Розвиток комунікативних умінь менеджерів як чинник підвищення ефективності управлінського спілкування

Програма структурована за принципом відповідності основним методам пізнання: аналізу i синтезу інформації з урахуванням групової динаміки. В програму з формування комунікативних вмінь були включені вправи спрямовані на розвиток толерантності, емпатійності та здібності до самоуправління у спілкуванні.

Соціально-психологічний тренінг включає 3 етапи. Перший етап - орієнтовний (1-2 години), другий етап - розвиваючий (3-4 години), третій етап - закріплюючий (1-2 години).

Послідовність етапів та вправи для кожного заняття не є догмою, якої ми жорстко дотримуватися. В окремих випадках ту чи іншу вправу ми переносили. В основі програми лежить принцип поетапності розвитку групи й поступовості до більш глибокого розуміння кожним учасником самого себе. Кожне завдання логічно витікає з попереднього і є, в змістовному плані, основою для наступного; одночасно між етапами розвитку групи й завданнями немає чіткої межі.

Окремі етапи, цілі й завдання впродовж тренінгу дублюються для того, щоб сформувати і міцніше закріпити ті чи інші комунікативні навички та уміння, чи детальніше попрацювати з емоційною чи особистісною сферою. Програма тренінгу - своєрідна модель розвитку особистості менеджера, яку в кожному конкретному випадку можна реалізувати по-своєму, виходячи з конкретних цілей.

При виборі тієї чи іншої вправи тренер орієнтувався на кінцевий результат її проведення: зміну стану групи загалом; зміну стану кожного з учасників групи; отримання матеріалу для того, щоб покращити його зміст; етап розвитку групи: чим вона згуртованіша, вільніша, тим більше її учасники відчувають себе невимушено, тим ризикованішими можуть бути банальні вправи; склад групи (стать, вік, уподобання і тощо); час проведення занять: на початку дня доцільно проводити вправи, які дозволяють «розігріти» групу, відключити її від різних проблем та клопотів, що не пов'язані з групою, налаштувати на ситуацію «тут і зараз».

У другій половині дня роботи групи доцільно проводити вправи, які допомагають учасникам тренінгу зняти втому, створити умови емоційної розрядки. З кожним заняттям тренінгу на початку і наприкінці завдання окремі вправи повторюються для того, щоб визначати емоційний стан учасників і проводити індивідуальну й групову рефлексію.

Частину методів, прийомів, вправ та іншого, запозиченого з різних джерел, було модифіковано, а інші використано без змін. Інколи їхня модифікація здійснювалася самими учасниками під час виконання і постановки завдань.

Ефективність соціально-психологічного тренінгу вимірювалась нами в доекспериментальному та післяекспериментальному тестуванні за допомогою стандартизованих психодіагностичних методик. Для підтвердження формуючого ефекту нашого тренінгу, який полягає у підвищенні рівня таких якостей особистості як комунікативна толерантність, емпатійність, комунікативні і організаторські здібності та здібність до самоуправління в спілкуванні ми повторно використовуємо методики дослідження цих якостей у вигляді тестування (констатуючий експеримент другого порядку).

Порівняння результатів доекспериментального та післяекспериментального дослідження дає можливість стверджувати, що проведення формуючих заходів сприяло формуванню комунікативних вмінь менеджерів через розвиток комунікативної толерантності, емпатійності, комунікативних, організаторських здібностей та здібності до самоуправління в спілкуванні.

Отже, після проведення програми ми отримали суттєве покращення досліджуваних показників, що дозволяє зробити висновки про ефективність запропонованої програми соціально-психологічного тренінгу.

Розділ 4. Охорона праці менеджерів

4.1 Навчання с питань охорони праці менеджерів

На сучасному етапі розвитку української держави великого значення набуває підготовка спеціалістів нового профілю - менеджерів, наділених новим економічним мисленням, здатних швидко й ефективно розв'язувати управлінські завдання, оволодівати новими формами співробітництва з зарубіжними партнерами. Професія менеджера порівняно нова в нашому суспільстві, тому проблема підготовки менеджерів висвітлюється переважно зарубіжними авторами (A.Hubert, A.Rohrer, I. Cranfield, I.Novaka, P. Drucker, R. Miles, T. Mosson, T. Stroh S.Cowen,). Проте протягом останніх років у вітчизняній педагогіці з'явилося чимало праць, присвячених проблемі підготовки менеджерів (Ю. Голубєв, В. Дюков, С. Макаров, М. Махмутов, Ю. Морозов, Ф. Русинов, Є. Уткін, В. Яровий). Тематика досліджень зазначених вище авторів є досить широкою, але проблема формування професійної спрямованості менеджерів майже не знаходить відображення в їх працях.

Визначальним у формуванні професійної спрямованості студентів-менеджерів є, на мою думку, початковий етап, який характеризується відсутністю вихідної понятійної бази зі спеціальності. На цьому етапі, як вказується у роботах вітчизняних авторів, присвячених питанням удосконалення процесу викладання дисциплін циклу з охорони праці (В. Биков, О. Бикова, Г. Гогіташвілі, Є. Желібо, В. Заплатинський, О. Запорожець, В. Зацарний, М. Ігнатович, О. Кожем'якін, Г. Кондрацька, В. Лапін, І. Сагайдак, Л. Сидорчук, В. Худолей, В. Шиян та ін.), потреби подальшого розвитку економіки, соціальна направленість державної політики вимагають від вищої освіти підготовки фахівців, які мають у складі професійних якостей здатність забезпечити безпеку у виробничій і поза виробничій діяльності та в умовах надзвичайних ситуацій. Вони наголошують на необхідності вдосконалення державного регулювання викладання даних дисциплін у вищих навчальних закладів шляхом затвердження між галузевого нормативного або хоча б рекомендаційного документа, який чітко визначає основні державні вимоги не тільки до результатів освіти з питань безпеки, але також і до параметрів процесу підготовки та державної атестації студентів вищих навчальних закладів.

