Розвиток процесу управління персоналом (на прикладі митної служби України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управління при Президентові України

УДК 35.01:336.24.08

Розвиток процесу управління персоналом (на прикладі митної служби України)

25.00.03 - державна служба

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Стецюк Наталія Миколаївна

КИЇВ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Захист відбудеться 17 травня 2007 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057 м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 12 квітня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Чмига

персонал митний управління кадровий

АНОТАЦІЇ

Стецюк Н.М. Розвиток процесу управління персоналом (на прикладі митної служби України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 - державна служба. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2007.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади процесу управління персоналом митної служби, а також визначено основні шляхи розвитку цього процесу, які мають сприяти підвищенню ефективності кадрової політики Держмитслужби. Запропоновано нове тлумачення поняття “управління персоналом митної служби”, яке відображає складний процес впливу на особовий склад з метою якісного задоволення потреб Держмитслужби у працівниках, а також розкриває специфіку кадрової функції цілеспрямованої управлінської діяльності керівного складу митної служби. Розглянуто історичний аспект організації діяльності митних службовців. Досліджено організаційно-правове підґрунтя управління персоналом Державної митної служби України. На основі функціонально-структурного аналізу запропоновано шляхи розвитку функцій, системи і структури та обґрунтовано заходи щодо вдосконалення технологій управління персоналом митної служби, які сприятимуть підвищенню ефективності і результативності кадрових процесів, формуванню, стабілізації і використанню особового складу митних органів з урахуванням специфіки службової діяльності.

Ключові слова: митна служба, особовий склад митних органів, процес управління персоналом митної служби, функції, система, структура, технології.

Стецюк Н.Н. Развитие процесса управления персоналом (на примере таможенной службы Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.03 - государственная служба. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2007.

В диссертации исследованы основные направления развития процесса управления персоналом таможенной службы Украины как составной части государственного управления. При этом рассмотрены методологические особенности деятельности личного состава таможенных органов. Сформулировано понятие “управление персоналом таможенной службы”, которое отражает сложность процесса влияния на личный состав в целях удовлетворения количественных и качественных потребностей таможенной службы в персонале, а также раскрывает специфику кадровой функций целенаправленной управленческой деятельности руководящего состава таможенной службы. Для этого процесса характерны некоторые особенности прохождения службы в государственных органах власти.

В результате проведённого исследования доказано, что основной составной частью процесса управления персоналом таможенных органов являются системное, планомерно организованное, подкреплённое юридически влияние на формирование, стабилизацию и использование личного состава с помощью комплексной системы взаимосвязанных методов. В диссертационном исследовании внимание сосредоточено на систематизации знаний и теоретическом описании основ управления персоналом таможенной службы как специфической функции субъекта управленческой деятельности - Главы таможенной службы, самым важным объектом которого является личный состав таможенных органов. Исторический анализ организации и развития таможенной службы дал возможность выявить влияние на таможенную сферу изменений системы управления таможенными органами. Реструктуризацию Государственной таможенной службы Украины проводили во избежание дублирования функций, которые выполняют служащие таможенных органов, а также для эффективного использования бюджетных средств на их содержание. Исследование организационно-правовых основ управления персоналом таможенной службы показало, что развитие личного состава направлено на достижение положительных результатов, решение проблем взаимодействия таможенных служащих и граждан в процессе внешнеэкономической деятельности. Функционально-структурный анализ выявил несовершенство системы управления кадрами. Кроме того, в законодательстве Украины нечётко определены порядок и условия принятия на службу в таможенные органы, специализированные учреждения и организации, а также прохождения службы, выплаты заработной платы, социальной защиты.

По нашему мнению, система управления персоналом таможенных органов должна быть гибкой и соответствовать требованиям времени. Этим требованиям отвечает предложенная нами новая система, основу которой составляют три элемента: формирование, стабилизация и использование личного состава. Относительно этой системы целесообразно изменить структуру управления персоналом в таможенной службе, а также создать функциональное управление персоналом таможенной службы и управление развития персоналом таможенной службы, которые подчиняются департаменту роботы с персоналом таможенной службы Украины. Эти изменения дадут возможность избежать дублирования функций на уровнях управлений и отделов роботы с личным составом, улучшить их взаимосвязь, избавить служащих этих отделов от функций, которые должны выполняться на центральном уровне.

Определены основные направления развития технологий управления персоналом таможенной службы: набор личного состава; профессиональная ориентация и адаптация новых работников; профессиональное развитие персонала; оценка и аттестация таможенных служащих; мобильность их перемещения, повышение по службе, устранение от выполнения служебных обязанностей.

Дальнейшему развитию научных исследований в будущем могут способствовать меры по усовершенствованию кадровой роботы в системе таможенной службы, среди которых, по мнению автора, особенно важную роль играет повышение эффективности использования профессионального потенциала таможенных служащих, качества подбора кадров, подготовки, квалификации и улучшения условий труда.

Ключевые слова: таможенная служба, личный состав таможенных органов, процесс управления персоналом таможенной службы, функции, система, структура, технологии.

Stetсyuk N.M. Development process of management by the personnel (for example of custom service of Ukraine). - Manuscript.

Thesis is obtaining a candidate of Science degree in Public Administration on specialty 25.00.03 - Public service. - National academy of Public administration, office of the President of Ukraine. - Kiev, 2007.

