Сутність заробітної плати, її види та форми

Вступ

Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Згідно до статті 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата -- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу економіки України до ринкового механізму функціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зменшення використання “живої” праці, механізація трудомістких робіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення витрат робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, преміювання, системи та форми оплати праці.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель, який служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це засоби, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності, та з інших джерел.

В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, безробіття в організації праці та її оплати відбуваються значні зміни.

Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу та його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завдань, система показників, документація і система розрахунків.

Основними показниками заробітної плати, що підлягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії та кваліфікація, витрати робочого часу в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям працівників і за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих та використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування працівників, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необхідні для обчислювання таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та інше.

1. Заробітна плата як важлива складова системи трудових відносин

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сферою державного і договірного регулювання оплати праці. Він спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата -- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата -- це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата -- це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Існують такі види додаткової заробітної плати: за роботу у понаднормовий час; за сполучання професій; за роботу в нічний час; надбавки та доплати по тарифним ставкам та посадовим окладам кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за висококваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються диференційовані надбавки до тарифних ставок робочих. Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати, що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.

Мінімальна заробітна плата -- це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). На поточний рік передбачено такі розміри мінімальної заробітної плати:

· з 01.01.2007 - 400 гривень;

· з 01.07.2007 - 420 гривень;

· з 01.12.2007 - 450 гривень.

До мінімальної заробітної плати не включаються: доплати; надбавки; заохочувальні і компенсаційні виплати.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри; винагороди за підсумками роботи за рік; премії за винахідництво і раціоналізацію; за створення, освоєння і впровадження нової техніки; за своєчасну поставку продукції на експорт; одноразові заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо.

Вичерпний перелік основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат міститься в інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженій наказом Мінстату України від 11.12.95 №323.

Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товариства повинні вести окремий облік:

-- фонду заробітної плати робітників і службовців: складу за списком; складу поза списком (поза штатом);

-- разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітної плати;

-- інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.

Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.

Дія установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.

У підприємствах недержавної форми власності й об'єднаннях громадян

(кооперативах, спільних підприємствах з іноземними інвестиціями, акціонерних та інших господарських товариствах) оплата праці здійснюється

відповідно до положень, передбачених установчими документами, з дотриманням норм і гарантій в оплаті праці відповідно до чинного законодавства.

Держава, згідно з Законом України «Про оплату праці», здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.

1.1 Форми заробітної плати

Заробітна плата -- частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата -- один з елементів виробничих витрат підприємства.

Є дві форми оплати праці: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Відрядна форма оплати праці -- система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна.

Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній формі оплата праці працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробітку. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна форма оплати праці -- застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній -- виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробіток за досягненні результати роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядам робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці -- одна з форм заробітної плати, яка є різновидом відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Погодинна заробітна плата -- форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці -- проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення. Не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

Погодинна оплата праці передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робочих місць, а також відсутність браку та простою машин та обладнання. Премії таким робочим нараховуються по місячних результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель обліку робочого часу (див. додаток 1). Табель обліку робочого часу служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

1.2 Види заробітної плати

Існує основна та додаткова заробітна плата.

При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена підрядна оплата праці, крім табелю необхідно мати відомості про виробітку та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата -- ст. 105 КЗпП передбачено, що працівниками, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов'язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за поєднання професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

При розрахунку заробітної плати робітників по тарифу, годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при відрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ).

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) -- це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого коллективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.

Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, який заключається у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту.

У випадках найма працівника по контракту, власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

· відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

· працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками -- в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

· працівникам, які отримують місячний оклад, -- у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом відповідно до ст. 109

КЗпП, у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП).

Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції) -- на час освоєння нового виробництва (продукції) (ст.113 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого проводиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців.

Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні -- за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого проводиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення. Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника.

