Шляхи покращення впровадження змін на підприємстві

-- впроваджувати необхідні зміни, позбуватися перешкод до них, за необхідності змінювати організаційну структуру та культуру організації;

-- планувати та втілювати короткострокові перемоги, виявляти та заохочувати працівників, які досягли певних результатів у роботі;

-- планувати досягнення ще вагоміших результатів, заохочувати працівників, які можуть забезпечити таке досягнення, та залучати нові проекти, технології, фахівців;

-- утверджувати нові підходи, відстежувати все найкраще, що з'являється в конкурентів, лідирувати на ринку.

Перелічені заходи можна доповнити іншими, не менш важливими, але для досягнення бажаного результату їх слід впроваджувати відповідно до умов, у яких діє організація.

2. Аналіз об'єкта дослідження та досліджуваної проблеми

2.1 Загальна інформація по підприємству

КП "Івано - Франківськводоекотехпром" створено у червні 2003р. на базі виробничого управління водопровідного господарства та Державного концерну "Екотепром"

КП „Івано-Франківськводоекотехпром” є міським комунальним підприємством, що надає послуги водопостачання та водовідведення мешканцям Івано-Франківська, Україна.

Джерелами централізованого водопостачання м. Івано-Франківська є поверхневі води річок Бистриці Надвірнянської і Бистриці Солотвинської.

Водозабір на р. Бистриці Надвірнянській з проектною продуктивністю 50 тис. м3/добу, збудований у 1977 р. і розташований на віддалі 8 км від міста.

Водозабір на р. Бистриці Солотвинській проектною продуктивністю 40 тис. м3/добу, збудований у 1985 р. і розташований на віддалі 20 км від міста.

Сумарна продуктивність обох водозаборів становить 90,0 тис. м3/добу. Загальний обсяг піднятої та поданої у мережу води у 2004 р. становив 76,6 тис. м.3/добу (за звітними даними).

Вода від водозабору на р. Бистриці Солотвинській гравітаційно надходить на комплекс водоочисних споруд Черніївської водоочисної станції (ЧКВС), розміщеної на території с. Черніїв.

Від водозабору на р. Бистриці Надвірнянській, при необхідності, вода подається за допомогою „Берегової” насосної станції на комплекс водоочисних споруд, і на поповнення додатково збудованих на цьому комплексі водосховищ - відстійників. Призначенням водосховищ - відстійників є акумулювання запасу води на період проходження паводків. Під час паводків вода забирається із водосховища насосною станцією „Кругла” і подається на комплекс водоочисних споруд.

Комплекс водоочисних споруд Черніївської водоочисної станції (ЧКВС) складається із: контактних камер, відстійників, фільтрів та реагентного господарства. Після водоочисної станції вода гравітаційно надходить в резервуари насосної станції ІІІ-го підйому „Ботанічна” і насосної станції „Хриплин”. Насосна станція ІІІ-го підйому „Ботанічна” забезпечує подачу води в розподільчу мережу. Для створення необхідних тисків в окремих житлових масивах використовуються насосні станції IV-го підйому ВНС-4 і „Каскад”.

В системі водопостачання використовуються 8 резервуарів чистої води із збірного залізобетону загальним об'ємом 36 400 м3, що становить 48% добової подачі води у мережу. Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання складає близько 511,4 км.

Система водовідведення переважної частини міста - загальносплавна (до 70%), і складається із самопливних колекторів, невеликих каналізаційних насосних станцій з короткими напірними трубопроводами та каналізаційних очисних споруд (КОС). На території КОС розташована головна каналізаційна насосна станція №2 (ГКНС-2).

Стічні води самопливними колекторами надходять до ГКНС-2. Тільки близько 6% загальної кількості стоків, невеликих басейнів каналізування перекачуються вісьма каналізаційними насосними станціями в систему головних колекторів. ГКНС-2 перекачує стічні води на каналізаційні очисні споруди. Після очисних споруд стічні води скидаються у річку Бистриця.

Загальна довжина каналізаційних мереж - 259,1 км, з них напірних трубопроводів - 6,8 км і самопливних колекторів - 252,3 км.

Загальна пропускна спроможність каналізаційних очисних споруд становить 145,0 тис. м3/добу.

2.2 Аналіз організаційної структури

Будь-яка формальна організація в сфері суспільного виробництва існує як підприємство.

Підприємство -- основна ланка в системі продуктивних сил, виробничих і соціальних відносин, у якій відбувається первинне, безпосереднє поєднання робочої сили з засобами виробництва і здійснюється самостійний кругообіг коштів у процесі розширеного відтворення.

Статус підприємства визнається, регламентується і гарантується у всіх країнах державним законодавством. У багатьох країнах підприємство не є суб'єктом права (господарським утворенням, що володіє відокремленим майном, має власний баланс і права юридичної особи). Воно трактується як певний майновий комплекс, утворений з матеріальних і нематеріальних елементів, який є об'єктом права. Він належить підприємцю (індивідуальному чи об'єднанню підприємців), який розпоряджається його майном. Законодавство цих країн не визнає за підприємством самостійної правосуб'єктності і повної відокремленості від іншого майна підприємця. Українське законодавство визнає його основною ланкою народного господарства, самостійним господарюючим суб'єктом, який має право юридичної особи та здійснює свою діяльність задля отримання прибутку (Закон України «Про підприємства в Україні»).

Попри різні організаційні форми підприємства мають єдину природу і відіграють єдину роль в економічних процесах у суспільстві, що дає змогу об'єднати їх в одну категорію.

Передусім підприємство об'єднує людей та різні засоби (матеріальні, нематеріальні і фінансові) для виробництва та збуту продукції чи надання послуг. Часто поєднання виробництва і збуту вважають основним у визначенні підприємства. Вітчизняні нормативно-правові акти організацію визнають як підприємство лише тоді, коли вона може приймати самостійно рішення. Це дає змогу відрізнити підприємство від його виробничого підрозділу.

Другою спільною рисою для всіх підприємств є збільшення вартості освоєних ресурсів. Створення вартості можливе завдяки існуванню двох взаємодоповнюючих видів діяльності підприємства: основної діяльності та операцій підготовки (другорядних операцій).

Основна діяльність охоплює всі етапи процесу виробництва від придбання ресурсів до гарантійного обслуговування виробів і відбувається безпосередньо на підприємстві. Для її здійснення необхідні певні засоби. Окремі з них використовують безпосередньо в процесі виробництва, наприклад складське, виробниче обладнання. Є й такі, що використовують для окремих операцій або доповнюють інші засоби. Вони належать до інфраструктури (інформаційні системи, бухгалтерський облік тощо) і повинні фінансуватися. Але під час основної діяльності підприємство не виробляє власних ресурсів. Тому першочерговим завданням інфраструктури є забезпечення фінансування всіх видів діяльності підприємства.