Conceptual principles theory and methodology of the process of management by the personnel of custom service and also certainly basic ways perfections of this process which must be instrumental in the effective providing of custom service skilled policy in the thesis. The notion “management by the personnel of custom service” throws lights upon the difficult process of influence on the personnel. The process is characterized by the specific features of passing of service in public organs for pleasure in number and high-quality necessities in the workers of custom service from one side and specific skilled function of purposeful administrative activity of leading composition of custom service from other side. The historical aspect of organization of activity of customs office workers is considered. The organization-legal essential principle of management by the personnel of Government custom service of Ukraine is analyzed. The functionally-structural analysis of functions and system and structure which the ways of perfection. Substantiated measures of development of technologies of management by the personnel of custom service which will be instrumental in the increase of efficiency and effectiveness of skilled processes of forming, stabilizing and use of personnel of customs organs, are offered on the basis of, is the carried out. Taking account the specific of official activity.

Key words: custom organs, personnel of custom organs, process of management by the personnel custom service, functions, system, structure, technologies.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. Україна перебуває на етапі становлення як розвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії. На цьому етапі розвитку державна влада створює державно-управлінський апарат нового типу, здатний працювати в сучасних і майбутніх соціально-політичних та економічних умовах. Це потребує вжиття адекватних заходів щодо забезпечення кількісного і якісного складу високопрофесійного і компетентного персоналу державної служби. Якість процесу управління персоналом органів виконавчої влади, у тому числі і митних органів, впливає на якість кадрового потенціалу Української держави. Соціальна значущість вирішення цього питання полягає в досягненні взаємозалежності якості персоналу державної служби і якості управління сферою суспільного життя, практична - в ефективному використанні кадрового потенціалу держави.

Актуальність теми дисертації зумовлена важливими першочерговими завданнями, пов'язаними з розв'язанням проблеми управління персоналом митної служби на основі розвитку її функцій, системи, структури, технологій в умовах реструктуризації державних органів, яка здійснюється в рамках адміністративної реформи, що відбувається в Україні.

Митна справа є складовою частиною зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до нового Митного кодексу. В контексті економічної інтеграції України до ЄС вона є пріоритетним напрямом згідно із Планом дій Україна - ЄС та Стратегією інтеграції України до ЄС. Особливого значення діяльність Державної митної служби України набуває для забезпечення безпеки в Європі у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, нелегальним переміщенням зброї, технологій подвійного призначення, радіоактивних та наркотичних речовин.

Реалізація завдань та функцій, покладених на митну службу України, залежить від рівня кваліфікації і сумлінності виконання її персоналом своїх службових обов'язків. Службовці-митники виконують одночасно дві головні функції: фіскальну (забезпечення своєчасного й повного внесення до Державного бюджету України коштів від справляння податків, зборів) і правоохоронну (боротьба з контрабандою та іншими порушеннями митних правил). Метою Концепції боротьби з корупцією є створення чіткої системи державного контролю та відповідальності за виконання покладених на особовий склад службових обов'язків. Першочерговим заходом щодо реалізації цієї Концепції є прийняття нових законів з питань розвитку управління персоналом митної служби, зокрема впорядкування відносин між керівником і підлеглими, дотримання персоналом митної служби службової дисципліни та вимог законодавства України. Крім того, аналіз діяльності службовців митних органів свідчить про те, що сучасна система підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації персоналу повною мірою не забезпечує розвиток професійно-етичних якостей та розширення індивідуальних можливостей фахівця-митника.

Здійснення модернізації Держмитслужби України з метою втілення в життя системи принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення економічних інтересів та економічної безпеки доволі складне через відсутність у працівників митної служби системних знань про ці процеси. Намагання розв'язати протиріччя, що виникають у цій сфері, методом спроб і помилок не привели до значного покращання роботи особового складу митних органів щодо реалізації митної політики Української держави. З огляду на це актуальність і важливість дослідження теоретико-методологічних засад управління персоналом митної служби зумовлені низкою методологічних, науково-теоретичних і методичних проблем управління. Апарат наукових досліджень не повною мірою забезпечує функціонально-структурний аналіз становища і прогноз перспектив розвитку персоналу митної служби, науково обґрунтований вибір пріоритетних напрямків та етапів розвитку її системи і структури, практичну розробку цільових комплексних програм розвитку управління кадровими змінами.

Теоретичні і практичні питання розвитку управління персоналом митної служби в Україні майже не досліджені в науці державного управління, що й зумовлює актуальність дисертаційного дослідження здобувача.

