Розроблення системи венчурного менеджменту інноваційного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Контрольна робота

з дисципліни: «Міжнародний венчурний менеджмент»

на тему: «Розроблення системи венчурного менеджменту інноваційного підприємства»

Виконала: ст. гр. МЗДм-12

Сокирко Анна

Прийняв:

канд. екон. наук, доц. каф. ММП І.В. Литвин

Львів-2012



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТАН ТА ПЕРСПЕТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ, НА ЯКОМУ ПРАЦЮЄ АБО НА ЯКИЙ ПРАГНЕ ВИЙТИ ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО

1.1 Загальна характеристика ринку, на якому працює інноваційне підприємство

1.2 Світові тенденції у галузі/ринку, на які прагне вийти інноваційне підприємство

1.3 Перспективи розвитку галузі. Основні компанії - «двигуни» на світовому ринку

1.4 Основні можливості, які відкриває ринок. Перспективні напрями наукових досліджень в галузі. Характеристика незадоволеного попиту споживачів на товари і послуги галузі

1.5 Обґрунтування вибору напрямів інноваційних досліджень підприємства

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ПЛАНУЄ ЗАЛУЧАТИ ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Характеристика інноваційної діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. ОПИС ІННОВАЦІЙНОГО ВЕНЧУРНОГО ПРОЕКТУ. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ВЕНЧУРНОГО ПРОЕКТУ

3.1 Опис інноваційного проекту

3.1.1 Резюме. Продукція на ринок

3.1.2 Менеджмент. Потреби в інвестиціях. Ризики (фактори ризиків)

3.1.3 Виробничий аналіз діяльності та прогнози. Фінансовий план та прогнози

3.2 Фінансове забезпечення та реалізація венчурного проекту

3.2.1 Встановлення джерел фінансових ресурсів

3.2.2 Визначення видів, форм та способів залучення венчурного капіталу

3.2.3 Планування ринкової капіталізації вартості підприємства

3.2.4 Планування виходу інвесторів із проінвестованого підприємства

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Важливу роль у трансформації господарського механізму, інтенсивності його структурної перебудови відіграють малі організаційні форми, як-от: венчурні (ризикові) фірми, фірми «спін-офф» (фірми-«паростки»), інвестиційні фонди (венчурне фінансування). Роль венчурного підприємництва зводиться не тільки до підвищення науково-технічного рівня виробництва, а й до їхнього впливу на динамічність усього господарського комплексу. Венчурні фірми є генераторами нових ідей, на основі яких відбуваються великі науково-технічні прориви.

Досвід економічного розвитку країн підтверджує, що еволюційний процес в економіці здійснюється саме через інновації. Вони тягнуть за собою модернізацію і структурну перебудову всієї економіки. Саме інновації є основним критерієм шляхів розвитку суспільства. Тому країна, що стоїть осторонь «інноваційних змагань», посідає останнє місце в ієрархії розвитку світової спільноти.

Об'єктом дослідження виступає нафтопереробний завод ТОВ «Азовська нафтова компанія», яке є підприємством зайнятим у сфері переробки нафти і газового конденсату, виробництва і великооптової реалізації нафтопродуктів в східних і південних областях України.

Мета контрольної роботи - систематизація та подальше поглиблення знань та практичних навичок, отриманих під час вивчення теоретичного матеріалу.

Завданнями для виконання контрольної є:

1) теоретичні, які покликані сформувати у студента певний рівень володіння матеріалом, термінологією та здатності обґрунтувати відповідь на запитання за курсом;

2) практичні, які покликані на прикладах та певних ситуаціях розвинути навички студента щодо побудови системи венчурного менеджменту інноваційного підприємства.

Тому, контрольна робота з дисципліни «Міжнародний венчурний менеджмент» повинна допомогти майбутнім інноваційним менеджерам виробити навички з розроблення систем венчурного менеджменту інноваційних підприємств. Це пов'язано з тим, що ми живемо в умовах зростання зацікавленості вітчизняних підприємців та менеджерів у новому виді бізнесу, яким є венчурний, а також через недостатність у них практичного досвіду та знань щодо започаткування венчурної діяльності та неповного інформаційного забезпечення щодо побудови систем венчурного менеджменту.



РОЗДІЛ 1. СТАН ТА ПЕРСПЕТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ, НА ЯКОМУ ПРАЦЮЄ АБО НА ЯКИЙ ПРАГНЕ ВИЙТИ ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО

1.1 Загальна характеристика ринку, на якому працює інноваційне підприємство

Відновлювальна енергетика набирає дедалі більшої популярності в світі. Особливо актуальною вона є для енергодефіцитних країн. Для України, яка імпортує 75% потрібного обсягу природного газу та 85% сирої нафти й нафтопродуктів, перехід на альтернативні джерела енергопостачання є надважливим у контексті гарантування енергетичної безпеки держави. На даний момент в Україні доля відновлювальної енергетики складає менше 1%.

За визначенням Міжнародного Енергетичного Агентства (МЕА), відновлювальною називають енергію, отриману від сонця, вітру, біомаси, геотермальних, гідроенергетичних та океанських ресурсів, біогазу, рідких біопалив. В Україні відновлювальну енергію використовують як синонім нетрадиційної або альтернативної енергії, що містить торф, низькопотенційне тепло землі та «вторинні» джерела енергії (побутові й промислові відходи, тиск газу тощо).

Стосовно ж технологій використання біопалива, то воно сьогодні розглядається в Україні як вагома альтернатива традиційному пальному. До прикладу, у червні 2006 року було створено асоціацію «Укрбіоенерго». Її завданням було популяризувати біопаливо в Україні. До неї ввійшли близько 30 виробників біоенергетичної сировини, технологічного устаткування, біопалива, а також ряд учених. У грудні 2006 року Кабмін затвердив Програму розвитку виробництва дизельного біопалива на 2007--2010 роки.

Влітку 2007 року Верховна Рада прийняла проект закону про перехід до 2010 року транспорту українських міст з населенням понад 500 тис. чоловік на біопаливо. Для виробництва біопалива були введені спеціальні податкові пільги. Зареєстровано законопроект, у якому депутати запропонували до 2018 року скасувати податок на прибуток для виробників біологічних видів палива (біоетанол, біодизель, біогаз й біоводень), а до січня 2013 року -- податок на ввезення сировини й устаткування.

