Організація і технологія роботи магазину

Викладання товарів на торгово-технологічному обладнанні торгових залів магазинів потрібно здійснювати з урахуванням антропометричних характеристик покупців, відповідно до яких оптимальною висотою огляду будь-якого об'єкта для покупця середнього зросту вважається рівень 110-160 см; менш зручними є рівні за висотою 80-110 см та 160-180 см, найменш зручними - до 80 см і понад 180 см.

Рис. 3.3.1. Оптимальні зони огляду і відбору товарів у магазинах самообслуговування

У практиці торгівлі застосовують різні способи викладання товарів: рядами, стосами, штабелями, поштучно, парами, комплектами, навалом, підвішуванням та ін. Як правило, на полицях установлених у торговому залі острівних та привітринних гірок товари викладаються прямими рядами, стосами, невеликими штабелями, а в навісних кошиках, касетах і в тарі-обладнанні - навалом.

Товари викладають лицевою стороною до покупців; при цьому для ефективного сприйняття товарів на полиці поруч має стояти 3-5 однотипних одиниць (пляшок, пачок, банок) кожного виду продукції. Усі товари, викладені на торгово-технологічному обладнанні торгового залу магазину, забезпечують цінниками з чітко вказаною ціною. У разі продажу товарів комплектами в ціннику мають бути вказані всі його компоненти, вартість кожного компонента і загальна вартість комплекту.

Викладання товарів повинне забезпечувати якнайефективніше використання площі елементів торгового обладнання і його місткості та створювати покупцям максимум зручностей для відбору товарів. Тому викладання товарів потрібно здійснювати на основі таких принципів:

- викладання однорідних товарів по вертикалі для кращого їх огляду і відбору покупцями;

- застосування для товарів робочого запасу найпростіших прийомів викладання (пряма викладка, навалом);

- застосування декоративної викладки товарів тільки з рекламною метою;

- насиченість викладки товарів;

- недопущення переповнення товарами полиць гірок та інших елементів для викладення товарів;

- поєднання паралельних ліній викладки товарів із різно-висотною викладкою, включенням рекламних щитів;

- викладання в оптимальній зоні огляду (в межах 1100-1600 мм від підлоги) товарів, швидка реалізація яких є пріоритетною для магазину;

- забезпечення можливості вільного відбору кожної одиниці товару і повернення її на попереднє місце;

- викладення супутніх товарів навалом у різних місцях торгового залу (біля вузлів розрахунку, на лініях гірок) з використанням кошиків або касет;

- використання торцевих щитів острівних гірок для розміщення робочого запасу товарів і рекламного викладення зразків;

- викладення окремих зразків товарів без упаковки або в прозорій упаковці для більш детального ознайомлення покупця з пропонованим товаром.

Відомо, що пріоритетні місця в торговому залі визначаються в залежності від потоку покупця, тобто від того шляху, що проходить більшість покупців. Товар найвищої якості, самий широко рекламований і навіть самий популярний не буде продаватися, якщо його позиція в магазині підібрана невдало.

Найбільш «гарячими» місцями є початок потоку покупця і зона кас. Біля кас покупець проводить час у черзі і нічим не зайнятий. Тому зона кас є привабливою для тих товарів, що частіше інших купуються під вплив імпульсу (жувальні гумки, солодощі, напої і т.д.). Також добре розташовувати в цій зоні газети і журнали - покупець може взяти їх для перегляду і потім купити.

Таким чином, при розташуванні основних і додаткових точок продажу якого-небудь товару, необхідно задумуватися про поведінку покупців у торговій точці, існуючому розташуванні устаткування і конкурентів у залі, а також йти на нестандартні рішення. Правильно розміщений товар завжди буде давати виробнику і магазину максимальну вигоду.

Наприклад, якщо розташувати алкогольний відділ у місці руху візків, на яких товар буде доставлятися в зал, то вас, природно, очікують втрати - товар б'ється. Крім того, покупці не захочуть вибирати товар у тому місці, де будуть штовхатися вантажники.

