Економічне обґрунтування стратегії розвитку підприємства (на прикладі ВАТ "Рівнеазот")

А1

87 037

195 345

П1

870 358

1 661 908

-783 321

-1 466 563

А2

1 039 938

1 719 571

П2

525 834

994 907

514 104

724 664

А3

207 653

266 306

П3

26 542

90 696

181 112

175 610

А4

291 880

458 658

П4

203 775

-107 632

88 105

566 289

Баланс

1 626 508

2 639 879

Баланс

1 626 508

2 639 879

0

0

Таблиця 2.2

Аналіз ліквідності балансу ВАТ «Рівнеазот» за 2010-2011 рр.

Актив	2010	2011	Пасив	2010	2011	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)
						2010	2011
1	2	3	4	5	6	7=2-5	8=3-6
А1	195 345	369 921	П1	1 661 908	2 682 708	-1 466 563	-2 312 787
А2	1 719 571	2 526 949	П2	994 907	1 177 684	724 664	1 349 265
А3	266 306	273 884	П3	90 696	241 314	175 610	32 570
А4	458 658	690 022	П4	-107 632	-240 931	566 289	930 952
Баланс	2 639 879	3 860 774	Баланс	2 639 879	3 860 774	0	0

Таблиця 2.2

Співставлення підсумків активів і пасивів ВАТ «Рівнеазот»

2009	2010	2011
87 037 А1 П1 870 358	195 345 А1 П1 1 661 908	369 921 А1 П1 2 682 708
1 039 938 А2 П2 525 834	1 719 571 А2 П2 994 907	2 526 949 А2 П2 1 177 684
207 653 А3 П3 26 542	266 306 А3 П3 90 696	273 884 А3 П3 241 314
291 880 А2 П4 203 775	458 658 А2 П4 -107 632	690 022 А2 П4 -240 931

У таблиці 2.3 здійснено аналіз коефіцієнтів ліквідності ВАТ «Рівнеазот». Так коефіцієнт поточної ліквідності, загальної ліквідності або покриття боргів показує тенденцію до зменшення. Так у 2009 році він склав 0,96, а у 2010 та 2011 роках по 0,82. При цьому його орієнтовне нормативне значення повинно бути 2, що вказує про те що на 1 грн. поточних зобов'язань припадає 0,96 грн. поточних активів. Динаміка цього показника за досліджуваний період зображена графічно на рис. 2.1. Якщо говорити про коефіцієнт швидкої ліквідності, то він теж має тенденцію до зниження із 0,8 у 2009 році до 0,74 у 2010 році (рис. 2.2). На відміну від коефіцієнта швидкої ліквідності він враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності. Нормативне його значення повинно бути не нижчим за 1. На рис. 2.3. графічно зображено динаміку зміни показника абсолютної ліквідності. На відміну від двох попередніх показників ліквідності цей коефіцієнт показує динаміку до зростання і за досліджувані 2009-2011 роки він становив відповідно 0,06, 0,07 та 0,1. Нормативне значення цього показника повинне бути не нижчим за 0,2-0,25. Таким чином негайно може бути погашена недостатня частина поточних (короткострокових) зобов'язань.

Таблиця 2.3

Аналіз коефіцієнтів ліквідності ВАТ «Рівнеазот»

Показники	Методика розрахунку	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення
					2010/2009	2011/2010
Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)	Відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства (Ф1 р.260/Ф1 р.620)	0,96	0,82	0,82	-0,13	0,82
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Відношення найбільш ліквідних оборотних засобів до поточних зобов'язань підприємства Ф1 (р.260-р.100-р.110-р.120-р.130-р.140)/Ф1р.620	0,80	0,75	0,74	-0,05	0,75
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань Ф1(р.220+р.230+р.240)/Ф1р.620	0,06	0,07	0,10	0,01	0,07

Рис. 2.1. Аналіз динаміки коефіцієнта поточної ліквідності ВАТ «Рівнеазот»

Рис. 2.2. Аналіз динаміки коефіцієнта швидкої ліквідності ВАТ «Рівнеазот»

Рис. 2.3. Аналіз динаміки коефіцієнта абсолютної ліквідності ВАТ «Рівнеазот»

Таблиця 2.4

Фінансова стійкість за критерієм стабільності джерел покриття запасів ВАТ «Рівнеазот»

№	Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік
1	Власний капітал (ВК)	203774,5	-107631,5	-240930,5
2	Необоротні активи (НА)	291879,5	458657,5	690021,5
3	Власні обігові кошти	-88105	-566289	-930952
4	Довгострокові зобов'язання	13597,5	318,5	65670,5
5	Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів	-366387	-1024628	-1555303
6	Короткострокові кредити банків	266617,5	301432	223073
7	Загальний розмір основних джерел покриття запасів	-99769,5	-723196	-1332230
8	Запаси	124031,5	124876	158649
9	Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів	-212136,5	-691165	-1089601
10	Надлишок (+) або нестача (-) власних коштів і довгострокових кредитів і позик	-490418,5	-1149504	-1713952
11	Надлишок (+) або нестача (-) основних джерел покриття запасів	-223801	-848072	-1490879
12	Тип фінансової стійкості	Нестійкий фінансовий стан	Нестійкий фінансовий стан	Нестійкий фінансовий стан
13	Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості	(0;0;0)	(0;0;0)	(0;0;0)

У таблиці 2.4 розрахована фінансова стійкість підприємства ВАТ «Рівнеазот». Так власний капітал підприємства має негативну тенденцію до зниження, а у 2010-2011 роках він взагалі від'ємний за рахунок нерозподіленого прибутку. Необоротні активи збільшились із 291 879,5 грн. до 690 021,5 грн., проте власні обігові кошти мали чітку негативну тенденцію до зменшення: 2009 р. -88 105 грн.; 2010 р. -566 289 грн.; 2011 р. -930 952грн.. В таких умовах і такий показник як наявність власних та довгострокових джерел покриття запасів був від'ємним та постійно зменшувався. А за рахунок збільшення короткострокових кредитів та запасів зменшувались розміри основних джерел покриття запасів, збільшувалась нестача власних обігових коштів, власних коштів та довгострокових кредитів та позик, основних джерел покриття запасів. Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості показав нам нестійкий фінансовий стан.

У таблиці 2.5 розраховано показники фінансової стійкості підприємства. Першим розраховано коефіцієнт автономних або фінансової незалежності. Він характеризує частку власних джерел підприємства у загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5. Однак він становив у 2009 році 0,13, 2010 році -0,04 та 2011 році -0,06. Коефіцієнт фінансової залежності, або концентрації Характеризує частку позикових джерел у загальній сумі джерел майна підприємства. Він є доповненням до попереднього показника, їхня сума дорівнює 1 (або 100 %). Коефіцієнт фінансового ризику дає найбільш загальну оцінку фінансовій стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію і показує величину позикових джерел, що приходиться на кожну грошову одиницю власних джерел. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне співвідношення власних і позикових джерел, прийнятних у фінансовому управлінні, 50:50. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в обігові кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника може відчутно коливатись залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства. У нашому випадку цей показник коливався від -7,28 у 2009 році до 19,89 у 2011 році. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами показує нестачу власних обігових коштів та за досліджувані 2009-2011 роки показник становив -0,07, -0,26 та -0,29, що є негативною тенденцією. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень у період із 2009 по 2010 роки знизився на 0,05, а у 2010-2011 роки зріс на 0,09. На відміну від попереднього показника, коефіцієнт довгострокового залучення позикових джерел мав чітку тенденцію до зниження із 0,06 до -0,37 у 2009-2011 роки. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел при цьому показував позитивну тенденцію до зростання із 0,94 до 1,37.

