Закупівельна логістика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення суб'єктів підприємництва матеріальними ресурсами. Основною метою закупівельної логістики в країнах з ринковою економікою є задоволення потреб виробництва з максимально можливою економічною ефективністю. Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виробництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характеристикам діючого і потенційного попиту.

Управління запасами - це функціональна діяльність, мета якої - довести загальну суму щорічних витрат на утримування запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Створення та зберігання запасів потребують значних витрат, і Щорічна їх сума перевищує чверть вартості самих запасів. Тому важливо керувати запасами, щоб зазначені витрати були мінімальними і щоб забезпечувався той рівень обслуговування та задоволення запитів клієнтів, до якого прагне компанія.

Логістичні функції складів реалізуються в процесі здійснення окремих логістичних операцій. В залежності від типів і видів складів відповідно є і різні комплекси виконуваних складських операцій. Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління його рухом. При розробці СС необхідно враховувати всі взаємозв'язки і взаємозалежності між зовнішніми (такими, що входять на склад і виходять із нього) і внутрішніми (складськими) потоками об'єкту і зв'язані з ним фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу і т.д.).

1. Основний розділ

1.1 Підйомно-транспортне обладнання: конвеєри, підйомні столи та платформи, крани, шківи, вантажозахватні пристрої

Класифікація підйомно-транспортного обладнання

Підйомно-транспортне обладнання призначається для механізації праці при виконанні таких операцій: розвантаження і навантаження транспортних засобів; переміщення і підйом вантажів на різні рівні будівлі; укладання їх штабелями, на стелажі і в підсобні приміщення; внутрішньо-складське і внутрішньо-магазинне переміщення вантажів до місця їх дальшої обробки.

Підйомно-транспортне обладнання поділяють за такими основними ознаками: функціональним призначенням; ступенем механізації праці; періодичністю дії; родом перероблюваного вантажу; типом приводу.

За функціональним призначенням обладнання поділяють на три групи: вантажопідйомні машини (електричні талі, вантажні ліфти, вантажопідйомні крани); транспортувальні машини (конвеєри, транспортери); вантажно-розвантажувальні (електричні навантажувачі, штабелери, електричні візки) й штабелювальні машини (електроштабелери, крани-штабелери).

За ступенем механізації праці вирізняють засоби механізації, комплексної механізації й автоматизації (вантажопідйомні крани, конвеєри, електронавантажувачі, автоматизовані крани-штабелери); засоби малої механізації (ручні вантажні візки, домкрати).

За періодичністю дії підйомно-транспортне обладнання поділяють на два види: машини безперервної дії (конвеєри, елеватори); машини циклічної (періодичної) дії (електричні навантажувачі, штабелери, вантажопідйомні крани, ліфти).

За родом перероблюваного вантажу виділяють обладнання для перевантаження тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі); обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів.

За типом приводу обладнання поділяють на механізми ручної дії (ручні вантажні візки); машини з механічним приводом (електронавантажувачі), гравітаційні пристрої (роликові транспортери).

Підйомно-транспортне обладнання має бути безпечним в експлуатації; гарантувати високу продуктивність і мати високий коефіцієнт корисної дії; бути зручним у роботі й легким в керуванні; мати необхідну конструктивну міцність і довговічність; бути економічним у виготовленні та користуванні.

Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання

Види вантажопідйомних машин

Вантажопідйомні машини призначаються для механізації піднімання й опускання вантажів. За допомогою окремих машин можна також переміщувати вантажі в певних межах у горизонтальній площині. Вони використовуються для виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

Основними параметрами, що характеризують вантажопідйомні машини, є: вантажопідйомність, швидкість піднімання й пересування, висота підйому, габарити, тип приводу, маса. До вантажопідйомних машин належать талі, тельфери, лебідки, підйомники, вантажні ліфти, крани.

Талі і тельфери - це підвісні вантажопідйомні механізми періодичної дії. Ручний таль - це компактний механізм з вантажо-упорним гальмом. Механізм таля змонтований в обоймі, підвішуваній на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується за допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передатний механізм зв'язана з тяговим колесом, що обертається вручну.

Електроталь - це вантажопідйомна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положення.

Рис. 1. Електричний таль; а - зовнішній вигляд; б - схема: 1 - магнітний пускач; 2 - електродвигун для пересування; 3 - рейка; 4 - ходовий візок; 5 - електродвигун для підіймання; 6 - корпус вантажного механізму; 7 - канат; 8 - підвіска; 9 - кнопки керування

Тельфером називається електроталь, об'єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25-5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8-10 м/хв., швидкість пересування - 20 м/хв.

Підйомник - це пристрій для піднімання вантажу або людей у спеціальних вантажонесучих пристроях, які переміщуються по жорстких напрямних. Похилі підйомники призначаються для транспортування вантажів, упакованих в ящики чи мішки між двома поверхами. Похилий підйомник ПН-200 встановлюється всередині будівель і має найбільшу висоту підйому платформи 3,3 м, швидкість руху 0,35 М/с. Підйомник складається з верхньої і нижньої огорожі, ферми, платформи і приводу.



Рис. 2. Похилий підйомник ПН-200: 1 _ нижня огорожа; 2 - ферма; 3 - платформа; 4 - верхня огорожа; 5 - блок; б - розкоси; 7 - привод

Огорожі встановлюються на поверхах для додержання правил техніки безпеки. Ферма кріпиться до підлоги і стіни. У верхній частині ферми встановлюється блок, через який проходить канат, а в нижній - барабан. Канат одним кінцем прикріплюється до барабана приводу, а другим - до вантажної платформи. Зупинення платформи на рівні поверху відбувається автоматично за допомогою кінцевого вимикача, встановленого на фермі.

Для безпечної роботи підйомника на його дверях розміщено механічний та електричний блоківники. Оснащений він також уловлювачами, блокувальними і сигнальними пристроями.

Підйомник з вертикальним рухом кабіни по встановлених в закритій шахті напрямних називається ліфтом. Ліфти різної вантажопідйомності широко застосовуються на складах, у холодильниках і в магазинах.

Вони працюють у повторно-короткостроковому режимі і призначаються для піднімання і спускання вантажів з одного рівня на інший. Ліфт складається з шахти, кабіни, лебідки, противаги, обмежувача швидкості, електрообладнання і електроапаратури.

Ліфти, що використовуються в торгівлі, поділяються на ліфти загального призначення, вантажні вижимні, вантажні тротуарні, вантажні малі магазинні. У вижимних ліфтів кабіна приводиться в рух силою, яка діє знизу, у тротуарних - кабіна на верхній зупинці виходить крізь люк шахти на рівень підлоги або вище на 1 м для безпосереднього навантаження товарів у автотранспорт.

Ліфти комплектують місцевим або дистанційним керуванням, вантажопідйомність ліфтів становить від 100 кг до 5 т, швидкість руху кабіни - 0,2-0,5 м/с, висота підіймання кабіни - 5,2-45 м.