У відповідності з Національною доктриною розвитку освіти до складу пріоритетних напрямів державної політики входить розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя. Ці принципи використовуються при підготовці, перепідготовці і підвищення кваліфікації за робітничими професіями в професійно-технічних навчальних закладах; підготовці спеціалістів у вищих навчальних закладах та при навчанні і підвищення кваліфікації працівників та посадових осіб. Стаття 18 «Навчання з питань охорони праці» Закону «Про охорону праці» визначає, що всі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Крім того, працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. А посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці. Зміст та обсяг навчання з питань охорони праці для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації за робітничими професіями в професійно-технічних навчальних закладах визначаються. Типовою навчальною програмою з предмета "Охорона праці", яка передбачає вивчення наступних тем: правові та організаційні основи охорони праці; охорона праці в галузі; основи пожежної безпеки;основи електробезпеки; основи гігієни праці та виробничої санітарії, медичні огляди; надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

Програма навчання посадових осіб коректно доповнює програму підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації за робітничими професіями в професійно-технічних навчальних закладах двома темами: вибухонебезпека виробництва і вибухозахист та управління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварії. Подібну відповідність ми мали би бачити і з програмами нормативних дисциплін з «Основ охорони праці» та «Охорони праці в галузі», так як навчання майбутніх посадових осіб з охорони праці, як правило, здійснюється у вищих навчальних закладах. На жаль, ці програми не погоджені з програмами підготовки і підвищення кваліфікації як за робітничими професіями, так і для посадових осіб.

Навчання студентів з питань охорони праці у вищих навчальних закладах повинно здійснюватись відповідно до галузевих стандартів вищої освіти. Затверджені вже більше 10 років тому навчальні програми нормативних дисциплін складаються із чотирьох розділів: «Основи охорони праці» (31.08.1997 року): правові та організаційні питання охорони праці; основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії; основи техніки безпеки; пожежна безпека; «Охорона праці в галузі» (02.08.1999 року) із галузевим спрямуванням: система управління охороною праці у галузі, її складові та функціонування; проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі; проблеми профілактики виробничого травматизму у галузі; пожежна безпека у галузі.

Наказом МОН України від 07.06.06 № 444 для напряму 0501-«Економіка і підприємництво» була затверджена освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, досліджена і схвалена багатьма представниками десятків навчальних закладів України, в якій об'єднано три курси: «Охорона праці», «Безпека життєдіяльності» та «Цивільна оборона» на модульному принципі під єдиною назвою БЖД. Модульна програма дисципліни «Охорона праці» складається із дев'яти розділів: виробниче середовище та його вплив на людину, предмет і завдання дисципліни; умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування; виробнича шкідливість, методи захисту людини від їх негативного впливу; аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму; основи техніки безпеки; правове і нормативне регулювання охорони праці; державне управління охороною праці в Україні; організація охорони праці на виробництві; економічні аспекти охорони праці. При цьому розгляд важливих питань пожежної безпеки не передбачено.

Зміст цієї програми значно відрізняється як від нормативних, так і програм підготовки посадових осіб і спеціалістів, тому були розроблені відповідні навчальні посібники [1; 2], по яким здійснюється навчання бакалаврів спеціальності «Економіка і підприємництво». На сучасному етапі адаптації вітчизняного законодавства до європейського не можна оминути питання міжнародного співробітництва у галузі охорони праці. Так у розділі 6 «Правове і нормативне регулювання охорони праці» [2] розглянуті міжнародні нормативно-правові акти у галузі охорони праці, які становлять великий практичний інтерес. На жаль, у цих посібниках є і посилання на застарілі нормативно-правові акти, які вже не адаптовані до сучасних економічних умов, що постійно змінюються. Певна неузгодженість нормативних документів викликає протиріччя і потребує додаткових пояснень по їх застосуванню та небажаного збільшення об'ємів навчальних посібників та їх вартості.

Подальші дослідження повинні передбачати пошук оптимальних форм і методів навчально-виховного процесу по збільшенню практичної підготовки з використанням сучасної нормативної бази, розробку спеціальних технологій в межах кредитно-модульної системи формування професійної компетентності фахівців економічного спрямування.

4.2 Профілактика алкоголізму та наркоманії у менеджерів

Закон регулює відносини у сфері профілактики алкоголізму, наркоманії з метою попередження і зменшення вживання спиртних напоїв чи незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, негативних соціальних наслідків і шкоди здоров'ю, що завдається внаслідок зловживання спиртними напоями чи незаконного вживання наркотичних засобів.

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

· алкоголізм - психічні розлади та розлади поведінки особи, зумовлені залежністю її від вживання спиртних напоїв (алкоголю, етилового спирту);

· група ризику - особи з девіантною поведінкою, які внаслідок біологічних, психологічних або соціальних причин перебувають в обставинах, що сприяють вживанню спиртних напоїв чи незаконному вживанню наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, та можуть привести до залежності від цих засобів і речовин; епізодичне вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин - вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин без ознак залежності від них, що приводить до несприятливих наслідків для здоров'я людини, яка їх вживає.

Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю, які не викликають помітного сп'яніння, зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.

Якщо людина систематично вживає алкоголь, то деякий чис вона ще може виконувати свої професійні обов'язки, але все нове сприймає і засвоює погано. Виробниче навчання, оволодіння новою технікою стають неможливими. Сповільнення рухової реакції людини під впливом алкоголю дуже істотне, якщо взяти до уваги сучасні швидкості на транспорті, при роботі з різноманітними механізмами тощо.

Десяті частки секунди, вкрадені алкоголем, стають причиною аварій, нещасних випадків. Вживання алкоголю навіть напередодні робочого дня буває причиною травм. Ще більша ймовірність травм, коли людина з'являється у стані сп'яніння на роботу.

Слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкоголем чи наркотичними речовинами (якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничому процесі), не вважається пов'язаним з виробництвом.