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та

огляд спеціальної літератури

Таблиця 2.1

№ п/п	Назва закону	Зміст закону
1	2	3
1.	Конституція України від 28.06.1996 р. №254/296 - ВР	Визначає загальні засади держави, права, свободи та обов'язки людини і громадян, територіальний устрій; поділяє владу на законодавчу, виконавчу та судову, чітко регламентовує її положення; визначає статут АРК.
2.	Закон України „Про оплату праці”	Визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сферою державного і договірного регулювання оплати праці.
3.	Закон України „Про відпустки”	Відпустка - це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку.
4.	Стаття 1 Закону України „Про оплату праці”	Заробітна плата -- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
5.	Стаття 5 Закону України „Про збір до державного обов'язкового пенсійного страхування”	Збір до державного обов'язкового пенсійного страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.
6.	Інструкція по статистиці заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 №323	Зазначений перелік основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
7.	Стаття 105 КЗпП	Передбачено, що працівниками, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов'язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
8.	Стаття 107 КЗпП	Робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійному розмірі.
9.	Стаття 109 КЗпП	Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом, у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за
		узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.
10.	Стаття 111 КЗпП	При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи.
11.	Стаття 113 КЗпП	На час освоєння нового виробництва власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого проводиться за раніше нарахованими заробітками.
12.	Стаття 127 КЗпП	Утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Для вивчення нарахування заробітної плати по погодинній і відрядній формах, окрім нормативно-правової бази, використовується і спеціальна література. Перш за все це підручники з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту.

У підручнику «Організація бухгалтерського обліку» за редакцією професора Ф.Ф. Бутинця розглядаються теоретичні засади обліку заробітної плати. Основна увага приділяється формам та видам заробітної плати, її документальне оформлення та облік заробітної плати. Матеріал в цій книзі особливим чином систематизований, вміщує багато різних тем, що робить його корисним для всіх.

В підручнику Н. М. Грабової „Теорія бухгалтерського обліку” розкрито роль обліку в системі управління і контролю в умовах розвитку ринкової економіки. Викладено теоретичні основи предмета, методу техніки, форм і організацій ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, напрямки їх удосконалення відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та прийнятих в Україні Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку.

Підручник Н.М. Грабової та Ю.Г. Кривоноса «Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках» розглядає облік заробітної плати. В книзі наведені бухгалтерські проводки з обліку заробітної плати, враховується ведення національних Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку та План рахунків. Подання матеріалу в цій книзі є детальним та зрозумілим.

В посібнику М. І. Должанського „Бухгалтерський облік в Україні” висвітлюється облік заробітної плати, її види та форми. Особлива увага приділяється використанню Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку як необхідного компонента в умовах реформування бухгалтерського обліку відповідно до ринкових відносин. Також в цьому посібнику описаний План рахунків та операції по них.

В підручнику О. В. Лишиленко „Бухгалтерський облік” розкриті питання теоретичних основ обліку праці та її оплати, а саме: види, форми заробітної плати, її облік, а також утримання та нарахування заробітної плати. Також в цій книзі враховано вимоги чинного законодавства, застосування нового Плану рахунків, а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У навчальному посібнику І. І. Сахарцева „Бухгалтерський облік” розглянуто теоретичні і практичні питання обліку праці та заробітної плати. Дано кореспонденцію рахунків за тематикою обліку згідно з національними та міжнародними стандартами. Наведено задачі та методики їх розв'язання з обліку праці та заробітної плати.

Підручник Н.М. Ткаченка «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» розглядає основи теорії бухгалтерського обліку, органiзацiї його на підприємствах України. Основна увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку i методології його ведення згідно Національних стандартів, для чого спiвставляють старий та новий плани рахунків. Використовується найновіша на момент видання підручника нормативна база.

Проаналізувавши публікації в пресі, які стосуються проведення обліку, аналізу та контролю, можна зробити висновок, що операціям з нарахування заробітної плати приділяється достатньо уваги. Майже всі розглянуті вище статті містять відомості загального характеру, які можуть бути застосовані і до нарахування заробітної плати і до інших розрахунків, це питання не виділяється в окремий предмет досліджень, а подається в сукупності з іншими аспектами господарської діяльності.

