Молодіжна кадрова політика в період становлення громадянського суспільства

Таким чином, значної актуальності набуває вивчення проблем соціального характеру, які пов'язані з працевлаштуванням молоді; з'ясування передумов і чинників, що сприяють або перешкоджають інтеграції молоді у ринок праці, її адаптації до нового статусу - працівника; питання соціальних гарантій та необхідності підтримки з боку держави; потреб та мотивів, що зумовлюють міграційні орієнтації. Глибинний якісний аналіз цих питань дає змогу розробити рекомендації, спрямовані на оптимізацію державного регулювання зайнятості молоді, реалізацію нею свого трудового потенціалу та сприяння працевлаштуванню, запобігання безробіттю та масовій трудовій міграції.

Покликанням молоді є формування майбутнього української держави, її розбудови, зміцнення, виведення на передові економічні, наукові, культурні рубежі. Але зараз молоді люди потребують допомоги і підтримки, аби отримати професію і освіту, влаштуватися на роботу, створити міцну забезпечену сім'ю. І це повинні зрозуміти у владних структурах. Важливо, щоб молоді громадяни брали активну участь у підготовці законодавчих проектів, які безпосередньо стосуються їхнього життя. Сучасна молодь вже довела, що мас активну життєву позицію, вона не байдужа до долі держави, у якій їй жити, працювати, творити [18, c.26]. Однак, актуальність проблеми характеризують, зокрема, такі цифри, що на сьогодні приблизно половина безробітних - молоді люди віком до 30 років, а рівень безробіття серед молоді є значно вищий, ніж серед інших вікових категорій. Соціальне значення працевлаштування молоді ставить проблему молодіжного безробіття на одне з перших місць у державній молодіжній політиці. Безробіття це неминучий атрибут ринкової економіки.

Переважна більшість молодих людей, котрі виходять на ринок праці, є недавніми випускниками навчальних закладів різного рівня акредитації. Щороку навчальні заклади випускають молодих спеціалістів, переважна більшість з яких залишаються з проблемою працевлаштування віч-на-віч. Тому одним з найважливіших завдань роботи з молоддю с сприяння працевлаштуванню випускників.

Основною причиною незайнятості серед молоді є складнощі у пошуку роботи після закінчення навчальних закладів (в першу чергу це стосується випускників, що навчались за контрактом). На сьогоднішній день в Херсонській області не врегульовано систему підготовки кадрів з потребами роботодавців, що, на жаль, обертається для молоді безробіттям. Багато випускників тривалий час не можуть знайти роботу. Пошук першого робочого місця, труднощі з отриманням фахової освіти, низька можливість щодо працевлаштування за отриманою спеціальністю та одержання “вільних” дипломів спонукають випускників професійно-технічних і вищих учбових закладів звертатись до послуг служби зайнятості [35, c.62].

Професійна підготовка і навчання молоді велика проблема не лише для обласних служб зайнятості. Нею постійно повинно опікуватися усе суспільство. Прогнозувати, які професії нині потрібні для виробництва і управління, без яких не обійтися у майбутньому необхідно на державному рівні. Лише тоді наша країна зможе посісти чільне місце серед розвинутих держав. Не можна далі миритися з ситуацією, коли випускники багатьох навчальних закладів змушені йти в центри зайнятості, бо здобута ними професія не має попиту на ринку. Так само й ті, хто зараз сидить за шкільною партою, не знають, які професії будуть престижними після отримання ними атестатів зрілості.

Нерідко не знають цього й ректори ВНЗ та директори ПТУ. Причина у відсутності державної програми профорієнтації на перспективу. Суттєво вплинути на ситуацію на основі науково-обгрунтованого прогнозу може лише одна інституція у державі - служба зайнятості, котра повсякденно спілкується з роботодавцями і виконує їхні замовлення з підготовки потрібних суспільству кадрів. Аналізуючи тенденції розвитку світової та вітчизняної економіки, вона зможе організувати випереджаючу підготовку потрібних кадрів. При цьому слід враховувати особливості регіонів, адже одні умови на Херсонщині, інші у Прикарпатті чи в Донбасі. Важливою складовою успіху молоді в пошуку роботи є ініціативність, активна позиція та наявність необхідних знань і навиків особи, котра бажає отримати роботу [22, c. 11].

Діяльність у цьому напрямі повинна заохочувати людину до активнішого та кваліфікованішого пошуку роботи, не дати їй зневіритися у можливості власного працевлаштування. У більш розвинутих країнах претендент на роботу до початку трудової діяльності звертається, як правило, у 6-10 фірм. Протее у нас, після декількох відмов роботодавця, людина може зневіритися і повністю перейти па утримання держави.

2.2 Основні напрями роботи з подолання безробіття серед молоді в регіоні

Роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, мотивуючи це відсутністю у них досвіду. Але ж де його набути, якщо немає можливості отримати роботу? Аби збалансувати попит і пропозицію на ринку праці, слід чітко прогнозувати: скільки, для кого і де готувати кадри. Такі передбачення мають стати невід'ємною частиною макроекономічного прогнозу розвитку галузей. Для підвищення їх достовірності варто поліпшити якість статистичних даних, удосконалити методологію розрахунків. До цього процесу доцільно залучити фахівців Мінпраці, Міносвіти, служби зайнятості та науковців. Таким прогнозуванням вже більше 50 років займаються у США та у країнах Європи, долучились до нього Росія і Україна [33, c.152].

Основним заходом зі сприяння працевлаштуванню молоді є відпрацювання порядку надання профорієнтаційних та профдіагностичних послуг як в навчальних закладах різного рівня, так і в центрах зайнятості та громадських організаціях. Актуальним залишається й проведення перенавчання, оскільки молодь є більш відкритою до освоєння нової спеціальності. Причому перенавчання повинно проводитися тільки після аналізу кон'юнктури ринку праці та професійної придатності молодої людини.

