Антикризове управління у аграрній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук

УДК: 631-151

08.06.01 - економіка, організація та управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Антикризове управління у аграрній сфері

Іванюта Світлана Миколаївна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Наукові консультанти: - доктор економічних наук, професор Завадський Йосип Станіславович

- доктор економічних наук, професор Гудзинський Олексій Дмитрович, Національний аграрний університет Кабінету міністрів України професор кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Заїнчковський Анатолій Олександрович, Національний університет харчових технологій, МОН України, завідувач кафедри економіки і права

- доктор економічних наук, професор Романова Лідія Василівна, Академія праці і соціальних відносин, ФП України, професор кафедри маркетингу

- доктор економічних наук, професор Шкільов Олександр Васильович, Національний аграрний університет Кабінету міністрів України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Міністерства освіти і науки України м. Харків.

Захист дисертації відбудеться 26 квітня 2006 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .26.350.02. в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ; МСП, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3 поверх, кім. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН (03680, м. Київ; МСП вул. Героїв оборони, 10, кім. 211.)

Автореферат розісланий 24 березня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Н.Л. Жук

Анотації

Іванюта С.М. Антикризове управління у аграрній сфері. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація та управління підприємствами, Інститут аграрної економіки, Київ 2006.

Дисертаційна робота є результатом теоретико-методологічного обґрунтування взаємозв'язку прояву циклічності кризових явищ у природі, демографії техніці, економіці, державі, науці і культурі. Автором розкриті причини виникнення та характер прояву кризових явищ у підприємствах аграрної сфери. В роботі запропоновані методологічні підходи та практичний інструментарій діагностики кризових явищ, кризових ситуацій, кризового стану на етапах життєвого циклу функціонування господарюючих суб'єктів аграрної сфери. Викладені концептуальні положення антикризового управління, спрямовані на упередження кризових явищ, забезпечення фінансової стабільності, недопущенні справи про банкрутство (мирова угода), виведення підприємства зі стану банкрутства (санація), мінімізації витрат при застосуванні організаційно-правових інструментів банкрутства. Рекомендовані антикризові управлінські заходи, спрямовані на науково-прогнозовану стратегію маркетингу, інноваційно-інвестиційний інструмент фінансового оздоровлення, диверсифікацію аграрного виробництва, що знаходить своє вирішення через організацію багатогалузевого господарства, розвиток підсобних, допоміжних та обслуговуючих галузей у поєднанні з фермерськими й особистими господарствами сільського населення з метою ефективного використання природно-ресурсного потенціалу. Обґрунтована доцільність створення системи раннього упередження і реагування у сільськогосподарських підприємствах, як внутрішньогосподарського економічного механізму регулювання доходів і витрат, що забезпечує ефективний кадровий менеджмент.

Ключові слова: циклічність, антикризове управління, санація, диверсифікація, маркетинг, людський капітал, система раннього упередження і реагування, само зайнятість, внутрішньогосподарський механізм.

Иванюта С.Н. Антикризисное управление в аграрной сфере. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. Институт аграрной экономики УААН. Киев 2006.

Диссертационная работа - результат теоретических, методологических обоснований циклических явлений в природе, демографии, технике, экономике, науке, политике, их взаимосвязи с кризисными явлениями. В работе дана оценка финансового состояния аграрных предприятий Полтавской области за период 1940-2004 гг., которые последние 14 лет начиная с 2001 года, находятся в кризисном состоянии, как в регионе, так и на уровне государства, несмотря на некоторую стабилизацию.

Автором обоснованы фазы жизнеспособности предприятия, каждая из которых имеет свою цель, задачи, особенности развития, стиль управления, организацию и мотивацию труда, причины возникновения, развития и нейтрализацию кризисных явлений, а также особенности процедуры банкротства в аграрных предприятиях.

В диссертационной работе проведено теоретическое и методологическое разделение форм кризиса - кризисное явление, кризисная ситуация и кризисное состояние, предложены методологические подходы и практический инструментарий, используемый при их диагностике. Методику определения основных показателей-индикаторов предложено использовать, исходя из особенностей производства сельскохозяйственной продукции (основной, сопутствующей, дополнительной). Диагностика кризисного явления проводится в динамике при использовании таких показателей, как реализованная продукция в оценочном и натуральном выражении, себестоимость, рентабельность. Модель диагностики кризисного состояния, кроме названых показателей, должна включать расчет порога кризиса, маргинального дохода и ливериджа. По мнению автора, модель диагностики кризисного состояния строится на основании таких показателей как структура и состояние основного капитала и оборотных активов, оценка дебиторской и кредиторской задолженности, платежеспособности предприятия Предлагаемые выводы автора могут решить комплекс научных проблем по определению структуры кризисного состояния, наметить подходы к оценке кризисных явлений.

На основании теоретико-методологического подхода доказано, что антикризисное управление - это система управленческих мероприятий по диагностике, предупреждению, нейтрализации и преодолению кризисных явлений. Главной целью антикризисного управления является обеспечение финансовой стабильности предприятий в результате своевременного регулирования и введения антикризисных инструментов на проявляющиеся метаморфозы: внутрихозяйственные, внешнеэкономические, политические, законодательные, международные. Система управления, по мнению автора, должна учитывать возможности проявления кризисных явлений и механизм их предупреждения и преодоления, которые направлены на научно-прогнозированную стратегию маркетинга, инновационно-инвестиционный инструмент финансового оздоровления аграрных предприятий, диверсификацию, кадровый менеджмент и формы самозанятости в аграрной сфере.

Автором предложена антикризисная модель развития аграрной сферы и механизм государственного регулирования кризисными явлениями: законодательного, исполнительного, контролирующего характера.

По результатам исследования особенностей банкротства сельскохозяйственных предприятий в диссертационной работе предложены рекомендации по усовершенствованию Закона Украины "О банкротстве".

Дальнейшее развитие организационно-правовых форм сельскохозяйственных предприятий автор предлагает во взаимосвязи с развитием малых и средних производственных структур, основной деятельностью которых является как производство сельскохозяйственной продукции, так и развитие разнообразных услуг в сельской местности.