Особливо це стосується елітних вин, що вимагають уваги. Сам процес вибору доставляє покупцям насолоду. І якщо в цей момент вас штовхають, то відбувається суцільне розчарування.

Організація пролажу товарів та контрольно-касових операцій

У торговому залі «Коопмаркету» товар, попередньо зважений, розфасований і з маркуванням, викладають на стелажах, у відкритих охолоджувальних прилавках, контейнерах та іншій тарі-обладнанні.

Покупці відбирають товари самостійно. На прохання покупців їм може бути надана допомога у виборі товарів або дана консультація продавцем-консультантом, що знаходиться в торговому залі.

Деякі товари (гастрономічні, рибні та ін.), що вимагають нарізки і зважування в присутності покупця, можуть продаватися через прилавки обслуговування, розташовані в залі. Вартість покупки продавець вказує на упаковці.

Процес продажу в магазині організовується наступним чином.

При вході в магазин покупець бере інвентарний кошик або візок для відбору товарів і проходить в торговий зал. Відібравши товар, покупець проходить в зону розрахунку і пред'являє при виході з торгового залу касиру самостійно відібрані товари та товари, придбані через прилавок обслуговування. Покупець розраховується з касиром.

Згідно з основними правилами роботи магазину, працівникам магазину самообслуговування не дозволяється при вході покупців в зал, зобов'язувати їх залишати свої особисті речі. За бажанням покупця залишити свої речі у камері схову, магазин зобов'язаний забезпечити їх збереження. Не дозволяється також вимагати від покупців пред'явлення при вході в торговий зал товарів, придбаних в інших магазинах, ставити на них штампи або робити інші позначки.

Якщо покупець не виконує правила, які зобов'язують його відбирати товари в інвентарний кошик (візок), контролери-касири не повинні обслуговувати такого покупця.

Контролери-касири, проводячи розрахунок з покупцями, повинні добре знати асортимент товарів, роздрібні ціни, порядок отримання грошей за проданий товар, правила експлуатації і відходу за касовими машинами, вміти користуватися прейскурантом.

При розрахунку покупець ставить інвентарний кошик з відібраними товарами на касовий прилавок. Контролер-касир перевіряє їх ціну і вартість, перекладає товар в порожній кошик, який постійно знаходиться на касовому прилавку, реєструє на касовій машині вартість покупки, чітко називає її вартість і суму отриманих грошей, видає здачу і чек одночасно і після остаточного розрахунку кладе отримані від покупця гроші в грошову скриньку.

Розрахунок за всі товари, придбані в магазинах самообслуговування, в тому числі і за відпущені через прилавки обслуговування, проводиться тільки у вузлі розрахунку. Не дозволяється вимагати від покупців попередньої оплати товарів, що продаються через прилавки обслуговування (з продавцями).

Працівникам магазину забороняється застосовувати подвійний контроль при виході покупців (перевірку правильності оплати покупки), а також перевіряти їх особисті речі (сумки, портфелі і т. п.).

У касах постійно повинна бути розмінна монета для розрахунку з покупцями. Пропонувати покупцеві замість здачі будь-які товари (сірники, цукерки тощо.) не дозволяється. По закінченні робочого дня контролер-касир підраховує суму виручки за день, здає гроші в установленому порядку.

Забороняється закривати каси для підрахунку виручки в робочий час, а також зберігати в касі готівку, гроші, не є коштами магазину.

На час нетривалої відсутності контролерів-касирів на робочих місцях їх повинні замінювати директор магазину, його заступник або старший касир.