Підприємство є досить складною організацією, його діяльність не обмежується лише виробництвом і збутом.

Комплекси елементів, які виконують функції управління і керування, та їх взаємозв'язки розглядають як відокремлені підсистеми. При цьому вважають, що підприємству як єдиній системі властива декомпозиція на керуючу і виконавчу (керовану) підсистеми. У конкретній системі часто важко виділити керуючі і виконавчі елементи (органи). Такої проблеми нема при групуванні елементів за змістом. Наприклад, інформацію можна однозначно відрізнити від машин та інших елементів фізичної природи.

Функції управління і виконання взаємопов'язані. Кожний орган може бути частково віднесеним і до керуючої, і до керованої підсистеми. Наприклад, директор підприємства, виконуючи доручення вищих інстанцій, одночасно керує підпорядкованими йому підрозділами. Розмежування верхніх і низових рівнів управління часто відбувається за домовленістю. Однак подібне розмежування не завжди можна вважати методологічно обґрунтованим.

Це свідчить, що на підприємстві не можна чітко розмежувати рівень управління та рівень виконання. Трактування їх відносне і залежить від того, яке явище досліджують. Процес управління відбувається тоді, коли предметом праці одного з елементів системи є інформація і він своєю діяльністю визначає поведінку інших. Перший із цих елементів завжди є керуючим, другий -- керованим, відносини між ними -- відносинами управління, а в системі загалом розглядають відносини управління як управлінську діяльність. Побудова і функціонування керуючих систем базується на принципі ієрархічності і принципі зворотного зв'язку.

1. Принцип ієрархічності. Забезпечує стійкість функціонування всієї системи. Він полягає у побудові багатоступеневої системи управління, в якій управління первинними виробничими системами здійснюється складною багатоступеневою структурою органів на основі розподілу між ними повноважень. Кожний вищий рівень задає нижчому певну цільову установку, не регламентуючи конкретних засобів досягнення цілі. Спеціалізація кожного рівня управління на виконанні властивих йому завдань є головною умовою ефективного розвитку системи загалом. Орган управління повинен задіяти наявні в системі внутрішні сили або засоби, які дають змогу перевести систему в новий, оптимальний для неї за існуючих умов стан. Вплив повинен здійснюватися на систему загалом, а також на технічну, економічну, соціальну, організаційну підсистеми, існуючі всередині них зв'язки і взаємозалежності. Чим глибший цей вплив, тим вищий ефект від управління системою.

2. Принцип зворотного зв'язку. Забезпечує постійний контроль за наслідками функціонування системи. Керуюча підсистема каналами зворотного зв'язку має змогу безперервно перевіряти реакцію керованої системи на управлінський вплив і коригувати свої команди. У свою чергу, керована підсистема у зворотному зв'язку спонукає керуючу впливати з глибиною і силою, які забезпечують ефективне функціонування системи в цілому.

Керуюча і виконавча підсистеми містять інформаційну, технічну та інші гомогенні і гетерогенні підсистеми, які не мають автономності, необхідної для існування системи.

Усі виділені елементи системи підприємства та інших організацій є необхідними компонентами, з їх відсутністю зникає сама система. Це стосується як керуючої, так і керованої підсистем.

Керуюча і виконавча підсистеми є комплексами, де наявні всі три групи елементів, поділених за класифікацією і змістом. Ці підсистеми є повними. Повнота властива і таким системним компонентам управління, як, наприклад, підсистемам розроблення рішень, стимулювання і т. д. Зокрема, підсистема розроблення рішень не може бути завершеною без включення до неї людей, інформації, матеріальних компонентів.

Керуюча і виконуюча підсистеми впливають одна на одну. Наприклад, керівники можуть давати вказівки виконавцям, стимулювати їх, контролювати і т. д. Наступним видом управлінської діяльності може бути переміщення виконавців. Можливі й інші види впливів. Відповідно до них керована підсистема пристосовується, адаптується до керуючої так, щоб між ними досягалася необхідна відповідність, наприклад при об'єднанні підприємств, товарних відділів і т. д. У подібних ситуаціях, як правило, здійснюється реорганізація підприємства.

Класифікація за функціональним змістом об'єднуваних підсистем. Систему «підприємство» можна поділити на комплекси однорідних елементів і зв'язків (підсистеми): технічну, економічну, соціальну й організаційну підсистеми.

Технічна підсистема -- єдність технологічних процесів, природних та інших матеріальних ресурсів і технічних засобів, необхідних для їх здійснення.

Вона характеризує технічний потенціал певного виробничо-господарського комплексу.

Економічна підсистема -- сукупність економічних елементів, основана на технічній підсистемі, що зумовлює певний перебіг економічних процесів у межах підприємства та його структурних підрозділів.

Елементами економічної підсистеми підприємства є господарські самостійні і відокремлені структурні підрозділи, наділені виробничими ресурсами, основними й оборотними коштами.

Соціальна підсистема -- сукупність індивідів і соціальних груп, які утворюють трудовий колектив підприємства.

Елементами соціальної підсистеми є первинні трудові колективи -- групи працівників, організаційно об'єднаних у виробничі та управлінські ланки.

Організаційна підсистема -- сукупність виробничих та управлінських підрозділів підприємства та взаємозв'язків між ними.

У сукупності технічної, економічної, соціальної, організаційної підсистем підприємство виступає як єдине ціле, як керована система. Разом із тим, кожна функціональна підсистема є самостійним об'єктом з властивими йому вимогами і умовами. Врахування специфіки підсистем є передумовою ефективного функціонування системи виробництва і управління.

Функціональні підсистеми (технічна, економічна, соціальна, організаційна) повинні раціонально поєднуватися в межах кожного ієрархічного рівня управління.

Керівництво підприємством здійснює генеральний директор, з яким власник уклав контракт терміном на один рік.

КП “Івано-Франківськводоекотехпром” має 29 структурних підрозділів, які не є юридичними особами.

Адміністративна, фінансова, юридична служба підпорядковуються заступнику генерального директора по економіці та фінансах, абонентська служба підпорядковується комерційному директору, технічні служби - першому заступнику генерального директора.