Зловживання спиртними напоями - періодичне або постійне вживання спиртних напоїв в кількості, яка зумовлює ступінь алкогольного сп'яніння особи, що виходить за межі моралі та негативно позначається на міжособистісних стосунках, матеріальному становищі сім'ї, вихованні дітей і може привести до несприятливих наслідків для здоров'я оточуючих.

Медико-соціальна реабілітація - система заходів медичного, соціального, психологічного, педагогічного та іншого характеру, спрямованих на відновлення здоров'я, лікування залежності від алкоголю, наркотичних засобів, профілактику ускладнень та рецидивів алкоголізму, наркоманії, поновлення професійних навичок і соціального статусу особи;

Наркологічна допомога - вид спеціалізованої медичної допомоги, що включає в себе обстеження, консультування, профілактику, діагностику психічних розладів і розладів поведінки, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, хворих на алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію.

Наркоманія - психічні розлади та розлади поведінки особи, зумовлені залежністю її від вживання наркотичного засобу чи психотропної речовини;

Наркотичні засоби - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Незаконне вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин - вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин без наявності медичних показань щодо вживання їх та без призначення лікаря;особа, хвора на алкоголізм, - особа, якій за результатами наркологічного обстеження, проведеного на підставах і в порядку, передбачених законом, встановлено діагноз "алкоголізм";

Особа хвора на наркоманію - особа, якій за результатами наркологічного обстеження, проведеного на підставах і в порядку, передбачених законом, встановлено діагноз "наркоманія";

Протиалкогольне навчання і виховання - обов'язкова складова частина профілактики алкоголізму, спрямована на поширення серед населення знань про причини та прояви алкоголізму, негативні соціальні наслідки і шкоду здоров'ю, що завдається внаслідок зловживання спиртними напоями, способи протидії їх вживанню, а також формування негативного ставлення до вживання спиртних напоїв і набуття навичок ведення здорового способу життя.

Проти наркотичне навчання і виховання - обов'язкова складова частина профілактики наркоманії, спрямована на поширення серед населення знань про причини і прояви наркоманії та токсикоманії, негативні соціальні наслідки і шкоду здоров'ю, що завдається внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, способи протидії їх вживанню, а також формування негативного ставлення до незаконного вживання наркотичних засобів.

Протии алкогольна пропаганда - діяльність фізичних або юридичних осіб, пов'язана з розповсюдженням інформації, спрямованої на формування у населення негативного ставлення до вживання спиртних напоїв і установок на ведення тверезого способу життя, заняття фізичною культурою і спортом.

Протии наркотична пропаганда - діяльність фізичних або юридичних осіб, пов'язана з розповсюдженням інформації, спрямованої на формування у населення негативного ставлення до незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин та установок на ведення здорового способу життя, заняття фізичною культурою і спортом.

Профілактика алкоголізму, наркоманії - система правових, економічних, організаційних, соціальних, медичних, культурних, педагогічних, інших заходів, спрямованих на попередження виникнення алкоголізму, наркоманії та токсикоманії, усунення причин і умов, що сприяють формуванню залежності від них, розвитку можливих негативних соціальних наслідків і шкоди здоров'ю, що завдається внаслідок зловживання спиртними напоями чи незаконного вживання наркотичних засобів, а також медико-соціальну, соціальну і трудову реабілітацію.

Соціальна адаптація та реабілітація - система професійних, педагогічних, соціальних і інших заходів, спрямованих на пристосування особи до прийнятих в суспільстві правил і норм поведінки.

Висновки до розділу 4

На сучасному етапі розвитку української держави великого значення набуває підготовка спеціалістів нового профілю - менеджерів. Професія менеджера порівняно нова в нашому суспільстві, тому проблема підготовки менеджерів.

Визначальним у формуванні професійної спрямованості студентів-менеджерів є, на мою думку, початковий етап, який характеризується відсутністю вихідної понятійної бази зі спеціальності.

Отже стаття 18 «Навчання з питань охорони праці» Закону «Про охорону праці» визначає, що всі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.Крім того, працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Типовою навчальною програмою з предмета "Охорона праці", яка передбачає вивчення наступних тем: правові та організаційні основи охорони праці; охорона праці в галузі; основи пожежної безпеки;основи електробезпеки; основи гігієни праці та виробничої санітарії, медичні огляди; надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

Подальші дослідження повинні передбачати пошук оптимальних форм і методів навчально-виховного процесу по збільшенню практичної підготовки з використанням сучасної нормативної бази, розробку спеціальних технологій в межах кредитно-модульної системи формування професійної компетентності фахівців економічного спрямування.

Цей Закон регулює відносини у сфері профілактики алкоголізму, наркоманії з метою попередження і зменшення вживання спиртних напоїв чи незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, негативних соціальних наслідків і шкоди здоров'ю, що завдається внаслідок зловживання спиртними напоями чи незаконного вживання наркотичних засобів.

Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю, які не викликають помітного сп'яніння, зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.

Якщо людина систематично вживає алкоголь, то деякий чис вона ще може виконувати свої професійні обов'язки, але все нове сприймає і засвоює погано. Виробниче навчання, оволодіння новою технікою стають неможливими. Сповільнення рухової реакції людини під впливом алкоголю дуже істотне, якщо взяти до уваги сучасні швидкості на транспорті, при роботі з різноманітними механізмами.

Слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкоголем чи наркотичними речовинами (якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничому процесі), не вважається пов'язаним з виробництвом.

Висновки

У роботі дано теоретичне обґрунтування та вирішення проблеми розвитку комунікативних умінь менеджерів, що полягае в розробці і впровадженні соціально-психологічного тренінгу. Проведений науково-теоретичний аналіз проблеми та результати експериментального дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Проведений теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури дозволив визначити, що спілкування є однією з нагальних потреб людини, яка живе в суспільстві. Більшість психологів називають таку потребу комунікативною і вважають, що вона виявляється через прагнення людини до розуміння її іншими.

Основні підходи до проблеми спілкування більшість дослідників визначають на основі розуміння зв'язку між категоріями: спілкування, діяльність і взаємодія.

Ми вважаємо, що спілкування можна розглядати як багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, породжений їх потребами у спільній діяльності та спрямований на узгодження та об'єднання зусиль з метою налагодження взаємостосунків та досягнення спільного результату.

Менеджерами називають фахівців, що, використовуючи різні методи і тактику керування, сприяють досягненню чи організацією підприємством визначених цілей. Менеджер здійснює усвідомлену взаємодію з іншими людьми спрямовану на забезпечення їхньої активної та скоординованої участі в досягненні поставленої мети. Саме комунікативна взаємодія формує цілісність організації.

2. Комунікація менеджера переважно являє собою взаємодію з персоналом з метою: одержання або повідомлення інформації, необхідної для якісного виконання функціональних і посадових обов'язків; власне впливу, тобто керування поводженням людей, їхнім станом і відношенням до цілей, задач і іншим особливостей життєдіяльності організації; задоволення власної потреби людини в спілкуванні.

Під комунікацією в нашому дослідженні ми розуміємо здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування, яке з рештою призводить до бажаного результату.

Комунікативні уміння - це відношення єдності, взаємозв'язку, взаємодії, взаєморозуміння, саморозкриття. Завдяки цьому, людина може конкретизувати свою наступну поведінку, замінюючи використані засоби дії новими. Комунікативні вміння здебільшого визначають можливість менеджера у встановленні та підтриманні контактів у спілкуванні, прогнозуванні поведінки і діяльності людей.

Перелік комунікативних умінь менеджера великий. В процесі управлінського спілкування менеджер повинен:

· вміти скеровувати вчинки та логіку мислення інших людей в бажаному напрямку, не вдаючись до примусу;

· у спілкуванні враховувати специфіку стилю, проблем життя людей, у відносинах - особливості людей залежно від їх віку, рівня освіти, ціннісних орієнтацій, загальної культури, національності, мотивів діяльності, кола інтересів;

· вільно володіти мовою;

· правильно формулювати свої думки;

· керувати емоціями;

· зацікавлювати слухачів;

· прогнозувати та управляти поведінкою працівників;

· своєчасно оцінювати психологічний стан колективу;

· використовувати міміку, жести, інтонацію;

· регулювати процес спілкування як між групами, так і на міжособистісному рівні;

· підвищувати свій авторитет;

· встановлювати контакт навіть з малоприємними людьми;

· вести переговори;

· створювати атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння, довіри.

Це “ідеальна” модель, до якої мають прагнути менеджери.

Рівень розвитку комунікативних умінь багато в чому буде визначати ефективність діяльності менеджера, його здатність логічно і аргументовано висловлювати свої думки, налагоджувати сприятливі взаємини зі співробітниками, формувати позитивний соціально-психологічний мікроклімат у колективі. За результатами теоретичного аналізу визначено, що розвитку комунікативних вмінь менеджера може сприяти розвиток комунікативної толерантності, комунікативної емпатії, комунікативних та організаторських здібностей, здібності до самоуправління у спілкуванні.

3. Проведений аналіз основних підходів до вивчення комунікативних умінь менеджерів, його чинників та особливостей розвитку, визначили потребу проведення спеціального емпіричного вивчення цього феномену.

Проведений аналіз основних підходів до вивчення особливостей розвитку комунікативних умінь менеджерів, його чинників та особливостей розвитку визначили потребу проведення спеціального емпіричного вивчення цього феномену у менеджерів. У дослідженні вяли участь 36 менеджерів віком 25-45 років: 30 жінок, 6 чоловіків.

В експериментальному дослідженні застосовувались наступні психодіагностичнимі методики: методика діагностики комунікативної толерантності (Бойко В.В); методика діагностики полікомунікативної емпатії (Бойко В.В); методика вивчення комунікативних і організаторськиз здібностей «КОЗ-1»; методика вивчення здібностей до самоуправління в спілкуванні.

За методикою діагностики комунікативної толерантності ми зясували, що що переважна більшість досліджуваних менеджерів виявили середній і низький рівень комунікативної толерантності. Такі керівники у спілкуванні з підлеглими виявляють недостатній запас комунікативних умінь і навичок (розпочати і підтримати контакт, висловлювати свої думки з урахуванням особистісних особливостей співрозмовника, включатися до групової діяльності та брати в ній участь, уміти вислухати і т.п.), доброзичливі і тактовні, з гарними манерами, вміють справити потрібне враження (сподобатися, викликати співчуття), використовують ефективні способи впливу (дружня порада, прохання), знаходить відповідні форми переконання (посилання на авторитети), проте але гірше адаптуються до нових соціально-економічних умов, відрізняються, більш низькою стресостійкістю.

За методикою діагностики полікомунікативної емпатії ми визначили, що переважна більшість досліджуваних менеджерів виявили середній і низький рівень полікомунікативної емпатії. Ці управлінці орієнтовані на взаємодію, проте потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю і вони мають труднощі в установленні контактів з людьми. Їм властиві сумніви у своїх силах і доброзичливості інших людей, чекання невдачі, прагнення уникати широких контактів, погана орієнтація в ситуації спілкування, неуміння розуміти або приймати індивідуальність інших людей. Нестійкі у проявах приязні, теплих, позитивних почуттів, схильні до іронічних зауважень.

Рівень комунікативних здібностей у досліджуваних менеджерів виявився преважно нижче середнього та середнім. Що стосується організаторських здібностей, то рівень їх розвитку виявився ще гіршим, переважно низьким, нижче середнього та середнім. Такі управлінці поводять себе пасивно, уникають активного впливу на підлеглих, не виявляють ініціативи, фактично усуваються від здійснення функцій керівництва і пов'язаної з цим відповідальності. Нестійкі у проявах критичності, часто займають очікувальну позицію, схильні обмежувати поведінку підлеглих.