В диссертационной работе предложена система раннего предупреждения и регулирования (СРПР), как механизм антикризисного управления предприятием, которая сигнализирует руководителям и специалистам об угрозе кризисных явлений, а также предлагает пути их преодоления. Система раннего предупреждения и регулирования может функционировать при условии обеспечения квалифицированными кадрами менеджерами, аналитиками, финансистами, экономистами, маркетологами, администраторами компьютерных сетей. Преодоление кризисного состояния на предприятии может быть обеспечено созданием кризис-групп, а финансовая стабильность возможна при условии организации сплоченной управленческой команды с высоким уровнем профессионализма и организационной культуры, стабильности и соотношения молодых и опытных работников, демократическим стилем управления, нормой управляемости, обеспечивающей максимальную прибыль до 50 тис. грн. на одного управленца.

В диссертационной работе обоснованы современные подходы к организации внутрихозяйственного расчета как механизма управления производственными затратами. Развитие форм самозанятости способствует повышению доходности и социальной защиты сельского населения при существенном развитии предпринимательской деятельности в аграрной сфере и использовании возможностей личных подсобных хозяйств.

В целом предложенные теоретико-методологические основы антикризисного управления позволят обеспечить эффективное управление неплатежеспособными предприятиями аграрной сферы.

Ключевые слова: цикличность, антикризисное управление, диагностика, санация, диверсификация, маркетинг, человеческий капитал, система раннего предупреждения и реагирования, самозанятость, внутрихозяйственный механизм.

S.M. Ivanyuta The anti crisis management in the agrarian sphere - Manuscript.

The thesis for a candidate of Doctor degree of Economic Sciences competition on specialty 08.06.01 - Economic, Organization and Management enterprises. The Institute of Agrarian Economics. Kyiv 2006.

The thesis is a result of methodological-theoretic grounds of correlation of demonstration of cyclic crisis phenomena in nature, demographics of engineering, economy, state, science and culture. The author determined causes of rises and nature of demonstration of cyclic crisis phenomena at enterprises of agrarian sphere. Methodological approaches and practical tooling of diagnostics of crisis phenomena, crisis situations and crisis state at the stages of life cycles of functioning of economic subjects of agrarian sphere are suggested. Conceptual states of anti crisis management directed to preventing crisis phenomena, providing financial stability, non-admission of bankruptcy (peace agreement), take out enterprises from the condition of bankruptcy (readjustment), minimization of expenses under using organization-law tools of bankruptcy are given. Anti crisis management measures are directed to the scientific-forecasted strategy of marketing, an innovation-investment tool of financial recovery and diversification of agrarian production are recommended. It is possible to decide through the organization of a diversified farm, development of subsidiary, additional and service branches together with farmers, private farms of rural population with the purpose of effective usage of nature-resort potential. Expediency of creation of system of early warning and reacting at agricultural enterprises like intraeconomic mechanism of regulation of incomes and expenses is grounded. It provides an effective personnel management. The model of state regulation of crisis phenomena of legislative, executive and governing character with the purpose of social defence of population and creation of conditions for "survival" of economic subjects during the crisis situation is suggested.

Key words: cyclic, anti crisis management, readjustment, diversification, marketing, personnel capital, system of early warning and reacting, intraeconomic mechanism.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Між кризовими і циклічними явищами в природі, демографії, техніці, економіці, суспільстві, науці і культурі існує зв'язок і певна закономірність. Ці процеси в першу чергу знаходять своє відображення у аграрній сфері, оскільки ведення сільського господарства тісно пов'язане з природними умовами і живими організмами. Сільськогосподарські підприємства мають найбільший період обороту капіталу. Від їх діяльності залежить розвиток переробної, харчової та інших галузей промисловості. Нині 1 грн. виробленої сільськогосподарської продукції забезпечує 12 грн. виробництва продукції в інших галузях. В умовах реструктуризації та переходу суб'єктів господарювання до ринку, підготовки вступу України до Світової організації торгівлі все гостріше постає проблема підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та забезпечення фінансової стійкості підприємств. Незначні тенденції стабілізації розвитку галузі не спричинили суттєвих зрушень у підвищенні ефективності виробництва сільськогосподарських організаційно-правових структур, більшість з яких перебувають сьогодні у кризовому стані. Таке становище потребує розробки заходів протидії кризовим явищам, пошуку шляхів і напрямів оздоровлення фінансового стану реформованих сільськогосподарських підприємств. Вирішення даної проблеми можливе за умов розробки теоретичних основ кризових явищ, методичного забезпечення їх діагностики, організації процесів виживання в кризовій ситуації, прогнозування наслідків виникнення стану банкрутства, формування антикризової програми та організації контролю за її виконанням. Розвиток теорії і практики, пов'язаних із концептуальними положеннями антикризового управління, висвітлені в багатьох працях українських вчених: В.Я. Амбросова, С.С. Бакая, І.А. Бланка, М.Я. Дем'яненка, Й.С. Завадського, А.О. Заїнчковського, М.М. Павловського, В.М. Рабштини, П.Т. Саблука, В.К. Савчука, М.Й. Маліка, В.М. Нелепа, І.І. Лукінова, Л.П. Лігоненко, М.Ф. Кропивка, Л.В. Романової, Є.І. Ходаківського, О.В. Шкільова, В.В. Юрчишина та ін.; і зарубіжних: С.Ю. Глазьєва, А.Г. Грязнової, Г.П. Іванова, В.В. Ковальова, В.В. Леонтьева, С.М. Меншикова, Е. Муглера, А.А. Томпсона, Є.А. Уткіна, Ю.В. Яковця, Г.Б. Юна, Р. Хіта та ін.

Наукові дослідження за вказаною тематикою проводяться в багатьох галузях економіки, але вкрай недостатньо в аграрній сфері. Важливість та необхідність розробки теоретико-методологічних положень антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами, впровадження їх у практику господарювання обумовили актуальність дослідження та вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії і пов'язана з темою "Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК" (номер державної реєстрації 0104U002550). У межах наукової програми автором проведені дослідження, пов'язані з організаційно-економічним механізмом антикризового управління у сільськогосподарських господарюючих суб'єктах.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення та обґрунтування теоретико-методологічних і організаційних засад антикризового управління та їх інтерпретація в аграрній сфері, а також розробка практичних рекомендацій щодо упередження та подолання кризових явищ. Для досягнення мети дослідження в дисертаційній роботі поставлені наступні задачі:

дати оцінку:

- соціально-економічному стану аграрної сфери Полтавської області та України в період ринкових трансформацій;

- механізму державного регулювання кризовими явищами в Україні.