Науково-теоретичною базою дисертації слугували праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузі державного управління, кадрової політики державної служби, як В.Б. Авер'янов, О.Ю. Амосов, Г.В. Атаманчук, В.Д. Бакуменко, Ю.П. Битяк, Д.О. Безносенко, О.А. Воронько, В.Є. Воротін, І.А. Грицяк, В.В. Дорофієнко, С.Д. Дубенко, В.М. Князєв, В.О. Козловський, Г.І. Леліков, В.М. Лобас, В.І. Луговий, С.В. Майборода, Ю.Г. Машкаров, О.Г. Мордвінов, Т.В. Мотренко, В.І. Мельниченко, П.І. Надолішній, І.Ф. Надольний, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, Г.С. Одінцова, В.М. Олуйко, М.К. Орлатий, О.П. Осауленко, Л.А. Пашко, Я.Ф. Радиш, В.М. Рижих, В.А. Ребкало, С.М. Серьогін, В.А. Скуратівський, В.В. Цвєтков, В.О. Шамрай, О.С. Шаптало, Б.П. Шаров та ін. Окремі питання щодо працівників митних органів досліджували такі вітчизняні науковці в галузі митної служби, як: В.А. Аргунов, Є.М. Березний, В.В. Бичков, Ф.Л. Жорін, М.М. Каленський, Ю.Д. Кунєв, П.В. Пашко та ін.

Кількість і рівень досліджень у сфері митної служби в сучасній вітчизняній літературі не відповідають стану митного законодавства і теоретичним основам управління персоналом митної служби України. Недостатньо висвітлені в наукових працях питання щодо управління персоналом митної служби України. Відсутній комплексний підхід, що базується правових нормах і стандартах, визначених Конституцією України, Митним кодексом, Кодексом законів про працю, Законом України “Про державну службу” та іншими законами України. У зв'язку з цим дисертаційне дослідження набуває особливого значення, оскільки реалізація його положень у майбутньому сприятиме якісним змінам та систематичному й безперервному підвищенню кваліфікації персоналу митної служби України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідницької роботи кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України “Розроблення теоретичних засад деконцентрації і децентралізації системи виконавчої влади та механізмів збалансування повноважень і відповідальності” згідно з комплексним науковим проектом академії “Державне управління та місцеве самоврядування” (державна реєстрація № 0103U006819), одним із виконавців якого на громадських засадах була дисертант.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних підходів до процесу управління персоналом та його розвитку на прикладі митної служби України.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

теоретично обґрунтувати поняття і сутність управління персоналом митної служби та проаналізувати рівень наукового розроблення досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі;

з'ясувати ступінь впливу історичних змін в управлінні митними органами на сучасний стан розвитку процесу управління персоналом митної служби України;

проаналізувати організаційно-правове підґрунтя управління персоналом Державної митної служби України;

здійснити функціонально-структурний аналіз управління персоналом митної служби України;

установити шляхи удосконалення кадрових функцій митної служби;

визначити відповідно до запропонованої системи управління персоналом митної служби України основні напрями розвитку її кадрової структури;

обґрунтувати можливості застосування та розвитку кадрових технологій щодо елементів системи управління персоналом митної служби України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі державного управління митними органами України.

Предметом дослідження є розвиток процесу управління персоналом митної служби України.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що аналіз роботи із персоналом митних органів дасть змогу розробити практичні рекомендації щодо розвитку процесу управління ним. Упровадження запропонованих теоретичних розробок, положень, висновків та рекомендацій, отриманих у процесі дисертаційного дослідження, сприятиме визначенню напрямів розвитку функцій, системи, структури, технологій управління персоналом Держмитслужби України.

Методи дослідження. У роботі використана система загальнонаукових та спеціальних емпіричних і теоретичних методів дослідження. З метою виявлення тенденцій в управлінні персоналом митних органів застосовувалися такі емпіричні методи, як спостереження, опис, порівняння, індуктивне узагальнення. Для встановлення й узагальнення методів, принципів та закономірностей процесу управління персоналом митних органів використовувалися такі теоретичні методи: аналіз і синтез, зокрема дослідницькі можливості статистичного аналізу, індукція і дедукція, класифікація і систематизація, узагальнення, аналогія. Методологічною основою дослідження є загальний науковий метод, діалектичний та системний методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат щодо управління персоналом. У процесі дослідження створення та розвитку діяльності митних органів України застосовувався історичний метод, у процесі вивчення законодавства, що регламентує роботу з персоналом митної служби, визначає його права та обов'язки, забезпечує соціальний захист персоналу митної служби, - системний, формально-логічний, логічно-нормативний методи. Аналіз сучасного стану розвитку інфраструктури Держмитслужби України, структурно-функціональний аналіз управління персоналом митної служби здійснювалися з допомогою системного методу, аналіз організації штатної роботи з персоналом - з допомогою статистичного.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці авторської концепції розвитку процесу управління персоналом митної служби, яка може бути застосована в практичній діяльності Державної митної служби України та в подальших наукових розробках і визначається насамперед тим, що

уперше:

здійснено комплексне дослідження розвитку процесу управління персоналом митної служби України, що дало змогу сформувати низку базових тверджень теорії державного управління митною сферою та теорії державної служби;

сформульовано визначення категорії “управління персоналом митної служби” як цілеспрямованого процесу взаємопов'язаних дій та активного впливу керівників на особовий склад митних органів з метою забезпечення вчасного та якісного виконання посадовими особами основних завдань, вимог законодавства з питань митної справи, а також задоволення кількісних і якісних потреб у персоналі;

удосконалено:

термінологічний апарат системи державного управління митною службою, зокрема уточнено поняття “митний орган”, “персонал митної служби”, “кадри митної служби”;

кадрові функції: мотивування, планування, організовування, контролювання, облікування, координування, регулювання роботи з персоналом митної служби України;

систему управління персоналом митної служби України як складову комплексу заходів щодо формування, стабілізації і використання потенціалу державних службовців-митників;