Проблеми зайнятості молоді (зокрема випускників навчальних закладів), яка становить третину загальної чисельності незайнятих громадян, що перебувають на обліку в державній службі зайнятості, регулюються відповідно до положень законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" шляхом: надання випускникам навчальних закладів першого робочого місця у рамках державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників і спеціалістів; бронювання на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності з чисельністю понад 20 чоловік, до 5 відсотків загальної кількості робочих місць за робітничими професіями для молоді, яка закінчила загальноосвітні, професійно-технічні навчальні заклади, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та якій надається перше робоче місце, адресного бронювання на підприємствах робочих місць для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; створення маркетингових служб навчальних закладів з метою сприяння працевлаштуванню випускників; надання підтримки підприємницької ініціативи безробітних, у тому числі молоді, зокрема, виплати одноразової допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності; створення роботодавцями додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, у першу чергу випускників навчальних закладів і жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості, та надання роботодавцями дотацій у розмірі витрат на заробітну плату працівників, прийнятих на роботу з цієї категорії осіб; економічного стимулювання роботодавців, які приймають на роботу (або стажування) випускників навчальних закладів; залучення молодіжних центрів праці до вирішення питань працевлаштування, навчання новим професіям та підвищення кваліфікації молоді; надання підтримки підприємцям-початківцям; формування підприємницької ініціативи молоді. Необхідно у нашій державі розробити ефективніші механізми, які б стимулювали працевлаштування молоді і сприяли б розвитку молодіжних підприємницьких ініціатив. Це повинно знайти відображення у державній молодіжній політиці. Зокрема, доцільно фінансувати молодіжні програми за рахунок бюджетів усіх рівнів та проводити конкурси програм, на державному та регіональному рівні, прогнозувати потреби ринку у кваліфікованих спеціалістах. Важливо також розвивати співробітництво з молодіжними організаціями, удосконалювати механізм надання молодим громадянам першого робочого місця, відпрацьовувати модель забезпечення вторинної та сезонної зайнятості, сприяти формуванню ефективного діалогу між молодими підприємцями-роботодавцями та державою.

Часто молоді люди, а іноді і не зовсім молоді, не переймаються проблемами власного пенсійного забезпечення у майбутньому. Тому не поспішають оформити трудові відносини з роботодавцями, а отримують заробітну плату "за домовленістю", "в конверті". Насправді ж тіньова зайнятість зменшує надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів і в кінцевому підсумку обертається зубожінням тих, хто навчає і виховує наших дітей, дбає про культурний і професійний розвиток, фізичне і моральне здоров'я нації, забезпечує обороноздатність країни. За такої ситуації наша держава не може створити умови для гідного життя пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт.

Серед чинників, що заважають молоді займатися підприємництвом, слід назвати відсутність соціальних гарантій, великий ризик, відсутність підтримки з боку держави, незахищеність від кримінальних структур, свавілля чиновників.

Окрім того, скорочення вакансій та несприятливі умови для розвитку підприємництва у нашому регіоні спонукають молодь реалізувати власну економічну активність у тіньовій економіці. За соціологічними даними частка молодих громадян, які залучені нині до неформальної, тобто офіційно незареєстрованої діяльності, становить близько 30%, а ще приблизно такий же відсоток молоді мають досвід такої діяльності у минулому [18, c.55].

Найбільш поширеними видами зайнятості молоді у неформальній економіці для Херсонської області є виробництво, продаж і перепродаж домашньої сільськогосподарської продукції, випадкові заробітки у приватних осіб, виробництво, продаж і перепродаж промислових товарів.

Останнім часом суттєво зменшився "економічний туризм". Досить важливими джерелами доходів для молоді є також такі види незареєстрованої діяльності, як робота водієм на власному автомобілі, різні домашні ремесла, будівельні, ремонтні роботи.

Певна частина молоді залучена до кримінальної економіки, тобто заборонених законодавством видів діяльності, а саме: транспортування і реалізація наркотиків, секс-бізнес, рекет тощо. Проте достовірних даних про рівень зайнятості молоді у кримінальній економіці на сьогодні, на жаль, немає.

Держава поки що неспроможна вирішувати всі проблеми самотужки. Тому всім громадським об'єднанням варто працювати над цими питаннями та проблемами і шукати ефективні форми їх вирішення і лише створивши в Україні сприятливе підприємницьке середовище ми вирішимо багато важливих проблем, у тому числі і для розвитку економічної активності молоді, та реалізації свого трудового потенціалу [4, c.37].

Отже, основними заходами, які повинні проводилися для зменшення безробіття серед молоді, мають бути агітаційна та просвітницька роботи. Необхідно:

- створити Молодіжну біржу праці.

- розробляли проекти, орієнтовані на фінансування активних заходів сприяння зайнятості серед молоді.

- проводити дослідження з мстою визначення спеціальностей,
професійних навиків та рівня кваліфікації, якими повинні володіти випускники. Враховувати результати цих досліджень у навчальних програмах. До проведення даних досліджень можуть залучалися соціологічні лабораторії вищих навчальних закладів областей.

- включити до навчальних програм обов'язкове стажування студентів останніх курсів на підприємствах, в установах та організаціях для набуття випускниками практичного досвіду роботи. Розробити механізм пропагування серед студентів та учнів роботи за сумісництвом у вільний від навчання час та організацію експериментальних підприємств у навчальних закладах.

- розробити та впровадити механізм фінансової та іншої підтримки підприємств, установ та організацій, які беруть участь у реалізації цієї програми.

- проводити навчання з техніки пошуку роботи та розповсюдження матеріалів щодо проблем зайнятості, розширення інформаційного поля про стан на локальному ринку праці, потенційних роботодавців тощо з метою створення умов для самовизначення особи.

