Характеристика зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Горелік і Ко"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Дипломна робота присвячується проблемі оцінки споживних властивостей копченої рибної продукції, що надходить в Україну. Проведено аналіз виробництва копченої рибної продукції в Україні та динаміки імпорту копченої риби; визначено структуру реалізації копченої рибної продукції в м. Харкові і основних її виробників; проведена товарознавча експертиза якості копченої рибної продукції вітчизняного; охарактеризовані особливості митного оформлення копченої рибної продукції.

копчений риба товарознавчий експертиза

Вступ

Актуальність проблеми. На сучасному етапі розвитку багатополярного світу жодна країна не здатна розвиватися ізольовано. Посилення інтеграційних процесів на макро- та мікрорівні пояснюється зростаючою взаємозалежністю економік окремих країн і має прояв в укладенні дво- та багатосторонніх угод щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З кожним роком обсяг імпорту на Україні росте, що обумовлює посилення їх контролю за переміщенням та якістю цих товарів.

Особливо тих товарів, що швидко псуються з невеликим строком зберігання та реалізації до яких відносяться копчена риба.

Дуже важливим є вивчення особливостей оформлення документів цієї групи товарів та згідно це тема є актуальною

З року в рік в багатьох країнах росте випуск копченої риби. Формування якості копченої риби відбувається у процесі її виробництва, залежить від хімічного складу, засіб впливу на продукт та може змінюватися у процесі реалізації.

Згідно з цим, вивчення особливостей експертизи рибних товарів є актуальною для її детального розгляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами і темами. Дослідження проводились відповідно до Законів України « Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 24. 10 2008 р., « Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» від 17.07.1997 р., « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. Робота є частиною тем науково-дослідних гуртків студентів, що існують на кафедрі товарознавства та експертизи товарів.

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є вивчення особливостей проведення товарознавчих експертиз копчених рибних продуктів та оформлень вантажно митної декларації при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Горелік і К^о» фірма «Океан». Згідно із сформульованою метою для проведення досліджень необхідно вирішити такі задачі: провести дослідження ринку копченої рибної продукції на Україні та за кордоном; провести аналіз товарознавчих характеристик копчених рибних товарів; провести аналіз законодавчої бази, щодо перевезення копчених рибних товарів через кордон України; провести аналіз та виявити особливості оформлення митної документації при переміщенні копчених рибних товарів через кордон України; сформулювати рекомендації щодо можливостей спрощення процедур оформлення митної документації; провести товарознавчу експертизу копчених рибних товарів; провести екологічну експертизу виробництва копченої риби.

Об'єкт дослідження - копчена риба вітчизняних виробників.

Предмет дослідження - експертиза споживчих властивостей копченої риби вітчизняного виробництва, яка реалізується на ринку м. Харкова.

Методи дослідження - органолептичні, фізико-хімічні.

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що: комплексно досліджено товарознавчі показники якості копченої риби вітчизняних виробників; встановлені відповідності маркування різних зразків копченої риби вимогам нормативних документів; комплексно досліджено порядок та послідовність проведення митного оформлення при переміщені вантажів з копченою рибою через митний кордон України.

Практична значимість. Результати досліджень можуть бути використані: на підприємствах, про що свідчить відгук на роботу від ВАТ «Горелік і К^о» фірма «Океан»

при викладанні дисциплін «Товарознавство продовольчих товарів», «Митна справа».

Апробація результатів. Основні положення роботи доповідались на засіданнях студентських науково-дослідницьких гуртків кафедри товарознавства та експертизи товарів.

1. Аналітичний огляд літератури

1.1 Аналіз ринку копчених рибних продуктів в Україні і за кордоном

Виробництво копченої риби на Україні перетворилось у велику галузь рибопереробної промисловості.

Коптильні виробництва зосереджені не тільки к районах здобичі риби, але і у пунктах споживання - у містах та промислових селищах. Риба на ці підприємства надходить у мороженому або солоному вигляді у вагонах-льодниках.

На виробництво копченої продукції використовують у першу чергу такі риби, як вобла, тарань, чехонь та інші, які відносяться до так званих частикових риб, які у солоному вигляді не відрізняються гарним смаком. У значній кількості на копчення також використовують оселедці, сигові (муксун, омуль, сиг та інші), осетрові (севрюга, білуга, калуга), лососеві (кета, горбуша, нерка) та тріскові.

Середньорічний рівень споживання риби і рибної продукції в Україні коливається від 9-11 кг на душу населення (таблиця 1.1.1) хоча, згідно міжнародним медичним нормам, в рік на людину потребується більше 20 кг рибної продукції.

Таблиця 1.1. - Споживання риби і рибної продукції в Україні за 1999-2010 рік

Рік
1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
17,5	12,2	3,6	4,3	5,0	5,9	7,2	8,3	11,0	11,1	9,2

Починаючи з 2007 р. в рибопромисловому комплексі України намітилися тенденції до зниження основних виробничих показників після певного підйому, що намітився в 1999-2006 рр. і, особливо, в 2002 р. Частково це пояснюється і високим рівнем експортних поставок вітчизняної рибної продукції за рубіж. І хоча саме в 2007 році був присутній достатньо високий рівень імпорту, це не змогло вирішити сировинну і виробничу базу переробляючого комплексу вітчизняної рибної галузі. 2010 рік вніс певні позитивні тенденції. В усякому разі, попередні оцінки виробництва за весняний період поточного року на окремих підприємствах свідчать про певний зсув в кращу сторону по відношенню до аналогічного періоду попереднього року практично по всіх показниках рибної продукції, збільшилися об'єми виробництва копченої риби.

Основними регіонами, що проводять найбільшу кількість рибної продукції в Україні, є Автономна Республіка Крим і р. Севастополь, ще зосереджені основні оператори рибної промисловості України. В асортименті рибної продукції, виробленої в Україні значну стабільну тенденцію збільшення виробництва кінцевих продуктів переробки риби займають копчені рибні продукти, питома вага яких приблизно складає 13%.