кадрову структуру митної служби України шляхом реорганізації Департаменту кадрової роботи у Департамент роботи з персоналом митної служби та створення Функціонального управління персоналу митної служби і Управління розвитком персоналу митної служби;

кадрові технології митної служби України для забезпечення професійного відбору, професійної орієнтації та адаптації, професійного навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації), оцінки і атестації, мобільності (руху) персоналу;

набули подальшого розвитку:

визначення й обґрунтування об'єктивних закономірностей і тенденцій процесу управління персоналом митної служби, а також організаційно-правових заходів щодо розвитку процесу управління персоналом митної служби;

змістове наповнення поняття результативності управління персоналом митної служби.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження впроваджено в роботу з кадрами Бориспільської митниці при розробленні проекту “Стратегії розвитку митної служби України на період до 2015 року” з метою виконання рішення колегії від 9 лютого 2006 р. (наказ Держмитслужби України від 16 лютого 2006 р. № 125). Зокрема, внесені пропозиції щодо розробки стратегії професійного розвитку і раціонального використання кадрового потенціалу Бориспільської митниці до Проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про концепцію модернізації діяльності митної служби України” (лист Держмитслужби України від 4 липня 2005 р. № 11/1-8/7852) (довідка про впровадження від 19 травня 2006 р. № 06-17/856). Основні положення дисертаційного дослідження застосовуються в навчальному процесі під час проведення лекцій і семінарських занять зі студентами спеціальностей “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” та “Менеджмент організації” спеціалізації “Менеджмент митної справи” Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету з навчальних дисциплін “Управління персоналом”, “Організація праці менеджера”, “Митна справа”, “Основи менеджменту”, “Стратегічне управління”, “Стратегічний менеджмент” (довідка про впровадження від 23 травня 2006 р. № 114), а також зі слухачами Національної академії державного управління при Президентові України з навчальних дисциплін “Організаційно-правові засади державного управління в Україні”, “Теорія та історія державного управління”, “Кадрова політика і державна служба”, “Стратегічне планування” (довідка про впровадження від 3 травня 2006 р. № 128).

Здійснене дисертаційне дослідження створює передумови для подальшої розробки проблематики результативності управління персоналом державних органів. Сформульовані пропозиції та висновки можуть бути використані: в науково-дослідницькій роботі - для подальшої розробки теорії державного управління митною сферою та теорії державної служби; у правотворчості - як теоретичний матеріал для вдосконалення законодавчої бази й перспективного розвитку митної сфери на основі митного законодавства, зокрема Митного кодексу України, відповідних постанов Кабінету Міністрів України; у практичній діяльності митної служби - для спрямування запропонованих заходів на підвищення ефективності роботи з особовим складом; у навчальному процесі - для підготовки та викладання відповідних навчальних дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження виконане, обговорене і схвалене на кафедрі державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Шляхи удосконалення управління персоналом державної служби в контексті інтеграції України в Європейський Союз” (Київ, 2003); “Вдосконалення системи кадрового забезпечення державного управління інформаційними ресурсами” (Київ, 2005) та ін.

Публікації. Основні результати, отримані дисертантом у процесі роботи над темою дисертації, викладені у восьми наукових публікаціях, з яких 6 статей надруковані у фахових виданнях.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Висновки і результати роботи отримані й сформульовані автором самостійно. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавтору.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 239 сторінок, з них 180 сторінок основного тексту, 17 додатків розміщено на 29 сторінках. Список використаних джерел містить 300 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, проаналізовано ступінь розробленості проблеми управління персоналом митної служби, визначено мету й завдання дисертації, її методологічне й теоретичне підґрунтя, сформульовано гіпотезу дослідження, визначено його об'єкт і предмет, наведено характеристику використаних методів дослідження, сформульовано наукову новизну отриманих результатів та розкрито їх практичне значення, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів роботи, публікації за темою дослідження, структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади управління персоналом митної служби” - досліджено ступінь наукової розробки проблеми управління персоналом митної служби на основі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних авторів, його ключові поняття та методологічні особливості.

У розділі здійснено аналіз сучасної наукової літератури щодо таких питань: теоретико-методологічні засади державного управління, управління персоналом державної служби; загальні положення про діяльність митних органів в Україні; аспекти виникнення і розвитку митних органів України. Вивчення сучасної, наукової, вітчизняної і зарубіжної літератури, авторефератів дисертацій та інших наукових джерел свідчить про те, що з наукового погляду проблема управління персоналом митної служби залишається малодослідженою. Проаналізувавши численні публікації, присвячені роботі митної служби України, дисертант доходить висновку, що переважна більшість досліджень має суто галузеву спрямованість. Фактично прикладні розвідки фахівців митної галузі значно випередили дослідження відповідних теоретичних положень з державного управління та державної служби. Недостатня дослідженість науковцями питань розвитку процесу управління персоналом митної служби України дещо стримує його подальший ефективний розвиток та певною мірою ускладнює адаптацію персоналу до загальних змін, пов'язаних з модернізацією Державної митної служби України.