обґрунтувати:

- поняття форм кризи: кризове явище, кризова ситуація, кризовий стан;

- концепцію життєвого циклу підприємства та причини виникнення кризових явищ на етапах його розвитку;

- особливості процедури банкрутства в сільськогосподарських господарюючих суб'єктах;

- доцільність створення системи раннього упередження і реагування;

– методологічні підходи до організації самозайнятості населення аграрної сфери;

– антикризовий організаційно-економічний механізм у аграрній сфері.

узагальнити та систематизувати:

- інтерпретацію різних теоретичних положень щодо взаємозв'язку кризових явищ, циклічності їх прояву у природі, демографії, техніці, економіці, науці, культурі і політиці;

- концептуальні положення щодо визначення сутності антикризового управління його принципів у аграрній сфері;

- теоретико-організаційні аспекти кадрового управління в умовах упередження, виникнення і розгортання кризових явищ.

удосконалити методологічні підходи формування:

- критеріальних показників-індикаторів оцінки фінансового стану господарюючих суб'єктів;

- оціночних показників ефективності управлінської команди.

розробити:

- методологічні підходи моделей діагностики кризової ситуації та кризового стану для підприємств аграрної сфери;

- професійно-кваліфікаційні характеристики, навчальні плани, посібники для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців із проблем антикризового управління.

Об'єктом дослідження є процес виникнення, розвитку, упередження та усунення кризових явищ на підприємствах аграрної сфери.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, організаційні та практичні аспекти, а також система управлінських, економічних, виробничих і правових відносин, які формуються в процесі антикризового управління.

Методи дослідження. В процесі дослідження була використана сукупність теоретичних принципів, категорій і наукового інструментарію, методичних підходів до виникнення, розвитку кризових явищ, кризових ситуацій та кризового стану у підприємствах аграрної сфери.

При дослідженні кризових явищ у природі, демографії, економіці, техніці, суспільстві використовувались економічні методи: на етапі збору, систематизації, обробки інформації для проведення досліджень - індуктивний; у процесі теоретичного осмислення проблеми - дедуктивний; аналіз і синтез - для поєднання різних складових економічних явищ в єдиному процесі. Досліджуючи рівень виробництва сільськогосподарської продукції за період 1940-2004 рр., були застосовані методи статистики (ряди динаміки, відносних величин, графічних побудов). При оцінці фінансового стану сільськогосподарських організаційно-правових структур застосовувалась рейтингова оцінка суб'єктів господарювання, інструментарієм якої були коефіцієнти-індикатори та комп'ютерні технології. Економетричні моделі використовувалися при розробці алгоритму діагностики кризових ситуацій та кризового стану підприємства.

Для вирішення методичних положень антикризових заходів у процесі дослідження були застосовані історичний, монографічний, факторний та кореляційно-математичні методи, які дали можливість забезпечити обґрунтованість висновків і пропозицій. Використання ситуаційного та системного аналізу сприяло осмисленню форм кризи та визначенню межі кризової ситуації. Локальні методи були використані при аналізі конкретної ситуації, аналогії й екстраполяції, прогнозуванні. При дослідженні механізмів саморегуляції та адаптованості до змін зовнішнього середовища і при розробці системи оціночних показників ефективності діяльності управлінської команди були застосовані соціологічні та емпіричні методи, зокрема: анкетування, опитування, спостереження, порівняння. Причинно-наслідкові зв'язки та абстрактно-логічний метод використовувалися при розробці пропозицій щодо антикризових заходів у підприємствах аграрної сфери.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного теоретико-методологічного обґрунтування кризових явищ, кризової ситуації, кризового стану, розробці організаційного-економічного механізму антикризового управління у підприємствах аграрної сфери та практичних рекомендаціях щодо упередження та подолання кризи. Серед найважливіших наукових результатів, отриманих автором, що зумовлюють ступінь та характер новизни дослідження і виносяться на захист, є такі:

вперше:

- виокремлені сутність понять форм кризи: кризове явище, кризова ситуація та кризовий стан, що дозволяє визначити методологічні підходи для вибору критеріальних показників-індикаторів із метою визначення стратегії і тактики антикризового управління в конкретному їх прояві;

- сформульовано концептуальні положення механізму розгортання кризових явищ на етапах життєвого циклу сільськогосподарського підприємства, обґрунтовані причини їх виникнення, що дає можливість визначити внутрішньогосподарські заходи їх протидії та адаптувати систему до змін зовнішнього середовища;

- запропоновані теоретико-методологічні підходи до змісту антикризового управління, його принципів і методів діагностики, упередження, нейтралізації та подолання кризових явищ, недопущенні справи про банкрутство (мирова угода), виведення підприємства зі стану банкрутства (санація), мінімізації втрат при застосуванні організаційно-правових інструментів банкрутства;

- обґрунтована доцільність створення системи раннього упередження і реагування у багатогалузевих сільськогосподарських підприємствах та при районних управліннях сільського господарства з метою виявлення негативних тенденцій, проведення своєчасних запобігаючих заходів кризовим явищам, забезпечення їх ефективного фінансового, стратегічного та операційного менеджменту.

