Параметрична сегментація прихильності користувачів

Як ми бачимо найважливішим параметром для наших потенційних покупців є Ефективність роботи программного засобу, на другому місці - надійниість та зручність інтерфейсу. Далі йдуть такі важливі характеристики як ціна та функціональність.

Розглянемо аналіз конкурентноздатності нашого передбачуваного товару в порівнянні з продуктами конкурентів, відповідно до пріоритетів наших покупців. Результати наведемо в таблиці 2.3.

При розрахунку рівня якості використовувалися формули:

- Показники якості(максимизируемые): Kij=Pijmax/Pmaxi;

- Узагальнені показники якості по варіантах: Kj = УKij*bi

- Рівні якості в порівнянні з конкурентами:Yjb=Kj/Kjb

Рівень якості запропонованого товару в порівнянні з конкурентами

Y=0.8/0.5824=1.374

Таблиця 2.3.

Розрахунок узагальнених показників рівня якості програмних засобів

2.2.5 Особливості застосування програмного продукту

Клієнтська частина програмного забеспечення функціонує під керуванням ОС Windows XP. Серверна частина - під керуванням ОС Windows 2003.

Клієнтська частина реалізована у вигляді окремих функціонально пов'язаних між собою форм. Основна первинна форма додатка реалізована у вигляді вікна багатострокового інтерфейсу MDI, у якому автоматично, при завантаженні відкривається форма головного меню.

Завантаження клієнтської частини починається після реєстрації користувача в системі. Запрошення до реєстрації реалізовано за допомогою модального вікна, що відкривається при запуску додатка:

Для входу в систему користувач повинний увести своє ім'я, пароль і ім'я бази даних, до якої він намагається приєднатися. Ці параметри ідентифікують користувача в базі даних. Ім'я і пароль надаються користувачу адміністратором і визначають роль і повноваження конкретного користувача щодо доступу до функцій системи. Визначена роль дає користувачу можливість працювати тільки з тими елементами, на які адміністратор видав йому права. Таким чином, після реєстрації користувача з'являється Головне меню системи в тій частині, що відповідає правам кожного користувача.

Вікно головної форми містить:

- строкове меню;

- піктограмну панель інструментів;

- інформаційний рядок;

- список відкритих вікон;

- динамічні смуги прокручування.

Кольорова палітра додатка за умовчуванням відповідає поточній системній колірній палітрі (схемі) Windows.

Головне меню системи являє собою ієрархічне строкове дерево, що складається із восьми пунктів верхнього рівня:

- Облікові картки

- Журнали

- Операції

- Індивідуальні пенсійні рахунки

- Структура АНПФ

- Довідники

- Адміністрування БД

- Звіти

Кожний з перерахованих вище пунктів головного меню може містити підменю, доступ до якого здійснюється подвійним кліком лівою кнопкою миші на назві пункту меню або одинарним кліком позначки «+» зліва від нього, а також натисканням клавіші «+» на додатковій частині клавіатури при пересуванні по меню клавішами керування курсором.

Закриття підменю виконується аналогічно, тобто подвійним кліком лівою кнопкою миші на назві пункту меню або одинарним кліком позначки «-» зліва від нього, а також натисканням клавіші «-» на додатковій частині клавіатури при пересуванні по меню клавішами керування курсором.

Головне меню та підменю є настроюваними.

Необхідне вікно відкривається шляхом подвійного кліку на відповідному пункті підменю. При цьому під головним меню з?являється список відкритих вікон, який дозволяє швидко і зручно переключатись між відкритими вікнами одинарним кліком на назві потрібного вікна.

Майже в кожному вікні, в якому є список, можна виконати сортування по одному чи кількох полях. Сортування списку за одним полем виконується одинарним кліком лівої кнопки миші на заголовку стовпця, за яким необхідно відсортувати список (перший клік - сортування в прямому порядку, другий клік - сортування в зворотньому порядку).