Комплексний розгляд цієї проблеми дає змогу визначити основні напрями щодо вдосконалення процесу управління персоналом митної служби як складової частини системи управління Держмитслужби і сформувати низку базових положень теорії державного управління митною сферою та теорії державної служби. Аналіз ступеня наукового розроблення проблеми управління персоналом митної служби у вітчизняній і зарубіжній літературі здійснювався в напрямі обґрунтування теоретичних основ визначення сутності та змісту управління персоналом та розкриття його методологічних засад. Теоретично обґрунтовано основи управління персоналом Державної митної служби України як специфічної функції суб'єкта управлінської діяльності - Голови митної служби, основним об'єктом якої є особовий склад митних органів.

Сформульовано визначення та розглянуто сутність категорій “управління”, “персонал”, “процес управління персоналом”, “митний орган як структурна частина митної служби”, “управління персоналом митної служби” в широкому і вузькому розумінні. Науково обґрунтовано поняття та сутність управління як цілеспрямованої діяльності керівників щодо розробки концепції, політики, системи, структури, функцій, технологій управління державними службовцями-митниками. Категорію “митний орган” розглядаємо як організаційно-правовий інститут практичного здійснення компетенції як сукупності завдань, функцій і повноважень, визначених державною митною службою України, Митним кодексом та іншими законами України. Зміст поняття “персонал митної служби” визначаємо як весь особовий склад митних органів (що працює на постійній основі та тимчасові працівники). Під поняттям “кадри митної служби” слід розуміти спеціально підготовлених і професійно зайнятих у митній справі митних службовців. Зазначається, що сутність поняття “управління персоналом” розкрита вітчизняними науковцями в основному лише щодо установ, організацій та підприємств, що не враховує особливості проходження митної служби. Зважаючи на це пропонується визначення категорії “управління персоналом митної служби” як особливої професійної діяльності керівного складу митної служби для задоволення кількісних і якісних потреб Держмитслужби в персоналі. Основним змістом управління персоналом митної служби є системний, планомірно організований, юридично закріплений вплив на особовий склад через комплексну систему взаємопов'язаних методів, спрямованих на оптимальне формування, професійну стабілізацію і раціональне використання особового складу митних органів. Процес управління персоналом митної служби умовно розглядається як сукупність функцій управління особовим складом митних органів.

У розділі застосовано методологічні підходи, на основі яких з'ясовано, що тільки інтеграція пізнавальних засобів дає можливість розкрити об'єктивний механізм взаємовідношення функціонального змісту діяльності персоналу митної служби та її структурних форм, а також існуючих численних взаємозв'язків і взаємозалежностей кадрової системи. При цьому найбільш ефективним виявився системний підхід, за допомогою якого розглянуто всі основні аспекти системних категорій діяльності персоналу митної служби. Методологію управління персоналом митної служби в дисертаційному дослідженні розкрито як сукупність принципів, норм, методів практичної діяльності щодо управління особовим складом митних органів. Ідеальне, уявне передбачення результату діяльності особового складу забезпечує ефективну реалізацію цілей митного органу. Результативності самого процесу управління персоналом митної служби можна досягти, по-перше, якщо кількість особового складу працівників митних органів буде відповідати його високим, професійним, діловим якостям; по-друге, за умови підвищення компетентності дисциплінованого відповідального за доручену справу особового складу; по-третє, завдяки використанню фізіологічно-психологічного і творчого потенціалу особи митника.

Робиться висновок, що дослідження теоретико-методологічних засад управління персоналом митної служби підтвердило наявність “білих плям” в існуючій системі управління особовим складом митних органів, яка неспроможна справляти стабілізуючий вплив на процес управління. Найважливіша функція персоналу митної служби полягає у виконанні специфічних обов'язків, які відносно чітко формально закріплюються у положеннях, посадових інструкціях та інших документах. Основний зміст державно-службових відносин персоналу митної служби визначає сукупність обов'язків, прав, обмежень, гарантій та соціального забезпечення відносно посади, яку обіймає кожний працівник митного органу, є похідним від функцій і завдань митної служби.

У другому розділі - “Аналіз процесу управління персоналом Державної митної служби України” - розглянуто історичні передумови розвитку діяльності митної служби України та здійснено функціонально-структурний аналіз управління персоналом Держмитслужби.

Застосовуючи системний метод, автор акцентує увагу не тільки на організаційно-правових та функціонально-структурних засадах побудови митної служби, а й на реальному функціонуванні особового складу митних органів та динаміці його розвитку. Це означає, що емпірична база була значно розширена за рахунок аналізу реальних управлінських дій щодо особового складу в системі митних органів та фактичних результатів діяльності як митної служби, так і її персоналу.