3. Організаційно-економічна характеристика АТ „Геліос”

ВАТ „Геліос створено в 1993 році на базі Ужгородського маргаринового заводу та зареєстровано розпорядженням Ужгородської міської управи від 22.10.93 р. № 195.

До складу ВАТ „Геліос” входить:

- майонезно-гірчичний цех;

- рафінаційний цех з дільницею фасування олії;

- транспортна дільниця;

- енергодільниця;

- котельня;

- механічна майстерня;

- будівельна дільниця;

- складське господарство;

- склад-магазин підакцизних товарів;

- склад оптової торгівлі продовольчими товарами.

На кожний підрозділ виділяється штат в кількості чоловік (див. додаток 14).

Для реалізації власної продукції на підприємстві відкрито фірмовий магазин. Дочірніх підприємств Товариство не має.

На підприємстві діє журнально-ордерна система обліку. Облік ведеться на підставі діючих постанов та інструкцій Кабінету міністрів та Міністерства фінансів з урахуванням доповнень:

- вартість продукції, робіт та послуг складається згідно діючих калькуляцій, доходів від продажу основної продукції.

Амортизація нараховувалась шляхом застосування норм згідно статті 8 „Закону про оподаткування прибутку підприємства у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів. Нарахування амортизації основних засобів проводилось методом зменшення залишку шляхом використання встановлених форм до залишкової вартості основних засобів на початок звітного періоду.

Вартість ТМЦ визначалась у планово облікових цінах.

Основні засоби відображені в обліку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, виготовлення з урахуванням сум обов'язкових до оцінок.

Грошові кошти включають суми грошей в касі. Дебіторська заборгованість відображається за реальною вартістю, тобто з вирахуванням оцінених сумнівних боргів.

ВАТ „Геліос” виробляє продукти харчування:

- майонез марок „Ужгородський”, „Ніжний”, „Козацький”, „Пісний”, різної фасовки: від 200 г до 900 г;

- кетчупи марок „Пікантний”, „Приємний”, фасовкою 300 г, 500 г, 1000г;

- гірчицю марки „Ужгородська”;

- олію рафіновану. Розлив олії в пляшки, здає в оренду приміщення.

Основні ринки збуту продукції - торгівельні заклади Закарпатської, Львівської областей, м. Києва.

Основними клієнтами є Закарпатська продовольча група м. Мукачево, ТОВ „Фалва”, „Торговий дім „Троянда Закарпаття”, СП „Лантіп”, ТОВ „Руслана”, ВАТ „Ужгородхліб”, ПП „Барва Ужгород”, СП „Тіп-топ”.

Основні конкуренти - „Торчин продукт”, „Львівський жиркомбінат”, „Чумак”, „Смак”.

Найбільша проблема ВАТ „Геліос” - відсутність дешевої сировини, зростання цін на енергоносії, значний податковий тиск та відсутність бажаного збуту продукції.

Підприємство не залежить від сезонних змін.

Підприємство впровадило нові технології, замінило зношене обладнання, тому має можливість випускати товарну продукцію з низькою собівартістю. Проте низька платоспроможність населення в цілому та висока конкуренція на ринках збуту не дозволяє підприємству збільшувати випуск готової продукції.

Істотними факторами, що впливають на діяльність підприємства є:

- нестабільність та неузгодженість законодавчої бази;

- постійний ріст цін на енергоносії та сировину;

- висока конкуренція на ринках збуту.

Фінансування діяльності Товариства здійснюється за рахунок прибутку, одержаного від реалізації продукції власного виробництва, робіт та послуг.

Плани підприємства. Продовжаться роботи по дослідженню ринків збуту та укладення довгострокових договорів. Планується виробництво маргарину, здача в оренду рафінаційного цеху та офісних приміщень, продаж невикористаного обладнання, оптова торгівля, в т.ч. підакцизними товарами. Планується випуск нових видів продукції, а саме: соуси. Прогнозується покращення фінансового стану підприємства.

