Організація і технологія роботи магазину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Організація і технологія роботи магазину

Вступ

Двадцять перше століття та перехід України до ринкової економіки нині висувають раніше невідомі завдання майже в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства, які потребують, глибоких знань та вмінь вирішувати їх. Торгівля - це одна з найважливіших сфер економічної діяльності, від якої значною мірою залежить якість життя людини, розвиток економіки та її конкурентоспроможність у глобальному світі.

В умовах розширення масштабів обігу товарів і послуг у сфері торгівлі, зростання кількості суб'єктів ринку, демонополізації та посилення конкуренції у внутрішній торгівлі, інтеграції цієї сфери в міжнародні зв'язки особливого значення набуває організація як упорядкована структура і цілеспрямована організаційна діяльність.

Саме раціональна організація, організаційні відносини, активні дії організуючої спрямованості виступають нині вагомим чинником ефективного функціонування торгівлі як системи. Тому засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного практичного досвіду стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.

Торгівлю можна назвати барометром економічного розвитку держав. Вона забезпечує надходження до бюджету значної частини коштів, сприяє зміцненню. Питання організації та технології торговельного обслуговування відіграють дуже важливу роль у підвищенні рівня умов життя населення. Одним з напрямів вирішення цього питання є впровадження такої форми продажу товарів як самообслуговування, при якій у значній мірі скорочується час на придбання товарів.

В умовах формування ринкових відносин в країні істотно зростає роль торгівлі. Торгівля стає найбільш стійкою сферою в розвитку ринкових відносин.

Для сфери роздрібної торгівлі найбільш характерним суб'єктом є магазин.

Магазин - це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характерна наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень.

Магазин - це узагальнене поняття. Воно поширюється на більшість типів роздрібних підприємств - торговельні центри, універмаги, спеціалізовані підприємства, дрібнооптові підприємства. Магазин посідає провідне місце у сфері роздрібної торгівлі.

Завдання торгівлі - не тільки доводити товари до кінцевого споживача, але й активно впливати на формування споживчого попиту, що неможливо без якісного торговельного обслуговування.

Торговельне обслуговування - це, з одного боку, обслуговування споживачів, надання послуг безпосередньо спрямованих від людини до людини; а з іншого боку, це - обслуговування матеріального характеру, яке спрямоване не на людину, а на переміщення предметів (товарів) і побічно діє на населення як на споживачів в цілому і конкретно на кожну окрему людини.

Ці форми торговельного обслуговування мають моральне утримання і моральний вплив, оскільки безпосередньо стосуються людей.

Проблема якості торговельного обслуговування постійно хвилює і покупців і продавців. І це закономірно. Зростає матеріальний добробут людей, зростає культурний рівень. У цих умовах цілком природне бажання покупців придбати необхідний йому товар у зручний для нього час, в зручному місці, в потрібному асортименті.

Тому в умовах ринкової конкуренції велике значення приділяється організації і технології роботи магазину, оскільки від якості та рівня торговельного обслуговування залежить ефективна торговельна діяльність будь-якого підприємства, основним показником якої є розмір прибутку.

Таким чином, актуальність теми моєї курсової роботи обумовлена наступними обставинами:

організація і технологія роботи магазину є інструментом конкурентної боротьби;

правильна організація роботи магазину впливає на настрій і задоволеність покупців, так як 90% всіх їхніх потреб задовольняється в торгівлі;

ефективно організований магазин і належне торговельне обслуговування сприяє стимулюванню збуту товару, тобто спонукає покупця придбати товар;

ефективність торговельного обслуговування сприяє підвищенню основних економічних показників господарської діяльності торговельного підприємства.

Метою даної курсової роботи є вивчення організації роботи магазину, торговельного обслуговування та методів її оцінки, прикладом спостереження є магазин «Коопмаркет».

Для досягнення поставленої мети в ході виконання курсової роботи необхідно виконати наступні завдання:

- визначити роль магазинів в організації торговельного обслуговування населення;

- дати коротку організаційно-економічну характеристику діяльності магазину «Коопмаркет»;

- проаналізувати організацію технологічного процесу в магазині;

- оцінити економічну ефективність роботи магазину.

Об'єктом дослідження курсової роботи є магазин самообслуговування «Коопмаркет».

Курсова робота виконувалася на підставі даних показників магазину «Коопмаркет», що здійснює торгівлю продовольчих та непродовольчих товарів.

1. Роль магазинів в організації торговельного обслуговування населення

магазин торгівельний обслуговування технологічний

На сьогоднішній день покупці приділяють велике значення послугам, що надає магазин. Часто послуги є основним чинником для покупця при виборі магазину і повинні відповідати потребам споживачів.

У зв'язку зі зростанням конкуренції послуги і рівень їх надання визначають успішність діяльності магазину.

Головною послугою кооперативного маркету є продаж продовольчих товарів щоденного споживання, при якому забезпечується:

- персональний відбір товару;

- оплата за кредитними картками;

- ефективна робота продавців-консультантів.

Обслуговуючий персонал повинен бути доброзичливим і компетентним у всіх питаннях, які можуть виникнути, створювати атмосферу комфорту, щоб покупець відчував себе бажаним, дотримуватись наступних правил спілкування:

- вітати покупця з усмішкою;

- ввічливо та привітно ставитися;

- надавати консультацію при виборі товарів;

- не дискутувати і не сперечатися з колегами у присутності покупців;

- подякувати за покупку і запрошувати відвідати магазин ще;

- починати обслуговувати наступного покупця тільки після завершення обслуговування попереднього;

- відповідати вимогам споживача, пам'ятати, що споживач є завжди пріоритетною фігурою, ставитися до нього з повагою і бути чесним.