Система забезпечує можливість відкриття, ведення і закриття облікових карток:

- недержавних пенсійних фондів - підменю “Пенсійні фонди”;

- адміністратора - підменю “Адміністратор фонду”;

- осіб, що здійснюють управління активами фондів - підменю “КУА фонду”;

- зберігачів фондів - підменю “Зберігачі фонду”;

- осіб, які надають агентські послуги - підменю “Агенти”;

- учасників фондів - підменю “Учасники”;

- вкладників фондів (юридичних та фізичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ) - підменю “Вкладники”;

- пенсійних контрактів - підменю «Пенсійні контракти»;

- застосовуваних пенсійних схем - підменю «Пенсійні схеми»;

- аудиторів - підменю «Аудитори».

Із збереженням всієї необхідної інформації згідно з Положенням про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг України від 30.07.2004 №1660.

Перегляд інформації виконується шляхом подвійного кліку на відповідному пункті підменю. При цьому у нижньому лівому куті з'являється назва відкритого вікна (відповідно назві підпункту меню) з можливістю швидкого переходу між відкритими вікнами (одинарним кліком).

Також забезпечується ведення обліку операцій, які проводяться адміністратором у системі персоніфікованого обліку, згідно з вимогами Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг України від 30.07.2004 №1660, а саме:

облік пенсійних внесків - пункт Головного меню «Операції», пункт підменю «Пенсійні внески», підпункти «На користь учасника фонду» та «Відомості персоніфікації»;

облік інвестиційного прибутку (збитку) - пункт Головного меню «Операції», пункт підменю «Прибуток (збиток) на активи», підпункти «Накопичувальний портфель» та «Портфель виплат на строк»;

облік витрат, які здійснюються за рахунок активів НПФ - пункт Головного меню, «Операції», пункт підменю «Витрати з НПФ»;

облік витрат на користь певного учасника НПФ, які здійснюються за рахунок пенсійних накопичень такого учасника - пункт Головного меню «Операції», пункт підменю «Пенсійні виплати», підпункт «Одноразові» (за заявами учасників), а також пункт підменю «Списання коштів з рахунку» (видача „позачергової” виписки, інші послуги);

облік пенсійних виплат (розрахунок сум пенсійної виплати на визначений строк) - пункт Головного меню «Операції», пункт підменю «Пенсійні виплати», підпункт «На визначений строк»;

облік переведення пенсійних накопичень з НПФ - пункт Головного меню «Операції», пункт підменю «Переведення пенсійних коштів».

Форми, з яких виконуються операції, мають однакову структуру: верхня частина вікна - це список документів і функціональні кнопки, а в нижній частині вікна відображається додаткова інформація про документ у вигляді списку з закладками.

В режимі перегляду списку документів в стовпці “Статус” відображається поточний стан документа який може приймати такі значення:

- введені дані;

- створені документи;

- документи проведені;

- знищений.

Поруч з кнопкою зображено стрілки зеленого або червоного кольору в залежності від дій, що можна виконати з документом. Стрілки червоного кольору вказують на те, що виконання операції неможливе. Причини через які виконання операції неможливе вказані в полі “Причини відмови” на закладці “Можливі дії”.

За допомогою кнопки «Надрукувати» можна роздрукувати та редагувати відповідні документи в залежності від операції, що виконується.

Високий рівень інформаційної безпеки забезпечуэться за рахунок створення захищеного середовища на декількох рівнях:

- на рівні базових програмних засобів (ОС Windows 2003 і реляційна СУБД Oracle) забезпечений авторизований доступ до інформації в БД, автоматичне ведення протокольних журналів, резервне копіювання і відновлення після збоїв;

- на рівні прикладного програмного забезпечення - реалізовані підсистеми розмежування доступу до інформації і керування правами користувачів, що є логічним продовженням механізмів СУБД Oracle, і внутрішнього аудита, що протоколює всі зміни в таблицях Системи;

- захист цілісності електронних документів у процесі їхньої обробки забезпечується використанням Програмного засобу кріптозахисту інформації «Грифон-Б» (експертний висновок ДСТСЗИ СБУ N18/2/1-89 від 10.01.2004р., свідчення №9871 від 26.04.2004р. про реєстрацію авторського права).

