Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на прикладі ВАТ Роменський молочний комбінат)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання

Кафедра управління

ВИПУСКНА ДИПЛОМНА РОБОТА З

МЕНЕДЖМЕНТУ

на тему: "Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на прикладі ВАТ Роменський молочний комбінат)"

студента 5-го курсу гр.. МЗ-31С спеціальності 7.050201

"МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ"

Пугача Олександра Олександровича

Науковий керівник:

Скіданенко Ю.П.

Суми - 2007

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. Теоретичні основи організації та управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств

1.1 Сутність управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств

1.2 Досвід сучасних підприємств у сфері ЗЕД та мотивація цієї діяльності

1.3 Правове забезпечення господарської діяльності

2. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності її оцінка

2.1 Сутність ефективності зовнішньоекономічної діяльності

2.2 Система аналітичних показників зовнішньоекономічної діяльності

2.3 Методика оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності

3. Організаційно-економічні заходи по вдосконаленню управління зовнішньоекономічною діяльністю філії Роменський молочний комбінат

3.1 Правові аспекти діяльності філії Роменський молочний комбінат

3.2 Перспективи осучаснення господарювання філії Роменський молочний комбінат як передумова для здійснення зовнішньоекономічної діяльності

3.3 Документи регламенти в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю філії Роменський молочний комбінат

3.4 Пропозиції щодо покращення правового забезпечення філії Роменський молочний комбінат

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота: 58 сторінок, 2 таблиці, 27 формул, 53 джерела.

Мета роботи - розкрити питання про управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Предмет дослідження - управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства ВАТ "Роменський молочний комбінат".

Об'єкт дослідження - ВАТ "Роменський молочний комбінат"

При виконанні дипломної роботи нами застосовувалися монографічні, економіко-статистичні, економіко-математичні, соціологічні та інші методи.

В першому розділі "Теоретичні основи організації та управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств" розглянуто теоретичні основи організації та управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств.

У другому розділі "Ефективність зовнішньоекономічної діяльності її оцінка" визначений порядок розрахунку ефективності зовнішньоекономічної діяльності її оцінка.

У третьому розділі "Організаційно-економічні заходи по вдосконаленню управління зовнішньоекономічною діяльністю філії Роменський молочний комбінат" запропоновані шляхи вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю філії Роменський молочний комбінат.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, СУБ'ЄКТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВСТУП

Протягом останніх років в Україні відбуваються великі політичні, соціальні й економічні перетворення, реформуються відносини власності, створюються нові форми господарювання на селі і незалежні товаровиробники. Проте трансформація суспільства в ринкову соціакультуру супроводжується кризовими процесами по суті в усіх галузях народного господарства, спадом виробництва різноманітних видів продукції і зубожінням населення.

Один з найважливіших напрямків програми реформ у нашій країні -перебудова систем управління підприємством. Особливе значення ця проблема набуває на рівні тих підприємств, місце яких у ринковій економіці повністю змінюється. Коли підприємство стає економічно самостійним об'єктом товарно-грошових відносин, що повністю відповідає за результати своєї господарської діяльності, воно повинно сформувати систему на управління, яка б забезпечила йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність - та стійкість положення на ринку. В нових умовах з'являються нові функції, яки раніше були не потрібні. Підприємства набувають рис самостійності, які характерні для умов ринкової економіки. Це вимагає значного розширення сфери управління, збільшення обсягу та ускладнення характеру робіт, що виконуються менеджерами. Також зростає відповідальність за якість та своєчасність прийняття тих чи інших рішень. Науково-технічний прогрес перетворюється на потужний засіб управлінських нововведень, направлених на створення умов для ефективної роботи. У зв'язку з цим, менеджмент на підприємстві, що працює, у ринковому середовищі, ставить високі вимоги щодо професіоналізму управлінського персоналу, від якого залежить ефективність процесу управління, а отже й ефективність діяльності всього підприємства. Оцінка управлінського персоналу - це невід'ємна та одна з найважливіших частин в структурі управління роботою управлінського персоналу. Вона представляє собою певну систему, яка має досить складну структуру та дозволяє виконувати регулятивну функцію по відношенню до діяльності управлінських працівників та керівників, що оцінюються.

Практика управління така ж стара, як і організація. Йшли роки, управління деякими організаціями становилось все більш чітким, складнішим, а саме організації становилися все більш сильнішими і більш стійкими. У нас була планова економіка, і вона із зарубіжного опиту приймала тільки організаційну сторону управління - структуру, розподіл функцій, контроль, організаційні моделювання, визначення аспекту управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Для спеціалістів необхідно знати як основи самого менеджменту, так і специфіку управління. В сучасних умовах проблема ефективного планування виробничої діяльності є складною без наявності правильної побудови апарату управління і висококваліфікованих кадрів.