Ведучими виробниками копчених рибних продуктів, які виробляються в Україні можна виділити наступні компанії:

- ЧП «Айсберг»

- «Керченський рибокомбінат»

- ТОВ «Волиньморепродукти»

- СПТОВ «Українська східна рибна компанія»

- ВАТ «Плеяда»

- ЗАТ «Укрриба»

- СОВ «Гавань»

- «Укрресурс»

Ці компанії виготовляють різноманітніший асортимент копчених рибних продуктів, який ми наводимо у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. - Виробники копчених рибних продуктів України

Фірма-виробник	Асортимент продукції	Вид копчення
1	2	3
ЧП «Айсберг»	товстолобик, скумбрія, палтус (шматок), оселедець	холодного копчення
«Керченський рибокомбінат»	кілька, мойва, оселедець, скумбрія (середня та велика), горбуша, форель (пласт), піраміда (шматок), бичок, ставрида, сардинела	холодного копчення
ТОВ «Волиньморепродукти»	оселедець, бичок, пута ссу, скумбрія, кілька	холодного копчення
ЗАТ «Чернигівриба»	сом, кета, оселедець	холодного копчення

Виготовлена цими підприємствами копчена рибна продукція складає, за оцінками експертів, 56% від сумарного об'єму виготовлених рибних копченостей за 2010 рік.

Основними імпортними постачальниками копченої риби є Росія, Норвегія, Прибалтика (головним чином Литва, Естонія).

Лідерами серед підприємств, які пропонують українським споживачам копчені рибні продукти є компанії:

- «Норман»

- ВАТ «Катран-Т»

- ВАТ «Морська зірка»

- «Фрозен-Фудс»

- «Норт-Ост»

- «Глобал Фіки»

Ці компанії пропонують наступний асортимент копченої риби, який ми наводимо у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. - Фірми-імпортери копченої рибної продукції в Україні

Фірма-виробник, країна	Асортимент продукції	Вид коптіння
1	2	3
«Норман» Литва	форель, кефаль, горбуша, піраміда, пута ссу	холодного копчення
ВАТ «Катран-Т» Росія	черевце лосося, стек лосося	холодного копчення
ВАТ «Морська зірка»	семга балик, форель балик, палтус хребет	холодного копчення
«Фрозен-Фудс» Норвегія	горбуша, кета, форель, кефаль	колодного копчення
«Норд-Ост» Норвегія	ставрида, сардинела, осетр, лосось	холодного копчення
«Глобал-Фіш» Естонія	піраміда, пута ссу, форель	холодного копчення

Як ми бачимо ці компанії в основному імпортують в Україну морську копчену рибу, це обумовлює її вірне упакування при транспортуванні.

Зарубіжні країни Росія, Норвегія, Литва, Естонія надають велике значення упакуванню копченої риби у полімерні плівки, які можуть довше зберігати її якість та товарознавчі властивості ніж у пергаменті чи інших упаковках. Також полімерні плівки використовують для упакування копченої риби у Японії, Англії, США, Данії та Німеччині, що виключає зважування риби у роздрібній мережі. У Канаді використовують поліетилентерефталатні плівки для упакування копченої риби.

Використовують для упакування копченої риби наступні полімерні плівки:

- поліетилен;

- комбіновані (целофан-поліетилен);

- із синтетичного каучуку;

- із природнього каучуку;

- целофан;

- гідрохлорида каучуку (типа пліофільм)

- поліамідні (із нейлону).

У Росії починають застосовувати упаковку в «модифікованій атмосфері» для копченої риби. Сутність технології у тому, що із трьох шовного пакету «флоу пак» вилучається атмосферне повітря і замість за допомогою газового змішувача утворюється змінення газового середовища, як правило, на основі інертних газів.

Явні переваги цього типу упаковки - висока швидкість (до 10 і вище упаковок у хвилину), а також естетичний зовнішній вигляд продукту (без деформації). Така упаковка дозволяє зберігати продукт у привабливому вигляді від 1 до 3 місяців.

Важливу роль для упакування копченої риби грає харчова ПВХ-плівка. У всьому світі отримали широке застосування автомати, які обтягують плівкою продукцію на поліестеролових поддончиках. Копчена риба у такій упаковці має презентацій ний вигляд і зручна для реалізації у супермаркетах.

Для транспортування копченої риби Росія, Норвегія, Естонія, Литва використовують цистерни, ящики з картону дощаті, полімерні від 10 до 40 кг, мішки паперові, джгутові.

Для зовнішньої торгівлі копченою рибою та рибними продуктами, характерні переважання імпорту над експортом, причому тут також присутній нелегальний характер торгівлі. В країні діють схеми, які нелегально обходять контроль і податкове законодавство при ввезенні, переробці і продажу рибної продукції та копченої риби. Більша частина копченого оселедця або скумбрії привозиться на напівлегальні підприємства, у подібних умовах несумлінної конкуренції законопокірним підприємствам рибної промисловості важко поповнювати оборотні кошти.

За різними експертними оцінками, питома вага нелегального імпорту риби займає від 15 до 30% загального об'єму риби, ввезеної до України.

Роблячи висновки ринка копченої риби та рибних продуктів ми бачимо, що у 2007-2008 років намітилась певна тенденція для їх збільшення у раціоні споживача, але дані 2010 року свідчать про відносні падіння середньодушового споживання на людину. Це, на думку фахівців, пояснюється:

- загальними економічними процесами в Україні;

- низьким рівнем купівельної спроможності;

- скороченням вилову риби і морепродуктів в Світовому океані, який регламентується квотами;

- слаборозвиненим використовуванням внутрішньої інфраструктури цього ринку. На думку фахівців, потенціал вітчизняних водоймищ використовується на 10%;

- недосконалістю оподаткування вітчизняних виробників, невідповідністю українських і європейських стандартів щодо безпеки продукції;

- низькою безпекою інвестицій, що спричиняє за собою недостатнє інвестування рибної галузі в цілому - на кінець 2008 р. прямі зарубіжні інвестиції в рибне господарство України складали близько $0.4 млн. (в сільське господарство - $113 млн.). Розвиток рибної галузі, переважно переробки рибної сировини, відбувається за рахунок оборотних коштів підприємств, внутрішніх інвестицій і кредитів;

- скороченням імпорту, при цьому вітчизняна рибна продукція просто витісняється рибою імпортного і простого «лівого походження».

Разом з тим Україна є достатньо перспективним ринком для зарубіжних партнерів, і особливо, норвезьких, рибна продукція яких широко представлена на українському ринку. В наближеному майбутньому норвезькі партнери мають намір інвестувати в українську рибну галузь, переважно, в переробку і зберігання, близько $20 млн, це вселяє надію переробникам, та і споживачам також, що до 2010 р. середньодушове споживання рибної продукції в Україні зросте до 17 кг в рік. Хоча, на думку вітчизняних виробників, розширення не тільки товарної, але і фінансової присутності скандинавської країни на вітчизняному рибному ринку може привести Україну в стан повної залежності від імпортної сировини. Отримання норвезьких інвестицій реальний шанс для всієї української рибної галузі вийти з глибокої кризи.

1.2 Товарознавча характеристика рибних товарів

Копчення - один з кращих засобів обробки риби.

Копчення включає в себе два самостійних процеси: посол та власне коптіння, кожний з котрих, окрім консервуючої дії, надає рибі золотистий колір, пікантний смак та запах копченого продукту.

Відомі дві основні різко відмінні групи рибних копченостей - гарячого та холодного копчення.

Риба гарячого копчення - продукт смакового посолу, проварений у власному соку при температурі від 80^оС та вище.

Згідно з ГОСТ 7447-72 переважаюча товарна вага риби гарячого копчення представляє собою майже весь дуже великий породний асортимент риби традиційного та океанічного промислу, за винятком осетрових, анчоусових, оселедцевих, сардин, салаки, кільки, тюльки, риби-дріб'язку та хрящової риби (акул).

Відомі групи невеликої риби гарячого копчення - це такі, як копчушки (ГОСТ 6606-64), осетрових (ГОСТ 7445-66), сардин (ГОСТ 12849-67).

Риба холодного копчення - продукт за відомо про консервований сіллю та потім підсушений і викопчений при температурі не вище 40^оС.

Згідно з ГОСТ 11482-73 переважаюча товарна вага риби холодного копчення - це породний склад риб традиційного та океанічного промислу, за винятком лососевих, оселедцевих, баночних виробів із осетрових та лососей дальневосточних та риби дріб'язку. [4,13]

Риба є одним з головних джерел протеїну високої якості, її хімічний склад багатий вітамінами, мінеральними речовинами, має значний відсоток води, жирів та золи.

Харчова гідність риби обумовлена поперед усього її біологічною повноцінністю. Біологічна повноцінність залежить не тільки від хімічного складу продукту, але і від його засвоюваності. Засвоюваність залежить від складу речовин, які входять до продукту, його фізичних властивостей та у значній мірі від сенсорних показників - виду, запаху, смаку та консистенції.

Риба є продуктом котрий легко засвоюється із-за особливостей структури її тканей. У м'язовій тканині риби кількість з'єднувальної тканини приблизно у 5 разів менше - від 0,6 до 3,5% ніж у м'ясі теплокровних тварин, еластин практично відсутні у рибі, а м'ясо тварин має деяку кількість еластину, який не розм'якшується при тепловій обробці та не засвоюється організмом.

Розрізняють харчову та поживну цінність рибних продуктів. Поживна цінність визначається змістом у них білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, риб'ячого жиру та інших корисних речовин, а харчова, окрім цього, враховує гастрономічні властивості продуктів. [1,3,47]

Зменшення риби, як джерела повноцінного тваринного білка, дуже велике. Рибу споживають головним чином як повсякденну їжу, представляє собою повноцінний, гарно та легко засвоюваний тваринний білок, котрий цілком заміняє та у більшості навіть перевершує білок м'яса наземних тварин. Зміст білків у різних видів риб не однаково.

Білок є важливішою складовою частиною м'язів риб та представлена в основному повноцінними білками альбумінового та глобулі нового походження (актин, міозин, глобулін), які містять усі незамінні амінокислоти.

Відмітною здібністю жирів риби є перевага в них ненасичених жирних кислот (ліноленова, ліполенова, арахідонова) 84%, а насичених тільки 16%.

По ступеню жирності риби підрозділяють так:

тощі - менш 2%;

середньо жирні - 2-5%;

жирні - 5-15%;

високо жирні - більш 15%.

Вміст жиру залежить від статі, віку, часу та місця улову.

Риб'ячий жир дуже цінний та представляє собою маслянисту рідину питома вага 0,92-0,93. Жир має специфічний запах та смак.

Високий зміст ненасичених жирних кислот обумовлює легку засвоюваність рибних жирів, але у той же час жири риб дуже нестійкі при зберіганні, легко окислюються, тому жирну рибу слід відгороджувати від шкідливого впливу: світла та кисню повітря.

Кількість вуглеводів в м'язовій тканині переважна більшість відомих риб не перевищує 1%. Це головним чином тваринний крохмаль - глікоген.

В невеликих кількостях знаходиться глюкоза, піровиноградна та молочна кислота, рибоза, глюкозамін.

Вуглеводи у значній мірі впливають на смак, колір та запах риби. [2,7]

Азотні речовини кісткових риб на 85% складається із білків та на 15% із різних небілкових сполук.

У хрящових риб на білковий азот приходиться 55-65% та 35-45% складає небілковий азот.

Багато властивостей - смак, запах, консистенція, збереження, відносини до зовнішнього впливу, у тому числі технологія залежить від складу азотистих речовин.

Кількість азотних екстрактивних речовин у рибі не дуже велика та у різних видах коливається у межах 1,5-8,7% м'яса.

Азотні екстрактивні речовини обумовлюють смак риби.

Мінеральні речовини в тілі риби не перевищує 3%, а в м'язовій тканині не біль 1,2-1,5%. Фізіологічна роль хімічних елементів, навіть у невеликих кількостях, дуже велика.

Основну вагу мінеральних сполук риби складає натрій, калій, кальцій, магній та фтор. Вони містяться у різних співвідношеннях, потрапляя із зовнішнього середовища з їжею та накопичується шляхом осмоса у тілі риби.

В тілі морських риб порівнюючи з прісноводними концентрується більш бору, залізу, літію, міді, калію, кальцію, кобальту, магнію, марганцю, стронцію, фосфору, фтору та йоду.

Мінеральні речовини впливають на смакові властивості риби.

Вітаміни знаходяться майже у всіх тканинах риби. Це жиророзчинні вітаміни групи А і Д та водорозчинні групи В.

Із групи В слід зазначити вітаміни В1, В2, В6, В12, РР, в рибі також є вітаміни Е, К - кровозвертаючий фактор. Вміст вітаміну F, котрий захищає організм від шкідливої дії у промінів та накопичення холестерину в печінці та збереження еластичності кровоносних судин.

Вміст вітамінів при холодному копченні вагається від: А - 0,02 мг%, В1 - 0,16-0,17 мг%, В2 - 0,14-0,18 мг%, РР - 2,1 мг%.

При гарячому коптінні: В1 - 0,11 мг%, В2 - 0,17 мг%, РР - 0,95 мг%.

Риба є дуже важливим джерелом надто необхідних для людини вітамінів. [43,53,59]

При необхідності у торгівельну мережу риба холодного і гарячого копчення підрозділяється по довжині. Довжина риби вимірюється по прямій лінії від вершини рила до середніх промінів до хвостового плавця.

Таблиця 1.4. - Товарне підрозділення копченої риби (з головою) по довжині, см

Найменування копченої риби	Велика	Середня	Дрібна
1	2	3	4
Вобла	Більше 21	21 частіше до 17	Менш 17
Карась	Більше 15	-	15 та менш
Лещ	Більше 29	29 та менш - до 21	Менш 21
Муксун	Більше 46	-	46 та менш
Сазан	Більше 32	-	32 та менш
Оселедець тихоокеанський	Більше 21	-	21 та менш
Оселедець атлантичний	Більше 20	20 та менш - до 13	Менш 13
Сом	Більше 51	-	51 та менше
Судак	Більше 33	-	33 та менш
Усач	Більше 63	-	63 та менш
Щука	Більше 28	-	28 та менш
Яз	Більше 26	-	26 та менш

Таблиця 1.5. - Товарне підрозділення копченої риби по вазі, кг

Найменування копченої риби	Велика	Середня	Дрібна
1	2	3	4
Кета розчинена	Більш 2,6	2,6 та менш
Окунь морський:
потрошоний з головою	Більш 0,6	-	0,6 та менш
потрошоний без голови	Більш 0,4	-	0,4 та менш
Осетр потрошоний	Більш 3,4	3,4 та менш	-
Пикша потрошгна
Обезглавлена	Більш 0,6	-	0,6 та менш
Сайра потрошона
Обезглавлена	Більш 1,3	-	1,3 та менш
Севрюга потрошона	Більш 2	2 та менш	-
Чавича потрошона	Більш 3,7	3,7 та менш	-

Внаслідок високої біологічної повноцінності та засвоюваності риби, вона є важливим компонентом харчового раціону людини, широко використовується при дієтичному та лікувальному харчуванні. [24,58]

1.3 Вплив видів упаковки на товарознавчі властивості копченої рибної продукції

Тара у харчовій та рибній промисловості має виключно важливе значення. Основне її призначення - зберігати якість та зовнішній вид продукту не тільки у період зберігання на сховищах, але і при транспортуванні. Тара (баки, консервні банки, ящики та інші) може повністю або частково зберігати рибні продукти від дії повітря, вітру, дощу, попадання пилу та інших забруднювачів, від ушкодження комахами - шкідниками та гризунами, а також від механічних ушкоджень. Крім цього, упаковка продукту у тару прискорює і полегшує вантажні роботи, а також облікові операції, дуже важливі у виробництві і торгівельній мережі.

При обирані пакувального матеріалу слід враховувати його призначення. Коли він слугує у якості тари для продукту, який зберігається у звичайних умова, до нього можуть бути пред'явлені занижені вимоги. Коли ж упаковка повинна забезпечити стерильні умови зберігання, вимоги до матеріалу зростають.

Упаковка копченої риби повинна бути екологічно чистою, безпосередньо не взаємодіяти з продуктом у середині тари, захищати продукт від механічних та метеорологічних умов. [46]

Матеріали на основі поліолефінів. До матеріалів на основі поліолефінів відносяться поліетилен та поліпропілен. Найбільш розповсюджений поліетилен високого тиску (низької щільності).

Поліетилен - морозостійкий матеріал, витримуючий температуру 60^оС та нижче. Теплостійкість його невелика, температура розм'якшення 90^оС, газопроникний, не жиростійкий.

Поліетилен низького тиску (високої щільності), відрізняється від плівкового матеріалу із поліетилену високого тиску більш теплостійкий та жиростійкий, а також менш проникний для парів, води і газів.

Поліетилен як матеріал, проникний для газів застосовується для упаковки копченої рибо продукції.

Зберігання оселедця холодного копчення у пакетах із поліетилену сприяють зменшенню усушки риби, а також зберігає її від пліснявіння в умовах знижених температур.

В таблиці 1.6 наведені дані про втрати ваги оселедця холодного димового копчення у різних упаковках.

Таблиця 1.6 - Втрата ваги у різних пакувальних матеріалах

Пакувальний матеріал	Втрата ваги (в% від початкової) після зберігання, доба
	3	10	15	20	30	40	60
Плівка
Поліетиленова	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Комбінована (целофан-поліетилен)	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Із синтетичного каучуку	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,1	-
Із природного каучуку	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	-
Пергамент	0,0	1,8	2,2	2,5	3,4	5,3	5,4

Аналізуючи таблицю 1.6. ми бачимо, що краще зберігає копчену рибу від усушки плівкові матеріали, а при упакуванні у пергамент така риба зазнає значної усушки.

Плівки не тільки практично усувають усушку копченої риби, але і в значній мірі зменшують розвиток на продукті плісняви.

Матеріали на основі целюлози. Із пакувальних матеріалів найбільш поширений целофан. Цей матеріал володіє низкою проникності для кисню, жирів і ароматичних речовин. Целофан не виникає побоювання у санітарно-гігієнічному відношенні, що дуже важливо при застосуванні його для упаковки копченої продукції.

Для упакування копченої риби застосовують комбіновану плівку целофан-поліетилен, яка зменшує усушку риби при зберіганні. Також для копченої риби застосовують целофан з збільшеною вологостійкістю, яка практично зупиняє усушку риби.

Плівки із гідрохлориду каучуку (типа пліофільм). Плівки пліофільм отримують обробкою природного каучуку хлористим воднем.

Для упакування копченої риби використовують як плівку пліофільм, так і різні її комбінації з іншими плівковими матеріалами, папером та фольгою.