2.3 Висновки до другого розділу

3.2.3 Комунікаційна політика

Специфіка нашого товару така, що компаній, здатних зацікавитися нашим продуктом досить небагато, інформацію практично про усіх можна знайти в органах по державному регулюванню фінансової діяльності, тому, можна намагатися шукати індивідуальний підхід до кожної, доручивши це менеджерам по продажах фірми.

3.3 Організаційний план та управління персоналом

Правовий статус фірми - закрите акціонерне товариство. Ця форма власності проста в здійсненні і зручна по своїй структурі. Має статутний капітал, що утвориться в результаті вкладення грошей засновником, який і стає власником.

Організаційна схема керування представлена на рис. 3.1.:

Генеральний директор займається кадрами, укладає договори на постачання продукції в організації й установи, відвідує виставки, конференції по обміну досвідом, відповідає за постачання устаткування у випадку його зносу, технічного старіння.

Комерційний директор забезпечує регулярне постачання сировини, проводить дослідження ринку, виконує розрахунки, зв'язані зі змінами в технології.

Бухгалтер веде усю фінансову діяльність фірми (нарахування і сплата податків, розподіл прибутку, розрахунок і видача зарплати).

Старший програміст здійснює розробку програм, програмно-технічних засобів і контролює їхнє якісне виконання. Під його контролем працюють два фахівці в даній області, що і реалізують успішне виконання проекту, і один тестувальник - технічний фахівець з пошуку помилок і тестуванню програмного забезпечення, відповідальний за якість вихідного продукту.

Технічний менеджер зустрічається з клієнтами, домовляється про умови майбутніх контрактів, підготовляючи плідний ґрунт для роботи комерційного директора.

Рис. 3.1. Організаційна схема управління

Співробітниками нашої фірми будуть в основному складі молоді енергійні люди у віці від 18 до 30 років. Усі співробітники мають вищу фахову освіту і є дипломованими працівниками.

Для нас у людині обов'язкові:

- охайність;

- дисциплінованість;

- сумлінність;

- порядність;

- чесність.

3.4 План виробництва

3.4.1 Стадії та етапі створення

Стадії й етапи робіт зі створення автоматичної системи керування недержавними пенсійними фондами, терміни їхнього виконання і кількість виконавців приведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Стадії та етапи робіт зі створення програмного забеспечення

Таким чином, загальна тривалість проекту, без розпаралелювання робіт складає близько 166 днів при 8 годиному робочому дні, тобто 7 місяців при середній довжині місяця 22 робочіх дні.

3.4.2 Обладнання, засоби для реалізації

Для організації виробництва необхідно придбати устаткування в складі 5 персональних комп'ютерів, 4 з який будуть використовуватися як робочі місця розробників і тестувальника, і один як сервер бази даних. На загальну суму 30 тис. грн.(4 компьтера за 5000 грн, і серверна станція за 10000 грн.)

3.4.3 Технологія виробництва

Відповідно до плану робіт технічними фахівцями буде здійснюватись постановка задач та технічного завдання.

Виробництво програмного забезпечення є наукомісткою галуззю, тому здійснювати проект будуть фахівці в даній області. В офісному приміщенні, на придбаній техніці фахівцями нашої фірми буде розроблятися програма. Старший програміст буде безпосередньо керувати процесом написання, розподіляти роботу між двома програмістами, сам беручи участь у процесі, так само одержувати від тестувальника інформацію про поточні недоліки і несправностях у роботі продукту.

У роботу тестувальника також входить написання робочої документації до виробленого програмного забезпечення.

Можливе співробітництво з потенційними клієнтами по обліку їхніх вимог до кінцевого продукту.