удосконалено методологічні підходи до:

- формування критеріальних показників-індикаторів оцінки фінансового стану аграрних господарюючих суб'єктів, що розширює можливість оперативно реагувати на зміни їх кумулятивного росту в залежності від часового діапазону при визначенні моделей кризовості;

- проведення діагностики кризової ситуації та кризового стану з метою теоретичного їх обґрунтування та практичного застосування, що дозволяє вирішувати проблеми антикризового управління;

- оцінки ефективності управлінської команди за: рівнем професіоналізму та організаційної культури, стабільністю та співвідношенням молодих і досвідчених працівників, стилем роботи лідера та нормою управляємості, економічним і соціальним захистом працівників виробничої сфери, мотивацією праці, фінансовими результатами, діяльністю бригадних рад, які створюють внутрішній механізм саморегуляції системи, що дозволяє побудувати типологію і класифікацію оціночних критеріїв для вирішення теоретико-методологічних та практичних проблем кадрового менеджменту;

- кадрової політики в умовах упередження, розгортання, нейтралізації та подолання кризових явищ шляхом професійної і психологічної підготовки, перепідготовки, підбору спеціалістів, менеджерів для створення професійного ядра та кризис-груп, які здатні проводити оцінку фінансового стану, вирішувати соціально-економічні проблеми, приймати нестандартні антикризові рішення в умовах фінансового оздоровлення господарюючого суб'єкту;

- проблеми самозайнятості населення аграрної сфери, які можуть реалізуватися шляхом організації підприємницької діяльності та вести особисте господарство, що передбачає пом'якшення безробіття, збільшує доходи сільської родини, дозволяє в повній мірі використовувати індивідуальні, фізичні та розумові здібності людини.

набули подальшого розвитку:

– теоретичні обґрунтування взаємозв'язку кризових явищ, їх циклічного прояву у природі, демографії, техніці, економіці, науці і політиці, які посилюють регулювання динамічних процесів у агарній сфері;

– систематизація чинників щодо руйнівних процесів сільськогосподарського виробництва внаслідок: зниження відтворювальної функції землі, недостатнього фінансового, матеріально-технічного забезпечення, недосконалого управління витратами, стрімкого росту безробіття, неврегульованістю і безсистемністю правових, економічних відносин на всіх рівнях управлінської ієрархії, відсутністю програми соціального захисту населення, запобіжним інструментом яких є антикризове управління;

– обґрунтування антикризового організаційно-економічного механізму, спрямованого на ефективне використання землі, антикризовий реінжиніринг, науково-прогнозовану стратегію маркетингу та інноваційно-інвестиційний інструмент ресурсозбереження, стратегічний, кадровий менеджмент, фінансове оздоровлення, управління ризиками, диверсифікацію аграрного виробництва; яка знаходить своє поширення через організацію багатогалузевого господарства, розвиток підсобних, допоміжних та обслуговуючих галузей у поєднанні з фермерськими та особистими господарствами сільського населення;

– пропозиції щодо змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Ст. 44 та Ст. 50), які передбачають єдині підходи до процедури банкрутства сільськогосподарських господарюючих суб'єктів, особливість оцінки основних засобів виробництва, технологію, сезонний та часовий діапазон виробництва сільськогосподарської продукції;

- теоретичні положення формування механізму державного регулювання кризовими явищами: законодавчого, виконавчого, контролюючого характеру з метою соціального захисту населення та створення умов до "виживання" господарюючих суб'єктів у період кризової ситуації;

- кваліфікаційно-професійні моделі, навчальні плани, посібники для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з антикризового управління в аграрній сфері, що є важливим чинником ефективного менеджменту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених у дисертації пропозицій розвиває організаційні та методологічні основи антикризового управління в сільськогосподарських суб'єктів господарювання. Результати дисертаційної роботи впроваджені у практику підприємств та районів Полтавської області, зокрема Зіньківського, Карлівського, Новосанжарського, Решетилівського, Миргородського районів, а також в Агентстві з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій, обласних центрах зайнятості. Підготовлений навчальний план, програми підвищення кваліфікації державних службовців, керівників та спеціалістів сільського господарства з питань антикризового управління в АПК (для навчальних закладів післядипломної освіти кадрів агропромислового комплексу України) та навчальний посібник "Антикризове управління в АПК" (у співавторстві, із яких 1, 2, 3, 4, 7, 10, 11, 12 розділи належать автору) для студентів економічних спеціальностей вищих агарних закладів освіти ІІІ - ІV рівня акредитації, який використовується в навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати дослідження є особистими розробками автора. Їх використання в практиці роботи сільськогосподарських підприємств спрямоване на упередження розвитку кризових явищ, забезпеченні їх фінансової стабільності, недопущенні справи про банкрутство (мирова угода), виведення підприємства зі стану банкрутства (санація), мінімізації втрат при застосуванні організаційно-правових інструментів банкрутства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття" (ПНТУ ім. Ю.Кондратюка, м. Полтава, 22-23 листопада 2001р.), Міжнародних наукових конференціях "Ринкова трансформація економіки АПК" в Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка (5-6 грудня 2002 р. м. Харків), Міжнародній науково-практичній конференції в Київському національному економічному університеті (23-24 квітня 2003 р., м. Київ), у Полтавській державній аграрній академії на науково-практичній конференції (20 та 21 квітня 2004, 2005 рр. м. Полтава), Міжнародній науково-практичній конференції "Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки" (ПДАА, м. Полтава 2-4 червня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу-2004" (ДНУ, м. Дніпропетровськ 1-15 листопада 2004 р.,), науковій конференції, присвяченій пам'яті професора, заслуженого діяча науки і техніки України, О.С. Бородкіна (АСОУ, м. Київ, 2005р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича (ДАУ, м. Житомир 3-5 березня 2005р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення" (КНУХТ, м. Київ 19 - 20 травня 2005 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 51 науковій праці, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 68 д.а. З них авторських - 42 д.а., у тому числі 1 - монографія (одноосібна), 21 стаття у наукових фахових виданнях, 20 - в інших наукових виданнях, 9 - матеріалів науково-практичних міжнародних конференціях.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 381 сторінці друкованого тексту. Робота містить 25 таблиць, 56 рисунків та 9 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

антикризовий управління агропідприємство санація

У першому розділі - "Теоретичні основи антикризового управління" - досліджений взаємозв'язок розвитку циклічності кризових явищ у природі, демографії, техніці, державі та культурі. В контексті цього дана оцінка фінансового стану сільськогосподарських суб'єктів господарювання регіону.