Кранами називають вантажопідйомні машини періодичної дії, за допомогою яких піднімають вертикально і переміщують горизонтально штучні, затарені й сипкі вантажі, утримувані вантажо-затискним органом.

Залежно від конструкції вирізняють крани вантажопідйомні мостові, козлові, крани-штабелери, автомобільні крани тощо. У підприємствах оптової торгівлі, а також на товарних дворах при станціях залізниць використовують вантажопідйомні мостові і козлові крани, крани-штабелери, автомобільні крани. Мостові крани дістали таку назву від основного несучого органу (металевої конструкції прогонної будови), так званого мосту, перекинутого через складські приміщення від однієї стіни до іншої.

На мосту крана встановлено кілька механізмів: піднімання вантажу; пересування крана; пересування вантажного візка (вантажного затискача). Міст пересувається по підкрановому шляху на сталевих колесах, які приводяться в дію електродвигуном. Вантажний візок крана піднімає і пересуває вантаж упоперек складу, а міст пересувається вздовж складу.

Краном керують з підвішеної до мосту кабіни або за допомогою кнопкової станції, розміщеної всередині складу на підлозі. Мостові крани застосовують переважно в закритих складських приміщеннях і під навісами. Порівняно з іншими вантажопідйомними машинами такі крани дають змогу повніше використовувати складські площі, переміщувати вантажі по всій площі складу, укладати їх високими штабелями.

Козлові крани (рис. 3) використовуються для механізації вантажно-розвантажувальних робіт переважно на відкритих складах. Козловий кран відрізняється від мостового тим, що його прогонні конструкції спираються на стійки. Конструкція кожного крана спирається на дві пари жорстких стояків, які розташовані під кутом один до одного у вигляді козлів. Кран пересувається по спеціальних підкранових шляхах (рейках), укладених на напівшпалах на баласті.

Рис. 3. Козлові крани: а - без консолей; б, в - двоконсольні

Вантажопідйомним механізмом на козловому крані служать електроталі або вантажні візки, що пересуваються по фермі крана. Для збільшення робочої зони козлові крани можуть мати консолі, що виходять за межі опор. Козлові крани оснащують універсальним набором вантажо-затискних пристосувань. Козлові крани мають такі основні техніко-економічні показники: вантажопідйомність - від 3,2 до 32 т; прогін крана - від 10 до 32 м; висота підіймання вантажу - 7-10 м; швидкість піднімання - 0,1-0,3 м/с; швидкість пересування крана - 0,5-2 м/с; загальна маса кранів, що керуються з кабіни, - 8-87 т.

Транспортувальні машини і механізми

Транспортувальні машини і механізми призначаються для горизонтального і слабо-похилого пересування сипких і штучних вантажів на відносно невеликі відстані в межах одного або кількох сполучених складських приміщень, а також при навантаженні транспортних засобів. За принципом дії транспортувальні машини і механізми поділяють на дві групи: безперервної дії - конвеєри, транспортери (стрічкові, пластинчасті, роликові) і періодичної дії - візки ручні, електричні, кабельні, з двигуном внутрішнього згоряння, тягачі.

На складах оптової і роздрібної торгівлі і в магазинах для вантажно-розвантажувальних робіт використовують конвеєри (транспортери) як транспортні засоби для переміщення вантажів у горизонтальному напрямку, а також для штабелювання. За характером несучої поверхні розрізняють стрічкові, пластинчасті й роликові конвеєри. За конструкцією конвеєри поділяються на пересувні і стаціонарні, з постійним і змінним кутом нахилу.

Найпоширенішим конвеєром є стрічковий, який призначається для механізації переміщення в горизонтальному і слабо похилому напрямках сипких і тарно-штучних вантажів.

Стрічкові конвеєри бувають з плоскою стрічкою для пересування штучних вантажів у мішках, ящиках, коробках, а також зі стрічкою, в згині якої утворюється жолоб для переміщення сипких вантажів (солі, картоплі, овочів).

Рис. 4. Конвеєри: а - пересувний стрічковий зі змінним кутом нахилу; б - пластинчастий з пристосуванням для навантаження і розвантаження товарів у ящиках і бочковій тарі

Випускаються конвеєри з відстанню між барабанами від 5 до 15 м і стрічкою завширшки 400-500 мм. Швидкість руху стрічки - 1-3 м/с; найбільша висота підйому вантажу - від 1 до 5,4 м.

Пластинчастий конвеєр (рис. 4 б) призначається для транспортування штучних і затарених вантажів у горизонтальному напрямку або під кутом до 35°. Вантажонесучий елемент його складається з окремих пластин, кожна сьома з яких має упорну планку, що запобігає ковзанню вантажу при нахилі конвеєра. Такі конвеєри використовують при розвантаженні вагонів і автомашин, спусканні і підніманні вантажів з одного поверху на інший, а також для укладання вантажів штабелями. Пластинчасті конвеєри мають довжину від 4 до 40 м, ширину настилу - 400-1600 мм, швидкість руху ходової частини - від 0,1 до 1 м/с.

У роликових конвеєрах, на відміну від пластинчастих, використовується система роликів, закріплених на нерухомій рамі, по яких перемішується вантаж у тарі. За принципом дії роликові конвеєри бувають привідними й не привідними (гравітаційними).

Електричні візки (рис. 5) використовують для горизонтального і слабо-похилого транспортування вантажів у складських приміщеннях. Електровізки живляться електроенергією акумуляторної батареї, розміщеної безпосередньо на візку. Вантажні платформи візків поділяються на підйомні (до 100 мм) і не підйомні. Вантажопідйомність візків становить від 125 до 2000 кг. Швидкість пересування візка з вантажем -16-18 км/год., без вантажу - 20-22 км/год.

Ручні візки (рис. 6) - найпростіший і найпоширеніший засіб малої механізації для горизонтального транспортування вантажів. Перевагою цих пристроїв є їх велика маневреність і простота конструкції. Залежно від призначення ручні візки випускаються вантажопідйомністю від 50 до 3200 кг. Кожний тип візків має буквено-цифрову індексацію, де буквами позначають призначення, а цифрами - вантажопідйомність.



1 - ведучий міст; 2 - пружинні амортизатори батареї; 3 - вилковий роз'єднувач; 4 - ресорні пружини; 5 - кронштейн; 6 - ящик електроприладів; 7 - ведений міст, 8 - карданний вал

Візок ТГВ-500М (рис. 6 д) з гідравлічним підйомом вилок вантажопідйомністю 500 кг призначається для переміщення вантажів у тарі, укладених на стандартних піддонах. Складається з двох підйомних вилок з установленою на них поворотною опорою, на якій закріплюється ручний плунжерний гідравлічний насос. Поворотна опора сполучена з поршневим гідроциліндром і масляним баком. На ній установлено два колеса з гумовими шинами. Шток гідроциліндра закріплюється на рамі підйомних вилок. Підйомні вилки - це П-подібна ходова рама. На кінцях вилок установлено чотири шарнірних колеса (парами - одна за одною). Висота піднімання вантажу над рівнем підлоги становить 125 мм, маса візка-73 кг.

Рис. 6. Вантажні візки: а-ТГ-125; б-ТГМ-125; в-ТГ-1000М; г - ТГ-400; д - ТГВ-500М; в-ТГ-50

Вантажно-розвантажувальні і штабелювальні машини призначаються для завантаження транспортних засобів, їх розвантаження, а також для проведення вантажно-розвантажувальних робіт на складах. Залежно від конструктивних особливостей вони поділяються на електричні навантажувачі й електричні штабелери.

Електричні навантажувачі (рис. 7) призначаються для транспортування і штабелювання товарів у ящиках, мішках і коробах, укладених на однонастильні або двонастильні піддони, товарів у дрібній упаковці і сипких вантажів у контейнерах.

Рис. 7. Електричний навантажувач: 1 - кузов; 2 - кермо; 3 - вантажопідйомний механізм; 4 - ведучий міст

Електронавантажувач має такі основні вузли: кузов машини з рамою; вантажопідйомний механізм; передній (ведучий) і задній мости; електродвигун; апаратуру керування навантажувачем. Як джерелом енергії користуються акумуляторною батареєю. На всіх вилкових навантажувачах загального призначення використовується чотириколісна схема ходової частини, колеса - гумові. Це забезпечує стійкість машини при відносно великій висоті штабелювання і швидкості пересування. Триколісна схема застосовується у спеціальних вилкових навантажувачах підвищеної маневреності для роботи у вузьких проходах.

Граничні рекомендовані відстані транспортування вантажів становлять до 100 - 200 м, вантажопідйомність - від 250 до S000 кг, висота підйому вилок - до 4,5 м, швидкість руху - 20 км/год.

Універсальність електронавантажувач а забезпечується змінними вантажозатискними пристосуваннями: кантувачем, бічним затискачем, вилковим затискачем, стрілою, ковшем.

Автонавантажувач (рис. 8) є вантажно-розвантажувальною машиною з двигуном внутрішнього згоряння для виконання складських операцій на відкритих складах і майданчиках.

Рис. 8. Автонавантажувач: 1 - двигун; 2-кабіна керування; 3 - вантажопідйомник; 4 - вилка захоплення вантажу

Складається автонавантажувач з корпусу, вантажопідйомника з вилками, гідроприводу для підняття вантажопідйомника, рульового керування й силового органу. Наявність знімних вантажозатискних пристосувань (штирів грейдерів, ковшів, бічних затискачів, кранових стріл), відносно висока маневреність, здатність транспортування вантажів на території баз - відмітна особливість автонавантажувачів. На оптових базах і складах споживчої кооперації найпоширеніші автонавантажувачі вантажопідйомністю 5 т з висотою підняття вантажу від 2,8 до 4,5 м.

Різновидом електронавантажувачів є штабелери (рис. 10.11), які призначаються для штабелювання і стелажування вантажів у складських приміщеннях з вузькими проходами (до 1,4 м) на відносно велику висоту. Основна особливість їх полягає в тому, що при перевезенні вантажу його центр ваги розміщується всередині опорного контуру машини, що разом з великою колісною базою забезпечує їхню стійкість і дає змогу не передбачати в їх конструкції противаги, як у електронавантажувачів.

Електроштабелер ЕШ-186 має вантажопідйомність 500 кг, висоту підняття вилок - 4,5 м, масу - 2,3 т і невеликі габарити. Складається з корпусу, ведучого моста, передніх коліс, вантажопідйомного механізму, кареток висування і зміщення, електрообладнання, гальмівної системи, гідроприводу, рульового керування і коліс, що піддаються керуванню. Джерелом енергії є акумуляторна батарея. Крани-штабелери (рис. 10.11 б) класифікують за типами (мостові, стелажні), видами (опорні, підвісні, підлогові), вантажопідйомністю 0,125-12,5 т і керуванням з підлоги, кабіни або автоматично.

Рис. 9. Єлектроштабелери: а - опорний; б - підвісний кран-штабелер; 9 - електроштабелер еш-186

Мостовий кран-штабелер застосовується на складах, де товари зберігаються штабелями і на стелажах. Від мостового крана відрізняється лише тим, що візок обладнаний вертикальною колоною, по якій рухається вантажний затискач, а також є вилковий затискач для вантажів у стандартній тарі або на піддонах.

Стелажний кран-штабелер використовується для роботи між стелажами. Сконструйований він як візок, що має вертикальну колону і напрямні для підйомної платформи, на якій міститься вантажозатискач. Пересувається по рейках у проході між двома рядами стелажів. Кран забезпечує укладання вантажу заввишки до 16 м.

Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

Для складської переробки вантажів застосовуються підйомно-транспортні машини і механізми різних типів. Зручність і економічна вигідність застосування певного виду обладнання залежать від вантажообігу, характеру перероблюваних вантажів, їх маси і розмірів. Тільки ретельний аналіз і економічні розрахунки дають змогу вибрати найвигідніший для даного підприємства тип підйомно-транспортного обладнання і його потрібну кількість.

Схема механізації торговельного підприємства

При розробці схеми механізації торговельного підприємства й оснащення його підйомно-транспортним обладнанням слід ураховувати конструктивні особливості будівлі (поверховість, габарити приміщень, граничні навантаження на перекриття» розміщення опірних колон); обсяг вантажообігу; відстань переміщення вантажів; номенклатуру товарів, їх особливості, консистенцію і габарити; вид і розміри тари, масу одиничного вантажу, використання тари-обладнання.

Добір підйомно-транспортного обладнання

При доборі підйомно-транспортних машин і механізмів для товарного складу необхідно виходити з таких принципів: вибирати такі типи машин, які б відповідали технології обробки вантажів, мали експлуатаційну надійність у роботі, полегшували працю, були безпечними для обслуговуючого персоналу; продуктивна потужність обладнання має відповідати умовам і обсягам робіт; упровадження механізації складських операцій має бути економічним і ефективним.

Необхідним для вибору засобів механізації і визначення належної кількості обладнання є детальна розробка схеми складського торговельно-технологічного процесу. Найбільш прийнятна технологічна схема переробки вантажів на складах баз площею 5, 10,15 тис. м2 складається з таких операцій: розвантаження залізничного рухомого складу й автомобільного транспорту і переміщення товарів у експедицію; транспортування товарів з експедиції в місця зберігання; укладання товарів на зберігання; відбирання і сортування товарів на замовлення покупців; переміщення товарів в експедицію; подача товарів з експедиції на платформу для навантаження в автомобілі.

На основі розробленої технологічної схеми переробки вантажів на загально-товарних складах мають широко застосовуватись акумуляторні навантажувачі, штабелери, автонавантажувачі.