За методикою вивчення здібності до самоуправління в спілкуванні ми визначили мобільність та адаптивність в різних ситуація спілкування і виявили, що вони знаходяться, здебільшого, в межах середнього та низького рівнів розвитку. Такі менеджери хоча і схильні бути лояльними до інших, не вміють підлаштовуватись до поведінки партнера, не готови до діалогу, незатні змінювати стиль спілкування в залежності від ситуацій - що і є метою досягнення самоуправління в спілкуванні.

Загалом, досліджувані менеджери виявили недостатній рівень розвитку комунікативних умінь (комунікативної толерантності, комунікативної емпатії, комунікативних та організаторських здібностей, здібності до самоуправління у спілкуванні). Проте, недостатній рівень комунікативних умінь не можна вважати константною особистісною характеристикою і уявляти її як замкнений індивідуальний досвід. Це дозволяє зробити висновок, що досліджувані менеджери потребують подальшої серйозної та планомірної роботи з розвитку комунікативних умінь, що є необхідним для підвищення ефективності управлінського спілкування.

4. Соціально-психологічний тренінг (СПТ) - найефективніший метод для покращення комунікативних вмінь і для набуття навичок міжособистісного спілкування. Методами СПТ є міні-лекції, семінари, а також активні методи (рольові та ділові ігри, дискусії, аналіз комунікативних ситуацій, психогімнастичні вправи тощо) які виступають як сучасні технології процесу підготовки менеджерів. Ефективність СПТ визначається тим, що його учасникам надається можливість безпосередньо в самому процесі спілкування оцінити свою індивідуальність, навички спілкування і відкоригувати їх.

На основі результатів експериментальних досліджень нами розроблено програму соціально-психологічного тренінгу. Програма СПТ розрахована на 15 годин і проводилась протягом двох днів. Така тривалість була зумовлена специфікою розпорядку запланованого дводенного тренінгу. У формувальному експерименті приймали участь 36 менеджерів 25-45 років, з якими проводились тренінгові заняття.

Розроблений нами соціально-психологічний тренінг включає 3 етапи: перший етап - орієнтовний (1-2 години), другий етап - розвиваючий (3-4 години), третій етап - закріплюючий (1-2 години). В основі програми лежить принцип поетапності розвитку групи й поступовості до більш глибокого розуміння кожним учасником самого себе. Кожне завдання логічно витікає з попереднього і є, в змістовному плані, основою для наступного; одночасно між етапами розвитку групи й завданнями немає чіткої межі.

Частину методів, прийомів і вправ було модифіковано автором. Інколи їхня модифікація здійснювалася самими учасниками під час виконання і постановки завдань. При виборі тієї чи іншої вправи тренер орієнтувався на кінцевий результат її проведення: зміну стану групи загалом; зміну стану кожного з учасників групи; отримання матеріалу для того, щоб покращити його зміст; етап розвитку групи; час проведення занять. У другій половині дня роботи групи доцільно проводити вправи, які допомагають учасникам тренінгу зняти втому, створити умови емоційної розрядки. З кожним заняттям тренінгу на початку і наприкінці завдання окремі вправи повторюються для того, щоб визначати емоційний стан учасників і проводити індивідуальну й групову рефлексію.

Ефективність соціально-психологічного тренінгу вимірювалась нами в доекспериментальному та післяекспериментальному тестуванні за допомогою психодіагностичних методик, які мо вже використовували у експериментальному дослідженні (констатуючий експеримент другого порядку).

Після проведення тренінгу ми отримали суттєве покращення досліджуваних показників, що дозволяє зробити висновки про ефективність запропонованої програми. Порівняння результатів доекспериментального та післяекспериментального дослідження дає можливість стверджувати, що проведення формуючих заходів сприяло розвитку комунікативних вмінь менеджерів через розвиток комунікативної толерантності, емпатійності, комунікативних, організаторських здібностей та здібності до самоуправління в спілкуванні.

5. На сучасному етапі розвитку української держави великого значення набуває підготовка спеціалістів нового профілю - менеджерів. Майбутнім менеджерам пропонується типова навчальна програма з предмета "Охорона праці", яка передбачає вивчення наступних тем: правові та організаційні основи охорони праці; охорона праці в галузі; основи пожежної безпеки; основи електробезпеки; основи гігієни праці та виробничої санітарії, медичні огляди; надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

Подальші дослідження повинні передбачати пошук оптимальних форм і методів навчально-виховного процесу по збільшенню практичної підготовки з питань охорони праці з використанням сучасної нормативної бази, розробку спеціальних технологій в межах кредитно-модульної системи формування професійної компетентності фахівців спрямування.

Список використаної літератури

1. Айзенк Г.Дж. Коэфициент интеллекта / Г.Дж.Айзенк. - К., 2011. - 234 с.

2. Андреева Г.М. Социальная психология / Галина Михайловна Андреева. - М. : Аспект Пресс, 1996. - 376 с.

3. Андрушків Б.М. Основи менеджменту / Богдан Миколайович Андрушкін, Олег Євгенович Кузьмін. - Львів : Світ, 1995. - 240 с.

4. Аугустинавичуте А. Соционика : Введение / Аушра Аугустинавичуте. - М., Изд. АСТ, 2008. - 212 с.

5. Аугустинавичуте А. Соционика: Психотипы. Тесты. / Аушра Аугустинавичуте. - М. : Изд. АСТ, 2010. - 240 с.

6. Бодо Ш. Аудіо тренінг «Законы победителей» / Шефер Бодо. - К., 2009. - 25 с. (Пояснювальна записка).

7. Берн Э. Игры, в которые играют люди / Эрік Берн. - М. : 1988. - 420 с.

8. Бехтемиров А.Ф. Тесты самооцінки личности / А.Ф.Бехтемиров. - Первоуральск, 2011. - 115 с.

9. Богословский В. Общая психология / В.Богословский. - Москва : «Просвещение», 2001. - 430 с.

10. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов. - СПб. : Питер, 2000. - 520 с.

11. Бурнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия / Ф.Бурнард. - СПб. : Питер, 2002. - 304 с.

12. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники : Учебное пособие / И.В. Вачков. - 2-е изд ; [ перераб. и доп.] / М. : Изд-во «Ось-89», 2010. - 224 с.

13. Веников А. Теория подобия и моделирования / А.Веников. - Москва : «Высш. школа», 2009. - 160 с.

14. Винер Н. Я - математик / Н.Виннер. - Москва : «Наука», 1999. - 114 с.

15. Вихапский О.С. Менеджмент / О.С.Вихапский, А.И.Наумов. - М. : Гардарика, 2009. - 460 с.

16. Гірняк О.М. Менеджмент : теоретичні основи і практикум : Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / О.М.Гірняк, П.П.Лазановський. - К. : «Магнолія плюс»; Львів : «Новий світ -2000», 2003. - 257 с.

17. Гуленко В. Соционика для руководителя / В.Гуленко, А.Молодцов. - Киев : МАУП, 2009. - 140 с.

18. Гуленко В.В. Менеджмент слаженой команды / В.Гуленко.- М. : ООО Астрель, Транзиткнига, 2005. - 350 с.

19. Гуленко В.В. Основы социоанализа : Методические рекомендации / В.Гуленко, А.Молодцов.. - К. : МЗУУП, 2009. - 230 с.

20. Гуленко В.В. Юнг в школі : Соціоніка - міжвікова педагогіка / В.В.Гуленко, В.П.Тищенко. - Новосибирск : 2010. - 300 с.

21. Денисенков Н.М. Алгоритм идеального разума / Н.М.Денисенков // Искусственный интеллект. - №2, 2001. - С. 15-38.

22. Денисенков Н.М. Дионика : Моделирование экспертных групп выхода из кризисных ситуаций / Н.М.Денисенков // Соционика, ментология и психология личности. - №5, 1998. - С. 15-19 c.

23. Максвел Д. Команда 101 / Джон Максвел. - Минск : ООО «Попурри», 2007. - 211 с.

24. Захаров В.П. Социально-психологический тренинг : Учебное пособие / В.П.Захаров, Н.Ю.Хрящева. - Л .: Изд-во ЛГУ, 2009. - 55 с.

25. Істомін С. Команда от хаоса к единению / С.Істомін, А.Полякова // Журнал [Електроний ресурс]. «Network news@ : 2 (30), 2005.

26. Каганец И. Психологические аспекты в менеджменте / И.Каганец. - Киев-Тернополь-Мандривець, 2009. - 120 с.

27. Казанцев А.К. Практический менеджмент : В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах : Учеб. пособие / А.К.Казанцев, В.И.Подяский, Л.С.Серова. - М. : ИНФРА_М, 2010. - 380 с.

28. Кіров В. Практический менеджмент : Учеб. пособие / В.Кіров, С.Горевалов. - Львів : вид-во Західно-консалтингцентр, 2008. - 275 с.

29. Клюева Н.В. Программы социально-психологического тренинга / Н.В.Клюева, М.А.Свистун. - Ярославль : Яросл. НПЦ «Психодиагностика», 1992. - 66 с.

30. Каганець І. Психологічні аспекти в менеджменті / І.Каганець. - Тернопіль, 1999. - 270 с.

31. Коротаева Е.В. Хочу, могу, умею! Обучение, погруженное в общение / Е.В.Коротаева. - М. : КСП, Институт психологии РАН, 1999. - 224 с.

32. Крегер О. Типы людей и бизнес / О.Крегер, Дж. Тьюсон. - Москва : Персей'Вече'АСТ, 2005. - 120 с.

33. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту / О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник. - К. : Академвидав, 2003. - 440 с.

34. Кучеренко О. Тренинг для подготовки менеджеров-регионалов / О.Кучеренко. - М., 2009. - 98 с.

35. Леви В. Искусство быть собой / В.Леви. - М., 1991. - 174 с.

36. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг / Г.И.Марасанов. - М. : Совершенство, 1998. - 208 с.

37. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К.Маркова. - М., 1996. - 384 с.

38. Мелибруда Е. Я - Ты - Мы : Психологическая возможность улучшения общения / Е.Мелибруда ; Пер. с польского. К.Сергиенко. - М. : Прогресс, 2006. - 256 с.

39. Менеджмент : практические занятия и деловые игры (учебное пособие) / Д.Д.Вачугов. Н.А.Кислякова. - М. : Т.Д. «Злит», 2000. - 342 с.

40. Менеджмент : практические ситуации, деловые игры. Упражнения / Под общей ред. О.А.Страховой. - СПб. : Питер, 2000. - 210 с.

41. Менеждмент : Теоретичні основи і практикум. - К. : «Магнолія плюс», 2008. - 490 с.

42. Молодцов А.В. Соционика для менеджера / А.В.Молодцов. - К. : ИСИО, 2009. - 120 с.

43. Немцов В.Д. Менеджмент організацій : Навч. посібник / В.Д.Немцов, Л.Є.Довгаль, Г.Ф.Сініок. - К. : ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. - 418 с.

44. Новиков В.В. Психология управления / В.В.Новиков, Ю.М.Забродин. - М., 2001. - 511 с.

45. Обозов Н.Н. Психология менеджмента / Н.Н.Обозов. - СПб., 1995. - 600 с.

46. Обозов Н.Н. Психология работы с людьми / Н.Н.Обозов, Г.В.Щекин. - К., 2008. - 385 с.

47. Общение и оптимизация совместной деятельности / Под редакцией Г.М.Андреевой. - М. : 2007. - 297 с.

48. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг / Л.А.Петровская. - М. : Изд-во МГУ, 1999. - 216 с.

49. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга / Л.А.Петровская. - М. : Изд-во МГУ, 1982. - 168 с.

50. Пошукова Т.Й. Психологические исследования. Практикум по общей психологии : Учеб. пособие / Т.Й.Пошукова, А.Й.Догшра, Г.В.Дьяконов. - М. : Институт практической психологии, 2006. - 230 с.

51. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - М., 2010. - 340 с.