Головними підрозділами водоканалу є цехи водопостачання та каналізації, які виконують основне призначення підприємства: надання послуг водопостачання та водовідведення споживачам міста. Для забезпечення роботи цих цехів функціонують наступні допоміжні служби:

служба головного енергетика, яка забезпечує обслуговування та ремонти електрообладнання, науково-технічне та технологічне енергозабезпечення діяльності підприємства;

транспортна служба, яка забезпечує транспортування працівників та матеріали на центральні очисні споруди, виконання земельних, вантажних, монтажних робіт тощо;

ремонтно-будівельна дільниця, яка забезпечує ремонти основних засобів підприємства;

диспетчерська служба забезпечує оперативне керівництво експлуатації систем водопостачання, водовідведення, центральних очисних споруд та контролює додержання ними заданих режимів;

служба матеріально-технічного забезпечення надає виробництву усі необхідні для його діяльності матеріальні ресурси;

відділ програмування забезпечує розробку, впровадження та діяльність автоматизованих програм на виробництві;

юридичний відділ забезпечує правову діяльність підприємства;

абонентський відділ забезпечує реалізацію послуг водопостачання і водовідведення, збір абонентної плати за надані послуги та, разом з юридичною службою, позовну діяльність при несплаті за спожиті абонентами послуги;

інспекція промислового водовідведення контролює підприємства за додержання споживачами вимог “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України”, “Правил приймання та очищення стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Івано-Франківська”;

економічний відділ забезпечує роботу з економічного планування та аналізу діяльності підприємства;

технічний відділ забезпечує технічну підготовку виробництва.

Організаційні відносини між міською владою та підприємством носять формальний, загальний і, фактично, не визначений характер. Як результат, їх можна назвати неефективними.

Відсутній перелік затверджених показників, за якими міська влада і підприємство можуть здійснювати оцінку та моніторинг як діяльності підприємства, так і відносин між собою.

Відсутня система оцінки ефективності використання комунального майна, яким оперує у своїй діяльності підприємство.

Організаційна структура, розподіл функціональних обов'язків потребують вдосконалення, оскільки не повною мірою відповідають меті та характеру поточної роботи підприємства.

Адміністративно-управлінський персонал виконує свої обов'язки згідно посадових інструкцій. Схема виробничої структури підприємства зображено на рисунку 2.1.

Мал 2.1 - Виробнича структура КП “Івано-Франківськводоекотехпром”

Размещено на http://www.allbest.ru/

2.3 Аналіз основних техніко-економічних показників

Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства характеризується системою техніко-економічних показників, вибір котрих залежить від спеціалізації підприємства. Для аналізу вибрано такі техніко-економічні показники: обсяг товарної продукції, балансовий прибуток, собівартість товарної продукції, фондовіддача основних виробничих фондів, виробіток на одного працюючого, загальна рентабельність та чисельність працюючих.

В процесі аналізу виявляється динаміка змін даних ТЕП протягом останніх трьох років 2005-2007 рр. діяльності підприємства, визначаються в абсолютному та відносному вигляді відхилення цих показників в звітному році порівняно з попереднім.

Проаналізувавши динаміку основних техніко-економічних показників діяльності підприємства протягом певного періоду можна дати загальну оцінку роботи підприємства, виявити його сильні та слабкі сторони.

Для виявлення основних тенденцій розвитку підприємства за аналізований період визначимо основні техніко-економічні показники його діяльності. Вони дозволяють уявити стан справ на об'єкті дослідження і сформувати основні напрямки дій стосовно покращення становища на підприємстві.

Для аналізу основних техніко-економічних показників промислового підприємства використовують метод рядів динаміки, приведений у теоретичній частині даної роботи. Проведемо розрахунок, результати якого заносимо в таблицю 2.1. На основі розрахункової таблиці для наочності зобразимо значення базових темпів росту на графіку (рисунок 2.2).

Таблиця 3.1 - Аналіз ТЕП ДП “Івано-Франківськводоекотехпром

Показник	Рік	Абсолют не значення	Абсолютний приріст	Темп росту, %	Темп приросту, %
			базовий	ланцюговий	базовий	ланцюговий	базовий	ланцюговий
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Доходи підприємтсва, тис.грн. без ПДВ, т.грн	2005	21401,90	0,00	0,00	100,00	0,00	0,00	0,00
	2006	22956,60	1554,70	1554,70	107,26	7,26	7,26	7,26
	2007	24798,20	3396,30	1841,60	115,87	8,60	15,87	8,60
прибуток, тис.грн	2005	-4059,60	-1,00	0,00	100,02	100,00	0,02	0,00
	2006	-143,10	3915,50	3916,50	3,53	3,52	-96,47	-96,48
	2007	341,30	4399,90	484,40	-8,41	-238,50	-108,41	-338,50
Фонд оплати праці, тис.грн	2005	2644,70	0,00	0,00	100,00	100,00	0,00	0,00
	2006	5012,80	2368,10	2368,10	189,54	189,54	89,54	89,54
	2007	6560,40	3915,70	1547,60	248,06	130,87	148,06	30,87
Середня спискова чисельність робітників, чол..	2005	729,00	0,00	0,00	100,00	100,00	0,00	0,00
	2006	699,00	-30,00	-30,00	95,88	95,88	-4,12	-4,12
	2007	684,00	-45,00	-15,00	93,83	97,85	-6,17	-2,15
Середня заробітна плата, грн	2005	3627,846	0,000	0,000	100,000	100,000	0,000	0,000
	2006	7171,388	3543,541	3543,541	197,676	197,676	97,676	97,676
	2007	9591,228	5963,382	2419,840	264,378	133,743	164,378	33,743
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	2005	21038,00	0,00	0,00	100,00	100,00	0,00	0,00
	2006	16985,50	-4052,50	-4052,50	80,74	80,74	-19,26	-19,26
	2007	19171,60	-1866,40	2186,10	91,13	112,87	-8,87	12,87
доходи від основної діяльності, тис.грн	2005	18052,20	0,00	0,00	100,00	0,00	0,00	0,00
	2006	15731,20	-2321,00	-2321,00	87,14	-12,86	-12,86	-12,86
	2007	20177,10	2124,90	4445,90	111,77	24,63	11,77	24,63
Інші доходи, тис.грн.	2005	3349,70	0,00	0,00	100,00	0,00	0,00	0,00
	2006	7225,40	3875,70	3875,70	215,70	115,70	115,70	115,70
	2007	4621,10	1271,40	-2604,30	137,96	-77,75	37,96	-77,75
Витрати підприємства (без ПДВ), тис.грн.	2005	25459,90	0,00	0,00	100,00	0,00	0,00	0,00
	2006	23099,70	-2360,20	-2360,20	90,73	-9,27	-9,27	-9,27
	2007	24456,90	-1003,00	1357,20	96,06	5,33	-3,94	5,33
В т.ч інші витрати, тис.грн.	2005	4421,90	0,00	0,00	100,00	0,00	0,00	0,00
	2006	6114,20	1692,30	1692,30	138,27	38,27	38,27	38,27
	2007	5285,30	863,40	-828,90	119,53	-18,75	19,53	-18,75
Продуктивність праці, т. грн	2005	29,72	-18841,78	0,00	100,00	0,00	0,00	0,00
	2006	27,01	-18844,49	-2,71	90,88	-9,12	-9,12	-9,12
	2007	35,40	-18836,10	8,39	119,12	28,24	19,12	28,24

Рис 2.2 - Динаміка зміни базового темпу росту ОТЕП „Івано-франківськводоекотехпром”

Доходи підприємства за 2005 рік склали 21401,9 тис.грн.(без ПДВ), витрати 25459,9 тис.грн. а в 2007 році доходи підприємства становили 24798,2 що на 3396,3 тис або 115,9 % більший порівняно із базовим.

