,9	60,2	8,5	89,3	8,7	96,5	7,3
оплата робіт і послуг	1683,4	21,6	2194,9	23,8	4201	23,9	0,8	0,1	1,8	0,2	1,4	0,1
Амортизація основних засобів	317,3	4,1	214,6	2,3	2451	14,0	38,1	5,4	33,5	3,3	31,5	2,4
Інші витрати	1113,3	14,3	975,4	10,6	1606	9,1	-	-	-	-	-	-
Усього витрат	7793,2	100	9231	100	17566	100	705,1	100	1028	100	1320,4	100,0

Отже, технологія виробництва продукції тваринництва є застарілою і неефективною та потребує оновлення за рахунок оновлення технічного забезпечення та використання збалансованих раціонів з оптимізацією розмірів МТФ.

Технологія виробництва галузі рослинництва є більш ефективною, проте не рентабельність знижується через низькі закупівельні ціни. Подальше удосконалення виробництво можливе при переорієнтації з виробництва зерна 4 класу в 3-2, за рахунок використання нових технологій, відповідного насіннєвого матеріалу.

Аналіз фінансового стану підприємства - одна з найважливіших умов успішного управління фінансами організації. Фінансовий стан організації характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування і використання його фінансових коштів. У ринковій економіці фінансовий стан організації, по суті справи, відображає кінцеві результати її діяльності.

Таблиця 2.5

Аналіз складу і структури активів в ПП «Дари садів»

Види активів	2009р.	2010р.	2011.р.	Відхилення,
				(+/-)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.
Активи, що реалізуються повільно, в т. ч.	2918,0	16,0	4274,0	17,3	6533,0	6,7	3615,0
Виробничі запаси	1225,0	6,7	2023,0	8,2	3197,0	3,3	1972,0
Поточні біологічні активи	513,0	2,8	313,0	1,3	545,0	0,6	32,0
Незавершене виробництво	1180,0	6,5	1938,0	7,9	2791,0	2,9	1611,0
Активи, що швидко реалізуються в т.ч.	465,0	2,6	1255,0	5,1	2601,0	2,7	2136,0
Готова продукція	465,0	2,6	1255,0	5,1	2601,0	2,7	2136,0
Товари	0,0	0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Найбільш ліквідні активи, в т. ч.	26,0	0,1	64,0	0,3	1,0	0,0	-25,0
Розрахунки з дебіторами	24,0	0,1	60,0	0,2	0,0	0,0	-24,0
Грошові кошти	2,0	0,0	4,0	0,0	1,0	0,0	-1,0
Всього	18210,0	100,0	24651,0	100,0	97515,0	100,0	79305,0

Саме кінцеві результати діяльності організації цікавлять власників (акціонерів) організації, її ділових партнерів, податкові органи. Все це визначає важливість проведення аналізу фінансового стану економічного суб'єкта і підвищує роль такого аналізу в економічному процесі (табл. 2.6).



Таблиця 2.6

Аналіз динаміки і складу фінансових результатів діяльності в ПП «Дари садів»

Показники	2009р.	2010р.	2011.р.	Відхилення, (+/-)
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
Доход від реалізації (без ПДВ)	13016	18512	23207	10191
ПДВ	2169	3085	3868	1699
Чистий доход	10847	15427	19339	8492
Собівартість реалізації	7955	8131	15024	7069
Валовий: - прибуток (збиток)	2892	7296	4315	1423
Інші операційні доходи	730	893	46784	46054
Адміністративні витрати	420	407	701	281
Інші операційні витрати	95	210	51456	51361
Фінансові результати від операційної діяльності:				0
- прибуток ( збиток)	2457	6411	-2559	-5016
Інші фінансові доходи	-	-		-
Інші фінансові витрати	51	178	3118	3067
Фінансові результати від звичайної діяльності	2417	6206	-4902	-7319

Аналізуючи таблицю 2.6., можна зробити висновок про те, що дохід від реалізації продукції у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилася на 10,1 млн. грн. Обсяг чистого доходу зріс на 8,5 млн. грн.,а собівартість реалізації на 7,1 млн. грн.,що є позитивним наслідком для підприємства. Аналіз фінансових результатів від операційної діяльності показує, що їх обсяг у звітному періоді зменшився на 5 млн. грн. Фінансові результати від звичайної діяльності знизилися на 7,3 млн.грн.