У розділі здійснено історичний огляд передумов виникнення та організації діяльності митної служби в Україні. Зазначається, що про складний розвиток митних органів в Україні свідчать факти існування основних правових документів, що регулювали митну діяльність, - митних статутів, які приймалися у 1819, 1842, 1857, 1882, 1892, 1904 та 1910 рр. Вартий уваги митний статут 1857 р., яким удосконалювалася структура митних установ. У зв'язку з цим підвищилися вимоги і до працівників митниць. Зокрема, начальниками митних округів і керівниками митниць не могли бути призначені особи, які до цього не служили в митних органах, що зумовлювалось потребою митної служби в досвідчених, таких, що зарекомендували себе на практиці, гідних довіри чиновниках. На захист митника були спрямовані вимоги закону, що визначали грошовий штраф на користь скарбниці за невиконання митних положень, у разі образи митника чи вчинення йому опору вводилась кримінальна відповідальність. Митна реформа, яка проводилась на початку ХХ ст., передбачала формування місцевих митних правлінь та створення інспекторських дільниць. Управляв дільницею митний інспектор, права й обов'язки якого були чітко визначені. Характерно, що спочатку були детально розроблені закони, інструкції, посадові обов'язки, а потім проведено реформу. Департамент митних зборів розпочав у 1918 р. роботу з нормотворчого та організаційного забезпечення митних органів України. Заслуговує на увагу Митний кодекс СРСР, прийнятий у 1928 р., який чітко визначав повноваження Головного митного управління Міністерства зовнішньої торгівлі, реорганізованого у 1986 р. в Головне управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР з правами самостійного органу державного управління і статусом союзного відомства. У період зовнішньополітичної реформи 1986-1991 рр. почався новий етап розвитку митної системи. Логічним завершенням цього періоду стало прийняття в 1991 р. Постанови про створення Державного митного комітету України, на базі якого 29 листопада 1996 р. було сформовано Державну митну службу України (ДМСУ). Аналіз нормативно-правових актів ДМСУ показав послідовність створення та розвитку інфраструктури Держмитслужби. Зроблено висновок, що завдяки реорганізації ДМСУ вдосконалено організаційну структуру і досягнуто централізації управління митною системою, зміцнення виконавської дисципліни, мобільності митних підрозділів, посилення митного контролю.

Досліджено організаційні процеси, що відбуваються в системі управління митними органами. Зазначається, що оскільки реорганізація системи управління персоналом митної служби повністю не завершена, то вона постійно вдосконалюється, розвивається. У розділі проаналізовано організаційно-правове підґрунтя управління персоналом Державної митної служби України. Установлено, що одним із пріоритетних напрямів роботи Держмитслужби за останні три роки було формування системи управління митними органами. Головні зусилля у цьому напрямі зосереджено на забезпеченні вчасного та якісного виконання посадовими особами основних завдань, вимог законодавства щодо митної справи.

На підставі аналізу основних показників роботи з особовим складом робиться висновок, що останнім часом вживалися заходи щодо вдосконалення системи підготовки і перепідготовки працівників митної служби, заміни керівників митних органів, які непрофесійно виконували обов'язки і мали низькі показники праці, оптимізації організаційно-штатної структури, перерозподілу функціональних повноважень між вищими посадовими особами. У зв'язку з цим проведена позачергова атестація працівників департаменту з митних правопорушень відділень і служб боротьби з контрабандою митних органів.

Здійснено функціонально-структурний аналіз управління персоналом митної служби на основі дослідження виконуваних завдань і функцій, що покладаються на особовий склад митних органів України. Визначено ієрархічні зв'язки між структурними елементами системи управління кадрами. Виділено такі основні структурні елементи, притаманні системі управління кадрами Держмитслужби, як: формування суспільно-політичних і державно-правових передумов взаємозв'язку державного апарату із громадянами, учасниками зовнішньоекономічних відносин; складання реєстру державних посад службовців митних органів на основі кваліфікаційних вимог; класифікація фінансових і матеріальних витрат за окремими видами посад службовців-митників та на утримання державного апарату митної служби; створення умов добору персоналу в митну службу; встановлення порядку проходження митниками державної служби; статистичний облік державних службовців-митників; організація процесів підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців-митників; забезпечення соціального захисту працівників Держмитслужби. Всі елементи управління персоналом митної служби взаємопов'язані і взаємозумовлені. Помилки, допущені в процесі реалізації хоча б одного елемента роботи з особовим складом, породжують труднощі при виконанні посадовими особами завдань Держмитслужби. Подолання таких труднощів потребує вдосконалення функціонування всієї системи управління персоналом митної служби та одночасної оптимізації управлінських відносин персоналу в процесі проходження митної служби.

Стверджується, що в процесі структурних перетворень в управлінні Державною митною службою України необхідним є вирішення питань щодо розвитку функцій, системи, структури, технологій управління особовим складом митних органів. Історичний досвід свідчить про те, що результативними будуть кадрові зміни за умови розробки та реалізації проектів, програм, законодавчих актів, положень, інструкцій тощо, які мають чітко регламентувати та регулювати функції митних органів і особового складу.

У третьому розділі - “Основні напрями розвитку процесу управління персоналом митної служби” - визначені напрями розвитку основних функціональних елементів системи управління персоналом митної служби і формування її ефективної організаційної структури та обґрунтовані найважливіші заходи щодо вдосконалення кадрових технологій.

