Розробка та впровадження системи управління ризиками на підприємстві ТОВ "Хартеп"
Ідентифікація ризиків підприємства. Опис зовнішнього середовища підприємства. Організація процесу управління ризиком. Продукція підприємства та її характеристики. Страхування, передача ризику. Оцінювання небезпеки та імовірності ризиків по відділах.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2012 |
| Размер файла | 823,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- персоніфікація меню;
- перевірка орфографії під час вводу тексту;
- автоматична заміна тексту;
- використання спеціальних інтелектуальних шаблонів;
- створення нових шаблонів;
- редагування діаграм без переходу до вихідної діаграми - достатньо викликати режим редагування з будь-якого програмного продукту з пакету «Microsoft Office 2002».
3.4 Безпека життєдіяльності
3.4.1 Виявлення шкідливих та небезпечних факторів на досліджуваному об'єкті
Сучасний розвиток науки та техніки привносить принципові нововведення в усі сфери матеріального виробництва, докорінно змінюючи знаряддя та предмети праці, технологію, методи обробки інформації. В наш час кожен офіс оснащений комп'ютером, це в значній мірі спрощує процес діловодства.
Оператори, програмісти та просто користувачі комп'ютерів піддані шкідливій взаємодії цілої групи виробничих факторів. З широким впровадженням автоматизації та комп'ютеризації виникла потреба врахування правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Адже в кінцевому рахунку плоди науково технічного-прогресу можуть бути ефективними лише в той мірі, в якій вони забезпечують людині безпеку, комфортність і зручність трудової діяльності.
Особи, допущені до роботи з комп'ютерною технікою, стикаються з взаємодією багатьох шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
Шкідливі фактори - призводять до погіршення здоров'я або до професійних захворювань.
Небезпечні фактори - призводять до різкого погіршення здоров'я або травми.
Особливо небезпечне підвищення напруги електричної мережі, яке подається на блок живлення комп'ютера.
Несприятливий вплив на користувача комп'ютера може робити шум вентиляторів та накопичувачів системного блоку.
Серйозної уваги заслуговують питання гігієнічної оцінки рівнів електромагнітних випромінювань. Електромагнітні випромінювання виникають при роботі електронних компонентів системного блоку та дисплеїв, які сконструйовані на основі електронно-променевої трубки.
В умовах тривалого професіонального опромінення найбільше піддані шкідливому впливу нервова та серцево-судинна система. Електромагнітні випромінювання впливають на центральну нервову систему, що призводить до гальмування в корі головного мозку, в результаті чого різко знижується працездатність.
Крім того, електромагнітні випромінювання на основі електронно-променевої трубки являються джерелом електростатичних зарядів. Тривале перебування в електричному полі, яке створюється цими зарядами, може призвести до бронхіально-легеневих захворювань, порушенням серцево-судинної та нервової систем, захворювання шкіри та інших. Електростатичне поле притягує пил, сміття та інші частинки, які присутні в повітрі, що також погіршує стан здоров'я людини.
Одною з основних характеристик дисплею являється частота регенерації екрану, тобто частота оновлення зображення на екрані. Знаходження та ідентифікація корисної інформації являються початком процесу сприйняття, початкової фази будь-якого сенсорного процесу, першою елементарною операцією при прийнятті і компонентом діяльності користувача комп'ютера. При цьому навантаження на різні сенсорні канали роз приділяється не рівномірно і, як правило, погіршується зір. Підвищені інформаційні навантаження можуть призвести до формування інформаційних неврозів, функціональнім змінам та ураження органів зору, відхиленням регуляції серцевої діяльності.
У користувачів комп'ютерів при довготривалій роботі в одноманітному напруженому положенні з'являються такі симптоми, як втома, біль, оніміння різних частин тіла. Неправильне положення тіла може сприяти скривленню хребта, сутулості, сколіозу і визивати хвороби кисті рук.
Перелік шкідливих та небезпечних факторів на підприємстві та джерела їх виникнення наведені в табл. 3.13.
