Управління формуванням витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції

Головний інженер несе відповідальність за виконання планів впровадження нової техніки, прискорення реконструкції та технічного переозброєння виробництва, стан на виробництві техніки безпеки, охорони праці та охорони довкілля, економію енергоресурсів.

Начальник відділу економіки та виробництва здійснює організацію та удосконалення економічної діяльності підприємства; спрямовує її на підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва, якості продукції, зниження собівартості. Забезпечує досягнення найбільших результатів між мінімальних витратах матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Здійснює методичне керівництво та координує діяльність усіх підрозділів підприємства з питань складання бізнес-планів, економічного та соціального розвитку відповідно до укладених договорів. Сприяє підвищенню наукової обґрунтованості планів, встановленню планових показників на основі прогресивних техніко-економічних нормативів матеріальних та трудових витрат з врахуванням досягнень науки та техніки. Проводить роботу з удосконаленням планування економічних показників роботи підприємства, досягнення наукового рівня їх обґрунтування, створення та поліпшення їх нормативної бази, норм витрат товарно-матеріальних цінностей, оборотних засобів та повне використання виробничих потужностей. Здійснює методичне керівництво та організацію роботи по впровадженню, удосконаленню та підвищенню ролі економічних методів управління, розширенню сфер діяльності внутрішньогосподарського розрахунку. Забезпечує суворе дотримання режиму економії матеріальних, трудових та фінансових ресурсів на усіх ланках господарської діяльності підприємства. Приймає участь у роботі по удосконаленню організації виробництва, готовить пропозиції, які спрямовані на підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Організує розробку раціональних форм планової, облікової та звітної документації, яка застосовується на підприємстві, а також широкого впровадження автоматизованих систем управління.

Заступник директора з комерційних питань виконує такі функції:

- здійснює керівництво матеріально-технічним забезпеченням та транспортним обслуговуванням підприємства, забезпечує ефективне використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, прискорення руху оборотних коштів;

- організовує участь підпорядкованих йому служб у підготовці поточних та перспективних планів виробництва продукції, матеріально-технічного забезпечення підприємства;

- вживає заходи до своєчасного укладання договорів з постачальниками, з автотранспортними підприємствами та розширення прямих господарських зв'язків з ними;

- контролює виконання нормативів завантаження та розвантаження продукції, упорядковує її складування та зберігання;

- розробляє заходи з метою поліпшення економічних показників;

- забезпечує своєчасне складання необхідної звітності, виконанню планів матеріально-технічного забезпечення.

Головний бухгалтер - здійснює організацію бухгалтерського обліку, господарсько-фінансової звітності підприємства та контроль за економічним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Забезпечує раціональну організацію обліку та звітності на підприємстві і в його підрозділах. Забезпечує своєчасне складання бухгалтерської звітності на основі первинних документів та бухгалтерських записів та представлення їх за прийнятим порядком у відповідні органи. Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу.

Начальник відділу кадрів здійснює керівництво роботою по розробці перспективних та різних планів комплектування підприємства кадрами згідно з перспективами його розвитку, змін в складі працюючих, в зв'язку з впровадженням нової техніки чи технології, механізації чи автоматизації виробництва. Приймає участь в розробці бізнес-плану з питань прогнозування та визначення необхідної кількості та кваліфікаційного складу кадрів. Організує своєчасне приймання, переведення та звільнення працівників згідно трудових книжок та іншої документації по кадрах. Приймає участь в підборі кадрів для висунення їх в резерв, забезпечує прийняття та розміщення молодих спеціалістів згідно отриманої професії та кваліфікації. Приймає участь в атестаційних комісіях з атестації кадрів. Приймає участь в заходах по працевлаштуванню звільнених працівників. Аналізує причини плинності кадрів, прогулів та інших порушень трудової дисципліни. Забезпечує нагляд за станом будівель гуртожитків, їдальні, споруд підсобного господарства за додержанням санітарних правил та правил пожежної охорони та стану протипожежного устаткування. Вирішує питання санітарного прибирання території, її благоустрою.

В додатку 7 наведено виконання виробничої програми ТОВ «Олвія» в 2007-2008 рр.

У 2008 році обсяг продукції в порівнянних цінах становить 95,6% до 2007 року. Це пояснюється зниженням випуску хлібобулочних виробів. Воно відбулося внаслідок того, що в булочному цеху №1 проводилась реконструкція. Піч ФТЛ-лінія №1 була демонтована 16.10.2007 р., печі ФТЛ - лінії №2, №3 були демонтовані 06.06.2008 р. Замість печей ФТЛ змонтовані та введені в дію печі А2-ХПК-25 (№1 - з 14.03.2008 р., №2 - з 29.11.2008 р).

У булочному цеху №8 поступово скорочувалось виробництво і з 01.11.2008 р. в зв'язку з неефективною роботою цеху та на підставі наказу ДП АТ «БКК» №56/1 від 18.07.2008 р. його було зупинено на консервацію. Вищеназвані причини значно вплинули на зниження обсягів хлібобулочних виробів.

Невиконання булочних та здобних виробів 0,5 кг, 0,3 кг і менше, дієтичних та діабетичних виробів теж є наслідком вищеназваних причин.

За даними показників фінансової звітності підприємства (додатки 1-6) розглянемо та узагальнимо основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «Олвія» в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «Олвія» за 2006-2008 рр.

№	Показник	Період	Відхилення 2008 р. від 2007 р.
		2006 р.	2007 р.	2008 р.	абсол.	відносна
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції	60817,6	67931,2	68734,7	803,5	1,18
2	ПДВ	1012,6	11297,0	11430,2	133,2	1,18
3	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	50691,2	46253,4	57304,5	11051,1	23,89
4	Валовий прибуток від реалізації	9767,4	10380,8	12211,2	1830,4	17,63
5	Адміністративні витрати	2031,8	2348,6	2899,6	551,0	23,46
6	Витрати на збут	5435,8	6153,6	6623,8	470,2	7,64
7	Інші операційні витрати	1056,6	1168,5	1455,3	286,8	24,54
8	Інші операційні доходи	67,0	263,7	291,0	27,3	10,35
9	Прибуток від операційної діяльності	1310,1	973,8	1523,5	549,7	56,45
10	Інші доходи	70,1	4,1	10,6	6,5	158,54
11	Інші фінансові доходи	0,6	0,2	0,1	-0,1	-50,00
12	Фінансові витрати	76,8	124,5	184,3	59,8	48,03
12	Прибуток від звичайної діяльності	1181,8	1181,8	835,1	-346,7	-29,34
13	Податок на прибуток	531,2	531,2	239,0	-292,2	-55,01
14	Чистий прибуток	650,6	650,6	542,1	-108,5	-16,68

Як видно з таблиці, протягом 2006-2008 років показники діяльності ТОВ «Олвія» зазнали позитивних змін. Чиста виручка від реалізації зросла в 2008 році порівняно з минулим на 11051,1 тис. грн. (23,89%). Валовий прибуток від реалізації збільшився на 1830,4 тис. грн. (17,63%). Негативно вплинуло зростання рівня адміністративних витрат на 551 тис. грн. (23,46%) та витрат на збут на 470,2 тис. грн. (7,645%).