У січні-червні 2011 р. підприємства відновлювальної енергетики України виробили 274,343 млн кВт*годин електроенергії, яку продали ДП «Енергоринок» за «зеленим» тарифом, що на 15,7% більше ніж за аналогічний період 2010 р. Такі дані представлені у аналітичному звіті Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ).

Серед напрямків відновлювальної енергетики, в яких підприємства працюють за «зеленим» тарифом, за даними АПЕУ, найбільше електроенергії в січні-червні 2011 року було вироблено підприємствами малої гідроенергетики (191 961,4 тыс. кВт*ч), на другому місті - вітроенергетика (29 839,22? тис. кВт*г), третє місце займає біоенергетична галузь (3 483,9 тис. кВт*г). Найменший показник генерації за підсумками 6 місяців 2011 р. - у підприємств сонячної енергетики (3 334,79 тис. кВт*г).

Виробництво та експорт твердого біопалива

За даними АПЕУ, у січні-червні 2011 р. українські підприємства галузі твердого біопалива виробили 451,6 тис. т паливних брикетів та пелет з деревини та аграрних відходів, що на 36,4% більше, ніж за аналогічний період 2010 р. (331,2 тис. т).

Експорт біопалива склав за 6 місяців 2011 р. 392,7 тис. т, що на 31,5% вище показника минулого року. Зростання показників у біопаливній галузі пов'язане головним чином з нарощуванням виробництва та експорту пелет з аграрних відходів (відходи переробки соняшнику) підприємствами оліє-жирового комплекту. У той час як у сегменті виробництва палива з відходів деревини у травні-червні спостерігалось падіння виробничих показників.

Споживачі біопалива

Споживачами біопалив є підприємства - виробники моторних палив, біодизелю, сумішевих видів палива, а також юридичні та фізичні особи, які використовують біопаливо та сумішеві види палива для роботи технічних засобів, у тому числі двигунів внутрішнього згоряння, котельних агрегатів, установок і машин, у відповідності із стандартами на ці види біопалив.

Конкуренти в галузі виробництва біопалива

Основними конкурентами в даній галузі є наступні українські підприємства: «БІОЕНЕРГОЗБУТ», «EBS», «Bio Fuel Energy», «Aliser», «StarAgroGrup», «UkrWood Ltd», «Vertical UK LLP».

Встановити рівень конкуренції на ринку можна за допомогою індексу Герфіндаля-Гіршмана (ННІ), який обчислюють, підносячи до квадрату відсоткову частку кожної з фірм та підсумовуючи отримані результати:

H = P₁² + P₂² + … + P_n²

Згідно з даними, на нашому ринку працює 3 компанії, які зайняті у сфері виробництва біопалива і, також, нам дано їхні частки ринку, тому ми можемо розрахувати цей індекс:

H = 0,33² + 0,29² + 0,38² = 0,34 = 34 %

За рівнем концентраці наш тип ринку є низько концентрованим оскільки, значення індексу Герфіндаля-Гіршмана становить менше 45 %.

Державне регулювання ринку відновлювальної енергії

Держава прийняла стратегічний курс на підтримку відновлювальних джерел енергії, в результаті чого прийнято низку державних програм і поправок до законів про енергетику, що створює сприятливі умови для впровадження проектів з розвитку відновлювальної енергетики.

Встановлено «зелений» (пільговий) тариф на вироблену з альтернативних джерел електричну енергію, який діятиме до 2030 року.

Очікуване зростання оптового тарифу також сприятиме зростанню «зеленого тарифу». Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу встановлюється шляхом перерахування у євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого станом на 1 січня 2009.

На законодавчому рівні зобов'язано Державне підприємство «Енергоринок» купувати весь обсяг виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом.

Зобов'язано енергопостачальників приєднувати виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії до електромереж.

Прогноз оптових цін на електроенергію, євро / МВт-год. показано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Прогноз оптових цін на електроенергію, євро / МВт-год.

Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, коп./кВт·год наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, коп./кВт·год

Електроенергія, вироблена з енергії вітру:
Встановлена потужність	до 600 кВт	600 кВт до 2000 кВт	Понад 2000 кВт
євро/кВт х год.	0,064	0,074	0,112
Електроенергія, вироблена малими гідроелектростанціями:
євро/кВт х год.	0,077

Законодавча база функціонування підприємств на ринку

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері виробництва та споживання біологічних видів палива регулюються Законом України «Про сприяння використанню біологічних видів палива», Законом України «Про альтернативні види рідкого і газового палива» та іншими нормативно-правовими актами.

1.2 Світові тенденції у галузі/ринку, на які прагне вийти інноваційне підприємство

ринок інвестиційний венчурний капітал

За оцінками Worldwatch Institute в 2007 році у всьому світі було вироблено 54 млрд. літрів біопалив, що складає 1,5% від світового споживання рідких палив. Виробництво етанолу становило 46 млрд. літрів. США і Бразилія виробляють 95% світового обсягу етанолу.

У 2010 році світове виробництво рідких біопалив зросла до 105 млрд. літрів, що складає 2,7% від світового споживання палива на транспорті. У 2010 році було вироблено 86 млрд. літрів етанолу і 19 млрд. літрів біодизелю. Частка США та Бразилії в світовому виробництві етанолу знизилася до 90%.

Європейське агентство довкілля (European Environment Agency) продемонструвало черговий звіт про транспортну систему Європи. Аналітична довідка, серед іншого, присвячена питанням виробництва і використання країнами ЄС біопалива.

За останніми даними Європейського агентства навколишнього середовища, серед країн ЄС найвищий рівень виробництва біологічного пального підтримує Німеччина (289 тис. тонн). Франція з 87 тис. тонн відстає на порядок. Третє місце в рейтингу посідає Італія - країна виробляє 36,3 тис. тонн альтернативного палива.

Що стосується споживання біопалива, то тут знову лідирує Німеччина, але друге і третє місця займають Швеція і Словаччина відповідно.

Серед країн СНД у галузі відновлювальної техніки, а точніше у галузі виробництва біопалива лідирує Казакстан.

Трохи детальніше розглянемо ринки країн - світових лідерів у галузі виробництва біопалива.