Таблиця 3.13
Перелік шкідливих та небезпечних факторів на підприємстві та джерела їх виникнення
|
Шкідливі та небезпечні фактори |
Джерела виникнення |
|
|
Шум |
Периферійна техніка, система вентиляції |
|
|
Запиленість |
Вікна и двері приміщення |
|
|
Погана освітленість |
Недостатня освітленість приміщення |
|
|
Висока електрична напруга, 380В/220В |
Електрична мережа комп'ютера, струмоведучі частини персонального комп'ютера |
|
|
Електромагнітне випромінювання |
Дисплей, електропроводка живильної мережі комп'ютера |
|
|
Статична електрика |
Поверхня екрану дисплея, електронно-променева трубка |
|
|
Іонізація повітря |
Висока напруга на електронно-променевій трубці |
|
|
Несприятливі метеорологічні умови |
Підвищення або зниження температури, несприятлива вологість повітря, швидкість руху повітря |
|
|
Фізична втома |
Монотонна праця, несприятливі умови мікроклімату, погана освітленість |
3.4.2 Заходи для зменшення або уникнення шкідливих факторів
Щоб уникнути запиленості треба встановлювати вікна та двері з якісною системою ущільнення, краще металопластикові. Також треба проводити вологе прибирання приміщення згідно з встановленими санітарно-гігієнічними нормами.
Для зменшення електромагнітного випромінювання від живильної мережі треба прокладати проводи в обов'язково заземленому металевому коробі. Щоб уникнути електромагнітного випромінювання від дисплею, встановлюють рідкокристалічні монітори. Також встановлення рідкокристалічних моніторів дозволяє уникнути дії статичної електрики та іонізації повітря.
Поганої освітленості уникають завдяки ретельним розрахункам освітлення та встановленню локального штучного освітлення - настільних ламп чи світильників.
Для створення сприятливих метеорологічних умов у приміщенні треба встановлювати системи опалення та кондиціювання повітря. У новітніх кондиціонерах одночасно вбудовані системи нагріву та охолодження повітря, контролю вологості та іонізації повітря, а також очищення повітря від пилу.
Шуму уникають методом встановлення якісної системи вентиляції та виносом у інше приміщення шумної периферійної техніки.
3.4.3 Опис параметрів приміщення
План приміщення зображений на рис. 3.4.
Рис. 3.4. План дослідженого приміщення
Тип приміщення: офісне.
Розміщення світлових розрізів: двостороннє бокове освітлення.
Довжина приміщення: 12 м.
Ширина приміщення: 12 м.
Довжина вікон (світлових прорізів): 4 м.
Висота вікон: 2 м.
Кількість вікон: 6 шт.
Висота приміщення: 3 м.
Висота від рівня умовної робочої площини до верху вікон: приблизно 2 м.
Кількість робочих місць - 52.
Площина одного робочого місця дорівнюється 1м2.
Приміщення оснащено протипожежною сигналізацією та автоматичними системами пожежогасіння. Також у приміщенні є вуглекислотні вогнегасники у кількості 6 одиниць.
3.4.4 Вимоги до освітлення
Робота користувачів комп'ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому виключно важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць. У забезпечені максимально комфортних умов зорової роботи вагома роль належить оптимізації кількісних та якісних показників освітлення.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з комп'ютерами має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Не рекомендовано працювати в повній темряві. Якщо природного освітлення недостатньо, додатково встановлюють штучне, яке використовується завжди.
Штучне освітлення в приміщеннях з комп'ютерами базується на системі загального рівномірного освітлення, місцеве освітлення використовується для освітлення зони розміщення документів. Світильники загального освітлення необхідно розташовувати у вигляді ліній з боку від робочих місць паралельно лінії зору користувачів. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:
- прямого світла (П);
- переважно прямого(Н);
- переважно відбитого (В).
Коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 5%. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 градусів відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м.кв., а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 градусів.
Для забезпечення відносної постійності природного освітлення незалежно від погодних умов чи пори року необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзями або світлорозсіюючими шторами з коефіцієнтом відбиття 0.5 - 0.7.
3.4.5 Розрахунок природного освітлення
По конструктивним особливостям природне освітлення розділяють на:
- бокове, яке здійснюється через світові прорізи в зовнішніх стінах (вікнах);
- верхнє - через світові прорізи в покритті;
- комбіноване - сполучення верхнього та бокового природного освітлення.
Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Коефіцієнт природної освітленості - виражене в процентах відношення внутрішньої освітленості в будь-якій точці приміщення до одночасно виміряної освітленості зовнішньої горизонтальної площини, яка освітлена розсіяним світлом небозводу:
(3.3)
де:
- коефіцієнт природної освітленості;
- внутрішня освітленість в будь-якій точці приміщення;
- освітленість зовнішньої горизонтальної площини.
При боковому природному освітлені нормується мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості: , при двосторонньому боковому освітленні в точці посередині приміщення на перетині вертикальної площини характерного розміру приміщення і умов робочої поверхні. Під умовною робочою поверхнею розуміється умовно прийнята горизонтальна поверхня, розміщена на висоті 0,8м від полу.
Розрахуємо площу світлових прорізів приміщення:
(3.4)
де:
- площа світлових прорізів приміщення, м2;
- довжина світлових прорізів, м;
- ширина світлових прорізів, м;
- кількість світлових прорізів в приміщенні, шт.
Розрахуємо площу підлоги приміщення:
(3.5)
де:
- площа підлоги приміщення, м2;
- довжина підлоги приміщення, м;
- ширина підлоги приміщення, м.
Значення світлової характеристики при відношенні глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої площини до верху вікон:
Коефіцієнт запасу при природному освітлені і розміщенні світлопропускаючого матеріалу вертикально:
Загальний коефіцієнт світлопропускання розрахуємо за формулою:
(3.6)
де:
- загальний коефіцієнт світлопропускання;
, , , - коефіцієнти, які враховують втрати світла в сонцезахисних пристроях.
Коефіцієнт, який враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні
Значення коефіцієнту, який враховує затемнення вікон в залежності від відношення відстані між розглядаємим об'єктом будинком навпроти до висоти розміщення карнизу будинку навпроти над підвіконням вікна з якого ведеться огляд:
Розрахунок природної освітленості при боковому освітлені зводиться до визначення площ світлових прорізів:
(3.7)
де:
- площа світлових прорізів;
- площа підлоги приміщення;
- розраховане значення коефіцієнту природної освітленості;
с - світлова характеристика вікна;
- коефіцієнт запасу;
- коефіцієнт світлопропускання;
- коефіцієнт, який враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні;
- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будівель, які стоять навпроти.
Визначимо нормоване значення коефіцієнту природного освітлення для даного приміщення:
(3.8),
(3.9)
де:
- розраховане значення коефіцієнту природної освітленості;
- нормоване значення коефіцієнту природного освітлення для даного приміщення;
- коефіцієнт сонячності клімату:
- коефіцієнт світлового клімату:
Розраховане нормоване значення коефіцієнту при природному боковому освітлені в виробничих приміщеннях, розміщених в поясі 4 світового клімату:
(3.10)
Висновок: розраховане значення коефіцієнту природного освітлення значно менше, ніж нормоване. Таким чином, можна зробити висновок, що крім природного треба обов'язково використовувати штучне освітлення, що і робиться у даному приміщенні.
3.4.6 Техногенна безпека
3.4.6.1 Надзвичайні ситуації
Техногенна безпека - це галузь науки, що вивчає питання раціонального використання та відтворення природних ресурсів і охорони біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери) та людини.
Основні напрямки досліджень: склад, властивості, походження і процеси трансформації хімічних сполук в об'єктах навколишнього природного середовища.
Методи хімічного моніторингу, навколишнього середовища та забруднювачів, спрямовані на опис і прогнозування екологічного стану природних систем.
Теоретичне обґрунтування, дослідження та розроблення процесів і матеріалів для захисту довкілля від забруднень і методів їх переробки.
Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Постановою Кабінету Міністрів України №1099 затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють такі класи надзвичайних ситуацій:
- техногенного;
- соціально-політичного;
- військового характеру.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру -- це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру -- це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру -- це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій -- це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайна ситуація на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у надзвичайна ситуація або пом'якшення її можливих наслідків.
Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:
- розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
- аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
- локалізацію й гасіння пожеж;
- відбудову споруд і шляхів сполучення;
- проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
- проведення спеціальної обробки населення;
- дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.