Балансовий збиток склав за 2005 рік 4058,2 тис.грн., в т.ч. по Дендрологічному гідропарку 64,1 тис.грн.

Таблиця 2.3 - Балансовий прибуток по кварталах 2005-2007 років

Балансовий прибуток, тис.грн.	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	VI кв.	рік
2005	-1140,8	-1898,2	-1360,8	343,2	-4056,6
2006	+780,9	-1126,9	-53,3	+256,2	-143,1
2007	-76,3	22,7	+63,6	+331,3	341,3

Поквартальний аналіз динаміки балансового прибутку показує, що до ІV кв. 2005 року підприємство працювало збитково. Причиною збитків були збиткові тарифи для населення і ДМП “Теплокомуненерго”. Всього за 2005 рік збитки від надання населенню послуг водопостачання склали 1421,0 тис. грн. і від послуг водовідведення 2197,3 тис.грн. Збитки від реалізації послуг ДМП “Теплокомуненерго” склали 821,0 тис.грн. Так як населенню і ТКЕ надається 80,5% від загальної реалізації послуг водопостачання і 70% послуг водовідведення, то прибуток від надання послуг за регульованими тарифами іншим споживачам не в змозі перекрити таку суму збитків від населення і ТКЕ, тому в цілому за рік діяльність підприємства є збитковою. У 2007 році підприємство працювало прибутково , окрім 1 кварталу, це пов'язано із тим, що піднялися ціна на водопостачання та водовідведення, які дають можливість компенсувати затрати, а також покращилися розрахунки із ДМП “Теплокомуненерго”.

Проведений аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності 2007 року в порівнянні з минулим роком показує, що доходи від надання послуг водопостачання та водовідведення за 2007 рік склали 24798,2 тис грн., що в порівнянні з минулим роком більше на 1841,6 тис.грн. або на 8,6%. В тому числі за період діяльності КП «Водоекотехпром» з квітня по грудень доходи зросли внаслідок вищих темпів падіння обсягів реалізації, ніж на початку року.

Зростання доходів при зменшенні обсягів надання послуг відбувається за рахунок підвищення тарифів для промислових, бюджетних та інших споживачів, а також тарифів для населення. Реалізація послуг безпосередньо населенню зросла також за рахунок зменшення виплат по пільгах і субсидіях і відшкодуванням споживачами більшої частки вартості послуг із змешенням навантаження на бюджет.

2.4 Свот-аналіз

Підприємство займає монопольне становище на ринку надання послуг.

Виходячи із стратегічної цілі завоювати ринок збуту потрібно знижувати ціну та підвищувати якість продукції.

Сприятливими обставинами зараз є ріст будівництва та збільшення кількості абонентів.

Загрозами для підприємства в короткотерміновому періоді є політична нестабільність, несприятливі погодні умови, та стихійні лиха.

Складова SWOT	Визначальні фактори
1	2
Сильні сторони (S):	Чітко виявлена компетентність. Знання галузі та вимог ринку
	Розуміння потреб споживачів
	Чітко сформульована стратегія
	Кваліфікованість персоналу
	Налагоджена система маркетингу та збуту. Ефективна реклама
Слабкі сторони (W)	Відсутність аналізу інформації про потреби споживачів
	Відсутність чітко вираженої стратегії, непослідовність у її реалізації
	Великі виробничі втрати
Можливості (O)	Можливість збільшення частки ринку
	Можливість покращення якості послуг
	Зменшення собівартості продукції
Загрози (Т)	Уповільнення росту ринку, несприятливі демографічні зміни
	Несприятливі погодні умови
	Несприятливе зрушення в курсах валют. Коливання на валютному ринку
	Посилення вимог споживачів

Отже підприємству слід провести аналіз ринку, покращити якість продукції, розширити матеріальну базу.

2.5 Аналіз особливостей змін на підприємствах

В рамках процесу стратегічного планування підприємством було розглянуто декілька сценаріїв розрахунку тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Розрахунки проводили за допомогою “Моделі фінансового планування” - набору пов'язаних між собою електронних таблиць Excel, в які включено операційні та фінансові дані за минулі періоди, розраховано бюджетні показники та виконано прогноз на майбутнє. Модель використовували для оцінки впливу різних чинників на майбутні витрати та доходи, та їх вплив на тарифи. При цьому розрахунки базувалися на припущення що тарифи дозволяють повною мірою відшкодовувати витрати підприємства у кожному році.

Усі сценарії базувалися на таких припущеннях:

В модель включалися фактичні операційні та фінансові дані за 2003-2004 рр.

Технічні, операційні та цінові дані за 2004 р. використовувалися як базові для фінансового планування та прогнозування витрат, доходів і фінансових результатів у кожному із сценаріїв.

Витрати за кожною статтею індексувалися згідно з індексами оптових цін по галузях промисловості, розробленими Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції на період 2005-2010 рр. і прогнозами водоканалу щодо індексів мінімальної заробітної плати. Індекси наведено у таблиці 1.

У всіх сценаріях передбачено зменшення обсягів реалізації послуг з водопостачання та водовідведення населенню протягом 2006-2007 рр., на 8% або 748,8 тис. м3 щорічно ЧОМУ?.НЕОБХІДНО ОПИСАТИ! У 2008 р. очікується скорочення на 4% або 374,4 тис. м3. В подальших роках обсяги реалізації послуг залишається на рівні 2008 р. По всіх інших групах споживачів обсяги реалізації послуг очікуються на рівні показників 2005 р.

Відсоток сплати за надані послуги протягом 2005 2010 рр. прийнятий за прогнозами підприємства на рівні100% для всіх груп споживачів

Опис методологічних підходів до аналізу

Аналіз охоплює прогнози на 2006-2010 роки. 2005 рік є поточним бюджетним роком, який закінчується 31 грудня 2005 р.

За всіма сценаріями, окрім базового, доходи планувалися в обсягах, які забезпечують повне відшкодування витрат, пов'язаних із виробництвом та наданням послуг. Іншими словами, тарифи за кожним сценарієм розраховано у розмірі, що забезпечує отримання доходів на рівні беззбитковості. Отримання прибутку планується лише по Сценарію 3, в якому передбачено впровадження програми капітальних інвестицій.