При продажу товарів методом самообслуговування важливо забезпечити точність і швидкість розрахунків з покупцями. З цією метою контролери-касири повинні не тільки знати ціни на товари, а й володіти великою швидкістю зчитування сум з упаковки, вміти працювати на касовій машині трьома пальцями. Цей метод роботи прискорює обслуговування покупців, скорочує кількість помилок при наборі сум на клавіатурі, видачі здачі, зменшує втому контролера-касира, сприяє більш тісному контакту з покупцем, встановлення доброзичливого ставлення.

Одне з найважливіших принципів організації процесу продажу в магазині - поєднання довіри до покупців з організацією контролю. На покупця негативно впливає надмірний контроль, тому всі працівники торгового залу повинні викладати товар, поправляти цінники, консультувати покупців і т. п., одночасно здійснюючи загальний контроль за торгово-оперативними процесом.

Витяг з основних правил роботи магазину, що стосуються порядку відбору товарів і розрахунку за них, вивішують у торговельному залі.

Практика показала, що правильна організація торговельного процесу і матеріальної відповідальності, раціональне планування торгових залів і розміщення товарів, правильний підбір кадрів, згуртованість колективу і хороша трудова дисципліна сприяють зниженню товарних втрат.

Касовий вузол в «Коопмаркеті» забезпечує швидку і безпомилкову ідентифікацію товару, реєстрацію виконуваних касиром операцій, друк чека, приймання оплати і накопичення фіскальної інформації.

Для ідентифікації товару використовується зчитувач штрих-коду, у виняткових випадках (при відсутності штрих-коду або його пошкодженні) касир вводить код товару з клавіатури.

Комп'ютерна система управління торговельними процесами в маркеті включає як програмне, так і технічне (апаратне) забезпечення. Програмне забезпечення повинно реалізувати алгоритми торговельних бізнес-процесів, які є характерними і типовими для системи споживчої кооперації. Технічне забезпечення комп'ютерної системи залежить від технічного обладнання розрахункових вузлів в маркеті.

На відміну від попередньо розфасованих товарів, овочі, фрукти і ряд інших товарів зважуються безпосередньо під час продажу. В місці викладки товару встановлюються ваги з друком етикетки, на яку наноситься штрих-код, що містить інформацію про код товару і вагу. Ця етикетка наклеюється на пакет, а при розрахунку зчитується сканером штрих-кодів. Зважування може здійснюватись як продавцем, так і самостійно покупцем. В останньому випадку може бути доцільним застосування відеоспостереження за місцями зважування.

4. Організація праці і режим роботи магазину

1. Відкриття:

Згідно з правилами безпеки при відкритті магазину повинні бути присутні не менш ніж дві особи.

Ключі від магазину зберігаються у директора (завідуючого) чи його заступника.

За 15-30 хвилин до початку роботи магазин повинен відкрити призначений, відповідальний за його відкриття, у присутності працівників робочої зміни, а при наявності служби безпеки - обов'язково охоронця (у складі не менше двох осіб).

Закриття магазину здійснюється відповідно до складеного графіка, який щотижнево підтверджується із зазначенням відповідальних за закриття магазину, які вчасно повідомляються про виконання покладених на них обов'язків.

Встановлення і зняття із сигналізації виконується відповідно до спеціально розробленої інструкції, узгодженої з органами внутрішніх справ.

Працівники магазину повинні залишати персональні речі та одяг у відведеному для цього приміщенні.

2. Ранкові обов'язки:

Всі ранкові обов'язки зосереджені на підготовці магазину до початку робочого дня:

- комп'ютерна система повинна знаходитись в операційній залі;

- у торговельній залі повинно працювати все освітлення;

- рекламні щити повинні знаходитися перед магазином;

- касові апарати мають бути забезпечені необхідною сумою готівки;

- необхідно перевірити наявність цінників та їх відповідність ціновим змінам.

3. Вечірні обов'язки:

Перед закриттям магазину, коли кількість споживачів в торговельній залі невелика, слід:

- поновити запаси товарів на полицях;

- прибрати службові приміщення та торговельну залу;

- повернути на місце товари, що були переміщені покупцями;

- перевірити денну виручку, перерахувати гроші в касі;

- прибрати з торговельної зали товари, термін реалізації яких закінчився;

- прибрати з вулиці рекламні щити;

- прибрати урни, що знаходяться біля магазину, особливу увагу приділити прибиранню недопалків.