Інші операційні доходи підприємства в 2008 році зросли на 27,3 тис. грн. (10,35%). Прибуток від операційної діяльності зріс на 549,7 тис. грн. (56,45%). В 2008 році відбулося зменшення інших фінансових доходів на 0,1 тис. грн. (50%%). Чистий прибуток ТОВ «Олвія» в 2008 році зменшився на 108,5 тис. грн. (16,68%) порівняно з минулим роком.

Отже, з проведеного аналізу можна зробити висновок, що показники діяльності ТОВ «Олвія» в 2008 р. дещо погіршились, порівняно з 2007 р.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Оцінку фінансового стану підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Основою методики оцінки фінансового стану є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття «стабільний фінансовий стан» не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.

Комплексна оцінка фінансової стійкості проводиться шляхом розрахунку відносних показників (табл. 2.2).

Коефіцієнт незалежності характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. В 2008 році він становив 0,594, що на 0,036 пункти менше, порівняно з 2007 роком та на 0,006 пункти більше, порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнт фінансової залежності свідчить про збільшення в 2008 році питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства на 0,970, порівняно з 2007 роком.

Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Отже значення цього показника в 2008 році на 0,073 більше, порівняно з 2007 роком та на 0,036 менше, порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу залежить від галузевих особливостей і становить в 2008 році 0,644, що на 0,024 менше, порівняно з 2007 роком та на 0,020 більше, порівняно з 2006 роком.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування. Отже у ТОВ «Олвія» він становить в 2008 році -0,489, що на -

Таблиця 2.2 - Показники оцінки фінансової стійкості ТОВ «Олвія» за 2006-2008 рр.

Показник	Формула для розрахунку	Нормативне значення	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення
						2007/ 2006	2008/ 2007
Коефіцієнт незалежності (автономії, власного капіталу)	ф1 р.380 / ф1 р.640	> 0,5	0,625	0,631	0,594	0,006	-0,036
Коефіцієнт фінансової залежності	ф1 р.640 / ф1 р.380	< 2	1,599	1,586	1,683	-0,013	0,097
Коефіцієнт фінансової стійкості	ф1 р.380/ (р.480+ р.620)	> 1	1,763	1,884	1,655	0,121	-0,229
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	ф 1 (р. 480 + р. 620) // р. 380	-	0,567	0,531	0,604	-0,036	0,073
Коефіцієнт стійкості фінансування	(р.380+р.430+ р.480)/ р.280	0,8-0,9	0,666	0,665	0,644	-0,001	-0,022
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	ф1 (р.480+р.620)/ ф1 р.640	< 0,5	0,355	0,335	0,359	-0,020	0,024
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	ф1(р.380-р.080)/ ф1 р.260	> 0,1	-0,013	-0,291	-0,489	-0,278	-0,198

0,198 пункти менше, порівняно з 2007 роком та на -0,278 пункти менше, порівняно з 2006 роком.

Засоби господарюючого суб'єкта знаходяться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг, тим більше продукції ТОВ «Олвія» може виробити. Сповільнення оборотності потребує додаткового вкладення засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси (засоби) дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта. Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності. Основні показники ділової активності ТОВ «Олвія» узагальнені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Показники ділової активності ТОВ «Олвія» за 2006-2008 рр.

Показник	Формула для розрахунку	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення
					2008 / 2006	2008 / 2007
Коефіцієнт оборотності активів	ф2 р.035/ ф1(р.280 гр3 + р.280 гр4)/2	3,704	3,042	3,565	-0,139	0,523
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	ф2 р.035/ ф1(р.260 гр3 + р.260 гр4)/2	11,779	9,353	12,861	1,082	3,508
Коефіцієнт оборотності запасів	ф2 р.035/ ф1(У(р.100-140 гр3) + У(р.100-140 гр4))/2	24,262	20,189	24,402	0,14	4,213
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	ф2 р.035/ф1 (р.380 гр.3 + р.380 гр.4)/2	5,532	4,917	5,829	0,297	0,912
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	ф2 р.035/ ф1(У(р.150-210 гр3) + У(р.150-210 гр4))/2	32,450	21,531	44,734	12,284	23,203
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	ф2 р.035/ф1 (р.620 гр.3 + р.620 гр.4)/2	12,082	8,857	10,306	-1,776	1,449

Таким чином, ми бачимо, що в ТОВ «Олвія» в 2008 році, порівняно з 2007 роком, відбулось збільшення оборотності активів. Отже підприємству необхідно звернути увагу на збільшення обсягів продажу.

Період обороту активів ТОВ «Олвія» у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшився на 17 днів, проте, порівняно з 2006 роком, період обороту збільшився на 4 дні, період обороту запасів зменшився на 3 дні. При цьому спостерігається зменшення періоду обороту дебіторської заборгованості на 9 днів та зменшення періоду обороту кредиторської заборгованості - на 6 дні.

Це свідчить про зменшення товарного кредиту та підвищення платоспроможних клієнтів.

Одним із етапів аналізу фінансового стану ТОВ «Олвія» є оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства варто розрахувати відносні показники ліквідності (табл. 2.4).

Таблиця 2.4. Показники оцінки ліквідності ТОВ «Олвія» за 2006-2008 рр.

Показник	Формула для розрахунку	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення
					2008 / 2006	2008/ 2007
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	ф1 (р.220 + р.230 + р.240) / / ф1 р.620	0,122	0,061	0,038	-0,084	-0,023
Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	ф1 (У (р.150 - р.240)) // ф1 р.620	0,647	0,210	0,296	-0,351	0,087
Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)	ф1 р.260 / ф1 р. 620	1,125	0,682	0,657	-0,468	-0,025

Таким чином, у 2008 році порівняно з 2007 роком у ТОВ «Олвія» спостерігається зниження коефіцієнту абсолютної ліквідності, що вказує на зниження спроможності підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями перед контрагентами.

У цьому зв'язку слід вжити заходів щодо збільшення величини грошових коштів, зниження обсягу поточних зобов'язань та налагодження ефективної політики розрахунків.

Кінцеві показники діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність та окупність (покриття).

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Показники рентабельності ТОВ «Олвія» ми можемо побачити з розрахунків зроблених у табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Показники рентабельності продукції (робіт) ТОВ «Олвія»

Показник	Формула для розрахунку	Період	Відхилення (+/-)
		2006	2007	2008	2008/2006	2008/2006	2008/2007
Рентабельність послуг, %	Ф 2 р. 050 / Ф 2 р. 040 х 100%	14,6	14,6	17,6	-	3,000	3,000
Рентабельність операційної діяльності, %	Ф 2 р. 100 / Ф 2 (р. 040 + р. 070 + р. 080 + р. 090) х 100%	16,6	15,1	20,6	-1,500	4,000	5,500
Коефіцієнт покриття виробничих витрат	Ф 2 р. 035 / Ф 2 р. 040 х 100%	1,146	1,146	1,176	-	0,030	0,030
Коефіцієнт окупності витрат	Ф 2 р. 040 / Ф 2 р. 035 х 100%	0,873	0,873	0,850	-	-0,023	-0,023

Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат (використаних ресурсів) окупитися, що є основною подальшої діяльності підприємства.

Як ми бачимо, в 2008 році витратні показники рентабельності ТОВ «Олвія» зменшились, порівняно з 2006 роком. Так, рентабельність продукції збільшилась на 3%, рентабельність операційної діяльності - на 5,5%, рентабельність господарської діяльності - на 3,2%, коефіцієнт покриття виробничих витрат - на 0,07 пунктів. Проте відбулось зменшення коефіцієнту окупності витрат на 0,023 пункти.

У таблиці 2.6 представлений розрахунок відносних показників фінансових результатів ТОВ «Олвія».

Виходячи з наведених розрахунків, слід констатувати, що у 2008 році порівняно з 2007 роком у ТОВ «Олвія» спостерігалися позитивні тенденції, зокрема, за рахунок:

збільшення рентабельності підприємства на 1,63%;

збільшення рентабельності власного капіталу на 4,28%;

збільшення рентабельності залученого капіталу на 5,42%;

збільшення рентабельності перманентного капіталу на 2,35%;

збільшення рентабельності необоротних активів на 4,57%;

збільшення рентабельності оборотних активів на 4,85%;

збільшення коефіцієнту покриття активів на 5,07 пункти;

збільшення коефіцієнту покриття власного капіталу на 6,38 пункти;

проте відбулось зменшення коефіцієнту окупності активів на 3,43 пункти та коефіцієнту окупності власного капіталу на 1,07 пункти.

Отже, розглянувши діяльність підприємства ми бачимо, що підприємство є рентабельним, що вказує на позитивні тенденції у діяльності ТОВ «Олвія», оскільки збільшується величина прибутку.

Таблиця 2.6 - Ресурсні показники фінансових результатів діяльності ТОВ «Олвія» за 2006-2008 рр.

Показник	Формула для розрахунку	Період	Відхилення (+/-)
		2006	2007/2006	2008/2007	2007/2006	2008/2007	2008/2006
1	2	3	4	5	6	7	8
Рентабельність підприємства, %	Чистий прибуток Середньорічна вартість активів	6,74	8,80	10,43	2,060	3,690	1,630
Рентабельність власного капіталу, %	Прибуток до оподаткування Середньорічна вартість власного капіталу	17,78	25,49	29,77	7,710	11,990	4,280
Рентабельність залученого капіталу, %	Прибуток до оподаткування Середньорічна вартість залученого капіталу	21,81	25,96	31,38	4,150	9,570	5,420
Рентабельність перманентного капіталу, %	Прибуток до оподаткування Середньорічна вартість власного капіталу та довгострокових зобов'язань	15,88	19,30	21,65	3,420	5,770	2,350
Рентабельність необоротних активів, %	Прибуток до оподаткування Середньорічна вартість необоротних активів	19,30	25,91	30,48	6,610	11,180	4,570
Рентабельність оборотних активів, %	Прибуток до оподаткування Середньорічна вартість оборотних активів	19,36	24,61	29,46	5,250	10,100	4,850
Коефіцієнт покриття активів	Чистий дохід Середньорічна вартість активів підприємства	0,994	0,119	1,242	-0,875	0,248	1,123
Коефіцієнт окупності активів	Середньорічна вартість активів підприємства Чистий дохід	1,007	0,839	0,805	-0,168	-0,202	-0,034
Коефіцієнт покриття власного капіталу	Чистий дохід Середньорічна вартість власного капіталу	1,836	2,417	2,481	0,581	0,645	0,064
Коефіцієнт окупності власного капіталу	Середньорічна вартість власного капіталу Чистий дохід	0,5458	0,414	0,403	-0,132	-0,143	-0,011

2.3 Управління витратами ТОВ «Олвія»

Велику роль в обґрунтуванні управлінських рішень у бізнесі грає маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: витратами, обсягом реалізації продукції і прибутком і прогнозуванні величини кожного з цих показників при заданому значенні інших. Даний метод управлінських розрахунків називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходові.

В основу методики покладений розподіл виробничих і збутових витрат у залежності від зміни обсягу реалізації на змінні і постійні і використання категорії маржинального доходу.

Основні можливості маржинального аналізу складаються у визначенні:

- беззбиткового обсягу продажу (поріг рентабельності, окупності витрат) при заданих співвідношеннях ціни, постійних і змінних витрат;

- зони безпеки (беззбитковості) торговельного підприємства;

- необхідного обсягу продажів для одержання заданої величини прибутку;

- критичного рівня постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу;

- критичної ціни реалізації при заданому обсязі продажу і рівні змінних і постійних витрат.