3.4.6.2 Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків очікуваної пожежі
Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків надзвичайної ситуації, що може виникнути у досліджуваному приміщенні передбачає виявлення та оцінку очікуваної пожежної обстановки. Карта очікуваної пожежної обстановки, може виникнути у виробничому приміщенні № 2-204/1 у результаті загоряння на робочому місці.
Геометричні розміри вказаних зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зон можливих окремих вторинних пожеж визначаються за формулами:
- зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж:
(3.11)
де:
- радіус концентричного кола, в який «вписуються»зовнішні межі суцільних вторинних пожеж;
- коефіцієнт питомого теплового навантаження, ;
- площа робочого місця, ;
- поправочний елемент, що характеризує „доступність” пальної речовини будівельного елемента для його вигорання, ;
- густина потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі суцільних вторинних пожеж, .
- зон можливих окремих вторинних пожеж:
(3.12)
де:
- радіус концентричного кола, в який «вписуються»зовнішні межі ЗМСВП;
- коефіцієнт питомого теплового навантаження, ;
- площа робочого місця, ;
- поправочний елемент, що характеризує „доступність” пальної речовини будівельного елемента для його вигорання, ;
- густина потужності світлового випромінювання первинної пожежі зон можливих окремих вторинних пожеж, .
Величина втрати основних фондів:
(3.13)
де:
- витрати основних фондів;
- вартість виробничого приміщення, ;
- вартість меблів робочих місць, ;
- вартість комп'ютерів та оргтехніки, розташованих на робочих місцях, ;
- розмір мінімальної заробітної плати, .
Визначення сумарної вартості меблів робочих місць проводимо по формулі (3.14):
(3.14)
де:
- сумарна вартість меблів робочих місць;
- кількість робочих місць, .
Визначення сумарної вартості комп'ютерів та оргтехніки, розташованих на робочих місцях, проводимо по формулі (3.15):
(3.15)
де:
- сумарна вартість комп'ютерів та оргтехніки.
Визначення сумарної вартості втрачених основних фондів:
Визначити величину загальних і санітарних втрат виробничого персоналу.
До санітарних втрат відносять тих осіб виробничого персоналу, які внаслідок надзвичайної ситуації отримають ушкодження.
(3.16)
де:
- санітарні втрати персоналу;
- загальні втрати персоналу.
(3.17)
де:
- кількість осіб виробничого персоналу досліджуваного приміщення найбільшої працюючої зміни, .
Загальні втрати персоналу враховують санітарні втрати і кількість загиблих в наслідок надзвичайної ситуації.
3.4.6.3 Заходи, щодо запобігання виникненню і мінімізації наслідків імовірної надзвичайної ситуації
Для запобігання виникненню імовірної пожежі слід вилучити із складових виробничого приміщення всі горючі матеріали і замінити їх на негорючі. Нажаль здійснити цього при одночасному виконанні санітарно-гігієнічних вимог до виробничих приміщень в наш час є практично неможливим. Основні зусилля слід спрямувати на розробку заходів щодо мінімізації наслідків імовірної пожежі шляхом:
- зниження ризику її виникнення;
- утруднення загоряння і поширення вогню;
- забезпечення своєчасного та ефективного реагування на загоряння.
В досліджуваному приміщенні використовують такі заходи запобігання виникненню імовірної надзвичайної ситуації:
- покриття поверхонь підлоги і робочих місць антипіренами;
- обладнання мережі електропостачання захисними пристроями;
- обладнання приміщення переносними вогнегасниками і системою пожежної сигналізації;
- регулярне проведення інструктажів і навчання виробничого персоналу з питань пожежної безпеки.
3.4.6.4 Інструкція про заходи пожежної безпеки в приміщеннях ТОВ „Хартеп”
Всі робітники при прийнятті на роботу і кожного року проходять інструктаж з пожежної безпеки.
Приміщення підприємства повинні утримуватися в порядку.
При виникненні пожежі необхідно:
- оповістити керівництво підприємства;
- визвати по телефону - 01 пожежну охорону;
- організувати евакуацію людей;
- відключити в випадку необхідності електроенергію і виконати інші заходи по недопущенню розповсюдження та розвитку пожежі;
- забезпечити дотримання техніки безпеки працівників, які приймають участь в потушені пожежі.
Регулярний контроль за станом підтриманням первинних засобів в постійній готовності до дії.