Німеччина

В даний час у Німеччині існує понад 50 великих заводів з виробництва біопалива (біоетанол і біодизель) і це не рахуючи 8000 установок, які виробляють біогаз.

ФРН є одним з лідерів з виробництва і споживання біопалива в світі. Також країна тримає лідируючі позиції в галузі наукових досліджень на тему біопалива. У науково-дослідних центрах ФРН постійно йде робота по винаходу нових і поліпшення традиційних технологій виробництва біологічного палива. Такі досягнення Німеччина має завдяки тому, що не маючи інших енергетичних ресурсів на своїй території, вона змушена розвивати альтернативну енергетику, де значну частину складає біоенергетика.

В рамках Євросоюзу країна поставила перед собою мету збільшити до 2020 р. частку біопалива в споживаної обсязі транспортного пального до 10%. У 2006 р. цей показник склав 1,6% і зараз все більше зростає. Також Німеччина є однією з 6 країн ЄС, які виробляють біопаливо на комерційній основі. Ця країна не має обмежень по виробництву альтернативного палива завдяки певній політиці, яка проводиться державою.

Великий інтерес німці виявляють до такого виду палива в основному за рахунок збереження навколишнього середовища при його використанні, поліпшення ситуації в області глобального потепління і за рахунок забезпечення власної енергетичної безпеки країни. Це є основними факторами того, що біопаливна промисловість Німеччини завжди знаходиться в розвитку.

На початок 2006 р. Німеччина вже мала потужностями з виробництва 2 млн.т біопалива на рік, а на початку 2007 р. річні виробничі потужності зросли до 3 млн. т.

Слід зазначити, що в Німеччині неприпустимі суміші біопалива. Чисте біопаливо не обкладається податком, наприклад біодизель в ФРН не визнається паливом, а отже не обкладається ніякими податками.

За статистичними даними кількість біоетанолу, виробленого в 2006 р. в країні, склав 343 тис т., а біодизеля - 2681 т. Всього у Німеччині автомобілів приблизно 40 млн. одиниць, отже на кожну машину на рік у країні припадає по 8,6 і 67 літрів біоетанолу і біодизеля відповідно.

Частка біопалива в загальному його споживанні (бензин, дизельне паливо і біопаливо) в даний час досягла приблизно 7%. Частка біодизеля, як самостійного палива, становить 3%, а в якості компонента суміші з традиційним дизпаливом - 2,4%. Частка рослинного масла в загальному споживанні палива склала 1,2%.

У 2008 році в Німеччині була запущена перша в світі лінія для отримання біоетанолу для автомобілів з відходів молочної промисловості. За цей проект взялася група підприємств «Theo Muller», що випускає в Німеччині молочні продукти. На фабриці в Саксонії, на будівництво якої виділено € 20 млн, буде випускатися приблизно 10 млн. л. біоетанолу щорічно.

Уряд ФРН всіляко підтримуєте виробників біопалива на різних рівнях. Так уряд Німеччини вирішив продовжити дію закону, що звільняє біопаливо від податків. Крім цього, виробники біопалива не обкладаються обтяжують законами, мають податкові та інші пільги в галузі виробництва біопалива та сировини для нього. Крім цього біопаливна галузь країни підтримується практично на всіх рівнях різними субсидіями: починаючи від виробництва сировини і закінчуючи розповсюдженням і використанням біопалива, а також його експортом.

У країні також існує «Асоціація виробників поновлюваних джерел енергії» (VDB), яка координує виробництво і споживання біопалива.

Крім використання такого палива на внутрішньому ринку, німці здійснюють значну експансію своїх технологій і продуктів цієї галузі в усьому світі. У багатьох країнах світу, які з недавнього часу почали займатися виробництвом біопалива на державному рівні, присутні німецькі технології та / або фахівці. Все це дозволяє Німеччини формувати і підтримувати імідж країни, що володіє значними біопаливними можливостями.

У той же час в країні не все так добре. З початку 2008 р. були введені високі податки на його виробництво, що склало приблизно 23 цента за 1 літр виробленого біологічного палива. Зараз німецький уряд обіцяє знизити ставку до 15-18 центів. Крім цього в країні дорожчають деякі харчові продукти з-за того, що значна частина корисної сировини йде на виробництво біопалива. В даний час значна частина заводів, що виробляють таке паливо, не працює на максимальну потужність. Лише незначна частина таких заводів завантажена на повну потужність. Значну лепту в цю ситуацію вніс і нинішня світова фінансова криза.

Казахстан

В останні роки в світі йде інтенсивне освоєння технології виробництва біопалива з компонентів сільськогосподарських культур - що робить Казахстан, який володіє великим сільськогосподарським потенціалом, оптимальним виробником і розповсюджувачем цього виду палива. В даний час в Казахстані є всі економічні умови виробництва і реалізації біологічних видів палива. На це вказує зростаюча внутрішня потреба Казахстану і великий експортний потенціал біопалива, вільні площі для вирощування зернових і олійних культур, технічний та кадровий потенціал для їх виробництва.

Завданням найближчого майбутнього в Казахстані є забезпечення законодавчої підтримки виробництва біопалива. Було розроблено концепцію розвитку ринку біопалива в Казахстані до 2010 року та проект закону «Про державне регулювання виробництва і обігу біопалива».

Основною метою концепції є сталий розвиток сільськогосподарського виробництва і зростання його ефективності на основі розвитку біопаливної промисловості Казахстану. Найбільш прийнятною культурою для виробництва біоетанолу в ґрунтово-кліматичних умовах Казахстану за даними фахівців є м'яка пшениця.

Використання тільки низькоякісної пшениці, що йде на корм худобі (1 млн. тонн) і вільного залишку зерна (1,9 млн.тонн) дозволить на початковому етапі до 2010 року виробляти до 1 млрд. літрів (812 тис. тонн) біоетанолу. На другому етапі можливе залучення перелогових земель (основна частка яких зосереджена в північному регіоні країни), що додатково дозволить виробляти близько 2,1 млрд. літрів (1,7 млн. тонн) екологічно чистого палива.

З урахуванням внутрішньої потреби, експортний потенціал казахстанського біопалива може скласти від 3 до 6 млрд. літрів на рік, що дозволить Казахстану посісти гідне місце в світі серед країн-виробників біопалива і значно впливати на світову ситуацію в цій галузі.