4. Закриття магазину:

Персонал, який відповідає за закриття магазину, зобов'язаний:

- переконатися, що ніхто сторонній не залишився в магазині;

- вимкнути світло у складських і службових приміщеннях та торговельній залі. Включеними залишити лише нічне освітлення, залишити освітленим логотип та назву магазину;

- зачинити сейфи;

- черговій групі, що відповідає за закриття магазину, зачинити всі двері і лише після цього залишити магазин;

- охороннику поставити все на сигналізацію, зачинити двері і протягом двох-трьох хвилин передати необхідну інформацію на місцевий пост (пульт) охорони.

У магазині «Коопмаркет» ключі знаходяться у касира. Він відкриває і закриває магазин, а також ставить магазин на сигналізацію. За порядком і чистотою у магазині слідкує прибиральниця. Продавці-консультанти слідкують за терміном придатності товарів, займаються викладкою, фасуванням і нарізкою. Завідуюча магазином робить закази і приймає товар. На ній лежить відповідальність за всю документацію.

Режим роботи магазину визначається часом відкриття, закриття, тривалістю роботи і перерв. Встановлення раціонального режиму є одним з важливих умов наукової організації праці в магазині.

Виходячи з конкретних умов, магазини системи споживчої кооперації можуть мати різний режим роботи: працювати в одну або дві зміни з загальним вихідним або без вихідного дня, з перервою або без перерви на обід. Режим роботи магазину розробляється кооперативною організацією з урахуванням виробничих умов населення, що обслуговується, пори року та інших факторів.

Час роботи магазинів встановлюють з таким розрахунком, щоб покупці могли придбати товар до початку трудового дня. Обідня перерва в магазині не повинна співпадати із обідньою перервою робітників, що обслуговуються магазином. Важливе значення має робота магазину у вечірні години. Для цього встановлюється півтора - або двухзмінний режим роботи.

Режим роботи магазину впливає на режим праці і відпочинку, а також на тривалість робочого дня працівників магазину. Якщо магазин працює без вихідного дня або більше ніж в одну зміну, тоді тривалість робочого дня працівників магазину визначається і регулюється графіком виходу на роботу.

Режим праці і відпочинку працівників магазину регулюється графіками, які складаються щомісяця завідуючим магазином. Графіки бувають різними залежно від тривалості роботи магазину. Так, при роботі магазину в одну зміну і з загальним вихідним днем застосовується звичайний графік роботи, при якому всі працівники магазину виходять на роботу до відкриття і працюють до закриття магазину.

Для розробки графіків необхідний ретельний аналіз потоків покупців по годинам й дням тижня, вивчення структури витрат робочого часу окремими працівниками, усунення непродуктивних витрат робочого часу.

При розробці режиму роботи магазину необхідно враховувати його пропускну здатність і інтенсивність купівельних потоків, забезпечувати максимальні зручності для населення, поліпшення умов праці і відпочинку працівників, підвищення ефективності роботи магазину.

В магазині «Коопмаркет» продавці-консультанти та касири працюють в дві зміни. Кожна зміна два дня працює, два дня вихідна. Магазин працює з 7.30 години ранку до 20.00 години. Обідня перерва з 13.00 до 13.30. Але, я вважаю, що влітку краще б було продовжити робочий день до 21.00 години, так як, люди у сільській місцевості допізна зайняті по господарству і їм не вистачає часу для походу по магазинам.

5. Економічна ефективність роботи магазину

Щоб торговельне підприємство успішно функціонувало, необхідно проводити глибокий аналіз його комерційної діяльності в залежності від постійної зміни ринкового середовища. Це дозволить зробити підприємство стійко прибутковим і конкурентоспроможним, забезпечити його розвиток, передбачати майбутнє.

