Формування системи керівництва на промислових підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Формування системи керівництва на промислових підприємствах

Мала Надія Теодозіївна

Львів 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет “Львівська політехніка”, директор навчально-наукового інституту економіки і менеджменту, заслужений працівник народної освіти України

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Герасимчук Василь Гнатович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, декан факультету менеджменту та маркетингу

кандидат економічних наук, професор Яцура Володимир Васильович, Львівський національний університет ім. І. Франка, завідувач кафедри менеджменту

Провідна установа - Одеський національний політехнічний університет, кафедра менеджменту, МОН України, м. Одеса

Захист відбудеться “8” лютого 2006 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, ІV навчальний корпус, ауд. 209-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “30” грудня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Алєксєєв

1. Загальна характеристика роботи

керівник підлеглий мотиваційний трудовий

Актуальність теми. Економічні та соціальні перетворення в суспільстві, зумовлені переходом до ринкових відносин, супроводжуються виникненням непередбачених причинно-наслідкових зв'язків в управлінні виробництвом. З'являються нові функції управління, змінюється структура апарату управління, удосконалюються процеси прийняття управлінських рішень. Сучасне суспільство вимагає пошуку й впровадження інноваційних управлінських методів підвищення ефективності виробництва та формування нового типу керівника, який водночас із врахуванням власних потреб відповідав би потребам часу і суспільства.

Вплив різноманітних чинників на результати функціонування підприємства, його розвитку та становлення виявляється найчастіше у вигляді чисельних зв'язків та стосунків, що виникають у процесі вирішення управлінських завдань. Ефективність діяльності промислового підприємства значною мірою визначається рівнем загального розвитку та компетентності його керівництва, цілеспрямованістю управлінців та стилем їх роботи. Зменшується роль навичок фізичного маніпулювання предметами і засобами праці. Натомість зростає цінність інтелектуальних, моральних, культурних чинників, набувають пріоритетного значення такі риси керівників, як толерантність, уважність, відповідальність тощо.

Формування системи керівництва на промислових підприємствах є актуальним, глобальним питанням сьогодення, оскільки старі пострадянські моделі таких систем вичерпали себе, нові ще є недостатньо сформованими в Україні, а й відтак дослідженими.

Теоретичні та прикладні засади керівництва ґрунтуються на концептуальних положеннях менеджменту, викладених у працях вітчизняних та іноземних науковців, а саме: І. Ансоффа, К. Аржириса, К. Берта, К. Бланшара, Р. Блейка, М.Виноградського, С. Вітковського, В. Врума, М. Вудкока, В. Герасимчука, Ф.Герцберга, В. Гладунського, Д. Гріна, В. Гріфіна, В. Данюка, Г. Дмитренка, П.Друкера, І. Іванової, Л. Карамушки, А. Кібанова, С. Ковалевського, А. Колота, Р.Колпана, А. Кредісова, Ш. Крікпатріка, О. Кузьміна, Р. Лайкерта, Є. Лока, Д.Марча, Б. Мізюка, Т. Мітчела, Дж. Моутон, Ю. Наврузова, А. Нєвалова, Б.Паригіна, Й. Петровича, У. Реддіна, О. Слинька, Р.Стогділа, Ф. Тейлора, Т.Токарського, А. Файоля, Ф. Фідлера, Д. Френсіса, Р. Хауса, П. Херсі, Г. Щокіна, В.Яцури та інших. В опублікованих працях висвітлено погляди авторів на сутність та значення керівництва й лідерства; запропоновано систему оцінювання критеріїв і показників діяльності працівників управління; розглянуто сутність стилів керівництва, їх види, роль та значення; розроблено методичні рекомендації щодо практичного використання стилів керівництва; визначено індивідуальні позиції відносно зазначених проблем.

За наявності великої кількості теоретичних та прикладних розробок спостерігається все-таки нестача робіт, які б акцентували увагу на мотиваційній поведінці керівника, на його взаємодії з підлеглими, комунікативній поведінці та цілеспрямованості управлінця. Зміна характеру управлінської діяльності, впровадження комп'ютерної техніки та сучасних засобів зв'язку спричинили об'єктивну потребу у формуванні системи керівництва, зокрема, в удосконаленні окремих її елементів: розробці теоретичних та методико-прикладних засад формування стилів керівництва та інтегрованих систем оцінювання й моделювання керівної діяльності. Необхідність наукового розроблення окреслених проблем зумовлює актуальність теми та її прикладне значення для діяльності вітчизняних промислових підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження автора проводилось у рамках наукового напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” “Удосконалення систем менеджменту і розвиток міжнародного підприємництва” (номер державної реєстрації кафедральної тематики - 0105u007300). Матеріали дисертаційного дослідження використано при розробці держбюджетної теми ДБ/87 ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (розділ 1 “Формування механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур”, підрозділ 1.8.3 “Симультативна модель планування управлінської діяльності”), номер державної реєстрації - 0104u002289, затвердженої науково-технічною радою університету, протокол № 4 від 24 квітня 2003 року (акт впровадження від 24.10.2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування стилів керівництва, науково-методичних положень щодо оцінювання та моделювання керівної діяльності з огляду на соціально-економічні умови та закономірності функціонування системи керівництва. Реалізація мети дисертаційної роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- систематизувати ознаки класифікації типів керівників і стилів керівництва;

- дослідити існуючі підходи стосовно формування стилів керівництва, запропонувати нові їх варіанти;

- розробити методичні положення щодо дослідження мотиваційної поведінки керівника та стилів його поведінки у процесі взаємодії з підлеглими;

- визначити сутність та закономірність розвитку процесу взаємодії керівника з підлеглим та виявити основні фактори, які істотно на це впливають;

- запропонувати для практичного впровадження на підприємствах модифікований метод оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника;

- удосконалити симультативну модель керівної діяльності.