52. Родченко В.В., Новак В.О. Менеджмент : Навч. посібник / В.В.Родченко, В.О.Новак. - К. : НАУ, 2001. - 300 с.

53. Романець З.О. Психологія / З.О.Романець. - Львів, 2007. - 406 с.

54. Свенцицький А. Психология управления организацией / А.Свенцицький. - СПб., 2009. - 280 с.

55. Середа Г.К. Инженерная психология / Г.К.Середа. - К. : «Вища школа», 2006. - 230 с.

56. Смит Г.К. Тренинг прогнозирования поведения : тренинг сенситивности / Г.К.Смит ; Пер. с анг. К.Иванов. - СПб. : Речь, 2001. - 256 с.

57. Солдатова Г.У. Жить в мире с собой и другими. Тренинг толерантности для подростков / Г.У.Солдатова и др. - М. : Генезис, 2000. - 112 с.

58. Тарасов В. Персонал - технология : отбор и підготовка менеджеров / В.Тарасов. - Л., 2008. -

59. Тести и методики деловых игр для менеджера : Сборник / А.Б.Боровский, И.А.Грабская. - К. : МЗУУП, 2004. - 260 с.

60. Трейси Б. Шеллен Полное руководство менеджера по продажам / Б.Трейси, М.Франк. - Минск, 2003. - 200 с.

61. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н.П.Фетискин, В.В.Козлов, Г.М.Мануйлов. - М. : Изд-во Института психотерапии. 2002. - 490 с.

62. Фетискин Н.П. Реализация и оценка профессиональных способностей учителя / Н.П.Фетискин. - Кострома, 2005. - 180 с.

63. Хміль Ф.І. Основи менеджменту : Підручник / Ф.І.Хміль. - К. : Академвидав, 2009. - 550 с.

64. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування : Навчальний посібник / І.М.Цимбалюк. - К. : ВД «Професіонал», 2011. - 304 с.

65. Цукерман Г.А. Психология саморазвития / Г.А.Цукерман, Б.М.Мастеров. - М. : Интерпракс, 1999. - 288 с.

66. Шегда А.В. Основы менеджмента : Учеб. пособие. / А.В.Шегда. К. : Товариство «Знання», КОО, 1998. - 370 с.

67. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика и ее методы / Г.В.Щекин. - К. : МАУП, 1992. -

68. Энциклопедия психологических тестов. - М. : Эксмо, 2002. - 650 с.

69. Юнг К. Психологические типы / Карл Юнг. - Москва : Издательская фирма «Прогресс - Универс», 2008.

70. Яценко Т.С. Методу активного социально-психологического обучения : Метод рекомендации для студентов педагогических институтов / Тамара Семенівна Яценко. - ч. 2. - К. : РУМК, 2007. - 56 с.

Додаток

Инструкция. Вам предоставляется возможность совершить экскурс в многообразие человеческих отношений. С этой целью вам предлагается оценить себя в девяти предложенных несложных ситуациях взаимодействия с другими людьми: При ответе важна первая реакция. Помните, что нет плохих или хороших ответов. Отвечать надо, долго не раздумывая, не пропуская вопросы. Свои ответы следует проставлять («V» или «+») в одной из четырех колонок.

Проверьте себя: насколько вы способны принимать или не принимать индивидуальности встречающихся нам людей. Ниже приводятся суждения; воспользуйтесь оценками от 0 до 3 баллов, чтобы выразить, сколь верны они по отношению лично к вам:

баллов - совсем неверно,

- верно в некоторой степени (несильно),

- верно в значительной степени (значительно),

- верно в высшей степени (очень сильно).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Медлительные люди обычно действуют мне на нервы.
2	Меня раздражают суетливые, непоседливые люди.
3	Шумные детские игры переношу с трудом.
4	Оригинальные, нестандартные, яркие личности обычно действуют на меня отрицательно.
5	Безупречный во всех отношениях человек насторожил бы меня.
	ВСЕГО:

* Матеріал подано мовою заповнення досліджуваними

Проверьте себя: нет ли у вас тенденции оценивать людей, исходя из собственного «Я». Меру согласия с суждениями, как и в предыдущем случае, выражайте в баллах от 0 до 3.

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Меня обычно выводит из равновесия несообразительный собеседник.
2	Меня раздражают любители поговорить.
3	Я тяготился бы разговором с безразличным для меня попутчиком в поезде, самолете, если бы он проявил инициативу.
4	Я тяготился бы разговорами случайного попутчика, который уступает мне по уровню знаний и культуры.
5	Мне трудно найти общий язык с партнерами иного интеллектуального уровня, чем у меня.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: в какой мере категоричны или неизменны ваши оценки в адрес окружающих.