Об'єктом ЗЕД було обрано філію Роменського молочного комбінату.

Вихідною базою для написання дипломної роботи стали законодавчі та нормативні акти з питань управління, наукові праці вчених, річні звіти, статут, установчий договір підприємства та власні спостереження.

При виконанні дипломної роботи нами застосовувалися монографічні, економіко-статистичні, економіко-математичні, соціологічні та інші методи.

1. Теоретичні основи організації та управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств

1.1 Сутність управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств

Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами.

Конституцією, Декларацією про державний суверенітет України і Законом України "Про економічну самостійність України" установлено, що однією з основ реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні ті регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств України регулюється Законом України від 16.04.1991р. "Про зовнішньоекономічну діяльність" [6], Законом України від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних відносинах" [7], наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.1995р. № 75 "Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" і т.д.

Ведуче місце серед вищевказаних нормативних актів займає Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", що визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудовану на взаєминах між ними, що має місце, як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічну діяльність можуть здійснювати і фізичні особи, які тим чи іншим способом зв'язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:.

- експортери, продаючи товари іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють експорт товарів;

імпортери, купуючи товари в іноземних суб'єктів господарської діяльності з перетинанням або без перетинання цими товарами митного кордону України, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють імпорт товарів на територію України, включаючи покупку товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами;

- інвестори, ввіз або вивіз капіталу;

- фінансові посередники, комерційні банки, страхові суспільства і т.д. Основна відмінність фінансового посередника банку від посередника небанківського типу полягає в тому, що банки випускають власні зобов'язання;

- різні міжнародні організації, що здійснюють консалтингові послуги по різних питаннях.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності визначені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

По валютному законодавству всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності підрозділяються з погляду валютних обмежень на дві групи:

1. резиденти:

фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання на території України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають за кордоном;

юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на основі законів України;

-дипломатичні, консульські, торгові й інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії представництв і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницьку діяльність;

2. нерезиденти:

- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання за межами України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають на території України;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), а місцезнаходженням за межами України. Створено і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи й інші суб'єкти підприємницької діяльності при участі юридичних осіб і інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські,торгові й інші офіційні представництва, міжнародні організації і їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, що не здійснюють підприємницьку діяльність на основі законів України.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності, визначені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Україна як держава захищає інтереси всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території.

Основні види зовнішньоекономічної діяльності передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і до них можна віднести:

· експорт і імпорт товарів, капіталу і робочої сили;

· надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, посередницьких, брокерських, агентських, облікових, аудиторських, юридичних і ін., що прямо не заборонені законами України, а також надання перерахованих вище послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

· наукова, науково-технічна, виробнича й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

· міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках,

· передбачених законами України;

· кредитні і розрахункові операції між суб'єктами

· зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, страхових і кредитних установ за межами України;

· спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм власності, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України так і за її межами;

· підприємницька діяльність на території України, пов'язана з видачею ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок і інших нематеріальних об'єктів

· власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

· організація і здійснення діяльності в області проведення виставок,аукціонів, торгів, симпозіумів, семінарів, і інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, при участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

· товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

· операції по покупці, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, орендні, у тому числі лізингові, операції;

· операції на валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

· інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законодавством України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності одержують право на здійснення їх видів після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

Зовнішньоекономічні договори або контракти , що є невід'ємною умовою здійснення зовнішньоекономічної діяльності, складаються відповідно до законів України і міжнародних договорів, при цьому можливо використання рекомендацій міжнародних організацій і відомих міжнародних порядків Експорт товарів забезпечує значну частину надходжень валюти в платіжному балансі України. Збільшенню експорту сприяло б приєднання України до ЄС, але для цього необхідно подбати про створення діючої конкурентоздатної ринкової економіки.

Виходячи з цього, необхідно додавати всі зусилля для збільшення экорту, але не за рахунок зниження внутрішнього споживання, а за рахунок стимулювання розширення експортного виробництва.

На територію України дозволяється імпорт тільки тих товарів, що по своїх технічних, фармакологічних, санітарних, ветеринарних і екологічних характеристиках не порушують мінімальних умов відповідних стандартів і вимог, що діють на території України. Якщо національні стандарти відсутні, на визначений товар можуть поширюватися міжнародні або іноземні стандарти і вимоги, що діють, у ведучих країнах - експортерах цих товарів. Необхідно відзначити, що всі стандарти і вимоги повинні офіційно публікуватися в загальнодоступних засобах інформації України не менш чим за 60 днів до вступу їх у дію.