Циклічні коливання макроекономічних систем є багатофакторним процесом, який поєднує дію різноманітних чинників, що зумовлюють кризові явища та їх взаємозв'язок. Доведено, що до першої групи можна віднести екологічні та демографічні цикли і кризи. Екологічна криза є результатом невирішеного протиріччя між практикою споживацького відношення суспільства до природи. Складовими екологічної кризи є деградація сільськогосподарської ресурсної бази; знищення лісів; вимирання багатьох видів тварин та рослин; забруднення води та повітря; надмірне використання природних ресурсів. Протидіючими чинниками екологічних кризових явищ є екологічний менеджмент, контролінг соціоекологічного напряму, екологічне страхування та аудит, функції яких мають виконувати органи місцевого самоврядування. Автор приєднується до думки вчених, що важливим чинником екологозбереження є платне природокористування, яке включає в себе систему економічних оцінок природних ресурсів, відображених в екоакціях з метою залучення додаткових коштів на проведення екологічних заходів та стимулювання вкладів капіталу у заходи по виробництву екологочистої продукції. Наслідком екологічних кризових явищ є демографічна криза. Демографічні цикли знаходять вираження як у життєвому циклі окремої людини, родини, зміні поколінь людей, так і в періодичних коливаннях народжуваності, фертильності і смертності, середньої очікуваної тривалості життя, чисельності населення і його статево-вікової структури. Аналіз демографічної ситуації, який склався в Полтавській області і в Україні, дає підстави стверджувати про тенденцію скорочення населення, зокрема сільського. За останні 14 років сільське населення країни зменшилося більш ніж на 2 млн. чол. У Полтавській області сільське населення за період 1960-2004 роки зменшилось у 2 рази. В структурному співвідношенні сільське населення займає 41%, а працездатне - 38%. Спостерігається різке постаріння населення - вікова група населення понад 60 років становить 26%, із кожним роком цей відсоток збільшується.

Причиною скорочення сільського населення є депопуляція. Протягом 2004 року на 1000 чоловік померло 29,1, а народилось 11,8 чол. Слід зазначити, що в 1901 році природний приріст у регіоні становив + 19. Демографічна кризова ситуація спричинена зниженням індексу людського розвитку, недостатнім соціальним забезпеченням, погіршенням екологічної ситуації, незадовільним медичним обслуговування, неповноцінним харчуванням, відсутністю програми соціального захисту населення, стрімким ростом сільського безробіття. Скорочення чисельності населення, його найбільш кваліфікованого трудового потенціалу відбувається внаслідок міграційних процесів.

Демографічна криза створює підґрунтя для технологічних і економічних криз які, на нашу думку, слід віднести до другої групи. Проведені дослідження соціально-економічного стану аграрної сфери Полтавської області й України за 64 роки свідчать, що економічні цикли і кризові явища можуть проявлятись як у короткому періоді з терміном часу 3-4 роки так і мати тривалий діапазон - до 19 років (рис. 1). У теорії циклічності і кризовості аграрної сфери важливе місце займають методологічні підходи до оцінки кризових явищ у рослинницьких і тваринницьких галузях. Дослідження свідчать, що виробництво зернових культур впливає на зміни виробництва продукції тваринництва з інтервалом на 1 рік.

Рис. 1. Рівень виробництва зерна в Полтавській області (1940 - 2004 рр.)

Наслідком кризового стану аграрної сфери є зниження обсягу виробництва і продажу основних видів сільськогосподарської продукції її конкурентоспроможності, недостатнього забезпечення основними та оборотними засобами виробництва. За 14 років у регіоні у 2 рази скоротилась кількість сільськогосподарської техніки (виробництво тракторів в Україні скоротилось у 33 рази, а сільськогосподарських машин у 70 разів). Виробництво характеризується низьким рівнем доходності товаровиробників, обмеженістю і відсутністю у них внутрішніх нагромаджень на технологічне оновлення і відтворення. За період 1990 - 2004 рр. у 5 разів скоротилась удобрена площа мінеральними добривами і в 6,5 органічними. У результаті ерозійних процесів щорічні втрати найбільш родючої частини ґрунту становлять 15 т з га. Порушений диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію є не на користь господарюючих суб'єктів аграрної сфери, наприклад, співвідношення цін на аміачну селітру і зерно становило 1:0,6, цукрових буряків - 1:0,3. Наслідком цього є різке зниження урожайності сільськогосподарських культур. За досліджуваний період на 10 ц/га зменшилась урожайність зернових і соняшнику, на 46,4 ц/га - цукрових буряків. Продовжується спад виробництва тваринницької продукції.

Починаючи з 1991 року, формується стійка тенденція збільшення операційно-технологічних та виробничих витрат, зниження рентабельності, прибутку в розрахунку на одиницю земельної площі, фондовіддачі (табл. 1).

На 1.01 2005 року в регіоні було зареєстровано 158 збиткових сільськогосподарських підприємств (33 % від загальної кількості). Середня сума збитку на одне підприємство становила 402 тис. грн.

Таблиця 1. Рівень рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах, %.

Види продукції	Роки	Відхилення з 2004 р. до 1990 р (+, -)
	1990	1995	2000	2003	2004
Зерно	339,0	126,2	73,5	55,6	20,4	-318,6
Насіння соняшнику	327,0	232,7	59,9	60,6	43,2	-283,8
Цукрові буряки (фабричні)	39,5	46,4	0,3	3,9	-3,0	-42,5
Овочі відкритого грунту	- 6,8	- 9,3	- 20,7	6,5	-36,3	-29,5
Картопля	- 4,9	2,0	- 10,2	4,5	-16,2	-11,3
Плоди	59,8	0,0	- 64,5	18,6	-31,9	-91,7
Молоко і молочні продукти	27,5	- 17,2	1,6	18,3	7,4	-20,1
М'ясо: великої рогатої худоби свиней	27,1 30,0	- 10,6 - 6,8	- 39,6 - 24,9	-41,5 -42,2	-32,0 -25,8	-59,1 -55,8
Яйця	27,6	57,6	17,3	30,4	17,9	-9,7
Вовна	- 31,5	- 74,3	- 92,0	-83,4	-84,1	-52,6

Причинами такого становища є недостатнє фінансове і матеріальне забезпечення відтворення сільськогосподарського виробництва, неврегульованість правових, фінансових відносин, недосконале управління витратами та операційною діяльністю, відсутність науково-прогнозованої стратегії і тактики маркетингу, неадаптованістю управлінської команди до ринкових трансформацій, залежність від природно-кліматичних умов. Затяжний кризовий стан зумовлений макроекономічною політикою держави, яка, на думку автора, повинна формуватися виключно за критеріальною оцінкою приросту ефекту - збільшення виробництва, зниження собівартості, формування доходів сільських жителів, сплатою податків через створення науково обґрунтованих фондів споживання і нагромадження.