Дотримання установленого протипожежного режиму і виконання заходів, які підвищують пожежну безпеку.
Висновок до проектно-рекомендаційного розділу
1. Експертна оцінка - визначення кількісних або якісних параметрів без проведення експерименту або статистичної обробки характеристик, спеціально залученими для цієї цілі експертами.
2. В ролі експертів виступають керівники відділів підприємства та команда, яка розробляла перелік ризиків, що підлягають оцінці.
3. По кожному з видів ризиків визначається граничний рівень, прийнятий для організації, що реалізує даний проект.
4. Кожному експерту, який працює окремо, надається перелік ризиків по всім стадіям проекту і пропонується оцінити імовірність настання ризиків і небезпеку даних ризиків для успішного завершення проекту.
5. Визначення важливості несприятливих для технологічного процесу подій у окремих відділах підприємства.
6. Визначення рівня важливості відділу для підприємства та розрахунок інтегральної оцінки ризику для кожного відділу та всього підприємства в цілому.
7. При порівнянні інтегрального і граничного рівнів ризиків було прийнято рішення про прийнятність або неприйнятність ризику для підприємства.
8. Ризик «Висока плинність кадрів» виявився найбільш важливим, ризик «Перевищення вартості проекту» відноситься до категорії ризиків, які скоріше за все не проявляться, ризики «Перевищення тривалості реалізації проекту» і «Низька якість продукції» являються найменш імовірними і їх можна не розглядати.
9. Розроблений план управління ризиками на підприємстві. Зазначені роботи по управлінню ризиками організуються і здійснюються керівниками відділів та підприємства.
10. Система управління ризиками - це особливий вид діяльності, направлений на пом'якшення дії ризиків кінцевий результат реалізації проекту.
11. Виявлення шкідливих та небезпечних факторів на досліджуваному об'єкті, розробка заходів по усуненню впливу цих факторів.
12. Розрахунок природного освітлення в приміщенні підприємства.
13. Перелік надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути в приміщеннях підприємства. Прогнозування екологічних та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.
14. Розробка заходів щодо запобігання виникнення і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій.
ВИСНОВОК
Управління ризиками - це процес виявлення, ідентифікації, аналізу, оцінки, ризиків, а також планування процесу прийняття рішень при несприятливих умовах, організації плану мінімізації та нейтралізації заходів запобігання ризиків та контролю в ході виконання проекту. Наука управління ризиками намагається підвищити ефективність підприємства шляхом збільшення здібностей керівництва до прийняття обґрунтованих об'єктивних рішень в ситуаціях виключної важливості за допомогою моделей та кількісних методів.
Всі керівники розуміють, що ризики являються невід'ємною частиною проекту. Управління ризиками зменшує їх кількість і дозволяє краще зрозуміти їх негативні наслідки. Хоча більшість керівників думають, що оцінка ризиків і вимушені обставини залежать від суб'єктивної думки, певний стандартний метод виявлення оцінки і реагування на ризик необхідно включати у всі проекти. Сам процес виявлення ризиків потребує певної дисципліни на всіх рівнях управління проектом і покращує якість роботи над проектом. Це дозволяє керівнику:
- визначити пріоритети і зони ризиків (місце виникнення, причини, наслідки, імовірність появи і збитки);
- враховувати їх при плануванні основних процесів проекту (зміст, тривалість, вартість, якість, ресурси);
- розробити заходи по нейтралізації ризиків (запобігання, зниження, страхування);
- контролювати ризики в ході виконання проекту (попередження виникнення ризику, внесення змін до проекту).
Важливо не тільки виявити потенціальні ризики підприємства, але треба оцінити їх вплив на результати, своєчасно прийняти рішення про зниження ризиків, здійснювати управління ризиками на всіх стадіях реалізації проекту і адекватно документувати процеси управління ризиками на підприємстві для наступного використання в подальшій практиці.
Якісне управління ризиком підвищує шанси системи управління проектом добитися успіху в довгостроковій перспективі та заочно зменшує небезпеку неефективної реалізації проекту. Результатом управління ризику виступають рекомендації для прийняття рішення, розроблені на основі аналізу різних факторів ризику.
