Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Вибір оптимальних каналів розподілу при збуті продукції»

Вступ

У зв'язку із становленням ринкових відносин в Україні з'явилося і стало активно розвиватися новий науково-практичний напрямок - логістика.

Зарубіжний досвід показує, що логістиці належить стратегічно важлива роль в сучасному бізнесі. Всі більше фахівців, що досягли успіху в цій області, просуваєся на вищі посади в керівництві компаній. З точки зору бізнеса під логістикою розуміють ефективне управління матеріальних і супутніми (інформаційними, фінансовими, сервісними) потоками для досягнення корпоративних цілей з оптимальними витратами всіх ресурсів. В даний час в передових фірмах традиційні функціональні області логістики (транспортування, управління запасами, закупівлями і замовленнями, складування, вантажопереробка, упаковка) інтегрувалися на базі загальної інформаційно-комп'ютерної платформи, утворивши стратегічну інноваційну систему. Впровадження методів логистіческого менеджменту в практику бізнесу дозволяє фірмам значно скоротити всі види запасів продукції у виробництві, постачанні і збуті, прискорити оборотність оборотного капіталу, знизити собівартість виробництва і витрати в дистрибьюції, забезпечити найбільш повне задоволення споживачів в якості товарів і сервісу.

У більшості зарубіжних країн створені та ефективно функціонують логістичні асоціації, організації та спільноти. Виходить велика кількість періодичних видань з різних аспектів логістики. Так, у США існує близько двадцяти подібних видань. Активно розвиваються міждержавні і транснаціональні макрологістіческіх системи, покликані полегшити пересування через кордони інформації, товарів, капіталу і людей. Періодично проводяться всесвітні і європейські конгреси з логістики.Вітчизняна економіка переживає зараз непростий період, коли необхідний пошук шляхів виходу з тривалої кризи.

Розроблено і впроваджується ряд державних і регіональних програм і проектів, елементами яких є логістичні системи Логістика є відносно молодою і бурхливо розвивається наукою та сферою бізнесу. Багато питань, які стосуються її понятійному апарату і термінології, у міру розвитку ринкових відносин постійно уточнюються і змінюються, наповнюючи новим змістом. Найбільш інтенсивний розвиток за кордоном логістика отримала за два останні десятиліття. Саме тоді виникли сучасні логістичні концепції і технології, такі як «Integrated Supply Chain Management» (Інтегроване управління логістичної ланцюгом), «Lean Production» («Стройне» виробництво), «Time-based Logistics» (Логістика ведучого часу), «E-Logistics» (Електронна логістика) і інш. [1].

За останні три роки відбувся певний прорив у вітчизняних публікаціях з логістики - вийшло кілька десятків книг і монографій, підготовлених в основному викладачами різних вітчизняних вузів.

Все це вказує на актуальність обраної теми курсової роботи.

Об'єктом дослідження обрана фірма «VILONNA», одна з провідних виробників жіночого одягу.

1. Основні поняття логістики як науки

1.1 Сутність і функції логістики

Логістика походить від грецького слова «logistike», що означає «мистецтво обчислювати, міркувати». Історія виникнення і розвитку практичної логістики сягає далеко в минуле.

Відомо, що ще в період Римської імперії існували служителі, які носили титул «логісти» або «логістики», вони займалися розподілом продуктів живлення. Але на думку ряду західних учених, логістика виросла в науку завдяки військовій справі. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця початку XIX ст. Джоміні, який дав таке визначення логістики: «практичне мистецтво маневру військами».Він стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але й широке коло питань, таких, як планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг і т.д.

Але як військова наука логістика сформувалася лише до середини XIX століття. Логістика стала активно застосовуватися в період другої світової війни.Чітке взаємодія військової промисловості, тилових і фронтових постачальницьких баз і транспорту дозволило своєчасно й систематично забезпечувати американську армію поставками озброєння, паливно-мастильних матеріалів і продовольства в потрібних кількостях. Саме тому в багатьох західних країнах логістику поставили на службу ефективності управління матеріальними потоками в економіці. Як і інші методи прикладної математики, логістика поступово стала переходити з військової області до сфери господарської практики. Спочатку вона оформилася як новий вид теорії про реалізацію управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва. У підприємницькій діяльності, економічній та науковій літературі закордонні фахівці виділяють два принципових напрями у визначенні логістики. Одне з них пов'язано з функціональним підходом до товародвижению, т.е.управлінням всіма фізичними операціями, які необхідно виконувати при доставці товарів від виробника до споживача.Інший напрямок характеризується більш широким підходом: крім управління товарно-руховими операціями, вона включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу руху товарів.

Логістика, з одного боку, - це планування, управління і контроль що надходить на підприємство, оброблюваного то й покидає це підприємство потоку матеріальної продукції і відповідного йому інформаційного потоку.

Логістика визначається як певна система, вироблена для кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискоренням руху матеріальних ресурсів і товарів усередині та поза підприємством, починаючи від закупівель сировини і матеріалів, проходження їх через виробництво і закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи зв'язує ці задачі інформаційну систему.

У сучасних умовах західні фахівці виділяють кілька видів логістики: логістику, пов'язану із забезпеченням виробництва матеріалами (закупівельна логістика); виробничу логістику; збутову (маркетингову, або розподільну, логістику).Виділяють також і транспортну логістику, яка, по суті, є складовою частиною кожного з трьох видів логістики. Невід'ємною частиною всіх видів логістики є також обов'язкове наявність логістичного інформаційного потоку, що включає в себе збір даних про товарному потоці, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. У логістичному ланцюзі (мал. 1.1) виділяють такі головні ланки: поставка матеріалів, сировини і напівфабрикатів; зберігання продукції і сировини; виробництво товарів; розподіл, включаючи відправку товарів зі складу готової продукції; споживання готової продукції [1].