- проводити інформативні й навчальні семінари та тренінги щодо можливостей працевлаштування, активізації власних зусиль у вирішенні проблем зайнятості та підвищенні самооцінки.

- організовувати зустрічі з роботодавцями та з колишніми безробітними, які успішно знайшли роботу чи заснували власний бізнес. Забезпечити широке висвітлення позитивного досвіду засобами масової інформації.

- запровадити в програмах навчальних закладів курси з техніки пошуку роботи та факультативні заняття з організації власної справи.

- провадити координацію міжнародної діяльності: в частині обміну студентами з метою стажування, виконання волонтерських та тимчасових робіт тощо [7, c.39].

2.3 Сприяння економічній самостійності, зайнятості і підприємництву молоді

В Україні молодіжне підприємництво за останні роки стало окремим пріоритетним сегментом державної політики і цілою програмою різноманітних регуляторних та організаційних заходів. Ця сфера посідає чільне місце в національній молодіжній політиці і є чи не головним економічним підгрунтям залучення молоді до самостійної економічної діяльності та розвитку ринкових відносин. Сфера бізнесу поступово омолоджується і ми дедалі більше зустрічаємо молоді, енергійні постаті навіть на керівних посадах підприємств, що взяли стрімкий бізнес-старт і дедалі впевненіше посідають свою ринкову нішу. А ще мабуть десятки тисяч молодих людей задумуються над тим, як розпочати власну справу, як зібрати свою бізнес-команду, де отримати необхідні знання і навички, як знайти своє місце в складній системі нових відносин, в яких ініціативність, дух новаторства, працелюбність і ринкове чуття посідають визначальну роль [62].

В нашій державі створена Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Рада молодих підприємців України", яка об'єднує молодих підприємців - представників малого, середнього та великого бізнесу, що прагнутьподальшого і широкого розвитку молодіжного підприємництва.

Радою молодих підприємців створено Всеукраїнський молодіжний центр розвитку підприємництва. Цей елемент інфраструктури розвитку молодіжного бізнес-середовища було створено для залучення молодих людей до підприємницької діяльності, професійного становлення молодих підприємців, сприяння розвитку та підтримки молодіжного підприємництва.

Фахівці Всеукраїнського молодіжного центру розвитку підприємництва вивчають й аналізують проблемні питання ведення бізнесу, здійснюють аналіз норм чинного законодавства, серед яких особливу увагу приділяють питанням оподаткування прибутку підприємств, акцизного збору, митного тарифу, оподаткуванню доходів фізичних осіб, розрахунків платників податків з бюджетами та державними цільовими фондами, проекту Податкового кодексу України, порядку державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, державного кредитування молодіжного житлового будівництва тощо.

За для сприяння економічній самостійності, зайнятості і підприємництву молоді у всіх районах та містах Херсонської області створені ради підприємців, як постійно діючі громадські дорадчі органи. Функціонує обласна координаційна рада для сприяння реалізації державної політики у сфері розвитку підприємництва та здійсненню регуляторної політики. Зареєстровано Херсонську обласну організацію Ради молодих підприємців України. На базі Херсонського державного університету утворено бізнес-інкубатор з метою підготовки молоді до започаткування підприємницької діяльності. Для забезпечення спрощення системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності й одержання дозволів на відкриття об'єктів виробництва та сфери послуг в місті Херсоні відкрито реєстраційну палату, що уможливлює отримання пакета необхідних документів протягом декількох днів [63].

При управлінні у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації працює Молодіжний центр праці - це спеціалізована державна установа, головним завданням якої є сприяння працевлаштуванню молоді та розвиток молодіжного підприємництва на Херсонщині. Основними завданнями центру є:

- забезпечення прав та інтересів молодих громадян на ринку праці;

- сприяння працевлаштуванню, підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації молоді;

- організація зайнятості молоді у позанавчальний час;

- залучення молоді до підприємницької діяльності, створення відповідних умов функціонування та ефективного розвитку молодіжного підприємництва;

- надання молоді послуг, пов'язаних з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією;

- вивчення та поширення передового вітчизняного та міжнародного досвіду з питань забезпечення зайнятості та професійної підготовки молоді.

Пріоритетними напрямками діяльності Молодіжного центру праці є:

1. Створення бази даних про молодь, яка звернулась до центру щодо працевлаштування, та про наявність вільних робочих місць для молоді на підприємствах області та за кордоном;

2. Участь у дослідженні ринку праці в області;

3. Підбір місць роботи для молодих громадян, які звернулися з проханням про працевлаштування;

4. Здійснення пошуку місця роботи для учнівських і студентських трудових загонів (бригад), молодіжних трудових об'єднань та сприяння організації їх діяльності;

5. Надання інформації з питань отримання освіти або професії, працевлаштування, ситуації на регіональному ринку праці, діяльності молодіжних організацій, центрів науково-технічної та художньої творчості, здійснювання культурно-освітніх заходів;

6. Забезпечення участі у громадських роботах учнівської та студентської молоді у позанавчальний час;

7. Здійснення міжнародних зв'язків з метою сприяння навчанню молоді, стажуванню та проходженню практики за кордоном;

8. Сприяння створенню молодіжних підприємств шляхом надання юридичних та інших консультаційних послуг, послуг з відкриття розрахункових рахунків в установах банків, підготовки засновницьких документів тощо;

9. Організація професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молоді; проведення семінарів, тренінгів, у тому числі і сучасних методик саморегуляції, самонавчання та самовдосконалення, основ підприємництва, інших напрямів знань, що сприяють розв'язанню проблем працевлаштування та зайнятості молоді;

10. Організація та здійснення разом з навчальними закладами, зацікавленими установами та організаціями профорієнтаційних заходів;

11. Організація консультацій для молоді з економічних, фінансових, юридичних та інших питань;

12. Залучення молоді до участі в різноманітних фестивалях, культурних акціях, олімпіадах тощо, які відповідають меті діяльності центру;

13. Здійснення заходів, спрямованих на підтримку вітчизняного товаровиробника;

14. Організація ярмарок, виставок товарів, вироблених молоддю;

15. Організація провадження видавничої, інформаційної та іншої діяльності, що відповідає завданням центру та не суперечить законодавству;

16. Здійснення посередництва у працевлаштуванні молоді на роботу за кордоном за умови отримання відповідної ліцензії;

17. Сприяє організації внутрішнього, іноземного та зарубіжного туризму [40, c.19].