Наступним етапом є дослідження ділової активності. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, які в узагальненому виді являють собою відношення виторгу від реалізації продукції до середньої за період величині коштів або їхніх джерел. В окремих випадках показники оборотності можуть бути розраховані за станом на початок і кінець періоду оцінки.

Як правило, чим вище цей показник, тим краще, тому що підприємство швидше одержує оплату за рахунками. З іншого боку, надання покупцям товарного кредиту є одним з інструментів стимулювання збуту, тому важливо знайти оптимальну тривалість кредитного періоду.

Визначити ринкову частку підприємства за реалізацією плодів досліджуваним підприємстовом на регіональному рівні оскільки дана продукція є основною і реалізується в більшості на даному рівні (табл. 2.7). ПП «Дари садів» забезпечує близько 1,1% від загального продажу плодів та ягід в регіоні. Дана частка має тенденцію до зростання протягом досліджуваного періоду що свідчить про швидке завоювання ринку даної продукції даним підприємством.

Таблиця 2.7

Ринкова частка товарної продукції ПП «Дари садів», тис.грн.

Показник	Досліджуване підприємство (всього)	По Вінницькій області
	2009 р	2010 р	2011 р	2009 р	2010 р	2011 р
Виручка від реалізації плодів та ягід	2479,5	7430	11061,1	430879	670900	980003
Ринкова частка підприємства	х	х	х	0,6	1,1	1,1

Оскільки від ринку збуту залежить обсяг продажів, середній рівень цін, прибуток тощо, варто визначити динаміку положення основних видів продукції на ринках збуту ПП «Дари садів» (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Динаміка ринків збуту продукціїПП «Дари садів»

Показники	Регіональний ринок
	2009 р	2010 р	2011 р	Відхи-лення (+/-)
Плоди
Обсяг реалізації продукції, ц	40268,0	59700,0	63350,0	23082,0
Вартіть реалізованої продукції, тис.грн.	2479,5	7430,7	11061,1	8581,6
Ціна одиниці продукції, грн/ц	61,6	124,5	174,6	113,0
Собівартість продукції, грн	1982,9	3535,3	10987,6	9004,7
Прибуток, з 1 ц. грн	496,6	3895,4	73,5	-423,1
Рентабельність, %	25,0	110,2	0,7	-24,4

Відповідно з даними таблиці обсяг реалізованої продукції протягом досліджуваного періоду має тенденцію до зростання проте рентабельність виробництва даної продукції має тенденцію до спаду.

Отже, ПП «Дари садів» проводило досить ефективну діяльність протягом 2009-2010 років проте в 2011 році рентабельність досить значно знизилась, хоча обсяги реалізації зросли. Це сприченено як наслідками кризи так і прорахунками при зміні управлінського апарату.

2.2 Аналіз організаційної структури організації

Всі організації мають загальні для них характеристики.

1) всі організації використовують чотири види ресурсів:

людські ресурси;

фінансові ресурси;

фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);

інформаційні ресурси;

2) будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.

3) всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні поділити роботу між собою[2, c. 102].

Організаційну структуру підприємства в ПП «Дари садів» можна зобразити таким чином (рис 2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.2.1. Загальна організаційна структура ПП «Дари садів»

Адміністративний персонал підприємства виконує певні владні повноваження лише в межахПП «Дари садів», яке очолює його керівник. До складу, крім керівника, входять його заступники, а також керівники (та їх заступники) структурних підрозділів підприємства, тобто всі посадові особи, які мають право приймати та організовувати виконання рішень, обов'язкових для інших працівників підприємства. Відділ розвитку виробництва здійснює свої повноваження в галузі промисловості, добувної, харчової.

Основним завданням відділу є:

реалізація державної політики підпорядкованих галузях на території області;

вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням стабільної роботи в цілому;

покращення стану справ підвідомчих галузях та на підприємстві;

визначення тенденцій і факторів, що характеризують їх діяльність;

координує роботу підприємства.

Відділ кадрів здійснює такі функції:

Здійснює принцип підбору і розстановки кадрів за діловими якостями, контроль за правильним використанням їх на роботі.