Також у Казахстані створено асоціацію виробників біопалива. 22 серпня 2010 року відбулися установчі збори об'єднання юридичних осіб «Казахстанська біопаливна асоціація», метою створення якої є об'єднання зацікавлених підприємств для створення сприятливих умов розвитку біопаливної промисловості Казахстану.

Ініціатором та координатором створення асоціації є АТ "Національний холдинг" КазАгро ".

Асоціація, об'єднує сім казахстанських компаній, організована на принципах відкритості, незалежності та самостійності.

Сьогодні Казахстан є лідером у розвитку біопаливної промисловості серед країн СНД. Найбільший на всьому пострадянському просторі виробничий комплекс «Біохім» за всіма параметрами вже набрав проектну потужність. Поряд з головним продуктом - технічним біоетанолом (чистота 99,8%), комбінат вже відвантажує клейковину і кормові дріжджі компаніям Північноказахстанської області та Ірану.

Найближчим часом буде підготовлена відповідна програма, в основу якої ляже принцип створення сприятливих умов для залучення в цю справу приватного капіталу. У свою чергу, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв доручив держхолдингу «КазАгро» сприяти створенню нової галузі промисловості з виробництва біоетанолу. В даний час в Північному Казахстані відкрито унікальне виробництво біоетанолу, аналогів якому поки немає в СНД. Найближчим часом в РК буде побудовано ще два таких комплекси.

Казахстан має намір стати великим експортером біопалива. Інвестори, що діють на паливному ринку, отримують нові можливості для бізнесу. У республіці вживаються заходи для залучення приватного капіталу до виробництва різних видів біологічного палива.

Влада республіки вже активно займаються наданням такої підтримки. У липні уряд зменшив акциз на експорт біоетанолу в 4000 разів - з 400 до 0,1 тенге за літр. Крім того, воно відправило офіційний запит в Єврокомісію, в якому пропонується полегшити доступ казахстанського біоетанолу на європейський ринок. І в даний час в Брюсселі розглядаються питання, пов'язані з оподаткуванням і митним регулюванням, які спрямовані на вирішення цієї проблеми.

Сьогодні влада Костанайської області - одній з головних зернових регіонів республіки - домагаються від уряду можливості переробляти для біопалива пшеницю не тільки четвертого-п'ятого класу, а й третього, що значно розширить сировинну базу.

В результаті з урахуванням внутрішньої потреби експортний потенціал біопалива складе до 6 млрд. літрів на рік. Це дозволить Казахстану увійти до п'ятірки головних постачальників біопалива на світовому ринку.

США

Згідно з останніми прогнозами світовий ринок біопалива найближчим десятиліття збільшиться вдвічі з поточного рівня в $ 82,7 до 183,3 млрд.. Виробництво етанолу складе $ 78 млрд і виробництво біодизеля зросте до $ 25,5 млрд.. Прогнозується, що США до 2021 року займе лідируюче місце в світовому виробництві біопалива на які припадає 71% альтернативного палива.

Американська влада планує витратити за три роки 510 мільйонів доларів на підтримку заводів, що випускають біопаливо. Біопаливо дозволить Сполученим Штатам знизити залежність від поставок іноземної нафти. Крім того, нове виробництво створить робочі місця.

Пальне планується використовувати на комерційному, сільськогосподарському та військовому транспорті. США мають намір допомагати реконструювати підприємства, що виробляють біопаливо, а також розвивати інфраструктуру біля таких заводів. Крім того, американський департамент сільського господарства готовий брати участь у виведенні сортів зернових, які будуть найбільш придатні для виробництва пального.

Раніше повідомлялося, що американський уряд виділить 175 мільйонів доларів на 40 проектів з розробки технологій, що дозволяють знизити споживання палива автомобілями. Майже третина виділених коштів буде направлено на проекти з розробки та удосконалення електричних батарей, 20% - на створення нового виду палива, 12,5% - на виготовлення легковагих матеріалів.

Такі заходи стануть частиною держпрограми зі скорочення імпорту нафти в США до 2025 року на одну третину. Для цього до 2016 року середня витрата палива планується знизити до 6,6 літра на 100 кілометрів, а до 2025-го - до 4,3 літра. Крім того, в найближчі десять років уряд США направить 3,9 мільярда доларів на популяризацію електрокарів серед населення.

До слова, у місті Веро-Біч, штат Флорида, США, незабаром з'явиться перший у країні комерційний завод по виробництву біопалива.

Компанія Ineos New Plant BioEnergy оголосила про початок будівництва заводу на основі вже наявної цитрусово-збагачувальної фабрики. Загальна вартість проекту під назвою Indian River BioEnergy Center складе близько 130 млн дол Завод буде щорічно виробляє 8 млн галонів біоетанолу і 6 МВт відновлюваної енергії, два з яких будуть експортуватися в місцеву електромережу для потреб населення.

Технологія виробництва біоетанолу буде заснована на відходах теплових і газових електростанцій. Крім того, завдяки спеціальній технології, розробленої компанією Ineos Bio, стане можливим виробляти етанол з побутових, садівницьких, лісогосподарських та сільськогосподарських відходів. Це стало досяжне завдяки застосуванню природних бактерій, які харчуються воднем і чадним газом.

Кінець будівництва заводу намічений на середину 2012 р. Фінансування проекту здійснюється за рахунок гранту в 50 млн. дол.. від Міністерства енергетики США, кредиту в 75 млн. дол., виданого Міністерством сільського господарства США в рамках своєї програми допомоги заводам з біопереробки, а також 2,5 млн. дол., виділених владою штату Флорида.

Бразилія

Бразилія - найбільший виробник біопалива в світі, який виробляє близько 16,5 мільярдів літрів в рік і експортує близько 2,0 мільярдів літрів етанолу (дані за 2005 рік). У Бразилії на долю поновлюваних видів палива доводиться близько 20% всього, що використовує транспорт.