Для того щоб правильно вибрати необхідні типи машин, треба врахувати поділ вантажно-розвантажувальних робіт на роботи на відкритих складських майданчиках і в закритих складських приміщеннях. На відкритих складах передбачають використання візків з двигунами внутрішнього згоряння, у закритих приміщеннях - механізми з електроприводами. Вантажопідйомність необхідного обладнання визначається в кожному окремому випадку залежно від середньої ваги переміщуваної одиниці вантажу та його кількості.

Продуктивність обладнання

Поряд з визначенням номенклатури потрібного обладнання розраховують його продуктивність. Продуктивність є важливим техніко-економічним показником підйомно-транспортного обладнання. Розрізняють технічну, експлуатаційну і фактичну продуктивність.

Під технічною продуктивністю розуміють ту кількість вантажу в натуральному виразі (т, м3), яку можна переробити механізмом протягом певного часу (години, зміни) безперервної роботи при оптимальних умовах, тобто таких, які повністю відповідають його призначенню.

Годинну технічну продуктивність обладнання циклічної дії визначають за формулою

де Птех - годинна технічна продуктивність, т/год.; 60 - перевідний коефіцієнт, що означає кількість хвилин у годині; Вм - вантажопідйомність механізму, т; Т - тривалість одного циклу, хв.

Тривалість одного циклу роботи механізму циклічної дії визначається за формулою

де Т - тривалість одного циклу роботи механізму, хв.; Ті - час на завантаження механізму, хв.; Т1 - час на розвантаження механізму, хв.; Д - середня дальність переміщення вантажу, м; Ш1 - швидкість переміщення механізму з вантажем, м/хв.; Ш2 - швидкість переміщення механізму без вантажу, м/хв.

Експлуатаційною продуктивністю називають таку кількість вантажів у натуральному виразі, яка може бути перероблена механізмом у певних умовах роботи. При визначенні експлуатаційної продуктивності беруть до уваги коефіцієнти використання вантажопідйомності і використання механізму за часом.

Фактична продуктивність становить кількість вантажу, фактично переробленого механізмом у даному підприємстві за певний період часу.

Годинна експлуатаційна продуктивність механізму безперервної дії при переміщенні штучних вантажів з однаковою вагою одиниці вантажу визначається за формулою

де Пс - годинна експлуатаційна продуктивність механізму, т/год; 3600 - перевідний коефіцієнт, що означає кількість секунд у годині; В-маса однієї одиниці вантажу, т; Від - відстань між серединами двох сусідніх вантажів, м; Ш - швидкість руху транспортувального органу, м/с; Кі - коефіцієнт використання вантажопідйомності механізму; K2 - коефіцієнт використання механізму за часом. Потрібна кількість механізмів визначається за формулою

де М - потрібна кількість механізмів, од.; Вд - добовий вантажооборот, що підлягає переробці механізмом, т; Пе - годинна експлуатаційна продуктивність механізму, т/год; Тд - кількість годин роботи механізму за добу, год.

Кінцевий вибір підйомно-транспортного обладнання і варіанта механізації можна зробити після порівняння варіантів за основними економічними показниками: собівартості переробки 1 т вантажу і терміну окупності витрат на техніку.

Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

Ефективне використання підйомно-транспортного обладнання передбачає додержання правил його експлуатації, високоякісно і своєчасно виконувані технічне обслуговування і ремонт. У широкому розумінні експлуатація обладнання - це не тільки виконання робіт з його безпосереднім використанням, а й комплекс різноманітних заходів, здійснюваних для підтримки тривалої працездатності і надійності обладнання, здобуття необхідної ефективності від його застосування.

Власне експлуатація - це сукупність цілеспрямованих заходів і способів технічного характеру, пов'язаних з безпосереднім використанням обладнання за призначенням. Тривалість і безвідмовність роботи обладнання залежать від додержання правил його експлуатації і технічного використання, викладених в експлуатаційно-технічній документації (настанови, інструкції, паспорти).

За організацію експлуатації і технічного обслуговування обладнання відповідають спеціалісти ремонтно-монтажних комбінатів і адміністрація підприємства. Усі вантажопідйомні машини і вантажозатискні пристосування мають бути оглянуті і випробувані. Необхідно мати дозвіл на запуск їх у роботу, який видається органами Держгіртехнагляду (на обладнання, що реєструється в цій Інспекції*3) або особою, яка здійснює в даній організації нагляд за обладнанням, що не підлягає реєстрації в органах Держтехнагляду. Підставою для видачі дозволу є документація заводу-виготовлювача і результати технічного огляду.

Реєстрації підлягають усі підйомні пристрої з електричним приводом вантажопідйомністю 150 кг і вище (крани усіх типів, тельфери, електричні ліфти, підйомники, лебідки). Реєстрації не підлягають ручні підйомні механізми, автонавантажувачі і штабелеукладачі, а також електричні підйомні пристрої вантажопідйомністю менше ніж 150 кг.

Вантажопідйомні машини, а також знімні вантажозатискні пристосування, що не реєструються в органах Держгіртехнагляду, мають індивідуальний номер, під яким вони записуються в журнал обліку кооперативної організації чи підприємства.

Вантажопідйомні машини, якими постійно користуються, мають періодично оглядатися - не рідше ніж один раз на рік - спеціальним працівником з нагляду.

На вантажопідйомних машинах забороняється працювати: не атестованим особам; у випадках, якщо не призначені особи, відповідальні за справний стан і безпечне проведення робіт; після закінчення терміну технічного огляду; до усунення порушень, указаних у приписах органів нагляду; за браку захисного заземлення.

Перед початком роботи вантажопідйомних кранів потрібно провести контрольні рухи механізмів і гальм. Підйом і спуск вантажів краном здійснюється за встановленими сигналами. Вантаж має переноситися без ривків, забороняється переносити вантаж над службовими приміщеннями та перебувати під піднятим вантажем.

Шахти ліфтів повинні мати огорожу з всіх боків і на усій висоті. Для попередження можливості відкривання дверей шахт і ліфтів при русі обладнують блокувальні контакти.

Керування вантажними ліфтами має бути зовнішнім. При використанні для транспортування вантажів самохідних візків, електрокарів, штабелеукладачів слід забезпечити їх звуковою сигналізацією, надійними гальмами, справність яких перевіряється перед початком робіт.

Швидкість руху самохідних механізмів усередині складських приміщень не може перевищувати 6 км/год при русі по головних проходах і 3 км/год - при русі по допоміжних. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах і транспортерах перевіряється правильність їх установки і стійкість. Установлюють їх так, щоби було передбачено проходи вздовж транспортера завширшки не менше ніж 1 м.

Під час роботи транспортера стрічка або пластинчастий настил мають завантажуватись рівномірно, вага одного місця, а також вага вантажу, що встановлений на транспортері, має не перевищувати допустимих показників.

Не можна виправляти на ходу нестійко встановлений вантаж, а також вантаж, що застряг. Вимикати електродвигун можна лише після того, як вантаж, що перемішується, повністю зійде зі стрічки.

Перед роботою талів, блоків, лебідок, тельферів механізми уважно оглядають. Прикріплювати стропи до вантажу слід дуже акуратно. Перебувати під вантажем у момент його підйому категорично забороняється.

До експлуатації вантажопідйомних машин допускаються особи від 18 років, навчені за програмами, затвердженими органами профосвіти, й атестовані кваліфікаційною комісією.

Обладнання для фасування та пакування товарів

З утвердженням ринкових відносин зростає потреба в підвищенні якості торговельного обслуговування покупців. Важливою умовою високої культури обслуговування покупців є продаж фасованих товарів. Фасування товарів сприяє збереженню якості продуктів, покращує їх зовнішній вигляд, скорочує час на придбання товарів і створює зручності при їх споживанні. При цьому зростає пропускна спроможність торговельних підприємств і підвищується їх конкурентоспроможність і ефективність.

За останні роки обсяг продукції у фасованому й упакованому вигляді, що надходить у торгівлю як від зарубіжних, так і вітчизняних постачальників, значно зріс. Однак у цілому обсяг виробництва фасованих товарів, що надходять насамперед від вітчизняних виробників, ще недостатній, повністю не задовольняє потреби у фасованих товарах. Це змушує оптові бази і склади організовувати власне фасування харчових продуктів, застосовуючи різне фасувально-пакувальне обладнання.

Ознаки класифікації обладнання

Обладнання для фасування і пакування товарів класифікується за такими ознаками:

за призначенням - для фасування товарів (автоматичні і напівавтоматичні дозатори); для пакування товарів (дротозшивні машини, пакувальні машини, автомати для пакування овочів, фруктів і картоплі тощо); для фасування і пакування товарів (механізовані потокові лінії); для виготовлення пакетів, фасування і пакування товарів (фасувальні автомати, автоматизовані потокові лінії); для укладання фасованої продукції в тару-обладнання (самозавантажувальні машини);

за товарним профілем - для фасування і пакування бакалійних і гастрономічних товарів (цукрового піску, круп, кухонної солі, сиру тощо); для фасування і пакування картоплі, овочів і фруктів;

за способом дозування - об'ємне, об'ємно-вагове та за часом витікання продукту. При об'ємному дозуванні порція товару відміряється в мірній камері з регульованим об'ємом. Такий спосіб забезпечує високу продуктивність обладнання, але не досить точно відмірюється порція внаслідок різної густини товару, розмірів і форми його частинок. При об'ємно-ваговому дозуванні спочатку основна маса продукту дозується за об'ємом, з невеликим недовантаженням, а потім точна маса порції визначається на вагах при повільному надходженні товару. Цей спосіб забезпечує високу точність відмірювання маси порції і достатню продуктивність машини;

за ступенем автоматизації - неавтоматичне, напівавтоматичне, автоматичне. В неавтоматичному обладнанні всі операції виконуються вручну, в напівавтоматичному - лише деякі основні операції виконуються вручну, в автоматичному - за певною програмою без участі оператора;

за видом використовуваної тари - для фасування і пакування в рукавну бавовняну і полімерну сітку, в паперові пакети та пакети з плівкових полімерних матеріалів;

за принципом дії - безперервної і періодичної дії.

Фасувально-пакувальному обладнанню надають індекси, в яких букви означають назву обладнання, його призначення, а цифри - найбільшу масу однієї порції або продуктивність машини. Наприклад, ДРК-ІМ - дозатор ваговий для фасування крупи і цукру-піску з найбільшою масою однієї порції 1 кг, модернізований.

На оптових підприємствах для фасування та пакування бакалійних і гастрономічних товарів використовують дозатори вагові автоматичні для крупи і цукру-піску, фасувальні автомати, автомати для виготовлення пакетів, потокові лінії.

Дозатор автоматичний ваговий призначений для зважування крупи, цукру-піску і насипання зважених порцій у пакети. Зважування здійснюється порівнянням маси продукту, що є у ковші ваги, з масою гир, установлених у гиретримачі. Дозатор установлений на зварній тумбі з ніжками, що регулюються по висоті. На тумбі розташована панель управління (кнопки «Пуск», «Стоп», сигнальна лампочка, пакетний вимикач електроживлення дозатора і тумблер).

Дозатор працює за принципом подвійного зважування: продукт, що надходить у дозатор з накопичувального бункера, крізь воронку направляється в об'ємну камеру, де відбирається доза з недовантаженням і доводиться до заданого значення маси на рівноплечому коромислі. Сформована доза крізь випускну воронку потрапляє в пакет, розміщений на робочому столі. Пакети пакують, закладаючи вручну, або запечатують скобками за допомогою дротозшивної машини. Межі зважування: найбільша - 1000, найменша - 500 г. Насипна маса продукту, що зважується, - 0,8 т/м3. Об'єм ковша - 0,0019 м³. Продуктивність: для порції 0,5 кг - 20-30, для 1 кг - 20-25 відважувань за хвилину. Живитель ваги - завантажувальна воронка з камерою об'ємного дозування і вібратор для досипання. Управління роботою ваги - електричне, випуск порції - від ніжного управління. Напруга електромережі - 220 В, номінальна потужність 0,4 кВт. Габаритні розміри автоматичного вагового дозатора - 935 х 800 х 1950 мм, маса - 250 кг.

Фасувальні автомати А5-АФА і А5-АФБ призначаються для фасування і пакування цукру-піску порціями 1 кг. Автомати виконують такі операції: друкування фарбою на паперовому рулоні написів і малюнків, виготовлення подвійного паперового пакета, заповнення пакета порцією товару, відміряного об'ємним способом, контроль маси порції, складання, склеювання і запечатування пакета, виштовхування готового пакета на конвеєр. Матеріал для виготовлення пакетів - папір для пакування продуктів на автоматах, ширина рулонів - 334 мм, діаметр рулонів 600-900 мм. Продуктивність автомата А5-АФА становить 3900 кг/год, А5-АФБ - 2700 кг/год. Допустима похибка дози становить ±1,5%. Місткість мірних стаканів регулюється натискуванням кнопок «Більше», «Менше». Габаритні розміри фасувального автомата А5-АФА - 8000 х 4900 х 3000 мм, маса - 17650 кг.

Потокові лінії являють собою сукупність машин і допоміжного обладнання, розміщених послідовно, відповідно до технологічного процесу фасування і пакування товарів. У механізованих потокових лініях більшість або всі технологічні операцій виконуються за допомогою машин, керованих персоналом, а автоматизовані потокові лінії обладнані комплексом машин, які автоматично виконують усі технологічні операції.

