Організаційні структури управління підприємством, їхні функції та взаємозв’язок

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра менеджменту організацій

Курсова робота

з дисципліни

«Економіка і управління підприємством»

Варіант №3

Тема за варіантом:

«Організаційні структури управління підприємством, їхні функції та взаємозв'язок»

Виконав:

Студент гр. ЕППм-11

Вараниця А.В.

Шифр залікової 0504005

Керівник:

Пащенко І.Н.

Львів - 2010

ЗМІСТ

• 1 Вихідні дані
• 2 Розрахункова частина
• 3 Додатки до розрахунків
• 4 Висновок
• 5 Організаційні структури управління підприємством, їхні функції та взаємозв'язок
• 5.1 Вступ
• 5.2 Поняття організації управління на підприємстві
• 5.3 Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають
• 5.4 Основні класи організаційних структур управління виробництвом
• 5.5 Принципи формування оргструктур управління виробництвом
• 6 Висновок
• Використана література

1 ВИХІДНІ ДАНІ

1.1 Види продукції, моделі «А» і «Б»_______________

1.2 Обсяг річної програми кожного виду, шт. «А» 6460 ; «Б» 3460

1.3 Сумарна величина капіталовкладень на 1 виріб (кожне і моделі) (для організації виробництва), тис. грн. А=3,4 В=3,45

1.4 Потреба в матеріальних ресурсах (матеріалах і комплектуючих виробах тис. грн.

№	Ресурси	Норма на виріб, тис. грн.	Примітка
		виріб А	виріб Б
1	Матеріали (М)	0,750	0,3702	Без ПДВ
2	Комплектуючі вироби (К)	1,9152	1,2576	Без ПДВ

1.5 Нормативна трудомісткість (верстатомісткість) одного виробу кожного виду, тис. нормогодин (тис. верстатогодин) «А» 375/270 «Б» 334/231

1.6. Плановий коефіцієнт використання норм виробітку 1,1%

1.7 Тарифна ставка (середня) основних робітників, грн./год. 6,8_______

1.8 Тарифна ставка (середня) допоміжних робітників, грн./год.__6,3____

1.9 Додаткова заробітна плата основних робітників, % від їх основної заробітної плати_____________________6,1_____________________________

1.10 Додаткова заробітна плата допоміжних робітників, % від їх основної заробітної плати_______________________5,0___________________

1.11 Чисельність допоміжних робітників, % від чисельності основних робітників 17

1.12 Чисельність інженерно-технічних працівників (ІТП), % від чисельності всіх робітників 15

1.13 Чисельність службовців, % від чисельності всіх робітників 7

1.14 Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), % від чисельності всіх робітників 4

1.15 Середньомісячний оклад ІТП, грн. / особу 1850

1.16 Додаткова зарплата ІТП, % від окладу 15

1.17 Середньомісячний оклад службовців, грн. / особу 1400

1.18 Додаткова зарплата службовців, % від окладу 10

1.19 Середньомісячний оклад МОП, грн. / особу 950,2

1.20 Додаткова заробітна плата МОП, % від окладу 15

1.21 Структура основних фондів по групах (умовно у % від сумарних капіталовкладень на річну програму), тис. грн. (див. табл. 2):

Група І. Будови, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої, житлові будинки та їх частини, тис. грн. 352,57

Група II. Автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні пристрої, інструменти і інше, тис. грн. 2373,07

Група III, Інші основні фонди, що не ввійшли у групу І, II, IV (в тому числі технологічне обладнання) тис. грн. 427,15

Група IV. Електронно-обчислювальні машини, машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, для роздруку інформації, телефони, мїкррфони, рації і інше, тис. грн. 1017,03

1.22 Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати (основної і додаткової) для кожної категорії працівників (32;4;1,5) 37,5

1.23 Позавиробничі витрати (на збут),% від виробничої собівартості виробів («А» і «Б») А=0,8 Б=2,5

1.24 Величина прибутку від реалізації одного виробу ( від повної собівартості кожного виду окремо) А=27 Б=18

1.25 Величина сумарного нормативу оборотних коштів, (50% від поз. 3, гр.11 табл.1).

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1. Визначаємо витрати на матеріали і комплектуючі вироби (без ПДВ) на всю програму кожного виробу (з врахуванням 10% на транспортно-вантажні роботи). Результати зводимо в таблицю 1.

Потреба в матеріалах:

А=0,750 тис. грн. Б = 0,3702 тис. грн.

В комплектуючих виробах:

А=1,9152 тис. грн. Б = 1,2576 тис. грн.

Обсяг річної програми:

А=6460 шт. Б = 3460 шт.

Витрати на матеріали і комплектуючі на річну програму:

Для виробу А:

На матеріали: тис. грн.

На комплектуючі: тис. грн.

Для виробу Б:

На матеріали: тис. грн.

На комплектуючі: тис. грн.

Транспортні та заготівельні витрати (10% від витрат на річну програму):

Для виробу А:

На матеріали: 4845 • 0,10 =484,5 тис. грн.

На комплектуючі: 12372,192 • 0,10 = 1237,219 тис. грн.

Для виробу Б:

На матеріали: 1280,892 * 0,10 =128,089 тис. грн.

На комплектуючі: 4351,296 * 0,10 = 435,130 тис. грн.

Сумарні витрати на матеріали і комплектуючі на річну програму:

Для виробу А:

На матеріали: тис. грн.

На комплектуючі: тис. грн.

Для виробу Б:

На матеріали: тис. грн.

На комплектуючі: тис. грн.

Разом витрати для виробів А і Б:

На матеріали: тис. грн.

На комплектуючі: тис. грн.

2.2. Визначаємо сумарні (на річну програму) витрати на енергію і паливо для технологічних і побутових потреб (умовно приймаємо 14% від загальних витрат на матеріальні ресурси, поз.3 гр.11 табл.1).

В_е.п. = 25134,318 * 0,14 = 3518,80452 тис. грн.

2.3. Визначаємо балансову вартість основних фондів (основного капіталу), застосовуючи поз.2.2 і 2.3, а також структуру передбачену завданням (поз. 2.22). Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.

Величина капіталовкладень:

А=3,4 тис. грн.

Б=3,45 тис. грн.

Обсяг: А=6460 шт. Б=3460 шт.

Балансова вартість основних фондів:

А: 3,4 * 6460 = 21964 тис. грн.

Б: 3,45 * 3460 = 11937 тис. грн.

Разом: 33901 тис. грн.

2.4 Визначаємо амортизаційні відрахування, результати вносимо в табл.2, а саме:

2.4.1. Визначаємо величину амортизаційних відрахувань по кожній групі основних фондів, тис. грн.

2.4.2 Визначаємо загальну річну суму амортизаційних відрахувань, тис. грн.

Гр.І: 0,02 * 16107 = 322,14 тис. грн.

Гр.ІІ: 0,1 * 2168,25 = 216,825 тис. грн.

Гр. ІІІ: 0,06 * 6504,75 = 390,285 тис. грн.

Гр. ІV: 0,15 * 6195 = 929,25 тис. грн.

Всього: 1858,5 тис. грн.

2.5 Визначаємо необхідну кількість технологічного обладнання для виробів «А» і «Б» разом (одиниць). Для цього застосовуються відповідні формули, та розраховується дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання. Всі інші величини передбачені завданням.

Ф_{роб.часу.}= (Д_кол. - Д_св.)* g*S*(1 - г/100) = (366-114)*8*1*(1-5/100)=1915,2 год.

Д_{кол. -} кількість календарних днів

Д_{св -} кількість святкових днів.

g - тривалість зміни

S - к-сть змін.

В= в_а *N_a + в_б * N_б = 0,270*6460+0,231*3460 = 2543,46

К_верст = В/ Ф_{роб.часу} = 2543,46 / 1915,2 = 2 шт.

2.6 Визначаємо чисельність працюючих (за категоріями), для цього:

2.6.1 Визначаємо бюджет робочого часу одного робітника (за списком) на 2010 рік, для цього складаємо таблицю 3.

Т_р = 1861 год.

2.6.2 Визначаємо чисельність основних робітників (що зайняті виробництвом основної продукції) за відповідною формулою. Всі величини передбачені завданням, а саме:

- основних робітників, в т.ч. робітників - верстатників( по виробах «А» і «Б» окремо і разом), чол.;

Ч_пр. = (t_i * N_i)/ (T_p * K_bep)

Для виробу А:

Ч_пр. = 375*6460/1861*1,1 = 1432 чол.

Для виробу Б:

Ч_пр. = 334*3460/1861*1,1 = 683 чол.

Разом: 2115 чол.

- допоміжних робітників (по А і Б разом), чол.;

Чисельність допоміжних робітників, 17 % від чисельності основних робітників

Ч_др = 2115*0,17 = 360 чол.

По А: (60 % від чисельності допоміжних робітників.) 216 чол.

По Б: (40 % від чисельності допоміжних робітників.) 144 чол

- загальну чисельність робітників, чол.;

Ч_заг. = Ч_пр + Ч_др = 2115 + 360 = 2475 чол.

- інженерно-технічних працівників, чол.;

(Чисельність інженерно-технічних працівників (ІТП), 15 % від чисельності всіх робітників)

Ч _ІТП. =2475*0,15 = 371 чол.

- службовців, чол.;

(Чисельність службовців, 7 % від чисельності всіх робітників)

Ч _сл. = 2475*0,07 = 173 чол.

- молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), чол.;

(Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), 4% від чисельності всіх робітників)

Ч _моп = 2475*0,04 = 99 чол.

- загальну чисельність всіх працюючих, чол.

Ч_У = 2475 + 371 + 173 + 99 = 3118 чол.

2.7. Визначаємо величину річного фонду заробітної плати (за категоріями працюючих), тис. грн., а саме:

2.7.1 Фонд основної заробітної плати основних робітників за відрядною формою оплати (по кожному виробу окремо і разом), тис. грн..

З_відр. = P*V

Для А:

З_відр = 6,8*0,375*6460 = 16473 тис. грн..

Для Б:

З_відр = 6,8*0,334*3460 = 7858,352 тис. грн..

Разом по А + Б: 24331,352 тис. грн..

2.7.2 Фонд додаткової заробітної плати основних робітників (по кожному виробу окремо і разом), тис. грн. (Додаткова заробітна плата основних робітників, 6,1% від їх основної заробітної плати)

Для А: 16473*0,061 = 1004,853 тис. грн..

Для Б: 7858,352*0,061 = 479,3595 тис. грн..

Разом: 24331,352*0,061 = 1484,212 тис. грн.

2.7.3 Сумарний річний фонд заробітної плати основних робітників (по виробах «А» і «Б» окремо і разом), тис. грн.

По виробу А: 16473 + 1004,853 = 17477,853 тис. грн.

По виробу Б: 7858,352 + 479,3595 = 8337,711 тис. грн.

2.7.4 Фонд основної заробітної плати допоміжних робітників за почасовою формою оплати (разом по А і Б) тис. грн.:

З_пряма = С_год.і * Т

С_год.і - годинна тарифна ставка

а) З_{пряма пог.} = 6,3*1861*216 = 2532448,8 тис. грн.

б) З_{пряма пог.} = 6,3*1861*144 = 1688299,2 тис. грн..

2.7.5 Фонд додаткової заробітної плати допоміжних робітників, тис. грн. (Додаткова заробітна плата допоміжних робітників, 5% від їх основної заробітної плати)

а) 2532448,8 * 0,05 = 84414,96 тис. грн.

б) 1688299,2 * 0,05 = 126622,4 тис. грн.

2.7.6 Фонд основної заробітної плати ІТП за посадовими окладами, тис. грн.

З_посад. = (Сер.міс.окл. * місяці * к-сть працівників.) = 1850*12*371 = 8236200 тис. грн..

2.7.7 Фонд додаткової заробітної плати ІТП, тис. грн. Рівна 15% від окладу.

0,15*8236200 = 1235430 тис. грн.

2.7.8 Фонд основної заробітної плати службовців за посадовими окладами, тис. грн.

З_посад. = (Сер.міс.окл. * місяці * к-сть працівників.) = 1400*12*173 = 2906400 тис. грн..

2.7.9 Фонд додаткової заробітної плати службовців, тис. грн. Рівний 10% від основної зар. Плати службовців.

2906400* 0,1 = 290640 тис. грн.

2.7.10 Фонд основної заробітної плати МОП за посадовими окладами, тис. грн.

З_посад. = (Сер.міс.окл. * місяці * к-сть працівників.) = 950,2*12*99 = 1128838 тис. грн..

2.7.11 Фонд додаткової заробітної плати МОП, тис. грн. Рівна 15% від основної заробітної плати МОП.

1128838 * 0,15 = 169325,64 тис. грн.

2.7.12 Річний (сумарний) фонд заробітної плати всіх працівників підприємства, тис. грн. Результати зводимо в таблицю 4.

З_р.ф. = 17477,853 + 8337,711 + 25815,564 + 1772714,16 + 2659071,24 + 9471630 + 3197040 + 1298163,24 = 18450249,8 тис. грн.

2.8 Визначаємо витрати на утримання і експлуатацію устаткування, тис. табл. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.5.

1) 2373,07 + 427,15 + 1017,03 = 3817,25 тис. грн.

2) -

3) 2659071,24 +0,375*2659071,24 + 0,7*3518,805 + 0,005*(427,15 + 1017,03) = 3658693,34 тис. грн.

4) 0,08*(23730,7 + 7119,21 + 6780,2) = 3010,409 тис. грн.

5) 0,01*3010,409 = 30,104 тис. грн.

6) 0,005*3010,409 = 15,052 тис. грн.

7) -

8) Всього: 5996,145129

2.9 Визначаємо загальновиробничі (цехові) витрати, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.6.

1. 0,4*9471630 + 0,3*3197040 + 0,25*1298163,24 + 0,375*(9471630 + 3197040 + 1298163,24) = 10309867,28 тис. грн.

2. 0,005*10309867,28 = 51549.336 тис. грн.

3. 0,45*352,57 = 158,657 тис. грн.

4. -

5. 0,5*1772714,16 + 0,375*0,5*1772714,16 + 0,006*25134,318 = 1218891,79 тис. грн.

6. 0,014*1218891,79 + 0,2* 3518,80452 = 17768,246 тис. грн.

7. 0,01*18450249,8 = 184502,498 тис. грн.

8. 0,02*1218891,79 = 24377,836 тис. грн.

9. 0,001*4169,82 = 4.170 тис. грн.

10. 0,65*17768,246 = 11549,3599 тис. грн.

11. Всього: 11767115,7 тис. грн.

2.10 Визначаємо загальногосподарські (загальнозаводські) витрати, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.7.

1. 0,6*9471630 + 0,7*3197040 + 0,75*1298163,24 + 0,375*(9471630 + 3197040 + 1298163,24) = 14132090,9 тис. грн.

2. 0,55*352,57 = 193,914 тис. грн.

3. 0,01*14132090,9 = 141320,909 тис. грн.

4. -

5. 0,01*14132090,9 = 141320,909 тис. грн.

6. 0,005*14132090,9 = 70660,455 тис. грн.

7. 0,002*18450249,8 = 36900,4 тис. грн.

8. -

9. 0,01*18450249,8 = 184502,498 тис. грн.

10. 0,005*18450249,8 = 92251,249 тис. грн.

11. 0,003*30975 = 92,925 тис. грн.

12. -

13. -

14. 0,001*11767115,7 + 0,002*11767115,7 = 35301,347 тис. грн.

15. -

16. Всього: 631898,5375 тис. грн.

2.11 Формуємо таблицю 8. Вартість поворотних відходів в практиці визначається на основі обліку. Умовно їх не розраховуємо. На енергію і паливо:

А: 0,14*0,750 = 0,105 тис. грн.

Б: 0,14*0,370 = 0,0518 тис. грн.

2.12 Визначаємо обов'язкові відрахування в фонди соціального страхування (див. поз.6 табл.8), а саме:

Заробітна плата основних виробничих робітників на 1 особу:

Для А: (6,8*0,375) +(6,8*0,375)*0,061=2,705 тис. грн.

2,705*0,375 = 1,014 тис. грн.

Для Б: (6,8*0,334) +(6,8*0,334)*0,061=2,410 тис. грн.

2,410*0,375 = 0,904 тис. грн.

Сумарна:

Для А: 17477,853 тис. грн.

Для Б: 8337,711 тис. грн.

- в Державний пенсійний фонд, тис. грн. (32% від сумарного фонду зарплати основних робітників);

По А: 17477,853 * 0,32 = 5592,913 тис. грн.

По Б: 8337,711 * 0,32 = 2668,068 тис. грн.

- в Державний фонд соціального страхування, тис. грн. (4% від сумарного фонду зарплати основних робітників);

По А: 17477,853 * 0,04 = 699,114 тис. грн.

По Б: 8337,711 * 0,04 = 333,508 тис. грн.

- в Фонд сприяння зайнятості, тис. грн. (1,5% від сумарного фонду зарплати основних робітників).

По А: 17477,853 * 0,015 = 262,168 тис. грн.

По Б: 8337,711 * 0,015 = 125,066 тис. грн.

2.13 Визначаємо величину витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції. В практиці встановлюється на основі відповідного обліку і кошторису, (умовно приймаємо 0,1% від вартості основних матеріалів і комплектуючи (поз. З гр.11 табл.1).

По А: 0,001*18938,911 = 18,939 тис. грн.

По Б: 0,001*6195,407 = 6,195 тис. грн.

2.14 Визначаємо величину відшкодування зносу інструменту та спеціальних пристроїв. В практиці розраховується на основі встановлених нормативів до обсягів роботи та строків використання. (Умовно приймаємо 0,3% від поз.8 гр. З табл.5).

По А: 0,003*7844,428529/2 = 11,767 тис. грн.

По Б: 0,003*7844,428529/2 = 11,767 тис. грн.

2.15 Визначаємо величину (долю) витрат на утримання і експлуатацію устаткування, яка вноситься окремо в собівартість одного виробу «А» і «Б», а саме: суму цих витрат (поз.8 табл.5) ділимо на річний фонд заробітної плати основних робітників (поз. 2в гр.4 табл.4) і відповідно множимо одержане число на величину заробітної плати основних робітників, розраховану окремо на один виріб «А» і «Б» (поз.5 табл.8). Результати заносимо на поз.9 табл.8.

По А: (7844,428529 * 2,705)/ 25815,565 = 0,822 тис. грн.

По Б: (7844,428529 * 2,410)/ 25815,565 = 0,732 тис. грн.

2.16 Аналогічно визначаємо частку (долю) загальновиробничих витрат від суми (поз. 11 гр. З табл.6) і загальногосподарських (від поз. 16 гр. З табл. 7.). Одержані величини заносимо відповідно на поз. 10 і поз.11 табл.8.

Загально виробничі витрати:

По А: (11767115,7 * 2,705) / 25815,565 =1232,979 тис. грн.

По Б: (11767115,7 * 2,410) / 25815,565 = 1098,514 тис. грн.

Загальногосподарські витрати:

По А: (631898,5375*2,705) / 25815,565 = 66,211 тис. грн.

По Б: (631898,5375*2,410) / 25815,565 = 58,991 тис. грн.

2.17 Визначаємо величину витрат від технологічного браку (регламентованого технологічним процесом). В практиці розраховують на основі обліку і норм від обсягів продукції. (Приймаємо, що такий брак відсутній).

2.18 Визначаємо величину інших виробничих витрат. В практиці їх розраховують на основі обліку і відповідних норм в т.ч. на гарантійний ремонт (обслуговування) продукції. (Умовно приймаємо 20% від заробітної плати допоміжних робітників), поз.26 гр.5 табл.4.

0,2 * 1772714,16 = 354542,832 тис. грн.

2.19 Визначаємо суму позавиробничих витрат (на збут). В практиці розраховується прямим методом або як процент величини від виробничої собівартості (Приймаємо для «А» і «Б» згідно поз. 1.23).

По А: 0,008*355879,054 =2847,032 тис. грн.

По Б: 0,025*355722,413 = 8893,060 тис. грн.

2.20 Визначаємо повну собівартість одного виробу «А» і «Б» за калькуляційними статтями (сумарна величина в таблиці 8).

Для А: 358726,086 тис. грн.

Для Б: 364615,473 тис. грн.

2.21 Визначаємо величину прибутку від реалізації річного обсягу продукції «А» і «Б» окремо і разом, тис. грн. (згідно поз.1.24).

Для виробу А: 0,24 * 358726,086 = 86094,261 тис. грн.

Для виробу Б: 0,18 * 364615,473 = 65630,785 тис. грн.

Разом по А і Б: 151725,046 тис. грн.

2.22 Визначаємо величину податку на додану вартість (ПДВі), що сплачується постачальникам ресурсів (матеріалів, комплектуючих виробів, енергії і палива), тис. грн.

ПДВ1 = (В_{на А} + В_{на Б} + В_{на ен.})/0,2

ПДВ1 = (6738,431+ 18395,837 + 3518,80452)/0,2 = 143265,363 тис. грн.

2.23 Визначаємо величину ПДВ2, що вноситься в ціну річного обсягу продукції «А» і «Б», тис. грн.

ПДВ_2А = Ц_А * 0,2

Ц_А= S_А *(1 + r_А/100) = 358726,086 * (1+30/100) = 466343,9118 тис. грн.

ПДВ_2Б = Ц_Б * 0,2

Ц_Б = S_Б *(1 + r_Б/100) = 364615,473 * (1+17/100) = 426600,1034 тис. грн.

ПДВ_2А = 93268,7824 тис. грн.

ПДВ_2Б = 85320,0207 тис. грн.

r_А,Б - рентабельність відповідно виробу А і Б.

S_А - собівартість виробу

2.24 Визначаємо «Ціну підприємства» (виробника) річного обсягу продукції «А» і «Б» окремо, тис. грн.

Виріб А:

Ц_АзПДВ = Ц_А*1,2 = 466343,9118*1,2 = 93268,7824 тис. грн.

Ц_АзПДВУ = Ц_АзПДВ* п.1.2 = 93268,7824 *6460 = 602516334,3 тис. грн.

Виріб Б:

Ц_БзПДВ = Ц_Б*1,2 = 426600,1034 *1,2 = 85320,0207 тис. грн.

Ц_БзПДВУ = Ц_БзПДВ* п.1.2 = 85320,0207 * 3460 = 295207271,6 тис. грн.

Разом:

Ц_АзПДВУ + Ц_БзПДВУ = 897723606 тис. грн.

2.25 Визначаємо сумарну величину ПДВз, що сплачується в держбюджет від реалізації всієї продукції «А» і «Б» разом.

ПДВ_2У = ПДВ_2А*N_А + ПДВ_2Б*N_Б = 93268,7824 *6460+ 85320,0207 * 3460 = 897723606 тис. грн.

В державний бюджет:

ПДВ_2У - ПДВ₁ = 897723606 - 143265,363 = 897580341 тис. грн.

2.26 Визначаємо рівень рентабельності виробу «А» і «Б» окремо, %

r_А = (п.2.2.1./ п.2.20) * 100% = (86094,261 / 358726,086) * 100 = 27%

r_Б = (п.2.2.1./ п.2.20) * 100% = (65630,785 / 364615,473)*100 = 18%

2.27 Визначаємо рівень рентабельності виробництва, застосовуючи поз. 2.25.

Р = поз.2.25 * п.2.2 = 11311228882,0 тис. грн.

3 ДОДАТКИ ДО РОЗРАХУНКІВ

Таблиця 1 - Витрати на матеріальні ресурси

№ з/п	Ресурси	На виріб, тис. грн.	На річну тис. грн.	Транспортні і заготівельні витрати, тис. грн. (10% від поз. 5 і 6)	Сумарні витрати, тис. грн. (Е поз. 5+7 (6+8)	Разом на «А» і «Б», тис. грн.
		«А»	«Б»	«А»	«Б»	«А»	«Б»	' «А»	«Б»	«А» + «Б»
1	Матеріали (М)	0,750	0,370	4845,00	1280,89	484,500	128,089	5329,500	1408,981	6738,481
2	Комплектуючі вироби (К)	1,915	1,258	12372,2	4351,3	1237,22	435,130	13609,41	4786,426	18395,84
3	Усього:	2,665	1,628	17217,2	5632,19	1721,72	563,219	18938,91	6195,407	25134,32

Таблиця 2 - Капіталовкладення та амортизаційні відрахування Примітка. Умовно приймаємо структуру основних фондів: Гр.І - 52%; Гр.ІІ - 7%; Гр.ІІІ - 21%; Гр.ІV - 20%.

Групи основних фондів	Балансова (облікова) вартість , *) тис. грн.	Норма амортизаційних відрахувань, % (згідно Положення)	Сума амортизаційнх відрахувань, тис. грн.
1	Гр. І. Будинки, споруди і інше	17628,52	2	352,57
2	Гр. II. Автомобільний транспорт, прилади інструменти	23730,7	10	2373,07
3	Гр. III. Все інше , що не ввійшло в гр.І, II, IV, а також технологічне устаткування	7119,21	6	427,15
4	Гр. IV. Електронно-обчислювальні машини, автомат, інформаційні системи 1Т.Д.	6780,2	15	1017,03
5	Усього:	30975		4169,82

Таблиця 3 - Річний (плановий) бюджет робочого часу одного працівника Примітка. Розрахунки проведені за даними 2004 р. Приймаємо річний бюджет робочого часу одного робітника - 1861 год.

№ з/п	Структура часу	Один вимір	Фактичний час	Примітки
1	Календарний фонд часу	днів	366
2	Кількість неробочих днів - всього, в т.ч.:	днів	114
	- вихідних	днів	104
	- святкових	днів	10
3	Номінальний фонд часу працівника	днів	252
4	Неявка на роботу, всього, в т.ч.:	днів	23,6
	- чергові і додаткові відпустки;	днів	13,356	5,3% поз 3
	- відпустки у зв'язку з пологами;	днів	0,504	0,2% поз.3
	- відпустки учнів за професіями;	днів	0,504	0,2% поз.3
	- невиходи через хворобу;	днів	6,3	2,5% поз.3
	- виконання громадських обов'язків;	днів	0,756	0,3% поз.3
	- прогули (за фактом);	днів	0,756	0,3% поз.3
	- цілоденні простої (за фактом)	днів	0,756	0,3% поз.3
5	Явочний робочий час	ДНІВ	233,38
6	Номінальна тривалість робочого дня	год.	8
7	Витрати часу (регламентовані законом), всього		0,024
	в т.ч.:
	- для зайнятих в шкідливих умовах праці;		0,008	0,1%поз.б
	- для матерів-годувальниць;		0,008	0,1%поз.б
	- для підлітків;		0,008	0,1%поз.б
	- внутрішньо змінні простої (за фактом);		-
8	Дійсний річний фонд робочого часу одного працівника	Год.	1861,4

Таблиця 4 - Річний фонд оплати праці виробничого персоналу * Примітка. Умовно приймаємо, що чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування складає 60% від загальної чисельності допоміжних робітників, всі інші - 40%.

Категорії виробничого персоналу	К-сть робітників, Чол.	Основна зарплата, тис. гри.	Додаткова зарплата тис. грн.	Сумарний фонд оплати праці, тис. грн.
1. Основні виробничі робітники:
а) на виріб А;	1432	16473	1004,853	17477,853
б) на виріб Б;	683	7858,352	479,359	8337,711
в) Всього:	2115	24331,352	1484,212	25815,565
2* Допоміжні виробничі робітники:
а)зайняті обслуговуванням устаткування;	216	2532448,8	126622,44	2659071,24
б) всі інші	144	1688299,2	84414,96	1772714,16
3. ІТП	371	8236200	1235430	9471630
4. Службовці	173	2906400	290640	3197040
5.МОП	99	1128837,6	169325,64	1298163,24
6. Усього:	3118	16540848,3	1909401,465	18450249,8

Таблиця 5 - Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування

№ з/п	Статті витрат	Сума тис. грн.	Спосіб нарахування
1	Амортизація устаткування, транспортних засобів, електронно-обчислювальної та інформаційної техніки	1536,36	2 поз.2,3,4 гр.5 табл.2
2	Проценти (оре.щна плата) за користування основними фондами технологічного призначення	-	Оренда устаткування відсутня
3	Витрати на експлуатацію устаткування (тех.огляд, обслуговування)	3252,50353	Поз.2а гр.4 табл.4 - 37,5% від цієї величини + 70% від поз. 3.2 +0,5% відіпоз.3.4 табл.2 і
4	Витрати на ремонт устаткування і транспортних засобів	3010,409	8% від суми поз.2,3,4 гр.З табл.2
5	Витрати на внутрішню заводське переміщення вантажів	30,104	1% від поз.4 гр.З табл.5
6	Вартість зносу малоцінного і швидкозношуваного інструменту і пристроїв	15,052	0,5% від поз.4 гр.З табл.5
7	Інші витрати	-	умовно не визначаються
8	Усього:	7844,42853

Таблиця 6 - Загальновиробничі витрати

№ з/п	Статті витрат	Сума тис.гри.	Умовний спосіб нарахування
1	Витрати на управління виробництвом	10309867,28	40% поз. 3 гр.5 табл.4 + 30% поз.4 гр.5 табл.4 + 25% поз.5 гр.5 табл.4 + 37,5% від всієї суми
2	Оплата службових відряджень	51549.336	0,5% від поз. 1 гр.З табл.6
3	Амортизація будівель, споруд цехового призначення	158,657	45% від поз. 1 гр.5 табл.2
4	Сплата процентів за використання основних фондів (орендна плата) загальноцехового призначення	-	Відсутня оренда
5	Витрати на удосконалення технологій та організації виробництва	1218891,79	50% поз.26 гр.4 табл.4 + 37,5% від цієї величини + 0,6% поз.З гр.11 табл.1
6	Витрати на обслуговування виробничих процесів	17768,246	1,4%поз.5 гр.3 табл.6 + 20% від поз.З.2
7	Витрати на пожежну і сторожеву охорону	184502,498	1% від поз.6 гр.5 табл.4
8	Витрати зносу малоцінного та швидкозношувального цехового інвентарю	24377,836	2% від поз.5 гр.З табл.б
9	Платежі з обов'язкового страхування майна	4.170	0,1% від поз.5 гр.З табл.2
10	Інші витрати	11549,3599	65% від поз.6 гр.З табл.б
11	Усього:	11767115,7

Таблиця 7 - Загальногосподарські витрати

№ з/п	Статті витрат	Сума тис. грн.	Умовний спосіб нарахування
1	Витрати на управління виробництвом	14132090,9	60%від поз.3 гр.5 табл.4+ 70% поз.4 гр.5 табл.4 + 75% поз.5 гр.5 табл.4 + 37,5% від сумарної величини
2	Амортизація основних фондів загальнозаводського призначення	193,914	55% поз.1 гр.5 таГл.2
3	Витрати на обслуговування виробничого процесу	141320,909	1,0% від поз.1 гр.З табл.7
4	Поточні витрати на утримання власних фондів природоохоронного призначення	-	Умовно не визначаються
5	Витрати на оплату службових відряджень	141320,909	1% від поз.1 гр.З табл.7
6	Витрати на професійну підготовку (перепідготовку) кадрів	14,3865292	0,5% від поз.1 гр.З табл.7
7	Витрати на пожежну і сторожеву охорону підприємства	36900,4	0,2% від поз.6 гр.5 табл.4
8	Сплата процентів (орендна плата) за користування основними фондами інших організацій	-	Умовно не визначається
9	Витрати на організацію набору робітників	184502,498	1% від поз.6 гр.5 табл.4
10	Витрати на перевезення працівників до місця праці і назад	92251,249	0,5% від поз.6 гр.5 табл.4
11	Платежі обов'язкового страхування	92,925	0,3% поз.5 гр.З табл.2
12	Сплата відсотків за боргові зобов'язання	-	Умовно не визначається
13	Витрати на оплату банківських послуг	-	Умовно не визначається
14	Податки та збори (обов'язкові платежі)	35301,347	0,1% від поз.11 гр.З табл.6+0,2% від поз. 11 гр.З табл.6
15	Інші витрати	-	Умовно не визначаються
16	Усього:	631898,5375

Таблиця 8 - Повна собівартість одного виробу «А» і «Б»« за калькуляційними статтями Примітка* В практиці, при визначенні собівартості одиниці продукції сумуються витрати в усіх цехах, що приймають участь в її виробництві.

№ з/п	Калькуляційні статті витрат	Виріб «А»	Виріб «Б»
		Сума тис. грн. т	Доля % до повної соб-і	Сума тис. грн.	Доля % до повної соб-ті
1	Вартість основних і допоміжних матеріалів	0,750	0,000	0,370	0,000
2	Вартість купованих комплектуючих виробів та послуг кооперованих фірм	1,9152	0,001	1,2576	0,000
3	Вартість енергії і палива на технологічні цілі	0,105	0,000	0,0518	0,000
4	Вартість поворотних відходів (віднімається)	умовно не враховуються
5	Заробітна плата основних виробничих робітників	2,705	0,001	2,410	0,001
6	Відрахування в фонд соціального страхування	0,02826504	0,000	0,025362	0,000
7	Витрати на підготовку та освоєння виробництва нової продукції	18,939	0,005	6,195	0,002
8	Відшкодування зносу інструменту та спеціальних пристроїв	11,767	0,003	11,767	0,003
9	Витрати на утримання і експлуатацію устаткування	0,822	0,000	0,732+	0,000
	Разом технологічна собівартість виробу (сума поз.1 -9)	37,031	0,010	22,077	0,006
10	Загальновиробничі витрати	1232,979	0,344	1098,514	0,301
	Разом цехова собівартість (сума п.п. 1 - 10 )	1270,010	0,354	1120,590	0,308
11	Загальногосподарські витрати	66,211	0,018	58,991	0,016
12	Втрати від технологічного (регламентованого) браку	умовно приймаємо відсутність
13	Інші виробничі витрати	354542,832	98,834	354542,832	97,237
	Виробнича собівартість (сума п.п. 1-13)	355879,054	99,206	355722,413	97,561
14	Позавиробничі витрати на збут	2847,032	0,794	8893,060	2,439
і	Повна собівартість (сума п.п. 1-14)	358726,086	100,000	364615,473	100,000

4 ВИСНОВОК

В даній роботі для оцінки і аналізу основних результатів виробничо-господарської діяльності підприємства за певний період часу ми розрахували техніко-економічні показники, які характеризують загальний фінансовий стан підприємства, ефективність використання основних фондів, продуктивність праці персоналу підприємства, їх заробітної плати провівши розрахунки ми визначили показники фінансового стану підприємства (валовий дохід, загальний розмір прибутку, рентабельність підприємства).

З результатів можна стверджувати, що доцільніше виготовляти виріб А оскільки показник рентабельності по даному виробу вищий.

В цілому підприємство являється рентабельним, але потрібно внести корективи для підвищення його рентабельності на майбутнє.

5 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ, ЇХНІ ФУНКЦІЇ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК

5.1 Вступ

Виробничі підприємства визначають промисловий потенціал народного господарства і безупинно змінюються в міру розвитку продуктивних сил і поглиблення виробничих відношень. На кожному етапі розвитку економіки переважне поширення одержують ті або інші типи виробничих організацій. У народному господарстві відбувається безупинне удосконалювання чинних організаційних структур управління і пошук нових, більш раціональних форм організації управління. Пізнання закономірностей і теоретичне пояснення цих процесів мають велике значення для підвищення ефективності промислового виробництва.

Організаційна структура управління - це форма поділу праці, що закріплює певні функції управління за відповідними структурними підрозділами апарата управління. У широкому розумінні задача менеджерів полягає в тому, щоб обрати ту організаційну структуру, яка найкраще відповідає цілям і задачам підприємства, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неї. Найкраща структура - це та, яка найкращим чином дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і доцільно розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників і таким чином задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей із високою ефективністю.

В даний час накопичений значний досвід теоретичного обґрунтування еволюції організаційних структур управління. Розроблені й успішно застосовуються на практиці різноманітні методологічні підходи до вивчення закономірностей їхнього формування і розвитку. Основні розходження між цими підходами полягають у неоднозначному тлумаченні організаційних структур управління, що в одному випадку розглядаються як механізм, побудований для розв'язання конкретних задач, в іншому - як соціальний організм, що чуйно реагує на потреби членів трудового колективу, у третьому - як складна соціально-економічна система і т.п.

Дана тема є актуальною практично для кожного підприємства. За умов адміністративно-командної економіки проблема відповідності організаційної структури управління цілям і задачам підприємства, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, які впливають на неї не вивчалась. Існували оргструктури бюрократичного типу з жорсткими ієрархічними зв'язками, високим рівнем формалізації, централізованим прийняттям рішень. Дана структура вважалася ефективною для будь-яких умов і форм. В той же час, зовсім не зверталася увага на те, що оргструктура і управління нею не можуть бути стабільними, вони постійно змінюються і удосконалюються в залежності від умов. В умовах ринкової економіки підприємствам необхідно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища й адаптувати оргструктури відповідно до змін.

5.2 Поняття організації управління на підприємстві

Термін «організація» вважається одним з найуживаніших. Він використовується в таких значеннях:

- як система, і зокрема, як система управління, що роз­глядається як єдиний організм;

- як стадія процесу управління, призначена для створення нової, або реорганізації чи ліквідації діючої системи;

- як господарюючий суб'єкт тощо.

У широкому розумінні, термін «організація» означає певний порядок, а підвищення рівня організованості - впорядкування. Досягнутий порядок можна визнати повним, якщо в ньому знайшли практичне втілення чотири аспекти впорядкованості, які виходять з того, що визначені:

а) межі системи, тобто встановлено, скільки та які системоутворюючі одиниці вона охоплює;

б) змінні, які характеризують одиниці, що утворюють систему;

в) встановленні допустимі співвідношення між можливими кількісними значеннями змінних шляхом накладання обмежень на кожну з них;

г) спосіб дії кожної одиниці і схема їх взаємодії.

Для ефективного функціонування сучасних підприємств необхідні, перш за все, досконалі внутрішні зв'язки. Об'єднання різних частин підприємства в єдине ціле забезпечується організаційною функцією менеджменту.

Системний підхід у менеджменті розглядає організацію як множину взаємозв'язаних і певним чином упорядкованих компонентів, що забезпечує цілісність організації та її стосунки із зовнішнім середовищем.

Поняття «організація» охоплює такі взаємопов'язані елементи: мету, завдання; групування завдань для визначення видів робіт; групування видів робіт у відповідних підрозділах згідно з метою організації; делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів в ієрархії управління; створення організаційного клімату, який спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації; проектування системи комунікацій, здатної забезпечити прийняття ефективних рішень, їх контролю та координації; побудову єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх елементів організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.

Склад організаційних функцій передбачає три основні фази, кож­на з яких, в свою чергу, теж складається з трьох етапів (табл.9.)

Організація як функція менеджменту - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети. Отже, попередньою умовою для створення структури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті - забезпечити перехід від стратегії до структури.

Таблиця 9 - Фази організаційного процесу

Основні фази організаційного процесу	Функції, що здійснюються в межах кожної фази
1 Фаза почину (ініціювання) бере початок від першого задуму організації до стадії реального формування апарату організації	а) визначення завдань організації; б) визначення способів їх вирішення; в) забезпечення здійснення.
2. Фаза облаштування (координації) триває від початку формування до поточної діяльності	а) визначення системи необхідних видів діяльності; б) визначення складу виконавців: в) забезпечення стимулювання виконавців.
3. Фаза розпорядча (адміністрування) здійснюється у сформованому апараті за визначеними напрямами як поточне керівництво діяльністю організації	а) делегування повноважень та обов'язків; 6) визначення змісту розпоряджень; в) забезпечення виконання розпоряджень.

Практичним результатом виконання організаційної функції є: затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв'язків між підрозділами; регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлен­ня прав й обов'язків органів управління та службових осіб; затвердження положень, інструкцій; підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у ке­руючій та керованій системах.

Повноваження об'єднують вище керівництво з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу та координування завдань. Засобом, за допомогою яко­го керівництво встановлює стосунки між рівнями повноважень, є делегування. Делегування - це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання, які повинні виконуватись для досягнення мети організації. Якщо завдання не делегується іншим працівникам, керівник змушений виконувати його сам. Тому делегування - це акт, який перетворює людину в керівника.

Делегування реалізується лише у випадку прийняття повноважень, і власне відповідальність не може бути делегована. Повноваження - це обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її працівників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не індивіду, який займає її в даний момент. В організації межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, які викладаються письмово або передаються підлеглому усно. Межі повноважень розширюються у напряму більш високих рівнів управління організацією.

Розрізняють два типи повноважень: лінійні та апаратні (штабні).

Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника підлеглому і далі іншим підлеглим. Саме лінійні повноваження надають керівникові законну владу для спрямування своїх безпосередніх підлеглих на досягнення поставленої мети. Керівник, що володіє лінійними повноваженнями, має також право приймати певні рішення і діяти у певних питаннях без узгодження з іншими керівниками у встановлених організацією, законом або звичаєм межах.

Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління. Процес створення ієрархії називається скалярним процесом. Однак в багатьох ситуаціях лінійні повноваження не можуть забезпечити потреб організації. Це пояснюється кількістю та різноманітністю функцій, які виконує адміністративний апарат в сучасних організаціях. Враховуючи особливості цих функцій, виділяють три типи штабного апарату:

- консультативний апарат (спеціалісти, залучені на постійній або тимчасовій основі для консультування лінійного керівництва);

- обслуговуючий апарат (напр., відділ кадрів, матеріально-технічне постачання, маркетингові дослідження, планування тощо);

- особистий апарат (різновид обслуговуючого апарату, який формується прийняттям на роботу секретаря або помічника).

Основні види штабних повноважень: рекомендаційні повноваження; обов'язкові узгодження; паралельні повноваження; функціональні повноваження; лінійні повноваження всередині апарату.

5.3 Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають

Згідно з останніми досягненнями теорії та практики менеджменту структура організації повинна забезпечити реалізацію її стратегії. Оскільки з часом стратегії змінюються, то виникає необхідність у відповідних змінах організаційних структур.

Категорія «структура» відображає будову та внутрішню форму системи. Зв'язок елементів у структурі підпорядкований діалектиці взаємовідношення частини і цілого. Наявність структури - невід'ємний атрибут всіх реально існуючих систем, бо саме структура надає їм цілісності. Категорія «структура» означає відносно стійкі зв'язки, які існують між елементами організації. Структура сприяє збереженню стійкого стану системи. Стосовно системи структура є показником її організованості.

Існує велика кількість визначень організаційної структури управління виробництвом, і відрізняються вони за рівнем деталізації досліджуваного предмета. Наведемо кілька з них.

Структура, яка відображає синтез взаємозв'язків різних елементів, що функціонують для досягнення встановленої мети, називається організаційною. Отже, організаційна структура будь-якої системи пов'язана з досягненням її глобальної мети.

Згідно з іншим визначенням, організаційна структура - це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

· вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

· інформацію, яка передається цими каналами.

Організаційну структуру управління визначають також як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв'язку.

Ланка управління - відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав.

Рівень управління - сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління. Рівні управління, поєднуючи різні ланки, характеризують рівень концентрації процесу управління і послідовність підпорядкування одних ланок іншим зверху донизу.

Організаційна структура управління визначається також як склад, взаємозв'язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління організацією (підприємством).

Згідно з цим визначенням основними елементами організаційної структури управління є:

1) склад та структура функцій управління;

2) кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

3) професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

4) склад самостійних структурних підрозділів;

5) кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

6) інформаційні зв'язки.

Отже, кожне з визначень вносить свій вагомий внесок у розуміння суті організаційних структур управління підприємством (організацією). Зрозуміло, що чим досконаліша організаційна структура управління, тим ефективніший вплив управління на процес виробництва (надання послуг). Для цього організаційна структура повинна відповідати певним вимогам:

· адаптивність (здатність організаційної структури пристосовува­тися до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі);

· гнучкість, динамізм (здатність чітко реагувати на зміну попиту, вдосконалення технології виробництва, появу інновацій);

· адекватність (постійна відповідність організаційної структури параметрам керованої системи);

· спеціалізація (функціональна замкнутість структурних підрозділів, обмеження та конкретизація сфери діяльності кожної керуючої ланки);

· оптимальність (налагодження раціональних зв'язків між рівнями та ланками управління);

· оперативність (недопущення безповоротних змін у керованій системі за час прийняття рішення);

· надійність (гарантованість достовірності передачі інформації;

· економічність (відповідність витрат на утримання органів управління можливостям організації;

· простота (легкість для персоналу розуміння та пристосування до даної форми управління та участі у реалізації мети організації).

На побудову організаційних структур управління впливає система факторів, яка стосується і об'єкта, і суб'єкта управління. Серед факторів є група регульованих і нерегульованих, а також таких, що виявляють безпосередній або опосередкований вплив. До найбільш вагомих факторів належать: розміри виробничої діяльності фірми (середня, мала, крупна); виробничий профіль фірми (спеціалізація на виробництві одного виду продукції або широкої номенклатури виробів різних галузей); характер продукції, що виробляється, та технологія її вироб­ництва (продукція видобувних чи обробних галузей, масове чи серійне виробництво); сфера інтересів фірми (орієнтація на місцевий, національний чи зовнішній ринок); масштаби зарубіжної діяльності і форми її здійснення (наявність дочірніх підприємств за кордоном, в т. ч. виробничих, збутових тощо); характер об'єднання (концерн, фінансова група тощо).

5.4 Основні класи організаційних структур управління виробництвом

Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом:

1. Бюрократичні структури.

2. Адаптивні структури.

Бюрократичні (механістичні) організаційні структури характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями.

Концепція бюрократії (від французького «бюро, канцелярія» або грецького «влада, панування», букв. - панування канцелярії) була сформульована німецьким соціологом Максом Вебером на початку XX ст. і в ідеалі є однією з найкорисніших ідей в історії людства (табл. 10).

Таблиця 10 - Характеристики раціональної бюрократії

N	Зміст окремих характеристик
1.	Чіткий розподіл праці, що приводить до появи висококваліфікованих спеціалістів на кожній посаді.
2.	Ієрархічність управління, за якої кожний нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому.
3.	Наявність системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання обов'язків.
4.	Об'єктивізм, з яким офіційні особи виконують посадові обов'язки.
5.	Найм на роботу у суворій відповідності до кваліфікаційних вимог.

Теорія М. Вебера не охоплювала опису конкретних організацій і розглядала бюрократію як деяку нормативну модель, ідеал, до якого повинні прагнути організації. Більшість сучасних організацій є варіантами бюрократії. Причина такого тривалого та широкомасштабного використання бюрократичних структур полягає у тому, що їх характеристики ще досить добре підходять для більшості промислових фірм, організацій сфери послуг, усіх видів державних установ (об'єктивність прийняття рішень, просування працівників на основі їх компетентності, концепція соціальної рівності тощо).

Адаптивні (органічні) організаційні структури розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на зміни зовнішнього середовища та впроваджувати нову наукомістку технологію.

Починаючи з б0-х років деякі організації стикнулися з такою ситуацією, коли зовнішні умови їх діяльності змінювалися так швидко, проекти ставали настільки складними, а технологія розвивалася так бурхливо, що недоліки бюрократичних структур управління почали перевищувати їх позитивні риси. Тому організації почали розробляти та впроваджувати нові, більш гнучкі типи організаційних структур, які засновуються на цілях та припущеннях, що радикально відрізняються від покладених в основу бюрократичних структур. Однак адаптивні структури не можна в будь-якій ситуації вважати більш ефективними, ніж бюрократичні.

Бюрократичні та адаптивні структури є крайнощами, а реальні структури реальних організацій знаходяться між ними і мають ознаки бюрократичних та адаптивних структур у різних співвідношеннях. Крім того, часто маємо так, що різним підрозділам в одній організації властиві різні структури. Так, наприклад, керівництво крупної організації використовує у виробничих підрозділах бюрократичні структури, а в науково-дослідних - адаптивні.

Теорія та практика менеджменту виробила велику кількість варіантів побудови бюрократичних організаційних структур управління.

Лінійний тип організаційної структури управління

Характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого без посереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва). На цій ос­нові створюється ієрархія даної системи управління (наприклад, майстер дільниці, начальник цеху, директор підприємства). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єкту не дають (рис. 1)