Постачання і монтаж технічних засобів і базового програмного забезпечення забезпечується нашими фахівцями разом з технічними фахівцями клієнта.

3.5 Фінансовий план

3.5.1 План доходів і витрат

Заробітна плата виконавців робіт складається з основної заробітної плати(ЗП) і додаткової. Основну заробітну плату виконавців розраховують з урахуванням посадових окладів і кількості відпрацьованих ними днів. Додаткова заробітна плата містить у собі оплату тарифних відпусток, премії за досягнення в роботі

Таблиця 3.2.

Розрахункові дані витрат на розробку продукту

Дані розраховуємо у такий спосіб:

1) Основна заробітна плата з розрахунку, що :

Генеральний директор - 3 000 грн.

Головний бухгалтер - 2 000 грн.

Комерційний директор - 2500 грн.

Менеджер - 1 500 грн.

Старший програміст - 2000 грн.

Фахівці: 2 працівника - 1 500 грн.

Тестувальник - 1000 грн.

РАЗОМ: 15 000 грн.;

2) Додаткова ЗП = 15% від Основний ЗП;

3) Відрахування від заробітної плати.

На 2007 рік внески складають:

- у пенсійний фонд - 32%;

- у фонд соціального страхування - 2.9%;

- страхування від нещасливих випадків - 1%;

- у фонд зайнятості - 1,9%;

РАЗОМ: 37,8%

4) Витрати на відрядження 4% від Основний ЗП;

5) Накладні витрати - 100% Основний ЗП (містять у собі адміністративні витрати і витрати по збуті).

6) Страхові внески+Амортизаційні відрахування.

Ми застрахували устаткування і будемо виплачувати 10% від балансової вартості в рік, відповідно 10% від 30 000 гривень складає 3 000 грн., а на місяць 250 гривень.

7) Амортизаційні відрахування.

- знос устаткування складає 60%(для комп'ютерної техніки) від балансової вартості устаткування в рік - 18 000,00 гривень, а на місяць - 1500 гривень;

3.5.2 Розрахунок ціни програмного засобу

Розрахунок ціни продажу екземпляра програмного продукту розраховуємо за формулою 3.1.:

(3.1.)

Це = грн.

При тім, що очікуване число продажів дорівнює 4, і коефіцієнт рентабельності КРЕН приймаємо рівним 0.3.

3.5.3 Очікувані фінансові показники

Ми збираємося продати мінімум 4 екземпляри продукту в перший рік роботи, та мінімум стільки ж у майбутньому, при тому що ємність ринку здатно не зміниться, завдячуючи тому, що через рік підприємствам знадобиться оновлена версія програмного продукту. Тобто за перший рік ми ичікуємо:

П = Це*N = 145039,50 * 4 = 580157,90 грн

3.5.4 Визначення рівня беззбитковості

Мінімальний обсяг продажів розраховуємо по формулі 3.2.:

(3.2.)

тобто починаючи з продажу 4 екземпляру ми виходимо на рівень прибуткового виробництва

Графік рівня беззбитковості зображено на рис.3.2.

Рис. 3.2. Визначення рівня беззбитковості

3.6 Оцінка ризиків і страхування

Ризики від пожеж, ураганів, розкрадань і інших подібних обставин, включаючи землетрус, будуть покриті звичайними страховими полісами.

Можливі, однак, ризики, пов'язані з різними джерелами їхнього виникнення.

Комерційні ризики:

- ризик, пов'язаний з реалізацією товару;

- ризик, пов'язаний з чи перевезенням транспортний ризик;

- ризик, пов'язаний із прийманням товару покупцем. Політичні ризики:

- ризик, пов'язаний зі страйками під час перевезення товару покупцю.

Джерела виникнення ризиків:

- недостатня інформація про попит на даний товар;

- недостатній аналіз ринку;

- недооцінка своїх конкурентів;

- падіння попиту на даний товар.