Таблиця 2.5

Показники фінансової стійкості ВАТ «Рівнеазот»

Показник	Формула для розрахунку	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення, +/-
					2009/ 2010	2010/ 2011
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	Власний капітал / Загальний обсяг капіталу	0,13	-0,04	-0,06	-0,17	-0,02
Коефіцієнт фінансової залежності	Позикові джерела / Величина власних джерел	0,87	1,04	1,06	0,17	0,02
Коефіцієнт фінансового ризику	Співвідношення залучених засобів і власного капіталу	6,98	-25,53	-17,02	-32,51	8,50
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Власний оборотний капітал / Власний капітал	-7,28	29,95	19,89	37,23	-10,06
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	Власний оборотний капітал / Оборотні активи	-0,07	-0,26	-0,29	-0,19	-0,03
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	Довгострокові зобов'язання / Необоротні активи	0,05	0,00	0,10	-0,05	0,09
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових джерел	Відношення довгострокових зобов'язань до суми власного капіталу та довгострокових зобов'язань	0,06	0,00	-0,37	-0,07	-0,37
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	Власний капітал / (Власний капітал + Довгострокові зобов'язання)	0,94	1,00	1,37	0,07	0,37

У таблиці 2.6 зроблено факторний аналіз коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами у 2010-2011 роках. Із таблиці видно, що найбільший вплив на зміну цього показника спричинила зміна оборотного капіталу, вплив фактора склав 0,13. Також значний вплив склало зростання необоротних активів (вплив -0,11). І, відповідно, найменший вплив склало зменшення власного капіталу, при цьому вплив склав -0,06. Формула факторної моделі:

(2.1)

де, ВК - це власний капітал;

НА - необоротні активи;

ОА - оборотний капітал.

Таблиця 2.6

Факторний аналіз коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами ВАТ «Рівнеазот»

N п/п	N підст.	Взаємодіючі фактори	Розрахункове значення К	Відхилення	Вплив фактору
		ВК	НА	ОА
1	0	-107631,5	458657,5	2181127	-0,26	-	-
2	1	-240930,5	458657,5	2181127	-0,32	-133299,00	-0,06
3	2	-240930,5	690021,5	2181127	-0,43	231364,00	-0,11
4	3	-240930,5	690021,5	3170641	-0,29	989513,50	0,13

Аналіз структури оборотних активів за видами ВАТ «Рівнеазот» за 2009-2011 роки зображено у таблиці 2.7 та рис. 2.4. Так ми бачимо, що їхня загальна кількість суттєво зросла за досліджуваний період на846 571 грн. в період між 2009 та 2010 роками та на 989 514 грн. у 2010-2011 роках. При цьому найбільшу їхню частину склала дебіторська заборгованість що теж зросла із 978 236 грн. до 2 397 789 грн.. Це негативна тенденція, оскільки в структурі оборотних коштів потрібно збільшувати частину високоліквідних активів. Також значну частину у загальній структурі оборотних коштів складають грошові активи, загальна кількість яких різко зросла із 3 807 грн. до 309 696 грн. у 2011 році. Виробничі запаси ж у період 2009-2010 років майже не змінились і склали 124-125 тис. грн., а у 2011 році збільшились до 159 тис.грн.. Такі групи оборотних активів, як товари, незавершене виробництво, готова продукція, поточні фінансові інвестиції та інші оборотні активи склали порівняно невелику частку у загальній структурі оборотних засобів, від 139 до 100 953 грн..

Таблиця 2.7

Аналіз структури оборотних активів за видами ВАТ «Рівнеазот»

Показники	Роки	Відхилення
	2009	2010	2011	2010/2009	2011/2010
Оборотні активи, всього, тис. грн..	1 334 556	2 181 127	3 170 641	846 571	989 514
виробничі запаси	124 032	124 876	158 649	845	33 773
незавершене виробництво	31 549	24 324	14 170	-7 225	-10 154
готова продукція	61 553	47 083	129 006	-14 471	81 924
товари	149	139	154	-10	15
дебіторська заборгованість	978 236	1 672 350	2 397 789	694 114	725 439
грошові активи	3 807	143 301	309 696	139 494	166 395
поточні фінансові інвестиції	83 231	52 045	60 225	-31 186	8 181
інші оборотні активи	52 001	117 012	100 953	65 011	-16 059

Рис. 2.4. Аналіз структури оборотних активів за видами ВАТ «Рівнеазот»

Таблиця 2.8

Структурно-динамічний аналіз оборотних активів за характером участі в операційному циклі ВАТ «Рівнеазот»

Показники	Роки	Відхилення
	2009	2010	2011	2010/2009	2011/2010
Оборотні активи, що обслуговують операційний цикл	217 282	196 421	301 979	-20 861	105 558
Оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл	978 236	1 672 350	2 397 789	694 114	725 439
Оборотні активи, що обслуговують фінансовий цикл	139 038	312 357	470 874	173 319	158 517

Рис. 2.5. Структурно-динамічний аналіз оборотних активів за характером участі в операційному циклі ВАТ «Рівнеазот»

У таблиці 2.8 та на рис. 2.5 можна побачити структуру оборотних коштів за характером обслуговування операційних циклів. Так основну частину складають оборотні кошти, що обслуговують виробничий цикл. Це дебіторська заборгованість. Далі ідуть оборотні активи, що обслуговують фінансовий цикл, це грошові активи, поточні фінансові інвестиції та інші оборотні активи. Найменшу частину складають оборотні активи, що обслуговують операційний цикл, це відповідно виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція та товари.

У таблиці 2.9 здійснено аналіз тривалості операційного циклу досліджуваного підприємства. Так найбільший термін оборотності серед оборотних активів має дебіторська заборгованість, яка у динаміці має тенденцію до зниження із 455,2 днів у 2009 році до 323,33 днів у 2011 році. Наступні за тривалістю обороту матеріальні запаси, термін їх обороту теж знижувався та коливався в межах 57,72-21,39 днів. Готова продукція не показала чіткої динаміки ні до зростання, ні до зменшення тривалості обороту та склала у 2009 році 28,64 дня, а 2010 році 9,15 днів та у 2011 році 17,4 дня. Проте чітку тенденція до зростання тривалості обороту, а отже і негативну тенденцію показали грошові кошти, тривалість обороту яких зросла із 1,77 до 41,76 днів. Незавершене ж виробництво показало обернено пропорційну тенденцію до зниження тривалості обороту, із 24,86 до 1,91 дня. При цьому операційний цикл склав у 2009 році 558,01 день, у 2010 році 390,2 дня, а у 2011 році 405,79 днів.

Тривалість обороту кредиторської заборгованості теж досить значна та коливалась у межах 322,83-405 днів. Відповідно фінансовий цикл за досліджувані 2009-2011 роки склав 101,04, 38,13 та 40,7 дня. Виробничий цикл коливався із 961,24 у 2009 році до 725,77 дня у 2011 році. Таким чином підприємству потрібно збільшувати оборотність оборотних коштів, оскільки по деяких групах оборотних засобів вона зростає, що є негативним явищем та знижує прибутки підприємства, оскільки частина коштів іде у поповнення оборотних засобів підприємства.