Рис. 1.1. Логістичний ланцюг

логістика канал розподіл ланцюг

Одна з основних завдань логістики полягає також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю матеріальних та інформаційних потоків, які забезпечують високу якість постачання продукції.З цим завданням найтіснішим чином пов'язане вирішення таких проблем, як: відповідність один одному матеріальних та інформаційних потоків; контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління операціями руху товарів; встановлення норм стандартизації напівфабрикатів і упаковки; визначення обсягу виробництва, транспортування і складування; розбіжність між наміченими цілями та можливостями закупівлі і виробництва.

Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють два виду її функцій: оперативні і координаційні. Оперативний характер функцій пов'язані з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва та розподілу і, по суті, мало чим відрізняється від функцій традиційного матеріально-технічного забезпечення. До функцій у сфері постачання належить управління рухом сировини і матеріалів, окремих частин або запасів готової продукції від постачальника або пункту їх придбання до виробничих підприємств, складах чи торговим сховищ.

До функцій логістичній координації відносяться: виявлення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних фаз і частин виробництва; аналіз ринків, на яких діє підприємство, і прогнозування поведінки інших джерел цих ринків; обробка даних, що стосуються замовлень і потреб клієнтури.

1.2 Проблеми розвитку логістики

Інтерес до проблем розвитку логістики в промислово розвинених країнах історично був пов'язаний насамперед із причинами економічного характеру. В умовах, коли зростання обсягів виробництва і розширення внутрішньонаціональних і світогосподарських зв'язків призвели до збільшення витрат сфери обігу, увагу підприємців сконцентрувалося на пошуку нових форм оптимізації ринкової роботи і скорочення витрат у цій сфері.

Розвиток логістики крім прагнення фірм до скорочення часових та грошових витрат, пов'язаних з рухом товарів, визначили такі два фактори:

* ускладнення системи ринкових відносин і підвищення вимог до якісних характеристик процесу розподілу;

* створення гнучких виробничих систем.

Значний вплив на розвиток логістики зробив перехід від ринку продавця до ринку покупців, що супроводжувався істотними змінами в стратегії виробництва і системах товароруху. Пристосування до інтересів клієнтури в умовах гострої конкуренції зажадало від фірм-виробників продукції адекватної реакції на ці умови, і результатом стало підвищення якості обслуговування, і перш за все скорочення часу виконання замовлень і безумовне дотримання узгодженого графіку поставок. Тим самим фактор часу поряд з ціною і якістю продукції став визначати успіх функціонування підприємства на сучасному ринку.

Далі необхідно вказати на ускладнення проблем реалізації при одночасному зростанні вимог до якості процесу розподілу. Це викликало у фірм-продуцентів аналогічну реакцію щодо своїх постачальників сировини і матеріалів.З'явилася можливість для великих підприємств перебудовувати свою роботу з масового виробництва на дрібносерійне з мінімальними витратами, малі ж фірми знайшли шанси підвищити свою гнучкість і конкурентоспроможність.У свою чергу, робота за принципом «малими партіями» спричинила відповідні зміни в системі забезпечення виробництва матеріальними ресурсами та збуту готової продукції.У багатьох випадках поставки великих обсягів сировини, напівфабрикатів і кінцевої продукції стали не тільки не економічні, а й просто не потрібні.У зв'язку з цим відпала необхідність мати великі складські ємності на підприємствах і виникла потреба в транспортуванні вантажів невеликими партіями, але в більш жорсткі терміни. При цьому зрослі витрати на перевезення значною мірою покривалися за рахунок скорочення складських витрат [2].

Одну з найбільш важливих ролей у створенні об'єктивних можливостей для розвитку логістики відіграв технічний прогрес у засобах зв'язку і інформатики. Він дозволив на більш високому рівні проводити контроль всіх основних і допоміжних процесів руху товару. Застосування сучасних засобів інформаційного відстеження матеріальних потоків сприяють впровадженню «безпаперовій» технології. При такій системі на всіх ділянках маршруту в будь-який час можна отримати вичерпну інформацію про вантаж і на основі цього приймати управлінські рішення. За допомогою «комп'ютерної логістики» протягом всього ланцюга обслуговування здійснюється аналіз діяльності фірми і дається оцінка її положення в порівнянні з конкурентами. Визнання важливості всіх видів інформації, її внутрішніх і зовнішніх потоків, контролю за ними та їх використанням призвело в багатьох корпораціях до зміни форм діяльності підрозділів, відповідальних за функціонування інформаційних систем.

1.3 Рівні розвитку логістики

У реальній економіці системи логістики в рамках різних виробничих об'єднань з об'єктивних причин перебувають на різних стадіях, або рівнях розвитку. Існують окремі стадії, через які функції логістики неминуче повинні пройти, перш ніж вони досягнуть високого рівня розвитку.

Для першої стадії розвитку логістики характерний ряд таких моментів. Компанії працюють на основі виконання змінно-добових планових завдань, форма управління логістикою найменш досконала. Область дій логістичної системи зазвичай охоплює організацію зберігання готової продукції, що відправляється з підприємства, і її транспортування (мал. 1.2) [3].

Система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденні коливання попиту та збої в процесі розподілу продукції.

1-й рівень

2-й рівень

3-й рівень

4-й рівень

Рис. 1.2 Рівні розвитку логістики на фірмах

Для компаній, що мають системи логістики другого рівня розвитку, характерне управління потоком вироблених підприємствами товарів від останнього пункту виробничої лінії до кінцевого споживача. Контроль системи логістики розповсюджується на такі функції: обслуговування замовника, обробка замовлень, зберігання готової продукції на підприємстві, управління запасами готової продукції, перспективне планування роботи системи логістики.

Системи логістики третього рівня контролюють логістичні операції від закупівлі сировини до обслуговування кінцевого споживача продукції. До додаткових функцій таких систем є: доставка сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, добування або закупівля сировини, управління запасами сировини або незавершеного виробництва, проектування систем логістики.