Дію перерахованих ризиків можна обмежити шляхом строгої перевірки фінансового положення і репутації майбутнього оптового клієнта. Можна також хоча б частково перекладати ризики на інших партнерів (наприклад, ризик чи втрати ушкодження товару - на страхове суспільство). Ми також застрахуємо наше устаткування на рік, сплативши 7% від його балансової вартості.

3.7 Безпека життєдіяльності та техногенна безпека

3.7.1 Аналіз санітарно - гігієнічних умов праці

Управління інформатизації знаходиться на п'ятому поверсі будинку нежилого фонду та складається з приймальні, кабінетів начальника управління та його заступника, окремих кімнат середньою площею 24 м2, чисельність працюючих в кожній з яких від 3 до 5 чоловік . Висота приміщення складає 3,5 м. Середній об'єм приміщення складає 84 м3. В кожному приміщенні кількість комп'ютерів дорівнює кількості працюючих. Використовуються як монітори Samsung з електронно-променевою трубкою, так TFT - рідкокристалічні, один матричний принтер, копіювальний пристрій Minolta EP 1030 та один лазерний принтер HP LaserJet 2420 PCL 6 (встановлені в приймальній).

Звідси робимо висновок що, на одну людину припадає площа в середньому 6,0 м2, а об'єм приміщення на одну людину 21 м3.

Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99, що регламентує вимоги до організації робочого місця користувача комп'ютера, площа, виділена для одного робочого місця з ПК, повинна складати не менше 6 м2, а об'єм - не менше 20 м3. 20. Отже фактично показники обсягу і площі на одного працюючого відповідають санітарним нормам.

Правильно підібране пофарбування стелі, стін, обладнання допомагає забезпечити сприятливе зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє підтриманню у приміщенні чистоти та порядку. Сприятливе з'єднання кольорів позитивно впливає на підвищення продуктивності праці. Фарбування стін, стелі, оформлення інтер'єра в бухгалтерії не сприяє швидкому стомленню працівників. Так, стіни, стеля мають світло-сірий колір, а підлога - світлий паркет. Столи і стільці підібрані по висоті так, щоб працівник не напружувався, міг прийняти зручну позу, тобто з врахуванням анатомо-фізіологічних характеристик працівників. Столи розташовані з урахуванням ділових взаємин між співробітниками.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат у приміщеннях. Норми мікроклімату визначені ДЕСТ 12.1.005-88 на підставі гігієнічних і техніко-економічних критеріїв. Параметри мікроклімату - температура, відносна вологість, швидкість руху повітря - нормуються у вигляді оптимальних і допустимих значень 5.

У даному приміщенні температура повітря відповідає допустимим нормам, а відносна вологість і швидкість руху повітря є оптимальними.

При видаленні надмірної теплоти з приміщення велику роль відіграє вентиляція. Усередині приміщення застосовується змішана вентиляція, що створює необхідний повітрообмін за рахунок різниці щільності повітря, що знаходиться у середині приміщення. У приміщенні є загальнообмінна вентиляція, яка забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Організація повітрообміну при загальнообмінній вентиляції - згори вниз, тобто біля стелі та підлоги вбудовані витяжні отвори.

Будинок установи опалюється за допомогою парової системи опалення від власної котельні. Температура поверхні нагрівальних приладів не перевищує 90С, що відповідає санітарним нормам і правилам.

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць 5. У приміщенні існує як природне, так і штучне освітлення. Природне освітлення є боковим одностороннім і здійснюється за допомогою вікон (по одному на кімнату) загальною фактичною площею 3,4 м2. Штучне освітлення є загальним рівномірним та здійснюється за допомогою ЛД - ламп денного світла потужністю 25 Ватт. Лампи розташовані на висоті 4,0 м у двох світильниках по 3 лампи в кожнім. Висота підвісу світильників і їхнє розташування стосовно робочих місць забезпечує повне освітлення робочої поверхні, і не приводять до стомлення зору в працюючих управління інформатизації.

На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, тому рівень шуму на робочих місцях дорівнює 70 дБА, тобто не відповідають допустиму рівню виробничого шуму, який визначено ДСанПіН 3.3.2-007-98 .

Рівні електромагнітних випромінювань різних діапазонів від комп'ютерної техніки не перевищують допустимих значень.

Значення нормативів, що характеризують санітарно - гігієнічні умови праці в управлінні інформатизації банку надані в табл. 3.3.

Як бачимо з таблиці, майже всі параметри відповідають нормативним значенням, крім підвищеного рівня шуму, особливо в приміщеннях, де встановлені принтери та копіювальна техніка.

Таблиця 3.3.

Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в управлінні інформатизації

3.7.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

По санітарних нормах проектування промислових підприємств, проектований відділ розрахований відповідно до вимог СНиП 1190-81 і СНиП 1192-76. У процесі трудової діяльності робітник піддається впливу комплексу виробничих факторів, кожний з який впливає на його працездатність і стан здоров'я. Цей комплекс факторів прийнятий називати умовами праці.

Приміщення відноситься за ступенем небезпеки ураження електричним струмом до приміщення без підвищеної небезпеки. Електрична проводка ізольована згідно всіх правил електробезпеки.

В місцях проходження проводки відсутня сирість, оголення проводу, що виключає можливість ураження працівників електричним струмом.

Для нових працівників проводиться вступний інструктаж з техніки безпеки, а на робочому місці первинний інструктаж, для постійних співробітників проводиться повторний інструктаж один раз на шість місяців.

Існує також позаплановий інструктаж, що проводиться по разових розпорядженнях керівництва в зв'язку з травмами і змінами технологічного процесу. Всі види інструктажів реєструються в журналі встановленої форми.

Так як на всіх столах розміщенні комп'ютери, то особливі вимоги до техніки безпеки застосовується саме до них. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ та периферійних пристроїв виконана як окрема трипровідна групова мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захищеного провідників. Останній використовується для заземлення електроприладів.

Розміщення обладнання в приміщенні відповідає санітарним нормам ДНАОП 0.00-1.31-99 . Робочі місця розташовані , так, щоб відстань від задньої стінки комп'ютера до стелі була не менше 1 метра, відстань між бічними поверхнями відеотерміналів не менша за 1,2 метра, прохід між рядами комп'ютеризованих робочих місць не менше 1 метра.

При виявленні фізичної деформації корпуса монітора, принтера й інших електричних пристроїв або сполучних кабелів негайно припиняється їхнє використання і повідомляється сервісним службам.

Підвищену небезпеку з комп'ютерної техніки являє собою монітор (напруга складає 18000 V). Тому не працюють зі знятими захисними панелями. При виявленні несправності самостійно комп'ютер ніхто не розбирає.

Не розташовуються на оргтехніці (системному блоці, моніторі, принтерах, серверу та ін.) різні предмети, щоб ті не закривали вентиляційні отвори.

Комп'ютери розташовані в приміщенні так, щоб максимально зменшити можливість потрапити на їхню робочу поверхню рідини, тому що вона може викликати коротке замикання і загорання комп'ютера. При виникненні пожежі (загорання) комп'ютерів їх гасять лише спеціальними вогнегасниками, знеструмивши до цього усе приміщення.

Розетки, провід, подовжувачі, трійники застосовані у бухгалтерії лише промислового виробництва, а не саморобні, і мають сертифікат якості.

Можливими причинами пожежі можуть бути:

причини неелектричного характеру (халатне і необережне поводження з вогнем);

причини електричного характеру (коротке замикання в мережі, перевантаження в мережі, погана якість з'єднання проводів у електроапаратах і машинах).

Профілактика причин пожежі електричного характеру проводиться шляхом планового огляду і перевірки електричної проводки і електроапаратів. Будинок, у якому розташоване управління інформатизації, відноситься до категорії будинків пожежонебезпеки «Д» «Адміністративні і допоміжні будинки». Ця категорія характеризується відсутністю горючих речовин і матеріалів. Будинок побудований з цегли і залізобетонних матеріалів. Усередині будинку проведені внутрішні роботи у виді побілки стель і фарбування стін.

Схема шляхів евакуації у разі пожежі є на кожному поверсі на видному місці. Евакуаційних виходів два. Двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівлі. Двері евакуаційних виходів замикаються лише на внутрішні запори, котрі легко відмикаються. Ширина шляхів евакуації - 2 метри, а дверей 1,5 метри, отже відповідають СНіП 2.09.02-85 21.

Приміщення управління інформатизації, як і всього банку, обладнано пожежною сигналізацією, з використанням теплових пожежних сповіщувачів, для виявлення займань, які улаштовані звуковими і світловими сигнальними сиренами. У банку мається весь необхідний протипожежний інвентар і засоби пожежегасіння: пожежні крани і рукава до них, вогнегасники повітряно-пінні ВПП 10.01 ТУ 22-6151-86. Нагляд за дотриманням правил пожежної безпеки здійснюється відділом охорони праці, співробітники якого проводять інструктаж працівників, перевіряють відповідність нормам, кількість засобів пожежегасіння і роботу протипожежної сигналізації.

3.7.3 Розробка заходів з охорони праці

Визначимо достатність природного освітлення в одному із типових приміщень управління інформатизації, якщо відомо, що ширина приміщення складає 4 м, довжина - 6 м. У приміщенні знаходиться 1 вікно з розмірами 2,25*1,5. Висота від рівня робочої поверхні до верха вікна дорівнює 2,40 м.

Визначаємо нормоване значення коефіцієнта природного освітлення - КПО=ен за формулою (3.3.)1.

 (3.3.)

де енш - коефіцієнт природного освітлення для IV поясу світлового клімату, обумовленого з урахуванням характеру зорової роботи. Так як робота в УІ відноситься до зорової роботи середньої категорії, фон світлий, то енш приймаємо рівним 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату набуває значення 0,9 тому, що Харків відноситься до четвертого поясу світлового клімату;

с - коефіцієнт сонячності клімату приймаємо рівним 0,7, тому що площа вікна близька до стандартної величини;

Підставляємо отримані значення у формулу (3.3.):

КПО = 1,5*0,7*0,9=0.945

При боковому природному освітленні розрахунок природного освітлення зводиться до визначення необхідної сумарної площі вікон, і порівнянні цієї величини з фактичною площею вікон у приміщенні. Розрахунок проводиться за формулою (3.4.) 1.

(3.4.)

де Sп =24,0 кв.м. - площа підлоги;

ен=0,945 - нормоване значення КПО;

з0 = 7 - світлова характеристика вікон, тому що відношення довжини приміщення до його глибини дорівнює 1,5, а відношення глибини приміщення до висоти від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна - 2,66 ( 2), звідси на перетині двох цих значень маємо таку цифру;

К3- приймаємо рівним 1,2;

Кбуд - коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками в залежності від відношення відстані між розглянутим та протилежним будинком. Кбуд приймаємо рівним 1,1;

r - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, приймаємо рівним 1,6, тому, що у приміщенні УІ бокове освітлення, середній коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги 0,5, відношення довжини приміщення до його глибини 1,5; у той же час відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верхнього краю вікна - 2,66, а відношення відстані розрахункової точки до зовнішньої стіни до глибини приміщення - 0,5, звідси, на перетині усіх цих значень знаходимо цифру 1,6;

t0 - загальний коефіцієнт світлопропускання, визначається за формулою (3.5.)1.

= , (3.5.)

де t1- коефіцієнт світлопропускання матеріалу рівний 0,8;

t2- коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі, рівний 0,6;

t3- коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, рівний 0,8;

t4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, рівний 1;

t5 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, приймаємо рівний 1.