Установлено, що лише комплексний підхід до одночасного розвитку процесів формування, стабілізації і використання персоналу сприятиме покращанню функціонування всієї системи управління персоналом митної служби. У розділі доведено, що мотивування персоналу митної служби можна підвищити, якщо забезпечити відповідний рівень оплати праці службовців-митників, диференціювати її розміри, що сприятиме їх заохоченню до кар'єрного зростання в межах митного органу і підвищенню інтенсивності та продуктивності праці. Процес організовування роботи з персоналом митної служби можна вдосконалити, об'єднавши відокремлених виконавців певних посадових обов'язків у роботоздатну систему та створивши для них оптимальні сучасні робочі місця. Досконалість процесу планування роботи з персоналом досягається за умови раціонального вибору стратегічних і тактичних цілей управління персоналом митної служби, процесу контролювання - за умови постійної перевірки відповідності якості виконаної роботи керівником поставленим вимогам, здійснення періодичного самоконтролю підлеглими і покращання системи їх оперативної звітності, а також уважного спостереження за дотриманням дисципліни під час виконання службових обов'язків. Установлення раціональних комунікативних зв'язків, забезпечення постійної взаємодії між підсистемами митної служби, єдності дій посадових осіб сприятиме вдосконаленню координування роботи з персоналом. Облікування фактів, підтверджених службовими документами, щодо особового складу митних органів буде ефективним за умови створення довершеної з технічного погляду інформаційної системи. Процес правового регулювання діяльності державних службовців-митників можна вдосконалити шляхом чіткого закріплення нормативних, обов'язкових до виконання правил, розробки нових посадових інструкцій та введення персональної відповідальності у разі відхилень від норм при здійсненні посадових обов'язків.

У розділі визначено основні напрями розвитку системи і структури управління персоналом митної служби. Запропоновано новий варіант організації кадрової системи і формування нової кадрової структури. Персонал Державної митної служби України класифіковано згідно з ієрархією рівнів управління таким чином: найвищий управлінський персонал, вищий управлінський персонал, керівний персонал, виконавчий персонал. Пропонується створити сучасну ефективну і гнучку систему управління персоналом митної служби, яка містить такі підсистеми: формування персоналу (підсистеми професійного відбору і профорієнтації та адаптації), стабілізація персоналу (підсистеми професійного навчання і оцінки та атестації), використання персоналу (підсистема мобільності).

На підставі функціонально-структурного аналізу управління кадрами Держмитслужби в кадрову структуру вносяться такі зміни. По-перше, передбачається реорганізація Департаменту кадрової роботи і на його базі створення Департаменту роботи з персоналом митної служби; по-друге, формування Функціонального управління персоналом митної служби, яке буде безпосередньо підпорядковане Департаменту роботи з персоналом митної служби; по-третє, створення Управління розвитку персоналу митної служби, що сприятиме запобіганню дублювання функцій і встановленню рівноваги між централізацією і децентралізацією управління персоналом Держмитслужби.

У розділі обґрунтовано основні заходи щодо вдосконалення технологій управління персоналом митної служби, широкий спектр кадрової діяльності: від прийому до виходу на пенсію. Дослідження реальних процесів роботи з особовим складом митних органів дало змогу виділити такі напрями розвитку кадрових технологій: професійного відбору; професійної орієнтації та адаптації; професійного навчання (підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації); мобільності (переміщення, переведення, підвищення, усунення від виконання службових обов'язків тощо) персоналу митної служби.

Таким чином, аналіз роботи із службовцями митних органів показав необхідність розвитку процесу управління персоналом митної служби у трьох напрямах: удосконалення кадрових функцій, кадрової системи і структури, кадрових технологій. Більш результативного використання особистісного потенціалу кожного службовця-митника можна досягти шляхом конкретизації його ціннісних орієнтацій, підвищення рівня працездатності та творчого потенціалу, розвитку інтелектуальних та пізнавальних здібностей, набуття професійних знань, умінь, навичок.

Керівництво митної служби має обов'язково подбати про виконання державною владою зобов'язань щодо митної сфери, до яких належить чітке спрямування діяльності особового складу і вдосконалення всіх законодавчих правил щодо неухильного дотримання непорушних громадських прав учасників зовнішньоекономічних відносин.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні процесу управління персоналом митної служби. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дають підстави зробити такі висновки та внести деякі пропозиції.

1. На основі аналізу наукових літературних вітчизняних та зарубіжних джерел з проблематики дисертаційної роботи встановлено, що до цього часу питання розвитку процесу управління персоналом митної служби системно і комплексно не досліджувались, хоча окремі аспекти, зокрема управління кадрами державної служби, митної справи, реформування Державної митної служби України, привертали увагу провідних вітчизняних науковців. Однак у дисертації увага акцентується на систематизуванні знань та теоретичному обґрунтуванні засад управління персоналом митної служби.

Процес управління персоналом митної служби як багатоцільова і складна діяльність має передбачати і прогнозувати можливі зміни щодо особового складу; відповідати цілям Держмитслужби; враховувати наслідки впливу особового складу на митний орган; органічно структурувати елементи системи управління персоналом митної служби; мотивувати діяльність службовців-митників на досягнення цілей Держмитслужби; забезпечувати необхідні темпи розвитку персоналу митної служби. Поняття “управління персоналом митної служби” розглядається в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні цей термін визначається як процес взаємопов'язаних дій та активний вплив посадових осіб, спрямований на забезпечення вчасного і сумлінного виконання митними службовцями основних завдань та вимог законодавства з питань митної справи, а також на задоволення кількісних і якісних потреб митної служби у персоналі, у вузькому - як професійна, цілеспрямована діяльність керівників митних органів, що потребує спеціальних знань стосовно роботи з персоналом, спрямована на організацію митної діяльності всього особового складу для досягнення певного результату. Зміст процесу управління персоналом митної служби розкривається через сукупність функцій мотивування, організування, планування, контролювання, координування, облікування, регулювання та зміни структури персоналу митної служби, що нерозривно взаємопов'язані з кадровою системою. Процес управління персоналом митної служби є узгодженням кадрових рішень, які постійно приймаються і реалізуються посадовими особами та спрямовані, в кінцевому підсумку, на досягнення головної мети діяльності Держмитслужби.

2. Перетворення як у державному управлінні, так і в управлінні митною службою не можуть бути ефективними без належної організації діяльності службовців. Глибокий історичний аналіз передумов виникнення і розвитку митної служби дав змогу виявити зрушення, які відбулись в діяльності митниць, а також вплив на митну діяльність невиважених кроків чиновників. Усі перетворення, які відбувались починаючи із ІІІ тисячоліття до н.е. і до наших днів, були спрямовані на створення дієвої системи управління. Провідну роль у функціонуванні цієї системи відіграє особа митника.

Історичний досвід показав, що результативними перетворення в митній службі будуть за умови, якщо виконуватимуться такі послідовні етапи: перший - детального аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, позитивних і негативних організаційно-правових факторів, які впливають на особовий склад митної служби, а також можливості розвитку системи управління як ДМСУ в цілому, так і управління персоналом митної служби; другий - розробки концепції розвитку процесу управління персоналом митної служби, яка включає економічні, організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні методи, спрямовані на оптимальне формування, професійну стабілізацію і раціональне використання персоналу митної служби; третій - розробки проектів, програм законодавчих актів, інструкцій тощо, які мають регламентувати функції митних органів та особового складу, а також відповідного вдосконалення кадрової структури, яка є частиною структури ДМСУ.

3. Реструктуризація Державної митної служби України була здійснена з метою усунення дублювання функцій, які виконують митні органи, а також для більш ефективного використання бюджетних коштів на їх утримання. Аналіз організаційно-правового підґрунтя управління персоналом митної служби показав, що розвиток особового складу спрямовується на досягнення позитивних результатів та прискорення вирішення проблем взаємодії працівників митної служби з громадянами. Стабілізація особового складу митних органів передбачає покращання його кількісних і якісних характеристик. Ефективна діяльність персоналу митної служби забезпечить якість виконання завдань держави щодо митної справи.

4. Керівні особи митної служби є основою персоналу Держмитслужби. Вони перебувають у центрі уваги при здійсненні митної політики держави і до них ставляться підвищені вимоги стосовно досвіду, який здобувається в процесі перебування на державних посадах. Зазначається, що в законодавстві України недостатньо регламентовані порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій; а також проходження служби, просування посадових осіб по службі, порядок оплати та стимулювання праці тощо.

Функціонально-структурний аналіз управління персоналом митної служби України показав недосконалість кадрової системи. Для забезпечення підвищення управлінського рівня посадових осіб митної служби слід запровадити цілісну систему пов'язаних між собою дій, починаючи від професійної орієнтації, прогнозування і планування кадрових потреб, добору та професійного розвитку особового складу і закінчуючи їх просуванням по службі та виходом на пенсію.

5. Визначено напрями розвитку функцій управління персоналом, основними з яких є:

покращання соціального забезпечення персоналу митної служби з метою мотивування результативності роботи з особовим складом митних органів;

чітке визначення цілей у процесі планування і вирішення завдань щодо персоналу, а саме з'ясування того, якими мають бути цілі управління митними службовцями і що їм необхідно зробити для досягнення цілей, поставлених центральним апаратом управління митної служби;

належна організація процесу управління персоналом митної служби в просторі і часі, а також встановлення осіб, які мають виконувати кожне конкретне завдання;

забезпечення лінійності управлінських зв'язків підпорядкування особового складу вищим посадовим особам митної служби, що охоплює контролювання в цілому всіх аспектів їх діяльності, а також фіксування фактично закріплених документально результатів цієї діяльності;

досягнення узгодженості дій та встановлення гармонійних зв'язків між посадовими особами митної служби на основі раціональності, чіткої взаємодії, оперативності і надійності та дотримання нормативно закріплених загальнообов'язкових правил.

6. Установлено, що основними умовами розвитку процесу управління персоналом митних органів є зміна їх системи і структури. Організація будь-якої системи потребує такого поєднання елементів, яке забезпечувало б її ефективне функціонування. Розвиток системи управління персоналом митної служби сприятиме досягнення внутрішньої гармонії її елементів, а також об'єднанню з більш загальною системою Держмитслужби України, елементом якої вона є. Система управління персоналом митних органів має бути гнучкою і відповідати вимогам сьогодення. Таким вимогам відповідає запропонована нами система управління персоналом митної служби, в основу якої покладено три блоки: формування, стабілізації і використання особового складу. Навколо кожного із цих блоків групуються усі функції роботи з персоналом митної служби. Відповідно до цієї системи пропонуємо змінити структуру управління персоналом митної служби. Подібні зміни сприятимуть усуненню дублювання функцій персоналу на рівнях управлінь та відділів по роботі з особовим складом, покращанню їх взаємозв'язків, а також вивільненню працівників цих відділів від рутинної роботи, яку можна виконати централізовано на рівні Департаменту роботи з персоналом митної служби.