При необхідності надавати послугу з пакування товару або оформлення подарунків.

Найбільше часу зі споживачем спілкується касир, який повинен завжди відповідати вимогам покупця, ставитися до нього з повагою і завжди бути чесним.

Касир має зосередити увагу на ввічливому обслуговуванні, а саме:

- уважно та швидко здійснювати розрахунки;

- одночасно повертати здачу та чек;

- дякувати за покупку і пропонувати відвідувати магазин в подальшому.

Роздрібна торгівля являє собою виробничу діяльність з продажу товарів або послуг споживачам для їх особистого некомерційного використання. Торговельні мережі є окремим випадком відкритих складних динамічних систем, що включають до свого складу оптові і роздрібні торгові підприємства і координують свою комерційну діяльність у рамках одного або декількох територіальних або цільових ринків. Роль і значення магазинів в сучасній роздрібній торгівлі обумовлюють наступні фактори:

По-перше, торгові мережі трактуються саме як багатополюсні системи. На практиці це означає, що в мережі фактично відсутній єдиний керуючий центр жорстко регулює всю господарську діяльність окремих підрозділів (магазинів), а самі елементи мережі мають високу ступінь автономності в організації своєї комерційної діяльності. Особливо це проявляється в мережах, що функціонують на умовах франчайзингу, а також у мережах, побудованих за ланцюгового принципом. З іншого боку, в рамках мереж можуть формуватися мережеві вузли, які є центрами тяжіння для торговельних підприємств, розташованих на одній території або в рамках одного локального ринку.

По-друге, торгові мережі є відкритими динамічними системами. Це означає, що їх склад досить швидко змінюється за рахунок включення або виключення окремих елементів (торговельних підприємств). Причому рішення про зміну складу мережі може прийматися як на рівні вищого керівництва (якщо включаються або винятком елементи досить великі), так і на рівні керівництва мережевого вузла (якщо мова йде про невеликі роздрібних торгових підприємствах).

По-третє, до складу мережі входять як оптові та роздрібні торговельні підприємства. Насправді практично всі з нині існуючих торгових мереж мають у своєму складі не тільки роздрібні і оптові, і навіть виробничі підрозділи.

По-четверте, торгову мережу необхідно розглядати в трьох аспектах: територіальному, господарському та організаційному. Територіальний аспект припускає розгляд торгової мережі як частину соціального і економічного інфраструктурного комплексу конкретного регіону з усіма його особливостями, проблемами і тенденціями розвитку. Господарський аспект змушує розглядати торговельну мережу як велику комерційну організацію, яка здійснює свою діяльність на споживчому ринку і істотно впливає на всі економічні показники регіону або країни в цілому. Нарешті, організаційний аспект передбачає розгляд торгової мережі як джерела створення особливого мережевого продукту.

Виділимо основні завдання магазину:

- за рахунок великої кількості підприємств роздрібної торгівлі відбувається задоволення потреби кінцевого покупця за місцем його проживання або роботи. При цьому, великі обсяги поставок від постачальника діляться на дрібні порції товару, відповідні бажанням і потребам кінцевого покупця;

- через роздрібну торгівлю виробник отримує інформацію про попит на товар, будучи найбільш чутливим індикатором регулювання обсягів виробництва;

- через роздрібну торгівлю відбувається освоєння нових ринків і здійснюється просування нових товарів;

- роздрібна торгівля виконує рекламні функції товару виробника.

У теперішній час в умовах жорсткої конкуренції на ринку споживчих товарів велике значення в успішній діяльності будь-якої торговельної фірми має правильна організація торговельного обслуговування.

Торговельне обслуговування для покупців, що входять в торговий зал починається з посмішки продавця, з чистоти і порядку, з достатку товарів у магазині. Покупцеві приємно, коли для нього створений красивий екстер'єр і інтер'єр, організований сервіс додаткових послуг і т.д.

Торговельне обслуговування - це комплексне поняття, яке включає таке поняття, як «якість торговельного обслуговування», «культура торгівлі», «культура обслуговування», «рівень обслуговування».

В основі цих понять лежить турбота про покупця, який повинен мати можливість з найменшими витратами часу і найбільшими зручностями придбати в торгівлі все необхідне.

Головним напрямком розвитку магазинів в даний час і в перспективі є значне підвищення торговельного обслуговування покупців, що має велике соціально-економічне значення.

Для торгівлі на першому місці стоять проблеми пошуку ефективних методів торговельного обслуговування, покращення режиму роботи торговельних підприємств, подальшого підвищення рівня обслуговування населення, скорочення витрат часу на придбання товарів і т.д.

Високий рівень торговельного обслуговування може бути досягнуто лише в результаті тісної взаємодії всіх ланок торгівлі, зниження витрат споживання і надання різноманітних послуг населенню.

Більшість вчених, оцінюючи якість торговельного обслуговування, одностайно розглядають його виходячи з витрати часу покупців на придбання товарів і умов, в яких покупець здійснює покупку. Якість торговельного обслуговування, на їх думку, визначається або як «мінімальний час, витрачений на придбання товарів і комфорт обслуговування», або як «цілий комплекс торговельного обслуговування від формування потреб на вироби до остаточної підготовки його споживачеві», або як «оптимізація витрат для покупців і для сфери обслуговування».

У сучасних умовах, якість торговельного обслуговування - найважливіша характеристика торгівлі.

2. Коротка організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства

Магазин самообслуговування «Коопмаркет» був заснований споживчою кооперацією України і відкритий 5 липня 2007 року. Магазин «Коопмаркет» розташований в центрі смт Високопілля Херсонської області. Ззовні магазин синьо-сірого забарвлення, зверху вивіска з назвою магазину і логотипом «Укоопспілка». Загальна площа магазину - 270 кв. м., площа торгового залу-150 кв. м. і підсобних приміщень - 120 кв. м. Він розташований в окремій, капітальній будівлі.