Практична направленість методів управління ризиками дозволяє відібрати та проранжувати фактори ризиків, а також змоделювати процес реалізації проекту, оцінити з певною імовірністю наслідки виникнення несприятливих ситуацій, підібрати методи мінімізації їх взаємодії та запропонувати заходи компенсації ризиків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. - Москва: Мысль, 1989.
2. Балыка С. Моделирование и прогнозирование хозяйственного риска // Бизнес информ. - 1997. - №22.
3. Бачкаи Т., Месена Д. и др.. Хозяйственный риск и методы его измерения. - Москва: Экономика, 1979.
4. Бузько И. Формирование организационного механизма управления экономическим риском на предприятиях // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - Луганськ: Східноукр. держ. ун-т. - 2000. - №1.
5. Бузько И., Воронков Д., Голубченко А. Особенности риск-менеджмента инновационных проектов // Бизнесинформ. - 1999. - №5-6.
6. Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: підручник - Київ: КНЕУ, 2000.
7. Вітлинський В. В. Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. - Київ: ТОВ «Бори сфен-М», 1996.
8. Воропаев Ю. Н. Риски, присущие бизнесу // Бухгалтерский учет. - 1995. - №4.
9. Грабовый П. Г., Петрова С. Н. Риски в современном бизнесе. - Москва: АЛАНС, 1994.
10. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения. - Москва: Дело и сервис, 1999.
11. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. - Львів: Афіша, 2000.
12. Катан Л. І., Лях О. І. Оцінка чутливості інвестиційних проектів до факторів ризику // Фінанси України. - 1997. - №2.
13. Качалов Р. М. Управление хозяйственным риском производственных систем // Экономика и математические методы. - 1997. - Том 33. - Вып. 4.
14. Клейнер Г. Б. Риски промышленных предприятий // Российский экономический журнал. - 1994. - №5-6.
15. Клейнер Г. Б., Тамбовцев В.Л. Качалов Р. М. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратеги, безопасность. - Москва, Экономика, 1997.
16. Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон Управление проектами: Практическое руководство/ Пер. с англ. - Москва: Дело и сервис, 2003.
17. Котлер Ф. Основы маркетинга. - Москва: Прогресс, 1993.
18. Лапуста М. Г., Щаршукова А. Г. Риски в предпринимательской деятельности. - Москва: ИНФРА-М, 1996.
19. Мазур И. И., Шапиро В. Д., Ольдерогге Н. Г. Управление проектами: Учебное пособие для вузов/ И. И. Мазур, В. Д. Шапиро, Н. Г. Ольдерогге; Под общ. ред. И. И. Мазура. - Москва: Экономика, 2001.
20. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - Москва: Дело, 1992.
21. Методика прогнозування соціально-економічних насідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, спричинених пожежами/ Л. Б. Яковлєв. - Навчальний посібник. - Харків: Національний аерокосмічний університет «ХАІ», 2000. Москва: - Дело, 1992.
22. Охрана труда: Учебное пособие по лабораторным работам/ И. В. Кулишова, А. Я. Азаревич, А. Д. Ткачева, Ю. К. Еременко - Харьков: Национальный аэрокосмический университет «ХАИ», 1987.
23. Райзберг Б. А. Предпринимательство и риск. - Москва: ИНФРА-М, 1992.реализации долгосрочных проектов // Деньги и кредит. - 1995. - №1.
24. Телегина Е. А. Об управлении рисками при
25. Управление рисками/ И. В. Чумаченко, В. М. Вартанян, И. В. Дронова, Я. М. Коляда. - Учебное пособие по лабораторному практикуму, курсовому и дипломному проектированию. - Харьков: Национальный аэрокосмический университет «ХАИ», 2005.
26. Управління ризиками в проектах/ Т. І. Бондарева, М. О. Латкін, С. Ю. Мелещенко. - Навчальний посібник з практикуму. - Харків: Національний аерокосмічний університет «ХАІ», 2006.
27. Управління проектами та розвиток виробництва. Збірник наукових праць №3 (11) за 2004р. під редакцією З. І. Андронова. Луганськ. - Поліпринт.
28. Управління проектами та розвиток виробництва. Збірник наукових праць №4 (12) за 2004р. під редакцією З. І. Андронова. Луганськ. - Поліпринт.