Підставляємо значення в формулу (3.3.) для t0:

t0 = 0,8 * 0,6 * 0,8 * 1 * 1 = 0,384

Підставляємо отриманні значення у формулу (3.2.):

Фактична площа вікон складає:

м2

Оскільки фактична площа віконних прорізів майже відповідає розрахункової величині, то в приміщенні управління інформатизації природного освітлення достатньо.

Для запобігання і ліквідації пожеж створюються групи ГО, пожежні підрозділи, до складу яких входять працівники відділу. Постійно проводяться навчання з імітацією пожеж. Де працівники здобувають необхідні практичні знання на випадок виникнення пожежі безпосередньо в приміщені. Ще в цих групах вони займаються прогнозуванням характеру й обсягу рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР). При цьому основними видами РіНР можуть бути:

- Розвідка маршрутів і ділянок робіт рятувальників;

- Усунення і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт рятувальників;

- Пошук потерпілих і порятунок їх з палаючих будинків;

- Надання першої медичної допомоги і доставку потерпілих у лікарню;

- Вивіз працівників у безпечні зони;

- Ліквідація і гасіння інших пожеж;

- Пошук і знешкодження інших вибухонебезпечних предметів;

Розглянемо випадок загоряння ПММ на території підприємства(120тон):

1. Розрахунок радіуса зовнішньої зони можливих суцільних пожеж:

2.Радіус зовнішньої границі можливих окремих пожеж:

3.Радіус «калюжі» рідкої пальної речовини:

4.Втрати основних фондів:

5.Розрахунок втрат виробничого персоналу:

Мзаг=3+72+30=105 (люд).

Перерахування рятувальних і інших робіт:

- Розвідка істинної пожежної ситуації на території підприємства, особливо на 3-х шляхах руху і 3-х ділянках робіт рятувальників;

- Евакуація виробничого персоналу в безпечні місця;

- Локалізація аварій на енергетичних мережах підприємства, їхній ремонт і відновлення.

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки, пожежної безпеки показав, що приміщення управління інформатизації умови праці в основному відповідають нормативним вимогам. Параметри мікроклімату знаходяться в межах допустимих значень, заходи пожежної безпеки та техніки безпеки виконуються в повному обсязі всіма працюючими, забезпечується проведення навчання з питань охорони праці.

Але в управлінні інформатизації відсутні кондиціонери (за винятком серверних), що значно погіршує умови праці в весняно-літній період, тому можна запропонувати розмістити кондиціонери також і приміщеннях, де працюють люди. Підприємство має достатньо для цього коштів, бо згідно колективного договору на охорону праці, щорічно виділяється 1% від прибутку.

3.8 Висновки

У главі було наведено Бізнес-план створення програмного продукту по управлінню недержавними пенсійними фондами. Розрахована собівартість проекту, план виконання та час необхідний для відшкодування вкладених коштів. Також розділ вміщує заходи по техниці-безпеки на підприємстві, інструкції по техніці безпеки, тощо.

ВИСНОВОК

У першому розділі були наведені принципи та передумови розвитку та формування сучасного ринку інформаційних продуктів та послуг, чим вони обумовлені та позиція сьогоднішнього ставлення до проблем та перспектив галузі уряду та державних інституцій країни, та їх плани на майбутнє.

У другому розділі розглядався стан справ про реформування пенсійної системи України, завдяки чому, з'явилась потреба у программних засобах для автоматизування діяльності недержавних пенсійних фондів. Розглянуто становище на ринку існуючого програмного забеспечено, та вивчені можливості по втілюванню на цей ринок нашої розробки.

У третьому розділі розроблено Бізнес-план створення програмного продукту по управлінню недержавними пенсійними фондами. Розрахована собівартість проекту, план виконання та час необхідний для відшкодування вкладених коштів. Також розділ вміщує заходи по техніці-безпеки на підприємстві, інструкції по техніці безпеки, тощо.

АНОТАЦІЯ