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Современная молодежь вызывает неприятные чувства своим внешним видом (прическа, косметика, наряды).
2	Так называемые «новые русские» обычно производят неприятное впечатление либо бескультурьем, либо рвачеством.
3	Представители некоторых национальностей в моем окружении откровенно несимпатичны мне.
4 5	Есть тип мужчин (женщин), который я не выношу.
	Терпеть не могу деловых партнеров с низким профессиональным уровнем.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: в какой степени вы умеете скрывать или сглаживать неприятные впечатления при столкновении с некоммуникабельными качествами людей (степень согласия с суждениями оценивайте от 0 до 3 баллов).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Считаю, что на грубость надо отвечать тем же.
2	Мне трудно скрыть, если человек чем-либо неприятен.
3	Меня раздражают люди, стремящиеся в споре настоять на своем.
4	Мне неприятны самоуверенные люди.
5	Обычно мне трудно удержаться от замечания в адрес озлобленного или нервного человека, который толкается в транспорте.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: есть ли у вас склонность переделывать и перевоспитывать партнера (оценка суждений от 0 до 3 баллов).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Я имею привычку поучать окружающих.
2	Невоспитанные люди возмущают меня.
3	Я часто ловлю себя на том, что пытаюсь воспитывать кого-либо.
4	Я по привычке постоянно делаю кому-либо замечания.
5	Я люблю командовать близкими.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: в какой степени вы склонны подгонять партнеров под себя, делать их удобными (оценка суждений от 0 до 3 баллов).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Меня раздражают старики, когда они в час пик оказываются в городском транспорте или в магазинах.
2	Жить в номере гостиницы с посторонним человеком для меня просто пытка.
3	Когда партнер не соглашается в чем-то с моей правильной позицией, то обычно это раздражает меня.
4	Я проявляю нетерпение, когда мне возражают.
5	Меня раздражает, если партнер делает что-то по своему, не так, как мне того хочется.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: свойственна ли вам такая тенденция поведения (оценка суждений от 0 до 3 баллов).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Обычно я надеюсь, что моим обидчикам достанется по заслугам.
2	Меня часто упрекают в ворчливости.
3	Я долго помню обиды, причиненные мне теми, кого я ценю или уважаю.
4	Нельзя прощать сослуживцам бестактные шутки.
5	Если деловой партнер непреднамеренно заденет мое самолюбие, то я на него тем не менее обижусь.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: в какой степени вы терпимы к дискомфортным состояниям окружающих (оценка суждений от 0 до 3 баллов).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Я осуждаю людей, которые плачутся в чужую жилетку.
2	Внутренне я не одобряю коллег (приятелей), которые при удобном случае рассказывают о своих болезнях.
3	Я стараюсь уходить от разговора, когда кто-нибудь начинает жаловаться на свою семейную жизнь.
4	Обычно я без особого внимания выслушиваю исповеди друзей (подруг).
5	Иногда мне нравится позлить кого-нибудь из родных и друзей.
	ВСЕГО:

Проверьте себя: каковы ваши адаптационные способности во взаимодействии с людьми (оценка суждений от 0 до 3 баллов).

	Ситуации взаимодействия	Баллы
1	Обычно мне трудно идти на уступки партнерам.
2	Мне трудно ладить с людьми, у которых плохой характер.
3	Обычно я с трудом приспосабливаюсь к новым партнерам по совместной работе.
4	Я избегаю поддерживать отношения с несколько странными людьми.
5	Обычно я из принципа настаиваю на своем, даже если понимаю, что партнер прав.
	ВСЕГО:

Обработка и интерпретация данных

Итак, вы ознакомились с некоторыми поведенческими признаками, свидетельствующими о низком уровне общей коммуникативной толерантности. Подсчитайте сумму баллов, полученных вами по всем признакам, и сделайте вывод: чем больше балов, тем ниже уровень коммуникативной толерантности. Максимальное число баллов, которые можно заработать - 135, свидетельствует об абсолютной нетерпимости к окружающим, что вряд ли возможно для нормальной личности. Точно так же невероятно получить ноль баллов - свидетельство терпимости ко всем типам партнеров во всех ситуациях.

Обратите внимание на то, по каким из 9 предложенных выше поведенческих признаков у вас высокие суммарные оценки (здесь возможен интервал от 0 до 15 баллов). Чем больше баллов по конкретному признаку, тем менее вы терпимы к людям в данном аспекте отношений с ними. Напротив, чем меньше ваши оценки по тому или иному поведенческому признаку, тем выше уровень общей коммуникативной толерантности по данному аспекту отношений с партнерами. Разумеется, полученные данные позволяют подметить лишь основные тенденции, свойственные вашим взаимодействием с партнерами. В непосредственном, живом общении личность проявляется ярче и многообразнее.

Диагностика уровня поликоммуникативной эмпатии

Назначение. Опросник содержит 6 диагностических шкал эмпатии, выражающих отношение к родителям, животным, пожилым людям, детям, героям художественных произведений, знакомым и незнакомым людям. В опроснике 36 утверждений, по каждому из которых испытуемый должен оценить, в какой мере он с ним согласен или не согласен, используя 8 вариантов ответов: «не знаю», «никогда» или «нет», «иногда», «часто», «почти всегда», «всегда» или «да». Каждому варианту ответа соответствует числовое значение: 0, 1, 2, 3, 4, 5.

Инструкция. Предлагаем оценить несколько утверждений. Ваши ответы не будут оцениваться как хорошие или плохие, поэтому просим проявить откровенность. Над утверждениями не следует долго раздумывать. Достоверные ответы те, которые первыми пришли в голову. Прочитав в опроснике утверждение, в соответствии с его номером отметьте в ответном листе ваше мнение под одной из шести градаций: «не знаю», «никогда» или «нет», «иногда», «часто», «почти всегда», «всегда» или «да». Ни одно из утверждений пропускать нельзя. Если в процессе работы у испытуемого возникнут вопросы, то экспериментатор должен дать разъяснения так, чтобы испытуемый не оказался сориентированным на тот или иной ответ.

Опросник

1. Мне больше нравятся книги о путешествиях, чем книги из серии «Жизнь замечательных людей».

2. Взрослых детей раздражает забота родителей.

3. Мне нравится размышлять о причинах успехов и неудач других людей.

4. Среди всех музыкальных телепередач предпочитаю «Современные ритмы».

5. Чрезмерную раздражительность и несправедливые упреки больного надо терпеть, даже если они продолжаются годами.

6. Больному человеку можно помочь даже словом.

7. Посторонним людям не следует вмешиваться в конфликт между двумя людьми.

8. Старые люди, как правило, обижаются без причин.

9. Когда в детстве я слушал грустную историю, на мои глаза сами по себе наворачивались слезы.

10. Раздраженное состояние моих родителей влияет на мое настроение.

11. Я равнодушен к критике в мой адрес.

12. Мне больше нравится рассматривать портреты, чем картины с пейзажами.

13. Я всегда прощал все родителям, даже если они были не правы.

14. Если лошадь плохо тянет, ее нужно хлестать.

15. Когда я читаю о драматических событиях в жизни людей, то чувствую, словно это происходит со мной.

16. Родители относятся к своим детям справедливо.

17. Видя ссорящихся подростков или взрослых, я вмешиваюсь.