Оселедець холодного копчення упакований у пакети із плівки типа пліофільм зберігається 2 місяці і має добру якість.

Поліамідні плівки. Поліамідні плівки із нейлону, а також із рослинної сировини (плівки рільсан на основі касторової олії) використовують для упаковки копченої риби, так як вологопроникненість плівки доволі висока, що позитивно впливає на копчену рибу.

Поліетилентерефталатні плівки. Плівки із поліетилентерефталату володіють властивостями, багато із яких дуже важливі для пакувального матеріалу. Вони міцні, стійкі до дії вологи та жирів, практично газо- і ароматичнонепроникнені. Цю плівку застосовують для пакування копченої риби. [29,34]

Нами були проведені наступні досліди на зміну концентрації солі у кеті холодного копчення (філе зі шкірою), на зміну кислотного та йодного числа у білому товстолобику холодного копчення у плівкових пакетах та пергаменті. У таблиці 1.7 наведемо дані про зміни концентрації солі у кеті холодного копчення (філе зі шкірою) у різних упаковках.

Таблиця 1.7 - Зміна концентрації солі у різних пакувальних матеріалах

Пакувальний матеріал	Зміна концентрації солі (в% від початкової) після зберігання, доба
	4	7	14
Плівка
- поліетиленова	0,0	0,0	0,0
- комбінована (целофан-поліетилен)	0,0	0,0	0,0
- із синтетичного каучуку	0,0	0,0	0,0
- із природного каучуку	0,0	0,0	0,0
Пергамент	6,4	6,6	6,7

Аналізуючи дані у таблиці 1.7. ми можемо сказати, що зберігання кети холодного копчення у пергаменті призводить до збільшення концентрації солі, а це негативно впливає на смак копченої кети, вона стає дуже солоною і менш придатної до споживання, а зберігання у поліетиленових плівках не призводить до зміни концентрації солі у м'ясі кети холодного копчення.

У таблиці 1.8 наведемо дані про зміни, які відбуваються з кислотним числом у білому товстолобику холодного копчення у різних упаковках.

Таблиця 1.8. - Зміни кислотного числа в різних пакувальних матеріалах

Пакувальний матеріал	Зміни, які відбуваються з кислотним числом (в% від початкової) після зберігання, місяць
	2	3	4	5	6
Плівка
- поліетиленова	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
- комбінована (целофан-поліетилен)	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
- із синтетичного каучуку	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
- із природного каучуку	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Пергамент	20,26	20,17	22,92	25,84	29,93

При зберіганні копченої риби відбувається гідролітичні і окислювальні зміни ліпідів. При цьому зміна ліпідної фракції відповідають змінам органолептичних показників.

У таблиці 1.8. ми навели зміни кислотного числа (характеризує кількість вільних жирних кислот) у ліпідах білого товстолобика холодного копчення, який зберігається у різних упаковках. З початку зберігання (до 4 діб) відбувається збільшення кислотного числа. Потім до 70 діб зберігання значення кислотного числа практично не змінюється. Ми бачимо, що при зберіганні білого товстолобика холодного копчення у пергаменті відбувається значна зміна кислотного числа, що негативно впливає на товарознавчі властивості, а у пакетах із поліетиленових плівок кислотне число є незмінюваним.

У таблиці 1.9. наведемо дані про зміни, які відбуваються з йодним числом у білому товстолобику холодного копчення у різних упаковка.

Таблиця 1.9 - Зміна йодного числа у різних пакувальних матеріалах

Зразок	Строк зберігання, доба	Йодне число, % йоду
		Підпергамент	Картонні пачки	Паперові мішки, ламіновані поліетиленом	поліетиленові пакети
Білий	0	75,99	75,99	75,99	75,99
Вагою	20	68,61	68,93	67,90	63,37
500…800 г.	70	78,16	72,98	78,16	77,30
Білий	0	74,94	74,94	74,94	74,94
Вагою	20	63,80	62,3	62,30	61,5
350…500 г.	70	76,6	78,7	77,7	75,3

На зниження органолептичної оцінки впливають гідролітичні і окислювальні процесу у ліпідах товстолобика холодного копчення. Ознаки окислення з'являються спочатку у товстолобика холодного копчення, упакованого у підпергамент, потім у картонні пачки. У пакетах із поліетиленових плівок, паперових мішках, ламінованих поліетиленом, товстолобик холодного копчення більш довгий час не має ознак окислення. [40,45]

Рибу холодного копчення упаковують у мішки дерев'яні та з гофрованого картону, у короба із шпона вагою нетто до 30 кг, у картоні коробки - до 1 кг, у пакети із синтетичних плівок - не більш 2 кг, а також поштучно.

Баликові вироби із осетрових, білорибиці і нельми упаковують у дерев'яні ящики, вистелені всередині пергаментом або целофаном, за виключенням торцевих сторін, а із лососевих риб - у дерев'яні ящики вагою нетто не більш 40 кг, у ящики із гофрованого картону - до 15 кг.

Баликові вироби, нарізані скибочками і шматочками упаковують під вакуумом або без вакууму у пакети із синтетичних плівок вагою нетто до 0,3 кг. Скибочки можуть бути також упаковані у металеві і фігурні скляні банки з вмістом до 350 мл.

Рибу розфасовують у картонні коробки або пакети укладають у ящики вагою нетто до 30 кг, пакети з нарізаною рибою - у ящики до 25 кг, а банки - у ящики до 25 кг.

Оселедець холодного копчення упаковують у дерев'яні ящики вагою нетто не більше 30 кг, у дранкові короба - до 20, коробки картонні - до 5, а сардини - у дерев'яні і картонні ящики вагою нетто до 10 кг і картонні коробки - до 1 кг.

Кип перс упаковують у дерев'яні і картонні ящики вагою нетто до 10 кг, пакети із синтетичних плівок - не більш двох штук або у картонні коробки - до 1 кг з наступною укладкою у ящики вагою нетто до 10 кг. Ящики повинні мати на торцевих боках по 2-3 отвори і вистелені всередині (за виключенням торців) пергаментом, підпергаментом, обгортковим папером або синтетичною плівкою.

Рибу укладають у тару рівними щільними рядами спинками вниз, а верхній ряд - спинками вверх.