Залежно від обсягу та структури товарообігу, площі торговельної зали і режиму роботи маркету визначається чисельність персоналу: старших продавців, продавців-консультантів, продавців-касирів та обслуговуючого персоналу. Його обслуговують 6 продавців, завідуюча магазином, оператор комп'ютерної техніки, охоронець та прибиральниця. Головною адміністративною особою є голова правління.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Рекомендована організаційна структура маркету

Магазин функціонує відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.

За цілісність товарів і матеріальних цінностей несе відповідальність обслуговуючий персонал магазину.

Основною задачею діяльності магазину «Коопмаркет» є організація роздрібної торгівлі товарами народного вжитку відповідного асортименту, забезпечення високої культури обслуговування покупців з якнайменшими витратами часу на проведення купівлі товарів, виконання й перевиконання плану роздрібного товарообігу й досягнення найбільшої економічної ефективності роботи магазину.

Внутрішній вигляд (інтер'єр маркету)

підлога - світло-сірі кахлі;

стеля - білого кольору;

стіни - світлого кольору з жовтуватим, теплим відтінком світлої охри;

торговельне та холодильне обладнання - біле з блакитними смужками;

товарні покажчики підвісні (навігаційні) або розташовані на торговельному обладнанні біло-блакитного кольору.

Цінники стандартні, розташовані під першим товарним зразком ліворуч, над овочевими гірками навісні.

На вільних від обладнання стінах, колонах тощо розміщені рекламні панно та банери, на видному місці встановлений інформаційний стенд для покупця та дошка оголошень.

Одяг для працюючих - біло-блакитного кольору.

Маркет працює за методом самообслуговування з єдиним вузлом розрахунків і електронними вагами для зважування вагових товарів.

Встановлені камери схову для зберігання особистих речей споживачів, також при вході у магазин є стіл з корзинами для відбору товарів.

Для створення позитивної атмосфери в магазині особлива увага приділяється освітленню.

Внутрішнє освітлення магазину денне. Світильники розміщені так, що освітлення падає на товар, тобто між рядами. Пристінні гірки, що погано освітлюються, забезпечені місцевим освітленням, холодильне обладнання має спеціальне освітлення.

Магазин обладнаний системою кондиціонування повітря.

3. Організація технологічного процесу в магазині

Торгово-технологічний процес (ТТП) в магазині - комплекс взаємозв'язаних послідовно виконуваних операцій, метою яких є доведення товарів належної якості до торговельного залу для реалізації їх покупцям у широкому асортименті з оптимальними затратами праці, часу і при високому рівні торговельного обслуговування. Основною операцією торгово-технологічного процесу в магазинах є продаж товарів, решта операцій створюють необхідні умови для успішного здійснення продажу товарів і мають підпорядкований характер.

Принциповою особливістю торгово-технологічного процесу в магазинах є участь у ньому покупців як об'єктів праці торговельного персоналу; при цьому залежно від застосовуваних у магазині методів продажу товарів покупці можуть відігравати в торгово-технологічному процесі не тільки пасивну, але й досить активну роль.

Технологічний процес охоплює комплекс операцій, які забезпечують обробку товарів, починаючи з їх надходження в магазин і закінчуючи повною підготовкою до продажу та відпуском покупцям. Технологічний процес включає: транспортування товарів; розвантажування транспортних засобів; приймання товарів за кількістю і якістю; доставку товарів у зону зберігання або в торговий зал магазину; зберігання; підготовку товарів до продажу; переміщування товарів в торговий зал; розміщування і викладання в торговому залі; проведення розрахунку за товари; надання покупцям додаткових послуг технічного характеру.

Як правило, операції торгового процесу відіграють основну роль в організації торговельного обслуговування населення та в торгово-технологічному процесі магазину, натомість більшість операцій технологічного процесу належить до групи допоміжних операцій торгово-технологічного процесу магазину (рис. 3.1. і 3.2).

Рис. 3.1. Схема основних операцій торгово-технологічного процесу в магазині

Рис. 3.2. Схема допоміжних операцій торгово-технологічного процесу в магазині

На структуру й організацію торгово-технологічного процесу магазинів впливають такі фактори: рівень розвитку виробництва товарів; стан торгівлі і її матеріально-технічної бази; кваліфікація торгового персоналу; тип магазину і розмір його торгової площі; склад і площа неторгових приміщень магазину; види торгово-технологічного обладнання; асортимент товарів, які підлягають реалізації, їх підготовленість до відпуску покупцям; застосовувані засоби механізації; форми організації праці та матеріальної відповідальності тощо. Особливу роль у формуванні структури торгово-технологічного процесу магазину відіграють застосовувані в ньому методи продажу товарів. Наприклад, перехід до застосування самообслуговування, пов'язаний із завчасною підготовкою товарів до продажу способом виконання операцій нарізання, зважування, упакування і т. п. у неторгових приміщеннях, приводить до скорочення кількості технологічних операцій, які повинні виконуватися безпосередньо в торговому залі.

Усі технологічні операції, які виконуються в магазинах, поділяють на три основні групи: 1) операції безпосереднього обслуговування покупців; 2) підготовча робота з обслуговування покупців; 3) операції, пов'язані з процесом зберігання товарних запасів. До першої з них належать технологічні операції, які забезпечують процес продажу товарів і обслуговування покупців, - викладання товарів у торговому залі, самостійний відбір товарів покупцями з обладнання торгового залу або відпуск товарів, викладених на робочому місці продавця, надання покупцям додаткових послуг тощо. Це - найбільш відповідальна частина торгово-технологічного процесу магазину. До другої групи операцій належать операції, пов'язані з процесом підготовки товарів до продажу, - обробка товарів, їх фасування, переміщення в торговий зал. Група операцій, пов'язаних із процесом зберігання товарних запасів, охоплює приймання товарів, їх переміщення до місць зберігання, зберігання запасів у встановлених обсягах і асортименті.