За допомогою маржинального аналізу влаштовуються інші управлінські рішення: продукцію, варіантів зміни асортименту продукції, ціни на нову продукцію, варіантів устаткування, оцінки ефективності прийняття додаткового замовлення та ін.

На рис. 2.2. зображені основні етапи аналізу маржинального аналізу.

Проведення розрахунків за методикою маржинального аналізу вимагає дотримання ряду умов:

- необхідність розподілу витрат на двох частин - змінні та постійні;

- змінні витрати змінюються пропорційно обсягові реалізації продукції;

- ефективність реалізації, рівень цін на продукцію і споживані ресурсів не будуть піддаватися істотним коливанням протягом аналізованого періоду;

- пропорційність надходження виторгу обсягові реалізованої продукції.

Для практичного застосування маржинального аналізу на Товаристві визначаємо точку беззбитковості обсягу продажу на основі зв'язку між витратами, обсягом продажу та прибутком.



Рис. 2.2. Основні етапи маржинального аналізу

Перед тим, як перейти до розрахунку, де кілька слів про поняття показників беззбитковості.

Беззбитковість - такий стан, коли бізнес не приносить ні прибуток, ані збитки. Це виручка, що необхідна для того, щоб підприємство почало отримувати і прибуток. Її можна виразити у кількості одиниць продукції, яку необхідно продати, щоб покрити витрати, після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.

Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції і беззбитковим обсягом продажу - це зона безпеки (зона прибутку), і чим вона більше, тим стійкіше фінансовий стан підприємства.

Беззбитковий обсяг продажу і зона безпеки підприємства є основними показниками при розробці бізнес-планів, обґрунтуванні управлінських рішень, оцінці діяльності підприємств, визначити та проаналізувати повинен вміти і кожний бухгалтер, економіст, менеджер. Розрахунок даних показників і ґрунтується на взаємодії: витрати - обсяг продажу - прибуток. Для визначення і їхнього рівня можна використовувати графічний і аналітичний способи.

ТОВ «Олвія» реалізувало продукцію в кількості 20000 кг, продажною вартістю - 10 грн./кг. Постійні витрати (амортизація, накладні витрати та ін.) складають 4000 грн. Змінні і витрати на продукцію одного кілограму - 1,2 грн., а на весь запланований випуск продукції - 24000 грн.

За таких умов прибуток від реалізації продукції складе 8000 грн. (24000 - 4000 - 12000). На підставі цих даних побудуємо графік (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Залежність між прибутком та обсягом реалізації продукції

По горизонталі показується обсяг реалізації продукції в натуральних одиницях (штуках), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, що разом складають виручку від реалізації.

За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції ТОВ «Олвія» отримає прибуток, а при якому його не буде. Можна визначити також точку, у якій витрати будуть дорівнюють виторгові від реалізації продукції. Вона одержала назву точка беззбиткового обсягу реалізованої продукції, або поріг рентабельності, або точка окупності витрат, нижче якого реалізація товару буде збитковим.

В нашому прикладі точка розташована на рівні 50 % можливого обсягу реалізації продукції. Якщо ця продукція буде продана споживачам більше ніж 50% від його реалізованої кількості, то буде прибуток. У випадку, якщо обсяг продажу становить 75% від можливого обсягу реалізації прибуток становитиме половину максимальної суми, тобто 2000 грн.

Якщо ж продаж менше 50% від фактичної кількості реалізації, то ТзОВ «Олвія» буде збитковим і не отримає прибутку.

Отже, попередньо повинно бути вирішене питання про доцільність організації реалізації продукції в такому обсязі.

Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажу - зона безпеки. Якщо ТОВ «Олвія» повністю виконає поставлені перед нею завдання, тобто весь реалізований (10000 кг) товар буде розпроданий, то зона безпеки (запас фінансової міцності) складе 50%, при реалізації 7000 кг - 20% і т.д. Зона безпеки показує, на скількох відсотків фактичний обсяг продажу вище критичного, при якому рентабельність дорівнює нулю.

Отриману залежність можна представити по-іншому (рис. 2.4). При обсязі реалізації, рівному нулю, Товариство одержує збиток у розмірі суми постійних витрат. При обсязі 10000 кг прибуток становитиме 8000 грн. З'єднавши ці точки між собою, одержимо на лінії X точку критичного обсягу продажу.

Крім графічного методу, можна використовувати й аналітичний.

Аналітичний спосіб розрахунку беззбиткового обсягу продажу і зони безпеки ТОВ «Олвія» більш зручний у порівнянні з графічним, тому що не потрібно креслити щораз графік, що досить трудомістко. Можна вивести ряд формул за допомогою яких розрахувати дані показники. Для цього використовуємо рис. 2.5.



Рис. 2.4. Визначення точки беззбитковості

Рис. 2.5. Залежність між обсягом реалізації продукції, її собівартістю і сумою прибутку

На графіку поміняємо місцями змінні і постійні витрати для того, щоб відповідно до визначення категорії маржинального доходу об'єднати зону прибутку і зону постійних витрат.

Для зручності виводу формул використовуємо наступні позначки:

Т - точка беззбиткового обсягу реалізації продукції (поріг рентабельності, точка рівноваги, критичний обсяг продажу);

Дм - маржинальний дохід (загальна сума);

Ду - питома вага маржинального доходу від виручки реалізованої продукції;

Де - ставка маржинального доходу в ціні за одиницю продукції;

Ц - ціна одиниці продукції;

Н - непропорційні (постійні) витрати;

Рп - пропорційні (змінні) витрати;

В - виручка від реалізації продукції;

К - кількість проданої продукції в натуральних одиницях;

V - питомі змінні витрати.

Формула для розрахунку маржинального доходу має вигляд:

Дм = П + Н (І)

Графік дозволяє також визначити маржинальний дохід як різниця між виручкою від реалізації продукції і змінних витрат:

Дм = В - Рп (ІІ)

Виходячи з формули маржинальний дохід складає 12000 грн. (24000 -12000). Відповідно до графіка, можна записати таку пропорцію: Т/Н = В/Дм. Звідси можна вивести формулу для розрахунку точки беззбиткового обсягу продажів у грошовому вимірі:

Т = В х Н/Дм, (ІІІ)

або

Т=Н/(Дм/В) = Н/Ду. (ІV)

Тобто точка беззбиткового обсягу продажу складає

20000 х 4000 / 8000 = 10000 грн., або

4000 / (8000/20000) = 4000 / 0,4 = 10000 грн.