Таблиця 2.9

Аналіз тривалості складових операційного циклу ВАТ «Рівнеазот»

Показники	Роки
	2009	2010	2011
	Ко*	То*	Ко	То	Ко	То
Грошові кошти	206,07	1,77	13,11	27,84	8,74	41,76
Матеріальні запаси	6,32	57,72	15,05	24,26	17,06	21,39
Дебіторська заборгованість	0,80	455,20	1,12	324,86	1,13	323,33
готова продукція	12,74	28,64	39,91	9,15	20,98	17,40
незавершене виробництво	24,86	14,68	77,25	4,72	191,03	1,91
Операційний цикл	-	558,01	-	390,82	-	405,79
Кредиторська заборгованість	0,90	405,00	1,13	322,83	1,01	361,75
Фінансовий цикл	-	101,04	-	38,13	-	40,70
Виробничий цикл	-	961,24	-	685,81	-	725,77

У таблиці 2.10 розраховані основні показники ділової активності ВАТ «Рівнеазот». Так коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва й обігу, який приносить відповідний ефект у вигляді прибутку. Цей коефіцієнт зростав щороку, так у 2009 році він становив 0,11, у 2010 році 0,65, а у 2011 році склав 0,7. Такі зміни вказують на зростання ефективності використання майна підприємства, яке відбулось за рахунок скорочення тривалості обігу оборотного капіталу. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості значно зріс із 2,34 до 6,26 за досліджувані 2009-2011 роки. Це свідчить про активізацію роботи керівництва підприємства з контрагентами - дебіторами. Аналогічну тенденцію можна спостерігати і із коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості, яка виросла із 0,49 до 0,64 у 2009-2010 роках та у 2011 році фактично не змінилась. Позитивну тенденцію до зменшення показує строк погашення дебіторської заборгованості із 156,14 до 58,31 дня. Також зменшився строк погашення кредиторської заборгованості у 2009-2010 роках на 174,66 дня, однак у 2010-2011 роках дещо зріс на 15,83 дня. Показник оборотності запасів протягом досліджуваного періоду зріс, що свідчить про ефективність роботи підприємства щодо запасів. Коефіцієнт оборотності основних засобів коливався приблизно однакових межах, так у період із 2009 по 2010 роки він зріс на 0,84 пункти, а у 2010-2011 роках знизився на 0,63. Аналогічно не показав чіткої тенденції коефіцієнт оборотності власного капіталу, який коливався у межах від 3,41 до -15,9.

Таблиця 2.10

Аналіз ділової активності ВАТ «Рівнеазот»

Назва показника	Формула для розрахунку	Результат	Відхилення
		2009	2010	2011	2010/ 2009	2011/ 2010
1. Коефіцієнт оборотності активів	Ф2р.035/Ф1 р.280	0,11	0,65	0,70	0,54	0,05
2.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Ф2р.035/Ф1р.(160+210)	2,34	4,25	6,26	1,91	2,01
3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф2р.035/Ф1р.(480+620)	0,49	0,64	0,63	0,15	-0,02
4.Строк погашення дебіторської заборгованості	Відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості	156,14	85,87	58,31	-70,27	-27,56
5.Строк погашення кредиторської заборгованості	Відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості	741,25	566,60	582,42	-174,66	15,83
6.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Ф2 р.035/Ф1 р.100+р.140	5,59	13,69	15,49	8,10	1,80
7.Коефіцієнт оборотності основних засобів	Ф2 р.035/Ф1 р.030	4,44	5,28	4,65	0,84	-0,63
8.Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 р.035/Ф1 р.380	3,41	-15,90	-10,21	-19,31	5,69

У таблиці 2.11 здійснено дослідження співвідношення темпів росту доходів і витрати ВАТ «Рівнеазот» за 2009-2011 роки. Як видно із розрахунків, у 2009-2010 досліджуваних роках темп росту чистого доходу від темпів росту витрат перевищував більше як у два рази. Проте у 2010-2011 роках темп росту витрат набагато перевищив темп росту доходів. Тому підприємству потрібно переглянути основні статті своїх витрат та мінімізувати їх.

У таблиці 2.12 розраховано основні показники рентабельності підприємства. Так рентабельність сукупного капіталу від'ємна, скільки підприємство було збитковим на протязі досліджуваного періоду. Цей показник правда знижувався із -17,28 до -1,07%., тобто підприємство отримувало 1,73-0,11 грн. збитку на 1 грн. активів підприємства. Рентабельність власного капіталу становила: -119,01 у 2009 році, 203,45 у 2010 та 17,19% у 2011 році. Дещо краща тенденція була у валовій рентабельності реалізованої продукції, оскільки вона зростала із -7,04 до 8,31%. Аналогічно і із операційною рентабельністю реалізованої продукції, що теж зростала із -31,11 до 0,44%. Теж збільшувалась, але не досягла позитивного значення чиста рентабельність реалізації продукції: у період із 2009 по 2011 роки збільшилась і -34,93 до 1,68%. Щодо рентабельності виробничої діяльності, то показники тут різко знижувались. Так валова рентабельність виробництва знизилась із 6,577 до -9,06%, а чиста рентабельність виробництва із 32,64 до 1,84%.

Таблиця 2.11

Аналіз співвідношення темпів росту доходів і витрат ВАТ «Рівнеазот»

Показник	Період
	2009	2010	2011
1. Чистий дохід від реалізації продукції	694 194	1 711 722	2 460 436
2. Темп росту доходів, %	-	146,58	43,74
3. Витрати, всього	-434 702	-741 848	-2 514 147
4. Темп росту витрат, %	-	70,66	238,90
Коефіцієнт випередження	-	2,07	0,18

Таблиця 2.12

Аналіз динаміки рентабельності ВАТ «Рівнеазот»

Показники	Формула	період	Відх.
		2009	2010	2011	2010/2009	2011/2010
1. Рентабельність інвестицій					0	0
- рентабельність сукупного капіталу, %	р. 170 Ф2/ р. 640 Ф1	-17,28	-8,30	-1,07	8,99	7,22
- рентабельність власного капіталу, %	р. 220 Ф2/ р. 380 Ф1	-119,01	203,45	17,19	322,46	-186,26
2. Рентабельність продажу:
- валова рентабельність реалізації продукції, %	р. 050 Ф2/ р. 035 Ф2	-7,04	2,60	8,31	9,63	5,71
- операційна рентабельність реалізації продукції, %	р. 100 Ф2/ р. 035 Ф2	-31,11	-8,49	0,44	22,62	8,93
- чиста рентабельність реалізації продукції, %	р. 220 Ф2/ р. 035 Ф2	-34,93	-12,79	-1,68	22,14	11,11
3. Рентабельність виробничої діяльності
- валова рентабельність виробництва, %	р. 050 Ф2/ р. 040 Ф2	6,57	-2,67	-9,06	-9,24	-6,40
- чиста рентабельність виробництва, %	р. 220 Ф2/ р. 040 Ф2	32,64	13,13	1,84	-19,50	-11,30

Таблиця 2.13

Вихідні дані для аналізу за факторною моделлю Дюпона ВАТ «Рівнеазот»

Показник	Період	Відхилення
	2009	2010	2011	2010/2009	2011/2010
1. Чиста рентабельність продукції	-0,35	-0,13	-0,02	0,22	0,11
2. Ресурсовіддача	0,43	0,65	0,64	0,22	-0,01
3. Коефіцієнт фінансової залежності	7,98	-24,53	-16,02	-32,51	8,50
4. Рентабельність власного капіталу	-1,19	2,03	0,17	3,22	-1,86

У таблиці 2.13 здійснено аналіз підприємства за факторною моделлю Дюпона. За нею видно, що найгірший показник підприємство мало у 2009 році, це -1,19. Проте у 2010 році цей показник значно покращився та зріс на 3,22 пункта та склав 2,03, однак уже у 2011 році знову знизився до 0,17.