Торгово-технологічний процес кожного магазину повинен організовуватися на основі певних принципів, основними з яких є: комплексний підхід до розробки варіантів продажу товарів; забезпечення найкращих умов вибору товарів і їх придбання, економія часу покупців, високий рівень торговельного обслуговування; відповідність технології роботи магазину сучасному науково-технічному рівню; економічна ефективність торгово-технологічного процесу; збереження фізико-хімічних властивостей товарів.

Планування торговельного залу і торговельне обладнання

Головними приміщеннями магазинів є торговельні зали, де безпосередньо здійснюється реалізація товарів і обслуговування покупців. Їх розміри, форми і пропорції повинні забезпечувати оптимальні умови для здійснення завершальної фази торговельно-технологічного процесу. Тому влаштування і планування торговельних залів повинні відповідати таким вимогам:

- створювати покупцям максимальні зручності для придбання ними товарів з мінімальними затратами часу;

- забезпечувати ефективне використання площі торговельного залу під викладку товарів;

- забезпечувати персоналу магазину умови для здійснення контролю за ходом реалізації товарі і збереженням товарно-матеріальних цінностей;

- забезпечувати виникнення перехресних і зустрічних потоків покупців у магазині;

- створювати найкоротші шляхи руху товарів із приміщень для приймання і підготовки товарів до продажу в торговельний зал.

Усю різноманітність торговельних залів можна звести до трьох планувальних схем: квадратної, фронтальної (витягнутої вздовж вулиці) і глибинної (витягнутої перпендикулярно до вулиці). Найзручнішими є торговельні зали прямокутної форми з відношенням сторін від 2:3 до 1:2, оскільки сильно витягнута форма торговельного залу створює труднощі при впровадженні самообслуговування, подовжуються шляхи потоків покупців, погіршується їх орієнтація магазині.

У технологічних плануваннях торговельного залу виокремлюються такі функціональні зони:

- входу і виходу;

- розташування і викладки товарів;

- проходи для пересування покупців;

- розрахункового вузла (в магазинах самообслуговування);

- надання додаткових послуг.

Основна проблема розробки планування магазину - наявність великого числа конфліктуючих факторів. Насамперед покупці повинні рухатися по магазину і купувати більше товарів, ніж вони планували.

При розташуванні товарів у торговому залі враховується кілька факторів:

- оптимальне використання простору торгового залу;

- оптимальне розташування товарних груп;

- розташування основних і додаткових точок продажу;

- способи уповільнення потоку покупців.

Як правило, 40% площі торгової точки займає торгове устаткування (полки, холодильне устаткування, стелажі і т.д.). Приблизно 60% торгової площі необхідно залишати для руху покупців (забезпечення вільного руху покупця по магазині, правила техніки безпеки і т.д.), щоб покупці почували себе комфортно.

У магазині існує природний напрямок руху покупців, що повинен визначатися ще на стадії проектування магазина: розташування входу і виходу, торгового обладнання в залі і кас. Рух потоку покупців повинен бути розрахований заздалегідь і підібраний з максимальною вигодою, даючи на огляд покупцю якнайбільше товарів. 80-90% покупців обходять усі точки продажу, розташовані по периметру торгового залу і лише 40-50% покупців обходять внутрішні ряди.

Основними видами немеханічного обладнання торгових залів магазинів для розміщення виставкового, робочого і резервного запасів товарів є гірки, корпусні вироби торгового обладнання, автономне обладнання (рис. 3.1.).

Гірки - найбільш розповсюджений тип обладнання; за розташуванням поділяються на пристінні, острівні й привітринні, а за товарним профілем - на універсальні і спеціалізовані.

Універсальні застосовуються для демонстрації і продажу більшості продовольчих і непродовольчих товарів, вони мають довжину 900 мм, ширину - 600, 800 мм, висоту - 2000 і 2200 мм. На них монтується кілька полиць завширшки 200-600 мм, до яких прикріплюються цінникотримачі. Полиці встановлюються горизонтально або під певним кутом. Для зберігання резервного запасу товарів у деяких конструкціях гірок замість нижньої полиці вбудовують підшафники. Для дрібних товарів на підшафниках і полицях установлюють касети. Касети - це місткості з комірками, які використовуються для викладки галантерейних, канцелярських, кондитерських виробів та інших малогабаритних товарів.

Універсальні острівні гірки відрізняються від пристінних двобічною конструкцією, меншими висотою (1400, 1600, 1800 мм) і глибиною (1200, 1600 мм), а також двобічною рекламною панеллю.

Рис. 3.1.1. Немеханічне обладнання торгових залів магазинів: а - гірка привітринна універсальна для продовольчих товарів, іграшок тощо (висота 1200 мм); б - гірка острівна універсальна (висота 1600 мм); в - гірка-вітрина пристінна універсальна (висота 2200 мм); г - прилавок з касовим ящиком (900 х 780 х 850 мм); д - вішала для одягу (950 х 700 х 1600 мм); е - кабіна примірочна (1200 х 1200 х 1930 мм); є - кабіна касова (1400 х 1000x1250 мм)

Складаються гірки з опорних стояків, з'єднувальних стяжок, щитів, декоративних стінок і товароносіїв. Опорні стояки виготовляють з труб прямокутного, круглого перетину або гнутого профілю з перфорацією, яка дає змогу регулювати висоту встановлення полиць і інших пристроїв з боків гірок, розміщених у кінці секції. Стояки з'єднуються стяжками, для міцного встановлення гірок на підлозі стояки мають ніжки, що регулюються за висотою. Деякі моделі гірок мають щити з перфорацією, в якій закріплюють товароносії: полиці, касети, кошики, навісні вітрини тощо.