Проводячи систематичний і глибокий аналіз комерційної діяльності, можна:

- швидко, якісно і професійно оцінювати результативність комерційної роботи як підприємства в цілому, так і його структурних підрозділів;

- точно і своєчасно знаходити і враховувати чинники, що впливають на одержуваний прибуток з конкретних видів реалізованих товарів і послуг;

- визначати витрати на торговельну діяльність (витрати обігу) та тенденції їх зміни, що необхідно для визначення ціни продажу і розрахунку рентабельності;

- знаходити оптимальні шляхи вирішення комерційних проблем торговельного підприємства та отримання достатнього прибутку в найближчій і віддаленій перспективі.

Як можна оцінити і проаналізувати діяльність торгового підприємства? Очевидно, що будь-яка комерційна організація, незалежно від її розмірів, сфери діяльності, прибутковості або збитковості, - складна система, яка взаємодіє з ринковим середовищем. Тому навряд чи знайдеться єдиний показник, який міг би вичерпно відобразити всі сторони комерційної діяльності підприємства. Таким не може бути навіть прибуток, хоча цей показник найбільш точно визначає ефективність функціонування організації (підприємства). Для всебічної оцінки ефективності діяльності підприємства необхідна система показників.

Як було відзначено вище, найважливішим показником ефективності роботи магазину є прибуток, в якому відображаються результати всієї торговельної діяльності підприємства - обсяг реалізованої продукції, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність непродуктивних витрат і втрат і т.д.

В таблиці 5.1. наведено показники прибутковості магазину «Коопмаркет» за останні 3 роки.

Таблиця 5.1. Показник прибутку магазину «Коопмаркет»

Роки	Місячний товарообіг, грн	Річний товарообіг, грн	Прибуток, грн
2008	196800	2361600	145080
2009	228400	2740800	181800
2010	254300	3051600	179280

Прискоренню їх обігу допомагає ґрунтовне вивчення попиту, контроль за своєчасною поставкою товарів у відповідності з заключними договорами по кількості, асортименту, і якості, своєчасна уцінка, реалізація неходових товарів.

В умовах ринкової економіки важливе значення має ефективне використання матеріально-технічної бази торгiвлi, тобто отримання прибутку з її одиниці. В роздрiбнiй торгiвлi матерiально-технiчна база підприємств характеризується розміром торгової площі, ефективність використання якої оцінюється прямими і непрямими показниками.

До першої групи показників належать: пропускна спроможність магазину, розмір роздрібного товарообігу з розрахунку на 1 кв. м. торгової площі, розмір прибутку на 1 кв. м. торгової площі, термін окупності капітальних затрат.

До другої групи показників належать: коефiцiєнти установочної i демонстраційної площі, рівень механiзацiї торговельно-технологiчних процесів, коефiцiєнти змінності i безперервності роботи магазинів тощо.

Показники ефективності використання торгової площі дають уявлення про результативність роботи магазину.

Під пропускною спроможністю магазину розуміють кiлькiсть вiдвiдувачiв, які зробили покупку протягом визначеного періоду. Як правило, за одиницю часу береться одна зміна роботи магазину. Доповнює цей показник коефiцiєнт завершеності покупок, який визначається відношенням кiлькостi покупців до кiлькостi вiдвiдувачiв магазину.

Ефективність роботи магазину оцінюється розміром роздрібного товарообігу, що припадає на 1 кв. м. площі магазину. Показниками площі можна брати як загальну, так і торгову площу, за допомогою яких в умовах ринкової економіки порівнюють ефективність магазинів з однаковою структурою асортименту товарів за певний період.

Ефективність роботи магазину «Коопмаркет» значною мірою залежить від оснащення торговельним обладнанням, необхідним для виконання операцій, які пов'язані з прийманням, зберіганням, підготовкою до продажу, викладкою й продажем товарів. Від правильного добору обладнання залежить раціональна органiзацiя торговельно-технологiчного процесу, максимальне використання торгової площі, підвищення рівня культури обслуговування i продуктивності праці персоналу магазинів, поліпшення архiтектурно-художнього оформлення інтер'єру торговельного підприємства.

Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків та ін. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торговельних підприємств повністю покриваються доходами від реалізації товарів та надання послуг. Прибуток торговельного підприємства розраховується як різниця між усіма її доходами і витратами.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємства, а також в цілях проведення порівняльного аналізу необхідно знати не тільки абсолютну величину прибутку, але і її рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торговельних організацій - один з показників ефективності їх діяльності. Найбільш поширений показник рентабельності торгівлі - відношення суми прибутку до товарообігу. Однак цей показник не є єдиним показником рентабельності торгової або комерційної діяльності, бо він показує лише частку чистого доходу торгівлі в сумі товарообігу. У ньому не знаходить відображення ступінь ефективності всіх авансованих витрат (одноразових і поточних), пов'язаних з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій же сумі прибутку і товарообігу у комерційних організацій можуть бути різні вкладення в основні та оборотні кошти. Для оцінки роботи магазину також використовують показники рентабельності.

Рентабельність торговельної діяльності - це показник відносної прибутковості. Покращенню рентабельності торгівлі сприяє прискорення обігу товарних запасів.

1. Рентабельність торгової діяльності визначається за формулою:



У таблиці 5.2 наведено показники рентабельності магазину «Коопмаркет» за останні 3 роки.

Таблиця 5.2. Показники рентабельності магазину «Коопмаркет»

Роки	Місячний товарообіг, грн	Сума прибутку, грн.	Рентабельність торговельної діяльності, %
2008	196800	12090	6,14
2009	228400	15150	6,63
2010	254300	14940	5,87

До інших показників ефективності цієї групи можна віднести: відношення прибутку до фонду заробітної плати; суму прибутку, що припадає на одного працівника торгового підприємства; відношення прибутку до основних та оборотних засобів і деякі інші.

Одним з якісних показників ефективності роботи магазину є витрати обігу.

Витрати обігу являють собою виражені в грошовій формі витрати, пов'язані із здійсненням торговельної діяльності. Ці витрати можуть бути пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу, тобто з виконанням торгівлею додаткових функцій (витрати по перевезеннях, зберігання, фасування, пакування товарів та ін.). Такого роду витрати називаються додатковими витратами.

Витрати, пов'язані із здійсненням процесів купівлі-продажу товарів (закупівля, реалізація товарів і процеси, які безпосередньо сприяють здійсненню актів купівлі-продажу товарів) називаються чистими витратами обігу.

В останні роки у зв'язку із зростанням цін на тарифи по перевезенню товарів, енергоносії, послуги та інші спостерігається різке зростання витрат обігу в торговельній діяльності, що приводить окремі торгові підприємства до збитковості і навіть банкрутства. У зв'язку з цим економія витрат обігу має важливе значення для підвищення ефективності роботи магазину.

Порівнюючи фактичні показники товарообігу на квадратний метр торгової або складської площі з оптимальними (нормативними), можна зробити висновок про ефективність використання торгової площі магазину. Кожний з розглянутих вище показників ефективності комерційної діяльності, взятий окремо, недостатньо повно враховує і характеризує ефективність торгової організації (підприємства) в цілому.

Кінцевим результатом діяльності торговельного підприємства є вартість реалізованих товарів і послуг. Тому ефективність комерційної діяльності торговельного підприємства може бути виражена узагальнюючим показником, розглянутих як відношення вартості реалізованих товарів і послуг до витрат на їх реалізацію.

В той же час для більш повної оцінки ефективності роботи магазину можливе використання узагальнюючого показника, коли зіставляються результати діяльності підприємства з усіма витраченими коштами, включаючи вкладення коштів в основні та оборотні фонди.

Більш узагальнюючим показником ефективності використання торгової площі в ринковій економiцi є розмір прибутку, який припадає на 1 кв. м. торгової площі.

В умовах ринкової економіки велике значення має використання матеріально-технічної бази. Показники ефективності використання торгової площі дають уявлення про результативність роботи магазину «Коопмаркет», яка показана в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Показники ефективності роботи магазину «Коопмаркет» за 2008-2010 роки

Роки	Роздрібний товарообіг, грн	Площа торгового залу, м кв.	Сума прибутку, грн.	Товарообіг на 1 кв.м. торгового залу, грн.	Прибуток на 1 кв. м. торгового залу, грн.
2008	196800	150	12090	1312	80,6
2009	228400	150	15150	1522,6	101
2010	254300	150	14940	1695,3	99,6

Важливість зазначеного показника прибутку на 1 кв. м. торгового залу в тому, що він дає можливість порівнювати ефективність роботи магазинів різного асортиментного профілю, площі.

Ефективність роботи торговельного підприємства залежить від якісного забезпечення, виконання функцій, пов'язаних з відстежуванням і підтримкою асортименту, замовленнями і розрахунками з постачальниками, формуванням цін і наданням аналітичної інформації.

Висновки та пропозиції

У даній курсовій роботі були розглянуті питання організації технології роботи магазину самообслуговування «Коопмаркет», який знаходиться в центрі селища Високопілля, вулиця Червоноармійська 110. Даний магазин заснований Укоопспілкою.

Головна мета створення маркетів - створення і розвиток інфраструктури сучасної торговельної мережі, нарощування обсягу діяльності, зміцнення позицій споживчої кооперації на ринку товарів та послуг, високий рівень обслуговування і продажу членам кооперативних організацій та іншим споживачам необхідного асортименту продовольчих і непродовольчих товарів, який відповідає їх потребам, та забезпечення рентабельної роботи.

Головні принципи діяльності - рентабельна робота кожного маркету. Дієвість головного принципу досягається при чіткій координації дій, професійності, оперативності, активності і досвідченості фахівців.

Самообслуговування - спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за підібрані товари у вузлі розрахунку та контролю і виносить з магазину куплені товари. Самообслуговування має свою практично випробувану оптимальну технологічну схему, а також пристосовані до неї організаційні форми взаємовідносин учасників технологічного процесу, у яких містяться основні резерви для інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, економії витрат обертання і споживання. Самообслуговування не виключає індивідуального обслуговування покупців при продажу окремих видів товарів за методом «чистого» самообслуговування, так як він сприяє активізації пропонування товару в формі порад продавця-консультанта, допомоги з його сторони покупцю при виборі товару. Деякі товари потребують нарізки, зважування, відмірювання продавцями за умови, що прилавки знаходяться у залі самообслуговування і відпускаються без попередньої оплати.

Товари, що продаються через мережу маркетів, неодмінно повинні мати гарантовану якість. При зберіганні товарів потрібно створити найсприятливіші умови для збереження їх якості і кількості, зменшення товарних втрат (нормованих, ненормованих), а також чіткого та швидкого виконання торговельно-технологічних процесів. Не допускається наявність в торговельній залі пошкодженого, зіпсованого або простроченого товару.

Асортиментним профілем маркету є продовольча і непродовольча продукція. Асортимент розбитий на товарні групи з сукупним асортиментним об'ємом 3000 найменувань. Форма продажу товарів - роздрібна реалізація методом самообслуговування і через прилавок.

Загальна площа магазину - 270 кв. м., торгова площа - 150 кв. м.

Чисельність працівників маркету - 10 людей. Це професійний кадровий склад з досвідом роботи на підприємствах роздрібної торгової мережі.

Система самообслуговування у магазині дає можливість скоротити витрати обігу підприємства, підвищити пропускну спроможність магазину, краще використати його торговельну площу і обладнання. При самообслуговуванні між покупцями і працівниками магазину складаються умови взаємної довіри.