Структура товарного імпорту досить проста. На Росію приходиться майже половина українського імпорту, хоча і спостерігається тенденція до його зменшення. Це зв'язано з необхідністю закуповувати велику кількість енергоносіїв у РФ, що складає 70 % російського експорту в Україну. Другим партнером України по розміру імпорту виступає Німеччина. Їхня частина в імпорті України зросла з 6.2 % у 1996 році до 8.6 % у 1999 році. Третє місце в імпорті України займають США, питома вага яких за цей же період зріс з 2.7 % до 4.0 %. Далі випливають Польща, Італія, Бєларусь, Франція, Чехія, Великобританія, Австрія, Нідерланди.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, але і в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економік.

У сучасному світі чіткіше простежується тенденція до інтеграції в міжнародному економічному просторі. Доказом цього є тісна взаємозалежність виробництва і міжнародної торгівлі. Сьогодні більшість товарів надходить на ринок через зовнішню торгівлю або виготовляється з використанням складників, що завозяться з-за кордону.

Процеси економічної інтеграції неоднозначні. Спостерігається підвищення ефективності виробництва за рахунок поглиблення спеціалізації. Завдяки зростанню торгівлі посилюється економічна активність у багатьох країнах.

Процес входження України в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародні ділові операції, як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва, контролю і т.д.

Звичайно, всі зазначені функції в зовнішньоекономічній діяльності мають істотні особливості. Скажімо, у процесі планування варто враховувати міждержавні відносини, що впливають на вибір партнерів. Маркетинг зовнішньоекономічної діяльності базується на вивченні міжнародних ринків, особливостей запитів іноземних клієнтів, просування товарів і послуг на закордонні ринки здійснюється з урахуванням місцевих традицій і численних обмежень і т.д. По-іншому виглядає і функція організації в зовнішньоекономічній діяльності. Наприклад, перед підприємством, що виходить на закордонні ринки, відразу ж виникає запитання: створювати за кордоном свої підрозділи чи шукати там закордонних посередників? Це специфіка організації зовнішньоекономічної діяльності, оскільки внутрішні ділові операції організовувати набагато простіше і менш ризиковане.

Схожі проблеми виникають і в інших аспектах управління зовнішньо-економічною діяльністю. Це в результаті приводить до того, що із загальної системи управління рано чи пізно при збільшенні обсягу міжнародних операцій виділяється порівняно відособлена підсистема управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) пов'язана із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні і т.д.). Сутність зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації (установи) в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Отже, звернімо увагу на такі три ключові моменти. По-перше, ЗЕД є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення і проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм і звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не тільки на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, але і на проектування взаємовідносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент становить майже половину чинників успіху в міжнародному бізнесі.

По-друге, необхідно домагатися ефективної взаємодії не тільки між працівниками зовнішньоекономічних підрозділів, але і між усіма службами підприємства, що і визначає успіх на міжнародних ринках. Тому ЗЕД, безумовно; включає і зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на зовнішні ринки. Наприклад, начальник відділу технічного контролю, організовуючи систему перевірки експортного товару на предмет відповідності умовам зовнішньоторговельного контракту, є важливою ланкою функції контролю ЗЕД.

У випадку досягнення успіху на міжнародному ринку згаданий керівник служби контролю повинен отримати винагороду у такій же мірі, як і працівники ЗЕД.

По-третє, потрібно наголосити на продуктивному досягненні всією організацією обраних зовнішньоекономічних цілей. Це значить, що критерієм якості ЗЕД є не тільки успіх сам по собі (досягнення цілей), але і ціна цього успіху (витрати ресурсів, продуктивність).

Оскільки зовнішньоекономічна діяльність включає взаємодію національних і транснаціональних компаній, то вона передбачає взаємодію зовнішньоекономічних підрозділів із міжнародними відділеннями багатонаціональних корпорацій. При цьому для транснаціональних компаній пріоритетне значення має універсальний міжнародний підхід, а дії в кожній із країн є наслідком цього підходу.

Зовнішньоекономічна діяльність у цьому відношенні суперечлива за своєю природою: головним є репрезентування внутрішньо національних операцій компанії, а міжнародна діяльність є наслідком внутрішньо-національних успіхів.

Щодо таких категорій, як міжнародні фінанси, міжнародна логістика, міжнародне право та ін., то кожна з них має власні функціональні основи і закономірності. Міжнародні аспекти при цьому відіграють визначальну роль. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств будь-якої країни не може ігнорувати закономірності здійснення кожної зі згаданих функцій міжнародного бізнесу: фінансів, логістики, права, персоналу та ін. Зовнішньоекономічна діяльність базується на функціональних складових міжнародного бізнесу такою мірою, якою це має відношення до операцій даного підприємства. При цьому сама зовнішньоекономічна діяльність ґрунтується на визначених принципах.