Об'єктом дослідження є процес керівництва промисловими підприємствами.

Предметом дослідження є методологічні та методичні підходи щодо розроблення основних елементів системи керівництва, а саме: стилів керівництва, методів оцінювання й моделювання керівної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували наукові праці вітчизняних та закордонних вчених, результати теоретичних, дослідницьких, дослідно-аналітичних і прикладних розробок з питань управління, планування, економіко-математичного моделювання, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використано методи системного та порівняльного аналізу (при обґрунтуванні ознак класифікації типів керівників - Розділ 1, підр. 1.2, при систематизації ознак класифікації стилів керівництва - Розділ 2, підр. 2.2), експертного і графічного аналізу (при оцінюванні рівня ефективності трудової діяльності керівника - Розділ 3, підр. 3.1), аналітичного і логічного (при виявленні теоретико-методичних і прикладних проблем формування стилів керівництва, при визначенні сутності й закономірності розвитку процесу взаємодії керівника з підлеглим - Розділ 2, підр. 2.3), економіко-статистичного (при моделюванні керівної діяльності - Розділ 3, підр. 3.2), анкетного методу і методу статистичної обробки отриманих результатів (при дослідженні стилів мотиваційної поведінки керівника та стилів його поведінки у процесі взаємодії з підлеглими - Розділ 2, підр. 2.3). Формування оптимальних прогнозів ефективної керівної діяльності здійснювалось із використанням статистичної комп'ютерної програми Statistica.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено фази циклу взаємодії керівника з підлеглим (депресія, рецесія, пожвавлення, пік), що дало можливість формалізувати динаміку зазначеної взаємодії з урахуванням зовнішніх (інтенсивність взаємодії, тривалість взаємодії, соціально-психологічний клімат, в якому співпрацюють керівник та підлеглий, тощо) та внутрішніх (емоційний стан керівника, його потреби та очікування, що передують взаємодії, наявність почуттів позитивного чи негативного характеру до особистості підлеглого тощо) факторів, які істотно впливають на неї;

удосконалено:

- класифікацію типів керівників та стилів керівництва; доповнено класифікаційну ознаку та різновиди типів керівників за позицією щодо інших інстанцій (принципал, послужливець); доповнено класифікаційні ознаки та різновиди стилів керівництва: за комунікативною поведінкою (PR-діяльнісний, антипатійний, симпатизуючий, творчий, егоцентричний, діловий, емпатійний), за стилем взаємодії з підлеглим (примусовий, ухилювальний, співробітницький, компромісний, поступливий), за цілеспрямованістю (коопераційний, тиранський, дипломатичний, альтруїстичний, домінуючий, егоїстичний, виробничий, підприємницький, пристосувальний), за мотиваційною поведінкою (інноваційний, стратегічний, зважений, регресивний, консультативний), за швидкістю орієнтації в ситуації взаємодії (еластичний, нееластичний, комбінований);

- методичні рекомендації щодо розробки симультативної моделі керівної діяльності, в якій пов'язуються між собою рівень ефективності трудової діяльності керівного персоналу, обсяги реалізованої продукції та прибуток від реалізації продукції з урахуванням значної кількості вибраних чинників, що істотно впливають на функціонування промислового підприємства та дають змогу підвищити обґрунтованість планування керівної діяльності. У цій моделі, на відміну від існуючих, використовуються показники рівня співпраці керівника з колективом та виконання роботи керівником;

набули подальшого розвитку:

- моделі мотиваційної поведінки керівника, його взаємодії з підлеглими, цілеспрямованості та комунікативної поведінки. Розроблені моделі, на відміну від існуючих, враховують різні методичні підходи до формування стилів керівництва та слугують оптимізаційним чинником під час використання нових методів менеджменту, а також задля удосконалення існуючих;

- методичні положення щодо дослідження стилів мотиваційної поведінки керівника та стилів його поведінки у процесі взаємодії з підлеглими, використання яких дає змогу управлінцю проаналізувати власну діяльність та взаємодію з підлеглими, а також надати рекомендації щодо оптимального добору кадрів. Такі положення, на відміну від наявних, у теорії і практиці дозволяють визначати домінуючий стиль поведінки керівника;

- система оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника, яку розширено до чотирьох основних критеріїв: оцінка індивідуальних здібностей та якостей керівника, оцінка авторитету керівника, оцінка співпраці керівника з колективом та оцінка виконання роботи керівника. Запропонована система оцінювання містить побудову графіка на основі оцінюваних показників і дає можливість об'єктивно оцінити професіоналізм та рівень знань керівника, знайти індивідуальний підхід щодо вдосконалення того чи іншого показника, покращення стилю керівництва й методів менеджменту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні методичних рекомендацій стосовно оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівників та симультативної моделі керівної діяльності, дослідження взаємодії керівника з підлеглим та його мотиваційної поведінки. Сформульовані рекомендації складають систему заходів, які спрямовані на підвищення ефективності управлінської діяльності шляхом аналізу та корекції керівної діяльності, вдосконалення методів її оцінювання та планування.

Окремі рекомендації та пропозиції ухвалено для впровадження у Дрогобицькій міській раді (довідка №3-28/3417 від 15.12.2005р.), Дрогобицькій райдержадміністрації (довідка №2/25-2961 від 19.12.2005р.), ТзОВ “Техмонтаж” (довідка №156 від 6.09.2005 р.), ВАТ “Дрогобицький долотний завод” (довідка №2494 від 14.10.2005 р.), ТзОВ “Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)” (довідка № 345 від 18.10.2005 р.), ЗАТ “Джерела Карпат” (довідка № 132 від 10.10.2005 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка” в процесі викладання навчальних дисциплін “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Психологія управління”, “Менеджмент” (довідка № 01-16-71 від 1.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертації та пропонуються для захисту, отримано автором особисто. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом роботи здобувача й становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта `2005” (Дніпропетровськ, Наука і освіта, 2005 р.), на наукових семінарах кафедри загальноекономічної та гуманітарної підготовки Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка”.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях (наукові статті, тези доповідей). У фахових виданнях опубліковано 6 наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, її основний зміст викладений на 178 сторінках основного тексту, який складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Робота містить 21 таблицю, 25 рисунків, список використаних джерел (130 назв) та 2 додатки.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, окреслено мету та основні завдання, предмет та об'єкт, теоретичну й методологічну базу дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні та прикладні засади керівництва на підприємствах” проаналізовано існуючі підходи до визначення понять “керівник” та “керівництво”, “система” та “система керівництва”; наведено ряд відмінностей між керівництвом та лідерством, розглянуто основні елементи системи керівництва; запропоновано типологію керівників.

Система керівництва розглядається як сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів управлінської діяльності, яка об'єднує трудові процеси та на засадах лідерства і влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту, їх трансформацію в управлінські рішення для досягнення цілей. Вона ґрунтується на принципах самоорганізації, синергії й розвитку. Система керівництва є відкритою системою, оскільки її складові взаємодіють не лише між собою, а й із зовнішнім середовищем. Вона характеризується цілісністю, відокремленістю, еластичністю, перспективністю, незалежністю, рівновагою, перетворенням вхідних елементів на вихідні. “Входом” у системі керівництва є всі види ресурсів, “виходом” - управлінські рішення.

Огляд літературних джерел дозволяє виокремити основні елементи системи керівництва, а саме: керівний персонал, форми влади, стилі керівництва, фази циклу міжособистісної взаємодії, методи оцінювання та моделювання керівної діяльності, комунікації, управлінські інновації.

Діяльність керівника як елемент системи керівництва будується у тісному взаємозв'язку з функціонуванням промислового підприємства, центральною фігурою якого є особистість керівника. Аналіз праць, присвячених проблемам керівництва, свідчить про те, що чіткої систематизації якостей, від яких залежить ефективність діяльності керівника, не існує. У всіх роботах, що стосуються психологічних якостей керівника, провідною виступає проблема нових вимог до особистості, що породжені науково-технічним прогресом та ускладненням соціально-психологічних структур.

У табл. 1 наводяться дані, які характеризують склад керівництва та його частку у загальній чисельності працівників за групами підприємств.

На основі аналізу сучасних наукових джерел у дисертації класифіковано типи керівників за рядом ознак: темпераментом, типом мислення, позицією щодо людського фактору, характером діяльності, стилем діяльності, роллю в управлінській діяльності, позицією щодо інших інстанцій, манерою впливу

Матеріали проведених досліджень доводять, що на практиці в чистому вигляді рідко зустрічається той чи інший тип керівника. Менеджер постійно розвиває в собі якості, які є певною комбінацією позитивних рис того чи іншого типу. Але у кожному конкретному випадку можна визначити домінуючий тип.

У другому розділі “Мотиви та стилі в системі керівництва на підприємствах” проаналізовано сучасні підходи до визначення понять “мотив”, “стиль керівництва”, “компетентність керівника”; удосконалено класифікацію стилів керівництва; запропоновано методичні підходи щодо дослідження стилів мотиваційної поведінки керівника, стилів його поведінки у процесі взаємодії з підлеглими; розроблено фази циклу взаємодії керівника з підлеглим; сформовано модель цілеспрямованості керівника та комунікативну модель поведінки керівника.

Таблиця 1 Характеристика керівного персоналу

Назви підприємств	Загальна чисельність керівників, осіб	Загальна чисельність працівників, осіб	Чисельність керівників, %	Частка керівників у загальній чисельності працівників, %
			Керівники вищої ланки управління	Керівники середньої ланки управління	Керівники низової ланки управління
ДГХП “Полімінерал”	65	400	6	52	42	16,25
ТзОВ “Дрогобицька міська друкарня”	3	24	33	34	33	12,5
АТ “НПК-Галичина”	243	1996	6	56	38	12,2
ВАТ “Дрогобицький долотний завод”	181	1558	7	56	37	11,8
ТзОВ “Інтернешнл каттер манюфекче-рер ГмбХ (ІСМ)”	21	157	9	54	37	13,4
ВАТ “Волинська обласна друкарня”	9	96	22	44	34	9,4
ВАТ “Ковельмолоко”	52	480	7	54	39	10,8
ТзОВ “Карпати”	27	221	7	53	40	12,2
ВАТ “Дрогобицький хлібокомбінат”	30	355	7	55	38	8,4

Стиль керівництва розглядається як характерна манера поведінки керівника, що переважає в його управлінській діяльності та за допомогою якої управлінець може впливати на підлеглих і стимулювати їх для досягнення цілей організації. Стиль є елементом системи керівництва й характеризується індивідуальними особливостями, зумовленими особистістю управлінця.

Аналіз літературних джерел і проведені дослідження дозволяють класифікувати види стилів керівництва за наступними ознаками: типом темпераменту, типом мислення, позицією щодо інших інстанцій, методом впливу, рівнем співпраці, стилем взаємодії з підлеглим, мотиваційною поведінкою, цілеспрямованістю, швидкістю орієнтації в ситуації взаємодії, стилем діяльності, характером діяльності, позицією щодо людського фактору, комунікативною поведінкою керівника

На підставі власних досліджень розроблено мотиваційну модель поведінки керівника, яка відображає залежність мотивів управлінця від обраного стилю керівництва

Актуальною є проблема взаємозв'язку між рівнем управління та мотиваційною поведінкою керівника. З метою її вирішення у дисертаційній роботі розроблено методичні підходи щодо дослідження мотиваційної поведінки керівника та проведено тестування серед керівного персоналу. Аналіз результатів дослідження підтвердив припущення про зв'язок між рівнем управління та стилем мотиваційної поведінки керівника.

Розподіл результатів дослідження стилів мотиваційної поведінки керівників у кожній з трьох визначених груп демонструє діаграма: І група - керівники вищої ланки управління; ІІ група - керівники середньої ланки управління; ІІІ група - керівники низової ланки управління.

На основі аналізу сучасних літературних джерел та проведення власних досліджень розроблено модель взаємодії керівника з підлеглими, в межах якої розглядаються будь-які наміри, завдання, цілі, що спрямовують поведінку опонентів (табл. 2). Для зазначеної моделі запропоновано методичні підходи щодо визначення стилів поведінки керівника у процесі взаємодії з підлеглими.

Таблиця 2 Модель взаємодії керівника з підлеглим

Авторитарний стиль управління -------- Ліберальний стиль управління
Орієнтація на досягнення цілей керівника Орієнтація на досягнення цілей підлеглого
Примусовий стиль	Ухилювальний стиль	Співробітницький стиль	Компромісний стиль	Поступливий стиль

На першому етапі дослідження на основі інтерпретації експертних даних, отриманих за допомогою тестування керівників, було складено діаграму, що демонструє розподіл результатів дослідження стилів поведінки керівного персоналу у процесі взаємодії з підлеглими у кожній з трьох визначених груп: І група - керівники вищої ланки управління; ІІ група - керівники середньої ланки управління; ІІІ група - керівники низової ланки управління.

На другому етапі дослідження було проведено тестування підлеглих щодо застосування керівниками певного стилю під час їхньої взаємодії. Слід зазначити, що отримані результати дещо відрізнялися від тих, що виявлені на першому етапі. Це свідчить про неадекватну самооцінку керівником своєї управлінської діяльності, зокрема вияву стилів власної поведінки у процесі взаємодії з підлеглими. Певну роль відіграє і ментальність керівників підприємств - вихідців з Львівського регіону. Керівники виявляють переважно свої, усталені, стереотипні способи “економічної” поведінки, які виражаються в характері їх активності та підприємницьких ініціативах. Тому керівникам усіх рівнів управління необхідно вдаватися до різноманітних варіантів пошуку відповідно позитивного стилю поведінки в процесі взаємодії з підлеглим залежно від конкретної ситуації. Велике значення відтак має уміння обрати саме той стиль, який буде оптимальним у кожному конкретному випадку та відповідатиме цілям промислового підприємства.

Узагальнення літературних джерел та фактичних матеріалів дає можливість стверджувати, що взаємодію керівника з підлеглим слід розглядати як процес, що має свої фази та закономірності розвитку. Не обов'язково проходити весь цикл міжособистісної взаємодії, оскільки вона може відбуватися на будь-якій фазі циклу залежно від ситуації та соціально-психологічного стану опонентів. На динаміку взаємодії керівника та підлеглого впливають як зовнішні фактори (інтенсивність взаємодії, тривалість взаємодії, соціально-психологічний клімат, в якому співпрацюють керівник та підлеглий, тощо), так і внутрішні (емоційний стан керівника, його потреби та очікування, що передують взаємодії, наявність почуттів позитивного чи негативного характеру до особистості підлеглого тощо). Основними індикаторами фаз циклу служать: стиль поведінки керівника у процесі взаємодії з підлеглим, стиль поведінки підлеглого у процесі взаємодії з керівником, результативність взаємодії керівника з підлеглим, рівень досягнення цілей підприємства.

Виходячи із загальних рис міжособистісної взаємодії як циклічних коливань обгрунтовуємо динаміку взаємодії керівника з підлеглим у вигляді чотирьох фаз циклу: рецесія, депресія, пожвавлення, пік (табл. 3).

Таблиця 3 Фази циклу взаємодії між керівником та підлеглим

№ з/п	Назви фаз циклу	Характеристики фаз циклу
1.	Рецесія (спад)	Вказує на виникнення непорозумінь та погіршання взаємин між керівником та підлеглим, що виявляються у складних ситуаціях з приводу різних аспектів діяльності.
2.	Депресія (дно)	Виказує на суттєві протиріччя, які порушують особисті та ділові стосунки між керівником і підлеглим й перешкоджають досягненню виробничих цілей. На цій фазі створюються конфліктні ситуації та несприятливий соціально-психологічний клімат.
3.	Пожвавлення	Сприяє покращенню відносин між керівником і підлеглим та створює максимальну ефективність, спрямовану на досягнення спільної мети.
4.	Пік	Вказує на абсолютне порозуміння між керівником і підлеглим та знаходить вияв у взаємно відносній самостійності, вільній ініціативі всіх співробітників, в їхній загальній спрямованості на досягнення максимальної ефективності виробництва.

Результати такого дослідження дають можливість зробити висновок про те, що фази циклу, стиль поведінки та мотиви, з якими опоненти вступають у взаємодію, знаходяться у складній динамічній взаємозалежності. Знаючи фазу циклу, в якому перебуває керівник та підлеглий, можна прогнозувати й планувати динаміку їх взаємодії, застосовувати оптимальний стиль поведінки кожного щодо конкретної ситуації.

На підставі узагальнення літературних першоджерел розроблено модель цілеспрямованості керівника, яка відображає залежність цілеспрямованості керівника від обраного стилю керівництва та є єдністю трьох основних компонентів: орієнтації на досягнення власних цілей, орієнтації на досягнення цілей підлеглих та орієнтації на досягнення цілей підприємства.

Висока комунікативна компетентність керівника та ефективність загалом комунікативного процесу відіграють важливу роль у діяльності промислового підприємства та його окремих структурних одиниць. Компетентність керівника підприємства розглядається як рівень загальної та професійної підготовки. Розрізняють три види компетентності: комунікативна, інтерактивна та перцептивна. Комунікативна компетентність вказує на об'єктивний обмін інформацією між опонентами за допомогою знаків та символів, за якого інформація передається цілеспрямовано та реалізуються соціальні стосунки оптимально. Інтерактивна компетентність керівника виявляється в організуванні опонентами взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності, досягнення спільної мети. Перцептивна компетентність керівника розглядається як вміння управляти своїм сприйманням та організовувати його, правильно оцінюючи соціально-психологічний настрій партнерів і встановлюючи необхідний контакт.

На підставі аналізу літературних джерел і власних спостережень розроблено комунікативну модель поведінки керівника, котра є єдністю трьох основних компонентів комунікативного процесу (комунікативного, інтерактивного та перцептивного) та виокремлює стилі комунікативної поведінки керівника

Таким чином, на основі проведених досліджень визначено, що на практиці керівник не завжди реалізується в одному стилі керівництва. Частіше зустрічається певна комбінація стилів керівництва, створена окремим менеджером, який прагне використати позитивні риси того чи іншого стилю та послабити, нейтралізувати їх негативні сторони. Проте, у кожному конкретному випадку домінуючим залишається лише один стиль; за умови зміни ситуації можливі адаптація до іншого стилю керівництва або його заміна. Уміння підібрати стиль щодо конкретної ситуації та певного колективу оцінюється за ступенем досягнення поставлених цілей. Тому розроблені моделі можуть стати оптимізуючим чинником при формуванні нових методів управління виробництвом чи удосконаленні вже випробованих.

У третьому розділі “Оцінювання та моделювання керівної діяльності” проаналізовано існуючі підходи до оцінювання керівників та запропоновано власну модель оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника; виділено її основні функції та принципи; розроблено статистичну модель керівної діяльності з урахуванням економічних показників діяльності промислового підприємства.

Оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника є елементом системи керівництва та розглядається як всебічне дослідження його особистості, аналіз змісту трудової діяльності управлінця, що комплексно відображає кінцеві результати використання робочої сили і засобів виробництва за певний проміжок часу та ступінь докладених при цьому інтелектуальних зусиль. Виділено основні функції оцінювання (стимулююча, коригуюча, контролююча) та його принципи (всебічність, систематичність, простота, гнучкість, своєчасність, економічність, об'єктивність, науковість, цілеспрямованість, прозорість).

Ринкові перетворення в Україні спричинили об'єктивну необхідність удосконалення наявних та розроблення нових методів оцінювання керівника. Запропоновано систему оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника за п'ятибальною системою, яка містить чотири групи критеріїв: оцінку індивідуальних здібностей та якостей керівника, оцінку авторитету керівника, оцінку співпраці керівника з колективом та оцінку виконання роботи керівника (табл. 4).

Таблиця 4 Критерії та показники оцінювання ефективності трудової діяльності керівника

Номер критерію	Показники та критерії ефективності трудової діяльності	Номер показника	Бали
			1	2	3	4	5
1.	Оцінка індивідуальних здібностей та якостей керівника
	1. Професійно-кваліфікаційний рівень керівника
	Досвід роботи	1
	Знання в сфері економіки	2
	Знання в сфері техніки та технології	3
	Знання в сфері психології, соціології та педагогіки	4
	Освіта	5
	Конкретні знання в сфері виконуваної роботи	6
	Професійна майстерність	7
	2. Ділові та соціальні якості
	Практичність	8
	Наполегливість	9
	Передбачливість	10
	Дисциплінованість	11
	Рішучість	12
	Ініціативність	13
	Турбота про працівників	14
	Сумлінність	15
	3. Особисті якості керівника
	Здоров'я	16
	Комунікабельність	17
	Справедливість	18
	Скромність	19
	Почуття гумору	20
	Толерантність	21
	Логічність	22
	Інтуїція	23
2.	Оцінка авторитету керівника
	Формальний авторитет	24
	Моральний авторитет	25
	Функціональний авторитет	26
3.	Оцінка співпраці керівника з колективом
	Взаємини з підлеглими	27
	Організація колективної роботи	28
	Вміння ефективно використовувати трудовий потенціал	29
	Своєчасне доведення інформації до працівників	30
	Регулювання конфліктності в колективі	31
	Вміння підібрати стиль щодо ситуації та колективу	32
4.	Оцінка виконання роботи керівника
	Самостійність виконання	33
	Відповідальність за виконання	34
	Швидкість виконання	35
	Складність виконання	36
	Якість виконання	37
	Планування роботи	38

Розрахунок критерію оцінювання ефективності трудової діяльності кожного атестованого керівника у дисертації рекомендовано обчислювати за наступною формулою:

Кі = ? Бі / Пі / Е , (1)

де Кі - і-тий критерій оцінювання ефективності трудової діяльності керівника; Бі - оцінки, які виражені в балах і-того критерію; Пі - кількість показників в і-тому критерію; Е - кількість експертів.

У системі господарської діяльності підприємства важливе місце належить плануванню, що є центральною ланкою будь-якої системи управління. В умовах ринкової конкуренції планування управлінської діяльності керівника стає вирішальною передумовою розвитку підприємства. Основною метою моделювання керівної діяльності є пошук резервів, використання яких дозволило б підприємству досягнути предметної цілі діяльності за максимальної економічної віддачі кожної одиниці використовуваної робочої сили та сукупних витрат на виробництво. Досягнення зазначеної мети забезпечить підприємству можливість виживання в умовах ринку.

У роботі запропоновано модифікацію методу, який базується на симультативній моделі керівної діяльності. Зазначена модифікація проводиться на основі аналізу статистичної інформації, який полягає у відборі чинників, що входять у модель. Така симультативна модель керівної діяльності має вигляд:

; (2)

; (3)

, (4)

де - параметри відповідної регресійної моделі, що визначають зв'язок між екзогенними та ендогенними змінними; - рівень ефективності трудової діяльності керівного персоналу; - прибуток від реалізації продукції; - обсяг реалізованої продукції; - рівень співпраці керівного персоналу з колективом; - рівень виконання роботи керівним персоналом; - рентабельність реалізованої продукції; - боргові зобов'язання; - продуктивність праці одного працівника; - собівартість реалізованої продукції; - витрати на збут продукції; - плинність кадрів; - індекс виконання плану.

За даними бухгалтерської звітності та оцінки рівня ефективності трудової діяльності керівного персоналу, в роботі оцінено параметри моделі (2)-(4) для підприємств з використанням статистичної комп'ютерної програми Statistica. Для моделювання керівної діяльності було використано економічні показники та показники оцінювання рівня трудової діяльності керівного персоналу ВАТ “Дрогобицький долотний завод” і ТзОВ “Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)” за два роки щомісяця (2003-2005 рр.).

Адекватність побудови моделей реальній ситуації оцінено за допомогою коефіцієнтів кореляції та детермінації. Результати розрахунків та статистичні моделі для вищезазначених підприємств наведено у табл. 5.

Таблиця 5 Симультативні моделі керівної діяльності

Моделі керівної діяльності	Коефіцієнти кореляції, R	Коефіцієнти детермінації, R2
Симультативна модель керівної діяльності у ВАТ “Дрогобицький долотний завод”	0,975 0,98 0,996	0,95 0,96 0,992
Симультативна модель керівної діяльності у ТзОВ “Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)”	0,98 0,97 0,98	0,95 0,95 0,96

Слід мати на увазі, що рівень ефективності трудової діяльності керівного персоналу сам по собі, як і будь-який інший, окремо взятий показник симультативної моделі, не може відобразити всієї сукупності явищ, що характеризують керівну діяльність.

Висновок про те, що симультативні моделі керівної діяльності є адекватними, дозволяє здійснити прогнозування обсягів реалізованої продукції, прибутку від реалізації продукції та рівня ефективності трудової діяльності керівного персоналу. Оскільки найбільший вплив на прогнозне значення має останній період (у наведеній моделі - місяць), то передбачаємо тенденції розвитку зазначених підприємств за умови незмінності усіх економічних показників, що містяться у вибірці, крім індексу виконання плану. Для підприємств ВАТ “Дрогобицький долотний завод” та ТзОВ “Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)” вибрано оптимальні варіанти планових значень економічних показників, за дотримання яких зазначені підприємства будуть найуспішнішими (табл. 6).

Таблиця 6 Прогнозні значення показників

Назва підприємства	Індекс виконання плану, %	Рівень ефективності трудової діяльності керівного персоналу, бали	Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.
ВАТ “ДДЗ”	х9 = 1,2	Y1 = 4,47	Y2 = 1217,9	Y3 = 10471,9
ТзОВ “ІСМ”	х9 = 1,1	Y1 = 4,03	Y2 = 113,8	Y3 = 475,8

Зазначимо, що симультативна модель відображає залежність фінансових результатів діяльності підприємства (організації) від рівня ефективності трудової діяльності керівного персоналу, дозволяє здійснювати багатостороннє оцінювання і прогнозування системи показників діяльності підприємства та отримувати повну, достовірну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.

Висновки

У дисертаційній роботі поставлено і вирішено науково-практичне завдання - розроблення теоретичних та методико-прикладних засад формування елементів системи керівництва, а саме: стилів керівництва, інтегрованих систем оцінювання та моделювання керівної діяльності. У результаті проведених дисертаційних досліджень зроблено наступні висновки:

1. Для відображення залежності цілеспрямованості керівника від обраного стилю керівництва розроблено модель цілеспрямованості керівника, яка являє собою єдність трьох основних компонентів: орієнтації на досягнення власних цілей, орієнтації на досягнення цілей підлеглих та орієнтації на досягнення цілей підприємства. Виявлені стилі керівництва рекомендуються для використання керівниками вітчизняних підприємств з метою формування на них нових методів управління виробництвом чи удосконалення вже існуючих.

2. Розроблені методичні положення щодо дослідження мотиваційної моделі поведінки керівника та його поведінки у процесі взаємодії з підлеглим дозволяють керівникам підприємств, підприємцям, менеджерам виявити домінуючий стиль керівництва. Це створює можливості для відбору та розташування кандидатів на керівні посади. Зокрема, у ТзОВ “Техмонтаж” впроваджено методичні положення щодо дослідження моделі взаємодії керівника й підлеглого та мотиваційної моделі поведінки керівника.

3. З метою аналізу впливу комунікативної поведінки керівника на ефективність керівної діяльності розроблено комунікативну модель поведінки керівника, яка містить комунікативний, інтерактивний та перцептивний компоненти комунікативного процесу. Визначені в межах моделі стилі комунікативної поведінки пропонуються для використання керівниками вітчизняних підприємств з метою впливу на підлеглих та стимулювання їх для досягнення цілей підприємства.

4. Керівникам вітчизняних підприємств, підприємцям, менеджерам рекомендується для використання модифікований метод оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника. Запропонований метод дозволяє аналізувати, корегувати керівну діяльність та визначати ступінь відповідності того чи іншого керівника займаній посаді й вимогам організаційної структури підприємства. Зокрема, у ЗАТ “Джерела Карпат” впроваджено систему оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівників, внаслідок чого у ІІІ кварталі 2005 року продуктивність праці зросла на 2%.

5. Розроблені фази циклу взаємодії керівника з підлеглим дозволять керівникам вітчизняних підприємств, підприємцям, менеджерам оцінити міжособистісні стосунки в організації, гармонізувати їх, створити сприятливий соціально-психологічний клімат в колективі та уникнути конфліктних ситуацій.

6. Дослідження діяльності вітчизняних промислових підприємств щодо планування керівної діяльності вказують на відставання методології та технології планування від сучасних інтегрованих систем планування в країнах з розвинутою економікою. Симультативна модель керівної діяльності дає змогу працівникам планово-економічного відділу здійснювати багатостороннє оцінювання й планування системи показників діяльності підприємства та отримувати повну, достовірну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень. У цій системі вперше пропонуються показники рівня співпраці керівника з колективом та виконання роботи керівником.

7. Для підприємств ВАТ “Дрогобицький долотний завод” та ТзОВ “Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)” вибрано оптимальні варіанти планових значень економічних показників, за дотримання яких зазначені підприємства будуть найуспішнішими.

8. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

1. Керівникам вітчизняних підприємств, підприємцям, менеджерам використовувати у своїй діяльності розроблені підходи щодо формування стилів керівництва, багатостороннього оцінювання та моделювання керівної діяльності.

2. Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців зі спеціальності “Економіка і підприємництво” включити до типових програм з дисциплін “Менеджмент”, “Економіка праці та соціально-трудові відносини” розділ “Оцінювання та моделювання керівної діяльності”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1. Мала Н.Т. Моделі поведінки керівника під час взаємодії з підлеглим // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. - № 457. - С. 133-138.

2. Кузьмін О.Є., Мала Н.Т. Динаміка взаємодії керівника з підлеглим та фактори, які впливають на неї // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. - № 517. - С. 11-16. [Особистий внесок здобувача: розглянуто динаміку взаємодії керівника з підлеглим та фази циклу їхньої взаємодії, формалізовано мотиваційний процес через методи менеджменту].

3. Кузьмін О.Є., Мала Н.Т. Сутність та значення керівництва в організації // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. - № 527. - С. 3-9. [Особистий внесок здобувача: запропоновано модель типології керівників за певними ознаками].

4. Мала Н.Т. Комунікації у ході керівництва організацією // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. - № 526. - С. 106-112.

5. Кузьмін О.Є., Мала Н.Т. Методи оцінки ефективності трудової діяльності керівника // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій у регіоні (Збірник наукових праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - 2005. - Вип. 1 (LI). - С. 305-314. [Особистий внесок здобувача: розроблено модифіковану методику оцінки рівня ефективності трудової діяльності керівника].

6. Кузьмін О.Є., Мала Н.Т. Дослідження моделі взаємодії керівника з підлеглим: методичні підходи // Регіональна економіка. - 2005. - № 2(36). - Львів: НАН України, ІРД. - С. 225-231. [Особистий внесок здобувача: розроблено методику дослідження моделі взаємодії керівника з підлеглим].

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

7. Мала Н.Т., Коркуна І.І. Комунікативна поведінка керівника автомобілебудівного підприємства // Щорічний науково-виробничий журнал: Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, поїздів та нафтопроводів, №9, Львів. - 2002. - С. 87-89. [Особистий внесок здобувача: уточнено визначення поняття “компетентність керівника”].

8. Кузьмін О.Є., Мала Н.Т. Мотиви поведінки керівника // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія економічна: Збірник. - Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. - Вип. 2. - С. 200-211. [Особистий внесок здобувача: виокремлено основні фактори, які впливають на поведінку керівника].

9. Мала Н.Т. Оцінка ефективності трудової діяльності керівника // Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта `2005”. - Том 77. Управління трудовими ресурсами. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 52-54.

Анотація

Мала Н. Т. - Формування системи керівництва на промислових підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2005.

Дисертація містить теоретичні положення, методичні рекомендації щодо удосконалення класифікації типів керівників, стилів керівництва. Розроблено мотиваційну модель поведінки керівника, моделі його взаємодії з підлеглими, цілеспрямованості та комунікативної поведінки, в основі котрих лежить формування стилів керівництва. Запропоновано методичні підходи щодо дослідження мотиваційної поведінки керівника та його поведінки у процесі взаємодії з підлеглими. Динаміка взаємодії керівника з підлеглим розглядається як циклічний процес, який має свої фази, закономірності розвитку та враховує зовнішні й внутрішні фактори, що істотно на нього впливають. Проаналізовано існуючі підходи до оцінювання керівників та запропоновано власну систему оцінювання рівня ефективності трудової діяльності керівника; розроблено статистичну модель керівної діяльності з урахуванням економічних показників діяльності промислового підприємства.

Ключові поняття: інтерактивна компетентність, керівник, керівництво, комунікативна компетентність, оцінювання трудової діяльності керівника, перцептивна компетентність, симультативна модель, система керівництва, стиль керівництва.

Annotation

Mala N.T. Forming of a management system at industrial enterprises. - the Manuscript.

The thesis for a competition of candidate of economic sciences degree on speciality 08.06.01 - economy, organizations and management of enterprises - Lviv National University, the Ministry of Education and Sciences of Ukraine, Lviv, 2005.

The thesis contains theoretical propositions, methodical recommendations for improving types of managers and management styles qualification. A motivation model for manager's behaviour, a model of his interaction with subordinates, purposefulness and communicate behaviour, the basis of which is developing management styles, is offered. Methodical approaches to the research of motivating behaviour of a manager and his behaviour in the process of interaction with subordinates are proposed. It is offered to consider the interaction between managers and subordinates as a cyclic process, which has its stages conformities to the laws of development and takes into account inner and outer factors influencing it essentially. The existing approaches to the estimation of managers has been analyzed and own system of estimation of efficiency rate of a manager's working activity is offered; a new statistic planning model of managerial activity talking into consideration economic indices of an industrial enterprise has been developed.

Key words: interactive competence, a manager, management, communicative competence, estimation of a manager's working activity, perceptive competence, simultative model, management system, management style.

Аннотация

Мала Н.Т. Формирование системы руководства на промышленных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2005.

Диссертация включает теоретические положения, методические рекомендации для усовершенствования управленческой деятельности.