4. Документальне оформлення розрахунків з оплати праці

Відповідно до наказів Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року, №253, і від 27 жовтня 1995 року, №277, затверджено типові форми первинного обліку (введені в дію з 1 січня 1996 року) з обліку особового складу (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Типові форми первинних документів з обліку розрахунків з оплати праці, які використовуються на АТ „Геліос”

№ з/п	Номер типової форми	Назва типової форми
1	2	3
Кадрова документація
1	П-1	Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (додаток 2)
2	П-2	Особовий листок (додаток 4)
3	П-6	Наказ (розпорядження) про надання відпустки (додаток 5)
З обліку використання робочого часу
4	П-8	Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту) (додаток 3)
5	П-13	Табель обліку використання робочого часу (додаток 1)
З обліку розрахунків з працівниками з оплати праці
1	П-50	Розрахункова відомість (додаток 6)
2	П-55	Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати
3	П-56	Накопичувальна картка обліку заробітної плати

На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка, в якій зазначаються необхідні анкетні дані про працівника та всі зміни, які відбуваються у його роботі.

Всі працівники, які працюють на підприємстві, повинні мати трудові книжки. Трудова книжка зберігається на основному місці роботи.

На кожному підприємстві (організації) незалежно від режиму роботи повинен бути організований табельний облік використання робочого часу (див. додаток 1).

Табель - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу.

Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій робітників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними по заробітній платі і отримання інформації про відроблений час. Табель складається в одному примірнику людиною, уповноваженою на його ведення. Табель відкривається 1-го числа кожного місяця і передається в бухгалтерію два рази на місяць:

· для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу);

· для розрахунку заробітної плати за місяць.

Табельні номера встановлюються на підприємстві в цілому по порядково-серійній системі, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів.

Оперативний облік присутності робітників та їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству чи по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (форма №Т-12 - призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати, а форма №Т-13 тільки для обліку робочого часу). В АТ „Геліос” використовується форма №Т-13.

Табельний облік, тобто це є облік присутності на роботі та використання робочого часу може проводитись двома методами:

1. методом суцільної реєстрації - кожний день по кожному робітнику відмічається відроблений час чи не відроблений час з вказанням поважної причини;

2. методом відхилень - відмічаються простої, неприбуття, понаднормовані та інші відхилення від нормального режиму роботи, а відроблений час визначається тільки в кінці місяця.

В АТ ”Геліос” табель обліку використання робочого часу ведеться способом суцільної реєстрації, що і відображено в додатку 1.

У міру виконання обсяги робіт фіксуються в індивідуальних або бригадних нарядах.

Первинним документом з обліку виробітку є рапорти або відомості виробітку бригад.

Операції, які передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати - за листками на доплату.

Наряд - це комбінований документ, в якому вказуються завдання на виконання певних робіт і підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт.

Оплата часу простоїв, які сталися не з вини працівника, оформлюється листком обліку простоїв. На оплату робіт із виправлення браку продукції виписується окремий наряд з відміткою „Виправлення браку”.

Для виплати заробітної плати на підприємствах оформлюються видаткові касові ордери, розрахункові відомості (див. додаток 6) або платіжні відомості. В АТ „Геліос” виплата заробітної плати проводиться реєстром перерахунку на картковий рахунок працівника (див. додаток 7). В ньому зазначається прізвище, ім'я та по батькові працівника, номер карточки та сума заробітної плати.

Розрахункова відомість - це зведений документ, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями з оплати праці (див. додаток 6).

Згідно розрахунковій відомості, яка міститься в додатку 6 можна зробити наступні висновки по організації оплати праці на підприємстві та по веденні його кадрової політики. По-перше, на підприємстві, а саме в підрозділі: майонезний цех працює 16 працівників, які розподілені на дві зміни, загальна сума нарахованої заробітної плати за лютий місяць становить - 8768,34 грн., при цьому із заробітної плати було утримано внески на загальну суму - 3130,1 грн.. По-друге, відомість відображає схему посадових окладів АТ „Геліос”, прізвище, ім'я та по батькові кожного працівника.

Особовий листок (див. додаток 4) - це документ, що відображає розрахунки з кожним співробітником окремо за весь рік помісячно. Тобто, кожного місяця бухгалтер вносить в нього відмітки про нараховану та утриману тому чи іншому працівникові заробітну плату, суму відпускних, доплати, надбавки, премії, лікарняні тощо. Як показано на додатку 4 на прикладі Андруся Я. П. Особистий рахунок відображає розміри різноманітних утримань та нарахованих співробітнику сум.

Характеристика рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складів складів підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок №66 „Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунки:

661 „Розрахунки за заробітною платою” (див. додаток 8);

662 „Розрахунки з депонентами”.конецформыначалоформы

За кредитом рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання з сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за дебетом субрахунку №661 „Розрахунки за заробітною платою” та кредиту субрахунку 662 „Розрахунки з депонентами”.

Аналітичний облік розрахунків за заробітною платою ведеться на підприємстві в розрізі кожного працівника. Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто за кожним працівником) дорівнює кредитовому обігу синтетичного рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” за звітній період, тобто сумі нарахованої заробітної плати за цехом, відділом і підприємством у цілому.

Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обігу синтетичного рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці”. Сума в графі розрахунково-платіжної відомості „Сума належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці”.

При нарахуванні та видачі заробітної плати АТ „Геліос” робить такі бухгалтерські записи (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Облік нарахування та видачі заробітної плати

№ пор	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Нарахована заробітна плата	23 „Виробництво”	661 „Розрахунки за заробітною платою”
2.	Нараховані: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування	23 „Виробництво”	651 „За пенсійним забезпеченням”
	збір на обов'язкове соціальне страхування	23 „Виробництво”	652 „За соціальним страхува- нням”
	збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття	23 „Виробництво”	653 „За страхуванням на випадок безробіття”
3.	Утримані: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування	661 „Розрахунки за заробітною платою”	651 „За пенсійним забезпече- нням”
	збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття	661 „Розрахунки за заробітною платою”	653 „За страхуванням на випадок безробіття”
	прибутковий податок	661 „Розрахунки за заробітною платою”	641 „Розрахунки за податками”
4.	Видана заробітна плата	661 „Розрахунки за заробітною платою”	301 „Каса в національній валюті”

Характеристика рахунку №81 „Витрати на оплату праці”. Для узагальнення інформації про оплату праці за звітній період призначено рахунок №81 „Витрати на оплату праці”.

За дебетом рахунку №81 відображається сума визнаних виплат на оплату праці, визначена на підставі первинних документів (нарядів на відрядну роботу, табелів обліку робочого часу тощо), з кредиту рахунку №81 списується в дебет рахунку №23 „Виробництво” сума витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) основного та допоміжних (підсобних) виробництв.

Рахунок №81 „Витрати на оплату праці” має такі субрахунки:

811 „Виплати за окладами і тарифами”

812 „Премії та заохочення”

813 „Компенсаційні виплати”

814 „Оплата відпусток”

815 „Оплата іншого невідпрацьованого часу”

816 „Інші витрати на оплату праці”.

На субрахунку 811 “Виплати за окладами і тарифами”. Відображаються витрати на виплату основної заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці;

На субрахунку №812 “Премії та заохочення” відображаються витрати на виплату додаткової заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці (премії, виплати за підсумками роботи за рік, за вислугу років тощо).

На субрахунку №813 “Компенсаційні виплати“ узагальнюється інформація про витрати на компенсаційні виплати, передбачені законодавством (компенсація за час простою не з вини працівника, за несвоєчасну виплату заробітної плати, за незаконне звільнення, за заподіяну шкоду тощо).

На субрахунку №814 “Оплата відпусток“ враховуються витрати на виплати за відпустку або нарахування резерву відпусток. Рішення про створення резерву відпусток повинно відображатися в наказі про облікову політику підприємства, що видається щороку.

На субрахунку №815 ”Оплата іншого невідпрацьованого часу“ враховуються виплати, передбачені за невідпрацьований час (за виконання державних обов'язків, за час навчальної відпустки, за час навчання в системі підвищення кваліфікації з відривом від виробництва тощо).

На субрахунку №816 “Інші витрати на оплату праці” враховуються інші виплати, що визнаються елементами витрат на оплату праці (допомога при виході на пенсію, плата за навчання дітей співробітників, вартість путівок на лікування та відпочинок тощо).

Склад витрат на оплату праці встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Мінстату України від 11.12.1995року №323.

Відповідно до Статті 5 Закону України збір до державного обов'язкового пенсійного страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Суми зборів, донараховані під час перевірок органами Державної податкової адміністрації та органами Державної контрольно-ревізійної служби, і фінансових санкцій перераховують до Пенсійного фонду України в повному обсязі без спрямування їх на розвиток матеріально-технічної бази цих органів.

Відрахування на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування не нараховується на доходи громадян від володіння корпоративними правами (одержаними дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов'язкове медичне страхування з віднесенням на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється згідно з порядком, визначеним законодавством.

Облік розрахунків за страхуванням здійснюють на рахунку №65 „Розрахунки за страхуванням”, який має такі субрахунки:

651 „За пенсійним забезпеченням”

652 „За соціальним страхуванням”

653 „За страхуванням на випадок безробіття”

654 „За індивідуальним страхуванням”

655 „За страхуванням майна”.

На субрахунку №651 „За пенсійним забезпеченням” ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення (див. додаток 12).

На субрахунку №652 „За соціальним страхуванням” ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове соціальне страхування (див. додаток 11).

На субрахунку №653 „За страхуванням на випадок безробіття” ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (див. додаток 10).

На субрахунку №654 „За індивідуальним страхуванням” ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати, страхових внесків за договорами і за обов'язковим страхуванням, що встановлюється законодавством.

На субрахунку №655 „За страхуванням майна” ведеться облік розрахунків за страхуванням майна працівників підприємств. Такі нараховані платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям із заробітної плати за згодою працівника.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів, за страхувальниками та окремими договорами страхування.

Вирахувані зі заробітної плати за заявами працівників суми для перерахування належних з них страхових внесків органам соціального страхування оформляється записом:

Дт 66 „Розрахунки з оплати праці”.

Кт 65 „Розрахунки за страхуванням”.

При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду України робиться запис:

Дт 651 „За пенсійним забезпеченням”.

Кт 311 „Поточні рахунки в національній валюті”.

Для узагальнення інформації про здійснені відрахування на соціальні заходи призначений рахунок №82 „Відрахування на соціальні заходи”.

За дебетом рахунку №82 відображається нарахована сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом - списання на рахунок №23 „Виробництво” суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) основного та допоміжних (підсобних) виробництв.

Рахунок №82 „Відрахування на соціальні заходи” має такі субрахунки:

821 „Відрахування на пенсійне забезпечення”

822 „Відрахування на соціальне страхування”

823 „Страхування на випадок безробіття”

824 „Відрахування на індивідуальне страхування”.

На субрахунку №821 „Відрахування на пенсійне забезпечення” ведуть облік відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На субрахунку №823 „Страхування на випадок безробіття” ведуть облік відрахувань на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку №824 „Відрахування на індивідуальне страхування” ведуть облік відрахувань на індивідуальне страхування працівників з коштів підприємства.

4.1 Бухгалтерський облік по відрядній і погодинній формі оплати праці

При погодинній оплаті праці сума нарахованої заробітної плативизначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.

Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди.

У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація - маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписуєтьсяна всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції.

Коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:

1) визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади вцілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;

2) визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;

3) визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.

Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.

Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділ праці, і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунковій відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування) (див. додаток 6). До інших нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, інші доплати.

Оплата годин нічної роботи. Годинами нічної роботи вважається період з 22 до 6 години. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років; працівники до 18 років; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавством). Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, що встановлюються генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (див. додаток 6).

В АТ „Геліос” існують три зміни: денна - від 7.00 до 19.00 годин; вечірня - від 19.00 до 23.00 годин та нічна - від 23.00 до 7.00 годин. Як бачимо на додатку 6 за лютий місяць 2007 року разом за три зміни було нараховано 2170 годин, з яких: денна зміна складала 1525 годин, вечірня - 516 годин та нічна - 129 годин.