Дедалі важливішим фактором розвитку економіки Херсонської області та забезпечення зайнятості населення стає мале підприємництво. У 2005 році в області функціонувало 6228 суб'єктів малого підприємництва, 61,4 тис. фізичних осіб - підприємців та 2,8 тис. фермерських господарств. За основними видами економічної діяльності вони розподілялися таким чином: 2145 - в оптовій та роздрібній торгівлі, 947 - промисловості, 541 - сільському господарстві, 570 - будівництві, 276 - на транспорті, 209 - у сфері готелів та ресторанів.

Майже 80% малих підприємств розташовано у містах Херсоні (56,5% загальної кількості) і Нова Каховка (9,1%) та трьох районах області: Генічеському (6,5%), Скадовському (4,3%) та Цюрупинському (3,3%).

З метою створення умов для підвищення конкурентоспроможності області, досягнення позитивної динаміки соціально-економічних показників розвитку малих підприємств, потребують подальшого вирішення наступні проблемні питання:

- спрощення процедури створення та реєстрації суб'єктів підприємництва, ліцензування окремих видів їх діяльності шляхом встановлення порядку отримання дозволів за заявкою, необхідних для запровадження діяльності суб'єктів підприємництва, за принципом «єдиного офісу»;

- розвиток інфраструктури підтримки підприємства: бірж, виставкових залів, бізнес-інкубаторів, центрів бізнесу, промислових парків;

- розвиток ринку фінансових послуг, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва, залучення на прийнятних умовах іноземних кредитних ресурсів для фінансування малих підприємств, а також молодих підприємців-початківців;

- створення сприятливого клімату для малого та середнього підприємництва шляхом збільшення частки податкових надходжень, яка залишається в місцевих бюджетах;

- стимулювання інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, запровадження ефективного механізму правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів [53, c.112].

Основні заходи по стимулюванню розвитку підприємництва в Херсонській області:

- передбачати та виділяти кошти в обласному бюджеті на фінансування заходів регіональних програм підтримки малого підприємництва;

- врегулювання процедур здійснення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності;

- спрощення системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва та застосування диференційованих податків у відсотках від конкретних показників господарської діяльності;

- надання фінансово-економічної, правової та іншої практичної допомоги малому підприємництву з боку виконавчої влади та органів самоврядування;

- надання дотацій підприємцям на створення додаткових робочих місць, розширення соціально-необхідних напрямів діяльності;

- розвивати мережу інфраструктури підтримки малого підприємництва;

- створення сприятливого клімату для малого та середнього підприємництва в агропромислових районах області;

- створення екологічно чистого середовища для безпечної життєдіяльності людей та реалізації програми щодо оздоровлення дітей Чорнобильської зони;

- створення сприятливого інвестиційного клімату для впровадження екологічно безпечних технологій вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції [53, c.115].

Серед заходів сприяння працевлаштуванню молоді, які доцільно було б реалізовувати найближчим часом, слід відзначити передусім необхідність більш ефективного економічного стимулювання роботодавців, які приймають на роботу випускників навчальних закладів, створюють додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних, особливо молоді до 28 років.

Важливою передумовою підвищення ефективності державної молодіжної політики з питань зайнятості та підтримки підприємницької діяльності має стати фінансова й організаційна допомога мережам установ, які здійснюють діяльність по зайнятості, професійній орієнтації, професійній підготовці та перепідготовці молоді, а саме - центри тимчасової сезонної зайнятості, молодіжні центри, біржі праці, бізнес-інкубатори для молоді, студентські трудові загони, молодіжні об'єднання тощо.

Отже, сприяння зайнятості та працевлаштуванню молоді має відбуватися шляхом:

- створення системи аналізу та прогнозу щодо попиту на професії на ринках праці та адекватного реагування системи освіти та працевлаштування;

- розробки механізмів моніторингу працевлаштування випускників навчальних закладів;

- надання гарантії першого робочого місця, адаптації та підвищення конкурентноздатності молоді на ринку праці;

- розробки та імплементації заходів з квотування робочих місць для молоді;

- сприяння адаптації молоді у трудових колективах;

- сприяння соціальному партнерству між владою та бізнесом для забезпечення зайнятості молоді;

- організації молодіжних практик на робочих місцях для молоді, що навчається;

- здійснення довгострокових програм щодо забезпечення зайнятості випускників професійних освітніх установ, підтримки їх стабільності, повноцінної трудової діяльності;

- реалізації спеціальних програм працевлаштування вразливих груп молоді, що потребують соціального захисту та мають труднощі в пошуку роботи;

- сприяння самозайнятості молоді [30, c.44].

Здійснення підтримки підприємницької діяльності молоді через:

- формування державних механізмів підтримки молодіжного підприємництва;

- реалізацію заходів матеріально-технічної та фінансової підтримки діяльності молодіжних навчальних підприємств, бізнес-інкубаторів, навчально-ділових центрів, комерційних організацій.

- підтримку молодіжних неурядових організацій в реалізації бізнес-ідей та молодіжного підприємництва через стимулювання їхніх ініціатив.