Прилавки використовують для викладки і продажу продовольчих і непродовольчих товарів, пакування і розміщення реєстраторів розрахункових операцій. Вони являють собою збірно-розбірний корпус і складаються з кришки й дна, стінок двох пар опорних стояків, рам і штанг. Конструктивні особливості їх залежать від конкретного призначення. З лицьового боку прилавки мають полицю для сумок покупців, а з боку продавця - розсувні дверцята й полиці або висувні ящики. Прилавок має довжину 900-1500 мм, ширину - 600-1200 мм, висоту - 700-900 мм.

В магазині «Коопмаркет» використовуються лінійна форма планування торговельного залу з повздовжнім розміщенням обладнання.

Улаштування та планування торговельного залу в магазині відповідає таким вимогам:

- забезпечує вільне пересування потоків покупців та створює максимальні зручності для придбання ними товарів;

- створює найкоротші шляхи руху товарів з приміщень для приймання і підготовки товарів до продажу в торговельний зал;

- забезпечує хороший огляд і зручність для орієнтації покупців у торговельному залі та можливість контролю з боку працівників магазину.

У «Коопмаркеті» обладнання розташоване у вигляді чітких ліній, паралельно напрямку руху покупців. Також максимально використане пристінне обладнання і обладнання приміщень для підготовки товарів до продажу.

Але є недоліки такого планування:

- у певних випадках утрудняє ознайомлення покупців з товаром (утруднення руху покупців в проходах впливає на процес вибору товару, негативно впливає на показники продажу);

- підвищує ризики, пов'язані з безпекою (крадіжки);

- таке планування покупцями сприймається як мало привабливе та нецікаве.

Особливо великим недоліком, на мою думку, є те, що в магазині немає камери відеоспостереження.

До торговельного обладнання магазину «Коопмаркет» відносяться: торговельне немеханічне обладнання, холодильне обладнання, вимірювальне, контрольно-касове.

У торговому залі магазину застосовують гірки, корпусні вироби торговельного обладнання, автономне обладнання.

Гірки призначаються для викладки й продажу товарів.

Гірки у магазині «Коопмаркет» пристінні, універсальні. Універсальні застосовують для демонстрації й продажу більшості продовольчих i непродовольчих товарів. Пристінні гірки мають довжину -900 мм, ширину - 600 мм, висоту - 2000 мм. На них вмонтовані декілька полиць завширшки 200-600 мм, до яких прикріплені цiнникотримачi. Полиці встановлені горизонтально. У деяких конструкціях гірок замість нижньої полиці вбудовані підшафники для зберігання резервного запасу товарів, для дрібних товарів на підшафниках i полицях установлені касети, кошики або застосовані навiснi кошики.

В магазині «Коопмаркет» установлено чотири холодильні вітрини ВХС-1-0,8-3, які призначені для короткотермінового зберігання, демонстрації і продажу упакованих, попередньо охолоджених продтоварів. Основними перевагами цих вітрин є: значне збільшення внутрішньої місткості й демонстраційної площі продуктів; застосування заливної теплоізоляції пінополіуретаном; відсутність у конструкції дерев'яних деталей; розміщення в охолоджуваному об'ємі функціональних місткостей; вищі техніко-економічні показники; поліпшення умов експлуатації та ремонтно-профілактичного обслуговування.

Приймання, зберігання і підготовка товарів до продажу

Усі товари, які надходять у роздрібні торговельні підприємства, повинні бути прийняті за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазинах, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Організація приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов'язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, відсортовані й упаковані. До обов'язків постачальника входить також укладання товарів у транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному підприємству-одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю». Саме тому в практиці вітчизняної торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов'язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

Приймання товарів повинне здійснюватись у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов'язані знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю чи якістю товарів, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника тощо.

Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є:

- ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

- перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

- перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

- перевірка маси брутто;

- перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

- розкривання тари;

- перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

- перевірка якості товарів;

- документальне оформлення результатів приймання.

Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості і якості забезпечує максимальне залучення в реалізацію товарів, які завозяться в роздрібну торгову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабельності торгівлі.

Процес зберігання товарів у магазині пов'язаний з виконанням таких технологічних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх розміщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму зберігання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товарів під час зберігання і забезпеченням роботи необхідного технологічного обладнання (холодильного, теплового та ін.), підтримання чистоти в приміщеннях магазину, поточний догляд за товарами тощо.

Зберігати товари в магазинах потрібно з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей, термінів зберігання та реалізації, черговості надходження в магазин і подавання в торговий зал, додержуючи правила товарного сусідства з тим, щоб не допускати шкідливих впливів одних товарів на інші (передавання запаху, вологості).

Зберігання товарів у магазині необхідно організувати так, щоб при цьому забезпечувалась чіткість і швидкість виконання всіх наступних операцій технологічного процесу, ефективність використання площі приміщень (зон) для зберігання товарів та місткості торгово-технологічного обладнання, виділеного для цієї мети, і створювались оптимальні умови праці для торгового персоналу. Відповідальність за збереження кількості та якості товарів у процесі зберігання їх у магазинах покладається на матеріально відповідальних осіб.