Характеристика сукупності чинників, що вплинули на фінансовий стан сільськогосподарських суб'єктів господарювання за останні 14 років, дає підстави стверджувати, що руйнація матеріально-технічної бази, зниження відтворювальної функції землі, екологічна і демографічна кризи поглиблюється з кожним роком. Зростаюче безробіття в аграрній сфері, деградація висококваліфікованої частини трудового потенціалу, низькі закупівельні ціни і висока собівартість продукції, поглиблення диспаритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, неплатоспроможність близько 60 % сільськогосподарських підприємств, скорочення інвестицій, відсутність комплексної державної програми розвитку галузі та соціального захисту населення свідчать, що аграрна сфера знаходиться в кризовій ситуації, яка перейшла у кризовий стан.

Природа і механізм циклів духовної сфери та етико-релігійних циклів взаємозалежні з фазами екологічних технічних та економічних циклів. Вони мають найбільш складний характер, залежать від потреб людей і рівня їхнього задоволення, соціальної стратифікації, сфери духовного відтворення (науки, культури, етики, ідеології, включаючи релігію). Індустріальна наукова парадигма виявилася неспроможною розпізнати сутність радикальних змін. Народжується міждисциплінарний синтез знань поза офіційною наукою, які впливають на менталітет людини змінюють її потреби. Зміни наукових парадигм на стику нових дисциплін передбачають низку методологічних, теоретичних, організаційних проблем, які потребують оперативного вирішення.

Порівняний аналіз еволюції аграрних відносин, які відбувались у світі, починаючи з 134 року до н.е. паралельно з Україною (2-4 тис. років до н.е. по 2004 рік), показує, що економічний розвиток нашої держави відстає від розвинених країн світу на 70-100 років, хоча має тенденцію до скорочення в часовому діапазоні. На наш погляд, це є головний об'єктивний чинник затяжної кризи в Україні. Відставання розвитку аграрних реформ від вимог часу може бути подолане до 2050 року в результаті реалізації активних антикризових заходів Уряду.

У другому розділі "Концептуальні положення життєвого циклу підприємства та причини виникнення кризового стану і загрози банкрутства" - висвітлюється концепція життєвого циклу підприємства, причини виникнення та розвитку кризових явищ, кризової ситуації, кризового стану, а також особливості банкрутства в аграрних підприємствах. На основі концептуального підходу встановлено, що життєвий цикл підприємства може бути виражений основними фазами життєдіяльності та загрозами виникнення кризових ситуацій:

фаза - "народження підприємства", на даному етапі формується та налагоджується виробництво, займаються ринкової ніші, отримується прибуток, кризова ситуація може виникнути в результаті відсутності адаптованої до зовнішнього середовища системи управління через недостатній рівень професіоналізму лідера а управлінської команди, відсутність мотиваційних чинників, стратегічного підходу до прийняття управлінських рішень, стійких внутрішньогосподарських зв'язків та низької дисципліни праці, аморальності;

фаза - "дитинства і юності", особливостями якої є прискорений приріст виробництва, закріплення ринкової ніші, впровадження енергозберігаючих технологій виробництва, збільшення прибутку в результаті стимулювання колективної й індивідуальної праці. Кризова ситуація може виникнути в результаті відсутності механізму управління витратами і прибутком через неповну інформацію про витрати виробництва, грошові надходження, якість сільськогосподарської продукції, наявність кредиторської і дебіторської заборгованостей, недостатнього оперативного і фінансового аналізу, негативної дії ефекту операційного важеля, форс-мажорні обставини;

фаза - "зрілості" характеризується систематичним, збалансованим зростанням виробництва та фінансової стійкості, ефективним управлінням за рахунок делегування повноважень (децентралізоване керівництво), збільшенням асортименту продукції та розширенням сегменту ринку збуту, застосуванням енергозберігаючих економічно ощадних технологій виробництва, розподілом і кооперацією, мотивацією і стимулюванням колективної й індивідуальної праці. Кризова ситуація може виникнути в результаті порушень в системі координації і регулювання функцій управління через надмірну залежність від кредиторів, недостатність власного капіталу, оборотних засобів, порушення трудової дисципліни, низького рівня професіоналізму управлінської команди;

фаза - "старіння підприємства" супроводжується зниженням виробництва продукції та фінансової стійкості підприємства, прагненням зберегти досягнуті результати (залишитися на "завойованих" позиціях). Подальше існування підприємства можливе при умові його оздоровлення по всіх напрямах діяльності через систему "омолодження" управління, гнучкого режиму праці, участі працівників у перерозподілі прибутку. Кризова ситуація може виникнути через відсутність модернізації, диверсифікації, маркетингової стратегії, інновації виробництва та відсутності системи упередження і реагування.

Доведено, що кризове явище, кризову ситуацію не можна ототожнювати з кризовим станом. Кризове явище може мати одноразовий прояв, а сукупність кризових явищ дестабілізують систему управління і створюють кризову ситуацію. На відміну від кризової ситуації, кризовий стан характеризується більш тривалим періодом розвитку, зменшенням темпів зростання виробничих параметрів. Кризовий стан характерний як процес економічного зниження відтворювальної функції суб'єкта господарювання, критичний період якого визначається дією законодавчих актів. Виокремлення кризових ситуацій і кризового стану дозволяє розробити методологічні підходи для вибору методів і оціночних процедур із метою проведення діагностики та розробки антикризових заходів. Критичні співвідношення загальної виручки від реалізації продукції до виробничих витрат (постійних і змінних) дозволяють визначити межу кризи. Значення кризового стану може змінюватися (збільшуватися або зменшуватися) при зміні рівня змінних витрат. Змінні витрати забезпечують виробництво певного обсягу продукції. В даному випадку виручка від продажу продукції повинна покривати змінні витрати і частину постійних витрат, що дозволяє підприємству продовжувати виробництво в екстремальних умовах (табл. 2).