У 70-х роках минулого століття, в розпал Першого близькосхідного нафтової кризи, уряд Бразилії запустив в життя програму по використанню алкоголю в паливних цілях (National Fuel Alcohol Program). В цілому здійснити дану програму виявилося досить простою справою, тому що Бразилія крім всього є ще і найбільшим світовим виробником цукру з цукрового очерету. Проте, федеральний уряд всіляко допомагає приватному бізнесу працювати в рамках цієї програми, в тому числі за допомогою різних податкових пільг і преференцій. До інших методів підтримки виробників біоетанолу в Бразилії відноситься обов'язкове вміст біоетанолу в бензині на рівні 20% - 25%. З урахуванням того, що в 2005 календарному році в Бразилії було продано більше 600 тис. нових автомобілів, ринок збуту для біоетанолу більш ніж достатній.

У Бразилії біоетанол виготовляється із цукрового очерету, який є ідеальною сировиною для отримання вуглеводнів (спирту) за допомогою бродіння. Одна тонна цукрового очерету містить 145 кг сухого вуглеводню (багаса) і 138 кг сахарози (тобто цукру). При виробництві біоетанолу з цукрового очерету, повністю використовується весь очерет, що дозволяє виробляти 72 літри етанолу з однієї тонни очерету.

На даний момент всі автомобільні підприємства Бразилії зобов'язані випускати автомобілі з двигунами під біоетанол в співвідношенні 70 до 30, тобто 7 з десяти нових авто повинні бути розраховані на блиндорованної суміші.

США виробляють 16,2 мільярда літрів етанолу в рік і ще близько 500 мільйонів літрів імпортують з Бразилії. В найближчому майбутньому розглядається можливість істотного розширення експорту бразильського біоетанолу до Канади, де імпортне мито всього 4,92 канадських цента за літр.

30 жовтня 2002 Бразилія представила свою нову дизельну програму (Prodiesel program) по виробництву і використанню біодизеля в Бразилії. Програма розрахована на використання як чистого біодизелю, так і суміші нафтового палива та біодизеля, зокрема з сої. Також уряд Бразилії прийняв закон, який наказує використовувати біодизель в пропорції 2% до кінця 2007 року (близько 800 млн. літрів в рік) і в пропорції 20% до 2020 року (12 млрд. літрів в рік).

1.3 Перспективи розвитку галузі. Основні компанії - «двигуни» на світовому ринку

Європейська комісія вважає, що у 2020 році п'ята частина енергії вироблятиметься з екологічно безпечних джерел. За статистичними даними у 2008 році інвестиції в альтернативну енергетику склали по всьому світу більше 100 мільярдів доларів США, а загальносвітовий обсяг електроенергії, що генерується за допомогою відновлюваних джерел, за оцінками експертів досяг рівня 240 ГВт.

За прогнозами експертів потенціал біомаси збільшиться: у 2010 році - в межах від 186 до 189 млн. т, у 2020 році - від 215 до 239 млн. т і у 2030 році - від 243 до 361 млн. т, з них у майбутньому найбільший відсоток припадатиме саме на енергетичні культури.

Стосовно ж українського ринку відновлюваної енергетики, то він представлений сонячною, вітровою, малою гідроенергетикою, а також галуззю виробництва твердого і моторного біопалива, і є сьогодні одним з найпривабливіших у Європі.

Згідно з даними Асоціації, станом на 23 грудня 2011 р. загальна встановлена потужність українських сонячних електростанцій становить 170 МВт, вітропарків - 117,5 МВт, малих гідроелектростанцій - 104 МВт, об'єктів теплової генерації на альтернативному паливі (аграрні і деревні відходи) - 68 МВт . Також в Україні діють два промислові підприємства з виробництва моторного біопалива загальною потужністю близько 30 тис. тонн продукції на рік.

На думку президента АПЕУ Віталія Давія, в 2012 р. дані показники можуть зрости мінімум в 2 рази.

Розвитку галузі сьогодні заважає радянська спадщина в енергетичній системі України - побудова структури під великі об'єкти генерації: теплові та атомні електростанції.

Поряд з особливостями української енергетичної інфраструктури, актуальним питанням для учасників ринку відновлюваної енергетики також є місцева складова (питома частка української продукції) у реалізованих в Україну проектах. Згідно з прийнятим раніше в Україну законом об'єкти відновлюваної енергетики для отримання "зеленого" тарифу повинні використовувати не менше 15% української сировини, матеріалів, обладнання, робіт і послуг при здачі в експлуатацію в 2012 році, не менше 30% - при здачі в 2013 році і не менше 50% - при здачі в 2014 році.

Досягти показника використання місцевої складової до 15% - не проблема в 2012 році, однак подальший процес реалізації плану неможливо передбачити, оскільки на даному етапі технологічного розвитку в Україні відсутня налагоджена система функціонування високотехнологічних підприємств»

Ще одним важливим напрямком розвитку нетрадиційної енергетики та підвищення енергоефективності комунальних, промислових та аграрних підприємств в Україні є виробництво теплової та електричної енергії з деревних і аграрних відходів.

За даними АПЕУ, ресурсний потенціал дозволяє замістити в Україну в найближчі 2-3 роки альтернативним паливом близько 5 млрд. кубометрів природного газу. На сьогоднішній день найбільш актуальними такі проекти є для об'єктів теплогенерації в комунальній сфері, які держава для покупки газу вимушено дотувати. За словами Віталія Давія, переклад газової котельні на біопаливо дозволяє скоротити собівартість виробництва теплової енергії в 2,5-3 рази.

Що стосується тенденцій на ринку твердого біопалива, то, на думку глави АПЕУ Віталія Давія, за підсумками 2011 року експорт українського твердого біопалива з усіх видів сировини може скласти більше 650 тис. тонн, загальне виробництво - більше 800 тис. тонн. Прогноз на 2012 рік - зростання виробництва на 5-6%.

Основні компанії - «двигуни» галузі на світовому ринку:

1) Німецька компанія German Pellets відкриває виробництво пелет в США.

У Східному Техасі в США вже в третьому кварталі 2012 року запрацює великий пелетний завод потужністю 500 000 тонн гранул на рік.

Завод German Pellets Texas побудований на площі 80 акрів на місці старого підприємства, яке спеціалізувалося на випуску тріски. Німці мають намір використовувати існуючу інфраструктуру для нового заводу.

У планах компанії збільшити обсяги виробництва біопалива до 2 000 000 тонн гранул на рік. Тим самим це стане найбільший пелетний завод у світі. Поки лідерство за встановленими потужностями належить російському заводу (колишня назва «Виборзька целюлоза», нова - «ВЛК»).