Лінія ЛРГТ-700 для фасування гастрономічних товарів у термоусадочну плівку призначена для нарізування гастрономічних товарів, упаковки їх у термоусадочну плівку, зважування упакованих товарів, автоматичного визначення вартості товару, друкування і наклеювання етикетки на автоматично поданий пакет.

До складу лінії входять: машина для нарізання продуктів МРЗП, машина для пакування гастрономічних товарів у термоусадочну плівку МУГТ-700, установка для зважування та етикетування УВЭ-700 з ваговим регулювальним комплексом 1817ВРК-ЗА, виробничий стіл СР-1. На цій лінії гастрономічні товари нарізаються на скибки, загортаються в плівку, заварюються в пакет з дальшою усадкою його в термокамері, потім визначають вартість порції за заданою ціною, друкують етикетки і наклеюють їх на пакет з продуктом. Продуктивність лінії ЛРГТ-700 - 700 пакетів/год, мінімальна маса порції - 200 г., максимальна - 700 г. Розміри товару що пакується, - 160x 180x 100 мм. Напруга електромережі - 220 В, потужність - 11,5 кВт. Габарити лінії - 6000 х 1800 х 1550 мм, маса - 1540 кг. Лінію обслуговують два оператора.

Машина МУПС-1 для пакування овочів і фруктів призначена для укладання попередньо зважених порцій овочів і фруктів у поліетиленову рукавну сітку з наступним відрізанням і зварюванням торців одержаних пакетів. Машина являє собою зварну станину, верхня частина якої слугує столом зі спеціальним пристосуванням для зварювання і відрізання пакетів. Ліворуч столу на виносному кронштейні розміщений приймальний лоток, продовженням якого є патрубок з попередньо натягнутою на нього поліетиленовою рукавною сіткою. Довжина патрубка дозволяє розмістити на ньому до 30-32 м сітки, що відповідає в середньому 80-90 пакетам. Найбільша маса пакета - 3 кг, продуктивність машини - 6-10 пакетів /год.

Механізована потокова лінія ЛФКС-600А застосовується на плодоовочевих базах із контейнерним зберіганням картоплі для фасування і пакування картоплі в пакети з полімерної сітки порціями до 3 кг. За допомогою електронавантажувача встановлюють контейнер у кліть контейнеро-перекидача. Кліть піднімають і повертають для вивантаження картоплі у приймальний бункер. З бункера картопля надходить на першу перебиральну машину для ручного видалення гнилої картоплі і сторонніх домішок. Потім картопля послідовно проходить ванну замочування, мийно-очисну машину або машину сухого очищення, машину волого вилучення гарячим повітрям. Чиста і суха картопля потрапляє у другу перебиральну машину, а потім - у калібрувальну машину для розділення дрібних і великих бульб, накопичуваних у окремих бункерах. Звідси вони подаються на двоє автоматичних ваг. Спочатку подаються великі бульби, а потім - дрібні. Сформовані порції, до яких додаються етикетки з назвою товару, масою, вартістю і датою фасування, пересуваються в пакувальній автомат. Сформовані пакети вручну чи за допомогою завантажувальної машини укладаються в тару-обладнання. Продуктивність лінії становить 600 пакетів/год.

Таблиця 1.1. Вихідні дані

Дані про реалізацію продуктів
№	Найменування	Ціна за одиницю, грн	Річна реалізація продукту, тис. грн	1 кв	2 кв	3 кв	4 кв
1	Аспірин	5	1750	50	700	600	400
2	Анальгін	7	1550	550	300	400	300
3	Но-шпа	18	950	25	125	400	400
4	Колдрекс	15	560	30	200	300	30
5	Гивалекс	25	1110	105	205	350	450
6	Біла глина	4	50	15	15	5	15
7	Ністатін	12	680	40	120	220	300
8	Прегнавіт	40	1345	45	300	450	550
9	Найз	22	1230	115	215	400	500
10	Вермокс	14	740	40	150	250	300
11	Метронидазол	28	1670	70	400	650	550
12	Йод	2	170		15	40	115
13	Саліцилова кислота	2	70	10	15	30	15
14	Перекис водню	3	110	15	25	25	45
15	Фастум гель	25	460	35	115	205	105
16	Краплі живокосту	17	150	45	35	45	25
17	Вата	4	85	15	15	25	25
18	Бінт	5	90	10	20	25	35
19	Аевіт	60	245	55	65	65	60
20	Ентеросгель	50	480	80	150	150	100
21	Нітрофунгін	15	375	75	100	90	110
22	Камфорна олія	9	40	10	10	10	10
23	Дігтярне мило	7	25	7	8	5	5
24	Хофітол	60	1800	450	350	400	600
25	Мезим форте	35	1255	155	200	500	400
Загалом			16990

Таблиця 1.2

№	Найменування	База 1	База 2	База 3
		зам	надх	зам	надх	зам	надх
1	Аспірин	21	21	14	10	32	30
2	Анальгін	42	41	13	12	43	41
3	Но-шпа	34	33	23	20	35	35
4	Колдрекс	46	42	32	32	44	40
5	Гивалекс	57	53	43	43	55	50
6	Біла глина	68	65	55	51	68	61
7	Ністанін	78	74	64	65	73	72
8	Прегнавіт	45	43	63	60	40	40
9	Найз	35	32	22	20	31	30
10	Вермокс	24	20	25	21	22	22
11	Метронидазол	82	76	66	66	70	60
12	Йод	12	10	15	14	12	12
13	Саліцилова кислота	10	9	10	8	10	8
14	Перекис водню	34	34	24	22	30	25
15	Фастум гнль	25	25	35	25	26	24
16	Краплі живокосту	15	12	10	5	15	13
17	Вата	12	12	12	10	28	17
18	Бінт	14	14	12	10	50	18
19	Аевіт	55	34	34	22	54	32
20	Ентеросгель	30	19	29	25	59	27
21	Нітрофунгін	34	33	23	20	35	34
22	Камфорна олія	9	5	4	3	20	18
23	Дігтярне мило	12	7	9	8	23	20
24	Хофітол	77	77	67	65	50	48
25	Мезим форте	33	33	23	21	20	18

Таблиця 1.3

№	Найменування	Дані
		Ціна за од	Прогноз річного товароберту, шт.
1	Мазь вишневського	11	1110
2	Бромгексин	22	110
3	Термометр	54	230
4	Вітамін В	16	120
5	Кардио (капсули)	37	330
6	Трихопол	18	450
7	Легалон	48	640
8	Ап для вим тиску	225	530
9	Діазолін	15	1120

2. Практична частина

2.1 Закупівельна логістика. Управління багатономенклатурними постачаннями (ABC-XYZ)

Одним із методів систематизації та групування багатономенклатурних запасів є АВС-XYZ аналіз. Сутність АВС полягає у розподілі усієї номенклатури запасів на три нерівноцінні підмножини: А, В та С.

Ідея диференціації асортименту даним методом полягає в тому, щоб з множини однотипних об'єктів відокремити найбільш значимі. Таких об'єктів, як правило, не багато, проте ним необхідно приділяти при роботі найпильнішу увагу.