З розвитком ринкових відносин в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості порушених справ про банкрутство. Процедура банкрутства сільськогосподарських підприємств має свої особливості через сезонний характер виробництва, що відображається в часовому діапазоні до 15-17 місяців.

Таблиця 2. Діагностика кризової ситуації ПП "Чиста криниця"

Показники	Од. виміру	Роки
		2000	2001	2002	2003	2004
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	646	720	450	480	680
Прибуток від реалізації продукції	тис. грн.	203	200	-46	-116	40
Сума постійних витрат	тис. грн.	126	170	124	246	208
Сума змінних витрат	тис. грн.	317	350	372	350	432
Всього витрат	тис. грн.	443	520	496	596	640
Змінні витрати у % до всіх витрат	%	71	67	75	58	67
Рівень критичного об'єму реалізації продукції	тис.грн.	443	520	496	596	640
Нижнє значення стану екстремальності	тис.грн.	317	350	372	350	432
Маржинальний доход (постійні витрати + доход)	тис.грн.	329	370	124	246	248

У разі, якщо протягом строку санації фінансовий стан сільськогосподарського підприємства погіршився у зв'язку з стихійним лихом, строк санації може бути продовжений на термін до одного року. Автор вважає, що процедура інституту банкрутства у сільськогосподарських суб'єктів господарювання повинна мати єдині підходи до всіх підприємств, враховувати їх спеціалізацію, технологію виробництва, територіальне розміщення, природно-кліматичні умови. Право придбання об'єктів нерухомості, основних і оборотних засобів, а також акцій за умови оголошення підприємства банкрутом, повинно надаватись особам, які мають фахову сільськогосподарську освіту для подальшого ведення сільськогосподарського виробництва. При оцінці ліквідної маси - з метою визначення справедливої ринкової вартості - необхідно оцінювати стан основних засобів на період формування ліквідаційної маси з урахуванням регіональних особливостей. Оголошення про визнання боржника банкрутом, подані до місцевих періодичних видань, значно ускладнюють процес відстеження кредиторам або потенційним інвестором стану боржника, тому дану процедуру потрібно здійснювати лише через офіційні друковані органи або бюлетені.

У третьому розділі - "Методологія діагностики кризових явищ, кризових ситуацій та кризового стану у господарюючих суб'єктах аграрної сфери" - запропонована оцінка виявлення симптомів розвитку кризових явищ, практичний інструментарій та моделі діагностики кризового явища, кризової ситуації та кризового стану.

Для діагностики кризового стану, кризового явища і кризової ситуації необхідне сумісне використання фінансових, внутрішньогосподарських, виробничих і економічних показників, які доцільно класифікувати за видами діяльності, за центрами витрат, доходів і відповідальності. Методика визначення основних показників - індикаторів, центральне місце серед яких займає собівартість, повинна враховувати наявність основної, побічної, супутньої сільськогосподарської продукції при розподілі виробничих витрат та механізм управління ними. Після проведення фінансового аналізу підприємства-боржника здійснюється аналіз за системою показників ліквідності і платоспроможності. На наш погляд ліквідність - це короткострокова характеристика платоспроможності, яка вказує на швидкість перетворення активів на готівку, але не завжди цей показник є прийнятним для сільськогосподарських суб'єктів господарювання. Ліквідність слід розглядати як стан активів у їхньому обороті, який закінчується отриманням грошових коштів, що є необхідною умовою платоспроможності. Платоспроможність - це готовність виконати платіжні зобов'язання в зазначений строк. У сільськогосподарській галузі де виробничий і робочий період у рослинницькій галузі не збігається, продукцію отримують у третьому або четвертому кварталі поточного року, часто затримують її реалізацією з метою цінового виграшу, надходження грошових коштів відбувається зі значним спізненням. Це залежить від низки факторів і, в першу чергу, від виду продукції її якості, умов договору, платоспроможності покупця, економічної ситуації тощо. В тваринницькій галузі, навпаки, продукція, що швидко псується, потребує швидкої реалізації. Коли відсутня переробка, суб'єкт господарювання втрачає значні кошти. В даному випадку платоспроможність і ліквідність не можна ототожнювати. Автором запропоновано моделі проведення діагностики кризового явища, кризової ситуації та кризового стану. Кризове явище можна визначити скороченням виробництва і реалізації продукції та грошових надходжень за попередній період більше ніж на 15 відсотків.

Для створення моделі діагностики кризової ситуації запропоновані такі показники: валова і реалізована продукція, виробничі витрати (постійні і змінні), прибуток від реалізованої продукції, маржинальний дохід та розрахунок межі кризи. Для кризової ситуації в законодавчому порядку визначений термін розвитку процесу від 90 днів до 15 місяців. Продовження даного терміну буде характеризуватися переходом господарюючого суб'єкта до кризового стану. Модель кризового стану, крім вищезазначених, характеризується: структурою і станом оборотних активів та основного капіталу, оцінкою дебіторської і кредиторської заборгованості, показниками рентабельності і платоспроможності (табл. 3). Комплексна оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Полтавської області показала, що жодне із досліджуваних 473 підприємств не є абсолютно ліквідним. Більшість 239 сільськогосподарських підприємств (50,5%) мають критичну неплатоспроможність і лише 76 підприємств є платоспроможними. На етапі надкритичної неплатоспроможності (явного банкрутства) перебуває 33 % (близько 158 підприємств), тобто це підприємства, які одержали збитки, а тому коефіцієнт покриття, абсолютної ліквідності та забезпечення власними засобами менші нормативних, вони не володіють достатніми ресурсами, щоб самостійно вийти з кризового стану.