29. Устенко О. Л. Теория экономического риска: Монография. - Киев: МАУП, 1997.
30. Уткин Э. А. Риск-менеджмент. - Москва: ИНФРА-М, 1997.
31. Хобта В. М. Управление инвестиционными рисками. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996.
32. Хопер В. Как делать бизнес в Европе. - Москва: Прогресс, 1992.
33. Хохлов Н. В. Управление риском: Учебное пособие для вузов. - Москва: ЮНИТИ - ДАНА, 2001.
34. Христиановский В. В. Полшков Ю. Н. Щербина В. П. Экономический риск и методы его измерения. - Донецк. ДонГУ, 1999.
35. Чернов В. А. Анализ коммерческого риска. - Москва, 1998.
36. Электронная поисковая система «Google» по адресу http://www.google.ru.
37. Электронная энциклопедия «Википедия» по адресу http://www.ru.wikipedia.org.
38. Head G. L., S. Horn II. Essentials of Risk Management, Vol. 1, 2 - Insurance Institute of America, 1991.
39. Risk Management. Study Course 655, Distance Learning Division, The Chartered Insurance Institute. - London, 1991.
40. Singer M. N. Risk Management Manual. Santa Monika, CA, 1986.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розкриття суті і дослідження основних етапів процесу управління ризиками на підприємстві. Критерії оцінки міри ризику в діяльності фірми. Аналіз системи управління ризиками у ВАТ "Більшовик". Мінімізації фінансових і управлінських ризиків на підприємстві.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 24.05.2013Особливості роботи операційної системи підприємства за наявності ризиків в системі енергозабезпечення. Чинники зовнішнього і внутрішнього середовища. Негативні наслідки нестабільного енергозабезпечення. Управління енергетичною безпекою підприємства.
статья [39,6 K], добавлен 04.09.2008Характеристика ризику як об'єкта фінансового управління. Сучасні методи дослідження систематичних і не систематичних фінансових ризиків підприємства, механізми їх нейтралізації, особливості управління ризиками в операційній і інвестиційної діяльності.
курсовая работа [67,3 K], добавлен 11.12.2010Ризики в діяльності підприємства, джерела їх виникнення. Методи оцінки, прогнозування та зниження рівня ризиків. Сутність і структура механізму адаптації підприємства до ризику. Шляхи удосконалення управління ТОВ "Квадрат – Площа Слави" в умовах ризику.
курсовая работа [92,4 K], добавлен 10.04.2013Визначення, класифікація та порядок організації роботи з ризиками на підприємстві. Методичні аспекти побудови системи управління ризиками на ВАТ "Севастопольський морський завод". Розробка управлінських рішень щодо методів управління наявними ризиками.
курсовая работа [810,9 K], добавлен 22.02.2011Маркетингова діяльність підприємства. Управління трудовими ресурсами в ТД "Ніжин". Дослідження можливості впровадження концепції стратегічного управління. Прогноз діяльності підприємства на короткострокову перспективу. Організаційна культура підприємства.
отчет по практике [1,3 M], добавлен 12.03.2015Сутність ризиків і невизначеності. Класифікація ризиків за ознаком реалізації, за сферою виникнення, за ступенем дії на результати проекту; їх якісна і кількісна оцінка. Управління ризиками і методи зниження. Основні напрями регулювання ступеня ризику.
реферат [31,8 K], добавлен 02.04.2012Сутність процесу управління ресурсами підприємства, його основні види. Аналіз системи управління ресурсами КП "Івано-Франківськводоекотехпром". Розрахунок ефекту від впровадження запропонованих заходів з покращення системи менеджменту підприємства.
курсовая работа [434,5 K], добавлен 24.10.2012Сутність, фактори та напрями формування якості на підприємстві, критерії та система показників оцінювання. Методичні підходи до управління якістю діяльності торговельного підприємства. Розробка напрямків вдосконалення системи забезпечення якості.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 15.04.2013Економічна сутність та еволюція становлення потенціалу підприємства. Фактори впливу зовнішнього середовища на його формування. Розробка механізму стратегічного управління. Інструментальні засоби проведення експертної діагностики діяльності організації.
магистерская работа [2,1 M], добавлен 09.05.2014
