Система управління якістю на підприємстві (на прикладі завода ВАТ "Сизакор")

Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх оцінка і контроль. Дослідження системи управління якістю промислових виробів на прикладі ВАТ "Сизакор"; шляхи підвищення якості на основі зарубіжного досвіду; розрахунок техніко-економічних показників.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2009
Размер файла 139,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

78

Система управління якістю на підприємстві (на прикладі завода ВАТ "Сизакор")

Вступ

Актуальність теми дипломної роботи обґрунтована тим, що ринкові відносини, до яких прагне наше суспільство, не можна представити без конкуренції. Конкуренція є економічним суперництвом підприємств на ринку за перевагу споживача з метою отримання більшого прибутку. Якість продукції належить до найважливіших критеріїв функціонування підприємства в умовах відносного насиченого ринку і переважаючої нецінової конкуренції.

Проблема підвищення якості продукції є актуальною для будь-якого підприємства, особливо на сучасному етапі, коли в підвищенні ефективності виробництва все більше значення грає чинник «якість продукції», що забезпечує її конкурентоспроможність.

Завдання підвищення якості набуває комплексного характеру і зачіпає всі галузі промисловості. Причинами необхідності підвищення якості продукції є: підвищення вимог науково-технічного прогресу, посилювання вимог до властивостей і характеристик продукції, особливо до надійності, довговічності, сохраності, безвідмовності, естетичності, економічності в експлуатації. Поліпшення якості продукції вимагає підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, впровадження нових прогресивних технологій і методів організації виробництва і праці.

Проблемою підвищення якості продукції займаються у всіх країнах світу, про що свідчать численні публікації по питаннях теорії і практики підвищення якості продукції. Дослідження в даній області показують, що вирішення проблемних питань забезпечення підвищення якості продукції в багатьох країнах стало національним рухом. Наприклад, в США, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Японії управління якістю продукції виведене на державний рівень. У багатьох країнах створені Національні ради за якістю і надійності, асоціації по здійсненню контролю якості продукції в промисловості, статистичному управлінню якістю, асоціації стандартів і інші організації.

Звідси витікає необхідність постійної, цілеспрямованої, копіткої роботи товаровиробників по підвищенню якості продукції порівняно з аналогами конкурентів.

Підвищення якості продукції має велике значення для підприємства-виробника, споживача і національної економіки в цілому. Випуск якісних виробів сприяє збільшенню об'єму реалізації і рентабельності капіталу, зростанню престижу фірми. Споживання продукції покращуваної якості і більшої споживчої вартості зменшує питомі витрати користувачів і забезпечує повніше задоволення потреб. Національна економіка від високоякісної продукції має ряд переваг: збільшення експортного потенціалу і прибуткової частини платіжного балансу країни, підвищення життєвого рівня населення і авторитету держави в світовій спільноті. Погіршення якості продукції приводить до появи зворотних тенденцій: зменшенню об'єму продажів, прибули і рентабельності, зниженню експорту, національного багатства і добробуту народу.

У промислово розвинених країнах в багатьох фірмах і компаніях функціонують системи якості, що успішно забезпечують високу якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Склад і суть систем якості регламентується поряд міжнародних стандартів по управлінню якістю продукції. Для споживачів наявність таких систем у виготівників продукції є гарантією того, що їм буде поставлена продукція необхідної якості в повній відповідності з договорами. Тому нерідко споживач при висновку контрактів вимагає перевірки системи забезпечення якості, що є у виготівника, на відповідність її вимогам міжнародних стандартів

Мета даної роботи полягає в проведенні дослідження і економічного аналізу якості, сертифікації, конкурентоспроможності продукції на прикладі: заводу ВАТ "Сизакор".

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися наступні завдання:

1. Вивчення теоретичних основ конкурентоспроможності;

2. Визначення економічної суті і показників якості і конкурентоспроможності продукції.

3. Проведення виробничо-господарської діяльності ВАТ «Сизакор».

4. Проведення оцінки показників якості і конкурентоспроможності продукції ВАТ «Сизакор»

5. Визначення заходів щодо поліпшення якості продукції на підприємстві для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Об'єктом дослідження моєї дипломної роботи виступає: підприємство ВАТ «Сизакор» р. Сімферополь, вул. Крілова 155.

Предметом дослідження є: якість, сертифікація, конкурентоспроможність продукції заводу «Сизакор».

Методичною основою послужили: Закони України, вчена допомога, наукові видання, спеціальною базою виступають статистичні і фінансові матеріали (дані) ВАТ «Сизакор»

Структура роботи: Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатку. Загальний об'єм 80 стор.

Розділ I. Якість і конкурентоспроможність продукції

1.1 Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх показники

Конкурентоспроможність товару -- вирішальний чинник його комерційного успіху на товарному конкурентному ринку. Це багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїх якісних, технічних, економічних, естетичних характеристиках, але і по комерційних і іншим умовам його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більш того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість комерційно вигідного збуту на конкурентному ринку) товару можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність -- поняття відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу і оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність набуває ще і індивідуального відтінку.

Якість продукції -- це сукупність властивостей товару, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Воно фіксується на конкретний період часу і змінюється при появі прогресивнішої технології. [16, с. 135]

Властивість продукції -- об'єктивна особливість товару, яка може виявлятися при створенні, експлуатації або споживанні. Продукція має безліч різних властивостей, які необхідно враховувати при її розробці, виробництві, зберіганні, транспортуванні, експлуатації або споживанні. Термін «експлуатація» застосовується до такої продукції, яка в процесі використання витрачає свій ресурс (машина). Термін «споживання» відноситься до продукції, яка при її використанні за призначенням витрачається сама (продукти харчування).

Властивості можуть бути простими і складними. До простих відносяться маса, ємкість, швидкість і так далі До складних -- надійність технічних засобів, безвідмовність приладу, ремонтопридатність верстата та інші.

Кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, складових її якість, що розглядається стосовно певних умов її створення, експлуатації або споживання, називається показником якості продукції.

За способом виразу показники продукції можуть бути натуральними (метри, кілометри), відносними (відсотки, коефіцієнти, бали, індекси), а також вартісними.

По стадії визначення -- прогнозовані, проектні, нормативні, фактичні.

По властивостях, що характеризуються, застосовуються наступні групи показників: призначення, надійності, транспортабельності, безпеки, економічності, патентно-правові, технологічні, ергономічні, естетичні.

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції, для виконання яких вона призначається.

Надійність -- це властивість об'єкту зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів і необхідних функцій. Надійність об'єкту залежно від призначення і умов його застосування включає безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і сохранність.

Ергономічні показники характеризують зручність і комфорт споживання (експлуатації) виробу на етапі функціонального процесу в системі «человек-изделие-среда використання». [17, с. 142]

До показників технологічності відносяться: питома трудомісткість, матеріаломісткість, енергоємність виготовлення і обслуговування.

Показники транспортабельності характеризують пристосованість продукції до транспортування. Патентно-правові показники свідчать про патентну чистоту, патентний захист, а також можливість безперешкодної реалізації продукції на світовому ринку.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих дій на навколишнє середовище.

Якість починається з дослідження потреб. Це найважливіший етап життєвого циклу будь-якого товару, оскільки саме на нім вирішується загальний задум товару, формується образ, встановлюються загальні характеристики.

Якісний товар не можна зробити на підставі поганого проекту, в якому не враховані особливості виробу, не прораховані можливі поломки і відмови, не проаналізовані кожна складова товару і її вплив на функціонування виробу в цілому, не оптимізована вартість виготовлення і подальшого обслуговування.

Переводити проект з креслень і задумів у фізичну форму потрібно тільки якісно організувавши виробництво, тобто спланувавши всі процеси виготовлення і способи контролю.

Якість закладається в товар із самого початку і контролюється на всіх стадіях. Якісний товар виходить, тільки якщо на всіх стадіях дотримуються необхідні вимоги.

З поняттям якості нерозривно пов'язано таке поняття, як конкурентоспроможність продукції.

Конкурентоспроможність будь-якого товару може бути визначена тільки в результаті його порівняння з іншим виробом і тому є відносним показником. За своєю суттю вона є характеристикою товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню задоволення конкретної суспільної потреби. Для того, щоб з'ясувати рівень конкурентоспроможності якого-небудь виробу, необхідно не просто порівнювати товари по ступеню їх відповідності конкретним потребам, але і враховувати витрати споживача по покупці товару і його подальшому використанню.

Таким чином, під конкурентоспроможністю слід розуміти характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню відповідності конкурентної суспільної потреби і за витратами на її задоволення.

Отже, конкурентоспроможність(К) - це

· порівняльний

· «адресний»

показник, що відноситься до конкретної групи споживачів і в найзагальнішому вигляді виражений наступною формулою:

; (1.1.)

де З - якість післяпродажного обслуговування або сервісу; Цn - ціна споживання.

Чисельний вираз конкурентоспроможності складає поняття рівня конкурентоспроможності.

Всі параметри, що характеризують рівень конкурентоспроможності, можна розділити на 3 групи. Перш за все підбираються параметри нормативної групи, тобто встановлюється принципова можливість реалізації виробу на «адресному», цільовому ринку. Ця робота починається з оцінки патентної чистоти виробу. Якщо в нім є складові частини, що не володіють патентною чистотою, то подальший аналіз доцільно проводити тільки після вибору заходів, направлених на її забезпечення. [18, с. 131]

Потім встановлюється відповідність параметрів виробу обов'язковим стандартам і нормам, що регламентують рівень, а також обов'язкові межі цих параметрів. У разі невідповідності їм товар не може бути використаний для задоволення існуючої потреби і тому не володіє для покупця споживною вартістю. Отже, якщо хоч би один з нормативних параметрів виробу не відповідає тому рівню, який наказаний нормами, що діють, і стандартами, то подальша оцінка рівня його конкурентоспроможності недоцільна незалежно від результату порівняння по інших параметрах. Тому дослідження відповідності товару стандартам і законодавству, що діє в конкретній країні, повинне проводитися в першу чергу, і лише у разі виявлення такої відповідності процес оцінки рівня конкурентоспроможності може бути продовжений. В той же час перевищення нормативних параметрів в порівнянні з вимогами стандартів не може розглядатися як перевага даного виробу перед іншими, оскільки, з погляду споживача, воно є даремним і споживної вартості не збільшує.

Методично облік нормативних параметрів при оцінці рівня конкурентоспроможності може бути забезпечений шляхом введення спеціального показника, який приймає лише два значення, - 1 або 0. Якщо товар відповідає обов'язковим нормам і стандартам, то цей показник рівний 1, якщо немає - 0. Загальний показник по нормативних параметрах є твором приватних показників по кожному з них, тобто

; (1.2.)

Де: Iнп - загальний показник по нормативних параметрах;

q - приватний показник по i-му нормативному параметру;

n - число нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

Таким чином, якщо хоч би один з приватних показників рівний 0 (тобто виріб по якому-небудь параметру не відповідає обов'язковій нормі), то загальний показник також рівний 0, що говорить про неконкурентоспроможність даного товару на цільовому ринку. [3. с. 122]

Другою групою модельованих параметрів для оцінки конкурентоспроможності товару є технічні характеристики виробу, тобто його якість. Ринкові дослідження дають можливість продуценту виявити, які саме властивості товару покупець вважає необхідними, еталонними, а потім оцінити, наскільки кожна з властивостей продукту відповідає потребі або еталону. Кількісно це можна виразити як відношення величини параметра виробу до величини такого ж параметра еталону:

; (1.3.)

Де: bi - приватний технічний показник по i-му параметру;

dнi - величина i-го параметра аналізованого виробу;

dэi величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється на 100%, тобто еталону.

При цьому, якщо для задоволення потреби пропонується виріб, параметри якого перевищують запити покупця (еталону), то таке перевищення ним, швидше за все, не буде оцінене і сплачене. В цьому випадку приватний показник прирівнюється до еталонного.

Так само можна розрахувати і інші приватні технічні показники. Для знаходження загального показника по технічних параметрах слід об'єднати приватні з урахуванням значущості (питомої ваги) кожного з них в загальному наборі:

; (1.4.)

Де: Iтп - загальний показник по технічних параметрах; ?i- питома вага i-го параметра з їх загального числа (n); n - число параметрів, по яких здійснюють оцінку.

Отриманий загальний показник Iтп відображає ступінь відповідності створюваного товару еталону, ідеальному з погляду споживача зразку. Проте на ринку покупець порівнює пропоновані товари не з еталоном, а один з одним. Тому слід зіставити показники створюваного товару і його конкурента і порівняти, якою з них більшою мірою відповідає конкретній потребі:

; (1.5.)

Де: dhi - величина технічного параметра створюваного виробу; dki - величина технічного параметра виробу-конкурента.