Основними факторами, які впливають на ефективність організації операцій зберігання, є стан МТБ роздрібної торгівлі, рівень організації торгово-технологічного процесу в магазині, склад і кваліфікація торгового персоналу, рівень його знань щодо особливостей та умов зберігання окремих товарів тощо.

При організації зберігання товарів у магазині необхідно враховувати його особливості, а саме: 1) у магазинах зберігається широкий асортимент товарів багатьох товарних груп, які потребують різних (інколи специфічних) умов зберігання; 2) загальний обсяг партій товарів, що зберігаються в магазині, є відносно невеликим, а самі товари зберігаються, як правило, у розпакованому вигляді; 3) у магазині можуть одночасно зберігатися товари одного найменування, але з різними цінами; 4) запаси товарів у магазинах характеризуються порівняно швидкою оборотністю та оновлюваністю; 5) частина товарів зберігається безпосередньо в торговому залі. У підприємствах роздрібної торгівлі товари зберігаються у формі резервного запасу, розташованого в спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях, та у формі робочого запасу, який зберігається безпосередньо в торговому залі магазину.

Організація зберігання товарів у магазині забезпечується шляхом виконання комплексу заходів організаційного, технічного і санітарно-гігієнічного характеру. Організаційні заходи включають визначення матеріально-відповідальних осіб та заходів щодо охорони товарно-матеріальних цінностей, складання графіків завезення товарів з урахуванням ритму їх продажу, визначення оптимальних розмірів завезення товарів, розробку карт розміщення товарів у магазині, забезпечення протипожежних заходів. Технічні заходи зі зберігання товарів передбачають вибір і встановлення у відповідних приміщеннях необхідного обладнання, придбання спеціального інвентарю та інструментів, визначення режиму й умов зберігання товарів, здійснення контролю за ними, проведення робіт щодо розширення застосування тари-обладнання. Санітарно-гігієнічні заходи охоплюють організацію санітарного нагляду, профілактичних і попереджувальних заходів по недопущенню втрат і псування товарів, підтримання температури і вологості повітря, забезпечення встановленої кратності повітрообміну та ін.

У технологічному процесі зберігання товарів у магазині виділяють 4 основні операції: І) розмішування товарів на зберігання; 2) укладання їх у місцях зберігання; 3) створення оптимального режиму зберігання; 4) спостереження і поточний догляд за товарами.

Операція розміщування товарів на зберігання здійснюється в процесі внутрішньомагазинного переміщування товарів способом доставки товарів в місця зберігання їх у магазині. Для виконання цієї операції використовуються такі технічні засоби, як ручні візки, вантажні ліфти, конвеєри, роликові доріжки, монорейкові механізми та ін.

Зберігання товарів у магазинах проводиться, як правило, одночасно в кількох приміщеннях, в яких на обмежених площах потрібно створювати різні умови та режими зберігання з урахуванням групування товарів за ознакою однорідності режиму зберігання, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. У зв'язку з цим зберігання товарів необхідно організовувати в окремих приміщеннях - охолоджуваних, утеплених, опалюваних, для зберігання пожежонебезпечних товарів тощо. Під час зберігання необхідно суворо додержувати вимог товарного сусідства.

Під час виконання операцій укладання товарів на зберігання необхідно раціонально використовувати площу приміщень, створювати найкращі умови для збереження товарів і зручності для роботи з ними. З цією метою для кожної групи товарів відводять постійне місце зберігання, усередині товарної групи товари розміщують за підгрупами, видами та іншими ознаками.

Розміщуючи товари, враховують тривалість зберігання, послідовність та черговість їх реалізації і відпуску. Товари, запас яких поповнюється і реалізується відносно довго, розміщують на дальніх ділянках приміщення, завезені раніше - реалізуються в першу чергу. Товари короткострокового зберігання теж розташовують поближче до виходів.

Усі товари повинні групуватись за ознакою однорідності режиму зберігання, створюваного з урахуванням їх фізико-хімічних і біологічних властивостей.

Важливе значення для раціоналізації процесу продажу товарів і впровадження прогресивних методів обслуговування покупців має попередня підготовка товарів до продажу.

Необхідність проведення операцій попередньої підготовки товарів до продажу в магазинах обумовлюється тим, що значна частина товарів, вироблених промисловими та переробними підприємствами України, надходить у торгівлю в непідготовленому до реалізації стані (у великогабаритній тарі, навалом, розібраними і не укомплектованими). Тому працівники магазинів вимушені виконувати перед подаванням товарів у торговий зал різноманітні операції, які фактично є продовженням процесу виробництва у сфері обігу.

Попередня підготовка товарів до продажу - це комплекс операцій, які виконуються з товаром у магазині перед поданням його у торговий зал і спрямовані на доведення його до повної готовності для продажу покупцям. Характер і обсяги операцій цього комплексу визначаються складністю асортименту товарів, властивостями окремих товарів, особливостями їх пакування, рівнем готовності товарів до продажу, розміром покупок, застосуванням тих чи інших методів продажу товарів і т. п.

Усі операції попередньої підготовки товарів до продажу поділяють на загальні, яких потребує будь-який товар, і специфічні, які обумовлені конкретними особливостями окремого товару.

Комплекс загальних операцій попередньої підготовки товарів до продажу включає розпаковування товарів, їх облагородження (надання товарам товарного вигляду), сортування, перевірку цін та маркування товарів (заповнення ярликів, цінників на товар), комплектування подарункових наборів і підготовку товарів до подачі на робоче місце.

До специфічних операцій підготовки товарів до продажу відносять операції, необхідність виконання яких перед поданням у торговий зал обумовлюється специфікою конкретних товарів.

Підготовку товарів до продажу у магазині «Коопмаркет» проводять у спеціально відведеному приміщенні. Операції з комплектування подарункових наборів і оформлення та прикріплення цінників можуть здійснювати безпосередньо в торговому залі.