Проведення заходів щодо формування стабільного колективу, зниження плинності персоналу і зміцнення трудової дисципліни.

Забезпечення підприємств персоналом необхідних спеціальностей, професій відповідно до плану.

Складання перспективних і поточних планів потреби у персоналі і джерелах його поповнення.

Організація і забезпечення підприємства персоналом.

Контроль за виконанням персоналу відповідно до його професії, спеціальності.

Заготівельний цех виконує роль заготовлення та оброблення продукції для її подальшого збуту та отримання прибутку.

Від того, наскільки досконала організаційна структура управління, та наскільки ефективно вона пристосована до вимог зовнішнього середовища, що формується інформаційним суспільством, залежить ефективне управління діяльністю підприємства. Ефективність діючої організаційної структури управління ПП «Дари садів» має хороший результат, як для усіх працівників так і для розвитку усього товариства.

І як вже перевірено на практиці багатьох підприємств введення незначних змін має більше шансів на успіх, чим зміна великого характеру. Проблема вибору методу аналізу та критерію оцінки результативності перетворень ще потребує подальших досліджень. Заохочення співробітників до виконання поставлених цілей дозволить їм краще оцінити свою причетність і посилить їх відповідальність за намічені зміни [6,с. 186].

На основі побудованої організаційної структури побудуємо управлінську структуруПП «Дари садів» на рисунку 2.2.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.2.2.Управлінська структура управління ПП «Дари садів»

Кожній організаційній будові господарства відповідає певна структура управління, якавизначається системою взаємопідлеглості та характером відносин між управлінськимипрацівниками різних рівнів управління.

Під структурою управління розуміють сукупність ланок і окремих працівників апаратууправління, що виконують різноманітні функції управління, їх взаємозв'язок та взаємодію, щоґрунтуються на виробничій та організаційній структурі підприємства [9, с.371].

Отже, управлінська структура ПП «Дари садів» побудована правильно, керівники та завідувачі певними цехами старано виконують свої обов'язки, досягають цілей та результатів кожен у своєму напрямку. Ми вважаєм, що структура даного товариства проста в управлінні, а цим і ефективна, адже перевірено на практиці, чим більше керівників, тим більше опору.

2.3 Структура апарату управління сільськогосподарського підприємства

Важливу роль на підприємстві також відіграє управлінська структура. Раціональна структура апарату управління є основою планомірного та ритмічного функціонування виробничої структури. На розвиток структур управління впливає ряд чинників, до яких належать виробнича структура, трудомісткість та складність управлінської роботи, вимоги ринку тощо.

Для ієрархічної структури управління в ПП «Дари садів» характерні:

Цілі і завдання прості та ясні.

Завдання піддаються розподілу.

Відповідальність за власну роботу.

Роботи можна вимірювати.

Постійна повторюваність одних і тих самих робіт, що дозволяє їх регламентувати.

Кожний підлеглий повинен виконувати поставлені перед ним завдання і періодично звітувати за їх виконання. Кожна посада в ієрархії управління наділяється конкретними правами. Перетин областей влади і повноважень не повинно бути.

Якщо працівник не впевнений хто є його начальником, він буде спантеличеним, його праця буде непродуктивна, він буде плутатися в даних йому вказівках. Це призводить також до зниження відповідальності, тому що завжди можна пояснити невиконання роботи протиріччям вказівок, непогодженістю термінів і т.д.

Керівник здійснює добір та розміщення керівників структурних підрозділів та спеціалістів і затверджує їх посадові інструкції. Таким чином будується ієрархія влади. Структура системи управління набуває ієрархічної форми. В кожній посадовій інструкції визначено функції, обов'язки, права і відповідальність працівника, що займає певну посаду.

В свою чергу головному бухгалтеру та його помічнику підпорядковуються два бухгалтери, економісту підпорядковуються начальники всіх структурних підрозділів у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією.

Головному інженеру підпорядковуються у межах його прав, що передбачені посадовою інструкцією, існуючі в організації структурні підрозділи. Він має право зупиняти роботу дільниць, машин, механізмів у разі порушення, які становлять загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Для створення раціональної та ефективної структури управління необхідною умовою є ефективна кількість персоналу, при чому з чітким співвідношенням управлінського та виробничого.