фінансовий стійкість стратегія

РОЗДІЛ 3.

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ВАТ “ РІВНЕАЗОТ ”

3.1 Випуск стандартизованої продукції

Підприємство входить до хімічної галузі народного господарства України. Воно випускає високоякісну продукцію, однак майже не розширює свій асортимент, куди входять в основному мінеральні добрива. Для розширення ринків збуту та пошуку стабільних покупців підприємство повинно орієнтуватись на новітню продукцію. Це призведе до збільшення реалізації, прискорення оборотності оборотних фондів, а отже вивільнення частини грошових коштів та прискорення отримання прибутку в результаті одного обороту.

3.2 Неефективна структура підприємства

Із розділу 2.4 видно, що деякі показники тривалості оборотності уповільнюються, також збільшуються запаси на складах підприємства. Все це є результатом неефективного управління складськими залишками та господарською діяльністю в цілому. Збитковість підприємства та незадовільні показники рентабельності підтверджують це. Тому підприємство повинно шукати вихід із цього шляхом реорганізації та перебудови внутрішньої структури прагнучи ефективніше функціонувати, при цьому використовуючи найменше затрат, тобто збутових та адміністративних затрат.

3.3 Висока собівартість продукції

Головна мета підприємства - отримання прибутку. Один із шляхів досягнення цієї мети - зниження витрат, що допоможе підприємству отримати переваги над конкурентами та вижити у довгостроковій перспективі. Зниження витрат досягається шляхом економії або від ефекту масштабу.

На підприємстві досить значні витрати при виробництві продукції. Це можна побачити у звіті про фінансові результати. Висока собівартість продукції не дає конкурентних переваг підприємству, та не дозволяє йому отримувати прибуток. Через це підприємство збиткове уже на протязі трьох досліджуваних років.

Для того, щоб підприємство знизило собівартість продукції, потрібно оптимізувати кількість та якість основних виробничих фондів, їхню оптимальну структуру, підвищити завантаження ОВФ, знизити простоювання обладнання, оптимізувати кількісно-кваліфікаційний рівень та кількість працівників.

РОЗДІЛ 4

АЛЬТЕРНАТИВНІ ВАРІАНТИ ДІЙ ВАТ ”РІВНЕАЗОТ”, ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВИПУСКУ СТАНДАРТИЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

4.1 Виробництво гранульованих мінеральних добрив

Одною із продукції, що набирають високими темпами попит на ринку мінеральних добрив можуть бути гранульовані мінеральні добрива. Встановлено, що кожній культурі властива своя фізіологія мінерального живлення щодо сполук сірки та азоту. Фізіологія мінерального живлення ріпаку озимого потребує співвідношення - N:S= 5-10:1. Для зернових колосових культур та кукурудзи це співвідношення повинно становити - N:S= 16-20:1 відповідно. Лише за умови дотримання такого співвідношення вирішується проблема оптимізації мінерального живлення сполуками сірки та азоту. Тільки за таких умов культури здатні нормально синтезувати білкові сполуки, підвищується їх коефіцієнт засвоєння сполук азоту. Азотно-сіркове добриво гранульоване є високоефективним азотним добривом, застосування якого забезпечує високу агрономічну і економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур. Азотно-сіркове добриво гранульоване одержують шляхом грануляції сульфату амонію кристалічного з додаванням водного розчину гуматів. Основна сировина, яка використовується для виробництва добрива це:

- сульфат амонію;

- гумати (калієва або натрієва сіль гумінових кислот).

При закупівлі відповідного обладнання стає можливим із тих же мінеральних добрив, що уже виробляє підприємство виробляти та реалізовувати гранульовані мінеральні добрива, що зараз користуються на ринку високим попитом.

4.2 Удосконалення структури підприємства

Економічні і соціально-політичні проблеми, у нашій країні для свого рішення вимагають застосування нових технологій у управління, і організації діяльності провідних компаній, керівники яких намагається самостійно здійснити роботу з перетворення колишніх державних підприємств у ефективно функціонуючі ринкові структури різних галузей економіки.

У процесі приватизації виживають лише найсильніші і добре організовані підприємства, що можуть попередити істотне зниження виробництва та зберегти обсяги випуску продукції.

Для успішної роботи підприємства потрібні нові управлінські механізми адаптації виробництва до вимог ринку, тому структуру управління треба удосконалювати, але це один із напрямів реструктуризації підприємства. На перший погляд, підприємство оцінюючи ринкову ситуацію, не повинно упускати свої комерційні можливості, йому слід орієнтуватися у потребах та вподобання ринку. Адже в цьому і полягає сутність менеджменту. Управління і організація виробництва мають грунтуватися на стратегічному мисленні, погляді із майбутнього в справжнє: що треба робити сьогодні, з вимог оточуючої ринкового середовища, щоб забезпечити виживання та розвитку підприємства у майбутньому. Ось головні орієнтири ефективності всієї системи управління у умовах ринкових відносин.

Структура управління у умовах розвитку ринкових відносин повинна адекватно відбивати відносини власності й інтереси працівників усіх рівнів та соціальних спеціальностей, тобто. слід формувати новий механізм управління підприємством, який би розвиток виробництва і виживання за умов постійно мінливого середовища. По запропонованій концепції ринкового розвитку основою є ситуаційний підхід до управління, за яким вся внутрішньофірмова побудова виробництва та системи управління є не що інше, як різні за своєю природою та впливом з боку зовнішнього середовища й деяких інших характеристик її організаційного потенціалу, зокрема технології виробництва та сукупних якостей команди управління.

До сформування ефективну систему управління, необхідно виокремити такі організаційні підсистеми оргструктури управління, які мають потенціал, систему критеріїв, показники ефективності, норми і нормативи діяльності: 1) виробничо-технічну; 2) фінансово-економічну; 3) маркетингу і комерції; 4) соціальну (організаційно-адміністративну).

У разі розвитку ринкових відносин дуже важливо домогтися випуску конкурентоспроможної продукції при найдійовіших використанні всіх видів ресурсів (працю, сировину, матеріали, устаткування, енергія, виробничі потужності, інфраструктура) за скорочення невиробничих витрат і втрат.

Отже, головна мета повинна мати трьохцільову функцію системи управління.

Перша цільова функція системи управління - випуск конкурентоспроможної продукції. Проте ця функція підпорядкована законам і цілям розвитку ринку, є вторинною, похідною від цільової функції ринку України і можливо, у наближеному вигляді виражена стратегічної функцією розвитку підприємства.

Друга цільова функція системи управління - організація стратегічного розвитку підприємства в розрахунку ефективності стратегій і оцінкою їх раціональності.

Третя цільова функція - ефективне використання всіх видів ресурсів для випуску конкурентоспроможної продукції, що реалізується в відповідності до цільових функцій підприємства міста і ринку.

У минулому параграфі вже свідчила реорганізації служби маркетингу. Підприємству ВАТ «Укрнафта» потрібна сильніша, вдосконалена система маркетингу, яка має своє завдання і функції системи управління фінансами. Без перебудови фінансової служби неможлива реструктуризація підприємства. На чолі фінансової служби такого великого підприємства, потрібен аналітик-стратег, який має чудово розумітися на аспектах організації руху капіталу на ринку, володіти методами забезпечення платоспроможності, ліквідності, дохідності і оптимального співвідношення власних і позикових джерела фінансування, вміє розробляти й реалізовувати фінансову стратегію підприємства.