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

3.1 Основні проблеми реалізації молодіжної політики в Херсонській області

Державна політика стосовно сім'ї, дітей та молоді є однією з найбільш кризових в системі державних закладів надання соціальних послуг населенню.

Найбільш проблемною ланкою в системі державної молодіжної політики в області залишається слабкість інфраструктури, що покликана виконувати цю саму політику.

Перша проблема - об'єктивна - наявна фактична ацентралізація та нескоординованість систем управління, що займаються вихованням та освітою дітей та молоді, її духовним та культурним розвитком, наданням їм соціальних послуг та тими, хто займається супроводом реалізації головних засад молодіжної політики.

Наслідком є розпорошеність й так невеличких ресурсів, що спрямовуються на потреби розвитку дітей та молоді, а також недосягання мети діяльності державних структур у сфері молодіжної політики.

Друга проблема - постійне реформування системи управління, яка реалізує на місцях державну політику стосовно сім'ї, дітей та молоді. Зміни підпорядкованості, форм та обсягів компетенції приводять лише до одного - фактичного скорочення фінансування на місцях, скороченню штатів, скороченню спроможності в реалізації декларованих державою цілей та завдань.

Можна навести яскраву ілюстрацію цього твердження: після реорганізації відділів, що займалися розвитком фізичної культури, спортом, молоддю, сімейною політикою тощо у Горностаївській, Іванівській та Нижньосірогозькій районних державних адміністраціях на початку 2006 р. за штатним розписом залишилося по одній штатній одиниці, що фактично надало трагічних рис абсурдності в реалізації всього обсягу роботи, які декларує держава в сфері молодіжної та сімейної політики, розвитку фізичної культури тощо [47, c.37].

Третя проблема - неукомплектованість кадрами, їх плинність залишається серйозним викликом в забезпеченні належного рівня виконання зобов'язань держави перед молоддю. Все це обумовлено об'єктивними факторами: низьким рівнем фінансування, низькою зарплатнею працівників, а також низьким рівнем соціальної захищеності професії державного службовця та їхньої залежності від політичної ситуації в країні, області, районі.

Ці проблеми не вирішуються роками, не зважаючи на всі зусилля керівників структурних підрозділів. Наведемо кілька характерних прикладів, що стосуються системи надання соціальної допомоги молоді.

Так, згідно типової структури та штатів на 1 січня 2005 р. в системі центрів соціальних служб для молоді Херсонської області мали працювати 246 особи. Працювало - 73 (29,7 % від нормативної).

Жоден з соціальних центрів в Херсонській області не був укомплектованим на 100% - причина - неналежне фінансування. При цьому обсяг роботи центрів постійно збільшувався. Для порівняння: із 1996 по 2002 рік кількість наданих фахівцями центрів соціальних служб для молоді соціальних послуг населенню області зросла в 4 рази. У 2002 році середня кількість клієнтів на 1 центр становила 5324 особи, навантаження на одного штатного працівника -1587 клієнтів, що значно перевищує нормативи за стандартами соціальної роботи [23, c.25].

Четверта проблема є наслідком неналежного фінансування та низького рівня соціального захисту держслужбовців. Це- низький рівень кваліфікації кадрів, відсутність кваліфікованої освіти. В умовах нестабільності та невпевненості важко утримати кваліфікованих працівників, особливо в районах області. До роботи приходять працівники, що не мають досвіду, не знають тонкощів роботи з молодіжними організаціями та молоддю, не розуміють специфіки сучасних напрямів розвитку, системи та механізмів соціального інвестування тощо.

П'ята проблема - політичні чинники, коли система управління та координування молодіжною політикою опинилася заручником мінливої політичної ситуації в країні та своєрідною розмінною монетою в політичних домовленостях. Так, лише за рік (2005 - 2006рр.) було змінено три начальника управління, що опікується молодіжною політикою.

Шоста проблема - недостатній та несистематичний рівень співпраці з громадськими організаціями, а тому несистематичність у залученні соціального інвестування, концентрації зусиль громадських організацій по створенню дієвої самогенеруючої мережі громадської дії в районах області.

Отже, структура державних органів, які займаються реалізацією державної молодіжної політики перебувають у гострій кризі та потребують рішучих кроків у напрямку реформування. У частині сільських районів області відсутня систематична державна діяльність по реалізації молодіжної, сімейної та гендерної політики. Більш-менш успішна робота з молоддю концентрується навколо кількох “географічних“ центрів, де діють потужні громадські організації. В області вже також існують «білі плями» молодіжної політики, де лише номінально працюють відділи, що опікуються молоддю [24, c.31].

Кризову ситуацію спричинили політичні чинники та перманентне непродумане реформування системи управління, яка реалізує на місцях державну політику стосовно сім'ї, дітей та молоді. Подібне реформування призводить лише до скорочення фінансування та скорочення штатних розкладів. Як результат, низький рівень соціального захисту державних службовців, які працюють з молоддю, плинність кадрів, низький професійний рівень та низька ефективність роботи.

Робота в області молодіжної політики зводиться до екстенсивних форм, що не вимагають застосування нових інноваційних підходів, відсутня систематична оцінка ефективності, досягнення довгострокових результатів від діяльності.

Фактично не задіяний потенціал громадських організацій у сфері реалізації державної політики, хоча в області сформувалися потужні громадські об'єднання, які демонструють високий рівень професіоналізму.

Органи влади, що опікуються молодіжною політикою в області, всупереч власним нормативно-правовим актам, повністю ігнорують свої обов'язки по інформуванню громадян про свою діяльність.

Не виконуються формалізовані та затвердженні процедури надання офіційної інформації про обов'язкові послуги, що надаються державою населенню в рамках реалізації державної молодіжної політики.

У порушення законодавства, на офіційній Інтернет-сторінці відсутні нормативні акти центральних та місцевих органів влади з питань молодіжної політики.

Управління у справах сім'ї, молоді та спорту повинно нарешті розпочати виконувати обов'язкові вимоги у використанні офіційної Інтернет-сторінки облдержадміністрації з метою дотримання належного рівня прозорості та відкритості у своїй діяльності. Нажаль, мусимо констатувати також загальну неготовність органів влади до системної інформаційно-аналітичної роботи у сфері реалізації молодіжної політики. Подібна ситуація потребує системної роботи із використанням просвітницьких та судових інструментів, публічного та громадського обговорення [42, c.59].

Необхідно відзначити, що у кризові ситуації, що склалася з реалізацією молодіжної політики в регіоні, нове керівництво Управління у справах сім'ї, молоді та спорту ініціювало початок діалогу із громадськістю. Були підтримані ідеї переосмислення ролі та завдань громадських організацій, органів влади, активної молоді та експертного середовища з метою активізації реалізації молодіжної політики в області та створення механізму постійного діалогу із громадськістю.

Першим кроком для вирішення проблем реалізації молодіжної політики в регіоні стало скликання Великих молодіжних зборів, які відбулися у Херсоні на базі обласного палацу молоді.

Учасники зборів у резолюції констатували, що в області переважають пасивні форми дозвілля молоді, більш ніж у 50% районів та міст області відсутні молодіжні громадські організації, менше половини юнаків і дівчат залучено до занять фізкультурою і спортом, небезпечного розвитку набуло поширення шкідливих звичок серед молоді (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин).

Була визнана необхідність об'єднання молодіжної громади для вирішення проблем, які стосуються самої молоді, зміцнення співпраці молоді з органам державної влади, місцевого самоврядування та молодіжними громадськими організаціями, створення нових моделей молодіжних структур консультативно-дорадчого профілю [19, c.27].

Серед ідей, що отримали підтримку необхідно виділити ті ідеї, які направленні на переосмислення ролі та завдань молодіжних організацій, органів влади, активної молоді та експертного середовища з метою активізації реалізації молодіжної політики в області:

- проведення форуму експертів у сфері молодіжної політики, метою якого є розробка найбільш ефективної моделі участі молоді вгромадському житті;

- активніше залучення обласних громадських організацій до проведення на місцях різнопланових семінарів, тренінгів, інших навчальних та просвітницьких заходів;

- створення ініціативної групи та розробка проекту комплексної програми підтримки молоді області “Молодь Херсонщини”;

- створення системи молодіжних консультативних рад у формі Херсонської обласної молодіжної ради та молодіжних рад у всіх районах та містах Херсонської області (Молодіжний Уряд);

- відновлення інституту радників голови обласної державної адміністрації, його заступників, начальників управлінь, відділів та секторів обласної державної адміністрації;

- приведення у відповідність до чинного законодавства України, вимог Міністерства фінансів України та Державного казначейства України “Положення про порядок проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї”;

- здійснення постійного моніторингу реалізації місцевих молодіжних програм;

- створення механізму постійних правових консультацій молодіжних громадських організацій;

- забезпечення формування кадрового резерву державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з урахуванням представників молодіжних громадських організацій;

- активізувати діяльність по реалізації молодіжної політики в районах області.

Подібні заходи у разі їх виконання повинні змінити ситуацію зі станом виконання молодіжної політики в області на краще.

3.2 Вироблення рекомендацій щодо покращення стану реалізації молодіжної політики в області

В межах дипломної роботи було проведено опитування громадської думки, «Ставлення молоді до проблем реалізації молодіжної політики в Херсонській області» (див. дод. Б), громадян, які проживають на території Херсонської області і репрезентують молоде населення міста за основними соціально-демографічними показниками.

На основі проведеного дослідження були визначені основні проблеми, які турбують молодь Херсонщини, їх специфіку, пріоритетність та способи можливого вирішення, ступінь обізнаності молоді щодо діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та недержавних, громадських організацій по реалізації молодіжної політики в регіоні, вироблено ключові рекомендації щодо вдосконалення системи реалізації молодіжної політики в області.

Загальні підсумки проведеного дослідження дозволяють зробити деякі суттєві висновки , у супроводі з відповідними рекомендаціями:

- більша частина молоді регіону (78%) визнає існування специфічних молодіжних проблем (див. дод. В);

- до числа найбільш актуальних проблем, з точки зору молоді, належать переважно проблеми матеріального характеру, пов'язані із забезпеченням себе засобами до самостійного існування (проблеми працевлаштування (4,2%), забезпечення житлом, а також проблеми здобуття бажаної професії (4,1%)), натомість проблеми нематеріального характеру (забезпечення культурного дозвілля (3,6%), творчої самореалізації (3,2%)) відносяться молоддю до числа менш важливих;

- опитування зафіксувало суттєву проблему у комунікації молоді з органами влади: з одного боку молодь заздалегідь впевнена в неефективності звернення до органів влади за допомогою (32%), а з іншого, лише незначна кількість молоді особисто намагалась звернутися до держави (10%). Значна частина молоді не знає як само можна звернутися за допомогою (12%);

- молодь Херсонської області достатньо низько оцінює діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у вирішені проблем молоді, більшість респондентів (44%) відповіли, що ці органи вирішують певні проблеми, але не ті, які насправді хвилюють молодь;

- молодь переважно впевнена, що держава не може допомогти увирішенні соціальних проблем (18%), розраховувати слід лише на свої власні сили (62%) та допомогу батьків і рідних (26%) респодентів;

- рівень обізнаності молоді щодо існування молодіжних громадських організацій є відносно високим (58%) порівняно з обізнаністю щодо конкретних молодіжних громадських організацій;

- пошук роботи залишається проблемою для молоді, але питання полягає не в повній відсутності робочих місць, а у відсутності бажаної роботи, - переважна більшість переконана, що принаймні небажану роботу можна знайти (60%);

- більшість молодих людей бажає мати власний бізнес (54%), проте в той же час на другій позиції серед бажаних місць роботи знаходяться державні органи (24%), а отже у частини молоді присутній певний потяг до стабільності у роботі;

- молоді регіону характерний ухил до міграції. 36% молодих людей пов'язує своє майбутнє з рідним населеним пунктом, решта ж планує виїхати з нього тимчасово або назавжди (див.дод. В).

Основна рекомендація по вирішенню названого комплексу проблем: забезпечити більшу прозорість та відкритість у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в сфері молодіжної політики (шляхом розширення способів інформування молодого населення області з питань діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в сфері молодіжної політики). Рекомендовано запровадити відкритий конкурс з фінансування программ молодіжних громадських організацій за сферами, які відповідають пріоритетам міської програми „Молодь Херсонщини”.

Доцільним також виглядає можливість створення Міського молодіжного центру - місце для налагодження комунікації та організації поточної діяльності та заходів молодіжних організацій міста за рахунок приміщень, що перебувають у міській комунальній власності.

Такі нововведення, поєднані із низкою заходів зі збільшення співпраці органів влади із молодіжними організаціями, могли б сприяти позитивним змінам у ставленні молоді до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Корисним також є періодичний моніторинг громадської думки молоді, для виявлення реальних потреб молодого населення Херсонської області, а також для отримання зворотного зв'язку та оцінки діяльності відповідних інституцій у сфері молодіжної політики.

Ключовими рекомендаціями до органів державної влади та місцевого самоврядування області щодо покращення стану реалізації молодіжної політики є:

До обласної ради:

1. Розглянути можливість створення на базі Обласного палацу молоді Громадського центру;

2. Розглянути можливість запровадження інституту молодих помічників депутатів через діяльність Молодіжної школи лідерів при обласній раді;

3. Створити можливість для проведення щорічних слухань про становище молоді у Херсонській області;

4. Розглянути можливість залучення компетентних представників громадських організацій, науковців, експертів до аналізу проектів рішень обласної ради, що стосуються молоді;

5. Створити можливість для поступового збільшення фінансування молодіжних програм до 1% від видаткової частини обласного бюджету.

До обласної державної адміністрації:

1. Необхідно серйозно проаналізувати чинні нормативно - правові акти, що діють в області стосовно молоді, щодо ефективності їх виконання;

2. Створити умови для щорічного аналізу стану реалізації молодіжної політики в регіоні та становища молоді у вигляді доповіді голови обласної державної адміністрації з її подальшим оприлюдненням за участі голови обласної ради, депутатів обласної ради, голів районних державних адміністрацій, районних рад, міських голів, представників громадських організацій;

3. Необхідно удосконалити діяльність координаційно-дорадчих органів з питань молодіжної політики при органах державної влади усіх рівнів з широким залученням компетентних представників громадських організацій, науковців, експертів та розширенням їх повноважень;

4. Необхідно провести інвентаризацію споруд та об'єктів, що діють в області щодо можливості їх використання молоддю з їх подальшим оприлюдненням;

5. Потрібно налагодити широку публічну діяльність, щодо інформування громадськості про діяльність органів державної влади області у сфері молодіжної політики з дотриманням чинної законодавчої бази та використанням передових інформаційних технологій;

6. Необхідно знайти можливість для введення 2 штатних одиниць у відділ сімейної та молодіжної політики Управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації (1 одиниця - з моніторингу та аналітичної діяльності, 1одиниця - по роботі з молодіжними громадськими організаціями та іншими формуваннями);

7. Створити умови для щорічного публічного обговорення напрямків використання коштів передбачених обласним бюджетом на Управління у справах сім'ї, молоді та спорту, Управління освіти та науки, Управління культури та туризму обласної державної адміністрації, та молодіжне житлове будівництво.

До районних рад:

1. Підтримати ініціативу щодо розвитку молодіжного самоврядування в області створенням молодіжних рад при районних радах;

2. Розглянути можливість запровадження інституту молодих помічників депутатів через діяльність Молодіжної школи лідерів при районних радах;

3. Розглянути можливість залучення компетентних представників громадських організацій, науковців, експертів до аналізу проектів рішень районних рад, що стосуються молоді.

До районних державних адміністрацій:

1. Посилити рівень інформування громадськості про діяльність органів державної влади, щодо реалізації молодіжної політики;

2. Створити можливість для поступового збільшення фінансування молодіжної політики до 1% від видаткової частини районного бюджету.

До виконавчих комітетів міських рад:

1. Підтримати ініціативу щодо розвитку молодіжного самоврядування в області створенням молодіжних рад при міських радах;

2. Розглянути можливість запровадження конкурсу міні-грантів для підтримки молодіжних ініціативних груп;

3. Посилити рівень інформування громадськості про діяльність органів місцевого самоврядування, щодо реалізації молодіжної політики.

ВИСНОВКИ

Молодь - не тільки суб'єкт, спадкоємець матеріальних і духовних багатств суспільства, а й творець нових, прогресивніших політико-демократичних суспільних відносин. Щоб іти далі, ніж попередники (старше покоління), вона має бути готовою до відтворення і розвитку не тільки матеріальних, а й політичних, духовних цінностей, культури своєї нації, народу. Саме це і робить її основною рушійною силою прогресивного суспільно-політичного розвитку на етапі становлення громадянського суспільства. Таким чином можемо зробити наступні висновки.