Для розрахунку точки критичного обсягу реалізації у відсотках до максимального обсягу, що приймається за 100 %, може бути використана формула:

Т = Н/Дмх100% (V)

Т = 4000 /8000x100 = 50%.

Неважко помітити, що відношення постійних витрат до загальної суми маржинального доходу і є той коефіцієнт, що визначає місце розташування точки критичного обсягу реалізації продукції на графіку.

Якщо замінити максимальний обсяг реалізації товару в грошовому вимірі (В) на відповідний обсяг реалізації в натуральних одиницях (К), то можна розрахувати беззбитковий обсяг реалізації в натуральних одиницях:

Т = К*Н/Дм, (VІ)

Т = 1000 х 4000 / 8000 = 500 кг.

Для визначення точки критичного обсягу реалізації продукції можна замість суми маржинального доходу використовувати ставку маржинального доходу в ціні за одиницю продукції (Де):

Де = Дм / К (VІІ)

Де = 80000/10000 = 8 грн.

Звідси

Дм = К х Де.

Тоді формулу (ІV) можна записати в наступному вигляді:

Т = Н / Де, (VІІІ)

Т = 8000/8 = 1000 кг.

Ставку маржинального доходу можна уявити як різницю між ціною (Р) і питомими змінними витратами (V):

Дс = Р-У, (ІX)

Тоді, перетворивши формулу (VІІІ), критичний обсяг реалізації продукції можна розрахувати так:

Т = Н/(Р - V), (X) і Т = 8000/(20-12) = 8000/8 = 1000 кг.

Якщо головним завданням є визначити обсяг реалізації продукції для отримання визначеної суми прибутку, тоді формула буде мати наступний вигляд:

К = (Н + П) / (Р-V) (XІ)

К = 8000 + 2000/ 20-12 = 750 кг.

Отримана величина в 1,5 рази більше, ніж беззбитковий обсяг продажів у натуральному вимірі (750:500). При цьому 500 кг товару потрібно реалізувати, щоб покрити постійні витрати ТзОВ «Олвія» та 250 кг для отримання 2000 грн. прибутку.

Для визначення зони безпеки за вартісними показниками аналітичним методом використовується наступна формула:

ЗБ = (В - Т) / В (XІІ)

ЗБ = (20000 - 10000) / 20000 = 0,5 або 50%

Для одного виду продукції зону безпеки можна знайти за кількісними показниками:

ЗБ = (K - T) / К (ХІІІ)

ЗБ = 1000 - 500 / 1000 = 0,5 або 50%.

Таким чином, розподіл постійних та змінних витрат та застосування маржинального аналізу дозволить більш правильно проаналізувати різні варіанти управлінських рішень для вибору найбільш оптимальних із них. Наведені графіки та аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажу та зона беззбитковості залежать від суми постійних та змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію.

2.4 Аналіз витрат на виробництві

Всі об'єкти аналізу знаходять своє відображення в системі показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації.

Кожне економічне явище, кожен процес частіше визначається не одним відособленим, а цілим комплексом взаємозалежних показників. Наприклад, ефективність використання основних засобів виробництва характеризують рівень фондовіддачі, фондоємкості, рентабельності, продуктивності праці і т.д. У зв'язку з цим вибір і обґрунтування системи показників для відображення економічних явищ і процесів (об'єктів дослідження) є важливим методологічним питанням в аналізі. Від того, наскільки показники повно і точно відбивають сутність досліджуваних явищ, залежать результати аналізу.

Аналіз собівартості продукції за класифікаційними ознаками має на меті підвищити ефективність виробничої і управлінської діяльності підприємства завдяки виявленим резервам зниження витрат.

Факторний аналіз собівартості продукції передбачає аналіз:

- динаміки операційних витрат;

- чинників зміни витрат на 1 грн. реалізованої продукції за порівнянними і непорівнянними виробами, а також за групами продукції за віком їх випуску;

- впливу на собівартість окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності;

- структури операційних витрат за економічними елементами;

- собівартості за калькуляційними статтями витрат.

Основні показники виробничо-господарської діяльності у ТОВ «Олвія» наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «Олвія» за 2007-2008 роки (тис. грн.)

Показники	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+,-)
			абсолютне	відносне
Рівень витрат в чистому доході, %
1. Адміністративні витрати	2348,6	2899,6	551,0	23,46
2. Збут	6153,6	6623,8	470,2	7,64
3. Інші операційні витрати	1168,5	1455,3	286,8	24,54
4. Разом витрат	9670,7	10978,7	1308,0	24,54
5. Прибуток операційної діяльності	973,8	1523,5	549,7	56,45

Аналіз загальної товарної продукції починають із загальної оцінки рівня собівартості, визначають відхилення звітних показників від показників від показників минулого року, виявляють фактори, що вплинули на це відхилення, роблять відповідні висновки.

Проведемо аналіз загальної суми витрат виробництва та на адміністративно-управлінські процеси у ТОВ «Олвія».

Проаналізувавши основні показники в талиці, відмітили, що негативним є зростання величини витрат, пов'язаних з операційною діяльністю підприємства:

- адміністративних витрат - на 551 тис. грн., що становить 23,46% темпів приросту;

- витрат на збут - на 470,2 тис. грн. (7,64%);

- інших операційних витрат - на 286,8 тис. грн. (24,54%).

Проте все це не спричинило зменшення показника фінансового результату від операційної діяльності, який в 2007 році збільшився на 549,7 тис. грн., у відсотках це склало 56,45%.

Аналіз витрат за економічними елементами уможливлює вивчення їх складу, питомої ваги кожного елемента в складі витрат.

Узагальнені вихідні дані для аналізу структури витрат ТОВ «Олвія» за економічними елементами містить форма №2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати", а саме розділ ІІ "Елементи операційних витрат".

Відповідно до економічного змісту, бухгалтерські витрати класифікують таким чином:

1) матеріальні витрати;

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи;

4) амортизація;

5) інші операційні витрати.