У організації торгівлі методом самообслуговування приховані величезні резерви для подальшого її розвитку, а тому цю форму продажу необхідно глибоко і уважно вивчати, аналізувати і постійно удосконалювати.

Я вважаю, що для кращої роботи магазину і для збільшення прибутку, потрібно:

- розширювати асортимент товарів;

- забезпечувати споживачів якісними товарами повсякденного попиту в необхідному асортименті, за доступними цінами та відповідно до їх потреб;

- для більш ефективного використання торговельної площі та обладнання слід розміщення і викладку товарів робити з використанням теорії гарячих та холодних зон торговельної зали;

- товар, що має потребу в рекламі, необхідно виставляти у чітко визначеному місці;

- вітрини і стелажі заповнювати товарами так, щоб покупець був впевнений, що в магазині достатньо всього, що йому потрібно;

- необхідно так складати графік постачань, щоб був постійний запас найбільш ходових товарів або товарів, з постачаннями яких трапляються перебої. Більше уваги слід приділяти запасам тих продуктів, які активно рекламуються або задіяні при проведенні різних акцій;

- для вдосконалення торгівлі та забезпеченості магазину «Коопмаркет», необхідне технічне переозброєння магазину, яке передбачає впровадження прогресивних технологічних процесів i обладнання, підвищення рівня механiзацiї праці, поліпшення торговельного обслуговування;

- розширити асортимент напівкопчених ковбасних виробів;

- переглянути відносини з постачальниками і перейти від децентралізованого методу товаропостачання до централізованого;

- прийняти рішення про потенційний рівень сервісу, встановити внутрішній стандарт обслуговування.

Список використаних джерел

1. Концепція маркету споживчої кооперації України. - 2010.

2. Бизюк В.И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. - М.: Экономика, 1990. - 190 с.

3. Бланк И.А. Торговый менеджмент. - К.: УФИМБ, 1997. - 408 с.

4. Бурмистров В.Г. Организация торговли непродовольственными товарами. - М. Экономика, 1988. - 304 с.

5. Виноградова С.И. Организация и технология торговли: Учебник. - Ми., Высшая школа, 1998. - 224 с.

6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. «Нева-Ладога-Онега», 1993. - 212 с.

7. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. - 4-е изд., перераб. и доп. - - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2002. - 596 с.

8. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2003. - 520 с.

9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 304 с.

10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. - К.: КНЕУ, 2002. -326 с.

11. Егоров В.Ф. Организация торговли. - СПб.: «Питер», 2004. - 352 с.

12. Киселев Ю.И. Электронная коммерция: практическое руководство. - СПб.: ООО «Диа Софт Ю.П.», 2001. - 224 с.

13. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А.). - Львів, Видавництво ЛКА, 2001. - 450 с.

14. Котлер Ф.у Армстронг Г. Основы маркетинга: пер. с англ..К.; М.; СПб.: Изд. Дом «Вильяме», 1998. - 1056 с.

15. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н.М. Ушакової). - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.

16. Новиков М.Л. Организация торговли непродовольственными товарами. - М. Экономика, 1989. - 239 с.

В.В. Апопій, І.П. Міщук Організація торгівлі. - К.: Центр учбової л-ри, 2008.

17. Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф.Г. Панкратов, Э.А. Арустамов, П.Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф.Г. Панкратов. - М.: Экономика, 1990. -304 с.

18. Организация торговли продовольственными товарами / Рук. авт. колл. Гончаров П.Г. - М..Экономика, 1989. - 335 с.

19. Организация торговли продовольственными товарами / Корольков И.И. и др. - К.: Виша школа, 1987. - 247 с.

20. Прохоров В.И. Справочник контроллера-кассира. - М.: Высшая школа, 1992. - 239 с.

Размещено на Allbest.ru