Розрахунок Iтп пов'язаний з деякими методологічними проблемами, зокрема з тим, що багато технічних параметрів виробів не мають фізичної міри. До них, зокрема, відноситься дизайн, відповідність моді і так далі Врахувати їх при моделюванні або аналізі рівня конкурентоспроможності можна, використовуючи експертні методи, при яких властивості вироби, відповідні певним технічним параметрам, оцінюються в балах за вибраною експертом шкалою. Наприклад, якість дизайну експерт оцінює за пятибалльной шкалою, рівень комфортабельності - по десятибальній і так далі [7, с. 35]

Наступна проблема пов'язана з побудовою вагової бази для приватних показників і отриманням на їх основі загального. Ця база складається з вагів, або коефіцієнтів ваговитості, відповідних значущості різних властивостей виробу для споживача.

До третьої групи оцінюваних параметрів відносяться економічні, тобто ціни споживання. При їх порівнянні показник приймає наступний вигляд:

; (1.6.)

де Ееп - загальний показник по економічних параметрах; Цпн - ціна споживання аналізованого виробу; Цпк - ціна споживання товару-конкурента.

Природно, чим нижче ціна споживання, тим вище рівень конкурентоспроможності, оскільки це означає, що споживач має можливість придбати одиницю якості однієї з порівнюваних товарів дешевше, ніж іншого. [3. с. 125]

На основі загальних показників по нормативних, технічних і економічних параметрах будується інтегральний показник рівня конкурентоспроможності (ПК) створюваного виробу:

; (1.7.)

Якщо значення ГИК рівно або більше 1, то це означає, що виріб конкурентоздатний.

1.2 Методи і контроль оцінки якості продукції.

Рівень якості -- це відносна характеристика, заснована на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з відповідними показниками продукції, прийнятої як база для порівняння.

Оцінка якості продукції припускає виконання відповідності показників якості продукції вимогам споживачів і вибір, у разі потреби, напрями поліпшення його якості.

Якість визначається мірою відповідності товарів, робіт, послуг умовам і вимогам: запитів споживачів; стандартів; договорів; контрактів.

Широке застосування в недавньому минулому отримала практика поєднання (складання, множення і тому подібне) індивідуальних показників характеристик якості. Кожен із способів поєднання мав підсумкове найменування показника якості -- комплексний, груповий, узагальнений, інтегральний. Відмінність при цьому в розмірності характеристик долалася використанням безрозмірних відносних (по відношенню до об'єктів, узятих за базу) їх значень. Відносна значущість характеристик враховувалася коефіцієнтами ваговитості. Проте характеристики несли з собою у формулах свою фізичну суть і приводили до безглуздостей, коли, наприклад, при однакових комплексних показниках якості один з порівнюваних автомобілів не міг рухатися, але мав вищі показники інших характеристик.

У минуле пішли аналітичні спроби порівняння якості об'єкту зі світовим рівнем якості аналогічних об'єктів або атестації об'єктів по рівнях якості з привласненням Знаку якості. Були спроби об'єднання показників якості і кількості (квалівал, тобто значення якості виражалося через вплив на його кількість, наприклад ступінь вдосконалення тракторів оцінювався по можливому зниженню при цьому їх кількості для виконання колишньої роботи).

Методи оцінки якості.

Диференціальний метод оцінки якості промислової продукції здійснюється шляхом зіставлення одиничних показників якості оцінюваних виробів з відповідними показниками базового зразка. При цьому знаходять рівень характеристик кожної i-гo властивості.

або (1.8.)

де Рiоц -- значення i-гo показника властивостей оцінюваного виробу; Piбаз -- значення i-гo показника властивостей базового зразка; n -- кількість прийнятих для оцінки показників.

Формулу (1) використовують, коли збільшення чисельного значення показника характеризує поліпшення якості, а при погіршенні -- формулу (2).

Підсумковий показник рівня якості продукції визначається як середнє арифметичне значення всіх рівнів властивостей, тобто по формулі:

; (1.9.)

Комплексний метод оцінки якості полягає в тому, що при розрахунку підсумкового показника якості враховується значущість (ваговитість) кожного показника властивостей як оцінюваного, так і базового (еталонного) зразка.

Якщо Ук лінійно (пропорційно) залежить від Рi, що враховуються, те визначають середнє зважене арифметичне значення рівня якості оцінюваної продукції:

Ук = Рiоц / Рiбаз (1.10)

де ?i-- коефіцієнт ваговитості кожного з Рi.

У разі, коли Ук нелінійно залежить від одиничних показників Рi, то обчислюють середнє зважене геометричне значення рівня якості за формулою:

Ук = Pi?iоц / Pi?iбаз (1.11)

Змішаний метод чисельної оцінки якості полягає в тому, що спочатку для групи не основних властивостей, і що істотно відрізняються по значущості, визначають узагальнений середньозважений показник (комплексний метод), а потім, разом з останніми, що приймаються за рівнозначні, показники знаходять підсумкове середнє арифметичне значення Ук (диференціальний метод).

Інтегральний метод оцінки рівня якості продукції вважається економічним. Інтегральний показник рівня якості це

; (1.12)

Узагальнений інтегральний показник якості оцінюваного, а також базового зразка розраховують як відношення сумарного корисного ефекту, вираженого в натуральних або грошових одиницях вимірювання, від експлуатації виробу W до витрат на його створення і експлуатацію за певний (або весь) термін служби:

(1.13.)

де W -- корисний ефект; Кс -- сумарні капіталовкладення, що включають ціну, оплату за установку, наладку і інші роботи; Зс -- експлуатаційні витрати.

Експертний метод загальної оцінки рівня якості продукції заснований на використанні досвіду і інтуїції фахівців-експертів. Він застосовується тоді, коли немає необхідної кількісної інформації про властивості оцінюваного або (и) базового зразків. Оцінки виставляються експертами ( таблиця 1.1) в балах, долях або відсотках. Підсумковий показник рівня якості визначають як середньоарифметичне значення оцінок всіх експертів.

За наслідками аналізу кількісних оцінок рівня якості продукції приймаються і реалізуються відповідні управлінські рішення.

Підвищення якості продукції має велике значення для споживача, виготівника і економіки в цілому.

Випуск якісних виробів сприяє збільшенню реалізації і рентабельності капіталу, зростанню престижу фірми. Якщо продукція є загальновизнаною за якістю, то фірмі не обов'язково витрачати великі засоби на рекламу або робити дорогу упаковку, що привертає покупців.

Інтереси виготівника в підвищенні якості продукції полягає в наступному:

v Просування своїх товарів на нові ринки, розширення частки ринку;

v Підвищення продуктивності праці за рахунок усунення недоліків технологічних процесів, зниження рівня дефектності;

v Зниження риски втрат в період гарантійного обслуговування

v Отримання вищого прибутку.

Таблиця 1.1 Оцінка якості на підприємстві ВАТ «Сизакор»

Назва і опис об'єкту

вимірювань

Назва вимірюваних величин

або показників

діапазон

Вимірювань

Погрішність

вимірювань або

збіжність

1

2

3

4

Полімерна сировина: поліетилен

низького тиску, поліетилен

високкого тиску

поліпропілену

Показник текучості розплаву, г/10 мін

мін.

Не регламенит.-

реется

г не більше 5 °/о

Раз6рос показника текучості

розплаву в межах партії %_

Не регламенти-

руется

Не нормується

Полімерна сировина: полиєтилен

низького тиску

Масова частка летючих речовин °/о.

0-100

г не більше 0,02 °/о

Труби поліетиленові для

подачі горючих газів;

Труби напірні З

поліетилену ;

Труби з поліетилену мазкий

ПЕ 80 і П3 100 для подачі

холодної води;

Труби для мереж холодного і

гарячого водопостачання Аз

поліпропілену;

Труби З вторинного

поліетилену.

Середній зовнішній діаметр, мм

0-500

0-150

А =+- 0,1 мм

А=+-t 0,02 ММ

Товщина стінки, мм

0-150

0-10

А =+-0,02 ми

А =+-0,01 мм

Овальність, мм

0-500

0-150

А =+-0,1 мм

А =+-0,02 мм

Межа текучості при розтягуванні

Мпа, не менше

10-30

S =+- 1 °/о

Відносне подовження при

розриві °/о.

50-700

Не нормується

зиіна довжини труб після

прогрівання °/о.

0,1-5

Не нормується

Стійкість при постійному

внутрішньому тиску, ч.

0-10 0 000

А=+ Із з

Плівка поліетиленова

плівка поліетиленова

термостійка.

Товщина, мм

0-10,О

А =+- 2 км.

Міцність при розтягуванні, МП

10-З0

S =+-1 °/о

Відносне подовження при

розриві °/о

50-700

Не нормована

Усадка поперечна і подовжня °/о

10-60

А =+- 0,5 мм

Саарні з'єднання

Межа текучості при розтягуванні

Мпа.

10-30

b =+- 1°/о

Стійкість при постійному

внутрішньому тиску, ч

0-10 000

А =+- з

Деталі сполучні з

поліпропілену Пп80тіп3

Визначення розмірів, мм

0-500

0-150

0-10

А '=-1 0,1 мм

А =f 0,02 мм

А = 0,01 мм

Стійкість до дії

постійного внутрішнього тиску, ч

0-10 000

А =t З е

Контроль якості продукції

Контроль якості - це одна з основних функцій в процесі управління якістю. Це також найбільш об'ємна Функція по вживаних методах, яким присвячена велика кількість робіт в різних областях знання. Значення контролю полягає в тому, що він дозволяє вчасно виявити помилки, щоб потім оперативно виправити їх з мінімальними втратами.

Під контролем розуміється вимірювання отриманих характеристик і їх порівняння із заданими.

Технічний контроль якості лежить в основі будь-якого способу управління якістю як у нас, так і за кордоном.

Організація контролю якості -- це система технічних і адміністративних заходів, направлених на забезпечення виробництва продукції, повністю відповідної вимогам НД, -- нормативних документів. Технічний контроль -- це перевірка відповідності об'єкту контролю встановленим технічним вимогам. [8, с. 143]

Під контролем якості (КК) розуміється перевірка відповідності кількісних або якісних характеристик продукції або процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам. Суть контролю полягає в отриманні інформації про стан об'єкту контролю і зіставлення отриманих результатів зі встановленими вимогами, зафіксованими в кресленнях, стандартах, ТУ, договорах на постачання і тому подібне документах.

Основним завданням контролю на підприємстві є своєчасне отримання повної і достовірної інформації про якість продукції, стан устаткування і технологічного процесу з метою попередження неполадок і відхилень, які можуть привести до порушень вимог стандартів і технічних умов.

Об'єктами контролю на машинобудівному підприємстві є матеріали, що поступають, напівфабрикати на різних стадіях виготовлення, готова продукція (деталі, дрібні складальні одиниці, вузли, блоки, вироби), засоби виробництва (устаткування, інструмент, прилади, пристосування і ін.), технологічні процеси і режими обробки, загальна культура виробництва.

Функції ж контролю визначаються багато в чому завданнями і об'єктами виробництва. Сюди відносяться контроль за якістю і комплектністю виробів, що випускаються, облік і аналіз повернень продукції, дефектів, браку, рекламацій і ін.

Розглядаючи функцію «контроль», не можна не сказати про метрологічне забезпечення виробництва (см таблиця 1.2), без якого взагалі було б неможливе проведення якого-небудь контролю. У зв'язку з цим метрологічна діяльність традиційно розглядається як одна з складових частин в управлінні якістю. При цьому, окрім забезпечення виробництва необхідним парком засобів вимірювань, метрологічна служба повинна шляхом проведення їх періодичної перевірки і калібрування забезпечити необхідну точність вимірювань.

1. планування відповідного рівня якості і заходу щодо його підвищення здійснюється в такій послідовності:

аналіз виконання завдань і заходів за попередній період;

розробка конкретних завдань на усунення недоліків і забезпечення якості виконуваних робіт;

вибір оптимального варіанту виконання і його послідовність.

2. Досягнення запланованого рівня якості забезпечується виконанням організаційно технічних заходів. До складу організаційних -технически заходів входять:

організаційні заходи (вдосконалення форм організації праці, методів контролю якості на всіх рівнях виробництва);

виробничо-технічні заходи (інженерна підготовка виробництва, забезпечення прогресивними матеріалами і оснащенням, вдосконалення методів виконання робіт);

Таблиця 1.2. Заходи щодо контролю якості продукції на ВАТ «Сизакор»

№ п/п

заходи

продукція

 

 

поліетилен

поліпропілен

1

Вхідний контроль сировини після виробництва

проводяться при виробництві кожного виробу

2

виробничий контроль на лініях, технологічні, температурні параметри і геометричні розміри

3

відбір зразків труб (плівки) для лабораторії (прийом здавальних випробувань)

5 кв. м

5 зразків

4

проводяться випробування на стійкість 1 раз на місяць при постійному внутрішньому тиску

100 годин

при 20

1 година

при 20

5

Раз на один місяць перевірка стійкості при постійному внутрішньому тиску

не проводиться

22 години

при 95

6

Раз на три місяці перевірка стійкості при постійному внутрішньому тиску

165 годин

при 80

165 годин

при 95

7

зміна довжини труб після прогрівання

Раз на шість місяців

Раз на три місяці

8

Раз на шість місяців перевірка стійкості при постійному внутрішньому тиску

1000 годин

при 80

1000 годин

при 95

1.3 Сертифікація продукції

Одним з гарантів випуску високоякісній продукції є її сертифікація.

Державна система сертифікації України передбачає обов'язкову і добровільну сертифікацію. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на це органами сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою:

- запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я і майна громадян і навколишнього природного середовища;

- допомозі споживачеві в компетентному виборі продукції;

- створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві і міжнародній торгівлі.

Державну систему сертифікації продукції складає Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації - національний орган України по сертифікації, який проводить і координує роботу по забезпеченню її функціонування (см додаток В), а саме:

- визначає основні принципи, структуру і правила системи сертифікації в Україні;

- затверджує переліки продукції, належній обов'язковій сертифікації, і визначає терміни її виконання;

- призначає органи сертифікації;

- акредитує органи сертифікації і випробувальні лабораторії, атестує експертів-аудиторів;

- встановлює правила визнання сертифікатів інших країн.

Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації.

Обов'язкова сертифікація у всіх випадках повинна включати перевірку і випробування продукції для визначення її характеристик і подальший нагляд за сертифікованою продукцією. Випробування винні проводиться випробувальними лабораторіями тими методами, які визначені відповідними нормативними документами. У разі відсутності цих документів - методами, які визначаються органом сертифікації або органом, який виконує його функції.

В результаті позитивного вирішення органу сертифікації замовникові видається сертифікат і право маркірувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Різновиди сертифікатів.

Державна система сертифікації включає декілька різновидів сертифікатів:

- сертифікат аудитора у галузі сертифікації;

- сертифікат на систему якості;

- сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документів;

- сертифікат якості продукції;

- сертифікат про походження товару.

Оцінка кваліфікації аудиторів з органів сертифікації ведеться виходячи з вимог системи сертифікації УКРСЕПРО [31, с.1-2]. В результаті перевірки встановлюється відповідність аудитора вимогам і видається сертифікат аудитора у галузі сертифікації, який атестує на право займатися аудиторською діяльністю.

Сертифікат на систему якості видається Держстандартом України і підтверджує відповідність системи якості виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства, установи, організації вимогам державних стандартів України. Контроль відповідності системи якості вимогам стандарту здійснюється шляхом технічного нагляду, періодичність і процедури якого регламентуються програмою.

Сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документів свідчить, що ідентифікована належним чином продукція випробувана і відповідає всім вимогам, встановленим в нормативних актах. Сертифікат розповсюджується на завод, партію продукції або період випуску продукції на певному устаткуванні. Контроль відповідності продукції вимогам нормативних документів під час введення у виробництво здійснюється шляхом проб продукції, технічного огляду за виробництвом сертифікованої продукції атестованим устаткуванням або системою якості.

Сертифікат якості продукції включає точне найменування продукції, стандарт або технічні умови, по яких вона проводиться, і, для наочності, якісні показники і характеристики. Вся відповідальність по сертифікації якості продукції на підприємстві лягає на органи сертифікації на підприємстві.

Сертифікат про походження товару призначений визначити країну походження товару і завод виготівник. Уповноважений орган по даному виду сертифікації - торговельно-промислова палата України і всі її філії. Підприємство-виготівник надає пакет документів, що свідчать про права на проведену продукцію. Необхідність отримання сертифікату про походження товару для підприємств СНД полягає в тому, що при експорті продукції в країни СНД покупець звільняється від сплати податку на додану вартість (ПДВ). У деяких країнах Європи діє аналогічна система пільгового оподаткування.

Сертифікація -- це система мерів і дій, підтверджуючих відповідність фактичних характеристик продукції вимогам міжнародних стандартів, технічних умов і інших нормативних документів, що діють на світовому ринку або в тій або іншій країні-імпортерові продукції або послуг. Звідси, щоб продукція була сертифікована, вона повинна відповідати встановленим вимогам, які у міру прогресу науки і техніки неухильно підвищуються. Прагнення розширити ринки збуту вимушує підприємців займатися розробкою нових, досконаліших конструкцій виробів, упроваджувати прогресивні технології, устаткування, матеріали, удосконалювати організацію виробництва і праці, тобто здійснювати весь комплекс мерів, направлених на підвищення якості продукції.

Тривала відірваність наших підприємств від зовнішнього ринку привела до того, що із-за незнання міжнародних вимог до якості виробів і сертифікації, відсутність необхідних приладів і метрологічного устаткування конкурентоспроможність більшості продукції постійно знижувалася. Перехід до ринкових відносин, активізація зовнішньоекономічної діяльності настійно вимагають проведення робіт по сертифікації продукції, виходячи з міжнародних вимог.

У основі сертифікації лежать стандарти, дотримання яких є обов'язковою умовою для успішної роботи будь-якого підприємства, організації, установи.

У основі стандартизації -- технічні можливості продукції і послуг, що є результатом досягнень науки, техніки і практичного досвіду.

Цілі стандартизації витікають з конкретних завдань, що забезпечують відповідність продукції, процесу або послуги своєму призначенню. Основні технічні, економічні і екологічні завдання сертифікації: управління різноманіттям (уніфікація), вживаність, сумісність, взаємозамінюванність, охорона здоров'я, поліпшення економічних показників, забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Загальновизнаним міжнародним органом, що займається питаннями стандартизації, є ІСО, у функції якого входить розробка, твердження або ухвалення стандартів, доступних широкому кругу споживачів.

Вартість розробки стандартів висока і беруть участь в цій роботі зазвичай крупні фірми, які диктують вимоги до стандартів. Розробники стандартів передбачають такі показники, які відображають інтереси тих, хто фінансує витрати, ставлячи інших в невигідне положення. Тому в світовій практиці широко практикуються двух-трьохсторонні і більш за угоду між виготівниками і споживачами по питаннях якості, стандартизації, а потім сертифікації продукції.

Система сертифікації є незалежною, оскільки вона не відноситься ні до виготівника, ні до споживача. Проте за своїм статусом і структурам відрізняється в різних країнах.

У систему сертифікації входять асоціації виготівників, приватні або урядові організації. Найбільшого поширення набули системи, коли сертифікаційним органом є національна організація по сертифікації (стандартизації).

У практиці різних країн зустрічаються різні системи сертифікації, які класифікуються по наступних напрямах. Залежно від круга учасників сертифікація може бути: міжнародною, регіональною, багатобічною, двосторонньою і національною. За правовою ознакою сертифікація може бути обов'язковою і добровільною, за процедурою проведення -- самосертифікація, яка згідно термінології ІСО називається «Заявою про відповідність» і сертифікація третьою стороною.