1.2 Досвід сучасних підприємств у сфері ЗЕД та мотивація цієї діяльності

Тоді, коли найбільші промислові підприємства Луганщини переживають важкі часи, на самому краєчку цієї області, майже на межі з Росією, працює завод, що на тлі велетнів виглядає "білою вороною" зі своїми економічними показниками, сплаченими в державний бюджет сумами, регулярними виплатами заробітної плати, соціальним забезпеченням робітників і з багатьма іншими перевагами. Завод, який за всіма своїми параметрами був приречений на повільне конання, але, одержавши своєчасну та кваліфіковану допомогу й управлінські кадри, став наочним прикладом того, як повинні працювати іноземні інвестиції. Українсько-іспанське спільне підприємство "Інтерсплав" (Свердловськ, Луганська область) створено 25 січня 1989 року на базі Свердловського заводу алюмінієвих сплавів, має найсучасніше технологічне оснащення в Україні й у Європі для вторинної кольорової металургії. Зарубіжним інвестором підприємства є іспанська фірма REMETALL - відома в усьому світі як виробник алюмінію та розробник технологій по переробці вторинної сировини. Частка іспанського співзасновника в статутному фонді СП становить 40%, державна частка власності також становить 40%, частина акцій належить Донецькому державному інституту кольорових металів і колективу. Основна діяльність СП "Інтерсплав" - виробництво й реалізація алюмінієвих сплавів. Як основну сировину використовують стружку, шлак, брухт алюмінію. Уся використовувана сировина проходить суворий вхідний контроль якості, зокрема радіаційний; і рентгеноспектральний. З самого початку це був звичайний Свердловський завод алюмінієвих сплавів. Завод був єдиним підприємством кольорової металургії в області. Навколо нього лежали тільки шахтарські селища, тож цілком природно, що вся інфраструктура орієнтувалася на них. Крім того держава дуже специфічно опікувалася його добробутом. Технічне оснащення було примітивним. На завод надходило безліч сировини, із неї вибирали найкращу, а решту викидали на смітник. Уся територія заводу була завалена тим, що сьогодні для нас є основною сировиною. Панувала найпримітивніша технологія, що не вимагала ніякого мислення. Плавильні агрегати були настільки застарілого типу й давали такі великі втрати, що було економічно невигідно працювати навіть на першокласній сировині. До цього треба додати й те, що на заводі була одна з найнижчих y Свердловську зарплата. Не було кадрового складу, кваліфікованих робітників-металургів і хоч якоїсь цілеспрямованої політики розвитку підприємства.

Певний час у Луганській обласній раді народних депутатів розглядалося питання про зупинку заводу й перепрофілювання його на щось інше. Вихід був один - створення СП. Після певної роботи знайшли партнера - іспанську фірмуREMETALL, що вже понад 20 років працювала в Радянському Союзі. Цінність фірми полягала в тому, що вона розробляла новітні технологічні процеси, у своїх партнерів у Більбао виготовляла устаткування, випробовувала на власному металургійному заводі й тільки після цього продавала. Це був той щасливий випадок, коли ми знайшли людей, котрі не ставили за мету використати нас на 100%, а тоді покинути зі своїми проблемами, а хотіли допомогти досягти успіху, аби показати, що REMETALL може будувати заводи, не тільки в Європі. 25 січня 1989 року було підписано угоду про створення українсько-іспанського спільного підприємства "Інтерсплав". Уже 1988 року вдалося створити на заводі таку атмосферу, що всі ледарі визнали за краще звільнитися самі. І, навпаки, на завод прийшли люди, котрі раніше з нього пішли, оскільки вони не були згодні з приписками й окозамилюванням.

Зато з середини 1989 року основний кістяк управління заводом було сформовано. Почалася стабільна, нормальна робота. Усі бригади плавильників їздили в Іспанію та працювали місяць на іспанському устаткуванні. Інженерно-технічні працівники, майстри, начальники цехів і контрольних служб - усі пройшли навчання в Іспанії.

Доцільно буде привести наступний приклад фірми, яка вже набула досвід у зовнішньоекономічній діяльності. Таким підприємством є ВАТ "Фармак", яке на сьогоднішній день має сертифікат відповідності вимогам GMP технологічної лінії з випуску таблетованого гормонального препарату L-ТИРОКСИН; Створено систему менеджменту якості згідно з нормами ISO 9000, яка має значний позитивний вплив на організацію виробництва, нещодавно введено в експлуатацію корпус з випуску препаратів у рідких формах. Більшість її членів склали представники молоді талановиті фахівці з новими підходами, перспективним мисленням, володінням іноземними мовами.

На підприємстві значна роль відводиться навчанню персоналу різного рангу - в системі виробництва, забезпечення якості, маркетингу, продажу,експорту тощо. Чудес не буває: людину, яка не має належної фахової підготовки, ніхто не сприйматиме всерйоз у переговорному процесі. Сподіватися на успіх можна лише чітко дотримуючись обраної стратегії. А засади для цього у ВАТ "Фармак" є: сучасне виробництво, кваліфікований персонал, багатий портфель.

Компанія СТС Capital вже понад 5 років представляє на українському ринку широкий спектр професійної відео проекційної техніки та має статус системного інтегратора. Напрямки діяльності компанії: продаж та оренда відео проекційного обладнання; гарантійне та післягарантійне обслуговування відео проекційної техніки; монтаж систем конференц-залів: звук, світло, управління; продаж цифрових фото- відео камер та презентаційного обладнання; продаж та оренда проекційних екранів різного призначення.

Компанія СТС Capital є офіційним та ексклюзивним дилером на території України обладнання японської компанії Sanyo Electric Trading Co. - світового лідера з виробництва проекційного обладнання (звіт на сайті www.sanyo.com), а також дилером японських компаній JVC Professional Products GmbH, DENON NIPPON COLUMBIA Co., ЕІКГ Industrial Co., дилером американської компанії Draper, Inc. - виробника проекційних екранів.

Компанія SANYO - безперечний лідер у виробництві надійних відео-проекційних систем різного призначення: від проекторів для домашнього театру до високопрофесійних апаратів. Ці системи зарекомендували себе як високо надійні, якісні системи за доступними цінами. Якісний та оперативний сервіс, перевага за багатьма технічними параметрами зробили мультимедійні відео проектори SANYO найкращими в Україні та світі.

1.3 Правове забезпечення господарської діяльності

Однією з умов функціонування ринкових відносин є правове забезпечення господарської діяльності, яке включає в себе створення системи нормативних актів (у формі законів), що визначають правовий статус суб'єктів господарювання.

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

У народному господарстві складаються управлінські відносини між державними органами і підприємствами. Ці відносини регулюються адміністративним правом.

У господарстві (як галузі народного Господарства) застосовується наймана праця робітників і службовців. Відносини щодо організації її застосування, оплата праці, праці і відпочинку, гарантії і компенсації, дисциплінарна відповідальність - все це регулює трудове право (КЗпП і Правила внутрішнього трудового розпорядку).

Господарюючі суб'єкти користуються природними ресурсами, такі відносини природокористування регулюються слідуючими галузями права: земельне, водне, лісове, економічне, а саме: Земельний Кодекс України, Закони України: "Про оренду землі", "Про власність", "Про плату за землю" та іншими."

Оскільки на підприємстві використовуються кошти, отримані від виробничої та збутової діяльності, сплачуються податки, то підприємство є суб'єктом фінансових правовідносин і регулюються вони слідуючими нормативно-правовими документами: Закони України: "Про господарські товариства", "Про податок на прибуток", "Про банки і банківську діяльність".

Першочерговим завданням правового забезпечення сільськогосподарського підприємства полягає в забезпеченні юридичними особами реалізації оптимального правового становища всіх учасників агарних правовідносин, регулювання всіх договірних відносин, сприяння раціональному використанню землі, водних і інших ресурсів, забезпечення трудової дисципліни господарства, посилення схоронності майна і коштів та ще багато інших.

Взагалі господарства, підприємства, організації здійснюють свою діяльність на підставі таких документів як: Конституція України, Закон України " Про господарські товариства", Закон України "Про власність", господарського кодексу, Статуту господарства, установчих документів та інших нормативно - правових актів.

Статутом визначається: склад засновників, найменування і місцезнаходження господарства, організації, мета та предмет діяльності, юридичний статус, засновники (учасники), статутний фонд, органи управління, порядок розподілу прибутків та покриття витрат, права та обов'язки, майнова відповідальність членів, облік та звітність господарства, організації, порядок внесення змін до статуту, порядок припинення діяльності господарства, організації.

Правове забезпечення та юридичне обслуговування на будь-яких підприємствах повинно здійснюватися грамотними юристами. Високий професіоналізм є необхідним при підготовці ділових паперів, листів у різні інстанції, позовних заяв, відповідей та пояснень щодо претензії та ін.

Взагалі юрист має контролювати діяльність господарства у розрізі існуючого законодавства, слідкувати за його змінами, перевіряти правильність оформлення документів; займається всім, що стосується правової роботи по забезпеченню належного згідно з законом управління та правового функціонування господарства (організації).

Юрист представляє інтереси господарства (організації) в усіх інстанціях суді, а також інших державних і громадських організаціях у процесі розгляду правових питань; очолює роботу з аналізу і узагальнення розгляду претензій, судових і господарських справ, а також практики укладання і виконання договорів.

Право України регулює майнові господарські та інші відносини господарських суб'єктів з їх контрагентами завдяки застосуванню одного з основних нормативно-правових категорій - господарський договір.

Господарські договори в Україні регулюються: а) загальними статтями Цивільного кодексу про зобов'язання, що випливають із договорів; б) спеціальними статтями Цивільного кодексу про майнові відносини між суб'єктами (підприємствами, установами, організаціями). Це, зокрема, відносини: стосовно поставок продукції (товарів); закупівлі сільськогосподарської продукції у товаровиробників, капітального будівництва; перевезення вантажів та ін.

Отже господарський договір - це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності: при виробництві і реалізації продукції, викання робіт, надання послуг.

При відсутності можливості організувати власну юридичну службу в господарстві (організації), практикується залучення юриста лише на термін здійснення якоїсь" господарської операції, складання угоди чи оформлення документів, тобто залучати лише при необхідності Хоча такий спосіб не дає можливості повністю і ефективно здійснювати контроль з боку правової діяльності. Тому що він не може постійно слідкувати за дотримання всіх необхідних правил та нормативів при здійсненні господарської діяльності, а також забезпечувати необхідною інформацією про чинне законодавство, організовувати роботу з ознайомленням посадових осіб товариства з нормативними актами, які стосуються їх діяльності; забезпечувати надання правової допомоги працівникам товариства в повному обсязі.

2. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності її оцінка

2.1 Сутність ефективності зовнішньоекономічної діяльності

Головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність.

Підприємства нерідко зазнають значних збитків унаслідок недостатнього техніко-економічного обґрунтування ефективності зовнішньоекономічної операції, відсутності в ньому оцінок вибору валюти ціни, валюти платежу та інших валютно-фінансових умов угоди [22, 343].

Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Під результатами розуміють грошове, вартісне оцінювання отриманого прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Під витратами розуміють грошове вартісне оцінювання виробничих ресурсів, які залучилися у господарський обіг: вартість сировини, матеріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обов'язкові відрахування в різноманітні державні фонди та інші витрати, без яких торгова угода не може бути здійснена. Економічні результати та витрати ресурсів мають кількісний вимір. А тому й економічна ефективність може вимірюватися кількістю, тобто мати критерій ефективності.

Критерій - це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць.

Критерій економічної ефективності неоднаковий для різних рівнів зовнішньоекономічної діяльності. Кожному рівню оцінювання відповідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності.

Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміють ступінь економії національної праці, що досягається країною її участю в міжнародному поділі праці та зовнішньоторговельному обміні.

У цьому випадку критерієм економічної ефективності є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутрішнього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників.

На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміють ступінь збільшення доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефективності є прибуток як основна міра ефективності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій зумовлює ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів.

Одержані дані можуть бути використані при розробці планів експорту та імпорту підприємства, при оцінюванні структури та напрямів зовнішньоторговельного обігу.

2.2 Система аналітичних показників зовнішньоекономічної діяльності

Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства, організації, фірми можна поділити на чотири групи [22, 344].

1 група. Абсолютні показники

· обсяг експорту;

· обсяг імпорту;

· обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

· середній залишок коштів;

· кількість отриманих рекламацій;

· сума рекламацій;

· кількість задоволених рекламацій;

· обсяг використання торговельної марки фірми;

· обсяг експорту нових товарів.

2 група. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

· індекс вартості;

· індекс фізичного обсягу;

· індекс ціни;

· індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з'явилися на ринках за останні 5 років, частка зниження витрат, яка одержана за рахунок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов'язань з експорту та імпорту:

· за вартістю;

· за фактичним обсягом;

· за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3 група. Показники структури:

· товарна структура експорту або імпорту;

· географічна структура експорту або імпорту;

· структура накладних витрат на експорт або імпорт.

4 група. Показники ефективності (ефекту):

· валютна ефективність експорту/імпорту;

· ефективність експорту/імпорту;

· рентабельність експорту/імпорту;

· економічний ефект експорту/імпорту;

· інтегральний економічний ефект від експортно-імпортної діяльності;

· ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

· ефективність придбання і використання імпортного обладнання;

· ефективність придбання та продажу ліцензій.

Розрахунок показників економічної ефективності здійснюється за такими принципами:

· найповніший облік усіх складових витрат і результатів. Неповний облік витрат та зовнішньо-отриманих результатів може спотворити висновки про оцінку ефективності того чи іншого рішення;

· необхідність порівняння з базовим варіантом. За базовий варіант може бути прийнятий стан справ до прийняття рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

· приведення витрат і результатів до однієї бази зіставлення;

· приведення різних за часом витрат і результатів до одного моменту часу;

· наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежатиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, ЇЇ мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

Для визначення ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності потрібен ретельний аналіз її стану.

Проведення аналізу експортних та імпортних операцій включає:

· визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

· визначення виконання зобов'язань за термінами їх поставок та якістю;

· установлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

· з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов'язань за товарами та товарними групами, на другому - виконання зобов'язань за країнами експорту (імпорту), на третьому - виконання зобов'язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому -узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами з'ясовується: кількість та загальна сума укладених угод; кількість та сума виконаних торгових угод; кількість, види та сума прострочених контрактів; причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують систему аналітичних показників.

Для повнішої характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку можна розрахувати такі показники:

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

а) частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді

(2.1)

- сума контрактів, прострочених протягом року;

- сума контрактів, що підлягають виконанню у звітному періоді;

б) коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю. Він розраховується і для окремих товарів, і для їх сукупності:

(2.2)

та - фактичні ціни і кількість і-того товару

та - планові ціни і кількість і-того товару

n - кількість товарів.

в) коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом

(2.3)

- вартість експорту і-того товару в звітному періоді перерахована за плановими цінами;

- планова вартість експорту і-того товару;

n - кількість товарів;

г) коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною (К_в.з.ц.):

(2.4)

де - фактична вартість експорту і-того товару;

-вартість експорту і-того товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами;

п - кількість товарів.

2.3 Методика оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності

Для визначення ефективності ЗЕД підприємства важливо знати валютну ефективність експорту та імпорту.

Показник валютної ефективності будь-якої зовнішньоекономічної операції насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс.

Валютна ефективність експорту (Е_в.е) розраховується за формулою

(2.5)

де - валютна ціна і-того експортного товару (послуги), вал.од/од;

- обсяг експорту і-того товару (послуги), натур.од.;

- витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-того товару (послуги), грн/од.,

т - кількість назв експортних товарів (послуг).

Валютна ефективність імпорту () розраховується за формулою

(2.6)

де - ціна j-того товару (послуги) на внутрішньому ринку, грн/од.;

- обсяг імпорту j-того товару, натур.од.;

- валютна ціна (ціна придбання) одиниці j-того товару (послуг), вал.од./од.;

п - кількість назв імпортованих товарів (послуг).

Для оцінювання вигідності експортної (імпортної) операції необхідно порівняти дані показники (коефіцієнти) з певною базою, оскільки самі по собі вони про це не свідчать. Базою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефіцієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. При цьому базою порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну (непряме котирування), а для валютної ефективності імпорту - звичайний обмінний курс (пряме котирування).

Показники, які характеризують ступінь вигідності для підприємства зовнішньоекономічних операцій, доцільно розраховувати перед укладенням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінювання ефективності експортних та імпортних операцій за попередній період.

Для загальної характеристики експортної діяльності підприємства використовують такі показники: ефективність експорту, рентабельність експорту, економічний ефект експорту.

Ефективність експорту підприємства (Е_ефе) розраховується за формулою

(2.7)

де ЧВ - чистий виторг в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки;

ЧВ = (ВВ Ч К_р) - Д_в - МП, (2.8)

де ВВ - валютний виторг за експортований товар;

К_р- діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні;

Д_в - додаткові витрати всередині країни, пов'язані з експортом товару (можливі витрати на оплату ліцензії, комісійні посереднику, транспортні, складські та інші витрати);

МП - митні платежі;

ОП - обсяг продажу за експортом, грн.

Показник ефективності експорту свідчить, наскільки ефективно підприємство проводить свою ЗЕД, а також частку виторгу в загальному обсязі експорту підприємства. Якщо цей показник більший за одиницю, тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигідніша, ніж в середині країни.

Рентабельність експорту (Р_е) розраховується за формулою:

(2.9)

де ПВ - повні витрати підприємства на експорт продукції, грн.

Цей показник демонструє суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню.

Наведені показники ефективності експорту необхідно порівняти з аналогічними показниками за минулий період, щоб установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Економічний ефект експорту (Е_е) розраховується за формулою

Е_с = ЧВ + В_ш, - ПВ, (2.10)

де В_оп - виторг у гривнях від обов'язкового продажу частки валюти держави.

Для визначення економічної ефективності експортної діяльності на рівні підприємства широко використовують методику, згідно з якою визначаються такі три показники економічної ефективності:

а) (2.11) б) (2.12)

де - обсяг експорту у внутрішніх середньорічних цінах;

С_е - виробнича собівартість експортних товарів.

в) (2.13)

де К_е - середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві експортної продукції.

Показник свідчить про ефективність використання виробничих фондів при експорті.

Показники , , доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що >1, >1, >1.

Якщо виконуються ці дві умови, то експорт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів. Показник вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства становить доход від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансований на експорт капітал. Таким чином, чим більші обидві частини формули, а значить і , тим вигідніший експорт цих товарів. Для характеристики імпортної діяльності підприємства використовуються показники: економічної (абсолютної) ефективності імпорту, економічний ефект імпорту, рентабельність імпорту.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту () товарів розраховується за формулою:

(2.14)

де - вартість імпортної продукції на внутрішньому ринку, грн;

- витрати на придбання імпортної продукції, грн;

 = В_м + М + А + ПДВ + М_з + Д_і + ПДВ_д, (2.15)

де В_м - митна вартість товару, перерахована у гривні за офіційним курсом (К) на дату подання митної декларації, яка включає валютні витрати імпортера (BBj) до місця ввезення товару на митну територію України, тобто:

В_м = ВВ_і Ч К;

М - імпортне мито;

А - сума акцизного збору з підакцизних товарів;

ПДВ - податок на додану вартість;

М_з - митні збори;

Ді - додаткові витрати імпортера.

ПДВ_д - податки на додану вартість щодо додаткових витрат імпортера.

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефективнішою буде імпортна діяльність для підприємства.

Економічний ефект імпорту (E_і) розраховується за формулою

E_і = Ц_рі - В_і (2.16)

де Ц_рі - ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку, грн..

Цей показник характеризує прибуток від реалізації імпортних товарів.

Рентабельність імпорту (Р_і,) розраховується за формулою:

(2.17)

Для визначення економічної ефективності імпорту можуть використовуватися різні методики залежно від мети здійснення імпорту:

1) імпорт товару здійснюється для виробничого споживання імпортером з метою зниження витрат виробництва як альтернатива його закупівлі на внутрішньому ринку;

2) імпорт товарів здійснюється для його реалізації на внутрішньому ринку з метою одержання прибутку (це імпорт товарів народного споживання).

Для товарів виробничого призначення економічна ефективність імпорту визначається за двома формулами:

а) (2.18)

де - купівельна ціна імпортного устаткування;

ЦП - повна ціна споживання імпортного устаткування;

ЦП = Ц_к+Е_в, (2.19)

де Е_в - експлуатаційні витрати при використанні устаткування;

Е_в = В_с + В_е + В_р + В_з + ЗП, (2.20)

де В_с - вартість сировини, матеріалів, що споживаються, на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

В_е - вартість палива та енергії на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

Вр - вартість ремонту устаткування;

В_з - вартість запчастин для устаткування;

ЗП - заробітна плата робітників, які обслуговують устаткування.

Чим більше наближається до 1, тим ефективніший імпорт відповідних товарів.

Використовуючи цей показник, підприємство може придбати устаткування не тільки виходячи із найнижчої ціни, але й майбутніх експлуатаційних витрат.

б) (2.21)

де - обсяг продукції, яка випускається на даному устаткуванні, у внутрішніх середньорічних цінах;

В_у - витрати на імпорт даного устаткування.

Показник Е²_ефі повинен бути більший за 1. Він показує кількість продукції, яка випускається, на даному устаткуванні на 1 грн витрат щодо його придбання для підприємства.

Економічний ефект імпорту товарів народного споживання визначається за формулою E_і = Ц_рі - В_і .

На показник ефективності зовнішньоекономічної діяльності можуть впливати умови кредитування. Експортні операції, як правило, здійснюються на умовах кредиту. Тому важливо знати, наскільки вигідно підприємству реалізувати товар з відстрочкою платежу.

Для врахування умов кредитування в розрахунках ефективності зовнішньоекономічних операцій використовується коефіцієнт кредитного впливу (К_кр), який є відношенням сумарного значення валютних надходжень, зведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторговельної ціни цього товару.

Формули для розрахунку К_кр складні, тому на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведено числові значення цього коефіцієнта.

Формули розрахунків ефективності зовнішньоекономічних операцій, які передбачають кредитування, такі:

а) ефект експорту:

Е_е = (В_к Ч К_ві Ч К_кр) - В_е, (2.22)

де В_к - сума виторгу від контракту;

К_ві - коефіцієнт переводу національної валюти в іноземну;

В_е - витрати на виробництво експортної продукції.

б) ефект імпорту:

(2.23)

де _:- вартісна оцінка придбаної продукції;

- витрати на імпорт продукції;

К_ве - коефіцієнт переводу іноземної валюти в національну.

в) економічна (абсолютна) ефективність експорту:

(2.24)

г) економічна (абсолютна) ефективність імпорту

(2.25)

Якщо експорт (імпорт) здійснюється за рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується величина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

(2.26)

Зовнішньоекономічну діяльність можна оцінити за допомогою показника інтегрального економічного ефекту (), якщо суб'єкт ЗЕД займається експортом та імпортом одночасно:

(2.27)

де - сума ефектів за всіма експортними угодами, здійсненими за відповідний період часу, грн.;

- сума ефектів за всіма імпортними угодами, здійсненими за відповідний період часу, грн..

3. Організаційно-економічні заходи по вдосконаленню управління зовнішньоекономічною діяльністю філії Роменський молочний комбінат

3.1 Правові аспекти діяльності філії Роменський молочний комбінат

Правове забезпечення аграрних відносин є найважливішим інструментом діяльності агарних підприємств зі статусом юридичних осіб, заснованих на різних формах власності й господарювання діяльності яких спрямована на виробництво, транспортування, зберігання, а також реалізації сільськогосподарської продукції, продовольства і сировини рослинного і тваринного проходження.