Отже, проаналізувавши загальну організаційну та управлінську структури ПП «Дари садів», можна сказати, що вони є функціонально-лінійними, і звісно ж мають багато переваг, але є і певні недоліки, які потрібно удосконалювати для більш ефективного управління підприємством.

На основі штатного розпису управлінського персоналу здійснимо структурну характеристику персоналу в залежності від їх ролі у процесі виробництва (табл. 2.9).

Відповідно з таблицею 2.9 можна констатувати зростання чисельності адміністративного персоналу оргнізації, що спричинено розширенням існуючих відділів та використанням делегування повноважень керівництвом структурних підрозділів.



Таблиця 2.9

Чисельність управлінських працівників в ПП «Дари садів» за категоріями

№ п/п	Категорії управлінських кадрів	Чисельність, чол.	Відхилення
		2010	2011
1	2	3	4	5
1.	Загальногосподарське керівництво	4	5	-
	- керівник господарства	1	1	-
	- заступник керівника з виробництва	-	1	-
	- головний (старший) диспетчер	-	1	-
	- інспектор по кадрах	1	1	-
	- інженер з техніки безпеки і охорони праці	1	1	-
	- юрисконсульт	1	1	-
2.	Керівники вторинних виробничих підрозділів:	3	3	-
	- керуючі відділеннями	-	-	-
	- керівники виробничих дільниць	3	3	-
3.	Керівники первинних виробничих підрозділів:	7	7	-
	- бригадири рільничих бригад	1	1	-
	- бригадири овочівницьких бригад	1	1	-
	- бригадири тракторних бригад	3	3	-
	- зав. тваринницькими фермами	2	2	-
	- звільнені помічники бригадирів у рослинництві	-	-	-
	- звільнені помічники зав. фермами	-	-	-
4.	Планово-економічна служба:	1	3	2
	- головний (старший) економіст	1	1	-
	- економіст по нормуванню й організації оплати праці	-	1	1
	- інженер (технік) - нормувальник	-	1	1
5.	Служба бухгалтерського обліку:	7	9	2
	- головний бухгалтер	1	1	-
	- заступник головного бухгалтера	-	-	-
	- бухгалтери	3	5	2
	- касир	1	1	-
	- обліковці	2	3	1
6.	Агрогідромеліоративна служба	1	3	2
	- головний агроном (нач. цеху)	1	1	1
7.	Зооветеринарна служба:	2	2	-
	- голови, зоотехнік (нач. цеху)	1	1	-
8.	Інженерно-технічна служба :	4	6	2
	- головний шженер-мехашк	1	1	-
	- Інженери-механіки	1	1	-
	- інженери-електрики	1	1	-
	- зав. Гаражем	1	1	-
	- зав. ремонтною майстернею	-	1	1
	- зав. машинно-тракторним парком	-	1	1
9.	Інженерно-будівельна служба	1	1	-
	- техніки-будівельники, бригадири будівельних і столярних бригад	1	1	-
10.	Служба загальногосподарського обслуговування	8	11	3
	- заступник, керівника по господарській частині і побуту	-	1	1
	- зав. Господарством	-	-	-
	- експедитори-постачальники	1	2	1
	- зав. центральним складом	1	1	-
	- вагарі і зав. Складами	2	3	1
	- зав. нафтогосподарством	1	1	-
	- зав. Током	3	3	-
11.	Група з обслуговування управлінського персоналу	4	4	-
	- секретар-друкарка	1	1	-
	- оператори-зв'язківці	-	-	-
	- водій легкового транспорту	1	3	-
	- кур'єри, прибиральниці, сторожі контори	2	2	-
12.	Служба допоміжних виробництв і промислів	1	1	-
	- зав. Бойнею	1	1	-
13.	Служба культурно-побутового обслуговування:	1	1	-
	- зав. Їдальнею	1	1	-
Усього управлінських працівників	44	56	12

Оснащення управлінського колективу ПП «Дари садів»відбувається відповідно до вимог робочого місця. Планово-економічний відділ і бухгалтерія оснащенні необхідною оргтехнікою, зооветеринарна служба відповідними лабораторією.

Директор ПП «Дари садів»має в розпорядженні кабінет пристосований для прийому відвідувачів та проведення засідань.