Проведення АВС аналізу.

Спочатку обираємо об'єкт аналізу. Згідно вихідних даних курсового проекту об'єктом є лікарські засоби (Таблиця 1.1)

Розраховуємо долю товарів в загальній реалізації беручи відношенням від річної реалізації всіх товарів (Таблиця 2.2)

Таблиця 2.2

Розрахунок долі продукту в загальній реалізації
Найменування	Річна реалізація продукту, тис. грн	Доля продукту в загальній реалізації, %
Аспірин	1750	10,3
Анальгін	1550	9,12
Но-шпа	950	5,59
Колдрекс	560	3,29
Гивалекс	1110	6,53
Біла глина	50	0,29
Ністатін	680	4
Прегнавіт	1345	7,91
Найз	1230	7,23
Вермокс	740	4,35
Метронидазол	1670	9,82
Йод	170	1
Саліцилова кислота	70	0,41
Перекис водню	110	0,64
Фастум гель	460	2,7
Краплі живокосту	150	0,88
Вата	85	0,5
Бінт	90	0,52
Аевіт	245	1,44
Ентеросгель	480	2,82
Нітрофунгін	375	2,2
Камфорна олія	40	0,23
Дігтярне мило	25	0,14
Хофітол	1800	10,59
Мезим форте	1255	7,38

Впорядковуємо позиції у порядку зменшення долі у загальній реалізації - від більшого до меншого значення відсотку. Наприклад: позиція 1 - 20% від загалу, позиція 2 - 15%, позиція 3 - 11% від загалу (Таблиця 2.3).

Розраховуємо долю позицій накопичувальним підсумком. Для цього значення відсотку за першою позицією лишається сталим, а для розрахунку накопичувального відсотку за другою позицією необхідно додати до значення першої значення відсотку другої позиції. Наприклад: накопичувальний підсумок позиції 1 - 20%, накопичувальний підсумок позиції 2 - 20%+15% = 35%, позиція 3 - 35%+11% = 46% і так далі за всіма позиціями у номенклатурі (Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Найменування	Річна реалізація продукту, тис. грн	Доля продукту в загальній реалізації, %	№	Кількість позицій асортименту упорядкованого списку наростаючим підсумком	Доля продукту наростаючим підсумком (вісь У)
Хофітол	1800	10,59	1	2	10,52
Аспірин	1750	10,3	2	4	20,82
Метронидазол	1670	9,82	3	6	30,64
Анальгін	1550	9,12	4	8	39,76
Прегнавіт	1345	7,91	5	10	47,67
Мезим форте	1255	7,38	6	12	55,05
Найз	1230	7,23	7	14	62,28
Гивалекс	1110	6,53	8	16	68,81
Но-шпа	950	5,59	9	18	74,4
Вермокс	740	4,35	10	20	78,75
Ністатін	680	4	11	22	82,75
Колдрекс	560	3,29	12	24	86,04
Ентеросгель	480	2,82	13	26	88,86
Фастум гель	460	2,7	14	28	91,56
Нітрофунгін	375	2,2	15	30	93,76
Аевіт	245	1,44	16	32	95,2
Йод	170	1	17	34	96,2
Краплі живокосту	150	0,88	18	36	97,08
Перекис водню	110	0,64	19	38	97,72
Бінт	90	0,52	20	40	98,24
Вата	85	0,5	21	42	98,74
Саліцилова кислота	70	0,41	22	44	99,15
Біла глина	50	0,29	23	48	99,44
Камфорна олія	40	0,23	24	50	99,67
Дігтярне мило	25	0,14	25	52	99,81

За даними таблиці 2.3 будуємо графік кривої АВС (див Додаток 1) та визначаємо за допомогою дотичних до кривої середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С (Таблиця 2.4)

Таблиця 2.4. Середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С

Група	Доля в асортименті, %	Доля в реалізації, %
A	20	80
B	12	16
C	68	4

Надаємо позиціям певні значення груп: А, В, С. Ті товари (позиції), що становлять перші 50% накопичувального підсумку становлять групу А. Група В-це товари що мають значення накопичувального підсумку в діапазоні 50% до 80%. Група С - всі позиції що мають відсоток накопичувального підсумку більший за 80%. (Таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Найменування	Доля продукту в загальній реалізації, %	Доля продукту наростаючим підсумком (вісь У)	Група
Хофітол	10,59	10,52	А
Аспірин	10,3	20,82	А
Метронидазол	9,82	30,64	А
Анальгін	9,12	39,76	А
Прегнавіт	7,91	47,67	А
Мезим форте	7,38	55,05	В
Найз	7,23	62,28	В
Гивалекс	6,53	68,81	В
Но-шпа	5,59	74,4	В
Вермокс	4,35	78,75	В
Ністатін	4	82,75	С
Колдрекс	3,29	86,04	С
Ентеросгель	2,82	88,86	С
Фастум гель	2,7	91,56	С
Нітрофунгін	2,2	93,76	С
Аевіт	1,44	95,2	С
Йод	1	96,2	С
Краплі живокосту	0,88	97,08	С
Перекис водню	0,64	97,72	С
Бінт	0,52	98,24	С
Вата	0,5	98,74	С
Саліцилова кислота	0,41	99,15	С
Біла глина	0,29	99,44	С
Камфорна олія	0,23	99,67	С
Дігтярне мило	0,14	99,81	С

XYZ аналіз

XYZ - аналіз - математично-статистичний метод, який дозволяю аналізувати і прогнозувати сталість продажів і бачити коливання попиту на товари.

Якщо АВС показує долю товару у загальній реалізації, то XYZ - сталість продажів конкретного товару.

Для розрахунку сталості продажів використовують коефіцієнт варіації, який власне і показує наскільки значні коливання існують у продажах. В залежності від того яке значення коефіцієнту варіації має позиція (товар), він належить до певної групи (див таблицю внизу.)

Визначення коефіцієнтів варіації за окремими позиціями асортименту (Таблиця 2.6)

де Xі - значення попиту за оцінюваною позицієї за і-тий квартал (період);

X - середньо квартальне значення попиту за позицією;

n - кількість кварталів (періодів).