Молодіжну державну політику в незалежній Україні було започатковано „Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” (1992 р.) та Законом України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (1993 р). Потім вона деталізувалася в таких Законах, як „Про молодіжні та дитячі громадські організації” (1998 р.), „Про освіту”, „Про зайнятість населення” (обидва - 1991 р.), „Про фізичну культуру і спорт” (1994 р.), „Про туризм” (1995 р.) тощо. Основні права і обов'язки молоді, як і інших громадян України, зафіксовані в Конституції України (Ст. 53).

Основними завданнями молодіжної державної політики в Україні є: створення гарантованих соціально-економічних, політичних та інших необхідних стартових умов для соціалізації молоді; реалізація проблем, запитів, інтересів молоді - не за рахунок інших соціальних груп; координація зусиль державних органів, партій, організацій, об'єднань, рухів, соціальних інститутів щодо забезпечення умов для розвитку і самореалізації молоді; соціальний захист груп молоді, неспроможних самостійно розв'язувати власні проблеми або хоча б полегшити своє життя.

На основі аналізу загальних особливостей молодіжної політики в Україні та в країнах ЄС можна зробити висновки про позитиви, притаманні молодіжній політиці в Європі, що стосуються:

- методик розробки молодіжної політики та стратегій її впровадження (планування ресурсів, контроль на кожному етапі, належна оцінка ефективності);

- діагностики проблем молодіжної спільноти та визначення цільової аудиторії тієї чи іншої програми;

- відповідності критеріям комплексності, динамічності, актуальності та адресності.

Недоліки ж молодіжної політики в Україні у порівнянні з європейськими країнами пов'язані з неналежними методиками (процедурами, механізмами) розробки та реалізації молодіжної політики, а також відсутністю стратегічного підходу до розробки програм у даній сфері.

У виробленні ефективної молодіжної політики важливу роль відіграє з'ясування суті та змісту процесів життєвого самовизначення молодої людини. Ці процеси поділяються на соціальне, політичне, професійне та економічне самовизначення.

Усім країнам, що переживають період трансформації, властива жорстка конкуренція на ринку праці. Нелегко в таких умовах доводиться молоді: без високої кваліфікації та досвіду трудової діяльності конкурувати з тими, хто їх має (а це переважно громадяни віком від 28 до 55 років), досить складно, а інколи й неможливо.

Економічні негаразди останніх років суттєво вплинули на соціальне становище молоді та рівень її життя. Так, 73 % молодих людей незадоволені матеріальним станом своєї сім'ї, 44 % - житловими умовами, 42 % - тим, як харчується їх сім'я.

Суттєвою є нерівність у можливостях здобути загальну освіту, професійну підготовку, обрати місце роботи. Причин багато: соціальні наслідки демографічних, організаційних, структурних диспропорцій у країні, які утворювалися історично і поглиблюються в умовах економічної кризи, зростання соціальної нерівності, що особливо позначається на молоді, брак сильної державної соціальної політики тощо. Наприклад, у сільських хлопців і дівчат, у порівнянні з міськими ровесниками, невисокі можливості одержати якісну освіту, престижно працевлаштуватися, змістовно проводити дозвілля. Все це спричиняє помітне зменшення питомої ваги молоді у складі сільського населення, її переміщення у міста.

Мета молодіжної політики у цій сфері - вирівнювання стартових позицій, подолання дискримінації окремих груп молодих людей, для чого можуть практикуватися розвиток кредитування молоді та молодих сімей на сприятливих умовах, надання пільг для працевлаштування випускників навчальних закладів у перші два роки після їх закінчення, організація (в тому числі й на селі) служб профорієнтації, перепідготовки та працевлаштування молоді, служб юридичної допомоги і консультування тощо.

Молодь України, як і інших країн, попри обмежені можливості вибору, все ж знаходить роботу, щоб утримувати себе і сім'ю. Цікаво, що здебільш молоді люди обирають недержавний сектор, збільшилася так звана „вторинна зайнятість”. В Україні 50 % молодих людей мають роботу в кількох місцях. Це не зовсім добре, бо вічна поспішність негативно впливає на психіку (стреси) та якість виконання обов'язків.

Молодь все частіше прагне обирати професії, що приносять швидкий і порівняно високий прибуток (комерція). Рейтинг професій у свідомості молоді змістився, порівняно з радянським періодом, на такі спеціальності, як бухгалтери, менеджери, юристи, працівники страхової і банківської справи, податкової інспекції тощо.

В соціалізації молодого покоління, підготовці його до праці в умовах формування ринкових відносин важливу роль має відігравати прилучення до підприємницької діяльності. До прикладу, аналіз практики ринкових трансформацій в таких країнах, як Чехія, Польща, Угорщина, свідчить, що успіх у подоланні кризових явищ в економіці значною мірою забезпечується саме за рахунок розвитку та розширення підприємництва.

Якщо взяти Україну, то тут підприємництво й досі не орієнтується на виробництво. Воно здебільш має комерційний характер, пов'язується з наданням торгово-посередницьких послуг. Молодь зобов'язана змінити сучасну політику підприємницької діяльності. Вона має для цього необхідні дані (вік, освіта, знання мов, схильність до ризику).

Піддаючи аналізові соціальний стан молоді та проблеми професійного вибору, науковці (як, до речі, і роботодавці) вважають, що період молодості обтяжений такими специфічно віковими моментами, як довиробничий період, що потребує набуття знань і оволодіння професією, труднощі початкового етапу трудової діяльності (передусім - проблема працевлаштування). У зв'язку з цим молоді громадяни потребують кваліфікованої психологічної підтримки, а також підтримки держави, політичних партій, громадських фондів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артюх О. Р., Балакірєва О. М., Головенько В. А., Бойченко Т. Є., Бондар Т. В. Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи: Щорічна доп. Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2002 р.) / Державний комітет України у справах сім'ї та молоді ; Державний ін-т проблем сім'ї та молоді / В.І. Довженко (голова ред.кол.). - К., 2003. - 248с.