За цими даними можна визначити, до якого типу виробництва належить підприємство за переважанням використовуваних ресурсів (матеріало-, трудо- чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами потрібний також для того, щоб підприємство не потрапило у "ножиці" еластичного попиту на свою продукцію та нееластичного власного попиту на ті чи інші виробничі ресурси. Вихідні дані й розрахунки для аналізу собівартості продукції за економічними елементами наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Аналіз елементів операційних витрат

Елемент витрат	Витрати за період, тис. грн.	Відхилення 2008/2007
	2007 р.	2008 р.	+/-	%
Матеріальні витрати	29459,8	34077,9	4618,1	15,68
Витрати на оплату праці	11201,2	12243,4	1042,2	9,30
Відрахування на соціальні заходи	4131,1	4640,7	509,6	12,34
Амортизація	921,5	1011,1	89,6	9,72
Інші операційні витрати	3734,4	3951,0	216,6	5,80
Разом	49448,0	55924,1	6476,1	13,10

Ці дані свідчать про матеріаломісткий характер виробництва ТОВ «Олвія»: сума матеріальних витрат у 2007 р. становила 29459,8 тис. грн., у 2008 р. - 34077,9 тис. грн. Темпи збільшення витрат за цією статтею на 4618,1 тис. грн. (15,68%). Витрати на оплату праці в 2008 році, порівняно з 2007 роком, збільшились на 1042,2 тис. грн. (на 9,30%). Відрахування на соціальні заходи збільшились на 509,6 тис. грн. (12,34%) і в 2008 році становили 4640,7 тис. грн. Також відбулось збільшення амортизаційних витрат з 921,5 тис. грн. до 1011,1 тис. грн. (на 9,72%). Інші операційні витрати в 2008 році, порівняно з 2007 роком, збільшились на 216,6 тис. грн. (5,80%) і становили 3951 тис. грн. Загальна сума витрат збільшилась на 6476,1 тис. грн. (на 13,1%), що свідчить про підвищення собівартості продукції. Отже, підприємству необхідно шукати резерви зниження собівартості продукції, що дасть змогу підвищити прибутковість діяльності.

Використання показника витрат на одну гривню послуг зумовлене: по-перше, тим, що він забезпечує зв'язок собівартості з прибутком, утворюючи з ним органічну єдність; по-друге, він дає змогу простежити динаміку зниження собівартості за кілька років.

Витрати на одну гривню послуг визначаються як відношення планових чи фактичних витрат на надання послуг до їх вартості в оптових цінах підприємства.

Вг = С/Т,

де Вг - витрати на 1 гривню послуг;

С - повна собівартість наданих послуг;

Т - вартість вироблених послуг в оптових цінах.

На зміну витрат на одну гривню наданих послуг впливають такі фактори:

1. Зміна структури і асортименту послуг.

2. Зміна рівня витрат (собівартість окремих послуг).

3. Зміна цін на сировину, матеріали і паливо.

4. Зміна цін на готові послуги.

Цей показник характеризує роботу підприємства у напрямку зниження собівартості послуг, що надаються, вибору оптимальної структури випуску і надання послуг з урахуванням оптових цін на неї, які формуються на ринку та які повинні оперативно враховуватися підприємством при плануванні всієї діяльності і в ході виконання намічених обсягів виробництва.

У ТОВ «Олвія» проводився аналіз динаміки операційних витрат на 1 грн. вартості реалізованої продукції. Вихідні дані для цього аналізу наведені в додатку 8.

Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції:

за період 2007 р. складають:

49448,0 / 67931,0 = 0,7279 грн. = 72,79 коп.;

а за період 2008 року

55924,1 / 68734,7 = 0,8136 грн. = 81,36 коп.

Витрати на 1 грн. вартості реалізованої продукції збільшились на 11,77% завдяки тому, що темпи збільшення собівартості перевищили темпи збільшення виручки від реалізації продукції, що є негативним фактором в діяльності підприємства.

Усі явища і процеси господарської діяльності ТОВ «Олвія» знаходяться у взаємозв'язку, взаємозалежності й обумовленості. Одні з них безпосередньо зв'язані між собою, інші - побічно. Кожне явище можна розглядати як причину і як наслідок.

Кожен результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів, чим детальніше досліджується вплив факторів на величину результативного показника, тим точніше результати аналізу й оцінка якості роботи підприємств. Звідси важливим методологічним питанням в аналізі господарської діяльності є вивчення і вимір впливу факторів на величину досліджуваних економічних показників. Без глибокого і усебічного вивчення факторів не можна зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обґрунтувати плани й управлінські рішення.

Для більш повного вивчення причин зміни рівня витрат аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень витрат на одиницю послуг з плановим і минулих років в цілому та по статтях витрат зокрема.

Для аналізу собівартості виробленої продукції у ТОВ «Олвія» використовують дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку. Аналізують кожну послугу з метою порівняння її ринкової ціни із собівартістю для подальшого виявлення резервів зниження витрат за різними статтями.

Наведемо калькуляцію витрат на виробництво 1 т продукції «Батон «Сонячний» вагою 450 г (таблиця 2.9).

Згідно з таблицею, ТОВ «Олвія» при виробництві однієї тони Батона «Сонячного» отримало собівартість 1795,7 грн. Матеріальні витрати при цьому складають 926,8 грн., витрати на паливо та електроенергію - 158,02 грн., на оплату праці - 115,02 грн., відрахування на соцстрах - 42,65 грн., загальногосподарські витрати - 149,53 грн.

Ми бачимо, що розрахунок загальногосподарських витрат здійснюється в розмірі 130% від заробітної плати виробничих робітників.