Для німецьких інвесторів Америка з її величезними запасами лісу виглядає досить привабливо для зведення нових біопаливних потужностей. Більш того, в США стали скорочуватися обсяги виробництва у целюлозно-паперовій промисловості і вивільнилося достатньо багато сировини для випуску біопалива. До того ж у південно-східній частині Сполучених штатів завдяки кліматичних умов приріст деревини на гектар вище, ніж у середньому в Європі.

Поки весь обсяг вироблених гранул з Техасу планується поставляти на енергетичні установки в Європу.

2) Ірландська компанія «Doneral FRS Group» протягом трьох років має намір побудувати в Україні нову біопаливну електростанцію. У будівництво даної електростанції, яке почнеться вже через рік, ірландські інвестори готові вкласти 130 млн. євро. Новий об'єкт буде розміщений у Хмельницькій області, а саме в Красилівському районі. На даному етапі, йде підготовка до будівництва, а Хмельницька обласна адміністрація вже схвалила всі проектні плани.

Красилівська «зелена» електростанція буде спалювати близько 300 тис. т біопалива щорічно, зменшуючи шкідливі викиди вуглекислого газу в атмосферу і позитивно впливаючи на екологічну ситуацію в Хмельницькій області.

Ірландія - не перша країна, готова вкладати кошти в розвиток сфери альтернативної енергетики України. Наприклад, в Іванівському районі Київської області буде оперувати біоелектростанція, побудована на гроші фінських компаній. Загальна вартість даного проекту сягає 15 млн. євро, і велика частина коштів надходить саме від Фінляндії.

Бельгія також є вже перевіреним партнером України у розвитку і популяризації «зеленої» енергетики. Вже не один рік Україна і Бельгія реалізовують проекти енергозбереження та передових технологій альтернативної енергетики. Наприклад, між Миколаївським портом і портом Гент бельгійським у Східній Фландрії підписаний меморандум про співпрацю, зокрема, щодо підтримки та розвитку альтернативних видів енергії. Підсумовуючи, можна сказати, що більшість «зелених» проектів в Україні реалізуються за допомогою вливань ззовні, зокрема, з країн Європейського Союзу.

На сьогоднішній день, Україна є одним з найбільших виробників твердого біопалива. У 2010 р. експорт альтернативного палива з Україною збільшився на 63,5% (порівняно з аналогічним показником 2009-го року), склавши 573,4 тис. т. Найбільші поставки, реалізовані українськими компаніями, включали паливні гранули та брикети з деревного сировини, лушпиння соняшника та соломи зернових. Основними імпортерами твердого біопалива, виробленого в Україні, як і партнерами країни в сфері «зелених» технологій, є Німеччина, Австрія, Бельгія, Фінляндія та Швеція. Не так давно до цього списку приєдналася Ірландія.

3) Royal Dutch Shell і бразильський виробник цукру Cosan будуть разом випускати біопаливо.

Англо-голландська нафтова компанія Royal Dutch Shell домовилася з бразильським виробником цукру Cosan про створення спільного підприємства (СП) з випуску біопалива (етанолу). Майбутня капіталізація СП оцінюється в $ 12 млрд.

Нова компанія буде називатися Raizen. Назва СП складено з двох слів на португальському - «основа» і «енергія». Працювати в компанії будуть близько 40 тисяч осіб. СП почне роботу в першій половині поточного року.

Очікується, що Raizen увійде до п'ятірки найбільших компаній Бразилії по виручці. Щорічно СП буде виробляти більше 2,2 мільярда літрів (580 мільйонів галонів) етанолу для бразильського та міжнародного ринків. Зокрема, паливо буде поставлятися на належні Cosan 4500 заправок Esso на території Бразилії.

4) DuPont - американська хімічна компанія, одна з найбільших у світі. DuPont випускає широкий спектр хімічних матеріалів, ведучи великі інноваційні дослідження в цій області.

Компанія хоче придбати виробника харчових інгредієнтів компанію Danisсo. З її допомогою хімічний гігант із США хоче розширити бізнес у таких перспективних галузях, як виробництво біопалива і харчових ферментів. Американська хімічна компанія заплатить за кожну акцію датської Danisсo 115 дол.. З урахуванням боргу Danisco в 500 млн. дол. сума операції складе $ 6,3 млрд. DuPont використовує для фінансування операції 3 млрд. дол. вже наявних коштів. Решта суми буде взята в кредит.

Аналітики вважають, що покупка вигідна обом компаніям. Американці отримують можливість активізувати бізнес на біопалива. Зростання населення поставить перед людством нові завдання, пов'язані з доступом до альтернативних видів палива.

Великим паливним компаніям є й інші провідні компанії світу, у тому числі Sunoco, Valero, Flint Hills, and Murphy Oil, які зайняті у сфері виробництва етанолу.

1.4. Основні можливості, які відкриває ринок. Перспективні напрями наукових досліджень в галузі. Характеристика незадоволеного попиту споживачів на товари і послуги галузі

Останнім часом питання, що стосуються перспектив широкого використання біопалива, знову привертають пильну увагу як урядів, так і громадськості. Це обумовлено цілою низкою факторів, серед яких:

- Законне право кожної країни максимально забезпечувати власну енергетичну безпеку;

- Часто змінюється кон'юнктура світового ринку нафти;

- Сприяння розвитку національного аграрного сектору;

- Прогрес у розвитку технологій виробництва альтернативних видів палива.

Серед інших істотних моментів необхідно підкреслити те, що світова спільнота активно реалізує на практиці завдання послідовного зниження кількості викидів в атмосферу парникових газів. Згідно з висновками провідних світових експертів, рідке біопаливо при спалюванні є більш екологічно нешкідливим, ніж традиційні аналоги.

Перспективи ринку біопалива

Обсяги виробництва біопалива в усьому світі повинні різко зрости протягом найближчого десятиліття завдяки значним державним вкладенням, про що йдеться в опублікованій доповіді Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Організації ООН з продовольства і сільського господарства.

Згідно з доповіддю, світовий обсяг виробництв етанолу в 2017 році досягне приблизно 125 мільярдів літрів, що вдвічі перевищує рівень 2007 року.

Ціни на етанол в 2009 році перевищать $ 55 за гектолітр паралельно зі зростанням нафтових котирувань, однак до кінця зазначеного періоду вони знову знизяться до $ 52-53 за гектолітр завдяки збільшенню обсягів виробництва.