Виконання операцій попередньої підготовки товарів до продажу в маркеті покладається на продавців, які здійснюють їх до відкриття магазину. Важливою умовою ефективного здійснення цих операцій є наявність у магазині відповідного обладнання, інструментів і матеріалів.

Попередня підготовка товарів до продажу створює передумови для застосування самообслуговування та інших прогресивних методів продажу, забезпечує високу продуктивність праці продавців при обслуговуванні покупців, скорочення товарних втрат, зниження витрат обігу, підвищення ефективності роботи магазину і насамперед покращує зовнішній вигляд товарів та дозволяє працівникам торгового залу основну увагу приділяти саме обслуговуванню покупців, тобто підвищенню культури обслуговування.

Виконання операцій попередньої підготовки товарів до продажу створює можливість для подання товарів у належному вигляді в торговий зал. Для переміщування товарів у торговий зал у маркеті використовують ручні візки, тару-обладнання тощо. Товари, підготовлені до продажу, переміщують у торговий зал для поповнення товарних запасів у той час, коли в ньому перебуває мінімальна кількість покупців, щоб не створювати перешкод для їх обслуговування.

Розміщення і викладка товарів в торговельному залі

Система розташування товарів на площах торгового залу, інших приміщень магазину або ж на окремих ділянках робочого місця продавця за певними асортиментними ознаками, притаманними окремим товарам (вид, група, артикул, розмір, фасон, сорт) називається розміщенням товарів.

Операції, виконання яких забезпечує створення такої системи, називають розміщуванням товарів у торговому залі. Загальний комплекс робіт з розміщування товарів у торговому залі включає два принципово відмінні види робіт:

- визначення місць розміщування товарів окремих товарних груп у торговому залі на основі попередньо розроблених планів і розподіл торгової площі під окремі групи;

- визначення місць розташування окремих підгруп і найменувань товарів на торговельному обладнанні на основі схеми розгортання обладнання і здійснення безпосереднього викладання товарів.

Отже, операції з розміщування товарів у торговому залі безпосередньо пов'язані з дальшими технологічними операціями з викладання товарів на торгово-технологічному обладнанні. У магазинах, які реалізовують товари через прилавок обслуговування, розміщування товарів полягає в їх укладанні на робочому місці продавця з метою полегшення умов його роботи; у магазинах самообслуговування розміщування товарів створює передумови для дальшого викладання їх на торгово-технологічному обладнанні торгового залу.

Раціональне виконання операцій з розміщування товарів сприяє скороченню витрат праці торгового персоналу на поповнення запасів товарів у торговому залі і правильному формуванню потоків покупців, економить їх час на огляд і вибір товарів та підвищує культуру торговельного обслуговування, забезпечує підвищення пропускної спроможності магазину й ефективності його роботи. При цьому важливо правильно вибрати зони, місця та послідовність розташування товарів окремих груп (видів) на площі торгового залу, розміри площі для організації торгівлі товарами певного призначення або товарної групи.

Робота з визначення місць розміщування товарних груп та розмірів площі, яка для них виділяється в торговому залі магазину певного типу, тісно пов'язана з розробкою схем технологічного планування торгових залів і базується на врахуванні специфіки асортименту товарів, які повинні реалізовуватись у магазині, застосовуваних методів їх продажу, особливостей об'ємно-планувальних рішень торгового залу і розташування окремих конструктивних елементів.

У випадку продажу товарів через прилавок обслуговування місце розташування товарних запасів, з яких продавець відпускає відібраний товар, не є важливим для покупця, оскільки йому пропонуються до ознайомлення лише зразки товарів, які є за прилавком. Водночас при застосуванні самообслуговування місце розташування товарів у торговому залі і площа, яка відводиться для їх показу та продажу, набуває суттєвого значення. При самообслуговуванні всю необхідну інформацію про товар покупець отримує не від продавця, а безпосередньо ознайомлюючись із викладеними в торговому залі товарами.

У торговому залі товари розміщуються за товарно-галузевим принципом або за комплексним принципом. Розміщування товарів за товарно-галузевим принципом передбачає виділення одного робочого місця, зони або торгового відділу для виробів однієї товарної групи; комплексний принцип розміщування товарів полягає в об'єднанні на одному робочому місці, в одній секції, відділі, на одному поверсі магазину товарів різних груп, взаємозв'язаних у попиті, або тих, що задовольняють потреби певних контингентів покупців.

У магазині «Коопмаркет» додержуються такої послідовності розміщення зон продажу продовольчих товарів «хліб і хлібобулочні вироби - бакалійні товари - кондитерські вироби - гастрономічні товари»; при цьому окремо розміщені відділи з продажу м'яса, риби, свіжих овочів і фруктів, тобто товарів з особливими фізико-хімічними властивостями й особливими вимогами щодо застосовуваних прийомів їх продажу, а також супутніх непродовольчих товарів.

На розміщення товарів впливають традиція, характер та привабливий зовнішній вигляд товару, зручність роботи для торгового персоналу, рентабельність, необхідність запобігання крадіжкам, зручність для покупців та особисті смаки адміністрації магазину.

У процесі розробки схеми розміщування товарів:

1) визначають місце розташування кожної товарної групи або споживчого комплексу;

2) з урахуванням питомої ваги групи в товарообігу розраховують необхідну площу для розміщування товарів;

3) розробляють схему технологічного планування торгового залу з вказанням на ній зон розміщування і викладання конкретних груп і видів товарів;

4) підбирають відповідні види торгово-технологічного обладнання для викладання запасів товарів.

У ході цієї роботи особливу увагу звертають на визначення площі зони розміщування окремих товарних груп (споживчих комплексів). Для цього рекомендують визначити частку товарів кожної з груп в роздрібному товарообігу і відповідно до неї розрахувати частку товарної групи в площі торгового залу. Разом з тим одержаний результат потрібно скоригувати з урахуванням оборотності товарних запасів відповідних товарів, габаритів тари, упаковки тощо.

Основні вимоги щодо розміщування товарів у торговому залі традиційно передбачають:

- забезпечення широкого вибору товарів;

- додержання правил товарного сусідства;

- достатність кількості товарів для забезпечення безперебійності торгівлі;

- урахування руху потоків покупців;

- забезпечення доброї видимості і доступності товарів для покупців;

- забезпечення покупцям можливостей орієнтуватися щодо розміщення окремих комплексів або товарних груп і здійснення купівлі з мінімальними витратами часу на пошук та придбання товару;

- закріплення за кожною групою товарів постійних місць розташування.

Особливу увагу при розробці схем розміщування товарів звертають на додержання вимог, пов'язаних з необхідністю врахування напрямків руху потоків покупців у магазині, фізико-хімічних властивостей товарів і додержання правил товарного сусідства.

Зокрема, рух потоку покупців, як правило, спрямовується від входу в торговий зал вздовж торгових меблів з викладеними на них товарами в напрямку, протилежному до напрямку руху годинникової стрілки. Тому товари, в реалізації яких зацікавлене торговельне підприємство, доцільно розташовувати в місцях, наближених до початку маршруту покупця.

У практиці торгівлі ефективне розміщування товарів досягається за умови додержання таких принципів розміщування товарів у торговому залі:

- рівномірне розміщення всього асортименту товарів магазину на торговій площі, використання для викладення товарів усіх вільних місць у торговому залі;

- відведення площі під окремі товарні групи з урахуванням питомої ваги цих товарів у продажу і їх оборотності;

- переважно концентроване розміщення однорідних товарів;

- особливе виділення нових товарів;

- розміщення супутніх товарів поряд з основними;

- розміщення великогабаритних, важких товарів поряд з вузлами розрахунку і з виходом з магазину;

- групування продовольчих товарів, як правило, за товарно-галузевим принципом, а непродовольчих товарів - способом об'єднання в мікрокомплекси;

- розміщення товарів частого попиту або тривалого ознайомлення в глибині торгового залу, осторонь від зон входу і виходу і в різних місцях торгового залу;

- розташування товарів зниженого попиту поряд з відповідними товарами підвищеного попиту;

- розташування на перших поверхах багатоповерхових будівель магазинів товарів більш частого попиту, які не потребують тривалого вибору.

Що стосується самого планування торгового залу, то дуже важливо на моменті проектування усвідомлювати, що на вузьких ділянках не можна ні в якому разі ставити товари, на придбання яких покупцю потрібен час. Вони погано працюють. Тому на ці місця краще проектувати ті товари, що будуть купуватися імпульсно.

У магазині «Коопмаркет» виділені зони розміщення товарів. Перша зона магазину може відведена під продукти, що умовно відносяться до «сніданку» і «здоровому харчуванню». Там розташовані овочі-фрукти, мінеральна вода. В другій зоні знаходяться основні продукти харчування. І третя зона виділена для кондитерських виробів, чаю-кави. Вона ж присвячена святам.

Ще один момент. Який дуже важливий для продовольчих і непродовольчих магазинів: це точки дії, куди утягується покупець. Це так названі розпродажі поблизу входу, це можуть бути рекламні акції, розпродажі. І необхідно, щоб ці точки сприяли проходженню покупців через весь магазин.

Викладання товарів - це технологічні операції, пов'язані з розміщуванням, укладанням і показом товарів на торговому обладнанні або іншій площі торгового залу, яка використовується для демонстрації товарів. Викладанням називають також способи показу й укладання на торгово-технологічне обладнання окремих видів товарів, завдяки яким показують властивості, колір, форму як кожного виду, так і всього асортименту пропонованих товарів.

Раціональна організація роботи з викладання товарів дає можливість покупцям оглянути та вибрати необхідний товар з мінімальними витратами часу і максимальними зручностями. Особливо важливу роль відіграє викладання товарів у магазинах самообслуговування.

У практиці торгівлі розрізняють товарну та декоративну викладку. Товарна викладка формується в магазинах самообслуговування з товарів робочого запасу з метою одночасного їх показу та відпуску. Декоративна викладка формується з товарів виставкового запасу у вигляді різноманітних фігур, штабелів, пірамід тощо і завдяки цьому забезпечує привертання до них уваги покупців. Проте декоративну викладку в магазинах самообслуговування формують тільки з рекламною метою, оскільки покупці бояться брати товари з гарно викладених пірамід, спіралей, «ялинок».

У маркеті товари викладають на основі вертикальної, горизонтальної або ж комбінованої системи викладання. При вертикальній системі однорідні товари викладають у кілька рядів на всіх полицях даної гірки згори донизу (вертикально). Ця система забезпечує покупцям під час свого руху вздовж полиць торгово-технологічного обладнання ознайомитися з усім наявним асортиментом товарів.

При горизонтальній системі певні однорідні товари викладають вздовж всієї довжини обладнання, внаслідок чого кожен товар повністю забирає одну або дві полиці відповідного рівня; недоліком цієї системи є те, що товари різних найменувань викладаються на несучих елементах торгових меблів, розташованих на різній висоті. Унаслідок цього, товари, розташовані на середніх полицях острівних і пристінних гірок, потрапляють у поле зору покупців, а товари, розташовані на верхніх та нижніх полицях торгового обладнання, залишаються практично поза увагою.