Обов'язковій сертифікації підлягають ті вироби або показники якості, які можуть надати небажану дію на людину або навколишнє середовище, а також інші показники і якісні характеристики, які обмежуються урядовими актами-регламентаціями. Наприклад, обов'язковій сертифікації підлягають продукти харчування, автомобілі, літаки, електроустаткування, газові прилади, будівельні матеріали і ін.

Рішення про обов'язкову сертифікацію приймає спеціальний урядовий орган, який може доручити її проведення як національній організації по сертифікації, так і окремим лабораторіям усередині країни або за її межами. [14, с. 143]

Продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації і що не пройшла її, продавати заборонено.

Добровільна сертифікація базується на стандартах і в основному приділяє увагу технічним і експлуатаційним характеристикам продукції, що визначають надійність, довговічність, безвідмовність, ергономічні і економічні показники і ін., тобто показники, які вигідно відрізняють одну продукцію від іншої.

Сертифікація припускає точні і повні вимоги до виробу, визначені нормативною документацією, високий рівень контролю якості виробів, повну відповідальність виготівника за якість сертифікації і інформованість виготівника про методи випробувань в системі контролю.

Самосертифікація допускається для надійного партнера. Вона широко поширена в Японії, США, Германії, Канаді, Голландії і ін.

Сертифікація третьою стороною, тобто посередницька сертифікація, передбачає участь сторонньої організації, незалежної від сторін, що беруть участь в питанні. Стороння організація оцінює і підтверджує правильність заходів, що проводяться, відповідно до прийнятих правил, здійснює випробування зразків, нагляд за станом технічного процесу.

Сертифікація третьою стороною може здійснюватися як в рамках своєї країни, так і в зарубіжних центрах, що мають високий міжнародний авторитет. Виданий престижним випробувальним центром сертифікаційний знак є кращою рекламою продукції.

Сертифікація третьою стороною, у свою чергу, підрозділяється на системи, основою яких є випробування.

Основою всіх систем сертифікації є випробування. Причому, в п'яти з восьми систем проводяться типові випробування зразків в спеціально затверджених випробувальних організаціях з подальшим контролем якості продукції, а в шостій системі перевага віддається виключно атестації підприємства-виготівника.

Продукція, що пройшла сертифікацію, наголошується таким чином:

-- видається документ - сертифікат відповідності;

-- продукція маркірується знаком відповідності;

-- продукція заноситься в список виробів, дозволених до продажу, який є в сертифікаційних центрах.

Сертифікат видається на одиничну потужність виробу (автоматичну лінію, прокатний стан, прес і ін.); на масову продукцію видається знак відповідності, який повинен наноситися під контролем головного контролера сертифікаційного центру і лише на виріб з випущеної партії або на їх упаковку, або на те і інше.

Розділ II. Система управління якістю продукції ВАТ «Сизакор»

2.1 Коротка характеристика підприємства

Завод ВАТ "Сизакор"

Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 155

тел. факс: (0652) 24-85-58

ВАТ «Сизакор» - є одним з провідних підприємств України по виробництву полімерної продукції різного призначення на сучасному технологічному устаткуванні що дозволяє проводити і проводити лабораторні випробування поліетиленових труб різного призначення і сполучних деталей, відповідних міжнародним стандартам:

1. поліетиленові напірні труби для водопроводів і каналізаційних мереж;

2. поліетиленові труби для газопроводів;

3. труби для гарячого, холодного опалювання;

4. труби для краплинного зрошування;

5. поліетиленову і термоусадову плівку;

6. литьеві, видувні вироби.

Див. таблиця 2.1

Таблиця 2.1. Продукція, що випускається.

№ п.п

продукція

матеріал

клас

1

труба питного призначення

поліетилен

ПЕ 80 і ПЕ 100

2

труба для подачі гарячих газів

поліетилен

ПЕ 80 і ПЕ 100

3

труба для холодного і гарячого водопостачання і опалювання

поліпропілен

ПП 80 ти 2 (хол водоснабж) ПП 80 тип 3 (хол. І гір. Водопостачання) ПП 100 тип 1 (гаряче водопостачання)

Всі перераховані види проводяться з первинної високоякісної сировини, висококваліфікованими фахівцями.

Вся продукція, що випускається, проходить випробування в акредитованій лабораторії заводу. Якість вироблюваних поліетиленових труб для газопроводів неодноразово підтверджувалася позитивними результатами випробувань в акредитованій лабораторії випробування полімерів електрозварювання ім. Е.О. Патона (м. Київ).

ВАТ «Сизакор» - входить в корпорацію «LIRAL GROUP». Корпорація «LIRAL GROUP» - міжнародна холдингова група, що спеціалізується на інвестиціях, промисловому виробництві і наданні послуг, - успішно реалізує інвестиційні програми у виробництві виробів з пластмас і металополімерних композитів.

Освоєння виробництва труб багатошарових металополімерних для систем гарячого водопостачання і опалювання здійснюється під керівництвом фахівців НВО «Пластик» (м. Київ), провідного наукового - виробничого об'єднання в галузі країнах СНД. Якість виробничих труб була підтверджена в результаті сумісних випробувань фахівців НВО (Пластик) і ВАТ «Сизакор».

Основні техніко-економічні показники роботи підприємства представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Основні показники господарської діяльності

НАЙМЕНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ

ЕД. ІЗМЕР.

2007

рік

2008

рік

ТЕМП ЗРОСТАННЯ

1,2 квартал2009рік

ТЕМП ЗРОСТАНН

1.

Об'єм доходів - всього

млн. грн.

1624,7

5886,2

362.3%

19260.1

327.2%

1.1

В т. ч. виручка від реалізації

млн. грн.

1590,4

5822

366, 1%

16898.8

290.3%

1.2

Інші доходи

млн. грн.

34,3

64,2

187,2%

2361,3

3678.0%

2.

Собівартість реаліз. продукції

млн. грн.

1318.5

4762.1

361.2%

14746.1

309,7%

3.

Інші витрати

млн. грн.

738.4

551,6

74,7%

2524.7

457,7%

4.

Прибуток від реалізації продукції

млн. грн.

239

940.6

393.6%

2069.0

220.0%

.

Рентабельність реалізованої продукції

%

18.1%

19,8%

109.0%

14.0%

71.0%

6.

Балансовий прибуток

млн. грн.

-432,1

572.6

-132.5%

1905.5

332.8%

7.

Податки з прибутку

млн. грн.

6

206.7

3445.0%

582.2

281.7%

8.

Среднеспісочна чисельність

людина

2686

2680

99.8%

2614

97.5%

9.

Середньомісячна зарплата

грн.

8566

32014

373.7%

83256

260.1%

10.

Відновить. вартість ОПФ (на кін. року)

млн. грн.