Таблиця Х.1

Індекси інфляції

Індекс	Рік
	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Індекс цін виробників промислової продукції	1,11	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Індекси цін виробників за галузями промисловості:
Електроенергетика	1,05	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Хімічна промисловість	1,08	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Паливна, у тому числі на продукцію виробників:
Природного газу	1,05	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Автомобільного бензину	1,08	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Дизельного пального	1,08	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Масел та мастил	1,08	1,08	1,06	1,05	1,04	1,04
Індекс середньомісячної мінімальної номінальної заробітної плати	1,21	1,05	1,05	1,05	1,05	1,05

Джерело: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, планово-економічний відділ КП “Івано-Франківськводоекотехпром”.

Розробка сценаріїв

Підприємством було розроблено 3 сценарії, за кожним з яких було розраховано тарифи на період 2005-2010 рр.

Сценарій 1. Базовий сценарій, в якому робиться припущення, що тарифи протягом періоду прогнозування залишаються на рівні 2004 р., тоді як витрати розраховані в обсязі нормативних, починаючи з 2005 р., змінються щорічно з інфляцією.

Сценарій 1 не передбачає здійснення капіталовкладень чи інших заходів для скорочення витрат.

Прогнозується, що обсяги реалізації послуг залишаться незмінними протягом 2005-2010 рр.

За базовим сценарієм прогнозується розмір збитків, які понесе підприємство, якщо тарифи не підвищуватимуться, а витрати продовжуватимуть зростати під тиском інфляції.

Сценарій 2. Згідно з цим сценарієм тарифи для населення підвищуються з 1 лютого 2005 р. до рівня беззбитковості, і змінюються щорічно протягом 2005-2009 рр. з метою відшкодування нормативних витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією послуг.

Для інших споживачів тарифи підвищуються до рівня беззбитковості також з 1 лютого 2004 р. Протягом 2005-2009 рр. тарифи для цієї групи споживачів змінюються відповідно до інфляції і відшкодовують лише витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією послуг.

Витрати плануються в розмірі нормативних, окремі статті плануються з врахуванням фактичних витрат за 2004 р. Починаючи з 2006 р., витрати змінюються на прогнозну інфляцію.

Капітальні інвестиції та заходи по скороченню витрат не включаються.

Сценарій 3. Згідно з цим сценарієм тарифи для населення підвищуються з 1 листопада 2004 р. до рівня беззбитковості, і змінюються щорічно протягом 2005-2009 рр. з метою відшкодування нормативних витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією послуг.

Витрати плануються в розмірі нормативних, окремі статті плануються з врахуванням фактичних витрат за 2003 р. Починаючи з 2004 р., витрати змінюються на прогнозну інфляцію.

Для інших споживачів тарифи залишаються незмінними в 2004 р. Протягом 2005-2009 рр. тарифи для цієї групи споживачів змінюються так, як і тарифи для населення, тобто до рівня покриття витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією послуг.

Враховується вартість впровадження кожного проекту та економія електроенергії, яку завдяки цим проектам буде досягнуто у майбутньому.

Обсяги капітальних інвестицій протягом 2004-2009 рр. такі, як і в Сценарії 3. Відмінністю цього сценарію від Сценарію 3 є те, що капітальні інвестиції, які виконуватимуться за рахунок власних коштів підприємства, фінансуватимуться лише за рахунок амортизаційних відрахувань.

Сценарій 4. Враховуючи, що підприємство має значні резерви для збільшення обсягів реалізації послуг, доцільним вважається переглянути виробничу програму підприємства, та розрахувати новий рівень тарифів за цим сценарієм.

Згідно з цим сценарієм тарифи для всіх груп споживачів переглядаються з 1 січня 2005 р., виходячи з показників виробничої програми, яка враховує збільшення обсягів реалізації послуг споживачам, зокрема населенню. Збільшення обсягів реалізації очікується за рахунок проведення комплексу заходів з удосконалення практики роботи по налагодженню побудинкового обліку споживання послуг та програми переведення споживачів, які користуються громадськими колонками, на індивідуальний водопровід.

Результати прогнозування

Результати прогнозування та розраховані на їхній основі тарифи для населення та інших споживачів за кожним сценарієм наведено у таблиці 2 та 3. Нижче у стислій формі викладено головні результати прогнозування.

Сценарій 1. В результаті розрахунків визначено, що підприємство матиме збитки протягом всього періоду прогнозування у випадку, якщо тарифи залишаться на сьогоднішньому рівні. На 2005 р. прогнозується збиток у розмірі 8,6 млн. грн. (цей результат визначено на основі нормативних витрат на рік і він не враховує фактичні фінансові результати за перше півріччя).

Витрати поступово зростатимуть з інфляцією, відповідно і збільшуватиметься розмір збитків, який на кінець 2010 р. очікується у сумі 14,7 млн. грн. Погашення кредиторської заборгованості відбуватиметься дуже низькими темпами. Відсоток сплати за зобов'язаннями знизиться з 85% у 2005 р. до 63% у 2010 р. Цей сценарій не можна розглядати як фінансово життєздатний.

Сценарій 2. Аналіз показує, що для досягнення беззбитковості тариф на послуги водопостачання для населення повинен підвищитися на 72% у 2004 р. і ще на 7% у 2005 р. Аналогічно, тариф на послуги водовідведення має підвищитися відповідно на 160% та 7%. Тарифи для інших категорій споживачів (“бюджетні” та “інші”) у 2004 році на послуги водопостачання необхідно знизити на 4% та 15% на послуги водовідведення. Після проведення таких змін тарифи для всіх груп споживачів будуть однаковими. У 2005 році тарифи для інших категорій споживачів будуть підвищені на той же відсоток, що і тарифи для населення. У подальші роки різких змін тарифів не очікується: у середньому, підвищення по водопостачанню становитиме 2% на рік, та зниження по водовідведенню на 3% на рік.

Щороку збільшується знос основних засобів, який на кінець 2009 р. приблизно складатиме 69% від первісної вартості, порівняно з 51% у 2004 р. Відповідно, скорочуватимуться обсяги амортизаційних відрахувань, що обмежуватиме можливості підприємства у оновленні основних засобів за рахунок цього джерела.

Сценарій 3. В результаті розрахунків визначено, що навіть у випадку, якщо тарифи зміняться з 1 листопада 2004 р. для населення, підприємство матиме збитки у 2004 р. в розмірі 3741 тис. грн. (цей результат визначено на основі нормативних витрат на рік і він не враховує фактичні фінансові результати за перше півріччя). Протягом 2005-2009 рр. підприємство очікує одержання чистого прибутку в сумі 1000 тис. грн. для впровадження програми капітальних інвестицій (в частині фінансування водоканалу).