Таблиця 2.9. Калькуляція витрат на виробництво 1 т Батона «Сонячного» (450 г)

№	Статті витрат	Вартість
1	Сировина і основні матеріали	926,80
2	Паливо і електроенергія	158,02
3	Заробітна плата виробничих робітників	115,02
4	Відрахування на соцстрах	45,65
5	Загальногосподарські витрати (130% до зарплати)	149,53
*	Разом виробнича собівартість	1392,02
6	Витрати на збут (22% до виробничої собівартості)	306,24
7	Адміністративні витрати (7% до виробничої собівартості)	97,44
*	Разом повна собівартість	1795,70
*	Прибуток	56,15
*	Рентабельність у % до собівартості	3,13
*	Оптова ціна підприємства за 1 т без ПДВ	1851,85
*	- за 1 шт. без ПДВ	0,8333
*	- з ПДВ	1,00

Таблиця 2.10. Розрахунок витрат на сировину на виробництво 1 т продукції Батон «Сонячний»

Найменування сировини	Од. вим.	Ціна за одиницю	Витрати на 100 кг борошна	Витрати на 1 т продукції	Сума, грн.
Норма виходу продукції - 134,0
Борошно в/г	т	1099,17	100,0	746,269	820,2
Олія на змащування	кг	3,00		1,020	3,06
Масло гірчичне	кг	3,56	1,00	7,463	26,5
Дріжджі пресовані	кг	3,60	1,00	7,463	19,4
Цукор	кг	3,48	2,00	14,925	51,94
Сіль	кг	0,26	1,30	9,701	2,52
Вода	м.куб.	0,26	1,30	9,701	2,52
Разом сировини	*	*	*	*	924,45
Транспортно-заготівельні витрати (грн.)	*	*	*	22,72	2,35
Всього	*	*	*	*	926,80

Витрати на збут та адміністративні витрати плануються у розмірі 22% та 7% відповідно від виробничої собівартості виробу.

Розглянемо розрахунок статті витрат на сировину та матеріали на виробництво 1 т Батона «Сонячного» (таблиця 2.10).

Отже, собівартість згідно калькуляції 1 т Батона «Сонячного» становить 926,8 грн.

Розглянемо розрахунок трудових затрат на виготовлення 1 т продукції (таблиця 2.11).

Ми бачимо, що на виготовлення 1 т Батона «Сонячного» у ТОВ «Олвія» використовується 115,02 грн. затрат праці згідно калькуляції.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

У ТОВ «Олвія» рівень адміністративних витрат встановлено в розмірі 7% від виробничої собівартості виробу.

Наведемо структуру планування адміністративних витрат на виробництво 1т виробу (Батон «Сонячний») (таблиця 2.12).

Як бачимо з таблиці, на виготовлення 1 т Батону «Сонячного» припадає 12,36 грн. адміністративних витрат.

Отже, провівши аналіз формування собівартості продукції на підприємстві, ми визначили основні складові витрат.

Далі розглянемо статті основних витрат.

До складу основних витрат включають:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та матеріалів, які складають основу продукції, що виробляється та інших матеріалів, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції.

Витрати на основні матеріали розраховуються за формулою:

Вмо=Nріч*(Нмі* Цмі* Ктр - Нвj * Цвj),

де Вмо - витрати на основні матеріали, грн.;

Nріч - річний обсяг виробництва у натуральному виразі, од.;

Нмі - натуральна норма і-го матеріалу на одиницю продукції, од.;

Нвj - натуральна норма поворотних відходів j -го матеріалу;

Цмі - ціна на одиницю матеріалу без врахування ПДВ, грн.;

Цвj - ціна продажу відходів j -го матеріалу, грн.;

Ктр - коефіцієнт транспортних витрат (1,1).

Розрахуємо планові витрати основних матеріалів на виробництво

Таблиця 2.11. Розрахунок трудових затрат на виготовлення 1 т продукції Батон «Сонячний»

Найменування професії	Од. вим.	Тарифна ставка	Кількість	Витрати тарифної з/пл
Машиніст ТОМ 4 р	чол.-год.	3,42	12,000	41,04
Пекар /підмін/ 3 р	чол.-год.	3,04	4,8000	14,59
Тістороб 4 р (сігма)	чол.-год.	3,42	12,000	41,04
Дозувальник 2 р	чол.-год.	2,76	2,400	6,62
Кочегар вир. печей 3 р	чол.-год.	3,42	3,000	10,26
Укладальник 3 р	чол.-год.	3,04	24,000	72,96
Всього тарифної зарплати	186,51
Норма виробітку в зміну, кг	4360,00
Тарифна зарплата на 1 т ГП	42,78
Інша зарплата:
Доплата за нічні та вечірні години	%	25,00	10,70
Доплата за вихідні та святкові	%	10,80	4,62
Доплата умови праці профес. бул. 1 р	%	21,60	9,24
Премія	%	50,00	31,36
Оплата відпускних	%	7,50	7,40
Неявки передбачені законом	%	2,00	1,97
Подача борошна (грн. за 1 т)		9,31	6,95
Всього заробітної плати	115,02

Таблиця 2.12. Структура адміністративних витрат на 1т виробу (Батон «Сонячний»)

Структура адміністративних витрат	Витрати на 1 т виробу, грн.
Загальні корпоративні витрати	0,29
Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління	1,2
Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів	2,6
Винагороди за професійні послуги	1,4
Витрати на зв'язок	0,7
Амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання	4,83
Інші витрати загальногосподарського призначення.	1,34
Разом	12,36

1 т батона «Сонячний»:

Вмо=1337000*(0,25*0,66+0,25*0,48+0,0025*2,76+0,0075*0,12+0,12*0,001)*1,1=1337000*0,29*1,1 = 426503 грн.

Витрати на допоміжні матеріали складають 7% від вартості основних матеріалів, тобто:

Вмд=426503*0,07=29855,21 грн.

Витрати на основні і допоміжні матеріали становлять 426503+29855,21 =456358,21 грн.

Витрати на електроенергію придбану на стороні для технологічних та інших виробничих потреб розраховують за формулою:

Вен.техн =[(Wуст *Кw*Кзу)/Ккд]*Fеф*Це,

де Вен.техн - витрати на електроенергію для технологічних потреб, грн.;

Wуст - сумарна потужність встановлених ел. двигунів на устаткуванні, кВт.;

Кw - коефіцієнт втрат в сітях (1,05);

Кзу - коефіцієнт завантаження устаткування (0,9);

Fеф - ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.;

Ккд - коефіцієнт корисної дії ел.двигунів (0,9);

Це - ціна ел.енеогії за 1 кВт-год, грн.

Сумарна потужність встановлених ел. двигунів (Wуст) визначається за формулою:

Wуст=Ммех*Wуст.ср,

де Ммех - кількість механізованих робочих місць, од.;

Wуст.ср - середня потужність одиниці електроустаткування (6 кВт).

Розрахуємо сумарну потужність встановлених ел. двигунів:

Wуст=21*6=126 кВт

Розрахуємо витрати на електроенергію:

Вен.техн= [(126*1,05*0,9)/0,9]*1890*0,21=52509,87 грн.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції.

Витрати на оплату праці включають виплату основної і додаткової заробітної плати, доплат і відрахування на соціальні потреби.

Для робітників-відрядників фонд оплати праці розраховується за формулою:

ФОПосн.відр=Nі*tі*Tст.ср* Кдз* Кдопл* Квідр,

де Nі*tі - сумарна трудомісткість відрядних робіт, н-год;

Nі - кількість виробів і-го найменування, од.;

tі - штучний час на одиницю продукції, год.;

Tст.ср - середня тарифна ставка робітника-відрядника, грн.;

Кдз - коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,12);

Кдопл - коефіцієнт доплат (1,2);

Квідр - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби (1,37).

Середня тарифна ставка визначається за формулою:

Tст.ср=[(tшт*Tст)]/tшт,

де tшт - штучний час операції, виконуємої робітником і-го розряду, год.;

Tст - тарифна годинна ставка робітника і-го розряду, грн.

Визначимо середню тарифну ставку:

Tст.ср=[0,42*1,11+2,08*1,36]/2,5=1,32 грн.

Визначимо фонд оплати праці для робітників-відрядників:

ФОПосн.відр=(1337000*0,007+124800*0,1+149900*0,09)*1,32*1,12*1,2*1,37 = 22746,95 грн.

ФОП робітників на погодинній оплаті розраховується за формулою:

ФОПосн.пог=Чроб.пог*Fеф*Tст.ср* Кдз* Кдопл* Квідр,

де Чроб.пог - чисельність основних робітників з погодинною оплатою праці, чол.;

Fеф - ефективний фонд часу роботи одного робітника на погодинних роботах, год.;

Tст.ср - середня тарифна ставка робітника-відрядника, грн.;

Кдз - коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,12);

Кдопл - коефіцієнт доплат (1,2);

Квідр - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби (1,37).

Tст.ср=(7*1,04+4*1,28)/11=1,13 грн.

Визначимо фонд оплати праці для робітників з погодинною оплатою праці (на даному підприємстві такими є 11 робітників):

ФОПосн.пог=11*1820*1,13*1,12*1,2*1,37=41654,54 грн.

Результати розрахунків основних витрат занесемо в додаток 9.

Із проведених розрахунків ми бачимо, що основні витрати на виробництво у ТОВ «Олвія» становлять 573269,57 грн. Найбільшу питому вагу в структурі основних витрат займають витрати на сировину - 79,6%. Питома вага витрат на оплату праці та на паливо майже однакові - 11,2% та 9,2% відповідно в загальній структурі основних витрат.

До складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання і експлуатацію устаткування, на вдосконалення технології і організації виробництва, на обслуговування виробничого процесу, амортизація виробничих будівель та інвентарю, на освітлення, водопостачання та ін.

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні і постійні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати, які змінюються пропорційно до зміни обсягів виробництва. Змінні загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості повністю. До постійних належить решта загальновиробничих витрат, які залишаються незмінними (або майже незмінні) при зміні обсягу діяльності. Вони включаються до складу собівартості реалізованої продукції.

До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати на утримання і експлуатацію устаткування.

Із розрахунків в додатку 10 ми бачимо, що змінні загальновиробничі витрати на виробництво продукції у ТОВ «Олвія» складають 31888,91 грн.

Склад і методика розрахунку постійних загальновиробничих витрат приведені в додатку 11.

Ми підрахували суму постійних загальновиробничих витрат на виробництво продукції у ТОВ «Олвія» - 49640,95 грн.

Склад і методика розрахунку загальногосподарських витрат наведені в додатку 12.

Отже, провівши розрахунки загальногосподарських витрат, ми бачимо, що у ТОВ «Олвія» на виробництво продукції їх припадає 77231,65 грн.

Таким чином, здійснюючи планування (бюджетування) витрат ми можемо визначити найбільш оптимальний склад витрат на виробництво продукції, враховуючи обсяги виробництва.

Для визначення беззбиткової роботи підприємства по випуску продукції необхідно розрахувати критичний обсяг виробництва, при якому витрати на виробництво будуть окупатись.

Nкр=Впост/(Цгурт-Взм.вит),

де Nкр - точка беззбитковості виробництва,

Впост - умовно-постійні витрати за розрахунковий період, грн.;

Цгурт - гуртова ціна одиниці продукції, грн.;

Взм.вит - змінні витрати на одиницю продукції, грн.

До умовно-постійних витрат належать витрати на утримання і експлуатацію устаткування, постійні загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати.

Розрахуємо умовно-постійні витрати на місяць (за місяць виготовляється 1337000 од. виробів):

Впост=(0,12+0,04+0,06)*1337000=294140 грн.

Проведемо аналіз впливу факторів на зміну собівартості одиниці продукції.



де МВ - матеріальні витрати,

ОП - витрати на оплату праці,

СЗ - відрахування на соцзаходи,

А - амортизація,

ІН - інші витрати,

Вр - виручка від реалізації.

Розрахуємо методом ланцюгових підставок вплив факторів на зміну показника.

С (1 пр) пл = 0,7279 грн.

С (1 пр) (Вр) = 0,8136 грн.

Д Заг. = 0,8136 - 0,7279 = + 0,0857

Д МВ = 0,8400 - 0,7279 = +0,1121

Д ОП = 0,8112 - 0,8400 = -0,0288

Д СЗ = 0,8187 - 0,8112 = +0,0075

Д А = 0,8200 - 0,8187 = +0,0013

Д ІВ = 0,8232 - 0,8200 = +0,0032

Отже як бачимо, за рахунок збільшення загальної суми витрат та їх елементів затрати на 1 продукції також збільшились, а за рахунок збільшення виручки, витрати на одиницю продукцію збільшились на 0,0032 грн.(додаток 13).

Аналіз собівартості продукції за класифікаційними ознаками має на меті підвищити ефективність виробничої і управлінської діяльності підприємства завдяки виявленим резервам зниження витрат.

Для аналізу собівартості виробленої продукції у ТОВ «Олвія» використовують дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку. Аналізують кожну послугу з метою порівняння її ринкової ціни із собівартістю для подальшого виявлення резервів зниження витрат за різними статтями.