Порядок оплати роботи у святкові та неробочі дні. Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі. Робота у вихідні та святкові дні оплачується не менше, ніж в подвійному розмірі:

· відрядникам - не менше, ніж за подвійними відрядними розцінками;

· працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками, - в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

· працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад окладу, якщо робота провонилася більше місячної норми (див. додаток 6).

За лютий місяць 2007 року в АТ „Геліос” не проводилась оплата заробітної плати у святкові або неробочі дні, оскільки не було необхідності у виході на роботу та виробленні продукції у вихідні дні.

Оплата простою. Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Час простою з вини працівника, якщо він попередив адміністрацію (бригадира, майстра та ін.) про початок простою, оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленої працівнику розряду або окладу.

В АТ „Геліос” за лютий місяць 2007 року простої на виробництві не відбувалися (див. додаток 1 ).

Виплати, які не відносяться до фонду оплати праці:

· Допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, із догляду за дитиною до встановленого законодавством строку, грошові виплати матерям, що доглядають трьох і більше дітей віком до 16-ти років, допомога на дітей віком до 16-ти років (учням - до 18 років).

· Суми вихідної допомоги.

· Одноразові допомоги та добові, які виплачуються при перведенні, прийманні та направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження.

· Надбавки за пересувний, роз'їзний характер робіт для працівників безпосередньо зайнятих у будівництві, реконструкції та капітальному ремонті.

· Суми виплат щорічної та щомісячної компенсації сім'ям на дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

· Щорічна допомога на оздоровлення дітей, вартість подарунків дітям до свят тощо.

· Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів.

· Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту й особистого транспорту.

· Компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати.

· Суми матеріальної допомоги на поховання.

· Доходи працівників (дивіденди, відсотки).

· Інші види виплат, передбачені законодавством.

Порядок нарахування допомоги у зв'язку з тимчасової втрати працездатності. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатностю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист (лист непрацездатності). Інші документи не можуть бути підставою для призначення допомоги цього виду. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначається у наступних випадках:

· при захворюванні (травмі), пов'язаному з втратою працездатності;

· при санаторно-курортному лікуванні;

· при хворобі члена сім'ї у випадку необхідності догляду за ним;

· при карантині;

· при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;

· при протезуванні із перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється, виходячи із загального стажу роботи працівника в розмірах, які визначаються залежно від загального трудового стажу працівника (див. додаток 6).

З метою поліпшення забезпечення робітників і службовців допомогою з тимчасової непрацездатності законодавством встановлено:

1. Працівникам з трудовим стажем до 5 років - 60% середньої заробітної плати (доходу)

2. Працівникам з трудовим стажем від 5 до 8 років - 80% середньої заробітної плати (доходу).

3. У розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від стажу роботи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при наявності 3 і більше дітей віком до 18 років, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, при вагітності і родах.

Суми допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні шість місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника.

Робітники і службовці, що порушують режим, встановлених для них лікарем, а також ті, що виїхали у період тимчасової непрацездатності до іншої місцевості без згоди лікуючого лікаря, позбавляються допомоги з того дня, коли було допущене порушення, і на встановлений строк. Допомогу з тимчасової непрацездатності в цьому випадку не нараховують.

В АТ „Геліос” за лютий місяць 2007 року було надано 13 днів лікарняних двом працівникам, а саме Бабяк Г. М. - 7 днів, та Сович Л. І. - 6 днів, які склали разом по підприємству 247,24 грн. Та по соціальному страхуванню 169,91 грн. (див. додаток 6 ).

Утримання із заробітної плати. З оплати праці членів трудового колективу й осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, відбуваються різні утримання. За своїм характером вони поділяються на дві групи: обов'язкові й утримання за ініціативою підприємства.

Обов'язкові утримання та утримання за ініціативою підприємства. Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Обов'язкові утримання включають податок з доходів фізичних осіб, утримання до Пенсійного фонду, утримання на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб тощо (див. додаток 6).

До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.