На ВАТ «Рівнеазот» не запроваджена посада - фінансовий менеджер. Головна орієнтація фінансового менеджера - стратегічна спрямованість своєї діяльності, прийняття рішень, націленість на нарощування капіталу, забезпечення фінансової стійкості й надійності. Головному фінансовому менеджеру мають підкорятися функціональні менеджери: головний бухгалтер (фінансовий контролер) та головний економіст (скарбник - хранитель капіталу).

Основними завданнями діяльності головного фінансового менеджера є:. розвиток фінансово-економічної діяльності; управління економіки й забезпечення фінансових ресурсів; розробка стратегічних фінансових планів; контролю над раціональним використанням фінансових ресурсів; розробка цінової та дивідендної політики.

Адміністрація підприємства має повністю покладатися на фінансового стратега у питаннях залучення нових фінансових ресурсів, у політиці великих капітальних видатків, радикальних змін у сфері злиття і укрупнення капіталу. Аналіз фінансової складової діяльності, оцінка перспектив визначає життєві сторони виживання та розвитку потенціалу підприємства.

Одне з основних цілей реструктуризації підприємства - підготовка людей до роботи в нових умовах. У цьому підготовка розуміється у широкому буквальному розумінні - у професійно-технічному та соціально психологічному, коли працівником усвідомлюється необхідність відмовитися від старих установок і приготуватись до початку організації по-новому.

Природно, потреба у фінансах, технологіях, обладнанні й матеріалах є очевидною. Але найголовніша проблема - забезпечення підприємства працівниками потрібних спеціальностей і кваліфікацій для реалізації завдань, що з досягають поставлених цілей.

У хімічному комплексі сьогодні відчувається гостра потреба у кваліфікованих кадрах, здатних професійно здійснювати управління підприємствами з урахуванням ринкових принципів організації та фінансування, розробляти довгострокову стратегію і у реалізації численних програм, у сфері інвестиційної діяльності, забезпечити збільшення акціонерного капіталу.

Будь-яке велике хімічне підприємство, особливо таке як ВАТ «Рівнеазот», потребує фахівців по інвестиційні діяльності, управлінню ризиками і корпоративними фінансами, включаючи аналіз політики та підготовку необхідної інформації з міжнародних стандартів. У цьому, крім знання і володіння західної системи оцінки ринкової вартості компанії з урахуванням нафтових запасів, аналізу капітальних видатків і надходження потоків, необхідно проводити зіставлення української економічної і бухгалтерської інформації з прийняттям у країні класифікацією, що потребує хорошого знання іноземних мов.

ВАТ «Рівнеазот» обов'язково повинне збільшити штат своїх молодих фахівців, тобто варто укладати договори з найбільшими вузами на цільову підготовку як фахівців технічного рівня, а й економістів-фінансистів.

Безумовно, необхідним є широка теоретична підготовка випускників базових фінансових і стабільності економічних факультетів університетів і інших профільних вузів. Спрямована спеціалізація такого напряму на галузі дозволила б істотно зменшити терміни реального входження фахівців у поточну проблематику даного сектору економіки, а також акцентувати увагу на рішенні специфічних для цієї галузі проблем.

З іншого боку, молодь, яка навчається сьогодні у провідних вузах країни, мають прагнення і бажання отримати якомога більшу кількість різноманітних знань, розуміючи, що це диктується вимогами ринку.

Важливою корінною проблемою є, з допомогою реформування та реструктуризації, створення таких системам управління виробництвом, які зможуть зрушити з “мертвої” точки розвиток підприємства.

Традиційно під підприємствами, що реформуються та реструктуризуються, розуміються колишні державні структури, які перебувають у кризовому чи передкризовому стані.

Пропозиції щодо реструктуризації підприємства такі. По-перше, крім виділення сервісних підрозділів у самостійні юридичні підрозділи треба створити управляючу систему.

По-друге, слід також приділити особливу увагу з метою реструктуризації. Одна з головних напрямків реструктуризації - це скорочення витрат на переробку хімічних речовин. Треба лише скоротити енерговитрати шляхом максимального використання власних енергоджерел і треба цілком відмовитися від використання покупних енергоресурсів.

По-третє, необхідно перебудувати маркетингову службу. Сьогодні майже всі підприємства зрозуміли необхідність маркетингу, тому у всіх існують відповідні служби, які тією чи іншою мірою працюють із інформацією і роблять з урахуванням її деякі висновки. Але в рідкісних підприємств маркетинг є визначальною службою. На нинішніх умовах, хоч і дивно, головна служба - це служба збуту і маркетингу.

По-четверте, одна з перспективних напрямків реструктуризації - є поліпшення асортименту продукції. Сьогодні попит над ринком різко змінився, що потребує нових капіталовкладень у розширення уже існуючого асортименту.

По-п'яте, на чолі фінансової служби такого великого, як підприємства як ВАТ «Рівнеазот», потрібно поставити такого фахівця, який чудово знається на аспектах організації руху капіталу на ринку, володіє методами забезпечення платоспроможності, ліквідності, дохідності, вміє розробляти і реалізовувати фінансову стратегію підприємства.

4.3 Заміна застарілого обладнання новим

Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, що розробляються на основі техніко-економічного обґрунтування.

Для технічного переоснащення потрібні капітальні вкладення. Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає такі дані:

* первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

* наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

* суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду;

* орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

* орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

* вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду.

Вихідними передумовами розробки бюджету капітальних вкладень є:

а) календарний план реалізації інвестиційного проекту;

б) бюджетні заявки на виконання окремих видів робіт і придбання матеріалів, механізмів, устаткування, розроблених виконавцями окремих функціональних блоків проекту;

в) загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту;

г) попередній графік потоку інвестиційних витрат, складений на етапі розробки бізнес-плану проекту;

д) фінансовий стан інвесторів проекту.

РОЗДІЛ 5.

ОБҐРУНТУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

5.1 Економічне обґрунтування виробництва гранульованих мінеральних добрив

Розрахуємо витрати та доходи при реконструкції цеху із переробки гумітів у цех по переробці гранульованих мінеральних добрив.

Капітальні вкладення на закупівлю обладнання включають в себе вартість будівельних робіт та обладнання, що встановлюється, об'єктів, що реконструюються. Вартість обладнання визначається за цінами заводів - виробників. У вартість обладнання включаються всі витрати на транспортування. Для визначення капітальних вкладень на придбання, доставку та монтаж обладнання складають кошторисно-фінансовий розрахунок за формою (табл.5.1)

Вартість неврахованого обладнання становить 20 % його вартості. Транспортні витрати становлять 5 %, заготівельно-складські витрати - 1,25%, витрати на монтаж - 8...10% первісної вартості обладнання. Вартість контрольно-вимірювальних пристроїв береться на рівні 10...15 % вартості обладнання; спеціальних робіт (встановлення фундаменту під обладнання, антикорозійні роботи, ізолювання тощо) - 1% вартості обладнання; вартість внутрішньо-цехового транспорту - 20...25% балансової вартості обладнання.

Після розрахунку вартості обладнання складаємо кошторисно-фінансовий розрахунок витрат на демонтаж обладнання, що реалізується іншим підприємствам та того що здається в брухт. (табл. 5.2 та табл. 5.3)

Таблиця 5.2

Кошторисно-фінансовий розрахунок витрат на демонтаж обладнання, що здається в брухт

№	Назва обладнання, що демонтується	Кількість одиниць	Вартість, тис. грн	Сума витрат на демонтаж	Маса, т	Вартість, тис. грн
			первісна	залишкова			1 т брухту	Брухту за обладнання
1 2	Обладнання ФТЛ -2 Обладнання ВКТ Всього	2 2	15,0 12,0 54,0	7,5 6,0 13,5	1,5 1,2 2,7	10,0 7,0	0,150 0,200	3,0 2,8 5,8

Таблиця 5.1.

Розрахунок вартості обладнання

№ з/п	Перелік обладнання, що підлягає монтажу	Кількість одиниць	Оптова ціна за одиницю, тис. грн.	Загальна вартість обладнання тис. грн
1	Обладнання ТР2,1 х 12	1	250,7	250,7
2	Обробний верстат РШВ	1	45,0	45,0
3	Ротаційний верстат 65*85/G	2	42,0	84,0
4	Станок CL 61	2	22,0	44,0
5	Обладнання 4T	1	8,0	8,0
6	Автофасувальник	1	4,0	4,0
7	Дробильна машина BVDS - 2224	1	15,0	15,0
8	Обладнання SABOTIN	2	10,0	20,0
9	Шафа остаточного вистоювання IK	1	35,0	35,0
10	Термо машина VA 600	1	12,0	12,0
	Всього			517,7
	Невраховане обладнання			103,54
	Всього			621,24
	Транспортні витрати			25,88
	Заготівельно-складські витрати			6,47
	Монтаж обладнання			51,77
	Всього по обладнанню			705,36
	Контрольно-вимірювальні пристрої			51,77
	Спеціальні роботи			5,17
	Балансова вартість			762,3
	Внутрішньозаводський транспорт			152,46

Таблиця 5.3

Кошторисно-фінансовий розрахунок демонтажу обладнання, що реалізується іншим підприємствам

№ з/п	Назва обладнання, що демонтується	Кількість одиниць	Вартість, тис. грн	Сума витрат на демонтаж
			первісна	залишкова
1 2 3 4	Обладнання А2 - ХТН Гранулятор А2 - ХТО Машина Ш -25Х Машина Т1 - ХТЗ Всього	1 2 2 1	15,0 6,6 12,0 9,0 61,2	3,75 3,3 6,0 2,25 15,3	0,75 0,33 0,6 0,45 2,13

Із загальної суми витрат на реконструкцію відраховуємо суми, одержані за реалізацію обладнання, та суми, одержані за брухт. Отже, додаткові капітальні вкладення, пов”язані із реконструкцією підприємства, розраховуються за формулою:

Кдод = Кнов + Д + Взал - Вбр - Вреал + Об, (5.1)

де Кнов - витрати на придбання нового обладнання; Д - витрати на демонтаж обладнання; Взал - залишкова вартість обладнання, що здається в брухт; Вреал - вартість реалізованого обладнання; Вбр - сума, виручена підприємством за зданий брухт; Об - зміна нормативу обігових коштів, у разі зростання обсягів виробництва.

Кдод = 762,3 + 2,13 + 2,7 + 13,5 - 15,3 - 5,8 + 44,45 = 803,98 тис.грн

Таблиця 5.4

Розрахунок виробничої програми підприємства

Вид продукції	Добовий обсяг виробництва, т	Кількість діб роботи на рік	Річний обсяг виробництва, т
1.Гранульовані мінеральні добрива (N26:S30) 2. Гранульовані мінеральні добрива (N16:S16) 3. Гранульовані мінеральні добрива (N07:S29) Всього	15,870 2,760 3,105 21,735	330 330 330	5237,1 910,8 1024,65 7172,55

Таблиця 5.5

План виробництва продукції у вартісному виразі

Вид продукції, що випускається	План на рік, т	Оптова ціна підприємства (без ПДВ), за 1 т, грн..	Вартість річного обсягу виробництва, тис. грн..
1..Гранульовані мінеральні добрива (N26:S30) 2. Гранульовані мінеральні добрива (N16:S16) 3. Гранульовані мінеральні добрива (N07:S29) Всього	5237,1 910,8 1024,65 7172,55	1345,0 1350,0 1361,0	7043,89 1229,58 1394,54 9668,01

Розрахунок чисельності робітників починається із складання балансу робочого часу одного середньоспискового робітника (табл. 5.6):

Таблиця 5.6

Розрахунок чисельності та фонду заробітної плати робітників основного та допоміжного виробництв

Елементи часу	Кількість днів
2	3
Календарний фонд роботи на рік Святкові та вихідні дні Номінальний фонд роботи на рік Невиходи на роботу: - чергові та додаткові відпустки - відпустки у зв”язку із навчанням без відриву від виробництва - відпустки у зв”язку із пологами - невиходи через хворобу - виконання державних обов”язків Всього невиходів Ефективний фонд часу одного робітника на рік Середня тривалість робочого дня, год Ефективний фонд часу одного робітника на рік, год	365 114 251 19 0,5 0,7 8,5 0,2 28,9 222,1 12 2665,2

Фонд заробітної плати робітників, які працюють за погодинною системою оплати праці, складається із тарифного фонду та доплат і розраховується за формулою:

Зпл(пог) = Тар + Допл, (5.2)

де Зпл (пог) - заробітна плата робітників, що працюють на умовах погодинної оплати праці; Тар - сума тарифного фонду заробітної плати, тис. грн.; Допл - доплати робітникам, що працюють за погодинною оплатою праці.

Таблиця 5.7

Розрахунок чисельності робітників та фонду оплати праці (погодинна система оплати праці)

Професія	Розряд	Кіль кість чоловік на зміну	Кіль кість змін на рік	Трива лість зміни, год	Годинна тарифна ставка, грн	Тарифний фонд заробітної плати за рік, тис. грн	Доплати до тарифного Фонду заробітної плати, тис .грн
Слюсар-майстер	VI	1	502	12	2,26	13,614	10,210
Налагожувальник	IV	2	502	12	1,97	23,734	17,800
Контролер	IV	1	502	12	1,97	11,867	8,900
Машиніст налагоджувальних машин	III	2	502	12	1,75	21,084	15,813
Машиніт пруфера	III	2	502	12	1,75	21,084	15,813
Мастер верстата	III	2	502	12	1,75	21,084	15,813
Машиніст ПМ-25	III	2	502	2	1,75	21,084	15,813
Електромонтер	III	2	502	12	1,75	21,084	15,813
Оператор виробничих верстатів	III	2	502	12	1,75	21,084	15,813
Компресорщик	IV	1	502	12	1,93	11,626	8,719
Слюсар	IV	1	502	12	2,17	13,072	9,804
Всього		18				200,417	150,31

Зпл(пог) = 200,417 + 150,31 = 350,727 тис.грн

Середньоспискова чисельність робітників з погодинною оплатою праці розраховується за формулою:

Чпог = Кзм х К / Б, (5.3)

де Чпог - чисельність робітників, що працюють за погодинною системою оплати праці; Кзм - загальна чисельність цих робітників за зміну; К - кількість змін роботи підприємства на рік; Б - баланс робочого часу одного робітника на рік в днях.

Чпог = 18 х 251 х 2 / 222,1 = 40 чол.

Чисельність робітників допоміжного виробництва Чдоп береться на рівні 30% від загальної чисельності робітників основного виробництва.

Чдоп = Чпог х 0,3. (5.4)

Чдоп = 40 х 0,3 = 12 чол.

Загальна чисельність робітників на підприємстві Чр розраховується за формулою:

Чр = Чпог + Чдоп. (5.5)

Чр = 40 + 12 = 52 чол.

Фонд заробітної плати робітників допоміжного виробництва розраховується виходячи із їх чисельності та середньомісячної заробітної плати:

Зплдоп = Чдоп х Зплдоп х 12, (5.6)

де Зплдоп - річний фонд заробітної плати робітників допоміжного виробництва; Зплдоп - середньомісячна заробітна плата одного робітника допоміжного виробництва.

Зплдоп = 12 х 450 х 12 = 64,8 тис. грн.

Річний фонд оплати праці робітників підприємства складається із фондів заробітної плати робітників основного та допоміжного виробництва.

Фоп. пр. = Зпл(пог) + Зплдоп = 350,727 + 64,8 = 415,527 тис.грн

Чисельність керівників, службовців та спеціалістів і фонду заробітної плати цієї категорії працюючих розраховується за допомогою штатного розпису.

Таблиця 5.8

Штатний розпис адміністративно-управлінського персоналу цеху

№	посада	Кількість одиниць	Посадовий оклад, грн	Річний фонд заробітної плати, тис. грн
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40	Директор Головний інженер Заступник головного інженера Інженер з ОП Інженер-радіолог Секретар Головний економіст Провідний економіст Головний бухгалтер Заступник головного бухгалтера Провідний бухгалтер Бухгалтер Касир Інженер АСУ Начальник відділу кадрів Інженер з підготовки кадрів Інженер з регулювання майнових відносин Начальник виробництва Начальник цеху Майстер цеху Заступник начальника цеху Майстер цеху Другий заступник начальника цеху Заступник майстер цеху Головний механік Головний енергетик Інженер - конструктор Інженер з ремонту Заступник директора по збуту Начальник відділу збуту Начальник постачання Начальник комерційного відділу Економіст по збуту Майстер по тарі Майстер транспортної дільниці Головний технолог Заступник начальника лабораторії Інженер - технолог Змінний інженер-технолог Економіст з маркетингу Всього	1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 3 2 1 1 1 1 1 1 1 4 1 4 1 4 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4 7 1 62	900 870 850 720 720 630 830 680 810 720 670 650 650 670 680 650 620 850 790 620 650 620 650 620 700 700 610 580 640 610 610 620 650 580 580 790 710 590 520 630	10.80 10,44 10,20 8,64 8,64 7,56 9,96 8,16 9,72 8,64 24,12 15,6 7,80 8,04 8,16 7,80 7,44 10,20 9,48 29,76 7,8 29,76 7,8 29,76 8,40 8,40 7,32 13,92 7,68 7,32 7,32 7,44 7,80 6,96 6,96 9,48 8,52 28,32 43,68 7,56 483,35

Результати розрахунків з праці та заробітної плати зводяться в загальну таблицю:

Таблиця 5.9

Зведена штатна відомість

Категорії працюючих	Чисельність, чол..	Річний фонд оплати праці, тис. грн..
Промислово-виробничий персонал Всього В тому числі: - робітники основного виробництва - робітники допоміжного виробництва - адміністративно-управлінський персонал	114 40 12 62	898,877 350,727 64,800 483,35

Рівень продуктивності праці розраховується діленням обсягу виробництва продукції в порівняних цінах на середньоспискову чисельність працюючих промислово-виробничого персоналу.

Пп = 9668,01 /114 = 84,80 тис.грн/чол.

Розрахунок вартості сировини та допоміжних матеріалів починається із визначення вартості сировини та матеріалів. Вартість 1 т сировини складається із цін придбання (за даними підприємства без ПДВ) та витрат на транспортування.

Норми витрат сировини та основних матеріалів з урахуванням гранично припустимих витрат беруться за даними продуктового розрахунку. Вартість основних матеріалів визначається за допомогою цін придбання.

Таблиця 5.10

Розрахунок вартості сировини та основних матеріалів на річний обсяг виробництва продукції

Вид сировини та основних матеріалів	Норми витрат на річний обсяг виробництва, т	Вартість одиниці сировини або матеріалів за 1 т, грн. коп	Витрати на річний обсяг виробництва, тис. грн
Сульфат амонію Селітра аміачна Калієва сіль Натрієва сіль Гумати Райкат старт Сірка Каолін Азот Всього	5194,2 82,17 65,67 211,2 174,9 62,7 19,47 6,6 3227,4	917,0 2619,94 130,49 2027,58 3004,80 1900,10 197,71 1200,34 3,85	4763,08 215,28 8,57 428,22 525,53 119,14 3,84 7,92 12,43 6084,01

Річна потреба у сировині розраховується на підставі даних про добову потребу сировини. При цьому добова потреба множиться на кількість робочих днів на рік (330 днів). Вартість доставки становить приблизно 10% від вартості сировини:

Вартість доставки сировини = 1308,5 х 0,1 = 130,85 тис. грн

Вартість доставки бавовни = 5194,2 х 0,006 = 311,65 тис. грн

Разом = 442,502 тис.грн

Таблиця 5.11

Розрахунок вартості допоміжних матеріалів

Найменування допоміжних матеріалів	Витрати допоміжного матеріалу на річний випуск виробництва, м	Ціна придбання одиниці допоміжного матеріалу, грн	Вартість допоміжних матеріалів на річний обсяг виробництва, тис. грн
Плівка Етикетка Всього	3471,6 1600,0	0,069 0,01	0,24 0,016 0,256

Для розрахунку вартості енерговитрат використовуються норми витрат електро- та енергоресурсів на випуск одиниці продукції (пального, електроенергії) (табл. 5.12; 5.13). (Розрахунок енерговитрат наведено в санітарно-технічній частині. Вартість 1 кВт / год електроенергії дорівнює 0,12 грн.).

Таблиця 5.12

Розрахунок потреби та вартості витрат на паливо

Вид продукції	Обсяг виробництва за рік, т	Норма витрат палива на 1 т	Витрати на річний обсяг м3	Вартість, тис. грн
				1000 м3	На річний обсяг
1. Гранульовані мінеральні добрива (N26:S30) 2. Гранульовані мінеральні добрива (N16:S16) 3. Гранульовані мінеральні добрива (N07:S29) Всього	5237,1 910,8 1024,65 7172,55	130 м3 120 м3 120 м3	680823 109296 122958	0,303 0,303 0,303	206,28 33,12 37,25 276,65

Таблиця 5.13

Зведена таблиця витрат на паливо та енергію

№ з/п	Вид енерговитрат	Вартість на річний обсяг, тис.грн
1. 2.	Паливо Електроенергія Загальна вартість	276,65 120,14 396,79

Чисельність працюючих та фонд заробітної плати розраховується за формулою:

Фоп = Фос + Фдод + Фадм (5.7)

Фадм для цеху 6,5 % від загального фонду адміністративно - управлінського персоналу:

Фадм = 483,35 х 0,065 = 31,41 тис.грн.

Фоп = 350,727 + 64,80 + 31,41 = 446,937 тис.грн.

Відрахування на соціальні заходи розраховуються за допомогою законодавчо встановлених норм у відсотках до витрат на оплату праці. Відрахування на соціальні заходи становлять 38,3 % від фонду оплати праці.

Витрати на оплату праці складають 446,937 тис.грн. (фонд оплати праці робітників основного, допоміжного виробництва та адміністративно-управлінський персонал)

Відрахування на соціальні заходи = 446,93 х 38,3 / 100 = 171,17 тис.грн

Амортизація розраховується по групах основних фондів у відсотках до первісної вартості за табл. 5.14.