За цим сценарієм тарифи для населення зростають з 01.11.2004 р. на 72% та 160% по водопостачанню та водовідведенню відповідно. Тарифи для інших категорій споживачів (“бюджетні” та “інші”) не змінюються у 2004 р., а, починаючи з 2005 р., включать витрати на капітальні інвестиції та зростають на 44% і 21% по водопостачанню та водовідведенню відповідно. В подальші роки відбувається коливання розміру тарифів внаслідок нерівномірного розподілу капітальних інвестицій по роках.

Економія від впровадження плану капітальних інвестицій включає скорочення витрат електроенергії, яка складає в 2005 - 156 тис.кВт/год (1% річних витрат електроенергії), у 2006 - 1205 тис. кВт./год. (7% річних витрат електроенергії), у 2007 - 1481 тис. кВт./год (8% річних витрат електроенергії), 2008 - 2280 тис. кВт/год (13% річних витрат електроенергії), в 2009 рр. - 2353 тис. кВт/год (14% річних витрат електроенергії).

Впровадження програми капітальних інвестицій дозволить зменшити темп зносу основних засобів, і на кінець 2009 р. знос становитиме 59% від первісної вартості основних засобів.

За цим сценарієм кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги збільшуватиметься в середньому на 200 тис. грн. в рік, а за іншими сценаріями - майже на 700 тис. грн. в рік.

Цей сценарій пропонується місту для впровадження. Оскільки він вважається прийнятним з точки зору поліпшення розрахунків з кредиторами та оновлення основних фондів, і реалістичний за умови часткового фінансування програми капітальних інвестицій міським та державним бюджетом.

Сценарій 4. В результаті розрахунків визначено, що навіть у випадку, якщо тарифи зміняться з 1 листопада 2004 р. для населення, підприємство матиме збитки у 2004 р. в розмірі 3741 тис. грн. (цей результат визначено на основі нормативних витрат на рік і він не враховує фактичні фінансові результати за перше півріччя). Протягом 2005-2009 рр. підприємство очікує працювати беззбитково.

За цим сценарієм тарифи для населення зростають з 01.11.2004 р. на 72% та 160% по водопостачанню та водовідведенню відповідно. Тарифи для інших категорій споживачів (“бюджетні” та “інші”) не змінюються у 2004 р., а, починаючи з 2005 р., включать зростають на 7% по водопостачанню та зменшуються на 7% по водовідведенню. В подальші роки відбувається коливання розміру тарифів внаслідок нерівномірного розподілу капітальних інвестицій по роках.

Економія від впровадження плану капітальних інвестицій включає скорочення витрат електроенергії, яка очікується бути такою, як і за Сценарієм 3.

Цей сценарій є прийнятним порівно із Сценарієм 3 з точки зору меншого навантаження на тарифи для “інших груп” споживачів, і реалістичний за умови часткового фінансування програми капітальних інвестицій міським та державним бюджетом.

Сценарій 5. Розрахунки за цим сценарієм виконані не були на момент складання Стратегічного плану. Планується виконати необхідні розрахунки після оцінки збільшення обсягів реалізації послуг, виходячи з розроблених програм по налагодженню побудинкового обліку споживання послуг та програми переведення споживачів, які користуються громадськими колонками, на індивідуальний водопровід. Виконання цих розрахунків планується здійснити до кінця 2004 р.

Таблиця 2. Тарифи для населення на послуги водопостачання і водовідведення за прогнозними сценаріями
на період 2005-2010 рр. (з ПДВ)

Сценарії	2005	2006	2007	2008	2009	2010
	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧНП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*
	Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в
(1)	Тарифи залишаються незмінними, витрати нормативні	0,85	0,60	(4550)	0,85	0,60	(5404)	0,85	0,60	(5501)	0,85	0,60	(5628)	0,85	0,60	(5839)	0,85	0,60	(6086)
	Можлива дотація на покриття збитків			(4550)			(5404)			(5501)			(5628)			(5839)			(6086)
(2)	Перегляд тарифів з 01.11.2004 для всіх споживачів до рівня беззбитковості	1,47	1,56	(3758)	1,57	1,67	0	1,57	1,69	0	1,58	1,72	0	1,59	1,76	0	1,61	1,81	0
	Відсоток зміни до попереднього року	72%	160%		7%	7%		0%	1%		0%	2%		1%	2%		1%	3%
	Можлива дотація на покриття збитків			(3758)
(3)	Перегляд тарифів з 01.11.2004 для населення + +перегляд для інших з 1.01.2005 +Витрати з податку на прибуток + Кап. інвестиції за рахунок інших та коштів держ. і місц. бюджетів	1,47	1,56	(3741)	1,63	1,70	1000	1,63	1,74	1000	1,65	1,79	1000	1,68	1,82	1000	1,70	1,90	1000
	Відсоток зміни до попереднього року	72%	160%		11%	9%		0%	2%		1%	3%		2%	1%		1%	4%
	Цільове фінансування капітальних інвестиції міськ. бюджетом			70			471			1000			324
	Цільове фінансування капітальних інвестиції держ. бюджетом						2353			1000			0
(4)	Перегляд тарифів з 01.11.2004 для населення + +перегляд для інших з 1.01.2005 + кап інвестиції (амортизац. + держ. і місц. Бюджети)	1,47	1,56	(3741)	1,63	1,70	0	1,63	1,74	0	1,65	1,79	0	1,68	1,82	0	1,70	1,90	0
	Відсоток зміни до попереднього року	72%	160%	(3741)	11%	9%		0%	2%		1%	3%		2%	1%		1%	4%

*ЧНП - чистий нерозподілений прибуток (збиток) на кінець року наростаючим підсумком

Таблиця 3. Тарифи для інших споживачів на послуги водопостачання і водовідведення за прогнозними сценаріями на період 2004-2009 рр. (з ПДВ)

Сценарії	2004	2005	2006	2007	2008	2009
	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*	Тариф	ЧП*
	Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в		Вода	В/в
(1)	Тарифи залишаються незмінними, витрати нормативні	1,52	1,83	(4450)	1,52	1,83	(5404)	1,52	1,83	(5501)	1,52	1,83	(5628)	1,52	1,83	(5839)	1,52	1,83	(6086)
	Можлива дотація на покриття збитків	0%	0%	(4550)			(5404)			(5501)			(5628)			(5839)			(6086)
(2)	Перегляд тарифів з 01.11.2004 для всіх споживачів до рівня беззбитковості	1,47	1,56	(3758)	1,57	1,67	0	1,57	1,69	0	1,58	1,72	0	1,59	1,76	0	1,61	1,81	0
	Відсоток зміни до попереднього року	-4%	-15%		7%	7%		0%	1%		0%	2%		1%	2%		1%	3%
(3)	Перегляд тарифів з 01.11.2004 для населення + +перегляд для інших з 1.01.2005 +Витрати з податку на прибуток + Кап. інвестиції за рахунок інших та коштів держ. і місц. бюджетів	1,52	1,83	(3741)	2,20	2,20	1000	2,20	2,24	1000	2,22	2,29	1000	2,25	2,32	1000	2,27	2,40	1000
	Відсоток зміни до попереднього року	0%	0%		44%	21%		0%	12%		1%	3%		1%	1%		1%	4%
	Цільове фінансування капітальних інвестиції міськ. бюджетом			70			471			1000			324
	Цільове фінансування капітальних інвестиції держ. бюджетом						2353			1000			0
(4)	Перегляд тарифів з 01.11.2004 для населення + +перегляд для інших з 1.01.2005 + кап інвестиції (амортизац. + держ. і місц. Бюджети)	1,52	1,83	(3741)	1,63	1,70	0	1,63	1,74	0	1,65	1,79	0	1,68	1,82	0	1,70	1,90	0
	Відсоток зміни до попереднього року	0%	0%	(3741)	7%	-7%		0%	2%		1%	3%		2%	1%		1%	4%
(5)	Перегляд тарифів з 01.01.2005 згідно з новою виробничою програмою (Розрахунки будуть виконані до кінця 2004 р.)

*ЧП - чистий прибуток (збиток) на кінець року (тис. грн..) Тарифи в грн/ м3

3. Шляхи покращення впровадження змін на підприємстві

3.1 Напрямки вдосконалення

Оцінювання ефективності менеджменту охоплює такі компоненти: визначення змісту ключових понять; вибір критеріїв оцінювання; розроблення методології оцінювання.

Ефективність (лат. effectivus -- виконання, дія) менеджменту організацій -- загальний результат, наслідок дій, реалізованих у процесі управління функціонуванням в організації.

Ключовими поняттями при оцінюванні ефективності управлінської діяльності є «ефект», «результат», «критерій ефективності», «показники ефективності (результативності)». Поняття «результат» і «ефект» ідентичні. Доцільніше користуватися поняттям «ефект», оскільки воно пов'язане з вимірюванням ефективності.

Щодо ефекту менеджменту в теорії менеджменту сформувалося три точки зору. Перша полягає в тому, що загальний ефект менеджменту виражається показниками діяльності організації загалом. Прихильники другої точки зору намагаються сконструювати систему показників ефективності менеджменту, виокремивши із загального ефекту саме те, що досягнуто завдяки функціонуванню системи менеджменту. Третя позиція синтезує обидва погляди, її автори вважають, що процес менеджменту можна розбити на окремі етапи та операції, виокремлюючи при цьому взаємопов'язані проміжні (локальні) та остаточні результати менеджменту загалом і його окремих ланок. Проміжними результатами діяльності керівника чи органу управління є узагальнення, втілені у рішеннях і планах нові ідеї, концепції. Остаточні (узагальнюючі) результати менеджменту збігаються з остаточними результатами керованого об'єкта, тобто підприємства, галузі, регіону, всієї економіки.

Отже, ефект менеджменту виявляється як у загальному результаті функціонування організації, так і в локальних результатах діяльності системи менеджменту загалом та її складових. При цьому загальний і локальні результати не обов'язково повинні бути однойменними.

За ринкових умов основним результатом (ефектом) виробничо-господарської та управлінської діяльності є прибуток. Завданням менеджменту є оптимізація складових прибуткоутворюючих елементів, виходячи з типової моделі функції прибутку:

де П -- прибуток організації;

Pt -- ціна одиниці продукції;

Qt -- кількість проданих одиниць продукції;

n -- загальна кількість реалізованої продукції;

ft -- ціна одиниці і-го чинника виробництва;

xt -- загальна кількість і-го чинника виробництва, що використовується у виробничому процесі;

m -- сума чинників виробництва;

FC -- фіксовані платежі;

R -- середня ставка відсотків, що виплачуються організацією за одержані кредити;

В -- загальна сума одержаних кредитів;

Т -- ставка корпоративного податку.

Уточнення поняття «ефект менеджменту» дає змогу визначити зміст категорії «критерій ефективності управлінської діяльності». Поняттям «критерій» позначають мірило для визначення чи оцінювання предмета або явища.

Критерій ефективності менеджменту (системи менеджменту) --ступінь відповідності фактичних параметрів системи управління сукупності стандартизованих вимог до неї.

У цьому розумінні критеріями ефективності системи менеджменту є цілеспрямованість, зв'язність, цілісність, відкритість, динамізм, прагнення до розвитку.

Ефективність (результативність) системи менеджменту оцінюють за певними показниками. Узагальненим показником ефективності є відношення ефекту до витрат, які забезпечують його досягнення:

де Ке-- коефіцієнт ефективності;

Е -- ефект;

В -- витрати, пов'язані з досягненням ефекту.

Отже, під час конструювання показника ефективності результат (ефект) і затрати повинні мати кількісний вимір.

Існує два підходи до вибору показників ефективності управління:

1) конструювання єдиного узагальнюючого показника. Однак його поки що не сконструйовано, і малоймовірно, що множина параметрів, які відображають досягнення цілей і співвідношення затрат і випуску, може бути втіленою в єдиному показникові ефективності;

2) визначення системи кількісних та якісних показників ефективності. До кількісних належать трудові та фінансові показники, а також економія часу працівників управління. Якісними показниками ефективності менеджменту вважають підвищення науково-технічного рівня процесів менеджменту, кваліфікації працівників управління, рівня обґрунтованості управлінських рішень, культури менеджменту; надійність (безвідмовність) системи менеджменту; достовірність і повнота інформації, яка збирається, обробляється і зберігається в системі менеджменту; своєчасність виконання всіх функцій, операцій і процедур; поліпшення умов праці управлінського персоналу. Така громіздка система показників становить швидше теоретичний, ніж практичний інтерес, а конструкція деяких із них не збігається із загальним розумінням поняття «показник ефективності».

Оцінюючи ефективність менеджменту необхідно послуговуватися показниками економічної ефективності організації загалом та показниками, що характеризують ефективність процесів менеджменту.

Показники економічної ефективності організації. їх визначають як співвідношення між економічним ефектом діяльності організації загалом і затратами ресурсів на його досягнення. Виходячи з цього, основним таким показником є індекс віддачі (одержаного прибутку) на вкладений капітал. Існує два методи його розрахунку:

а) на базі акціонерного капіталу підприємства;

б) на економічній основі.