Виробництво біодизельного палива буде рости швидше, ніж етанолу, і до 2017 року досягне десь 24 мільярдів літрів у порівнянні з майже 11 мільярдами літрів в кінці 2007 року. У той же час, обсяги біоетанольного виробництва, згідно з прогнозами Міжнародної енергетичної асоціації (IEA), до 2020 р. повинні в шість разів перевищити показник біодизельної промисловості.

Загальносвітовий потенціал енергоресурсів, заснованих на біомасі, становить, за різними оцінками, від 2 до 27 млрд. т. При цьому обсяги біопаливної індустрії повинні скласти близько 52,5 млрд. доларів.

Проте, вже в даний час прогнозні показники можуть бути скориговані позначилися негативними тенденціями, що викликали загальносвітові дискусії.

Насамперед, мова йде про зростання цін на сировину і як наслідок на продовольчі товари, в чому багато експертів звинувачують біопаливну промисловість. Прогнозне зростання цін на кукурудзу становить 27%. Значну динаміку зростання демонструють зернові та олійні культури, вартість яких, за оцінками аналітиків Economist Intelligence Unit (EIU), в 2007 р. збільшиться на 16% і 29% відповідно. При цьому реальна ступінь значущості впливу біопаливного ринку на сировинну інфраструктуру не визначена. Зізнається цілий комплекс факторів, що впливають на поточну ситуацію, а саме зростання цін на нафтові енергоносії, зростання продовольчого споживання (як результат бурхливо розвиваються економік Китаю та Індії і загального зростання чисельності населення), несприятливі кліматичні умови і т.д. Тому дана проблематика залишається на рівні міркувань, хоча тим самим надаючи непряме негативний вплив на розвиток ринку.

Іншим стримуючим чинником є екологія. Так, нещодавно оприлюднені результати національних досліджень США заявили про загрозу водного виснаження в зв'язку з нарощенням обсягів вирощування в північних і південних штатах кукурудзи, що вимагає більше води, ніж традиційні соя і бавовна. Крім того, виробництво самого біоетанолу є досить водоємним: завод з виробництва 378 млн л біопалива споживає води стільки ж, скільки місто з населенням 5 тис. чол.

Велике занепокоєння призводить також ситуація поточного перенасичення виробничих потужностей в провідних країнах-виробниках: США, Бразилія, ЄС, що призводить до зниження цін на біопаливний продукт. Наприклад, у США ціни знизилися протягом 2007 р. на 30%. У Бразилії зараз діють близько 40 біодизельних заводів (і в стадії розробки перебувають ще 42 проекти), які можуть виробляти близько 2 млрд. 18 млн. л. на рік. Це набагато перевищує попит, встановлений урядом на рівні 840 млн. л. на рік.

Багато в чому перспективи біопалива будуть також залежати від розвитку інфраструктури: кількості заправок, доступності «переробки» автомобіля під заправку. На сьогоднішній момент ціна за останню послугу досягає 200-300 дол.

З розвитком міжнародних торгових відносин суттєво збільшиться число учасників біопаливного ринку. Згідно Biofuels Progress Report, основними предметами імпорту стануть рапсове масло з України, Росії; соєве масло з країн Латинської Америки, пальмового масла з Індонезії та Малайзії, а також біоетанол з Бразилії та інших країн тропічного регіону.

Групу основних споживачів імпортного біопалива будуть складати ЄС, Китай та Індія. Розшириться сегмент споживання в країнах Азії і Африки, вже заявили про національні біопаливних програмах.

Однак становлення і розвиток галузі з виробництва біопалива в світовому масштабі створює і певні проблеми для глобальної економіки. Зокрема, зростають ціни на деякі сільськогосподарські товари, оскільки аграрний сектор переорієнтовується на виробництво культур, використовуваних як сировини для біопалива. У цьому зв'язку можна чути заяви про те, що потенціал світового сільського господарства недостатній, щоб задовольнити попит на продукти харчування, корм для тварин і сировина для виробництва біопалива. Виникають побоювання з приводу того, що в умовах браку продовольства може початися процес неконтрольованого освоєння земель, зайнятих лісовими масивами і заповідниками. У цьому випадку довкіллю і всій системі землеробства буде завдасть шкоди, який зведе до мінімуму всі екологічні переваги виробництва та використання біопалива.



1.5 Обґрунтування вибору напрямів інноваційних досліджень підприємства

В Україні відчувається державна підтримка біопаливного сектору альтернативної енергетики. Для виробників біопалива та енергії з нього діють податкові пільги. Підприємства, у технологічних циклах яких присутня біопаливо, підпадають під дію закону про «зелений тариф». Закон про «зелений тариф» суттєво покращує строки окупності біопаливних енергетичних об'єктів, а в більшості випадків робить їх спорудження та експлуатацію економічно доцільними.

Нещодавно в Україні розглядалося питання збільшення посівних площ під ріпу і цукровий буряк з метою отримання сировини для виробництва біопалива. Ці продукти сільського господарства будуть використовуватися як для виробництва цукру, так і для отримання біоетанолу. Це дозволить зменшити залежність українських аграріїв від використання традиційних енергоносіїв, отримувати додатковий прибуток з відходів сільськогосподарського виробництва, поліпшити екологічну обстановку.

Для отримання українського біопалива планують використовувати не тільки відходи цукрової промисловості, а й відходи виробництва сої, соняшнику, кукурудзи. Планується, що картоплю також буде включений в список продуктів, з яких буде дозволено проводити біопаливо.

Отримане сировина буде перероблятися в біопаливо також в Україну. Для цього планують задіяти виробничі потужності спиртозаводів, більшість з яких в даний момент не працюють. На двох українських спиртозаводу вже запущені пілотні проекти з виробництва біопалива, ще на чотирьох підприємствах ведуться роботи з встановлення та налаштування обладнання для виробництва біоетанолу. Органи державної влади вивчають можливість виведення таких підприємств з-під акцизного збору.

«Азовська нафтова компанія» освоїла виробництво біопалива для автомобілів. На підприємстві буде випускатися біопаливо, аналогічне бензину Е-92 в літньому і зимовому варіанті. Виробничі потужності заводу дозволяють виробляти до 4 тисяч тонн щомісячно високоякісного палива з високими екологічними характеристиками.