2384

16322

684.6%

Нд

11.

Коеф-т поточної ліквідності (норма >=1,7)

0.676

1.073

158.7%

0.777

72,4%

12.

Власний оборотний капітал (СОС)

-363,7

225.6

296.3

131.3%

13.

Коеф-т забезпеченості СОС (норма >=0,3)

-1.712

-0.547

32.0%

-0.309

56.5%

За аналізований період значно покращало виробництво і реалізація продукції, так, наприклад, виручка від реалізації продукції збільшилася з 2007 по 1 і 2 кварт. 2009 рік з 1590,4 до 16898,8 млн. грн.

Структура українського ринку

Не дивлячись на те що вітчизняний ринок полімерних труб знаходиться на етапі формування, тут вже відчувається достатньо сильна конкуренція. І якщо на початку 90-х рр., вакуум, що утворився, на ринку будівельних матеріалів швидко заповнили зарубіжні виробники, пропонуючи недосвідченому українському споживачеві труби з різних полімерних матеріалів, то сьогодні вже цілком упевнено заявили про себе і вітчизняні підприємства, що виготовляють полімерні труби і устаткування для переробки полімерних матеріалів, більшість з яких входить в Асоціацію виробників і будівельників полімерних трубопроводів.

У структурі українського ринку працюють і наукові центри, наприклад, лабораторія випробування пластмас Інституту електрозварювання ім. Е. О. Патона Національній Академії наук України.

Не може обійтися ринок і без споживачів, тому сьогодні спостерігається тенденція формування групи основних споживачів полімерних труб. До них, безумовно, можна віднести: міськводоканали, будівельні компанії, пересувні механізовані колони і різні монтажні бригади.

Враховуючи, що сільська місцевість України газифікована всього на 26% (6 тис. з 28 тис. сільських населених пунктів) важливе місце в структурі ринку займають підприємства газотранспортної системи. У структуру вітчизняного ринку входять торгові представництва зарубіжних і вітчизняних виробників, а також компанії, основна спеціалізація яких - реалізація полімерних труб.

Зміни в реалізації труб і русі грошових коштів за відвантажену продукцію в 2007 і 2008 р. представлені в таб.2.3.

Таблиця 2.3. Реалізація продукції «Сизакор»

Показники

1 квартал 2008 р.

1 квартал 2009 р.

Відхилення від 1 кварталу 2008г.

1.

Реалізовано з складу ПО «Сизакор», шт.

59595

66290

+6695

2.

Реалізовано з складу РУП «Завод Сизакор», шт.

48172

50897

+2725

-- в т.ч. за межі РБ

12803

12490

-313

3.

Відвантажено продукції з складу ПО «Сизакор», млрд.грн.

226,4

543,2

+276,8

4.

Поступило грошових коштів за відвантажену продукцію з складу ПО «Сизакор», млрд.грн.

237,9

548,1

+310,2

5.

Відвантажено продукції з складу РУП «Завод Сизакор», млрд.грн.

232,5

446,0

+213,5

6.

Поступило грошових коштів за відвантажену продукцію з складу РУП «Завод Сизакор», млрд.грн.

219,1

486,0

+266,9

7.

Поступило грошей (РУП «Завод Сизакор», млрд.грн.

185,5

420

+234,5

-- в т.ч. з України

22,0

28,0

+6,0

-- по передоплаті

14,9

100,0

+85,1

8.

Поступило по бартеру (УП «Завод Сизакор»), млрд.грн.

33,6

66,0

+32,4

-- в т.ч. з України

8,1

14,0

+5,9

9.

Реалізовано з складу заводу «Поліфтор», шт.

5985

6106

+121

10.

Відвантажено продукції по заводу «Поліфтор», млрд.грн.

20,9

46,2

+25,3

11.

Поступило грошових коштів за відвантажену продукцію по заводу «Поліфтор», млрд.грн.

12,4

16,5

+4,1

В цілому реалізації продукції металопластикових виробів В 1 кварталі 2009 року була успішною. Цей показник в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 11,2 % по ВАТ «Сизакор» і на 5,7 % по РУП «Завод Сизакор». Проаналізуємо об'єми експорту і імпорту по країнах і регіонах, для цього використовуючи дані табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Об'єми експорту-імпорту в 2009 році

Показники

Об'єми, в тис.дол. США

Темп %

2009 р.

2008 р.

1. Експорт всього

13316,7

10050,2

132,5

-зокрема:

-- до України

12804,1

9299,6

137,7

-- у ін. країни СНД

282,6

598,8

47,2

-- за межі СНД

230,0

151,8

151,5

2. Імпорт всього

25085,4

24809,9

101,1

-зокрема:

-- з України

2151,8

3567,4

60,3

-- з інших стран СНД

285,8

301,9

94,7

-- із-за меж СНД

22647,8

20940,6

108,2

Україна -- поки основна країна для експортних постачань полімерних виробів ВАТ «Сизакор».

За наслідками аналізу соціально-політичної обстановки в регіонах, досвіду роботи, можна виділити найбільш пріоритетні регіони експорту продукції ВАТ «Сизакор»: АР Крим, м. Харків, м. Дніпропетровськ, м. Одеса

Експорт в основному проводиться там де проводиться газифікація, прокладка водопровідних і каналізаційних труб. Експорт в Західні країни ускладнений багатьма причинами, найбільш істотними з яких є необхідність сертифікації нових розробок в країні експорту до початку постачань; забезпечення супровідної документації на національних мовах; посилювання вимог до якості виробів; необхідність додаткової підготовки виробництва і тому подібне.

Також слід відмітити кількість перепрацеванного матеріалу за певний період часу, який позначений в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Сальдо зовнішньої торгівлі по підприємству має негативне значення за 2009 р. (оскільки 80 % купувальних виробів отримуються по імпорту в далекому зарубіжжі) і складає мінус 11768,7 тисяч доларів США. У розрізі основних регіонів сальдо зовнішньої торгівлі по Україні має позитивне значення і складає 10652,3 тисяч доларів США, в інші країни і за межі СНД відповідно мінус 3,2 тисяч доларів США і мінус 22417,8 тисяч доларів США.

2.2 Оцінка показників якості і конкурентоспроможності продукції ВАТ «Сизакор»

У таблиці 2.7 представлений зразок систематизації даних при оцінці конкурентоспроможності ВАТ «Сизакор». Тут вказані основні чинники, що визначають успіх на ринку, і дані змінні, по яких можна кількісно оцінювати значення чинників. Кожна змінна отримує оцінку від 0 до 5 балів.

0 -- найбільш слабкі позиції по даному параметру конкурентоспроможності;

5 -- домінуюче положення на ринку.

У Таблиці 2.6 представлена діаграма оцінки конкурентоспроможності залежно до бальної таблиці систематичних даних.

Таблиця 2.6. Бальна оцінка конкурентоспроможності

Звичайне підвищення якості продукції супроводжується збільшенням витрат на її створення, але ця тенденція може бути зменшена використанням досягнень науково-технічного прогресу, підвищенням рівня організації виробництва і продуктивності праці. Моральне старіння продукції також приведе до відносного падіння його якості, хоча вартість продукції залишається незмінною.

Таблиця 2.7. Оцінка конкурентоспроможності підприємства щодо конкурентів, в балах

Чинники конкурентоспроможності

ВАТ «Сизакор»

ВАТ «Поліфтор»

ТОВ «Евротрубпласт»

ТОВ «Эль-плпст-Львов»

ПРОДУКТ

Якість

3

3

5

3

Технічні параметри

4

4

5

3

Право заміни виробів

5

5

5

4

Стиль

4

4

5

3

Престиж торгової марки

2

2

5

4

Упаковка

3

3

5

2

Габарити

4

4

4

3

Гарантійний термін

4

4

4

3

Надійність

3

4

5

5

Термін служби

3

3

4

2

ЦІНА

4

5

3

5

КАНАЛИ ЗБУТУ

Форми збуту

-- торгові представники

4

4

5

2

-- оптові посередники

4

4

4

3

-- дилери

3

3

5

4

Ступінь обхвату ринку

2

2

5

5

ПРОСУВАННЯ ПРОДУКТІВ

Реклама

2

2

5

2

Індивідуальний продаж

-- стимули для споживачів

1

2

3

1

-- демонстраційний продаж

3

3

4

3

-- показ зразків виробів

3

3

4

2

Згадка про вироби в засобах масової інформації

2

2

5

2

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ

64

67

90

68

Загальний підсумок таблиці (сума балів) показує дійсне положення підприємства по відношенню до основних конкурентів на ринку. З приведених даних видно, що лідируюче положення займає ТОВ «Евротрубпласт», а позиції українських виробників майже однакові і значно поступаються лідерові. Підсумувавши значення оцінок по основних чинниках і зіставивши ці дані із загальним підсумком, можна з'ясувати, за рахунок яких саме чинників потрібно підвищувати конкурентоспроможність. Так, в нашому випадку «Сизакору» слід було б звернути увагу і прийняти відповідні заходи по зниженню ціни і підвищенню надійності полімерних труб.

Важливість проведення даного дослідження, визначення того, які саме параметри даного аналізу можуть бути привабливі для споживача і наскільки ваші конкуренти вже поклопоталися про це, підтверджується безліччю прикладів з реальної господарської практики.

У будь-якому випадку оцінка конкурентоспроможності підприємства повинні доповнюватися аналізом його слабких і сильних сторін. За допомогою вивчення даних табл.2.6 можна детальніше оцінити конкурентоспроможність свого підприємства, а також зіставити між собою різні виробничі підрозділи усередині підприємства по рівню їх конкурентоспроможності, оцінити їх слабкі і сильні сторони в цій області.

ГРАФА 1 -- показники лідируючого положення на ринку.

ГРАФА 2 -- показники вище середнього.

ГРАФА 3 -- середній рівень. Повна відповідність галузевим стандартам.

ГРАФА 4 -- слід поклопотатися про поліпшення позицій на ринку.

ГРАФА 5 -- позиції на ринку повинні бути покращени рішучим чином. Підприємство в кризовій ситуації.

Контрольний лист для аналізу сильних і слабких сторін підприємства «Сизакор» в конкурентній боротьбі представлений в таблиці 2.8

Таблиця 2.8.

Основні групи показників

1

2

3

4

5

ФІНАНСОВІ

Структура активів (заборгованість по відношенню до статутного капіталу)

*

Рух грошової готівки

*

Дохід на нові інвестиції

*

ВИРОБНИЧІ

Використання виробничих потужностей

*

Продуктивність праці

*

Контроль якості

*

ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ


Подобные документы

  • Теоретичні аспекти управління якістю. Поняття якості. Основні етапи розвитку систем управління якістю. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ "МТК". Оцінка рівня управління якістю продукції підприє

    дипломная работа [334,7 K], добавлен 30.03.2007

  • Сутність, основні категорії і поняття управління якістю продукції. Методика визначення впливу якості продукції на стратегію розвитку підприємства. Організаційно-методичні принципи управління даним показником, напрямки використання зарубіжного досвіду.

    курсовая работа [87,3 K], добавлен 03.04.2014

  • Сутність якості продукції, основні методи і механізми організації системи управління якістю на підприємстві, значення такої системи для успішної діяльності організації. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ "МТК".

    курсовая работа [266,0 K], добавлен 22.01.2010

  • Система управління якістю на підприємстві. Сучасний цикл управління якістю. Вимоги до виробництва медичних апаратів по екологічній безпеці. Процеси життєвого циклу продукції. Управління невідповідною продукцією. Встановлення причин невідповідностей.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 07.07.2011

  • Економічна сутність поняття якості. Віддзеркалення якості процесів життєвого циклу на якості результату. Особливості розвитку економіки якості. Визначення економічної ефективності підвищення якості на підприємстві. Розрахунок сукупного зниження витрат.

    реферат [541,1 K], добавлен 12.06.2014

  • Сутність і значення якості та конкурентоспроможності продукції в умовах ринку. Зарубіжний досвід управління якістю. Обґрунтування механізмів управління якістю продукції на ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та розроблення заходів з його удосконалення.

    курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.01.2012

  • Керування якістю, як основа підвищення конкурентноздатності продукції. Концепція й ідеологія загального керування якістю. Практичні підходи до керування якістю. Організація контролю якості на підприємстві. Розробка механізму попередження браку продукції.

    дипломная работа [446,8 K], добавлен 15.06.2009

  • Сутність, фактори та напрями формування якості на підприємстві, критерії та система показників оцінювання. Методичні підходи до управління якістю діяльності торговельного підприємства. Розробка напрямків вдосконалення системи забезпечення якості.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 15.04.2013

  • Проект підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" на базі запровадження заходів "брендмаркетингу", "системи управління якістю продукції" та "технічного переозброєння підприємства". Система управління якістю продукції ISO 9000.

    магистерская работа [4,7 M], добавлен 07.07.2010

  • Процес впровадження сучасних систем управління якістю на підприємствах України. Забезпечення якості продукції в заготівельних цехах ресторану. Активний пошук та взаємодія з замовниками та споживачами. Проведення сертифікації продукції та системи якості.

    реферат [26,2 K], добавлен 20.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.