Таблиця 2.6. Розрахунок коефіцієнту варіації

Найменування	Реалізація	Дисперсія (підкореневий вираз)	Середньоквадратичне відхилення (корінь із дисперсії)	Коефіцієнт варіації.
	За рік	Середня за квартал	За квартал
			I	II	III	IV
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Хофітол	1800	450	450	350	400	600	8750	93,5	21%
Аспірин	1750	437,5	50	700	600	400	61718,8	248,4	57%
Метронидазол	1670	417,5	70	400	650	550	48168,8	219,5	53%
Анальгін	1550	387,5	550	300	400	300	10468,8	102,3	26%
Прегнавіт	1345	336,25	45	300	450	550	36192,2	190,2	57%
Мезим форте	1255	313,75	155	200	500	400	20067,2	141,7	45%
Найз	1230	307,5	115	215	400	500	22806,3	151,0	49%
Гивалекс	1110	277,5	105	205	350	450	17506,3	132,3	48%
Но-шпа	950	237,5	25	125	400	400	27656,3	166,3	70%
Вермокс	740	185	40	150	250	300	9925	99,6	54%
Ністатін	680	170	40	120	220	300	9700	98,5	58%
Колдрекс	560	140	30	200	300	30	13350	115,5	83%
Ентеросгель	480	120	80	150	150	100	950	30,8	26%
Фастум гель	460	115	35	115	205	105	3650	60,4	53%
Нітрофунгін	375	93,75	75	100	90	110	167,2	12,9	14%
Аевіт	245	61,3	55	65	65	60	17,2	4,1	7%
Йод	170	56,7		15	40	115	1805,6	42,5	75%
Краплі живокосту	150	37,5	45	35	45	25	68,8	8,3	22%
Перекис водню	110	27,5	15	25	25	45	118,8	10,9	40%
Бінт	90	22,5	10	20	25	35	81,25	9,0	40%
Вата	85	20	15	15	25	25	25	5,0	25%
Саліцилова кислота	70	17,5	10	15	30	15	56,3	7,5	43%
Біла глина	50	12,5	15	15	5	15	18,8	4,3	35%
Камфорна олія	40	10	10	10	10	10	0	0,0	0%
Дігтярне мило	25	6,25	7	8	5	5	1,6875	1,3	21%

Розставляємо коефіцієнт варіації наростаючим підсумком та розподіляємо кожний товар за групами XYZ (Таблиця 2.8). (Групи XYZ визначаються за допомогою таблиці 2.7)

Таблиця 2.7

Група	Інтервал
X	0 <= <10%
Y	10% <= <25%
Z	25% <= < 1000%

Таблиця 2.8

Найменування	Коефіцієнт варіації (Вісь OY)	Номер рядка упорядкованого списку	Кількість позицій асортименту упорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до загальної кількості позицій асортименту	Група (Х, Y, Z)
1	2	3	4	5
Хофітол	0%	1	2	X
Аспірин	7%	2	4	X
Метронидазол	14%	3	6	Y
Анальгін	21%	4	8	Y
Прегнавіт	21%	5	10	Y
Мезим форте	22%	6	12	Y
Найз	25%	7	14	Z
Гивалекс	26%	8	16	Z
Но-шпа	26%	9	18	Z
Вермокс	35%	10	20	Z
Ністатін	40%	11	22	Z
Колдрекс	40%	12	24	Z
Ентеросгель	43%	13	26	Z
Фастум гель	45%	14	28	Z
Нітрофунгін	48%	15	30	Z
Аевіт	49%	16	32	Z
Йод	53%	17	34	Z
Краплі живокосту	53%	18	36	Z
Перекис водню	54%	19	38	Z
Бінт	57%	20	40	Z
Вата	57%	21	42	Z
Саліцилова кислота	58%	22	44	Z
Біла глина	70%	23	46	Z
Камфорна олія	75%	24	48	Z
Дігтярне мило	83%	25	50	Z

Закінченням даних аналізів є матриця, яка дозволить угрупувати товари до певних груп і відповідно управлінські рішення будуть прийматися не для кожного окремого товару (що дуже складно і забирає багато часу), а для певної групи (Таблиця 2.9).

Таблиця 2.9

АХ	AY	AZ
Хофітол	Метронидазол	-
Аспірин	Анальгін	-
-	Прегнавіт	-
BX	BY	BZ
-	Мезим форте	Найз
-	-	Гивалекс
-	-	Но-шпа
-	-	Вермокс
CX	CY	CZ
-	-	Ністатін
-	-	Колдрекс
-	-	Ентеросгель
-	-	Фастум гель
-	-	Нітрофунгін
-	-	Аевіт
-	-	Йод
-	-	Краплі живокосту
-	-	Перекис водню
-	-	Бінт
-	-	Вата
-	-	Саліцилова кислота
-	-	Біла глина
-	-	Камфорна олія
-	-	Дігтярне мило

Провівши АВС і XYZ аналіз з групи товарів я виключив «Дігтярне мило».

Як видно з матриці (Таблиця 2.9) даний вид товару відноситься до групи СZ, а отже він має низьку ціну, та нестійкий попит. Доля в загальній реалізації товару дуже мала і складає лише 0,14%.

Розглянувши кількості замовлень і надходжень даного товару (Твблиця 1.2), можна також побачити, що «Дігтярне мило» має ще й значні проблеми з постачанням, оскільки його замовлення становить 12, а надходження складає лише половину обсягу (=7).

Новим інвестованим товаром буде «Легалон» (Таблиця 1.3), оскільки він має досить велику ціну 48 грн/од, при значному вантажооберті 640 шт.

2.2 Розрахунок оптимальної партії постачання (EOQ)

Економічний розмір замовлення (economic order quantity EOQ) визначається за формулою Харрісома - Уілсона:

EOQ = (1)

де, Со - витрати виконання замовлення, од;

Сі - закупівельна ціна одиниці товару, грн;

S - річний обсяг продажів, од;

U - частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

Маючи річну потребу у продажах та значення оптимального розміру замовлення можна знайти кількість таких замовлень на рік:

N = S/EOQ; (2)

N = 640/553=1,22, (замовл).

Також можна визначити мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання за період (рік):

Cmin = ; (3)

Тривалість інтервалу між замовленнями:

Tз = Др \ N; (4)

Др - кількість робочих днів у періоді (як правило, 52 тижні, або 260 робочих дні);

Розрахунок в такий спосіб дозволить приблизно спланувати грошові кошти та періодичність постачань, що є невід'ємною частиною управління запасами підприємства.

На основі даних складаємо таблицю:

Таблиця 2.10

№	Показники	Дані
		од. виміру	значення
1	Оберт за період	шт./рік	640
2	Транспортно-заготівельні витрати на розміщення замовлення	грн/замовл	344
3	Доля витрат на зберігання у вартості середнього запасу	1/міс	0,03
4	Вартість одиниці товару без знижки	грн/шт.	48
5	Вартість одиниці товару зі знижкою	грн/шт.	43
6	Розмір партії за яку можна отримати знижку	шт.	608

2.3 Розрахунок вантажної площі складу

логістика транспортний постачання склад

Визначити вантажну площу під зберігання запасу певного товару можна методом, що ґрунтується на даних про обсяги середнього товарного запасу. Алгоритм наведено нижче:

А) Визначити об'єм (м³) товарного запасу, що планується мати на складі.

В) Знайти необхідну для цього об'єму кількість палето-місць.

С) Визначити норму вантажної площі на одне палето-місце.

D) Визначити розмір вантажної площі, необхідної для даної кількості палето-місць.