Число компаній, що використовують логістичні системи четвертого рівня розвитку, поки ще трохи. Область дій логістичних функцій тут в основному аналогічна третій стадії розвитку, але з одним важливим винятком - такі компанії інтегрують процеси планування та контролю операцій логістики з операціями маркетинга, збуту, виробництва та фінансів.

1.4 Теорія розподільчої логістики

У логістиці під розподілом розуміється фізична, відчутне, речовий зміст цього процесу. Закономірності, пов'язані з розподілом прав власності, тут також беруться до уваги, проте не вони є основним предметом дослідження й оптимізації. Головним предметом вивчення в розподільній логістиці є раціоналізація процесу фізичного розподілу наявного запасу матеріалів. Як упакувати продукцію, за яким маршрутом направити, чи потрібна мережа складів, чи потрібні посередники - ось приблизні завдання, які вирішуються розподіли ¬ тельной логістикою.

Логістика вивчає і здійснює наскрізне управління матеріальними потоками, тому вирішувати різні завдання розподільного характеру, тобто ділити що-небудь між ким-небудь, тут доводиться на всіх етапах:

* розподіляються замовлення між різними постачальниками при закупівлі товарів;

* розподіляються вантажі по місцях зберігання при надходженні на підприємство;

* розподіляються матеріальні запаси між різними ділянками виробництва;

* розподіляються матеріальні потоки в процесі продажу і т.д.

Для того щоб окреслити межі розподільчої логістики, необхідно розглянути схему процесу відтворення капіталу, який, як відомо, має три стадії (мал. 1.3) [4].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Процес відтворення капіталу і функціональні області логістики

Як видно з мал. 1.3, матеріальні потоки стають об'єктом розподільчої логістики на стадії розподілу і реалізації готової продукції.

Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційних збуту та продажу полягає в наступному:

· підпорядкування процесу управління матеріальними та інформаційними потоками цілям і завданням маркетингу;

· системна взаємозв'язок процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель (в плані управління матеріальними потоками);

· системна взаємозв'язок всіх функцій всередині самого розподілу

Визначення розподільної логістики формулюється наступним чином: розподільча логістика - це комплекс взаємопов'язаних функцій, що реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними оптовими покупцями, тобто в процесі гуртового продажу товарів.

Процес роздрібного продажу в логістиці, як правило, не розглядається. Ефективність цього процесу в основному залежить від чинників, що лежать за межами логістики, наприклад, від знання психології покупців, від уміння оформити торговельний зал, організувати рекламу і т. п.

На рівні підприємства логістика ставить і вирішує такі завдання:

1. планування процесу реалізації;

2. організація отримання та обробки замовлення;

3. вибір виду упаковки, прийняття рішення про комплектацію, а також організація виконання інших операцій, безпосередньо перед їх відвантаженням;

4.організація відвантаження продукції;

5. організація доставки та контроль за транспортуванням;

6. організація послереалізаціонного обслуговування.

На макрорівні до завдань розподільчої логістики відносять:

1. вибір схеми розподілу матеріального потоку

2.визначення оптимальної кількості розподільчих центрів (складів) на території, що обслуговується;

3. визначення оптимального місця розташування розподільчого центру (складу) на території, що обслуговується;

4.ряд інших завдань, пов'язаних з управлінням процесом проходження матеріального потоку по території району, області, країни, материка або всієї земної кулі [4].

Матеріальний потік виходить або з джерела сировини, або з виробництва, або з розподільного центру. поступає або на виробництво, або у розподільний центр, або кінцевого споживача (мал. 1.4.) [5].



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4. Варіанти надходження матеріального потоку в систему споживання

У всіх випадках матеріальний потік надходить у споживання, яке може бути виробничим чи невиробничим.

Споживання виробниче - це поточне використання суспільного продукту на виробничі потреби в якості засобів праці та предметів праці.

Споживання невиробниче - це поточне використання суспільного продукту на особисте споживання і споживання населення в установах та підприємствах невиробничої сфери.

На всіх етапах руху матеріального потоку в межах логістики відбувається його виробниче споживання. Лише на кінцевому етапі, завершальному логістичну ланцюг, матеріальний потік потрапляє у сферу невиробничого споживання.

2. Аналіз Діяльності фірми «VILONNA»

2.1 Історія розвитку фірми

VILONNA (так само називають Вілонна) - український виробник якісної жіночого одягу. Заснований бренд був у 1999 році в Києві. Зараз фірмові магазини з жіночим одягом VILONNA відкриваються по всій Україні.

Компанія VILONNA була заснована в 1999 році в Києві (Україна).У тому ж році була випущена і перша колекція одягу під цією торговою маркою. Усі моделі розробляються дизайнерами компанії в місті Києві, тому можна сказати що VILONNA це суто українська торговельна марка жіночого одягу. Крім цього в Києві знаходиться і фабрика з виробництва одягу.

Велика частина продукції компанії, випускається з італійських якісних тканин на обладнанні таких брендів як Textima, Siruba, Yamato, Juki, Reece. Бренд не прагне по швидше випускати нові колекції і не працює в стилі фаст-фешн, як Oggi, Motivi, Mexx і багато інших, переважно закордонні марки. А тому, VILONNA випускає тільки три колекції одягу на рік, але при цьому асортиментний ряд поповнюється протягом кожного сезону.

VILONNA це одягу для молодих жінок, які стежать за модою і хочуть виглядати вишукано, гармонійно, спокійно. В одязі VILONNA ви не знайдете супер сексуальності, це все ж строга і романтична спокійна одяг. Серед моделей VILONNA широко представлені брючні костюми, костюми-двійки, сукні та сарафани, блузи і топи.

Зараз компанія активно шукає нових партнерів у сфері збуту продукції, а так само виробництва.

У 2010 році, восени вийшла перша колекція одягу під торговою маркою VILONNA. Компанія VILONNA вирішила вивести на ринок більш масову марку одягу, тому що торговельна марка VILONNA більш унікальна, а VILONNA розрахована на широке коло споживачів. VILONNA володіє більш низькою ціною і в неї входять базові моделі ТМ VILONNA, які мають найвищий рейтинг продажів.

До 2010 року, у компанії є багато фірмових магазинів, а крім того її продукція продається в різних мультибрендових магазинах по всій Україні. Точні адреси магазинів можна подивитися на офіційному сайті компанії VILONNA.

Модна колекція VILONNA - для тих, хто хоче бути оригінальним, не відмовляючись від елегантності. Це якість VILONNA плюс сміливі колірні поєднання і незвичайні конструктивні елементи. Це плід творчості дизайнерів-модельєрів компанії.У той же час це і останні тенденції в світі моди білизняний в області дизайну, матеріалів і фурнітури.

Одяг модної колекції представлено у більш широкій колірній гамі: тут використовуються набивання, вишивки, сучасна обробка. При пошитті колекції застосовуються більш дорогі матеріали і більш складні конструкції. Моделі виробляються обмеженими партіями.

У колекції представлені романтичні напівпрозорі «квіткові» моделі, моделі чіткого «графічного» дизайну, а також моделі з східної тематикою. Окрему увагу в новій колекції, як завжди, приділяється моделям для дам пишних форм.

Святкові колекції VILONNA шиє до Різдва, весняних свят (Дня святого Валентина і 8 березня). Ці колекції - подарунок жінкам до свят, а також гарна ідея для подарунка. У святкових колекціях активно використовуються яскраві колірні рішення, вишукані вишивки, декоративні прикраси, покликані зробити цю білизну ошатним.

8 Березня - особливе свято - свято жіночності, краси, весни. А особливе свято требут особливих подарунків. До 8 березня компанія VILONNA приготувала всім своїм покупцям святкові серії «Рожеві сни», «Віра», «Віола», «Беатрисс». Колірна гамма, набивка з малюнками хмар, неба, квітів створюють весняне романтичний настрій. Хвилююча прозорість і легкість в колекції 8 БЕРЕЗНЯ досягається за рахунок незвичайно красивих сітчастих полотен, вишуканих мережив і полегшених конструкцій моделей.

Колекція з'явилася у продажу в кінці лютого 2009 року.

Лінія безшовного білизни VILONNA пропонує зручне, виключно функціональна білизна нового покоління.

До складу безшовного білизни входять спеціальні волокна, завдяки чому безшовні вироби VILONNA не вбирають вологу, як бавовна, а пропускають її через себе, і волога швидко випаровується; вироби не мнуться і добре тримають форму.

В силу своїх гігроскопічних властивостей безшовне білизна ідеально підходить для занять спортом. Крім того, ефект «другої шкіри» та відсутність швів дозволяє носити цю білизну під облягаючий одяг.

Усі моделі купальників під маркою VILONNA виконуються з високоякісних полотен провідних італійських виробників. Використовувані матеріали проходять випробування на стійкість забарвлення до дії світла, прання, поту, морської води і хлору. Обов'язково проводиться перевірка на статику, токсикологію і на відповідність гігієнічним вимогам.

Колекція купальників від VILONNA представлена у двох лініях:

Для жінок великої розмірно-полнотной групи передбачена серія моделей «Грація».Використання сучасних технологій дозволяє цілеспрямовано коректувати фігуру в області живота і грудей.

«Мода для всіх» - це сегмент класики і моди в групі середніх цін. Дана лінія відображає тенденції пляжної моди [14]/

2.2 Організаціонная характеристика фірми

логістика канал розподіл ланцюг

Внутрішнє середовище - це та частина загального середовища, яка знаходиться в її межах. Вона надає постійне і найбезпосередніший вплив на функціонування організації. Внутрішнє середовище має декілька зрізів, стан яких в сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими володіє організація. Розглянемо найбільш важливі для даної організації зрізи.

Кадровий зріз охоплює такі процеси, як:

* взаємодія менеджерів і робітників;

* наймання, навчання і просування кадрів;

* оцінка результатів праці і стимулювання;

* створення і підтримку відносин між працівниками і т. п.

Маркетинговий зріз внутрішнього середовища організації охоплює такі сторони, які пов'язані з реалізацією продукції:

* стратегія ціноутворення;

* стратегія просування продукту на ринку;

* вибір ринків збуту і систем розподілу.

Маркетингові дослідження ринку, що проводяться працівниками фірми, забезпечують організація необхідною інформацією, яка дозволяє їй орієнтувати свою діяльність на запити покупців.

Фінансовий зріз включає в себе процеси, пов'язані із забезпеченням ефективного використання і руху грошових коштів в організації:

* підтримання належного рівня ліквідності та забезпечення прибутковості;

* створення інвестиційних можливостей і т. п.

Облік руху працівників підприємства ведеться кадровими службами за кількістю вибулих і прийнятих працівників і називається оборотом персоналу. Розрізняють необхідний (враховує вибуття працівників з об'єктивних причин - призов до армії, скорочення штатів та ін) І зайвий оборот персоналу (пов'язаний з урахуванням людей, які звільнилися з суб'єктивних причин, і характеризує плинність кадрів).

Вважається, що нормальний рівень плинності кадрів - до 10% на рік.

За даними кадрової служби зайвий оборот у 2008 році склав 201 чоловік.

КТ=201/1707*100= 11,78%

Тобто плинність кадрів вище норми.

Великий інтерес представляє собою аналіз кадрового складу підприємства.

Загальна характеристика персоналу, вікова та освітня представлена в таблицях 2.1, 2.2, 2.3.

Таблиця 2.1. Загальна характеристика персоналу 2009 року

Найменування	Од.вим.	2008	2009	Динаміка, %
Середньооблікова чисельність, в тому числі:	чол.	1663	1707	103
Торговий персонал		80	88	110
Робочі	чол.	1125	1154	103
Службовці та фахівці	чол.	458	465	102
У тому числі АУП	чол.	185	188	102
Плинність кадрів	%	11,9	11,8

Найбільший приріст чисельності склали робочі, тому що в 2009 році відбулося розширення виробництва і збільшення обсягу реалізації в регіони. У меншій мірі збільшилося число АУП.

Таблиця 2.2. Вікова характеристика персоналу 2009 року

Вік (років)	Питома вага(%)
18-25	35
25-35	41
35-45	20
45-60	4
РАЗОМ	100

У структурі чисельності домінує вікова група до 35 років, що вказує на наявність потенціалу колективу компанії.

Таблиця 2.3. Образовательная характеристика персонала АУП в 2009 році

Освіта	Кількість	Питома вага(%)
Середня	-	0
Н/вища	30	16
Вища	158	84
Разом	188	100

Освітній рівень управлінського персоналу високий. Саме це дозволяє компанії утримувати лідерство на ринку.

З метою оцінки трудового потенціалу підприємства необхідно визначити наступні показники.

1. Коефіцієнт зайнятості персоналу в апараті управління Кз, що характеризує частку працівників апарату управління Чау в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу Чппр, розраховується за формулою:

(2.2)

Кз =

Норматив - 0,04 - 0,07.

К_з =188/1707=0,11

Норматив перевищений.

2. Показник рівня кваліфікації працівників ПКР розраховується за формулою:

(2.3)

Пкр =

Ч_ау - чисельність працівників апарату управління з необхідним базовою освітою. Норма П_кр = 1.

П_кр=158/188=0,84

Показник рівня кваліфікації працівників трохи нижче нормативу.

Рівень професіоналізму в компанії високий. У зв'язку з цим складно знайти на вітчизняному ринку готових фахівців, які могли б закрити існуючі потреби в управлінських кадрах. Саме тому компанія робить ставку на активну роботу з власними кадрами. Це не означає відмову від пошуку професіоналів, але пріоритет віддається підбору потенційно сильних людей, які хочуть працювати, готові вчитися і ставлять перед собою в житті дуже амбітні цілі. На сьогоднішній день значна частка директорів магазинів - це співробітники, які починали свою кар'єру в компанії з рівня продавців [6].

Пріоритет віддається потенційно сильним людям. Якщо з'являється можливість вибору з двох кандидатів, один з яких займав високий пост в роздрібній сфері, а інший не працював на роздрібному ринку, але його потенціал несоразмерімо вище з точки зору бізнес-мислення, бачення перспектив, навичок постановки задач та прийняття рішень, то перевагу, безсумнівно, віддається другому кандидатові. Компанії потрібні дуже сильні люди, відповідні зростаючому масштабу завдань, які готові надовго пов'язати себе з компанією. З такими людьми в компанії працюють, навіть якщо якихось навичок їм не вистачає. Компанія має в своєму розпорядженні безліччю ноу-хау і здатна швидко навчити співробітника, який їй потенційно цікавий.

У компанії існує декілька систем навчання, які можуть бути розділені на дві ключові групи. По-перше, це системи, пов'язані з навчанням потокових співробітників (продавців, координаторів, адміністраторів і т.д.). І друга група розрахована на непотоковий співробітників, наприклад, директорів філій, в навчанні яких дуже важливий індивідуальний підхід. Дві ці групи припускають різні логіки і технології роботи.

Існують програми навчання з інформаційних технологій, за різними групами товарів, за технологіями і навичкам активних продажів. Діють спеціальні програми для ключових співробітників, які передбачають поєднання лекційних курсів, практичних занять та стажування на управлінських позиціях.

Компанія приділяє велику увагу нематеріальним аспектам мотивації наших співробітників.

Погодинна і відрядна оплата праці на підприємстві не застосовується. Інженерно-технічним працівникам встановлені оклади.

Юридичним обгрунтуванням для встановлення ставок і окладів є затверджене керівником підприємства штатний розклад.

Штатним розкладом передбачена вилка посадових окладів та ставок.

Працівники підприємства про це знають і вони знають також, що встановлений оклад або ставка повністю залежать від якості їх праці та кваліфікації. Бажання наблизити розмір свого окладу до максимального стимулює їх працювати якісніше і підвищувати свою кваліфікацію.

Рішення про виплату премії і її розмірі приймається на підставі оцінки результатів роботи співробітника за минулий період. Така оцінка проводиться керівником і підтверджується відділом людських ресурсів. У фірмі «VILONNA» використовує єдиний метод, за допомогою якого оцінюються всі співробітники, що мають право на індивідуальну премію.

Методика фінансового аналізу включає три взаємопов'язаних блоки: аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз фінансового стану підприємства; аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основними функціями фінансового аналізу є:

* об'єктивна оцінка фінансового стану об'єкта аналізу;

* виявлення факторів і причин досягнутого стану;

* підготовка та обгрунтування прийнятих управлінських рішень в галузі фінансів;

* виявлення та мобілізація резервів поліпшення фінансового стану та підвищення ефективності всієї господарської діяльності [7].

Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому аналітика і керуючого (менеджера) може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його проекція на найближчу або більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Вихідною базою фінансового аналізу є дані бухгалтерського обліку і звітності, аналітичний перегляд яких повинен відновити всі аспекти господарської діяльності і здійснених операцій в їхньому природному стані, тобто у формі руху капіталів [8].

Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів - це дедуктивний метод, тобто від загального до приватного. Але він повинен застосовуватися багаторазово. У ході такого аналізу як би відтворюється історична і логічна послідовність господарських фактів і подій, спрямованість і сила впливу їх на результати діяльності.

Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Можна виділити серед них шість основних методів:

* горизонтальний аналіз;

* вертикальний аналіз;

* трендовий аналіз;

* метод фінансових коефіцієнтів;

* порівняльний аналіз;

* факторний аналіз [9].

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників.

Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показателхмі конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Спочатку проведемо вертикальний та горизонтальний аналіз балансу (табл. 2.4, 2.5, 2.6, 2.7) [9].

Таблиця 2.4.

Горизонтальний аналіз активу балансу 2009 р.

АКТИВ	Код строки	На початок звітьоного року	На кінець звітнього періоду	Відхилення	Динаміка
I. Необоротні активи Нематеріальні активи (04, 05)	110	985	1003	18	101,8
Основні засоби (01, 02, 03)	120	653507	669700	16193	102,48
Довгострокові фінансові вкладення (06, 82)	140	358620	361523	2903	100,8
РАЗОМ по розділу I	190	1013112	1032226	19114	101,89
II. ОБОРОТНІ АКТИВИ Запаси	210	474240	511680	37440	107,89
Податок на додану вартість по придбаних цінностей (19)	220	56852	61230	4378	107,70
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)	240	121786	123845	2059	101,69
Грошові кошти	260	940	985	45	104,79
Інші оборотні активи	270	89	75	-14	84,3
РАЗОМ по розділу II	290	653907	697815	43908	106,71
БАЛАНС (сума рядків 190 + 290)	300	1667019	1730041	63022	103,78

Аналізуючи табл. 4, можна зробити висновок, що необоротні активи підприємства виросли на 1,9%, що говорить про зміцнення матеріальної бази. Більш швидкими темпами зросли запаси - 7,89%. Це відбулося за рахунок збільшення обсягу продажів.

Таблиця 2.5.

Горизонтальний аналіз пасиву балансу 2009 р.

ПАСИВ	Код строки	На початок звітьоного року	На кінець звітнього періоду	Відхилення	Динаміка
III. КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ Статутний капітал (85)	410	1100000	1100000	0	100,00
Додатковий капітал (87)	420	365800	390521	24721	106,76
Резервный капітал (86)	430	693	760	67	109,66
Фонд соціальної сферы (88)	440	120	129	9	107,5
РАЗОМ по розділу III	490	1466613	1491410	24797	101,69
V. КОРОТКОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ Позики і кредити (90, 94)	610	35862	45200	9338	126,0
кредиторська заборгованість	620	163423	190576	27153	116,62
Резерви майбутніх витрат (89)	650	1121	2827	1706	252,18555
РАЗОМ по розділу V	690	200406	238631	38225	119,07
БАЛАНС (сума рядків 490 + 590 + 690)	700	1667019	1730041	63022	103,78

Горизонтальний аналіз пасивів виявив суттєве зростання короткострокової заборгованості - 26,8%. Це означає, що підприємство працює з постачальниками з відстрочкою платежу, що і дозволило йому збільшити обсяг реалізації без витрат власних коштів

Позитивним фактом є збільшення власного капіталу на 1,69% за рахунок збільшення резервного капіталу на 9,7% і додаткового на 6,7%.

Таблиця 2.6.

Вертикальний аналіз активу балансу

АКТИВ	Код строки	На початок звітнього року	На кінець звітнього року	Доля в валюті балансу, %	Відхилення
				На початок звітнього року	На кінець звітнього року
I. Необоротні активи Нематеріальні активи (04, 05)	110	985	1003	0,1	0,1	0,0
Основні засоби (01, 02, 03)	120	653507	669700	39,2	38,7	-0,5
Довгострокові фінансові вкладення (06, 82)	140	358620	361523	21,5	20,9	-0,6
РАЗОМ по розділу I	190	1013112	1032226	60,8	59,7	-1,1
II. ОБОРОТНІ АКТИВИ Запаси	210	474240	511680	28,4	29,6	1,1
Податок на додану вартість по придбаних цінностей (19)	220	56852	61230	3,4	3,5	0,1
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)	240	121786	123845	7,3	7,2	-0,1
Грошові кошти	260	940	985	0,1	0,1	0,0
РАЗОМ по розділу II	290	653907	697815	39,2	40,3	1,1
БАЛАНС (сума рядків 190 + 290)	300	1667019	1730041	100,0	100,0	0,0

Вертикальний аналіз активу балансу (табл. 2.6) показав незначні зміни часток статей балансу у валюті балансу, за винятком запасів.

Вертикальний аналіз пасиву балансу не виявив істотних змін у структурі. Найбільше зміна відбулася (-1,8%) з власними коштами та кредиторською заборгованістю (1,8%)

Основні фінансово-економічні показники підприємства за звітний період наведені в табл. 8.

Аналіз фінансово-економічних показників підприємства показав, що виручка від реалізації зросла на 8%, при цьому собівартість зросла на 7%, що зменшило витрати на один карбованець реалізованої продукції на 1,2% і збільшило рентабельність на один пункт. Середньорічна заробітна плата збільшилася на 3% при зростанні продуктивності праці на 5%, що є хорошим показником.

Таблиця 2.8. Основні фінансово-економічні показники підприємства

№	Показники	Од. вим.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення
п/п						Абс.знач.	%
1.	Уставний фонд	Грн.	1100000	1100000	1100000	0	100
2.	Виручка від реалізації продукції	Грн.	3475343	3658256	3959521	301265	108
3.	Середньооблікова чисельність персоналу	чол.	1610	1663	1707	44	103
4.	Продуктивність праці	Грн./чол	2160	2200	2320	120	105
5.	Річний фонд заробітної плати	Грн.	86618	90300,9	95421,3	5120,4	106
6.	Середньорічна заробітна плата одного працівника	Грн.	53,8	54,3	55,9	1,6	103
7.	Собівартість продукції, послуг	Грн.	2836350	2985632	3205363	219731	107
8.	Витрати на одну грн. реалізації	коп.	0,82	0,82	0,81	-0,01	09878
9.	Балансова прибуток	Грн.	638993	672624	754158	81534	112
10.	Рентабельність продажів	%	0,23	0,23	0,24	0,01	104
11.	Рентабельность продаж	Грн.	610832	633620	663500	29880	105
12.	Фондовіддача	Грн./ Грн.	5,69	5,77	5,97	0,2	103,5
13.	Фондоозброєність праці	Грн../чол.	379,4	288,01	285,99	-2,02	99,3
14.	Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу	%	87,5	88	86,2	-1,8

Аналіз таблиці 2.8 показує, що балансовий прибуток зросла на 12%, і її темп росту вище, ніж темп зростання виручки (8%).

Показник фондовіддачі збільшився на 20 коп.

Середньорічна заробітна плата зросла на 3%, при зростанні продуктивності праці на 5%, що є хорошим показником.

Зростання собівартості реалізованої продукції (7%) менше ніж зростання виручки від реалізації, що спричинило зниження витрат на один карбованець реалізованої продукції на одну копійку і зростання рентабельності продажів на 4%.

У цілому динаміка фінансово-економічних показників позитивна, підприємство розвивається динамічно.

Оцінка фінансової стійкості

Фінансова стійкість підприємства залежить від того, наскільки оптимально поєднуються окремі види активів балансів і, зокрема, основний і оборотний капітал, а відповідно постійні та змінні витрати підприємства.

Тому спочатку необхідно проаналізувати структуру джерел підприємства і оцінити ступінь фінансової стійкості і фінансового ризику.

1. Абсолютна стійкість фінансового стану зустрічається рідко. Вона задається системою умов: надлишок (+) власних оборотних коштів або рівність величин власних обігових коштів і запасів;

2. Нормальна стійкість фінансового стану, що гарантує його платоспроможність: недолік (-) власних оборотних коштів, надлишок (+) довгострокових джерел формування запасів;

3. Нестійкий фінансовий стан характеризується порушеннями платоспроможності, при якому, тим не менш, зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення власного капіталу, а також за рахунок додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових коштів;

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства: недолік (-) власних оборотних коштів; недолік (-) довгострокових джерел формування запасів [10].

Таблиця 2.9. Фінансові коефіціенти

	Початок року	Кінець року	Різниця
Ступінь платоспроможності за поточними зобов'язаннями	0,657	0,723	0,066
Коефіцієнт покриття поточних зобов'язань оборотними активами	3,294	2,937	-0,357
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,616	0,530	-0,087
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,005	0,004	-0,001
Рентабельність оборотних активів	0,181	0,190	0,009
Рентабельність продажів	0,126	0,129	0,003
Коефіцієнт оборотних коштів у розрахунках	0,474	0,453	-0,022
Коефіцієнт автономії	0,880	0,862	-0,018
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	2,145	2,115	-0,030
Забезпеченість зобов'язань всіма активами	8,318	7,250	-1,068

2.4 Аналіз каналів розподілу

За весь період свого існування фірма «VILONNA» пробувала різні методи розподілу своєї продукції.

За часів планового розподілу керівництво фірми не замислювалося про способи та методи просування свого товару на ринок, їй визначалися обсяги виробництва, постачальники та обсяги поставок.

При переході до ринкових відносин у фірми виникли проблеми з організацією розподілу своєї продукції.

Першим етапом створення своєї системи розподілу була організація фірмового магазину в Києві і продаж оптовим покупцям зі складів фірми.

Надалі фірма «VILONNA» стала розвивати мережу фірмових магазинів в Україну, з'явилися магазини в Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Чернігові та інших містах. Поступово почали налагоджуватися зв'язки з великими оптовиками в Баку, Барнаулі, Брянську, Єревані, Москві.

В даний час товарами фірми «VILONNA» торгують роздрібні магазини Львова, Донецька, Севастополя, Полтави та ряду інших міст в Україну. У ці міста товар відправляється дрібними партіями безпосередньо на адресу магазину.

У 2001 році в місті Києві був організований розподільний центр фірми «VILONNA». Фінансування його організації вироблялося безпосередньо фірмою «VILONNA».

Центр має юридична особа і правову форму Закрите Акціонерне Товариство, 75 відсотків статутного капіталу якого належить фірмі «VILONNA». Розподільний центр в свою чергу має п'ятнадцять роздрібних магазинів, що торгують продукцією фірми. Крім того, з розподільчого центру відбувається постачання дрібних оптовиків Київської та прилеглих до неї областях.

Продукція фірми поставляється на розподільний центр великими партіями транспортом фірми. Сформована система розподілу представлена на мал. 2.1.

логістика канал розподіл ланцюг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

З малюнка видно, що єдиної політики розподілу у фірми немає. Найголовніший недолік існуючої системи - багатоланкової логістичного ланцюга, при якій втрачається можливість контролю за рівнем цін, що є основою успішного просування своїх товарів на ринок. Отже, фірмі «VILONNA» необхідно провести аналіз існуючої системи розподілу і провести її модернізацію.

3. Удосконалення логістичного ланцюга розподілу фірми "VILONNA"

Аудит системи каналів розподілу включає в себе три етапи:

1. оцінку стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів;

2. оцінку типу системи каналів розподілу;

3. оцінку безпосередніх учасників каналу.

У попередньому розділі нами був проведений аналіз існуючої розподільної системи, який показав її недосконалість.

чим довше канал, тим дорожче він обходиться споживачеві. Прибуток і витрати каналу збуту становлять до 50% ціни, яку сплачує при придбанні товару кінцевий споживач.

Довгі канали важкі в управлінні, щодо затратні, проте часто іншого вибору у виробника, який бажає вийти на масовий ринок, може не бути, особливо якщо метою є завоювання масового ринку не тільки в своєму регіоні, але і по всій країні. Таким чином, вибір каналів розподілу, визначення їх структури та умов взаємодії з ними - стратегічне рішення, що визначає довгострокову ефективність роботи компанії в цілому.

З таблиці видно, що на вибір самої стратегії розподілу впливатимуть два основні чинники: цільові сегменти, вибрані постачальником, і ключові характеристики продукту [12].

Таблиця 3.1.

Стратегія розподілу	Характеристика товару
Інтенсивний розподіл - компанія прагне до максимального збільшення кількості торгових точок.	Властиво для виробників недорогих товарів, товарів повсякденного попиту та товарів імпульсивних покупок.
Ексклюзивний розподіл - Розподіл обмежується до дуже невеликого числа посередників з правами ексклюзиву на певну територію.	Характерно для товарів класу преміум, надскладної техніки і предметів розкоші. Жорсткий контроль над посередниками з боку виробника. Високий рівень сервісу. Орієнтація на створення і збереження бездоганного іміджу торгової марки
Селективний розподіл - досягнення достатнього охоплення і в той же час його обмеження, що дозволяє працювати тільки з кваліфікованими дилерами.	Характерно для продажів В2В і товарів підвищеної цінності. Компанія-виробник працює з обмеженою кількістю посередників на стандартних взаємовигідних умовах.

Наступний важливий фактор, який необхідно приймати до уваги при розробці концепції управління каналами збуту, - це можливі типи каналів.

Існує три типи ВМС: корпоративні, керовані і контрактні. Підставою для класифікації тут слугує ступінь влади керуючого учасника. У корпоративної ВМС всі або більшість учасників каналу належать одному власнику. Така організація збутової системи дозволяє домогтися максимальної влади над каналом і відповідно найбільшою узгодженості в діях учасників каналу. Однак це дуже дороге задоволення. Останнім часом такі системи стали рідкістю, і не тільки через свою дорожнечу. Тому в даний час найбільш поширені керовані ВМС, члени яких мають фінансової та юридичної незалежністю, але діють під контролем самого активного члена каналу [13].

Таблиця 3.2.

Тип каналу	Особливості	Эффективність посередників
Прямий маркетинг - продаж продукції без залучення посередників
Продажі без залучення торгового персоналу - телемаркетинг, замовлення за каталогами, поштові замовлення, інтернет-продажу, TV-shop	Характерно для товарів широкого споживання.	Посередники відсутні. Персоналу, який безпосередньо займається продажами товару немає. Доставка здійснюється поштою або за допомогою кур'єрських служб.
Торговий персонал - продажу здійснюються власним торговим персоналом компанії або торговим персоналом компанії спеціалізованої торгової компанії	Характерно для продажів В2В у своєму регіоні, для товарів масового споживання, але придбаних не часто: деякі комп'ютерні програми, будматеріали, медична техніка.	Як правило, співіснує з дилерськими продажами
Конвенційні канали - тип посередницького каналу, утворений мережею незалежних посередників, які прагнуть максимально збільшити власний прибуток, не піклуючись про загальну прибутку каналу.	Найбільш характерні для молодого, слабо організованого російського ринку. Кожен з посередників «сам за себе», і кожен з них прагне оптимізувати політику закупок і збуту, часто за рахунок компаній верхніх і нижніх рівнів каналу. Конфлікти між учасниками каналу - повсякденність.	Посередників багато, вони не організовані. Їх сукупна ефективність дуже низька.
Вертикальні маркетингові системи (ВМС) - являють собою інтегровані мережі виробників і посередників, професійне управління якими направлено на досягнення максимальної ефективності каналу в цілому.	Чим більш зрілий ринок, тим більш характерна для нього ВМС.Діяльність учасників каналу узгоджена і є інтегрована в єдину систему. Конфлікти рідкісні.	Діяльністю каналу управляє один з його учасників - великий виробник, великий оптовик або мережа роздрібних магазинів.

Аудит системи розподілу показав, що спостерігається висока плинність дилерів, що значно підвищує витрати на систему збуту. Для вивчення причин плинності було проведено дослідження задоволеності дилерів умовами співпраці з компанією.З'ясувалося, що дилерів цілком влаштовує товар компанії, але вони не задоволені ставленням компанії. Особливо багато скарг викликала та обставина, що компанія ніяк не реагує на пропозиції своїх дилерів, не враховує їх побажань, не намагається налагодити діалог; веде себе так, ніби дилери - це її структурні підрозділи. Керівництво компанії також було здивоване, що їх посередники пропонували цілком розумні речі, вигідні обом сторонам. У підсумку було прийнято рішення проводити наради кожні півроку. Всі витрати брала на себе компанія. Такий захід сильно підвищила лояльність і вмотивованість дилерів на продовження співробітництва з компанією.

Контроль і управління комунікацією - ще один важливий фактор управління каналами збуту. Він дозволяє виробникові спрямовувати діяльність членів каналу на користь постачальника або, принаймні, чинити на неї значний вплив [13].

Контролю можуть потрапити під вплив:

* ціни;

* якість обслуговування;

* технологія обслуговування;

* дотримання необхідного асортиментного плану;

* дотримання частоти і ритмічності закупівель.

Якщо позиції постачальника не досить сильні, то йому слід як мінімум добитися організації досить інтенсивного інформаційного обміну з дилерами. Ще один вид елементарного контролю, який може і повинен організувати кожен постачальник, - це контроль за своєчасністю оплат.

Пропускна здатність каналу багато в чому визначається відносинами між його учасниками. Найбільш часто зустрічається конфлікт - вертикальний: - конфлікт між учасниками різного рівня. Дилери не задоволені умовами, запропонованими постачальником. Горизонтальний конфлікт - конфлікт, що виникає між компаніями одного рівня. Одні дилери вважають, що інші користуються у постачальника незаслуженими преференціями. Багатоканальний конфлікт, як правило, виникає, якщо постачальник працює одночасно з декількома типами каналів за схожими або, гірше того, однакових умов, зокрема, якщо постачальник працює з оптом і роздробом за однаковими або незначно відрізняється цінами.

Найбільш дієві такі механізми врегулювання конфліктів:

* спільна розробка і затвердження членами каналу списку завдань, пріоритетних для всіх членів каналу. Наприклад, зниження витрат при переміщенні товару усередині каналу, збільшення швидкості доставки, домовленість про фіксовану роздрібну ціну тощо;

* обмін співробітниками між учасниками каналу для підвищення взаєморозуміння;

* спільне членство в торгових та інших асоціаціях.У цьому випадку правила, встановлені в ній, забезпечують профілактику конфліктів, а сама асоціація може виступати посередником-миротворцем;