Розрахунок показника ефективності на базі акціонерного капіталу здійснюють за формулою:

де Ке -- показник ефективності менеджменту;

БП -- балансовий прибуток;

АК -- вартість акціонерного капіталу;

ФР -- фінансові резерви;

Пн -- нерозподілений прибуток.

Показник ефективності на економічній основі розраховують за формулою:

де УП -- умовно-чистий прибуток;

ДП -- заборгованість із довготермінових позичок;

КП -- заборгованість з короткотермінових позичок;

ОД -- овердрафт.

В обох випадках знаменник дробу можна виразити через суму активів підприємства. У першому випадку в знаменник включають вартість основного і оборотного капіталу за винятком усіх видів позичених коштів. У другому -- основний і оборотний капітал за винятком заборгованості на поточних рахунках.

Отже, загальну ефективність менеджменту можна визначити і оцінити на підставі системи показників економічної ефективності організації загалом.

3.2 Розробка заходів вдосконалення

Фінансове планування та планування капітальних інвестицій

КП “Івано-Франківськводоекотехпром” запровадити практику стратегічного фінансового планування, як основу річного циклу господарської діяльності і з цією метою здійснить такі заходи:

1. Запровадити практику стратегічного фінансового планування, як основи річного циклу господарської діяльності. Передбачається, що підприємство використовуватиме методику фінансового планування, розроблену спільно з консультантами компанії ПАДКО в рамках проекту “Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств в Україні”, для підготовки п'ятирічних стратегічних планів та їх щорічного перегляду. Процес стратегічного планування передбачає п'ять основних етапів:

Керівництво підприємства віддає розпорядження технічному відділам розробити програму капітальних інвестицій, яка б забезпечувала досягнення поставлених цілей.

Керівництво водоканалу віддає розпорядження керівникам структурних підрозділів підприємства розробити програму заходів, спрямованих на забезпечення досягнення операційних цілей підприємства.

Спеціалісти планово-економічного відділу оцінюється вплив капітальних та операційних заходів, визначених на вказаних вище етапах, на тарифи, використовуючи модель фінансового планування.

Керівництво водоканалу аналізує результати прогнозів, отримані із застосуванням моделі фінансового планування на попередньому етапі, і виносить на розгляд міських органів влади та громадськості пропозиції щодо стратегії поліпшення роботи підприємства та обґрунтування необхідних змін тарифів.

Спеціалісти планово-економічного відділу розробляють бюджет на впровадження схваленого керівництвом плану капітальних інвестицій (з урахуванням змін тарифів та джерел фінансування).

2. Застосовуватити Модель Фінансового Планування для цілей стратегічного планування. В рамках проекту “Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств в Україні” розробити Модель фінансового планування, що використовуватиметься підприємством для аналізу економічного ефекту від впровадження проектів капітальних інвестицій. Підприємство оновлюватиме Модель відповідно до змін умов господарювання. Модель використовуватиметься як ключовий інструментарій у процесі фінансового планування.

3. Перехід до щорічного планування капітальних інвестицій, як складової частини процесу стратегічного планування. План капітальних інвестицій на 2005-2010 рр. був розроблений працівниками підприємства. План передбачає реалізацію інвестиційних проектів у галузі централізованого водопостачання та водовідведення і покликаний забезпечити досягнення однієї з головних цілей підприємства - поліпшення енергоефективності і скорочення виробничих витрат підприємства. Підготовка програми капітальних інвестицій є пріоритетним напрямком роботи підприємства, і тому керівництво водоканалу приділятиме їй належну увагу. Керівництво водоканалу активно залучатиме громадськість до обговорення планів капітальних інвестицій шляхом проведення громадських слухань. Керівництво підприємства усвідомлює, що залучення громадян є надзвичайно важливим для забезпечення громадської підтримки при необхідності підвищення тарифів, зумовлене впровадженням капітальних програм.

3.3 Розрахунок ефекту від впровадження запропонованих заходів

Фінансування стратегічних заходів пропонується здійснювати за рахунок декількох джерел:

Фінансування операційної діяльності

за рахунок повного відшкодування собівартості послуг водопостачання та водовідведення усіма групами споживачів в тарифах;

Фінансування капітальних інвестицій

за рахунок амортизаційних відрахувань та підвищення тарифів для інших споживачів (в частині чистого планового прибутку);

часткового фінансування за рахунок міського та державного бюджетів.

Обсяги капітальних інвестицій та джерела фінансування представлені в таблиці (у тис. грн.):

Обсяги та джерела фінансування КІ	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Водопостачання	70	3201	2621	1624	1550	950
Водовідведення	635	1100	500	1479	1549	2134
Разом	705	4302	3121	3103	3099	3084
Джерела фінансування
Кошти міського бюджету	70	471	1000	324
Кошти державного бюджету		2353	1000
Власні фінансові ресурси п-в	635	1478	1121	2779	3099	3084

Для населення підвищуються з 1 лютого 2005 р. до рівня беззбитковості, і змінюються щорічно протягом 2005-2009 рр. з метою відшкодування нормативних витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією послуг.

Для інших споживачів тарифи підвищуються до рівня беззбитковості також з 1 лютого 2004 р. Протягом 2005-2009 рр. тарифи для цієї групи споживачів змінюються відповідно до інфляції і відшкодовують лише витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією послуг.

Витрати плануються в розмірі нормативних, окремі статті плануються з врахуванням фактичних витрат за 2004 р. Починаючи з 2006 р., витрати змінюються на прогнозну інфляцію.

Капітальні інвестиції та заходи по скороченню витрат не включаються.

Аналіз показує, що для досягнення беззбитковості тариф на послуги водопостачання для населення повинен підвищитися на 72% у 2004 р. і ще на 7% у 2005 р. Аналогічно, тариф на послуги водовідведення має підвищитися відповідно на 160% та 7%. Тарифи для інших категорій споживачів (“бюджетні” та “інші”) у 2004 році на послуги водопостачання необхідно знизити на 4% та 15% на послуги водовідведення. Після проведення таких змін тарифи для всіх груп споживачів будуть однаковими. У 2005 році тарифи для інших категорій споживачів будуть підвищені на той же відсоток, що і тарифи для населення. У подальші роки різких змін тарифів не очікується: у середньому, підвищення по водопостачанню становитиме 2% на рік, та зниження по водовідведенню на 3% на рік.

Щороку збільшується знос основних засобів, який на кінець 2009 р. приблизно складатиме 69% від первісної вартості, порівняно з 51% у 2004 р. Відповідно, скорочуватимуться обсяги амортизаційних відрахувань, що обмежуватиме можливості підприємства у оновленні основних засобів за рахунок цього джерела.