Таблиця 5.14

Витрати на амортизацію

Вид основних фондів	Вартість основних фондів, тис. грн	Амортизація	Витрати на капітальний і поточний ремонти	Витрати разом, тис. грн
		%	тис. грн	%	тис. грн
Будівлі, споруди Машини і обладнання Інші Всього:	2598,41 1483,20 487,98 4569,59	4,5 12 6	116,92 177,98 29,27 324,17	5 5 5	129,92 74,16 24,39 228,45	246,84 252,14 53,66 552,62

Інші витрати розраховуються виходячи із загальної суми витрат, одержаних у попередніх розрахунках. Вони становлять 5-10 % від загальної суми витрат.

Всі розрахунки зводяться в табл.5.15.

Таблиця 5.15

Зведені витрати на виробництво та реалізацію продукції

№	Витрати	Сума, тис. грн	% до підсумку
1 2 3 4 5 6 7	Сировина і основні матеріали Допоміжні матеріали Паливо та енергія Заробітна плата Відрахування на соціальні заходи Амортизація і витрати на ремонт Інші витрати Всього витрат	6526,51 0,256 396,79 446,937 171,17 552,62 404,71 8498,99	76,79 0,003 4,67 5,25 2,0 6,15 5 100

Показники економічної ефективності реконструкції:

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між обсягом продукції в діючих цінах підприємства Опр (табл. 5.5) та собівартістю продукції С (табл.5.10) за формулою:

П = Опр - С (5.8)

П = 9668,01 - 8498,99 = 1169,02 тис. грн..

Рівень рентабельності продукції, що випускається Р, розраховується за формулою:

Р = П / С х 100% (5.9)

Р = 1169,02 / 8498,99 х 100 % = 13,75 %

Витрати на 1 грн випущеної продукції В розраховується за формулою:

В = С / Опр (5.10)

В = 8498,99 / 9668,01 = 87,90 коп.

Термін окупності капіталовкладень Т розраховується із додаткового прибутку Пдод, який розраховується як різниця між прибутком, який буде одержано після реконструкції підприємства П2, та прибутком, який підприємство одержувало до реконструкції П1, (за даними підприємства, прибуток по булочному цеху П1 = 573,72 тис. грн)

Пдод = П2 - П1 (5.11)

Пдод = 1169,02 - 573,72 = 595,3 тис. грн.

Тоді розрахунок терміну окупності капіталовкладень матиме вигляд:

Трек = К / Пдод (5.12)

Трек = 803,98 / 595,3 = 1,35 року

У загальній сумі капіталовкладень на проведення реконструкції зміна нормативу оборотних коштів враховується лише у разі, якщо в результаті реконструкції відбувається збільшення обсягів виробництва на 10 %. Дані для визначення зміни нормативу оборотних коштів можна розраховувати за табл. 5.16.; 5.17 в розрахунках порівнюється розмір нормативу оборотних коштів до і після реконструкції.

Таблиця 5.16

Розрахунок суми зміни оборотних коштів цеху

№ з/п	Елемент оборотних коштів	Дані для розрахунку	Сума оборотних коштів, тис.грн.
		Витрати на рік, тис.грн	Норматив, %
1 2 3 4 5	Сировина і основні матеріали Допоміжні матеріали Заробітна плата Запасні частини Інші Всього	6526,51 0,256 446,937 74,16 211,43 7259,29	3 8 4 5 3	195,79 0,020 17,87 3,708 6,34 230,07

Під час розрахунку витрат на придбання запасних частин береться сума в 5 % вартості машин та обладнання.

Інші елементи оборотних коштів розраховуються як 3 - 5 % вартості всіх попередніх елементів оборотних фондів.

Таблиця 5.17

Розрахунок суми зміни оборотних коштів після реконструкції

№	Елемент оборотних коштів

Подобные документы

• Обґрунтування стратегії розвитку організації

  Аналіз туристичного ринку Львівщини, оцінка стратегічних зон господарювання та вибір цільового сегмента. Розробка альтернативних варіантів стратегії розвитку, вибір оптимальної із них, обґрунтування доцільності її реалізації у даному підприємстві.
  
  курсовая работа [70,6 K], добавлен 30.09.2013
  

• Вибір стратегії розвитку ВАТ "Миколаївцемент" за методом фірм "Дженерал Електрік" — "МакКінсі"

  Сутність, види стратегій розвитку підприємства, їх переваги та недоліки. Процес розробки й реалізації стратегії підприємства. Характеристика виробничо-господарської діяльності ВАТ "Миколаївцемент", показники рентабельності та ліквідності, аналіз портфелю.
  
  курсовая работа [953,3 K], добавлен 21.06.2010
  

• Формування механізмів інноваційного розвитку ТОВ "ЖБК-5"

  Сучасні особливості інноваційного розвитку підприємства. Аналіз виконання виробничої програми, показників ефективності використання основних фондів, експлуатаційних витрат та доходів підприємства, ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності.
  
  дипломная работа [364,0 K], добавлен 04.11.2011
  

• Формування та реалізація стратегії розвитку підприємства

  Стратегічне управління як механізм забезпечення ефективного розвитку підприємств. Підходи до визначення сутності та класифікації стратегії. Аналіз техніко-економічних й фінансових показників діяльності підприємства на прикладі ПАТ "ММК ім. Ілліча".
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 30.09.2013
  

• Використання базових стратегічних підходів для обґрунтування альтернатив розвитку підприємства на матеріалах ВАТ Каховський завод ЕЗУ

  Роль планування в управлінських системах. Розробка стратегії організації. Особливості формування бізнес-стратегії. Складання стратегічного балансу підприємства за допомогою SWOT- аналізу. Оцінка конкурентного потенціалу підприємства з використанням ПЕОМ.
  
  курсовая работа [210,5 K], добавлен 27.10.2010
  

• Конкурентоспроможність підприємства та управління стратегією його розвитку

  Конкурентоспроможність фірми як економічна категорія. Стратегії розвитку підприємства та форми їх управління. Дослідження ефективності роботи ТОВ "АЛЛО". Обґрунтування пропозицій по підвищенню конкурентоспроможності підприємства роздрібної торгівлі.
  
  монография [1,2 M], добавлен 17.03.2011
  

• Управління якістю виробництва продукції на прикладі ДП "Івашківський спиртзавод"

  Аналіз господарчо-економічної діяльності підприємства, його внутрішнього і зовнішнього середовища. Оцінка платоспроможності, слабких та сильних сторін, суть організаційно-правової форми та місії. Особливості розробки фінансової стратегії підприємства.
  
  курсовая работа [50,8 K], добавлен 29.02.2012
  

• Розробка стратегії розвитку підприємства ресторанного господарства: на прикладі ресторану "Ужгородський замок"

  Теоретичні та методологічні аспекти формування менеджменту підприємства. Історія розвитку управлінської науки в Україні. Дослідження ринку ресторанних послуг, оцінка стану розвитку ресторану, економічний аналіз його фінансово-господарської діяльності.
  
  курсовая работа [507,6 K], добавлен 08.01.2012
  

• Удосконалення стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю підприємства

  Правове забезпечення формування стратегії розвитку підприємства. Стратегічне планування як елемент системи стратегічного менеджменту підприємства. Розробка базової стратегії підприємства як фактор зниження ступеню невизначеності його діяльності.
  
  курсовая работа [157,3 K], добавлен 21.04.2015
  

• Стратегії управління підприємством

  Вивчення організаційної структури підприємства на прикладі турагентства ТОВ "Інтер-міст". Особливості організації управлінської праці, формування майна, обсяг та структур активів. Аналіз маркетингової та рекламно-інформаційної діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [61,1 K], добавлен 07.12.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам