Аналіз діяльності Обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення

65

Аналіз діяльності Обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення

Звіт з виробничої практики

Зміст

Зміст

Вступ

1. Історія створення, мета, задачі установи «Обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення»

2. Організаційна структура керування установою

3. Основні види діяльності установи

4. Характеристика персоналу установи

5. Організація оплати праці в установі

6. Основні техніко-економічні показники діяльності установи

7. Аналіз основних і оборотних коштів установи

8. Аналіз фінансування установи

9. Аналіз фінансового результату діяльності установи і шляхи його поліпшення

10. Аналіз роботи маркетингової служби у ВОС КДРЗ

11. Методи добору і підбора персоналу

12. Організація системи навчання персоналу

13. Шляхи удосконалювання керування персоналом в установі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У процесі переходу України до ринкової економіки сформувалася нова галузева економіка охорони здоров'я.

Дуже актуальним питанням є проблеми керування.

Детальне вивчення питань керування охороною здоров'я обумовлено:

ѕ формуванням охорони здоров'я як найбільшої галузі народного господарства, що зв'язано з ростом попиту на медичні послуги;

ѕ необхідністю раціонального планування й ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових засобів охорони здоров'я, як ресурсномісткої галузі народного господарства;

ѕ особливим місцем охорони здоров'я в системі суспільного виробництва як ресурсозберігаючої галузі;

ѕ підвищенням економічної значимості системи охорони здоров'я в збереженні і зміцненні здоров'я населення, що приносить величезний економічний ефект.

Ціль керування охороною здоров'я -- вивчення економічних відносин, господарських (виробничих) контактів, що складаються між людьми в процесі забезпечення медичної діяльності.

Об'єктом досліджень керування охороною здоров'я є управлінські відносини в сфері охорони здоров'я.

Основні задачі керування й економіки охорони здоров'я:

ѕ визначення ролі і місця охорони здоров'я в системі суспільного виробництва;

ѕ розрахунок обсягу економічних ресурсів охорони здоров'я і їхнє ефективне використання;

ѕ вивчення тенденцій у зміні структури охорони здоров'я;

ѕ розрахунок і оцінка економічної ефективності лікувально-діагностичної і профілактичної роботи установ охорони здоров'я;

ѕ оцінка економічної ефективності нових організаційних форм забезпечення медичної допомоги населенню (стаціонарозаміщуючі технології, діагностичні центри й ін.);

ѕ економічне обґрунтування нових організаційних форм медичної діяльності;

ѕ розробка й оцінка ефективних форм оплати праці медичних працівників;

ѕ розрахунок нормативів діяльності фахівців, включаючи визначення оптимального співвідношення медичних працівників (лікар і середній медичний працівник, лікарі і працівники немедичних спеціальностей);

ѕ підготовка лікарів в області економіки і формування системи підготовки економістів у сфері охорони здоров'я.

Економіка охорони здоров'я тісно зв'язана з економікою країни в цілому. Існує тісний взаємозв'язок охорони здоров'я з усіма галузями народного господарства. Це взаємодія, насамперед, стосується:

ѕ впливу здоров'я населення й охорони здоров'я на розвиток народного господарства в цілому й окремих його галузях;

ѕ впливу економіки окремих галузей на здоров'я населення.

Це значить, що економіка охорони здоров'я -- галузева економічна наука, що вивчає взаємодію охорони здоров'я з економікою народного господарства, формування, розподіл і використання в охороні здоров'я матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Охорона здоров'я впливає на розвиток економіки народного господарства через збереження здоров'я населення (зниження смертності, особливо в працездатному віці, смертності дітей, захворюваності й інвалідності, збільшення середньої тривалості життя).

Найважливіші напрямки розвитку економіки охорони здоров'я:

ѕ визначення видів, обсягів медичних послуг з організаційно-правовим забезпеченням;

ѕ економічна оцінка ефективності використання ресурсів охорони здоров'я;

ѕ фінансове забезпечення діяльності ЛПУ з економічним його обґрунтуванням;

ѕ економічна оцінка професійної діяльності працівників охорони здоров'я;

ѕ відпрацьовування економічних методів господарювання з урахуванням особливостей охорони здоров'я;

ѕ розробка системи менеджменту і маркетингу, включаючи
відпрацьовування діючих форм пропаганди нових методів лікувально-профілактичної діяльності.

1. Історія створення, мета, задачі установи «Обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення»

Муніципальна установа охорони здоров'я Обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення знаходиться в м. Вінниця за адресою вул. Стуса, 11.

Центральна лікарня має у своїй власності майно і відповідає за своїми обов'язками.

Джерелами формування майна і фінансових ресурсів лікарні є:

ѕ бюджетні і позабюджетні засоби;

ѕ майно, передане чи власником уповноваженим їм органом;

ѕ доход, отриманий від реалізації продукції (робіт, послуг), а так само від інших видів дозволеній лікарні господарської діяльності;

ѕ амортизаційні відрахування;

ѕ кредити банків і ін. кредиторів;

ѕ капітальні вкладення і дотації бюджету;

ѕ безоплатні чи благодійні внески, пожертвування організацій, установ, громадян;

ѕ інші джерела відповідно до законодавства України.

Лікарня має самостійний баланс, розрахунковий і інший рахунки в установі банку, печатка зі своїм найменуванням і з найменуванням вищестоящого відомства, бланки, фірмову символіку.

Лікарня виступає позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському суді відповідно до законів України. Лікарня не відповідає по зобов'язаннях держави, його органів. Відповідає за своїми обов'язками в межах знаходяться в її розпорядженні коштів.

При недостатності коштів, по зобов'язаннях лікарні відповідає Міністерство охорони здоров'я України, Вінницька міська адміністрація.

Метою створення лікарні є надання спеціалізованої і кваліфікованої медичної допомоги населенню м. Вінниці, що пострадали від аварії на ЧАЕС.

Основними задачами діяльності Обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення є:

ѕ забезпечення безперебійної роботи лікарні з метою найбільш повного задоволення потреб громадян;

ѕ надання своєчасної і кваліфікованої допомоги населенню;

ѕ розробка перспективних і поточних програм соціально-економічного розвитку.

ѕ забезпечення на території розширення, що обслуговується, сфери і діяльності удосконалювання що робляться і впровадження нових послуг допомоги населенню.

ѕ здійснення заходів щодо мобілізаційної підготовки і при надзвичайних ситуаціях

Виходячи, із задач ВОС КДРЗ здійснює такі функції:

ѕ розробляє і проводить у життя заходу щодо підвищення ефективності роботи, удосконалюванню методів організації, виробничих процесів і впровадженню нових форм обслуговування і техніки, поліпшенню використання виробничих фондів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

ѕ здійснює роботу з ведення бухгалтерського обліку, статистичного обліку, звітності і контролю. Надає звітні дані у встановлені адреси і терміни.

2. Організаційна структура керування установою

Для досягнення своїх цілей ВОС КДРЗ має право самостійне:

ѕ здійснювати матеріально-технічне забезпечення виробництва і розвиток сфери установи, планувати свою діяльність;

ѕ затверджувати у встановленому порядку штатний розклад;

ѕ користатися податковими й іншими пільгами, встановленими в законодавчому порядку державної влади суб'єктів УКРАЇНА й органами місцевого самоврядування;

ВОС КДРЗ здійснює аналіз виробничої і фінансової діяльності, несе відповідальність за вірогідність, повноту і своєчасність надання звітів.

Керування - це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідної для того, щоб сформувати і досягти цілей організації. Планування структури організації повинне базуватися на стратегічному плані організації. Основне завдання керівника полягає в тім, щоб вибрати ту структуру, що найкраще відповідає цілям і задачам організації. Найкраща структура та, котра щонайкраще дозволяє організації ефективно взаємодіяти з зовнішнім середовищем, продуктивно і доцільно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників і в такий спосіб задовольняти запити споживачів і досягти своїх мет з високою ефективністю.

Організація керування сучасної установи виконує різноманітні функції, що включають:

ѕ аналітичну роботу з вивчення стану ринку, попиту та пропозиції послуг,

ѕ стратегічне планування,

ѕ організація виробничої діяльності,

ѕ стимулювання роботи персоналу,

ѕ проектування систем організації керування.

Під організаційною структурою керування установою розуміється співвідношення повноважень, функцій, прав, обов'язків, відповідальності між управлінськими і виробничими ланками в процесі виробництва і наданих послуг.

Ціль структури керування ВОС КДРЗ полягає в тому, щоб забезпечити досягнення задач, що коштують перед установою:

ѕ зниження трудомісткості виробництва, виробничих витрат;

ѕ підвищення активності співробітників підвищення якості наданих послуг.

Керування технологічним процесом залежить від конкретної структури визначеної установи, а так само від способу побудови функціональної системи підприємства.

Керування лікарнею здійснюється відповідно до законодавства України і Статуту організації. Вищою посадовою особою є головний лікар, призначуваний і звільняється глава місцевої адміністрації за узгодженням з міністерством охорони здоров'я України. Головний лікар діє на основі Статуту організації і законодавства УКРАЇНА. У даний момент головним лікарем ВОС КДРЗ є Маначін Анатолій Степанович

До складу керівництва так само входять:

ѕ заступник головного лікаря по лікувальній частині (начмед),

ѕ по організаційно-методичній роботі,

ѕ заступник головного лікаря по клініко-експертній роботі,

ѕ головний бухгалтер,

ѕ заступник головного лікаря по адміністративно-господарській частині.

Лікарі підрозділяються на лікарів широкого профілю (хірург, терапевт, акушер-гінеколог, педіатр) і лікарів вузьких спеціальностей (стоматолог, отоларинголог, офтальмолог, нарколог, інфекціоніст, дерматовенеролог, фтизіатр, невропатолог, рентгенолог, психіатр, анестезіолог).

У підпорядкуванні фахівців знаходяться середній і молодший медичний персонал, що виконує відповідну їх функціональним обов'язкам роботу.

Головний лікар ВОС КДРЗ виконує наступні функції й обов'язки по забезпеченню діяльності підрозділу;

ѕ забезпечує керівництво установою відповідно до чинного законодавства;

ѕ представляє інтереси ВОС КДРЗ у державних, судових і арбітражних органах;

ѕ організує роботу колективу;

ѕ відповідає за організацію виробничої, адміністративно-господарської і фінансової діяльності;

ѕ здійснює аналіз діяльності установи на основі оцінки показників його роботи і приймає необхідні по поліпшенню форм і методів роботи;

ѕ контролює виконання вимог, установлених правилами і нормами внутрішнього розпорядку, виконання технічної безпеки й охорони праці, технічної експлуатації приладів і устаткування;

ѕ затверджує штатний розклад;

ѕ видає накази, дає вказівки, обов'язкові для працівників ВОС КДРЗ.

Підрозділи і працівники установи, що виконують визначену функцію керування. Розрізняють технічну, економічну, виробничу, господарських зовнішніх зв'язків і соціальну підсистему керування.

Функція керування діяльністю установи реалізується підрозділами й окремими працівниками, що при цьому вступають в економічні, організаційні, соціальні, психологічні відносини один з одним. Різноманіття функціональних зв'язків і можливих способів їхнього розподілу між підрозділами і працівниками визначає розмаїтість можливих видів організаційних структур керування. Ці види зводяться в основному до чотирьох типів організаційних структур:

ѕ лінійний,

ѕ функціональний;

ѕ лінійно-функціональний;

ѕ матричний;

Лінійний тип використовується в системах керування виробничими ділянками. Він розрахований на керування великим підприємством, тому що не містить у собі наукові організації, розгалужену систему зв'язків з постачальниками і споживачами.

Функціональний тип. Характерні його риси - поглиблення функціонального поділу управлінської праці, відокремлення функцій і спеціалізація підрозділів керування. Практично не використовується, тому що порушується принцип єдності керування, знижується відповідальність виконання.

Змішаний тип структури найбільш застосовуваний. При ній функціональні підрозділи діють на правах штабу при лінійних керівниках, допомагаючи їм у рішенні окремих управлінських задач.

Матричний тип організаційних структур керування будується шляхом сполучення традиційної лінійно-функціональної системи зі створенням тематичних проблемних груп фахівців.

Чіткий ієрархічний поділ праці і спеціалізація підрозділів апарата керування є новими напрямками розвитку організаційних структур.

У структурі ВОС КДРЗ можна виділити такі підрозділи як:

ѕ загальнолікарняний;

ѕ поліклініка;

ѕ стаціонар;

ѕ допоміжний;

ѕ бухгалтерія;

ѕ архівно-господарський (АХО).

Лінійно-функціональна структура керування є найбільш адекватної в такій галузі, як охорона здоров'я. Завдяки їй, робота поставлена чітко і якісно.

Організаційну структуру керування установою ВОС КДРЗ можна представити у виді наступної схеми:

Головний лікар

Зам. головного лікаря по лікувальній частині

Зам. головного лікаря по клініко-експертній роботі

Зам. головного лікаря по организаційно-методичній роботі

Зам. головного лікаря по адміністративно-господарській частині

Бухгал- терія

Стаціонар

Поліклініка

Загально-лікарняний підрозділ

Архівно-господарський підрозділ

Допоміжний підрозділ

Головний лікар ВОС КДРЗ:

ѕ організує всю роботу установи;

ѕ несе повну відповідальність за його стан і стан трудового колективу;

ѕ представляє установа у всіх установах і організаціях;

ѕ видає накази по установі відповідно до трудового законодавства, приймає і звільняє працівників;

ѕ уживає заходів заохочення і накладає стягнення на працівників установи;

ѕ відкриває в банках рахунка установи.

Зами головного лікаря:

ѕ оперативно підкоряються головному лікарю;

ѕ здійснюють керівництво эксплутационной діяльністю;

ѕ організує навчання медперсоналу з метою підвищення їхньої кваліфікації.

Головний бухгалтер:

ѕ здійснює облік засобів установи і господарських операцій з матеріальними і грошовими ресурсами;

ѕ установлює результати господарської фінансової діяльності установи;

ѕ розробляє штатний розклад;

ѕ складає річні, квартальні і місячні плани по праці і заробітній платі і здійснює контроль за їх виконанням;

ѕ розробляє заходу щодо їхньої продуктивності праці, упровадженню прогресивних систем заробітної плати.

Економіст:

ѕ очолює підготовку проектів перспективних і річних планів;

ѕ забезпечує доведення затверджених планів до структурних підрозділів;

ѕ забезпечує проведення економічного аналізу усіх видів діяльності установи і своєчасну розробку заходу щодо ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прискоренню росту продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, збільшенню фінансової віддачі і прибутку, усуненню втрат і нераціональних витрат.

Всі інші служби і відділи працюють відповідно до посадової інструкції, розробленої ВОС КДРЗ, чітко знають свої функціональні обов'язки, спеціалізуються в роботі.

В установі централізовані також найважливіші функції, як матеріально технічне постачання, медикаментозне забезпечення, транспортне забезпечення, капітальний ремонт електро-, водо-, теплопостачання, харчування.

3. Основні види діяльності установи

Основними програмами медзакладів є програми амбулаторно-поліклінічного обслуговування і стаціонарного обслуговування.

Тут можна виділити наступні види діяльності:

ѕ лікувально-діагностичні прийоми лікарів, діагностичні дослідження, лікувальні процедури;

ѕ стоматологія;

ѕ допомога вдома;

ѕ екстрена медична допомога;

ѕ огляди, консультації й інші професійні послуги лікарів фахівців, оформлення лікарняних аркушів, рецептів на придбання лікарських препаратів;

ѕ лікувальні процедури з використанням сучасних методів терапії, включаючи електро- і лазеротерапію, ультразвук, бальнеологічні процедури, ЛФК, масаж, мануальну терапію, рефлексотерапію й інші;

ѕ інструментальна діагностика, включаючи рентгенологічні, електрографічні, ультразвукові, ендоскопічні та інші сучасні методи;

ѕ лабораторні дослідження, включаючи загальклінічні, біохімічні, гематологічні, серологічні, бактеріологічні, гормональні, імунологічні й інші;

ѕ медобслуговування, проведене з метою оформлення довідок для одержання прав водія, дозволу на носіння зброї, санаторно-курортні карти, санітарні книжки й інші.

Стоматологічне обслуговування. Звичайно без обмежень пропонується зняття зубних відкладень, каменів, лікування пародонта, видалення зубів, лікування запальних захворювань порожнини рота, покриття зубів лаком при гіперистензії твердих тканин зубів. Протезування і косметичні процедури.

Виклик лікаря на будинок. Даний вид медичних послуг здійснюється для зняття гострих станів, консультацій і проведення необхідних медичних оглядів у випадках, що не дозволяють клієнту по стані здоров'я самостійно відвідати поліклінічну лікувальну установу.

Швидка медична допомога. У бригаду швидкої допомоги входять три чоловіки: водій, лікар і фельдшер. Найважливіше - це надання екстреної медичної допомоги клієнту.

У программу стаціонарного обслуговування входить екстрена чи госпіталізація екстрена і планова госпіталізація, а також профілактична госпіталізація.

ѕ ВОС КДРЗ здійснює наступні види діяльності:

ѕ первинна медико-санітарна допомога;

ѕ амбулаторно-поліклінічна допомога;

ѕ стаціонарна допомога;

ѕ санітарно-гігієнічне виховання населення і пропаганда здорового способу життя;

ѕ діяльність по забезпеченню цивільної оборони і медицини катастроф;

ѕ фінансово-господарська діяльність;

ѕ фармацевтична діяльність.

Амбулаторно-поліклінічна допомога, виявляється, по наступним профілях:

ѕ терапевтичний;

ѕ хірургічний;

ѕ педіатричний;

ѕ офтальмологічний;

ѕ акушерсько-гінекологічний;

ѕ отоларінгологічний;

ѕ неврологічний;

ѕ психіатричний;

ѕ наркологічний;

ѕ онкологічний;

ѕ стоматологічний;

ѕ фтизіатричний;

ѕ дерматовенерологічний;

ѕ рентгенологічний;

ѕ фізіотерапевтичний;

ѕ ендоскопічний;

ѕ ультразвукової і функціональної діагностики;

ѕ планування родини;

ѕ планування й організація профілактичних щеплень;

ѕ диспансеризація населення;

ѕ профілактичні огляди;

ѕ медичні огляди;

ѕ реабілітаційна допомога;

ѕ лабораторна діагностика.

Стаціонарна допомога здійснюється по наступним напрямках:

ѕ терапевтичне;

ѕ хірургічне;

ѕ педіатричне;

ѕ акушерсько-гінекологічне;

ѕ інфекційне;

ѕ реабілітаційне;

ѕ отоларінгологічне;

ѕ офтальмологічне.

4. Характеристика персоналу установи

Фактично на кінець 2008 року по ВОС КДРЗ лікарні число працюючих склало 216 чоловік. У тому числі чоловіків 29 чоловік, що складає 13,4%, жінок 187 чоловік - 86,6%.

На даній установі медичний персонал 175 чоловік у питомій вазі складає 81,02%, інший персонал 41 чоловік - 18,98%.

З загальної чисельності працюючих на підприємстві 7 чоловік утворять апарат керування, що в питомій вазі складає 3,24% від загального числа працюючих.

До складу апарата керування установою - ВОС КДРЗ входять:

Головний лікар ВОС КДРЗ;

Заступник головного лікаря по лікувальній частині;

Заступник головного лікаря по клініко-експертній роботі;

Заступник головного лікаря по адміністративно-господарській частині;

Заступник головного лікаря по організаційно-методичній роботі;

Головна медична сестра;

Головний бухгалтер.

Функції по керуванню персоналом в організації виконують:

Головний лікар;

Заступник головного лікаря по лікувальній частині;

Головна медична сестра;

Інспектор відділу кадрів.

З медичного персоналу установи лікарі - 36 чоловік, що в питомій вазі складає 16,67%. У тому числі жінки 25 чоловік - 11,57%.

Середній медичний персонал - 106 чоловік, що в питомій вазі складає 49,07%.

Молодший медичний персонал представляє 43 чоловік - 19,91%.

Інший персонал - 31 чоловік, що складає 14,35%.

Схематично структуру персоналу ВОС КДРЗ можна представити у виді мал.

		49,07% Середній медичний персонал.
			19,91% Молодший медичний персонал
16,67% Лікарі			14,35% Інший персонал

Структура відповідає штатному розкладу.

Середній вік працівників ВОС КДРЗ по категоріях складає:

Апарат керування - 43 року.

Лікарі - 37 років.

Середній медичний персонал - 35 років.

Молодший медичний персонал - 34 роки.

Інший персонал - 33 року.



43 роки Апарат керування
	37 років Лікарі
		35 років Середній медичний персонал.
			34 роки Молодший медичний персонал
				33 роки Інший персонал

35 чоловік, зайнятих в установі мають вищу освіту, що складає 17,59% до загальної чисельності працюючих. З них:

ѕ медичне 16,58%

ѕ немедичне 1,01%

ѕ 111 чоловік - середня фахова освіта. З них:

ѕ медичне 48,24%

ѕ немедичне 7,54%

Чисельність персоналу в організації в 2006 році збільшилася на 9 чоловік, це зв'язано з розширенням і доукомплектуванням штатів, у зв'язку з розширенням ліжкового фонду:

ѕ середній медичний персонал +4 чоловік;

ѕ молодший медичний персонал +4 чоловік;

ѕ інший персонал + 1 чоловік.

У 2007 році чисельність персоналу зменшилася на 6 чоловік. Відбулося скорочення штатів молодшого медичного й іншого персоналу, доукомплектування штату лікарів:

ѕ лікарів +1 чоловік;

ѕ середній медичний персонал - 6 чоловік, у тому числі декретна відпустка 3 чоловік, вихід на пенсію 3 чоловік

ѕ інший персонал - 1 чоловік, у т.ч. звільнення за власним бажанням 1 чоловік.

За 2008 рік чисельність зменшилася на 8 чоловік, це зв'язано зі скороченням штатів молодшого медичного й іншого персоналу. У тому числі: вихід на пенсію 2 чоловік, звільнення за власним бажанням 6 чоловік (незадоволення розміром заробітної плати).

Аналізуючи структуру і рух персоналу в установі - ВОС КДРЗ центральна районна лікарня можна зробити висновок:

ѕ укомплектованість персоналом по ВОС КДРЗ на 2008 рік складає 96,3%.

ѕ 55,78% фахівців мають середнє спеціальне, а 17,59% вище утворення, що говорить про високий потенціал організації, можливості подальшого підвищення конкурентноздатності в даній галузі.

ѕ середній вік персоналу вказує на його старіння, що в установах охорони здоров'я не рідкість, а правило.

5. Організація оплати праці в установі

Для правильної організації виконання робіт і підготовки кадрів існує кваліфікаційний поділ праці.

Воно зв'язано з наявністю робіт різної складності, з необхідністю відділення простих мало кваліфікованих робіт від складних, виконання яких жадає від робітника великих знань і навичок.

Склад працівників по категоріях, професіям, спеціальностям і кваліфікації постійно змінюється й удосконалюється, а в міру технічного процесу і підвищення загального культурного рівня населення підвищується кваліфікаційний рівень працюючих, з'являються нові професії, росте питома вага АУП.

Щорічно збільшується число працівників, що утягуються в усі види виробничого навчання, однак у зв'язку з технічним прогресом, із упровадженням нового обладнання і приладів, з ускладненням технології потреба в кадрах не зменшується. Відбувається швидкий закономірний ріст числа АУП і кваліфікаційних робітників. Склад фахівців-практиків систематично поліпшується в результаті перепідготовки, підвищення технічного рівня, залучення їх у систему вечірнього і заочного навчання.

Характерною рисою виробництва є матеріальне і моральне заохочення праці. Матеріальне стимулювання впливає на підвищення продуктивності праці, на ріст культурно-технічних кадрів і планомірний їхній розподіл по районах країни, по галузях народного господарства, установам, робочим місцям і посадам.

Отже, оплата праці повинна відповідати ряду принципів. Так, темпи росту продуктивності праці повинні випереджати темпи росту заробітної плати. Тільки так створюються умови для розширеного відтворення. Невиправданий ріст заробітної плати не привести до різкого погіршення співвідношення між темпами росту середньої заробітної плати і продуктивністю праці.

Далі, необхідно не допускати зрівняльної оплати праці, тому що цим стримується ініціатива, гальмується продуктивність праці. Оплата праці повинна знаходитися в повній відповідності з його результатами, з кількістю і якістю створеної продукції, проробленої роботи. Оплата праці повинна бути стимулом для підвищення кваліфікації праці і теоретичного рівня.

Облік праці і заробітної плати повинний сприяти підвищенню трудової активності працівників, кращому використанню засобів виробництва і робітника часу, неухильному росту продуктивності праці.

Для виконання задач, що коштують перед обліком праці і заробітної плати, необхідно вести точний облік особового складу установи, витраченого робочого часу, кількості і якості виконаної роботи, забезпечити правильний розрахунок і своєчасну виплату заробітної плати робітникам та службовцям і організувати строгий контроль над витратою фонду заробітної плати.

Для того щоб мати зведення про робочий час, що витрачається, у ВОС КДРЗ організований табельний облік. Табельним обліком називається щоденна реєстрація часу перебування на роботі, невиходів, запізнень кожного працівника установи. Табельний облік повинний забезпечувати контроль над своєчасною явкою і відходом робітників та службовців на роботу і з роботи, за їхнім перебуванням на своїх робочих місцях протягом робочого дня. Табельний облік повинний виявляти порушення трудової дисципліни і впливати на розмір заробітної плати.

Оплата праці співробітників ВОС КДРЗ виробляється на основі єдиної тарифної сітки.

Розмір тарифної ставки (оклад) першого розряду встановлюється Урядом України.

6. Основні техніко-економічні показники діяльності установи

Основні показники діяльності установи за останні 3 роки

№ п/п	Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення 2008 до 2006 р.
					Абсол., тис. грн.	%
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.	Вартість виконаних послуг, грн. Кількість робітників, чол. Продуктивність праці, грн.на 1 чол. Фонд З/П, тис. грн. Середній розмір З/П, грн. на 1 чел. Вартість основних фондів, тис. грн. Виробничі витрати, грн. Прибуток від виконаних послуг, тис. грн. Рентабельність, %	4126336 208 19838,1 4071,4 1,631 16542 4099336 27 0,659	4139896 210 19713,7 5241,2 2,080 18275 4107896 32 0,779	4167066 216 19291,9 7481,2 2,886 19682 4114066 53 1,288	40730 8 -546,2 3409,8 1,255 3140 14730 37 0,729	1,009 103,84 0,97 183,75 176,94 118,98 100,35 196,3 1,954

Основні економічні показники діяльності установи характеризують тенденцію збільшення вартості наданих послуг у 2008 році на 128,77% стосовно 2008 року при одночасному збільшенні чисельності працівників на 103,84%, що відбилося на збільшенні продуктивності праці на 124,01% у 2008 році стосовно попереднього 2006 року. Позитивний факт збільшення заробітної плати на один працівника в абсолютному вираженні на 1,255 тис. грн. (176,94%) по відношенні 2006 року. Вартість основних фондів по роках міняється незначно в абсолютному вираженні до 2006 року на суму 3140, у процентному співвідношенні 118,98%. У цілому продуктивні витрати збільшуються, стосовно 2006 року, в абсолютному вираженні вони склали 14730 тис. грн. у процентному 100,35%. Одночасно збільшується і прибуток. У 2006 році прибуток отриманий 27 тис. грн., те в 2008 році прибуток від реалізації склала 53 тис. грн., у процентному співвідношенні збільшення складає 196,3%. Рентабельність установи збільшується незначно стосовно 2006 року на 1,954, тому що збільшення прибутку незначно.

Найважливішим показником ефективності виробництва є продуктивність праці. Прискорення росту продуктивності праці - одне з основних умов подальшого розвитку виробництва, його інтенсифікації, підвищення ефективності.

Ріст продуктивності праці в установі досягається впровадженням нової передової техніки і технології, поліпшенням використання діючих засобів, удосконалюванням організації виробництва, праці і керування на науковій основі, поліпшенням використання робочого часу, удосконалюванням технічного нормування, зміцненням трудової дисципліни, удосконалюванням умов оплати праці і форм матеріального і морального заохочення.

Відповідно до цього підсилюються роль і значення аналізу продуктивності праці і заробітної плати. Основна мета такого аналізу полягає у виявленні можливості подальшого росту продуктивності праці в установі. Важливою задачею є також вивчення використання трудових ресурсів установи: чисельності працюючих, їхнього складу, руху, робітника часу. Аналіз продуктивності праці ведеться разом з аналізом фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Продуктивність праці чи визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю часу, чи кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції. Більш часто застосовується перший показник продуктивності праці у виді вироблення продукції в одиницю часу.

У планах і звітах показник продуктивності праці по установі зв'язку в цілому розраховується розподілом обсягу продукції в грошовому вимірі на средньоспискову чисельність працівників основної діяльності.

Аналіз продуктивності праці починається з загальної оцінки виконання планів і темпів росту в порівнянні з відповідним періодом минулого року. При цьому одночасно розглядаються показники обсягу продукції і чисельності працівників.

Таблиця Результати виконання плану і темпи росту продуктивності праці

Найменування показників	од.	2007	Звітний рік 2008
	виміру.		План 2008 г	Виконання
				Факт. вып 2006 г.	В процентах
				виконання.	До плану	До поперед-нього року году
Обсяг продукції	Тис.грн	4126	4500	4569	101,5	110,7
Чисельність робітників	Чол.	210	216	216	100	102,8
Продуктивність праці	Грн.	19,647	20,833	21,152	101,5	108,0

Приведені дані показують, що план по продуктивності праці виконаний. Фактичний рівень продуктивності праці перевершив плановий на 1,5%, це забезпечило і більш високі темпи росту продуктивності праці.

Так, якщо в плані передбачається ріст продуктивності праці в звітному році в порівнянні з попереднім роком на 6,4 (20,833-19,647)/19,647*100%, фактично продуктивність праці зросла на 8%.

Таблиця Динаміка продуктивності праці і заробітної плати

Показники	2007	2008	Абсол.відхил.	Темп приросту, %
1. Вартість наданих послуг (тис. грн.)	4126	4569	443	10,74
2. Чисельність робітників (чол.)	210	216	6	2,86
3. Продуктивність праці (грн. на 1 чол.)	19,65	21,15	1,74	7,63
4. Фонд З/П (тис. грн.)	524,1	748,1	224	42,7
5. Середній розмір З/П (тис. грн. на 1 чол.)	2,080	2,886	0,81	38,75

З таблиці бачимо, що спостерігається позитивна динаміка продуктивності праці, вартості послуг і розміру середньої заробітної плати.

Застосуємо індексний метод аналізу зміни обсягу продукції, що випускається, (Q) за рахунок впливу інтенсивного фактора - зміни продуктивності праці (Пт), і за рахунок впливу екстенсивного фактора - зміни чисельності працівників (Ч).

Q=Пт*Ч (1)

IQ=IПт*Iч (2)

Для темпів росту (індексів показників) взаємозв'язок зберігається, отже, 1,1074 = 1,0763 * 1,0286. Вартісної обсяг наданих підприємством послуг збільшився на 10,74% за рахунок збільшення продуктивності праці на 7,63% і збільшення чисельності працівників на 2,86%.

В абсолютному вираженні приріст (?Q) визначається:

а)за рахунок зміни продуктивності праці

?Q =(Пт1 - Пт0) * Ч1 (3)

?Q (Пт) =1,74*216 - 375,84 тис. грн.

б)за рахунок зміни чисельності працівників

?Q =(Ч1 - Ч0)*Пт0 (4)

?Q (Ч) =6*19,65 = 117,9 тис. грн.

?Q=?Q(Пт)+ ?Q(Ч)=375,84-117,9=257,94 тис. грн.

Збільшення продуктивності праці послужило причиною збільшення середньої заробітної плати в розрахунку на одну людину на 38,75%.

Аналізуючи роботу ВОС КДРЗ за 2008 рік, можна відзначити, що рівень роботи - підсумковий рівень досягнення результатів у лікарні високий. Це говорить про високу продуктивність праці в даній установі.

7. Аналіз основних і оборотних коштів установи

Стан виробничого потенціалу - найважливіший фактор ефективності основної діяльності установи, а, отже, його фінансової стійкості. При аналізі досліджується 1 розділ активу. Найважливіший елемент цього розділу - наявності, стан і зміна виробничого потенціалу установи - основних засобів.

У процесі виробництва, експлуатовані основні засоби зношуються, застарівають. Ступінь фізичного зносу визначається в процесі нарахування амортизації. За даними обліку і звітності розраховують коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності.

Іос

Ки = ----------- х 100%, (5)

Гос

де

Ки = коефіцієнт зносу,

Иос = знос основних засобів,

Гос = первісний ступінь основних засобів.

Кг = 100 - Ки, (6)

де

Кг = коефіцієнт придатності

Ки = коефіцієнт зносу.

Велике значення для оцінки стан основних засобів мають і показники їхнього руху: коефіцієнт відновлення і коефіцієнт вибуття

Fос

Кпро = ---------- х 100%, (7)

Fкг

де

Коб - коефіцієнт відновлення,

Fос - вартість основних засобів, що надійшли,

Fкг - вартість основних засобів на кінець року.

Fос

Квиб. = --------- х 100%, (8)

Fнг

де

Квиб - коефіцієнт вибуття,

Fос - вартість вибулих основних засобів,

Fнг - вартість основних засобів на початок року.

Таблиця Характеристика стану основних засобів установи

№ п/п	Показники	На початок року	На кінець року
1. 2. 3. 4. 5.	Початкова вартість ОЗ, тис. грн. Знос ОЗ, тис. грн. Надходження ОЗ, тис. грн. Вибуття ОЗ, тис. грн. К годности, %	20026738 14272948 - - 28,7	19564923 14581724 531165 876813 25,5
6. 7. 8.	КЗНОСУ, % КОНОВЛЕННЯ, % КВИБУТТЯ, %	71,3 - -	74,5 - 4,39

Дані таблиці показують, що технічний стан основних засобів не дуже сприятливе для забезпечення основної діяльності установи. По-перше, знизилася первісна вартість основних засобів, тому що їх надійшло менше, ніж вибуло. Ступінь же придатності на кінець звітного року складала 25,5%, хоча відновлення здійснювалося невисокими темпами (2,71). Хоча коефіцієнт вибуття складає всього 4,39%, але ступінь зносу висока 74,5%, що не є сприятливим для діяльності установи.

Виходячи з економічного змісту ОЗ, ефективність їхнього використання у виробничому процесі характеризується показниками оборотності. До них відноситься тривалість одного обороту, коефіцієнта оборотності і коефіцієнт завантаження ОЗ в обороті.

Тривалість одного обороту показує той проміжок часу в днях, протягом якого авансовані оборотні кошти повернутися в установу у виді частини вартості створених послуг. Він визначається як відношення середньої вартості ОЗ і доходам від основної діяльності

Кд = ОЗ * Чд/Дод (9)

Де Сс - середня вартість ОЗ за розглянутий період,

Чд - число днів у період (у розрахунках за рік приймається 360 днів, за квартал 90 днів).

Дод - сума доходу від основної діяльності за відповідний період.

Чим менше тривалість ОЗ, тим менше їх потрібно для створення даного обсягу послуги й одержання їхнього грошового еквівалента - доходів.

Коефіцієнт оборотності характеризує обсяг доходів від основної діяльності за конкретний проміжок часу, отриманий у розрахунку на 1 карбованець середньої вартості оборотних коштів установи.

Коб. = Дод/Ос (10)

По суті, цей коефіцієнт визначає число оборотів ОЗ протягом розглянутого періоду часу і може бути також виражений відношенням числа днів періоду і тривалості одного обороту, тобто

Коб. = Чд/Кд (11)

Чим вище значення коефіцієнта оборотності, тим ефективніше використовуються оборотні кошти установи.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів, величина якого виражена коефіцієнту оборотності, характеризує суму Ос, витрачених на створення послуг, вартістю 1 карбованець.

Кзаг.= 1/Коб = Ос/Дод (12)

Ефект поліпшення використання оборотних коштів визначається відносною величиною їхнього вивільнення за рахунок скорочення тривалості одного обороту:

Ос = (Дод/Чд) * (Кд 1 - Кд 2) (13)

де Кд 1 і Кд 2 тривалість одного обороту в порівнюваних чи періодах по плановим і звітним даним одного періоду.

Таблиця Показники використання оборотних коштів

	Періоди	Абсолютне відхилення 2008/2006	Темп росту %
	2006 р.	2007 р.	2008 р.
1. Вартість оборотних фондів, тис. грн. 2. Вартість послуг, тис. грн.	1782 3548	1896 4126	2145 4569	363 1021	120 128
3. КОБОРОТНОСТІ. 4. КЗАКРІПЛЕННЯ 5. Тривалість 1 оберта, в днях.	1,99 0,502 128,98	2,18 0,460 167,43	2,13 0,469 171,36	- 0,14 - 0,033 42,38	107,04 93,4 132,9

Тому що вартість оборотних фондів збільшилася в 2008 році в порівнянні з 2006 років значно більше, ніж вартість наданих послуг 120% проти 128% відповідно, те спостерігаємо невелике збільшення коефіцієнта оборотності 7,04% і збільшення тривалості 1 обороту на 32,9%. У результаті реалізацій заходів щодо прискорення оборотності оборотних коштів (збереження коефіцієнта оборотності на рівні минулого року) можна одержати ефект у розмірі 23,41 тис. грн.

Ос = (2145/360) х (171,36 - 167,43) = 23,41 тис. грн.

Чим вище коефіцієнт оборотності, тим ефективно використовуються оборотні кошти установи, тому необхідно прискорити оборотність оборотних коштів:

ѕ своєчасна реалізація надлишків товарно-матеріальних цінностей;

ѕ скорочення взаємних неплатежів з постачальниками матеріальних ресурсів, підвищення платіжної дисципліни.

У сучасних умовах реалізація резерву поліпшення оборотних коштів стає однієї з найважливіших функцій маркетингових служб установ.

8. Аналіз фінансування установи

Аналіз фінансової діяльності ВОС КДРЗ лікарні за 2008 рік проводиться за даними бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати і їхнє використання (форма 2 + додаток до балансу).

Основою аналізу є система показників і аналітичних таблиць. Економічний потенціал може бути охарактеризований подвійно. З позиції майнового положення і з позиції фінансового положення.

Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємозалежна: нераціональна структура майна, її неякісний склад можуть привести до погіршення фінансового положення, тим самим, погіршуючи як матеріально-технічну базу підприємства, так і фінансового положення медичних працівників.

Структура вартості майна дається загальне представлення про фінансовий стан установи. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношенні позикових і власних засобів, що покривають їх у пасивах.

Стійкість фінансового положення установи в значній мірі залежить від доцільності до правильності вкладення фінансових ресурсів в активах, і в першу чергу від співвідношення основного й оборотного капіталу. Активи динамічні по своїй природі.

За даними, приведеним у балансі, майнове положення установи може бути охарактеризована в такий спосіб.

З приведеної таблиці видно, що за минулий рік в установи змінилася структура балансу.

Таблиця Зміна майнового положення ВОС КДРЗ за 2008 рік, тис. грн.

Показники	На початок 2008 р.	На кінець 2008 р.	Зміна за рік, приріст (+) зниження (-).
	Сума	Пит. вага %	Сума	Пит. вага %	Сума	% до початку року	Пит. вага %
Всього майна: в т.ч.	26787,5	100	25118,2	100	-1669,4	-6,2
1. Іммобілізовані активи	25979,4	97,0	23958,1	95,4	-2021,3	-7,8	-1,6
1.1. Основні засоби	21182,9	79,0	18275,9	72,8	-2907,0	-13,7	-6,2
1.2. Витрати	4796,5	18,0	5682,2	22,6	+885,7	+18,5	+4,6
2. Мобильні активи.	808,1	3,0	1160,1	4,6	+352,0	+43,6	+1,6
2.1. Запаси й затрати.	402,8	1,5	556,1	2,3	+958,9	+23,8	+0,7
2.2. Малоцінні речі	243,5	0,9	441,8	1,8	+198,3	+81,4	+0,9
2.3. Розрахунки з дебиторами	109,5	0,4	102,1	0,3	-7,4	-6,7	-0,1
2.4. Грошові кошти.	48,3	0,1	60,0	0,2	+11,7	+24,2	+0,05
2.5. Доходи майбутніх періодів.	4,0	0,1	-	-	4,0	100	-

Загальна вартість майна знизилася за звітний період на 1669,4 тис. грн. чи на 6,2%. У складі майна на початок року мобільні засоби склали 808,1 тис. грн. - відбулося збільшення на 1,6%. Відсоток збільшення мобільних засобів на початок року склав 43,6% ((352:808,1) х 100%).

Найбільше істотно зросла їх найбільш мобільна частина: запаси і витрати, малоцінні предмети. Запаси і витрати збільшилися на 958,9 тис. грн. чи на 0,7%. Відсоток на початок року склав 23,8%. Малоцінні предмети зросли на 198,3 тис. грн. чи 0,9%. Відсоток збільшення на початок року склав 81,4%. Кошти збільшилися на 11,7 тис. грн. чи на 0,05% - збільшення питомої ваги. Відсоток збільшення на початок року склав +24,2%. Дебіторська заборгованість мало змінилася за звітний період. Зниження на 7,4 тис. грн., питома вага її знизився на 0,1%. Відсоток зміни на початок року склав 6,7% (7,4:109,5) х 100%.

Іммобілізовані засоби знизилися за звітний період на 2021,3 тис. грн. чи на 7,8%. Їхня питома вага (95,4 - 97,0) знизився на 1,6%. Відбулося це внаслідок зниження вартості основних засобів на 2907,0 тис. грн. чи 13,7%. Питома вага основних засобів знизився на 6,2%. Організаційні витрати збільшилися на 885,7 тис. грн. чи 18,5%. Їхня питома вага збільшилася на 4,6%.

Темп зниження іммобілізованих активів склали 7,8%, а основних засобів за 2008 рік 13,7%. Це говорить про погіршення стану якості і структури основних засобів. Про що говорить і збільшення на 18,5 організаційних витрат установи. Фізичний і моральний знос основних засобів відбився на майновому стані установи в цілому. Вартість, якого також знизилася на кінець 2008 року.

Темпи приросту мобільних активів склали на кінець 2008 року 43,6%. Можна сказати, що в установи мається тенденція до збільшення оборотності сукупних активів установи, створюються сприятливі умови для фінансової діяльності, збільшення платоспроможності ВОС КДРЗ на кінець 2008 року, але необхідно оздоровити основні засоби, від яких значною мірою залежать фінансові результати установи.

У ВОС КДРЗ засобу надходять з таких джерел фінансування:

ѕ бюджет

ѕ територіальні джерела (добровільні надходження від громадян і організацій, надходження за платні послуги й ін.).

Засобу, що надходять у центральну районну лікарню, враховуються на окремих рахунках:

ѕ бюджетно-розрахунковому рахунку;

ѕ з фонду ОМС - на рахунку фонду медичного страхування;

ѕ з позабюджетних джерел - на спец. рахунку.

Для доцільного розподілу коштів, складаються кошториси на рік по кожному джерелу окремо. По закінченні року, у відповідності зі структурою, складаються звіти:

ѕ по бюджеті - Ф-2.

ѕ по фонду ОМС - Ф-14

ѕ по спецсчету - Ф-4.

Звіт про виконання кошторису доходів і витрат по бюджетних засобах представляється в райфінвідділ по закінченні звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) за формою 2.

Звіт надається по кожнім структурному підрозділі окремо і звід усіх структурних підрозділів.

Аналізуючи кошторис витрат по бюджетних засобах за 2008 ВОС КДРЗ, можна відзначити перерозподіл коштів з одного року класифікації в інший, тобто нецільове використання.

Так по коду економічної класифікації 110110 «Оплата праці цивільних службовців» фактичні витрати склали 6231048 гривні, що на 234885 гривень менше касових витрат.

А по коду 110330 «Продукти харчування» фактичні витрати перевищили касові на 9690. Ці показники говорять про те, що була недонарахована заробітна плата працівникам лікарні, а гроші, призначені на заробітну плату, були витрачені на поліпшення харчування лікарні і на придбання паливно-змазувальних матеріалів (код по УКД 110340, сума склала 97.609 гривень, що були витрачені на придбання бензину для швидкої допомоги).

По коду 110760 «Оплата пільг по комунальних послугах» видно, що суми по пільгах, установлені законодавством, минулого нараховані в сумі 390470 гривень, але невиплачені, знову ж через брак засобів у бюджеті, що пішли на покриття боргів за опалення за попередні роки (код 110721 - касові витрати перевищили фактично на 481 896 гривень, тобто ці гроші були перераховані на покриття боргів установа перед МУПЖКХ).

Через великий борг за опалення були недодані засоби на «Інші видаткові матеріали» код 110350 (тут враховуються миючі засоби, отрути, посуд, дрібний господарський інвентар у сумі 5.265 - «Оплата поточного ремонту будинків і споруджень» код 111030 у сумі 53500 гривень;

ѕ «придбання невиробничого устаткування» код 240120 у сумі 17012 гривень.

По статті «Медикаменти» код 110310 і 110311 відбувся перерозподіл коштів: на безкоштовні медикаменти інвалідам, учасником ВВВ, дітям були відпущені засоби всього 32490 гривень замість 277493 гривень від запланованих, тобто 12% від покладеної суми. Ці гроші пішли на вакцинацію проти поліомієліту (код 110311), хоча на вакцинацію, згідно Програми Держгарантій, і програми по захворюванню повинні були виділені додаткові засоби з бюджету, а не за рахунок загальної суми фінансування.

Аналізуючи звіт про виконання кошторису доходів і витрат по бюджетних засобах можна зробити висновок:

ѕ виконання кошторису доходів і витрат за 2008 рік склала - 100%;

ѕ спостерігається нецільове використання коштів, перерозподілені з даних кодів в інші;

ѕ такий перерозподіл коштів спричиняє погіршення матеріально-технічної бази лікарні, погіршення матеріального становища медичних працівників, погіршення матеріального становища незахищених шарів населення (інвалідів, учасників ВВВ, дітей), що не мають можливість одержати безкоштовні медикаменти.

ѕ сума по кошторисі затверджується на 50% від необхідної суми;

ѕ фінансування в такому обсязі дозволяє тільки закривати борги, що приводить до погіршення матеріально-технічної бази лікарні і зниженню якості медичної допомоги.

Аналізуючи кошторису доходів і витрат по позабюджетних засобах можна зробити висновок:

ѕ засобу, одержувані, по позабюджетних джерелах складають, найменшу частку загалом, фінансуванні;

ѕ виконання кошторису доходів і витрат 2008 рік - склала 100%;

ѕ спостерігається нецільове використання коштів, перерозподіл з одних кодів спец. рахунка в інші.

ѕ позабюджетні засоби витрачаються на покриття недоліку бюджетний засобів, а не для зміцнення матеріально-технічної бази лікарні і збільшення заробітної плати медичних працівників - їхнього основного призначення.

Аналізуючи звіт за рік по фонду ОМС можна зробити висновок, що спостерігається перерозподіл засобів з одних кодів в інші по фактичних витратах.

Згідно положення «Про витрату коштів ОМС» витрата коштів дозволяється на лікування лікарні і витрати, прямо зв'язаних з ними (м'який інвентар, устаткування, продукти харчування і т.д.). На ці мети рекомендується витрачати до 80% усіх засобів, що надійшли.

Висновок: Засобу Фонду ОМС витрачаються строго по призначенню.

9. Аналіз фінансового результату діяльності установи і шляхи його поліпшення

В умовах ринкових відносин велика роль показників рентабельності продукції, що характеризують рівень прибутковості (збитковості) її виробництва. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності установи. Вони характеризують відносну прибутковість установи, вимірювану у відсотках до витрат чи засобів капіталу з різних позицій. Функціонування установи залежить від його здатності приносити необхідний прибуток. При цьому варто мати на увазі, що керівництво має значну волю в регулюванні величини фінансових результатів. Так, виходячи з прийнятої фінансової стратегії, установа має можливість чи збільшувати зменшувати величину балансового прибутку за рахунок вибору того чи іншого способу оцінки майна, порядку його списання, установлення терміну використання і за рахунок зменшення інших операційних витрат.

Особлива увага варто приділити аналізу збитків, що утворилися. Кожна стаття збитків, повинна бути докладно розглянута з виявленням всіх обставин, при яких утворилися ці збитки. При цьому необхідно перевірити правильність списання сум у збиток. Аналіз збитків закінчується висновками і розробкою конкретних заходів щодо ліквідації отриманих збитків і недопущенню їх надалі. До питань облікової політики, що визначає величину фінансового результату діяльності підприємства, у першу чергу, відносяться наступні:

ѕ вибір способу нарахування амортизації основних засобів;

ѕ вибір методу оцінки матеріалів, відпущених і витрачених на виробництво продукції, робіт, послуг;

ѕ порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів витрат (шляхом безпосереднього їхнього списання на собівартість у міру здійснення чи витрат за допомогою попереднього утворення резервів майбутніх витрат і платежів);

ѕ склад витрат, віднесених безпосередньо на собівартість конкретної продукції;

ѕ склад непрямих (накладних) витрат і способів їхнього розподілу й ін.

Цілком зрозуміло, що установа, раз вибравши той чи інший спосіб формування собівартості реалізованої продукції і прибутку, буде дотримувати його протягом усього звітного періоду (не менш року), а всі подальші зміни в обліковій політиці повинні мати вагомі підстави і неодмінно змовлятися.

У цілому результативність діяльності будь-якої установи може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників. Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність установи. Ці коефіцієнти розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених засобів, або як відношення отриманого прибутку до обсягу реалізованої продукції.

Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичного середовища формування прибутку і доходу установ. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану установи. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.

Рентабельність продукції показує, скільки прибутку приходитися на одиницю реалізованої продукції. Ріст даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) чи зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію установи, а так само більш швидким ростом цін чим витрат. Показник рентабельності продукції містить у собі наступні показники: рентабельність усієї реалізованої продукції, що представляє собою відношення прибутку від реалізації, продукції на виторг від її реалізації (без ПДВ); загальна рентабельність, рівний відношенню балансового прибутку до виторгу від реалізації продукції (без ПДВ); рентабельність продажів по чистому прибутку, обумовлений як відношення чистого прибутку до виторгу від реалізації (без ПДВ); рентабельність окремих видів продукції. Відношення прибутку від реалізації даного виду продукту до його продажної ціни.

Таблиця Показники рентабельності продукції ВОС КДРЗ, тис. грн.

Показники	Період
	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Надходження від реалізації товарів, послуг за мінусом ПДВ	3548	4126	4569
Прибуток (збиток) від реалізації	- 88	24	* 63
Прибуток (збиток) звітного періода	(90)	- 87	- 4
Нерозподілений прибуток (збиток) звітного періода	(110)	- 94	- 28
Розрахункові показники, %
1. Рентабельність (збитковість) всієї реалізованої продукції	- 2,48	0,581	1,38
2. Загальна рентабельність (збитковість)	- 2,54	- 2,11	- 0,09
3. Рентабельність (збитковість) продажу за чистим прибутком	- 3,10	- 2,27	- 0,61

На основі розрахунків можна зробити наступні висновки: показник рентабельності всієї реалізованої продукції протягом аналізованого періоду підвищився 2,48% у 2006 році до свого мінімального значення - 1,38% у 2008 році.

Загальна рентабельність і показник рентабельності по чистому прибутку протягом періоду були з негативним значенням, але все-таки можна сказати, що до 2008 року обоє ці показника рентабельності покращилися убік збільшення на 3,544% і 19,7% стосовно 2003 року.