Рибу гарячого копчення упаковують у дерев'яні і картонні ящики, короба із шпона вагою нетто до 20 кг, коробки картонні - до 1-2 кг, а також у інші види споживчої тари поштучно - не більш 1,5 кг з наступною укладкою у картонні ящики вагою нетто до 20 кг.

Для упакування оселедця гарячого копчення використовують дерев'яні ящики, дранкові короба вагою нетто до 20 кг. Сардини гарячого копчення упаковують у дерев'яні і картонні ящики вагою нетто до 10 і картонні коробки до 1 кг.

Копчушку упаковують у дерев'яні, картонні або фанерні ящики, короба із шпона вагою нетто до 8 кг, у коробки із картону або шпона - от 250 г. до 2 кг з наступною укладкою їх у дерев'яні або картонні ящики вагою нетто до 20 кг.

Осетрові риби гарячого копчення упаковують у дерев'яні ящики: севрюгу, осетр і шип - вагою нетто до 40 кг з укладкою риби у один ряд, а стерлядь і боковники - до 20 кг з укладкою рядами по висоті ящика. На кожній рибі або боковникі повинна бути пломба з вказівкою підприємства, числа і місяця виготовлення, а також ґатунок товару.

Для ящиків і інвертної тари обов'язкові 2-3 круглих отвори у торцевих боках діаметром 25-30 мм.

Копчені рибні товари, за виключенням копчушек і осетрових гарячого копчення, для місцевої реалізації можуть упаковувати у інвертну тару вагою нетто до 20 кг. [52,58]

Транспортна та споживча тара, у яку упаковують рибу, гарячого і холодного копчення повинна мати необхідне маркування та маніпуляцій ні знаки.

Маркування транспортної тари. Транспортне маркування тари повинно містити тільки маніпуляцій ні знаки. Найменування маніпуляцій них знаків для риби холодного та гарячого копчення у ящиках дощатих, ящиках із гофрованого картону - «Швидкопсувний вантаж», «Боїться вологи»; риба холодного та гарячого копчення розфасовані у скляні банки у ящиках дощатих, із гофрованого картону «Швидкопсувний вантаж», «Обережно крихкий». На транспортному маркуванні слова «брутто», «тара», «нетто» не наносяться, замість них ставлять відповідні цифри.

Маркування споживчої тари.

На споживчу тару або етикетку, яка вкладається у плівкові пакети, наносять маркування: найменування організації, в систему якої входить підприємство-виробник (постачальник), найменування підприємства-виробника (постачальника), розмір риби, спосіб обробки, ґатунок, позначення стандарту або технічних умов на упаковану продукцію, дату виготовлення (число, місяць, рік); для швидкопсувний продуктів - число, місяць, час закінчення технологічного процесу, вимоги, термін зберігання продукції, вагу нетто, ціну, товарний знак підприємства (на етикетці) інформаційні дані харчової та енергетичної цінності 100 г. продукту: білки, жири (г), вітаміни (мг), калорійність (ккал) та інші дані у відповідності з порядком інформації населення харчової та енергетичної цінності продуктів харчування, затвердженим Міністерством охорони здоров'я. [39]

Ми були зацікавлені, які органолептичні зміни відбуваються у різних упаковках білого товстолобика холодного копчення тому нами була проведена бальна оцінка, а її дані наведемо у таблиці 1.10.

Таблиця 1.10. - Бальна оцінка білого товстолобика холодного копчення

Пакувальні матеріали	Час зберігання, доба	Зовнішній вигляд	Букет дозрівання	Консистенція	Запах	Смак	Загальна оцінка
Товстолобик вагою 500…8000 г.
Поліетиленова плівка	20	15,6	3,80	3,80	3,80	3,60	30,40
ПЕИП	50	15,16	3,38	3,40	2,50	2,07	25,77
Паперові мішки	20	17,20	4,50	4,40	4,20	4,40	35,10
Ламіновані поліетиленом	50	16,80	3,53	3,69	2,69	2,90	29,62
Картонні пачки	20	17,00	4,40	4,10	4,30	4,10	33,90
	50	15,50	3,36	4,00	2,54	2,90
Підпергамент	20	17,00	4,10	4,10	3,70	4,10
	50	16,90	3,37	4,10	3,20	3,40
Товстолобик вагою 350…500 г.
Поліетиленова плівка ПКИП	20	17,9	4,40	4,69	4,10	4,30	35,40
Паперові мішки, ламіновані поліетиленом	20	17,9	14,60	4,30	4,40	4,20	35,60
Картонні пачки	20	17,9	4,30	4,30	4,10	3,90	34,60
Підпергамент	20	18,8	4,56	4,89	4,56	4,40	37,10

У таблиці 1.10. наведена бальна оцінка білого товстолобика холодного копчення вагою 500..800 г. і 350…500 г. через 20 діб зберігання. Зразки дрібного товстолобика отримали більш високі оцінки ніж зразки крупного товстолобика. Це пояснюється тим, що у дрібному товстолобику процес дозрівання відбувається швидше.

Зразки товстолобика у усіх упаковках через 50 діб зберігання мають бальну оцінку, яка характеризує рибу холодного копчення ІІ ґатунку (для І ґатунку загальна бальна оцінка повинна бути не нижче 32 балів).

Ознаки окислення ліпідів у зразках товстолобика холодного копчення, які зберігалися у пакетах із поліетилену і паперових мішках з поліетиленовим покриттям, були менш відчутні, ніж в упаковках із пергаменту і картонних пачках. Але у процесі зберігання в упаковках із поліетиленової плівки ПЕНП і паперових, ламінованих поліетиленом мішках товстолобика холодного копчення набуває невластивий рибі присмак і запах, які через 50 діб зберігання робляться різко вираженими оскільки поліетилен здатний до утворення у рибі продуктів, додає їй сторонніх запахів та смаку.

Враховуючи появу сторонніх відтінків запаху і смаку у товстолобика холодного копчення, який зберігався у поліетиленових пакетах і паперових мішках, ламінованих поліетиленом, слід приймати можливий строк зберігання без зниження якості меншим, ніж для упаковок у підпергамент і картонні пачки.

Довго тривалість зберігання продукту може бути збільшена, що досягається зниженням температури.

Мінімальна температура зберігання товстолобика холодного копчення складає - 10^оС.

Мінімальний строк його зберігання при температурі 2…7^оС та відносною вологістю повітря 80…85% без зниження якості складає 35…40 діб при упакуванні його у картонні універсальні пачки №32, при упакуванні у дерев'яні ящики, вистелені всередині підпергаментом, - 30…35 діб.

Паперові ламіновані поліетиленом мішки можуть застосовуватися для зберігання товстолобика холодного копчення строком не більш 30 діб. Строк зберігання у пакеті із поліетилену не повинен перевищувати 15 діб.

Рибні товари холодного копчення перевозять усіма видами транспорту при температурі від 0 до 2^оС у літній період - не більш 15 діб, у осінньо-весінній - до 25 діб, у зимовий період - без обмежень.

Рибні товари гарячого копчення транспортують у теплий період року, а також при імпортуванні в продовж усього року у рефрижераторних автомобілях при температурі від 2 до 2^оС. Перевезення рибних товарів гарячого копчення на залізничному транспорті не допускається. [5,28,42]

Аналізуючи вище згадане потрібно сказати, що підприємства виробники копчених рибних товарів повинні обирати ті пакувальні матеріали, які можуть як довше зберігати рибу при транспортуванні та у місцях її реалізації, але пакувальні матеріали по-перше, повинні зберігати початкову якість копченої риби та товарознавчі властивості продовж усього часу коли вона знаходиться у тарі і не змінювати їх.

1.4 Законодавча база щодо переміщення через митний кордон України копчених рибних товарів

Спеціально уповноваженим органом державного управління у галузі митної справи є Державна митна служба України.

Органі державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснює формування та керівництво Державною митною службою, митною справою та контролює діяльність митних органів.

Державна митна служба України при проведенні у життя митної політики вирішують наступні головні завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, захист економічних інтересів України, забезпечення здійснення зобов'язань, передбачуваних міжнародними договорами України з питань митної справи, заключних у відповідному законом порядку, сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб, застосування у відповідності з законом мір тарифного та нетарифного регулювання щодо переміщення товарів через митний кордон України, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів перевозимих через митний кордон України, удосконалення форм та методів їх здійснення, контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади мір по захисту інтересів споживача товарів та додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів та зовнішньому ринку, створення благо приємних умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, боротьба з контрабандою та порушенням митних правил, розвиток міжнародної співпраці в області митної справи, ведення митної статистики, ведення української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення верифікації сертифікатів відповідності товарів із України.

Для переміщення через митний кордон України копченої риби необхідно вивчати та застосовувати державні та українські стандарти якості. [49]

Державні стандарти містять обов'язкові та рекомендовані вимоги до продукції. До обов'язкових належать вимоги стосовно безпеки продукції для життя та здоров'я громадян, охорони навколишнього середовища, техніки безпеки і гігієни праці, метрологічних норм та правил, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню усіма підприємствами (ст. 5 декрету) КМ України від 10.05.93 за №46-93 «Про стандартизацію та сертифікацію» [35]. Статтею 18 декрету наголошується, що імпортовані товари мають супроводжуватися сертифікатом, який засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, що діють в Україні. Разом з цим підкреслюється, що іноземний сертифікат має бути визнаний уповноваженим на те органом з сертифікації України.

До українських стандартів якості відноситься Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» [17], який установив правові засади забезпечення якості та безпеки зазначених товарів, а також порядок їх зберігання, транспортування та утилізації. Визначив підпорядкованість державних органів, продавців та споживачів у разі ввезення товарів на митну територію України.

Законом в Україні закріплено основні терміни, що стосуються якості та безпеки харчових продуктів, а саме:

безпека харчових продуктів - відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких установлюються Міністерством охорони здоров'я Україні;

продовольча сировина - продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного та біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів;

харчовий продукт - будь-який продукт, що у натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для пиття;

якість харчового продукту - сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність задовольнити потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, гарантувати безпеку для її здоров'я, стабільність складу і поживних властивостей упродовж строку придатності до споживання.

Державне регулювання в Україні якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом (ст. 11 Закону) «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». [17]

- державного нормування показників якості та безпеки зазначених Законом товарів та їх державної реєстрації;

- обов'язкової сертифікації не тільки харчових продуктів та продовольчої сировини, а також супутніх матеріалів;

- установленням відповідного порядку їх ввезення в Україну, а також здійсненням контролю за його дотриманням.

Статтею 16 Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» [17] зазначається, що ввезення на митну територію України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів допускається за умови виконання імпортером правил їх реєстрації та сертифікації. Імпортер зобов'язаний застерегти у зовнішньоекономічному контракті показники якості та безпеки імпортованих товарів, а державні структури - забезпечити за цим відповідний контроль.

Контроль за дотримання порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів на митну територію України статтею 17 Закону [17] покладено на Державну митну службу України, митні органи якої мають право здійснювати митне оформлення імпортованої продукції для вільного використання лише за наявності:

- сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого уповноваженим органом Держстандарту;

- ветеринарного дозволу на харчові продукти та сировину рослинного походження;

- карантинного дозволу на харчові продукти та сировину рослинного походження;

- маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно з законодавством України.

Санітарно-гігієнічні вимоги, як метод регулювання імпорту продукції та адміністративного впливу на товари невітчизняного виробництва, передбачають оцінку можливого негативного впливу на здоров'я небезпечних факторів шляхом проведення досліджень харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, у ході яких установлюються критерії безпеки у числовому вигляді з визначенням граничне допустимих рівнів вмісту шкідливих речовин. Проведене дослідження засвідчується відповідним документом - висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо імпортованої партії товару. Документ визначає конкретні показники безпеки або шкідливості для людині; небезпечних факторів у пред'явленому до експертизи товару.

Негативний висновок державного санітарно-гігієнічного органу зобов'язує імпортера провести утилізацію або знищення пред'явленого на експертизу товару за власний рахунок. Окрім того можливе повернення його, за окремим рішенням митного органу, первісному вантажовідправникові у режимі «транзит».

Експертиза на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам національних стандартів та норм здійснюється уповноваженими органами Державної санітарно-епідеміологічної служби. Підставою для завершення митного оформлення імпортованої партії продукції є гігієнічний висновок, який засвідчує відповідність товару санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам України та разом з сертифікатом відповідності приймається митними органами як дозвіл на випуск товару у вільний обіг на внутрішній національний ринок».

Для отримання гігієнічного висновку імпортер звертається до уповноваженого державного органу з мотивованою заявою за встановленою формою з доданням:

- зовнішньоекономічного контракту з додатками та специфікаціями, рахунків-фактур (інвойсів) на дану партію товару;

- сертифіката від виробника;

- сертифіката походження товару, виданого торгово-промисловою палатою країни експорту;

- сертифіката безпеки з даними про мікробіологічні показники, вміст токсичних елементів та пестицидів;

- етикетки або упаковки товару;

- документа, що засвідчує склад продукції та фізико-хімічні показники;

- висновку експертизи та даних лабораторних випробувань, якщо такі проводились в Україні;

- транспортних та товарно-супроводжувальних документів з позначками митних органів, що засвідчують факт ввезення товару в Україну.

Крім перелічених, можуть бути представлені додатком документи, що характеризують якісні показники імпортованої продукції.

Заявник, фірма-імпортер, несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, викладених у заяві та доданих документах.

У гігієнічному висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи стосовно імпортованої продукції, засвідченому головним державним санітарним лікарем України, має бути зазначено:

- найменування імпортованої продукції, на яку видано висновок;

- реквізити експортера (виробника) продукції;

- перелік документів, які стали підставою для імпорту продукції в Україну (контракт, товарно-транспортні документи, сертифікати країни-експортера);

- нормативні документи, на підставі яких здійснювалась перевірка санітарно-гігієнічних показників імпортованого товару;

- висновок про можливість випуску / невипуску продукції у вільний обіг в Україні, що є підставою для завершення / незавершення митним органом процедури митного оформлення.

Строк дії гігієнічного висновку визначається у кожному окремому випадку та залежить від призначення продукції (наприклад, споживання чи переробка), її обсягів та висновку експертизи.

Ветеринарний контроль експортних та імпортних вантажів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про ветеринарну медицину» та Митного кодексу України. [18,49]

Постановою Кабінету Міністрів від 02.03.98 №264 «Про затвердження Положення про регіональну службу Державного ветеринарного контролю на Державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини міністерства агропромислового комплексу України, затверджено Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України.

Згідно з зазначеними документами даний вид контролю, як метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснює інспекторський склад регіональних служб державного ветеринарного контролю. Такому контролю підлягають усі види тварин, риба та рибо продукти, харчові продукти тваринного походження і харчові вироби з них, сировина тваринного походження, що призначена для переробки, готові харчові продукти тваринного її походження, корми тваринного та рослинного походження, кормові добавки, штами мікроорганізмів, засоби захисту тварин, засоби ветеринарної медицини, а також інші продукти, предмети і матеріали, що можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин.

Законом України «Про ветеринарну медицину» визначено терміни і поняття, які застосовуються у разі здійснення ветеринарного контролю. [18]

- ветеринарно-санітарна експертиза - експертиза продуктів і сировини тваринного походження, а на ринках також і продуктів рослинного походження, що призначаються для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки;

- готові харчові продукти тваринного походження - консерви м'ясні, м'ясо-рослинні та рибні, сири, масло вершкове, маргарин, жири, сухе молоко, продукти дитячого харчування, ковбасні вироби, м'ясні концентрати тощо;

- епізоотія - поширення заразних захворювань тварин за відносно короткий проміжок часу на значній території;

- корми рослинного походження - зерно фуражне, комбікорми, кормові суміші, макуха, шроти, коренеплоди, бульбоплоди, сіно, сінаж, солома тощо;

- корми тваринного походження - борошно м'ясне, риб'яче, кров'яне та кісткове, сухі, комбіновані та живі корми для риб тощо;

- продукти тваринного походження - м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, яйця, яєчний порошок, меланж, рибопродукти, мед та інші продукти бджільництва тощо;

- сировина тваринного походження - шкіра, вовна, волос, щетина, хутро, пух, пір'я, залози внутрішньої секреції, їх виділення, кишки, роги, копита, кістки, кокони шовковика, яєчна маса для переробки, тваринні жири, легені, печінка, інші м'якушеві субпродукти, жовч, кров, вощина тощо.

У разі імпорту зазначені товари підконтрольні службі ветеринарної медицини, а митне оформлення вантажів зазначених митних режимів може бути завершене тільки за наявності позитивного документального висновку служби ветеринарної медицини. Оформлення перевезень вантажів тваринного походження, дозволів на ввіз, забезпечення транспортом покладається на власників вантажів - імпортерів.

Дозвіл на імпорт товарів, що підконтрольні службі ветеринарного контролю, надається тільки з урахуванням епізоотичного стану країни-експортера та за наявності ветеринарного сертифіката країни-експортера.

Інспектори Держветконтролю проводять огляд підконтрольних вантажів, що переміщуються через митний кордон України, місць їх зберігання, а також транспортних засобів на яких вони переміщуються. Пропуск вантажів кордон може здійснюватись тільки за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини. У разі виявлення порушень ветеринарних вимог неправильного оформлення ветеринарних документів, виявлення в них розбіжностей щодо кількості, якості, маси та упаковки дозволяється припиняти або тимчасово заборона ти перевезення вантажів.

Розглядаючи ринок копчених рибних товарів в Україні і за кордоном ми виявили, що копчені рибні товари користуються попитом у населення як України так і за кордоном. Це свідчить із того, що з кожним роком асортимент копчених рибних товарів зростає, на ринки України потрапляє не тільки річна та морська копчена рибна продукція, а і копчена рибна продукція океанічного промислу.

Із зростанням попиту на копчені рибні товари все більше підприємств на Україні займаються виробництвом копченої риби, а саме: ЧП «Айсберг», «Керченський рибокомбінат», ТОВ «Волиньморепродукти», СПТОВ «Українська східна рибна компанія», ВАТ «Плеяда», ЗАТ «Укрриба», СОВ «Гавань». Також великий асортимент копчених рибних товарів на ринки України пропонують закордоні підприємства-виробники, це такі як: «Норман» (Литва), ВАТ «Катран-Т» (Росія), ВАТ «Морська зірка» (Росія), «Фрозен-Фуде» (Норвегія), «Норд-Ост» (Норвегія), «Глобал-Фіш» (Естонія).