Біопаливо заводу є гарною екологічної альтернативою традиційному бензину, оскільки при його згорянні в атмосферу викидається вуглекислий газ, а зміст інших шкідливих речовин у вихлопі мінімально. Відзначається, що постійне використання біопалива продовжує ресурс двигуна автомобіля.

Очікується, що виробництво такого виду палива дозволить зробити зростання цін на паливо для автомобілів не таким стрімким.



РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ПЛАНУЄ ЗАЛУЧАТИ ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ

2.1 Загальна характеристика підприємства

Нафтопереробний завод ТОВ «Азовська нафтова компанія» в місті Маріуполі був побудований в рамках реалізації інвестиційного проекту «Будівництво та експлуатація нафтопереробного заводу в місті Маріуполь» Освоєння інвестицій здійснюється згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність та спеціального режиму інвестування в Донецькій області». Підприємство розташоване на території пріоритетного розвитку місто Маріуполь. Застосоване обладнання виготовлено і поставлено американською компанією «Ventech», надалі в 2006 році внутрішні пристрої сировинної колони і колони дизельного палива, були модернізовані за проектом і з застосуванням внутрішніх пристроїв, швейцарської компанії «Кох-Glitsch».

Підприємство відповідає всім вимогам промислової безпеки, охорони навколишнього середовища та укомплектовано обладнанням, яке відповідає стандарту якості ISO 9001, необхідного для забезпечення безперервної роботи заводу. Компоненти нафтопереробного заводу базуються на повністю змонтованих технологічних модулях, які містять все необхідне обладнання, трубопроводи, електричні пускачі, а також електричні вузли і прилади.

Продукція нафтопереробного заводу спрямована на задоволення потреб Донецької області. У Донецькій області зосереджена велика кількість підприємств важкої промисловості, які є великими споживачами дизельного палива і мазуту.

Вся продукція, обладнання та установки сертифікуються в УкрСЕПРО. Обладнання та технологічне оснащення «АНК» розроблено з урахуванням вимог і обмежень Мінекології Україні до виробництв подібного типу.

Обране устаткування направлено на зменшення викидів з печі і парового котла. Контроль за викидами спрямований на досягнення відповідності вимогам міжнародних стандартів.

Основні види діяльності:

1) переробка нафти і газового конденсату;

2) виробництво і великооптова реалізація нафтопродуктів в східних і південних областях України;

3) продаж нового фірмового біопалива Inoovative E-92 (сертифікат відповідності наведено в дод. А).

Нафтопереробний завод ТОВ «Азовська нафтова компанія» планує з 2012 р. випускати щорічно 25-30 тис. т біопалив. Зараз це біопаливо вже продається в мережі автозаправок «Стандартойл».

Біоетанол для виробництва палива компанія закуповує у концерну «Укрспирт».

2.2 Характеристика інноваційної діяльності підприємства

Розташований в Маріуполі нафтопереробний завод «Азовська нафтова компанія» абсолютно не відповідає тому негативному образу міні НПЗ, який був створений в Україні Більш того, нафтопереробний завод АНК по праву можна вважати одним із найсучасніших в Україні.

У зв'язку з цим розпочатий АНК в нинішньому році проект з виробництва альтернативного моторного палива на основі біологічних компонентів є цілком обґрунтованим новим напрямком діяльності компанії: підприємство має в своєму розпорядженні повний цикл переробки нафти і всю необхідну інфраструктуру для повноцінного промислового випуску біопалива. До слова, АНК практично з моменту введення заводу в експлуатацію проявляла інтерес до виробництва альтернативних палив. Зокрема, компанія кілька років домагалася включити своє підприємство в затверджений урядом перелік нафтопереробних заводів, які мають право виробляти бензини з вмістом біоетанолу. Список був невід'ємною частиною національної біопаливної програми, яка була спрямована на виробничий альянс нафтової та спиртової галузі. Проте дана програма з різних причин так і не стартувала в Україні, хоча окремі компанії і робили спроби виробляти на потужностях спиртзаводів сумішеві бензини.

Започаткований сьогодні на підприємстві АНК проект виробництва альтернативного моторного палива фактично став промисловим втіленням всіх нереалізованих раніше ідей в біопалив ній сфері, головною з яких було застосування рецептури, яка передбачає утримання в бензині не 5-7% біологічних компонентів, як це було прописано в нацпрограмі, а більше 30%. Інноваційність нового палива АНК підкреслює також його назву INNOVATIVE Е-95.

Новий продукт - це паливо альтернативне моторне автомобільне, яке повністю адаптоване під двигуни внутрішнього згоряння.

Проведені випробування довели сумісність нового палива з традиційними видами бензинів. INNOVATIVE Е-95 абсолютно нешкідливий для деталей двигуна і паливної апаратури автомобіля. Тести проводилися в незалежній атестованої лабораторії ПВКК «Масма», у власній лабораторії підприємства проводилися випробування на вплив палива на різні частини двигуна і паливної системи (а саме який вплив виявляється на пластикові, композитні, гумові частини, прокладки тощо). Результат: всі випробовувані зразки не втратили своїх якостей.

Необхідно зазначити, що випробування палива проводилося на найбільш масових українських автомобілях - «Daewoo», кожен з них проїхав на біопаливі вже більше 30 тис. кілометрів, ніяких «патологічних» змін в двигуні не виявлено, також позитивний результат досягнутий і на автомобілях « Газель».

В кінці березня паливо INNOVATIVE Е-95 було сертифіковано бюро «МасмаСепро», а весь виробничий процес в АНК пройшов менеджмент якості згідно вимог ISO 9001 2010. Раніше АНК отримала в Національному агентстві з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів України (НАЕР) сертифікат про визнання палива альтернативним.

Виробництвом альтернативного палива на підприємстві «Азовської нафтової компанії» займається цех з виробництва бензинів, таким чином, технологічний ланцюжок нічим не відрізняється від виробництва сумішевих бензинів за винятком застосовуваних компонентів. Для довідки відзначимо, що вжиті раніше в Україні спроби виробляти альтернативні види моторного палива частково закінчилися невдачами в тому числі із-за низької технологічної культури виробництва, що проявлялася в низькій якості звичайного продукту.