Таблиця 3. Модель діагностики кризового стану сільськогосподарських підприємств Котелевського району Полтавської області

Показники	Нормативне значення	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2003 р. до 2001 р. (+,-)
1. Показники структури капіталу
Коефіцієнт автономії	? 0,5	0,9	0,9	0,9	-
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	< 0,5	0,09	0,1	0,1	0,01
Коефіцієнт фінансування	? 1	10,3	9,1	5,8	-4,5
Коефіцієнт фінансового ризику	< 1	0,1	0,1	0,2	0,1
Коефіцієнт довг залучення позикових коштів	Зменшення	0,007	0,01	0,05	0,04
2. Показники стану оборотних активів
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Збільшення	0,2	0,3	0,3	0,1
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів	? 0,1	0,7	0,8	0,7	-
Коефіцієнт забезпеченості запасів	? 0,5	0,9	0,9	0,8	-0,1
Коефіцієнт маневр власних оборотних коштів	Збільшення	0,007	0,004	0,008	0,001
3. Показники стану основного капіталу
Коефіцієнт реальної вартості майна	Збільшення	0,9	0,8	0,8	-0,1
Коефіцієнт реальн. вартості осн засобів у майні	Збільшення	0,7	0,6	0,6	-0,1
Коефіцієнт накопичення амортизації	Зменшення	0,4	0,4	0,4	-
Коефіцієнт співвіднош оборот і необорот активів	Збільшення	0,4	0,6	0,5	0,1
4.Показники оцінки дебіторської заборгованості
Коефіцієнт обертання дебіторської заборгов.		12,2	10,6	8,8	-3,4
Тривалість одного обороту, днів		30	34	41	11
Питома вага дебітор заборгов в капіталі, %		3,3	4,4	5	1,7
Питома вага дебіт заборг в оборотних активах, %		12,8	13,2	14,1	1,3
Відношення дебітор заборгов до кредитор, %		46,6	71,6	86,3	39,7
Відношення дебіторської заборгованості до чистого доходу (виручки), %		8,2	9,4	11,4	3,2
5.Показники оцінки кредиторської заборгованості
Коефіцієнт обертання кредиторської заборгован		5,3	6,6	10,1	4,8
Тривалість одного обороту (середній період погашення) кредиторської заборгованості, днів		68	55	36	-32
Питома вага кредитор заборгован. в капіталі, %		7,1	6,1	5,8	-1,3
Питома вага кредиторської заборгованості у поточних зобов'язаннях, %		91,3	81,7	67	-24,3
Відношення кредиторської заборгованості до оборотних активів		27,5	18,4	67	39,5
Припадає кредиторської заборгованості на 1 грн. дебіторської заборгованості, грн.		2,1	1,4	1,2	-0,9
Відношення кредиторської заборгованості до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), %

Подобные документы

• Антикризове управління бізнесом

  Дослідження сутності кризи в бізнесі: причини, класифікація кризи, циклічність кризових явищ (закономірність і повторюваність). Особливості, мета, функції і основні інструменти антикризового управління. Вивчення шляхів подолання кризи і її наслідків.
  
  курсовая работа [63,4 K], добавлен 20.08.2010
  

• Антикризове корпоративне управління

  Суть антикризового управління, його необхідність й основні поняття. Визначення кризового стану підприємства. Програми антикризових заходів. Реструктуризація в антикризовому управлінні. Роль банкрутства i санації підприємств в системі антикризових заходів.
  
  реферат [56,6 K], добавлен 04.06.2011
  

• Формування та ідентифікація локальної фінансової кризи підприємства

  Теоретичні засади антикризового управління підприємством, характеристика кризових явищ. Сутність, причини та етапи розвитку фінансової кризи підприємства. Методи діагностики фінансової кризи на підприємстві. Ідентифікація кризових явищ ПП "Sport Life".
  
  курсовая работа [648,0 K], добавлен 23.05.2015
  

• Удосконалення системи антикризового управління на підприємствах фармацевтичної галузі

  Методичне забезпечення діагностики кризи та загрози банкрутства у системі антикризового управління підприємством. Склад елементів системи антикризового управління. Експертно-аналітична модель діагностики кризи на підприємстві фармацевтичної галузі.
  
  дипломная работа [906,3 K], добавлен 17.09.2017
  

• Шляхи вдосконалення антикризового управління на підприємстві ПАТ "Родос"

  Фінансова криза та головні причини, передумови появи кризових ситуацій на підприємстві. Зміст, завдання, особливості та методи антикризового управління в даній сфері. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства в контексті антикризового управління.
  
  курсовая работа [3,5 M], добавлен 29.11.2014
  

• Антикризовий менеджмент на промислових та торговельних підприємствах

  Розвиток сучасного менеджменту в Україні. Основні принципи стратегії антикризового управління. Методи попередження виникнення та росту кризових ситуацій на підприємстві. Особливості антикризового управління торговельним та промисловим підприємством.
  
  реферат [48,2 K], добавлен 22.03.2015
  

• Антикризове управління машинобудівного підприємства

  Технологія антикризового управління, етапи і методи діагностики кризи. Вибір концепції, модель менеджера антикризового управління. Дослідження виробничої й господарської діяльності підприємства. Організація антикризового менеджменту на ВАТ "Темп".
  
  дипломная работа [269,6 K], добавлен 23.09.2011
  

• Антикризове управління в регіоні

  Проблема антикризового управління в регіоні. Основні види криз, їх ознаки. Фази розвитку і подолання криз. Складові концепції антикризового управління. Етапи реалізації антикризових заходів: адміністративні, юридичні та економічні державні важелі.
  
  реферат [28,6 K], добавлен 17.05.2011
  

• Антикризове управління бізнесом

  Функції та принципи антикризового управління. Розгляд циклічності кризових явищ. Аналіз ліквідності та рентабельності ТОВ "Друк". Застосування кризис-менеджменту, реінжирінгу, бенчмаркетингу та реструктуризації для фінансового оздоровлення підприємства.
  
  дипломная работа [246,8 K], добавлен 04.12.2010
  

• Побудова організаційної структури превентивного антикризового управління підприємством торгівлі

  Причини відсутності на підприємствах торгівлі середнього та великого розміру професійних суб’єктів превентивного антикризового управління. Функціональні обов’язки керівника фірми. Створення відділу антикризового управління на підприємствах торгівлі.
  
  статья [129,1 K], добавлен 05.10.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам