Аналізуючи ринок копчених рибних товарів в Україні ми виявили, що характерним є перевага імпорту над експортом, причому тут також присутній нелегальний характер торгівлі. В країні діють схеми, які нелегально обходять контроль і податкове законодавство при ввезенні, переробці і продажу рибної продукції та копченої риби.

Для того, щоб зменшити нелегальний ввіз копчених рибних товарів потрібно залучати спеціалістів із сфери товарознавства та митної справа, які допоможуть розв'язати ці недоліки.

При розгляді товарознавчої характеристики рибних товарів ми зробили наступні висновки.

Риба є одним з головних джерел протеїну високої якості, риба легко засвоюваний продукт так як практично не містить еластину, який не засвоюється організмом людини. Хімічний склад риби багатий вітамінами, мінеральними речовинами, має значний відсоток жиру, води та золи.

Вітаміни у тілі риби представлені жиророзчинними вітамінами групи А і Д, та водорозчинними групи В, а саме В1, В2, В6, В12, РР, також є вітаміни Е.К - кровозвертаючий факторів, вітамін F захищає організм від шкідливої дії у променів та від накопичення холестерину.

Мінеральні речовини, а саме натрій, калій, кальцій, магній, фосфор у тілі морських риб порівнюючи з прісноводними концентрується більше бору, заліза, літію, міді, кобальту, магнію, марганцю, стронцію, фтору та йоду. Мінеральні речовини у тілі риби хоча і не перевищують 3%, їх фізіологічна роль, навіть у не великих кількостях дуже велика, також вони впливають на смакові властивості риби.

Виявили, що жири риби переважно містять ненасичені жирні кислоти (ліноленова, лінолева, арахідонова) 84%, а насичених жирних кислот тільки 16%, як слід, високий вміст ненасичених жирних кислот обумовлює легку засвоюваність рибних жирів.

Як ми бачимо внаслідок високої біологічної повноцінності риба легко засвоюється та є важливим харчовим продуктом та використовується у дієтичному та лікувальному харчуванні.

Розглянемо і законодавчу базу, щодо переміщення копчених рибних товарів через митний кордон України. Нами було виявлено, що для переміщення копчених рибних товарів через митний кордон України необхідно вивчати та застосовувати державні стандарти якості, такі як: «Про стандартизацію та сертифікацію» та українські стандарти якості такі як Закони України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

Для успішного перевезення копчених рибних товарів через митний кордон України імпортери повинні знати та додержуватися законодавства України та застосовувати знання при митному оформленні.

2. Експериментальна частина

2.1 Об'єкти та методи дослідження

Об'єктом дослідження є асортимент копчених рибних продуктів виготовляємих ВАТ «Горелік і К^о» фірма «Океан», а саме холодного копчення: кілька, мойва, оселедець, скумбрія (середня і велика), лещ, горбуша, форель (пласт), товстолобик, кета, семга, кижуч, піламіда, бичок, ставрида, сарденела. За ДСТу 11482 - 96 «Риба холодного копчення». Технічні умови.; та гарячого: скумбрія, оселедець, горбуша, кета, семга, кижуч. За ДСТу 7447 - 84 «Риба гарячого копчення». Технічні умови.

Методи: методи сенсорного аналізу (бальна оцінка);

Методи дослідження (вміст сілі та вміст вологі за ДСТу 11482 - 96 «Риба холодного копчення». Технічні умови. Вміст сілі повинен складати від 5 до 10%, а вміст вологи від 36 до 60%.

2.2 Організація та постановка експерименту

Метою експерименту є вивчення особливостей проведення товарознавчих експертиз копчених рибних продуктів та оформлення вантажно митної декларації при здійснені зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Горелік і К^о» фірма «Океан»

Згідно із сформульованою метою для проведення досліджень необхідно вирішити такі задачі: провести дослідження ринку копченої рибної продукції на Україні та за кордоном з метою вивчення його структури та визначення продукції цієї групи, що користується найбільшим попитом споживачів, провести аналіз товарознавчих характеристик копчених рибних товарів, провести аналіз законодавчої бази, щодо перевезення копчених рибних товарів через кордон України, провести аналіз та виявити особливості оформлення митної документації при переміщенні копчених рибних товарів через кордон України, сформулювати рекомендації щодо можливостей спрощення процедур оформлення митної документації, провести товарознавчу експертизу копчених рибних товарів.

Загальна схема порядку проведення експерименту представлена нижче.

Малюнок 2.1

Кінцевою метою проведення експерименту є розробка рекомендації щодо можливостей підвищення якості копченої рибної продукції та спрощенню процедур оформлення митних документів при перевезенні копчених рибних товарів через кордон України.

2.3 Загальна характеристика господарчої діяльності ВАТ «Горелік і К^о» фірма «Океан»

Дане підприємство ВАТ «Горелік і К^о» фірма «Океан» було створено у 1994 р.

Воно займається переробкою свіжої риби, солінням, в'ялінням та коптінням риби та продажем готової продукції.

Але головним напрямком є коптіння риби.

Для коптіння на підприємство поступає риба морожена у блоках та солона (полу фабрикат) у бочках.

Головними постачальниками сировини є такі підприємства:

- фірма «Укрриба»;

- компанія «Рікон»;

- фірма «Інтерфудс»;

- фірма «Укрснабсоюз»;

- ТОВ «Фішка»;

- ТК «Аріс»;

- Тріо ТОВ «Мерга Ленд».

Фірма «Океан» виробляє 30 тон готової продукції в місяць, 1 тону у день.

Обсяг виробництва у відсотках:

- солоної - 25%;

- холодного копчення - 50%;

- в'ялена - 15%;

- гарячого копчення - 10%;

- полу фабрикати 0 5%;

- слабо солона - 5%;

Головними покупцями є:

- фірма ГР «Апія» (мережа магазинів «Таргет»);

- фірма «Укр-Трейд» (мережа магазинів «Клас»);

- фірма «Аквамарин» (мережа магазинів «Юсі»);

- СІАП «Европоль» (мережа магазинів «Рост»);

- Фірма «Біла»;

- ТОВ «Восторг»;

- ЧП «Катюша»;

- ТОВ «Троянда»;

- ТОВ «Торговий центр «Олексіївський»;

- ТОВ «Багочанка».

Копчена продукція фірми ТОВ «Горелік К^о» фірми «Океан» користується попитом не тільки на вітчизняному ринку, але і в країнах ближнього зарубіжжя:

- ВАТ «Катран-Т», Росія

- ВАТ «Морська зірка», Росія

- «Фрозен-Фудс», Норвегія

Фірма «Океан» має лабораторії, які перевіряють якість сировини та готового продукту, а також спеціалізовані цеха.

Цех дефростації риби

У цеху є ванни з під'єднаною холодною та гарячою водою, виробничі столи, холодильні камери з температурою 1+5^оС, дефростаційні камери з температурою 10+18^оС, підтоварники та раковини для миття рук.

Цех очистки та розчинки риби

Для очищення розмороженої риби у цеху використовують машини для очищення лузги, спеціальні машини для видалення плавця типа ПР-2, голововідриваючи машини типа ГС-1, для розчинки риби є виробничі столи, столи та дошки для розчинки риби, набір кухонних ножів, підтоварники, раковини для миття рук.

Цех посолу риби

Цех обладнаний виробничими столами, посолочними ємностями з кришками із дубу, двома холодильними камерами, підтоварниками та раковинами для миття рук.

Цех коптіння риби

У цеху міститься коптильні печі з горизонтальними та вертикальними димогенераторами (3-4 печі), рами та палиці для підвіски риби.

Приміщення для охолодження копченої риби перед зберіганням з холодильними камерами.

Цех виготовлення полуфабрикатів із риби

Цех має виробничі столи, ваги, набір кухонних ножів, дошки для розчинки риби, холодильні шари типу ШХ-112, підтоварники, раковини для миття рук.

Цех пакування риби

У цеху розташовані ваги, підтоварники, вантажні візки.

Складські приміщення містять холодильні камери, підтоварники, вантажні візки.

Зберігати рибу холодного копчення потрібно у сухих, гарно вентильованих складах. Осетрові у сухому приміщенні при температурі 5-10^о зберігають у підвішеному стані до 3 тижнів, у упакованому - до 10 діб, хребти і теши білориби при 5-10^о - до 20 діб, у убраному виді - до 5 діб. Зберігати рибу гарячого копчення потрібно при температурі від 0 до 5^о не більш 1-2 діб.

Для виготовлення копчених рибних продуктів ООО «Горелік і К^о» фірма «Океан» застосовують наступну схему: розморожування, миття, сортування, посол, відмочка, на низка на прутки, підсушка, копчення, пакування у тару, надходження риби на складські приміщення.

Фірма «Океан» для виготовлення копчених рибних продуктів використовує морожену рибу.

Для розмороження риби застосовується три засоби: у воді, у солі (3-5%) та у повітрі.

Наше підприємство використовує засіб розморожування у воді.

Для цього застосовується спеціальні вани, у котрі підведена холодна та гаряча вода, яка потім стікає у каналізацію. Блоки мороженої риби кладуть у металеві гратчасті корзини та завантажують у вану, котру потім заповнюють холодною та гарячою водою до повного занурення риби. Температуру води у вані підтримують на рівні 20-25^оС.

Довготривалість розмороження риби складає 2-3 ч.

Процес розмороження враховують закінченим, як тільки температура м'язової тканини досягла - 1^оС.

Після розмороження рибу миють та сортують. Сортують рибу по розміру: велику, середню та дрібну.

Після сортування рибу солять в залежності від розмірів та необхідної соленосні сухим, мокрим або змішаним посолом.

При сухому посолі дрібну рибу перемішують з сіллю, а велику розділену обвалюють або натирають сіллю, заповнюють зябровані щілини, розрізи та черевної порожнини, а далі викладають у рибопосолочку ємність, додатково шарами пересипають сіллю. Утворившийся тузлук залишається у тарі, прискорює просолення та дозрівання риби. Цим засобом солять рибу з вмістом жиру не більш 6% та дрібну рибу.

При мокрому посолі рибу розташовують у рибопосолочку ємність, заливають заздалегідь виготовленим насиченим розчином солі.

При змішаному посолі риби середнього розміру на дно посольної ємності наливають тузлук шаром 20-25 см та укладають рядами рибу з пересипкою солі між рядами. При посолі великої риби розділеної риби її обвалюють у солі, заповнюють черевну порожнину та укладають рівними рядами у посольну ємкість, де є невелика кількість тузлука. Після заповнення ємкості рибою верхній ряд присипають збільшеною кількістю солі. При змішаному посолі на рибу одночасно діє солевий розчин та сіль. Посол риби продовжується до досягнення вмісту солі в її м'ясі 8-10%.

Після посолу рибу відмочують для зниження вмісту солі у рибі та усунення залишкової солі з поверхні риби.

Відмочку роблять у контейнерах в котрі додається прісна вода при співвідношенні риби та води 1: 2 при температурі 14-16^оС. У процесі відмочки періодично роблять заміну води, а для досягнення рівномірного опріснення риби при відмочці роблять перерви, для чого воду із ванн зливають і рибу залишають лежати деякий час без води.

При цьому відбувається перерозподіл солі у м'язовій тканині риби і солоність внутрішнього шару знижується.

Після відмочки роблять нанизування риби. Метою нанизування риби є необхідність розміщення її у робочому просторі коптильної камери у вертикальному положенні для більш рівномірної обробки димом. Найбільш поширені засоби нанизування риби є нанизування на шомпола та на гачки.

Після відмочки рибу підсушують з метою підготовки її поверхні к осадженню димових часток, а також для часткового виділення вологи із неї, Підсушують рибу при температурі повітря не вище 30^оС на вішалах, безпосередньо у коптильних камерах, а також у спеціальних установах для підсушки риби.

Після підсушки рибу направляють на коптіння. Розрізняють два методи коптіння риби:

- димове коптіння;

- бездимне коптіння.

Димове коптіння риби - це попадання на поверхню риби коптильних компонентів диму та проникнення їх у товщу та взаємодії з хімічними складовими продукту.

Бездимне коптіння риби - застосовано на застосуванні коптильних препаратів: «Вахтоль», «МИНХ».

На нашому підприємстві для коптіння риби застосовується димне коптіння.

Після нанизування рибу розвішують на клеті у шаховому порядку, так щоб риба з рибою не зіткалася, розташовують у коптильній камері і на сітках у горизонтальному або вертикальному положенні.

В залежності від розміру риби та інших факторі копчення продовжується від 6-18 до 40-120 г. при температурі не більш 40^оС.

Готовий продукт упаковують у ящики по 35 кг з трьома отворами діаметром 2-2,5 см, або у драночні короба ємкістю до 20 кг, обкладені всередині пергаментом або папером.

Упакований готовий продукт перевозять на складські приміщення до подальшої реалізації.

Фірма «Океан» виробляє різноманітніший асортимент риби, який користується великим попитом у населення та задовольнить будь-які потреби споживача.

Переважною частиною виробництва «Океан» є виготовлення риби холодного та гарячого копчення.

Асортимент копченої риби, яка реалізується у мережах магазинів та ринків нашого міста.

Таблиці 2.1. - А сортимент копченої риби, яка реалізується в межах магазинів та ринків нашого міста

Назва риби	Вид коптіння
1	2
Кілька	Холодного копчення
Мойва	Холодного копчення
Оселедець	Холодного копчення
Скумбрія (середня)	Холодного копчення
Скумбрія (велика)	Холодного копчення
Скумбрія	Гарячого копчення
Оселедець	Гарячого копчення
Лещ	Холодного копчення
Горбуша	Холодного копчення
Горбуша	Гарячого копчення
Форель (пласт)	Холодного копчення
Товстолобик	Холодного копчення
Кета	Холодного копчення
Кета	Гарячого копчення
Семга	Холодного копчення
Семга	Гарячого копчення
Кижуч	Холодного копчення
Кижуч	Гарячого копчення
Піламіда	Холодного копчення
Бичок	Холодного копчення
Ставрида	Холодного копчення
Сардінелла	Холодного копчення

Асортимент солоної риби, яку виготовляє «Океан»: - кілька - солона, салака - солона, сардина - солона, кета - слабо солона, горбуша - слабо солона, семга - слабо солона, оселедець - слабо солона, кижуч - слабо солона.

Також «Океан» виготовляє полу фабрикати та в'ялену рибу: хек - полуфабрикати, минтай - полу фабрикати, путасу - полу фабрикати, лещ - в'ялені, товстолобик - в'ялені, тарань - в'ялені, бичок - в'ялені.

Аналізуючи асортимент рибних товарів, який пропонує ТОВ «Горелік і К^о» фірма «Океан» ми бачимо, що риба холодного копчення займає перше місце серед інших рибних товарів, які виробляються на цьому підприємстві. Її питома вага складає 40%, на другому місці стоїть виробництво солоної риби, яка має питому вагу 25%. На третьому місці стоїть виробництво в'ялених рибних продуктів 15%, продукція гарячого копчення має питому вагу 10%. Питома вага слабосолоної риби складає 5%.

Як ми бачимо головним видом виробництва даного підприємства є риба холодного копчення та солона риба. Це свідчить про великий попит у споживача цих рибних товарів. На середньому рівні є виробництво в'яленої риби та риби гарячого копчення. Слабосолону рибу виготовляють в основному із порід червоних риб, які є дорожчими ніж копчені, в'ялені, солоні риби, тому виробляється у малій кількості.

Аналізуючи асортимент рибних товарів який пропонує ТОВ «Горелік і К⁰» фірма «Океан» ми бачимо, що риба холодного копчення займає перше місце серед інших рибних товарів які виробляються на цьому підприємстві її питома вага складає 40%, на другому місці стоїть виробництво солоної риби яка має питому вагу 25%. На третьому місці стоїть виробництво в'ялених рибних продуктів 15%, продукція гарячого копчення має питому вагу 10%. Питома вага слабо солоної риби складає 5%.

Як ми бачимо головним видом виробництва даного підприємства є риба холодного копчення та солона риба це свідчить про великий попит у споживача ці рибних товарів. На середньому рівні є виробництво в'яленої риби та риби гарячого копчення. Слабо солону рибу виготовляють в основному із порід червоних риб які є дорожчими ніж копчені, в'ялені, солоні риби, тому виробляється у малій кількості.

Аналізуючи пакувальні матеріали копчених рибних товарів треба сказати, що підприємство виробник копчених рибних товарів повинні обирати ті пакувальні матеріали, які можуть як довше зберігати рибу при транспортуванні та у місцях її реалізації, але пакувальні матеріали по перше повинні зберігати початкову якість копченої риби та товарознавчу властивості продовж усього часу коли вона знаходиться у марі і не змінювати їх. Нами було виявлено, що пакувальні матеріали (тара) відповідають вимогам ДСТУ 7630-87 є екологічно чистими, не взаємодіють з продуктом у середині, захищають від мікроорганізмів, механічних та метеорологічних умов, транспортабельні, благо приємні для перевезення копченої риби.

Нами була проведена товарознавча експертиза зразків копченої риби яка отримала позитивні висновки.

При проведені документальної експертизи ми зробили наступні висновки, що зразки копченої риби мають всі необхідні товаросупровідні документи для позитивних висновків документальної експертизи. Також при перевірці реквізитів у посвідченнях про якість копченої риби, ми виявили, що на зразки копченої риби були видані вірно оформлені посвідчення про якість, які мають всі необхідні реквізити, підписи відповідальних осіб та завірені печаткою.

При проведені експертизи маркування зразків копченої риби було з'ясовано, що маркування чітке, легко читається, написано на українській мові без переносу слів у кожному рядку. Виконана стійкою фарбою, яка не брудниться та не змивається при попаданні води чи жиру. Згідно з ДСТУ 7630 - 87 зразки копченої

Риби мають вірне маркування.

Для якісної експертизи зразків копченої риби нами була проведена органолептична оцінка, а саме зовнішній вигляд, консистенція, запах, смак, розчинка, колір лускатого покриву.

Було з'ясовано, що зразки копченої риби відносяться до 1 ґатунку, а за органолептичними показниками повністю відповідає ДСТУ 1148 - 96.

При досліджені зразків копченої риби на фізико-хімічні показники такі як вміст кухонної сілі, вміст вологи та вміст жиру, виявили, що зразки копченої риби не перевищують вимог зазначених у ДСТУ 11482 - 96.

З приводу цього ми можемо сказати, що ці зразки копченої риби можуть вільно використовуватись та реалізуватись як на наших ринках міста так і на міжнародних ринках.

3. Особливості митного оформлення копчених рибних товарів за умовами зовнішньоекономічної діяльності (експорт, імпорт, транзит) ВАТ «Горелік і К⁰» фірма «Океан»

3.1 Характеристика зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Горелік і К⁰» фірма «Океан»

У теперішній час Україна великими темпами розвиває зовнішньоекономічну діяльність і ринкові відношення тому що попит населення на вітчизняні та імпортні товари з кожним роком зростає.

В Україні багато підприємств займаються зовнішньоекономічною діяльністю, виготовляють різноманітній асортимент вітчизняних товарів не тільки для задоволення споживчого попиту, але і для того щоб вітчизняні товари мали попит і на міжнародних ринках закордонних країн. [16]

Дане підприємство ВАТ «Горелік і К⁰ «фірма «Океан» виготовляє великий асортимент копченої риби. 50 тисяч гривень у місяць, із яких 25 тисяч гривень залишається у обігу на Україні, а 25 тисяч гривень йде у обіг на продаж за кордон.

ВАТ «Горелік і К⁰» займається зовнішньоекономічною діяльністю продає та закуповує копчену рибу у режимі імпорт та експорт.

Імпорт - митний режим, згідно з яким товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмежень строк їх перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввіз товарів на митну територію України у режимі імпорту передбачає:

1) надання митному органу документів, які посвідчують умови ввозу товарів на митну територію України (ліцензії, сертифікат якості, сертифікат відповідності та інші документи);

2) сплату податків і зборів якими обкладаються товари при ввозі на митну територію України згідно з законами України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, у відношенні мір нетарифного регулювання і інших обмежень.

Експорт - митний режим, згідно з яким товари вивозяться за межи митної території України для вільного обігу і без встановлення вимог їх застосування за межами митної території України.

Вивіз товарів за межи митної території України в режимі експорт передбачає:

1) надання митному органу необхідної документації, яка посвідчує основання і вимоги вивозу товарів за межи митної території України;

2) сплата податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законом. [14,20]

ВАТ «Горелік і К⁰» фірма «Океан» пропонує на міжнародні ринки наступний асортимент копченої риби:

- скумбрія холодного і гарячого копчення;

- лещ холодного копчення;

- товстолобик холодного копчення;

- кета холодного і гарячого копчення;

- горбуша холодного і гарячого копчення;

- семга холодного і гарячого копчення;

- оселедець холодного і гарячого копчення;

- кижуч холодного і гарячого копчення.

Захист національного товаровиробника та стимулювання експорту товарів є основними принципами функціонування будь-якої держави. Національний інтерес. Яких визначається в принципах зовнішньої торгівлі, закріплюється у правовому відношенні та спрямований на сприяння експорту товарів, захват ринків збуту продукції, підвищення конкурентоспроможності товарів вітчизняних товаровиробників.

Поглиблене вивчення попиту та пропозицій товарів, особливостей та кон'юнктури вже встановлених світових або регіональних ринків дозволяє національним підприємцям використовувати свої потенційні можливості для прискореного перетворення економіки країни в ринкову.

Реалізація комерційних планів у сфері зовнішньої торгівлі будь-якого підприємства неможлива без укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Особливість формалізації зовнішньоекономічної угоди має бути викладена в конкретному контракті (договорі), який законодавчим чином регулюється в країнах контракту.

Так, як ВАТ «Горелік і К^0» фірма «Океан» займається зовнішньоекономічною діяльністю, вона не може займатися реалізацією копченої риби за кордоном без укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних торгових партнерів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У правовому розумінні слід розрізняти зовнішньоекономічні договори (контракти), на підставі яких проводиться ввезення-вивезення товарів, та договори, укладені між резидентами однієї країни, з виконання певних дій з товарами без переміщення їх через митні кордони. Зовнішньоекономічні договори містять низку ознак, які відсутні в аналогічних договорах внутрішньої торгівлі.

З метою встановлення ефективного контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності підприємств, дотриманням правил валютного, митного та податкового видів контролю, державними органами будь-якої країни розробляються механізми та умови здійснення зовнішньоекономічних операцій з урахуванням особливостей національного законодавства.

Законодавством передбачено наявність у зовнішньоекономічних договорах таких пунктів: назва, номер договору, дата та місце укладання, преамбула. предмет договору, кількість та якість товару, умови поставки товарів, ціни та загальна вартість товарів, умови платежів, умови здачі (приймання) товару; упаковка та маркування, форс-мажорні обставини, санкції та рекламації, арбітраж, юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін договору.

Угоди купівлі-продажу - найбільш розповсюджені як операції, що використовуються учасниками господарської діяльності на світовому ринку.

Згідно з «Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.» під даною угодою розуміється продаж експортером товарів іноземному партнерові. При цьому продавець зобов'язується поставити товар, надати документи, що до нього відносяться та передати право власності на товар відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, а покупець зобов'язується сплатити вартість товару та прийняти поставку товару відповідно до вимог договору. Продаж товарів може здійснюватися як безпосередньо імпортеру продавцем, так і через дилерів, агентів, власні відділення та дочірні компанії.

Операція з переробки давальницької сировини передбачає поставку однією із сторін угоди сировини для переробки в готову продукцію шляхом використання виробничих потужностей іншої сторони угоди; при цьому обумовлюється відсоткове (в грошовому виразі) співвідношення сировини у готовій продукції та порядок взаєморозрахунків за здійснену переробку.

Застосування давальницької схеми переробки сировини дозволяє «виконавцеві» операції використовувати існуючі виробничі потужності для виготовлення готової продукції без витрат на закупівлю сировини. За виконану роботу «виконавець» може отримати винагороду в грошовій або (та) товарній формі.

Застосування давальницької схеми «замовником» при вивезенні давальницької сировини дозволяє отримати готову продукцію з меншими витратами, ніж при її виробництві в країні «замовника», або виготовлення якої в країні «замовника» неможливе з технологічних або інших причин.

Угоди за участю незалежних іноземних партнерів-посередників.

Характерною ознакою цієї форми роботи на ринку є те, що експортер вступає у прямі відношення з іноземним покупцем на підставі укладеного договору від свого імені через агента-підприємства, що діє за кордоном. Винагорода такого незалежного агента, як правило, складається з комісійних від ціни проданих ним самим або за його участю товарів.

Дані угоди можуть застосовуватись експортерами як один із методів проникнення на вже опанований іншими виробниками ринок збуту та включати у себе певні дії без переходу права власності на товари, що є предметом контракту (договору).

Найчастіше застосовуються такі угоди:

а) агентські;

б) комісійні;

в) перевезення;

г) зберігання.

У разі застосування агентських угод принципал (експортер, імпортер товару) уповноважує посередника (агента) представляти його або діяти від його імені у відношенні з третіми особами. Зовнішньоекономічні угоди можуть укладатись як від імені принципала, так і від імені агента, залежно від умов агентського договору.

При використанні комісійних угод посередник (комісіонер) виступає як агент відносно принципала, але угоди продажу(купівлі) товару укладає від свого імені. Тобто агент є продавцем(покупцем) товару.

Договір перевезення - посередницький договір, на підставі якого експедитор зобов'язується перевезти вантаж до місця призначення та здійснити певні дії з товаром щодо їх складування, зберігання та виконання інших операцій відповідно до зазначеного договору.

Під договором зберігання у зовнішньоекономічних відносинах розуміється посередницький договір, на підставі якого одна сторона зобов'язується за певну плату забезпечити зберігання товарів та інших предметів без переходу права власності на вантаж.

Консигнаційні угоди передбачають поставку консигнантом товарів на консигнаційний склад агента (консигнатора) для їх подальшої реалізації на ринку консигнатора впродовж визначеного часу. До моменту реалізації право

власності на товар залишається за консигнантом.

Орендні угоди. У міжнародній практиці застосовуються угоди:

а) рейтинг - короткотермінові оренди;

б) хайринг - середньотермінової оренди;

в) лізинг - довготермінові оренди.

Угодами на оренду оформлюються відношення майнового найму, за якими орендодавець однієї країни передає орендатору з іншої країни майно в тимчасове користування за узгоджену плату.

Предметом такої угоди бувають транспортні засоби, туристичні та інші товари короткочасного використання.

Середньотермінова оренда укладається на транспортні засоби, обладнання, сільськогосподарські машини з експлуатаційним персоналом або без нього, довготермінова, як правило, - на конторське, будівельно-монтажне та технологічне обладнання, а також стосовно певних підприємств.

Клірингові міжнародні угоди використовуються для забезпечення товарної збалансованості поставок та платежів між двома країнами.

Інвестиційні угоди передбачають довготермінові вкладення капіталу в різні сфери економіки. Розрізняють інвестиції фінансові, реальні, валові, чисті, приватні та державні. При іноземному інвестуванні реалізацію угоди про інвестування може бути здійснено у формі спільних підприємств. [21,32,48]

ВАТ «Горелік і К⁰» фірма «Океан» при здійсненні зовнішньоекономічної операції використовує в основному зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу.

Продавцями і покупцями в зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу можуть бути усі суб'єкти ЗЕД, перелічені у ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [16]. Крім юридичних осіб, таке право, і зокрема, мають і фізичні особи, які постійно проживають на території України і зареєстровані підприємцями. Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору відповідно до законів України та (або) закону країни, де його укладено. Такий договір укладають з дотриманням загальних і спеціальних вимог чинного законодавства України з урахуванням міжнародних договорів України. При цьому його учасники мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законами України.

Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу повинен укладатися у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. Якщо стороною в договорі є фізична особа, потрібен підпис лише цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічний договір підписують особа, яка має таке право за посадою відповідно до установчих документів, та особа, яку уповноважено дорученням, виданим за підписом керівника суб'єкта ЗЕД одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше. Але окремі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) мають бути зареєстровані МЗЄЗТ України та уповноваженими ним органами на умовах, визначених Положенням про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Недодержання форми зовнішньоекономічних (зовнішньоторговельних) угод і порядку їх підписання може призвести до недійсності угоди (ст. 45, 568 ЦК України).

Контракт укладається відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [16] та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. При складанні тексту контракту суб'єкти підприємницької діяльності мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів. Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

У контракті повинні бути передбачені наступні умови.

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладання.

2. Преамбула. У преамбулі визначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник» тощо) та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладанні договору (контракту) (статут підприємства, установчий договір тощо).

3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У випадку бартерного (товарообмінного) договору (контракт) на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок або назва товару, що є кінцевою метою переробки (давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це вказується у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка у тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується по загальній вартості експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) на переробку давальницької сировини вказується відповідна технологічна схема такої переробки.

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (в тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики. У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

5. Базисні умови поставка товарів (прийому - здачі виконаних робіт або послуг). У цьому розділі вказуються вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» у редакції 2006 року), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару). У випадку укладання договору (контракт) на виконання робіт (надання послуг) в цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).

6. Ціна та загальна вартість контракту. У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з контрактом, та валюта платежів. Якщо згідно з контрактом поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом контракту вказується його загальна вартість. У цьому випадку цінові показники можуть бути вказані у додатках (специфікаціях) Ж, на які робиться посилання у тексті контракту. У контракті на переробку давальницької сировини, крім того, зазначається її вартість. У бартерному контракті загальна вартість товарів, що експортуються, та загальна вартість товарів, що імпортуються за цим контрактом, виражені в іноземній валюті, крім того, зазначаються у доларах США.

7. Умови платежів. Цей розділ визначає спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті контракту вказуються:

- умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару, або умови документального акредитиву, або інкасо;

- умови по гарантії, якщо вона є або воли вона необхідна (вид гарантії умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов контракту без зміни гарантій).

8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг). У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здача проводиться по кількості відповідно до товаросупровідних документів, по якості - відповідно до документів, що засвічують якість товару.

9. Упаковка та маркування. Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ній відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер контракту, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а при потребі також умови її повернення.

10. Форс-мажорні обставини. Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови контракту може бути не виконано сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обставин чи можуть відмовитися від виконання контракту частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торговою Промисловою Палатою відповідної країни.

11. Санкції та рекламації. Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів свої зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (в% від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів-від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін контракту при цьому, способи врегулювання рекламацій.

12. Арбітраж. У цьому розділі вказується місце арбітражного суду (країна та право, яке застосовується) або обумовлені випадки, за яких сторони можуть звернутися до суду.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін. При цьому вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, назва банку) контрагентів контракту.

За домовленістю сторін у контракті можуть визначатись додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення судовиконавців контракту, агентів перевізників. Визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків. Мита. Зборів. Різного роду захисні застереження. З якого моменту контракт починає діяти. Кількість підписаних примірників контракту. Можливість і порядок внесення доповнень та змін до контракту й інше. [25,60,61]

3.2 Митне оформлення вантажів копченої риби ВАТ «Горелік і К^о «фірма «Океан»

Порядок митного оформлення визначається розділом III митного кодексу України (статті 44-51) [49]. Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню.

Метою здійснення митного оформлення є:

1. Забезпечення митного контролю, який здійснюється з метою дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду транспортних засобів, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон України, також в інших формах.

2. Застосування засобів державного регулювання переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, основною метою яких є стягнення в Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб'єктами підприємницької діяльності.

Митне оформлення копченої риби здійснюється на підставі «Типової технології» і митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів; вона складається із семи етапів.

Етапи здійснення митного оформлення копченої риби.

Етап 1» Прийняття ВМД до оформлення і контроль відповідності даних електронної копії ВМД даним вказаних в ВМД на паперовому носії».

Етап 1 складається із двох стадій.

Стадія 1 Приймання ВМД до оформлення.

Начальник ОП визначає уповноважених посадових осіб, відповідальних за прийняття ВМД до оформлення.

Уповноваженою посадовою особою здійснюється заповнення граф Д. 7 ВМД.

Під час здійснення митного контролю уповноважена посадова особа виконує наступні дії:

перевіряє повноваження декларанта;

приймає від декларанта ВМД, комплект документів до неї і реєстр документів;

перевіряє наявність документів, вказаних у реєстрі;

перевіряє наявність документів, пред'явлених декларантом до митного оформлення і відповідність їх реквізитів даним, вказаним у графах 40; 44 ВМД.

перевірка виконання особою, що здійснює перевезення зобов'язання щодо доставки товарів та інших предметів у митний орган призначення;

прийняття рішення про можливість подальшого оформлення ВМД або про оформлення Картки відмови згідно з установленим порядком;

за відсутності зауважень - прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем» (далі - штамп ПМК) на всіх аркушах ВМД, а також підпису із зазначенням свого прізвища; присвоєння ВМД реєстраційного номера згідно з порядковим номером у Журналі обліку ВМД, форму якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України вид 0 д. 06.97 №574 «Про затвердження Положення про Вантажну митну декларацію»;

поставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на товаротранспортних та інших товаросупровідних документах;

присвоєння реєстрові документів номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД.

За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, яка здійснила контроль на цій стадії, проставляє у відповідних графах аркуша контролю час початку і закінчення виконання контрольних функцій, своє прізвище, ініціали, підпис і відбиток штампа ПМК, що свідчить о закінченні контролю на цій стадії.

Після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

Стадія 2. Контроль за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії.

Посадкова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носій, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій і який розміщено в одному будинку з ПМО, здійснює такий контроль і несе відповідальність за його проведення.

При цьому посадова особа здійснює перевірку:

наявності фактів застосування до суб'єкта ЗЕД та іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а також інформації про порушення суб'єктом ЗЕД митних правил;

правильності застосування валютного курсу;

наявності вірусів на магнітному носії;

відповідності відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, унесеним до відповідних граф ВМД на паперовому носії;

відповідності даних про банківські реквізити суб'єкта ЗЕД (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;

за допомогою програмного забезпечення - правильності заповнення декларантом ВМД відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09. 07. 97 №307, і до класифікаторів, а також інших нормативно-правових актів Держмитслужби України.

За відсутності зауважень посадова особа здійснює:

Проставлення в лівому верхньому куті всіх аркушів ВМД відбитка номерного штампа «Перевірено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис «Перевірено», місце для підпису й дати), заповнення його, занесення до електронної копії ВМД ї реєстраційного номера та вносить електронну копію ВМД до бази даних митного органу;

Проставлення в графі 5 Аркуша контролю своїх прізвища, підпису та відбитка штампа «Перевірено» і заповнює його, що свідчить про завершення контролю за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії.

Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій контролю за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії, повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.

Етап 2 Контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення.

Посадова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій, перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф 31, 32, 33, 41 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такої перевірки.

При цьому посадова особа здійснює:

у випадках, установлених Держмитслужбою України чи митним органом, перевірку правильності класифікації та кодування товарів та інших предметів;

перевірку правильності класифікації та кодування товарів та інших предметів у разі виникнення спірних або складних питань при проведенні логічного контролю, митного огляду чи при завершенні митного оформлення. Така перевірка здійснюється в першочерговому порядку;

ініціювання проведення митного огляду зокрема, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та або достовірність відомостей, що перевіряються, чи перевірка відповідності товарів та інших предметів критеріям ризику потребує проведення митного огляду. У такому разі в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю «Аркуша контролю вчиняється відповідний запис. У разі потреби присутності при проведенні митного огляду посадової особи, що здійснює контроль, у графі 3 зазначеного розділу Аркуша контролю вчиняється запис «Так», в іншому разі - «Ні». У разі потреби відбору проб і зразків товарів та інших предметів учиняється відповідний запис у графі 2 цього самого розділу. У цьому разі рішення про правильність класифікації та кодування товарів та інших предметів приймається після здійснення митного огляду;

підготовку запиту в разі потреби проведення обов'язкових досліджень або в разі неможливості на підставі поданих декларантом документів самостійно прийняти рішення про правильність класифікації та кодування товарів та інших предметів, а саме:

- для визначення хімічного складу товару та інших предметів, їх властивостей, що мають вирішальне значення при встановленні коду товару, - до митної лабораторії;

- для остаточних класифікації та кодування товарів та інших предметів - до відповідного спеціалізованого підрозділу, якщо контроль здійснює посадова особа ПМО;

- відповідного підрозділу митного органу вищого рівня, якщо контроль здійснює посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення.

Про підготовку запиту посадова особа інформує начальника ПМО й учиняє відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю.

За підсумками контролю та за відсутності зауважень посадова особа проставляє в графі 5 Аркуша контролю своє прізвище й відбиток номерного штампа «Правильність класифікації перевірено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис «Правильність класифікації перевірено», місце для підпису й дати) і заповнює його, що свідчить про завершення контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення.

Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.

Етап 3. «Контроль за правильністю визначення митної вартості».

Посадова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за правильністю визначення митної вартості, або посадова особа спеціалізованого підрозділу на який покладено виконання цих функцій, перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф 12, 20, 22, 24, 42, 44, 45, 46 ВМД, даним, що містяться в документах поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такої перевірки.

При цьому посадова особа здійснює:

перевірку правильності визначення митної вартості;

ініціювання проведення митного огляду, зокрема, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та або достовірність відомостей, що перевіряються, чи перевірка правильності визначення митної вартості потребує проведення митного огляду. У такому разі в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю вчиняється відповідний запис. У разі потреби присутності при проведенні митного огляду посадової особи, що здійснює контроль. У графі 3 зазначеного розділу Аркуша контролю вчиняється запис «Так», в іншому разі - «Ні». Уразі потреби відбору зразків учиняється відповідний запис у графі 2 цього самого розділу. У цьому разі рішення про правильність визначення митної вартості товарів та інших предметів приймається після митного огляду;

- підготовку запиту в разі потреби проведення обов'язкових досліджень або в разі неможливості на підставі поданих декларантом документів самостійно прийняти рішення про правильність визначення митної вартості товарів та інших предметів до:

- відповідного підрозділу митного органу вищого рівня, якщо контроль здійснює посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за правильністю визначення митної вартості.

Про підготовку запиту посадова особа інформує начальника ПМО й учиняє відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю.

За відсутності зауважень посадова особа проставляє в графі 5 Аркуша контролю своє прізвище та відбиток номерного штампа «Митну вартість перевірено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу напис «Митну вартість перевірено», місце для підпису й дати) і заповнює його, що свідчить про завершення контролю за правильністю визначення митної вартості.